Формування пізнавального інтересу в учнів на уроках зоології

пізнавальний педагогічний учень тварина

Формуючий експеримент -- конструюються нові педагогічні явища.

Спостереження за старшокласниками доводить, що загрозою для них є ще й психологічне налаштування: песимізм, прагнення жити сьогоднішнім днем, не прагнення наполегливо вчитися.

Але я думаю, що засоби практичної спрямованості можуть викликати інтерес навіть в учнів з низьким рівнем пізнавальної активності. Тому, для того щоб учні з бажанням ішли на урок біології, я пропоную до програми вносити свої корективи (для себе), де було б більше практичної спрямованості предмету, більше приділяти часу на позаурочні заходи, а також намагатися частіше здійснювати походи в природу. Такі несуттєві зміни у програмі вчителя можуть викликати суттєві зміни у ставленні учнів до предмету «Біологія», змінити їх бачення ролі даного шкільного предмету у їх теперішньому і подальшому житті.

Таблиця 2.2 Практична спрямованість у розділі VІІ «Різноманість тварин»

Навчальна тема	Зміст практичної спрямованості
Найпростіші	Роль найпростіших у екосистемах та їх значення для людини.
Багатоклітинні. Губки. Кишковопорожнинні	Роль кишковопорожнинних у екосистемах та значення для людини. Охорона губок та кишковопорожнинних.
Черви	Роль червів у екосистемах. Значення червів для людини.
Членистоногі	Роль ракоподібних у екосистемах, їх значення для людини. Різноманітність павукоподібних та їх роль у екосистемах. Значення в житті людини. Роль комах у екосистемах, їх значення для людини. Охорона членистоногих.
Молюски	Роль молюсків у екосистемах, їх значення для людини.
Хордові тварини. Безчерепні. Риби	Різноманітність кіскових риб. Роль у водних екосистемах. Роль в екосистемах та господарське значення хрящових риб. Значення риб у житті людини. Рибне господарство. Охорона риб.
Земноводні	Роль земноводних у екосистемах, їх значення для людини. Охорона земноводних.
Плазуни	Роль плазунів в екосистемах, їх значення для людини. Охорона плазунів.
Птахи	Роль птахів у екосистемах, їх значення для людини. Охорона птахів. Птахівництво.
Ссавці	Роль ссавців у екосистемах, їх значення для людини. Охорона ссавців. Тваринництво.

Таблиця 2.3 Зміст практичної спрямованості на уроках біології у 8 класі в розділі VІІ «Різноманітність тварин»

Практична спрямованість у темі «Ссавці»	Зміст практичної спрямованості	Методи і прийоми на уроці
Тема уроку : «Роль ссавців у екосистемах, їх значення для людини».	В екосистемах ссавці є консументами( І і ІІ порядку). Ссавці-хижаки замикають трофічні ланцюги. Гризуни завдають шкоди польовим культурам, лісонасадженню, але разом з тим ними живляться цінні хутрові хижаки. Лісові гризуни є переносниками небезпечних інфекцій. Підземні тварини (кроти, сліпаки) викидають землю на поверхню і тим ускладнюють сінокосіння. Ссавці є об'єктом полювання для поживи і спортивного полювання. Господарське значення одомашнених тварин неоціненне.	Повідомлення учителя
Тема уроку: «Охорона ссавців».	Люди знищують різноманітних тварин з великою швидкістю і у великій кількості не замислюючись про наслідки. Щоб зберегти видове різноманіття тварин ведеться Червона книга (міжнародна і державні), створюються заповідники, заказники, національні парки, зоопарки і звичайно кожен вчитель біології закликає до цього учнів на своїх уроках.	Реферати: 1.Заповідники України. 2.Червона книга України. 3.Брати наші менші і ми.
Тема уроку: «Тваринницт-во».	Це важлива галузь господарства, що дає харчову продукцію в ході розведення ссавців як сільськогосподарських тварин. Харчова продукція: молоко, м'ясо, жир. Продукція: шкіра, шерсть, щетина. З деякої продукції отримують ліки, добрива тощо. Галузі тваринництва: ВРХ, ДРХ, свинарство, конярство.	Бесіда

З власної практики можу сказати, що тема «Ссавці» дуже подобається учням. Зацікавленість темою виникає при ознайомленні з тваринами ще в темі «Різноманітність ссавців», оскільки діти знайомі з багатьма видами цього класу. На уроці учні проявляють неабияке захоплення тваринами, активно доповнюють учителя, пригадують цікаві факти з життя ссавців (собаки, коти, домашня худоба). Пізнавальний інтерес учнів «прокидається» остаточно під час вивчення теми «Роль ссавців у екосистемах, їх значення для людини». Вже в цій темі проявляється практична спрямованість тварин, їх роль для природи і людини.

Конспект уроку на тему: Роль ссавців у екосистемах, їх значення для людини. Охорона ссавців. Тваринництво

Цілі: розширити й поглибити знання учнів про особливості будови й різноманітність ссавців, показати пристосування цих тварин до умов середовища, показати значення ссавців у природі та житті людини й необхідність їх охорони; розвивати пізнавальний інтерес до біології, допитливість учнів, навички роботи з додатковою літературою, творчі здібності, увагу, спостережливість, уміння порівнювати та аналізувати; виховувати дбайливе ставлення до ссавців, формувати екологічне мислення, культуру поведінки в природі.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Обладнання: таблиці «Тип Хордові. Клас Ссавці», «Тваринництво», підручники, робочі зошити, додаткова література, малюнок фантастичного ссавця.

