Формування у молодших школярів організаційних умінь і навичок

Вчитель називає деякі види завдань на уроках мови, що сприяють розвитку організаційних умінь і навичок: розпізнавання орфограм на певне правило, знаходження розбіжностей у звучанні й написанні слів, пропуск учнями під час диктовки місця в слові, якщо є сумнів щодо його правопису, попереднє визначення труднощів написання, коментоване письмо, виправлення власних помилок за орієнтиром учителя, взаємоперевірка.

Заслуговує на увагу застосований у Павлиській школі В.О. Сухомлинським [62, 59] досвід формування уважності і спостережливості, що виявляється у таких вправах і завданнях:

1. Чутливе вухо - уміти точно відтворювати на слух, правильно почути вимовлене, охарактеризувати невідоме за його звучанням, правильно висловлюватися, виділяти в мовленні вчителя нове, незвичайне - усе це неповний перелік ситуацій, коли дитині треба слухати вибірково й зосереджено. Чутливим має бути вухо дитини до звуків природи, до звуків найближчого оточення і мовлення.

Радимо привчати школярів насамперед прислухатися й розрізняти найхарактерніші звуки природи. Скажімо, під час осінньої прогулянки пропонуємо послухати, як «співає» на вітрі тоненька берізка, тріпочуть листочки тополі, якимось металевим шерхотом озивається дуб…

Сонячним весняним днем слухаємо з учнями пісню струмочка. Якщо він біжить з гірки, чути веселу швидку пісню, а на рівному місці пісня струмочка стає спокійною й тихою. Чи прислухалися ваші учні до різноманітних звуків літнього й осіннього дощу, грайливого вітерця і пронизливого вітрюгана, шелесту великого кукурудзяного поля і дзвону липневої спеки, до гудіння стовбура високої сосни? Чи доводилося вам разом з дітьми стояти в лісі із заплющеними очима і «слухати» тишу?

Усе це море звуків незамінне для емоційної забарвленості дитячої думки, уяви, мовлення. А в класі хіба немає можливостей для розрізнення учнями найхарактерніших звуків оточення? Ось приклад. Учитель говорить: «Діти, заплющить очі, зараз я зроблю відому вам дію, а ви здогадайтеся за звуком, що це». Можна, наприклад, писати крейдою, розгорнути рулон із таблицею, відкрити шухлядку тощо.

На уроках фізичного виховання чи математики діти із заплющеними очима в грі-змаганні визначають напрям руху за певним звуком. Де б'є м'яч: зліва, справа, спереду чи позаду? Куди пішов учень: до дверей чи до столу? З якого ряду учениця пішла до дошки? До якої парти підійшов учитель? Скільки він зробив кроків? Звідки чути дзвіночок?

Корисне й цікаве для дітей тренування слухової чутливості в процесі ігор на розрізнювання звуків («Злови звук», «Який звук заблукав?»), імітацію («Чарівне дзеркальце», «Відлуння»), створення звукового мережива («Заспіваємо ляльці колискову: «Ааа-а…»).

Наприклад, учителі-методисти А.А. Огійчук [17, 72] (середня школа №11 м. Сміли) і В.Н. Синиця [68, 4] (середня школа №15 м. Чернігова) нерідко пропонують на уроках читання знайти рядки, які можна заспівати, вдома спробувати придумати мелодію до поезії. Якщо вірш треба завчити напам'ять, учитель спочатку сам, а за ним діти по-різному проспівають рядки; нерідко учні цих класів пишуть на уроках розвитку мовлення твір «Що я почув у музиці».

Для тренування слухової пам'яті в третіх-четвертих класах корисним є диктант-гра «Будь точним» Його методика: учитель читає ланцюжок із 2-3 слів і вимовляє його лише раз, потім робить паузу, під час якої діти записують те, що запам'ятали. Кількість слів поступово нарощується до 10-12, змінюється і принцип добору слів. За умов систематичної роботи цей підхід тренує не тільки слухову пам'ять, а й увагу і швидкість письма.

2. Гостре спостережливе око. На уроках на учнів діє багато подразників. Залежно від спрямованості уваги, уміння зосередитися центром уваги стає той чи інший предмет. Найважливіша умова виразного зорового сприймання - уміння виділити предмет на загальному фоні на основі чіткого розпізнавання контуру. Цьому сприяють різні види завдань.

1) Знаходження добре відомих предметів в умовах, що відволікають. Приклад завдань для індивідуальної і колективної роботи:

а) скільки предметів зображено на кожному малюнку?

б) розпізнавання предмета за істотними ознаками контуру:

в) знаходження однакових предметів зоровим зіставленням їх форми - розташуванням, розміром, кольором.

Скільки однакових фігур на двох малюнках?

2) Вибір маршруту на основі зорового зіставлення різних напрямів руху.

Яка дорога приведе ведмедика до дому?

Якою дорогою дівчинці найшвидше дібратися додому?

Де живе зайчик, а де - білочка? Якою дорогою вони бігли?

