Размещено на http://www.allbest.ru/

Реферат

Дипломна робота містить: ____ с., ___ рис., ___ табл., __додатки, __ посилань.

Об'єкт дослідження - автоматизований електропривод пасажирського ліфта в умовах навчально-дослідної лабораторії.

Мета роботи - комп'ютеризація фізичної моделі ліфта в умовах навчально-дослідної лабораторії "Керування електромеханічними системами".

Уданій роботі розглянутий один із способів комп'ютеризації фізичних моделей лабораторних установок за допомогою якості програмного забезпечення SCADA-системи zenon 6.51.

Для автоматизації ліфта був розрахований та вибраний асинхронний двигун з к. з. ротором серії 4А80А6. Розраховані його статичні, динамічні та енергетичні характеристики.

Таким чином обґрунтований вибір системи перетворювач частоти - асинхронний двигун, створена математична модель, побудовані та проаналізовані графіки перехідних процесів системи.

Зміст

• 1. Вступ
• 2. Розробка функціональної схеми та вибір обладнання
• 2.1 Розробка функціональної схеми
• 2.2 Вибір перетворювача частоти
• 2.3 Вибір, налаштування та підключення обладнання для системи візуалізації дистанційного керування
• 2.3.1Відомості про інтерфейс RS-485
• 2.3.2 Відомості про модуль дискретного виводу ОВЕН МУ110-16Р та модуль дискретного вводу ОВЕН МУ110-16Д
• 2.3.3 Ноутбук HP-15-d000sr (F7R82EA)
• 3. Дослідження статичних режимів роботи автоматизованого електроприводу ліфтової установки
• 3.1 Розрахунок потужності двигуна ліфтової установки
• 3.2 Розрахунок параметрів схеми заміщення АД
• 3.3 Аналіз статичних електромеханічних характеристик ЕП ліфта при зміні частоти обертання
• 4. Дослідження динамічних характеристик автоматизованого технологічного комплексу
• 4.1 Структурна схема матиматичної моделі
• 4.2 Аналіз динамічних характеристик системи електроприводу ліфта
• Висновки до розділу
• 5. Програмно-алгоритмічне забеспечення комп'ютерізації фізичної моделі ліфта
• 5.1 Обґрунтування програмного забезпечення
• 5.2 Розробка системи візуалізації дистанційного керування
• 5.3 Розробка програми керування фізичною моделлю ліфта
• 6. Комп'ютерізація фізичної моделі ліфта
• 6.1 Розробка інтерфейсу програми АСК керуванням ліфта в SCADA-системі zenon 6.51 (Розробка системи візуалізації дистанційного керування)
• 6.2 Розробка програми керування фізичною моделлю ліфта
• 7. Техніко-економічне обгрунтування впровадження комп'ютеризованої фізичної моделі ліфта у навчальний процес
• 7.1 Розрахунок витрат на матеріали та покупні вироби
• 7.2 Розрахунок витрат на електроенергію
• 7.3 Розрахунок монтажних витрат
• 7.4 Розрахунок витрат на заробітну плату
• 7.5 Розрахунок капіталовкладень
• 8. Енергоресурсозбереження
• 8.1 Аналіз проблеми, загальна характеристика технологічного процесу
• 8.2 Використання дрібномасштабних фізичних моделей електромеханічного обладнання в задачах підготовки спеціалістів по електромеханіці
• 8.3 Аналіз показників ефективності застосуваннядрібномасштабних фізичних моделей електромеханічного обладнання
• 9. Охорона праці та безпека у надзвичайних ситуаціях
• 9.1 Техніка безпеки при роботі з ліфтовим обладнанням8
• 9.2 Розрахунок необхідного природнього освітлення для навчальної дослідної лабораторії "Керування електромеханічними системами"
• 9.3 Електробезпека при роботі з крановим обладнанням
• Висновки за розділом
• 10. Техніко-економічне обгрунтування впровадження комп'ютеризованої фізичної моделі ліфта у навчальний процес
• 10.1 Розрахунок витрат на матеріали та покупні вироби
• 10.2 Розрахунок витрат на електроенергію
• 10.3 Розрахунок монтажних витрат
• 10.4 Розрахунок витрат на заробітну плату
• 10.5 Розрахунок капіталовкладень
• 11. Охорона праці та безпека у надзвичайних ситуаціях
• 11.1 Техніка безпеки при роботі з ліфтовим обладнанням
• 11.2 Розрахунок необхідного природнього освітлення для навчальної дослідної лабораторії "Керування електромеханічними системами"
• 11.3 Електробезпека при роботі з крановим обладнанням
• Висновки
• Перелік використаних джерел
• Додатки

1. Вступ

Завдання, яке вирішується в дипломнійроботі, відноситься до класу задач оптимізації управління найбільш поширеною моделлю пасажирських ліфтів вантажопідйомністю 320/350 кг і швидкістю руху кабіни 0,71 м / с (число ліфтів даної моделі становить близько 70% відсотків існуючого ліфтового парку України). Всього в Україні налічується 100 тисяч ліфтів.

Актуальність даної теми пояснюється відродженням промислового комплексу України, появою потреби у виробництві нових пристроїв за рахунок впровадження передових технологій, що забезпечують більш якісні характеристики продукції, що випускається, високий рівень культури виробництва, охорони праці та техніки безпеки.

Завданням цієї роботи є комп'ютеризація фізичної моделі ліфта в умовах лабораторії і впровадження його в навчальний процес. Буде викладена робота пристрою управління ліфтом і проведені всі необхідні роботи з модернізації існуючого стенда вантажного підйомника. Новий стенд потрібен для точного відображення роботи пасажирського ліфта, навчання майбутніх електромеханіків роботі пасажирського ліфта.

2. Розробка функціональної схеми та вибір обладнання

2.1 Розробка функціональної схеми

На рисунку 2.1 приведена функціональна схема фізичної моделі лабораторного стенду ліфтової установки, що включає до свого складу дві системи ЕП:

Дводвигунний ЕП складається з асинхронного двигуна АД і двигуна постійного струму ДПТ з незалежною обмоткою збудження ОЗ;

Частотно-регульований ЕП, що складається з АД і перетворювача частоти ПЧ.

Вибір системи ЕП здійснюється блоком комутації БК1. Подача харчування на силові кола АТ і ДПТ здійснюється автоматичним вимикачем QF1. Комутація силових ланцюгів АТ і ДПС здійснюється за допомогою відповідних блоків, а саме блоку комутації БК2 і блоку комутації опорів БПС. Контроль струму в силовому ланцюзі ДПС і струму ОЗ проводиться амперметрами А. Контроль частоти обертання ЕП ліфта проводиться тахометром п, затискачі якого підключені до тахогенератором ТГ, розташованого на одному валу з ЕП підйомника.

