Главная База знаний "Allbest" Педагогика Педагогічні умови ефективного розвитку сили в молодших класах засобами рухливих ігор

Педагогічні умови ефективного розвитку сили в молодших класах засобами рухливих ігор

Анатомо-фізіологічні особливості дітей молодшого шкільного віку. Основи методики розвитку силових здібностей школярів молодших класів. Вправи для полегшення підбору засобів, які сприяють розвитку силових здібностей. Характеристика рухливих ігор для дітей.

Рубрика Педагогика
Вид курсовая работа
Язык украинский
Дата добавления 23.02.2014
Размер файла 70,9 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Харківський національний педагогічний університет ім. Г.С. Сковороди

Кафедра теорії та методики фізичного виховання

"Педагогічні умови ефективного розвитку сили в молодших класах засобами рухливих ігор"

Курсова робота:

Спеціальності 7.010103 "Педагогіка і методика середньої освіти. Фізична культура"

Лисицький Олександр Олегович,

Студент 3 курсу, 32 групи

Факультету фізичної культури

Науковий керівник:

проф. Худолій О.М.

Харків - 2012 рік

План

  • Вступ
  • І. Аналітичний огляд літератури
  • 1.1 Анатомо-фізіологічні особливості дітей молодшого шкільного віку
  • 1.2 Загальна характеристика сили як фізичної якості людини
  • 1.3 Характеристика рухливих ігор для дітей молодшого шкільного віку
  • 1.4 Основи методики розвитку силових здібностей школярів молодших класів
  • 1.5 Вправи для полегшення підбору засобів сприяючих розвитку силових здібностей
  • ІІ. Методи досліджень
  • 2.1 Характеристика методів дослідження
  • 2.2 Організація дослідження
  • ІІІ. Результати власних досліджень
  • 3.1 Структура досліджуваного об'єкта
  • 3.2 Тематичний план-графік проходження навчального матеріалу
  • Висновки
  • Список використаної літератури

Вступ

Фізичне виховання молодших школярів має свою специфіку, зумовлену їхніми анатомо-фізіологічними та психологічними особливостями, а також тим, що приходячи до школи, учні потрапляють в нові умови, до яких їм потрібно пристосовуватись, звикнути. З початком навчання значно зростає обсяг розумової праці дітей і водночас відчутно обмежується їхня рухова активність та можливість перебувати на відкритому повітрі. У зв'язку з цим правильне фізичне виховання в молодшому шкільному віці є не тільки необхідною умовою у всебічному гармонійному розвитку особистості учня, а й діловим фактором підвищення його розумової працездатності.

Раціонально організовані заходи з фізичного виховання для розширення функціональних можливостей організму дитини, підвищують продуктивність розумової праці.

Завдання фізичного виховання для учнів молодших класів:

1. Зміцнити здоров'я і сприяти правильному фізичному розвитку.

2. Формувати рухові уміння і навички.

3. Озброювати учнів знаннями з фізичної культури, гігієни, правилам застосування.

4. Розвивати рухові якості.

5. Формувати інтерес до фізичної культури.

6. Виховувати морально вольові якості.

Успішне розв'язання завдань фізичного виховання молодших школярів можливе лише в тому разі, якщо вона стає органічною частиною всього навчально-виховного процесу, предметом спільної турботи педагогічного контролю.

Об'єкт дослідження - аналіз методики розвитку сили в молодших класах, засобами рухливих ігор.

рухлива гра дитина шкільний

Мета дослідження - опрацювати літературні джерела та поглибити знання з методики розвитку сили в молодших класах, засобами рухливих ігор.

Завдання дослідження - опрацювати літературу з даної теми, узагальнити отриману інформацію і зробити висновки.

Методи дослідження - для вирішення поставлених завдань були застосовані теоретичні методи дослідження.

Структура роботи: робота викладена на 41 сторінках і складається із списку, аналітичного огляду літератури, вступу, трьох розділів, висновку та списку використаної літератури.

І. Аналітичний огляд літератури

1.1 Анатомо-фізіологічні особливості дітей молодшого шкільного віку

Цвек С.Ф. працював над анатомо-фізіологічними особливостями дітей молодшого шкільного віку. Нормальний фізичний розвиток - це зміна будування і функцій організму дитини з віком. Показники зміни - це ріст тіла, вага, структурність грудної клітки.

В молодшому шкільному віці у дітей продовжує формуватися структура тканин, продовжується їхній ріст.

Активна рухова діяльність допомагає зросту і розвитку кісткової та м'язової тканини внутрішніх органів та органів чуття. Діти, які не займаються фізичним вихованням, як правило, відстають у рості та розвитку.

Молодший шкільний вік - це діти 7 - 10 років учні 1 - 4 класів. В цей період проходить інтенсивний розвиток організму. Процес окістіння не скінчився, кістки тазу не зрослися, тому їх легко деформувати. М'язова система дитини розвивається доволі інтенсивно, але нерівномірно: відстають у розвитку малі м'язи. У 7-8 років дитини м'язи становлять 27% ваги тіла.

Волков Л.В. (1980) Молодший шкільний вік являється найбільш гарним періодом для цілеспрямованого розвитку основних фізичних якостей. Процес розвитку серця і його складного нервового апарату. Серце дитини швидко адаптується до фізичних навантажень. В цей період спостерігається відносна слабкість дихальних м'язів. Дуже важливо навчити дихати глибоко носом. Незамінний засіб активного розвитку дихання - фізичні вправи на свіжому повітрі.

