Размещено на http://www.allbest.ru/

Зміст

• Вступ
• Розділ І. Проблема міжпредметних зв'язків в психолого-педагогічній і методичній літературі
• 1.1 Психологічні основи міжпредметних зв'язків на уроках в початковій школі
• 1.2 Використання міжпредметних зв'язків при інтеграції уроків розвитку мови і образотворчого мистецтва
• 1.3 Психологічні основи художнього сприйняття витворів образотворчого мистецтва і літератури дітьми молодшого шкільного віку
• Висновок до І розділу

Розділ ІІ. Можливість і шляхи реалізації інтеграції образотворчого мистецтва і розвитку мови в початковій школі

• 2.1 Аналіз педагогічного досвіду учителів з проблеми інтеграції образотворчого мистецтва і розвитку мови в початковій школі
• 2.2 Аналіз змісту програмних матеріалів
• Висновок до ІІ розділу
• Висновки
• Список використаних джерел
• Додаток

Вступ

Актуальність теми. Система уроків розвитку мови промови, як і система, художньо-естетичного виховання учнів - два взаємозв'язані компоненти навчання, один з яких являється, в той самий час початком началом і продовженням іншого. Мовна одноманітність, бідність мовних засобів може свідчити не лише про слабку словесну підготовленість, але також про невміння спостерігати природу, людей, про емоційну "глухоту". В цей же час, спостерігаються і зворотні тенденції. Завдання педагога - з'єднати у свідомості, в почуттях дітей живий світ і світ слів, вірніше, навіть не з'єднати, а розкрити їх взаємообумовленість, що найбезпосереднішим чином сприятиме гармонійному розвитку особистості молодшого школяра.

Цей тип інтеграції на думку учених-педагогів, дозволить підвищити рівень розвитку мовних умінь і умінь що набулися в процесі творчої роботи у молодших школярів.

Аналіз педагогічної періодики дає зрозуміти, що багато педагогів працювали над використанням цього типу інтеграції. У статті "Відеозапис на уроках розвитку мови учнів" автор ставить метою статті - розповісти про використання відеозапису на уроках розвитку мови - для навчання мові як засобу спілкування, виховання мовної культури, залучення до мистецтва. Стаття "Знайомство з образотворчим фольклором при вивченні розділу "Усна народна творчість", знайомить читача з думкою автора про те, що світ усного фольклору, не є чужим образотворчому фольклору, а навпаки, дуже навіть близький до нього, іноді навіть відбитий в ньому самому. У статті "Інтегрований цикл естетичних занять в початковій школі", автор говорить про те, що в умовах корінної перебудови усіх сфер життєдіяльності нашого суспільства, особливе значення набуває естетичне виховання і розвиток підростаючих поколінь.

Виходячи з вивчення цієї періодичної і наукової літератури, було зроблено висновок про актуальність вивчення взаємозв'язку і взаємовпливу художньої творчості і мовного розвитку молодшого школяра в учбовому процесі [1; 2; 3].

Мета курсової роботи: виявити ефективність і доцільність використання інтегрованих уроків розвитку мови і образотворчого мистецтва в початковій школі.

Об'єктом дослідження виступають уроки образотворчого мистецтва в початковій школі.

Предметом дослідження є між предметні зв'язки на уроках образотворчого мистецтва.

Мета визначила наступні завдання:

- Вивчити проблему міжпредметних зв'язків в психолого-педагогічній та методичній літературі;

- Розглянути психологічні основи міжпредметних зв'язків на уроках образотворчого мистецтва в початковій школі;

- Описати використання міжпредметних зв'язків при інтеграції уроків розвитку мови і образотворчого мистецтва;

- Проаналізувати психологічні основи художнього сприйняття витворів образотворчого мистецтва і літератури дітьми молодшого шкільного віку;

- Виявити можливість і шляхи реалізації інтеграції образотворчого мистецтва і розвитку мови в початковій школі;

- Здійснити фундаментальний аналіз педагогічного досвіду учителів з проблеми інтеграції образотворчого мистецтва і розвитку мови в початковій школі, а так само, зміст програмних матеріалів.

Науково-практична значущість курсової роботи: матеріал, що міститься в цій роботі, може бути використаний в педагогічній діяльності на теоретичних і практичних семінарах в гімназіях, коледжах, ВНЗ.

Структура роботи: курсова робота складається зі вступу, двох розділів, висновків і списку використаної літератури. Загальний обсяг роботи складає 34 сторінки друкованого тексту.

Розділ І. Проблема міжпредметних зв'язків в психолого-педагогічній і методичній літературі

образотворчий школа література міжпредметний

1.1 Психологічні основи міжпредметних зв'язків на уроках в початковій школі

Психологічні основи міжпредметних зв'язків були закладені вченням академіка І.П. Павлова про динамічний стереотип і другу сигнальну систему. Фізіологічним механізмом засвоєння знань І.П. Павлов вважав утворення в корі головного мозку складних систем тимчасових зв'язків, які він ототожнював з асоціюванням в психологічному плані, - це зв'язки між усіма формами віддзеркалення об'єктивної дійсності, в основі яких лежать відчуття. "Усе навчання полягає в утворенні тимчасових зв'язків, - пише він, - а це є думка, мислення, знання" [4].

