Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти і науки України

Волинський державний університет імені Лесі Українки

Кафедра педагогіки

Трудове виховання у педагогічній спадщині К.Д. Ушинського

Курсова робота

з педагогіки

студентки І курсу

Інституту мистецтв

факультет музичного виховання

Янковська Оксана

Науковий керівник:

кандидат пед. наук

доцент кафедри педагогіки

Нісімчук Клавдія Олександрівна

Луцьк, 2006

ЗМІСТ

Вступ

Розділ 1. Теоретико-методичні основи вивчення трудового виховання в школі

1.1 Поняття про трудове виховання

1.2 Зміст, завдання та принципи трудового виховання в сучасній педагогічній науці

1.3 Шляхи і засоби трудового виховання учнів

Розділ 2. Трудове виховання у педагогічній спадщині К.Д.Ушинського

2.1 Розвиток ідей трудового виховання в працях К.Д. Ушинського

2.2 Ушинський про значення праці у вихованні людини

2.3 Умови успішного трудового виховання дітей

Висновки

Список використаної літератури

ВСТУП

Праця є джерелом і важливою передумовою фізичного та соціально-психічного розвитку особистості.

У трудовому навчанні учні одержують загальнотрудову (оволодіння знаннями, уміннями і навичками з планування, організації своєї праці), загальновиробничу (освоєння науково-технічного потенціалу основних галузей виробництва, основ економіки та організації праці, природи й навколишнього середовища), загальнотехнічну (оволодіння знаннями з урахуванням специфіки галузі, в яку входить обраний профіль трудової підготовки) й спеціальну підготовку (передбачає формування початкових умінь і навичок праці з обраної спеціальності).

Людина прагне до утвердження себе в колективі на основі престижу, а також бажає відчувати задоволення від певного виду діяльності. Якщо особистість залучена до бажаних видів трудової діяльності, це приносить психічне задоволення і забезпечує престижність особистості. Коли ж людина позбавлена можливості займатися працею (а отже, і відчувати радість діяти, мати задоволення), вона вдається до сурогатів, за допомогою яких можна штучно викликати ілюзорне відчуття задоволення, престижності.

«Праця, як ми її розуміємо, є така вільна і погоджена з християнською моральністю діяльність людини, на яку вона наважується з безумовної необхідності її для досягнення тієї чи іншої істинно людської мети в житті, -- писав видатний російський педагог Костянтин Ушинський. -- Саме виховання, якщо воно бажає щастя людині, повинно виховувати її не для щастя, а готувати до праці життя».

Зважаючи на актуальність даної проблеми, ми обрали наступну тему курсового дослідження: “Трудове виховання у педагогічній спадщині К.Д. Ушинського”.

Об'єкт дослідження - виховний процес в загальноосвітній школі

Предмет дослідження - трудове виховання у педагогічній спадщині К.Д. Ушинського.

Мета дослідження - теоретично обґрунтувати сутність трудового виховання, визначити завдання та принципи трудового виховання, дослідити проблеми трудового виховання дітей в педагогічній спадщині К.Д. Ушинського.

Згідно з метою і предметом дослідження було визначено такі завдання:

1) вивчити теоретико-методичні основи трудового виховання;

2) розглянути зміст, завдання та принципи трудового виховання;

3) дослідити шляхи і засоби трудового виховання учнів;

4) вивчити трудове виховання у педагогічній спадщині К.Д.Ушинського;

5) прослідкувати розвиток ідей трудового виховання в працях К.Д.Ушинського;

6) визначити умови успішного трудового виховання.

Методи дослідження. Для розв'язування поставлених завдань використано такі методи наукового дослідження: теоретичний аналіз наукових літературних джерел, синтез, узагальнення, порівняння, конкретизація, спостереження.

Структура дослідження. Курсова робота складається із вступу, двох розділів, висновків, списку використаної літератури. Список використаних джерел включає 24 найменування. Робота викладена на 24 сторінках друкованого тексту.

Розділ 1. Теоретико-методичні основи вивчення трудового виховання в школі

1.1 Поняття про трудове виховання

Трудове виховання в сучасній школі - це педагогічна діяльність, спрямована на формування в учнів готовності до праці в умовах ринку. Вона передбачає [24, 345]:

1. Розвиток в учнів широкого діапазону індивідуальних і соціальних мотивів трудової діяльності (моральних, матеріальних, пізнавальних, естетичних та інших); мотивів результативного і процесуального плану діяльності.

2. Допомогу педагога, у визначенні учнем суб'єктивних цілей праці, що відповідають мотивам його діяльності і особистим можливостям.