ХІД УРОКУ

I.Організаційний момент

Більшість тварин, що на Землі живуть. Об'єднує те, що їх ссавцями звуть. Цей клас --найдосконаліші істоти. Що потребують нашої турботи.

II.Актуалізація опорних знань учнів

1. Прийом «Розпізнай»

Розгляньте малюнок фантастичної тварини. Із частин яких звірів вона складається? (Фантастичний ссавець має голову оленя, шию жирафи, тулуб тигра, кінцівки лами, хвіст коня)



2. Відгадування загадок про ссавців.

III. Мотивація навчальної діяльності учнів

Учитель

Уявіть, якби зникли ссавці на Землі, Де поділись звірята великі й малі. І ліси, і моря, і луги, і поля Опустіли б тоді, і завмерла б Земля. Став сумним і порожнім навколишній світ, І покрив усе б морок на тисячі літ. Ця картина трагічна була б і сумна Не потрібно, щоб дійсністю стала вона. Бо Земля без ссавців -- що без хмар небеса. Що без квітів бджола і без блиску роса. Бережімо ж всі разом навколишній світ. Процвітала щоб фауна ще тисячі літ!

IV.Повідомлення теми уроку й формулювання учнями мети уроку

V.Вивчення нового матеріалу

1. Значення ссавців у природі та житті людини

(Повідомлення учнів і створення схем І, 2)



Ссавці-метеорологи

Людина зібрала багато прикмет, спостерігаючи за поведінкою як диких, так і свійських представників ссавців.

Восени багато кротовиння --зима буде м'яка й безсніжна.

Миші пищать -- на похолодання.

Заєць приходить до саду -- зима буде суворою.

Собака валяється -- на негоду, їсть траву -- на дощ; мало їсть, багато спить -- бути дощеві.

Збирається худоба до гурту -- піде дощ.

Свині чухаються -- на тепло.

Ссавці та біоніка

Кріт -- підземний мешканець, що має брускоподібне тіло. Його житло -- це ходи в землі. Хутро низьке, шовковисте, заломлюється в один бік. Передні кінцівки лопатеподібні й вивернуті назовні. Ними тварина риє землю. Під час риття тіло начебто обертається навколо осі й одночасно рухається вперед.

Учені вивчили будову тіла та життєдіяльність цієї істоти і створили штучного «крота». Головна частина цієї машини -- дренер -- своєю конфігурацією нагадує снаряд гармати, тільки зі зрізаною передньою частиною. Ця частина називається плугом. Під час пересування машини плуг своєю передньою частиною, тобто ножем, розсуває півметровий шар землі, а дренер, що прямує за ним, прокладає канал, вминаючи землю, як кріт.

Незвичайні властивості орієнтації в просторі та інші чудові здібності кажанів стали предметом пильної уваги вчених, яким удалося з'ясувати, як функціонує ця біологічна система.

Радіолокаційна станція, створена всередині XX ст., має передавальне і прийомне обладнання. Імпульс, вироблений генератором, випромінюється передатчиком у простір. Відбитий від об'єкта імпульс сприймається приймачем і фіксується на електронно-променевій трубці, зображуючи виявлений об'єкт. Такі станції слугують для спостереження за об'єктами в небі (літаками, штучними супутниками Землі тощо). Отже, принципи роботи локатора кажана та радіолокаційної установки подібні.

У пацюка органи нюху настільки розвинуті, що, незважаючи на багатовікову боротьбу з ними механічними та хімічними засобами, тварина вижила й процвітає. Пацюк відчуває найменшу концентрацію хімічної речовини. За запахом він знаходить собі їжу, визначає, їстівна вона чи ні, впізнає шлях до свого житла. Запах -- це мова гризунів. Учені деяких країн працюють над створенням «механічного носа». Англійські спеціалісти розробили прилад, який розпізнає запахи. Новий прилад використовується в парфумерії та харчовій промисловості для контролю якості продукції. Крім того, «механічний ніс» може бути корисним для визначення стану сп'яніння у водіїв, для виявлення наркотиків. Спеціалісти працюють над проектом ще одного «носа» -- електронного, який буде встановлений в аеропортах, у дверях біля виходу до літака. Цей прилад зможе встановити наявність вибухової речовини в наймізерніших кількостях.

Дельфіни -- морські ссавці. Вони швидко плавають, мають здатність до ехолокації, добре піддаються дресируванню. Дельфін обганяє підводні човни й морські кораблі. Секрет великої швидкості руху дельфіна у воді полягає не тільки в раціональній формі його тіла та будові м'язів, а й у особливій будові шкіри. Шкіра у тварини багатошарова, між внутрішнім і зовнішнім шарами циркулює рідина. Обидва шари сполучені між собою великою кількістю сосків. Завдяки такій будові шкіра точно повторює коливання водного середовища, тому вода не чинить сильного опору. Нині вчені та інженери створюють моделі плаваючих конструкцій зі штучною шкірою, будова якої подібна до будови шкіри дельфіна.

