Размещено на http://www.allbest.ru/

Проблеми мотивації учнів дитячої музичної школи по класу гітари

Содержание

• 1. Вступ
• 2. Основні категорії мотивації навчання
• 3. Причини зниження інтересу до навчання
• Висновок
• Список літератури

1. Вступ

Мотивація учнів до навчання є однією з основних складових навчально-виховного процесу. У словнику ми знаходимо наступне визначення: Мотивація (від лат "movere") - спонукання до дії; динамічний процес фізіологічного та психологічного плану, що керує поведінкою людини, який визначає її спрямованість, організованість, активність і стійкість; здатність людини діяльно задовольняти свої потреби.

Мотивація має під собою інтелектуальну підоснову, емоції лише побічно впливають на процес.

Питання мотивації - про цілі, причини і формах активної діяльності - займали вчених вже в ті далекі часи, коли про спеціалізацію наук не було й мови. Її вивчення має давню історію. Уже в навчаннях древніх мислителів обґрунтовувався об'єктивно-причинний підхід до мотивації. Більш широке вивчення проблеми починається в XV ст., В період поширення ідей гедонізму, які проголошували задоволення, насолода вищим благом і метою життя. Виклад питань мотивації зустрічається у Спінози, Гоббса, Декарта в XVII ст. У кінці XVII ст. мети мотивації поведінки розглядаються як прагнення до балансу, рівноваги між задоволенням і невдоволенням. Розробкою питань мотивації займалися різні школи: інтроспективна психологія (У. Джеймс), біхевіоризм (Е. Толмен, К. Халл), представники гештальтпсихології (К. Левін), психоаналізу (3. Фрейд). Слідом за еволюційною теорією Ч. Дарвіна психологи почали широкі дослідження інстинкту тварин і людини (3. Фрейд, Е. мучуся, У. Мак-Дауголл та ін.). Вони стверджували принципову можливість розуміння людини за аналогією з поведінкою тварин. Цей биологізаторский підхід проявився в ототожненні поведінки людини з елементарним поведінковими актами тварин.

В основі розуміння мотивації на початку ХХ ст. лежить ряд концепцій, зумовлених наростанням ідеологічної реакції в період переходу від капіталізма до імперіалізму. У цих концепціях принижується роль свідомості, біологізує поведінку і суспільне життя. У різних країнах світу майже одночасно почалася плідна робота видатних засновників сучасних напрямків у вивченні мотивації. В Австрії - 3. Фрейд, у Німеччині - К. Левін, в Англії - У. Мак-Дауголл, в Америці - У. Джеймс, Е. Торндайк, Д. Аткінсон, Д. Макклелланд.

Серед представників російських, а пізніше радянських вчених, які займалися питаннями мотивації, необхідно відзначити К.Д. Ушинського, І.М. Січі-нова, І.П. Павлова, Е.Н. Соколова, В.М. Бехтерева, А.Ф. Лазурского, В.Н. Мясищева, А.А. Ухтомського, Л.С. Виготського. Однією з перших спеціаль-них робіт з цієї проблеми можна вважати книгу професора Петербургського університету Л.І. Петражицкого "Про мотиви людських вчинків". Вже тоді він поставив питання про створення наукової теорії мотивації, необхідної як для психології, але і для інших дисциплін.

Для нас важливо відзначити праці вітчизняних і зарубіжних музикантів. Так, наприклад, В.І. Петрушин досліджував мотивацію в навчанні школярів, що займаються музикою. Д.К. Кірнарская відзначала важливу роль мотивації навчання в досягненні успіху музиканта. Про підвищення активності і стимуляції навчальної роботи йдеться в працях Г.М. Ципіна, В.М. Подуровського, Н.В. Суслова, Б. Кременштейн. Вивчення взаємин вчителя і учня перебувала в центрі уваги таких вчених, як Г.Г. Нейга-уз, А.П. Щапов, Л.Г. Арчажникова, РЄ. Фейнберг, В. Ражніков.Ю. Б Алієв розробив методику проблемно-творчого прилучення учня до музики. Про підвищення інтересу і любові до музики і музичних занять говорить-ся в роботах Т. Юдовіна-Гальпериной, Т. Смирнової, Л. Світличної, І. Домогацких, Л. Осмоловської, Н. Ветлугиной, В. Ігнатьєва, Л. Ігнатьєвої, Н. Кончаловською, П. Синявського, В. Сергєєва, Н. Дьяченко, Л. Хереско та багатьох інших. Вони зробили вирішальний внесок у створення підходів до дослідження мотивів і мотивації діяльності, які інтенсивно розвиваються педагогами до теперішнього часу.

