Електрифікація та автоматизація технологічних процесів молочного цеху СВК "Україна" Полтавського району
Аналіз стану електрифікації та систем автоматизації технологічних процесів виробництва та обробки молока. Якість електроенергії в розподільчій електромережі. Розрахунок електричних навантажень, вибір джерела живлення та розрахунок електричних мереж.
| Рубрика | Физика и энергетика |
| Вид | дипломная работа |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 19.02.2012 |
| Размер файла | 7,0 M |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
ЕЛЕКТРИФІКАЦІЯ ТА АВТОМАТИЗАЦІЯ ТЕХНОЛОГІЧНИХ ПРОЦЕСІВ МОЛОЧНОГО ЦЕХУ СВК „УКРАЇНА” ПОЛТАВСЬКОГО РАЙОНУ
Зміст
- Вступ
- 1. Технологічна частина
- 1.1 Загальна характеристика молочного комплексу
- 1.2 Опис технологічних процесів виробництва та обробки молока
- 1.3 Аналіз стану електрифікації та існуючих систем автоматизації технологічних процесів виробництва та обробки молока
- 1.4 Висновки та постановка задач дипломного проектування
- 2. Дослідницька частина
- 2.1 Дослідження електричної мережі молочного блоку
- 2.1.1 Аналіз якості електроенергії в розподільчій електромережі та вплив її якості на роботу електроспоживачів
- 2.1.2 Задачі регулювання напруги в електромережі та технічні засоби для цього
- 2.1.3 Дослідження режимів роботи трансформаторів
- 2.1.4 Розрахунок параметрів вольтододаткових трансформаторів
- 2.1.5 Дослідження режимів при різних схемах з'єднання вольтододаткових трансформаторів
- 3. Розрахунково-конструкторська частина
- 3.1 Розрахунок електричних навантажень, вибір джерела живлення та розрахунок електричних мереж
- 3.1.1 Розрахунок електричних навантажень
- 3.1.2 Розрахунок навантажень в молочному комплексі та вибір джерела живлення
- 3.1.3 Розрахунок зовнішніх електричних мереж
- 3.1.4 Розрахунок та вибір конденсаторних батарей для компенсації реактивної потужності
- 3.2 Розрахунок потужності та вибір основних елементів перетворювача
- 3.2.1 Вибір тиристорного перетворювача для якірного кола
- 3.2.2 Розрахунок системи фазо-імпульсного керування
- 3.2.3 Розрахунок параметрів об'єкту регулювання
- 3.2.4 Вибір інформаційних засобів
- 3.3 Розрахунок параметрів регуляторів системирегулювання
- 4. Охорона праці
- 4.1 Характеристика і стан охорони праці у господарстві
- 4.2 Стан небезпеки і шкідливості виробництва
- 4.3 Стан виробничих приміщень
- 4.4 Виробнича санітарія
- 4.5 Засоби захисту працюючих від небезпечних і шкідливих виробничих факторів
- 4.6 Електробезпека об'єкту проектування
- 4.7 Пожежна безпека
- 5. Надійність системи
- 5.1 Загальна частина
- 5.2 Види відмов насосів у технологічних установках
- 5.3 Оцінка надійності електродвигуна
- 5.4 Оцінка надійності схеми керування
- 5.5 Заходи для підвищення надійності системи
- 6. Розрахунок економічної ефективності модернізації холодильної установки
- 6.1 Визначення витрат на модернізацію холодильної установки
- 6.1.1 Визначення витрат на придбання комплектуючих
- 6.1.2 Розрахунок заробітної плати з нарахуваннями
- 6.1.3 Визначення загальної суми витрат на модернізацію
- 6.2 Розрахунок річного фонду часу роботи установки та річної експлуатаційної продуктивності
- 6.3 Визначення поточних витрат у процесі експлуатації системи
- 6.3.1 Розрахунок заробітної плати з нарахуваннями
- 6.3.2 Визначення витрат на технічне обслуговування та ремонт
- 6.3.3 Визначення витрат на електроенергію
- 6.3.4 Розрахунок загальної суми річних витрат
- 6.3.5 Розрахунок вартості машино-години роботи холодильної установки
- 6.3.6 Розрахунок вартості технологічної операції для одиниці продукції
- 6.4 Визначення економічного ефекту від проведення модернізації
- 7. Загальні висновки
- Література
Вступ
Підвищення продуктивності молочного цеху залежить від ефективності роботи технологічного обладнання та забезпечення якості напруги в електричних мережах комплексу.
Теплохолодильні установки в молочному виробництві належать до числа тих агрегатів, ефективність роботи яких, в значній мірі визначається вдосконаленістю роботи електропривода.
Аналіз системи керування електроприводом теплохолодильної установки [1] показав, що існуючі системи автоматизованого електропривода не в повній мірі враховують всі вимоги експлуатаційного персоналу і мають обмежене використання:
- не в повній мірі забезпечується регулювання швидкості;
- не забезпечується економія електроенергії;
- впливає дорожнеча електрообладнання та його матеріаломісткість.
Дане виробництво потребує використання таких автоматизованих систем керування, які повинні не тільки задовольняти певним показникам, але й бути оптимальними по відношенню до критерію, який характеризує ефективність виробництва в цілому. В зв'язку з цим питання реалізації ефективної системи автоматизованого керування процесом охолодження молока є актуальним.
Одним із засобів підвищення ефективності роботи теплохолодильної установки є застосування системи керування на базі тиристорного перетворювача напруги. Властивості ТПН дозволяють підняти рівень таких показників, як економічність, надійність установки. Належить підкреслити, що досягнута при використанні тиристорного привода економія електроенергії віддзеркалює загальну тенденцію скорочення енергетичних затрат в умовах обмеженості енергетичних ресурсів.
молочний цех електрична мережа
У відповідністю з поставленою метою, у ході виконання дипломного проекту виконана така робота:
- досліджена електрична мережа молочного комплексу та розроблені заходи по розширенню меж регулювання напруги;
- розраховані електричні навантаження, обгрунтовані та вибрані джерела живлення;
- модернізована система автоматичного керування тепло-холодильною установкою;
- розраховано економічну ефективність розробки;
- розраховано надійність елементів системи автоматичного керування;
- розроблені заходи з охорони праці.
1. Технологічна частина
1.1 Загальна характеристика молочного комплексу
Сільськогосподарський виробничий кооператив ”Україна” (далі СВК) знаходиться у центральній частині Полтавської області, в 8 км на південь від міста Полтави. Через землі СВК проходить автотраса Полтава - Кременчук. Згідно з [1], господарство розташоване по вітру у ІІ районі - швидкість вітру 18 м/с, по ожеледиці в ІІІ районі - товщина намерзання - 10 мм, по кількості опадів в ІV районі - 400 ч 600 мм опадів на рік.
