Бесіда як особливий метод виховання особистості

Размещено на http://www.allbest.ru

Вступ

Формування етичної культури школярів як цілісного морального орієнтування способу життя неможливо без освоєння загальнолюдських, національних, сімейних і особистісних цінностей. Саме повнота їх охоплення забезпечує глибину занурення учня в світ етики. Центральним механізмом формування етичної культури є система методів і прийомів по усвідомленню школярів моральної цінності в контексті різних культур. Це досягається в процесі синхронізації особистого досвіду школяра з культурним досвідом сучасності та інших епох.

Актуальність теми дослідження. Сьогодні тема морального виховання підлітків посідає чільне місце у дослідженні науковців. Необхідність виховання духовно зрілої, морально досконалої особистості стверджується в Законах України «Про освіту», «Про загальну середню освіту», в Національній доктрині розвитку освіти, Національній програмі виховання дітей та молоді, інших нормативних документах.

Проте звернення до реалій сьогодення засвідчує поширення в молодіжному середовищі таких асоціальних явищ як злочинність, наркоманія, розпуста. Наслідком цього є формування бездуховної, аморальної, безвідповідальної особистості, яка характеризується низьким рівнем культури, зневажливим ставленням до традицій і звичаїв свого народу, байдужістю до долі держави і свого власного життєвого шляху.

У цьому контексті актуалізується діяльність загальноосвітнього навчального закладу, який володіє вагомим потенціалом щодо формування у дитини базових цінностей, мотивації соціально схвалюваної поведінки, сприяння засвоєнню моральних норм і соціальних відносин. Однак, здійснюючи таку діяльність, загальноосвітній навчальний заклад має враховувати особливості виховного впливу інших середовищ, насамперед сім'ї, сприяючи встановленню ефективних взаємин із батьками, створюючи в такий спосіб оптимальний для виховання дитини цілісний виховний простір.

Водночас сучасна практика свідчить, що, з одного боку, значна частина вчителів намагається звузити діяльність, яка стосується взаємодії з батьками учнів, а з іншого, - спостерігається активізація пошуків нових форм і методів роботи з батьками, визначаються напрями оновлення змісту їхньої педагогічної освіти.

Один з таких напрямів, що має пріоритетну значущість в умовах сьогодення, але не набув належного теоретичного і практичного опрацювання, пов'язаний із забезпеченням морально-духовного виховання дітей молодшого підліткового віку. Не розкрито сутність, структуру й особливості батьківсько-вчительської взаємодії як чинника морально-духовного виховання молодшого підлітка; не набули достатнього й наукового обґрунтування найбільш прийнятні форми і методи батьківсько-вчительської взаємодії у цьому напрямі.

Як наслідок, маємо суперечності між значущістю забезпечення морально-духовного виховання підлітків та недостатньою увагою до цих питань у сімейному вихованні і виховній діяльності школи.

Мета дослідження. Головною метою дослідження є пошук і систематизація основоположних загальнотеоретичних принципів і тверджень, спираючись на які вивчення етичної бесіди як однієї з основних методів впливу на свідомість особистості набуде форм дисципліни, що має власний теоретичний каркас та опирається на конкретні педагогічні концепції, серед яких чільне місце посідає моральне виховання підлітків.

Для реалізації поставленої мети встановлено наступні завдання:

- виявити сутність та види бесід;

- дослідити особливості морального виховання;

- з'ясувати значення етичної бесіди у вихованні підлітків;

- охарактеризувати моральне виховання як один із найпродуктивніших процесів виховання;

Об'єктом дослідження є бесіда як особливий метод виховання особистості.

Предмет дослідження. Сукупність теоретичних відомостей про моральне виховання та його різновиди, а також особливості використання етичних бесід у моральному вихованні підлітків.

Наукова новизна дослідження. Це одна із перших спроб систематизувати сукупність відомостей про виховання підлітків, охарактеризувати їх як окрему галузь педагогіки зі своїми власними здобутками, проблемами та методами, зробити цілісний виклад теоретичних засад цього вчення. Крім того в роботі здійснюється аналіз можливих шляхів вирішення проблеми виховання підлітків.

Теоретичною основою дослідження є праці В. Н. Клепікова, Л. Мороз, Л. І. Відмиш та інших, що присвячені вивченню особливостей морального виховання та проблем підлітків.

Структура роботи. Робота складається зі вступу, двох розділів, висновку та списку використаної літератури, який нараховує 25 джерел.



