Проект електроустаткування приготувального цеху ВАТ "Завод металоконструкцій і металооснащення"

ВСТУП

В умовах сучасної науково-технічної революції інтенсивно розвивається електротехніка як наука, що дозволяє успішно вирішувати складні проблеми раціонального перетворення різних видів первинної енергії природи в особливу вторинну форму, -- электричну, а також використовувати електричні і магнітні явища для здійснення безперервних інтенсивних і автоматизованих технологічних процесів, забезпечуючих зміну форми, складу і перетворень речовин природи.

Відповідно до "Основних положень енергетичної програми України" передбачається подальше будівництво потужних атомних, теплових і гідравлічних електростанцій з агрегатами 500 - 1200 МВт на теплових і атомних і 500 - 640 МВт на гідроелектростанціях.

Найважливіші завдання, що вирішуються енергетиками і енергобудівельниками грунтуються на безперервному збільшенні об'ємів виробництва, в скороченні термінів будівництва нових і реконструкції старих, зменшенні питомих капіталовкладень, в скороченні питомих витрат палива, підвищенні продуктивності праці, в поліпшенні структури виробництва електроенергії і т.д.

В області електропостачання споживачів ці завдання передбачають підвищення рівня проектно-конструкторських розробок, впровадження і раціональну експлуатацію високонадійного електроустаткування, зниження невиробничих витрат електроенергії при її передачі, розподілі і споживанні.

Тема даного дипломного проекту: Проект електроустаткування приготувального цеху ВАТ "Завод металоконструкцій і металооснащення".

Даний завод спеціалізується по виготовленню різних металевих конструкцій, зокрема металевих опор, що використовуються для передачі електроенергії під напругою 330 кВ і вище .

1 ТЕХНІЧНА ЧАСТИНА

1.1 Характеристика об'єкту проектування

ВАТ "Завод МК і МО" був заснований в 1955 році як ремонтно-механічний завод для обслуговування будівельної індустрії. За півстолітню історію завод пережив реконструкцію, перетворився на відкрите акціонерне товариство "Завод металоконструкцій і металооснащення".

ВАТ "Завод МК і МО спеціалізується по випуску металоконструкцій, нестандартного устаткування: мостові крани, вантажні ліфти, металоформи, різні ємності, бурові вежі, сховища радіоактивного палива, резервуари, металоконструкції опор ЛЕП, веж стільникового зв'язку заввишки від 55м до 100м, а також товари по індивідуальних замовленнях, зокрема: ворота, гаражі, грати, огорожі і тому подібне.

Завод займає територію 5 га. Складається з 5 цехів.

Приготувальний цех проводить розкрій металу на заготовки і передає заготовки на складальні цехи №1 і №2. Складальний цех №1 виготовляє різні конструкції для потреб підприємства. Складальний цех №2 виготовляє металеві форми, підстави для бурових веж, бурові вежі. Цех механічної обробки виготовляє різні деталі на металообробних верстатах для складальних цехів №1 і №2. Цех фарбування та відвантаження проводить фарбування і відвантаження готової продукції замовникам. Всі вказані цехи знаходяться в головному промисловому корпусі заводу. Окремо розташовані приміщення гаражів служби ЕМВ, матеріального складу, тепло-пункту, кисневого пункту, а також три лабораторії: хімічна, механічна і рентгеноконтролю.

Головний промисловий корпус заводу має один поверх і займає площу 20000м². Його стіни і стелю виконано із залізобетонних плит. Підлога також бетонна, в неї вбудовано потенціальну решітку. Перекриття між цехами із цегли. Допоміжні приміщення є як внутрішні, так і прибудовані. Прибудовані виконано із цегли, їх висота до стелі 6м. Висота в цехах до стелі, а також у внутрішніх допоміжних приміщеннях 10м.

1.2 Технічна характеристика підприємства, цеху

Приготувальний цех проводить виготовлення заготовок і передає їх у складальні цехи. Технологічний процес проходить наступним чином. Листовий метал завтовшки до 32мм розрізається прес-ножицями на заготовки потрібної довжини. Потім ці заготовки передаються на преси, на яких їм надається потрібна форма. Після цього їх обробляють на верстатах і передають у складальні цехи. При виготовленні різного роду бочок, труб, листовий метал прокатують на вальцювальних машинах, а стики проварюють зварювальними апаратами.

В цеху встановлено таке обладнання.

Прес-ножиці - призначені для розрізання листового металу до 32мм завтовшки на заготовки. Різання відбувається за допомогою кінетичної енергії, накопиченої в маховику протягом холостого ходу, яка за допомогою кривошипного механізму передається на ножі. На таких машинах використовують асинхронні двигуни потужністю до 45кВт.

На пресах виконуються операції вільного кування, гарячого і холодного штампування. Преси розділяють на два основні види: гідравлічні, в яких використовується як робоча рідина вода під тиском до 20-30 Мпа, а у важких пресах -- до 50-60 Мпа, і механічні з електроприводом.

Вальцювальні машини призначені для згинання листового металу в циліндр заданого перерізу. На дених машинах використовують по два асинхронні двигуни з короткозамкненим ротором потужністю до 11 кВт.

Свердлильні і розточні верстати служать для отримання наскрізних і глухих отворів в деталях за допомогою свердел, для розгортання і чистової обробки отворів, заздалегідь отриманих литвом або штампуванням, і для виконання інших операцій. У свердлильних верстатах головний рух і рух подачі передаються інструменту.

Фрезерні верстати призначені для обробки зовнішніх і внутрішніх плоских і фасонних поверхонь, прорізання пямих і гвинтових канавок, нарізання зовнішньої і внутрішньої різьби, зубчастих коліс і т.д.

Мостові крани призначені для під'йому і опускання важких заготовок, деталей і вузлів машин, а також їх переміщення вподовж і впоперек цеху.

Електровізки застосовуються для переміщення важких заготовок між цехами.

Зварювальні апарати призначені для отримання нерозбірного з'єднання металевих деталей шляхом їх місцевого нагріву до рідкого або пластичного стану з використанням для нагріву електроенергії. Використовуються зварювальні напівавтомати типу ВДУ-506.

Об'єкт розрізнення в приготувальному цеху в більшості випадків має значні розміри 100 - 2000мм, але його контраст з фоном длизький до нуля.

Коефіцієнти відображення стелі, стін, робочої поверхні дорівнюють 50, 30 і 10% відповідно.

1.3 Характеристика споживачів електроенергії. Категорія електропостачання

На ВАТ "Завод МК і МО" живлення електроспоживачів здійснюється змінним струмом промислової частоти (50 Гц ) напругою 220 та 380В і постійним струмом напругою 220 та 440В.

За потужністю дане підприємство відноситься до малого - 4 МВт.

За ступенем надійності електропостачання відповідно ПУЕ дане підприємство відноситься до 2 категорії надійності електропостачання, оскільки перерва в електропостачанні може привести до масового недовипуску продукції, простою технологічних механізмів, промислового транспорту, працюючих. Перерва в електропостачанні даного підприємства дозволяється на час, який необхідний для вмикання резервного живлення силами експлуатаційного персоналу, але не більше 1 доби.

