Таким чином, витрати на заробітну плату становлять:

грн.

10.5 Розрахунок капіталовкладень

Розрахунок капіталовкладень, з урахуванням витрат на покупні матеріали, витрат на комплектуючі матеріали, витрат на електроенергію, монтажних витрат і витрат на заробітну плату, для модернізації фізичної моделі ліфта та створення системи візуалізації зробимо за формулою:

, (10.7)

де - капіталовкладення на створення комп'ютеризованої фізичної моделі ліфта; - базові витрати на покупні вироби та комплектуючі матеріали; - витрати на електроенергію при створенні стенда; - витрати на монтаж; - витрати на заробітну плату.

грн.

Протягом проведення розрахунків, були прораховані витрати на комп'ютеризацію фізичної моделі ліфта

Таким чином, впровадження системи дистанційного керування електроприводом для лабораторного стенду хоча і вимагає вкладення додаткових коштів, але дає змогу дистанційно керувати електроприводом ліфта.

Завдяки чому в навчальному процесі та наукових дослідженнях спрощується спосіб завдання режиму роботи, і веде до більш якісної практичної підготовки студентів під час проведення лабораторних робіт та проведення досліджень.

Висновки за розділом:

В ході розрахунків було визначено базові витрати на покупні вироби та комплектуючі матеріали, витрати на електроенергію при створенні лабораторного комплексу, та потрібні капіталовкладення для створення лабораторного комплексу частотно-регульованого електроприводу ліфта з системою дистанційного керування. Визначені затрати встановлено на момент покупки необхідного обладнання та його монтажу.

11. Охорона праці та безпека у надзвичайних ситуаціях

11.1 Техніка безпеки при роботі з ліфтовим обладнанням

Застосування різних типів пасажирських ліфтів, вантажопідйомних машин і механізмів вимагає вмілої роботи з ними, знання і дотримання заходів безпеки.

Пристрій і безпечна експлуатація пасажирських ліфтів та вантажопідіймальних механізмів регламентується Правилами будови і безпечної експлуатації ліфтів, затвердженими Держгіртехнаглядом. Згідно з правилами відповідальність за справний стан і безпечну експлуатацію пасажирських ліфтів та вантажопідіймальних механізмів покладається на спеціально виділеного наказом інженерно-технічного працівника ліфтової служби, підприємства, цеху або ділянки, де експлуатується даний механізм. Пасажирські ліфти і вантажопідйомні механізми всіх видів забезпечуються паспортами, в яких зазначають їх характеристики (тип, вантажопідйомність, швидкість руху і т.п.). Реєстрування в органах технічного нагляду підлягають всі ліфти, крім тих, у яких вантажопідйомність до 160 кг.

Підйомні механізми підлягають технічному огляду: частковому - не рідше одного разу на рік і повному - не рідше одного разу на три роки. Технічний огляд включає в себе огляд, статичні і динамічні випробування механізмів. При огляді перевіряється робота механізмів електрообладнання, освітлення, приладів управління і безпеки. Дозвіл на допуск ліфта в експлуатацію видає інспектор технічного нагляду після огляду. Експлуатація ліфтів забороняється, якщо виявлені технічні неполадки або відхилення від норм і прострочений термін опосвідчення.

Безпека експлуатації пасажирських ліфтів та вантажопідйомних механізмів забезпечується надійністю і міцністю конструктивних елементів, канатів, ланцюгів. Пасажирські ліфти і вантажопідйомні механізми повинні мати надійні гальмівні пристрої, обмежувачі ходу (висоти підйому вантажу), обмежувачі вантажопідйомності і швидкості руху. Електричне обладнання пасажирських ліфтів та захисне заземлення повинні відповідати "Правилам пристроїв електричних установок", затвердженим Держгіртехнаглядом.

Ліфти не рідше 1 разу на рік проходять технічний огляд, при якому відбувається їх огляд, статичні і динамічні випробування. При огляді перевіряється робота механізмів електрообладнання, освітлення, пристроїв управління і безпеки.

Дозвіл на допуск до роботи з ліфтом і введення в експлуатацію видає інспектор технічного контролю після огляду.

Всі пасажирські та вантажні ліфти обов'язково обладнуються уловлювачами, які утримують кабіну від падіння при обриві троса, гальмом підйомної лебідки, противагою, дверними контактами, які не дозволяють пуск кабіни при відкритих дверях; обмежувачами вантажопідйомності і швидкості, кінцевими вимикачами. При обриві троса уловлювач зобов'язаний зупинити кабіну на відстані не більше 0,1 м від точки обриву.

Відповідальність за стан і експлуатацію ліфтів покладається на працівника підприємства. Обслуговування ліфтів може бути доручено за договором спеціалізованій організації.