Розділ І. Моральне виховання як цілеспрямований вплив на морально-емоційний розвиток учнів

У процесі виховання особистості винятково важливе значення має формування її моральності. Справа в тому, що люди, будучи членами соціальної системи і перебуваючи в безлічі громадських та особистих зв'язків між собою, мають бути певним чином організовані і в тій чи іншій мірі узгодити свою діяльність з іншими членами спільноти, підкорятися певним нормам, правилам і вимогам. Ось чому в кожному суспільстві виробляється безліч різноманітних засобів, функції яких є регуляція поведінки людини у всіх сферах його життя і діяльності. Таку регулюючу функцію, зокрема, виконують правові норми і різні постанови державних органів, виробничо -адміністративні правила на підприємствах і в установах, статути та інструкції, вказівки та накази службових осіб і, нарешті, моральність.

Є істотні відмінності в тому, як впливають на поведінку людей різні правові норми, закони, адміністративні правила і вказівки, з одного боку, і моральність - з іншого. Правові та адміністративні норми і правила мають обов'язковий характер, і за їх порушення особистість несе юридичну або адміністративну відповідальність. Інша справа моральність або мораль. Норми і правила, які відносяться до її сфери, такого обов'язкового характеру не мають, і практично їх дотримання залежить від самої особистості. Коли ж та чи інша людина їх порушує суспільство, знайомі і незнайомі люди мають тільки один засіб впливу на нього - силу громадської думки; закиди, моральний осуд і, нарешті, громадський осуд, якщо аморальні дії та вчинки набувають вже більш серйозний характер. Таким чином дотримання моральних норм і правил базується не на примусі, а головним чином на свідомості самої особистості, на розуміння нею цих норм і правил та необхідність їх дотримання. Дотримання моральних вимог, їх підтримка особистістю зазвичай асоціюється з добром. Порушення ж моральних норм і правил, відступ від них характеризується як моральне зло.

Розуміння цього й спонукає особистість вести себе відповідно до моральних вимог суспільства, вдосконалювати свою поведінку, що одночасно означає і її моральний розвиток. Правда, важливу роль тут грає сам характер моральності та її зміст.

Моральні удосконалення підтримуються не тільки силою громадської думки. Велику роль у цьому відіграють моральні звичаї, звички та традиції, що культивуються в суспільстві. Люди давно помітили, що моральність особистості не може грунтуватися тільки на її моральній свідомості, що вона стає більш міцною, коли дотримання етичних норм і правил набуває характеру звичних способів поведінки і діяльності. Оскільки дотримання моральних вимог суспільства в кінцевому підсумку залежить від самої особистості, оскільки вона виступає як берегиня і суб'єкт морального прогресу, цілком зрозуміло, яке величезне значення набуває моральне виховання, підвищення її змістовності та педагогічної дійсності. Багато громадських діячів, письменники і педагоги з давніх часів вважали, що моральне виховання не тільки робить вирішальний вплив на формування позитивних якостей, але і є головним завданням школи і має бути в центрі її виховної діяльності.

Споконвіків виховання молодого покоління було проблематичним, а тому людство завжди перебуває в пошуку ефективного впливу на нього. Гуманізація і демократизація сучасної національної школи висуває на перше місце моральне виховання учнів. Моральна культура сучасної молоді далека від високого рівня. Цинізм, грубощі у спілкуванні з дорослими та ровесниками, жорстокість - усе це, на жаль, притаманне їй. Відсутність у частини молоді навичок конструктивного спілкування, загальних принципів розуміння сутності найпростіших соціальних процесів і явищ призводить до конфліктів, стресових ситуацій, неадекватної соціальної поведінки. Як наслідок - втеча молоді від реальної дійсності в алкоголізм, наркоманію, віртуальне комп'ютерне середовище.[19; с.2]

Проблема відродження моральної культури та духовності підштовхують вітчизняну філософську та педагогічну думку до нового осмислення таких понять, як моральність, моральна культура та моральні цінності.

Моральність охоплює моральні погляди, переконання, почуття стосунки, поведінку людей. Моральна культура формується на основі моральної свідомості, яка є результатом морального виховання [6, с.72] Моральне виховання - це виховна діяльність школи і сім'ї, що має на меті формування стійких моральних якостей, потреб, почуттів, навичок і звичок поведінки на основі засвоєння ідеалів, норм і принципів моралі, участь у практичній діяльності. Моральна свідомість - це одна із сторін суспільної свідомості, яка у вигляді уявлень і понять відображає реальні відношення і регулює моральний бік діяльності людини.

Складовими моральної культури є культура етичного мислення, культура почуттів і культура поведінки, які визначають рівень опанування вихованцем морального досвіду суспільства, спроможність цілеспрямовано й послідовно дотримуватись моральних цінностей, норм, принципів та готовність до постійного самовдосконалення.