Як правило, предмети і явища реальної дійсності, пов'язані між собою ланцюгом різних обставин, являються взаємозв'язаними і в пам'яті людини. Зустрівшись з одним з цих предметів або явищ, людина за асоціацією може згадати і інший предмет, пов'язаний з ним. У житті кожного зустрічається випадок, коли повністю забувається подія, в якій вона брала найбезпосереднішу участь. Але досить нагадати їй або згадати самій одну дійову особу, як уся подія виразно відтворюється в пам'яті.

Успіх навчання багато в чому залежатиме від кількості необхідних взаємозв'язаних фактів, подій, явищ, що допомагають розвивати здібності вихованців швидко і точно відтворювати в пам'яті раніше засвоєні знання. У формуванні цієї здатності між предметним зв'язкам належить важлива роль.

Всяке навчання зводиться до утворення нових зв'язків, асоціацій. Нові знання вступають в різноманітні зв'язки (асоціації) із вже наявними у свідомості відомостями, які були отримані в результаті навчання і досвіду. Свого часу Л.С. Виготський в роботі "Дослідження розвитку наукових понять в дитячому віці" писав, що "всякий новий ступінь в розвитку узагальнення спирається на узагальнення попередніх східців. Новий ступінь узагальнення виникає не інакше, як на основі попередньої" [5].

Л.С. Виготський експериментально встановив, що попередня розумова діяльність, що сприяла формуванню узагальнень, "не анулюється і не пропадає даремно, але включається і входить як необхідна передумова в нову роботу думки".

Таким чином, необхідність міжпредметних зв'язків знаходиться в самій природі мислення, диктується об'єктивними законами вищої нервової діяльності, законами психології і фізіології.

Численні дослідження психологів підтвердили і конкретизували положення І.М. Сеченова, висловлене їм в роботі "Елементи думки": "Через голову людини протягом усього її життя не проходить ні єдиної думки, яка не створилася б з елементів, зареєстрованих в пам'яті. Навіть так звані нові думки, що лежать в основі наукових відкриттів, не становлять винятку з цього правила" [6].

Психологи встановили, що усе сприймане людиною залишає сліди в корі великих півкуль головного мозку. Ці сліди не діють. Вони сприяють виникненню збудження і тоді, коли подразник, що залишив слід, відсутній. Тому людська пам'ять не лише запам'ятовує і зберігає знання, засвоєні раніше, але і відтворює їх тоді, коли це вимагається.

На підставі цих особливостей навчання і повинно бути побудовано так, щоб формувати у учнів здатність відтворювати раніше засвоєні знання для кращого запам'ятовування нового матеріалу. Предмети або явища, взаємозв'язані в природі, зв'язуються і в пам'яті людини.

Здатність пам'яті запам'ятовувати нове на основі раніше відомого не повинна обмежуватися лише внутрішньопредметними в'язками, міжпредметні зв'язки дають можливість поглянути на предмет з різних сторін і міцніше запам'ятати на основі міжсистемних асоціацій увесь предмет або явище дійсності. Найважливішими характеристиками запам'ятовування слід вважати прийоми смислового угрупування навчального матеріалу і виділення смислових опорних пунктів, смислового співвідношення того, що засвоюється у зв'язку з чим-небудь вже відомим.

На цій підставі можна дійти висновку, що опанування прийому перенесення знань одного предмета, - при засвоєнні іншого, вносить до аналітико-синтетичної діяльності учнів велику цілеспрямованість в вирішенні певних завдань. Підвищення активності самостійних методів роботи, забезпечує кращу організацію розумової діяльності і, нарешті, виробляє логічну послідовність в вирішенні як загальних, так і часткових завдань.

Природно, що реалізація міжпредметних зв'язків не може вирішити усіх складних завдань навчання. Тому активна робота кожного учителя по посиленню, розширенню і поглибленню міжпредметних зв'язків є одним з важливих шляхів в комплексному вирішенні проблем навчання і виховання школярів, формування у них діалектичного образу мислення.

1.2 Використання міжпредметних зв'язків при інтеграції уроків розвитку мови і образотворчого мистецтва

Систематичний розвиток педагогічно доцільних взаємодій між розділами учбових предметів образотворчого мистецтва і розвитку мови - одна з необхідних умов розвитку художньої творчості школярів [7].

Забезпечення систематичного функціонування внутрішньопредметних і міжпредметних зв'язків дозволяє створювати цілісну систему розвитку у школярів художньо-мистецької активності. При цьому важливо відмітити, що міжпредметні зв'язки у рамках традиційного учбового плану є першою сходинкою до інтегрованого навчання [8].

Проблема інтеграції актуалізує передусім універсальні поняття і категорії, властиві усім видам мистецтва.

