Формування уявлень про творчість українських письменників ХІХ ст. як засіб розширення читацького кругозору молодших школярів

На підготовчому етапі, коли діти пробують читати під наглядом учителя, вони вчаться обирати самостійну книжку за своїми бажаннями і можливостями. Адже лише за умови правильної організації уроків позакласного читання вчитель добивається зацікавленої діяльності дитини у світі книжок, звідки починається її самовиховання та індивідуальне життя.

Для успішних занять та підготовки дітей до читацької самостійності потрібно створити мінімальну навчально-матеріальну базу. З огляду на це у фондах кожної шкільної бібліотеки обов'язково мають бути такі дитячі книжки: великоформатні дитячі книжки для читання вчителем у 1-му класі; комплекти книжок, по 20 - 25 примірників однієї назви, із серій «Вчимося читати», «Супутник Букваря», «Первоцвіт», серії книжок для позакласного читання «Моя читаночка», хрестоматія для позакласного читання «Ключик до країни знань», добірки книжок різних типів - від маленьких до збірників вибраних творів провідних дитячих письменників для молодшого шкільного віку; довідкова література з усіх галузей знань.

Навчальні матеріали добираємо з урахуванням типового оформлення книжок; жанрової характеристики; різноманітності тематичної спрямованості; гігієнічної відповідності; трьох зовнішніх ознак змісту книжки (прізвище автора, заголовок, ілюстрації на обкладинці і в тексті). Існує поділ книжок за формою, структурою, розміром, за змістом. У плануванні навчальних матеріалів мають бути твори обов'язкові для опрацювання і додаткові.

Читанню завжди приділялася належна увага в методиці, а от слухання, розуміння та, деякою мірою, й говоріння лишаються поза нею. Безперечно, всі уроки рідної мови мають слугувати плацдармом для формування аудіативних умінь та розвитку усного мовлення. Серед них найбільш широкі обрії для здійснення цієї мети розкривають уроки позакласного читання.

Провідною ідеєю «Позакласного читання», складової курсу «Читання», було, є і буде поглиблення інтересу до читання і літератури зокрема, усвідомлення школярем зокрема, усвідомлення школярем значення читацької діяльності як засобу успішності навчання і розвитку особистості, свого «Я».

Звичайно, уроки позакласного читання є найпершою і найважливішою стежиною, що приводить дітей у широкий, розмаїтий, цікавий та захоплюючий світ дитячої літератури; на них, під час ознайомлення з різножанровими дитячими творами, розгортається дитяча фантазія, уява та мрія. Під впливом яскравих літературних образів народжуються думки. Літературні твори хвилюють, зворушують дитячі душі, змушують розмірковувати, вчать співпереживати, жити; на їх матеріалі виховується в синтезі національне й загальнолюдське. Цей всеохоплюючий емоційний вплив і виховує в душі дитини любов до читання книжок.

На уроках підготовчого етапу (в 1 класі) робота з дитячою книжкою орієнтовно має таку структуру:

1) коротка підготовча бесіда, проведення словникової роботи;

2) виразне читання твору;

3) відтворення прослуханого, обговорення прочитаного;

4) розгляд дитячої книжки, в якій надруковано твір, відшукування його;

5) рекомендація щодо читання книжок удома [1].

Вплив опрацьованого твору на дитину посилюється, якщо вона бере активну участь у роботі, а не тільки слухає. Особлива увага має бути приділена інсценізуванню прочитаного і прослуханого. Якщо молодших школярів перші два роки навчали методично правильної читацької діяльності з книжкою доступним колом читання, то можна сміливо переходити до навчання дітей на основному і підсумковому етапах.

Мета уроків позакласного читання на цих етапах (3 - 4 кл.) - продовжувати формувати навички та потребу самостійно і свідомо вибирати і осмислено читати доступні дитячі книжки; розширювати читацький кругозір; закріплювати і поглиблювати читацькі уміння учнів; формувати тип правильної читацької діяльності і читацької самостійності.

Відповідно до цієї мети мають бути розв'язані такі завдання:

1) допомогти відтворити попередні читацькі вміння;

2) продовжувати розширювати активний читацький кругозір учнів;

3) сприяти усвідомленню кожним школярем індивідуальних духовних можливостей і запитів;

4) закріпити уміння і бажання вибирати твори із запропонованої вчителем теми і читати їх, виходячи з особистих можливостей;

5) навчитись користуватись довідковою літературою та бібліотечно-бібліографічними покажчиками;

6) вчити читати і вміло представляти великі за обсягом твори.

Удосконалення процесу навчання відбувається головним чином за умови організаційної перебудови цієї діяльності, а саме:

1) учні самостійно добирають, читають дитячі книги без нагляду вчителя - поза класом, тобто їхнє самостійне читання справді стає позакласним;

2) основний навчальний матеріал (дитячі книги), який аналізується на уроках позакласного читання, віднині залежатиме від наявного книжкового фонду;

3) вчитель має бути готовим організувати на уроці колективну навчально-виховну роботу, розглядаючи не лише список рекомендованої літератури, а й інші книжки, які за певними прикметами школярі добирають і приносять у клас самостійно з власної ініціативи;

4) на основному етапі формування читацької самостійності доцільно передбачити вихід дітей у широкий і спеціально організований фонд книжок;

5) відвідувати бібліотеки і читальні зали ( з пізнавальною чи пізнавальною поза навчальною метою).

Все це є передумовою формування у дітей інтересу до читання, міцності і життєвості читацької підготовки та успішного навчання у середній ланці школи. Тому-то книжки мають бути нові за змістом, різні за тематичним і жанровим розмаїттям, головним чином авторські (можливо, в скороченому варіанті), книжки-збірки, науково-пізнавальні твори, книжки-довідники.

Обов'язковою складовою на кожному занятті є словникова робота. Педагог виділяє в тексті незнайомі, важкі для розуміння слова і вислови, пояснює їх, визначає, які з них доцільно внести в активний словник дітей.

Сучасне розмаїття довідкової та словникової літератури розкриває багатство української літературної мови, позначає, в разі потреби, архаїчний та історичний характер тих чи інших слів, надає користувачеві досить широку й корисну інформацію. Чим ширший словниковий запас дитини, тим легше їй зіставити свої почуття і переживання з прочитаною книжкою.

Отже, нині, коли телебачення майже цілковито витіснило книжку, прищеплювати дітям любов до читання вчитель має невідступно. Книга має стати стежкою, що веде до вершин розумового, морального й естетичного виховання, писав В.О.Сухомлинський. Продумана, цілеспрямована система виховання інтересу до книги дає позитивні результати. Дуже злободенно сьогодні бачиться вимога до молодших школярів - бути чесними, добрими, духовно багатими, щедрими, самовідданими, - а всього цього навчає не лише життя, а досвід мудрих книг, любов до яких вчителі прищепити дітям просто зобов'язані.

Розділ 2. Шляхи розширення читацького кругозору молодших школярів

2.1 Аналіз програм та підручників що до теми дослідження

Для того щоб з'ясувати коло дитячого читання, особливо наявність творів українських письменників ХІХ ст., було проаналізовано програми загально- освітньої школи та підручники «Буквар» (М.С. Вашуленко, Н.Ф. Скрипченко) і «Читанка» (О.Я. Савченко).

Основні вимоги шкільної програми спрямовують учителя на проведення роботи, яка б допомогла ввести дітей в широкий, привабливий світ книжок. Протягом навчального року школярі поступово знайомляться з казками, віршами, загадками, скоромовками, дитячими піснями, лічилками, оповіданнями. Вони вчаться розрізняти види дитячих книжок за оформленням, за структурою, навчаються правильно називати відомі книжки і виявляти інтерес до їх змісту. Це допомагає вчителю розширювати читацький кругозір дітей, розвивати в них уміння використовувати книжки як засіб організації цікавого, змістовного відпочинку.