Рисунок 2.1 - Функціональна схема лабораторного стенду ліфтової установки

2.2 Вибір перетворювача частоти

В якості перетворювача частоти використаємо ПЧВ102-1К5-В загальний вигляд та технічні дані якого приведені на рисунку 2.2 та таблиці 2.1 відповідно. Також на рисунку 2.3 наведена схема підключення електродвигуна та мережевих дротів.

Рисунок 2.2 - Зовнішній вид перетворювача частоти ПЧВ102-1К5-В

Таблиця 2.1 - Технічні дані перетворювача частоти ПЧВ102-1К5-В

Серія	102-1К5-В
Потужність	1,50 кВт
Напруга на вході	3-ф/380 В
Напруга на виході	3-ф/380 В
Номінальний струм	3,4 А
Вихідна частота, ГЦ	0…200 Гц (VC), 0…400 (U/F)
Цифрові входи, в тому числі імпульсні	5 1
Аналогові входи Аналогові виходи	2 (1 U/I, 1 I) 1 I
Протокол RS-485	Modbus RTU
Вбудовані джерела живлення	10 В/15 мА, 24 В/130 мА
Клас захисту корпусу	IP20
Віброміцність	0.7g
Максимальна відносна вологість	95 % без конденсации влаги
Діапазон робочих температур	0.40 єС при номінальному вихідному струмі 10. + 50 єС зі зниженням вихідного струму
Температура при зберіганні і транспортуванні	-20…+70 єС
Максимальна довжина екранованого кабелю двигуна	15 м
Максимальна довжина неекранованого кабелю двигуна	50 м 150% (60 c)
Перевантажувальна здатність	150% (60 c)
Гальмівний ключ	є, від 1,5 кВт

Рисунок 2.3 - Підключення електродвигуна (кабель А, клеми "Motor") і мережевих дротів (кабель Б, клеми "Mains")

2.3 Вибір, налаштування та підключення обладнання для системи візуалізації дистанційного керування

2.3.1Відомості про інтерфейс RS-485

Стандарт RS-485 - це номер стандарту, вперше прийнятого Асоціацією електронної промисловості (EIA). Зараз цей стандарт має назву TIA/EIA-485 Electrical Characteristics of Generators and Receivers for Use in Balanced Digital Multipoint Systems (Електричні характеристики передавачів і приймачів, що використовуються в балансних цифрових багатоточечних системах). У народі RS-485 - це назва популярного інтерфейсу, використовуваного в промислових АСУТП для з'єднання контролерів та іншого обладнання. Головна відмінність RS-485 від також широко поширеного RS-232 - можливість об'єднання декількох пристроїв.

Інтерфейс RS-485 забезпечує обмін даними між кількома пристроями по одній двухпровідної лінії зв'язку в полудуплексном режимі. Широко використовується в промисловості при створенні АСУ ТП. Швидкість і дальність інтерфейсу RS-485 забезпечує передачу даних зі швидкістю до 10 Мбіт/с. Максимальна дальність залежить від швидкості: при швидкості 10 Мбіт/с максимальна довжина лінії - 120 м, при швидкості 100 кбіт/с - 1200 м.

Кількість пристроїв, що підключаються до однієї лінії інтерфейсу, залежить від типу застосованих в пристрої прийому-передавачів. Один передавач розрахований на управління 32 стандартними приймачами. Випускаються приймачі з вхідним опором 1/2, 1/4, 1/8 від стандартного. При використанні таких приймачів загальне число пристроїв може бути збільшено відповідно: 64, 128 або 256.

Стандарт не нормує формат інформаційних кадрів і протокол обміну. Найбільш часто для передачі байтів даних використовуються ті ж фрейми, що і в інтерфейсі RS-232: стартовий біт, біти даних, біт паритету (якщо потрібно), стоповий біт. Протоколи обміну в більшості систем працюють за принципом "ведучий" - "ведений". Один пристрій на магістралі є провідним (master) і ініціює обмін посилкою запитів підлеглим пристроїв (slave), які розрізняються логічними адресами. Одним з популярних протоколів є протокол Modbus RTU.

Тип з'єднувачів і розпаювання також не обумовлюються стандартом. Зустрічаються з'єднувачі DB9, клемні з'єднувачі й т.д.

На рисунку 2.4 зображено локальна мережа на основі інтерфейсу RS-485, що об'єднує кілька приймально-передавачів. При підключенні слід правильно приєднати сигнальні ланцюга, зазвичай звані А і В. Переполюсовка не страшна, але пристрій працювати не буде.

електропривод ліфтова установка автоматизований

Рисунок 2.4 - Локальна мережа на основі інтерфейсу RS-485

1-сигнальна лінія RS-485 (вита пара);

2-провід вирівнювання потенціалів;

3 - екран (якщо використовується екранний кабель).

Вита пара є оптимальним рішенням для прокладки мережі, оскільки має найменшим паразитним випромінюванням сигналу і добре захищена від наведень. В умовах підвищених зовнішніх перешкод застосовують кабелі з екранованої кручений парою, при цьому екран кабелю з'єднують із захисною "землею" пристрою.

Термінальні резистори забезпечують узгодження "відкритого" кінця кабелю з рештою лінією, усуваючи відображення сигналу. Номінальний опір резисторів відповідає хвильовому опору кабелю, і для кабелів на основі кручений пари зазвичай становить 100 - 120 Ом. Наприклад, широко поширений кабель UTP-5, використовуваний для прокладки Ethernet, має імпеданс 100 Ом. Спеціальні кабелі для RS-485 марки Belden 9841.9844 - 120 Ом. Для іншого типу кабелю може знадобитися другий номінал.

2.3.2 Відомості про модуль дискретного виводу ОВЕН МУ110-16Р та модуль дискретного вводу ОВЕН МУ110-16Д

Прилади призначені для управління за сигналами з мережі RS-485 вбудованими дискретними ВЕ, використовуваними для підключення виконавчих механізмів з дискретним управлінням.

Вбудовані ВЕ можуть працювати в режимі ШІМ.

Технічні характеристики приладу

МУ110 працює в мережі RS-485 по протоколах ОВЕН, ModBus - RTU, ModBus - ASCII, DCON.

Тип протоколу визначається приладом автоматично.

МУ110 не є Майстром мережі, тому мережа RS-485 повинна мати Майстер мережі, наприклад, ПК із запущеною на ньому SCADA-системою, контролер або регулятор.