Шкільні курси по мистецтву, побудовані на інтеграційній основі, допомагають в пошуку гармонізації інформаційно-логічної і емоційно-образної сторін художньої освіти. Виробленню у учнів, активного формування творчої особи, ефективному поєднанню індивідуальних форм, працюючи з колективом, сприяють створенню достовірно творчої атмосфери на уроках. Розвиток особистості засобами мистецтва сприяє формуванню цілісного світовідчуття, створенню морально і естетично повноцінного середовища спілкування з мистецтвом в усьому різноманітті його видів [9].

Особливо ефективне використання міжпредметних зв'язків уроків образотворчого мистецтва з уроками розвитку розмови, які повинні забезпечити розвиток комплексу мовних умінь і художніх здібностей у учнів.

У психіці дитини виявляються найважливіші характеристики творчої особи. Та все ж ототожнювати між творчою активністю дітей і творчістю в контексті людської культури ні в якому разі не можна, втім, так само як не можна недооцінювати ці творчі потенції. Велике педагогічне уміння і мистецтво якраз і полягають в тому, щоб тонко з'єднати живу безпосередність бачення, переживання, мислення дитини із спрямованим освоєнням знань, навичок, способів досягнення дійсності. Саморозвиток дитини і здійснення в педагогічних діях певної, свідомо поставленої мети повинні органічно злитися.

Культура мовлення не обмежується письменністю, правильною вимовою, в мові передається не лише логічний зміст, але і естетичне враження. Навчаючись мові, діти повинні все ясніше уявляти собі, що граматика потрібна не лише для того, щоб грамотно писати, а що граматичні явища, відбиваючи закономірності мови, присутні в художніх творах, творах народної творчості, в статтях, що письменник користується ними як засобами зображальності.

Реалізації взаємозв'язку розвитку мови і художньої творчості дітей служить раціональна організація активної діяльності учнів на уроці. Взаємозв'язане навчання збуджує інтерес до знання. Глибокий інтерес формується під дією, як змістуматеріалу, так і прийомів, які примушують учнів думати, здійснювати пошук. Властивості мистецтва слова і особлива якість словесного образу ясніше з'являться перед молодшими школярами в зіставленні із специфікою образотворчого мистецтва, а різноманітний художній контекст створить умови, коли чіткіше виявляється специфічна природа мистецтва як такого. Вивчення таких понять, як образ і образність, тема, ідея, композиція, стиль сьогодні необхідно здійснювати тільки при широкому залученні знань, отриманих на уроках образотворчого мистецтва, в процесі індивідуального і колективного, позакласного і позашкільного спілкування з мистецтвом.

У сучасній педагогічній практиці широко використовується ілюстративний принцип для активізації взаємозв'язку з образотворчим мистецтвом в процесі залучення школяра до мовної культури. В цілях глибшого і творчого освоєння мовних навичок учитель використовує витвори образотворчого мистецтва. Ілюстративний принцип широко поширений в практиці.

Активізація взаємозв'язку з образотворчим мистецтвом і використання комплексу мистецтв в навчально-виховній роботі на уроках розвитку мови дозволяє:

- формувати високу мовну культуру і внутрішньо єдину художньо-естетичну свідомість;

- формувати творчий підхід до мовної освіти;

- глибоко розуміти що вивчається;

Встановлюючи органічний зв'язок між мистецтвом слова і образотворчим мистецтвом, є можливість ґрунтовніше розуміти особливості кожного з них.

Таким чином, саме в умовах взаємозв'язку мовного навчання і художньої творчості успішніше формується не лише певний комплекс мовних умінь у дитини, але і повноцінна "культурна особа".

Для того, щоб з найменшими витратами часу включати учнів в активне сприйняття, за допомогою міжпредметних зв'язків, слід опанувати нескладні методичні прийоми, які вже склалися в практиці і отримали визнання учених. До цих прийомів відносяться: нагадування, завдання і питання на міжпредметній основі, а також інші загальноприйняті методи навчання.

Методичний прийом нагадування (пригадування) будується на основі як внутрішньопредметних, так і міжпредметних зв'язків і дає помітні позитивні результати в навчанні. І дієвішим стає цей прийом, коли притягуються знання з суміжних дисциплін. Таке пригадування різноманітить підготовку учнів до сприйняття нового, розширює можливості активізації учнів, сприяє створенню умов для самостійного мислення в процесі засвоєння теми, що знову вивчається. Стимулювання пригадування не лише готує сприйняття, але і сприяє стійкості, цілеспрямованості і зосередженості уваги.

Учні спочатку утруднюються самостійно застосувати раніше засвоєні знання в нових умовах, на уроках інших предметів. Тому найбільш економним шляхом відтворення знань суміжних предметів є нагадування учителем того, що вже відоме учням.

Підготовка спрямованості уваги учнів до того, що знову вивчається - первинне завдання нагадування, і вирішити його можна різними способами: повідомити учням про те, що цей факт, подія, явище, тема їм відомі з суміжного предмета, що раніше вивчався; поставити питання, відповідь на який вимагає пригадування матеріалу суміжного предмета; дати завдання на пригадування іншої дисципліни; притягнути відомий твір, художній образ, подія з вивченого твору і, нарешті, організувати порівняння, зіставлення матеріалу різних предметів.