До загальнопромислових установок відносяться вентилятори, компресори, теплові завіси. В них використовуються асинхронні і синхронні двигуни трьохфазного змінного струму. Характер навантаження рівний. Дане устаткування працює в легкому режимі, а значні статичні моменти виникають лише при пуску. Коефіцієнт потужності 0,75-0,85.

До виробничих механізмів доного підприємства відносяться прес-ножиці, преси, молоти, пили, металообробні верстати, і т.ін. Електропривод технологічних механізмів відноситься до другої категорії надійності електропостачання. Електроспоживачі даного типу працюють в короткостроковому і повторно короткостроковому режимі. Коефіцієнт потужності 0,5-0,6.

Електрозварювальне устаткування працює в повторнокороткочасному режимі. Коефіцієнт потужності коливається в межах 0,3-0,7. По степені надійності відносяться до другої категорії.

До під'ємно-транспортних механізмів належать мостові, козлові крани, кран-балки, електровізки. Режим роботи даних механізмів - короткочасний. Коефіцієнт потужності змінюється відповідно навантаженню і знаходиться в межах 0,4 - 0,7. З надійністю електропостачання під'ємно-транспортні механізми відносяться до другої категорії .

1.4 Відомість споживачів електроенергії

Таблиця 1.1- Відомість споживачів електричної енергії

Назва машини	Р, кВт	n, шт	кв	cosц/tgц	УP, кВт
Прес-ножиці ФБ 11321	45; 2,2; 0,25	5	0,16	0,6/1,33	237,25
Прес-ножиці НБ 428	22; 3; 0,12	3	0,16	0,6/1,33	75,36
Прес-ножиці НГ 3225	45; 2,2; 0,25	6	0,16	0,6/1,33	284,7
Прес КД2326	30; 0,12	4	0,17	0,6/1,33	120,48
Прес К 2130	22; 0,18	3	0,17	0,6/1,33	66,54
Прес РКХА І 250	37; 0,25	1	0,17	0,6/1,33	37,25
Прес К 1330	22; 0,18	3	0,17	0,6/1,33	66,54
Вальцювальна машина	7,5; 7,5	6	0,17	0,6/1,33	90
Електровізок	5,5	5	0,15	0,5/1,73	27,5
Мостовий кран 10т	22; 4; 5,5; 5,5	4	0,15	0,5/1,73	148
Верстат горизонтально-розточний 2А614	5,5; 0,12; 2,2; 1,5; 0,55	8	0,14	0,5/1,73	78,96
Верстат радіально-свердлільний 2М55	7,5; 1,1	6	0,14	0,5/1,73	51,6
Верстат свердлільний	5,5	4	0,14	0,5/1,73	22
Фрезерний верстат ВМ127	15; 0,18; 2,2; 0,37	8	0,14	0,5/1,73	142
Верстат повздовжньо-стругальний Б038	75; 5,5; 5,5 2; 0,75	2	0,14	0,5/1,73	177,5
Зварювальний напівавтомат ВДУ-506	40	7	0,20	0,6/1,33	280
Вентилятор припливний	22	4	0,65	0,8/0,75	88
Вентилятор витяжний	2,2	16	0,65	0,8/0,75	35,2
Теплова повітряна завіса	30	10	0,65	0,8/0,75	300
Всього	2328,88

1.5 Вибір схеми електропостачання

Основними умовами проектування раціональної схеми електропостачання є надійність, економічність, якість електроенергії. Економічність визначається приведеними витратами на систему електропостачання. Надійність залежить від категорії споживачів електроенергії і особливостей технологічного процесу, невірна оцінка яких може привести як до зниження надійності системи електропостачання, так і на неоправдані витрати на монтаж і обслуговування.

Характерною особливістю схеми внутрішньозаводського розподілу електроенергії є велика розгалуженість мережі і наявність великого числа комутаційно-захисної апаратури Схема розподілу забезпечує живлення споживачів різних паралельних технологічних ліній від різних секцій шин однієї підстанції.

Вибір схеми визначається категорією надійності споживачів електроенергії, їх розміщенням, особливостями режимів роботи. . Схема внутрішньозаводського розподілу електроенергії має двоступінчату побудову. Внутрішньо-заводський розподіл електроенергії виконується по змішаній схемі, яка включає в себе як радіальну, так і магістральну схему. Радіальна схема - електроенергія від джерела живлення передається безпосередньо до споживача. Магістральні схеми розподілу електроенергії застосовують в тому випадку, коли, споживачів багато і застосування радіальних схем економічно невигідне. Основна перевага магістральних схем - зниження капітальних витрат за рахунок скорочення ліній. Основний недолік магістральних схем - менша надійність електропостачання в порівнянні із радіальними.

Живлення ВАТ "Завод МК і МО" відбувається двома кабельними лініями напругою від РУ 10кВ ТП "Центрельна".

2. РОЗРАХУНКОВА ЧАСТНА

2.1 Вибір системи освітлення, джерел світла та їх розміщення

Для складання проекту електричного освітлення необхідно мати плани і розміри приміщення з розстановкою в ньому технологічного обладнання. характеру технологічного процесу, обладнання і окремих виробничих приміщень. розміри мінімального розрізнення деталей, коефіцієнту відображення.

Для здійснення даного розрахунку по приготувальному цеху ВАТ "Завод МК і МО" маємо такі дані: колір стін та стелі - сірий, висота приміщення 10м, ширина приміщення 42м, довжина 60м, тип середовища - хімічно неактивне, відносно забруднене. Висота робочої поверхні 1м.

В цеху для освітлення приймаємо комбіновану систему освітлення.

Для загального рівномірного освітлення, враховуючи висоту приміщення, приймаємо лампи типу ДРЛ, світильник - РСП05/Г03. Світильники розміщуються рядами вздовж цеху з однаковими відстанями між собою.

Місцеве освітлення приймається на окремих верстатах і виконується світильниками СМО, встановленими на кронштейні К-11.

Враховуючи розміри об'єкта розрізнення приймаємо норму освітленості для загального освітлення Е= 200лк, для місцевого - 300 лк. [10, с.114].

Для чергового освітлення прийнято 10% ламп від основного, включається і відключається чергове освітлення незалежно від основного робочого освітлення.

На аварійне освітлення виділяється 5 - 10% від основного, яке живиться від незалежного джерела.

2.2 Розрахунок освітлення з перевіркою точковим методом

Для освітлення приймаємо світильник РСП05/Г03 з лампами ДРЛ

Розрахункова висота Нр, м

де Н - висота приміщення, м;

Нзв - висота від світильника до стелі, м;

Нрп - висота робочої поверхні, м.

Нр = 10 - ( 1 + 1) = 8м

Індекс приміщення і

(2.2)

Відстань між світильниками L, м

, (2.3)

де л- коефіцієнт співвідношення L/Hp, м; =1,5, L = 1,5 ? 8 = 12м

Відстань від крайніх світильників до стін l, м

l = ( 0,3 - 0,5 ) ? L (2.4)

l = 0,5 ? 12 = 6м

Кількість світильників в ряду N_a, штук

, (2.5)

де А - довжина цеху, м.

Кількість рядів світильників N_b, штук

, (2.6)

де В - ширина цеху, м.