Цінності - це певні загальні норми та принципи, які визначають направленість людської діяльності, мотивацію людських вчинків. Істинно доброчинною і мудрою є та людина, яка знає, що таке високі моральні та духовні цінності і та, котра діє відповідно до них. У сучасному розумінні цінності - це ідеї, норми, процеси, відносини матеріального і духовного порядку, які мають об'єктивну позитивну значимість і здатні задовольняти певні потреби людей. Отже, моральні цінності - одна із форм виявлення моральних ставлень суспільства. Під цінностями розуміють, по-перше, моральне значення, гідність особистості і її вчинків чи моральні характеристики суспільних інститутів; по-друге, цінність уявлення, що стосується галузі моральної свідомості - моральні норми, принципи, ідеали, поняття добра і зла, справедливості, щастя [10, с.3].

Під моральним вихованням підлітків ми розуміємо цілеспрямоване устремління їх до наполегливого засвоєння та послідовного впровадження в життєдіяльність загальнолюдських духовно-моральних цінностей, гуманності, ідеї миру, патріотизму, а також формування в них таких якостей, як совість, чесність, справедливість, порядність.

В умовах перевантаження навчальної програми сучасної української школи особливу роль у формуванні моральної культури підлітків відіграє позаурочна діяльність. Вона містить значний потенціал активних форм, методів, засобів і прийомів роботи.

Важливим є проведення виховних годин, які не тільки дають певне коло знань у моральній сфері, а й активно залучають їх до духовних скарбів нашого народу. При проведенні виховних годин доречно використовувати весь арсенал відомих методів виховання: настанови через пояснення, переконання, бесіди, аналіз проблемних ситуацій, методичні й рольові ігри, драматизацію, метод незакінчених речень, спільне читання або перегляд кінострічок з обговоренням, ведення особистих щоденників, виконання спеціальних домашніх завдань [13, с.19]. Особливу цінність у справі морального виховання підлітків, крім виховних годин, грають й інші форми позакласної та позашкільної виховної роботи: тематичні вечори, вечори запитань і відповідей, конференції, тижні різних предметів, конкурси, олімпіади, фестивалі, гуртки, екскурсії, походи, класні години, читання художньої літератури тощо.

Допомогти підростаючому поколінню адаптуватися до нових умов, ознайомити його зі світовими художніми, моральними, культурними цінностями, розкрити багатство досягнень людського духу - ці завдання повинна розв'язати сучасна українська школа.

Отже, на нашу думку, процес розвитку морально-духовних якостей дитини треба розглядати як важливий фактор у профілактиці негативних проявів поведінки, аморальності школярів.

Розділ ІІ. Роль і значення етичних бесід у моральному вихованні підлітків

Моральне виховання школярів є одним із найскладніших завдань вчителя. У загальній системі морального виховання важливе місце займає група засобів, спрямованих суджень, оцінок, понять на виховання моральних переконань. До цієї групи відносяться етичні бесіди.

Етична бесіда - метод систематичного і послідовне ознайомлення школярів із загальними нормами, відповідно до яких їм належить поводитися в конкретній ситуації, оцінювати свій досвід і досвід товаришів.[6; 106]

До етичної бесіди готуються і вчитель і учні. Вчитель продумує питання, пропонує дітям чи прочитати текст, чи пригадати з прочитаного, відомий їм випадок, що стосується взаємин між людьми, дати йому належну оцінку.

Етичні бесіди з дітьми повинні проходити у невимушеній обстановці. Вони не мають містити повчання, докори та насмішки. Діти висловлюють свої судження, вільно діляться враженнями.

В етичних бесідах повинні бути присутніми елементи цікавості. Для цього в їх зміст доцільно включати різні ситуації, які містять моральну проблему. Дуже важливо, щоб об'єктом громадської думки були позитивні вчинки школярів і не слід направляти громадську думку тільки на вчинки, пов'язані з поганою успішністю і дисципліною. Розвиток громадської думки відбувається за рахунок введення нових і коректування наявних моральних понять, навчання дітей правилам обговорення й оцінки подій колективного життя, вчинків окремих хлопців. Вироблені правила життя дитячого колективу виступають в якості критеріїв моральної оцінки.

Можливі різні варіанти послідовності проведення етичних бесід:

1. Визначення теми бесіди і збудження у школярів інтересу до сприйняття і засвоєння матеріалу.

2. Обгрунтування актуальності, значущості обговорюваної теми.

3. Розкриття теми бесіди на прикладі життя і діяльності видатних людей, а також на матеріалі навколишнього життя.

4. Аналіз стану справ у класі у зв'язку з обговорюваною проблемою і визначення конкретних завдань (порад, рекомендацій) щодо поліпшення роботи і поведінки учнів.

5. Узагальнення підсумків бесіди і короткий опитування учнів щодо основних положень викладеного матеріалу.[19; 5]

Звісно, зазначена структура бесіди не повинна перетворюватися на трафарет. У проведенні бесіди не може бути трафаретів, рецептів на всі випадки життя. Однак, чим більше подібних рецептів буде знати педагог, тим більше шансів він має на їх реалізацію. Вони не обмежують творчу діяльність учителя, а стимулюють її.

