Проект системи теплопостачання житлово-промислового району міста Донецьк
Розробка водогрійної котельні для забезпечення потреб опалення, вентиляції та гарячого водопостачання. Розрахунок витрат та температур мережної води на опалення, а також теплової схеми котельні. Робота насосів рециркуляції і насосів технологічної води.
Рубрика | Физика и энергетика |
Вид | дипломная работа |
Язык | украинский |
Дата добавления | 16.06.2011 |
Размер файла | 761,1 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Пояснювальна записка
до дипломного проекту на тему:
Проект системи теплопостачання житлово-промислового району міста Донецьк
Вступ
Метою дипломного проекту є розроблення водогрійної котельні для забезпечення потреб опалення, вентиляції та гарячого водопостачання житлового району міста та технологічного навантаження підприємства.
Актуальність роботи полягає в тому, що на сьогодні більша частина будинків житлових районів мають застаріле обладнання, яке не відповідає сучасним вимогам і потребам населення нашої держави. Через те виникає потреба у створенні сучасного обладнання, яке відповідає європейським стандартам і зможе повністю забезпечувати зростаючі потреби населення у тепло - та водопостачанні.
В основу даного проекту покладено створення водогрійної котельні, яка зможе при економії електроенергії та палива, працюючи максимально ефективно, забезпечити житловий район опаленням та гарячим водопостачанням.
Для реалізації вирішенні такі задачі :
- розраховані теплові навантаження в системі теплопостачання житлового району;
- знайдені витрата та температури мережної води в прямій та зворотній магістралях;
- розрахована теплова схема котельні з водогрійними котлами;
- визначена собівартість теплоти, відпущена від котельні;
- описані виробничі шуми, їх негативний вплив на людину, колективний та індивідуальний захист від них;
- обґрунтоване техніко - економічне проектування котельні;
- виконані монтажні креслення котельні;
При дотриманні всіх розрахунків, дана водогрійна система зможе більш повно задовольнити потреби населення даного району у опаленні та гарячому водопостачанні.
Анотація
Даний проект містить розрахунок теплових навантажень в системі теплопостачання житлового району на 48 будинків, знайдені графіки залежності теплових навантажень опалення, вентиляції та гарячого водопостачання району від температури зовнішнього повітря, графік залежності температур і витрати мережної води від температури зовнішнього повітря, графік річної сумарної витрати теплоти.
Обгрунтована та сформульована система технічних рішень зі створення котельні, виконаний розрахунок теплової схеми котельні з техніко - економічним показником ефективності її роботи, здійснений вибір енергетичного обладнання котельні, викреслена розгорнута схема котельні, план та повздовжній розріз.
Розглянуті питання з охорони праці.
Розрахунково - пояснювальна записка містить :
сторінок тексту, таблиць, рисунків.
Графічна частина виконана на 4 листах формату А1
Техніко-економічне обґрунтування проектування котельні
Проектом передбачено будівництво і введення в експлуатацію котельні для забезпечення гарячого водопостачання житлового фонду і громадських приміщень в місті Луганську.
Котельна-є приватною власністю.
Інвестиції передбачено за рахунок власників.
Наша комунальна система менш ефективна ніж в країнах Євросоюзу,більш енергоємна та затратна. Тому слід врахувати досвід країн Європи ефективного безперебійного забезпечення мікрорайону опалення і гарячою водою.
В проекті обґрунтовано розміщення джерела теплоти згідно генерального плану розвитку мікрорайону. Максимальна зимова температура для системи опалення прийнята -25°С.
Середня температура зовнішнього повітря складає -1.6°С.Тривалість опалюваного сезону 180 діб. З урахуванням розвитку,мікрорайону ,збільшення чисельності міського населення проектом передбачено потужністю будівництво котельні 347,3 Мвт ,з теплоносієм гарячою водою з температурою 95°С.Тривалість роботи котельні 8400 годин/рік. Котельна працює на газі.
Забезпечення електроенергією,водою здійснюється з міських електричних та водопровідних мереж. Водовиділення здійснюється в міську систему стічних вод. Передбачено встановлення передової системи автоматизації керування теплотехнічними процесами.
Перелік умовних позначень, скорочень, термінів
Умовні позначення
- тепловий потік;
- коефіцієнт теплопередачі;
- площа поверхні;
- температурний перепад;
- температура;
- об'єм;
L - довжина;
В - ширина;
nо- тривалість опалювального періоду;
- витрата;
m- кратністьповітрообміну;
- теплоємність;
Н- напір;
N-потужність;
? -коефіцієнт корисної дії;
Р -тиск;
Індекси
Нижні:
в - вентиляція;
0 - опалення;
ГВП - гаряче водопостачання;
max-максимальне теплове навантаження;
в,сер - на вентиляцію середні;
х - холодна вода;
х.з. - холодна зимова вода;
г - гаряча вода;
х.в.о - хімводоочистка;
пер - перепуск;
рец - рециркуляція;
м - мережа;
мн - мережний насос;
в - вода;
Верхні:
річ - річні;
доб - добові;
год-годинні;
в.п - власні потреби;
ном - номінальна;
роб - робоча;
відп- відпущена;
д - дійсна;
м - мережа.
Скорочення
СНиП - Строительные нормы и правила;
ДБН - Державні будівельні норми;
МЗ -максимально зимовий період;
ТЗ-період точки «зламу»;
Л-літній період;
ВК - водогрійний котел;
Табл.. - таблиця;
Рис. - рисунок;
ТОА - теплообмінний апарат;
ХВО - хімводоочистка;
Визначення теплових навантажень в системі теплопостачання житлового району
Викреслюю план району, у відповідності із завданням у масштабі 1:30000 .