Особливу увагу дослідників привертає здатність дельфіна до ехолокації, що дозволяє визначити місцезнаходження об'єкта, який посилає сигнал. Учені вивчають мову дельфінів. Вона виражається у звуках. Знаючи мову дельфінів, людина зможе доручити їм роботу зі збору інформації про море (його течії, температуру, солоність), урятування людей тощо.

2. Яких свійських ссавців розводить людина?

Учитель. В історії свого становлення людина була тісно пов'язана із ссавцями. Уже на зорі свого існування вона займалася мисливством, а потім, приручивши першу тварину, почала займатися скотарством.

Усіх ссавців можна умовно поділити на три категорії: свійські, напівсвійські та дикі. Диких ссавців, у свою чергу, можна поділити на дві великі групи: промислові та непромислові.

Молоко -- цінний продукт. Для своїх господарських потреб людина використовує молоко тільки дуже небагатьох видів тварин -- корови, кози, вівці, у деяких народів -- також коня, буйволиці й верблюдиці. Серед цих тварин корові належить перше місце.

Дуже давно людина помітила, що козяче молоко має лікувальні властивості. Воно багате на кальцій, фосфор, кобальт, вітаміни, має бактерицидні, антиінфекційні властивості. За своїм складом воно близьке до жіночого, тому його використовують для годування немовлят. Хворим дітям козяче молоко життєво необхідне, а всім -- дуже корисне. У багатьох країнах світу (Норвегія, Франція) козяче молоко удвічі, а подекуди й утричі дорожче за коров'яче.

Молоко яків має жирність 8 %. М'ясо корів і яків смачне, а тому цих тварин використовують і для виробництва м'яса.

Одногорбі верблюди дають до 15 літрів молока жирністю 4-5 %, а двогорбі дають молока вдвічі менше, але жирністю до 7 %. З верблюжого молока роблять масло, сир та інші продукти.

Незамінна помічниця. Як не прикро, але свиню люди не надто люблять. Хоча й полюбляють биточки або котлети, а сало з цибулею і хлібом було найкращою їжею для селян. Косарі ніколи не вирушати на косовицю без сала й кусня хліба.

Свиня в числі інших дванадцяти тварин прийшла якось до Будди й попросила його прихильності. Відтоді стала вона священною твариною на Сході. Свині легко піддаються дресируванню, часто вони тішать глядачів цирку, зокрема малечу.

У німецькому містечку Люнебурзі встановлено пам'ятник свині. Колись, у сиву давнину, ця тварина вперше рила землю в одному й тому самому місці. Спостережливі люди вирішили дізнатися, в чому ж річ. А там, під шаром землі, знайшли поклади кам'яної солі, дуже цінної копалини в добу середньовіччя.

В Англії досі згадують кабанчика Слуда, який ходив на полювання і краще мисливських собак чув і звіра і птицю.

Свиней спеціально тренують, щоб вони могли виявляти наркотики на митницях. У такий спосіб уславилася свиня Луїза, яку офіційно зарахували до складу поліції в аеропорту Хітроу в Англії.

Французи й нині ходять разом із хрюшками збирати гриби.

На ярмарках у США проводяться поросячі перегони. Тваринам доводиться долати бар'єри, бігати наввипередки.

З розвитком «мови» серед тварин на першому місці -- мавпа, але на другому -- свиня.

Кінь -- корисна свійська тварина. Коні поширені в усіх частинах світу. Виведено понад сотню порід коней. Людина використовує коней як живий рушій для їзди або для роботи. Деякі азійські народи використовують і м'ясо коней. А кобиляче молоко містить 6 % молочного цукру, тому воно легше піддається спиртовому бродінню, утворюючи поживний напій -- кумис, багатий на вітаміни А, В і С. Кумис споживає багато народностей, що проживають на азійському континенті. Особливістю коня, яка впадає в око, є те, що він безперервно їсть і ніколи не наїдається. Ось що розповідається про це в легендах.

Коли Господь народився на землі, то покладений був у ясла. Віл не тільки не торкався жодної стебелинки сіна з ясел, але ще й зігрівав Богодитину своїм диханням. А кінь, що стояв із другого боку, повисмикував усе сіно, яке лиш було в яслах. Тоді Пресвята Богородиця промовила: «Тож будеш ти, добрий волику, завжди ситим у Бога; а ти, коню, будеш завжди голодним, хоч і їстимеш досхочу». І дійсно, ці слова Богоматері справдилися: кінь, скільки не їсть, завжди голодний; а віл, якщо голодний, може задовольнятися ремиґанням. Про ненажерливість коня кажуть ще й таке. Коли всі звірі прийшли вклонитися новонародженому Спасителю, кінь, підступивши до сіна, на яке покладено було Богодитину, заходився те сіно їсти, за що й приречений Господом на вічну ненажерливість.

3. Охорона ссавців

Звірі, яких більше ніколи не побачимо

Близько 350 років тому на території нашої країни жили предки великої рогатої худоби -- тури. Вони водились майже по всій Європі, Північній Африці, на Кавказі, у Малій Азії.

Тур був стрункою та красивою твариною. Ці звірі жили в заболочених лісових масивах невеликими стадами. Ворогів у них не було. Польський король Сигизмунд II Ваза видав наказ про охорону турів. Але охорона запізнилась. У 1627 році загинув останній тур.