Конфігурування МУ110 здійснюється на ПК через адаптер інтерфейсу RS-485/RS-232 або RS-485/USB (наприклад ОВЕН АСЗ-М або АС4) за допомогою програми "Конфігуратор М110", входить в комплект поставки.

Основні технічні характеристики МУ110 наведені в таблицях 2.2 і 2.3.

Таблиця 2.2 - Технічні характеристики МУ110

Найменування	Значення
Напруга живлення: МУ110-220.16Р (К) МУ110-24.16Р (К) МУ110-224.16Р (К)	90.264 В змінного струму (Номінальна напруга 220 В) частотою 47.63Гц; 18.29 В постійного струму (Номінальна напруга 24 В) 90.264 В змінного струму (Номінальна напруга 220 В); частотою 47.63Гц або 20.375 В постійного струму (номінальна напруга 24 В)
Споживана потужність, ВА, не більше МУ110-220.16Р (К) МУ110-24 (224) 16 Р (К)	6 12 12
Кількість дискретних вихідних елементів	16
Тип дискретних вихідних елементів	Див. таблицю 2.2
Інтерфейс зв'язку з комп'ютером	RS-485
Максимальна швидкість обміну по інтерфейсу RS-485, біт/сек	115200
Протокол зв'язку, який використовується для передачі інформації	ОВЕН; ModBus-RTU; ModBus-ASCII; DCON
Ступінь захисту корпусу	IP20
Габаритні розміри приладу, мм	(63х110х73) ± 1
Маса приладу, кг, не більше	0,5
Середній термін служби, років	8

Таблиця 2.3 - Технічні характеристики МУ110

Позначення/Найменування	комутований струм
P	реле електромагнітне	3А при напрузі не більше 250 В 50 Гц та cosц> 0,4 або 3 А при постійній напрузі не більше 30 В
K	оптопара транзисторна n-р-n типу, відкритий колектор	400 мА при напрузі не більше 60 В постійного струму

Конструкція прибору

Прилад випускається в пластмасовому корпусі, призначеному для кріплення на DIN-рейку шириною 35 мм або на стіну.

По верхній і нижній сторонам приладу розташовані ряди клем "під гвинт", призначених для підведення проводів живлення, інтерфейсу RS-485, підключення до ВЕ.

Рознімна конструкція клем приладу дозволяє здійснювати оперативну заміну приладу без демонтажу підключених до нього зовнішніх ліній зв'язку

На лицьовій панелі приладу розташовані світло-діоди:

"Виходи 1.16", що показують постійним світінням включення ВЕ;

"RS-485", що сигналізує миготінням про передачу даних приладом;

"Харчування", що світиться при включенні харчування;

"Аварія", що світиться, якщо обмін по мережі RS-485 був відсутній неприпустимо довгий.

Рисунок 2.5 - Схема підключення модулю дискретного виводу ОВЕН МУ110-16Р до ВЕ типу електромагнітне реле

Рисунок 2.6 - Схема підключення модулю дискретного вводу ОВЕН МУ110-16Д

Рисунок 2.7 - Габаритне креслення

Рисунок 2.8 - Схема підключення модулів вводу/виводу ОВЕН МУ110-16Д та ОВЕН МУ110-16Р до лабораторного стенду через SCADA-систему.

2.3.3 Ноутбук HP-15-d000sr (F7R82EA)

Таблиця 2.4 - Технічні параметри ноутбуку HP-15-d000sr (F7R82EA)

Технічні параметри
Процессор	Intel Celeron N2810 (2.0 ГГц)
Дисплей
Розмір по діагоналі	15,6 "
Роздільна здатність	1366x768
Пам'ять
ОЗУ	4 ГБ RAM
Пам'ять користувача	500 ГБ
Оптичні характеристики
Кількість відображуваних колірних відтінків	64000
Таймери
Годинник реального часу	Так
Інтерфейси
Інтерфейси	: 1ЧCAN; 1ЧRS-232; 1ЧRS-485; 2ЧUSB;
Інтерфейси	Ethernet 10/100BaseX-T (RJ45)
Електричні характеристики
Напруга	220 В змін. струму

HMI/SCADA - система zenon: найсучасніше програмне забезпечення для візуалізації, управління та збору даних.

SCADA-система zenon є основним продуктом австрійської компанії COPA-DATA GmbH. Розроблена в середині 80-х років, вона була першим комплексним рішенням графічної візуалізації для Windows-систем. Завдяки постійній модернізації, вдосконалення та впровадження новітніх технологій zenon займає лідируючі позиції на ринку HMI/SCADA-систем.

Визначальні особливості zenon:

– інтуїтивно зрозумілий інтерфейс (навіть без попередньої підготовки розробник може ефективно створювати проекти).

– відкрита архітектура (можливість використання при розробці незалежних зовнішніх програм, створення VBA - макросів, збереження онлайн і архівних даних в базі MS SQL Server, застосування технології ActiveX).

– автоматичне проектування (завдяки наявності великої кількості шаблонів стандартних зображень (тривоги, події, тренди, і т.д.) і користувальницьких форм-майстрів, проектування може здійснюватися в автоматичному режимі).

– широкі комунікаційні можливості (завдяки наявності більше 300 розроблених драйверів zenon без проблем може підключатися до найбільш поширеного устаткуванню. Редактор системи підтримує велику кількість інтерфейсів і комунікаційних протоколів. За допомогою спеціальної технології існує можливість по мережі передавати runtime-файли на віддалену цільову станцію.

– гнучкість системи (технологія XML дозволяє імпортувати/експортувати в систему управління як окремі частини проекту, так і весь проект. Розширення системи здійснюється без необхідності змінювати або переробляти існуючий проект).

Zenon повністю вирішує всі можливі завдання, які ставляться перед HMI/SCADA-системами. Дозволяє здійснювати зручне і наочне управління, чітка взаємодія всіх інженерних комплексів, автоматичну адаптацію, інтелектуалізацію режимів роботи підсистем. Базується на стандартних відкритих технологіях і пропонує величезний набір простих у використанні графічних функцій для побудови систем візуалізації.

Висновки до розділом:

В даному розділі дипломної роботи була розроблена функціональна схема автоматичної системи управління технологічним процесом та проведений вибір обладнання необхідний для комп'ютеризації фізичної моделі ліфта.

3. Дослідження статичних режимів роботи автоматизованого електроприводу ліфтової установки

3.1 Розрахунок потужності двигуна ліфтової установки

Розрахунок потужності слід розпочинати з аналізу діаграми неврівноваженості рухомих частин ліфту, яка будується по всій висоті підйому кабіни.

Неврівноваженість рухомої частини системи не залежить від напрямку руху кабіни, а змінюється по висоті майже по лінійному закону.