Рис
Поверховість забудов житлового района
- 2 - поверхова забудова
- 3 - поверхова забудова
- 4 - поверхова забудова
-5 - поверхова забудова
- 6 - поверхова забудова
- 7 - поверхова забудова
- 8 - поверхова забудова
9 - поверхова забудова
- 12 - поверхова забудова
- 16 - поверхова забудова
- 22 - поверхова забудова
Нумерую на плані району квартали району теплопостачання.
Визначаю загальну площу житлових споруд району, за формулою (3.1):
м2
де - густина (щільність) житлового фонду, м2/га, приймається в залежності від поверховості забудови /додаток 8/.
2.4. Визначаю максимальне теплове навантаження системи опалення житлових і громадських будівель, за формулою (3.3):
МВт
де - укрупнений показник максимального теплового потоку на опалення 1м2 загальної площі житлових споруд, Вт/м2 /додаток 9/; - коефіцієнт, що враховує тепловий потік на опалення громадських споруд, .
2.5. Визначаю максимальне теплове навантаження системи вентиляції громадських споруд, за формулою (3.4):
МВт
де- коефіцієнт, що враховує тепловий потік на вентиляцію громадських споруд; - для споруд, збудованих до 1985 року, - для споруд, збудованих після 1985 року.
2.6. Визначаю чисельність /кількість мешканців/ людей, що проживають у районі за формулою (3.2):
де - норма загальної площі на одного мешканця (людину), приймається м2/люд.
2.7. Визначаю середнє теплове навантаження на гаряче водопостачання житлових і громадських споруд, за формулою (3.5):
МВт
де - укрупнений показник середнього теплового потоку на гаряче водопостачання на одну людину, Вт/люд., /дод. 10/; - кількість людей.
Звожу результати розрахунку по кожному кварталу в таблицю 1.
Таблиця 1 Розрахункові теплових навантажень
Номер квар-тала |
Площа квар-тала, га |
Густина (щільність) житлового фонду, м2/га |
Житлова площа кварталу, м2 |
Кількість мешканців, люд. |
Теплові потоки, МВт |
|||||
Опалення |
Вентиляція |
ГВП |
ГВП |
Всього: 6+7+8 |
||||||
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
|
1 |
9,45 |
6800 |
64260 |
3213 |
6,47 |
0,52 |
1,2 |
0,768 |
8.19 |
|
2 |
28,5 |
3700 |
105450 |
5272,5 |
26.31 |
2,1 |
1,98 |
1,267 |
30.4 |
|
3 |
12,6 |
6300 |
79380 |
3969 |
7.99 |
0,64 |
1,49 |
0,954 |
10.12 |
|
4 |
17,1 |
4700 |
80370 |
4018,5 |
11.8 |
0,94 |
1,51 |
0,966 |
14.25 |
|
5 |
13,5 |
6800 |
91800 |
4590 |
9.25 |
0,74 |
1,72 |
1,101 |
11.7 |
|
6 |
9,45 |
7800 |
73710 |
3685,5 |
7.43 |
0,6 |
1,38 |
0,883 |
9.4 |
|
7 |
11,34 |
7800 |
88452 |
4422,6 |
8,9 |
0.71 |
1,66 |
1,062 |
10.75 |
|
8 |
10,8 |
7800 |
84240 |
4212 |
8.49 |
0.68 |
1,58 |
1,011 |
10 |
|
9 |
4,41 |
7500 |
33075 |
1653,75 |
3,33 |
0.27 |
0,62 |
0,397 |
10.75 |
|
10 |
8,1 |
7500 |
60750 |
3037,5 |
6,12 |
0.5 |
1,14 |
0,73 |
7,76 |
|
11 |
16,2 |
7800 |
126360 |
6318 |
12,7 |
1.02 |
2,3 |
1,472 |
16.02 |
|
12 |
13,5 |
7500 |
101250 |
5062,5 |
10,2 |
0.81 |
1,9 |
1,216 |
12,9 |
|
13 |
16,2 |
7800 |
126360 |
6318 |
12,7 |
1.02 |
2,3 |
1,472 |
16.02 |
|
14 |
16,2 |
7800 |
126360 |
6318 |
12,7 |
1.02 |
2,3 |
1,472 |
16.02 |
|
15 |
16,2 |
7500 |
121500 |
6075 |
12,2 |
0,98 |
2,2 |
1,408 |
15.4 |
|
16 |
17 |
7100 |
120700 |
6035 |
12,16 |
0,97 |
2,2 |
1,408 |
15,3 |
|
17 |
16,2 |
7800 |
126360 |
6318 |
12,73 |
1.02 |
2,3 |
1,472 |
14,94 |
|
18 |
16,2 |
750 |
121500 |
6075 |
12,24 |
0,98 |
2,2 |
1,408 |
16 |
|
19 |
15,7 |
7800 |
122460 |
6123 |
12,34 |
0,99 |
2,3 |
1,472 |
15,6 |
|
20 |
16,2 |
7500 |
121500 |
6075 |
12,24 |
0,98 |
2,2 |
1,408 |
15.4 |
|
Всього: |
284,85 |
142500 |
1975837 |
98791,85 |
199.1 |
15.92 |
36,5 |
23,34 |
277 |
Визначаю максимальне теплове навантаження на гаряче водопостачання житлових і громадських споруд, за формулою (3.6):
МВт
Визначаю середнє теплове навантаження на гаряче водопостачання для неопалювального /літнього/ періоду, за формулою (3.7):
МВт
де - температура холодної водопровідної води для літнього періоду, оС; - температура холодної водопровідної води для опалювального (зимового) періоду, оС; - коефіцієнт, що враховує зміну витрати мережної води на гаряче водопостачання в неопалювальний період по відношенню до опалювального; для житлово-комунального сектора ; для курортних і південних міст ; для підприємств .