1.2 Загальна характеристика сили як фізичної якості людини

Матвєєв Л.П. Без прояву м'язової сили людина не може виконати жодної рухової дії. Від рівня розвитку сили повною мірою залежить прояв інших рухових якостей. В теорії фізичного виховання поняття "сила" застосовується для якісної характеристики довільних рухів людини, які спрямовані на вирішення конкретних рухових завдань.

При виконанні рухових дій м'язи людини виконують чотири основні різновиди роботи:

- утримуючу, яка виконується за рахунок напруження м'язів без їх довжини. Вона застосовується для підтримання статичних поз тіла, утримання предметів (штанга);

- долаючу, яка виконується за рахунок зменшення довжини м'язів, застосовується найчастіше при виконанні рухових дій;

- поступливу, яка виконується за рахунок збільшення довжини м'яза. Завдяки поступливій роботі м'язів відбувається амортизація в момент приземлення у стрибках, бігу, тощо. Зауважимо, що в цьому режимі м'язи можуть проявити на 50 - 100% більшу силу, ніж у долаючому та утримуючому;

- комбіновану, яка складається з почергової зміни названих вище режимів.

Отже, сила як рухова якість - це здатність людини долати опір і протидіяти йому за рахунок м'язових напружень. Опором можуть виступати сила земного тяжіння, реакція опори, опір навколишнього середовища; маса власного тіла; маса спортивного снаряду; сила інерції власного тіла, або його частин та інших тіл; опір партнера.

Чим більший опір здатна людина долати, тим вона сильніша.

У процесі фізичного виховання розрізняють:

- абсолютну силу як здатність людини долати якнайбільший опір, або приділяти йому у довільному м'язовому напружені. Тобто йдеться про максимальний прояв силових можливостей. Найбільшу величину сили людина може проявити у м'язових напруженнях, що не супроводжується зовнішнім проявом руху (статичні зусилля) або в повільних рухах. Абсолютна сила має значення при необхідності долати великий опір;

- відносну силу, як кількість абсолютної сили людини, що припадає на кілограм маси її тіла. Вона має вирішальне значення у рухових діях, що пов'язані з переміщенням власного тіла у просторі. Так наприклад, утримання упору руки в сторони на гімнастичних кільцях ("хрест") можливе лише тоді, якщо сила утримуючих м'язів буде рівною масі тіла гімнаста;

- швидку силу як здатність людини якнайшвидше долати помірний опір. (Швидка сила пов'язана із здатністю людини) у діапазоні від 15 - 20% до 70% від її максимальної сили конкретній руховій дії. Вона є домінуючою у забезпеченні ефективної рухової діяльності на спринтерських дистанціях та подібних до них рухових діях;

- вибухову силу як здатність людини проявити свої максимальні силові можливості за найкоротший час. Вона має вирішальне значення у стрибках, метаннях та інших одноактних і ациклічних вправах (боксі, боротьбі тощо).

У більшості фізичних вправ, де вибухова сила має провідне значення, її прояву передує механічне розтягнення працюючих м'язів. Наприклад, перед метанням списа, грамотно енергійний замах сприяє підвищенню ефективності метання.

1.3 Характеристика рухливих ігор для дітей молодшого шкільного віку

Єфімова К.Г. визначає, що у дітей молодшого віку ігрова діяльність займає значне місце, але вона ще малозмістовна, недосить організована. Тому керівникові насамперед треба звертати увагу на вдосконалення рухової діяльності, на те, щоб вона була більш змістовна і ефективна.

Діти 7 - 10 років (1 - 4 класів) володіють усіма видами природних рухів (ходьба, біг, стрибки, метання) ще недостатньо досконало, тому рухливі ігри зв'язані з природними рухами, повинні займати в них велике місце. Потрібно пам'ятати, що оволодіння навичками та вмінням в цьому віці більш ефективно проходить на рівні не мимовільного запам'ятовування, чим мимовільного.

Крім цього, потрібно враховувати анатомо-фізіологічні та психологічні особливості дітей цього віку. В них спостерігається велика піддатливість організму різних впливів навколишнього середовища та швидка втома. Це зв'язано з тим, що серце, легені й судинна система у дітей цього віку відстають в розвитку, а м'язова система ще слаба, особливо м'язи спини та черевного пресу. Міцність опорно-рухового апарату ще невелика, а можливість його руйнування підвищена. Рухливі ігри з бігом та стрибками повинні бути короткими по часу й супроводжуватись частими передишками. В той же час діти в цьому віці дуже полюбляють ігри зі стрибками. Іграми які більш підходять для дітей цього віку являються ігри перебігання, наприклад "Волк во рву", "Два мороза" в яких діти після короткої перебіжки, мають змогу відпочити, або гра з почерговою участю гравців в русі, наприклад: "К свои флажкам", "Пустое место". Враховуючи, що м'язи та зв'язки у дітей цього віку, ще недостатньо міцні, неможна давати ігри з великою м'язовою напругою.

В цей період дітям ще важко ізолювати рухи й точно регулювати їх окремих параметрів. Діти швидко втомлюються одноманітними рухами. Увага дітей в молодшому шкільному віці недостатньо міцна. Вони часто відволікаються тим, що в даний момент їм вважається більш цікавим. В зв'язку з цим рухливі ігри не повинні вимагати зосередження уваги. В іншому випадку діти перестають грати по правилам, хід гри порушується, в них пропадає інтерес до гри.