У повсякденній практиці різні методичні прийоми по використанню міжпредметних зв'язків широко поширені і при поясненні нового матеріалу, особливо методом бесіди. І це цілком природно тому, що бесіда - такий метод навчання, при якому учитель, спираючись на наявні у учнів знання і практичний досвід, користуючись питаннями, підводить учнів до розуміння і засвоєння нових знань.

Неодмінна умова застосування цього методу - наявність знань з|із| раніше пройдених тим цього предмета, інших учбових дисциплін і життєвого досвіду учнів.

В процесі навчання учні дізнаються багато нових фактів і положень, висновків, законів. Щоб вони були більш усвідомлено і міцно засвоєні, потрібна систематична робота по закріпленню вивченого матеріалу. Закріплення потрібне і для того, щоб учні могли використовувати отримані знання і уміння в подальшій навчальній діяльності.

Закріплення має бути в той же час і одним з етапів опанування нових знань: як правило, воно включає вторинне сприйняття і осмислення матеріалу, що вивчається, зміцнює у свідомості учнів ті сліди і зв'язки, які утворилися при первинному сприйнятті. І.П. Павлов писав, що знову утворений зв'язок в корі головного мозку зазвичай буває слабким і нестійким, і без своєчасного повторення знову утворених шляхів і слідів вона може дуже скоро порушитися і навіть зникнути зовсім.

1.3 Психологічні основи художнього сприйняття витворів образотворчого мистецтва і літератури дітьми молодшого шкільного віку

Уся різноманітна дія мистецтва протікає в процесі сприйняття його творів. Але ефективність цієї дії знаходиться в прямій залежності від культури художнього сприйняття.

Людині іноді, коли вона зустрічається з якимось надзвичайним явищем природи, яке їй вдалося побачити, здається: "Ось би художник побачив і написав! Адже не повірить ніхто". Нам здається що тільки тут, зараз, на одну мить світ, в якому ми живемо, показав своє дивне лице. Насправді це ми віддали світу одну мить повної, безкорисливої уваги. А розвинене художнє сприйняття завжди, або, принаймні, дуже часто, буває таким [10]. Виходячи з цього необхідно відкрити дитині таку істину, що в природі не існує однакових речей. Природа, оточуюча нас, багата і різноманітна, і для розвитку художнього сприйняття треба бачити природу в усій її різноманітності. Але необхідно пам'ятати про два моменти художнього сприйняття, однаково важливі і на перший погляд протилежні, насправді доповнюючі один одного: "немає у світі двох однакових предметів, усе неповторне і унікальне, і немає у світі двох предметів, до такої міри несхожих, чужих один одному, щоб між ними не було зовсім нічого спільного, ніякої схожості ні в чому" [11].

Художнє сприйняття виступає, передусім, як психічний процес, який протікає під безпосередньою дією витвору мистецтва.

Головна особливість художнього сприйняття витворів образотворчого мистецтва - надзвичайно складна структура. Головна роль належить тут інтелектуальному досягненню значень виразно-смислових елементів твору, в яких закладений основний зміст художніх образів.

Підсумок художнього сприйняття виступає як багатошарова структура, в якій взаємопроникають результати перцептивних та інтелектуальних актів, осягнення втілених у творі художніх образів і активного творчого оволодіння ними , його духовного та практичного впливу. З цього випливає ще одна особливість художнього сприйняття : воно вимагає активної роботи багатьох механізмів психіки - безпосередньо - відбивних та інтелектуальних, репродуктивних і продуктивних, причому їх співвідношення на різних рівнях сприйняття різному.

Художнє сприйняття протікає складно. У ньому розрізняють зазвичай декілька фаз (чи стадій): передкомунікативну, тобто передуючу контакту дитини з твором та готуючу її до цього контакту; комунікативну, таку, що об'єднує час цього контакту; і посткомунікативну, коли контакт вже перерваний, а живий вплив твору ще триває.

Цю стадію можна умовно назвати художньою післядією.

Головне в ній - підготовка психіки до активного і глибокого художнього досягнення витворів мистецтва, тобто психологічна установка на художнє сприйняття. Як і установка на створення творів мистецтва, вона буває і загальною, і спеціальною, і приватною.

У будь-якій психологічній установці, так або інакше, виражені певні потреби і досвід їх задоволення.

Художня потреба особи при усій своїй неоднозначності виступає на поверхні, передусім як прагнення художньої насолоди.

Отримане при частому спілкуванні з мистецтвом, воно народжує очікування радості від нових зустрічей з ним, що, у свою чергу, викликає тягу до мистецтва, активну готовність до його сприйняття, концентрацію душевних сил для майбутньої зустрічі з ним. Так виступає на поверхні загальна установка на сприйняття художніх творів.

При сприйнятті творів літератури сенс сприйняття не вичерпується витяганням інформації, що таїться в цих значеннях, воно і тут носить духовно-практичний характер, а тому, як і в інших сферах мистецтва, не може не мати усіх розглянутих вище особливостей художнього сприйняття.