3. Формування у школярів уміння враховувати умови праці, необхідні для успішного досягнення визначених цілей: зовнішні (особливості навколишнього середовища) і внутрішні (наявність знань, умінь, навичок, трудового досвіду, здібностей тощо).

Педагогічну підтримку у найповнішому прояві власного "Я" (самореалізації).

5. Спеціальне навчання самоконтролю, самооцінці і самокорекції власної трудової діяльності.

Змістову основу трудового виховання школярів складають такі види праці [ 24, 346].

Трудова діяльність учнів, що пов'язана з навчальними заняттями. У початкових класах діти виготовляють навчальні посібники: таблиці, діаграми, картини, гербарії, колекції; у середніх і старших класах - створюють різні механізми, діючі моделі, стенди. Вони працюють на пришкільних ділянках, в теплицях, садках, куточках живої природи, де вирощують квіти, доглядають за птахами, тваринами.

Значне місце у трудовому вихованні і навчанні займають уроки праці в початкових класах, заняття в навчальних майстернях в середніх класах і навчально-виробнича практика в старших класах.

Праця по самообслуговуванню. Вона включає працю в сім'ї, догляд за своїми речами, прибирання класу і навчальних кабінетів, ремонт наочних посібників, інвентаря, меблів, упорядкування книжок у шкільній бібліотеці тощо. Всі учні залучаються до суспільне корисної праці з благоустрою шкільної території, озеленення вулиць, доріг, населених пунктів, збирання лікарських рослин, вторинної сировини.

Продуктивна праця передбачає участь школярів у створенні матеріальних цінностей. У процесі цієї праці учні вступають у виробничі відношення, пізнають смисл економічних понять і категорій, у них розвиваються професійні інтереси, нахили, потреби у праці.

Українська школа має багатий досвід включення учнів у продуктивну працю. У нових умовах вона прагне зберегти і зміцнити традиційні форми організації продуктивної праці учнів та створити нові, що дозволяють здійснити трудове виховання на основі різних форм власності. Серед них: учнівські трудові об'єднання (рослинників, овочівників, садівників, квітникарів, майстрів зеленого господарства, тваринників, селекціонерів тощо), шкільні лісництва, агрофірми, фермерські господарства, асоціації, виробничі кооперативи, майстерні, будівельні загони, арендні підряди, народні художні промисли (гончарство, ткацтво, лозоплетіння, різьба по дереву, розпис та інші).

Складовою частиною трудового виховання є професійна орієнтація учнів - обґрунтована система допомоги (соціально-економічної, психолого-педагогічної, медико-біологічної, виробничо-технічної) учням у виборі професії відповідно до здібностей, нахилів і ринку праці.

Професія, яка відповідає інтересам і нахилам людини, викликає у неї задоволення. Особиста значущість професії, підвищується, якщо вона престижна, має творчий характер, високо оцінюється матеріально.

Світ професій досить рухливий. Одні професії відходять у минуле, інші - з'являються. Тому учні потребують різносторонньої інформації про професії, кваліфікованої поради на етапі вибору життєвого шляху, підтримки й допомоги на початку професійного становлення.

До професійної орієнтації входять складові: професійна освіта (профінформація), професійна діагностика, професійна консультація, професійний відбір, професійна адаптація [12, 123].

Професійна освіта - це ознайомлення учнів із світом праці, професій, з проблемами професійного самовизначення. Школярі дізнаються про соціально-економічні, психофізіологічні особливості тих чи інших професій, про потреби конкретного району, міста в робочих руках.

Професійна діагностика - вивчення учнів з метою вироблення рекомендацій у виборі професії. Діагностика здійснюється спеціалістами (медиками, психологами, педагогами) шляхом використання різних методик. У процесі діагностики вивчаються особливості вищої нервової діяльності учня, стан його здоров'я, інтереси, ціннісні орієнтації, установки на вибір професії.

Професійна консультація -- надання рекомендацій і по рад з професійного самовизначення. На цьому етапі спеціалісти встановлюють відповідність між вимогами, які висуваються до професії, та індивідуально-психологічними особливостями особистості.

Професійний відбір - вибір кандидатів на засвоєння будь-якої професії. Його здійснюють навчальні заклади, що висувають певні вимоги до тих, хто вступає до них, або установи, які приймають людину на роботу.

Професійна адаптація - процес пристосування молодих людей до умов професійної діяльності.