СВК є тваринницьким господарством із рослинницьким нахилом по зерну та буряку.
Загальна земельна площа СВК на 1.01.2003 року складає 4144 га, у тому числі сільськогосподарських угідь - 3818 га, з них ріллі - 3640 га.
СВК належить до числа великих господарств району і має таку виробничу структуру: мехзагони - 3, птахоферма - 1, свиноферма - 1, ферма ВРХ - 3, молочний комплекс - 1, овочева бригада - 1, автопарк - 1, пасіка - 1.
В СВК заготовляються такі корми: сіно, коренебульбоплоди, солому. Основна частина кормів готується самостійно з подальшим переробленням у кормоцеху.
Генеральний план молочного комплексу наведено на рис.1 та листі 1 графічної частини проекту.
Територія комплексу ділиться на чотири зони:
1) виробничу, до складу якої входять тваринницькі приміщення та вигульні площадки;
2) споруди та приміщення для зберігання кормів;
3) допоміжні будівлі та споруди;
4) споруди для зберігання гною. Комплекс має забудову в вигляді павільйону з двома широкогабаритними корівниками на 400 голів кожний, що з'єднані галереєю. В структурі стада 90% мають розрахункову продуктивність 4000 кг молока на рік. Телята утримуються на комплексі 10 - 20 днів від народження.
Проектом передбачена наступна технологія утримання тварин: система утримання стійло - пасовищна; спосіб утримання дійних, сухостійних корів та нетелей - груповий; глибокотільних та новотільних корів і телят в профілакторії - індивідуальний. Метод утримання усього поголів'я - безпідстилочний; в корівниках - на щілинній підлозі, в родильному відділенні - на суцільній. Роздача кормів здійснюється мобільними кормороздавачами КТУ-10, прибирання гною - за допомогою самостічної системи та фекальних насосів. Доїння проводиться в доїльному блоці на установці типу "ялинка". Новотільних корів в родильному відділенні доять в переносні відра.
Рис.1. Генеральний план молочного комплексу СВК Україна:
1 - доїльно-молочний блок (цех); 2 - ветсанпропускник; 3 - вигульні площадки; 4 - котельна, 5 - корівники на 400 голів, 6 - сінажні траншеї, 7 - кормоцех, 8 - родильне відділення; 9 - гноєсховище; 10 - стаціонар та ізолятор; 11 - сполучувальні галереї; 12 - площадка для відвантаження скота.
Для вигулу тварин є вигульні площадки. Водопостачання централізоване від насосної станції на території комплексу. Напування тварин здійснюється автонапувалками. Доїння корів відбувається при допомозі доїльних установок АДМ-8. Молоко з корівника транспортується в молочний блок (цех), звідки, після первинної обробки направляється на Полтавський молокозавод, а частина реалізується безпосередньо на ринках населенню.
Прибирання гною відбувається за допомогою транспортерів ТСН-3.0Б з подальшим відвантаженням у гноєсховище.
Для транспортування кормів використовуються транспортні засоби. Роздавання кормів здійснюється за допомогою кормороздавача КТУ - 10.
1.2 Опис технологічних процесів виробництва та обробки молока
Технологічна схема виробництва молока на комплексі наведена на рис.2 та листі 2 графічної частини проекту.
Рис.2. Технологічна схема виробництва молока на комплексі СВК.
Характерна для тваринництва різноманітність предметів праці з різними фізико - механічними властивостями обумовлює необхідність мати велику кількість різних типів машин та комплектів технологічного обладнання.
При поточній організації виробництва продукт, отриманий в результаті роботи попередньої машини, є вихідним матеріалом для наступної, і операції на всіх робочих місцях виконуються в проміжки часу, рівні або кратні ритму потоку (при умові неперервності руху матеріалу, що обробляється).
На комплексі застосовується прив'язне утримання тварин в приміщеннях на 400 голів. Молочне стадо знаходиться на прив'язано-випасному утриманні. На протязі зимового періоду тварини знаходяться в приміщеннях. Влітку тварини знаходяться на випасу, а на ніч і на доїння їх переміщають в корівники. Корм роздається у той час, коли тварини у корівнику відсутні.
Основними технологічними операціями виробництва молока є:
- Приготування кормів та їх роздача тваринам;
- Водопостачання комплексу та напування корів;
- Видалення гною з ферм комплексу;
- Створення певного клімату в молочному цеху;
- Доїння корів у молочному цеху;
- Первинна обробка молока у молочному цеху.
Приготування кормів. Комплекс забезпечується кормами власного приготування. Конструктивно - технологічна схема лінії для приготування кормів зображена на рис.3.
Згідно схеми, солома, розташована на площадці під навісом біля кормоцеху, подрібнюється на подрібнювачі 7 (ИГК-30А) та по трубі 6 надходить в кормоцех. Проходячи через циклони 5, солом'яна дерть кільцевим зрошувачем змочується водою або вапняковим молоком і потім завантажується до однієї з запарювальних камер 4 місткістю по 10 м3 кожна; після заповнення сюди подається пара. Обробка парою продовжується дві години, після чого солома витримується на протязі 6 - 8 годин без надходження пари. Запарена солома з камер подається на стрічковий змішуючий транспортер 8 для приготування кормової суміші.
Рис.3. Конструктивно-технологічна схема лінії для приготування кормів.
При іншому варіанті солому не запарюють, а тільки подрібнюють та змішують з силосом (для зволоження) на площадці під навісом, потім її завантажують на транспортер 8.
Водопостачання. На комплексі використовуються такі схеми водопостачання:
Рис.4. Схеми системи водопостачання комплексу.
а - з водонапірною баштою; б - з пневмогідроакумулятором (автоматичною водокачкою); 1 - водоструйна установка; 2 - водонапірна башта; 3 - водопровід; 4 - автонапувалки; 5 - пневмогідроакумулятор (повітряно-водяний котел); 6 - реле тиску, 7 - станція керування, 8 - завантажувальний електронасос.
В цих лініях енергосилова частина, пов'язана з отриманням та доставкою води, облаштована різними технічними засобами, включаючи локальні джерела води та насосні станції, а технологічна частина, яка забезпечує розподіл води та підвід її до кожної тварини, має однотипне обладнання, що включає напувалки та крани.
Видалення гною. На комплексі застосовується така схема поточної лінії видалення, обробки та зберігання гною:
Рис.5. Схема поточної лінії видалення, обробки та зберігання гною.