2.11. Визначаю максимальне теплове навантаження на гаряче водопостачання для неопалювального /літнього/ періоду, за формулою (3.8):
МВт
Визначаю теплові навантаження на опалення та вентиляцію для 5-ти характерних температур зовнішнього повітря , , , , , за формулами (3.9) та (3.10):
МВт
МВт
де - температура повітрі всередині приміщення, +18 оС; - розрахункова температура зовнішнього повітря на опалення, оС.
Визначаю теплове навантаження системи гарячого водопостачання (середнє і максимальне) на протязі опалювального періоду, як незмінні, незалежно від температури зовнішнього повітря.
Звожу результати розрахунків теплових навантажень в таблицю 2
Таблиця 2 Значення максимальних і середніх теплових навантажень в залежності від температури зовнішнього повітря
№ п/п |
Позна- чення |
Одиниця виміру |
Тепловий потік при |
||||||
-24 оС |
-10 оС |
-1,8 оС |
+2,8 оС |
+8 оС |
літо |
||||
1 |
1 |
0,66 |
0,47 |
0,36 |
0,238 |
- |
|||
2 |
МВт |
199,1 |
132,73 |
93.86 |
72,055 |
47,4 |
- |
||
3 |
МВт |
15,92 |
10,6 |
7,48 |
5,73 |
3,79 |
- |
||
4 |
МВт |
36,5 |
36,5 |
36,5 |
36,5 |
36,5 |
|||
5 |
МВт |
||||||||
6 |
Всього: 2+3+4 |
МВт |
251,5 |
179,8 |
137,84 |
114,28 |
87,7 |
||
7 |
Всього: 2+3+5 |
МВт |
302,6 |
230,93 |
188,94 |
165,39 |
138,8 |
Визначаю річну витрату теплоти:
- на опалення, за формулою (3.15):
ГДж/рік
- на вентиляцію, за формулою (3.16):
ГДж/рік
- на гаряче водопостачання, за формулою (3.17):
ГДж/рік
де - тривалість опалювального періоду, діб; - тривалість роботи системи гарячого водопостачання (ГВП) протягом року, год; - тривалість роботи вентиляційної системи протягом доби, год/добу; - середня температура зовнішнього повітря протягом опалювального періоду, оС.
Визначаю сумарну річну витрату теплоти на опалення, на вентиляцію та на ГВП, за формулою (3.18):
ГДж/рік
МВт/рік
Будую графік зміни теплових навантажень на опалення, ГВП та вентиляцію в залежності від температури зовнішнього повітря та графік зміни теплових навантажень протягом року.
Рис
Розрахунок витрати та температури мережної води в прямій та зворотній магістралях
Розрахунок витрат та температур мережної води на опалення
Визначаю температуру мережної води для 5-ти характерних температур зовнішнього повітря , , , , :
- в подавальному трубопроводі, за формулою (4.1):
оС
- після вузла змішування, за формулою (4.2):
оС
після системи опалення (опалювальних приладів), за формулою (4.3):
оС
де оС; оС;
; оС;
оС
- розрахункова температура мережної води перед системою опалення (на вході в опалювальні прилади), приймається в межах 95…105 оС.
Визначаю витрату мережної води на опалення у першому діапазоні (), за формулою (4.4):
кг/с
Визначаю витрату мережної води на опалення у другому діапазоні (), витрата є постійною і дорівнює розрахунковій, за формулою (4.5):
кг/с
Звожу результати визначення температур і витрат в таблицю 4.
Таблиця 4 Результати розрахунку температури і витрати мережної води на опалення в залежності від температури зовнішнього повітря
Позначення |
Одиниця виміру |
Температура і витрата мережної води при |
|||||
-24 оС |
-10 оС |
-1,8 оС |
+2,8 оС |
+8 оС |
|||
оС |
150 |
109,6 |
85,16 |
70 |
70 |
||
оС |
70 |
56,3 |
47,45 |
42,08 |
42,08 |
||
оС |
95 |
72,97 |
59,24 |
51,13 |
51,13 |
||
кг/с |
593,9 |
593,9 |
593,9 |
593,9 |
328 |
Будую графік зміни температури і витрати мережної води на опалення в залежності від температури зовнішнього повітря.
Розрахунок витрат та температур мережної води на гаряче водопостачання
Визначаю витрату мережної води на гаряче водопостачання, за формулою (4.6):
кг/с
Визначити температуру мережної води після підігрівника 1-го ступеню, за формулою (4.7):
оС
де - температура водопровідної води після підігрівника ГВП 1-го ступеня, оС, .
Визначаю витрату теплоносія і температури мережної води при . Розрахунок виконується в два етапи: попередній і кінцевий.
Попередній розрахунок ( оС):
Визначаю температурні напори 1-го і 2-го ступенів підігрівників при розрахунковому режимі (), за формулами (4.13) та (4.14):
оС
оС
Визначаю витрату водопровідної води на ГВП, за формулою (4.15):
кг/с
Визначаю теплопродуктивність підігрівників 1-го і 2-го ступенів, за формулами (4.16) та (4.17):
МВт
МВт
Повинна виконуватись умова .
