Вибір уставок на пускачі ПВІ-125, робота пускача ПВІД-16М

Размещено на http://www.allbest.ru/

Вступ

Роль вугільної промисловості в народному господарстві України

Вугільна промисловість - галузь базова і цим визначене її місце та значення в народному господарстві України. Вугільна промисловість - найбільш розвинута галузь паливної промисловості нашої держави.

Економічна безпека будь якої держави базується на максимальній автономії її діяльності по забезпеченню стабільного функціонування національного господарства. Основоположною умовою цього становиться забезпечення економіки різноманітними видами ресурсів у достатнім об'ємі. Значення паливно-енергетичного комплексу в Україні зростає. Постійні проблеми з енергозабезпеченням усіх сфер життєдіяльності, перетворили його у важливий чинник національної безпеки. Тому паливно-енергетичний комплекс у нашій країні фактично є основою всього господарства. Проблеми й кризи в ньому моментально позначаються майже на всіх сферах життя держави.

Одними із найважливіших й найнеобхідніших для надійної роботи підприємств є енергетичні ресурси. Усі показники, пов'язані с їх використанням, у тій чи іншій мірі впливають на собівартість продукції, рентабельність виробництва та цілком залежать від стану енергетичного комплексу. Таким чином, паливно-енергетичний комплекс - базовий сектор економіки, де виробляється важливий ресурс, забезпечуючий включення у процес виробництва усіх інших ресурсів держави: виробничого апарату, сировини, матеріалів, кадрового потенціалу, високих технологій.

Вугільна промисловість є найважливішою складовою ПЕК України. Вугілля широко використовується в народному господарстві як енергетичне й технологічне паливо. Як енергетичне паливо вугілля є паливом для різних галузей промисловості, виробництва електроенергії, роботи транспорту, для опалення жител. Вугілля як технологічне паливо на відміну від енергетичного застосовують у вигляді коксу.

Вугільними ресурсами Україна забезпечена на 90%. Поклади вугілля по території країни розташовані неоднаково. Й найбільш високоякісним є антрацитне та коксівне вугілля Донбасу. Він є головним районом вуглевидобутку в країні. Донбас становить близько 60 тис км² із 150 тис вугленосних площ на Лівобережжі, що дорівнює приблизно четвертій частині площі країни. Тут зосереджено близько 92 % її запасів кам'яного вугілля. У Донбасі переважає енергетичне вугілля (56%).

Основні його запаси зосереджені в Луганській області. Коксівне вугілля становить 44% від загальних запасів і залягає переважно в Донецькій області. Тут же зосереджено найбільше шахт і сформувалися найпотужніші центри видобутку вугілля: Донецьк, Макіївка, Єнакієве, Торез, Красноармійськ. Донецьке вугілля використовують як енергетичне паливо на теплових електростанціях переважно в Донбасі та як сировину для виробництва коксу в Донбасі і Придніпров'ї. Найбільші поклади такої сировини саме у Донецькому вугільному басейні. Донецько-Придніпровський район - індустріальне серце України. На нього випадає майже 90% видобутку кам'яного вугілля. Тут же розміщені велика кількість підприємств хімічного комплексу потребуючих у вугіллі, та переважна більшість підприємств, гігантів чорної металургії - майже вся виплавка сталі та чавуну, виготовлення прокату. Наявність високих запасів коксівного вугілля разом із залізними й марганцевими рудами, вогнетривкими глинами, до того ж зосереджених на компактній території сприяла розвитку потужної чорної металургії, яка має непереоціниме значення для української економіки. Для виплавки сталі дуже високоякісних сортів, тобто для роботи електроконвертерів потрібно багато електроенергії, а основу електроенергетики складають потужні теплові станції працюючі у більшості на вугіллі.

Тож розташування таких ресурсів у східному районі країни дуже доречне й грає величезну роль як для економічного району, так і для України в цілому. Донбаські поклади вугілля мають навіть не тільки загальноукраїнське, але й світове значення.

Економічне обличчя району сформувала важка індустрія та , як вже було зазначено вище - хімічна промисловість, що дуже залежна від постачання вугілля (пластмаси, кокс, потрібний у металургії та інше).

Паливно-енергетичний комплекс справляє величезний вплив на рівень, структуру й розміщення промисловості, транспорту й інших галузей. Завдяки покладам вугілля саме у цьому районі вперше в Україні почали зосереджуватися енергомісткі види виробництва - кольорова металургія, органічний синтез кам'яного вугілля - від антрацитів до коксівних. Основні поклади зосереджені в північній частині Донецької й північної частини Луганської областей, а також на сході Дніпропетровської. Балансові запаси кам'яного вугілля Донбасу становлять 49 млрд. т. Вугілля залягає порівняно глибоко, тому його видобувають підземним способом, що підвищує його собівартість. Але за запасами й видобутком коксівного вугілля Донбас має світове значення. Тому переоцінити значення вугільної промисловості в економіці нашого регіону і держави в цілому дуже важко. Від поставок вугілля залежить стабільність роботи теплоелектростанцій. В Донбасі видобувають найбільш цінні марки вугілля, без яких неможливо металургійне виробництво. Донецька область забезпечує в Україні понад 1/2 всього видобутку вугілля. У Донецькій області видобуваєтья більше половини усього вугілля країни, виробляється близько 45% чавуну, сталі й товарного прокату.

Майже 90 відсотків площі Донецького вугільного басейну знаходиться в межах України (Луганська, Донецька, Дніпропетровська і Харківська області) і лише 10 відсотків - у Російській Федерації.

Жодна галузь паливно-енергетичного комплексу України не має в своєму розпорядженні таких потенціальних можливостей як вугледобувна. Вона є провідною і має достовірні запаси, котрих, незважаючи на те, що вугілля на території сучасної України активно видобувається вже по над 150 років, за розрахунками вчених геологів, при сучасних темпах використання (140-150 т. на рік) вистачить ще приблизно років на 300. Особливо розвинений металургійний, а також хімічний, та енергетичний комплекси українського господарства мають високі потреби у вугіллі - так званому чорному золоті. І не кажучи вже про ТЕС, яких в Україні переважна кількість (а саме - 60 відсотків), що використовували і будуть використовувати для роботи переважно вугілля (видобуток нафти та газу, яких на території країни теж є чималі запаси у Чорному та Азовському морях є набагато менш вигідним ніж вугілля (при сучасних світових цінах)).