Друкарський текст повинен привести дитину до живої мови, і він це робить, якщо в частому користуванні мовою одночасно в обох формах її матеріального функціонування в психіці складається ще один ряд асоціацій: між зображенням слів і їх живим вучанням. Сприйняття літературного твору стає двохетапним: на першому етапі учень, читаючи друкарський текст, переводить його подумки в живу мову (цьому допомагає художня організація словесного матеріалу). Але тут механізм художньої дії ще не працює. Він набуває чинності на другому етапі, де відбувається своєрідна перцепція живої мови в її акустичній матерії, але не в безпосередньо-відбивному акті, а в представленнях.

Для сприйняття на другому етапі потрібні не лише життєві асоціативні зв'язки словесної мови, але і художні, такі, що складаються на основі цієї історичної системи художньої організації словесного матеріалу. Сам же перехід з першого на другий етап вимагає великої творчої роботи. Творчий характер читацької "перекладацької" праці, крім усього іншого, наочно підтверджується наявністю професійного виконання і у сфері літератури - мистецтва художнього читання.

Сприйняття літературного тексту і витворів мистецтва нерозривно пов'язане і багато в чому доповнює один одного, що говорить про те, що їх об'єднання, навіть в невеликій мірі може привести до позитивних результатів у світлі розвитку у дитини "повноцінного" художнього сприйняття як мистецтва слова, так і образотворчого мистецтва.

Висновок до І розділу

Міжпредметні зв'язки - найважливіший чинник оптимізації процесу навчання, підвищення його результативності, усунення перевантаження учителів і учнів. Особливе значення мають міжпредметні зв'язки для ефективного використання організаційних форм навчання, а також цілеспрямованої перебудови усіх основних ланок навчально-виховного процесу.

Зараз інтеграція мистецтв використовується не повною мірою. Така ситуація вимагає визначення єдиної внутрішньої структури художньої освіти в цілому, створення системи художньої освіти, перегляду змісту освіти, постійного використання міжпредметних зв'язків, активізації на уроках комплексу мистецтв.

Систематичний розвиток педагогічно доцільних взаємодій між розділами навчальних предметів образотворчого мистецтва і розвитку мови - одна з необхідних умов розвитку художньої творчості школярів. Забезпечення систематичного функціонування внутрішньопредметних і міжпредметних зв'язків дозволяє створювати цілісну систему розвитку у школярів художньо-творчої активності.

Уся різноманітна дія мистецтва протікає в процесі сприйняття його творів. Ефективність цієї дії знаходиться в прямій залежності від культури художнього сприйняття. Сприйняття літературного тексту і витворів мистецтва нерозривно пов'язане і багато в чому доповнює один одного.

Специфічні прийоми навчання для інтегрованих уроків знаходяться у стадії розробки, і говорити про їх різноманітність ще рано.

Розділ ІІ. Можливість і шляхи реалізації інтеграції образотворчого мистецтва і розвитку мови в початковій школі

2.1 Аналіз педагогічного досвіду учителів з проблеми інтеграції образотворчого мистецтва і розвитку мови в початковій школі

У цьому розділі ми розглянемо прийоми роботи педагогів, опубліковані в журналах "Українська мова в школі" і "Початкова школа" за останніх 5-6 років.

У статті "Відеозапис на уроках розвитку мови учнів" автор ставить метою статті - розповісти про використання відеозапису на уроках розвитку мови - для навчання мови як засобу спілкування, виховання мовної культури, залучення до мистецтва [12].

У статті детально розглядаються як приклад три відеофільми:

1. "У гості до серпанку" - матеріали для опису твору народної творчості - іграшки;

2. "Що може бути цікавіше людської особи"! - матеріал для опису дитячого портрета з колекції Національного художнього музею;

3. "Просто усе, а як для серця багато.". - матеріал для опису пам'ятника архітектури - Десятинної церкви і для опису інтер'єру, фресок цього храму.

Хоча відеоматеріали, описані в цій статті, призначені для учнів середньої школи, подібний вид роботи можна використовувати і в початковій школі, підібравши адаптовані для молодшого шкільного віку відеосюжети.

Стаття "Знайомство з образотворчим фольклором при вивченні розділу "Усна народна творчість" знайомить читача з думкою автора про те, що світ усного фольклору не є чужим образотворчому фольклору, а дуже близький до нього, іноді навіть відбитий в ньому [13].

Автор пропонує після прочитання дітьми якого-небудь твору з описом побуту українського народу попросити їх розповісти, які предмети з цих творів є у них удома. Це буде для дітей своєрідним відкриттям мистецтва.

У статті "Усна народна творчість і образотворче мистецтво" автор зазначає, що розділ " Усна народна творчість" в підручнику з читання "Рідна мова" для учнів початкової школи представлений народними піснями, билинами, казками. Цілком природно, вважає автор, що різні види народного мистецтва, що виникали в народному середовищі, були близькі за змістом і естетичним принципам. Тому мотиви вишивки з їх композиційної ясністю і величавістю образів порівнянні з розміреним складом билин, а легкий, ритмічний візерунок берестяних туесків з пісенними мелодіями, що мають свої ритмічні повтори [14; 15].