У профорієнтаційній роботі існує два підходи. Суть першого, адаптаційного, полягає у підборі професії для учня на підставі його наявних можливостей. Другий, розвиваючий, пропонує готувати учня до самостійного вибору спеціальностей. Сучасна школа орієнтується, здебільшого, на другий підхід і до певної міри проводить профорієнтаційну роботу, метою якої є професійне самовизначення учнів. При цьому школярі одержують допомогу у вивченні світу професій, виявленні і розвитку своїх здібностей, нахилів, реалізації професійного самовизначення.

Отже, трудове виховання спрямоване на формування системи якостей, необхідних для ефективної професійної діяльності. Предметом такого виховання виступає професійна компетентність вихованця.

1.2 Зміст, завдання та принципи трудового виховання в сучасній педагогічній науці

трудовий виховання ушинський праця

Зміст трудового виховання визначається навчальною програмою для кожного класу. Його особливості відображають поняття «трудова свідомість», «досвід трудової діяльності», «активна трудова позиція».

Трудова свідомість особистості містить уявлення про ставлення до праці, участі у суспільне корисній праці, усвідомлення необхідності трудового самовдосконалення, систему знань, трудових умінь і навичок, з'ясування ролі праці у виборі майбутньої професії [17, 45].

Досвід трудової діяльності означає систему загальних умінь і навичок, необхідних у повсякденному житті, праці, об'єктивного оцінювання результатів своєї праці та само, оцінювання, вмінь і навичок систематичної, організованої, посильної суспільне корисної праці, узагальнення набутого досвіду.

Активна трудова позиція зумовлюється системою трудових потреб, інтересів, переконань, ціннісних орієнтацій, уподобань, прагненням до обдуманого вибору професії, продовження освіти у відповідному навчальному закладі.

Трудове виховання -- виховання свідомого ставлення до праці через формування звички та навиків активної трудової діяльності.

Завдання трудового виховання зумовлені потребами існування, самоутвердження і взаємодії людини в суспільстві та природному середовищі. Воно покликане забезпечити:

- психологічну готовність особистості до праці (бажання сумлінно та відповідально працювати, усвідомлення соціальної значущості праці як обов'язку і духовної потреби, бережливість щодо результатів праці та повага до людей праці, творче ставлення до трудової діяльності);

- підготовка до праці (наявність загальноосвітніх і політехнічних знань, загальних основ виробничої діяльності, вироблення умінь і навичок, необхідних для трудової діяльності, підготовка до свідомого вибору професії).

Завдання трудового виховання звучать так:

1. Сформувати в людині любов до праці як її природної потреби і необхідності активної життєдіяльності.

2. Забезпечити соціально-психологічні умови для підтримання і розвитку фізичного та психічного напруження особистості, аби підтримувати членів суспільства на достатньому рівні працездатності.

3. Сформувати у вихованців уміння і навички у певних ви
дах продуктивної праці.

4. Виховати повагу до людей праці та бережливе ставлення до результатів такої праці.

Трудове виховання ґрунтується на принципах:

· Єдність трудового виховання і загального розвитку - морального, інтелектуального, естетичного, фізичного.

· Розкриття, виявлення, розвиток індивідуальності в праці.

· Висока моральність пращ, її суспільне корисна спрямованість.

· Раннє залучення до продуктивної праці.

· Різноманітність видів праці.

· Постійність, безперервність праці.

· Наявність рис продуктивної праці дорослих у дитячій праці.

· Творчий характер праці, поєднання зусиль розуму і рук.

· Наступність змісту трудової діяльності, умінь і навичок.

· Загальний характер продуктивної праці.

· Посильність трудової діяльності.

· Єдність праці і багатогранного життя.

У процесі трудового виховання в сім'ї, в загальноосвітніх навчально-виховних закладах важливо творчо підходити до реалізації вимог цих принципів.

У трудовому навчанні учні одержують загальнотрудову (оволодіння знаннями, уміннями і навичками з планування, організації своєї праці), загальновиробничу (освоєння науково-технічного потенціалу основних галузей виробництва, основ економіки та організації праці, природи й навколишнього середовища), загальнотехнічну (оволодіння знаннями з урахуванням специфіки галузі, в яку входить обраний профіль трудової підготовки) й спеціальну підготовку (передбачає формування початкових умінь і навичок праці з обраної спеціальності).

1.3 Шляхи і засоби трудового виховання учнів

Трудове виховання є довготривалим процесом. По суті, він охоплює все життя людини. Але основи закладаються в дитинстві. Значною мірою риса працьовитості людини є моральною категорією, належить до загальнолюдських морально-духовних цінностей. Тому так важливо в ранньому дитинстві сформувати психологічні засади працелюбства людини.