Воля та гальмівні функції у дітей розвинуті слабо. Дітям важко слухати пояснення гри, не дослухавши часто пояснення гри до кінця, пропонувати свої послуги на ту, чи іншу роль. В зв'язку з цим використовуються ігри з невеликою кількістю правил.

В перше два роки навчання в школі у зв'язку з образним мисленням у дітей велике місце займають сюжетна гра, яка стимулює творчу уяву дітей. Потрібно мати на увазі, що діти цього віку вже вміють читати і писати, що значно розширює їх розумовий кругозір. Наприклад, сюжетна гра може бути "Совушка", "Волк во рву", "Два мороза", "Гуси-лебеди". Для дітей цього віку характерні ігри з елементами таємності та неочікуванності: "Піжмурки", "Відгадай", "Часовие". В цей період в грі виховуються основи поведінки, уміння виконувати правила. В колективній грі виховується правила моралі. Появляються ігри з розділом команди. В яких кожен учасник бореться за інтереси команди, допомагати товаришам, потрапивши в "полон". Командні ігри починаються в кінці першого року навчання.

1.4 Основи методики розвитку силових здібностей школярів молодших класів

Молодший шкільний вік, по результатам наукових дослідів, являється найбільш благо приємним періодом для цілеспрямованого розвитку основних фізичних якостей. Найбільш активно розвиваються швидкість, спритність, швидкісно-силові можливості дитини. Мають позитивні умови для педагогічного впливу. Це необхідно не тільки для гармонійного розвитку дітей, а і для успішного оволодіння рухливими навичками, виконання яких потребують, навички рівня фізичних якостей.

Силові вправи використовуються в усьому віці, повинні бути спрямовані на розвиток великих м'язових груп, особливу увагу потрібно приділяти вправам які зміцнюють м'язи спини, живота та шиї, від розвитку яких залежить правильна постава.

Перед усім, це основне положення та рухи рук, ніг, тулуба та голови, впливаючи як на організм в цілому, так і на деякі групи м'язів та суглобів. При виконанні цих вправ поступово збільшують навантаження. На початкових етапах навчання, вправи виконують без предметів, в повільному темпі, з невеликою кількістю повторів. По мірі засвоєння рухів навантаження збільшують. Для подальшого збільшення зусиль використовуються вправи з набивним м'ячем вагою не менше 1 кг.

Серед основних положень та рухів рук, ніг, тулуба й голови передбачені і такі, виповнення яких потребує значних м'язових зусиль. В залежності від темпу виконання цих вправ число повторів повинно бути від 4 - 6 до 8 - 10 разів. Вправи для розвитку силових здібностей в молодшому шкільному віці повинні бути короткочасними і мати переважно швидкісно-силову спрямованість, т. с. характеризується не стільки особливими силовими здібностями, а поєднанням сили та швидкості. Цим вимогам відповідають різні варіанти вправ з великим м'ячем, які впливають на м'язи плечового поясу. Кидки м'яча в лінії та колоні виконуються в різному темпі з м'ячем різної ваги (волейбольний, футбольний, баскетбольний). Навантаження при перекиданні м'яча одне одному дозується вагою м'яча, темпом кидка, інтервалом між партнерами. Вправу виконують з положення стоячи, сидячи на підлозі, на гімнастичній лаві. Використовуються кидки знизу, від грудей, від правою (лівого) плеча за голови, потрібно виборчо впливати на зміцнення м'язових груп. Кількість повторів необхідно зміряти з величиною зусиль, котрі впливають на дітей при виконанні вправи. Кидок більш легкого м'яча (волейбольного) в малому темпі, на невеликій відстані повторюються 10 - 15 разів. По мірі збільшення ваги м'яча (використовуючи баскетбольні та футбольні м'ячі), відстань між учнями та темп виконання кидків кількість повторів зменшується.

Швидкісно-силовий вплив мають також вправи з розділів "Стрибки", "Метання".

Стрибки укріплюють м'язи ніг, преса та спини, враховуючи особливості дитячого віку і сильний вплив стрибків на організм дітей, необхідно обмежити число стрибків в довжину та в висоту з розбігу до 12 разів на одному уроці. Багаторазове повторення підготовлених вправ використовується для навчання дітей м'якому приземленню та відштовхуванню, укріплюють опорно-руховий апарат. Укріплюють м'язи плечового поясу та рук вправи з метанням. Найбільший вплив (розвиток) на вказані групи м'язів, надають метання м'яча на дальність. Кількість повторів повинна бути достатньо великим, не менше 15-20 кидків, рухів на уроці. Ефективно впливають на укріплення сили м'язів підвідних та підготовчих вправ. Метання з різних положень (сидячи, з колін, з кроку та з розбігу) усилюють вплив навантажень на ті групи м'язів, котрі приймають участь в дії.

Різносторонній вплив на розвиток силових здібностей виконується шляхом багатократного повторення більш знайомого нам руху. В даному випадку зміцнення м'язових груп виникає в тісному зв'язку з засвоєнням програмного матеріалу. До числа таких дій відносяться вправи "лазіння" чи "перелізання" по гімнастичній стінці в різних напрямках однойменними та різнойменними способами, лазіння по нахиленій лаві, перелітання через перешкоди. Навчати дітей лазінню по канату потрібно тільки при певному рівні розвитку сили (вис на зігнутих руках 8 сек.). Починаючи з молодшого шкільного віку необхідно поступово привчити дітей до невеликих статичних навантажень. З цією цілю потрібно короткочасно фіксувати основні положення частин тіла, використовувати вправи для формування постави, прості та змішані виси. Прості виси дають невеликий вплив на м'язи рук та плечового поясу, а змішані, крім цього, на м'язи спини, живота, грудей. При виконанні цих вправ потрібно слідкувати за тим, щоб діти не затримували дихання.