Особистість, відповідальна за справність і безпечну експлуатацію ліфтів, обов'язково дотримується своєчасного проведення технічного опосвідчення, огляду, і не допускає до роботи ліфти з простроченим терміном огляду, профілактичних оглядів і ремонтів.

Перед початком проведення технічного обслуговування ліфта електромеханік зобов'язаний: а) попередити ліфтера, ліфтера-обхідника, диспетчера диспетчерського пульта, диспетчера ОДС про зупинку ліфта, зробити запис в журналі і, отримавши ключі від машинного приміщення, розписатися в журналі видачі ключів; б) на всіх дверях шахти ліфта з дверцятами, через які проводиться посадка пасажирів або завантаження вантажів, вивісити плакати "Ліфт зупинений на технічний огляд". У ліфтів з автоматичним приводом дверей плакати на дверях шахті не вивішують, але відключають електропривод дверей; в) переконатися, що при відсутності кабіни на поверхах двері шахти ліфта не відкриваються; г) перевірити справність огорожі шахти і, при необхідності, усунути несправність.

Перед початком проведення робіт з технічного обслуговування ліфта в машинному, блочному приміщеннях ліфта, в шахті і в приямку електромеханік зобов'язаний: а) відключити вступної рубильник; б) перевірити відсутність напруги на всіх запобіжних ланцюгах ліфта; в) переконатися у відсутності людей в кабіні і в закритому положенні дверей шахти, перевести ліфт на режим управління з машинного приміщення і відключити викличні апарати. Далі, включити вступної рубильник і, за наявності магнітної відводки, переконатися, що двері поверху, на якому знаходиться кабіна, закрита; г) перемістити за допомогою апаратів ланцюга управління кабіну в положення між поверхами, щоб запобігти вхід в кабіну пасажирів.

Кожен ліфт, крім диспетчерезованого, повинен підлягати огляду ліфтером відповідно до вимог його виробничої інструкції. Диспетчерезовані ліфти підлягають огляду з періодичністю, визначеною організаціями, які його проводять.

Управління пасажирськими, вантажними і лікарняними ліфтами з внутрішнім керуванням повинно бути доручено ліфтерам.

Робота ліфта не допускається якщо: відсутній паспорт або відомості про реєстрацію; не проведено технічний огляд або експертне обстеження ліфта; Закінчився зазначений в паспорті термін роботи ліфта; не призначено наказом працівників, відповідальних за організацію робіт з з технічного обслуговування і ремонту ліфтів, за організацію та за справний стан ліфтів; відсутня атестований обслуговуючий персонал (електромеханіки, ліфтери); не виконані приписи посадових осіб спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з промислової безпеки та охорони праці; технічного обслуговування і ремонту ліфтів, за організацію експлуатації та за справний стан ліфтів; відсутня атестований обслуговуючий персонал (електромеханіки, ліфтери); не виконані приписи посадових осіб спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з промислової безпеки та охорони праці; знос канатів перевищує встановлені норми; є тріщини, деформації в металоконструкціях ліфта; несправні прилади та пристрої безпеки, а також мають місце інші несправності, що впливають на безпечну експлуатацію ліфта.

11.2 Розрахунок необхідного природнього освітлення для навчальної дослідної лабораторії "Керування електромеханічними системами"

Природне освітлення - освітлення приміщень прямим або відбитим денним світлом (видима частина променевої енергії сонця).

Організація раціонального природного освітлення на робочих місцях - одне з умов забезпечення нормальної виробничої діяльності людини. Недостатня освітленість робочого місця може спричинити професійне захворювання або виробничий травматизм.

Приміщення з постійним перебуванням людей повинні мати природне освітлення, яке забезпечується бічним, верхнім та комбінованим світлом. Бічне природне освітлення - освітлення приміщення через світлові прорізи у зовнішніх стінах.

Верхнє природне освітлення - освітлення приміщень через світлові ліхтарі, прорізи у покритті або у стінах місць перепаду висот будівлі.

Комбіноване освітлення - поєднання верхнього та бічного природного освітлення.

Через постійну зміну зовнішнього світла природне освітленість на робочих місцях характеризується коефіцієнтом природної освітленості (КПО).

Коефіцієнт природної освітленості (КПО) - процентне відношення природної освітленості у будь-якій точці в середині приміщення до одночасно виміряної на тому ж рівні освітленості зовнішньої горизонтальної площини рівномірно розсіяним (дифузійним) світлом усього небосхилу

(11.1)

Для приміщень з одностороннім бічним освітленням нормується мінімальне значення КПО у точці, розташованій на відстані 1 м від стінки, найменш віддаленої від світлових прорізів, на перерізі вертикальної площини характерного розрізу приміщення та умовної робочої поверхні.

Для приміщень із двостороннім бічним освітленням нормується мінімальне значення КПО у точці посередині приміщення на перерізі вертикальної площини характерного розрізу приміщення та умовної робочої поверхні.