Неврівноваженість визначається при навантаженій номінальним вантажем та не навантаженій кабіні для нижньої і верхньої відміток її зупинки, які розраховуються за формулами:

; (3.1)

; (3.2)

де - вага противаги, кг; - вага кабіни;

В нашому випадку вага кабіни не змінюється, тому розрахунок буде проводитися тільки при ненавантаженій кабіні для нижньої і верхньої відміток її зупинки.

Дані для розрахунку наведені в таблиці 3.1

Таблиця 3.1 - Технічні дані підйомника

Швидкість підйому, м/с	0,8	ККД лебідки	0,6
Номінальна вантажопідйомність, кг	49	Радіус барабана, м	0,12
Вага кабіни, кг	68,6	Висота підйому, м	2,25
Вага противаги, кг	98	Число циклів через, год	20

Підставивши їх у формули отримаємо:

Н;

Н;

Тепер відмічаємо на діаграмі неврівноваженості (рис 3.1) отримані результати.

Отримана діаграма має дві ділянки ,. Кожна з них характеризується середньою неврівноваженістю та .

Визначаємо, що; .

Рисунок 3.1 - Діаграма неврівноваженості ліфту

Далі визначаємо статичне навантаження ліфту за формулою:

; (3.3)

Н;

Визначивши статичне навантаження визначаємо статичну потужність:

; (3.4)

;

де - швидкість підйому кабіни, - коефіцієнт запасу, приймається (1,1-1,2). Далі слід уточнити потужність з врахуванням тривалості включення ліфта:

; (3.5)

де - фактична тривалість включення, - найближча фактична тривалість включення по стандартному ряду, - відношення постійних втрат двигуна до змінних. Так, як розглядається лабораторний стенд то приймемо, що:

;

Тоді формула врахування тривалості включення ліфта буде мати вигляд:

; (3.6)

Далі підставляємо числа:

Відповідно до розрахованої потужності обираємо АД з к. з ротором серії 4А80А6, технічні дані якого наведені в таблиці 3.2.

Таблиця 3.2 - Технічні дані обраного двигуна

Номінальна напруга живленняВ	380
Номінальна потужність кВт	0,75
Номінальне ковзання %	0,084
об/хв	916
Номінальний струм	2,23
Опір статораОм	12,2
Опір ротора Ом	8,8
Індуктивний опір статора Ом	11,8
Індуктивний опір ротора Ом	10,7
КПД , %	0,69
Коефіцієнт потужності	0,74
Кратність пускового струму	4
Кратність пускового моменту	2
Кратність максимального моменту	2,2
	0,00310
Число пар полюсів р	3

3.2 Розрахунок параметрів схеми заміщення АД

Враховуючи специфіку розрахунку параметрів АД, застосовують Т - подібну схему заміщення (рис.3.2), в якій нехтують активним опором ланцюга намагнічування. Розрахунок параметрів даної схеми заміщення аналогічний розрахунку Г - образної схеми.

Рисунок 3.2-Т-подібна схема заміщення АД

Одними з основних параметрів, що характеризують номінальний режим асинхронного двигуна, є номінальні значення наведеного струму ротора і намагнічує струму.

Враховуючи те, що при переході від ідеального холостого ходу до номінального режиму магнітний потік практично не змінюється, приймаємо рівним струму холостого ходу,

Вимірювання при роботі двигуна без навантаження на валу.

Визначимо значення,використовуючи паспортнідані наведені в таблиці 3.2, номінального струму статора, кратності максимального моменту, та номінального коефіцієнта потужності.

На підставі векторної діаграми і основних співвідношень АД, а також враховуючи рівняння для критичного ковзання.

; (3.7)

де - номінальне ковзання АД, - кратність максимального моменту.

Визначення номінального значення наведеного струму ротора:

(3.8)

A

Визначення струму намагнічування:

; (3.9)

A

Визначимо відсутні дані АД по Т - подібній схемі заміщення (рис 3.2), паспортні дані якого наведені в таблиці 3.2.

Визначимо індуктивний опір короткого замикання з виразу для критичного ковзання.

; (3.10)

Індуктивний опір контуру намагнічування:

; (3.11)

Індуктивність намагнічування:

; (3.12)

де - частота напруги живлення,

Індуктивність фази статора:

; (3.13)

Індуктивність фази ротора:

; (3.14)

Використовуючи паспортні дані можна визначити номінальні втрати двигуна, знаючи ККД і активний опір обмоток.

Додаткові втрати в статорі:

, (3.15)

Втрати в обмотці статора і додаткові втрати:

; (3.16)

Механічні втрати рівні:

; (3.17)

де - коефіцієнт механічних втрат, приймаємо 1% от_,

Втрати в роторі:

; (3.18)

Сумарні втрати двигуна:

, (3.19)

Втрати в сталі статора:

, (3.20)

Дані розрахунків зведено в таблицю 3.3

Таблиця 3.3-Розрахункові параметри АД

Індуктивний опір розсіювання
Опір намагнічування
Критичне ковзання двигуна
Індуктивність намагнічування
Індуктивність фази статора
Індуктивність фази ротора

3.3 Аналіз статичних електромеханічних характеристик ЕП ліфта при зміні частоти обертання

Як зазначалося раніше, при розрахунку властивостей і характеристик системи асинхронний двигун - перетворювача частоти, застосовується Т-подібна схема заміщення, що дозволяє враховувати вплив контуру намагнічування. При аналізі та розрахунках даної схеми заміщення використовуються такі позначення.

, (3.21)

Відносна частота статора:

, (3.22)

параметр абсолютного ковзання, або відносна частота ротора.

Параметр в використовується замість ковзання s і пов'язаний з ним співвідношенням:

. (3.23)

З формули визначимо взаємозв'язок між абсолютним ковзанням в та кутовою швидкістю обертання щ₁ двигуна:

,

де щ₀-кутова швидкість обертання поля статора.

Відносна напруга:

, (3.24)

Виходячи з частотного закону управління електроприводом:

(3.25)

Визначимо взаємозв'язок між б и г, як:

. (3.26)

Коефіцієнт розсіювання відповідно для статора і ротора:

і.

Загальний коефіцієнт розсіювання:

; (3.27)

Введемо позначення:

,

,

.

З розрахунку схеми заміщення отримуємо:

cтрум статора:

; (3.28)

наведений струм ротора:

; (3.29)

електромагнітний момент двигуна:

. (3.30)

Переймаючи значення абсолютного ковзання в межах від 0 до 1 і виконуючи розрахунок за формулами, наведеними вище, отримаємо сімейство статичних характеристик двигуна для частот (50, 40, 30, 20) Гц:

З урахуванням перевантажувальної за струмом спроможності перетворювача частоти (табл. 2.1), що дорівнює 5,1 А, отримаємо з рис. 3.3 значення кутової частоти обертання. З урахуванням останнього та істотної механічної характеристики системи ПЧ-АД отримаємо максимальне значення моменту, що зображено на рис 3.5 Отримані результати задовольняють нашим вимогам до перетворювача частоти.