В цій поточній лінії використовується механічна система видалення гною. З корівників його транспортують безпосередньо до гноєсховища 3, розташованого поблизу корівників. Вигульні площадки також очищують бульдозером за допомогою спеціальних механізмів. Гній в родильному відділенні прибирають транспортерами ТСН з завантаженням його в причіпні тракторні вози ПТС-4М-785А, в телятнику-скреперними установками УС-15 з завантаженням в транспортні засоби транспортером ТСН. Переддоїльну та післядоїльну площадки доїльно-молочного блоку, а також скотопрогони очищують спеціальною технікою. Твердий гній при цьому обеззаражують в гноєсховищі біотермічним способом та зберігають 6 місяців.
Створення мікроклімату. Для забезпечення високої продуктивності тварин у молочному цеху та на комплексі підтримуються певні параметри мікроклімату: задані - температура, вологість, концентрація шкідливих речовин у повітрі. В корівниках для цього функціонує система забезпечення заданого мікроклімату.
Застосовується така система забезпечення мікроклімату:
Рис.6. Схема системи забезпечення мікроклімату.
1 - калорифер; 2 - приточний вентилятор; 3 - повітропровід; 4 - витяжна шахта; 5 - вікно.
Доїння корів та первинна обробка молока. У молочному цеху для цих операцій застосовується така біотехнологічна поточна лінія, яка зображена на рис.7 та листі 3 графічної частини проекту.
Рис.7. Структурна схема біотехнологічної поточної лінії доїння корів та первинної обробки молока.
1 - ділянка доїння; 2 - ділянка обліку та збору молока; 3 - ділянка транспортування та первинної обробки молока; 4 - ділянка зберігання та видачі; 5 - секція первинної оброки молока.
Рис.8. Технологічна схема обробки молока.
1-доїльні апарати; 2-молокозбиральний резервуар; 3-7-молочні насоси; 4-фільтр; 5-молокоприймальний бак; 6-зрівнювальний бак; 8-плистинчатий теплообмінник; 9-сепаратор-очисник; 10-молокозбиральний резервуар; 11-резервуари для зберігання молока; 12-насос для води; 13-теплохолодильна установка.
Рис.9. Технологічна схема теплохолодильної установки.
Ця поточна лінія складається з двох послідовно розташованих секцій: секції доїння з ділянками доїння, обліку та збору молока та секції первинної обробки, що включає ділянку транспортування, очищення, охолодження та ділянку зберігання та видачі молока. Між секціями розташовується проміжна ємність - молокозбірник, місткість якої визначається розрахунковим методом, виходячи з величини потоку молока. На даному комплексі для охолодження молока застосовується теплохолодильна установка. Технологічна схема теплохолодильної установки наведена на рис.9 та листі 5 графічної частини проекту.
Холодильна машина скомпонована із безсальникового компресора, конденсатора водяного охолодження, випарника, щита керування, трьох теплообмінників, фільтра - осушника, приладів автоматики і контролю.
Принцип роботи установки полягає в наступному:
холодильний хладогент стискається компресором до тиску нагнітання і через теплообмінники подається в конденсатор, де охолоджується і конденсується, віддаючи тепло проточній воді. Із конденсатора рідкий агент подається в регенеративний теплообмінник, потім в фільтр-осушник, в якому осушується і очищується від домішок. Через мембранний вентиль з електромагнітним приводом хладогент подається на терморегулюючий вентиль. Проходячи терморегулюючий вентиль, рідкий хладогент доводиться до відповідного тиску кипіння і температури і поступає до випарника. В випарнику хладогент кипить забираючи тепло і охолоджуючи хладоносій. Пари хладона із випарника через регенеративний теплообмінник відсмоктуються компресором. Далі цикл повторюється.
Холодна вода - холодоносій здійснює замкнутий цикл в системі охолодження молока.
Тепла вода на виході із конденсатора розділяється на два потоки. Частина поступає на теплообмінники для подальшого підігріву. Підігрівання води в теплообмінниках виконується за рахунок теплообміну з гарячими парами хладона.
Проточний теплообмінник через 10 - 15 хвилин після ввімкнення машини забезпечує нагрів води до температури 40 + 5°С.
Теплообмінник законвективного контуру за цикл роботи нагріває воду до температури 60 5°С.
Інша частина води після конденсатора з температурою 25 + 5°С може бути використана для напування тварин і інших технологічних потреб.
Специфічною особливістю даної поточної лінії доїння корів є наявність на її вході своєрідного резервуару молока - ємності, практично необмеженої місткості. В якості останньої можна умовно розглядати корівник з його поголів'ям дійного стада корів. З неї доїльні апарати, за допомогою повітряних насосів, відкачують масу молока, рівну разовому надою даного поголів'я. В кінці поточної лінії розташована додаткова (накопичувальна) ємність для тимчасового зберігання охолодженого молока до прибуття зовнішнього транспорту для транспортування молока на молокозавод.
1.3 Аналіз стану електрифікації та існуючих систем автоматизації технологічних процесів виробництва та обробки молока
Аналіз стану електрифікації процесів виробництва та обробки молока показав, що електропостачання СВК здійснюється по повітряній лінії 10 кВ довжиною 12 км від Щербанівської підстанції 110/10 кВ. Електропостачання в середині господарства здійснюється від трансформаторних підстанцій по низьковольтній мережі 0,38 кВ з допомогою повітряних ліній.
Молочний комплекс відноситься до групи споживачів електроенергії першої категорії.
Електротехнічна служба господарства нараховує 6 електриків на чолі з головним енергетиком. Показники (стосовно електрифікації) молочного комплексу СВК наведені у таблиці 1.
Таблиця 1.
|
Показники |
Значення |
|
|
Річне споживання електроенергії, КВт· год |
105660 |
|
|
В тому числі на виробничі потреби, КВт· год |
58890 |
|
|
Загальна кількість трансформаторних підстанцій, шт |
1 |
|
|
Кількість і потужність електродвигунів, шт/ кВт |
112/ 498 |
|
|
Кількість і потужність електроустаткування, шт/ кВт |
5/ 400 |
|
|
Загальна довжина низьковольтних ліній, км |
2 |
Основними споживачами електроенергії у процесі виробництва молока є механізми та обладнання, що забезпечують проведення технологічних процесів та операцій на фермах та комплексах. Сучасний тваринницький комплекс, за енергонасиченістю та кількістю електрифікованих механізмів та апаратів не має собі рівних у сільськогосподарському виробництві.
На даному комплексі якість електричної енергії недостатня. Погіршення якості електричної енергії приводить до порушення нормальної роботи електроприймачів. При цьому зміна різних показників по-різному впливає на роботу окремих видів приймачів.
