Експериментальне дослідження щодо використання опішнянської народної іграшки як засіб виховання дітей дошкільного віку було проведено в дошкільному навчальному закладі "Вербичка" в селі Руденківка, Новосанжарського району, Полтавської області в групі дітей старшого дошкільного віку. В дослідженні брали участь 17 дітей. Експериментальне дослідження відбувалось в три етапи: констатуючий, формуючий, контрольний.

Констатуючий експеримент дає можливість зробити висновки про те, що в дошкільному навчальному закладі "Вербичка" вихователі майже не планують виховної роботи щодо використання опішнянської народної іграшки в різних видах діяльності, тому у дітей не високий рівень знань (знають що таке опішнянська народна іграшка, але не знають види, не вміють порівнювати два види іграшок за різними ознаками, відчувають труднощі у використанні опішнянської народної іграшки в творчій діяльності: складання загадок та розповіді про народні іграшки, але в ігровій діяльності використовують за призначенням).

На етапі формуючого експерименту було використано такі методи і прийоми: самостійне виготовлення виробів за мотивами опішнянських народних іграшок (подарунків, сувенірів); складання казок, розповідей про персонажі опішнянських народних іграшок; ілюстрування власних літературних творів; інсценізація з використанням самостійно створених іграшок за мотивами українських народних казок; написання текстів і сценаріїв для проведення екскурсій у музеї; самостійна образотворчість; навчання традиційних прийомів виготовлення опішнянських народних іграшок; проведення виставок дитячих робіт.

Результати дослідження дають можливість стверджувати, що багатофункціональність опішнянської народної іграшки, доступність навчального матеріалу з її вивчення дітям дозволяють її застосовувати не лише на заняттях з образотворчого мистецтва та художньої праці, але й на уроках з інших предметів як ефективний засіб залучення дітей до вивчення культурних здобутків людства. Аналіз результатів дослідження показав, що опішнянські народні іграшки є особливим типом художньої творчості, що вміщують у собі кілька видів народного мистецтва, є носієм історичних, загальнокультурних, художньо-декоративних, національних рис та особливостей, що дає змогу використовувати їх як дійовий засіб виховання та навчання дітей. Використання опішнянської народної іграшки у виховному процесі сприятиме формуванню творчо-активної особистості, яка буде продовжувачем народних традицій.

Висновки

1. Які іграшки відносяться до народної опішнянської?

2. Як називаються іграшки?

3. Чим характеризується?

4. З чого виготовлена?

5. Які фарби використані?

6. Якого виду ця іграшка?

7. В якій місцевості виготовляють опішнянську народну іграшку?

8. Зустрічаючи весну, з чого господині роблять іграшки для дітей?

9. Знайдіть спільне між Косівською і Опішнянською іграшками.

10. Знайдіть відмінне між Косівською і Опішнянською іграшками.

11. Відгадайте загадку:

Є деревце - не полінце

Шість дірочок має,

Весело співає. (сопілка).

12. Як можна використовувати сопілку у грі?

13. А ще для чого можна використовувати сопілку?

14. З чого зроблена сопілка?

15. На якому тлі нанесено забарвлення сопілки?

16. Які рослинні елементи використані в оздобленні сопілки?

17. Як ти будеш гратись зі свищиком?

18. Під час яких подій використовували свищики?

19. Кого відганяли звуками свищиків?

20. Розкажи про свою улюблену народну іграшку.

21. Придумай загадку про цю іграшку.

22. Як по-іншому називаються брязкальця?

23. З яких матеріалів майстри виготовляють народну іграшку?

24. Розмалювати плоскі паперові форми елементами візерунків опінянської іграшки.

25. Склади загадку про свою улюблену народну іграшку.

26. Зліпити народну іграшку з глини і прикрасити її характерним орнаментом.

27. Чому маленький іграшковий глиняний посуд називали "монетками"?

Додаток Б

Програмовий зміст:

Продовжувати формувати у дітей через сюжетно - рольову гру "У музеї" знання про витвори українських митців (кераміку, різьбу по дереву, петриківський розпис, писанкарство, вишивку, килимарство, плетіння з лози).