Автор стверджує, що художні враження учнів збагатяться, якщо разом з ілюстраціями в підручнику вони познайомляться із справжніми творами художників і народних майстрів в експозиціях і фондах місцевих художніх і краєзнавчих музеїв. Вони можуть стати тим критерієм справжньої художності твору, який допоможе учням виробивши вміння самостійно і вірно оцінювати багато явищ сьогоднішнього художнього життя.

У статті "Інтеграція учбових занять в початковій школі" автор детально розглядає поняття інтеграції. Інтеграційні зв'язки між предметами початкової школи мало розроблені, викладені суперечливо; багато розбіжностей серед учених в розумінні суті цих зв'язків [16].

Автор вважає, що якщо учбовий матеріал по курсу читання - образотворче мистецтво раціонально згрупувати і відповідним чином його вивчити, то це сприятиме систематизації знань, школярі краще засвоять зміст учбового матеріалу, зможуть набагато легше і вільніше викладати вивчений матеріал.

У статті "Фрагмент уроку читання на тему "Подорож у світ звуків і фарб весни" автор приводить фрагмент уроку читання в 3 класі, однією з цілей якого є: здійснити зв'язок змісту уроків читання з творами, рекомендованими для позакласного читання, з образотворчим мистецтвом. У уроці вдало реалізовані міжпредметні зв'язки (читання - образотворче мистецтво) [17].

У статті "Інтегрований цикл естетичних занять в початковій школі" автор говорить про те, що в життєдіяльності нашого суспільства особливе значення набуває естетичне виховання. Саме за допомогою мистецтва здійснюється в основному передача духовного досвіду людства, що несе з собою, - те головне, що сприяє відновленню зв'язків між поколіннями. Мистецтво допомагає учням побудувати цілісну картину навколишнього світу, полегшує ухвалення правильного рішення в різних життєвих ситуаціях. Естетичне виховання і освіта починає грати особливо важливу роль при переході від педагогіки знань, умінь і навичок до педагогіки розвитку [18].

Інтегрований курс, який охоплює наступні предмети - літературне читання, образотворче мистецтво і музику, має загальні для кожного з них цілі, не порушує принципів дидактики, зберігає специфіку різних видів мистецтв, враховує вікові і індивідуальні особливості учнів, фокусується в цілому на пізнанні дітьми дійсності, на повноцінному сприйнятті краси навколишнього світу.

Інтегрований естетичний курс був апробований автором на базі школи №14 міста Рівне. Тематичне планування цього інтегрованого курсу для учнів І-IV класів загальноосвітньої школи складене на навчальний рік з розрахунку 1 години в тиждень.

2.2 Аналіз змісту програмних матеріалів

Нині в загальноосвітніх установах системний підхід до естетичного виховання і освіти здійснюється в процесі викладання таких дисциплін, як "Образотворче мистецтво", "Музика", "Світова художня культура", а також за допомогою різних факультативів, гуртків по вивченню мистецтва і інших форм додаткової естетичної освіти і виховання. Базисний учбовий план дозволяє викладати різні інтегровані курси мистецтва, які набули широкого поширення в нестандартних типах учбових закладів, що знову відкриваються [19].

У програмі "Образотворче мистецтво і художня праця" академіка Б.М. Неменського, провідним завданням у викладанні образотворчого мистецтва є завдання формування у учнів морально-естетичної чуйності на прекрасне і потворне в житті і в мистецтві.

Це стає можливим тільки якщо вдасться закріпити у свідомості дитини розуміння міцного зв'язку мистецтва з його особистим світом, зі світом думок і почуттів кожної людини, сказано там же. Будь-які інші завдання навчання мистецтва витікають з цього і повинні співвідноситися з ним. Одним з важливих методичних аспектів програми виділяється "Поєднання образотворчого мистецтва з музикою і літературою". Зв'язок з поезією і музикою дозволяє образніше розкрити тему уроку. У програмі приводиться перелік не лише зорового, але літературного і музичного ряду [20; 21].

Як приклад можна узяти урок в I чверті 3 класу [22]. Тема уроку "Твої іграшки". Діти в знайомстві з іграшкою пізнають значення її в житті (ритуальне, як атрибут свята, ігрові об'єкти).

На уроці учитель використовує прислів'я, приказки, фольклор, українські народні казки.

На інших уроках учителеві даються рекомендації у використанні програмних розповідей. Це дає хороший матеріал для проведення інтегрованих уроків з уроками читання.

У програмі "Образотворче мистецтво" доктора педагогічних наук В.С. Кузіна, головною метою художньої освіти ставиться формування духовної культури особистості, залучення до загальнолюдських цінностей, оволодіння національною культурною спадщиною [23].

У основу програми включена система міжпредметних зв'язків з читанням і українською мовою, що, на думку авторів, дозволяє відчути практичну спрямованість уроків образотворчого мистецтва, їх зв'язок з життям.