З другого класу коло дитячого читання охоплює доступні цій віковій групі учнів твори української дитячої літератури [12].

Письменниками ХІХ ст. представлені літературні казки І. Франка, Олени Пчілки; загадки Л. Глібова; пейзажна лірика, сюжетні вірші Т. Шевченка, Лесі Українки, Олени Пчілки.

У 3 класі коло читання розширюється за жанрами і персоналіями, охоплюючи доступні, цікаві для цього віку твори, які мають художньо-естетичну цінність.

Письменниками-класиками представлені поезія Т. Шевченка, Лесі Українки; байки Л. Глібова; літературні казки І .Франка, Лесі Українки

У 4 класі коло читання розширюється і систематизується шляхом упорядкування і узагальнення раніше відомих жанрів і авторів, а також залучення нових жанрів, творів та імен. З метою забезпечення перспективності у підготовці учнів до вивчення літератури в 5 класі збільшується питома вага жанрового і монографічного підходів у доборі та конструюванні навчального змісту. Отже, жанрова й авторська різноманітність залишаються провідними принципами добору змісту [13].

Письменниками ХІХ ст. представлені притчі Олени Пчілки; байки Л. Глібова; казки І.Франка, Лесі Українки; поетична палітра відомих авторів Т. Шевченка та Лесі Українки.

Зміст відібраних творів розкриває перед читачем багатство навколишнього світу і людських взаємин, сприяє розвитку почуття гармонії і краси, формуванню особистісного ставлення до дійсності.

Серед навчальних результатів виділено, що учні 2 класу повинні знати:

прізвища, імена письменників, з творами яких неодноразово зустрічались під час навчання (5 - 6);

1) назви найвідоміших фольклорних казок, які вивчались протягом року;

2) напам'ять 6 - 7 віршів та прізвища, імена їх авторів, 2 - 3 скоромовки (учитель самостійно визначає твори: поетичні - невеликі за обсягом (3 - 5 строф) сюжетні вірші та пейзажна лірика);

3) відповідну оцінну лексику (чесний, працьовитий, добрий, сміливий, хоробрий, боягуз, лінивий і т.п.) [12].

Серед основних навчальних досягнень на кінець року зазначено, що учні 3 класу повинні знати:

1) прізвища, імена письменників-класиків та їхні твори, з якими ознайомились під час навчання;

2) напам'ять 7 - 8 віршів, прізвища, імена їхніх авторів; 5 - 6 прислів'їв.

Учні 4 класу повинні знати:

1) прізвища, імена українських письменників-класиків (Т. Шевченко, Леся Українка, І. Франко, Л. Глібов, М. Коцюбинський), а також тих письменників, з творами яких неодноразово зустрічалися під час навчання;

2) назви, сюжети 6 - 7 фольклорних казок, а також літературних творів, прізвища, імена їхніх авторів;

3) напам'ять 8 - 10 віршів; 8 - 10 прислів'їв, розуміти їх зміст та пояснювати, у якій життєвій ситуації доцільно вживати кожне з прислів'їв; 2 3 уривки з прозових творів [13].

Для того щоб з'ясувати коло дитячого читання, було проаналізовано підручники «Буквар» і «Читанка» для початкової школи з українською мовою викладання. Результати аналізу представлено в таблиці, які подано в додатку 1. За даними таблиці видно, що українські письменники-класики ХІХ ст. становлять 2,5% від загальної кількості письменників представлених у підручнику.

Матеріал підручників «Читанка» розміщено за темами-розділами. Значна частина їх аналогічна за назвами, зокрема тим уявленням і поняттям, які стосуються школи і навчання, картин праці людини в різні пори року та вірші про світ природи і дитинства; усна народна творчість; поетична світлиця та ін.

Знайомство з авторами прочитаних творів, а саме з українськими письменниками ХІХ ст. (І.Франко, Леся Українка, Олена Пчілка, Л.Глібов) коротко представлено у 2 класі.

У підручнику для четвертого класу є кілька репродукцій картин українських і російських художників радянського періоду.

Сприймання творів мистецтва - це також мислення образами, які в живопису діють на свідомість людини за допомогою кольору, світла, форми, композиції. Коли дитина читає літературний твір, вона поступово сприймає його сюжет, стежить за думкою автора від початку до кінця. А наявність репродукцій картин про життя і працю людей ХІХ ст. (їх у підручниках немає, крім картини Т.Шевченка «Селянська родина». Читанка ч.2. 3 клас.), давала б учням більше можливості при формуванні уявлень про творчість українських письменників. Проаналізувавши жанровий склад творів українських письменників ХІХ ст., було виявлено, що серед творів - класиків переважає пейзажна і сюжетна лірика. На жаль відсутній жанр оповідання.

Для формування та розширення читацького кругозору молодших школярів, на основі аналізу підручників, було розроблено програму для класного, позакласного читання та виховних заходів.

2.2 Дослідне навчання

Дослідне навчання проводилося в 3-А класі НВК № 3 м. Краснограда Харківської обл. протягом 2005 - 2006 н.р.

Для того щоб з'ясувати рівень знань учнів про українських письменників ХІХ ст. було проведено замір читацького кругозору. Результати заміру, представлені в таблиці, яку подано в додатку 2, показали, що один учень у середньому серед загальної кількості названих письменників (загальна кількість - 17), назвав 4 літератора. Найбільший показник має учень, що назвав 8 прізвищ. Найменший -2. Серед згаданих дітьми українських письменників, письменники ХІХ ст. становлять 3,5%. Найбільш відомими для учнів залишаються Т.Шевченко, Леся Українка, І.Франко. А прізвища не менш відомих українських письменників, як Марко Вовчок, Б.Грінченко, зовсім відсутні.

Для уточнення знань учнів про українських письменників ХІХ ст., було проведено письмове опитування:

1. Хто жив раніше:

Т. Шевченко - П. Тичина

Л. Українка - Н. Забіла

В. Нестайко - І. Франко

Г. Бойко - М. Коцюбинський

Л. Глібов - Т. Коломієць

2. Які твори таких письменників, як Т.Шевченко, Леся Українка, І.Франко та ін. українські письменники, що жили раніше, ви знаєте? (або що писали ці письменники - чи вірші, чи казки, чи оповідання?)

3. Що ви знаєте про Т.Шевченка, Лесю Українку, І.Франка, Л.Глібова та ін. українських письменників, що жили раніше? (декілька біографічних відомостей про 1-2 письменників)

Результати опитування показали, що діти мають невеликі знання про українських письменників-класиків: зовсім не орієнтуються в який час жили письменники , мало знають назви творів цих письменників і мають обмежені знання про елементи біографії авторів творів українських письменників ХІХ ст.

Подібні результати мають учні у других і четвертих класах, де проводилося анкетування. Тому для розвитку інтересу до читання, для формування читацької самостійності, для розширення читацького кругозору, для формування уявлень про творчість українських письменників ХІХ ст., з учнями було проведено низку уроків з читання, занять з позакласного читання, виховні заходи.