Відхилення частоти живильного струму можуть впливати на роботу асинхронних двигунів. При збільшенні частоти струму трохи зменшуються сила струму в обмотках двигуна, максимальний момент і нагрів, а при зниженні частоти вони збільшуються. Однак зміни частоти в межах декількох відсотків від номінальної практично не порушують нормальної роботи електродвигунів, а також інших електроприймачів.
В сільських електричних мережах найбільш важливий показник якості напруги - її відхилення. Особливо чуттєві до зміни напруги освітлювальні установки.
При зниженні напруги на 10 % у ламп розжарення на 30 % падає світловий потік. При тривалому підвищенні напруги на 10 % термін служби ламп знижується в 4 рази, що призводить до швидкого їхнього перегоряння. При цьому також відбувається перевитрата електричної енергії. Термін служби люмінесцентних ламп при відхиленні напруги на ±10 % знижується на 20 %. Досить чуттєві до відхилення напруги ультрафіолетові й інфрачервоні джерела променистої енергії, використовувані у тваринництві.
Ультрафіолетові лампи не запалюються при зниженні напруги на 10 %. Потік променистої енергії цих ламп змінюється приблизно на 2 % на кожен відсоток зміни напруги. У результаті змінюється доза опромінення і не витримується необхідна температура при обігріві молодняку.
Зниження напруги збільшує тривалість роботи електронагрівальних установок, що порушує ритм потокового виробництва, а підвищення напруги веде до зниження терміну служби нагрівальних елементів.
Відхилення напруги дуже впливають на роботу асинхронних електродвигунів. Обертаючий момент двигуна пропорційний квадратові напруги на його зажимах.
При значному зменшенні напруги може відбутися "перекидання" двигуна, тобто зупинка. У цьому випадку момент опору може виявитися більше максимального моменту обертання. При відхиленні напруги на 10 % від номінального знижується надійність включень магнітних пускачів.
Коливання напруги найбільше несприятливо впливають на роботу освітлювальних установок, викликаючи миготіння ламп, що дратує тварин і знижує продуктивність праці обслуговуючого персоналу.
Тому, в ході дипломного проектування доцільно розробити комплекс заходів по забезпеченню якості електроенергії на комплексі. Необхідно, також уточнити проаналізувати та дослідити електричні навантаження, розрахувати електричні мережі та витрати джерела живлення, а також вирішити питання компенсації реактивної потужності.
Аналіз стану автоматизації на комплексі показав, що автоматизованими процесами виробництва та обробки молока є такі процеси:
Охолодження молока. Автоматичне керування забезпечує роботу установки на протязі циклу охолодження молока, захист від аварійних режимів роботи, світлову сигналізацію і підтримання заданих параметрів стосовно температури холодної та гарячої води. Принципова електрична схема керування холодильною установкою наведена на рис.10 та листі 6 графічної частини проекту.
Рис.10. Схема електрична принципова керування холодильною установкою.
Режим ручного керування передбачений для налагодження, огляду машини та виявлення несправностей при аварійному відключенні установки.
Перед ввімкненням машини в роботу в режимі ручного керування перемикач SA1 повинен знаходитись в положенні Р, перемикачі SA2, SA3 повинні знаходитись в положенні А, вимикач QF2 повинен знаходитись в положенні 1.
Ввімкненням вимикача QF1 в положення 1 подається напруга у коло ручного керування, з'являється сигнал „Ручне керування" (лампа HL1). При ввімкненні перемикача SA2 в положення Р вмикається пускач КМ1 електродвигуна компресора і вентиль з електромагнітним приводом. Переведенням перемикача SA3 в положення Р вмикається пускач КМ2 двигуна насоса.
Для роботи машини в режимі автоматичного керування необхідно перемикачі SA2 i SA3 перевести в положення А. Напруга подається в коло автоматичного керування, запалюється сигнальна лампа HL2 - автоматичне керування.
При замкнених контактах датчика - реле температури SK2 вмикається пускач КМ2, який своїми контактами замикає коло ввімкнення пускача КМ1 і вентиля з електромагнітним приводом, а при замкнутих контактах датчика - реле температури SK1 вмикається пускач КМ1 і вентиль з електромагнітним приводом. При розімкненні контактів датчика - реле температури SK вимикається пускач КМ2, який своїми контактами подає команду на вимкнення пускача КМ1 і вентиля.
При спрацюванні датчика - реле тиску SP1 вмикається реле KV1, яке своїми контактами зупиняє машину, самоблокується і вмикає лампу аварійної сигналізації HL4.
При поверненні контактів датчика - реле тиску в вихідне положення машина не запускається.
При спрацюванні термореле захисту електродвигуна А1 останнє розриває коло керування насосом, машина вимикається аварійно, при цьому запалюється сигнальна лампа HL4. Компресор самоблокується.
При спрацюванні реле електротеплового захисту вимикається пускач КМ2, зупиняється машина і запалюється сигнальна лампа HL3 - несправно насос.
Для повторного ввімкнення машини необхідно вимикачем QF1 знеструмити її, усунути несправність і знову ввімкнути вимикачем QF1.
Вимикачі QF1, QF2 забезпечують автоматичне відключення машини при короткому замиканні в силових колах.
Запобіжник FU1 забезпечує вимкнення кіл керування при короткому замиканні.
Досвід експлуатації такої системи керування виявив резерви для підвищення ефективності роботи холодильної установки.
Пастеризація. Це теплова обробка молока в діапазоні температур 63.90С з метою його знезараження. Для цього на молочному комплексі застосовують пластинчасту автоматизовану пастеризаційно-охолоджувальну установку.
Робота пластинчатої автоматизованої пастеризаційно-охолоджувальної установки здійснюється так. Сире молоко з танка подається насосом до проміжного баку. Рівень молока у баку підтримується поплавковим пристроєм. З баку молоко насосом подається через стабілізатор 11 потоку у секцію регенерації пластинчатого апарату, де підігрівається. Потім молоко йде у змінно працюючі молокоочищувачі 17. Очищене молоко під напором надходить до секції пастеризації пластинчатого апарату, у якій нагрівається гарячою водою до температури 76±2С, потім потрапляє у трубчатий витримувач 5, а потім - у секцію 14 регенерації. При тем-пературі пастеризації нижче заданої молоко автоматично клапаном повертається в бак 10 для повторної теплової обробки. При заданій температурі пастеризації молоко із витримувача 5 послідовно проходить секції 15 і 16 водяного та росольного охолодження пластинчатого апарату, охолоджуючись до температури 4±2С. Вода для секції пасте-ризації підігрівається в інжекторі 4 та подається водяним насосом 2.