Яким способом найшвидше можна знайти відповідь? Чому?

4) Пошук виходу з лабіринтів.

Покажіть лінією шлях, яким кішка може вибратися з лабіринту.

4) Тренування зорової пам'яті відтворенням образу сприйнятого об'єкта:

а) ігрові завдання типу «Що змінилось?». Їх можна використовувати на різних уроках, причому до одного набору предметів чи окремого об'єкта ставити запитання, що потребують дедалі гострішого сприймання. Наприклад, на крилі дошки 6-7 малюнків овочів і фруктів. Після короткочасного розгляду вчитель непомітно для класу додає ще один малюнок. Цю зміну учням визначити найлегше. А потім зміни ускладнюються: замість жовтого яблука з'являється червоне, фрукти, що були зверху, пересуваються вниз, змінюється їх взаєморозташування;

б) гра «Фотограф». Через невеликий отвір у картонній планці кожна дитина уважно вдивляється в якийсь куточок лісу, шкільного двору тощо. Те, що їй вдається помітити, вона потім відтворює в словесному опису чи малюнку;

в) гра-вправа «Що я помітив, йдучи до школи?» на спостережливість і подальше відтворювання;

г) складання такого самого візерунка з пам'яті; відтворення розташування фігур;

д) вправи на розрізнювання кольорів та їх відтінків в ускладнених умовах сприймання.

3. Умілі руки. В.О. Сухомлинський [62, 189] підкреслював, що розвиток дитини - у кінчиках її пальців. Отже, щоб праця приносила дітям задоволення, їхні руки мають бути вправними, натренованими в швидкому, точному, координованому виконанні багатьох рухів, що потрібні в різних навчальних діях.

З досвіду передових учителів, які спеціально тренують дитячу руку, радимо якомога ширше застосовувати такі види завдань:

а) різноманітні графічні диктанти, які проводять на уроках математики, малювання, письма. Крім м'язів пальців, тренуються довільна увага, зосередженість, орієнтація в просторі. Добре, щоб графічний диктант набув в остаточному підсумку вид привабливого для дітей візерунка, орнаменту тощо;

б) вправи на розфарбовування, домальовування, штриховку, доповнення, з'єднування. (Якщо школа передплачує дитячі журнали, то виконувати вправи можна на їх основі та в книжках «Розфарбуй».);

в) «сліпе» ліплення - дитина із заплющеними очима ліпить за зразком;

г) складання індивідуально або в групі композицій з різноманітних природних та інших матеріалів;

д) ігри з «Чарівним мішечком», мета яких - розпізнавання відомих предметів навпомацки;

е) ігри-змагання на швидкість зав'язування і розв'язування вузлів із товстих різноколірних шнурів;

є) виконання ігрових завдань, що потребують узгоджених дій правої і лівої рук, узгоджених дій у роботі в парі;

ж) ігрові форми фізкультурних хвилинок на уроках: впізнавання задуманого через рухи («що ми бачили - не скажемо, подивіться - ми покажемо»);

з) гра «Безпомилкова дія» - вправляння в точності, виразності рухів (з музичним супроводом, без нього, сфантазованих на задану тему).

Зміст навчального матеріалу з української мови також можна використовувати для формування вміння планувати навчальну діяльність. Цьому, зокрема, сприяють такі завдання до вправ:

1) скласти розповідь за поданим планом;

2) скласти розповідь за малюнком;

3) перебудувати речення і записати текст за планом;

4) скласти опис за планом;

5) поділити текст на абзаци за планом та ін.

Наприклад, до вправи з української мови пропонується план:

1. Де і як ти відпочивав?

2. Як допомагав батькам?

3. Які книжки прочитав?

4. Як готувався до школи?

Він має допомогти школярам розповісти про те, як вони провели літні канікули.

Працюючи над формуванням цього вміння, вчителеві доцільно здійснювати індивідуалізацію цієї роботи. Зокрема, при виконанні вправи для сильних учнів учитель може дати завдання, подане у підручнику:

Розглянь малюнки.

Склади за малюнками розповідь. Дай їй назву. Вживай у розповіді слова: Юрко, Івась, Катруся, діти, вони, друзі. Не забудь про складові частини тексту.

Учитель може нагадати учням, що текст складається із зачину, основної частини, кінцівки.

Для середніх учнів учителеві доцільно дати таку пам'ятку:

I. З чого почну?

Розгляну малюнок.

Використаю для складання розповіді рекомендовані слова: Юрко, Івась, Катруся, діти, вони, друзі.

II. Що потім?

Напишу зачин тексту - початок розповіді.

Напишу основну частину (див. другий малюнок).

III. Чим закінчу?

Напишу кінцівку.

Для слабших учнів учитель більше деталізує зміст допомоги.