При визначенні теми на початку бесіди необхідно порушити інтерес школярів до сприйняття і засвоєння етичного матеріалу.

Для цього можна використовувати такі прийоми:

а) поставити питання, пов'язані із з'ясуванням сутності морального поняття, яке лежить в основі змісту бесіди. Наприклад, що таке ввічливість і т.п.;

б) перш ніж оголосити тему, можна розповісти про яку-небудь цікаву подію або факт, яка має відношення до основної теми;

в) перш ніж оголосити тему, потрібно згадати про випадок із класного життя, який дозволяє обгрунтувати необхідність поглибленого розкриття та осмислення відповідної моральної норми;

г) оголосивши тему, спробувати надати їй особливу важливість і підкреслити її значення за допомогою змістовного висловлювання або афоризмів.

Ефективність етичних бесід залежить від дотримання ряду важливих умов:

1. Важливо, щоб розмова мала проблемний характер, передбачала боротьбу поглядів, ідей, думок. Учитель повинен стимулювати нестандартні питання, допомагати школярам самим знаходити на них відповіді.

2. Не можна допускати, щоб етична бесіда розвивалася по заздалегідь складеному сценарію із заучуванням готових або підказаних дорослими відповідей. Потрібно дати дітям можливість говорити те, що вони думають. Вчити їх з повагою ставитися до думок інших, терпляче й аргументовано виробляти правильну точку зору.

3. Не можна допускати також, щоб бесіда перетворювалася в лекцію: вчитель говорить, учні слухають. Лише відверто висловлені думки і сумніви дозволяють вчителю направити бесіду так, щоб учні самі прийшли до правильного розуміння сутності обговорюваного питання. Успіх залежить від того, наскільки теплим буде характер бесіди, розкриють в ній учні свою душу.

4. Матеріал для бесіди повинен бути близький емоційному досвіду вихованців. Не можна очікувати і вимагати від них активності при обговоренні складних питань або таких, в яких за основу беруться факти, явища, пов'язані незрозумілими ними чужими подіями, почуттями. Тільки при опорі на реальний досвід бесіди на відвернені теми можуть бути успішними.

5. У ході бесіди важливо виявити і зіставити всі точки зору. Нічия думка не може бути проігнорована, це важливо з усіх точок зору - об'єктивності, справедливості, культури спілкування.

6. Правильне керівництво етичною бесідою полягає в тому, щоб допомогти вихованцям самостійно прийти до правильного висновку. Для цього вихователю потрібно вміти дивитися на події чи вчинки очима вихованця, розуміти його позицію і пов'язані з нею почуття. [19; 7]

Проведення етичних бесід включає в себе:

Підготовчий етап;

Проведення бесіди;

Організацію і оцінку повсякденної діяльності і відносин дітей на основі засвоєних моральних норм і правил.

Підготовчий етап, самий найтриваліший і трудомісткий, включає в себе різноманітну діяльність вчителя і дітей. Можуть бути різні варіанти підготовки до бесіди, ми рекомендуємо наступний:

1. В залежності від віку учнів, рівня розвитку дитячого колективу і моральних проблем визначається тема бесіди.

2. Мета бесіди - засвоєння певних норм, понять, які повинні усвідомити учні; ті практичні висновки, які будуть зроблені.

3. Підбір фактичного матеріалу, де розповідається, що потрібно робити.

4. Продумуються питання бесіди.

5. Підготовка учнів до бесіди:

а) заздалегідь оголошується тема бесіди, вказується література, готуються ситуації, питання, над якими варто подумати, підібрати приклади;

б) при необхідності визначаються індивідуальні завдання, оскільки це психологічно налаштовує учнів на самоаналіз поведінки, і вони переконуються в необхідності його поліпшення;

в) визначаються групові завдання. [19; 10]

Проведення бесіди вимагає великої майстерності від учителя. Головна вимога - забезпечити активність дітей у процесі самої бесіди. Правильно підхід у вчителя, який провівши бесіду, задає питання, призводить яскраві приклади, робить короткі переконливі зауваження, спрямовує і уточнює висловлювання дітей, не дає закріпитися невірним думкам.

При проведенні бесіди по прочитаному матеріалу, дуже важливо вміти ставити запитання. Питання повинні зачіпати розум і почуття дітей, змушувати їх звертатися до фактів, прикладів, подій навколишнього життя.

Послідовність питань повинна підвести дітей до виведення морального правила, якому треба слідувати при спілкуванні з іншими людьми, виконанні своїх обов'язків. При постановці питань у бесідах на моральні теми, можна дотримуватися наступних рекомендацій:

1. Питання має спрямовувати увагу дітей на моральну сторону життя, вчинків, явищ, схованих за предметними діями людей.