Слід пам'ятати, що через мірне збільшення силових вправ може негативно вплинути на розвиток дитячого організму, тому при підборі вправ важно враховувати вікові особливості учнів. Такі вправи, як піднімання та перенесення гімнастичної лави по двоє чи по троє, вправи з набивними м'ячами вагою більш 1 кг. Збереження стійки "Струнко!" більш 8 сек., лазіння по вертикальному канату без допомоги ніг, змішані виси на одній руці, можуть призвести до порушення постави, та других небажаних наслідків. Враховуючи психологічні особливості дітей цього віку, необхідно використовувати рухливі ігри, які потребують швидкісно-силових навантажень.

1.5 Вправи для полегшення підбору засобів сприяючих розвитку силових здібностей

І. Основні положення та рухи рук, ніг, тулуба, голови:

1. Основні положення та рухи руками з м'ячем різної ваги.

2. Нахили тулуба вправо, вліво, вперед з прямою ногою.

3. Піднімання прямих ніг вперед, в сторону, назад (повільно та швидко).

4. Піднімання зігнутої ноги вперед.

5. Піднімання на носках.

6. Напівприсід та присід, руки вперед.

7. Сісти та встати з опором на одній руці (лівій, правій).

8. Піднімання прямих та зігнутих ніг сидячи.

9. Лежачи на животі, прогинання тулуба з опором руками та згинання ніг.

ІІ. Вправи з великим м'ячем:

1. Рухи руками з м'ячем вперед, вверх, в сторони, над головою, назад, з нахилами та поворотами тулуба, з присіданням, з положення сидячи, лежачи.

2. Підкидання м'яча різної ваги вверх, з подальшим пійманням м'яча.

3. Удари м'яч об підлогу так, щоб він відскочив якнайвище.

4. Перекидання м'яча різної ваги один одному на відстані 2 м.

5. Перекидання м'яча через сітку, натягнутою на висоті 1,5 м. на відстані 1,5 - 2 м.

ІІІ. Лазіння та перелізання.

1. Лазіння по гімнастичній лаві, встановленій під кутом 20°.

2. Лазіння по гімнастичній стінці вверх та вниз.

3. Перелізання через гімнастичну лаву, укріплену під кутом 20°.

4. Перелізання через гімнастичного коня встановленого на висоті 80 см.

5. Смуга перешкод:

а) лазіння по гімнастичній лаві, встановленій під кутом 20 - 30°, в опорі

присів почерговим переставлянням рук та ніг;

б) лазіння по гімнастичній стінці, вверх в сторону, вниз;

в) перелізання через коня висотою 60 см.;

г) з положення лежачи на животі, на гімнастичній лаві підтягування на руках з пересуванням вперед - 3,5 м.

ІV. Ходьба та біг:

1. Ходьба пружинистими кроками.

2. Ходьба полуприсіді.

3. Ходьба з перенесенням предметів.

4. Біг широким кроком.

5. Швидкий біг на 15, 20, 30 м.

V. Стрибки:

1. Стрибки на місці на одній та двох ногах.

2. Стрибки зі скалкою (короткою та довгою).

3. Стрибки з висоти (70 см.) з м'яким приземленням.

4. Стрибки на м'яку перешкоду висотою до 40 см.

5. Стрибки в довжину з місця, з розбігу.

6. Стрибки з діставанням рукою, головою, підвішаних предметів.

7. Стрибки з "кочки" на "кочку".

8. Стрибки з висоти, з прямого розбігу (висота до 50 см.).

VI. Метання:

1. Метання м'яча в горизонтальну та вертикальну ціль з відстані до 8 м.

2. Метання м'яча в стіну з відстані 1,5 м. на дальність відскока.

3. Кидок однією рукою в землю, щоб він відскочив якомога далі.

4. Метання м'яча та інших предметів на дальність.

ІІ. Методи досліджень

2.1 Характеристика методів дослідження

Метод - у найбільш загальному випадку означає засіб досягнення мети, спосіб досягнення явища, який визначає планомірний підхід до їх наукового пізнання та встановлення істини.

Науковий метод - це спосіб пізнання явищ дійсності в їх взаємозв'язку та розвитку, спосіб досягнення поставленої мети і завдань дослідження.

Методика дослідження - це система правил використання методів, прийомів та способів для проведення будь-якого дослідження.

Правильний вибір методів потребує знання їх класифікації.

Методологія має чотирьохрівневу структуру:

рівень філософської методології;

рівень загальнонаукових методологічних принципів і форм дослідження;

рівень конкретно-наукової методології;

рівень методики і техніки дослідження;

Фундаментальним, узагальненим методом пізнання є діалектичний метод. Об'єктивну основу його утворюють найбільш узагальнені закони розвитку матеріального світу.

2.2 Організація дослідження

Організація дослідження проводилась в 2012 році. У своїй роботі з рівня діалектичного методу, я використовував принцип історизму та принцип системності.