2. Основні категорії мотивації навчання

В умовах зростаючого інтересу до гітари, можна відзначити збільшення числа бажаючих займатися на цьому інструменті. Гітара стає все більш популярною. Великий приплив учнів у ДМШ мав би викликати стрімке зростання рівня виконавської та педагогічної майстерності. На жаль, рівень гри учнів ДМШ в порівнянні з іншими країнами та іншими інструментами, залишається невисоким. Тому в даній ситуації стає необхідно розглянути такий важливий і актуальний аспект процесу навчання учнів ДМШ, як мотивація їхніх занять. Всі мотиви навчання можна поділити на дві великі категорії. Перші зв'язки зі змістом самої навчальної діяльності і процесом її виконання. До них відносяться пізнавальні інтереси дітей, потреба в інтелектуальної активності й в оволодінні новими уміннями, навичками і знаннями.

Друга категорія мотивів пов'язана з більш широкими взаємовідносинами дитини з навколишнім середовищем. Тут мається на увазі потреби дитини в спілкуванні з іншими людьми, їх оцінкою і схваленням, бажання учня зайняти певне місце в системі доступних йому суспільних станів. Обидві категорії мотивів необхідні для успішного навчання грі не тільки на гітарі, а й на будь-якому іншому інструменті. Слід зазначити, що проблематика мотивації в контексті гітари не розглядалася широко і вимагає пильної уваги і вивчення.

Мотивацією називається сукупність спонукань до діяльності. У даному випадку під діяльністю ми розуміємо навчання грі на гітарі. Навчальна діяльність учнів ДМШ збуджується цілою системою різноманітних мотивів. Спонукальна сила мотивів розрізняється залежно від віку та індивідуальних особливостей кожної дитини. Мотиви другорядні, що не мають самостійного значення, підпорядковані, так чи інакше, мотивами ведучим.

У відповідності з даним поділом мотивів можна виділити основні причини інтересу до гітарі. До них відносяться в першу чергу бажання дітей підвищити повагу до себе з боку однолітків. Іноді інтерес до гітари виникає після прослуховування будь-якого твору. Досить часто це естрадна композиція чи пісня. Велика кількість дітей приходять в ДМШ під впливом батьків. Гітара приваблює своєю мобільністю і красою звучання. Ці та багато інших аспектів збільшують її Відомими в Росії і в усьому світі.

3. Причини зниження інтересу до навчання

Будь педагог у своїй практиці постійно стикається з проблемою мотивації учнів, а також з проблемою зниження інтересу до інструменту на початку навчання, зокрема до гітарі.

В даний час мотиваційна сторона навчання школярів, на погляд дослідників, найменш керована. Формування мотивації часто відбувається стихійно. Складність даної роботи полягає в тому, що в сучасному суспільстві склалося неправильне ставлення до мистецтва гри на класичній гітарі. Переважна більшість вважає гітару несерйозним інструментом. Існує думка про гітару як про інструмент, придатному тільки для найпростішого акомпанементу співу. Тому, більшість дітей, що приходять в ДМШ не уявляють собі обсягу вимог, що пред'являються до них у процесі навчання.

Варто також відзначити, що в системі вітчизняної музичної освіти гітара не має академічного статусу і помилково знаходиться в на-рідному відділі.