Рис.11. Автоматизована пастеризаційно-охолоджувальна установка.
1 - теплообмінний апарат; 2 - насос для гарячої води; 3 - бойлер; 4 - інжектор; 5 - трубчатий витримувач; 6 - щит керування; 7 - клапан автоматичного повернення недопастеризованого молока; 8 - танк; 9 - насос для молока; 10 - проміжний бак; 11 - стабілізатор потоку; 12 - насос; 13 - секція пастеризації; 14 - секція регенерації; 15 - секція водяного охолодження; 16 - секція росольного охолодження; 17 - молокоочищувачі.
Водопостачання. Застосування автоматизації дозволяє знизити затрати праці на напування тварин та підвищити надійність водопостачання.
Для приводу насосів застосовують електродвигуни серій АО, АО2, АО2СХ та 4А, які з'єднують з робочими органами безпосередньо або через муфту.
Погружні насоси приводять в дію спеціальними погружними асинхронними трифазними двигунами типу МАП, ПЭДВ, АПД. Ці двигуни розраховані на роботу у воді. При зниженні рівня води у свердловині нижче електродвигуна вони перегріваються і виходять з ладу.
Конкретна марка електродвигуна водяних насосів залежить від виду водонапірної башти.
Для керування роботою водонапірних башт в автоматичному режимі використовують станції керування типу ПЭТ.
Більш досконале керування роботою погружних насосів здійснюється станціями типу ШЭТ, ланцюги керування яких виконані на логічних елементах серії "Логіка-Т".
Для керування роботою насосів з використанням безбаштових водокачок застосовують реле тиску або безконтактні системи керування на базі електронного вимикача БВК-24.
Якщо вода у ємності відсутня, контакти реле тиску замкнені і струм проходить через котушку магнітного пускача, який керує роботою електродвигуна. Вода нагнітається всередину ємності і тиск у ній підвищується. При досягненні необхідного тиску, контакти реле тиску розмикаються і відключають двигун.
Приготування та роздача кормів. Корми готують у кормоцеху, використовуючи для цього спеціальні машини та агрегати. Електродвигуни й машини з'єднують між собою електромеханічними передачами, муфтами та редукторами. Кормоприготувальні машини відрізняються значною споживаною потужністю і широким діапазоном швидкостей. Необхідний діапазон швидкостей робочих органів забезпечується механічними варіаторами та двигун-редукторами.
Миючі та змішуючі машини мають низькі частоти обертання робочих органів, середній коефіцієнт завантаження 0,6.0,8, тривалий режим роботи електродвигунів. Електропривод цих машин потребує регулювання швидкості обертання в широкому діапазоні.
Завантаження електродвигунів залежить від інтенсивності та рівномірності подачі машини до машин корму, що готується. При ручній подачі можливі випадки заклинювання машини. При механічній подачі і завантаженні машини можна досягти необхідної інтенсивності та рівномірності. В машинах з ріжучими робочими органами потрібну потужність у процесі роботи необхідно також регулювати.
Кормоприготувальні машини об'єднані в технологічні лінії. Привід машин і транспортерів здійснюється електродвигунами механізмів сінажної башти. Напруга на пульт подається рубильником QF1. Для захисту електродвигунів застосовують автомати QF2 … QF6. Електрична схема керування цієї поточної лінії відрізняється тим, що двигун завантажувача, який має більшу потужність та номінальну напругу 660/380 В, пускається шляхом автоматичного переключення із зірки на трикутник. Після натиснення кнопки SB4 вмикається магнітний пускач КМ1 і двигун розганяється на зірці. Одночасно подається напруга на реле часу КТ1, витримка якого відповідає часу пуску двигуна за схемою зірки. По закінченні цього часу, реле часу КТ1 зніме напругу з котушки магнітного пускача КМ1 і обмотки двигуна магнітним пускачем КМ2 перемикнуться на трикутник. Двигун готовий до прийому навантаження.
Далі за завантажувачем кнопкою SB6 та магнітним пускачем КМ4 вмикається двигун транспортера живильника. Під час завантаження башти перемикач SA1 переводять у положення 1 (завантаження). Автоматом QF6 та перемикачем SA1 вимикаються двигуни розкидувача маси та двигун розкидуючого диска. Частоту обертання цього диска необхідно регулювати, щоб незалежно від рівня маси у башті вона розподілялася рівномірно. Зі збільшенням частоти обертання диску маса відкидається далі від центру.
Рис.12. Схема керування механізмами сінажної башти БС-9,15:
а - силові ланцюги; б - ланцюги керування.
У приводі застосований двигун постійного струму з незалежним збудженням потужністю 0,7 кВт. Частота обертання регулюється зміною напруги на якорі. Напруга регулюється автотрансформатором TV і випрямляється містком вентилів VD1. VD4. Через випрямляч VD5. VD8 живиться обмотка збудження електродвигуна.
Електродвигун М8 потужністю 50 Вт обертає через редуктор з постійною частотою 4,8 хв-1 похилий спрямовувач маси.
Коли перемикач SA1 знаходиться в положенні II, кнопками можна вмикати електродвигуни машин, що працюють при вивантаженні і подачі корму тваринам в необхідній послідовності: кнопкою SB8 - кормороздавач у корівнику, кнопкою SB10 - транспортер, що подає корм із приямка башти у приміщення, кнопкою SB12 - стрічковий транспортер, що направляє масу у приямок, кнопкою SB14 - баштовий розвантажувач. Коли двигун розвантажувача набере оберти, розвантажувач опускається на масу, що вивантажується за допомогою лебідки при натиснутій кнопці SB17. Як тільки натяг троса ослабне, розвантажувач опускається і кінцевий вимикач SL1 розірве ланцюг котушки КМ6. Надалі двигун лебідки на опускання в міру вивантаження може включатися автоматично, якщо перемикач SA2 поставити в положення II.
Мікроперемикач SR1 замикається короткочасно механізмом повороту розвантажувача один раз за кожен оберт. У цей час вмикаються котушки реле часу КТ2 і проміжного реле КV1, що своїми контактами замикають ланцюг магнітного пускача КМ6 двигуна лебідки на час, достатній для опускання розвантажувача на необхідний рівень.
Корма роздають стаціонарними і мобільними електрифікованими роздавачами. З машин безперервного транспорту найбільш поширені установки з гнучким тяговим органом, стрічкою, ланцюгом, тросом. Номінальна потужність двигуна таких установок визначається, як правило, умовами пуску. Для забезпечення надійності пуску, момент збільшують: для стрічкових транспортерів у 1,4; для скребкових - у 1,8; для гвинтових у 1,1 рази. Електродвигунами транспортерів керують за допомогою найпростіших схем. Разом з тим необхідне реверсування, регулювання частоти обертання, електричне гальмування.