Подібне сталось і з диким конем -- тарпаном. Він був знищений ще 100 років тому заради його м'яса. Зебра квагга, що водилась у степах і саванах Південної Африки, була знищена мисливцями заради її гарної шкіри.

У 1741 р. російський учений Георг Стеллер відкрив біля Командорських островів не відому людям тварину -- морську, або стеллерову корову. У 1768 р. було вбито останню морську корову. З того часу цих тварин більше ніхто не бачив ніде на Землі. Миролюбні та довірливі стеллерові корови жили в цілковитій гармонії з природою. Десятки тисяч років існували вони в цілковитій безпеці. Люди стали їх єдиним ворогом і повністю винищили лише за 27 років! Історія цього виду стала чорною сторінкою в спілкуванні людини з природою.

Учитель. Охорона ссавців полягає у встановленні термінів і правил полювання на промислових звірів, створенні заказників, заповідників для відновлення чисельності рідкісних цінних видів тварин, проведенні акліматизації та реакліматизації. До Червоної книги України занесений 41 вид ссавців. Червона книга України: Ряд Комахоїдні -- їжак вухатий, кутора мала. Ряд Рукокрилі -- підковоніс малий, вечірниця мала. Ряд Китоподібні -- афаліна чорноморська, білобочка. Ряд Хижі -- горностай, видра річкова. Ряд Гризуни -- ховрах європейський, сліпак піщаний. (Учні роблять записи в робочому зошиті.)

VI. Узагальнення й систематизація знань

1. Розв'язати кросворд

1. Людиноподібна мавпа, занесена до Міжнародної Червоної книги. (Шимпанзе)

2. Морська видра. (Калан)

3. Молоко кобил. (Кумис)

4. Предок свійського коня. (Тарпан)

5. Цар звірів. (Лев)

6. Наука про хвороби тварин, їх лікування та профілактику. (Ветеринарія)

7. Представник Ряду Хижі. (Горностай)

8. Гібрид коня й осла. (Мул)

9. Галузь господарства, що займається розведенням свійських тварин з метою отримання продуктів

10. харчування й сировини для промисловості. (Тваринництво)

11. Найбільша за розмірами кішка. (Тигр)

12. Тварина з високим рівнем інтелекту. (Дельфін)

13. Пристосування певного виду до умов місцевості, де він раніше не мешкав. (Акліматизація)

2. Вправа «Час похвали»

Кожен учень говорить одне речення про значення ссавців, починаючи його словами: «Я хочу написати оду ссавцям за...».

VII.Домашнє завдання

Опрацювати відповідний матеріал підручника. Скласти сенкан «Ссавці».

VIII. Підсумок уроку

Я сподіваюся, що після сьогоднішнього уроку ви замислитесь і станете уважнішими й милосерднішими до тварин. Пам'ятайте слова Антуана де Сент-Екзюпері, які він вклав в уста Маленького Принца: «Ми відповідальні за тих, кого приручили». Тому давайте берегти тварин!

Птицы, рыбы, звери В души людям смотрят. Вы их жалейте, люди, Не обижайте зря. Ведь небо без птиц -- не небо. Ведь море без рыб -- не море, А Земля без зверей -- не Земля, не Земля, не Земля!

Фрагмент конспекту уроку по темі «Роль ссавців у екосистемах, їх значення для людини. Охорона ссавців. Тваринництво» (показано як пізнавальний інтерес формується на етапі вивчення та засвоєння нового матеріалу)

Основна частина уроку «Аукціон» (повідомлення нового матеріалу учнями - випереджаюче завдання)

Учитель. Сьогодні ми поговоримо з вами про роль ссавців у природі й житті людини, про необхідність їх охорони та розведення в домашніх господарстві.

Девізом нашого уроку ми візьмемо слова нідерландського натураліста Ніколаса Тінбергена: «Людина не повинна соромитися цікавості, яку пробуджує в ній природа».

Де ми тільки не зустрічаємо тварин! У лісі й полі, у горах і по берегах річок, у міському паркові й на рідному подвір'ї.

Перед тим як почати урок, мені б хотілося, щоб ви уважно слухали матеріал, тому що в кінці уроку у своїх зошитах ви заповните таблицю про роль ссавців у житті людини.

До нас у гості завітали різноманітні види ссавців, які коротко розкажуть про себе.

Кріт. Я -- типовий мешканець ґрунту, представник ряду Комахоїдні. Від городників часто можна почути скарги на мене, мовляв, завівся в саду та підриває корені рослин. Це справжнісінький наклеп на мене: хоча і завдаю незначної шкоди, поїдаючи дощових черв'яків, проте рослими я не чіпаю. Я перемішую ґрунт, впливаю на процеси ґрунтоутворення.

Собака свійський. Я походжу не тільки від вовків, а й від шакалів та подібних хижаків, одомашнених ще в кам'яному віці. Я найвірніший чотириногий друг людини. Ми не лише охороняємо майно людей, а несемо прикордонну та митну службу. Допомагаємо охоронцям порядку, пасемо стада, знаходимо людей під завалами та під снігом, рятуємо їх на полі.