Формуванню організаційних умінь і навичок сприяє і робота за зразком і над зразком, у процесі якої діти певною мірою оволодівають мислительним прийомом, наслідуючи способи міркування вчителя та товаришів [32]. Треба, щоб учні неодноразово мали можливість як думає вголос учитель («Слухайте, як я міркую…»), аналізували спосіб досягнення результату («Щоб знайти відповідь, я робив так»), розпізнавали навчальні задачі, де можна застосувати відомий зразок міркування («Так йти, мислити можна ще тоді, коли…»), шукали різні варіанти формулювання однієї думки, тобто розмірковували над думкою», (здійснювали рефлекторно) висловлювались за аналогією. На цьому етапі ефективним є засвоєння особу дії у парі, в процесі діалогу, з опорою на схему і зразок.

Таким чином, проблема формування організаційних умінь і навичок у школярів займає важливе місце у практиці роботи вчителів початкових класів. Проте результативність цього процесу продовжує бути низькою, переважно через фрагментарність використовуваних форм, методів і засобів формування організованості. Тому дана проблема потребує експериментального обґрунтування.

2. Дослідно-експериментальна перевірка ефективності формування організаційних умінь і навичок

2.1 Методика експериментального дослідження

На основі аналізу психолого-педагогічної та методичної літератури, а також власних спостережень за навчально-виховним процесом у початковій школі нами виявлено, що формування організаційних умінь і навичок в учнів перебуває на неналежному рівні. З метою забезпечення формування загально-навчальних умінь і навичок в учнів нами розроблено і впроваджено у педагогічну практику початкової ланки загальної освіти удосконалену методику формування організаційних умінь і навичок в учнів, а також перевірено її ефективність.

Формувальний експеримент ми організовували на базі навчальних предметів математика і «Я і Україна» у 3 класі, зокрема при вивченні тем «Множення і ділення в межах 1000» та «Жива природа».

Навчальна діяльність учнів у процесі вивчення курсів «Я і Україна» та математики має значні можливості для формування в учнів організаційних умінь і навичок. Покажемо це на окремих прикладах з уроків математики.

Тема уроку. Ділення на 1. Ділення рівних частин. Розв'язування задач на різницеве порівняння двох часток.

Задача 763. Перший муляр уклав за 6 хв 54 цеглини. Другий муляр 35 цеглин уклав за 5 хв. На скільки менше цеглин укладав другий муляр за хвилину?

План розв'язування

1) Скільки цеглин укладав перший муляр за 1 хв?

2) Скільки цеглин укладав другий муляр за 1 хв?

3) На скільки менше цеглин…?

Учитель. Чи правильно складений план розв'язування задачі?

Тема уроку. Множення чисел 10 і 100. Задача, обернена до задачі на суму двох добутків (розв'язування за даним планом).

Задача 782. Склади і розв'яжи задачу за даними таблиці.

Кролі	Маса одного	Кількість	Загальна
	кроля	кролів	маса
Сірі Чорні	3 кг ?	6 4	} 26 кг

План розв'язування

1) Яка маса 6 сірих кролів?

2) Яка маса 4 чорних кролів?

3) Яка маса одного чорного кроля?

Учитель з учнями колективно аналізують задачу і складають план розв'язування. Порівнюють його із планом у підручнику.

Тема уроку. Ділення числа на добуток. Задачі з пропорційними величинами.

Задача 817. На З дні 6 вівцям дають 36 кг сіна. Скільки сіна дають 1 вівці на день?

Розв'язання

1) 36: 6 = 6 (кг)

2) 6: 3 = 2 (кг)

Відповідь: 2 кг.

Учитель. Поясни, про що дізнаємося кожною дією (записати план розв'язання).

Тема уроку. Ділення виду 80: 20, 600: 300, 6000: 30. Складені задачі на порівняння.

Задача 829. У квітниковий магазин завезли 100 гладіолусів. П'яту частину квітів становили білі гладіолуси, а решту - червоні. Скільки червоних гладіолусів завезли в магазин?

Для роботи над задачею використати «Пам'ятку для планування роботи над розв'язуванням складеної задачі»:

1. Перечитай умову задачі.

2. Зроби малюнок або схему до задачі.

3. З'ясуй, яких даних не вистачає, щоб знайти відповідь.

4. Спочатку знайди…

5. Потім…

6. Запиши відповідь.

Тема уроку. Ділення суми на число. Розв'язування задач двома способами.

Задача 902. 18 синіх і 12 жовтих слив батько поділив порівну між трьома синами. Скільки слив одержав кожний син? (Розв'яжи задачу двома способами за поданими планами.)

1-й спосіб

1) Скільки всього було слив?

2) Скільки слив одержав кожний син?

2-й спосіб

1) Скільки синіх слив одержав кожний син?

2) Скільки жовтих слив одержав кожний син?

3) Скільки всього слив одержав кожний син?

Тема уроку. Ділення двоцифрового числа на одноцифрове виду 72: 3. Задача, пов'язана з одиничною нормою. Складання задачі за даним виразом.

Учитель. Розказати план розв'язування задачі №918.