Основними шляхами (напрямками) трудового виховання є такі [14, 236].

1. Родинно-побутова трудова діяльність, у процесі якої закладаються психологічні основи любові до праці, формуються вміння і навички у різних видах побутової праці, почуття обов'язку та відповідальності. Школа трудового виховання в сім ї є найважливішим етапом розвитку особистості. Тенденція частини батьків вилучити дітей дошкільного віку зі сфери праці взагалі з надією, що вони прилучаться до трудових процесів пізніше, після закінчення школи, є помилковою і згубною для розвитку дитини. Вона веде до інфантилізму особистості. Праця дітей в сім'ї має бути посильною, різноманітною, продуктивною, цікавою, систематичною.

2. Перебування вихованців у дошкільних виховних закладах. Тут усі діти відповідно до програми залучаються до різних видів трудової діяльності, в першу чергу у них формуються вміння і навички обслуговуючої праці. Важливо, що в дитячих садках створена атмосфера спільної праці.

3. Заняття в загальноосвітніх навчально-виховних закладах. Тут вихованці займаються двома основними видами праці -- розумовою та фізичною. Навчальними планами і програмами передбачена чітка система залучення учнів до розумової та фізичної праці впродовж усіх років навчання. Зміст такої праці визначено з урахуванням віку учнів, соціально-економічних потреб. Проте фізична праця має переважно навчальний характер, мало приділяється уваги залученню вихованців до системи продуктивної праці, яка є домінуючим фактором у формуванні соціальної зрілості особистості.

Участь у систематичній продуктивній діяльності. До неї залучаються дорослі люди, які отримали певну професію.

5. Заняття у професійних навчальних закладах, які забезпечують підготовку людей до активної професійної діяльності відповідно до соціально-економічних потреб держави.

Засоби трудового виховання охоплюють велику кількість предметів, дій, знарядь тощо, які допомагають людині здійснювати певні трудові операції -- це фізичні зусилля людини, знаряддя праці, обладнання, природні багатства та ін. Форми трудового виховання вирізняються своєю різноманітністю. До них можна віднести: уроки праці, гуртки, студії, трудові десанти та інше.

Отже, трудове виховання є складовою всебічного гармонійного розвитку особистості. Тому загальні методи виховання мають бути ефективно використані і в системі трудового виховання, а саме: переконування, приклад, вимога, вправи, вправляння, заохочення, покарання.

Розділ 2. Трудове виховання у педагогічній спадщині К.Д.Ушинського

2.1 Розвиток ідей трудового виховання в працях К.Д. Ушинського

Упродовж всієї історії людства праця була засобом формування у кожної особистості найкращих якостей.

Українська народна педагогіка праці відводила головну роль у процесі створення матеріальної та духовної культури. У прислів'ях як своєрідному кодексі поведінки людини говорилось: "Без труда нема добра", "Будеш трудитися -- будеш кормитися", "Праця людину годує, а лінь -- марнує". Люди вважали, що добра праця забезпечує достатній фізичний, розумовий, естетичний, морально-духовний розвиток ("Щоб людиною стати, треба працювати", "Хто багато робить, той багато знає", "У праці краса людини", "Землю прикрашає сонце, а людину праця", "Без трудів не їстимеш пирогів").

Тема праці людини є провідною в народних піснях, казках, легендах, іграх.

Ідея праці як визначального фактора виховання людини перейшла від народу до філософів, педагогів. Адже народ творив науку виховання, а педагоги-вчені лише упорядковували його надбання. Тому багато відомих філософів, педагогів не мислили виховання поза працею [20, 23].

Одним з педагогів, які велику увагу приділяли трудовому вихованню, був Костянтин Дмитрович Ушинський. Російський педагог вбачав щастя людини тільки в "спорідненій праці". "Щастя полягає, - писав Ушинський, -- тільки в спорідненій праці на користь суспільству. Як не обіжати, якщо шкоду приносить суспільству? Як не пошкодити, якщо нема прямого речення і невтомної праці? Звідки ж вродиться труд, якщо нема охоти і старанності. Труд є живий і невсипущий всієї машини хід доти, поки породить справжню справу... Коротко сказати, природа запалює до справи і зміцнює в труді, роблячи труд солодким" [20, 122].

Праця була і залишається природною необхідністю людини.

Тому, продовжував думку К.Д. Ушинський, -- "саме виховання, якщо воно бажає щастя людині, повинно виховувати її не для щастя, а готувати до праці життя”[20, 123].

К.Д. Ушинський вважав працю генеруючим засобом соціального становлення особистості: "Правильне ... виховання неможливо собі уявити як виховання нетрудове".