Застосування методологічного принципу історизму в роботі дав мені змогу відібрати позитивний педагогічний досвід рішення навчально-виховних завдань, уникнути повторення помилок, правильно розуміти минуле вивчення такого поняття як "розвиток сили засобами рухливих ігор " та її методику розвитку, об'єктивно зрозуміти і оцінити її значення у сучасній теорії і методики фізичного виховання.

Принцип системності допоміг розглянути об'єкт як ціле, сукупність елементів, тобто елемент не може бути описаний поза його функціональними характеристиками.

Загальнонаукові методи дослідження ділять на дві групи: теоретичні (системний підхід, моделювання, програмно цільовий метод, узагальнення, абстрагування, формалізація, аналіз та синтез, індукція та дедукція, гіпотетичний та аксіоматичний методи) та емпіричні (спостереження, порівняння, рахунок, вимір та експеримент).

В цій роботі застосовані методи загальнонаукового принципу, такі як:

Узагальнення - уявний перехід від класу розглянутих окремих об'єктів до виявлення загальних ознак.

Порівняння - пізнавальна операція, що лежить в основі судження про подібність чи розходженність об'єктів.

Аналіз - процедура уявного чи реального розчленовування досліджуваного об'єкта з метою його більш глибокого пізнання.

Синтез - процедуро з'єднання різних елементів, складових об'єкта в єдине ціле в процесі наукового пізнання.

Індукція - вид узагальнення, зв'язаний з передбаченням результатів спостережень і експериментів на основі даних досвіду.

Дедукція - це форма мислення, що дозволяє на основі логічних правил з окремих загальних даних виводити нове, менш загальне припущення.

ІІІ. Результати власних досліджень

3.1 Структура досліджуваного об'єкта

№

Структура досліджуваного

об'єкта

Методи і методичні

прийоми

Засоби

Методи контролю

1.

Силові здібності

Ігровий метод

Рухливі ігри, естафети:

Стрибунець - горобчик, Стрибки по смугам, Хто далі?, Хто вище?, Хто точніше?, Односкок, Стрибки командою, Стрибки командою на одній нозі, Стрибунці, З розбігу на перешкоду, Поштовх в гору двома, М'яч ведучому, Передай сусіду, Влучення в ціль, Стрибки по смужкам, Альпініст, Хто далі кине?, Перетягування по колу, Снайпери, Чий м'яч далі?, Перетягування каната, З обруча в обруч.

1. Згинання і розгинання рук в упорі лежачі.

Обладнання. Учасник тестування приймає положення упору лежачі: руки випрямленні, на ширині плечей. За командою "можна!" учасник починає ритмічно з повною амплітудою згинати і розгинати руки.

Результат. Кількість безпомилкових згинань.

Загальні вказівки і зауваження: У згинанні рук необхідно торкатися грудьми підлоги. Не дозволяеться торкатися опори стегнами, згинати тіло і ноги, перебувати у вихідному положенні та з зігнутими руками не більше 3 секунд. Згинання и розгинання рук, виконані з помилками, не зараховуються.

2. З положення лежачи на спині піднімання за 15с.

Обладнання: Секундомір, гімнастичні мати.

Проведення тесту: Учасник тестування лягае спиною на гімнастичний мат, ноги зігнуті в колінах під прямим кутом, відстань між ступнями 20см, пальці рук зєднанні над головою. Після команди "можна!" учасник сідає, торкається ліктями колін і повертається у вихідне положення, торкаючись спиною руками гімнастичного мата. Протягом 15сек він повторює вправу з максимальною частотою.

Результат: Кількість піднімань з положення сидячи протягом 15сек

Загальні вказівки: Відштовхування від поверхні ліктями забороняється. Учасник тестування повинен намагатися виконувати вправу без зупинки, але і після зупинки вправу можна продовжувати.

3. Стрибок у довжину з місця.

Обладнання: Неслизька поверхня з лінією і розміткою в сантиметрах.

Проведення тесту: Учасник тестування стає носками перед лінією, поштовхом ніг і змахом рук - стрибає вперед якомога далі.

Результат: Дальність стрибка в сантиметрах у кращій із трьох спроб.

Загальні вказівки: Тестування проводиться відповідно до правил змагань для стрибків у довжину з розбігу. Місце відштовхування і приземлення повинні перебувати на одному рівні.

3.2 Тематичний план-графік проходження навчального матеріалу

Ігри, естафети та вправи ігрового характеру.

№

Зміст

Номери уроків

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

1

Стрибунець - горобчик.

+

2

Стрибки по смугам.

+

3

Хто вище?

+

4

Односкок

+

5

Стрибки командою.

+

6

Хто далі?

+

7

Стрибки командою на одній нозі.

+

8

Стрибунці.

+

9

З розбігу на перешкоду.

+

10

Поштовх вгору двома.

+

11

Стрибки по смужкам.

+

12

З обруча в обруч.

+

13

Хто точніше?

+

14

М'яч ведучому.

+

15

Передай сусіду.

+

16

Влучення в ціль

+

17

Хто далі кине.

+

18

Чий м'яч далі?

+

19

Альпіністи.

+

20

Перетягування каната.

+

Урок №2 Ігри, естафети та вправи ігрового характеру.

Зміст

Дозування

Орг. метод. вказівки.

Хто вище?

5 - 8 хв.

З невеликого розбігу підстрибнути та доторкнутися рукою підвішеного м'яча (прапорця, хустинки).

Односкок.

5 - 8 хв.