Роль і значення механізації та автоматизації в розвитку вугільної промисловості

Примітивний видобуток викопного вугілля відомий з прадавніх часів (Китай, Греція). Істотну роль в якості палива вугілля стало грати в Англії в 17 столітті. Становлення Вугольної промисловості (В.п.) зв'язано з використанням вугілля як коксу при виплавці чавуну (2-я половина 18 ст). Починаючи з 19 століття крупний споживач вугілля -- транспорт. Основні вугільні басейни в Росії були відкриті на початку 18 століття -- Донецький (1721), Підмосковний (1722), Коваль (1722). Перші шахти з'явилися в районі Кизела на Уралі і в районі Тули, а потім на Україні, в районі Лісичанська. Видобуток вугілля в країні (до 1917) складав 2,5% світовий і знаходилася переважно в руках іноземних підприємців. Максимальний видобуток -- в 1916 (34,6 млн. т, з них понад 80% в Донбасі). Основними знаряддями виробництва були кайло, обушок, лопата, санки.

Ще із стародавніх часів людина пристосовувалася до умов навколишнього середовища, сприймав її таку як є і намагався підстроїти під себе. Він вже тоді прагнув полегшити свою працю шляхом вживання різних предметів і вже потім механізмів. З розвитком людства і відповідно науково технічного прогресу з'явилися досконалі системи автоматизованого управління, які в даний час застосовуються скрізь.

Особливо добре цей процес можна поспостерігати на прикладі промисловості нашої країни. Тут передбачаються роботи із створення закінчених систем машин, приладів і високо ефективних технологічних процесів, що дозволяють комплексно механізувати і автоматизувати весь процес від надходження сировини до відвантаження готової продукції, включаючи транспортування, зберігання, вантаження - вивантаження і доставку споживачу.

Автоматизація повсюдно рахується головним, найбільш перспективним напрямком в розвитку промислового виробництва. Завдяки звільненню людини від безпосередньої участі у виробничих процесах, а також високій концентрації основних операцій значно поліпшуються умови праці і економічні показники виробництва.

Автоматизація - це діяльність, направлена на часткове або повне виключення людини з трудового процесу шляхом передачі його функцій в спеціально створену машину (автомат). З другого боку автоматизація - це науково-технічна дисципліна, розробляючи методи, засоби, і прийоми такої діяльності. Автомат - цей пристрій, який виконує певну послідовність операцій в режимі автоматичного управління. Одним з перших автоматів з'явився автомат, створений механіком Героном в II столітті до нашої ери в Греції. Герон створив механізм, в якому механічні фігури розігрували дію з автоматичним відкриттям і закриттям завіси і зміною декорацій. В середині XIII століття починають створюватися годинникові механізми - перші механізми програмного типу.

До основних задач механізації і автоматизації виробництва в даний час відносять:

Перехід до масового вживання високоефективних систем машин і технологічних процесів, що забезпечують комплексну механізацію і автоматизацію виробничого процесу, технічне переозброєння основних його галузей.

Підняти технічну переозброєність праці, неухильно скорочувати у всіх галузях чисельність працівників, зайнятих ручною працею.

Забезпечити зростання випуску закінчених систем машин для комплексної механізації і автоматизації навантажувально-розвантажувальних, складських і ремонтних робіт.

Кінцевою метою комплексної автоматизації є створення інформаційної бази, яка б сприяла прийняттю управлінських рішень, вибору стратегії на основі аналізу господарської діяльності за різними показниками та досягненню конкурентоздатності підприємства.

Механізація виробництва. Це широке впровадження взаємопов'язаних і взаємодоповнюючих систем машин, апаратів, приладів, обладнання на всіх частках виробництва, операціях і видах робіт. Вона сприяє інтенсифікації виробництва, зростанню продуктивності праці, скороченню частки праці у виробництві, полегшенню і поліпшенню умов праці, зниженню трудомісткості продукції.

Під терміном механізація розуміється головним чином витіснення ручного труда і заміна його машинним у тих ланках, де він ще досі залишається (і в основних технологічних операціях, і у допоміжних, підсобних, переміщувальних і інших трудових операціях).

У процесі розвитку механізація проходила декілька етапів: від механізації основних технологічних процесів, відмінних найбільшою трудомісткістю, до механізації практично всіх основних технологічних процесів і частково допоміжних робіт. При цьому склалася певна диспропорція, яка призвела до того, що тільки в машинобудуванні і металообробці більше за половину робочих місць зайнято на підсобних і допоміжних роботах.

Наступний етап розвитку комплексна механізація, при якому ручний труд замінюється машинним комплексно на всіх операціях технологічного процесу не тільки основних, але і допоміжних. Впровадження комплексності різко підвищує ефективність механізації, оскільки навіть при високому рівні механізації більшості операцій їх високу продуктивність може практично нейтралізувати наявність на підприємстві декількох немеханізованих допоміжних операцій. Тому комплексна механізація в більшій мірі, ніж не комплексна, сприяє інтенсифікації виробництва. Але і при комплексній механізації залишається ручна праця.

Автоматизація виробництва -- застосування технічних засобів з метою повної або часткової заміни участі людини в процесах отримання, перетворення, передачі і використання енергії, матеріалів і інформації. Розрізнюють автоматизацію часткову, що охоплює окремі операції і процеси, і комплексну, автоматизуючи весь цикл робіт. У тому випадку, коли автоматизований процес реалізовується без безпосередньої участі людини, кажуть про повну автоматизацію цього процесу.

XIX вік ознаменований появою автоматичних пристроїв, діючих завдяки електриці -- це і магнето-електричне реле П. Шиллінга (P. Shelleng) (1830 м.). Список цей довгий і плавно переходить у вік XX, коли всемогутня електроніка дозволила створити принципово нові електронні автоматичні пристрої.

Автоматизація та механізація, дозволяє нарощувати темпи та показники добування вугільної продукції, і в цілому забезпечує нинішню підтримку показників видобутку вугілля.

Застосування нових технологій дозволяє виробникові заощадити кошти на сировину, електроенергію, робочу силу, організацію виробничого процесу та інше.



1. Загальна частина

1.1 Короткі відомості про шахту

ТДВ "Шахта" Білозерська "утворена у 1968 році в результаті об'єднання шахт №3 "Добропілля", №1 - біс і №4 Гнілушінскіх, введені в експлуатацію в 1954-1955 роках з проектною потужністю відповідно 600, 200 і 150 тис. т. вугілля на рік.