Підтримуючи народні традиції в царині виховання, К.Д. Ушинський вбачав у праці невичерпне джерело виховання всебічно розвиненої особистості. "Виховну місію школи, ми вбачаємо в тому, щоб праця увійшла в духовне життя особистості, в життя колективу, щоб захоплення працею уже в роки отроцтва й ранньої юності стало однією з найважливіших якостей людини" [ 21, 333].

Є ще суттєвий аспект важливості трудового виховання. Людина прагне до утвердження себе в колективі на основі престижу, а також бажає відчувати задоволення від певного виду діяльності. Якщо особистість залучена до бажаних видів трудової діяльності, це приносить психічне задоволення і забезпечує престижність особистості. Коли ж людина позбавлена можливості займатися працею (а отже, і відчувати радість діяти, мати задоволення), вона вдається до сурогатів, за допомогою яких можна штучно викликати ілюзорне відчуття задоволення, престижності. Такими засобами є алкоголь, наркотики. Це призводить до фізичного і соціально-психічного ослаблення частини людей і суспільства в цілому.

К.Д. Ушинський досить високо оцінював роль виховання, зокрема трудового, у формуванні особистості дитини, багато писав про важливість ознайомлення дітей з різними професіями, поєднання навчання з продуктивною працею.

Трудова підготовка, за К.Д. Ушинським має враховувати фізичні можливості чоловіків і жінок. Він вимагав, щоб професійна освіта здійснювалася обов'язково через елементарну освіту, оскільки перша приносить тільки заробіток, тоді як друга дає знання і духовний розвиток .

Отже, можна зробити висновок, що в педагогічній системі К.Д. Ушинського ідея трудового виховання посідає чільне місце. Організація продуктивної, а також суспільно корисної праці розглядається ним як стрижневе завдання діяльності школи, важливий чинник підготовки молоді до існування в суспільстві. Безумовно, не всі поставлені проблеми були ним розв'язані, проте це не применшує їхньої позитивної ролі в розвитку педагогічної теорії й практики.

2.2 Ушинський про значення праці у вихованні людини

Велику роль як засобу виховання особистості Ушинський відводить праці. В своїй роботі «Праця в її психічному і виховному таненні» він підкреслює, що людина формується і розвивається у трудовій діяльності. Праця, по-перше, є основою і засобом людського існування і, по-друге, вона є джерелом фізичного, розумового і морального вдосконалення людини. Ось чому, на його думку, виховання, якщо воно бажає щастя людині, повинно виховувати її не для щастя, а готувати до праці.

Вільна праця потрібна людині сама по собі, для розвитку в ній почуття людської гідності. Багатство, відсутність праці діє руйнівно не тільки на моральність, але навіть і на щастя суспільства. Погану послугу зробив би державі той, «хто знайшов би засіб відпускати їй щороку ту суму грошей, яка необхідна її громадянам. А якби люди винайшли казковий мішок, з якого вискакує все, чого душа забажає, або винайшли машину, яка цілком замінює всяку працю людини... то сам розвиток людства зупинився б: розпуста і дикість заволоділа б суспільством, саме суспільство розпалося б: із знищенням необхідності особистої праці історія повинна припинитись», виховання повинно прищепити любов і жадобу до серйозної праці, дати звичку до праці, бо справжня серйозна праця завжди важка.

Ушинський надавав великого значення фізичній праці, вважаючи дуже корисним, щоб людина у своїй діяльності поєднувала . фізичну і розумову працю, підкреслюючи велике виховне значення сільськогосподарської праці (особливо в сільських школах).

Ушинський називає такі вимоги до дитячої праці: посильність як фізичної, так і розумової праці, відповідність вікові дітей: самостійний характер праці, чергування видів праці: праця фізична не тільки приємний, а й корисний відпочинок після розумової.

Велике значення у фізичному вихованні дітей має, на його думку, вивчення природознавства, зокрема анатомії і фізіології людини. У своїй книзі «Дитячий світ» Ушинський дуже цікаво розповідає про будову організму людини. На цікавих прикладах показує роль фізичного загартування. У третьому томі «Педагогічної антропології» він зробив спробу обгрунтувати мету, зміст та форму фізичного виховання дітей, виходячи з основ анатомії і фізіології людини, медицини, санітарії та гігієни, приділивши велику увагу зміцненню нервової системи учнів та вихованню у них волі різними способами фізичного загартування [21, 336].

Отже, під гармонійно розвинутою особистістю Ушинський розумів людину, в якій поєднані розумова зрілість, моральна досконалість і фізична розвиненість.

