Профілактика порушення зору молодших школярів засобами фізичного виховання

Дослідження рівня фізичного розвитку дітей молодшого шкільного віку і його взаємозв’язок зі станом зору. Теоретичне і експериментальне обґрунтування змісту і технології попередження порушення зору у молодших школярів засобами фізичного виховання.

Рубрика Педагогика
Вид дипломная работа
Язык украинский
Дата добавления 19.10.2009
Размер файла 743,1 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

65

Міністерство освіти і науки України

Тернопільський національний педагогічний університет

імені В. Гнатюка

Факультет підготовки вчителів

початкових класів

Кафедра фізичного виховання

Дипломна робота

ПРОФІЛАКТИКА ПОРУШЕННЯ ЗОРУ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ ЗАСОБАМИ ФІЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ

Роботу виконала:

студентка заочного відділу навчання

С.І. Стефанишин

Науковий керівник:

асистент магістр з фізичного виховання і спорту

А.В. Степанко

Тернопіль - 2009

Зміст:

Вступ

Розділ І. Сучасний стан проблеми профілактики порушень зору

1.1 Стан зору школярів в даний час і його взаємозв'язок з рівнем їх фізичного розвитку, поставою та фізичною підготовленістю

1.2 Анатомо-фізіологічна характеристика зорового аналізатора. Будова, функції, оцінка і види порушення зору

1.3 Аналіз методик профілактики порушень зору

Висновки до 1 розділу

Розділ II. Завдання, методи та організація дослідження

2.1 Завдання дослідження

2.2 Методи дослідження

2.3 Організація дослідження

Розділ III. Аналіз стану зору і фізичного стану молодших школярів

3.1 Стан зору учнів молодшого шкільного віку

3.2 Рівень фізичного розвитку молодших школярів і його взаємозв'язок із станом зору

Висновок до 3 розділу

РОЗДІЛ IV. Теоретичне і експериментальне обґрунтування змісту і технології попередження порушень зору у молодших школярів засобами фізичного виховання

4.1 Теоретичне обґрунтування змісту і технології попередження порушень зору у молодших школярів

4.2 Програма профілактики порушень зору у молодших школярів засобами фізичного виховання

4.3 Експериментальне обґрунтування змісту і технології попередження порушень зору у молодших школярів

Висновки

Література

Вступ

Актуальність. Життя людини - постійна і активна взаємодія з навколишнім середовищем, яка неможлива без складних і досконалих органів відчуття, найважливішим з яких є зір. Встановлено, що 95% інформації про зовнішній світ ми отримуємо завдяки зору [9].

В даний час різке скорочення рухової активності сучасних школярів і збільшення зорових навантажень призвели до серйозних захворювань і порушень зору [13].

Сьогодні більше 50% сучасних школярів страждає короткозорістю, зростають і вікові зміни очей, що призводить до далекозорості. Причому, тривожна тенденція збільшення порушень зору в даний час не тільки не зменшується, але й не стабілізується [9].

Аналіз науково-методичної літератури, що стосується проблеми профілактики порушень зору показав, що достатньо глибоко вивчені причини виникнення зорових розладів, розроблені шляхи їх попередження і корекції [42, 190] при дотриманні основ гігієни, режиму дня, правильного харчування, оздоровлення і загартування організму [27], розроблена система фізичного виховання школярів, які погано бачать [53].

Проте до теперішнього часу не існує педагогічних програм, спрямованих на попередження порушень зору школярів в режимі навчального дня, де зорове навантаження особливо велике. Спостерігається відсутність профілактики порушень зору в чинних програмах з фізичного виховання, що проявляється у недотриманні гігієнічних вимог в процесі навчання школярів в сучасних загальноосвітніх установах, в умовах постійно зростаючих зорових навантажень [27].

Враховуючи вищесказане, розробка програми профілактики порушень зору засобами фізкультурно-оздоровчої діяльності і введення її у режим навчального дня молодших школярів є надзвичайно актуальним.

Об'єкт дослідження - фізкультурно-оздоровча діяльність учнів молодшого шкільного віку.

Предмет дослідження - профілактика порушень зору в процесі фізкультурно-оздоровчої діяльності молодших школярів.

Мета дослідження: Визначити зміст і технологію попередження порушень зору у молодших школярів засобами фізичного виховання.

Гіпотеза дослідження. У дослідженні висунуто припущення, що розробка декількох експериментальних програм з попередження порушень зору засобами фізкультурно-оздоровчої діяльності в режимі навчального дня молодших школярів та подальший їх порівняльний аналіз дозволить визначити оптимальний зміст і розробити технологію попередження порушень зору у молодших школярів.

Розділ І. Сучасний стан проблеми профілактики порушень зору

1.1 Стан зору школярів в даний час і його взаємозв'язок з рівнем їх фізичного розвитку, поставою та фізичною підготовленістю

В теперішній час соціальні та екологічні умови, труднощі в організації медичного обслуговування призвели до зростання всіх видів захворюваності та скорочення тривалості життя населення України. Більшою мірою до цього схильні найбільш чутливі та вразливі діти. Серед дітей, які щойно пішли до школи, здорових лише 20%, потребують лікування - 35%, мають хронічну патологію - 20 % і інші захворювання - 25%. У структурі захворюваності збільшилася частка хвороб нервової системи і органів чуття, а також хвороб органів травлення і кістково-м'язової системи. Дослідження стану здоров'я школярів за останні роки показали, що в структурі захворюваності на лідируючому місці виступає патологія органів зору, найчастіше прогресує короткозорість. На думку вчених короткозорість починає формуватися в шкільному віці та надалі прогресує. Крім того, виявляються випадки розвитку далекозорої рефлексії у молодших школярів [61]. Таким чином, виникнення порушень зору в шкільному віці починає набувати масштабів справжньої катастрофи.

Аналіз науково-методичної літератури показав, що вивченням стану зору школярів займається велика кількість дослідників [5, 34]. За даними Е.С. Аветісова [6] кількість дітей, що мають порушення зору, коливається в шкільному віці від 2,3% до 16,2%, Н.Г. Клопоцька [34] відзначає, що до 3-4 класу цей показник складає 15-17%, а до закінчення школи - 25%.

Дослідження останніх років показали, що кількість школярів з порушеннями зору значно зросла. Так, за деякими даними, порушеннями зору страждає близько 28% школярів. Практично всіма дослідниками [6, 45] наголошується значне зниження стану зору школярів за останні роки, а також погіршення зору з віком.