Під час роботи використовувались різні форми і методи навчання. При знайомстві з письменником і його творчістю - обов'язковим атрибутом став портрет письменника(ці), виставка книжок (розгляд цих книжок, ознайомлення із зовнішніми та внутрішніми ознаками), розповідь про книжки та їх авторів; було організовано екскурсію до краєзнавчого музея, де учні ознайомилися з побутом ХІХ ст.; для осмислення тексту було проведено ряд бесід на основі прочитаних творів (із включенням запитань і завдань), розгляд ілюстрацій картин життя і праці людей ХІХ ст.; для розширення читацького кругозору літературні вікторини, ігри, конкурси, тести; для розвитку інтересу до читання було проведено інсценування уривків казки Олени Пчілки «Журавель та Чапля», І.Франка « Ріпка», «Лисичка і Журавель» та оповідання Б.Грінченка «Украла»; для збагачування мови дитини зображувальними і виражальними засобами було запропоновано завдання творчого характеру: за уривками творів (Т. Шевченка, Лесі Українки, М.Коцюбинського, Марка Вовчка, Б.Грінченка та ін.) впізнати автора, розповісти про щось або про когось від третьої особи, серед запропонованих речей, зображених на малюнку, треба було показати предмети ХІХ ст.[Додаток 4], серед названих творів - назвати тільки твори українських письменників ХІХ ст., скласти словесний малюнок героїв оповідання Б.Грінченка «Олеся», Марка Вовчка «Два сини», І.Франка «Грицева шкільна наука», М.Коцюбинського «Ялинка», Олени Пчілки «Збентежена вечеря» і висловити своє ставлення до головних героїв твору; було проведено конкурс малюнків про природу до творів Лесі Українки, І.Франка, М.Коцюбинського, Т.Шевченка, конкурс віршів українських письменників ХІХ ст..

Наведемо приклад уроків читання в 3 класі, уроку позакласного читання та виховний захід.

Тема розділу: Шевченкове слово

Матеріал уроку. Розповідь про Т.Г.Шевченка. Антін Лотоцький «Малий Тарас чумакує».

Мета. Розширити знання учнів про життя Т.Г.Шевченка, ознайомити з деякими відомостями про раннє дитинство поета. Розвивати навички виразного читання, збагачувати словниковий запас учнів, вчити давати характеристику дійовим особам, робити висновки з прочитаного. Виховувати бажання глибше ознайомитися з творчістю великого Кобзаря.

Обладнання. Портрет Т.Г. Шевченка, малюнки Шевченка і про Шевченка, репродукції картин про життя людей ХІХ ст.

Хід уроку

І. Підготовка до сприймання матеріалу.

1. Бесіда-розповідь вчителя.

- Як називається наша земля? Ми любимо свою країну, шануємо і поважаємо інших людей. А коли згадують про Україну в якійсь чужій далекій країні, то при цьому обов'язково називають ім'я одного чоловіка. Пам'ятники йому стоять під небом Аргентини, Америки, Франції та багатьох інших держав. Багато людей знають його і шанують, бо він - народний поет.

2. Слухання слів І.Франка про Т.Г. Шевченка (читає учитель).

«Він був сином мужика і став володарем в царстві Духа. Він був кріпаком і став велетнем у царстві людської культури…

Зла доля переслідувала його в житті, та вона не зуміла перетворити золота його душі у ржу… Найкращий і найцінніший скарб доля дала йому лише по смерті - невмирущу славу і все розквітаючу радість, яку в мільйонів людських сердець все наново збуджуватимуть його твори».

3. Розгадування кросворда.

- Давайте і ми пригадаємо рядки з творів цього поета, нехай ця радість поселиться і у наших серцях.

Завдання записане на дошці або діти отримують його на картках. Відповіді записують на дошці.

- Якщо правильно запишете слова по горизонталі, то по вертикалі прочитаєте прізвище цього народного поета.

1) Любо, любо стало, … зраділа. (пташечка)

2) Світає, край … палає. (неба)

3) Тече … з-під явора. (вода)

4) Зоре моя …, зійди над горою. (вечірняя)

5) Зацвіла у лузі … калина. (червона)

6) Встала й весна, чорну землю … розбудила. (сонну)

7) Садок вишневий … хати. (коло)

8) Пишається …, явір молодіє. (калинонька)

- Чиє прізвище ви прочитали?

- Що вам відомо про цю людину?

ІІ. Доповнення знань учнів про життя і творчість Т.Г. Шевченка. В автобіографії Тараса Шевченка сказано : «Історія мого життя становить частину історії моєї батьківщини». У цих словах розкривається зміст його життєвого шляху.

Т.Г. Шевченко народився 9 березня 1814 року в селі Моринці на Черкащині. Ріс Тарасик лагідною, чуйною та щирою дитиною. Найбільше він любив свою матінку. Але радість і втіха хлопчика потьмарилась горем: коли йому було 9 років, померла мама. І почалося страшне сирітське життя біля мачухи. Чужа, недобра жінка дуже погано ставилась до Тараса. Її дратувала його мрійність, гаряча вдача.

Коли Тарасові виповнилось 11 років, помер і батько. (Учень читає уривок вірша Т.Шевченка «Якби ви знали, паничі» від слів «Там матір добрую мою…» до «…мов мишенята».)

- Пішов Тарас тинятись по чужих людях: рубав дрова, топив піч, носив воду школярам; був пастухом, і погоничем, і нянькою. Про своє нелегке сирітське дитинство він згадує у своїх віршах. (Діти читають вірші «Думка» («Тяжко-важко в світі жити…» до «… мов недобачають»), «Мені тринадцятий ми- нало».)

- Малому Тарасу дуже хотілося вчитися читати і писати. А ще він хотів бути малярем. Все, що бачив, хотілося намалювати. Довго терпів Тарас знущання дячка Богорського, аби тільки вчитися і малювати. Ось як про це він згадує у вірші «А. О. Козачковському». (Учень читає уривок із вірша «Давно те ділось…») Посміхнулась доля Шевченкові тоді, коли йому було 24 роки. Які зміни відбулись у його житті, дізнаєтесь, прочитавши статтю, яка відкриває розділ «Шевченкове слово».

ІІІ. Опрацювання статті про поета (перед оповіданням А. Лотоцького).

1. Читання статті мовчки.

- Яка подія змінила життя Шевченка? Що нового ви дізналися з його біографії?

2. Вибіркове читання.

Гра «Доведіть, що …».

- … Шевченко народився на Черкащині.

- … Тараса Шевченка викупили з кріпацької неволі.

- … поета вислали за вірші.

- Прочитайте, яким був Тарас у дитинстві.

ІV. Опрацювання оповідання А. Лотоцького «Малий Тарас чумакує».

- Т.Г. Шевченко прожив усього 47 років, із яких 24 роки був у кріпацтві, 10 років мучився у солдатській неволі на засланні і лише 13 років був вільною людиною. Трагічною була доля Шевченка. Та його життя було, як зірка: яскраво запалало, але швидко погасло. Та сяйво його творів палає і зараз.

Багато письменників присвятило свої твори хвилюючій розповіді про той тернистий шлях, яким пройшов, не схиливши голови, великий поет і художник Тарас Григорович Шевченко. Вам, дітям, цікаво буде знати, яким був у дитинстві наш Шевченко.

1. Слухання оповідання, яке читає вчитель.

- Послухайте оповідання Антона Лотоцького «Малий Тарас чумакує». Які нові факти ви дізналися з життя Шевченка?

2. Словникова робота.

паша ясне

воли милу

обабіч козацькі

пасинки безмежний

- Прочитайте слова мовчки, зверніть увагу на наголос слів.

- Прочитайте колонки слів «буксиром» із сусідом по парті.

- Які слова вам малозрозумілі? (Учитель пояснює такі слова.)

3. Читання оповідання вголос.

- Чому Тарас хотів чумакувати разом із батьком?

4. Аналіз змісту з вибірковим читанням.

- Коли відбулися описані події? Скільки років було Тарасику?

- Де жила сім'я Шевченків? Прочитайте опис Кирилівки.

- Чому в хаті Шевченків було невесело? Чому старенький дідусь і тато жаліли малого Тараса?

- Як сприймав новину про чумакування хлопчик? Доведіть думку словами тексту.

- Які місця проїжджали чумаки? Куди найбільше мріяв потрапити Тарасик? Чому?

- Які картини малювала уява хлопчика? Прочитайте.

5. Вправи на розвиток техніки читання.

а) Гра «Знайди і поясни».

- Знайдіть і прочитайте словосполучення виду «прикметник + іменник». Поясніть, в якому значенні вжитий цей вислів - в прямому чи переносному.

