Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

РЕФЕРАТ

на тему

«Використання сонячної енергії»

Вступ

сонячний теплопостачання кремнієвий фотоелемент

Сонячне випромінювання підтримує життя на поверхні Землі, беручи участь у фотосинтезі, і впливає на земну погоду і клімат. Сонце - джерело тепла і світла, без яких було б неможливе виникнення та існування життя на нашій планеті. Люди завжди розуміли, наскільки сильно їх існування залежить від Сонця і відносилися до нього з шанобливим благоговінням, поклоняючись йому і обожнюючи його образ. І хоча в даний час ми багато в чому розуміємо фізичну природу Сонця і вже не наділяємо його божественним єством, проте його вплив на наше життя від цього не став меншим.

Сонце виробляє енергію завдяки термоядерному синтезу - процесу, що відбувається в самому центрі Сонця, при якому чотири ядра водню під дією тиску довкілля зливаються в одне ядро гелію. Одним з домінуючих напрямів сучасної енергетики є відтворення цього процесу в лабораторних умовах на Землі. Напрям цей отримав назву - керований термоядерний синтез. Багато учених в даний час досліджують будову Сонця для того, щоб зрозуміти, як поводиться плазма в реальних фізичних умовах з тим, аби спробувати потім відтворити ці умови на Землі. Таким чином, Сонце є ще і гігантською природною лабораторією, що дозволяє проводити важливі наукові експерименти, які по тих або інших причинах доки не можна поставити на Землі.

Використання сонячної енергії можливе, наприклад, при експлуатації будівель. Для сприйняття сонячної енергії необхідна орієнтація сприймаючих площин на південну сторону, тобто найбільш ефективне широтне розташування житлових будинків. Пасивне використання сонячної радіації можливе за рахунок сприйняття і віддачі енергії при прямому уловлюванні променів через засклені отвори (вікна, вітражі, вітрини) і непрямому, за рахунок масивів стенів, дахів.

Активне використання сонячної радіації можливе за рахунок сприйняття і передачі енергії спеціальними пристроями -- геліоколлекторами, сонячними фотоелектричними установками наземного використання. Так, для космічних апаратів сонячні батареї практично завжди є основним джерелом енерії.

1. Енергія Сонця

Сьогодні, поряд з розвитком вітроенергетики та енергії біомас, в усьому світі росте інтерес до використання ще одного природного джерела енергії -- Сонця. Джерело сонячної енергії -- ядерні перетворення водню в гелій у центральній області Сонця, де температура перевищує 10 млн. градусів. Земля, що перебуває на відстані 149 млн. км від Сонця, одержує близько 2х1017 Вт сонячної енергії.

Відповідно до розрахунків учених, використання всього лише 0,125% енергії, що випромінюється сонцем, могло б забезпечити сьогоднішні потреби в енергії всіх країн, а 0,5% -- повністю покрити всі потреби з урахуванням далекої перспективи. За даними міжнародного агентства iSuppli, в 2009 р. чистий прибуток від виробництва установок по виробленню електрики із сонячної енергії складе $18,2 млрд., а сумарна потужність установок, виражена у ватах, складе 5,2 ГВт. За підсумками минулого року Європа залишається найбільшим ринком із часткою 82%, а ринок США -- на другому місці, повідомляється у звіті агентства Solarbuzz. Сьогодні найбільшим ринком збуту сонячних елементів є Іспанія.

На даний момент потужність всіх сонячних електростанцій у країні становить близько 3000 мегават. За станом на лютий 2009 р. третина електроенергії, одержуваної в країні, вироблялася на сонячних батареях. Другий по величині ринок збуту сонячних елементів живлення -- Німеччина. Однак сонячна енергетика досі знаходиться на початку свого розвитку. Її внесок у загальне світове енергоспоживання не перевищує 0,1%, а серед поновлюваних джерел їй належить близько 1%. У той же час, вже сьогодні, сонячні батареї й сонячні колектори малої потужності користуються попитом серед багатьох приватних господарств в усьому світі, особливо там, де використання традиційних джерел енергії неможливе або дуже дорого коштує.

2. Принципи використання сонячної енегрії

Існують 2 основних способи перетворення сонячної енергії:

o фототермічний;

o фотоелектричний.

У першому, найпростішому, теплоносій (найчастіше вода) нагрівається в колекторі до високої температури й використовується для нагрівання води або опалення приміщень.