Задача 918. Дуб вбирає 8 відер води щодня, осика - 42 відра за тиждень. Скільки відер води вбирають дуб і осика разом за 5 днів?

Учитель. Назвати послідовність розв'язування прикладів: 64: 2, 48: 4, 99: 3.

Учитель. Пояснити за даним записом спосіб ділення.

72: 3 = 50: 2 =

= (60 + 12): 3 = = 60: 3 + 12: 3 = = 20 + 4 = 24

= (40 + 10): 2 == = 20 + 5 = 25

Тема уроку. Ділення двоцифрових чисел на одноцифрове способом розкладання на зручні доданки. Задача, обернена до задачі на знаходження суми двох добутків. Знаходження частки чисел.

Учитель. Розклади по-різному числа на зручні доданки і виконай ділення. Використай зразок.

З р а з о к. 84: 6 = (60 + 24): 6 = 10 + 4 = 14 84: 6 = (48 + 36): 6 = 8 + 6 = 14

72: 4; 60: 5; 96: 6; 48: 4.

Учитель. Скласти план розв'язування задачі №931 і порівняти його із даним планом.

Задача 931. У магазин привезли 3 сувої шовку, по 18 м у кожному, і 2 однакових сувої сатину. Разом шовку і сатину привезли 104 м. Скільки метрів сатину в одному сувої?

План розв'язування

1) Скільки привезли метрів шовку?

2) Скільки привезли метрів сатину?

3) Скільки метрів сатину в одному сувої?

Тема уроку. Перевірка множення діленням. Складання задач за даним виразом. Задача, обернена на знаходження суми двох добутків.

Учитель. Поясни, як будеш множити числа:

3 * 19; 96: 3; 2 * 39 - 19; 29 * 2; 72: 4;

(54 + 36): 6; 9 * 2 + 7; 63: 7 + 2.

(При множенні одноцифрового числа на двоцифрове можна спочатку двоцифрове розкласти на десятки й одиниці, а потім одноцифрове число помножити окремо на десятки та одиниці і результати додати.

Щоб поділити суму на число, можна поділити на це число кожний доданок і знайдені частки додати).

Тема уроку. Ділення двоцифрового числа на одноцифрове. Задачі на три дії (порівняння двох часток).

Учитель. Поясни, про що дізналися кожною дією.

Задача 977. Токар виготовив 100 деталей. Перші 3 год він робив по 12 деталей за годину, а потім почав виготовляти по 16 деталей за годину. Скільки годин токар виготовляв по 16 деталей?

Розв'язання

1) 12 * 3 = 36 (д.)

2) 100 - 36 = 64 (д.)

3) 64: 16 = 4 (год)

Відповідь: 4 год.

Значні можливості для формування вміння планувати навчальну діяльність містять уроки інтегрованого курсу «Я і Україна». У ході вивчення змісту навчального матеріалу даного курсу учні ведуть спостереження:

І. За змінами у неживій природі.

1. За змінами висоти сонця на небозводі (вимірювання довжини тіні від гномона, встановлення взаємозв'язку між висотою Сонця і тривалістю дня; між висотою Сонця і температурою повітря).

2. Спостереження за вітром (сила вітру: слабкий, помірний, сильний; напрям вітру, зміна температури в залежності від напрямку вітру).

3. Спостереження за хмарністю неба (встановлення взаємозалежності між хмарністю неба і опадами).

4. Спостереження за водоймами.

ІІ. За змінами у живій природі.

1. Спостереження за рослинами (листопадом, набубнявінням бруньок, їх розпусканням, цвітінням, дозріванням плодів тощо).

2. Спостереження за тваринами (зникнення комах, відлітанням птахів у теплі краї, поява комах, повернення з вирію птахів, гніздування птахів та ін.).

ІІІ. За працею людей (які види робіт виконують люди, які використовують знаряддя праці, як змінюється об'єкт праці).

Щоб вміти вести спостереження, діти повинні оволодіти певними прийомами спостереження. З цією метою вчитель повинен спочатку дати учням детальний план спостереження, за яким характеризуватиметься компонент, який вивчається, щоб учень мав змогу розглядати його в певній послідовності, охопити найістотніші ознаки, встановити взаємозв'язок та взаємозалежність об'єкта і навколишнього середовища.

Наведемо окремі фрагменти уроків з теми «Жива пророда».

Тема уроку. Будова рослин. Рослини - живі організми.

Практичне завдання. Розглянь рослини на малюнку (с. 108) у такій послідовності: 1) корінь; 2) стебло; 3) листки; 4) квіти; 5) плоди з насінням.

Завдання. Розкажи про послідовність дихання рослин за малюнком на С. 110.

Тема уроку. Дерева, кущі, трав'яниста рослинність.

Завдання. За даною схемою назвіть представників кожної групи.



Завдання. Дану схему доповніть прикладами листяних і хвойних рослин

Завдання. Доповніть дану схему представниками кожної групи рослин.