2. Питання має змушувати дитину задуматися над мотивами вчинку, побачити складний взаємозв'язок мотиву і результату вчинку.

3. Питання має змушувати дітей побачити моральні наслідки будь-якого вчинку для інших людей.

4. Питання має привернути увагу школярів до внутрішніх переживань людей, навчити дитину за зовнішніми ознаками дізнаватися про стан людини, розуміти цей стан і, отже, співпереживати.[19; 12]

Дуже важливі питання, які допомогли б школярам зв'язати прочитане з власним моральним досвідом, їх колективними переживаннями.

Методика викладу морального матеріалу може поєднувати в собі питально-відповідну форму, розповідь і пояснення педагога, короткі повідомлення учнів з окремих питань, читання з книг, газет, використання художніх картин і т.д. При цьому головна роль залишається за педагогом, так як тільки він може глибоко і кваліфіковано розкрити сутність моралі.

При аналізі поведінки школярів найкраще акцентувати увагу на позитивних прикладах і фактах, а про недоліки говорити в доброзичливому тоні, всіляко підкреслюючи свою впевненість у тому, що учні їх ліквідують.

Узагальнюючи підсумки бесіди, слід навести яскраві висловлювання з тим, щоб бесіда глибше проникла у свідомість і почуття школярів, чітко виділити ті категорії, які становили мету бесіди.

Таким чином, підготувати і змістовно провести етичну бесіду - справа дуже складна. Недарма досвідчені педагоги кажуть, що провести бесіду на моральну тему набагато важче, ніж урок.

2.1 Етична бесіда як одна із форм етичної освіти учнів

Однією з важливих форм етичної освіти молоді є етична бесіда, яка використовується, як метод морального виховання.

Мета етичної бесіди - систематичне роз'яснення учнями правил поведінки, формування громадської думки, розвиток критики і самокритики в учнівському колективі.[6; 106]

Підлітки схильні наслідувати товаришів і дорослих, героїв літературних творів тощо. Завдяки наслідуванню вони оволодівають правилами поведінки, різними видами діяльності. Засвоєння моральних понять учнями, формування у них оцінювального ставлення до своєї поведінки й поведінки товаришів сприяють етичні бесіди за змістом художніх творів.

Велике виховне значення мають етичні бесіди, що поєднують у собі

обговорення змісту художніх творів, поведінки та вчинків учнів.

У процесі етичних бесід у школярів формуються уявлення про чесність, правдивість, скромність, дисциплінованість, колективізм, свідоме ставлення до виконання правил поведінки, спонукає учнів до позитивних моральних вчинків.

Для формування етичної культури підлітка ми пропонуємо надати колективним, груповим та індивідуальним бесідам. Колективні бесіди слід проводити один раз на місяць. Їхня тематика: «Почуття», «Людина у світі», «Краса людської душі», «Що таке співчуття», «Чесність і правдивість» та інші. Групові бесіди проводити тоді, коли виникає необхідність при роз'ясненні моралі не всьому класу, а лише групі учнів. Індивідуальні етичні бесіди проводити в зв'язку з відповідним вчинком учня, які вимагають індивідуального підходу. Успіх такої бесіди значною мірою залежить від того, чи вдасться вчителеві викликати учня на відвертість. Але щоб досягти результату, потрібно добре знати свого вихованця, риси його характеру, інтереси, запити, рівень морального розвитку. Можна проводити досить різноманітні індивідуальні бесіди. Наприклад: «Твоє ставлення до класу», «Ти і твої товариші», «Твій друг», «Твій обов'язок», «Як ти говориш» та інші. Індивідуальні бесіди слід проводити після уроків, якщо учень систематично не виконує або порушує якесь правило поведінки.

Кожна бесіда складається із трьох частин: початок бесіди, хід (основна

частина), кінець бесіди. Будь-яка із них має свою мету і будується по-різному в залежності від завдань, які розв'язуються в процесі бесіди.[6; 107]

Початком етичної бесіди буває розповідь дітей про побачене, пережите, про свою діяльність, життя, поведінку. Він повинен викликати інтерес, зацікавити певним моральним фактом та зосередити на ньому увагу. Для початку бесіди можна використовувати різні прийоми. Враховуючи образність мислення підлітків, етичну бесіду можна починати з опису конкретного факту чи події або розповіді. Ефективний також прийом активізації минулих вражень учнів - розгляд ілюстрацій, картин, перегляд кінофільмів.

Основна частина передбачає в собі запитання спрямовані на аналіз і оцінку вчинків учнів, а також з'ясування мотивів моральних вчинків, іноді в процесі бесіди можна зачитати три-чотири уривки з творів, які по-різному висвітлюють обговорювану моральну категорію.