Таким чином, кількісні показники поширеності порушень зору в шкільному віці, що наводиться різними авторами, помітно варіюється, що не створює цілісного уявлення про структуру порушень зору, проте авторами підкреслюється закономірна зміна рефракції ока з віком. Не дивлячись на те, що в даний час простежується тенденція до погіршення зору, нами практично не виявлено робіт, що характеризують рівень його порушення у різних вікових груп, відсутні дані з динаміки порушень зору школярів за останні роки. Створюється враження, що проблемі охорони зору школярів в даний час не приділяється належної уваги.

Зниження зору школярів за останні роки вчені пов'язують з переліком причин. Так, на думку [21], погіршення зору пов'язано з умовами сучасної цивілізації, широким розвитком інформаційних та комп'ютерних технологій, інакше кажучи новітніх досягнень науково-технічного прогресу, що ставлять підвищені вимоги до зорового аналізатора школярів. Автор відзначає, що збільшення навантаження на очі, перевтома при слабкості очних м'язів у дітей є основною причиною зниження зору школярів.

Згідно думки ряду авторів [8], найбільш істотними чинниками, що впливають на зниження зору школярів, є несприятливі чинники внутришкільного середовища, а також організація навчального процесу. Автори відзначають, що ускладнення шкільних програм і використання нових педагогічних технологій призвели до погіршення зору і підвищення рівня захворюваності школярів. Порівнюючи стан зору учнів початкових класів, що навчаються в звичайних школах і школах з певною спеціалізацією, дослідники виявили істотні відмінності. Так, в школах з поглибленим вивченням іноземних мов кількість учнів, які мають порушення зору становила 53,7%, тоді як в звичайних школах цей показник дорівнює 33%. Отже, організація шкіл нового зразку з широким арсеналом педагогічних технологій впливає на зниження зору школярів. Обґрунтувати дане положення можна тим, що до рівня знань сучасних школярів висуваються підвищені вимоги, а це пов'язано з великим об'ємом зорових навантажень як в навчальний час, так і при виконанні домашніх завдань. Крім того, у іграх дітей почали домінувати комп'ютерні ігри, тому школярі мало рухаються, не отримують від рухів оздоровчої дії, що дозволяє зняти зорове навантаження. Результати досліджень Є.Є. Іванової [31] показали, що учбові програми в сучасних школах зазнають великих змін - навчальний матеріал викладається на високому рівні, прискорився темп навчання. Все це сприяє інтенсифікації розумової діяльності учнів, збільшенню навантаження на центральну нервову систему, зір, слух, опорно-руховий апарат. А оскільки зір дітей 6-7 років ще не сформований [27], саме він і уражається, в першу чергу, при нераціональній організації навчально-виховного процесу в школі, недотриманні гігієнічних вимог до умов навчання (неправильне освітлення, невідповідність шкільних меблів росту учнів і т.п.). Таким чином, дослідниками виявлені чинники, що впливають на зниження зору школярів в даний час, - це неправильна організація навчального процесу, невідповідність навчального навантаження віковим і індивідуальним особливостям дітей, а також гігієнічних вимог до умов навчання учнів.

Дослідження останніх років [32, 58] істотно поповнили і поглибили уявлення про причини виникнення порушень зору. Авторами встановлено, що короткозорість частіше виникає у дітей з недостатнім фізичним розвитком, що дозволяє по-новому оцінити значення фізичної культури в профілактиці короткозорості та її прогресі. Розвитку короткозорості сприяє також ослаблення очних м'язів, що є результатом недостатньої тренованості. При значних зорових навантаженнях циліндричний м'яз, який регулює зміну кривизни кришталика, працює на межі своїх можливостей, і організм вимушений перебудовуватися. Для цього, як стверджують автори, є тільки один шлях - подовження очного яблука в передньо-задньому напрямку, і організм, особливо в період росту і розвитку, легко справляється з цим завданням, роблячи око короткозорим. Таким чином, недостатній фізичний розвиток і слабкість м'язів очного яблука є, на думку ряду вищеназваних авторів, однією із головних причин зниження зору школярів.

У зв'язку з виявленим припущенням про те, що порушення зору частіше виникають у дітей, які мають поганий фізичний розвиток [2, 57], нами зроблена спроба аналізу науково-методичної літератури з даної проблеми, яка полягала у визначенні рівня фізичного стану школярів в даний час і виявленні його взаємозв'язку із станом зору.

У доступній нам науково-методичній літературі, що торкається проблеми фізичного стану, є різні точки зору за визначенням даного поняття. На думку ряду авторів [64], головним чинником в оцінці фізичного стану школярів є фізичний розвиток. Проте існують й інші точки зору, згідно яких, фізичний стан визначається не якимось одним показником, а сукупністю взаємозв'язаних ознак, що включають визначення фізичного розвитку, стан постави, функціональної і фізичної підготовленості, яка найповніше відображає даний стан.

Фізичним розвитком є комплекс морфофункциональных ознак, що характеризують фізичну працездатність, рівень вікового біологічного розвитку індивідуума [13].

Аналіз науково-методичної літератури, що стосується проблеми фізичного розвитку школярів в даний час, показав, що процес акселерації підростаючого покоління, який спостерігався з початку століття майже у всіх країнах світу, почав стихати. Причини цього точно невідомі, але, на думку ряду авторів [51], важливу роль в цьому відіграють соціальні і економічні чинники, оскільки встановлено, що постійне проживання в умовах підвищеного вмісту шкідливих промислових викидів в атмосферу негативно впливає на фізичний розвиток і загальмовує статеве дозрівання дітей і підлітків. У роботах А.А.Баранова, Н.А.Матвєєвої [11] наголошується, що збільшення маси тіла не супроводжується адекватним покращенням показників життєвої ємкості легенів, динамометрії, ємкості грудної клітки, а також функціональної здатності кардіо-респіраторної системи, величиною загальної працездатності.

Аналіз стану фізичного розвитку дітей які погано бачать та тих, які з нормальним зором, проведений нами на основі даних різних авторів, не виявив істотних відмінностей, а навіть виявив певні суперечності. Тому нам не вдалося виявити взаємозв'язок між станом зору школярів та їх фізичним розвитком.