Загальна кількість світильників N, штук

(2.7)

Коефіцієнти лінійного освітлення і запасу для ламп ДРЛ рівні Кз=1.1-1.3 та Z=1.15 відповідно

Коефіцієнти відображення

с_стелі = 50%

с_стін = 30%

с_рп = 10%

Коефіцієнт використання світлового потоку з урахуванням коефіцієнту

відображення стін, стелі, робочої поверхні дорівнює з=75%

Світловий потік одного світильника F, лм

(2.8)

де Е - нормована освітленість приміщення, лк;

S - площа даного цеху, м².

Вибираєм лампу ДРЛ1000 і світловим потоком 55000 лм

Загальна освітленість однієї лампи фактична Еф, лк

(2.9)

де Eн - норма освітленості, лк;

Fл - світловий потік однієї лампи, лм;

Fр - світловий потік однієї лампи, лм.

Перевірка

(2.10)

Умова виконується, отже розрахунок вірний.

Розрахунок освітлення точковим методом

Визначаємо по плану приміщення координати контрольної точки, дані ближчих світильників заносимо в таблицю 2.1. Значення освітленості Е визначаємо по графіку[10, с.110 ]

Рисунок 2.1 - План розміщення світильників

Таблиця 2.1 - Дані розрахунку для точкового методу

№ світильників	D, м	Hp, м	е	Уе
1-4	8,49	8	0.8	3,2
5-8	13,4	8	0.2	0,8

Відстань від контрольної точки до світильників

(2.11)

(2.12)

Перевірка

Загальна освітленість однієї лампи фактична Еф, лк

(2.13)

Умова виконується, тому розрахунок вірний

Розрахунок місцевого освітлення

Розрахунок проводиться для верстатів, на яких проводиться обробка деталей з точністю до 1 мм. Для місцевого освітлення використовуємо світильник типу СМО, встановлений на кронштейні К-11 висотою 0,4м і на відстані 0,2м над оброблюємою деталлю. Нормативна освітленість складає 300 лк. Оскільки загальне освітлення складає 10%, то світильник місцевого освітлення повинен давати 270лк.

Необхідний світловий потік Fл, лм

(2.14)

Де Е_н - необхідна освітленість, лк;

е - відносна освітленість лк.

Вибираємо лампу місцевого освітлення МО-14 (60Вт, 36В, 600лм).

Розрахунок освітлення в побутових та допоміжних приміщеннях

Площа приміщення майстерні електриків S, м²

(2.15)

де a - довжина приміщення, м;

b - ширина приміщення, м.

Питома иотужність с,Вт/м²

(2.16)

Де ст - довідниковий коефіцієнт, ст=8-10

Встановлена потужність світильників Рроз, Вт

(2.17)

Кількість світильників у даному приміщенні N, штук

(2.18)

Вибираємо 10 світильників ОДОР 2Ч40

Розрахунки для інших приміщень проводимо аналогічно, а дані розрахунків зносимо до таблиці 2.2

Таблиця 2.2 - Дані для розрахунку освітлення допоміжних приміщень

Назва приміщення	Площа, м2	Ен	с	Рроз, Вт	Тип і кількість світильників
Майстерня електриків	50	200	16	800	ОДОР 2Ч40 10шт
Майстерня механіків	50	200	16	800	ОДОР 2Ч40 10шт
Туалет	20	75	6	120	ОДОР 2Ч40 2шт
Роздягальня	40	50	4	160	ОДОР 2Ч40 2шт
Душ	40	50	4	160	ПВЛ 2Ч40 2шт
Склад	100	50	4	400	ОДОР 2Ч40 5шт

2.3 Вибір схеми і розрахунок освітлювальної мережі

Електропостачання робочого освітлення виконується самостійною лінією від щита цехової підстанції. При цьому електроенергія передається від щита підстанції на освітлювальний магістральний пункт, а від нього груповим освітлювальним щиткам, від яких живляться групові лінії. Для світильників загального призначення вибрано напругу 380 В змінного страму. Для зменшення нерівномірності навантаження фаз щити освітлення живляться від різних фаз.

Рисунок 2.2 - Розподіл навантажень

Момент потужності

, (2.19)

де момент потужності на проміжку лінії, кВт·м

Переріз кабелю від ШМА до СП S, мм²

(2.20)

де С - перехідний коефіцієнт, що залежить від роду провідника;

втрати напруги в лінії, %.

Приймаємо кабель ВВГ 416 мм²

Втрати напруги на ділянці ШМА - СП ДU, %

(2.21)

%

Допустима втрата напруги для розподільчої мережі

 (2.22)

Переріз кабелю від СП до ЩО1

Приймаємо кабель ВВг 410 мм²

Переріз кабелю від СП до ЩО2

Приймаємо кабель ВВГ 46 мм²

Переріз кабелю від СП до ЩО3

Приймаємо кабель ВВГ 42,5 з умов механічної міцності.

Втрати напруги на розподільчій мережі СП - ЩО₁ ДU_сп-що1, %

%

Переріз кабелю для групових ліній S, мм²



Для групових ліній приймаємо кабель ВВГ 4Ч2,5мм² з умов механічної міцності.

В якості групових щитів приймаємо освітлювальні щити типу ЩО31-21 з втоматичними вимикачами на вводі типу ВА47-29М, І_н=25А і на групових лініях 55Q11, І_н=6А по 6 штук. В якості ссилового пункту вибираєм СПУ-62. В СП застосовуємо запобіжники ПНП 60 з номінальним струмом плавкої вставки 20А.

2.4 Технічна характеристика виробничого механізму

Універсальні горизонтально-розточні станки 2А614 служать для обробки корпусних деталей з точними отворами, зв'язаними між собою точними відстанями.

Найбільша вага оброблюваної деталі 1000 кг. Верстат 2А614 має радіальний супорт на вбудованій планшайбі і нормальний висувний розточний шпиндель. Цей верстат відрізняється великою універсальністю і призначений переважно для робіт, що вимагають застосування радіального супорта при обточуванні торцевих поверхонь і консольному розточуванні отворів великих діаметрів, а також для роботи висувним шпинделем.

На станку можна проводити свердління, розточування, зенкерування і розгортання отворів, фрезерування площин і пазів висувним шпинделем, а також обточування горців, розточування отворів і кільцевих канавок радіальним супортом планшайби.

Тип станка - універсальний горизонтально-розточний

Габарити: 2300Ч2325Ч3190

Маса: 2300кг

Діаметр розточного шпинделя: 80мм

Найбільший крутящий момент на шпинделі: 40Н?м

Повна потужність 10кВт

Коефіцієнт потужності 0,5

Кінематична схема верстату дозволяє здійснювати: обертання шпинделя і планшайби; подачу шпинделя, розточувальної бабки, радіального супорта, люнету, а також повздовжнє , поперечне і кругове переміщення стола. Обертання шпинделя і планшайби здійснюється від двошвидкісного електродвигуна через коробку швидкостей, що забезпечує отримання 20 значень оборотів шпинделя і 15 значень оборотів планшайби.

Привід подачі здійснюється від електродвигуна постійного струму, що працює в широкому діапазоні регулювання. Постійність вибраної подачі забезпечується наявністю електричного зворотнього зв'язку. Переміщення люнету задньої стійки здійснюється незалежно від переміщення розточувальної бабки від окремого електродвигуна.