б) Читання в особах (діалог між Тарасом і татом).

в) Гра «Засічка - кидок».

Кількаразове читання уривка оповідання (від початку) по 20 секунд.

6. Характеристика головного героя.

- Які риси характеру хлопчика проявились у цьому епізоді його життя?

- На дошці записані слова. З'єднайте з іменем ті, які характеризують хлопця.

Тарас допитливий вразливий уважний байдужий мрійливий спостережливий злий

- Доведіть свої думки словами тексту.

V. Підсумок уроків.

- Що нового ви дізналися про Т.Г. Шевченка?

- Яким ми можемо його уявити в дитинстві?

- Які риси характеру малого Тараса ви запозичили б собі?

Урок позакласного читання

Тема. На шлях я вийшла ранньою весною.

Мета. Формувати навички виразного читання, вміння сприймати і відчувати емоційний зміст слова; розвивати почуття прекрасного та акторські здібності дітей; виховувати повагу до рідної мови і людини великої сили волі Лесі Українки.

Тип уроку: урок - уявна подорож.

Маршрут:

1. Гомін вод весняних не забудеться повіки.

2. Стояла я і слухала весну.

3. А весна гомоніла…

4. Весна ще так ніколи не співала.

Хід уроку

І. Розв'язування завдань на орієнтування в дитячих книжках.

а) Літературна розминка

Учитель. Йти назустріч бурям і зливам,

Будь одній - як велика рать,

Жить в нещасті життям щасливим,

Муку творчістю перемагать.

М. Рильський

- Хто ця людина, яка кожним словом, кожним променем думки, кожним болем своїм живе в душі нашого народу?

- Так, її ім'я Леся Українка. (Звертається увага на портрет, заквітчаний барвінком і прибраний рушниками).

б) Робота з виставкою книжок. Кожна група правильно і повно називає виставлені нею книжечки, дає коротку характеристику кожній книзі (про що вона?, що в ній?). Потім учні систематизують книжки за такими ознаками: книжки-збірки, книжки-казки, книжки-переклади, книжки-іграшки, книжки, великі за обсягом.

ІІ. Бесіда-суждіння за самостійно прочитаними книжками і творами.

Гомін вод весняних не забудеться повіки

а) Перша група.

Учитель. У сім'ї Лесі Українки постійно панувало художнє слово. Леся вже в чотири роки вміла читати. Улюбленими її книгами були фольклорні записи П.Чубинського, «Кобзар» Т. Шевченка.

У родині любили читати Кулішеві твори, оповідання Марка Вовчка, Андерсенові казки в перекладі М.Старицького, сербські пісні, які дуже полюбила Леся.

Мати Лесі, Олена Пчілка, згадує: «Коли проживали ми ще в Луцькому, то часто діти бігали грати до старого луцького замку».

- Що ж то були за ігри?

Учень. Леся з братом Михайликом І однолітками гралися в Жанну Д'Арк - дівчину, яка стала на чолі віська і визволила Францію від ворога; у Робінзона, який після катастрофи на морі влаштував життя на безлюдному острові; у Вілу - героїню сербських пісень, що нагадувала українських мавок і русалок. Про це ми прочитаємо твір Лесі Українки «Дівоче віче» (Один із учнів читає твір із збірки «Дзвінок з минулого», с. 33 - 34).

Учениця читає уривок вірша «Мрії» (У дитячі любі роки»).

Учитель. Своєю здатністю до мов Леся вдалася в матір - Олену Пчілку, яка не раз стверджувала, що «завше окружала дітей такими обставинами, щоб українська мова була їм найближчою, щоб вони змалку пізнавали її якнайбільше» (лист від 13.02.1892 - О.П.).

Мати поєднала з іменем України творчу долю своєї доньки, давши їй відомий всім псевдонім. Перший друкований вірщ «Конвалія» з'явився в журналі «Зоря» з підписом - Леся Українка.

Двоє учнів читають вірш «Конвалія» (7 строф).

- Чи схвилювала вас ця поезія? Чим?

- На які роздуми спонукала? Висловіть їх. Чолго навчає цей вірш? (В обговоренні беруть участь учні з інших груп).

Учитель. Взагалі, квіти милували око Лесі і в радості, і в горі. Вона любила з них плести вінки, саджати і доглядати їх. Ось як про це написано у вірші поетеси «Співець» (Один із учнів читає 5 перших строф).

- Про яку розкішну квітку йдеться в цьому вірші? (Троянду) - Хто ж співав пісню троянді? (Соловейко). Відшукайте слова, які допомагають уявити велич і красу весняної природи, найкращої квітки і дивного весняного співця.

(Учні першої групи, за можливості, готують плакат).

Стояла я і слухала весну…

б) Друга група.

Учитель. Тяжка була в Лесі Українки доля. Вона змалку дуже хворіла. Витримала кілька операцій. Доводилось ходити у гіпсі, на милицях, відмовитись від гри на фортепіано, від малювання.

Учениця. Проте від хвороби Лесю відволікали хвилини поетичного натхнення, книги і природа. Природа в її віршах одухотворена, вона ніби живе людськими почуттями.

Природа весни і чарує, і засмучує. Учні нашої групи підготували вірші про це, послухайте їх. (Школярі почергово читають вірші: «Стояла я і слухала весну», «Знов весна і знов надії», «Дивлюсь я на яснії зорі», «Хотіла б я піснею стати», «У чорную хмару зібралася туга моя».)

Учитель. Про що ці поезії? Що об'єднує їх? (Учні відповідають).

А весна гомоніла…

в) Третя група.

Учитель. Леся Українка стає відомою. У її талант повірили І.Франко, М.Драгоманов, М.Павлик та ін. І сама вона повірила, що в боротьбі за волю рідного краю зможе прислужитися народові своїм огнистим словом:

Слово, моя ти єдина зброє,

Ми не повинні загинуть обоє!

Учениця. Хоч би де була поетеса, завжди тужила за рідним краєм, за Волинню, в думках зринав голос України. (Учні читають поезії: «І все-таки до тебе думка лине», «До тебе, Україно», «SOL» («Соловейковий спів навесні»), «Сторононько рідна! Коханий мій краю!» (1строфа), «Скрізь плач, і стогін, і ридання» (2 строфи).)

Учитель. Дозвольте прочитати мій улюблений вірш поетеси «Вечірня година» (читає напам'ять).

- Що об'єднує ці поезії? (Музикальність, наспівність, здається, що з кожного вірша звучить музика слова):

Кругом садочки, біленькі хати,

І соловейка в хаті чувати.

Ой, чи так красно в якій країні,

Як тут, на нашій рідній Волині.

Ой, чи так красно в якій країні,

Як тут, на нашій рідній Вкраїні.

(«Вечірня година»)

ІІІ. Доповнення, розширення й уточнення читацького досвіду учнів.

Учитель. Леся Українка часто зверталася у своїй літературній творчості до жанру казки.

- Хто знає ці казки? (Учні називають). Які з них читали? Про що вони?

Так, казки, перекази, повір'я, легенди навівали поетесі роздуми про Велета, Ізольду Білоруку, Мавку лісову, про Лелію.

Весна ще так ніколи не співала.

г) Четверта група.

«Лелія» - казка. (Інсценізація)

Дійові особи: Лелія - цариця, Павлусь, мама Павлуся, діти-лелії, маки, чорнобривці.

Дія І.

Мама і Павлусь. (Павлусь сидить на лавці, біля нього мама).

Мама. Лягай спати, Павлусю, пізно вже!

Павлусь. Мамо, я не хочу спати. Розкажи мені казочку про маленьких ельфів, що живуть у квітках, і про їхню царицю Лелію.

Мама. Ні, Павлусю, сьогодні вже пізно. Я завтра тобі розкажу. Домовились? (Мама виходить. Павлусь засинає).