Визначаю витрати мережної води, що проходить через підігрівників 1-го і 2-го ступенів, за формулами (4.18) та (4.19):
кг/с
кг/с
Визначаю параметр підігрівників 1-го та 2-го ступенів за формулою (4.12)
Визначаю теплопродуктивність 1-го ступеню, нехтуючи витратою мережної води через 1-й ступінь і приймаючи витрату нагрівної води через його рівною , температуру нагрівної води на вході в підігрівник 1-го ступеню, рівною , за формулою (4.20):
МВт
де визначаю за формулою (4.11)
Визначаю температуру водопровідної води після підігрівника 1-го ступеню, за формулою (4.21):
оС
Визначаю теплопродуктивність підігрівника 2-го ступеню, за формулою (4.22):
МВт
Визначити витрату мережної води через підігрівник 2-го ступеню, за формулою (4.23):
кг/с
Для попереднього розрахунку нехтую величиною недогріву підігрівнику 2-го ступеню, тобто приймаю
Визначаю витрату мережної води через підігрівник 1-го ступеню, за формулою (4.24):
кг/с
Визначаю температуру мережної води на вході в підігрівник 1-го ступеню, за формулою (4.25):
оС
На цьому попередній розрахунок закінчую.
Кінцевий розрахунок
Визначаю теплопродуктивність 1-го ступеню за формулою (4.20). В даному випадку витрати нагрівної і водопровідної води приймаються відповідно і .
МВт
Визначаю температуру водопровідної води після підігрівника 1-го ступеню, за формулою (4.21):
оС
Визначаю теплопродуктивність підігрівника 2-го ступеню, за формулою (4.22):
МВт
Визначаю витрату мережної води через підігрівник 2-го ступеню за формулою (4.26):
кг/с
Визначаю температуру мережної води на виході із підігрівника 2-го ступеню, за формулою (4.28):
оС
Визначаю витрату мережної води через підігрівник 1-го ступеню, за формулою (4.24):
кг/с
Визначаю температуру мережної води на вході в підігрівник 1-го ступеню, за формулою (4.25):
оС
Перевіряю теплову продуктивність 1-го і 2-го ступенів підігрівників за формулами (4.20)-(4.22). Якщо знайдені величини близько співпадають з даними попереднього розрахунку, то розрахунок закінчено. В протилежному випадку знову провести уточнюючий розрахунок за вищенаведеною методикою.
- Визначаю теплопродуктивність 1-го ступеню:
МВт
- Визначаю температуру водопровідної води після підігрівника 1-го ступеню:
оС
- Визначаю теплопродуктивність підігрівника 2-го ступеню:
МВт
- Визначаю витрату мережної води через підігрівник 2-го ступеню:
кг/с
(, ).
- Визначаю температуру мережної води на виході із підігрівника 2-го ступеню:
оС
- Визначаю витрату мережної води через підігрівник І ступеню:
кг/с
- Визначаю температуру мережної води на вході в підігрівник 1-го ступеню:
оС
Визначаю теплопродуктивність 1-го ступеню:
МВт
- Визначаю температуру водопровідної води після підігрівника 1-го ступеню:
оС
- Визначаю теплопродуктивність підігрівника 2-го ступеню:
МВт
Визначаю температуру мережної води на виході з підігрівника 1-го ступеню, за формулою (4.29):
оС
Здійснюю перевірку, за формулою (4.30)
оС
Для визначення витрати теплоносія і температури мережної води при інших значеннях пункти 3.2.4-3.2.8 не розраховуються, приймаються з попереднього, оскільки вони визначені при .
Визначити витрату мережної води в літньому режимі:
кг/с.
Звожу результати розрахунків у таблицю 5.
Таблиця 5 Результати розрахунку витрат та температур мережної води на гаряче водопостачання
Позначення |
Одиниця виміру |
Температура мережної води при |
||||||
-24 оС |
-10 оС |
-1,8 оС |
+2,8 оС |
+8 оС |
літо |
|||
оС |
70 |
56,3 |
47,45 |
42,08 |
42,08 |
70 |
||
оС |
52.095 |
42.364 |
40,397 |
42,08 |
42,08 |
30 |
||
оС |
52.478 |
42.66 |
37,768 |
37,08 |
37,08 |
60 |
||
оС |
68.497 |
53.66 |
45,746 |
42,08 |
42,08 |
- |
||
оС |
39.6 |
33.02 |
29,84 |
28,62 |
28.62 |
- |
||
кг/с |
29.205 |
98.039 |
188.79 |
312.052 |
312.052 |
139,4 |
Будую графіки залежності витрати мережної води на ГВП і температури мережної води після підігрівників ГВП 1-го і 2-го ступеня від температури зовнішнього повітря.
Рис
Розрахунок витрат та температур мережної води на вентиляцію
За наявності «зрізки» температурного графіка виділяю три характерних діапазони.
ІІІ. Діапазон температур зовнішнього повітря, менших ніж .
3.3.1. Визначаю температуру мережної води після калориферів за формулою (4.37):
,
де - температура мережної води у подавальному трубопроводі при ; - температура води після калориферів при , оС.
Методом підбору знаходжу оС.
3.3.2. Визначаю витрату мережної води на вентиляцію, за формулою (4.39):
кг/с
ІІ. Діапазон температур зовнішнього повітря ().