Тема уроку. Розмноження квіткових рослин.

Завдання. За даним малюнком розкажи про послідовність вирощування квасолі.

Дослід.

1. Проросле насіння висій у багатий на поживні речовини ґрунт, але в різні посудини. Наприклад, у дерев'яні ящички або пластмасові склянки.

2. Одну з них постав на світло, в тепле місце, поливай і розпушуй ґрунт. У цьому досліді для росту і розвитку рослин є всі необхідні умови: поживні речовини, світло, тепло, вода, повітря. Другу - закрий від світла чорним папером. Третю - постав у холодне місце. Четверту - не поливай. П'яту - накрий банкою, щоб не потрапляло повітря.

3. Проросле насіння висій у прожарений промитий пісок, у якому немає поживних речовин. Постав на світло, в тепле місце, поливай і розпушуй ґрунт.

Спостерігай і записуй у такій послідовності:

1) коли показалися проростки в кожній посудині?

2) Коли на рослинах з'явилися листки?

3) Який колір мають листки?

4) Яка рослина найкраще росте і розвивається?

Наведені приклади ілюструють способи формування організаційних умінь і навичок у ході вивчення наведених тем.

2.2 Аналіз результатів експериментального дослідження

У процесі експериментального дослідження проводилися контрольні заміри рівня навчальних досягнень учнів.

Для визначення впливу експериментальної методики навчання на рівень навчальних досягнень учнів 3 класів були запропоновані такі завдання з математики.

1. В магазин завезли 86 кг лимонів у ящиках по 6 кг і 8 кг. По 6 кг було 5 ящиків. Скільки завезли ящиків по 8 кг лимонів?

2. 60: 12, 548 - 329, 84: 3, 54: (3 + 6) + 18, 480: 6,

257 + 699, 17 - 4, 54: 6 - 5 * 0.

3. З прикладу З * 24 = 72 склади 2 приклади на ділення.

Таблиця 2. Результати виконання завдань з теми «Множення і ділення в межах 1000» (математика, 3 клас)

Класи	Рівні навчальних досягнень учнів (у%)
	Високий	Достатній	Середній	Початковий
Експериментальний	13	54	33	-
Контрольний	8	37	49	6

Дані таблиці 2 показують, що в експериментальному класі на високий рівень виконало на 5% учнів більше, ніж у контрольному. В експериментальному класі кількість учнів, що виконали завдання на достатній рівень становить 54%, що на 17% більше, ніж у контрольному класі, а на середній рівень в експериментальному класі виконали завдання на 16% учнів менше, ніж у контрольному. Таким чином, в експериментальному класі значно краще виконали завдання, ніж у контрольному класі.

Для визначення впливу експериментальної методики навчання на якість знань, умінь і навичок учням 3 класів були запропоновані такі завдання з курсу «Я і Україна» по темі «Жива природа».

1. Дятел - це:

а) звір; б) риба; в) птах.

2. До всеїдних тварин належить:

а) борсук; б) лось; в) щука.

3. Народжуючи малят живими, розмножуються:

а) земноводні; б) звірі; в) птахи.

4. Підкресли назви риб.

Рак, щука, коник, лось, окунь, короп, акула, сорока, лин, карась, сонечко.

5. Склади ланцюг живлення між диким кабаном, вовком і дубом.



6. Доповни речення.

Більшість птахів у період розмноження будують ________,

у які відкладають ________. Щоб вони не охолоджувалися, птахи їх ______ ______. Через певний час вилуплюються

__________, яких батьки _________________.

7. Яку користь приносять людям звірі?

8. Як хижі птахи пристосувалися до здобування корму? Наведи приклади.

9. Закресли «зайву» тварину. Поясни свій вибір.

10. Доведи, що тварин потрібно охороняти.

Результати виконання цих завдань представлені на діаграмі 1.

Діаграма 1. Результати виконання завдань з курсу «Я і Україна» по темі «Жива природа»

Як видно із діаграми 1, успішніше справилися із завданнями учні експериментального класу, ніж контрольного. На високий рівень у експериментальному класі виконали завдання 20% учнів, що на 8% більше, ніж у контрольному. Кількість учнів, що виконали завдання на достатній рівень, у експериментальному класі становить 65%, а у контрольному - 50%. У контрольному класі третина учнів виконали завдання на середній рівень і 5% на початковий, а в експериментальному відповідно 15%, а на початковий рівень - жоден учень.

Таким чином, результати експериментального дослідження підтвердили правильність гіпотези нашого дослідження, що якщо в процесі навчання використовувати різні шляхи та засоби розвитку організаційних умінь і навичок, то рівень навчальних досягнень учнів значно підвищиться.

Висновки

Отже, проблема формування уміння вчитися обумовлена зростанням потоку інформації, швидкою зміною та необхідністю сучасної людини оперативно опрацьовувати її. Уміння вчитися виробляється в практиці навчальної діяльності учнів, уміло керованої вчителем. В таких умовах перед педагогами постає завдання зосереджувати увагу учнів на засвоєнні часто не пов'язаних між собою фактів, на самостійному відборі інформації, критичному її осмисленні та інших складових.