Дія ІІ. Павлусь розплющує очі, перед ним красуня - дівчинка в біленькому платтячку, на голівці маленька золота корона, крильця прозорі і барвисті, як у метелика. Дівчина тримає у руці лелію.

Павлусь. Це ти, Леліє-царице?

Лелія. Так, я! Ти радий?

Павлусь. Радий, дуже радий. (Встає).

Лелія. Зараз ти станеш рожевим маком, і ми полетимо до моїх сестричок.

(Лелія одягає Павлусеві капелюшок з пелюсток маку, вибігають).

Дія ІІІ.

Лелії-сестрички стоять похилившись, деякі на коліна опустились, сумно кивають голівками. Вбігають Лелія і Павлусь.

Лелія. Ото сплять! Вставайте, мої любі (Торкається кожну блискучою паличкою).

Перша Лелія. Вибачай, царице-сестрице. Якби ти знала, як ми стомилися. Ох, бідні ми, квіти, бідні.

Лелія. Що ж вам таке?

Друга Лелія. Вдень нас руками займають, листя обривають, а часом і віку збавляють, гострим ножем стинають, несуть нас у панську палату, ставлять у воду, гублять нашу вроду.

Лелія. Бідні, бідні ви, мої сестрички! (Журливо мовила, оглянулась). А де ж моя сестричка наймолодша?

Третя Лелія. Немає сестриці, немає, - в іншому садочку процвітає. Віддала сестрицю нашу панна дівчині Мар'яні. Мар'яночка за свою щиру роботу влітку випросила у панни щонайменшу квітку.

Павлусь (до Лелії). Засмутили, ох як засмутили мене твої сестрички. Давай полетимо до Мар'яни. Як вона там? (Вибігають).

Дія ІV. Лелія наймолодша стоїть у центрі, її оточують чорнобривці, маки. Всі вони весело танцюють.

Лелія. Здорова була, люба сестричко! Ой, як гарно і весело у вас!

Наймолодша Лелія. Добридень, люба сестрице, Лілея-царице! Де ти лі- тала? Де ти бувала? Чи моїх сестричок не видала?

Лелія. Видала, видала, у них про тебе розпитала, дорогу до тебе узнала.

Наймолодша Лелія. Як же вони маються, мої сестриці, мої любі жалібниці? Чи згадують про сестру молоденьку, про Лелію біленьку?

Лелія. Згадують, ще й як згадують! Щодня плачуть по тобі.

Наймолодш а Л е л і я. Нехай не плачуть, нехай не ридають. Мені в цій квітниці краще, ніж у цариці. Я красуюсь, пишаюсь, з лишеньком не знаюсь. Ще сонце не сходить, а моя Мар'яночка з хати виходить, мене поливає та доглядає.

Лелія. Рости ж, Леліє, розкішна, красна, щоби була доля щасна! (Всі весело танцюють).

Дія V.

Павлусь зовсім прокинувся, простягає руки.

Павлусь. Леліє! Я ще не хочу додому, полетимо у садок до Мар'яни.

Мама. А, то ти вже прокинувся, моя люба дитино! От і добре.

Павлусь. А знаєш, мамочко, який мені гарний сон приснився? Мені снилася Лелія!

Завіса.

IV. Підсумки уроку і завдання додому.

Учитель. До останніх хвилин не залишала Леся Українка своєї зброї - поетичного слова. А її останнім акордом була молитва до сонця:

«Сонце, сонечко, глянь, я сміюсь!»

Виховний захід за оповіданням Б.Д.Грінченка «Украла» представлено у додатку 3.

2.3 Результати дослідного навчання

Після дослідного навчання, було проведено повторне анкетування (питання подібні до представлених у 2.2), та замір читацького кругозору.

Результати опитування показали, що знання учнів про українських письменників ХІХ ст. активізувалися. Діти мають уявлення про епоху життя українських письменників ХІХ ст., проявляють інтерес до творчості цих письменників, збільшилося коло їхнього читання.

Ось що відповів Абакумов Максим, учень 3-А класу, про життя і творчість Олени Пчілки: «Справжнє ім'я Олени Пчілки - Ольга Петрівна Косач-Драгоманова. Народилась у 1849 році на Полтавщині. Вона є матір'ю відомої письменниці Лесі Українки.

Олена Пчілка написала вірші «З гринджолками», «Безконечна пісня», оповідання «Біла Кицька», казку «Журавель та чапля».».

А про творчість Б.Д.Грінченка розповіла учениця цього ж класу Гудз Оксана. «Борис Грінченко народився у 1863 році на Харківщині. Працював вчителем. Любив тварин.

Писав оповідання про школу і про дітей «Олеся», «Украла». Б.Грінченко писав вірші «На волю», «Ластівка».

Подібні відповіді мають діти 3-Б та четвертих класів.

Результати повторного заміру читацького кругозору показали, що на відміну від попереднього опитування один учень у середньому, серед загальної кількості названих письменників (загальна кількість - 19), назвав 8 письмовців. Найбільший показник має учень, що назвав - 13 авторів. До 6-ти авторів збільшився й найменший показник. Серед згаданих письменників 4,5% становлять українські письменники ХІХ ст.

український письменник кругозор читацький школяр

Таблиця Читацький кругозір учнів 3-А класу м. Краснограда

№

Прізвище, Ім'я учня

Всього

Т .Шевченко

Л. Українка

Л. Глібов

Л. Костенко

П. Воронько

І. Франко

М. Рильський

А .Малишко

О. Олесь

М. Підгірянка

М. Коцюбинський

Н. Забіла

А .Костецький

О. Буцень

В. Сухомлинський

Я.Щоголів

О. Пчілка

Б. Грінченко

М. Вовчок

1

Праскуіна К.

8

+

+

+

+

+

+

+

+

2

Верещага В.

6

+

+

+

+

+

+

3

МальченкоН.

7

+

+

+

+

+

+

+

4

Ляховський В.

8

+

+

+

+

+

+

+

+

5

Абакумов М.

13

+

+

+

+

+

+

+

+

+

+

+

+

+

6

Стовбиренко В.

7

+

+

+

+

+

+

+

7

Гудз О.

12

+

+

+

+

+

+

+

+

+

+

+

+

8

Горгуц Є.

9

+

+

+

+

+

+

+

+

+

9

Дужий А.

9

+

+

+

+

+

+

+

+

+

10

Пересада К.

10

+

+

+

+

+

+

+

+

+

+

11

Малюхов С.

9

+

+

+

+

+

+

+

+

+

12

Резніченко К.

8

+

+

+

+

+

+

+

+

13

Палагута В.

7

+

+

+

+

+

+

+

14

Бондаренко С.

6

+

+

+

+

+

+

15

Дьолог Д.

6

+

+

+

+

+

+

16

Брусенцова Д.

7

+

+

+

+

+

+

+

17

Ромашов О.

9

+

+

+

+

+

+

+

+

+

18

Казарян Г.

7

+

+

+

+

+

+

+

148

17

14

13

5

6

12

5

5

6

4

8

6

5

6

5

3

8

12

10

За даними таблиці ми бачимо, що читацький кругозір дітей збільшився, на відміну від попередньої таблиці представленій у додатку 2. Середній показник становить 8 письменників на одного учня. А письмове опитування свідчить, що знання учнів активізувалися. Це доводить, що відбуваються позитивні зміни в розширенні читацького кругозору молодших школярів, що посилюється розвиток читацького інтересу та формування читацької самостійності.

Висновки

Під час дослідної роботи, ми прийшли до висновків:

1) Що дитяча література має велике виховне і освітнє значення в житті дитини. Вона формує розум і почуття, збагачує мову, розвиває мовлення.