Передбачена робота по ілюстрації літературних творів, що входять в програмні матеріали по читанню.

Зміст розділу "Тематичне малювання і ілюстрація" включає малювання на теми навколишнього життя на основі спостережень або по уяві і ілюстрація повістей, розповідей, казок, байок і інших літературних творів.

Висновок до ІІ розділу|

Вивчення досвіду роботи учителів в проблемі, що вивчається, дозволяє зробити висновки, що проблема ця нині знаходиться у стадії розробки, шукаються нові шляхи її вирішення, нові підходи до розуміння шляхів інтеграції образотворчого мистецтва і розвитку мови в початковій школі. Багато учителів розробляють методики проведення таких занять, апробовують їх на своїх експериментальних майданчиках. Багато з таких експериментів дають дуже непогані результати.

У програмних матеріалах по образотворчому мистецтву Б.М. Неменського і В.С. Кузіна є багато моментів поєднання образотворчого мистецтва і літератури, причому ці програми дозволяють проводити інтеграцію курсу образотворчого мистецтва з курсом розвитку мови в початковій школі. Елементи цієї інтеграції безпосередньо закладені у вивчені нами програмні матеріали. Багато тем курсу розвитку мови|промови| співпадають з темами курсу образотворчого мистецтва по своїх цілях, що говорить про можливість їх інтеграції.

Висновки

В процесі нашого дослідження ефективності і доцільності використання інтегрованих уроків розвитку мови і образотворчого мистецтва в початковій школі ми проаналізували різні матеріали з цієї проблеми, і дійшли наступних висновків:

- необхідність міжпредметних зв'язків укладена в самій природі мислення, диктується об'єктивними законами вищої нервової діяльності, законами психології і фізіології;

- навчання має бути побудоване так, щоб формувати у учнів здатність відтворювати раніше засвоєні знання для кращого запам'ятовування нового матеріалу;

- систематичний розвиток педагогічно доцільних взаємодій між розділами учбових предметів образотворчого мистецтва і розвитку мови - одна з необхідних умов розвитку комплексу мовних умінь і художніх здібностей у учнів;

- сприйняття художніх творів літератури і образотворчого мистецтва носить схожу природу і доповнює один одного;

- виходячи з проаналізованих передових робіт учителів, багато хто з них використовує, і дуже успішно, цей тип інтеграції;

- освітні програми по образотворчому мистецтву і розвитку мови дозволяють повною мірою використовувати цей тип інтеграції в учбовому процесі початкової школи;

- інтеграція образотворчого мистецтва і розвитку мови в початковій школі на практиці використовується не повною мірою, оскільки для цього багато учителів недостатньо підготовлені в науковому і методичному плані. Що, у свою чергу, вимагає глибшого методичного опрацювання інтеграційних процесів між курсами образотворчого мистецтва і розвитку мови в початковій школі.

Список використаних джерел

1. Выгодский Л.С. Избранные психологические произведения. -- М., 1956.

2. Зверев И.Д., Максимова В.Н., Межпредметные связи в современной школе. -- М., 1981.

3. Ильенко Л.П. Интегрированный цикл эстетических занятий в начальной школе. // Начальная школа №1 1997.

4. Искусство в жизни детей. Опыт художественных занятий с младшими школьниками. Книга для учителя. -- М., 1991.

5. Лякишева Т.И., Маркевич Е.Ф. Интегрированнй урок по теме "Зима" с использованием методов "театра педагогики". // Начальная школа №1 1995.

6. Лямина Н.В. Интегрированные уроки - одно из средств привития интереса к учебным предметам. // Начальная школа №11 1995.

7. Максимова З.Н. Знакомство с изобразительным фольклором при изучении раздела "Устное народное творчество". // Начальная школа №8 1993.

8. Максимова З.Н. Устное народное творчество и изобразительное искусство. // Начальная школа №8 1994.

9. Мелик-Пашаев А.А., Новлянская З.Н. Ступеньки к творчеству: Художественное развитие ребенка к семье. -- М.: Редакция журнала "Искусство в школе", 1995.

10. Методические основы языкового образования и литературного развития младших школьников. Под общей редакцией Т.Г.Рамзаевой. -- С-Пб, 1998.

11. Мурзо Г.В. Видеозапись на уроках развития речи учащихся. // Русский язык в школе № 5-6 1992.

12. Сердюкова Н.С. Интеграция учебных занятий в начальной школе. // Начальная школа №11 1994.

13. Сеченов И.М. Избранные философские и психологические произведения. М. -- Л., 1947.

14. Сокольникова Н.М. Изобразительное искусство и методика его преподавания в начальной школе: Учеб. пособие - М.: Издательский центр "Академия", 1999.

15. Павлов И.П. Избранные произведения. -- М., 1951.

16. Программы общеобразовательных учреждений Начальные классы (1-3). / Сост. Вохмянина Л.А., Ингнатьева Т.В. и др. -- М.: Просвещение,1994.

17. Программно--методические материалы. Изобразительное искусство. Начальная школа / Сост. В.С. Кузин, В.И. Сиротин. -- М.: Дрофа, 1999г.