Свійський кріль. Я -- представник сучасних кролів і належу до ряду Зайцеподібні. На відміну від зайців ми маємо вкорочені вуха і задні лапи. Моїми предками є дикі кролі. Кролі відіграють важливу роль у промисловості тварин: людина споживає м'ясо та використовує хутро і шерсть (кролячий пух). Ми швидко дичавіємо і можемо жити в дикій природі. За сприятливих умов швидко розмножуємось і можемо завдавати шкоди сільському господарству.

Свійський кіт. Моїм предком вважають дику африканську кішку. А одомашнені ми були найімовірніше, у Стародавньому Єгипті. Оскільки ми оберігати запаси зерна від гризунів, то нас вважали священними тваринами. В Європі за поширення християнства нас. навпаки, віднесли до «поплічників нечистої сили». Парадоксально, але від знищення нас урятували... щури та миші, загроза розмноження яких у Середньовіччі була дуже гострою. Зараз виведено близько ста декоративних порід котів, але найкращими мишоловами є ми, безпородні. До речі, мишей ловлять самки.

Корова свійська. Моє одомашнення відбулося близько 10 тисяч років тому. Моїм предком вважають дикого тура. Завдяки своєму значенню для людини у багатьох народів, у тому числі в давніх слов'ян, корова вважалася священною твариною. До речі, за однією з версій, з коровою пов'язані навіть деякі географічні назви -- Таврія (від taunts -- «бик»), Волинь (від слова «воли»), а можливо, й інші. Ми маємо велике значення і в сучасному сільськогосподарському виробництві. Виведено багато порід, які поділяють на молочні, м'ясо-молочні.

Горностай. Я відомий насамперед своєю цінною шкурою, з якої в давнину шили королівські мантії. Моє тіло 30 см, середня маса -- близько 200 г. Живлюся гризунами, яйцями птахів, рідше -- жабами та рибою, а також рослинною їжею. Добре плаваю та лажу по деревах. Я корисний тим, що гризунів ловлю не тільки на землі, а й у їхніх норах.

Ласка. Я найменший представник ряду Хижі. Моя маса --лише 40-100 г. Відповідно до своїх розмірів живимось невеликими мишоподібними гризунами, тому нас вважають корисними тваринами…..

1-йведучий. Охороняйте тварин! 2-й ведучий. Одомашнені види розводьте вдома, адже вони стануть вам добрими помічниками у ваших найрізноманітніших справах та починаннях. 1-й ведучий. Ставтесь до них з повагою, адже вони не менші наші друзі, а згідно з еволюцією -- старші! 2-й ведучий. А вони вам теж відплатять добром, відданістю. 1-й ведучий. Для охорони в нашій країні створено заповідники, заказники, національні парки. 2-й ведучий. На території України існують такі заповідники, як Асканія-Нова, Кримський, Чорноморський, Канівський, Український степовий, Луганський. 1-й ведучий. Карпатський, Поліський, Ялтинський, «Дунайські плавні», «Розточчя», Карадазький.

Ведучі показують заповідники на карті.

Учитель. Отже, тварин потрібно любити і берегти не лише тому, що вони корисні, а й тому, що вони веселі, гарні й самою своєю присутністю та поведінкою прикрашають наше життя (наприклад, кішки, собаки, морські свинки).

А про користь сільськогосподарських тварин можна говорити дуже багато.

Закінчити урок я хочу словами: «Людство може і повинно берегти природу. Земля людей немислима без тваринного і рослинного світу!»

Фрагмент конспекту уроку на тему «Значення риб у житті людини. Рибне господарство. Охорона риб» (в даному фрагменті показано формування пізнавального інтересу на етапі «Мотивація навчальної діяльності учнів»)

II. Мотивація навчальної діяльності учнів

Учитель. Про риб людям відомо багато, бо з давніх часів їх використовували в їжу. З розвитком цивілізації риб стали розводити не тільки для їжі, а й для краси. їх утримували в спеціальних басейнах і милувалися ними. Зі срібного карася в Китаї вивели багато рибок із різною формою тіла й голови, з ніжними плавцями та очима-телескопами. Хто з вас не мріє завести акваріум із неонами та мечоносцями, щоб отримати можливість спостерігати за життям своїх підопічних і насолоджуватися ними….

2.3 Результати педагогічного експерименту

У результаті експерименту була розроблена функціональна модель пізнавальних інтересів старшокласників та виявлена питома вага кожного з пізнавальних інтересів для різних типів загально-освітніх середніх шкіл. Одночасно з вивченням пізнавальних інтересів старшокласників зроблена спроба встановити стимули їх активізації та розвитку. Опитування і спостереження показали, що кожний педагог намагається своїми методами розширити пізнавальні інтереси школярів. Їх узагальнення дозволило визначити найбільш ефективними в шкільній практиці такі стимули:

- приклад дій педагога в різних ситуаціях;

- висока ерудиція і вміння цікаво і доступно передавати знання;

- вірна порада, цікава пропозиція;

- поважливе ставлення до учнів;

- надання безкорисливої допомоги в скрутній ситуації;

- заслужена похвала, адекватна оцінка;

- цікаві бесіди з врахуванням інтересів школярів.

Анкетування мало позитивне значення не тільки для отримання наукового матеріалу, але й для самоаналізу учнів; воно також допомогло вчителям поглибити їхнє уявлення про особистість того чи іншого вихованця, його інтереси та прагнення.