Часто перші кроки в освоєнні інструменту досить важкі і вимагають щоденної практики, до якої діти ще не привчені. Учні та їх батьки не розуміють і не бачать кінцевих результатів. Заняття на будь-якому музичному інструменті, в тому числі і на гітарі, певною мірою складніше, ніж заняття в інших галузях мистецтва, наприклад у малюванні, танцях, де дитині легше проявити творчий початок і де вона раніше бачить конкретні результати своєї роботи. Важливо допомогти учням виявити міру свого таланту і зробити вибір. Адже далеко не завжди масштаб талановитості виявляється в перші роки навчання.

Крім того заняття учня в музичній школі, як правило, мають професійну спрямованість. Однак відомо, що не всі випускники музичних шкіл стають професійними музикантами. Навчання музиці сьогодні пов'язано з безліччю турбот, і, на жаль не має перспектив. Так як стати професійним музикантом хочуть не багато, а інших переваг музичної освіти батьки, що визначають своїх дітей в музичну школу, не знають, виникає питання: для чого при-набувати інструмент, вкладати в навчання дитини багато часу, сил і коштів?

Інша поширена причина - невідповідність бажань дитини з програмою ДМШ. Добровільно виникло бажання грати на гітарі пере-розтане в обтяжливу обов'язок. Як вже було сказано вище, в сучасному суспільстві склалося неправильне ставлення до мистецтва гри на класичній гітарі. Діти і батьки вкрай мало чують у виконанні на гітарі класичної музики. Багатьом людям звичніше бачити гітару в компаніях, і чути виконання легкої музики. Стикаючись на уроках з класичною музикою, а не з очікуваним музичним матеріалом, метушні-кают проблеми з підбором репертуару. Зразки класичної музики, на основі яких і має відбуватися оволодіння навичками гри на музичному інструменті здаються дітям, і що особливо важливо, і батькам, занадто серйозними або навіть нудними. І як наслідок, інтерес до оволодіння гітарою поступово пропадає.

Також необхідно враховувати велику завантаженість дітей в загальноосвітніх школах. З цих причин починається зниження інтересу, як до гітарі, так і до класичної музики в цілому.

4. Підвищення мотивації навчання.

Оскільки мотивація виступає особливим "енергетичним" (В.В. Медушевский) початком, то її спеціальний розвиток розглядається як важливе завдання музично-освітнього процесу. Завдання педагога дитячої музичної школи полягає в тому, щоб зуміти зацікавити дитину процесом оволодіння інструментом, і тоді необхідний для цього праця поступово стане потребою.

Для підтримки інтересу до занять необхідно підвищувати мотивацію учнів різними способами.

Педагог не повинен будувати свою роботу з урахуванням тільки зовнішньої, формальної характеристики поведінки учня, не розкриваючи його внутрішнього змісту. Домігшись від учня форм поводження, зовні, результативно відповідають моральним нормам, визначеним правилам поведінки, він, не знаючи мотивів, за якими в даній ситуації ці правила виконуються учнями, нічого не знає про саму дитину. Не знаючи про справжні особисті мотиви діяльності учня, педагог не може розраховувати на те, щоб вірно визначити його подальший життєва поведінка, а як наслідок і його поведінка в музичному навчанні. Не вміючи проникнути у внутрішній зміст дій і вчинків дитини, в мотиви його дію-вий і внутрішнє ставлення до завдань, які перед ним ставляться, педагог працює "наосліп". Йому невідомі ні учень, на якого він повинен вплинути, ні результати його власного впливу. У вирішенні даної проблеми слід точно визначити і враховувати психологічні особливості кожного учня. Наприклад, якщо учень-гітарист має схильність до точних наук, то в цьому випадку слід йти до художнього змісту музики через технологію гри. А якщо він "гуманітарій", то тоді доцільно рухатись від прогнозованого художнього результату до вивчення технології його досягнення.

Враховуючи індивідуальні особливості кожного учня необхідно через бігати перевантажень. На бажання грати відбивається атмосфера в класі, взаємоповага між учнем і вчителем, засноване на авторитеті вчителя, а не на його авторитарних діях.