У молодших школярів уміння вчитися формується шляхом оволодіння організаційними, загально-мовленнєвими, загально-пізнавальними і контрольно-оцінними уміннями й навичками. Освітніми результатами початкової школи є повноцінні читацькі, мовленнєві, обчислювальні уміння і навички, узагальнені знання про реальний світ у його зв'язках і залежностях, розвинені сенсорні уміння, мислення, уява, пам'ять, здатність до творчого самовираження, особистісно ціннісного ставлення до праці, мистецтва, здоров'я, уміння виконувати творчі завдання.

Успішність навчання учнів значною мірою визначається рівнем оволодіння загально-навчальними вміннями і навичками. До їх складу входять: організаційні (опанування школярами раціональних способів організації свого навчання); загально-пізнавальні (уміння спостерігати, розмірковувати, запам'ятовувати й відтворювати матеріал); загально-мовленнєві (основні елементи культури слухання і мовлення); контрольно-оцінні (засвоєння учнями способів перевірки та самоперевірки, оцінювання одержаних результатів). Ці види загально-навчальних умінь і навичок функціонують у системі міжпредметних зв'язків безперервно протягом усього періоду початкового навчання.

Формування організованості як якості особистості та навчального уміння передбачає сукупність умінь, взаємодія яких забезпечує швидке включення молодших школярів у навчання, їх уміння діяти цілеспрямовано, орієнтуватися в часі, попередньо обдумувати послідовність і способи виконання завдання. Відповідно до цього в молодших учнів слід формувати вміння організувати своє робоче місце, орієнтуватися в часі і берегти його, планувати свої дії, а також прагнути до обов'язкового завершення роботи.

Методика формування організованості містить такі форми і мтоди роботи, як роз'яснення, бесіда, переконання, показ, ігрові ситуації, змагання, прийоми стимулювання і вправляння дітей у певних діях. Особливо виділяють серед організаційних умінь і навичок вміння планувати навчальну діяльність. Планування конкретної діяльності починається з формулювання мети, завдань, вибору форм, методів, прийомів, засобів праці, його нормування, вибору форм і методів контролю та обліку.

Формування організаційних умінь і навичок у молодших школярів у навчанні можна реалізувати через таку послідовність цілей: формування вмінь працювати за зразком і вказівками вчителя, таблицями; навчання працювати з коментуванням своїх дій; формування вмінь самостійно застосовувати правило; формування пізнавальної самостійності, тобто такої, яка передбачає самостійне ознайомлення з новим матеріалом і подальше його опрацювання. Щоб сформувати організаційні уміння і навички, ставлять за мету виховувати спостережливість, уважність, виробляти звички до планування своїх дій, самостійного контролю проміжних і кінцевих результатів. Доцільно час від часу ставити на деяких уроках як розвивальну мету формування вміння запам'ятовувати, організовувати своє робоче місце, берегти час.

З метою вивчення питання формування організаційних умінь і навичок у молодших школярів у масовому педагогічному досвіді нами проведено спостереження уроків, анкетування вчителів початкових класів, проаналізовано нормативні документи, навчальні посібники для вчителів, журнальні публікації. Слід відмітити, що у програмах з навчальних дисциплін перелік конкретних організаційних умінь, притаманний тому чи іншому предмету, відсутній. У навчальних програмах з усіх інших предметів присутнє лише загальне посилання на необхідність формування таких навичок і вмінь.

Проблема формування організаційних умінь і навичок у школярів займає важливе місце у практиці роботи вчителів початкових класів. Проте ця робота проводиться епізодично, не має систематичного спрямування. Учителі не озброюють молодших школярів спеціальними прийомами планування своєї діяльності, рідко використовують різні опорні схеми, таблиці при вивченні навчального матеріалу. Тому результативність цього процесу продовжує бути низькою, переважно через фрагментарність використовуваних форм, методів і засобів формування організованості проводиться певна робота щодо формування даних навичок і вмінь на уроках.

З метою забезпечення формування загально-навчальних умінь і навичок в учнів нами розроблено і впроваджено у педагогічну практику початкової ланки загальної освіти удосконалену методику формування організаційних умінь і навичок в учнів, а також перевірено її ефективність. Формувальний експеримент ми організовували на базі навчальних курсів «Я і Україна» та математика у 3 класі. У процесі експериментального дослідження проводилися контрольні заміри рівня навчальних досягнень учнів.

Результати експериментального дослідження підтвердили правильність гіпотези нашого дослідження. Отже, якщо в процесі навчання використовувати різні шляхи та засоби розвитку організаційних умінь і навичок, то рівень навчальних досягнень молодших школярів значно підвищиться.

Список використаної літератури

1. Алексюк А.М. Загальні методи навчання в школі. - К.: Радянська школа, 1981. - 224 с.