Одним з найважливіших показників, що характеризують фізичний розвиток школярів, є стан опорно-рухового апарату [12]. В даний час, у 30-40% дітей дошкільного віку виявлені порушення постави. Серед школярів кількість таких дітей, за даними різних авторів [13], коливається від 38% до 68,9%. Таким чином, порушення постави дітей і підлітків - явище достатньо поширене.

Існують суперечливі думки, щодо того, яке з порушень є первинним, - зору чи постави. Так, за даними ряду авторів [55], порушення постави - явище вторинне, викликане тим, що діти часто приймають неправильне положення коли читають чи пишуть через дефекти зору. Спочатку у школярів відбувається погіршення постави. Із-за слабкості м'язів шиї, спини, тулуба діти не можуть тривало зберігати правильне положення на уроках та інстинктивно схиляють голову, працюючи на близькій відстані, що і призводить до зниження гостроти зору. Відсутність єдиної думки з даного питання пов'язана з тим, що причини, які ведуть до того або іншого порушення, можуть бути різними.

Аналіз фізичної підготовленості, свідчить про значне її погіршення за останнє десятиліття. Простежуються факти зниження показників фізичної підготовленості в учнів, скорочення кількості осіб, що займаються фізичною культурою і спортом, при зростанні негативних явищ в суспільстві.

У науково-педагогічній літературі [11] наголошується, що дівчата 15-17 років, які страждають короткозорістю, значно відстають за рівнем фізичної підготовленості від одноліток у яких нормальний зір, такі діти мають нижчі показники в бігу на 30 метрів, в стрибках.

Таким чином, аналіз науково-методичної літератури показав, що сьогодні простежується тенденція до погіршення зору дітей молодшого шкільного віку. Виявлено, що на зниження їх зору впливає комплекс чинників, найбільш істотними з яких є: надмірне навантаження на орган зору у зв'язку з високим розповсюдженням засобів масової інформації; вплив несприятливих чинників внутрішньошкільного середовища; нераціональна організація навчального процесу; недотримання гігієнічних вимог до умов навчання школярів; різке скорочення рухової активності сучасних школярів і, як наслідок, ослаблення очних м'язів, що призводить до виникнення порушень зору. Разом з погіршенням зору знижується рівень їх фізичного стану. Тому одним з напрямів навчально-виховної роботи в школі повинні бути не тільки здобування освіти, але і створення умов для реалізації сучасних і ефективних програм профілактики порушень зору і оздоровлення учнів молодшого шкільного віку з використанням засобів фізичного виховання.

1.2 Анатомо-фізіологічна характеристика зорового аналізатора. Будова, функції, оцінка і види порушення зору

Встановлено, що близько 95% інформації про навколишній світ ми отримуємо за допомогою органів зору, тому вони заслуговують особливої уваги [25]. У будові органу зору, за даними різних джерел, виділяють три відділи - периферійний, провідний і центральний [7].

Периферійний відділ зорового аналізатора (очне яблуко) має не зовсім правильну кулясту форму. Навколо очей розташовано три пари м'язів: чотири прямі - верхня, нижня, зовнішня і внутрішня та дві косі - верхня і нижня.

Дослідження останніх років довели, що ці м'язи виконують ще одну важливу функцію - вони допомагають кришталику ока фокусувати зображення на сітківці, коли предмети знаходяться на різній від очей відстані. М'язи злегка „розтягують” або „стискають” очне яблуко, переміщуючи тим самим сітківку ока, видаляючи або наближаючи її до кришталика.

Ясне, чітке бачення рівновіддалених предметів забезпечується завдяки зміні кривизни кришталика, а значить, і його оптичної сили за допомогою скорочення або розслаблення внутрішньоочного (циліндричного) м'яза, що знаходиться навколо кришталика. Цей м'яз змінює опуклість самого кришталика, фокусуючи зображення на сітківці ока. Цей процес прийнято називати акомодацією.

З вищесказаного виходить, що головна роль в зменшенні, або збільшенні заломлюючої сили кришталика належить циліндричному м'язу, який також через недостатню тренованість може ослабнути, і гострота зору знижується.

Таким чином, розглянутий нами м'язовий апарат ока (окорухові і циліндричні м'язи) виконує найважливіші функції - а це: узгоджені рухи очей, стеження за рухомими об'єктами, фокусування очей на різні відстані, оцінку розмірів предмету, сприйняття глибини простору. Саме від сили або слабкості м'язів ока залежить гострота нашого зору. Звідси випливає важливість тренувань м'язів ока для профілактики порушень зору.

В даний час встановлено [1], що при недостатній тренованості, а тому і слабкості внутрішньоочних і навколоочних м'язів відбувається зниження гостроти зору. Авторами доведено, що спеціальні тренувальні вправи для очей можуть викликати стабілізацію і навіть зворотний розвиток далекозорості і короткозорості.

У функціональному відношенні в периферійному відділі зорового аналізатора виділяють оптичну (рогівка, кришталик, склоподібне тіло, зволожуюча рідина передньої і задньої камери) і сприймаючу частини (сітківка).

Зображення предметів зовнішнього світу відтворюється на сітківці за допомогою оптичної системи, яка фокусує світлові промені і забезпечує чітке зображення видимих предметів на сітківці в зменшеному і перевернутому вигляді.

У розглянутому нами периферійному відділі зорового аналізатора відповідно структурі і функціям виділяють оптичну систему, що забезпечує фокусування зображення на сітківці, і сприймаючу систему, де відбувається переробка, трансформація світлової енергії в електричний імпульс, що прямує в зорові центри мозку.

Центральний зір пов'язаний з діяльністю жовтої плями, де переважно розташовані колбочкові фоторецептори, і його центральною ямкою. Встановлено, що сприйняття предметів областю жовтої плями визначає гостроту зору. Під гостротою зору прийнято розуміти здатність ока сприймати дрібні деталі предметів на великій відстані або розрізняти дві крапки, видимі під мінімальним кутом [19].

Наочне уявлення про те, чим визначається гострота зору, дає рис. 1.

Рис.1 Точка зору

Взаємозв'язок між величиною даного об'єкту і віддаленістю його від очей характеризує кут, під яким видно об'єкт. Кут, утворений крайніми точками даного об'єкту і кутовою точкою ока, називається точкою зору. Встановлено, що гострота зору обернено пропорційна точці зору; чим менша точка зору, тим вища гострота зору.