3.3.3. Визначаю температуру води після калориферів, за формулою (4.40):
оС
Визначаю витрату мережної води на вентиляцію, за формулою (4.39):
кг/с
І. Діапазон температур зовнішнього повітря ().
3.3.5. Визначаю температуру води після калориферів, за формулою (4.42):
,
Методом підбору знаходжу оС.
Визначаю витрату мережної води на вентиляцію, за формулою (4.39):
кг/с
Звожу результати розрахунків у таблицю 6.
Таблиця 6. Результати розрахунку витрат та температур мережної води на вентиляцію
Позначення |
Одиниця виміру |
Температура і витрата мережної води при |
|||||
-24 оС |
-10 оС |
-1,8 оС |
+2,8 оС |
+8 оС |
|||
оС |
150 |
109,6 |
85,16 |
70 |
70 |
||
оС |
70 |
56,3 |
46,7 |
41,06 |
41,06 |
||
оС |
23,7 |
56,3 |
46,7 |
41,06 |
12,2 |
||
кг/с |
30,083 |
47,464 |
47,464 |
47,464 |
15,649 |
Будую графіки залежності температур мережної води після калориферів і витрати мережної води на вентиляцію від температури зовнішнього повітря.
Рис
Визначення розрахункових витрат теплоносія
Визначаю розрахункову витрату мережної води:
- на опалення, за формулою (6.1)
кг/с
- на вентиляцію, за формулою (6.2)
кг/с
- середня при двоступеневих схемах приєднання підігрівників води в системі ГВП, за формулою (6.5)
кг/с
де - температура водопровідної води після підігрівника ГВП першого (нижнього) ступеня; .
- максимальна при двоступеневих схемах приєднання підігрівників води в системі ГВП, за формулою (6.8)
кг/с
Визначаю сумарні розрахункові витрати мережної води, за формулою (6.9):
кг/с
Коефіцієнт , що враховує частку середньої витрати води на гаряче водопостачання при регулюванні по навантаженню опалення, приймаю з додатку 8.
Визначаю розрахункову витрату води в двотрубних водяних теплових мережах для неопалювального /літнього/ періоду, за формулою (6.11):
кг/с
Заношу результати розрахунків витрат теплоносія для кожного кварталу в таблицю 7.
Таблиця 7 Значення розрахункових витрат теплоносія
Номер кварталу |
Розрахункова витрата теплоносія, кг/с |
||||||
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
|
1 |
19,302 |
1,551 |
3,776 |
4,412 |
25,265 |
4,582 |
|
2 |
78,49 |
6,265 |
6,066 |
7,279 |
92,035 |
7,562 |
|
3 |
23,837 |
1,909 |
4,565 |
5,478 |
31,224 |
5,69 |
|
4 |
35.203 |
2.804 |
4.626 |
5,551 |
43.558 |
5.766 |
|
5 |
27,595 |
2.208 |
5.269 |
6,323 |
36.126 |
6.568 |
|
6 |
22.166 |
1.79 |
4.228 |
5,073 |
29,029 |
5.27 |
|
7 |
26.551 |
2.118 |
5.086 |
6,103 |
34.772 |
6.339 |
|
8 |
25.328 |
2.029 |
4.841 |
5,809 |
33.165 |
6.033 |
|
9 |
9.934 |
0.805 |
1.899 |
2,279 |
13.019 |
2.37 |
|
10 |
18.258 |
1.492 |
3.493 |
4,191 |
23.94 |
4.353 |
|
11 |
37.88 |
3.043 |
7.046 |
8,456 |
49.386 |
8.783 |
|
12 |
30.43 |
2.416 |
5.821 |
6,985 |
39.831 |
7.255 |
|
13 |
37.88 |
3.043 |
7.046 |
8,456 |
49.386 |
8.783 |
|
14 |
37.88 |
3.043 |
7.046 |
8,456 |
49.386 |
8.783 |
|
15 |
36.396 |
2.924 |
6.74 |
8,088 |
47.408 |
8.401 |
|
16 |
36.297 |
2.894 |
6.74 |
8,088 |
47.259 |
8.401 |
|
17 |
37.98 |
3.043 |
7.046 |
8,456 |
49.476 |
8.783 |
|
18 |
36.516 |
2.924 |
6.74 |
8,088 |
47.527 |
8.401 |
|
19 |
36.516 |
2.953 |
7.046 |
8,456 |
47.925 |
8.783 |
|
20 |
36.516 |
2.924 |
6.74 |
8,088 |
47.527 |
8.401 |
|
Всього |
593,974 |
47,494 |
111,823 |
134,115 |
755,655 |
139,379 |
Вихідні дані до частини 2 проекта
Визначаю температуру суміші зворотної води після системи ГВП та вентиляції, для максимально зимового режиму:
оС
Визначаю температуру суміші зворотної води після системи ГВП та вентиляції, для режиму точки зламу температурного графіка:
оС
Формую результати розрахунку теплової мережі, що необхідні для теплового розрахунку джерела теплопостачання (водогрійної котельні) у вигляді таблиці 8.