2. Бабанский Ю.К. Оптимизация процесса обучения: Общедидактический аспект. - М.: Педагогика, 1977. - 314 с.

3. Байбара Н.П. Методика викладання природознавства у початкових класах. - К.: Освіта, 2001. - 424 с.

4. Бантова М.О. Методика викладання математики в початкових класах. - К.: Вища школа, 1982. - 288 с.

5. Бєшков А.О. Підвищення самостійності учнів на практичних заняттях // Рідна школа. - 1991. - №2. - С. 43-47.

6. Бібік Н.М., Коваль Н.С. Я і Україна // Початкова школа. - 2001. - №7. - С. 20-22.

7. Біда О.А. Природознавство і сільськогосподарська праця: Методика викладання. - Київ; Ірпінь: ВТФ «Перун», 2000. - 400 с.

8. Богданович М.Б., Козак М.В., Король Я.А. Методика викладання математики в поч. класах. - Тернопіль: Навч. книга - Богдан, 2001. - 368 с.

9. Богданович М.В. Математика: Підручник для 3 кл. чотириріч. поч. шк. - К.: Освіта, 1994. - 224 с.

10. Богданович М.В. Урок математики в початковій школі: Пос. для вчителя. - К.: Рад. школа, 1990. - 192 с.

11. Буряк В. Самостійна робота як вид навчальної діяльності школяра // Рідна школа. - 2001. - №9. - С. 49-51.

12. Варакута О. Формування природничих понять в учнів початкових класів // Початкова школа. - 1999. - №5. - С. 20-23.

13. Вікова та педагогічна психологія (О.В. Скрипченко, Л.В. Долинська, З.В. Огороднійчук та ін.-К.: Просвіта, 2001.-416 с.

14. Волчаста М. Вивчення геометричних фігур на уроках математики // Поч. школа. - 1998. - №6. - С. 19-23.

15. Гнеденко Б.В. Развитие мышления и речи при изучении математики // Матем. в школе. - 1991. - 31. - С. 3-9.

16. Горощенко В.П., Степанов И.А. Методика преподавания природоведения. - М.: Просвещение, 1984. - 159 с.

17. Гринько О. Самооцінка учнів - засіб пізнавальної самостійності // Рідна школа. - 1998. - №5. - С. 72-78.

18. Довга Т.Я., Засіна В.І. Шляхи раціоналізації навчальної праці молодших школярів // Почат. шк. - 1990. - №3. - С 58-60.

19. Долбилин Н.П., Шарыгин Н.Ф. О курсе наглядной геометрии в младших классах // Математика в школе. - 1990. - №6. - С. 19-21.

20. Друзь Б.Г. Виховання пізнавального інтересу молодших школярів в процесі навчання. - К.: Радянська школа, 1978. - 160 с.

21. Друзь Б.Г. Геометрія допомагає арифметиці // Поч. школа. - 1991. - №4. - С. 38-43.

22. Друзь Б.Г. Творчі вправи з математики для початкових класів. - К.: Рад. школа, 1988. - 144 с.

23. Жесткова Н.С. Возможные виды природоведческой информации в классной и внеклассной работе // Нач. шк. - 1987. - №12. - С. 39-40.

24. Заїка А., Богданович М. Учням про задачу і процес її розв'язування // Початкова школа. - 2000. - №11. - С. 28-29.

25. Захарова А.М. Розвивальне навчання математики в початковій школі // Психол. і педагогіка. - 2000. - №1. - С. 21-27.

26. Зимняя И.А. Педагогическая психология. - М.: Логос, 1999. - 382 с.

27. Истомина Н.Б. Методика обучения математике в начальных классах. - М.: Высшая школа, 1998. - 300 с.

28. Ишмаметьева К.В. Организация самостоятельной работы слабоуспевающих учащихся // Нач. школа. - 2003. - №6. - С. 57-59.

29. Казанский Н.Г., Назарова Т.С. Дидактика (начальные классы). - М.: Просвещение, 1978. - 260 с.

30. Коваль Н.С. Пошукові завдання для самостійної роботи з природознавства // Початкова школа. - 1977. - №9. - С. 57-62.

31. Коваль Н.С. Самостійна робота на уроках природознавства. - К.: Рад. школа, 1982. - 92 с.

32. Кодлюк Я. Підручник для початкової школи: теорія і практика. - Тернопіль: Підручники і посібники, 2004. - 288 с.

33. Король Я.А. Вироблення в першокласників умінь вимірювати довжину відрізка // Поч. школа. - 1983. - №12. - С. 33-38.

34. Король Я.А. Корисний дидактичний матеріал // Поч. школа. - 1979. - №9. - С. 44-47.

35. Король Я.А. Формування прийомів користування вимірювально-креслярськими інструментами // Поч. школа. - 1996. - №4. - С. 24-26.

36. Король Я.А., Хаперская Я.А. Приемы активизации на уроках математики // Нач. школа. - 1979. - №10. - С. 38-41.