В середньому по року, залежно від кліматичних умов і широти місцевості, потік сонячного випромінювання на земну поверхню складає від 100 до 250 Вт/м2, досягаючи пікових значень опівдні при ясному піднебінні, практично в будь-якому (незалежно від широти) місці, близько 1 000 Вт/м2.

Практичне завдання, що стоїть перед розробниками і творцями різного вигляду сонячних установок, полягає в тому, аби найефективніше "зібрати" цей потік енергії і перетворити його в потрібний вигляд енергії (теплоту, електроенергію) при найменших витратах на установку.

Існує кілька типів водяних колекторів: плоский колектор і вакуумний трубчастий колектор.

Простим і найбільш дешевим способом використання сонячної енергії є нагрів побутової води в так званих плоских сонячних колекторах (рис.1).

Плоский колектор -- найпоширеніший вид сонячних колекторів, що використовуються у побутових водонагрівальних та опалювальних системах. Цей колектор являє собою теплоізольовану засклену панель, у яку поміщена пластина поглинача. Пластина поглинача виготовлена з металу, що добре проводить тепло (найчастіше міді або алюмінію). Завдяки заскленню знижуються втрати тепла. Дно й бічні стінки колектора покривають теплоізолюючим матеріалом, що ще більше скорочує теплові втрати. Зазвичай системи з плоскими колекторами використовують сезонно, з весни по осінь. У зимовий час продуктивність систем з плоскими сонячними колекторами падає за рахунок тепловтрат в довкілля.

Рис. 1. Пристрій плоского сонячного коллектора

Порівняно недавно на ринку з'явилися сонячні колектори іншого вигляду: вони є батареєю скляних труб. Усередині кожної з них у вакуумі розташовується подвійна концентрична трубка (рис. 2).

По її центральному каналу в конструкцію поступає з розподільного колектора (він також подвійний, поєднуючий функції прямого і зворотного) холодний теплоносій. Повертаючись по середньому каналу, теплоносій отримує «захоплене» (механізм - приблизно такий же, що і в плоскому колекторі) у вакуумній трубці сонячне тепло і відносить його в систему опалювання або гарячого водопостачання об'єкту.

Окрім показаного, є колектори на основі вакуумних трубок, де для уловлювання сонячної радіації застосовані пластини, що контактують з тепловою трубкою, покриті по всій довжині спеціальним шаром напівпровідника. Це дозволяє перетворити в тепло сонячну радіацію максимально широкого діапазону.

Рис. 2. Принцип роботи колектора з вакуумною трубкою

Вакуумний трубчастий колектор складається з вакуумних трубок, у які вбудовані мідні поглиначі із геліотитановим покриттям, що гарантують високий рівень поглинання сонячної енергії й мале виробництво теплового випромінювання.

Вакуумований простір дозволяє практично повністю усунути тепловтрати. До переваг цієї системи можна віднести безпосередню передачу тепла воді, що дозволяє скоротити тепловтрати. Завдяки тому, що повний коефіцієнт втрат у вакуумному колекторі малий, теплоносій у ньому можна нагріти до температур 120-160 °С.

Фототермічні колектори встановлюються на даху будинку так, щоб їхня освітленість протягом дня була найбільшою. Сьогодні, найбільшою популярністю водяні колектори користуються в Ізраїлі, де 80% води нагрівається за допомогою сонячної енергії. На території України середньорічна щільність потоку сонячної енергії становить 180-250 Вт/м2. Цієї енергії досить для нагрівання з одного квадратного метру колектора до 100 -- 120 літрів гарячої води з температурою 60-70 °С. Вартість таких установок стартує від 10 000 гривень, а окупність систем у середньому становить 5 років.

У сонячні літні дні різниці в роботі хороших плоских і вакуумних сонячних колекторів практично непомітна. Проте при низькій температурі довкілля переваги вакуумних колекторів стають очевидні. Також, навіть в літній час є різниця в між максимальними температурами нагріву води в колекторах.

Якщо для плоских колекторів максимальна температура не перевищує 80-90 градусів, то у вакуумних колекторах температура теплоносія може перевищувати 100 ОС. З одного боку, це вимагає постійного відведення тепла від вакуумного колектора, аби він не закипів. Проте з іншого боку, в системах з плоскими колекторами існує проблема розмноження бактерій і інших мікроорганізмів (там тепло і волога), якої немає в системах з вакуумними колекторами.

Сонячні колектори різного типу дозволяють отримати теплову енергію, яка в першу чергу використовується для приготування гарячої води, що особливо актуально в літній період року, коли спостерігається максимальна сонячна активність і максимальний вжиток гарячої води.