Коробка швидкостей розміщена в корпусі розточувальної бабки. Всі вали коробки швидкостей обертаються на підшипниках кочення. Шестерні коробки швидкостей піддані термічній обробці, що у поєднанні з шліфованим профілем зубів забезпечує ним тривалу роботоспособність при збереженні первинної точності. Розточний шпиндель виконаний із сталі 35ХЮА і підданий азотуванню, що у поєднанні з втулками гільзи, виконаними з шарикопідшипникової сталі, забезпечує тривале збереження точності. Гільза шпинделя обертається на трьох підшипниках кочення високої точності. Передній підшипник допускає регулювання радіального зазору. Планшайба нерухомо закріплена на гільзі, що обертається на точних роликових підшипниках, розташованих в корпусі бабки. Включення і відключення обертання планшайби проводиться спеціальною муфтою.

Кінематична схема горизонтально-розточного верстату 2А614 приведена на рисунку 2.3



Рисунок 2.3 - кінематична схема

2.5 Вибір типу і схеми електроприводу

Електропривод горизонтально-розточного станка 2А614 відноситься до багатодвигунного виду. Управління дистанційне централізоване.

Головний привод, привод шпинделя й планшайби, здійснюється від асинхронного двигуна з короткозамкнутим ротором потужністю 5,5кВт, напруга - 660/380В. Швидкість регулюється перемиканням обмоток статора двигуна з трикутника на зірку, при цьому синхронна швидкість становить 1500/1000об/хв. Для головного приводу використано двигун серії 4АМ112М4.

Привод насоса мащення самостійного управління не має і запускається разом із головним приводом. Двигун серії 4АМ56А4 потужністю 0,12кВт, напруга 380В, синхронна швидкість 1500об/хв.

Електродвигун агрегата серії 4АМ90L4 потужністю 2,2кВт, напруга 380В змінного струму, швидкість - 1500об/хв.

Привод подачі - двигун постійного струму серії 2ПБ112L потужністю1,5кВт. Швидкість задаєтьса працівником і підтримується постійною завдяки наявності зворотнього зв'язку.

Електродвигун люнета - асинхронний двигун з короткозамкнутим ротором серії 4АМ71А4 потужністю 0,55кВт, напруга - 380В змінного струму, синхронна швидкість 1500об/хв.

2.6 Розрахунок потужності і вибір електродвигунів з перевіркою пускового моменту

Частота обертання шпинделя на 1 ступені N,об/хв

(2.23)

де v - швидкість різання, Н·м, v=300м/хв;

d - діаметр розточного шпинделя, d=80мм.

Момент на шпинделі М, Н?м

(2.24)

Де с - коефіцієнт, що залежить від матеріалу виробу, для сталі с=0,86;

S - подача, мм/об, s=2,2,

Розрахункова потужність двигуна

(2.25)

де з - ККД шпинделя, з=0,88.

Вибирається серії 4АМ112М4

Таблиця 2.3 - Параметри електродвигуна машини

Рн, кВт	Nн, об/хв	Iн,А	з,%	cos ц	Mп/Мн	Мм/Мн	Iп/Iн	j, кг? м2 ? 10-3
5,5	1425	11,5	85,5	0,85	2,0	2,2	7,0	17,7

Перевірка вибраного двигуна по умовах пуску

Номінальний момент двигуна М_н , Н·м

(2.26)

де Рн - номінальна потужність двигуна, кВт;

щ_н - кутова швидкість, рад/с.

Кутова швидкість двигуна щ_н, рад/с

(2.27)

де N_н - номінальна кількість обертів двигуна,.

,

Статичний момент на валу двигуна М_с , Н·м

(2.28)

де Р_роз - розрахункова потужність електродвигуна, кВт.

Максимальний момент двигуна, М_м, Н·м

(2.29)

Пусковий момент двигуна, Мп, Н·м

(2.30)

Середній пусковий момент на валу двигуна М_срп, Н·м

(2.31)

Сумарний момент інерції електропривода, на валу двигуна Уj кг·м²

, (2.32)

де с - коефіцієнт, що враховує момент інерції редуктора і з'єднувальних муфт, с = (1.1 - 1.3);

0.3·j - момент інерції горизонтально-розточного верстата, кг·м² ;

j - момент інерції двигуна, кг·м².

Прискорення двигуна при пуску а, хв^-1/с

(2.33)

Час пуску двигуна t_п , с

(2.34)

де n_с - синхронна частота обертання двигуна, n_с=1500хв^-1 .

Динамічний момент на валу двигуна М_д , Н·м

 (2.35)

Необхідний пусковий момент М_нпм , Н·м

(2.36)

Так як виконується умова М_срп=49,68> M_нпм=48,74, то двигун задовольняє пускові умови

2.7 Робота електричних схем управління

Вмикаємо вимикачі QF1, QF2, загорається сигнальна лампа HL1, яка сигналізує про наявність напруги.

Пуск двигуна привода шпинделя й планшайби М2 в умовному напрямку вперед, або назад здійснюється натисканням кнопок SB1, або SB2 відповідно. При цьому заживлюються котушки реле КМ3 або КМ4, які замикають свої контакти в колі головних лінійних контакторів КМ1 або КМ2, підключаючи двигун до мережі. Також реле своїми контактами шунтує пускові кнопки. Зупинка двигуна здійснюється натисканням кнопки SB3. Обертання двигуна в кожному напрямку сигналізують сигнальні лампи HL2 i HL3. Настановний поворот шпинделя в обох напрямках здійснюється натисканням кнопок SB8 i SB9. Шунтування даних кнопок не відбувається, тому обертання двигуна можливе лише при утримуванні кнопок. Динамічне гальмування в функції часу застосовується в обох напрямках, при цьому на обмотку статора двигуна подається постійний струм з діодного моста. Перемикання швидкості двигуна з низької на більш високу здійснюється перез'єднанням обмоток статора двигуна з трикутника на зірку контакторами КМ5 і КМ6. Перез'єднання обмоток відбувається автоматично за допомогою кінцевих вимикачів SQ1 i SQ2, які спрацьовують від коробки швидкостей.

Двигун приводу насоса мащення здійснюється від двигуна М3. Даний двигун самостійного управління немає, а запускається разом з двигуном приводу планшайби.

Пуск двигуна приводу люнету М4 і привуду агрегату М5 відбувається в обох напрямках без шунтування пускових кнопок.

Пуск і керування швидкістю і напрямком обертання двигуна приводу подачі здійснюється за допомогою потенціометра, розміщеного на панелі керування. Потенціометр задає сигнал керування, який сприймається блоком управління. У даному електроприводі для забезпечення рівномірності подачі наявний зворотній зв'язок, який з тахогенератора, розміщеного на одному валу з двигуном, подається на блок управління і порівнюється з задаючим сигналом.

У даній схемі передбачено захист від струмів к.з. і перевантаження: QF1, QF2, FU, КК; а також перехресне блокування: блокконтакти КМ3 і КМ4 в колі котушок КМ4 і КМ3.

2.8 Розрахунок і вибір пуско-регулючої апаратури

В схемі для керування застосовуються кнопочні станції керування серії ПКЕ112-2У3 та ПКЕ112-3У3; кінцеві вимикачі серії ВПК211-12У3.