Електропривод на мобільних роздавачах застосовують обмежено через технічні труднощі пов'язані, з постачанням двигунів електроенергією, що надходить з електричної мережі або від автономного джерела. Звичайно, електричний струм підводять гнучким кабелем або за допомогою тролів. Це різко обмежує радіус дії таких машин. На фермах комплексу застосовують мобільний електричний роздавач - змішувач РС-5А для рідких і кашоподібних кормів. Привід робочих органів і переміщення здійснюється від електродвигуна потужністю 3 кВт. Кабель для підведення напруги прокладений у жолобі під стелею.
Рис.13. Схема керування мобільним роздавачем.
При включенні рубильника QF1 (рис.13) загоряється сигнальна лампа HL. Для подачі звукового сигналу, кнопкою SB1 подається живлення на дзвоник НА. Рух "Уперед" здійснюється натисканням на кнопку SВ3, рух "Назад" - натисканням на кнопку SB4. Для поліпшення електробезпечності та автоматичного відключення живлення електродвигуна при замиканні фази на корпус передбачене включення в кожну фазу однакових конденсаторів С1. С3 ємністю по 4 мкф із послідовним включенням діодного моста VD1. VD4. У нормальних умовах експлуатації напруга між спільною точкою, з'єднаних зіркою ємностей, і заземленим нульовим провідником буде близькою до 0 і реле КА1 буде знеструмлене. При виникненні аварійної ситуації порушується симетрія напруг і обмотка реле КА1 одержить живлення, що приведе до розмикання контакту КА1: 1 і зупинки електродвигуна. Для розряду конденсаторів після відключення, служать резистори R1. R3 по 30 кОм.
Забезпечення мікроклімату. Для забезпечення нормального мікроклімату на комплексі застосовують вентиляційні установки дискретної та неперервної дії. Установки дискретної дії включають і відключають вручну або за допомогою датчиків, регуляторів, залежно від параметрів повітряного середовища приміщення. Установки неперервної дії змінюють свою продуктивність залежно від параметрів мікроклімату, а також за допомогою задвижки або зміною частоти обертання вентилятора.
Частоту обертання асинхронних короткозамкнених двигунів у таких установках з вентиляторами типу ВО регулюють ступенево, змінюючи число пар полюсів. Експлуатаційний персонал вважає, що необхідно змінювати частоту обертання двигунів витяжних вентиляторів в системі регулювання мікроклімату приміщень у межах 5: 1.100: 1.
На комплексі також застосовується автоматизована система регулювання клімату (рис.14).
Зимою за допомогою системи необхідна температура в приміщенні підтримується за рахунок автоматичної одночасної зміни частоти обертання витяжних та нагнітальних вентиляторів. Крім того, турбозволожувач в сполученні з електромагнітним клапаном СВМ-25 дозволяє регулювати відносну вологість повітря в приміщенні. Система дозволяє регулювати температуру повітря шляхом зміни теплопродуктивності калориферів за допомогою регулюючого клапану ПР-1М з моторним виконавчим механізмом.
Рис.14. Система автоматичного регулювання клімату та елементи вентиляційно-опалювально-зволожувальної системи.
а - схема АСР: 1 - станція керування; 2 - панель диспетчера; 3 - вимикачі автоматичні; 4 - вентилятори витяжні; 5 - датчик візуального контролю температури повітря; 6 - датчики контролю відносної вологості повітря; 7 - датчик контролю температури повітря; 8 - датчик аварійної температури повітря; 9 - тваринницьке приміщення; 10 - вентилятор нагнітаючий; 11 - бак водяний; 12 - клапан СВМ-25 електромагнітний; 13 - зволожувач; 14 - калорифер; 15 - датчик ТУДЭ-2 контролю калорифера від замерзання; 16 - клапан ПР-1М; б - схема зволожувача: 1 - електродвигун; 2 - хрестовина; 3 - обєчайки; 4 - вентиль регульовочний; 5 - вентиль електромагнітний; 6 - бак водяний; в - схема установки ПВУ-4: 1 - відображувач шарнірний; 2 - кожух циліндричний; 3 - козирок-відображувач; 4 - заслонки поворотні напівциліндричні; 5 - кільцевий приточний канал; 6 - циліндр внутрішній; 7 - крильчатка вентилятора; 8 - нагрівальні елементи ТЭН-26 і ТЭН-27.
Витяжна частина обладнана спеціальними низьконапірними осьовими електровентиляторами серії ВО, подача яких регулюється в широких межах шляхом зміни напруги, що підводиться до їхніх електродвигунів. Робоче колесо електровентилятора насаджене на вал двигуна і знаходиться по потоці повітря поперед нього. Вентилятор дозволяє подавати великі об'єми повітря при низькому тиску.
Система автоматичного керування забезпечує: ступінчате регулювання частоти обертання двигунів вентилятора та зволожувача, автоматичний перехід на низьку або високу при зниженні або збільшенні температури в приміщенні в межах від 278 до 308 К, автоматичний вибір числа працюючих вентиляторів або їхнє повне відключення при аварійному зниженні температури, можливість ручного керування осьовими вентиляторами, захист двигунів від перевантажень і коротких замикань.
Сепарація молока. Електродвигуни вакуумних установок працюють аналогічно, як і в холодильних машинах та різних сепараторах. Режим роботи цих установок довготривалий, з рівномірним навантаженням. Для полегшення умов пуску сепараторів використовують доцентрову муфту ковзання, яка дозволяє електродвигуну спочатку набрати частоту обертання майже в холосту, за невеликий час, а потім прийняти навантаження з подоланням моменту пуску та моменту опору сепаратора при пуску за рахунок максимального перевантажувального моменту двигуна.
Видалення гною. Електропривод гноєприбиральних транспор-терів працює в найбільш важких умовах: підвищений зміст шкідливих газів, вологість, пуск при повному завантаженні. Тому застосовуються двигуни серії 4А сільськогосподарського призначення з вбудованими терморезисторами. Ці двигуни мають спеціальну пропитку обмоток і фарбування, менше піддані корозії. Для забезпечення безперебійної роботи електропривода передбачена захисна апаратура, що забезпечує своєчасне відключення двигуна у випадку його перевантаження, несправності робочої машини або редуктора.
Електромагнітні пускачі, реле, контактори й інші апарати змонтовані у закритих пультах, шафах, корпусах; кнопки керування - у герметичних хімічно стійких оболонках.