Окрім цього в окремих випадках при побудові комбінованих котельних установок тепло від сонячних колекторів частково можна використовувати в різних системах опалювання, наприклад, при роботі котельної установки в перехідні періоди року, в районах з високою сонячною активністю. Такий підхід дозволяє істотно підвищити ефективність котельної установки в цілому.

Використовуючи енергію сонця, геліосистеми дозволяють щорік економити традиційне паливо:

- до 75% - для гарячого водопостачання (ГВС) при цілорічному використанні;

- до 95% - для ГВС при сезонному використанні;

- до 50% - для цілей опалювання;

- до 80% - для цілей чергового опалювання.

Слід враховувати, що кожна система індивідуальна, і відсоток економії енергоресурсів при використанні геліосистеми необхідно розраховувати. Для розрахунків гелиосистем використовує складні програмні продукти.

Принцип роботи сонячної водонагрівальної установки

Рис. 3 Схема цілорічної сонячної водонагрівальної установки

Сонячна водонагрівальна установка СВУ складається з сонячного колектора і теплообмінника-акумулятора. Через сонячний колектор циркулює теплоносій (антифриз). Теплоносій нагрівається в сонячному колекторі енергією сонця і віддає потім теплову енергію воді через теплообмінник, вмонтований в бак-акумулятор. У баку-акумуляторі зберігається гаряча вода до моменту її використання, тому він повинен мати хорошу теплоізоляцію. У першому контурі, де розташований сонячний колектор, може використовуватися природна або примусова циркуляція теплоносія. У бак-акумулятор може встановлюватися електричний або який-небудь інший автоматичний нагрівач-дублер. В разі пониження температури в баку-акумуляторі нижче встановленої (тривала похмура погода або мала кількість годинника сонячного сяяння зимою) нагрівач-дублер автоматично включається і догріває воду до заданої температури.

3. Типи систем сонячного теплопостачання

Розглянемо більш детально опис таких чотирьох різних систем сонячного теплопостачання:

1. Одноконтурна система з пасивною циркуляцією теплоносія.

2. Одноконтурна система з активною циркуляцією теплоносія.

3. Двоконтурна система з пасивною циркуляцією теплоносія.

4. Двоконтурна система з активною циркуляцією теплоносія .

Одноконтурна система з пасивною циркуляцією теплоносія

Робота одноконтурної термосифонної системи для прямого нагріву води:

Колектори, бак-акумулятор і сполучні трубопроводи системи заповнені холодною водою. Сонячне випромінювання, проходячи через прозоре покриття (скління) колектора нагріває його поглинаючу панель і воду в її каналах. При нагріві щільність води зменшується і нагріта рідина починає переміщатися у верхню точку колектора і далі по трубопроводу - в бак-акумулятор. У баку нагріта вода переміщається у верхню крапку, а холодніша вода розміщується в нижній частині бака, тобто спостерігається розшарування води залежно від температури. Холодніша вода з нижньої частини бака по трубопроводу поступає в нижню частину колектора. Таким чином, за наявності достатньої сонячної радіації, в колекторному контурі встановлюється постійна циркуляція, швидкість і інтенсивність якої залежать від щільності потоку сонячного випромінювання. Поступово, протягом світлового дня, відбувається повне прогрівання всього бака, при цьому відбір води для використання повинен вироблятися з найбільш гарячих шарів води, розташованих у верхній частині бака. Зазвичай це робиться подачею холодної води в бак знизу під тиском, яка витісняє нагріту воду з бака.

Рис. 4 Принципова схема одноконтурної термосифонної системи сонячного гарячого водопостачання

Особливістю систем є те, що в разі термосифонної системи нижня точка бака-акумулятора повинна розташовуватися вище за верхню точку колектора і не далі 3 - 4 м від колекторів, а при насосній циркуляції теплоносія розташування бака-акумулятора може бути довільним.

Одноконтурна система з пасивною циркуляцією теплоносія

Робота двоконтурної термосифонної системи:

Робота такої системи аналогічна роботі одноконтурної системи, але в системі є окремий замкнутий колекторний контур, що складається з колекторів, трубопроводів і теплообмінника в баку-акумуляторі. Цей контур заправляється спеціальним (як правило, незамерзаючим) теплоносієм. При нагріві теплоносія в колекторі він поступає у верхню частину теплообмінника, віддає тепло воді в баку і охолоджуючись рухається вниз до входу в колектори, здійснюючи постійну циркуляцію за наявності сонячної радіації.