Номінальний струм двигуна приводу агрегата І_н, А

(2.37)

Вибираємо теплове реле типу РТЛ-1010-О4

Номінальний струм двигуна приводу насоса мащення І_н, А

Вибираємо теплове реле типу РТЛ-1002-О4

Номінальний струм двигуна приводу люнету І_н, А

Вибираємо теплове реле типу РТЛ-1006-О4

Вибираэмо автоматичний вимикач QF1 типу А3716ФУ3, номінальна сила струму теплового розщіплювача 40А, електромагнітного розщіплювача - 630А. В якості QF2 вибрано вимикач типу А3716ФУ3 І_нтр=16А, І_нер=630А/

Для двигунів приводу насоса мащення і приводу люнету вибрано пускачі типу ПМЕ001, для двигуна приводу агрегата і подачі - ПМЕ-111, приводу планшайби - ПМЕ-211.

В якості проміжних реле вибрано реле типу МКУ-48г.

2.9 Розрахунок і вибір струмопроводів, силових шаф і їх розміщення

СП1 - 1 електровізок;

3 витяжні вентилятори;

2 теплові повітряні завіси;

1 вентилятор припливний.

СП2 - 3 вальцювальні машини;

3 ВДУ-506.

СП3 - 2 теплові повітряні завіси;

2 витяжні вентилятори;

3 Верстати радіально-свердлильні 2М55;

1 електровізок.

СП4 - 2 вентилятори витяжних;

1 вентилятор припливний;

3 Верстати радіально-свердлильні 2М55;

1 ВДУ-506.

СП5 - 1 верстат повздовжньо-стругальний;

2 мостові крани;

4 фрезерні верстати ВМ127.

СП6 - 1 верстат повздовжньо-стругальний;

6 горизонтально-розточних верстатів 2А614.

СП7 - 2 теплові повітряні завіси;

1 електровізок;

2 витяжні вентилятори

2 горизонтально-розточні верстати 2А614.

СП8 -4 фрезерні верстати ВМ127;

3 преса К1330;

1 прес РКХА І 250.

СП9 - 4 свердлільні верстати;

3 преса К 2130.

СП10 - 2 припливні вентилятори;

4 преса КД2326;

2 горизонтально-розточні верстати 2А614 .

СП11 - 2 витяжні вентилятори;

1 припливний вентилятор;

2 теплові повітряні завіси;

1 електровізок;

2 мостові крани.

СП12 - 3 вальцювальні машини;

3 зварювальні напівавтомати;

1 витяжний вентилятор.

СП13 - 6 прес-ножиць НГ3225;

2 витяжні вентилятори.

СП14 - 3 прес-ножиці НБ 428;

5 прес ножиці ФБ 11321.

СП15 - 1 електровізок;

1 теплова повітряна завіса;

2 витяжні вентилятори.

Розрахунковий струм для відгалуження від ШМА до СП1 І_р, А

(2.38)

Загальна кількість струмоприймачів що живляться від СП: n=7; крупних струмоприймачів n₁=3.

Сумарна установлена потужність _у, кВт

_у=5,5+2,2?3+30•2+22=94,1кВт

Сумарна установлена потужність великих струмоприймачів _у1, кВт

_у1=30?2+22=82кВт

Середньомаксимальна активна потужність СП1 по групах споживачів Р_ср.м кВт

Р_ср.м.гр=Р_у.гр?К_в.гр (2.39)

Р_{ср.м.гр1}=5,5?0,15=0,83кВт

Р_{ср.м.гр2}=(3?2,2+2?30+22)?0,65=57,6кВт

Середньомаксимальна реактивна потужність по групах споживачів _ср.м квар

Q_ср.м=P_ср.м.гр?tgц_гр (2.40)

Q_{ср.м.гр1}=0,83?1,73=1,44кВАр

Q_{ср.м.гр2}=57,6?0,75=43,2кВАр

Сумарна середня максимальна активна потужність _ср.м, кВт

_ср.м=0.83+57,6=58,43кВт

Сумарна середня максимальна реактивна потужність _ср.м кВАр

_ср.м=1,44+43,2=44,64 кВАр

Середньозважений tgц

tgц=_ср.м/_ср.м (2.41)

tgц=44,64/58,43=0,76

Відносне число великих струмоприймачів n_* n_*=3/7=0.42

Відносна потужність великих струмоприймачів Р_*

Р_*=_у1/_у (2.42)

Р_*=82/94,1=0,87

Відносне значення ефективного числа струмоприймачів n_е*= 1 [12.c85]

Ефективне число струмоприймачів n_е

n_е= n_е*?n (2,43)

n_е=1?7=7

Середньозважений коєфіцієнт використання К_в.ср

К_в.ср=_ср.м/_у (2.44)

К_в.ср=58,43/94,1=0,62

Коефіцієнт максимуму К_м=1,3 [19.c87]

Розрахункова активна потужність Р_р, кВт

Р_р= К_м?_ср.м (2.45)

Р_р=1,3?58,43=76кВт

Розрахункова реактивна потужність Q_р, квар

Q_р=1,1_ср.м (2.46)

Q_р=1,1?44,64=49,1квар

Повна потужність S, кВА

S= (2.47)

S==90,48кВА

І_р=

Для відгалуження ШМА - СП1 вибираємо кабель ВВГ 4Ч95 прокладений в трубі І_н=200А

Розрахунок відгалужень до інших СП проводиться аналогічно і результати зноситься в таблицю 2.4

Таблиця 2.4 - Відгалуження до СП

Найменування	Іроз, А	Марка кабелю	Кількість кабелів, шт	Переріз	Ін, А
СП1	137,6	ВВГ	1	4Ч95	200
СП2	324,3	ВВГ	2	4Ч95	400
СП3	187,9	ВВГ	1	4Ч95	200
СП4	177,2	ВВГ	1	4Ч95	200
СП5	353,8	ВВГ	4	4Ч95	800
СП6	243,0	ВВГ	4	4Ч95	800
СП7	165,1	ВВГ	1	4Ч95	200
СП8	347,0	ВВГ	2	4Ч95	400
СП9	176,9	ВВГ	1	4Ч95	200
СП10	349,4	ВВГ	2	4Ч95	400
СП11	328,4	ВВГ	2	4Ч95	400
СП12	328,8	ВВГ	2	4Ч95	400
СП13	379,0	ВВГ	2	4Ч95	400
СП14	385,7	ВВГ	2	4Ч95	400
СП15	79,5	ВВГ	1	4Ч95	200

Силові пункти СП1 - СП15 типу СПУ62-1/1 з номінальним струмом 400А. Кількість відгалужень від кожного - до 8шт. Тип виконання силових пунктів - закритий.

Розрахунковий струм відгалужень до виробничих машин визначається як сума номінальних струмів, якщо кількість двигунів не більше 3, і вищенаведеним способом, якщо більше 3.

Розрахунковий струм відгулуження від СП1 до електровізка І_р, А

І_р= (2.48)

І_р=А

Вибір запобіжників до даної машини здійснюємо таким чином, щоб виконувалась умова:

І_п.в.>І_р.п.в

І_р.п.в=І_п/2,5

І_р.п.в=7?10,9/2,5=30,5А

Вибираєм запобіжник ПН2-100. Номінальний струм запобіжника 100А, плавкої вставки 40А.