Закінчення бесіди підводить учнів до узагальнення морального поняття, виводить моральну позицію чи правило. Прийоми роботи дуже різноманітні. Це підсумкова розповідь і виведення моральної позиції. Деякі бесіди можна закінчувати формулюванням правил поведінки, що їх повинні завжди дотримуватись учні. Наприклад: закінчуючи бесіду про скромність, пропоную учням «Пам'ятку скромності».

Щоб етична бесіда принесла користь, необхідно читати художні твори. Якщо читання проводиться організовано, то після нього обов'язково стає бесіда за змістом прочитаного.

Етична культура в учнів формується не тільки на уроках, а також позаурочний час. Окремі бесіди вимагають проведення екскурсій, спостережень.

Отже, для формування етичної культури підлітка у навчально-виховному процесі цікаво і змістовно побудовані бесіди створюють основу для моральної поведінки учнів, формують у них свідоме ставлення до окремих моральних вчинків.

Головний принцип культури поведінки: поважай людей і поводься з ними так, як ти хочеш, щоб поводилися з тобою.

2.2 Діалог як засіб формування етичної культури школярів

Етичне виховання співвіднесене з особистістю учня, його індивідуальним досвідом, що склався протягом життя. Учень є суб'єктом власного життя, має свою життєву історію, власне «Я», свій внутрішній світ. І кожен із них має свій суб'єктивний досвід етики відносин зі світом і оточуючими людьми. Цей досвід здобувається дитиною за конкретних родинних умов, у соціокультурному середовищі проживання, у просторі оточуючих її людей і речей. І дуже важливо, щоб індивідуальний досвід школяра розвивався позитивно збагачувався в процесі навчання. Вчитель прикладає максимум зусиль, щоб познайомити дітей з усіма моральними нормами, які є обов'язкові для всіх. Кожен учень повинен прагнути дотримуватись у житті «золотого правила моральності».

«Зустріч» підлітка з етичними нормами поведінки відбувається в повсякденному житті, оскільки різні життєві ситуації диктують необхідність морального вибору в поводженні й окремих вчинках. Вчитель у діалогічній взаємодії з дітьми одержує можливість показати дитині потребу в морально значущих етичних знаннях. За допомогою етичних діалогів про важливі моральні норми людського життя і побутові взаємодії з оточуючими розвивається індивідуальний досвід школярів в етичному контексті. У процесі виховної роботи діти повинні навчитись аналізувати свої власні вчинки та вчинки своїх ровесників.

Тому етична культура людини існує як невпинний внутрішній і зовнішній діалог, як його робота над інтерпретацією загальнолюдських цінностей, як озвучення і переосмислення раніше сформованих смислів. Про значущу роль діалогу в справі формування етичної культури школярів має сенс вести мову тільки тоді, якщо сама культура розуміється як сукупність творів, адресованих і звернених до близького і далекого співрозмовника.

Намагаючись відповісти на проблемне питання, учень проходить, як мінімум, три етапи: перший - це внутрішній діалог чи роздуми про себе, другий - занурення визріваючих думок у міжособистісне спілкування, третій - розгорнуте монологічне висловлювання, коли він уже виробив для себе власне судження. Саме з монологічних суджень і складається етичний світогляд школяра. Тому монолог - це закономірний і плідний результат діалогу.

Діалог не повинен стати самоціллю. По суті, це конструктивний шлях, націлений на творення, коли не тільки стикаються різні поняття і думки, але й будується модель, де виникають протиріччя, які творчо долаються.

Актуалізація особистісних смислів на шкільних уроках відбувається у висловлюваннях дітей. Відповідальне і щире висловлювання школяра виражає деяку позицію і володіє концептуальною забарвленістю, по відношенню до якої інші займають відповідну позицію.

Висловившись, учень чекає реакцію співрозмовників і готується до відповіді. Тому в процесі діалогу його висловлювання шліфуються, збагачуються, наповнюються додатковими смисловими обертонами. У даному сенсі насичений діалог не має смислового кінця, але має тимчасову авторську завершеність, вичерпаність. Адже справжні, щирі висловлювання - це завжди творчість.