Повне прогрівання бака відбувається поступово, протягом всього світлового дня, але оскільки відбір води до споживача виробляється з найбільш прогрітих верхніх шарів, користування гарячою водою можливо і до повного прогрівання.

Рис. 5 Принципова схема двоконтурної термосифонної системи сонячного гарячого водопостачання

Особливістю систем є те, що в разі термосифонної системи нижня точка бака-акумулятора повинна розташовуватися вище за верхню точку колектора і не далі 3 - 4 м від колекторів, а при насосній циркуляції теплоносія розташування бака-акумулятора може бути довільним.

Двоконтурна система з активною циркуляцією теплоносія

У системах з примусовою циркуляцією в колекторний контур включається циркуляційний насос, що дає можливість встановлювати бак-акумулятор в будь-якій частині будівлі. Напрям руху теплоносія повинен збігатися з напрямом природній циркуляції в колекторах.

Включення і виключення насоса виробляється електронним блоком управління, що є диференціальним реле, яке управляє, порівнює показники датчиків температури, встановлених на виході з колекторів і в баку.

Насос включається, якщо температура в колекторах вища за температуру води в баку. Існують блоки, що дозволяють міняти швидкість обертання і подачу насоса, підтримуючи постійну різницю температур між колекторами і баком.

Рис. 6 Принципова схема двоконтурної системи сонячного гарячого водопостачання з примусовою циркуляцією

Рис7. Розміщення в будинку елементів сонячної системи гарячого теплопостачання 1 - сонячний колектор; 2 - розширювальний бак; 3 - бак-акумулятор; 4 - опалювальний казан

4. Сонячні електромережі

І все-таки майбутнє сонячної енергетики -- пряме перетворення сонячного випромінювання в електричний струм за допомогою напівпровідникових фотоелементів -- сонячних батарей.

До 2010 р. встановлена потужність установок на фотоелементах досягне 3,2-3,9 ГВт, а прибуток виробників складе 18,6-23,1 млрд.дол./рік.

У фотоелектричних перетворювачах сонячної енергії використовується кремній з добавками інших елементів, що утворюють структуру з р-n переходом.

Схема роботи напівпровідникового кремнієвого фотоелемента досить проста: у р-пласті напівпровідника створюється «дірочна» (позитивна) провідність, а в n-пласті -- електронна (негативна). На межі пластів виникає потенційний бар'єр, що перешкоджає переміщенню носіїв (електронів і «дірок») з одного пласту в іншій (у такому стаціонарному стані струм не тече по всьому напівпровіднику). Коли ж на фотоелемент падає світло (потік фотонів), фотони, поглинаючись, створюють пари електрон-«дірка», які, підходячи до границі пластів, знижують потенційний бар'єр, даючи можливість носіям безперешкодно проходити із пласту в пласт.

У напівпровіднику виникає наведена електрорушійна сила (ЕРС), і він стає джерелом електричного струму. Величина ЕРС буде тим більше, чим інтенсивніший світловий потік.

Ефективність сучасних кремнієвих (а також на основі арсеніду галію) фотоелементів досить висока (їх ККД досягає 10-20%), а чим вище ККД, тим менша площа сонячних батарей необхідна, що навіть у малій енергетиці становить десятки квадратних метрів.

Більшим досягненням напівпровідникової промисловості стала розробка кремнієвих фотоелементів, що володіють ККД до 40%. Останній важливий напрямок у розвитку сонячної енергетики -- створення більш дешевих і зручних фотоперетворювачів:

· стрічкових полікристалічних кремнієвих панелей,

· тонких плівок аморфного кремнію,

· інших напівпровідникових матеріалів.

Самим високоефективним з них виявився алюміній-галій-миш'як, його промислова розробка тільки починається. Більшу перспективу відкривають гетероструктурні напівпровідники, ефективність яких у 2 рази вища, ніж у простих кремнієвих зразків.

У країнах, де електрична енергія коштує дорого, та які мають достатню кількість сонячних днів у році, власники приватних будинків встановлюють сонячні батареї на дахах будинків і використовують сонячну електрику без шкоди для власного бюджету. Сонце заміняє 40-60% всіх витрат на інші енергоносії. Уряди багатьох країн частково фінансують установку сонячних елементів у приватних секторах, при цьому, власники «сонячного будинку» отримують гарантовані податкові пільги, безпроцентні кредити й інші подібні заохочення. Більш того, державні структури купують електроенергію в приватних осіб, які встановили на своїх будинках сонячні елементи. Коли у власників сонячних батарей виникає надлишок енергії, вони продають його електрокомпаніям і заробляють на цьому.