Вибираєм кабель марки ВВГ 4Ч10, І_н=46А

Розрахунок відгалужень до іншого обладнання і вибір запобіжників проводимо аналогічно і результати зносимо в таблицю 2,54

Таблиця 2.5 - Відгалуження до машин

Назва машини	Ір, А	Марка кабелю	Переріз	Ін, А	Ір.п.в,А	Ін.п.в, А	Ін.зап., А	Тип запобіжника
Прес-ножиці ФБ 11321	95,0	2 ВВГ	4Ч95	400	396,9	400	400	ПН2-400
Прес-ножиці НБ 428	50,2	ВВГ	4Ч95	200	196,4	200	250	ПН2-250
Прес-ножиці НГ 3225	95,0	2 ВВГ	4Ч95	400	396,9	400	400	ПН2-400
Прес КД2326	60,2	2 ВВГ	4Ч70	320	262,5	300	400	ПН2-400
Прес К 2130	44,3	ВВГ	4Ч95	200	193,0	200	250	ПН2-250
Прес РКХА І 250	74,1	2 ВВГ	4Ч95	400	324,0	400	400	ПН2-400
Прес К 1330	44,3	ВВГ	4Ч95	200	193,0	200	250	ПН2-250
Вальцювальна машина	30,0	ВВГ	4Ч70	160	131,3	150	250	ПН2-250
Електровізок	10,9	ВВГ	4Ч10	46	30,5	40	100	ПН2-100
Мостовий кран 10т	74,0	2 ВВГ	4Ч50	250	211,3	250	250	ПН2-250
Верстат горизонтально-розточний 2А614	13,0	ВВГ	4Ч16	64	51,9	60	100	ПН2-100
Верстат радіально-свердлільний 2М55	16,2	ВВГ	4Ч35	92	67,0	80	100	ПН2-100
Верстат свердлільний	11,0	ВВГ	4Ч16	64	48,1	50	100	ПН2-100
Фрезерний верстат ВМ127	35,0	ВВГ	4Ч70	160	134,4	150	250	ПН2-250
Верстат повздовжньо-стругальний Б038	165	4 ВВГ	4Ч95	800	671,9	800	1000	ПП18-41
Зварювальний напівавтомат ВДУ-506	78,1	ВВГ	4Ч35	92	78,0	80	100	ПН2-100
Вентилятор припливний	41,3	ВВГ	4Ч50	124	114,8	120	250	ПН2-250
Вентилятор витяжний	4,5	ВВГ	4Ч2,5	20	12,6	15	60	НПН-60
Теплова повітряна завіса	59,6	ВВГ	4Ч95	200	165,2	200	100	ПН2-100

2.10 Розрахунок електричних навантажень цеху, компенсація реактивної потужності, вибір кількості і потужності трансформаторів підстанції

Середньомаксимальні активні і реактивні потужності по групах споживачів Р_ср.м.гр, кВт; Q_ср.м.гр, кВАр.

Р_ср.м=К_в?Р_уст (2.49)

Q_ср.м=tgц?Р_ср.м (2.50)

Р_{ср.м.гр1}=0,16?597,31=95,57кВт

Р_{ср.м.гр2}=0,17?380,81=64,73кВт

Р_{ср.м.гр3}=0,15?175,5=26,33кВт

Р_{ср.м.гр4}=0,14?472,06=66,09кВт

Р_{ср.м.гр5}=0,2?280=56кВт

Р_{ср.м.гр6}=0,65?423,2=275,08кВт

Q_{ср.м.гр1}=1,33?95,57=127,11кВАр

Q_{ср.м.гр2}=1,33?64,73=86,09кВАр

Q_{ср.м.гр3}=1,73?26,33=45,55кВАр

Q_{ср.м.гр4}=1,73?66,09=114,34кВАр

Q_{ср.м.гр5}=1,33?56=74,48кВАр

Q_{ср.м.гр6}=0,75?275,08=206,31кВАр

Сумарні середньомаксимальні активна і реактивна потужності ,кВт; , кВАр.

кВт

кВАр

Середньозважений коефіцієнт використання цеху К_в.сз

К_в.сз= (2.51)

К_в.сз=

Середньозважений tgц

(2.52)

, cosц=0,7

Тангенс, встановлений енергопостачальними компаніями tgц=0.33

Cумарна установлена потужність великих струмоприймачів , кВт

Відносне число великих струмоприймачів n_*

n_*= (2.53)

n_*=

Відносна потужність крупних струмоприймачів Р_*, кВт

Р_*= (2.54)

Р_*=

Відносне значення ефективного числа струмоприймачів n_е* [12c.85]

n_е*=0,73

Ефективне значееня струмоприймачів n_е

n_е= n_е*?n (2.55)

n_е=0,73?105=76,65

Коефіцієнт максимуму К_м [12c.87] К_м=1,13

Розрахункова активна потужність шинної зборки Р_р, кВт

Р_р=К_м?К_в? (2.56)

Р_р=1,13?0,25?2328,88=658кВт

Розрахункова реактивна потужність при n_e=76,65>10

Q_p= =653,88кВАр

Повна потужність шинної зборки S_p, кВА

(2.57)

кВА

Розрахунковий струм шинної зборки І_р, А

 (2.58)

Вибираєм шинопровід магістральний ШМА 73 І_н=1600А [12c.77]

Реактивна потужність для встановлення конденсаторно-компенсуючого приладу Q_кб, кВАр

Q_кб=Р_м?(tgц_cp-tgц₁) (2.59)

Q_кб=658?(0,99-0,33)=434кВАр

Вибираються 4 конденсаторні батареї типу УКБ-0,38-108УЗ [12c.111]

В приготувальному цеху у зв'язку з наявністю електроспоживачів 1-ї категорії надійності і важливих електроприймачів 2-ї категорії встановлюється двотрансформаторна підстанція.

Розрахункова потужність цеху ,кВ•А,

(2.60)

Розрахункова потужність трансформатора S_тр, кВ•А.

S_тр =/(n•k_з) (2.61)

де n - кількість трансформаторів;

k_з - коефіцієнт завантаження.

S_тр =715,7/(2•0,7)=511,2кВА

Для живлення споживачів приймаємо два трансформатори по 630кВ•А. При аварійному режимі (робота одного трансформатора) перевантаження складе (S_р - S_H)/S_H = (715,7 - 630)/630 • 100=13,6 %, що менше допустимого (40%).

Маємо S_тp =511,2 кВ•А< 1,05Sн, = 1,05•630 = 660 кВ•А при коефіцієнті заповнення графіка навантаження 511,2/715,7 = 0,71<0,75.

2.11 Монтаж вибраного електроустаткування

Монтаж електроустаткування виконують в дві стадії. На першій стадії здійснюють заготовчі роботи в майстернях і підготовчі безпосередньо на монтажних об'єктах. У майстернях виготовляють і збирають укрупнені блоки -- шинні, трубні, заземлення, електропроводок, кабельних ліній і тому подібне. Безпосередньо на монтажному майданчику при певній готовності будівельних робіт проводять: розмітку і підготовку трас електричних мереж і заземляючих пристроїв: закладку труб у фундаменти і інші будівельні підстави при переході з одного приміщення в інше і при виході назовні; здійснюють контроль за установкою будівельниками або виконують установку заставних елементів і деталей для подальшого кріплення до них електроустаткування і конструкції; здійснюють контроль за створенням в процесі будівництва отворів, ніш, гнізд, борозден, необхідних для установки електроустаткування і монтажу електропроводок.