На лінії старту шикуються команди. Перед направляючим кладуть мати на відстані 0,5 м. від стартової лінії. За командою "Раз" гравець набирає вихідне положення, потрібне для стрибка в довжину з місця. За командою "Два" - виконує стрибок. Гравець який стрибнув, стає на лівий фланг команди.

Гра проводиться як особисто - команда першість. Кожен стрибок вчитель оцінює очками. Перемагає команда яка отримала більшу кількість очок. Результат стрибка вимірюється від лінії старту до місця приземлення. Приземлившись, гравець сходить з мата вперед чи вперед - вбік.

Урок №3 Ігри, естафети та вправи ігрового характеру.

Зміст

Дозування

Орг. метод. вказівки.

Стрибки командою

5 - 8 хв.

Перед лінією старту на відстані 10 - 12 м. у довжину стоять мати. Кожний гравець команди кладе руки на плечі товаришеві, що стоїть попереду. За сигналом вчителя гравці всіх команд починають стрибати (не згинаючи коліна) на двох ногах просуваючись уперед до кінця. Дострибавши до кінця цієї доріжки, гравці за сигналом повертаються на 360° і продовжують рухатись до лінії старту. Перемагає команда, яка першою закінчила стрибки і при цьому не "розірвала" колону. Очки за виконання вправи присуджуються всій команді.

Хто далі?

5 - 8 хв.

Двоє учнів становляться поруч, в 0,5 м. один від другого, в 5 - 8 м. від позначеної на землі лінії шириною 30 см. По сигналу двоє біжать вперед. Перемагає той, хто першим точно наступить ногою на лінію і від товкнувшись, стрибне вперед - вверх.

Варіант завдання: зробити 5 стрибків підряд на двох ногах. Хто пролетить більшу відстань, той переможець.

Урок №4 Ігри, естафети та вправи ігрового характеру.

Зміст

Дозування

Орг. метод. вказівки.

Стрибки командою на одній нозі

5 - 8 хв.

Встановлюється доріжка з мат.5 гравець, який стоїть позаду, не згинаючи ноги в колінному суглобі, піднімає її вперед, а гравець, який стоїть попереду, бере її за гомілку. Вільну руку він кладе на плече гравцеві, який стоїть попереду. Команда шикується перед лінією старту в колону і за сигналом вчителя починає стрибки вперед на одній нозі.

Гра повторюється 3 - 4 рази із зміною ніг. Перемагає команда, яка першою закінчила стрибки і при цьому не "розірвала" колону.

Стрибунці

5 - 8 хв.

Для проведення цієї гри потрібно волейбольні м'ячі відповідно до кількості команд. Затиснувши волейбольний м'яч між колінами гравець за командою вчителя починає стрибати вперед. Дострибавши до повороту починає стрибати вперед, він бере м'яч в руки й пробігає шлях що стоїть попереду, займає місце в кінці колони. Наступний гравець набирає такого самого вихідного положення як і перший.

Перемагає команда, яка першою закінчила виконувати вправу. Якщо гравець у процесі гри випустив м'яч на землю він повинен підняти його, набрати вихідне положення і продовжувати вправу. Можна використовувати тенісні м'ячі. Не дозволяється брати м'яч в руки, поки вправа не закінчиться.

Урок №5 Ігри, естафети та вправи ігрового характеру.

Зміст

Дозування

Орг. метод. вказівки.

З розбігу на перешкоду

5 - 8 хв.

На відстані 2 - 3 метрів від лінії старту встановлюються гімнастичні лави, на які треба покласти мати. Поряд з гімнастичними лавами, на яких лежать мати, кладуть ще мати. Команди шикуються в колону перед стартовою лінією. За гімнастичними лавами натягується шнур. За командою вчителя гравці, які стоять першими, роблять 3 - 4 кроки вперед, наступають поштовховою ногою на перешкоду і сильно відштовхуються перестрибуючи через натягнутий шнур. Після стрибка гравці розходяться вправо - вліво і стають в кінець колони.

Перемагає команда, яка набрала більше очок. Вправа виконується на особисто - командну першість і тому очки даються кожному гравцеві після кожного стрибка. Гра повторюється 6 - 8 разів. Після кожних двох разів висота натягнутого шнура збільшується на 5 см. Виконувати вправу можна тільки за командою вчителя.

Поштовх в гору двома

5 - 8 хв.

Перед направляючим встановлюється на стійках планка, або натягується шнур. Команда шикується в колону на стартовій лінії. За планкою кладуть мати навпроти кожної команди. За сигналом вчителя гравець, який стоїть попереду, відштовхується двома ногами, перестрибує через планку або шнур способом "зігнувши ноги". Після стрибка гравці стають вправо або вліво і стають в кінці колони.

Гра може повторюватись 8 - 10 разів. Після кожних двох стрибків висота збільшується на 5 см. Перемагає команда гравець якої перестрибує найбільшу висоту.

Урок №6 Ігри, естафети та вправи ігрового характеру.

Зміст

Дозування

Орг. метод. вказівки.

Стрибки по смужкам

5 - 8 хв.

Підготовка. Лініями позначається коридор шириною 2-3 м. Впоперек коридору проводяться лінії, створюючи вузькі (30 см) і широкі (50 см) смужки, які чергуються між собою. Таких смужок може бути по 6-8. Через вузькі смужки діти стрибають, а від широких відштовхуються при стрибках. Клас ділиться на три-чотири команди, які встають шеренгами.