5. Загальні вимоги до систем сонячного теплопостачання

1. Рекомендується використовувати сонячні колектори в системах, що не вимагають зливу теплоносія в зимовий період. Теплоносієм в колекторному контурі може бути хімічно очищена вода або, при можливості замерзання, рекомендується використовувати антифризи на основі етилен- або пропиленгликоля, вживані в системах опалювання індивідуальних будівель і що містять інгібітори корозії.

2. Для збільшення терміну служби і збереження високої ефективності роботи протягом всього періоду експлуатації сонячні колектори рекомендується використовувати в системах непрямого нагріву води, тобто в першому замкнутому контурі двоконтурних систем, що мають спеціальний проміжний теплообмінник для передачі тепла в накопичувальний бак-акумулятор системи.

3. При використанні колекторів в системах сонячного теплопостачання вони повинні розроблятися відповідно до вимог ВСН 52-86 «Установок сонячного гарячого водопостачання. Норми проектування.» (Госгражданстрой, М., 1988). Колектори, що входять до складу побутових сонячних водонагрівачів, вмонтовуються відповідно до керівництва по експлуатації цих установок.

4. У колекторному контурі системи необхідно передбачати установку мембранного розширювального бачка для компенсації збільшення об'єму теплоносія при нагріві і запобіжного клапана для оберігання колектора від зростання тиску, що перевищує робочий.

5. Практично всі сонячні системи працюють в режимі акумуляції тепла в накопичувальному баку, оскільки корисно використовуване тепло поступає в систему (до колекторів) лише в денний час, а система повинна забезпечувати цілодобову подачу гарячої води споживачеві.

6. Сонячні колектори можуть застосовуватися як в термосифонних системах з природною циркуляцією теплоносія першого (колекторного) контура, так і в системах з примусовою (насосною) циркуляцією теплоносія.

6. Ситуація в Україні

Розвиток альтернативних джерел енергії в Україні, як вже було написано, находиться у зародковому стані, однак, як і в ситуації з вітроенергетикою, ми маємо непоганий потенціал для розвитку сонячної енергетики.

Сьогодні в країні налагоджене власне виробництво високоефективних кремнієвих сонячних батарей із ККД до 20%. А необхідні для комплектації систем електропостачання системи керування, акумуляторні батареї й інвертори, що перетворюють постійний електричний струм у змінний, виробляються в сусідній Росії. Хоча 90% комплектуючих до сонячних батарей сьогодні експортується за кордон, наявність високотехнологічного виробництва дозволяє говорити про можливість виробництва сонячних батарей власного виробництва, що значно здешевить їх кінцеву вартість. Тим більше, що своєрідний «фундамент» у розвиток альтернативних джерел енергії вже закладений Верховною Радою.

На початку цього року президентом України Віктором Ющенко був підписаний Закон про стимулювання використання альтернативних джерел енергії. Закон встановлює спеціальний коефіцієнт «зеленого» тарифу для електроенергії з використанням різних альтернативних джерел енергії, на який множиться звичайний тариф для споживачів другого класу напруги на січень 2009 року.

У випадку енергії сонячного випромінювання, відповідно до закону, коефіцієнт має три можливих значення:

- для наземних об'єктів електроенергетики -- 4,8;

- для установлених на дахах будинків, будинків і споруд із величиною встановленої потужності понад 100 кВт -- 4,6;

- менш як 100 кВт, а також установлених на фасадах будь-якої потужності -- 4,4.

Закон установлює «зелений» тариф на строк до 1 січня 2030 року.

Висновки

Окрім сонячних колекторів для нагріву рідких теплоносіїв розроблені і повітронагрівальні пристрої, що складаються з прозорої стінки і нагрівального матеріалу, між якими переміщається потік сухого повітря як за рахунок природної, так і примусової тяги. Такі колектори можуть використовуватися і для обігріву приміщень, і для сушки продуктів.

Сучасна концепція енергоефективної і навіть незалежної будівлі передбачає не лише тепло-, але і електропостачання від поновлюваних джерел.

Перетворення сонячної енергії на електричну здійснюється в колекторах на основі фотоелектричних перетворювачів (ФЕП), що підрозділяються на два основні види: електровакуумні і напівпровідникові; останні є найбільш ефективними.