На другій стадії виконують електромонтажні роботи безпосередньо на монтажному об'єкті. У ці роботи входить установка на підготовлені місця електроустаткування і электроконструкцій, прокладка по підготовлених трасах готових елементів електропроводок, підключення електричних мереж до встановленого електроустаткування, апаратів і приладів.

Будівельні роботи в приміщеннях, що приймаються під монтаж електроустаткування, повинні бути в такому стані, який забезпечує нормальне і безпечне ведення електромонтажних робіт, захист вмонтовуваного устаткування, кабельних виробів і електроматеріалів від впливу атмосферних опадів, грунтових вод і низьких температур, від забруднення і випадкових пошкоджень в процесі подальших робіт суміжними організаціями.

В цілях скорочення термінів монтажу силового електроустаткування на об'єктах будівництва, підвищення продуктивності праці, економного витрачання матеріально-технічних ресурсів, поліпшень якості і зниження собівартості електромонтажних робіт вводиться господарський розрахунок. Такий розрахунок впроваджують розрахункові бригади, що працюють методом бригадного підряду. Метод бригадного підряду застосовується при монтажі електроустаткування типових об'єктів або об'єктів промислового будівництва, на яких здійснюється комплектна доставка матеріалів, конструкцій і виробів майстерень.

Від цехової підстанції в приготувальному цеху ВАТ "Завод металоконструкцій і металооснащення" на горищі прокладено два магістральні шино-проводи вздовж цеху. Від них кабелями в стальних трубах по стінах і по колонах живляться силові шафи. Силові шафи встановлюються на полу і кріпляться анкерними болтами; розміщуються вздовж стін і між колонами. Все силове електрообладнання приготувального цеху встановлене на фундаменті і кріпиться за допомогою анкерних болтів. Живлення підводиться за допомогою кабелів від силових шаф. Кабелі прокладаються в стальних трубах в полу. Між трубами і розподільчими щитами машин, а також між трубами і силовими шафами кабелі прокладаються в металевих рукавах, які захишають від механічних пошкоджень. Гострі краї труб на кінцях зточуються, або ж на них одягаються спеціальні наконечники для запобігання прорізання ізоляції струмопроводів.

Монтаж освітлення проводиться тросовою проводкою. З обох боків трос заземляється. Електропостачання робочого освітлення виконується самостійними лініями від щитів підстанції. При цьому електроенергія передається від щитів підстанції живлячими лініями на освітлювальні магістральні пункти, а від них груповим освітлювальним щиткам, від яких живляться групові лінії. Щитки, по можливості, повинні бути розташовані в центрі навантаження, довжина групових ліній ( враховуючи підйоми і спуски) повинна бути не більше для 4х - провідної лінії 70-75 м, для двохпровідної 30-35 м.. щитки повинні встановлюватись в місцях вільних від обладнання і зручних для обслуговування, при цьому, бажано, бачити з місця установки щитка хоча б частину світильників. Число групових ліній вибирається по навантаженню - до 20 А. До двохпровідної групи допускається приєднання до 20 світильників, до 4х - провідної до 60 світильників.

2.12 Експлуатація вибраного електроустаткування

Планування, організацію і керування енергогосподарством на підприємстві здійснює служба головного енергетика. До складу відділу головного енергетика входять групи енерговикористання (експлуатація), енергоустаткування, електрична і теплова лабораторії. Лабораторії розробляють заходи щодо поліпшення режимів роботи устаткування, зниження витрати палива й енергії і контролюють їхнє виконання.

У енергоцехах створюються бригади змінного (чергового) персоналу, що здійснює експлуатацію устаткування і комунікацій, і ремонтно-монтажні бригади.

Головний енергетик організовує технічно правильну експлуатацію і своєчасний ремонт енергетичного устаткування й енергосистем, безперебійне забезпечення виробництва електроенергією, парою, газом, водою й іншими видами енергії, контроль за раціональним використанням енергетичних ресурсів на підприємстві, послідовне дотримання режиму економії;

Керує організацією і плануванням роботи енергетичних цехів і господарств, розробкою графіків ремонту енергетичного устаткування й енергомереж, планів виробництва і споживання підприємством електроенергії, технологічного палива, пари, газу, води, стисненого повітря, норм витрати і режимів споживання усіх видів енергії;

Забезпечує складання заявок і необхідних розрахунків до них на придбання енергетичного устаткування, матеріалів, запасних частин, на надання підприємству електричної і теплової енергії і приєднання додаткової потужності до енергопостачальних підприємств, розробку заходів щодо зниження норм витрати енергоресурсів, упровадженню нової техніки, що сприяє більш надійній, економічній і безпечній роботі енергоустановок, а також підвищенню продуктивності праці;

Дає висновки по розроблених проектах, бере участь у випробуваннях і прийманні енергоустановок і мереж у промислову експлуатацію.

Оперативний персонал енергетичної служби забезпечує вироблення, розподіл, перетворення і облік всіх видів енергії і енергоносіїв; контроль і необхідне регулювання їх параметрів; контроль за режимами роботи енергетичних установок. Оперативний персонал у випадках, коли це не відволікає його від виконання основних функції і не заборонено правилами безпеки обслуговування відповідних установок, може повністю або частково виконувати роботи пу технічному обслуговуванню.

Експлуатаційний персонал енергетичної служби забезпечує виконання робіт по технічному обслуговуванню закріпленого за ним устаткування і мереж.

Ремонтний персонал енергетичної служби забезпечує виконання робіт по ремонту енергетичного устаткування і мереж.

Планово-попереджувальний ремонт (ППР) є сукупністю організаційно-технічних заходів щодо планування, підготовки, організації проведення, контролю й обліку різного виду робіт по технічному обслуговуванні і ремонту енергетичного устаткуванні і мереж. ППР проводиться по заздалегідь складеному плану й забезпечує безвідмовну, безпечну й економічну роботу енергетичних пристроїв підприємства при мінімальних ремонтних і експлуатаційних витратах.

ППР передбачає наступні види робіт: технічне обслуговування, огляди, перевірки (випробування), поточний і капітальний ремонт.

Технічне обслуговування -- комплекс робіт для підтримки в справності устаткування і мереж. Воно передбачає догляд за устаткуванням і мережами, проведення оглядів: систематичне спостереження за їх справним станом; контроль режимів роботи, дотримання правил експлуатації і експлуатаційних інструкцій, усунення дрібних несправностей, що не вимагає відключення устаткування і мереж; регулювання, чищення, продування і мащення.

У завдання технічного обслуговування входить також швидке, таке, що не вимагає поточного ремонту, відновлення працездатності устаткування, що відключається, або ділянки мережі.

Огляди плануються як самостійні операції лише для деяких видів енергетичного устаткування і мереж з великою трудомісткістю ремонту. Під час огляду перевіряють стан устаткування; проводять чищення, промивку, продування, добавку або зміну ізоляційних, змащувальних масел, виявляють дефекти експлуатації і порушення правил безпеки, уточнюють склад і об'єм робіт, що підлягають виконанню при черговому капітальному ремонті.