На поширені комплексі застосовуються транспортери кругового руху типу ТСН, схема керування якими представляє складається з двох магнітних пускачів з блокуванням. Це забезпечує початковий пуск похилого транспортера, і зворотно-поступального руху (рис.15). Схема керування усуває ривки та удари при переключенні створенням паузи тривалістю 5.10 с.
При замиканні рубильника QF, на реле KV4 і KV2 через розмикаючі з самоповерненням контакти, КК1: 1 і КК2: 1 подається напруга. Реле KVl і KV2 перемикають свої контакти у ланцюзі котушок магнітних пускачів КМ1 "Уперед" і КМ2 "Назад", у результаті чого замикаючі контакти будуть замкнені, а розмикаючі - розімкнені. Після натискання кнопки SB2 "Пуск" спрацює магнітний пускач КМ 1 і надасть руху транспортерові. При підході до крайнього положення спрацює кінцевий вимикач SQ1, тоді ланцюг живлення КМ1 розімкнеться контактом SQl: 1 і одночасно замкнеться ланцюг навантажувального трансформатора TV1 контактом SQ1: 2. Після спрацьовування КМ1 електродвигун відключиться і транспортер зупиниться. Трансформатор TV1 почне живити струмом нагрівальний елемент теплового реле КК1, що нагріється через 5.10 с настільки, що розірве ланцюг живлення реле КК1 і переключить його контакти. Контакт KV1: 1 у ланцюзі КМ1 розімкнеться, а в ланцюзі КМ2 контакт KV1: 2 замкнеться, що приведе до спрацьовування магнітного пускача КМ2. Рух транспортера почнеться у зворотну сторону.
Після видалення від крайнього положення, кінцевий вимикач SQ1 займе початкове положення і схема керування буде готовою до чергового переключення.
Одночасно буде відключений ланцюг живлення трансформатора TV1. Контакти теплових реле КК1: 1 і КК2: 1 виконані із самоповерненням і після охолодження КК1 замкне ланцюг реле KV1. Після цього, при проходженні струму по котушці реле KV1, воно замкне свої замикаючі та розімкне розмикаючі контакти, чим підготовить схему керування до наступного пуску. Зупинку транспортера після закінчення видалення гною здійснюють кнопкою SB1 "Стоп".
Рис.15. Схема керування гноєприбиральним транспортером.
Застосовані на комплексі системи автоматики виконані на релейно-контактній елементній базі і не в повній мірі задовольняють вимогам сучасної технології. Тому вони вимагають заміни або модернізації.
Аналіз стану електрифікації та прийнятих систем автоматизації технологічних процесів виробництва та первинної обробки молока показав, що не усі технологічні операції, процеси, обладнання на молочному комплексі електрифіковані та автоматизовані на сучасному рівні вимог. Це суттєво стримує економічні показники виробництва та обробки молока.
Із матеріалів переддипломної практики, літературних джерел, відгуків експлуатаційного персоналу комплексу випливає, що суттєво підвищити економічні показники молочного комплексу можливо за рахунок:
- забезпечення якості напруги в електричних мережах комплексу;
- оптимізації електричних навантажень;
- модернізації електричних мереж;
- застосування сучасних джерел живлення;
- застосування сучасних систем керування технологічним процесом охолодження молока;
- застосування сучасної системи для очищення стічних вод.
1.4 Висновки та постановка задач дипломного проектування
Проведений вище аналіз дозволяє зробити ряд загальних висновків та поставити задачі дипломного проектування:
1. Технологічному процесу виробництва та переробки молока притаманні суттєві особливості у порівнянні з іншими подібними процесами сільськогосподарського виробництва.
2. Рівень автоматизації процесів виробництва та переробки молока не в повній мірі задовольняє вимогам, що можуть забезпечити необхідну якість кінцевого продукту.
3. Невирішеність проблеми ефективного керування цим процесом обумовлена, головним чином, труднощами здійснення неперервного автоматичного контролю вихідних параметрів, непристосованістю окремих елементів контролю та керування до конкретних виробничих умов, недостатньою вивченістю процесу, як об'єкту керування.
Враховуючи вищесказане, метою даного дипломного проекту є розв'язання комплексу задач по вдосконаленню технології виробництва та переробки молока, збільшенню продуктивності праці, зниженню витрат праці, кормів на одиницю продукції. Це можливо за рахунок вдосконалення схеми електропостачання та автоматизації таких процесів: доїння та первинна обробка молока (у першу чергу його зберігання в охолодженому стані).
У відповідності з даною метою, у ході виконання дипломного проекту необхідно:
- дослідити електричну мережу молочного комплексу та розробити заходи по розширенню меж регулювання напруги;
- розрахувати електричні навантаження, обгрунтувати та вибрати джерела живлення;
- розробити сучасну систему автоматизації процесу охолодження молока;
- розрахувати економічну ефективність розроблення системи керування технологічною установкою охолодження молока;
- розрахувати надійність елементів системи керування технологічною установкою охолодження молока;
- розробити заходи з охорони праці системи керування технологічною установкою охолодження молока.
2. Дослідницька частина
2.1 Дослідження електричної мережі молочного блоку
2.1.1 Аналіз якості електроенергії в розподільчій електромережі та вплив її якості на роботу електроспоживачів
Однією із важливих задач електрифікації являється підвищення якості електроенергії, яка передається споживачам. В першу чергу це стосується такого параметру як відхилення напруги, так як від неї залежить не тільки економічність роботи приймачів електроенергії але й економічні показники електричної мережі в цілому. Відносні відхилення напруги знижають строк служби ізоляції, погіршують продуктивність машин і механізмів.
Особливо важливо забезпечити необхідне значення напруги в розподільчих мережах в місцях, де під'єднуються споживачі електроенергії.
Специфічні особливості виконання розподільчих мереж (низькі питомі щільності навантаження, розмежування мереж і взаємна віддаленість приймачів електроенергії з неоднаковими режимами споживання) в значній мірі ускладнюють розв'язання цієї задачі. Забезпечення якості електроенергії споживачів в таких мережах неможливо без регулювання напруги за допомогою спеціальних пристроїв, тобто примусової її зміни в окремих точках мережі.
Разом з тим при великій кількості різноманітних за складом споживачів електроенергії регулювання напруги тільки в центрі живлення мережі (центральне регулювання) не дає позитивних результатів. Для розподільчих мереж доцільно застосовувати систему різних пристроїв, розподіляючи їх вздовж мережі, щоб споживачам забезпечити технічно допустимі значення відхилення напруг.