Закріплювати знання про елементи та кольори, притаманні кераміці, вишивці, писанкарству, їх застосування в житті людей. Розвивати зв`язне мовлення, уміння висловлювати своє відношення та враження від виробів декоративно-прикладного мистецтва. Виховувати інтерес до народного мистецтва, естетичний смак, здатність відчувати красу, викликати зацікавленість і бажання навчатись виготовляти подібне.

Попередня робота:

1. Вчили вірші, колискові, приказки, лічилки, загадки.

2. Провела екскурсію до краєзнавчого музею в Руденківській загальноосвітній школі.

3. Виготовили дидактичну гру " Народознавче лото".

4. Розучили народну гру " Ой, Василько".

5. Були проведені окремі бесіди про опішнянську кераміку та іграшку, петриківський розпис, вишивку, різьбу по дереву, писанкарство, витинанку, килимарство, плетіння з лози.

6. Брали участь в оформленні стендів українського побуту та мистецтва в кімнаті-музею нашого ДНЗ.

7. Малювали петриківський розпис, ліпили іграшки з глини та пластиліну, розписували яйця, робили аплікацію куманців, глечиків, оздоблювали роботи елементами Опішнянської кераміки.

Використана література:

1. Програма "Малятко".

2. Книги: А.М. Богуш, Н.В. Лисенко "Українське народознавство в дошкільному закладі".

3. Газета БВДС № 9-10, 2003 р., № 10, 2002 р.

4. "Дошкільне виховання", № 8 2004 р.

5. "Дитячий садок. Бібліотека", "Фольклор для наймолодших".

6. Спеціальна література до кожного із видів декоративно-прикладного мистецтва, що знаходяться в методичному кабінеті ДНЗ "Вербичка".

7. Омеляненко Л.А. "Опішнянська іграшка. Практичний посібник". - Потава: Графітекс, 2006.

Місце проведення сюжетно - рольової гри: Кімната-музей дошкільного навчального закладу "Вербичка".

Хід гри

Вступна розповідь перед входом до музею.

Діти, ви знаєте, що на Україні існує багато різних музеїв. У нашому місті Полтава є теж Краєзнавчий музей, який ви відвідували. Кімната-музей є і в нашому садочку, і в нашій школі. Ви багато часу проводили в музеї, а сьогодні я пропоную пограти в гру "У музеї".

Пригадайте, хто працює в музеї?

1. Директор (вирішує господарські питання, приймає на роботу, домовляється про екскурсії);

2. Екскурсоводи;

3. Касир;

4. Науковці;

5. Черговий (який спостерігає за поведінкою відвідувачів, стежить за порядком у залі).

Пам`ятаєте правила поведінки в музеї?

Вірш:

Ми не знали, що в музеї

Є неписаний закон

Він суворий мов дракон

Хто торкнеться експоната,

Чи подряпає картину -

То за це таку дитину

В фонд музейний без витрат

Заберуть, як експонат.

Потім аж на десять років

Вас поставлять у куток.

Сьогодні в нашому музеї будуть працювати: Директор - це буду я і екскурсоводи - це будете ви.

В нашому музеї працюють такі виставки:

1. Кераміка, опішнянська народна іграшка;

2. Різьба по дереву;

3. Петриківський розпис;

4. Писанкарство;

5. Вишивка;

6. Килимарство;

7. Лоза.

Запрошуємо вас до нашого музею.

(Діти заходять до кімнати-музею.)

Подивіться, як гарно в нашій кімнаті. З давніх-давен українська земля славилась народними майстрами. В Україні вміли і ткати і вишивати, і різати по дереву, плести з лози та виготовляти кераміку і народну іграшку.

Хто хоче бути моїм помічником-екскурсоводом і представити виставку-стенд "Кераміка"?