Поточний ремонт -- вид ремонту устаткування і мереж, при якому шляхом чищення, перевірки, заміни швидкоспрацьовуваних частин і виробів забезпечується підтримка устаткування або мереж в працездатному стані. Поточний ремонт є основним профілактичним видом ремонту, що забезпечує довговічність і безвідмовність роботи енергетичного устаткуванні і мереж.

Капітальний ремонт -- найбільш складний і повний за об'ємом вид ППР. При ньому робиться повне розбирання устаткування, відновлення або заміна зношених деталей, вузлів елементів або ділянок, ремонт базових деталей, обмоток, комунікаційних пристроїв. Крім того, проводиться регулювання, наладка і повна програма випробувань з доведенням всіх характеристик і параметрів устаткування або мереж до номінальних паспортних даних із забезпеченням працездатності на період до чергового капітального ремонту. Капітальний ремонт вимагає остановку устаткування і відключення мереж.

При капітальному ремонті в економічно обгрунтованих випадках може проводитися модернізація устаткування і мереж. При модернізації енергетичне устаткування і мережі приводяться у відповідність з сучасними вимогами і покращують їх характеристики -- потужність, продуктивність, надійність, довговічність, ремонтопридатність, умови обслуговування і безпеку, а також інші показники шляхом впровадження часткових змін і удосконалень в їх схемах і конструкціях, а для мереж також способу прокладки.

Експлуатація електроприводів виробничих агрегатів вимагає наявність паспортних карт з технічними даними кожного двигуна, вказівкою місця його установки, найменування робочої машини, особливостей режиму роботи, видів і термінів виконаних ремонтів.

Двигуни повинні повністю відповідати умовам навколишнього середовища. Так, відкриті і захищені двигуни допустимо застосовувати тільки в сухих приміщеннях без виробничого пилу. За наявності пилу, вологи, а також при установці виробничого агрегату на відкритому повітрі необхідно використовувати менш вигідні за енергетичними показниками закриті двигуни. При експлуатації двигунів в запилених приміщеннях необхідно своєчасно очищати їх корпуси від виробничого пилу, що погіршує теплообмін з навколишнім середовищем і викликає перегрів двигунів понад встановлені норми.

До двигунів, що продуваються, встановлених в запилених приміщеннях, слід підводити чисте повітря для охолоджування ззовні або з суміжних приміщень без виробничого пилу із заслінкою на повітропроводі, що перекриває повітря безпосередньо після зупинки двигуна.

На двигунах і що приводяться ними робочих машинах повинні бути нанесені стрілки, що вказують напрями їх обертання, а на пускорегулюючих пристроях відмічені положення "пуск" і "стоп". Всі комутаційні апарати і апарати захисту повинні мати написи, вказуючі, до якого двигуна вони відносяться. Виводи обмоток статора і ротора, кабельна воронка, частини двигуна і робочої машини, що обертаються, повинні бути закриті огорожами, знімати які під час роботи заборонено.

Всі операції, пов'язані з пуском, регулюванням частоти обертання і зупинки, повинен виконувати черговий персонал в повній відповідності з експлуатаційними інструкціями, що діють.

Перед пуском двигуна головного приводу, виробничих агрегатів великої потужності, двигунів, що працюють в лінії з взаємозв'язаним технологічним процесом, а також двигунів, що працюють на трансмісію або керованих з різних місць, повинен подаватися застережливий звуковий сигнал, який при розташуванні устаткування в різних приміщеннях або наявності складних агрегатів з єдиним виробничим циклом повинен доповнюватися у відповідь звуковим або світловим сигналом про готовність до включення від особи, відповідальної за експлуатацію даного пристрою.

Правильна експлуатація електроприводів зводиться до систематичного спостереження за роботою двигунів, електричних апаратів і механічних передач від двигуна до робочої машини. При цьому слід перевіряти навантаження на валу, температуру підшипників двигуна, вхідного повітря і вихідного, у двигунів із замкнутою системою вентиляції, а також окремих деталей виробничого агрегату. Вібрація двигуна, зміряна на кожному підшипнику, не повинна перевищувати встановлену для неї норму, а осьовий розгін ротора при підшипниках ковзання повинен знаходитися в межах 2...4 мм. Догляд за підшипниками зводиться до поповнення маслом підшипників ковзання один раз в 6...10 днів і повній зміні їх через 2...3 місяця, а мастило в підшипниках кочення повинне мінятися двічі в рік.

Для спостереження за пуском і роботою двигунів електроприводів виробничих агрегатів, регулювання технологічного процесу яких ведеться по струму ланцюга статора, на пусковому щитку або панелі встановлюють амперметр з червоною межею на шкалі, що відповідає 105 % номінального струму, вказаного на заводській табличці двигуна. В процесі експлуатації слід періодично за допомогою вольтметрів, встановлених на групових щитках і складках двигунів, вимірювати напругу і добиватися її підтримки в 100-105 % номінального значення і лише при необхідності допускати роботу двигунів при відхиленні напруги до -5 і навіть -10 % номінального.

При експлуатації двигунів постійного струму особливу увагу приділяють чистоті колектора, щозмінно очищаюти його чистою сухою ганчіркою, а при невеликих нерівностях шліфують на ходу за допомогою дерев'яної колодки з скляним папером і подальшим продорожуванням слюдяної ізоляції спеціальною пилою на глибину 1...2 мм від поверхні колектора. Щітки ретельно пришліфовують до колектора скляним папером в напрямі обертанні колектора.

Відповідно до "Правил технічної експлуатації електроустановок споживачів" двигуни потрібно негайно відключати від живлячої мережі при нещасному випадку або загрозі його здоров'ю людини, появі диму або вогню з двигуна або його апаратів, сильній вібрації машин, поломці робочої машини, що приводиться, неприпустимому перегріві підшипників або інших деталей двигуна, а також при значному зниженні частоти обертання, швидким нагрівом машини.

При періодичних планових оглядах двигуни чистять, продувають повітрям, підтягають болтові кріплення і контактні з'єднання, замінюють щітки, що спрацювалися, і зіпсовані кабельні наконечники новими, перевіряють стан підшипників і кріплення огорож. Одночасно оглядають комутаційні і пускорегулюючі апарати, апарати захисту, а також проводять ревізію механічні передачі від двигунів до робочих машин і перевіряють мережу заземлення.

Крім того, за допомогою мегомметра вимірюють опір ізоляції обмоток двигуна щодо корпусу і один по відношенню до одного. Хоча опір ізоляції цих обмоток не нормований, підприємства-виробники указують, що при гарячому стані обмоток трифазного асинхронного двигуна на номінальну напругу не вище 660 В опір ізоляції обмотки статора повинен бути не менше 0,5 МОм і ізоляції обмотки ротора -- не менше 0,15 МОм, а в холодному стані ці ж величини повинні бути відповідно не нижче 2 МОм і 1 МОм. При значному зниженні опору ізоляції або несиметрії його по фазах двигуни потрібно піддавати тривалій сушці: для машин малої і середньої потужності -- 10...20 год, для відкритих машин великої потужності -- 40...60 год і для закритих машин великої потужності --70...100 год.