Поле ТДВ "Шахта" Білозерська "розташоване в північно-західній частині Красноармійського геолого - промислового району, поряд з діючими шахтами ім. РККА і "Свято-Покровська" ("Червоноармійська"), ділянкою Добропільським Капітальним. За адміністративним поділом описувана площа відноситься до Добропільського району Донецької області і підпорядкована Міністерству палива та енергетики України. У тектонічному відношенні гірничий відвід шахти приурочений до західного крила Кальміус-Троїцької улоговини і складний породами середнього і часткового верхнього карбону, наданих свитами С2/5, С6/2, С7/2.

Протяжність поля по простяганню: 6,1 км, по падінню - 4,6 км;

Площа шахтного поля - 28,06 км²;

Протяжність гірничих виробок - 70 км;

Група складності родовища - І;

Проектна потужність шахти - 1300000 т/рік;

Балансові запаси вугілля - 97407 тис. т.;

Промислові запаси вугілля - 70000 тис. т.;

Позабалансові запаси вугілля - 54177 тис. т.;

Спосіб розтину - вертикальними стовпами;

Система розробки - довгими стовпами по простяганню з відпрацюванням стовпів зворотним ходом;

Максимальна глибина розробки - 982 м;

Діюча глибина відпрацювання - 932 м;

Система підготовки - ухилі та бремсбергові панелі;

Управління покрівлею - повне обвалення.

Види транспорту - конвеєрний, рейковий (колія - 900 мм).

Кам'яновугільні відкладення представлені чергуванням різних за складом шарів піщаників, піщаних і глинистих сланців, що мають пласти вапняків і вугілля.

В даний момент на ТДВ "Шахта" Білозерська "розробляються наступні пласти:

Пласт L₃ - на ділянці поля шахти пласт складної будови, складається з п'яти вугільних пачок, розділених прошарками глинистого сланцю потужністю 0,04-0,35 м, геологічна потужність пласта 1,80-2,75 м, корисна потужність 1,40-2,42 м. Вугілля марки "Г", кут падіння пласта 9-11°, вміст летких речовин 36,6-38,2%. Пласт вугілля небезпечний по пилу, бічні породи: покрівля - глинистий сланець потужністю 6-8м, ґрунт - піщанистий сланець потужністю 1,5-2,0м.

Пласт L₈ - має складну будову, складається з 2-4-х вугільних пачок. Марка вугілля "Г-ДГ" - кокс, зольність 28,8%, вологість 1,3%, 4,2 газоносність - 14 м³ на одну тонну гірської маси, вміст сірки - 2,4%. Загальна потужність вугільного пласта від 1,25 до 2,55м, середня до 2,1м, корисна потужність 0,95-1,95м. Породні прошарки аргіліту потужністю 0,05-0,30м. Безпосередня покрівля пласта - аргіліт слабостійкий потужністю 2,0 м, коефіцієнт міцності дорівнює 3. Вище залягає дрібно і середньозернистий піщаник, обводнений, потужністю 9-24м, коефіцієнт міцності дорівнює 6. Безпосередня ґрунт пласта - аргіліт "кучерявчик", слабкий грудкуватих потужністю 0,75м. Нижче залягає алевроліт середньої міцності потужністю 4,7 м, коефіцієнт міцності дорівнює 5.

Поле шахти "Білозерська" розкрите чотирма вертикальними стволами, трьома шурфами №№3,4,5 і повітряподаючою свердловиною на гор. 830 м.

Очисні роботи

Виїмка вугілля в лавах здійснюється механізованими комплексами 3КД-90ТД, 1КДД, 2КД-90 і очисними комбайнами 2ГШ - 68Б, УКД 200-400, РКУ-10.

Виїмка вугілля в лаві виробляється на повну потужність пласта.

Транспортування вугілля з лав здійснюється скребковими, а по ярусним штрекам, стрічковими конвеєрами.

Доставка матеріалів та обладнання по ярусним штрекам здійснюється тяговими лебідками.

Підготовчі роботи

Всі підготовчі виробки шахти закріплені металевої арочним кріпленням і кріпленням зі спец. профілю. Затягування боків і покрівлі виробок - залізобетонна, а в ярусних штреках - дерев'яна, метал. сітка.

Проведення гірничих виробок по шахті здійснюється:

- Комбайнами - ярусні штреки і горизонтальні заїзди;

- Буропідривних способом - квершлаги, сполучення.

Транспорт

На шахті прийнята комбінована схема транспорту, при якій основний вантажопотік від очисних вибоїв по виїмковою штрекам і похилих виробках транспортується стрічковими конвеєрами, а по горизонтальних магістральних виробках - як конвеєрним транспортом, так і рейковим з використанням акумуляторних електровозів АМ8Д на колію 900мм і вагонеток ВГ-3,3. Доставка людей і вантажів по похилих виробках здійснюється однокінцевими підйомними установками. По горизонтальним магістральним виробкам - електровозним транспортом.

Водовідлив

На шахті застосовується багатоступенева схема водовідливу. Водовідливні установки розташовані:

- Гор. 200м - Головна водовідливна установка ЦПП-200 - в приствольному дворі у клітьового ствола шахти №3: насосна камера на 5 насосних установок (ЦНС-300Х300), дві гілки водозбірників сумарною ємкістю 4 200 м³ у просвіті;

- Гор. 200 м - Водовідливна установка зумпфа скіпового ствола шахти №3 складається з двох насосних установок (ЦНС-180х85), розташованих у названого стволу на рівні горизонту;

- Гор. 200 м - перекачувальна водовідливна установка пл. m₅¹ (шахта №4) 1 ступень на північному корінному штреку встановлений насос ЦНС-60Х225, водозбірник ємкістю 480 м³ у просвіті;

- Гор. 550 м. - Головна водовідливна установка ЦПП-550 з похилих виробок пласта l₃ - 1 ступені: насосна камера на три насосні установки (ЦНС-300х420), дві гілки водозбірників сумарною місткістю 3200 м³ у просвіті;

- Гор. 550 м. - Перекачувальна водовідливна установка пл. m₄² - у нижній частині південного ходка пл. m₄²-m₄⁰ гор.200м. дві гілки, в збійки між похилими виробками, встановлений насос ШН-250, водозбірників служать затоплені похилі виробки пл. m₄² ємкість 300м³;