Розповідь дитини:

У нашій кімнаті є багато посуду, зробленого з глини. Це Миски та тарілки, макітри, глечики, горщики. Ось полиця-мисник, де красиво виставлені глиняні тарілки. Весь посуд прикрашений квітами, листочками, крапочками, кривульками, завиточками. Їжа яку готували в глиняному посуді була дуже смачною, бо посуд гарно зберігає тепло і навпаки - прохолоду. Молоко, налите в глечик, довго не вкисає, зберігає свої цілющі властивості.

А ось на цьому стенді цікаві вироби майстрів: це куманці, барильця, вази виготовлені в Києві, та київській області, в місті Васильків. Розписані вони хвилястими лініями, пелюстками квітів, листочками, кривульками, вусиками. Використані фарби: зелені, білі, коричневі, сині.

А ось подивіться відомі опішнянські жовті іграшки-свистунці: індик, свинка, коник, куманець. Розфарбовували в Опішні коричневими, білими, зеленими фарбами, використовували такі елементи: квіти, листочки, хвилясті лінії. Дуже люблять діти грати на іграшках свистунцях.

Друзі Петрика вітали

І йому подарували

Півника із глини.

А той півник чубатий

Добре вміє співати

Ходить Петрик по селу

Має втіху немалу.

Хто його почує

Сміється, жартує!

Петрик не вгаває півнику грає.

А ось ці вази, де намальовані великі квіти жовтого кольору виготовлені на Закарпатті і називаються - косівська кераміка. Ними можна гарно прикрашати кімнату.

Добре, спасибі тобі…

А чи добре ви запам`ятали про керамічний дивосвіт - перевіримо загадками:

Майстер в руки мене взяв

І на мені намалював:

Листочок, квіточку, перепілку,

Бо розписував … (тарілку)

Біля тіла - вухо

Голови не маю

Молоко, сметану, квас

Добре зберігаю … (глечик)

В мені мак розтирають

Галушки в мене складають

Річ потрібна і не хитра

Називають всі … (макітра).

А я чудо із чудес -

Мене знає рід увесь.

Бо я хлопець - молодець

Опішнянський… (куманець).

Як у піч мене несуть

В мене овочі кладуть

Ще й водичку наливають

У вогонь - і борщик мають… (горщик).

Глина в кого жива?

Творить з неї хто дива?

В нього посуд, ніби жар?

Ну звичайно ж, це … (гончар).

Продовжимо нашу гру-екскурсію. Хто хоче бути наступним екскурсоводом і представити виставку різьби по дереву?

Розповідь дитини:

Вироби із дерева майстри робили для прикраси приміщень. Ось сокирка, її вішали на стіну, чудові тарілки теж зроблені з дерева. Робили подарунки-сувеніри - це шкатулка, свисток, підсвічник. Для щоденного використання в побуті: це ось сільничка, цукорниця, ступка, ложка, чашка. Майстри на спеціальних станках заготовляти заготовки, потім спеціальними інструментами вирізали узори, ще розмальовували фарбами різні вироби. Оздоблювали деякі предмети випалюванням. Виготовили всі ці вироби майстри на Закарпатті, де багато лісів. В оформленні нашого садка є багато виробів з різьбленого дерева - в музичному залі, в групі оформлені віконечка буфетної кімнати, вхідні двері, арки, підставки для квітів і ось мисник, теж зроблений з дерева і оформлений різьбою.

Наступний екскурсовод розповість про стенд розпис.

Розповідь дитини:

Я хочу розповісти про прекрасний український розпис "Петриківський". Назва походить від села Петриківка. Ось погляньте на ці чудові вироби: вазу, шкатулки, ложку, тарілки. Щоб прикрасити ці вироби, художники використали такі елементи: квітка-цибулька, калина смородина, листя, дрібні квіточки, тонкі лінії, вусики, крапочки. Малювали яскравими кольорами: червоними, жовтими, зеленими, золотавими, на чорному, білому, червоному, жовтому фоні.

Дякую, екскурсоводе. Відгадайте загадку:

Як уродилася то була біла

Тепер подивіться, рябенька я ціла

Мені змалювала Яринка бочки

У жовті, червоні і білі квіточки.