У наш час, коли телебачення займає більшу частину вільного часу дитини, книга відходить на «другий план», внаслідок чого починається руйнування таких понять як «читацькі інтереси» (пізнавальна направленість дітей на книгу як об'єкт, який викликає в них позитивні емоції), «читацька самостійність» (індивідуальне мовчазне спілкування дитини з колом доступних книжок чи обраною для читання книгою без допомоги вчителя або іншого кваліфікованого читача), «читацький кругозір» (уявлення, поняття й фактичні відомості про предмети і явища природи, громадського життя й людської психіки, доступні учням на кожному етапі їх розумового розвитку). І саме нам, вчителям, необхідно посилити вплив книги на формування пізнавальної самостійності читача, спрямовувати розвиток читацьких інтересів у потрібне русло, викликати стійкий інтерес до книжок і пошуку в них знань.

2) Письменники-класики ХІХ ст. - І.Франко, Т.Шевченко, Леся Українка, Олена Пчілка, М.Коцюбинський, Марко Вовчок, Б.Грінченко, Л.Глібов та ін. - це та еліта української художньої літератури, яка вчить любити свою країну, милуватися красою природи, товаришувати, поважати, вчить добру заради майбутнього, розкриває сутність життя.

Отже, має посилитись робота з текстами, які впливали б на культуру поведінки молодшого школяра, сприяти виробленню морально-соціальних норм, оцінних суджень учнів, тобто поступово розвивати соціальне сприйняття.

Сьогодні ще залишається актуальною проблема формування та розширення читацького кругозору на основі уявлень про творчість письменників ХІХ ст.. І саме дитяча література, на основі уявлень про творчість українських письменників ХІХ ст., повинна допомогти дитині опанувати мистецтво слова, розвивати творчі здібності, формувати пізнавальну самостійність.

3) У практиці роботи досвідчених учителів накопичилось чимало методичних знахідок, які можуть стати основою успішного формування та розширення читацького кругозору. Ці завдання вирішуються шляхом використання чітких, доступних дітям прикладів із життя людей в минулому і з сучасного, навколишнього життя, а також шляхом самостійного читання творів дитячої художньої літератури.

Переборюючи труднощі в справі виховання інтересу до книжки (навчити дитину навичкам правильного, виразного, швидкого, свідомого читання), необхідно намагатися працювати так, щоб кожне заняття в роботі з дитячою книжкою сприяло вихованню свідомого читача. А це можливо лише в тому разі, якщо на уроці йтиме щира розмова старшого, досвідченого читача-вчителя з читачем-початківцем - учнем. Адже однією з умов організації навчання є особистий приклад вчителя, який постійно демонструє зразок ставлення до книжки і до читання, доброзичливо і впевнено передає дітям свої читацькі звички. Оскільки уміння й навички формуються в процесі виконання вправ, то у своїй роботі ми використовували такі їх типи: навчальні і творчі. За основу поділу брали значення вправ у процесі формування знань, умінь і навичок, ступінь пізнавальної самостійності і творчої ініціативи учнів.

4) Аналіз програм та підручників «Буквар» та «Читанка» для 2-4 класів шкіл з українською мовою викладання свідчать, що українські письменники ХІХ ст. становлять 2,5% від загальної кількості письменників представлених у підручниках. За жанровим складом серед творів-класиків переважає пейзажна і сюжетна лірика. Жанр оповідання взагалі відсутній.

Знайомство з авторами прочитаних творів, а саме з українськими письменниками ХІХ ст. (І.Франко, Леся Українка, Олена Пчілка, Л.Глібов) коротко представлено у 2 класі.

У підручнику для четвертого класу є кілька репродукцій картин українських і російських художників радянського періоду.

Сприймання творів мистецтва - це також мислення образами, які в живопису діють на свідомість людини за допомогою кольору, світла, форми, композиції. Коли дитина читає літературний твір, вона поступово сприймає його сюжет, стежить за думкою автора від початку до кінця. А наявність репродукцій картин про життя і працю людей ХІХ ст. (їх у підручниках немає, крім картини Т.Шевченка «Селянська родина». Читанка ч.2. 3 клас.), давала б учням більше можливості при формуванні уявлень про творчість українських письменників.

5) Дослідне навчання проводилося в 3-А класі НВК № 3 м. Краснограда. Для того щоб з'ясувати рівень знань учнів про українських письменників ХІХ ст. було проведено замір читацького кругозору. Результати заміру показали, що один учень у середньому серед загальної кількості названих письменників (загальна кількість - 17), назвав 4 літератора. Найбільший показник має учень, що назвав 8 прізвищ. Найменший -2. Серед згаданих дітьми українських письменників, письменники ХІХ ст. становлять 3,5%. Найбільш відомими для учнів залишаються Т.Шевченко, Леся Українка, І.Франко. А прізвища не менш відомих українських письменників, як Марко Вовчок, Б.Грінченко, зовсім відсутні. Тому було розроблено й проведено низку уроків з читання, занять з позакласного читання та виховні заходи щодо теми дипломної роботи. Під час роботи використовувались різні методи і форми навчання для досягнення завдань дослідження.

Серед навчальних вправ брали вправи на усвідомлення й осмислення прочитаного тексту, розуміння і визначення головної думки в ньому, поглиблення набутих знань і первісне їх застосування на практиці. До вправ цього типу належали і пізнавальні завдання на відтворення фактичного змісту прочитаного твору, уточнення пізнавального матеріалу, виділення головної думки твору.

Серед творчих вправ - вправи, які формують здатність до перенесення, тобто самостійного застосування набутих умінь і навичок у нових умовах. Реалізувалися вони пізнавальними завданнями на порівняння нового з тим, що знав раніше, зіставлення з іншими явищами і фактами, узагальнення явищ і фактів, уміння включати у пізнання інші джерела знань.

6) Результати дослідного навчання показали, що знання учнів про українських письменників ХІХ ст. активізувалися. Діти мають уявлення про епоху життя українських письменників ХІХ ст., проявляють інтерес до творчості цих письменників, збільшилося коло їхнього читання. Результати повторного заміру читацького кругозору показали, що на відміну від попереднього опитування один учень у середньому серед загальної кількості названих письменників (загальна кількість - 19), назвав 8 письмовців. Найбільший показник має учень, що назвав - 13 авторів. До 6-ти авторів збільшився й найменший показник. Серед згаданих письменників 4,5% становлять українські письменники ХІХ ст..

Отже, на основі формування уявлень про творчість українських письменників ХІХ ст., знання дітей можуть позитивно впливати на розширення інтересу до читання, на розвиток творчих здібностей, формування читацької самостійності, розширення читацького кругозору. Здатність збагатити свій розум і почуття, наслідуючи досвід, накопичений суспільством, допомагає висловлювати свої думки за допомогою митців минулого.

Список використаної літератури

1. Методика викладання української мови. - За ред. С.І. Дорошенка. - К.: Вища школа, 1992. - С. 397.

2. Історія української літератури кінця ХІХ початку ХХ ст. - За ред. Н.Й.Жук. і В.М.Лесина. - К.: Вища школа, 1989. - С.437.

3. Українська дитяча література. - За ред. Кіліченко Л.М. - К.: Вища школа, 1984. - С. 213.

4. Луценко І.А., Подолинний А.М., Чайковський Б.Й. Українська дитяча література //Хрестоматія ч. 1.- К.: Вища школа, 1992. - С. 381.

5. Светловская Н.Н., Джежелей О.В. Внеклассное чтение //Пособие для учителя. - М.: Просвещение, 1984. - С. 174.

6. Підлужна Г.В. Позакласне читання молодших школярів: реалії та перспекти- ви //Початкова школа. - 2004. - № 6. - С. 56 - 59.

7. Олексієнко Л. Система завдань для підсумкових уроків з читання в 4 класі. Початкова школа. - 2004. - № 2. - С. 19 - 21.

8. Савченко О. Етапи опрацювання художніх творів на уроках читання. Початкова школа. - 2005. - № 9. - С. 22 - 27.