Рисунок 3.3 - Залежність кутовий частоти обертання від струму статора при зміні частоти живлячої напруги

Рисунок 3.4 - Залежність кутовий частоти обертання від струму ротора при зміні частоти живлячої напруги

Рисунок 3.5 - Сімейство механічних характеристик електроприводу

До основних енергетичних показників роботи електроприводів відносяться втрати потужності, втрати енергії, ККД, потужності cosц. Визначальним для АД є втратив міді статора і ротора, втрати в сталі статора від гістерезису і вихрових струмів, а також механічні втрати. Основними втратами в сталі можна знехтувати, тому що при абсолютному ковзанні, яке не перевищує номінального, вони дуже малі. В сумі всі додаткові втрати представляють в середньому 1% від споживаної двигуном потужності.

Згідно енергетичної діаграмі асинхронного двигуна його двигуна; електромагнітний ККД можна обчислити за формулою:

; (3.31)

На рисунку 3.6 наведені статичні енергетичні характеристики системи ПЧ-АД для різної частоти живильної мережі.

Рисунок 3.6 - Залежність ККД від потужності АД при зміні частоти живлячої напруги

Аналіз кривих (рис. 3.6) дозволяє сказати, що при досить широкому діапазоні зміни моменту двигуна, а відповідно і частоти обертання двигуна, ККД залишається на рівні максимального.

Висновки за розділом:

В третьому розділі дипломної роботи був проведений розрахунок потужності двигуна ліфтової установки та згідно з результатами розрахунку обрано АД з к. з. ротором серії 4А80А6, також були розраховані параметри схеми заміщення і номінальні втрати двигуна та по отриманим даним проведений аналіз статичних електромеханічних характеристик, , ,ЕП ліфта при зміні частоти обертання.

4. Дослідження динамічних характеристик автоматизованого технологічного комплексу

4.1 Структурна схема матиматичної моделі

На рис. 4.1 приведена структурна схема системи ПЧ-АД, на валу двигуна якого розташований робочий механізм РМ, що складається з барабана Б, який приводить в рух канати, що проходять через шківи Ш. До кінців канатів прикріплені кабіна і противага ПВ.

Рисунок 4.1 - Структурна схема математичної моделі ПЧ-АД

Враховуючи те, що в даній роботі розглядається лабораторний стенд з висотою шахти 2,3 м, який лише емітує пасажирський ліфт приймемо швидкість переміщення кабіни м/с, та постійну часу рівну 20.

Виходячи з формули лінійної швидкості , розрахуємо кутову швидкість необхідну для нормальної роботи лабораторної установки по формулі:

. (4.1)

Далі підставляючи значення кутової швидкості і домножаючи її на передаточне число нашого механізму визначимо частоту живлячої мережі:

(4.2)

Приймемо швидкість кабіни ліфта при її позицію ванні рівну 0,05 м/с, і аналогічним способом визначимо частоту живлячої мережі

, (4.3), (4.5)

Далі ми будемо враховувати отримані дані при моделюванні електромеханічної системи ПЧ-АД. Загальна форма диференціальних рівнянь, які описують асинхронний електромеханічний перетворювач як об'єкт управління під час живлення від джерела напруги, має вигляд:

;

; (4.6)

;

Цим рівнянням відповідає структурна схема АД в якій прийнято ;

Потокозчеплення фаз ротора:

(4.7)

З рівняння потокозчеплення виразимо струм:

(4.8)

Момент двигуна:

; (4.9)

Рівняння руху електроприводу:

; (4.10)

де J - момент інерції двигуна, Нм; - статичний момент, Нм.

Загальна система рівнянь має вигляд:

(4.11)

де , , , - потокозчеплення статора і ротора електричної машини за координатами u і v відповідно, Вб; - амплітудне значення напруги живлення обмотки статора, В; , - активні опори обмоток статора і ротора відповідно, Ом; - взаємоіндуктивність обмоток статора і ротора, Гн; , - індуктивність фази статора і ротора відповідно, Гн; у - коефіцієнт розсіювання; , , - синхронна кутова швидкість магнітного поля, частота ковзання і поточна частота обертання ротора АД; , - обертаючий електромагнітний і статичний моменти на валу електричної машини, Нм; - номінальна кутова частота обертання електродвигуна,; PП - число пар полюсів; J - сумарний приведений момент інерції АД і вентилятора, .

Перетворювач частоти опишемо наступним рівнянням:

(4.12)

де - частота напруги живлення на вході перетворювача частоти, а - частота напруги живлення з урахуванням інерційності перетворювача частоти.

З урахуванням наведеного вище математичного апарату структурна схема математичної моделі асинхронного двигуна наведена на рисунку 4.2.

Рисунок 4.2 - Структурна схема математичної моделі асинхронного електродвигуна в (u - v), 0 координатах

Так як ліфти характеризуються циклічною дією, то для моделювання в Matlab перетворювача частоти використаємо блок Signal Builder (рис 4.3), який дає змогу реалізувати регулювання частоти живлячої напруги впродовж всього циклу роботи ліфта (рис 4.4).

Рисунок 4.3 - Блок SignalBuilder

Рисунок 4.4 - Реалізація регулювання частоти живлячої напруги впродовж всього циклу роботи ліфта

4.2 Аналіз динамічних характеристик системи електроприводу ліфта

При дослідженні математичної моделі системи ПЧ-АД отримані криві відображають зміну в часі кутової швидкості обертання (рис.4.5), моменту на валу двигуна (рис.4.6) і лінійної швидкості переміщення кабіни (рис.4.7) при розгоні (період часу 0 - t1), позиціонуванні і переході на понижену швидкість (період часу t1 - t2 - t3), і зупинці кабіни (період часу t4 - 5,5 с). Регулювання швидкості руху кабіни здійснювалося за допомогою зміни частоти живлячої напруги АД.

Рисунок 4.5 - Часова залежність кутової швидкості

Так при досягненні кабіни ліфта система управління ЕП формує сигнал на зниження швидкості руху кабіни, за допомогою зменшення кутової частоти обертання ЕП, що спостерігається в момент часу t1. При спрацьовуванні ж датчика точної зупинки відбувається формування сигналу на зниження швидкості t2, t3 та зупинку кабіни ліфта, що відповідає моменту часу t4, після якого частота обертання ЕП ліфта знижується до нуля. Останнє свідчить про зупинку кабіни (рис 4.6).