При верхньому або комбінованому освітленні нормується середнє значення КПО у точках, розташованих на перерізі вертикальної площини характерного розрізу приміщення та умовної робочої поверхні. При цьому перша та остання точки приближаються на відстані І м від поверхні стін або перегородок.

У разі комбінованого освітлення допускається розподіл приміщення на зони з бічним (прилеглі до зовнішніх стін з вікнами) та верхнім освітленням. Нормування та розрахунок природного освітлення у кожній зоні проводиться окремо.

Під час нормування природної освітленості визначається найменший розмір об'єкта розрізнення, відповідний йому розряд зорової роботи та нормований коефіцієнт природної освітленості.

Суть розрахунку полягає у визначенні сумарної плоті світлових прорізів, потрібної для забезпечення нормованого значення коефіцієнта природної освітленості на робочих місцях.

Розрахунок площі світлових прорізів виконується за формулами:

при бічному освітленні (через вікно):

(11.2)

де - площа світлових прорізів відповідно при бічному, м²; - нормативне значення КПО,%; - коефіцієнт; - світлова характеристика ліхтаря або світлового прорізу в площині покриття; - площа підлоги приміщення, м²; - коефіцієнт затінення вікон будівлями, що стоять навпроти; - загальний коефіцієнт світлопропускання; - коефіцієнт, що враховує підвищення КІІО при бічному освітленні за рахунок світла відбитого від поверхні приміщення та підстеляю чого шару прилеглого до будівлі;

Таблиця 11.1 - параметри навчальної дослідної лабораторії "Керування електромеханічними системами"

Довжина , м	5,9
Ширина . м	5,6
Висота , м	3,6
Площа підлоги	33
Площа стелі	33
Площа стіни	21,2

Загальний коефіцієнт світлопропускання розраховується за формулою:

(11.3)

де

- коефіцієнт світло пропускання матеріалу; - коефіцієнт, який враховує втрати світла в рамі світло прорізу; - коефіцієнт, який враховує втрати світла в несучих конструкціях покриття (для стальних ферм 0,9; залізобетонних і дерев'яних - 0,8; при бічному освітленні - 1); - коефіцієнт, який враховує втрати світла в сонцезахисних пристроях (для штор і жалюзі, які прибираються і регулюються - 1; стаціонарних - 0,65-0,75; для горизонтальних козирків - 0,6-0,9); - коефіцієнт, який враховує втрати світла в захисній сітці, яка встановлюється під ліхтарями (приймається рівним 0,9).

Нормовані значення КПО для приміщень визначаються за формулою:

(11.4)

де

- нормативне значення КПО; - коефіцієнт світового клімату; - коефіцієнт сонячного клімату.

Визначаємо середньовиважений коефіцієнт відбиття g_сер:

(11.5)

Підставивши розраховані вище значення у формулу 8.2 отримаємо:

Вибираємо стандартні вікна з розміром 1080х1800 мм, тоді площа одного вікна становитиме

Визначаємо необхідну кількість вікон:

шт. (11.6)

Приймаємо 2 вікна. Для забезпечення необхідного освітлення лабораторії вибираємо одностороннє бокове освітлення двома вікнами на одній стіні.

Розрахуємо проміжок між вікнами по формулі:

(11.7)

11.3 Електробезпека при роботі з крановим обладнанням

Робота з великою машинною технікою супроводжується ризиком для життя, тому важливо дотримуватися правил електробезпеки при експлуатації та ремонті кранового обладнання. Так як крани використовуються часто в будівництві, машиніст, крім знання техніки безпеки в процесі управління краном, повинен дотримуватися заходів безпеки на будівельному майданчику.

Одним з важливих умов безпечної роботи є справна техніка, запасні джерела резервного та аварійного гідро-живлення, Їх присутність в процесі роботи гарантує не тільки справну роботу, але і збільшення потужності і скорочення часу переходу агрегату з робочого стану в транспортний.

Кожен працівник повинен робити керування і огляд крана в спецодязі і засобах індивідуального захисту. Для роботи з напругою до 1000 В необхідно використовувати діелектричні рукавички, килимки заземлення, гумові боти, калоші виготовлені зі спеціальної гуми з високим ступенем міцності і еластичності.

Перед використанням кранового обладнання необхідно упевнитися в справності електрообладнання.

Щільне прилягання якоря до магнітопроводу до якоря;

Чистота магнітопроводу;

Відсутність дефектів обмотки гальмових електромагнітів змінного струму;

Відсутність дефектів захисних пристроїв в ланцюзі електроживлення.