Спостерігаючи за діяльністю учнів на уроках, я звертала першочергову увагу на такі показники: запитання учнів, як результат активного та глибокого пізнавального процесу, що свідчить про орієнтування в знаннях, розумову активність школяра, прагнення його вникнути в суть об'єкту вивчення та з власної ініціативи, без вказівок та вимог учителя, взяти участь у розгляді й обговоренні фронтальних питань, у доповненні та виправленні відповідей однокласників; характер процесу діяльності: як сприймається завдання - з готовністю і бажанням або байдуже; як виконується завдання - самостійно чи за зразком; уважний учень або неуважний; яке відношення його до процесу своєї діяльності - захоплений він чи байдужий; який результат виконання пізнавального завдання; емоційні прояви учнів (мовленнєві реакції, адекватність реакцій учнів у відповідь на те, що відбувається в класі та ін.). Аналіз результатів діагностики операційної сторони пізнавальної діяльності дав можливість виявити 4 групи учнів.

1 група. Учні цієї групи самостійно володіють пізнавальними уміннями, вміють знайти спільне і відмінне, виділити ознаки понять, побачити головне, визначити причину і наслідок; своїми словами намагаються пояснити терміни (порівняння, узагальнення, причина і т.д.), що означають уміння. У відповідях чітко висловлюють свою думку, спроможні виконати повністю майже всі запропоновані завдання, володіють достатньо вільно переносом пізнавальних умінь на різноманітний матеріал. Цю групу я віднесла до групи учнів з високим рівнем володіння пізнавальними уміннями.

2 група. Учні цієї групи не завжди можуть виконати ту чи іншу операцію, їм потребується допомога експериментатора. Саме під його керівництвом вони спроможні виконати всі завдання. Це свідчить про середній рівень володіння учнями пізнавальними уміннями.

3 група. В учнів цієї групи пізнавальні уміння ще не склалися. Вони дуже повільно виконують завдання, їх сковує недостатність знань. Перенос умінь вкрай вузький (тільки на ідентичний матеріал). Спостерігається шаблонність в роботі - виконуються операції тільки з допомогою експериментатора. При цьому більшість завдань учні неспроможні виконати з допомогою експериментатора.

4 група. До цієї групи ми віднесли учнів, у котрих пізнавальні уміння відсутні.

Щоб зацікавити учнів двох останніх груп ми використали старий перевірений спосіб - посадили відстаючих і байдужих учнів за одну парту із учнями з високим рівнем пізнавального інтересу і знань.

Багатосторонній, широкий характер пізнавальних інтересів учнів відрізняється тим, що спонукає до пізнавальної акивності в діяльності, надихає шукати і знаходити нове в усіх галузях предметного світу. Учні, які володіють багатосторонніми інтересами, - чудові помічники вчителя: вони мобільні, швидко відгукуються на те, що відбувається на уроках фізичної культури, охоче беруть участь у обговоренні фронтально поставлених завдань, задають питання вчителю, звертають увагу на техніку виконання вправ, вказують на недоліки при їх виконанні та шляхи їх подолання.

Багатосторонні інтереси учнів сприяють змістовності їх спілкування з товаришами і дорослими, цілеспрямованості і забезпеченню спільної діяльності. Разом з тим, учні, які володіють різносторонніми інтересами потребують особливої уваги з боку вчителів і батьків. Слабке диференціювання і недостаня стійкість характеру цих інтересів можуть виявитись перешкодами на шляху до глибокого освоєння школярем окремих предметів. От чому педагогічний вплив на перспективи розвитку особистості, що володіє багатосторонніми інтересами полягає в необхідності послідовного заглиблення, забезпечення, пізнавальної діяльності учня, що має вихід на забезпечення його загальної пізнавальної спрямованості і в той же час виділення серед широких пізнавальних інтересів якого-небудь основного стержня інтересу, що в свою чергу створює можливість використання набутих знань і способів діяльності в інших предметах, галузях.

Зіставляючи результати формуючого експерименту з констатуючим, приходжу до висновку, що запропонована програма створює умови для формування пізнавального інтересу учнів, та ріст стійкого інтересу до предмету. Останнє було визначено шляхом підсумкового опитування, в якому восьмикласникам пропонувалося відповісти на питання: "Чи подобаються вам уроки біології?" Результати відображені у таблиці 1.

Таблиця 1 Відношення до уроку біології

Відношення	До експерименту	Після експерименту
Позитивне	13%	65%
Негативне	28%
Байдуже	59%	35%

Отримані результати говорять про збільшення числа школярів, які позитивно відносяться до уроків біології, зниження байдужого і зникнення негативного відношення до предмету - це свідчить про результативність дослідно-експериментальної роботи.

На ефективність пропонованої програми вказують і такі фактори:

- підвищення ефективності учнів на уроці;

- систематична, ґрунтовна підготовка домашнього завдання;

- інтерес до нового матеріалу;

- питання, що виникають в учнів в ході вивчення нового матеріалу.

В процесі формуючого експерименту, як відомо з таблиці 2, у учнів підвищується рівень якості знань.

Таблиця 2 Рівень якості знань школярів

Рівень якості знань учнів	низький і середній	високий
До експерименту	47,61%	52,38%
Після експерименту	19,7%	80,3%

Аналізуючи результати, можу сказати, що в експериментальному 8 класі значно підвищився показник високого рівня знань і навичок, і знизився показник низького і середнього рівня.