Рисунок 4.6 - Часова залежність обертального моменту та моменту опору АД

Рисунок 4.7 - Швидкість переміщення кабіни ліфта

Рисунок 4.8 - Лінійне переміщення кабіни ліфта

Висновки до розділу

В четвертому розділі дипломного проекту була розроблена структурна схема математичної моделі ПЧ-АД, також були отримані та досліджені динамічні характеристики автоматизованого технологічного комплексу, залежності кутової швидкості від часу щ (t), обертального моменту та моменту опору від часу (t), (t), а також швидкості переміщення кабіни від часу (t) і висоти підйому кабіни ліфта від часу (t).

Отримані в ході математичного моделювання криві, що відображають зміну в часі кутової швидкості обертання і моменту на валу двигуна підтверджують працездатність розробленої автоматизованої системи управління ЕП ліфта.

5. Програмно-алгоритмічне забеспечення комп'ютерізації фізичної моделі ліфта

5.1 Обґрунтування програмного забезпечення

У даній дипломній роботів якості програмного забезпечення була обрана SCADA-система zenon.

SCADA-системи вирішують наступні задачі:

автоматизована розробка, що дає можливість створення програмного забезпечення системи автоматизації без реального програмування;

реалізація людино-машинного інтерфейсу (HMI - Human Machine Interface);

обмін даними з пристроями зв'язку в реальному часі через драйвера або OPC-сервера;

обробка інформації в реальному часі;

ведення бази даних реального часу з технологічною інформацією;

надає засоби керування й реєстрації сигналів про аварійні ситуації;

підготовка й генерування звітів про хід технологічного процесу;

здійснення мережевої взаємодії між різними SCADA-додатками.

Розроблені системи управління в SCADA мають ряд суттєвих переваг:

легка розширюваність. Стандартні протоколи верхнього й нижнього рівнів дозволяють будувати системи з авто конфігурацією, а також забезпечують сумісність з устаткуванням, виробленим іншими фірмами;

невеликі терміни розробки; найбільший виграш досягається при розробці великих систем, оскільки велика частина апаратних засобів і програмного забезпечення не вимагає модифікації;

легкість тестування і налагодження; оскільки всі елементи системи активні, легко забезпечити самодіагностику й пошук несправності.

Саме тому зважаючи на все вище сказане була обрана в якості програмного забезпечення саме SCADA-система zenon.

5.2 Розробка системи візуалізації дистанційного керування

Для створення проекту необхідно Створення нового проекту візуалізації засобами SCADA системи фірми Zenon. створити робочий простір, де будуть знаходитися всі основні і допоміжні файли нового проекту, які зберігає всі зміні та їх параметри підключення та послідовність з'єднань з реальним пристроєм, умови роботи и т. ін. Цей простір можна задати в ручну на вибраному диску або ж визначити за замовчуванням там де пропонує програма. Новий проект автоматично створює свій новий простір.

Рисунок 5.1 - Створення нового робочого простору

Конфігурація проекту

В Администратор Проектов оберіть Рабочее пространство. Тепер Ви бачите в деталізованому перегляді список проектів, що належать цьому робочому простору. Виберіть тут проект "Progect1”.

Рисунок 5.2 - Властивості проекту

Властивості проекту "Progect" відображаються у вікні властивостей і можуть бути там відредаговані. Вам представити властивості різними способами:

Группирование: властивості об'єднуються в логічні групи. Всі властивості: всі властивості показані в ряд. Диалоговый просмотр: властивості відображаються як діалогові вікна. Отображение/скрытие избранного: за допомогою контекстного меню вікна властивостей, в обраному Ви можете зібрати найбільш часто використовувані властивості. Тут, Ви можете відобразити або приховати обране. Отображение/скрытие свойств: якщо вибране відображено, за допомогою цього значка, для поліпшення короткого огляду Ви можете приховати всі інші властивості.: властивості відображаються відповідно до їх логічного зв'язаності. Сортировка по возрастанию: відображаються властивості сортуються в алфавітному порядку зростання. Сортировка по убыванию: відображені властивості сортуються в алфавітному порядку спадання. Развертывание всех узлов: при натисканні "+" на лівій межі вікна властивостей, Ви можете відкрити закритий вузол. Цей значок автоматично розгортає всі закриті вузли. Сворачивание всех узлов: при натисканні "-" на лівій межі вікна властивостей, Ви можете згорнути розгорнутий вузол. Цей значок автоматично закриває всі розгорнуті вузли. Отображение/скрытие справки: відображення в нижній частині вікна короткого опису довідки про вибраний елемент.

Змінні (Переменные) Драйвери.

Для зв'язку з джерелом даних (польова шина PLC, і т.д.), необхідно підключитися до драйвера. Залежно від потреб проекту повинні бути створені відповідні драйвера (в залежності від PLC) і змінні. У менеджері проекту відкрийте розділ Переменные. Натисканням правої кнопки миші на Драйвер активізуйте контекстне меню. В меню виберіть Новый драйвер. Тепер відкриється діалогове вікно вибору драйвера.

З урахуванням типу обладнання що використовується в автоматизованого лабораторному комплексі, а це контролер серії VIPA 200V визначаємо тип робочого драйверу, для забезпечення вірного обміну інформації між системою візуалізації та контролером.

Прокрутіть вниз за списком доступних драйверів, поки Ви не досягнете папки Siemens. Виберіть драйвер IP TCP S7 (приклад для контролера Siemens). Закрийте діалог натиснувши кнопку ОК. При налаштування та налагодження роботи проекту необхідно спочатку протестувати роботу створеного проекту. Якщо ми зразу підключаємо контролер та заведемо параметри з датчиків струму та напруги можливі збільшення затрат при налаштування. Відповідно спочатку проект тестується автономно и значення драйверам присвоюються як "симулятори". Виберіть режим Simulation - counting.

Якщо встановлена опція Hardware, при переході в режим Runtime система управління негайно спробувала б з'єднатися з PLC. Оскільки в даний час у нас немає PLC, система управління показала б для всіх значень помилку. Зніміть галочку з Updatetime global. Використовуючи цю установку, ми можемо призначити один з різних методів оновлення кожної окремої змінної.

Рисунок 5.3 - Вікно вибору типу драйвера відповідно до робочого обладнання

Ці режими оновлення можуть бути налаштовані в нижній частині діалогового вікна. Для кожного драйвера всі інші настройки є індивідуальними. Оскільки в даний час у нас немає PLC, ми не повинні виставляти ці параметри настройки.