2.3 Умови успішного трудового виховання дітей

Трудове виховання є практичною підготовкою молодого покоління до участі в суспільному виробництві і водночас найважливішим елементом морального, інтелектуального та естетичного виховання. К.Д. Ушинський працював над створенням такої системи трудового виховання, в якій праця формує моральні й інтелектуальні риси особистості. Своє виховне значення він вбачав в тому, щоб праця увійшла в духовне життя людини, яку виховують, у життя колективу, щоб захоплення працею ще в роки отроцтва і ранньої юності стало одним з найважливіших його інтересів.

Трудова культура -- це такий ступінь духовного розвитку, коли людина не може жити без праці в ім'я загального блага, коли праця наповнює її життя високим моральним натхненням, духовно збагачує життя колективу.

Праця може стати джерелом радості лише тоді, коли людина бачить у ній щось значніше, ніж добування коштів для задоволення матеріальних потреб,-- духовну творчість, розкриття своїх здібностей, таланту. Ідеал трудового виховання за К.Д. Ушинським полягає в тому, щоб кожна людина вже в роки отроцтва і ранньої юності знайшла ту працю, в якій найповніше і найяскравіше розкривалися б її природні задатки, яка давала б їй щастя духовної творчості. Аналізуючи готовність учня до трудового життя, педагог думає про те, що він уміє робити для суспільства і що дає йому праця для його особистого духовного життя, якою мірою в трудових успіхах розкриваються його сили, здібності.

К.Д. Ушинський добивався того, щоб дитину надихало на працю бажання принести користь суспільству. Тому залучав дітей насамперед до роботи, яка створює всенародні багатства (підвищення родючості грунту; закладання полезахисних лісосмуг, виноградників, садів; участь у будівництві господарських і культурно-побутових споруд та доріг). Така праця для суспільства, для майбутнього стає для дітей школою морального загартування. У того, хто в дитинстві й отроцтві близько бере до серця суспільні інтереси, виховується почуття обов'язку, честі. Совість не дозволяє йому бути байдужим, коли мова йде про суспільні цінності [20, 21].

Не слід поспішати рано залучати дитину до оплачуваної праці -- це може прищепити користолюбство, дух корисливості. До того як одержати першу оплату за свою працю, учень повинен набути значного морального досвіду безоплатної праці, яка створює матеріальні цінності для суспільства. Гроші, якими оплачується колективна праця учнів, ідуть, за бажанням самого колективу, для задоволення матеріальних і духовних потреб членів колективу. «У роки дитинства, отроцтва, ранньої юності ми розкриваємо перед людиною найвищу красу життя -- служіння суспільству своєю працею. Сотні фактів -- життєвих доль -- переконали нас у тому, що, чим більше доклала людина в дитинстві, отроцтві і юності своїх зусиль у безоплатній праці для суспільства, тим глибше вона бере до серця те, що, здавалося б, безпосередньо не стосується її особисто» [21, 345]].

Високий моральний зміст праці К.Д. Ушинський вбачав також у тому, що людина втілює в матеріальні результати праці свій розум, майстерність, безкорисливу закоханість у справу, готовність передати свій досвід товаришам. Він добивався, щоб у своїй праці дитина переживала, відчувала свою честь, гідність, пишалася своїми успіхами.

Перш ніж зрозуміти суспільне значення праці, дитина повинна відчути, що без праці не можна жити, що праця дає радість, повноту духовного життя. Слід прагнути до того, щоб праця увійшла в духовне життя ще в молодшому віці. Аналізуючи трудові процеси виробничого оточення, педагог знаходив в ньому те, що яскраво, наочно, зрозуміло для дітей розкриває суспільне і творче значення праці, переконує їх у тому, що вони беруть участь у створенні матеріальних цінностей для суспільства. Дитина переживає почуття гордості, честі, гідності; праця входить в її духовне життя.

Особливо корисно в ранньому віці залучати дітей до обробки матеріалів (дерева, металу тощо) за допомогою машин і механізмів. Це ціла галузь трудового виховання.

Природі дитини властиве прагнення до змін, чергування, поєднання двох, трьох видів трудової діяльності, що мають свої характерні риси, специфіку операцій, умінь. Та сама дитина, яка із захопленням вирощує рослини на ділянці або в теплиці, доглядає за тваринами, з не меншим задоволенням працює в гуртку юних техніків або займається художньою творчістю. У різноманітності діяльності, у новизні справи дитина знаходить задоволення.