Таблица
№ п.п. |
Назва параметра |
Ум. Позн. |
Од. виміру |
Характерні режими експлуатації теплофікаційної системи |
|||
Максимально-зимовий |
Точки зламу температурного графіка |
Літній |
|||||
1 |
Місто розташування котельні |
Донецьк(Вказати назву міста) |
|||||
2 |
Тип системи теплопостачання |
Закрита |
|||||
3 |
Температурна характеристика тепломережі району |
ф1/ ф2 |
оС/ оС |
150/70 |
|||
4 |
Температура зовнішнього повітря |
tзовн |
оС |
-24 |
+2,8 |
+15-30 |
|
5 |
Теплове навантаження системи опалення |
Qоп |
МВт |
199,1 |
72,055 |
- |
|
6 |
Теплове навантаження системи ГВП |
QГВП |
МВт |
87,6 |
87,6 |
23,36 |
|
7 |
Теплове навантаження системи вентиляції |
Qвент |
МВт |
15,92 |
5,73 |
- |
|
8 |
Річне теплове навантаження житлового району |
QЖРрік |
МВт/рік |
688132 |
|||
9 |
Теплове навантаження промислового підприємства (Теплоносій - гаряча вода) |
QП.П |
МВт |
12,0 |
12,0 |
12,0 |
|
10 |
Температура технологічної води для промислового підприємства на виході з котельні |
оС |
95 |
||||
11 |
Річне теплове навантаження промислового підприємства |
QП.Прік |
МВт/рік |
43460,0 |
|||
12 |
Температура «прямої» мережної води |
ф1 |
оС |
150 |
70 |
70 |
|
13 |
Температура «зворотної» мережної води |
ф2 |
оС |
38,87 |
29.94 |
30 |
|
14 |
Витрата «прямої» води в тепломережу |
G1 |
кг/с т/ год |
653,21 2351,55 |
953,48 3432,55 |
139,38 501,77 |
|
15 |
Убуток води в тепломережі |
Gуб.тм |
т/ год |
15,0 |
15,0 |
5,0 |
|
16 |
Витрата «зворотної» води в тепломережі |
G2 |
т/ год |
2336,55 |
3417,55 |
486,77 |
|
17 |
Втрати тиску в тепломе-режі |
Дрвтр.тм |
МПа |
0,3 |
0,3 |
0,3 |
|
18 |
Статичний напір в тепломе- режі |
Нстат. тм |
м.вд.ст. |
40,0 |
40,0 |
40,0 |
Приклад розрахунку теплової схеми котельні з водогрійими котлами
Формування вихідних даних для теплового розрахунку котельні з водогрійними котлами
Перелік вихідних даних для теплового розрахунку котельні з водогрійними котлами формую на базі двох джерел інформації:
- на базі результатів виконаного в Частині 1 проекта теплового розрахунку теплової мережі району;
- на базі даних, сформованих самостійно в рамках виконання Частини 2 проекта.
-
4.1.1 Вихідні дані для частини 2 проекта, одержані в частині 1 проекта представляю нижче, в таблиці 4.1:
Таблиця 4.1 Загальні вихідні дані для частини 2 проекта, одержані в частині 1 проекта.
№ п.п. |
Назва параметра |
Ум. позн. |
Од. виміру |
Режими експлуатації теплофікаційної системи |
|||||
МЗ |
ТЗ |
Л |
|||||||
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
|||
1 |
Місто розташування котельні |
м. Донецьк |
|||||||
2 |
Тип системи теплопостачання |
Закрита |
|||||||
3 |
Температурна характеристика тепломережі району |
ф1/ ф2 |
оС/ оС |
150/70 |
|||||
4 |
Температура зовнішнього повітря |
tзовн |
оС |
-24 |
+2,8 |
+15 |
|||
5 |
Теплове навантаження системи опалення житлового района |
Qоп |
МВт |
199,1 |
72,055 |
- |
|||
6 |
Теплове навантаження системи ГВП житлового района |
QГВП |
МВт |
87,6 |
87,6 |
23,36 |
|||
7 |
Теплове навантаження системи вентиляції житлового района |
Qвент |
МВт |
15,92 |
5,73 |
- |
|||
8 |
Річне теплове навантаження житлового района |
QЖРрік |
МВт?год/рік |
688132 |
|||||
9 |
Тепло-технологічне навантаження промислового підприємства (Теплоносій - гаряча вода) |
QП.П |
М Вт |
12,0 |
12,0 |
12,0 |
12,0 |
||
10 |
Температура технологічної води для промислового підприємства на виході з котельні |
оС |
95 |
||||||
11 |
Річне теплове навантаження промислового підприємства |
QП.Прік |
МВт?год/рік |
43460,0 |
|||||
12 |
Температура «прямої» мережної води на виході з котельні |
ф1 |
оС |
150 о |
70 о |
70 о |
|||
13 |
Температура «зворотної» мережної води на вході в котельну |
ф2 |
оС |
38,87 |
29.94 |
30 |
|||
14 |
Витрата «прямої» води на виході з котельні |
G1 |
т/ год |
2351,5 |
3432,5 |
501,77 |
|||
15 |
Убуток води в тепломережі |
Gуб.тм |
т/ год |
15,0 |
15,0 |
5,0 |
|||
16 |
Витрата «зворотної» води на вході в котельну |
G2 |
т/ год |
2336,5 |
3417,5 |
486,7 |
|||
17 |
Втрати тиску в тепломережі |
Дpвтр.тм |
МПа |
0,45 |
0,25 |
0,10 |
|||
18 |
Статичний напір тепломережі |
Нстат.тм |
м вд.ст |
40,0 |
40,0 |
40,0 |
Примітка:
Перед початком формування вихідних даних для котельні здійснюю балансову перевірку взаємоузгодженості по тепловій енергії одержаних в частні 1 проекта результатів для трьох режимів за наступним балансовим рівняннями:
(Qоп + QГВП + Qвент) = G1? 4,2? (ф1 - ф2)
МЗ: 302,62= 304,9 (Висновок - результати для режима МЗ - взаємоузгоджені)
ТЗ: 165,38 = 160,4 (Висновок - результати для режима ТЗ - взаємоузгоджені)
Л: 23,36 = 23,42(Висновок - результати для режима Л - взаємоузгоджені)
Вихідні дані для частини 2 проекта, сформовані в частині 2 проекта, представляю в таблиці 4.2:
Таблиця 4.2 Вихідні дані для частини 2 проекта, сформовані в частині 2 проекта
№ п.п |
Назва параметра |
Ум. позн. |
Од. вим. |
Характерні режими експлуатації |
Джерело інформації |
|||
МЗ |
ТЗ |
Л |
||||||
1 |
3 |
2 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
|
1 |
Вид палива для котельні |
-- |
Природний газ |
Засади паливо- постачання міста |
||||
2 |
Теплота згорання палива |
Qнр |
кДж/ м |
33730,0 |
Сертифікат палива |
|||
3 |
Температура в деаераторі |
tДА |
оС |
65о |
65 о |
65 о |
Е.Р: 70 оС - 60 оС |
|
4 |
Розрідження в деаераторі |
рДА |
бар |
- 0,75 |
- 0,75 |
- 0,75 |
Е.Р: 0,70 - 0,80 бар |
|
5 |
Номінальна температура води на вході в котел |
t?ВК.НОМ |
оС |
70 о |
65 о |
65 о |
Е.Р. для водогрійних котлів |
|
6 |
Номінальна температура води на виході з котла |
t?ВК.НОМ |
оС |
150 о |
150 о |
150 о |
«--» |
|
7 |
Температура сирої води |
t?с.в |
оС |
8 о |
8 о |
15 о |
Е.Р: - 5 оС для МЗ та ТЗ режимів, 15 оС - для режима |
|
8 |
Температура сирої води перед станцією хіводоочищення |
t?с.в |
оС |
15 о |
15 о |
15 о |
Е.Р: 15 оС - 20 оС |
|
9 |
Температура хімочищеної води на виході зі станції ХВО |
t?хов |
оС |
20 о |
20 о |
20 о |
Е.Р: 15 оС - 20 оС |
|
10 |
Температура хімочищеної води перед деаератором |
t?хов |
оС |
55 о |
55 о |
55 о |
Е.Р: 50 оС - 65 оС |
|
11 |
Температура технологгічної води на вході в котельну |
t?техн.в |
оС |
8 о |
8 о |
15 о |
Е.Р: 8 оС для МЗ та ТЗ режимів, 15 оС для режима Л |
|
12 |
Температура технологічної води на виході з котельні |
t?техн.в |
оС |
95 о |
95 о |
95 о |
Технологічний регламент промислового підприємства |
|
13 |
Температура грійної води на вході у внутрішньокотельні підігрівники та на вході в деаератор |
t?ТОА |
оС |
150 о |
150 о |
150 о |
Е.Р: t?ТОА = t?ВК.НОМ |
|
14 |
Температура грійної води на виході |
t?ТОА |
оС |
65о |
65о |
65о |
Е.Р: t?ТОА = 65 оС |
|
15 |
Коефіцієнт випара з деаератора |
бвип. |
од |
0,01 |
0,01 |
0,01 |
Е.Р: 0,005 - 0,01 |
|
16 |
Коефіцієнт власних потреб станції хімводоочищення |
КХВО |
од. |
1,10 |
1,10 |
1,10 |
Е.Р: 1,05 - 1,10 |
Формування принципової схеми водогрійної котельні
Викреслюю на аркуші (формат А4), згідно Додатка 2, принципову теплотехнологічну схему котельні у відповідності до встановлених технічних рішень, щодо направлення потоків енергоносіїв.
Розрахунок теплової схеми котельні з водогрійними котлами
Визначаю сумарне теплове навантаження житлового района для котельні з урахуванням втрат теплоти в тепломережі - ?QЖР, МВт, за формулою (2.1):
?QЖР = (1,05-1,15) • ( Qопал + QГВП + Qвент)
Результати визначення навожу у таблиці 4.3.
Таблиця 4.3
Визначення результата |
Значення для режимів, МВт |
|||
МЗ |
ТЗ |
Л |
||
МЗ: ?QЖР = 1,05•(199,1+87,6+15,92) =317,75 МВтТЗ: ?QЖР = 1,05•(72,055+87,6+5,73) = 173,65 МВтЛ: ?QЖР = 1,03•(0,0 + 23,36+ 0,0) = 24МВт |
317,75 |
173,65 |
24 |
Визначаю режим роботи котельні - з одним «базовим» котлом.
Визначаю експлуатаційну температуру води на вході у встановлені котли - t?ВК, оС , за рекомендацією п. 2.1.3.
Результати визначення навожу у таблиці 4.4.
Таблиця 4.4
Визначення результата |
Значення для режимів, оС |
|||
МЗ |
ТЗ |
Л |
||
t?ВК = 70 оС |
70о |
70 о |
70 о |
Визначаю експлуатаційну температуру води на виході з базового котла - t?ВК.Б, оС, за рекомендацією п. 2.1.4.
Результати визначення навожу у таблиці 4.5.
Таблиця 4.5
Визначення результата |
Значення для режимів, оС |
|||
МЗ |
ТЗ |
Л |
||
t?ВК.Б = 150 оС |
150о |
150о |
150о |
Визначаю експлуатаційну температуру грійної води на вході в теплообмінники технологічної, сирої, хімочищеної води та на вході в деаератор - t?ТОА , оС, за рекомендацією п. 2.1.4.