- Гор. 550 м. - Проміжна перекачувальна установка пласт l₃ - у 5 південному конвеєрному штреку в камері насосної встановлено три насосні установки (ЦНС-300х360), водозбірники (дві гілки) ємкістю 2400м³ у просвіті;

- Гор. 550 м. - Перекачувальна водовідливна установка пласт l₃ - у похилих виробках II ступені на 7 північному конвеєрному штреку встановлені дві насосні установки (ЦНС-180х170), водозбірник ємкістю 136 м³ у просвіті;

- Гор. 830 м. - Перекачувальна водовідливна установка північного ходка пл.l₃

з виробок другої ступені - на 9 південному конв. Штреки встановлені дві насосні установки (ЦНС-180Х212), водозбірник ємкістю 800м³ у просвіті;

- Гор. 830 м. - Перекачувальна водовідливна установка північного ходка пл.l₃ встановлено дві насосні установки (ЦНС-180Х255), водозбірник ємкістю 136м³ у просвіті;

- Гор. 830 м. - Водовідливна установка пл.l₈ гор.830м.- встановлені два насоси ЦНС-180Х128, водозбірник ємкістю 500м³

- Водозбірник ВПС гор.830м встановлені насоси ЦНС-180Х255 і ЦНС-180Х212 водозбірник ємкістю 1319м³

Сумарний приплив води, що надходить на шахту, складає 497 м³/г. Відкачування цього припливу здійснюється існуючими водовідливними установками.

Енергопостачання

Електропостачання поверхні

В даний час електроприймачі шахти розташовані на майданчиках шахт №3 "Білозерська" і №4 (колишня "Гнілушінская") і на майданчику вентиляційних шурфів №4 і 5.

Електропостачання шахти здійснюється від підстанції 35/6 кВ "Добропілля", яка распложена на проммайданчику шахти №3 і отримує живлення по двох ВЛ 35 кВ від підстанції "Добропілля-110" протяжністю 8,2 км і від підстанції "Іверська-110" протяжністю 12 км. з проводами марки АС-150 і АС-95 відповідно.

На підстанції 35/6 кВ "Добропілля" встановлені два трансформатори потужністю по 16 МВА.

РУ-6 кВ шахтної поверхні підстанції отримує харчування по двох кабельних вводах від підстанції 35/6 кВ "Добропілля"

Від РУ-6 кВ шахтної поверхні підстанції шахти №3 "Білозерська" по трьох кабельних лініях 6 кВ отримує харчування підстанція шахти №4. Електроприймачі шурфів №4 і 5 харчуються по одній лінії 6 кВ від підстанції шахти № 3 "Білозерська" і по одній лінії 6 кВ від підстанції шахти №4.

Розподільні пристрої 6 кВ вакуум - насосних станцій, розташованих на майданчиках шахт №3 і 4, отримують живлення по двох кабельних вводах від шахтних поверхневих підстанцій.

Фактична сумарна споживана потужність електроприймачів шахти становить 43 мВт, заявлена потужність у години проходження максимуму навантаження в енергосистемі-8мВт (у тому числі підземне навантаження-4,5мВт).

Харчування підземного навантаження здійснюється від РУ-6 кВ підстанції №3 "Білозерська" по трьом реактірованним прикріпленням зі здвоєними кабелями, прокладеними по допоміжному стволу шахти №3 (всього прокладено п`ять стволових кабелів). Річна витрата електроенергії по шахті році становить 50 млн. кВт. р., питома витрата - 74,0 кВт. рік/т.

Підземне електропостачання

Підземні електроприймачі, зосереджені на гор. 200, 350 і 550 м, отримують електроенергію від поверхневої підстанції ГПП-35/6 кВ по шести кабельних лініях марки ЦСКН - 6000 3х95 мм², прокладених у допоміжному стволі. Всі ЦПП та УТП-6 обладнані комірками РВД-6 і трансформаторами ТСШВП різної потужності. Низьковольтні розподільні пункти комплектуються з пускової апаратури у виконанні РВ (вимикачі АМФ, пускачі ПМВІ, пускові агрегати АП-4).

Охорона праці

За час роботи шахти раптові викиди вугілля і газу, а також гірські удари не спостерігалися.

Пласти, що розроблюються на шахті, небезпечні по вибуховості вугільного пилу.

Для боротьби з пилом проводяться заходи: - Зрошення при виїмці вугілля, проведенні виробок і транспортуванні гірської маси;

- Установка водяних завіс;

- Індивідуальні засоби захисту.

Для попередження та локалізації вибухів вугільного пилу передбачено виробляти:

- Побілку виробок;

- Омивку виробок водою;

- Пристрій водяних і сланцевих заслонів.

Вібробезпечні умови праці на шахті забезпечуються застосуванням:

- Вібробезпечних машин;

- Коштів віброзахисту, що знижують вібрацію машин і механізмів та її вплив на працюючих.

Для зниження шуму вентиляторів місцевого провітрювання застосовуються глушники шуму типу ГШУ-8Е. Засобом індивідуального захисту від шуму є застосування "біруш".

Протипожежний захист шахти передбачає завчасне здійснення нормативних організаційно - технічних заходів, які дозволяють запобігти виникненню пожежі і забезпечити безпечний вихід людей із шахти в аварійній ситуації.

Робочі забезпечуються флягами з питною водою.

1.2 Електропостачання дільниц

В якості пускової апаратури високовольтного U=6кВ водовідливу застосовуються високовольтні комірки РВД-6. Питання електродвигунів лебідок, конвейера та компресора, передбачається від пересувної трансформаторної підстанції типу ТСВП-250. В якості пускової апаратури застосовується пускачі ПВІ-125 - 3шт, ПВІ-250 - 1шт. Від підстанції ТСВП-250 до пускачів прокладені броньовані кабелі СБН 3х35, СБН 3х25, КГЕШ 3х50, КГЕШ 3х35. Кабелі підвішуються на спеціальних металевих підвісках, які кріпляться до кріплення камери метизами.

1.3 Машини та механізми, які використовуються на дільниці

Водозбірник 5 південного конвеєрного штреку пл. L3 гір. 550 м закріплений металевою арочним кріпленням АП13,8 крок установки кріплення дорівнює 0,5 м, боки й покрівля вироблення затягнуті залізобетонної затягуванням. Водозбірник 5 південного конвеєрного штреку пл. L3 гор. 550 м обладнаний двома рукавами ємністю по 1000 м³ кожен. У постійній роботі знаходиться один рукав водозбірника.