18. Тихонова Г.Г. Фрагмент урока чтения на тему "Путешествие в мир звуков и красок весны". // Начальная школа №10 1995

19. Федорец Г.Ф. Проблема интеграции в теории и практике обучения (пути развития). -- Л., 1990.

20. Щёголева Г.С. Уроки развития связной речи в начальной школе С-Пб 1998.

21. Эстетическая культура и эстетическое воспитание: Книга для учителя / Сост. Лабковская Г.С. -- М., 1983.

Додаток

Конспект інтегрованого уроку з образотворчого мистецтва та "Я і Україна" у 1 класі.

З образотворчого мистецтва з теми: "Зимовий день" та "Я і Україна" з теми: "Якою буває зима?" для учнів 1 класу

Тема: Малювання композиції "Зимовий день"

Мета: Систематизувати уявлення дітей про зиму (показ презентації на комп'ютері);

в бесіді про зиму звернути увагу на те, як художники в своїх роботах зображують пейзаж і його елементи;

поглиблювати поняття про теплу і холодну гаму кольорів;

вчити учнів передавати на малюнку чарівний світ природи засобами кольору і техніки;

розвивати у дітей композиційні навички, асоціативно-образне мислення, спостережливість, творчу уяву;

вміння передавати враження від побаченого;

розвивати композиційну грамотність (рівномірне заповнення площі листа);

удосконалювати зорову пам'ять, фантазію, технічні навички роботи з художніми матеріалами;

виховувати охайність, акуратність, самостійність в роботі, бажання створювати прекрасне навколо себе;

прививати любов до уроків мистецтва, до природи рідного краю.

Обладнання: ілюстративний матеріал, застосування комп'ютера, виставка книг, ТЗН, показ мультфільму, зразок вчителя.

Художні матеріали: папір, простий олівець, гумка, пензлики, палітра, гуаш, вода

Тип: інтегрований урок (образотворче мистецтво, музика, Я і Україна)

"Мистецтво відображає реальне та вічне,

а не тимчасове та ілюзорне"(Джинараджаса).

Хід уроку

І. Пролог

1. Організація класу. Привітання.

- Добрий день, діти! Подивіться один на одного і посміхніться, щоб ми з посмішкою і гарним настроєм провели сьогоднішній урок.

2. Мотивація навчальної діяльності

- Діти, як гарно у вас сьогодні в класі: білесенькі сніжинки, новорічна ялинка, казкові звірі. Якої пори року це буває? (взимку)

Декламування вірша Г. Демченка

- Снігами вкрилася земля,

Метелиця гуляє,

Малює вікна Морозець

Та носики щипає.

Природа спить…

І все навколо

В димових білих чарах.

Це - Королева,

Це - Зима

Так трудиться на славу. (Г. Демченко)

ІІ. Зав'язка

- Так, діти. Сьогодні до нас на урок завітала Королева - Зима. Якою ви уявляєте зиму? (опис зими дітьми)

ІІІ. Розробка

- Зимонька, снігуронька, чарівниця - так гарно називають зиму. Вона з'являється зненацька. Все навколо блищить, переливається, іскриться.

(Показ презентації)



1 слайд

2 слайд

3 слайд

4 слайд



5 слайд

6 слайд

7 слайд

8 слайд



9 слайд

- Отже, зиму не можна назвати безбарвною, ахроматичною. Вона поєднує в собі безліч кольорів. Вам треба їх вміти бачити.

- Розглянемо палітру пір року. Назвіть кольори зими і складемо палітру пори року зими у вигляді зимового кущика (діти складають асоціативний кущ разом з учителем).

- Усі відтінки синього, фіолетового, блакитного, зеленого називаються холодними кольорами.

- Так, узимку холодно, дує холодний вітер, день стає коротшим. То чи подобається вам зима? Мабуть, ні: незатишно, холодно, за вікном хурделиться, падає сніг. Виходити на вулицю не хочеться. Краще в хаті посидіти.



10 слайд.

11 слайд.

- Діти, наш знайомий Олівець теж любить зиму. Йому подобається її ще й малювати. І от сьогодні ми з вами будемо малювати зимовий день.

ІV. Кульмінація

1. Постановка практичного завдання

- А для роботи казкові герої принесли нам фарби, кісточки, палітру, воду, графічний олівець, гумку, а ще - сюрприз.

2. Поетапне виконання композиції вчителя.

3. Практична робота

V. Фінал.

1. Перевірка виконаних робіт. Аналіз робіт. Виставка кращих малюнків.

2. Показ мільтфільма із серії "Маша і Ведмідь" - "Следы невиданных зверей"

- Діти, чи сподобався вам урок? Що саме?

- Які труднощі виникали при роботі?

Дякую вам за урок!

Прийміть на прощання

Моє найкраще побажання:

Хай вам сонечко сміється,

І наука хай дається.

- А за те, що ви гарно працювали, звірята вам дарують паперові сніжинки на згадку.

VІ. Післядія. (виставка книг, малюнки)

Размещено на Allbest.ru