Висновки до ІІ розділу

Розкриваючи питання пізнавального інтересу, робимо висновок, що пізнавальний інтерес є стимулом до активної навчальної діяльності. Але успішне засвоєння знань неможливе без використання засобів навчання, практичної спрямованості, наочних посібників. Адже саме вони розвивають пізнавальний інтерес учнів. Багатогранне значення і широке застосування засобів наочності дозволяє не тільки активізувати та удосконалювати навчальний процес з біології, але й формувати прийоми розумової діяльності.

В процесі виконання роботи було виявлено основні етапи процесу формування пізнавального інтересу:

створення умов для появи пізнавального інтересу, які сприяють виникненню потреби в даних знаннях;

формування позитивного ставлення до предмета і до діяльності, надання можливості переживати успіх, радіти від продуктивної діяльності тощо;

3)організація діяльності, в умовах якої формується справжній пізнавальний інтерес.

Застосування теоретичних знань на практиці дає можливість учням з інтересом вивчати предмет біології, а біологія має багатий і цікавий матеріал для формування в учнів інтересу до знань. Завдання вчителя полягає в тому, щоб правильно використати багаті можливості цього предмета для створення живого і стійкого інтересу.

В своєму дослідженні я прагнула з`ясувати як самі учні відносяться до використання на уроках біології спеціально створених ситуацій по розвитку пізнавального інтересу. З цією метою проводились індивідуальні бесіди і проводилися тести та анкети. У ході експерименту з'ясувалося, що засоби практичної спрямованості значно збільшують пізнавальний інтерес до предмету «Біологія». Тому вчитель повинен намагатися частіше застосовувати у своїй практиці ці засоби.

Таким чином, питання про розвиток пізнавального інтересу - це одночасно питання про виховання особистості людини, її духовного світу. Повноцінна і різноманітна пізнавальна діяльність школярів, яка є результатом і умовою успішного навчання, формується лише тоді, коли учні розуміють цілі навчання, усвідомлюють значення того, що вивчається, виявляють інтерес до процесу і результату учіння.

Висновки

У літературі проблемі формування пізнавального інтересу присвячено дуже багато матеріалу, наробок та методик, але мало матеріалу щодо формування пізнавального інтересу саме засобами практичної спрямованості. Досліджуючи дану проблему я зрозуміла, щоб знання сприймалися і запам'ятовувалися краще, треба якомога частіше використовувати засоби практичної спрямованості, спиратися на значущість того чи іншого явища, процесу чи предмету саме у практичній і повсякденній діяльності людини.

У результаті проведеного дослідження я зробила такі висновки:

1. Проблема формування пізнавального інтересу школярів - складна і багатогранна. Вона міцно пов'язана з більш широкою проблемою - проблемою розвитку особистості учня. Її розв'язання сприяє формуванню громадської, суспільної спрямованості школярів.

2. Пізнавальні інтереси учнів розрізняють за характером їх пізнавальної діяльності, за стійкістю і за локалізацією інтересів. Рівень розвитку інтересів може змінюватись під впливом цілеспрямованої роботи з учнями.

3. Здійснюючи практично формування пізнавальних інтересів школярів, вчителю необхідно більше значення приділяти відбору змісту навчального матеріалу, а саме:

· знайомити учнів з новими даними, які можуть показати їм сучасний рівень науки і перспективи його розвитку;

· показати учням історію народження і розвитку наукової ідеї, труднощів на шляху наукових відкриттів;

· розкривати практичне значення, можливості застосування одержаних у школі знань у повсякденному житті, у трудовій діяльності.

4. Організовуючи знання біології, потрібно зробити різноманітною самостійну пізнавальну діяльність учнів:

· поступово ускладнювати задачі, щоб учні оволодівали все більш сучасними пізнавальними вміннями;

· диференціювати ці задачі у відповідності з можливостями учнів;

· ставити перед учнями задачі, які потребують кмітливості, розв'язку проблемних ситуацій, дослідницького підходу, застосування знань у повсякденному житті;

· розвивати і підтримувати в самостійній роботі творче начало, що потребує активного спостереження, уяви, самотійного мислення, удосконалення досвіду.

5. Для збудження учнів до пізнавальної діяльності дуже важливо:

· «оживляти» уроки біології елементами зацікавленості з урахуванням завдань уроку;

· практикувати індивідуальні завдання, що потребують знань, які виходять за межі програми;

· рекомендувати учням додаткову літературу (наукову, науково-популярну, художню).

6. Теоретичні відомості виконують одну з основних функцій у стимулюванні пізнавального інтересу підлітків. Як було виявлено у процесі експеременту, його стимулювання здійснюється найкраще при умові засвоєня учнями не окремих розрізнених знань з біології, а у певній системі та у тісній єдності з практичною діяльністю.

7. В школі необхідно систематично проводити роботу по виявленню пізнавальних інтересів і нахилів в учнів. До цієї роботи можна залучити шкільного психолога, класного керівника, вчителя біології, вчителів-предметників, батьків учнів.

Проведена мною робота по виявленню пізнавального інтересу школярів до знань на уроках біології не може претендувати на завершеність. Необхідно поглиблювати критерії оцінки пізнавального інтересу учнів, шляхи і прийоми удосконалення практичної роботи та спрямованості вчителів біології по його формуванню.

