Ознайомлення з творами українських художників на уроках образотворчого мистецтва в початковій школі

Перехід від підготовчого до основного етапу сприймання картини має бути умотивованим, логічним, плавним. Переключаючи увагу дітей на картину, слід, відразу виділити головного героя і передусім його дії.

Постановкою запитань потрібно ввести дітей у процес сприймання побутового чи комічного, драматичного або героїко-романтичного [17].

Система запитань, підтримуючи увесь час інтерес до головного героя, має вводити все нові і нові деталі (описи природи, обстановки), інших дійових осіб. Переходячи від аналізу однієї групи фактів до іншої,

учитель поєднує і протиставляє їх так, щоб яскравіше і повніше змалювати центральний персонаж, у якому втілюється головна думка твору. Послідовністю питань намагається досягнути найголовнішого - не порушити цілісного сприймання картини. Прагне, щоб діти пройнялися її настроєм, щоб сюжет і герої стали для них емоційно значимими.

У процесі розвитку умінь виділяти найсуттєвіше у картині педагог одночасно прищеплює уміння читати її художні деталі, розуміти мову жестів, міміку героїв, кольорову своєрідність, динаміку малюнка.

Навчаючи мистецтву бачити, учитель активізує уяву дітей, допомагає глибше проникнути у зображенні події, їх причинні зв'язки і залежності, пройнятися настроєм героїв, зрозуміти їх емоційний стан. Постановкою питань орієнтує учнів не тільки на точне і повне сприймання відображеного, а й спонукає логічно обґрунтовувати події, висловлювати свої припущення, здогадки [19].

Проілюструвати ці положення можна фрагментами уроків, присвячених розгляду і аналізу картин (із комплекту «Азбука мовлення»).

1. Аналіз серії картин за казкою В. Сухомлинського «Як їжачок потоваришував із цвіркуном». Розгляньте на малюнку постать їжачка за роботою. Пильно розгляньте руки їжака. Як він тримає їх на тачці? Що цим хотів сказати художник про характер їжака?

Розгляньте постать їжака на картині. Чому так благально дивляться очі їжачка? Чому він так привітно простягнув руки до хатки? Які риси вдачі розкриває художник виразом обличчя, рухом рук?

2. Розгляд і аналіз картини. Кому прийшли допомагати діти? Хто командир учнівської групи? Як він організував вантаження капусти? Хто у кошику підносить капусту? Що б ви почули, коли ближче підійшли б до хлоп'ят? Про що вони розмовляють? Чому так загадково посміхається хлопчик у синій куртці. Що пропонує другові? Чи почули його слова дівчатка, які, стоячи ланцюжком, вантажать капусту на машину? Чому такі радісні, усміхнені їх обличчя? Чому навіть їх кіски весело затанцювали?

3. Розгляньте картини.

Всі вони залиті сріблясто-блідим, голубуватим світлом, Сніг, сніг, сніг. Аж до край неба - простелилися ніжно-білі простори.

Що чується нам, коли ми ступаємо по цьому сріблисто-білому килимку? Яку веселу пісеньку видзвонюють сніжинки?

Придивіться до картини. Уявіть, що наближаєтеся до гірки. Які голоси долітають до нас? (Чути скрип санчат, сміх дітей, радісні голоси, крики, гавкання собачки.)

Уважно роздивіться дівчаток, які спускаються з гірки? Які у них стали личка від морозу? Чому вони так радісно посміхаються? Чому менша дівчинка простягнула руку? Що вигукує старшій? Чому слідом за санчатами біжить Дружок? Що песик хотів би сказати дівчаткам?

А яка весела пригода сталася із хлоп'ятами, які вже з'їхали з гірки? Що, сміючись, говорять один одному хлопчики?

Чим зайнята групка дітей, що зображена на передньому плані? Яка вийшла у них снігова баба? Що говорить хлопчик, звертаючись до дівчаток? Чому весело розсміялася менша дівчинка? [24, с. 55-57].

У практиці навчання робота з картиною викликає великі труднощі. Часто припускаються методичних помилок, Трапляється, що учителі опускають підготовчий етап до сприймання художнього твору. Ставлять завдання у процесі бесіди, не враховуючи жанрової специфіки, теми твору. Не досить чітко продумують послідовність завдань. Постановкою однотипних запитань: «Що намальовано? Що ви бачите на картині? А що ви бачите ще? А ще?» - порушують цілісність сприймання, призводять до того, що діти перелічують одні факти без зв'язку з іншими, втрачають інтерес до роботи.

Висновки

Сприймання - це відображення у свідомості людини предметів і явищ за їх безпосереднього впливу на органи чуття. Молодші школярі характеризуються розвинутим сенсорним сприйняттям, спостережливістю, відносною цілісністю бачення природи, чітко вираженою емоційною реакцією на її красу. їм притаманна природна допитливість, надзвичайна чутливість. Тому при підготовці до сприймання нового мистецького жанру, особливо художнього твору, необхідно враховувати психологічні особливості дітей цього віку.

Сприймання в образотворчому мистецтві - провідний у навчанні і вихованні учнів початкових класів. Через художні образи діти збагачують свої почуття, емоції, пізнають різноманітність навколишнього світу. Одночасно відбувається їх загальний емоційно-естетичний розвиток. Правильне опрацювання художнього твору сприяє єдності морального, розумового, естетичного виховання учнів загалом і кожної особистості зокрема. А тому так важливо вчити дітей сприймати мистецько-художні твори через активну естетичну діяльність.