Лежу на столі, біля круглої паски

Моргаю до сиру, тулюсь до ковбаски

До хрону, до масла, до бабки сміюся

Ану відгадайте, лишень, як я звуся? (крашанка, писанка).

Хто бажає ознайомити нас з писанкарством?

Розповідь дитини:

До свята Великодня, люди розмальовували яйця. Якщо фарбували в один колір, то це були крашанки. Прикрашали крашанки крапочками, тоді ці яйця називались - крапанками. А ті що розмальовувалися різними знаками, називались писанками.

В цій писанці вкраїнській

Душевна глибина

Жива блакить барвінку

Й хода весни, красна.

Щоб зробити крашанки, яйця варили в цибулинні, листі берези. А для писанок брали різні фарби:

Жовту - колір сонця і пшениці;

Зелену - колір природи;

Чорну - колір матінки землі;

Синю - колір неба;

Червону - колір любові, життя.

Щоб прикрасити писанку, використовували різні елементи, які щось означали:

Півень - означав сонце і добро;

Ромб - засіяне поле;

Трикутник - життя;

Риба - вода;

Олень - здоров`я;

Хрестик - воскресіння;

Дерево - життя.

Дякую за цінну розповідь. Думаю усім сподобалось. А зараз уявіть, що ми не в музеї, а в кружку на зеленому лужку, пограємо в гру "Ой, Василько…".

Гра " Ой, Василько…"

Наступний наш стенд-виставка "Вишивка".

Розповідь дитини:

Вишивка дуже поширена в Україні. Вишивками прикрашали простирадла, подушки, одяг (сорочки, спідниці, фартухи), серветки. Вишивали рослини, геометричні форми, використовували нитки яскравих кольорів. Вишивали хрестиком, гладдю. На Київщині використовують чорні, червоні кольори, а на Закарпатті вироби прикрашають вишитими геометричними фігурами яскравих кольорів. Полтавщина ж славилась вишуканими за конфігурацією геометричними та стилізованими рослинними мотивами. Вишивали переважно білими нитками, зрідка - червоними та сірими, візерунок обводили чорними, або кольоровими смугами.

Вірш " Мама вишила мені…"

І так ми наблизились до стенду - килимарство. Хто виконає роль екскурсовода?

Розповідь дитини:

Килимами прикрашають кімнати: вішають на стіни, кладуть на підлогу. Дуже ціняться килими, зроблені руками майстрів. Килими ткали із шерсті тварин, із льону. Ось цей килим зроблений майстрами з Закарпаття, він витканий з шерстяних ниток, пофарбованих у яскраві кольори, а ось доріжка виткана на Київщині, візерунок складається із полосок різних кольорів, які чергуються одна з одною.

Спасибі за розповідь. Екскурсія продовжується. І хочеться згадати майстрів, які займалися лозоплетінням. Хто хоче розповісти про вироби з лози?

Розповідь дитини:

В Україні на річках ростуть такі кущики, як лоза. Гілочки лози дуже добре гнуться і майстри навчилися робити дуже гарні речі: вази, тарілки, кошики, меблі. В нашому музеї є колиска зроблена з лози, в якій спить маленька Катруся.

Ой люлі, люлі, люлі,

Прилетіли гулі.

Та сіли на люлю

Стали пісеньку співати

І дитину колихати.

Гра "Народознавче лото"

Додаток В

Народна іграшка. Заняття в дошкільному навчальному закладі "Вербичка"

Програмовий зміст: збагачувати знання дітей про різні види української народної іграшки; розширювати знання дітей, пов`язані з культурою, ремеслом, побутом українців у минулі часи; пояснити дітям, яку роль відігравала іграшка в житті людей у давнину; викликати у дітей бажання емоційно сприймати народну іграшку; розвивати чутливість до гармонії, кольору, форми народної іграшки; виховувати інтерес і повагу до народної іграшки.

Обладнання: виставка народної іграшки; матеріал, з якого робили іграшки, дидактична гра "Упізнай іграшку".