Список використаних джерел

1. Артемова Л. Щоб дитина хотіла і вміла вчитися //Дошкільне виховання. - 2000. - №5. - 6-7 с.

2. Байченко С. Щоб не згас інтерес // Поч. Школа - 1999.- № 1.- с.49-51.

3. Беркібліт М.Б., Глаголев С.М., Голубева М.В. та ін.; Біологія в питаннях і відповідях: 6-11 клас: Учбове видання. - Харків, 2004 р.

4. Заброцький М. М. Педагогічна психологія: Курс лекцій. - К.: МАУП, 2000р.

5. Задорожний К.М. Розвиток інтелекту та пізнавальної діяльності учнів на уроках біології - Х.: Вид. група «Основа», 2009. - 110с. - (Б-ка журн. «Біологія»; Вип. 2(74))

6. Иванов В. Г. Развитие и воспитание познавательных интересов старших школьников. - Л.: ЛГУ, 1959р.

7. Киричук 0. Б. Виховання в учнів інтересу до навчання. - К.: “Знання”, 1986р.

8. Кислюк О. Співвідношення понять "мотив", "стимул", "потреба" та інтерес до навчання // Соціальна психологія. - 2004. - № 5 (7). - C.109-118

9. Коляда М.Г. Таємниці тваринного світу: Дивовижні факти з життя тварин. - Донецьк: ТОВ ВКФ «БАО», 2006р.

10. Костюк Г.С. Навчально-виховний процес і психічний розвиток особистості / За ред. Л.М. Проколієнко. - К.: Рад. Школа, 1989р.

11. Мажара К.В. Обережно: отруйні рослини!- Миколаїв: Обласний еколого-натуралістичний центр учнівської молоді, 2006р.

12. Загальна методика навчання біології/ за ред. І.В. Мороза.-К.:»Либідь», 2006р.

13. Околот Г.С., Халімон Є.В. Біологія: Навч. Посібник. 8 клас. - Х.: Країна мрій, 2008р.

14. Основа//Біологія №19-21/ Інноваційні прийоми креативного розвитку учнів на уроках біології, 2007р. С.23

15. Основа//Біологія №27/ Активізація пізнавальної діяльності учнів на уроках біології та в позаурочний час, 2007р. С.6

16. Основа//Біологія №28/ Роль критичного мислення в розвитку пізнавального інтересу учнів, 2007р. С.8

17. Основа//Біологія №4/ Активізація пізнавальної діяльності учнів на уроках біології з використанням інтерактивних технологій, 2008р. С.8

18. Основа//Біологія №5/ Організація дослідної роботи учнів у позаурочний час, 2008р. С.6

19. Основа//Біологія №1/ Розробка теми: Тип Хордові. Клас ССавці, 2009р. С.15

20. Основа//Біологія №3/ Розробка теми: Ссавці. 8 клас, 2009р. С.15

21. Основа//Біологія №8/ Сучасний урок: Роль ссавців в екосистемах, їх значення в природі і житті людини. Охорона ссавців. 8 клас, 2009р. С.22

22. Основа//Біологія №9/ Практика: Екскурсії в природу, 2009р. С.7

23. Основа//Біологія №6/ Сучасний урок: Значення риб у житті людини. Рибне господарство. Охорона риб, 2009р. С.22

24. Основа//Біологія №6/ Сучасний урок: Роль птахів в екосистемах, їх значення для людини. Охорона птахів. Птахівництво, 2009р. С.30

25. Основа//Біологія №2/ Розробка теми: Тип Хордові. Клас ССавці, 2009р. С.18

26. Петренко Л.Т. Викладання біології в профільних класах. Випуск 4. Факультативний курс «Еволюція систем органів. Філогенія органічного світу». Частина І. - Х.: Вид. група «Основа», 2009р. - (Б-ка журн. «Біологія»; Вип. 3(75))

27. Петренко Л.Т. Викладання біології в профільних класах. Випуск 4. Факультативний курс «Еволюція систем органів. Філогенія органічного світу». Частина ІІ. - Х.: Вид. група «Основа», 2009р. - (Б-ка журн. «Біологія»; Вип. 4(76))

28. Попович В.П., Сало Т.О. Біологія у таблицях і схемах. 7-9 класи. - Х.: Країна мрій, 2007р.

29. Рейвен П., Ерверт Р., Айкхорн С. Сучасна біологія. - М., 1990 р.

30. Рохлов В., Петросова Р. Занимательная ботаника. - М., 1998 р.

31. Селевко Г. К. Современные образовательные технологии: Учебное пособие. - М.: Народное образование, 1998р.

32. Слюсарєв А.О., Самсонов О.В., Мухін В.М.і ін. Біологія:Навч.посіб. - К.: Вища шк., 2006р.

33. Тагліна О.В. Біологія. 8 клас: Розробки уроків. - Х.: Веста: Вид-во «Ранок», 2008р.

34. Шкільний світ// Біологія, хімія, №60/ Можливості особистісно-орієнтованого підходу до учнів у процесі навчання біології, 2003 р.

35. Щукина Г. И. Психологические проблемы формирования познавательных интересов учащихся. - М.: Педагогика, 1988р.

Размещено на Allbest.ru