Водозбірник обладнаний трьома насосними агрегатами ЦНС300х360. Чистка водозбірника здійснюється за допомогою скреперної лебідки ЛС-30 з навантаженням мулу на конвеєр СП-202 протяжністю L=50м. Для доставки устаткування в камеру водозбірника використовується лебідка ЛМ-140 встановлена на ПК-64 південного ходка пл.L₃ гор.550 м. Для підтримки виробок згідно Правил безпеки, ведуться ремонтно-відновлювальні роботи за допомогою відбійних молотків МО-2,5 та компресорної установки УКВЩ5/7 встановленої на ПК-65 південного ходка пл. L₃ г.550 м.

1.4 Організація огляду і ремонту машин та механізмів

Роботи з відкачування води та очищення водозбірника ведуться у три робочі зміни, тривалістю 6 годин кожна. Перша година зміни підготовляють робоче місце до роботи, 4години відкачка та чистка водозбірника і за 1:00 до закінчення зміни наводиться робоче місце в безпечний стан.

Огляд і ремонт машин та механізмів проводять у ремонтну зміну. Огляд машин і електропускової апаратури, кабельних з'єднань здійснюється закріпленими електрослюсарями, протягом не більш 4х годин, після проводять опробування механізмів під навантаженням.

Щозмінний і щотижневий огляди

Щозмінний огляд здійснюється на початку кожної зміни особами, які працюють на машинах і механізмах, а також черговими електрослюсарями, обслуговуючими це обладнання.

Щотижневий огляд проводиться механіком дільниці або особою, що його заміщає.

Щозмінний і щотижневий огляди проводяться без розтину електроустаткування, якщо не встановлено порушень, для усунення яких потрібне проведення ревізії, або якщо розтин не передбачено експлуатаційною документацією.

Результати щозмінного огляду відображаються в путівці гірничого майстра, а результати щотижневого огляду - у Книзі реєстрації стану електроустаткування та заземлення.

Порядок огляду

Оглядається місце установки електрообладнання. Електрообладнання не повинно знаходитися в місцях, де можливе обвалення покрівлі та його пошкодження транспортом, і повинно бути захищене від попадання в нього води.

Електрообладнання повинно бути в зібраному укомплектованому стані відповідно до інструкції з його експлуатації.

Виробляється очистка зовнішні поверхні машин і апаратів від вугільного пилу, деревних стружок, обтирального та іншого горючого матеріалу.

Перевіряється стан оболонки. Оболонка не повинна мати тріщин, отворів, прожогів, несправних захисних стекол і інших пошкоджень.

При огляді електродвигунів, перевіряється стан вентиляторів зовнішнього обдування, їх кожухів та вузлів кріплення.

Перевіряється наявність кріпильних гайок і болтів і їх затяжку. Гайки і болти повинні бути затягнуті повністю, щоб фланці кришки і корпусу вибухонепроникної оболонки щільно прилягали по всьому периметру, а в оболонці з кварцовим заповнювачем забезпечувалося надійне ущільнення прокладок.

Забороняється експлуатація електроустаткування при відсутності або неповної затягуванні хоча б одного болта або іншого кріпильного елементу.

Перевіряється справність ввідного пристрою, а також наявність елементів ущільнення та закріплення кабелю. Ослаблені болти або гайки, які служать для ущільнення гумового кільця і закріплення кабелю від висмикування, необхідно підтягнути. Кабель не повинен провертатися і переміщатися в осьовому напрямку.

Кабельні вводи, які не використовуються в експлуатації, повинні бути закриті сталевою або капроновою вибухонепроникної заглушкою заводської конструкції.

Якщо є пристрої для полегшення відкриття кришки, перевірити їх справність і наявність спеціальних ключів до них.

Перевіряється наявність пломб на електрообладнанні і написів, що вказують установку (ділянка), величину уставки струму спрацювання реле максимального струму (номінального струму плавкого запобіжника).

Під вибухонепроникних оболонках контролюється ширина щілини (зазор) в плоских з'єднаннях між зовнішніми частинами оболонки при нормальному затягуванні кріпильних болтів. Для контролю необхідно вибрати щуп товщиною на 0,05 мм більше величини щілини (зазору), зазначеної в інструкції з експлуатації електрообладнання (на кресленні безпеки). Перевірку проводити не менше ніж у чотирьох точках, розташованих рівномірно по периметру з'єднання. Щуп не повинен входити у перевіряему фланцеву щілину.

В оболонці з кварцовим заповнювачем перевірка проводиться візуально, через оглядові вікна, висоту захисного шару заповнювача. В непошкодженій оболонці мінімально допустима висота захисного шару заповнювача фіксується по верхніх кромках оглядових вікон. У разі недостатньої висоти шару повинна бути проведена його досипання сухим заповнювачем рівномірно "під кришку".

Забороняється експлуатація електроустаткування з недостатнім рівнем захисного шару заповнювача.

Щоквартальна ревізія

Ревізія повинна проводитися бригадою електрослюсарів дільниці із залученням працівників енергомеханічної служби шахти під контролем головного енергетика шахти або призначеної ним особи.

Ревізія проводиться з відкриванням кришок оболонок, розбиранням вводів (при необхідності), оглядом електричних частин електрообладнання та проведенням необхідного ремонту.

Роботи з ревізії електроустаткування повинні проводитися з дотриманням технічних і організаційних заходів, викладених в Інструкції щодо безпечного виконання робіт у підземних електроустановках і в інструкції з експлуатації ревізії електрообладнання.

Порядок ревізії

Перед ревізією необхідно зняти напругу з перевіряється електроустаткування допомогою найближчого вимикача, заблокувати і на його рукоятці повісити плакат "Не вмикати - працюють люди!".

Перевіряється наявність на електрообладнанні знаків рівня і виду вибухозахисту, а також справність охоронних кілець для головки кріпильних болтів і гайок.

Для знаходиться в експлуатації електрообладнання за відсутності знаків рівня і виду вибухозахисту або несправності окремих охоронних кілець експлуатація електроустаткування може бути допущена тимчасово за умови, що в іншому вибухобезпечність електроустаткування не порушена.

Дозвіл на тимчасову експлуатацію такого електрообладнання може бути даний тільки головним енергетиком (головним електриком) шахти і повинно бути занесено в Книгу реєстрації стану електроустаткування та заземлення із зазначенням строку заміни.