Хід заняття

Вихователь. Діти, сьогодні вас вітає сучасна іграшка Трансформер.

Трансформер. Добрий день, діти. Я багато що вмію робити, але я не знаю, якими іграшками будуть гратися діти в майбутньому. Але якими іграшками діти гралися в минулому, я вам можу розповісти.

Трансформер. Жили собі дід і баба. Просить баба діда: "Поїдь, діду, до лісу, вирубай там мені деревинку і зроби собі колисочку. А я покладу деревинку в колисочку та й буду колихати. От буде мені хоч забавка. "

З якої казки ці слова? (Івасик-Телесик.) Так, діти, напевно, і з`явилася перша іграшка. У містах та селах матері майстрували для своїх діток забавки з ниток, ганчір`я, глини, тіста та сиру, прикрашали ці речі розписом, вишивкою. Поступово іграшка перетворилася на своєрідний вид мистецтва, до якого охоче бралися і ремісники. Робили іграшки з різного матеріалу: з квітів, гарбуза, соломи, трави. Іграшка існувала не тільки для забавки, вона була оберегом дитини. Оберігала її від лиха і зла. Іграшка знайомить вас, діти, з рідним краєм, виховує любов до людей праці, знайомить із процесом її виготовлення.

Трансформер. Щоб зробити яку-небудь іграшку, потрібен певний матеріал. Діти, подивіться уважно на стіл і скажіть мені, що ви бачите.

На столі лежать глина, солома, трава (сіно), дерево, нитки, кукурудза, макові голівки, тканина, папір, яєчна шкарлупа, лоза.

- А тепер розгадайте загадку і покажіть матеріал, про який у ній говориться.

- Висока, мов гай, вона в полі зростає,

- А листя, мов гілля, додолу згинає.

- Важка. Під плодами аж в землю погрузла,

- Цариця полів - золота… (кукурудза.)

- На грядці у бабусі брязкальця дозріли,

- Грає ними вітер і ласують діти. (Мак.)

Діти розглядають іграшки, які зроблені із природного матеріалу.

- Діти, скажіть, будь ласка, чия це майстерня?

На столі - шматочок глини.

Гончар - завзятий теж трудар,

Потрібен, мабуть, Божий дар

Творити з глини гарні речі - макітру, горщик або глечик.

- Гончар із залишків глини робить глиняні іграшки. Діти розглядають глиняні вироби. На столі - деревинка.

Чи знаєш ти, мій юний друже,

Як зветься той, хто дошки струже, Щоб зробити з них стіл чи лаву?

То робить столяр свою справу.

- А столяр із дерева ще робив дерев`яні іграшки.

Дидактична гра "Упізнай іграшку"

Команди отримують конверти з розрізаними малюнками іграшок. Перемагає та команда, яка перша складає малюнок і називає іграшку та матеріал, з якого вона зроблена.

Підсумок

Вихователь. Діти, що ми сьогодні з вами розглядали? Чому ці іграшки називаються народними? А на згадку про сьогоднішнє заняття сучасна іграшка дарує вам іграшку народну.

Юлечко й Іриночко,

Ви візьміть мене.

На м`якенький килимок

Посадіть мене.

Їсти або пити

Не умію я,

Але з вами гратися -

Справа вже моя:

Не зроблю вам кривди,

Злого не навчу,

Сваритися не вмію

І на все змовчу.

Лиш мені, кохані,

Кривди не робіть:

Ручок не ламайте,

Кучерів не рвіть.

Гей, коли б ви знали,

Той великий труд,

Поки прийде ляля

Для забави тут.

Діти, любі друзі,

Вас прошу усіх,

Лялечок любіте,

Подружок своїх.

Додаток Г

Ілюстрації опішнянських народних іграшок

Опішнянська глиняна іграшка-свистулька

Види опішнянських іграшок

Опішнянська народна іграшка "Коник"

Гончарні вироби опішнянських майстрів

Опішнянська народна іграшка "Баранець"

Мініатюрні опішнянські баранці "обшиті" глиняним хутром

Размещено на Allbest.ru