Яке б-то не було «прикріплення» дитини до того чи іншого гуртка, ланки -- зовсім неприпустиме, як неприпустима й одноманітність праці. Чим різноманітнішою була праця дітей у роки отроцтва і ранньої юності, тим свідоміше юнак, дівчина вибирають спеціальність, тим яскравіше розкриваються їхні індивідуальні нахили..

Праця дітей повинна мати якомога більше спільного з продуктивною працею дорослих і щодо суспільного значення, і щодо технології трудових процесів. Чим більше схожа праця дітей на працю дорослих, тим більший її виховний вплив.

Не можна затримувати розвиток дітей; вони повинні якомога раніше використовувати такі самі знаряддя праці, як і дорослі. Звичайно, машини, механізми, інструменти для дітей повинні відповідати віковим особливостям, правилам шкільної гігієни і техніки безпеки.

Однією з найсильніших спонук до фізичної праці є важливість задуму цієї праці, поєднання зусиль розуму і рук. Чим важливіший задум, тим з більшим інтересом виконується найпростіша робота. Оволодіння майстерністю, дослідження, експериментування, використання даних науки в праці -- усе це дитина усвідомлює і переживає як моральну гідність.

Особливо важливо забезпечити єдність фізичних зусиль та інтелекту в сільськогосподарській праці, де багато одноманітних трудових процесів.

Усе, що роблять діти в молодшому і середньому віці, слід розвивати, поглиблювати, застосовувати на ширшій основі, коли вони стають старшими. Дуже важливо, щоб праця в роки отроцтва полегшувала опанування нових умінь і навичок у роки юності.

Раннє включення в трудову діяльність дає змогу добитися того, що в 10--12-річному віці дитина в нас уміє обробляти грунт, готувати його під зернові й технічні культури, вирощувати і збирати врожай цих культур, вирощувати плодові дерева, заготовляти добрива і вносити їх у грунт, перетворювати неродючий грунт у грунт високої родючості, керувати двигуном внутрішнього згоряння, працювати на токарному і свердлильному верстатах.

Посильність дитячої праці визначається не тільки відповідністю фізичного навантаження силам дитини, а й правильним чергуванням розумової і фізичної праці, а також різноманітністю видів трудової діяльності.

Будь-яку фізичну працю дитини треба розглядати в тісному зв'язку з усім її духовним життям.

Радощі праці відкриваються перед дитиною не лише тоді, коли їй доступні також інші радощі, культурні цінності та духовні блага -- художня література, музика, живопис, спорт, подорожі по рідному краю. Підносячи людину, розвиваючи в неї благородство душі, ці блага і цінності допомагають їй глибше осмислити і пережити радість творчості, творення. Чим більше джерел людської культури відкрито перед розумом і серцем у роки отроцтва і ранньої юності, тим більшою мірою праця облагороджує людину [20, 22].

Успіх трудового виховання залежить від належно підготовленої матеріальної бази, від правильного визначення видів трудової діяльності, що пропонується дітям, а також від педагогічно доцільних форм і методів виховної роботи.

ВИСНОВКИ

Курсова робота досліджувала одну з актуальних проблем сучасної педагогічної науки і практики - трудове виховання у педагогічній спадщині К.Д. Ушинського. Вивчення та аналіз низки літературних джерел, дали змогу зробити такі висновки:

1. Трудове виховання в сучасній школі - це педагогічна діяльність, спрямована на формування в учнів готовності до праці в умовах ринку. Трудове виховання -- виховання свідомого ставлення до праці через формування звички та навиків активної трудової діяльності.

2. Значне місце у трудовому вихованні і навчанні займають уроки праці в початкових класах, заняття в навчальних майстернях в середніх класах і навчально-виробнича практика в старших класах.

3. Трудове виховання спрямоване на формування системи якостей, необхідних для ефективної професійної діяльності. Предметом такого виховання виступає професійна компетентність вихованця.

4. Зміст трудового виховання визначається навчальною програмою для кожного класу. Його особливості відображають поняття «трудова свідомість», «досвід трудової діяльності», «активна трудова позиція».

5. Завдання трудового виховання зумовлені потребами існування, самоутвердження і взаємодії людини в суспільстві та природному середовищі.

6. Засоби трудового виховання охоплюють велику кількість предметів, дій, знарядь тощо, які допомагають людині здійснювати певні трудові операції -- це фізичні зусилля людини, знаряддя праці, обладнання, природні багатства та ін.

7. Трудове виховання є довготривалим процесом. По суті, він охоплює все життя людини. Але основи закладаються в дитинстві. Значною мірою риса працьовитості людини є моральною категорією, належить до загальнолюдських морально-духовних цінностей. Тому так важливо в ранньому дитинстві сформувати психологічні засади працелюбства людини.