Можна розрізняти чотири види діалогу. Перший - бесіда, коли є ведучий і ведені, тобто ті, кого ведуть, які згодні з точкою зору ведучого. Другий - це «випробовуюча» бесіда, коли «перевіряється на міцність» всі співрозмовники, що у ній задіяні; ведучий при цьому володіє незаперечним авторитетом. Третій вид - це діалог «питання - відповідь», коли учасники висловлюють свої думки і шліфують, коригують їх; при цьому кінцевим продуктом стає парадокс, тобто така структура, яка вбирає в себе най- витриваліші думки. Четвертий вид - це поліфонічний діалог, що працює на творенні загальної істини, при цьому учасники докладають зусиль щодо актуалізації цінностей, які об'єднують усіх присутніх.[26; с.224]

Основна причина труднощів проведення діалогу з підлітками - це невміння і небажання їх відмовитися від особистої точки зору. Наївно припускати, що «залізні факти» і витончені докази все зумовлюють. Головне, з чим часто доводиться стикатися вчителю - це максималізм, упертість, самозакоханість, прагнення самоствердитися будь-якими способами. Доведено, що чим більше співрозмовники здатні відмовитися від своєї упередженості, особистих схильностей, тобто чим більше вони об'єктивні, тим кращий і результативніший діалог.

При обліку різних поглядів на діалог вчитель не повинен забувати, що перед ним діти, які ще не володіють ясною світоглядною позицією і не націлені на серйозний лад хоча б тому, що часто перебувають у іронічному стані. Його позиція часто якраз і встановлюється в ході діалогу. Тому можливі провокаційні запитання, має намір займана негативна позиція чи відверте іронічне підтакування. У такі моменти вчитель повинен більше дбати не про виявлення індивідуальної точки зору, а про вибудовування «ціннісної вертикалі», щоб урок «не захлинувся».

Діалог на уроці повинен вестися в позитивній, але не в авторитарній формі, тобто перед будь-яким діалогом обов'язково виробляються і задаються позитивні структури: загальнолюдські цінності, естетичні образи, моральні ідеали. Дані структури не дають уроку піти по хибному шляху. Звичайно, мови про рівноправний діалог між учителем і учнями бути не може - занадто різний життєвий досвід. Рівноправність може бути тільки у відповідальності за промовлене слово і шанобливе ставлення один до одного. Співпраця може вимовляти лише в творенні загальної істини, але не у відстоюванні суб'єктивних чи об'єктивних точок зору, які дуже часто залежать від багатьох факторів. Співпраця буде плідною, якщо учні знають, що їх веде Учитель, який їх поважає.

Продуктивне формування етичної культури школярів можливе лише тоді, коли дитина в процесі інтегративного освоєння моральних цінностей знаходиться в режимі діалогу, що поновлюється знову і знову. У цьому випадку діалог можна розглядати не тільки як якусь ідею, але і як універсальний механізм. Саме глибина занурення дитини в діалогічний світ культури і визначає ступінь його всесвітньої та національної чуйності, а значить і повноту сформованості його етичної культури.

Таким чином, діалог, на нашу думку, є найефективнішим засобом формування етичної культури школярів, особливо підлітків. Адже, коли виникає проблема знаходження спільної мови з учнями, його уникнути неможливо.



Висновки

Досліджуючи своєрідність етичних бесід у моральному вихованні ми дійшли висновку, що сучасні методи виховання потребують доповнення нових пропозицій щодо виховання школярів, особливо підлітків. Адже світ їхнього розвитку є надзвичайно складним.

У даній роботі ми зробили аналіз морально-емоційного розвитку учнів. Як виявляється, моральна культура сучасної молоді далека від високого рівня вихованості.

У вступі обґрунтовується актуальність дослідження, формулюється його мета та завдання, визначається наукова новизна роботи тощо. Перший розділ курсової роботи «Моральне виховання як цілеспрямований вплив на морально-емоційний розвиток учнів» присвячений ознайомленню з проблемами виховання сучасних дітей, моральним вихованням, складовими моральної культури. Йдеться про сутність такого складного завдання як виховання підлітків, зрозуміти сутність їхнього світогляду і допомогти їм у вирішенні будь-яких проблем. Одним із варіантів виконання такого завдання є проведення бесіди - методу, за допомогою якого здійснюється процес спілкування. У педагогічному спілкуванні вона є джерелом взаємовідносин між суб'єктом і об'єктом виховання в процесі колективної діяльності чи індивідуального впливу. Основну ж частину першого розділу роботи складає докладне ознайомлення із моральною свідомістю, значенням цінностей у житті кожної людини.

У другому розділі розглядається динаміка впливу етичних бесід на виховання . Розгляд ведеться послідовно. Досить цікавими є запропоновані варіанти проведення цих бесід із дітьми. Указані прийоми як визначати теми на початку бесіди в цьому розділі допоможуть вчителеві у реалізації виховної роботи.

Вчитель у діалогічній взаємодії з дітьми одержує можливість показати дитині потребу в морально значущих етичних знаннях. За допомогою етичних діалогів про важливі моральні норми людського життя розвивається індивідуальний досвід школярів в етичному контексті. У процесі виховної роботи діти з допомогою вчителя повинні навчитись аналізувати свої власні помилки та помилки своїх ровесників.