Відкрити кришки вступного відділення осматриваемого електрообладнання та перевірити відсутність напруги на струмопровідних частинах.

Після цього відкрити всі кришки і очистити внутрішні поверхні вибухонепроникної оболонки і змонтовані в ній електричні частини від вологи і пилу.

При ревізії оболонок електродвигунів повинні розкриватися тільки кришки ввідних пристроїв, а в двигунах з фазним ротором - також і кришки відділень контактних кілець.

Вступні коробки апаратів і машин знімаються, якщо в цьому є необхідність.

При ревізії оболонок з кварцовим заповненням їх знімні кришки слід розкривати тільки для досипання заповнювача, якщо її необхідність установлено через оглядові вікна.

Оглянути вибухозахисні поверхні, очистити їх від іржі, мастила і пилу.

При плоских фланцевих з'єднаннях слід звертати увагу на стан країв фланців, а при східчастих і лабіринтових - крім того, і на стан крайок ступенів і лабіринтів.

Забороняється експлуатація електроустаткування з наявністю на вибухозахисних поверхнях вм'ятин, подряпин і відколів.

Для оберігання вибухозахисних поверхонь від корозії і від проникнення пилу і вологи всередину оболонки рекомендується змащувати ці поверхні тонким шаром протикорозійних мастил. Для цих цілей рекомендується застосування наступних мастил: ЦИАТИМ-20, ЦИАТИМ-221, ЦИАТИМ-21С, солідол УС-2, мастило 1-13.

Наносити мастило на вибухозахисні поверхні необхідно в наступному порядку:

видалити старе мастило дрантям;

для видалення слідів корозії зачистити вибухозахисні поверхні шліфувальною шкуркою;

протерти поверхню сухою ганчіркою;

провести візуальний огляд підготовленій поверхні;

перевірити відсутність на поверхні слідів корозії, ворсинок та інших забруднень;

нанести пензлем мастило рівномірним шаром тільки на вибухозахисні поверхні;

видалити за допомогою дрантя надлишки мастила з внутрішньої і зовнішньої поверхонь електрообладнання, щоб залишилася покритою мастилом тільки вибухозахисна поверхня.

Якщо в конструкції вибухонепроникної оболонки передбачені еластичні ущільнюючі прокладки, то необхідно перевірити їх наявність, а також стан: зім'яті і розірвання прокладки повинні бути замінені новими. Аналогічні заходи відносяться також до ущільнюючим прокладкам оболонок з кварцовим заповнювачем.

Розкрити всі ущільнюючі фланці і гайки ввідних пристроїв, у тому числі невикористані, і перевірити якість ущільнень гнучких кабелів, а також броньованих кабелів при сухій обробленні останніх.

Для забезпечення надійного ущільнення кабелю застосовують ущільнювальні кільця.

Забороняється проводити ущільнення кабелю ізоляційною стрічкою, сирою гумою, обрізками оболонки гнучких гумових кабелів і т.п.

Перевіряється стан гумового ущільнювального кільця: на ньому не повинно бути тріщин, і воно повинне зберігати свої пружні властивості (після стиснення кільце повинне повертатися в початковий стан).

У залитих кабельною масою ввідних коробках повинно бути перевірена якість заливки. При виявленні тріщин у затверділої масі або інших дефектів заливки кабельний ввід повинен бути перезроблен.

Перевіряється якість приєднання жил кабелів до прохідних затискачів електроустаткування і підтягуються гайки або болти на всіх затискачах. Не можна допускати приєднання жил без застосування корончастих латунних шайб або інших рівноцінних пристроїв, що запобігають розчленовування дротиків жил кабелю.

При виявленні тріщин або сколів на ізоляційних втулках останні повинні бути замінені.

Перевіряється стан монтажу внутрішньої проводки: підтягнути гайки або болти на затискачах, оглянути стан ізоляції з'єднувальних провідників та ізолювати пошкоджені місця або замінити пошкоджений провідник.

Перевіряється справність механічних блокувань кришок оболонок з роз'єднувачами.

Робиться огляд максимального струмового захисту з метою виявлення механічних пошкоджень деталей реле, механізмів вільного розчеплення, патронів і затискачів запобіжників. При цьому перевіряється відповідність номінального струму плавких вставок, а також уставок спрацювання реле максимального струму розрахунковим значенням. У блоках управління та захисту УМЗ і ПМЗ перевіряється наявність пломб, цілісність корпусу і дати їх перевірки.

Оглядові вікна в оболонках перевіряються без розбирання. При цьому контролюється цілісність стекол, наявність на них букви "В" (для вибухонепроникних оболонок), наявність всіх кріпильних гвинтів і щільність їх затягування. Якщо скла вмонтовані в оправу за допомогою спеціального мастила, перевіряється надійність їх закріплення.

У разі несправності ущільнюючих прокладок оглядового вікна, апарат видається на поверхню і відправляється на ремонтне підприємство.

Перевіряється справність різьбових вибухонепроникних з'єднань (кришки, пробки на різьбі і т.п.). Різьбове з'єднання повинно бути вкрутіть вщерть і мати не менше п'яти повних непошкоджених ниток різьблення для металевих частин і не менше семи - для пластмасових.

Також перевіряється наявність і справність блокування кришок з різьбовими з'єднаннями і пристосувань для запобігання від самоотвінчування.

Якщо у взривонепроникаємій оболонці передбачено розвантажувальний пристрій, то необхідно переконатися в надійності його кріплення і відсутності пошкоджень. Пошкоджений пристрій має бути замінено на справний.

Після складання частин оболонки, проводиться контроль ширини щілини (зазору) між плоскими частинами фланців плоских і лабіринтових з'єднань.

Якщо усунути на місці виявлені несправності не представляється можливим, електрообладнання повинне бути замінене.

Результати ревізії електроустаткування заносяться до Книги реєстрації стану електроустаткування та заземлення.



1.5 Основні права та обов'язки зі спеціальності

Права та обов'язки електрослюсаря підземного та машиніста підземних установок, безпечного виконання робіт і поведінки працівника визначені Законом України «Про охорону праці», трудовим і гірським законодавством, Правилами безпеки у вугільних шахтах, Правилами внутрішнього трудового розпорядку, трудовими угодами, нормативно-технічною документацією, розпорядженнями (наказами) керівника підприємства та інструкцією з охорони праці.