Також важливо дотримуватися інструкцій використання певного виду крана. Забороняється піднімати вантаж, що перевищує допустимі габарити і вага, працювати в особливо небезпечних умовах (погодні). Заборонено починати роботу без перевірки якості встановленого обладнання. У разі виявлення несправності крана в процесі роботи (задимлення, іскри в електрообладнанні) необхідно зупинити роботу і оглянути стан агрегату.

Потерпілому від ураження струмом, необхідно надати долікарську допомогу: ізолювати від джерела за допомогою безпечних матеріалів, зробити штучне дихання, викликати швидку допомогу. У разі загоряння деталей необхідно використовувати спеціальне обладнання для гасіння, викликати пожежну службу.

Висновки за розділом:

У восьмому розділі дипломної роботи були розглянуті питання техніки безпеки при роботі з ліфтовим обладнанням та порядок проведення технічного обслуговування ліфта, електробезпека при роботі з крановим обладнанням та порядок дії у випадку ураження струмом людини. Також був проведений розрахунок необхідного природнього освітлення для навчальної дослідної лабораторії "Керування електромеханічними системами", в результаті якого було отримана кількість і розмір вікон для забезпечення необхідного освітлення лабораторії.

Висновки

Використання частотно-регульованого електроприводу ліфта дозволить:

поліпшити точність зупинки кабіни ліфта;

забезпечити більш високу точність підтримки швидкості ліфта, незалежно від завантаження кабіни;

обмежити пускові струми двигуна;

відмовитись від використання додаткових маховиків, що дозволить знизити витрату електроенергії і зменшити нагрів електродвигуна;

знизити знос колодок гальма і підвищити надійність його роботи.

Розроблено структуру системи управління ліфтом на базі пристроїв віддаленого вводу / виводу, що формують сигнали управління частотно-регульованим ЕП підйомника. Зроблено вибір елементів розробленої системи управління.

Аналіз отриманих в роботі статичних електромеханічних та енергетичних характеристик частотно-регульованого ЕП показав, що при досить широкому діапазоні зміни частоти обертання двигуна ККД і коефіцієнт потужності залишаються на рівні максимального.

Отримані в ході математичного моделювання криві, що відображають зміну в часі кутової швидкості обертання і моменту на валу двигуна підтверджують працездатність розробленої системи ЕП системи ліфта.

Перелік використаних джерел

1. Башарин А.В. Примеры расчетов автоматизированного электропривода / А.В. Башарин, Ф.Н. Голубев, В.Г. Капперман. - Л.: Энергия, 1971. - 440 с.

2. Белов М.П. Автоматизированный электропривод типовых производственных механизмов и технологических комплексов / М.П. Белов, В.А. Новиков, Л.Н. Рассудов. - М.: Издательский центр "Академия", 2004. - 576 с.

3. Величко О.В. Теория электропривода. Часть 1. Механика и характеристики двигателей в электроприводе: учебное пособие / Т.В. Величко, Д.И. Родькин. - Кременчуг: КГПИ, 1999. - 237 с.

4. Герман-Галкин С.Г. Компьютерное моделирование полупроводниковых систем в Matlab6.0: учебное пособие / С.Г. Герман-Галкин. - СПб.: КОРОНА принт, 2001. - 320 с.

5. Ещин Е.К. Электромеханические системы многодвигательных электроприводов: Моделирование и управление / Е.К. Ещин. - Кемерово, Кузбасский государственный технический университет, 2003. - 247 с.

6. Костинюк Л.Д. Моделювання електроприводів: навчальний посібник / Л.Д. Костинюк, В.І. Мороз, Я.С. Паранчук. - Львів: Видавництво Національного університету "Львівська політехніка", 2004. - 404 с.

7. Черных И.В. Моделирование электротехнических устройств в MATLAB, SimPowerSystems и Simulink/И.В. Черных. - М.: ДМКПресс; СПб: Питер, 2008. - 288 с.

8. Чиликин М.Г. Основы автоматизированного электропривода / М.Г. Чиликин, М.М. Соколов, В.М. Терехов и др. - М.: Энергия, 1974. - 568 с.

9. Сыромятников И.А. Режимы работы асинхронных и синхронных двигателей / И.А. Сыромятников / под ред. Мамиконянца. - М.: Энергоатомиздат, 1984. - 240 с.

Додатки

Додаток А

Підпрограми розроблені в SCADA-системі zenon 6.51 на віртуальній мові TechnoLD.

Рисунок А.1 - Підпрограма відчинення дверей на візуальній мові Techno LD

Рисунок А.2 - Підпрограма зачинення дверей на візуальній мові Techno LD

Додаток Б

Рисунок Б.1 - Підпрограма руху вгору на візуальній мові Techno LD

Рисунок Б.2 - Підпрограма руху вниз на візуальній мові Techno LD

Додаток В

Рисунок В.1 - Підпрограма уповільнення з зупинкою на візуальній мові Techno LD

Размещено на Allbest.ru