При нормуванні показників якості електроенергії за параметром відхилення напруги в об'єкті проектування перш за все прийняті технічні вимоги, які забезпечують нормальну і тривалу експлуатацію електрообладнання. До цих вимог відносяться: забезпечення необхідної швидкості обертання електродвигунів, величини струмів ротора і статора у електродвигунів; потужності світлового потоку ламп розжарювання і ряд інших. Невиконання цих вимог викликає погіршення технічних параметрів роботи електроспоживачів і, як наслідок, зниження економічної ефективності використання електрообладнання. В деяких випадках невиконання технічних вимог до якості напруги приводить до прямих збитків при експлуатації електрообладнання. Тому кожній групі приймачів електроенергії характерні свої межі зміни напруги, з врахуванням техніко-економічних особливостей.
Вплив відхилення напруги на техніко-економічні показники електроприймачів залежить від їх типу, завантаження і виробничо-технологічної схеми використання. Відхилення напруги викликає додаткові втрати на оплату електроенергії.
Основну групу електроприймачів складають асинхронні електродвигуни. При тривалій їх роботі на пониженій напрузі строк їх служби значно скорочується.
Все це свідчить, що збитки при експлуатації електрообладнання суттєво залежать від відхилення напруги. Таким чином, підвищення якості електроенергії за параметром відхилення напруги забезпечує зниження затрат, які включають як енергетичні показники так і економію праці і поточних затрат.
2.1.2 Задачі регулювання напруги в електромережі та технічні засоби для цього
Задачами регулювання напруги в електричній мережі є: вибір засобів регулювання, ступіней регулювання, місце встановлення відповідних пристроїв в мережі. При цьому необхідно виконувати як технічні вимоги, у відповідності з дійсними нормами, так і забезпечувати економічно вигідні рішення.
Необхідно мати на увазі, що задачі регулювання напруги забезпечуються не тільки регулюючими, а й компенсуючими пристроями. Останні повинні забезпечувати умови балансу реактивної потужності при бажаних значеннях напруги, а також допомагати змінювати режим напруг і підвищувати економічність роботи електричних мереж. Тому задачі регулювання напруги, компенсації потужності і розподілення її по електричній системі взаємопов'язані.
Одним із способів місцевого регулювання напруги в сільських мережах 0,38 кВ є використання вольтододаткових трансформаторів, за допомогою яких можна збільшувати і зменшувати напругу. Вторинна (послідовна) обмотка вольтододаткового трансформатора приєднується між джерелом живлення і навантаженням, первинна (обмотка збудження) приєднується на лінійну або фазну напругу мережі. В якості вольтододаткових трансформаторів можна використовувати стандартні трансформатори, які виготовляються вітчизняною промисловістю на напруги 380/36, 380/24, 220/24, 220/12 В.
Для успішної експлуатації вольтододаткових трансформаторів необхідно знати їх параметри, які можна визначити по даних дослідів короткого замикання і холостого ходу.
2.1.3 Дослідження режимів роботи трансформаторів
Одним із заходів, що полегшує дослідження електромагнітних процесів і розрахунок трансформаторів, є застосування електричної схеми заміщення приведеного трансформатора. На рис.16 представлена еквівалентна схема приведеного трансформатора, на якій опори r і x умовно винесені з відповідних обмоток і ввімкнені послідовно їм. В приведеному трансформаторі , а тому . У результаті точки А і а, а також точки Х и х на схемі мають однакові потенціали, що дозволяє електрично з'єднати зазначені точки, одержавши Т-подібну схему заміщення приведеного трансформатора (рис.16). В електричній схемі заміщення трансформатора магнітний зв'язок між ланцюгами замінений електричним.
Подобные документы
Технологічна схема приготування та роздачі кормів. Вибір комутаційних та захисних апаратів. Розрахунок і вибір внутрішніх проводок. Підрахунок електричних навантажень. Вибір джерела живлення. Вибір параметрів електродвигуна для штангових транспортерів.
дипломная работа [926,6 K], добавлен 08.03.2012Огляд сучасного стану енергетики України. Розробка системи електропостачання підприємства. Розрахунок графіків електричних навантажень цехів. Вибір компенсуючих пристроїв, трансформаторів. Розрахунок струмів короткого замикання. Вибір живлячих мереж.
курсовая работа [470,0 K], добавлен 14.11.2014Характеристика цеху, опис технологічного процесу. розподіл електричних навантажень. Розробка принципової схеми живлення, вибір компенсуючих пристроїв. Вибір номінальних струмів. Комутаційна та захисна апаратура. Розрахунок струмів та заземлення.
курсовая работа [504,4 K], добавлен 26.11.2014Характеристика об'єкта електропостачання, електричних навантажень, технологічного процесу. Класифікація будинку по вибуховій безпеці, пожежній електробезпечності. Розрахунок електричних навантажень, вибір трансформаторів, розподільних пристроїв.
курсовая работа [97,8 K], добавлен 28.11.2010Характеристика мікрорайону: визначення споживачів, вибір енергоносіїв. Вибір типу та кількості трансформаторних підстанцій. Розрахунок навантажень, мереж 0,38 кВ та 10 кВ. Впровадження автоматизованих систем комерційного обліку в котеджному містечку.
дипломная работа [1,1 M], добавлен 02.07.2011Опис технологічного процесу підприємства. Розрахунок електричних навантажень та схеми електропостачання цеху, вибір трансформаторних підстанцій. Багатоваріантний аналіз типів і конструкцій теплообмінників. Розрахунок теплової ізоляції водонагрівача.
дипломная работа [1,6 M], добавлен 19.11.2013Поняття симетричної системи напружень, перехідного процесу. Розрахунок трифазних ланцюгів, режимів роботи при з’єднанні навантаження в трьохпровідну зірку та в трикутник; перехідних процесів в електричних колах класичним та операторним методами.
курсовая работа [483,3 K], добавлен 11.04.2010Дослідження принципів побудови електричних мереж. Визначення координат трансформаторної підстанції. Вибір силового трансформатора. Розрахунок денних та вечірніх активних навантажень споживачів. Вивчення основних вимог та класифікації електричних схем.
курсовая работа [370,6 K], добавлен 07.01.2015Розрахунок електричних навантажень механічного цеху. Вибір потужності силових трансформаторів. Розрахунок перерізу жили кабелів, проводів. Техніка монтажу розподільчих пристроїв напругою 0.4 кВ. Правила користування і випробування захисних засобів.
курсовая работа [44,9 K], добавлен 24.03.2013Розрахунок електричних навантажень методом упорядкованих діаграм. Визначення сумарного навантаження по цеху в цілому. Вибір числа, потужності та розташування цехових трансформаторних підстанцій. Розрахунок навантаження однофазних електроприймачів.
курсовая работа [390,6 K], добавлен 19.05.2014