Вугільна шахта за визначенням Міжнародної організації праці та Правил безпеки у вугільних шахтах являє собою унікальну, складну виробничу систему, де непередбачені і раптові зміни геологічних умов і природних сил, невиконання правил безпеки або неправильні дії навіть однієї людини можуть спричинити катастрофічні наслідки для людей і навколишнього середовища .

Робітник, перебуваючи в шахті, може опинитися під впливом небезпечних чи шкідливих виробничих факторів основними з яких є: обвали і обвалення гірських порід; вибухові та шкідливі гази - метан, окис вуглецю, вуглекислий газ та інші; підземні пожежі; підвищена запиленість повітря; раптові викиди вугілля, породи і газу; гірські удари; рухомі частини машин і механізмів; підвищені рівні шуму, вібрації і температури рудникового повітря; обводненість і затоплення гірничих виробок та ін.

Запобігання впливу на людину небезпечних і шкідливих факторів підземного середовища досягається шляхом виконання організаційно-технічних і санітарно-технічних заходів, якісного професійного відбору та навчання працівників, дотримання ними вимог, викладених у нормативно-технічної документації та цієї Інструкції.

До роботи за професією допускаються (в підземних умовах) особи чоловічої статі, не молодше 18 років, що пройшли медичне обстеження, навчання за професією, питань охорони праці та навколишнього середовища і мають відповідні посвідчення, що пройшли інструктажі згідно з Правилами безпеки у вугільних шахтах.

Укладення трудового договору оформляється наказом, з яким вступник повинен бути ознайомлений під розпис. При цьому працівник повинен бути ознайомлений з правилами внутрішнього розпорядку та колективним договором; з умовами та оплатою праці; правами і обов'язками.

Попереднє навчання з охорони праці працівника, що надходить на шахту, включає: вступний інструктаж, первинний інструктаж на робочому місці; спеціальні види навчання, іспити з охорони праці, стажування з подальшою видачею відповідного документа.

У період трудової діяльності навчання з охорони праці робітників здійснюється у формі:

- Первинного інструктажу на робочому місці при переведенні на інші ділянки або на роботу за іншою професією;

- Повторного, позапланового та цільового інструктажів;

- Стажувань;

- Періодичних і позачергових перевірок знань з охорони праці;

- Перепідготовки при зміні технології, організації робіт і перехід на обслуговування нової техніки.

Щорічно працівник відповідно до становищем Міністерства охорони здоров'я повинен проходити медичний огляд з обов'язковою рентгенографією грудної клітки.

За ухилення від обов'язкового медичного огляду робітник може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності та відсторонений від роботи без збереження заробітної плати, до отримання висновку про проходження медогляду.

Робочий має право вимагати від директора шахти позачергового медичного огляду, якщо вважає, що погіршення його здоров'я пов'язане з умовами праці, і переведення на іншу роботу відповідно до медичного висновку.

Робочий має право відмовитися від дорученої роботи, поставивши до відома про це керівника робіт, якщо склалася виробнича ситуація, небезпечна для його життя чи здоров'я, або для оточуючих його людей і природного середовища. Факт наявності такої ситуації підтверджується фахівцем служби охорони праці шахти, представником профспілки і уповноваженим трудового колективу відповідно до чинного законодавства.

Робочий безкоштовно забезпечується спецодягом, спецвзуттям та іншими засобами індивідуального захисту відповідно до галузевими нормативними документами.

Робочий зобов'язаний:

Знати і дотримуватися вимог з охорони праці, передбачені законодавством України, Правилами безпеки у вугільних шахтах, трудовим (колективним) договором (угодою, контрактом) та правилами внутрішнього розпорядку та інструкцією з охорони праці;

Знати і виконувати вимоги нормативних актів і технічних документів з безпечної технології робіт і охорони праці, що стосуються його професії та робочого місця.

Знати і виконувати вимоги заводських інструкцій (керівництв) по експлуатації машин і устаткування в межах своєї професії та робочого місця.

Знати сигнали аварійного оповіщення, правила поведінки при аваріях і план ліквідації аварій, запасні виходи, місця розташування засобів саморятування та протиаварійного захисту у відповідності зі своїм робочим місцем та шляхами прямування до нього.

Вміти користуватися засобами протипожежного, колективного та індивідуального захисту і надавати першу медичну допомогу.

З'ясовувати у керівника робіт (ділянки) обсяг змінного завдання (наряду), отримувати інформацію про можливі прояви небезпечних і шкідливих факторів та інструктаж щодо їх запобігання або ліквідації.

Суворо дотримуватися виробничу дисципліну і ошатну систему;

Виконувати розпорядження керівника робіт (дільниці, зміни, служби, підприємства) щодо попередження травм та професійних захворювань, дотримуватися правил особистої гігієни в шахті.

Виконувати роботу тільки передбачену змінним завданням (нарядом), а при зміні обстановки протягом зміни - зазначену керівником робіт.

Бути в роботі в захисній касці, спецодязі, спецвзутті, що відповідають умовам роботи.

Мати при собі індивідуально закріплений акумуляторний світильник, саморятівник та інші засоби індивідуального захисту.

Дбайливо поводитися з машинами, механізмами, інструментами, засобами зв'язку, протиаварійного, колективного та індивідуального захисту.

Отримувати перед спуском в шахту в табельної або у змінного керівника робіт жетон на спуск в шахту.

Віддавати спускний жетон рукоятника (стволовому, кондуктору, черговому) перед посадкою в кліть.

Входити в кліть або людську вагонетку і виходити з них тільки з дозволу рукоятника (стволового, кондуктора) і дотримуватися встановленого порядку при посадці в транспортні засоби, поїздці і виході з них.

Слідувати до місця роботи і назад за встановленим маршрутом, при цьому у горизонтальних виробках пересуваються по стороні, призначеної для проходу людей, а у вертикальних і похилих виробках та очисних вибоях - тільки по ходових відділеннях. При пересуванні дотримуватися обережність і уважність.

Зупинитися біля стінки виробки з боку проходу для людей при зустрічі з поїздом (локомотивом) і пропускати його, а опинившись у негабаритних місці (небезпечній зоні) або при помічені порушення рейкового шляху або кріплення виробки - зупинити поїзд (локомотив) шляхом подачі світлового сигналу машиністу помахами світильника поперек виробітку.

Переносити (перевозити) інструменти з гострими краями або лезами тільки в захисних чохлах або сумках, а при перевезенні негабаритних інструментів і матеріалів кріпити їх до транспортних засобів.

Стежити протягом зміни за безпечним станом робочого місця, машин і устаткування.