Сприймання й обговорення художнього твору є основою сучасного уроку образотворчого мистецтва в аспекті формування ціннісно-естетичної сфери молодшого школяра. Організувати такий урок - досить складна справа для будь-якого педагога. Це зумовлено тим, що в кожному класі протягом навчального року діти ознайомлюються з мистецькими творами, різними за жанром, тематикою і складністю. Це, своєю чергою, потребує від учителя творчого підходу до кожного уроку образотворчого мистецтва. Адже від того, наскільки адекватно вчитель оцінить особливості сприймання учнями певного віку жанру, змісту твору, наскільки йому вдасться активізувати емоції, мислення дітей, значною мірою залежить результат його опрацювання та позитивний вплив на розвиток дитини.

Враховуючи зазначені вище чинники, вчитель має вибрати ті види роботи над художнім твором, які допоможуть дітям зрозуміти побачене, уявити, запам'ятати предмети, явища картини в тій послідовності й повноті, як прагнув того автор, мислити його думками і переживати разом з ним. Тобто дитині треба дати змогу виявити власний емоційно-естетичний відгук на зображене і намагатися не розладнати авторської образно-емоційної структури.

Етап підготовки до сприймання нового художнього твору на уроках образотворчого мистецтва, охоплюючи незначну частину уроку, характеризується різноманітністю методів і прийомів. У процесі підготовки молодших школярів до сприймання твору використовують розповідь вчителя, бесіду, прослуховування музичних творів, демонстрування фрагментів кінофільмів, діафільмів, інсценізацію, вікторини, обговорення екскурсій, словесне малювання, вільне висловлення, лінгвістичні й дидактичні ігри, спостереження і т. ш.

Таким чином, сприймання художнього твору на уроках образотворчого мистецтва є передумовою його об'єктивного аналізу і розуміння.

Список використаної літератури

1. Алехин А.Д. Изобразительное искусство: художник, педагог, школа. - М.: Педагогика, 1984. - 254 с.

2. Беседы о живописи в школе. - М: Искусство, 1966. - 96 с.

3. Бучинський С.Л. Основи грамоти з образотворчого мистецтва. - К.: Мистецтво, 1981. - 178 с.

4. Верб В.А. Искусство и художественное развитие учащихся. - Л: Наука, 1977. - 116 с.

5. Виноградова Г.Г. Малювання з натури. - К.: Рад. школа, 1976. - 118 с.

6. Вікова психологія / За ред. Г.С. Костюка. - К.: Рад. школа, 1976. - 270 с.

7. Вікова та педагогічна психологія / О.В. Скрипченко та ін. - К., 2001.

8. Вільчинський В.М. Образотворче мистецтво. 1-2 класи. - К.: Рад. школа., 1991. - 128 с.

9. Волков Н.Н. Цвет в живописи. - М.: Искусство, 1984. - 320 с.

10. Выготский Л.С. Психология искусства. - М.: Искусство, 1986. - 573 с.

11. Гандзій ПА., Левицький Ф.Д. Уроки малювання: Посібник для вчителя. - К.: Рад. школа, 1975. - 224 с.

12. Гаркавенко М.В. Профілактика емоційної напруженості учнів // Початкова школа. - 1996. - №2. - С. 7-8.

13. Глинская И.П. Изобразительное искусство. Методика обучения в 1-3 классах. - К.: Педагогіка, 1978. - 186 с.

14. Гончаров И.Ф. Эстетическое воспитание школьников средствами искусства и действительности. - М.: Педагогика, 1986. - 126 с.

15. Дмитриева А. Словесный художественный образ и детский рисунок // Искусство в школе. - 1993. - №2. - С. 39-43.

16. Задорожний В.І., Боровиков О.Я. Уроки образотворчого мистецтва. 1-3 класи. - К.: Рад. шк., 1972. - 151 с.

17. Ігнатенко М. Основні етапи роботи над художнім твором // Педагогіка і психологія. - 2000. - №3. - С. 44-51.

18. Кабиш Ю.І. Розвиток художніх здібностей дітей молодшого

шкільного віку // Рад. шк. - 1981. - С. 48-50.

19. Кириченко М.А. Образотворче мистецтво. З клас. - К.: Освіта, 1996. - 128 с.

20. Кузин В.С. Основы обучения изобразительному искусству в школе. - М: Просвещение, 1977. - 207 с.

21. Левшина Л.С. Как воспринимается произведение искусства. - М.: Искусство, 1983. - 96 с.

22. Лесняк Н. Мовленнєва робота на заняттях з образотворчого мистецтва // Наук, записки ТДПУ: Пед. і псих. - 1997. - №1. - С. 142-144.

23. Лунячек И. Основы изображения с натуры. - К.; Изд-во АН УССР, 1961. -127 с.

24. Любарська Л.М. Виховні можливості образотворчого мистецтва // Поч. школа. - 1986. - №2. - С. 55-59.

25. Мастера советского искусства о пейзаже. - М: Искусство, 1963.

26. Мейлах Б.С. Процесс творчества и художественное восприятие. - М.: Просвещение, 1985. - 318 с.

27. Орловский Г.И. Учитесь смотреть и видеть. - М.: Искусство, 1969.

28. Раппопорт С.Х. Искусство и эмоции. - М: Педагогика, 1972. - 237 с.

29. Савченко О.Я. Дидактика початкової школи. - К.: Абрис, 2002. - 368 с.

30. Скіпакевич О.В. Вчити емоційно правильно сприймати художній твір // Початкова школа. - 1996. - №12. - С. 17-21.

31. Шевченко Г.П. Эстетическое воспитание в школе. - К.: Рад. школа, 1985. -144 с.

32. Юсов Б.М. Проблема художественного воспитания и развития школьников. - М.: Педагогика, 1984. - 158 с.