Перетворення енергії у ФЕП засноване на ефекті, що виникає в неоднорідних напівпровідникових структурах при дії на них сонячного випромінювання. Коефіцієнт перетворення світла сонячних елементів в земних умовах досягає 22%. Напруга сонячних батарей досягає десятків вольт, а потужність - десятків кіловат. Всі вони мають освітлене скляне покриття і генерують постійний струм. Енергія може використовуватися як безпосередньо, так і перетворюючись в змінний струм напругою 220 В. Варто зазначити, що фотоелектричні перетворювачі використовуються і для створення досить потужних (до 10 МВт) електростанцій.

В даний час «сонячне» устаткування - повноправний товар теплотехнічного ринку Європи. Теплові і електричні колектори, баки-акумулятори, комбіновані водонагрівачі, спеціальні циркуляційні насоси і автоматика для геліосистем не перший рік входять в каталоги провідних виробників опалювальної техніки. За даними журналу Test, європейськими лідерами сезону 2002/2003 рр. в цій області були наступні компанії: Solvis, Ritter-Paradigma, Wagner/Co..lbe, Viessmann, Nau, ELCO-Klo..kner, Buderus, Ikarus, Stiebel Eltron, Junkers, Wolf, Solatherm, Vaillant.

Окрім перерахованих установок, відомі різні види пасивних геліосистем. До них відносяться, наприклад, теплиці (оранжереї) та різні «сонячні пастки», роль яких виконують конструктивні елементи будов. Потужність таких систем невелика. Їх ефективність досягається правильним вживанням теплоізоляції, збільшенням площі прозорих поверхонь і орієнтацією перпендикулярно сонячним променям (вони мають бути звернені до півдня при куті нахилу до горизонту, рівному широті місцевості: напр., для середньої смуги Росії - 55-60°).

Підвищення прозорості покриттів і зменшення поглинання променів також приводить до збільшення ефективності обігріву. В даний час для ефективнішого вирощування рослин в теплицях розроблені прозорі матеріали, що трансформують сонячне світло в промені, стимулюючи зростання рослин.

Для стабілізації температурного режиму в геліотеплицях використовуються грунтові акумулятори тепла, що розташовуються під грядками і обігріваються теплим повітрям або водою.

Цікаво відзначити, що, хоча тривалість світлового дня влітку більше, ніж взимку, кількість часу можливого освітлення Сонцем вікна, що виходить на південь, взимку більше, ніж влітку. Це викликано тим, що воно значний час світлового дня знаходиться на східній і західній сторонах. Проектування будинків, здатних уловлювати сонячну радіацію для обігріву будівлі і зберігати тепло, приводить до економії енергії, що витрачається на опалювання.

Якщо в холодний час сонячне випромінювання - підмога в економії енергії на опалювання, то в жарку пору - це негативне явище, здатне обернутися витратами на вентиляцію і кондиціонування. Проблема вирішується вживанням тепловідбивного і теплопоглинального скла, а також різних систем затемнення.

Для затемнення зазвичай застосовують непрозорі матеріали. Розміщення їх між шарами скла вікна не таке ефективне, як зовнішнє, але ефективніше, ніж внутрішнє.

Цікава розробка - автоматично регульовані жалюзі фірми Zomeworks Inc. (США). Їх дія заснована на різниці тисків в двох резервуарах, що наповнені фреоном і розташовані з обох боків вікна. Коли одна з ємкостей нагрівається сильніше, фреон перетікає від неї до іншої і розвертає жалюзі в потрібному напрямі.

Окрім затемнення, використовується система, що передбачає природне охолоджування будови прохолодним повітрям, яке поступає в будову з тіньового боку через підземну систему охолоджування.

На закінчення: окрім низькотемпературних систем, що використовують сонячну радіацію природної щільності (вони, на думку фахівців, найбільш ефективні), людством створені і застосовуються в різних галузях і установки, де для досягнення високих температур щільність випромінювання підвищується в сотні і тисячі разів. Воно здійснюється геліоконцентраторами, що включають дзеркала або лінзи, що фокусують сонячні промені. Так, концентратори застосовуються в сонячних печах для плавки і термічної обробки в особливо чистих умовах при температурі 2300-3000 °С деяких матеріалів, наприклад, оксидів кремнію і цирконію. Одна з найбільш великих таких печей, потужністю понад 1 МВт, була побудована на початку 1970-х рр. у Фон-Роме-Одейо (Франція). Концентрація сонячних променів виробляється і для здобуття високих температур в термодинамічних сонячних електростанціях.

Список використаної літератури

1. Светотехнический журнал «Софит» №7, июнь 2009.

2. Аква-терм №3 (19) травень 2004.

Размещено на Allbest.ru