9. Притулик Н. Комунікативний потенціал уроків роботи з дитячою книжкою. Початкова школа. - 2003. - № 6. - С. 14 - 17.

10.Ткачук Г. Організаційно-методичні поради до уроків позакласного читання на основному і підсумковому етапах. //Початкова школа. - 2005. - № 6. - С. 20 - 24.

11. Кодлюк Я., Одинцова Г. Ознайомлення школярів з біографічними відомостями про письменників. Початкова школа. - 1998. - № 3. - С. 17 - 21.

12. Програми для середньої і загальноосвітньої школи 1 - 2 класи. К.: Початкова школа, 2001. - С. 292.

13. Програми для середньої і загальноосвітньої школи 3 - 4 класи. К.: Початкова школа, 2003. - С. 292.

14. Вашуленко М.С., Скрипченко Н.Ф. Буквар: Підручник для 1 класу. - К.: Освіта, 2005. - С.143.

15. Савченко О.Я. Читанка ч. 1: Підручник для 2 класу. - К.: Освіта, 2002. - С.140.

16. Савченко О.Я. Читанка ч. 2: Підручник для 2 класу. - К.: Освіта, 2002. - С.140.

17. Савченко О.Я. Читанка ч. 1: Підручник для 3 класу. - К.: Освіта, 2002. - С.140.

18. Савченко О.Я. Читанка ч. 2: Підручник для 3 класу. - К.: Освіта, 2002. - С.140.

19. Савченко О.Я. Читанка ч. 1: Підручник для 4 класу. - К.: Освіта, 2002. - С.140.

20. Савченко О.Я. Читанка ч. 2: Підручник для 4 класу. - К.: Освіта, 2002. - С.140.

21. Навчаємо і виховуємо на уроках читання: Зб. ст. Упорядник І.О. Нізельська. - К.: Рад. школа, 1986. - С.120.

Додаток 1

Аналіз підручників «Буквар» М.С.Вашуленко, Н.Ф.Скрипченко та «Читанка» О.Я. Савченко для 2 - 4 класів щодо наявності творів письменників ХІХ - ХХ ст.

№	Ім'я Прізвище	1 клас	2 клас	3 клас	4 клас
1	М.Коцюбинський	+
2	С.Черкасенко	+
3	П.Воронько	+	+
4	І.Франко	+	+		+
5	Л.Українка	+	+	+	+
6	Т.Шевченко	+	+	+	+
7	В.Сухомлинський	+	+	+	+
8	В.Фетисов		+
9	Л.Вахніна		+
10	А.М'ястківський		+
11	В.Плахотніков		+
12	М.Чернявський		+
13	Г.Демченко		+
14	В.Скуратівський		+
15	А.Листопад		+
16	І.Гнатюк		+
17	О.Орач		+
18	П.Осадчук		+
19	В.Багірова		+
20	Б.Вовк		+
21	В.Осєєва		+
22	С.Носань		+
23	М.Стельмах		+
24	В.Коломієць		+
25	Г.Могильницька		+
26	Д.Красицький		+
27	П.Сиченко		+
28	В.Конопелець		+
29	П.Ребро		+
30	С.Воскрекасенко		+
31	П.Мовчан		+
32	А.Коцюбинський		+
33	В.Кухалашвілі		+
34	В.Артамонова		+
35	П.Глазовий		+
36	Г.Малик		+
37	Н.Мовчан-Карпусь		+
38	В.Лучук		+	+
39	О.Буцень		+	+
40	Л.Забашта		+	+
41	Д.Білоус		+	+
42	Т.Коломієць		+	+
43	А.Григорук		+	+
44	М.Підгірянка		+	+
45	І.Сенченко		+	+
46	Я.Щоголів		+	+
47	Є.Гуцало		+	+
48	І.Світличний		+	+
49	О.Зима		+	+
50	П.Тичина		+		+
51	М.Хоросницька		+		+
52	М.Віграновський		+		+
53	В.Чухліб		+		+
54	Г.Чубач		+		+
55	Є.Горева		+		+
56	О.Сенатович		+		+
57	М.Трублаїні		+		+
58	Ю.Ярмиш		+		+
59	А.Камінчук		+		+
60	Д.Павличко		+	+	+
61	Л.Глібов		+	+	+
62	С.Жупанин		+	+	+
63	Г.Бойко		+	+	+
64	М.Сингаївський		+	+	+
65	О.Олесь		+	+	+
66	А.Коваль		+	+	+
67	Л.Компанієць		+	+	+
68	О.Пчілка		+	+	+
69	І.Січовик		+	+	+
70	Н.Забіла		+	+	+
71	А.Костецький		+	+	+
72	М.Познанська		+	+	+
73	Д.Чередниченко		+	+	+
74	К.Перелісна		+	+	+
75	В.Грицько		+	+	+
76	Л.Костенко		+	+	+
77	М.Рильський		+	+	+
78	В.Нестайко		+	+	+
79	В.Скомаровський		+	+	+
80	А.Качан		+	+	+
81	В.Струтинській		+	+	+
82	С.Воробкевич			+
83	Н.Умеров			+
84	В.Дацкевич			+
85	А.Лотоцький			+
86	О.Пархоменко			+
87	Ю.Ванаг			+
88	С.Сухомлинський			+
89	Г.Чечіль			+
90	І.Драч			+
91	О.Донченко			+
92	А.Дімаров			+
93	І.Калинець			+
94	Н.Куфко			+
95	С.Руданський			+
96	А.Бобенко			+
97	В.Моруга			+
98	І.Жиленко			+
99	О.Кобець			+
100	В.Бондаренко			+
101	М.Беденко			+
102	В.Забаштанський			+
103	О.Савченко			+
104	О.Іваненко			+
105	Я.Стельмах			+
106	Шарль Перро			+
107	Брати Грімм			+
108	П.Єршов			+
109	Карло Коллоді			+
110	А.Ліндгрен			+
111	В.Войтович			+
112	О.Єршов			+	+
113	О.Вишня			+	+
114	В.Бичко			+	+
115	М.Носань			+	+
116	В.Ткаченко			+	+
117	В.Марсюк			+	+
118	В.Сосюра				+
119	А.Малишко				+
120	В.Довжик				+
121	М.Романченко				+
122	Л.Полтава				+
123	О.Копиленко				+
124	Г.Тютюнник				+
126	М.Слабошпицький				+
127	В.Юрченко				+
128	М.Чумарна				+
129	В.Чемерис				+
130	В.Кава				+
131	П.Бондарчук				+
132	Б.Стельмах				+
133	І.Крип'якевич				+
134	Л.Мовчун				+
135	І.Бондарчук				+
136	Ю.Збанацький				+
137	І.Крилов				+
138	Н.Шейко-Медведєва				+
139	В.Довжик				+
140	Ю.Старостенко				+
141	М.Гоголь				+
142	О.Пушкін				+
143	Г.К.Андерсен				+
144	Б.Немцова				+
145	М.Твен				+
146	С.Маршак				+
147	М.Пляцковський				+
148	І.Кульська				+
149	В.Корду				+
150	В.Симоненко				+
151	Е.Саталкіна				+
152	Л.Біленька				+

Проаналізувавши коло дитячого читання за підручниками «Буквар» і «Читанка», з'ясувалося, що письменники-класики становлять 2,5% від загальної кількості письменників представлених у підручниках. За жанровим складом серед творів-класиків 19 ст. переважає пейзажна і сюжетна лірика. Жанр оповідання відсутній взагалі.

Додаток 2

Читацький кругозір учнів 3-А і 3-Б класу НВК № 3 м. Краснограда

№

Прізвище ім'я учня

Всього

Т. Шевченко

Л. Українка

Л .Глібов

Л. Костенко

П. Воронько

І. Франко

М. Рильський

А. Малишко

О. Олесь

М. Підгірянка

М .Коцюбинський

Н. Забіла

А. Костецький

О. Буцень

В. Сухомлинський

Я. Щоголів

О. Пчілка

1

Праскуріна К.