Для успішного вирішення проблеми мотивації учнів, викладачеві добре застосовувати весь спектр відомих і адекватних заходів, слід будь-яким способом зацікавити кожного учня зокрема. І, звичайно ж, вибір репертуару з урахуванням бажань учня відіграє в цьому питанні не останню роль. Але завжди слід пам'ятати про те, що ні за яких обставин не можна йти на поводу в учнів стосовно поганого смаку і сумнівних музичних пристрастей. Тому одна з найважливіших і найскладніших завдань педагога класичної гітари полягає в тому, щоб прищепити учням хороший смак, щоб вони отримували справжнє задоволення від виконання класичної музики і полюбили її, але при цьому не відбивши у них бажання грати на гітарі.

Підвищенню інтересу до занять сприяють концертна діяльність і ансамблева практика. Також доцільно використовувати можливості сучасних технологій: аудіо та відео техніки, комп'ютерних програм, Інтернету і т.п.

Крім того, викладачам-гітаристам необхідно постійно проводить роботу з батьками своїх учнів у галузі пропаганди класичної гітари: пропонувати їм ходити на концерти та майстер-класи професійних виконавців, відвідувати концерти організовані ДМШ, а також знайомитися з відео- та аудіо- записами видатних гітаристів. Така "виховна" робота повинна допомогти викладачеві зацікавити мистецтво не тільки дітей, а й їхніх батьків, сформувати вірне уявлення про гітару, як про класичний музичний інструмент. Це дуже важливо, тому що учні повинні бачити і відчувати, що їх музикальні заняття та творчі досягнення потрібні не тільки викладачеві, а й оточуючим їх близьким людям.

музична школа гітара мотивація

Висновок

На основі вищевикладеного, можна зробити висновок, що у кожного учня повинна бути сформована не епізодичний, а внутрішня мотивація, справжній інтерес до гітарі, глибоке розуміння і любов до цього інструменту. Слід пам'ятати, що справжня мотивація учнів формується постійно на всьому протязі педагогічного процесу, причому на всіх його рівнях і стосується абсолютно всіх його аспектів.

У сфері навчання гри на класичній гітарі в нашій країні дана проблема посилюється також відсутністю стійких традицій у цій сфері. Відчувається дефіцит серйозних науково-методичних розробок і мистецтвознавських робіт. У практиці навчання учнів у музичній школі по формуванню мотивації є суттєві суперечності.

Проблематика мотивації стосовно навчання гітарі в ДМШ вимагає наукового та комплексного підходу. Чим більше буде альтернативних методичних рішень, тим пліднішим буде пошук нових шляхів викладання гітари в цілому. Загальний підйом інтересу до гітари необхідно підтримувати сучасними спеціально розробленими методиками, які будуть спрямовані на розвиток особистості та її системи культурних цінностей. Дослідники даного питання вважають, що серйозних результатів у підвищенні рівня виконавської майстерності на гітарі дозволять добитися підвищення статусу класичної гітари в системі музичної освіти, переведення її з народного відділу в самостійний (гітарний відділ), реклама і пропаганда класичної гітари в ЗМІ та Інтернеті.

Список літератури

1. Андреєва О. Наукові статті: "Мотивація до навчання і потреби дитини"

2. Петрушин В.І. Музична психологія. Навчальний посібник для студентів середніх та вищих закладів. М., 1993.

3. Баренбойм Л. Музична педагогіка та виконавство - Л.: Музика, 1974.

4. Ципін Г.М. Психологія музичної діяльності. Теорія і практика / під ред. Г.М. Ципіна. М.: Видавничий Центр "Академія" 2003 року.

5. Дудинський К.А. Методичні статті. Наукові тези. - 2007.

6. Самохіна М.А. Наукова методична робота "Формування виконавських умінь і навичок учнів дитячої музичної школи в класі гітари". - Москва, 2005.

Размещено на Allbest.ru