Робочий зобов'язаний бути уважним при виконанні роботи, знати всі попереджувальні сигнали, як відносяться до його безпосередній роботі, так і мають загальношахтне значення, а також постійно стежити за особистою безпекою та безпекою товаришів по роботі. Не допускати ризик, молодецтво і дії, які можуть призвести до нещасного випадку і аварії.

Надавати допомогу потерпілим при нещасних випадках і гострих захворюваннях.

Знати політику Компанії ДТЕК в галузі охорони праці; знати і виконувати цілі і завдання своєї ділянки (цеху, служби) в галузі охорони праці на поточний рік; знати і виконувати вимоги внутрішньокорпоративних процедур (Положень, Регламентів, Порядків і т.д.) в межах своєї компетенції; сприяти з впровадження та функціонування системи менеджменту гігієни та безпеки праці відповідно до міжнародного стандарту OHSAS 18001: 2007;

На вимогу адміністрації підприємства проходити передзмінного медичні огляди.

Забороняється:

Перебувати або виконувати роботи в підземних виробках і на обладнанні, стан яких становить небезпеку для людей, за винятком робіт з усунення цих небезпек під керівництвом інженерно-технічного працівника з прийняттям заходів безпеки.

Проводити роботи або дії, що не стосуються одержаного змінному завданням (поряд) і його обов'язків, за винятком випадків, коли створюється загроза аварії, життю та здоров'ю людей або необхідність виконання робіт за вказівкою керівника робіт (дільниці, зміни, шахти).

Перебувати в підземних виробках більше двох робочих змін на добу.

Посадка в людської транспортні засоби під час їх руху.

Перевозити в транспортних засобах з людьми вибухові, їдкі та легкозаймисті речовини, виставляти їх за габарити транспортного засобу.

Проходити між вагонетками і пролазити через них під час руху.

Переходити через конвеєри в місцях, не обладнаних перехідними містками, а сполучення (перетину) з похилими або вертикальними виробками у невстановлених місцях.

Входити на приймально-відправних майданчики похилих і вертикальних виробок, без дозволу її обслуговуючого персоналу.

Заходити в огороджені знаками заборони («закрещенніе») вироблення і небезпечні зони, а також вироблене незакріплене простір.

Їздити на локомотивах, вантажних вагонетках (платформах), поїздах, скіпах, конвеєрах та інших транспортних засобах, не пристосованих і не дозволених для перевезення людей.

Пересуватися по похилих виробках з канатною відкаткою без дозволу відповідальних осіб.

Перебувати в зоні дії канату.

Створювати обстановку, що сприяє загазування та запилення робочого місця і гірських виробок.

Залишати відкритими вентиляційні двері або ляди.

Вимикати вентилятори місцевого провітрювання і порушувати (руйнувати) вентиляційні споруди і трубопроводи.

Розкривати в шахті світильник, електрообладнання, прилади захисту й контролю.

Вести роботи без застосування засобів індивідуального захисту.

Захаращувати робоче місце, проходи для людей, запасні виходи.

Виводити з ладу машини, устаткування, прилади захисту й контролю, кабелі та канати, засоби сигналізації та зв'язку.

Перебувати в шахті при зупинці в ній робіт, якщо його перебування там не пов'язано із забезпеченням життєдіяльності підприємства або ліквідацією аварії.

Доставляти в підземні виробки курильні приналежності, алкогольні напої, наркотичні та токсичні речовини.

Палити чи користуватися відкритим вогнем у підземних виробках, надшахтних будівлях, лампових і сортуваннях, на проммайданчику шахти, ближче 30 м від дифузора вентилятора та будівель дегазаційних установок, біля гирл виробок, що виходять на земну поверхню.

Спати, розпивати алкогольні напої, приймати наркотичні або токсичні речовини, перебувати в підземних виробках і на території підприємства в стані алкогольного сп'яніння, під дією наркотичних і токсичних речовин.

Порушувати правила поведінки при посадці (висадці) і проїзді в автобусах.

1.6 Порядок прийому та здачі зміни

До початку роботи робочий зобов'язаний одержати наряд, в процесі інструктажу усвідомити всі заходи, пов'язані із забезпеченням безпеки при виконанні робіт.

Перед спуском в шахту робочий зобов'язаний отримати - жетон для спуску в шахту в контрольному табелі, лампової світильник, саморятівник та ЗІЗ. Робітник, в обов'язки якого входить замір концентрації газу на робочому місці, перед спуском в шахту повинен отримати прилад газового контролю.

Спускаючись в шахту, робітник повинен:

- бути у справній захисній касці, спецодязі і взутті, відповідающіх умовам роботи;

- мати флягу з питною водою та індивідуальний перев'язувальний пакет.

Перед спуском в шахту робочий зобов'язаний перевірити світильник.

При отриманні саморятувальника робітникові необхідно переконатися в цілісності його корпусу, наявності та справності затвора для розтину саморятувальника і плечовий тасьми для носіння.

Перед посадкою в кліть робочий зобов'язаний віддати рукоятнику - сігналісту спускний жетон.

Пересування в шахті до робочого місця проводиться відповідно до маршруту пересування працівників.

Перед початком роботи машиніст повинен:

- перевірити стан свого спецодягу та спецвзуття з тим, щоб була виключена можливість захоплення їх рухомими і обертовими частинами обладнання.

- особисто прийняти зміну від попереднього машиніста. При цьому він зобов'язаний з'ясувати у здавшого зміну машиніста, за яким обладнанням не обходімо вести особливо ретельне спостереження, яке обладнання знаходиться в ремонті або в резерві. Якщо організацією робіт передбачена зміна машиністів не на робочому місці, то машиніст, який приймає зміну, повинен отримати відомості про стан установок та їх обладнання у особи змінного нагляду:

- оглянути місце встановлення електрообладнання, електрообладнання повинно знаходиться під закріпленої покрівлею і бути захищене від пошкоджень проходять транспортом і попадання в нього води:

- очистити зовнішні поверхні машин і апаратів від вугільного пилу, деревних стружок, обтиральних та інших матеріалів.

Протягом всієї зміни робітник повинен стежити за безпечним станом робочого місця, бути уважним при виконанні роботи, постійно стежити за особистою безпекою і безпекою поруч працюючих, погоджувати з ними свої дії. Не допускаються ризик, молодецтво та інші дії, які можуть призвести до нещасного випадку або аварії.