5

+

+

+

+

+

2

Верещага В.

2

+

+

3

Мальченко Н.

3

+

+

+

4

Ляховський В.

5

+

+

+

+

+

5

Абакумов М.

8

+

+

+

+

+

+

+

+

6

Стовбиренко В.

4

+

+

+

+

7

Гудз О.

7

+

+

+

+

+

+

+

8

Горгуц Є.

6

+

+

+

+

+

+

9

Дужий А.

3

+

+

+

10

Пересада К.

6

+

+

+

+

+

+

11

Малюхов С.

4

+

+

+

+

12

Резніченко К.

3

+

+

+

13

Палагута В.

3

+

+

+

14

Бондаренко С.

5

+

+

+

+

+

15

Дьолог Д.

2

+

+

16

Брусенцова Д.

3

+

+

+

17

Ромашов О.

2

+

+

18

Казарян Г.

5

+

+

+

+

+

76

15

16

1

12

2

7

4

1

2

2

2

2

2

3

2

2

1

Середній показник - 4 письменника на одного учня

№

Прізвище ім'я

Всього

Т.Шевченко

Л.Українка

В.Сухомлинський

І.Франко

Н.Забіла

О.Пушкін

Г.К.Андер- сен

Г.Бойко

Т.Коломієць

П.Воронько

П.Тичина

Л.Глібов

В.Бичко

1

Ситник А.

2

+

+

2

Шадько А.

1

+

3

Долженко О.

2

+

+

4

Джвартава Г.

4

+

+

+

+

5

Румак Л.

2

+

+

6

Гладков О.

1

+

7

Куцан Є.

1

+

8

Рибка М.

6

+

+

+

+

+

+

9

Ігнатенко С.

2

+

+

10

Музика І.

2

+

+

11

Бестужева В.

4

+

+

+

+

12

Печонкіна Г.

3

+

+

+

13

Рузієва В.

3

+

+

+

14

Дахно О.

4

+

+

+

+

37

13

7

2

2

1

2

1

4

1

1

1

1

1

Середній показник - 3 письменника на одного учня

Читацький кругозір учнів 4-А і 4-Б класу НВК № 3 м. Краснограда

№

Прізвище ім'я

Всього

Т.Шевченко

Л.Українка

М.Рильський

М.Сингаївський

П.Тичина

М.Коцюбинський

І.Франко

О.Пушкін

Т.Коломієць

М.Трублаїні

А.Малишко

Н.Забіла

М.Слабошпицький

Л.Глібов

Г.Бойко

О.Олесь

1

Колбаско В.

6

+

+

+

+

+

+

2

Жук Н.

3

+

+

+

3

Бершацький К.

7

+

+

+

+

+

+

+

4

Нагорняк В.

5

+

+

+

+

+

5

Сергієнко В.

10

+

+

+

+

+

+

+

+

+

+

6

Гнатенко А.

6

+

+

+

+

+

+

7

Терещенко А.

6

+

+

+

+

+

+

8

Гранкін А.

7

+

+

+

+

+

+

+

9

Штанько І.

2

+

+

10

Бабенко Б.

6

+

+

+

+

+

+

11

Іванова І.

5

+

+

+

+

+

12

Маслак Н.

4

+

+

+

+

13

Алєксєєнко Н.

5

+

+

+

+

+

14

Величко Д.

7

+

+

+

+

+

+

+

79

14

11

7

3

1

5

7

2

9

6

4

3

3

1

1

2

Середній показник - 6 письменників на одного учня

№

Прізвище ім'я

Всього

Т.Шевченко

Л.Українка

Н.Забіла

І.Франко

М.Слабошпицький

Брати Грімм

В.Сухомлинський

П.Воронько

О.Пушкін

М.Коцюбинський

П.Тичина

Л.Глібов

О.Пчілка

Г.К.Андерсен

Шарль Перро

О.Олесь

1

Столбцова Т.

4

+

+

+

+

2

Марченко А.

3

+

+

+

3

Загородніков С.

6

+

+

+

+

+

+

4

Трибо Д.

6

+

+

+

+

+

+

5

Валько Г.

5

+

+

+

+

+

6

Михальчук А.

7

+

+

+

+

+

+

+

7

Лугова Н.

7

+

+

+

+

+

+

+

8

Кащеєва Д.

5

+

+

+

+

+

9

Глєбова Н.

8

+

+

+

+

+

+

+

+

10

Булава І.

6

+

+

+

+

+

+

11

Ушинкін Є.

4

+

+

+

+

12

Півень І.

7

+

+

+

+

+

+

+

13

Рохман Т.

7

+

+

+

+

+

+

+

14

Войт М.

4

+

+

+

+

15

Білоус М.

8

+

+

+

+

+

+

+

+

16

Садовнікова О.

8

+

+

+

+

+

+

+

+

95

15

15

4

9

15

12

3

1

7

2

3

3

1

2

2

1

Середній показник - 6 письменників на одного учня

Додаток 3

Інсценування оповідання Б.Грінченка «Украла»

Дійові особи. Вчитель - Василь Митрофанович, школярка першого року - Олександра - дочка батька-п'яниці, Пріська - подруга й товаришка Олександри - дочка прикажчика у економії, школярки та школярі.

Дія І.

Школярки та школярі юрбою оточили одну з парт, за якою сиділа Олександра, і гомоніли, сердито докоряючи. Входить учитель.

Учитель. Що тут діється? (Усі мовчать) Що тут у вас сталося?

Пріська (сміючись). Та Олександра… украла в мене хліб! (І зовсім зареготала-ся).

Учитель (здивовано). Олександро, правда цьому? (Олександра мовчала і сиділа непорушно).

Пріська. Вона не вперше це краде. Вона кілька разів у мене тягала. Тільки кинеш торбу з пирогами - так і потягне. Та я все мовчала. А оце вже сьогодні… Бачу, вхопила хліб та й побігла з школи в двір, та зайшла за дерево, та й їсть. Я прибігла до неї, а вона злякалась. Не кажи, каже, вчителеві, я тобі малюнок дам…

Учитель. Олександро, правда цьому?

Школяр (сердито). Та що там її питаться? Хіба й так не видно, що правда. Бач, що вигадала - красти! Її треба прогнати з школи!

Школярі (всі загули). Треба! Треба!

Учитель. Чому ж це так?

Школярка. А тому, що вона краде, а ви або ми на кого іншого думатимемо по-дурному.

Школяр. Це нічого не можна буде й положити в школі, якщо крастимуть.

Школярка. А хіба воно гарно, як казатимуть на школярів, що вони крадуть.

Учитель. Ось що, дівчата й хлопці. Ви он уже налагодились вигонити Олександру з школи, а ще не знаєте до пуття діла. А може, воно й не так було? Треба послухати перше, що Олександра скаже.

Школяр. Та що там слухати, хіба й та к не видно?..

Школярка. Цить! Василь Митрофанович правду кажуть. Все ж треба знати, що вона сама скаже.

(Усі повернулися до Олександри і чекають від неї слова)

Учитель. Що ж, Олександро? Кажи ми ждемо (чекає). Не думай, що ми всі хочемо нападатися на тебе. Нам треба тільки знати правду. Може, це ще й не так, як кажуть, та я й думаю, що не так. Мені здається, що Пріська якось помилилася і що ти не винна. Запевне, то ти свій хліб їла, бо я ніколи не повірю, що ти можеш украсти. (Голосне гірке ридання Олександри розітнулося по школі)

Учитель. Не плач! Коли цьому неправда…

Олександра (скрикнула). Правда!.. Правда!.. Я вкрала! (Гірко заплакала).

Учитель (сівши біля Олександри). Нащо ж ти це зробила?