Периферійний зір - це весь простір, що одночасно сприймається нерухомим оком, інакше кажучи, це спроектований на площину простір, видимий нерухомим оком. Дослідження [19] показали, що межі поля зору дорослої людини складають: назовні - 90°, вгору - 60°, всередину - 60°, вниз - 70°.

Таким чином, периферійний зір забезпечує орієнтацію людини в просторі.

Для бінокулярного зору характерним є не тільки відчуття форми предметів, але і їх просторове розташування. Бінокулярний зір, як вища форма зорового сприйняття, є складною динамічною системою численних зв'язків між чутливими елементами сітківок, окоруховими м'язами, а також підкірковим центром і корою головного мозку. Повний бінокулярний зір формується до 7-15 років [40].

В даний час [37] для оцінки гостроти зору використовуються перевірочні таблиці (додаток 1), декілька рядів спеціально підібраних знаків, які називають оптотипами. Як оптотипи використовують букви, цифри, малюнки і тому подібне Сучасні таблиці як для дітей, так і для дорослих побудовані по десятковій системі. У кожному ряду розміри оптотипів однакові, але поступово зменшуються від першого ряду до останнього. Таблиці розраховані на дослідження гостроти зору з 5 м. На цій відстані деталі оптотипів десятого ряду видно і відповідають гостроті зору, рівній одиниці. Якщо гострота зору інша, то визначають, в якому ряду таблиці обстежуваний розрізняє знаки. При цьому гостроту зору обчислюють за формулою Снеллена [78]:

де d - відстань, з якої проводиться дослідження;

D - відстань, з якої око розрізняє знаки цього ряду (проставлено в кожному ряду зліва від оптотипів).

Нормальне око розрізняє знаки першого ряду з 50 м, а якщо піддослідний читає цей ряд з 5 метрів, отже, його гострота зору рівна 0,1одиниці:

Якщо гострота зору обстежуваного менша 0,1, то визначають відстань, з якої він розрізняє оптотип першого ряду. Для цього обстежуваного поступово підводять до таблиці. Гостроту зору при цьому обчислюють за загальною формулою. Наприклад, якщо обстежуваний бачить оптотип першого ряду з відстані 3 м., то його

Таким чином, оцінка гостроти зору проводиться за спеціальними перевірочними таблицями і обчислюється для правого і лівого ока окремо, показники яких можуть сильно варіюватися.

Оцінка здатності людини розрізняти кольори здійснюється за допомогою поліхроматичних таблиць, а також з використанням спеціальних спектральних апаратів. Для визначення поля зору використовують прилади-периметри (ручні, сферичні та ін.) [19].

Оцінка розглянутих зорових функцій здійснюється стосовно кожного ока (монокулярний зір). При двох розплющених очах предмет бачиться одиничним, формується бінокулярний зір. Для його оцінки використовуються колірні прилади. Найбільш простий і доступний спосіб оцінки бінокулярного зору, коли до одного ока підставляють трубку, а перед другим - на відстані 10-15 см - власна долоня. За наявності бінокулярного зору створюється враження «дірки в долоні», через яку видно предмети.

З вищесказаного виходить, що для оцінки стану зорових функцій досліджується в першу чергу гострота зору, як здатність ока сприймати дрібні деталі предметів на різних відстанях. Лише при розвитку гостроти зору стає можливим оцінити здатність ока сприйняти колір, поле зору і повноцінний бінокулярний зір.

За даними дослідників основною причиною виникнення порушень зору є зміна форми очного яблука, що являється результатом ослаблення окорухових і акомодаційних м'язів.

З вищесказаного виходить, що порушення зору характеризуються наступними ознаками: головний фокус оптичної системи не співпадає з сітківкою (при міопії - знаходиться перед сітківкою, в результаті порушується далекий зір; при гіперметропії - за сітківкою, відбувається порушення ближнього зору); порушення зору часто супроводжується зміною форми очного яблука (при міопії око подовжується в передньо-задній осі, при гиперметропії - сплющується, при астигматизмі - порушується не тільки сферичність оптичної системи, але і змінюється форма ока в двох головних меридіанах).

Отже, розглянувши будову зорового аналізатора, виділяємо наступні його анатомо-фізіологічні особливості, пов'язані із сприйняттям світлової енергії: це форма і розташування очного яблука в очній ямці і його зв'язок з допоміжним апаратом ока - м'язами, узгодженими рухами очей, м'язи від сили і слабкості яких залежить гострота зору; особливості будови оптичної системи ока, що забезпечує фокусування зображення на сітчасту оболонку ока, сприймає системи ока, відповідальної за сприйняття світлових збуджень; особливості провідних шляхів і зв'язку з центральним відділом кори великого мозку. Найважливішими функціями зорового аналізатора є: центральний, переферійний і бінокулярний зір.

1.3 Аналіз методик профілактики порушень зору

В даний час досягнення медицини дозволяють виправити багато видів порушень зору, використовуючи окуляри, а останнім часом і контактні лінзи для швидкого поліпшення зору. Окуляри і лінзи допомагають людині бачити, проте, зір при цьому не поліпшується, до того ж носіння окулярів і лінз приводить до ослаблення очних м'язів, тому силу лінз поступово збільшують, щоб забезпечити чітке бачення. Нові, сучасні операції для корекції зору за допомогою лазерів, як відзначають багато фахівців [60], все ж таки дуже ризиковані і не впливають на одну з головних причин захворювань і порушень зору - слабкість очних м'язів, функціональні зміни сітківки ока. Тому в даний час зростає інтерес і потреба до використання природних методів оздоровлення і поліпшення зору [28].

Аналіз науково-методичної літератури, що стосується проблеми збереження і поліпшення зору, показав, що в даний час відомі вітчизняні і зарубіжні методики, що дозволяють виправити багато видів порушень зору без хірургічного втручання і допомоги окулярів.

У ряді робіт [29] є дані про найдавніші методики, що дозволяють відновити зір і поліпшити стан здоров'я, - це даоська оздоровча гімнастика, методика пальцевих вправ, аюрведа, цигун-терапія, шиатсу.

Даоська оздоровча гімнастика заснована на м'якості і пластичності та поєднує в собі гімнастику для очей і всього організму, масаж біологічно активних точок, відповідальних за зір. Всі вправи виконуються в розслабленому стані, цим досягається хороша циркуляція енергії і крові, підвищується ефективність занять.