Вміст гри. По сигналу перші номери кожної команди починають стрибки з початку коридору (поштовхом двома ногами) через вузькі смужки, роблячи проміжний стрибок на кожній широкій смузі. Що виконали всі стрибки правильно (не наставши на вузькі смужки) приносять своїй команді очко. Так само стрибають другі номери і так далі Якщо гравець настане на вузьку смужку, він продовжує стрибати далі, але не приносить команді очко. Прудкість виконання стрибків не враховується. Перемагає команда, гравці якої отримали більше очків.

Правила гри:

1. Ширина смужок поступово збільшується (до 60, 90, 100 см).

2. Команди розташовуються в такому ж положенні і дотримують ту ж послідовність.

3. Той, хто стрибнув на першу смужку, отримує одне очко, на другу - два бали і так далі 4. Той, хто неточно приземлився на черговій смужці або не встояв на ній, виходить з гри і, балів не отримує.

З обруча в обруч

5 - 8 хв.

Підготовка: На ігровому майданчику кладуть обручі на відстані 30 см один від одного. За відсутності обручів на підлозі або на землі можна накреслити на такій же відстані один від одного круги або квадрати. Всього 6-8.

Завдання: Діти вишиковуються в колону і по сигналу вчителя починають стрибки на двох ногах з обруча в обруч, слідуючи з інтервалом один за одним, не заважаючи при цьому один одному. Дитя, що закінчило стрибки і що досяг останнього обруча, бігом повертається і стає в кінець колони.

Урок №7 Ігри, естафети та вправи ігрового характеру.

Зміст

Дозування

Орг. метод. вказівки

Хто точніше

5 - 8 хв.

На землі на відстані 15 - 20 см. один від одного лежать в ряд 3 кубика. В 6 - 8 м. від кубиків становиться учень, у нього 3 м'яча. Завдання: збити м'ячами не менше 3 кубиків.

Мяч ведучому

5 - 8 хв.

Команди шикуються в колону перед стартовою лінією. Направляючі роблять 2 - 4 кроки вперед і повертаються кругом, обличчям до своєї команди. М'ячі в руках у направляючих. За командою вчителя вони кидають м'яч переднім гравцям своєї команди. Останні одержавши м'яч кидають його раніше засвоєним способом направляючому. Гравець, що виконував вправу стає в кінець колони. Направляючий тим самим способом передає м'яч наступному гравцеві і так далі. Перемагає команда яка першою закінчила вправу.

Урок №8 Ігри, естафети та вправи ігрового характеру.

Зміст

Дозування

Орг. метод. вказівки.

Передай сусіду

5 - 8 хв.

Для проведення гри потрібні м'ячі (за кількістю команд). Учасники з колони перешиковуються в ширенгу й розмикаються на витягнуті руки. М'яч в руках у направляючого.

За командою вчителя він його кидає партнеру праворуч той далі. Коли м'яч дійде до останнього гравця, той біжить на правий фланг своєї команди (з фронту), стає направляючим, передає м'яч праворуч і так далі.

Перемагає команда, яка першою закінчила передавати м'яч. Гравці не повинні підходити один до одного ближче ніж на відстань витягнутих рук.

Влучення в ціль

5 - 8 хв.

Виконувати вправу можна як двома так і однією рукою. Використовуються тенісні і малі набивні м'ячі, а також волейбольні, футбольні та баскетбольні. Перед командою на відстані 8 - 14 метрів, встановлюється ціль у вигляді квадратного кола. За командою вчителя гравець метає в ціль і стає в кінець колони. Гравець, який стає направляючим, біжить до цілі, бере м'яч і стає на стартовій лінії для виконання вправи. Гра повторюється 6 - 8 разів.

Перемагає команда, яка набере найбільшу кількість очок при метанні в ціль.

Урок №9 Ігри, естафети та вправи ігрового характеру.

Зміст

Дозування

Орг. метод. вказівки.

Хто далі кине?

5 - 8 хв.

Підготовка: На ігровому майданчику проводиться лінія на відстані 1-2 м від стіни. За нею проводиться ще 3-5 паралелельних ліній на відстані 20-30 см між ними.

Діти по черзі личать до першої межі і по команді або сигналу вихователя кидають м'яч в стіну, а потім вихователь відзначає за яку межу впав м'яч, що відскочив від стіни. Перемагає те дитя, після кидка якого м'яч відскочив далі.

Чий м'яч далі?

5 - 8 хв.

Підготовка. На одній стороні майданчика креслиться лінія старту. У 5 м-кодів від неї паралельно їй проводяться 3-4 лінії з інтервалом між ними 4 м. Гравці діляться на декілька груп - команд, і кожна вишиковується в колону поодинці за лінією старту. У кожного гравця по мішечку з горохом.

Вміст гри. Що грають по черзі в своїх командах кидають мішечки з горохом можливо далі накреслених ліній і встають в кінець своєї колони. Виграє команда, в якій гравці зуміли закинути більше мішечків за далеку лінію.

Правила гри:

1. Кожен може кинути лише один мішечок.

2. Мішечки кидають по черзі кожного разу по сигналу керівника.3. Мішечок, що кинув, відразу вирушає в кінець своєї колони.

Урок №10 Ігри, естафети та вправи ігрового характеру.

Зміст

Дозування

Орг. метод. вказівки.

Альпіністи

5 - 8 хв.