37. Король Я.А., Чайка Н.М. Вдосконалення методики роботи над задачами геометричного змісту // Початкова школа. - 1995. - №10-11. - С. 19-22.

38. Костюк Г.С. Навчально-виховний процес і психічний розвиток особистості / За ред. Л.Н. Проколієнко. - К.: Рад. школа, 1989. - 608 с.

39. Кочина Л., Листопад Н. Математика: навчальні програми для чотирирічної початкової школи // Поч. школа. - 2001. - №7. - С. 17-20.

40. Кузьмінський А.І., Омельяненко В.Л. Педагогіка: Підручник. - К.: Знання-Прес, 2003. - 418 с.

41. Ланда Л.Н. Алгоритмизация в обучении / Под общ. ред. Б.В. Гнеденко, Б.В. Бирюкова. - М.: Просвещение, 1966. - 523 с.

42. Лисенко Н.М. Раціональні прийоми самостійної роботи на однотемних та однопредметних уроках // Поч. школа. - 1986. - №11. - С. 49-50.

43. Лукьянова М. Ориентир самостоятельной деятельности: обучение школьников самоконтролю // Учитель. - 2003. - №2. - С. 3-6.

44. Люблінська Г.О. Дитяча психологія. - К.: Вища школа, 1974. - 354 с.

45. Маркова А.А. Формирование мотивации обучения в школьном возрасте. - М.: Педагогика, 1983. - 124 с.

46. Мірошник І. Проблема формування творчої самостійної діяльності учнів у педагогічній науці // Світло. - 2003. - №1. - С. 10-13.

47. Мойсеюк Н.Є. Педагогіка. - К., 2003. - 4-е вид., доповн. - 615 с.

48. Нестеренко Л.П. Диференційований підхід до організації самостійної роботи молодших школярів // Освіта Донбасу. - 2001. - №3. - С. 52-56.

49. Онишків З.М. Формуємо вміння планувати навчальну діяльність // Початкова школа. - 2006. - №6. - С. 50-55.

50. Павлов Ю.В. Управление процессом познавательной деятельности // Взаимоотношение чувственного опыта и понятия в учебной деятель-ности. Сб. науч. тр. - М.: МГПИ им. В.И. Ленина, 1983. - С. 156-159.

51. Педагогічна психологія /За ред. Л.М. Проколієнко і Д.Ф.Ніколенка. - К.: Вища школа, 1991. - 183 с.

52. Пентегова Г.А. Развитие логического мышления на уроках математики // Нач. школа. - 2000. - №11. - С. 74.

53. Пидкасиситый П.И. Самостоятельная деятельность учащихся. - М.: Педагогіка, 1972. - 186 с.

54. Подласый И.П. Педагогика начальной школы. - М.: Владос, 2000. - 400 с.

55. Попова А.И. Развитие самостоятельности младших школьников в условиях коллективных занятий // Начальная школа. - 1990. - №11. - С. 24-29.

56. Програми для середньої загальноосвітньої школи. 1-4 класи. - К.: Початкова школа, 2006. - 364 с.

57. Пышкало А.М. Методика обучения элементам геометрии в начальных классах. - М.: Педагогика, 1973. - 160 с.

58. Раченко И.П. НОТ учителя. - М.: Просвещение, 1982. - 208 с.

59. Савченко О.Я. Дидактика початкової школи. - К.: Ґенеза, 1999. -324 с.

60. Савченко О.Я. Реформування змісту початкової освіти // Поч. школа. - 1996. - №1. - С. 4-8.

61. Савченко О.Я. Розвивай свої здібності: Навчальний посібник дія молодших школярів. - К.: Освіта, 1998. - 160 с.

62. Савченко О.Я. Сучасний урок в початкових класах. - К.: Магістр-S, 1996. - 384 с.

63. Савченко О.Я. Умій учитися: Навчальний посібник для молодших школярів. - К.: Освіта, 1998. - 2-е вид. -192 с.

64. Савченко О.Я. Уміння вчитися як ключова компетентність загальної середньої освіти // Компетентнісний підхід у сучасній освіті; світовий досвід та українські перспективи: Бібліотека з освітньої політики / Під заг. ред. О.В. Овчарук. - К.: «К.І.С.», 2004. - С. 34-46.

65. Страчар Е. Система і методи керівництва навчальним процесом: Пер. зі словацької. - К.: Радянська школа, 1982. - 295 с.

66. Уманець А.В., Дудка О.М. Викладання пропедевтичного курсу геометрії в початкових класах // Поч. школа. - 1991. - №11. - С. 43-44.

67. Фіцула М.М. Педагогіка. - К.: Вид. центр. «Академія», 2002. - 528 с.

68. Харишин О. Активізація розумової діяльності учнів // Початкова освіта - 2001. - №5. - с. 4.

69. Я і Україна: Підручник для 3 класу / Т.М. Байбара, Н.М.Бібік. - К.: Форум, 2003. - 176 с.