Пальцьова гімнастика спрямована на зняття стомлення циліндричного м'язу за допомогою масажу спеціальних точок навколо очей, яка впливає і на загальний стан організму.

Аюрведа - йога пальців, представляє собою комбінації пальців (мудрі), що замикають енергетичні канали і здійснюють лікувальний ефект.

Цигун-терапія - це метод дії на організм за допомогою психофізичних вправ (дихальні вправи, точковий контактний і безконтактний самомасаж, ходьба та ін.).

Шиатсу - це терапія, що передбачає натискання пальцями під бровами, по нижньому краю очної ямки, на повіки, ніс і крапку між лопатками. Вважається, що шиатсу додає нові фізичні і душевні сили.

Розглянуті нами стародавні методи відновлення зору характеризуються цілісною взаємодією на весь організм за допомогою гімнастики, масажу, досягнення спокою і розслаблення при виконанні вправ.

Дані методики збереження і відновлення зору заклали основу нині існуючим оздоровчим системам.

При аналізі науково-методичної літератури нами виділено роботу, присвячену використанню методів йоги для збереження і поліпшення зору. Головний принцип йоги - з'єднання, зв'язок, злиття, гармонія фізичного і психічного стану людини як засіб самовдосконалення, що може з успіхом застосовуватись для профілактики порушення зору.

На думку йогів, на зір впливає і загальний стан організму, нервової системи. Тому за йогою необхідне щоденне виконання фізичних вправ (асан) у поєднанні з гімнастикою для очей, дотримання режиму праці і відпочинку, раціональне харчування з переважанням натуральних продуктів.

Методика китайського самомасажу, на думку більшості авторів, дозволяє попередити короткозорість, припинити її прогрес як у дітей, так і у дорослих. Встановлено, що масаж певних точок покращує кровообіг ока, знижує напругу очних м'язів, тим самим покращуючи гостроту зору. На думку ряду авторів, методика китайського самомасажу може бути з успіхом застосовна для профілактики порушень зору школярів. Автори рекомендують виконувати масаж в режимі навчального дня після закінчення уроків.

Ю.А. Утехиним розроблена методика боротьби з порушеннями зору безопераційним методом лікування, які є оптико-фізіологічними заходами, що включають тренування і вправи для м'язів ока із застосуванням біофакальних сферопризматичних окулярів.

Таким чином, дані методики направлені на тренування акомодації очного апарату очей з використанням спеціальних лінз, окулярів, вправ, пов'язаних з переведенням погляду з ближнього на дальній об'єкт за розробленими методиками, що дозволяє, на думку авторів, поліпшити здатність акомодації очей після напруженої зорової роботи на близькій відстані, а також підвищити резервні можливості органу зору.

Аналіз науково-методичної літератури з проблем профілактики порушення зору показав, що в даний час існують методики, що дозволяють зберегти зір з використанням спеціальних вправ для очних м'язів, масажу, оздоровлення і загартування організму. Особливостями даних методик є те, що вони ґрунтуються на принципах фізичного виховання, мають фізкультурно-оздоровчу спрямованість.

У зв'язку з гігієнічними вимогами до умов навчання молодших школярів в різних видах сучасних загальноосвітніх установ з метою профілактики втоми, порушення постави і зору на уроках повинні проводитися фізкультхвилинки і гімнастика для очей у ході навчання читання, писання і математики.

Висновки до 1 розділу

Аналіз науково-методичної літератури показав, що проблема профілактики порушень зору в даний час є актуальною.

Встановлено, що порушення зору частіше виникають унаслідок недостатньої тренованості, внаслідок слабкості очних м'язів, відповідальних за узгоджені рухи, фокусування зображень на сітчасту оболонку ока. Саме від сили, або слабкості очних м'язів залежить гострота зору, тому їх необхідно тренувати, щоб попередити виникнення порушень зору. Дуже важливо дотримуватись гігієнічних вимог, займатися оздоровленням і загартовуванням організму, щоб зберегти зір.

В даний час існують різні методи корекції порушень зору - це застосування окулярів, контактних лінз, лікування лазером, хірургічні втручання, що вимагає великих матеріальних витрат, і зір при цьому якщо і поліпшується, то не на довго. Встановлено, що окуляри допомагають людині бачити, але стан зору при цьому не поліпшується, а навпаки, відбувається поступове зниження гостроти зору, і силу лінз доводиться збільшувати. Носіння окулярів приводить до атрофії очних м'язів, подібно до того, як ходіння на милицях приводить до ослаблення м'язів кінцівок.

В даний час наука довела ефективність методів збереження і поліпшення зору без хірургічного втручання і допомоги окулярів - це методика зорових тренувань, розроблених А.І.Дашевським, Е.С.Аветісовим, Ю.А. Утехіним, методи йоги і точкового масажу. Кожна методика характеризується певною спрямованістю дії на орган зору.

Аналіз існуючих методик збереження і поліпшення зору показав, що вправи, що рекомендуються, підрозділяються на наступні групи:

1. Релаксаційні вправи, спрямовані на зняття зорової втоми і відновлення працездатності (точковий масаж, пальмінг за методикою Бейтса, моргання, повороти, соляризація та ін.).

2. Спеціальні тренувальні вправи, спрямовані на зміцнення навколоочних м'язів (повороти очей по вертикальних, горизонтальних, діагональних траєкторіях, по колу з використанням допоміжних предметів, тренажерів).

3. Спеціальні тренувальні вправи для зміцнення апарату акомодації ока (вправи «Мітка на склі», за методикою Е.С. Аветісова, використання нерухомих і рухомих об'єктів, тренажерів).

Існують й інші методики, які дають позитивні результати у відновленні зору, але для цього потрібне спеціальне устаткування, складна апаратура, конструювання шкільних меблів, вони дорогі, що для більшості шкіл недоступні. Використання спеціальних тренувальних вправ для збереження і відновлення зору доступно кожному, в будь-якому віці, незалежно від ступеня порушень зору, не вимагає матеріальних витрат і найефективніше при дотриманні загальнопедагогічних принципів.

Не дивлячись на наявність різноманітних методик збереження і поліпшення зору, матеріал з профілактики порушень зору відсутній в нині чинних програмах і навчальних посібниках з фізичного виховання. Спостерігається відсутність профілактичних заходів в режимі навчального дня школярів, де зорове навантаження особливо велике, що є недотриманням гігієнічних вимог до умов навчання учнів в сучасних загальноосвітніх установах.