Підготовка. Дві команди "альпіністів" вишиковуються шеренгами лицем до гімнастичної стінки в 6-7 м. від неї. Між першими гравцями і гімнастичною стінкою встановлюються гімнастичні лавки, перевернуті рейками вгору. В крайніх прольотів стінки укладаються гімнастичні мати.

Вміст гри. По сигналу вчителя перші гравці починають просування по рейці гімнастичної лавки, переходять на гімнастичну стінку, влізають на неї, пересуваються по стінці до крайнього прольоту і сходять вниз. Висота підйому на стінку заздалегідь вказується вчителем (наголошується стрічкою, прапорцем). При спуску з гімнастичної стінки гравець має право зістрибнути з рейки, розташованої на висоті не більше 70-75 см, в круг діаметром 40 см, позначений крейдою на маті. Приземлившись, гравець встає останнім в своїй шерензі. Другі гравці починають пересування по гімнастичній лавці відразу ж після приземлення попереднього "альпініста". те.

Виграє команда, що зуміла закінчити естафету швидше за інших і що зробила менше помилок, чим інша.

Правила гри:

1. Забороняється передчасне пересування по рейці лавки.2. Гравець не повинен втрачати рівноваги.3. Не можна зістрибувати з висоти, що перевищує вказану вчителем.4. Забороняється також неточне приземлення. За кожну помилку гравець карається штрафним очком.

Перетягування каната

5 - 8 хв.

Підготовка: На ігровому майданчику креслиться коло діаметром 5 - 7 м. Всі гравці діляться на дві команди з рівним числом тих, що грають: одна команда розташовується усередині кола, а друга - зовні лицем один до одного.

Гра починається по сигналу або команді вчителя.

Завдання гравців, що стоять усередині кола, втягнути суперникака в коло, а що стоять зовні - витягнути протів¬ника за межі круга. Тягнути можна лише, захопивши руки або пояс того, що іншого грає. Сама сутичка, якщо вона не приносить результату, зупиняється вчителем через 1-1,5 хвилин, і гравці відпускають один одного.

Гравці першої команди, витягнуті за межі кола, і другий - втягнуті в межі кола, виходять з гри. Перемагає та команда, в якій залишається більше гравців після 3 - 5 сутичок.

Правила гри: під час гри не можна використовувати поштовхи, підніжки, захвати за інші частини тіла.

Висновки

В молодшому віці до рухливих ігор ставляться серйозні вимоги. Діти цього віку схильні до наслідування образів, драматизації і мислять ще конкретно. З урахуванням цього і складено програму з фізичної культури, в якій багато місця відведено рухливим іграм.

У своїй курсовій роботі я звернув увагу на педагогічні умови розвитку сили у школярів молодших класів, засобами рухливих ігор. Я вважаю, що силу потрібно розвивати з молодшого віку, тому що сила є основою всіх рухових навичок людини.

Основним засобом розвитку фізичних якостей в дітей молодших класів, є рухливі ігри, тому що саме ігри роблять заняття цікавими, "емоційними", діти признають якості властивості предметів, їх призначення засвоюють зв'язки і відносини між людьми, правила та норми поведінки, пізнають саму себе, свої можливості та здібності.

Отже, пишучи цю роботу, я зрозумів, що рухливі ігри є дуже важливим засобом виховання, який повинен використовувати кожен вчитель, працюючи з дітьми молодшого шкільного віку.

Список використаної літератури

1. Биляев Л.В. Коротков И.М. "Подвижные игры": Учебное пособие для институтов физ. культуры // Физкультура и спорт, 1982, ст.24 - 29

2. Цвек С.Ф. "Фізичне виховання молодших школярів": - Київ "Радянська школа" 1986 - ст.11 - 16

3. Демчишин А.П. Артюх В.М. - "Рухливі спортивні ігри в школі" Київ "Освіта" 1992. ст.5 - 17

4. Волков Л.В. "Методика воспитания физических способностей учащихся". - К: Советская школа" 1980 стр.25 - 28

5. Єфімова К.Б. "Методика проведення рухливих ігор. - "Радянська школа" Київ 1969 ст.14 - 21

6. Ф.К. №5 Ежемесячний методический журнал министерства просвещения СССР "Педагогика. Физическая культура в школе" 1982 стр.21 - 22

7. Ф.К. №4 Ежемесячний методический журнал министерства просвещения СССР "Педагогика. Физическая культура в школе" 1982 стр.21 - 22

8. Дешле С.А. Развитие силовых способностей у учащихся І - ІІІ классов // Физическая культура в школе. - 1982 - №5 стр.21 - 23

9. Фомин К.А. Фомин В.П. Возрастные основи физического воспитания. - М: Физкультура и спорт, 1972. - 175 с.

10. Матвеев Л.П. Теория и методика физической культуры. - М: Фізкультура і спорт, 1991. - стр.181 - 190

11. Жуков М.Н. Подвижные игры: Учеб. для студ. пед. вузов. - М.: Издательский центр "Академия", 2000. - 160 с.

12. http://fizkult-ura.ru

13. Худолій О.М. Загальні основи теорії і методики фізичного виховання: Навч. посібник. - 2-е вид., випр. - Харків: "ОВС", 2008. - ст.257 - 259.

14. Шегімага В. Планування навчального матеріалу в школі для учнів 3 - 4 класів загально освітніх шкіл // Журнал. Фізичне виховання в школі 2008 №6 ст.20 - 26.

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.

© 2000 — 2023, ООО «Олбест» Все права защищены