Вікно для конфігурації драйвера має наступний вигляд:

Рисунок 5.4 - вікно вибору типу драйвера відповідно до параметрів роботи проекту

Типи даних.

Змінна, з одного боку, заснована на об'єктивних типах драйвера, а з іншого - на типах даних. Об'єктивні типи драйвера залежать від обраного драйвера. Взагалі кажучи, типи даних незалежні від драйвера. Але не всі драйвери підтримують об'єктивні типи всіх типів даних. Коли Ви перейдете до вибору типів даних, то будуть доступні тільки ті типи даних, які підтримуються вашим драйвером. Додатково до визначеним типам даних Ви можете створити свої власні типи даних. Доступні два варіанти: прості типи даних і структуровані типи даних.

Створення даних.

У менеджері проекту відкрийте розділ Переменные. Натисканням правої кнопки на Типы данных активізуйте контекстне меню. Виберіть Новый простой тип…

Рисунок 5.5 - Вікно вибору типу даних

В якості нового простого типу даних введіть "Temperature sensor”. Як основний тип даних виберіть UINT. Натиснувши кнопку Закінчити, ми закінчили створення нового типу даних, який тепер доступний у списку типів даних. У списку виберіть тип даних "Temperature sensor”. У вікні властивостей відображаються властивості цього типу даних, в які ми можемо внести деякі зміни. Відкрийте секцію Общие данные і Просчет значения. мініть властивості Единица, Разряды после запятой, Линейное выравнивание значения і Область значения на контроллере аналогічно тому, як показано на ілюстрації вище.

Створення нового структурованого типу даних. У менеджері проекту відкрийте розділ Переменные. Натисканням правої кнопки миші на Типы данных активізуйте контекстне меню. Виберіть Новый структурный тип.

Рисунок 5.6 - Структурні типи даних

Для представлення змінних що представляють керуючи сигнали з перетворювача частоти та блоку датчиків створюємо структурні зміні що представлені на рис.5.10. Для нового структурованого типу даних введемо ім'я "Motor”. Після того, як Ви закінчили створення цього типу даних, відкриється вікно, в якому Ви зможете створити перший елемент структури цього типу даних.

Рисунок 5.7 - Завдання параметрів структурних даних

Для нового елемента структури введіть ім'я "Oil”. Як основний тип даних виберіть USINT. Якщо основний тип даних впроваджений в тип даних структури, властивості цього типу даних можуть бути змінені в елементі структури незалежно від основного типу даних.

Після закінчення створення елемента структури тип даних структури доступний у списку. Технологічна змінна - це сполучна ланка між джерелом даних (PLC, польова шина, і т.д.) і системою управління. Для правильного управління процесом необхідно, щоб з одного боку, здійснювалася обробка вхідних даних від PLC, а з іншого - була можливість введення значень і команд оператором. На цьому етапі Ви дізнаєтеся, як створити одиничні змінні і масиви змінних, які засновані на простому або структурованому типі даних.

Створення нової простої змінної.

Натисканням правої кнопки миші на Переменные активізуйте контекстне меню. Виберіть Новая переменная Відкриється діалогове вікно для створення змінних:

Рисунок 5.8 - Створення зміної

Задайте ім'я змінної "Temp". У графі Тип объекта драйвера виберіть Расш. блок-данных. Як тип даних виберіть Temperature sensor. За допомогою цих настройок Ви створите одиничну змінну. Для того щоб створити множинні змінні цього типу, необхідно внести зміни до Установки массива. Виберіть розмірність масиву 1 і масиву 2 дорівнює 2. Підтвердить параметри настройки натисканням Закончить. Створені таким чином змінні тепер додані до списку змінних в деталізованому перегляді менеджера проектів. Всі властивості типу даних Temperature sensor зумовлені в змінних. У вікні властивостей Ви можете перевірити та змінити властивості обраної змінної. Оскільки ми змінили розмірність масиву, то була створена не одна змінна, а відразу чотири. Відповідно до встановлених параметрів настройки, цим змінним будуть автоматично призначені їх адреси, ми повинні тільки визначити початковий зсув.

Система управління обчислить всі адреси самостійно. Відкрийте розділ Переменные. Виберіть ”Temp". У розділі Адресация встановіть початкове зміщення адресації 11. Таким чином, ми отримуємо наступні адреси:

Temp [1.1] Зміщення 11

Temp [1.2] Зміщення 13

Temp [2.1] Зміщення 15

Temp [2.2] Зміщення 17

Тепер ми створимо ще кілька змінних, але цього разу для структурованого типу даних. Тому все робимо аналогічно. Задайте ім'я змінної "Motor". Тип даних виберіть Motor. У параметрах масиву встановіть Dim 1 дорівнює 4. Активізуйте опцію Автоматическая адрессация. Залиште опціюКаждый тип данных начинается с нового смещения і Активровать все элементы без змін. В Тип объекта драйвера виберіть Расш. Блок-данных. Встановіть початкове зміщення адресації рівне 21. Таким чином, ми створили змінні для чотирьох двигунів (масив dim 1 = 4), де кожен з цих чотирьох двигунів складається з трьох змінних.

Шаблони та зображення.

Перед створенням зображення необхідно створити шаблон, на якому воно буде засноване. Шаблон - основа для вікна. Нижче представлені загальні параметри настройки: Розмір шаблону = Розмір зображення.

Розташування зображення на екрані. І таким чином загальна схема розміщення створена. Це надає ряд переваг:

послідовна структура зображень по всьому проекту;

розмір і позиція встановлюються тільки один раз;

зміна шаблону потягне за собою зміни у всіх зображеннях;

функції можуть відноситися тільки до одного шаблону (Тривоги: сигнал підтвердження, моргання, друк звіту, і т.д.);

зображення повинні рідко закриватися вручну, оскільки одночасно в активному стані може бути тільки одне зображення відповідного шаблону;

Рисунок 5.9 - Створення шаблоні проекту

Завжди створюйте, принаймні, два шаблони. Один шаблон для зображень технологічного процесу і ще один шаблон для кнопкових панелей.

Рисунок 5.10 - Змініть властивості шаблону, як показано на ілюстрації вище

За замовчуванням розмір шаблону встановлюється відповідно поточної роздільної здатності екрану. Тепер ми змінимо параметри настройки розміру шаблону таким чином, щоб зверху і знизу екрану залишалося деякий порожній простір. Зверху не обходимо простір для рядка стану, а знизу - для створення кнопкової панелі.

Зображення - це вікно зі спеціальними зумовленими властивостями. кожне зображення повинно бути засновано на шаблоні. Ви можете створити зображення у новому проекті і без наявності шаблону. У цьому випадку, однак, система управління автоматично створить на задньому плані шаблон з настройками за замовчуванням.