Використовуючи відомі методи збереження і відновлення зору, нами розроблені програми профілактики порушень зору для учнів молодшого шкільного віку, які в комплексі фізкультурно-оздоровчих заходів у режимі навчального дня дозволили б зупинити процес прогресу порушень зору на сучасному етапі.

Розділ ІІ. Завдання, методи та організація дослідження

2.1 Завдання дослідження

Відповідно до мети дослідження були поставлені наступні завдання:

1. Визначити динаміку порушень зору в учнів загальноосвітньої школи.

2. Визначити стан зору у молодших школярів.

3. Визначити рівень фізичного розвитку і його взаємозв'язок зі станом зору молодших школярів.

4. Теоретично і експериментально обґрунтувати зміст і розробити технологію попередження порушень зору у молодших школярів засобами фізкультурно-оздоровчої діяльності.

2.2 Методи дослідження

Для вирішення поставлених завдань в дослідженні були використані наступні методи:

1. Аналіз і узагальнення літературних джерел.

2. Методика визначення гостроти зору.

3. Антропометричні вимірювання.

4. Тестування рівня фізичної підготовленості.

5. Методи визначення стану постави.

6. Педагогічний експеримент.

7. Методи математичної статистики.

Для обґрунтування завдань і вибору методів дослідження вивчалась література з наступних галузей знань: теорії і методики фізичного виховання, педагогіки, психології, анатомії, фізіології, математичної статистики. Зроблений аналіз літератури з проблеми шкільної медицини з розділу охорони зору учнів.

Методика визначення гостроти зору. Стан зору молодших школярів визначався за загальноприйнятою методикою. Як основний показник при визначенні стану зору використовувалася гострота зору.

Гострота зору молодших школярів визначалася за спеціальними таблицями: Орлової, Сивцева, Новікова (додаток 1).

На початку навчального року ще не всі першокласники добре знали букви, тому при їх обстеженні застосовувалася таблиця Орлової, на якій зображені десять знайомих дітям предметів: зірка, гриб, літак та інші. Величина зображень предметів, розташованих горизонтальними рядами, зменшується зверху вниз. На таблиці зліва по вертикалі для кожного рядка вказана дистанція, чітке бачення з якою відповідає гостроті зору, рівній одній одиниці. Для верхнього рядка вона складає 5,0 м для нижньої - 2,5 м. Праворуч від кожного рядка вказана гострота зору. Для верхнього рядка це 0,1 одиниць, для самої нижньої - 2,0 одиниць.

Для визначення гостроти зору піддослідний з відстані 5 метрів розглядають по черзі рядки, починаючи з верхнього.

Показником гостроти зору вважається рядок з найменшим за розміром зображенням, яке може побачити піддослідний.

Для визначення гостроти зору в других і третіх класах використовувалася таблиця Сивцева, на якій замість предметів зображені букви різного розміру, і таблиця Новікова із зображенням кілець з розривом в різних місцях.

Для отримання точних показників гостроти зору виконувалося декілька простих, але обов'язкових умов.

По-перше, таблиця знаходилася в просторому приміщенні, освітленому лампою з прозорого скла потужністю 40 ватів. Висота закріплення таблиці залежала від росту обстежуваних, при цьому рівень очей знаходився дещо нижче за середину таблиці.

По-друге, досліджуваний сидів на стільці на відстані 5 метрів від таблиці. При цьому потрібно було стежити, щоб учні голову і тулуб тримали прямо і не примружували ока. Окуляри під час визначення гостроти зору знімалися.

По-третє, вчитель стояв біля таблиці так, щоб не закривати падаюче на неї світло, показуючи всі знаки в одному рядку. Кінець указки фіксувався біля знаку, який показувався. Експозиція на екрані не перевищувала 2-3 секунд.

По-четверте, при визначенні монокулярної гостроти очі по черзі прикривалися щитком білого кольору.

Якщо досліджуваний читав всі знаки, то зір його вважався нормальним, і результат обстеження фіксувався в протоколі.

Діти, що не прочитали всі знаки, за нашими рекомендаціями підлягали обстеженню у окуліста.

Антропометричні вимірювання. Для обстеження піддослідних ми дотримувалися загальноприйнятої методики антропометричних вимірювань [39]. Обстеження передбачало вимірювання довжини і маси тіла.

Тестування рівня фізичної підготовленості. Рівень фізичної підготовленості визначався за такими тестами:

1. Біг на 30 метрів (швидкісні здібності).

2.Стрибок у довжину з місця (швидкісно-силові здібності).

3. Підтягування на високій перекладині з положення вису (хлопчики) і на низькій перекладині з положення вису лежачи (дівчатка) (силові здібності).

4. 6-хвилинний біг (витривалість).

5. Нахил вперед з положення сидячи (гнучкість).

Отримані в ході обстеження результати фізичної підготовленості молодших школярів були зіставлені з середніми віковими нормами фізичного розвитку і рухових здібностей [48].

Методи визначення стану постави. Постава молодших школярів визначалася у фронтальній і сагітальній площині.

Для визначення стану постави у фронтальній площині проводилося вимірювання ромба Мошкова [44]. На спині дитини позначалися наступні точки:

1) остистий відросток VII шийного хребця;

2) точки нижніх кутів лопаток;

3) остистий відросток V поперекового хребця.

Сантиметровою стрічкою проводилося вимірювання між 1-2, 2-3 точками з кожного боку. При різниці 0,5 см і більше постава визначалася як асиметрична.

Для визначення стану постави в сагітальній площині проводилися вимірювання фізіологічних вигинів хребетного стовпа за допомогою гоніометричної методики В.А. Гамбурцева [16]. При цьому вимірювалися наступні кути:

а/ г - який відображав верхньогрудний відділ хребта;

б/в- який відображав попереково-нижньогрудний відділ хребта;

в/ б - який відображав кут нахилу стегна до вертикалі;

г/ ч - кут нахилу тазу до горизонталі.

Згідно з цією методикою, за цими показниками визначався стан постави молодших школярів [16].