8. К.Д. Ушинський, глибоко занурюючись у психологічні засади виховання, писав: "Праця, як ми її розуміємо, є така вільна і погоджена з християнською моральністю діяльність людини, на яку вона наважується з безумовної необхідності її для досягнення тієї чи іншої істинно людської мети в житті».

9. К.Д. Ушинський вважав працю генеруючим засобом соціального становлення особистості: "Правильне ... виховання неможливо собі уявити як виховання нетрудове".

10. Підтримуючи народні традиції в царині виховання, К.Д. Ушинський вбачав у праці невичерпне джерело виховання всебічно розвиненої особистості. "Виховну місію школи, ми вбачаємо в тому, щоб праця увійшла в духовне життя особистості, в життя колективу, щоб захоплення працею уже в роки отроцтва й ранньої юності стало однією з найважливіших якостей людини".

11.В педагогічній системі К.Д. Ушинського ідея трудового виховання посідає чільне місце. Організація продуктивної, а також суспільно корисної праці розглядається ним як стрижневе завдання діяльності школи, важливий чинник підготовки молоді до існування в суспільстві. Безумовно, не всі поставлені проблеми були ним розв'язані, проте це не применшує їхньої позитивної ролі в розвитку педагогічної теорії й практики.

12. Успіх трудового виховання залежить від належно підготовленої матеріальної бази, від правильного визначення видів трудової діяльності, що пропонується дітям, а також від педагогічно доцільних форм і методів виховної роботи.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Амосов Н.М. Жизнь человека и условия ее прочности // Наука и жизнь. - 1976. - № 9. - С. 68 - 69.

2. Ващенко Г. Загальні методи навчання. - К.: Українська видавнича спілка, 1997. - 441 с.

3. Гильбух Ю.З. , Верещак Е. П. Психология трудового воспитания школьников. - К.: Рад. шк., 1987.

4. Державна національна програма “Освіта” (“Україна ХХІ століття”). - К.: Школяр, 1994.

5. Дидактика сучасної школи / За ред. В.О. Онищука. - К.: Рад. шк., 1987. - 351 с., рос мовою.

6. Захаров Н.Н. Профессиональная ориентация школьников. - М.: Просвещение, 1988.

7. Коменський Я.А. Велика дидактика // Педагогічна спадщина / Уклад. В.М. Кларін, О.М. Джуринський. - М.: Педагогіка, 1998. - С. 11 - 104.

8. Кравець В.П. Історія української школи і педагогіки: Курс лекцій. - Тернопіль, 1994.

9. Любар О.О. Історія української педагогіки / За ред. М.Г. Стельмаховича. - К.: ІЗМН, 2000.

10. Макаренко А.С. Лекції про виховання дітей //Твори: в 7 т. - Т. 4. - К.: Рад. шк., 1954.

11. Могила Н.М. З живого джерела. - К.: Вища школа, 1995. - 232 с.

12. О трудовом воспитании: Хрестоматія. - М.: Просвещение, 1982.

13. Педагогіка / За ред. А.М. Алексюка. - К.: Вища школа, 1985. - 296 с.

14. Підласий І.П. Педагогіка - М.: Просвіта, 1996. - 432 с.

15. Пономарев Я.А. Психология творчества и педагогика. - М.: Педагогика, 1976. - 280 с.

16. Прокопенко И.Ф. Экономическое образование школьников. - Харьков: Основа, 2001.

17. Савченко О.Я. Дидактика початкової школи. - к.: Абрис, 1997. - 416 с.

18. Сухомлинський В.О. Павлиська середня школа // Вибрані твори в 5-ти томах. - К.: Рад. шк., 1997. - С. 89 - 128.

19. Сухомлинський В.О. Проблеми виховання всебічно розвиненої особистості // Вибрані твори в 5-ти томах. - Т.1. - К.: Рад. шк., 1976. - С. 2 9.

20. Ушинський К.Д. Вибрані педагогічні твори в 2-х томах. - К.: Рад. шк., 1983. - т. 1. - 488 с.

21. Ушинський К.Д. Праця в її необхідному значенні. - Т. 2. - С. 333-362.

22. Ушинський К.Д. Людина як предмет виховання. - Т. 8. - С. 11-61.

23. Фіцула М.М. Педагогіка. - К.: Академія. - 2000. - 478 с.

24. Ягупов В.В. Педагогіка: Навч. посібник. - К.: Либідь, 2003. - 560 с.

Размещено на Allbest.ru