Рисунок 5.11 - Стартова сторінка проекту

У менеджері проекту оберіть розділ Картины.

Вибравши у контекстному меню Новая картина, Ви створите нове зображення. Автоматично буде створено зображення з назвою "ССВ". У вікні властивостей Ви можете внести зміни в його властивості. У розділі Общее введіть ім'я зображення Стартовая, с типом зображення Стандарт.

Рисунок 5.12 - Приклад створення картини панель кнопок

У розділі Шаблон переконайтеся, що зображення пов'язано з шаблоном Фон. Створіть нову картину з назвою Панель кнопок. У розділі шаблон зв'яжіть цей шаблон із зображенням Панель кнопок. Створіть нову картину з назвою Меню_ССВ.

У розділі шаблон зв'яжіть цей шаблон із зображенням ССВ.

У деталізованому перегляді менеджера проекту або з допомогою контекстного меню подвійним клацанням миші відкрийте створене зображення.

У менеджері проекту оберіть розділ Картины.

Подвійним клацанням на картині Панель кнопок у робочій області відкриється дана панель (робоча область знаходиться праворуч від менеджера проектів).

Створіть кнопку з назвою Выход (що б створити кнопку потрібно на панелі елементів вибрати відповідний елемент (на зображенні праворуч показана панель елементів).

Коли Ви створите кнопку з'явиться вікно Выбор Функции. У цьому вікні за умовчанням функцій немає, їх потрібно створити. Натисніть праву кнопку миші тим самим викликавши контекстне меню. Виберіть Нова функція. Відкриється нове вікно де в вкладці Приложение вибираєте функцію Выйти из программы. Створіть кнопку з назвою Система синронного вращения.

У вікні Выбор Функции створіть нову функцію і надайте їй функцію Переключение картины (рис. 5.13).

Рисунок 5.14 - Присвоєння функції відповідно налаштування кнопок меню

Тепер з'явиться вікно Выбор картины. У цьому вікні виберіть картину з назвою ССВ. З'явиться ще одне вікно з назвою Фильтр його Ви закриваєте або натискаєте Отмена.

При створені кнопки з назвоюНазад у вікні Выбор Функции створіть нову функцію і надайте їй функцію Переключение картины. Тепер з'явиться вікно Выбор картины. У цьому вікні виберіть картину з назвою Фон. У Менеджері проектів виберіть Картины. Виберіть картину Стартовая.

У властивостях виберіть розділ Выполнение.

Натисніть на Стартовая функция. Відкриється вікно Выбор Функции, створіть нову функцію і надайте їй функцію Переключение картины.

Тепер з'явиться вікно Выбор картины. У цьому вікні виберіть картину з назвою Панель кнопок.

На панелі Runtime файли натисніть Компиляция всех файлов Исполнения потім Импорт файлов исполнения. Натисніть Пуск исполнения.

Рисунок 5.15 - Панель компіляції проекту

Журнал подій (CEL).

Зображення CEL. Щоб створити зображення для відображення журналу подій або щоденника операцій, необхідно зробити наступне:

Створіть нове зображення з назвою "CEL".

Тип зображення виберіть Chronologic Event List.

Як шаблон виберіть Process picture.

Після того, як Ви відкриєте нове пусте зображення, зайдіть в меню Control elements. Тут знаходяться елементи управління CEL. Додайте необхідні елементи управління на зображенні і збережіть його. За допомогою команди Default в меню Control elements Ви можете створити стандартне зображення CEL одним клацанням миші.

Профілі. Використання профілів дозволяє користувачеві зберігати налаштування фільтра, які були змінені в режимі Runtime. Елементи керування для настройки профілів знаходяться в меню Control elements. Відкрийте підменю Profiles в меню Control elements. Виберіть елемент Save і розмістіть його на Вашому зображенні, потім елемент Delete. Обидва елементи - текстові кнопки.

Виберіть елемент Profile і розмістіть його на зображенні. Елемент Profile - комбіноване вікно. У режимі Runtime цей елемент буде відображатися висотою одного рядка, незалежно від того, як Ви будете його розтягувати. Заввишки елемента в редакторі Ви визначаєте тільки максимальну висоту відкритого списку (тобто якщо він містить кілька записів).

Переключення зображення CEL. У параметрах налаштування функції Picture switch, яка відкриває наше зображення, для нього можна встановити фільтри. Це дає Вам можливість використовувати для одного зображення декілька функцій, які мають різні опції фільтру. У списку, виберіть функцію Picture switch і потім зображення CEL. У фільтрі діалогового вікна Ви можете вибрати, які дані повинні відображатися. Діалогове вікно містить п'ять вкладок. Вкладка Project доступна, тільки якщо в робочому просторі знаходяться декілька проектів.

Вкладка Filter. На першій вкладці Filter, відповідно до логічними критеріями можуть бути відфільтровані системні повідомлення.

Case sensitive визначає чутливі до регістру імена змінної.

With filter dialog відкриває цей діалог у режимі Runtime.

Stopped відкриває список в зупиненому стані, тобто в той час коли список відкритий, ніякі нові повідомлення не будуть автоматично додані.

Entries from memory. Тільки відображають системні повідомлення з файлу CEL. BIN.

Entries from file відображають всі знайдені системні повідомлення.

max. number обмежує число відображених повідомлень.

Display in relative times (relative to selected entry) Всі дані відображаються за часом. Вибрані дані автоматично отримують тимчасову мітку 0. Group фільтрує за сигнальними групам. Class фільтрує за сигнальними класам. Для нашого прикладу нам необхідно зробити маленькі зміни.

Вкладка Time. Ця вкладка дозволяє здійснити установку опцій фільтра часу. Тут є дві опції Time format і Filter type. Доступні наступні опції фільтру для Time format: Абсолютний час. Дозволяє задати два пункти часу. В діапазоні часу між цими двома пунктами часу будуть відображатися всі повідомлення. Відносний час. Дозволяє задати проміжок часу. Будуть відображатися всі повідомлення, починаючи з поточного часу (відкриття зображення в режимі Runtime) до певного проміжку часу. З дня. У поточний день з певного часу. Від місяця. У поточному місяці з певного дня. Від року. У поточному році з певного дня. Параметри налаштування в Filter type впливають на зовнішнє поява діалогового вікна, яке відкривається в режимі Runtime. Доступні наступні опції фільтру With filter dialog: За замовчуванням. У режимі Runtime з'являється стандартний фільтр (як в редакторі). Час - 15 хв. У режимі Runtime замість стандартного фільтру відображається календар короткого огляду (якщо потрібно з віссю часу).