Педагогічний експеримент. Для перевірки висунутої гіпотези був проведений педагогічний експеримент, мета якого полягала у визначенні змісту і технології попередження порушень зору у молодших школярів в режимі навчального дня засобами фізичного виховання. Для цього була розроблена експериментальна програма яка складалась з трьох частин: I експериментальна програма Попередження порушень зору з використанням окорухової гімнастики; II експериментальна програма Попередження порушень зору з використанням окорухової гімнастики у поєднанні з вправами на зміцнення постави; III експериментальна програма Попередження порушень зору з використанням точкового масажу і гімнастики-йоги для очей.

Методи математичної статистики. Для обробки результатів дослідження були використані загальноприйняті методи математичної статистики [10, 30, 39]. Отримані дані були оброблені за допомогою Microsoft Office Еxcel. Для кожного з досліджуваних показників розраховувалися середні значення, середньоквадратичні відхилення. Оцінка достовірності відмінностей середніх значень показників, визначалася за t - критерієм Ст'юдента при 5% рівні значущості.

2.3 Організація дослідження

Дослідження проводилося на базі ЗНЗ І-ІІ ступенів - ДНЗ села Горпинь Львівської області Кам'янака-Бузького району.

Дослідження проводилося в три етапи. На першому етапі (вересень-листопад 2008 рр.) аналізувалося питання процесу фізичного виховання в загальноосвітній школі, зокрема фізкультурно-оздоровча діяльність учнів молодшого шкільного віку, проведений аналіз стану зору учнів і видів його порушень. Вивчалась література з функціонування зорової сенсорної системи і методи її дослідження. Особливе місце займало вивчення особливостей дитячої короткозорості, способів її профілактики і корекції. Підбиралися методи дослідження.

Другий етап дослідження (грудень 2008 р.) полягав у:

- обґрунтуванні змісту програми з профілактики порушення зору молодших школярів на основі аналізу літератури та отриманих даних;

- розробці трьох експериментальних програм з профілактики порушень зору молодших школярів.

Для вирішення поставлених завдань був проведений педагогічний експеримент впродовж січня - квітня 2009 рр. На початку навчального року був визначений початковий рівень зору і фізичного стану учнів молодшого шкільного віку. Кількість учнів, з урахуванням віку і статі представлено в табл. 1.

Таблиця 1

Дані про учнів молодших класів, які взяли участь у педагогічному експерименті (кількість учнів)

Стать

Перший клас

Другий клас

Третій клас

Четвертий клас

1 а

1 б

2 а

2 б

3 а

3 б

4 а

4 б

Хлопці

23

12

13

11

17

17

11

11

Дівчатка

6

16

8

14

9

9

11

11

Усього разом

29

28

21

25

26

26

22

22

Зі 199 обстежених було сформовано одну експериментальну (ЕГ) і одну контрольну (КГ) групу. Дані про склад груп представлені в таблиці 2.

Таблиця 2

Стать

Групи

Експериментальна (ЕГ)

Контрольна (КГ)

Хлопці

23

13

17

11

12

11

17

11

Дівчатка

6

8

9

11

16

14

9

11

Усього в класі

29

21

26

22

28

25

26

22

Усього в групі

98

101

Учні експериментальної і контрольної груп мали однаковий стан зору, за винятком дівчаток ЕГ. При статистичному аналізі показників гостроти зору достовірних відмінностей виявлено не було.

У режим навчального дня експериментальної групи, згідно наявним інструктивно-методичним рекомендаціям [17], з метою профілактики втоми, порушення постави і зору була введена оздоровча гімнастика.

Учні контрольної групи гімнастику на уроках не виконували. Відповідно для ЕГ були розроблені експериментальні програми з профілактики порушень зору в молодших школярів у режимі навчального дня.

Гімнастика в режимі навчального дня, проводилася вчителями початкових класів. Заздалегідь для вчителів були організовані теоретичні і практичні тренінги (додаток 2), де нами був поданий докладний інструктаж з методики проведення гімнастики на уроках читання, письма і математики, технології її виконання, а також про застосування тренажерів, що використовувались в плані уроку, спільно з вирішенням певних дидактичних завдань.

Після визначення початкового рівня зору вчителі повинні були розмістити учнів за вказівкою лікаря на максимально зручну для кожного учня відстань від шкільної дошки з урахуванням типології порушень зору, щодня проводити окорухову гімнастику в режимі навчального дня, дотримуватись гігієнічних вимог відповідно умов навчання.

На третьому етапі дослідження (травень 2009) була проведена оцінка ефективності розроблених програм з профілактики порушень зору.

Оцінка ефективності розробленої програми визначалася нами, по-перше, за зміною кількісних показників гостроти зору в експериментальній групі в порівнянні з контрольною до і після педагогічного експерименту, по-друге, за порівнянням змін в рівні зору в експериментальних групах до і після педагогічного експерименту. Обстеження стану зору проводилося на початку, в середині і в кінці навчального року.

Розділ ІІІ. Аналіз стану зору і фізичного стану молодших школярів

3.1 Стан зору учнів молодшого шкільного віку

Для оцінки стану зорового аналізатора в учнів молодшого шкільного віку як основні показники використовувалася гострота зору, яка визначалася за спеціальними таблицями. У перших класах використовувалася таблиця Орлової, оскільки на початку року ще не всі першокласники добре знали букви, а у других і третіх - Сивцева (дод. 1).

Оскільки зір у дітей зазнає певної вікової еволюцію, відповідність гостроти зору нормі визначалися нами за таблицею «Вікові норми гостроти зору у дітей» (додаток 1). Учні, у яких в результаті обстеження було виявлено зниження гостроти зору, підлягали повторному обстеженню у дільничного лікаря-офтальмолога.

В результаті проведеного нами обстеження кількість учнів, що мали зниження гостроти зору (0,8 од. і нижче), склала 41%, нормальну (0,9 од. і вище) - 59 % школярів.

Згідно з результатами наших досліджень, порушення зору в 1-4 класах розподілилися таким чином: у перших класах кількість учнів, що мають порушення зору склала 37%, в других - 44%, в третіх - 42%, в четвертих - 44%. Достовірних відмінностей за поширеністю порушень зору між 1-4 класами не виявлено.

Дані початкового стану зору учнів молодшого шкільного віку, розділені за віком і статтю.

У перших класах кількість учнів, що мають нормальний зір, складає 63%, з порушеннями - 37%. Кількість порушень зору в групі хлопчиків перших класів склала 33%, дівчаток - 41%.