Тому етична культура людини існує як невпинний внутрішній і зовнішній діалог, як його робота над інтерпретацією загальнолюдських цінностей, як озвучення і переосмислення раніше сформованих смислів. Про значення і роль діалогу в справі формування етичної культури школярів треба вести розмову тоді, якщо сама культура розуміється як сукупність творів, адресованих і звернених до близького і далекого співрозмовника.



Список використаної літератури

моральне виховання етична бесіда

Бесіди з батьками школярів / [упоряд. О. Є. Гордійчук]. - К. : Шкільний світ, 2010. - 108 с.

Виховання моральності підростаючого покоління : науково-методичний посібник / [упоряд. К. І. Чорна, В. О. Білоусова, Н. І. Ганнусенко]. - К. : Богдана, 2005. - 285 с.

Відмиш М. І. Моральне виховання в загальноосвітніх навчальних закладах : семінар педагогів-організаторів / Л. І. Відмиш // Виховна робота в школі. - 2010. - №10, жовтень. - С. 24-26.

Вознюк Н. М. Етико-педагогічні основи формування особистості / Н. М. Вознюк. - К. : Центр навч. літератури, 2005. - 196 с.

Этические беседы учащихся в 8 классе : пособие для учителя / [ред. И. Ф. Харламов]. - Мн. : Народная асвета, 1986. - 239 с.

Карпенчук С. Г. Теорія і методика виховання : навч. посіб. / С. Г. Карпенчук. - К. : Вища школа, 1997. - 304 с.

Кіян О. І. Батьківсько-вчительська взаємодія як чинник морально-духовного виховання молодших підлітків [Електронний ресурс]. - Режим доступу :

http:// www. ivp.org.ua/data/30_08_2012/Kyan_712.doc

Кривчинкова Є. Н. Етична гра як засіб формування моральних і соціальних устремлінь дитини / Є. Н. Кривчинкова // Виховна робота в школі. - 2006. - №6, червень. - С. 10-11.

Клепиков В. Н. Диалог как средство формирования этической культуры школьников / В. Н. Клепиков // Педагогика. - 2007. - №1. - С. 39-46.

Кондрашова Л. В. Методика організації виховної роботи в школі [Електронний ресурс]. - Режим доступу :

http://kdpu.edu.ua/download/kaf_pedagog/file_pedagog/met_vix_rob.pdf

Кондрашова Л. В. Педагогіка в запитаннях і відповідях : навч. посіб. / Л. В Кондрашова, О. А Пермяков, Н. І .Зеленкова, Г. Ю. Лаврешина. - К. : Знання, 2006. - 252 с.

Лозовой В. О. Етика : навч. посіб / В. О. Лозовой, М. І. Панов, О. А. Стасевська. - К. : Юрінком Інтер, 2002. - 224 с.

Максим'юк С. П. Моральне виховання [Електронний ресурс]. - Режим доступу :

http://libfree.com/114808366_pedagogikamoralne_vihovannya.html

Матвієнко О. В. Основи морального виховання особистості / О. В. Матвієнко. - К. : Стилос, 1999. - 151 с.

Морально-етичне виховання школярів / [упоряд. В. П. Мацулевич]. - К. : Рад. Школа, 1988. - 144 с.

Моральна свідомість дитини : вікові особливості становлення / [упоряд. М. М. Ведмєдєв]. - Суми : СумДПУ ім. А. С. Макаренка, 1996. - 20 с.

Мороз Л. До концепції морального виховання молоді / Л. Мороз, Б. Воронкова // Вища освіта Ураїни. - 2004. - №4. - С. 94-100.

Мудрик А. В. Общение как фактор воспитания школьников / А. В. Мудрик. - М. : Педагогика, 1984. - 112 с.

Назарова О. Ю. Моральне виховання підлітків в сучасній школі [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://conference.mdpu.org.ua/viewtopic.php?t=807

Рувинский Л. И. Нравственное воспитание подростков / Л. И. Рувинский. - К. : Знание, 1980. - 48 с.

Сухомлинська О. Духовно-моральне виховання дітей та молоді в координатах педагогічної думки і практики / О. Сухомлинська // Шлях освіти. - 2006. - №1, січень-березень. - С. 2-7.

Турчак С. К. Система духовно-нравственного воспитания детей и молодежи Приднестровья / С. К. Турчак // Педагогика. - 2008. - №9. - С. 120-126.

Формановская Н. И. Речевой етикет и культура общения / Н. И. Формановская. - М. : Высшая школа, 1989. - 159 с.

Чернокозова В. Н. Беседы на морально-этические темы / В. Н. Чернокозова, И. И. Чернокозов. - К. : Рад. Школа, 1984. - 136 с.

Янушкявичене О. Методические приемы духовно-нравственного воспитания подростков / О. Янушкявичене // Народное образование. - 2009. - №1. - С. 221-226.

Размещено на Allbest.ru