У других класах кількість учнів з нормальним зором склала 56%, з порушеннями - 44%. Кількість порушень зору в групі хлопчиків і дівчаток однакова. У третіх класах стан зору знаходиться на такому ж рівні. У четвертому класі кількість учнів, які добре бачать рівна 53%, які погано бачать - 47%.

За ступінню порушень зору в перших класах було виявлено, що більша кількість дітей складає підгрупу із слабким ступенем зниження зору (0,8-0,6 од.). Кількість учнів із слабким ступенем зниження зору склала 33%, середнім ступенем (0,5-0,3 од.) - 3%, високим ступенем (0,2-0,1 од.) - 1% учнів.

У других, третіх і четвертих класах характер порушень приблизно однаковий, лише з незначним збільшенням кількості учнів з середньою степінню зниження гостроти зору в порівнянні з першим класами. Воно склало в других класах 8%, третіх - 10% учнів, четвертих - 11%. Проте за кількістю порушень зору 1-4 класи достовірно не відрізняються. Достовірних відмінностей також не виявлено між хлопчиками і дівчатками.

У зв'язку з тим, що гострота зору правого і лівого ока визначається окремо і їх показники можуть сильно варіювати [36], ми вирішили за необхідне їх представити.

Кількість учнів з нормальною гостротою зору правого і лівого ока в перших класах склала 74% і 67% відповідно, в других - по 64% на обох очах, в третіх - 65% і 68%, і четвертих 64% і 66%. Достовірних відмінностей у кількості учнів з нормальною гостротою правого і лівого ока не виявлено.

У групі учнів із зниженою гостротою зору як правого, так і по лівого ока більший відсоток учнів мав слабкий ступінь зниження зору (0,8-0,6 од.).

У других класах було виявлено переважання порушень зору в учнів із слабким ступенем, що склало на праве око - 23%, ліве - 27%, у третіх класах на праве око - 24%, ліве - 23%, у четвертих класах - 24% і 24% відповідно. Між хлопчиками і дівчатками, гостротою правого і лівого ока достовірних відмінностей не виявлено.

Кількість учнів з середнім ступенем зниження зору в перших класах склало на праве око 2%, ліве - 3%. У других класах їх кількість на праве око склала 10%, ліве - 6%. Між першими і другими класами виявлені достовірні відмінності у гостроті правого ока.

У структурі порушень зору група учнів з високим ступенем зниження зору склала в перших класах по 1 % на праве і ліве око, у других - по 3%. У хлопчиків і дівчаток достовірних відмінностей у гостроті правого і лівого ока не виявлено.

Таким чином, аналіз стану зору учнів молодшого шкільного віку виявив високий рівень зниження зору, що склав 41%.

За ступінню порушень зору серед молодших школярів слабкий ступінь зниження зору було виявлено у 32% учнів, середній - 7%, високий - 2%. Отже, більша кількість дітей має слабкий ступінь зниження зору, учнів з середнім і високим ступенем зустрічаються рідше. Достовірних відмінностей за кількістю і ступінню порушень зору між хлопчиками і дівчатками різних вікових груп нами не виявлено.

При аналізі показників гостроти правого і лівого ока в учнів 1-4 класів нами було виявлено, що кількість учнів, яка має слабкий ступінь зниження зору за гостротою правого ока, в групі хлопчиків склала 20%, дівчаток - 26%, за гостротою лівого ока в групі хлопчиків - 23%, дівчаток - 30%. Кількість учнів, що мають середній ступінь зниження зору за гостротою правого ока, в групі хлопчиків і дівчаток опинилася на рівні - 6%, за гостротою лівого ока в групі хлопчиків - 6%, дівчаток - 3%.

Кількість учнів з високим ступенем зниження зору за гостротою правого ока в групі хлопчиків склало 4%, дівчаток - 2%, лівого ока - в групі хлопчиків - 2%, дівчаток - 3%.

Достовірних відмінностей в групі учнів з нормальною і зниженою гостротою, між хлопчиками і дівчатками за гостротою правого і лівого ока нами не виявлено. Виявлену достовірність у відмінності правого ока між першими і другими класами ми вважаємо випадковою.

Виходячи з вищесказаного, нами зроблений висновок про те, що характер порушень зору в учнів молодших класах приблизно однаковий, достовірних відмінностей не виявлено ні за віком, ні за статтю, ні за гостротою правого та лівого ока. У зв'язку з відсутністю відмінностей немає необхідності, на наш погляд, диференціювати програму профілактики порушень зору залежно від віку і статі.

3.2 Рівень фізичного розвитку молодших школярів і його взаємозв'язок із станом зору

В даний час встановлено [58], що порушення зору найчастіше виникають у дітей з недостатнім фізичним розвитком. У ряді досліджень [54] наголошується, що на ступінь прогресу порушень зору впливає стан здоров'я. Отже, щоб поліпшити стан зору школярів, необхідно створювати умови для оздоровлення учнів, активно привертати до занять фізичною культурою, прищеплювати навики турботи про своє здоров'я з дитинства.

Для оцінки рівня фізичної підготовленості нами були використані тести, які визначали швидкісні (біг на 30 м), швидкісно-силові (стрибок в довжину з місця), силові здібності (підтягування на високій перекладині з вису - хлопчики, на низькій перекладині - дівчатка), загальну витривалість (6-хвилинний біг) та активну гнучкість (нахил вперед з положення сидячи).

За отриманими результатами, відповідно до вимог „Державних тестів і нормативів оцінки фізичного стану населення України” [26] був визначений рівень фізичної підготовленості учнів молодшого шкільного віку.

Для визначення рівня фізичної підготовленості серед учнів молодшого шкільного віку були сформовані дві групи. До першої належали учнів з нормальною гостротою зору, до другої - зі зниженою.

Дані про рівень фізичної підготовленості представлені в таблиці 3.

Таблиця 3

Рівень фізичної підготовленості в учнів молодшого шкільного віку в групах з нормальною і зниженою гостротою зору %

Класи

(n)

Стан зору (n)

Рівень фізичної підготовки

Високий

Вище середнього

Середній

Нижче середнього

Низький

І

(57)

Нормальний (35)

6

53

28

13

-

Понижений (22)

3

34

27

20

16

ІІ

(46)

Нормальний (31)

7

50

25

15

3

Понижений (15)

4

31

30

25

10

ІІІ (52)

Нормальний (38)

11

49

31

9

-

Понижений (14)

5

27

36

27

15

IV


Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.