Результати визначення навожу у таблиці 4.6.
Таблиця 4.6.
Визначення результата |
Значення для режимів, оС |
|||
МЗ |
ТЗ |
Л |
||
t?ТОА = 150о |
150о |
150о |
150о |
Визначаю експлуатаційну температуру води на виході з теплообмінників технологічної, сирої та хімочищеної води - t?ТОА , оС, за рекомендацією п. 2.1.15.
Результати визначення навожу у таблиці 4.7.
Таблиця 4.7
Визначення результата |
Значення для режимів, оС |
|||
МЗ |
ТЗ |
Л |
||
Експлуатаційна рекомендація:t?ТОА= 65,0 оС |
65о |
65о |
65о |
Визначаю витрату води з деаератора на компенсацію втрат в тепломережі - GДАпідж, т/год, за формулою (2.2)
GДАпідж = Gубут
Результати визначення навести у таблиці 4.8.
Таблиця 4.8
Визначення результата |
Значення для режимів, оС |
|||
МЗ |
ТЗ |
Л |
||
МЗ: GДАпідж = 15,0 т/годТЗ: GДАпідж = 15,0 т/годЛ: GДАпідж = 5,0 т/год |
15,0 |
15,0 |
5,0 |
Визначаю витрату грійної води з базового водогрійного котла на деаератор - GДАгр.в , т/год, та його теплове навантаження - QДА , МВт, за формулою (2.3)
GДАгр.в = (1 + бвип) ? Gпідж ? (tДА - tхов?) / (t?ТОА - tДА)
та формулою (2.4):
QДА = (GДАгр.в/3,6) ? 4,2? (t?ТОА - tДА) ? 10-3
Результати визначення навожу у таблиці 4.9.
Таблиця 4.9
Визначення результата |
Значення для режимів, т/год |
|||
МЗ |
ТЗ |
Л |
||
МЗ: GДАгр.в = (1+0,01)?15,0?(65 - 55) / (150 - 65) = 1,8 т/годТЗ: GДАгр.в = (1+0,01)?15,0?(65 - 55) / (150 - 65) = 1,8 т/годЛ: GДАгр.в = (1+0,01)?5,0?(65 - 55) / (150 - 65) = 0,6 т/годМЗ: QДА = (1,8/3,6) ? 4,2? (150 - 65) ? 10-3 = 0,18 МВтТЗ: QДА =(1,8/3,6) ? 4,2? (150 - 65) ? 10-3 = 0,18 МВтЛ: QДА =(0,6/3,6) ? 4,2? (150 - 65) ? 10-3 = 0,06 МВт |
1,800,18 |
1,80 0,18 |
0,60 0,06 |
Визначаю витрату води з деаератора - G?ДА, т/год, за формулою (2.4).
G?ДА = (1 - бвип) ? Gпідж + GДАгр.в
Результати визначення навожу у таблиці 4.10.
Таблиця 4.10
Визначення результата |
Значення для режимів, т/год |
|||
МЗ |
ТЗ |
Л |
||
МЗ: G?ДА = (1 - 0,01) ?15,0 + 1,80 = 16,7 т/годТЗ: G?ДА = (1 - 0,01) ?15,0 + 1,80 = 16,7 т/годЛ: G?ДА = (1 - 0,01) ?5,0 + 0,60 = 5,6 т/год |
16,7 |
16,7 |
5,6 |
Визначити витрату хімочищеної води, що надходить в деаератор - GХОВ , т/год, за формулою (2.5)
Gхов = (1 + бвип) ? Gпідж
Результати визначення навожу у таблиці 4.11.
Таблиця 4.11
Визначення результата |
Значення для режимів, т/год |
|||
МЗ |
ТЗ |
Л |
||
МЗ: Gхов = (1+0,01) ? 15,0 = 15,2 т/годТЗ: Gхов =(1+0,01) ? 15,0 = 15,2 т/годЛ: Gхов = (1+0,01) ? 5,0 = 5,1 т/год |
15,2 |
15,2 |
5,1 |
Визначаю витрату сирої води для підживлення - Gс.в., т/год, за формулою (2.6).
Gс.в. = Кхво ? Gхов
Результати визначення навожу у таблиці 4.12.
Таблиця 4.12
Визначення результата |
Значення для режимів, т/год |
|||
МЗ |
ТЗ |
Л |
||
МЗ: Gс.в. = 1,10 ?16,9 = 18,6 т/годТЗ: Gс.в. = 1,10 ?16,9 = 18,6 т/годЛ: Gс.в. = 1,10 ? 5,1 =5,6 т/год |
18,6 |
18,6 |
5,6 |
Визначаю теплову потужність підігрівника сирої води (ПСВ) - QПСВ, МВт, та витрату грійної води на ПСВ - GПСВ , т/год, відповідно,
- за формулою (2.7):
QПСВ = (Gс.в. / 3,6) ? 4,2 ? (t?с.в - t?с.в) ? 10-3 ,
- за формулою (2.8):
GПСВгр.в = QПСВ ? 3,6 ?103 / [4,2?(t?ТОА-t?ТОА)]
Результати визначення навожу у таблиці 4.13.
Таблиця 4.13
Визначення результата |
Значення для режимів |
|||
МЗ |
ТЗ |
Л |
||
МЗ: QПСВ = (18,6/3,6) ? 4,2 ? (20 - 5) ? 10-3 = 0,33МВтТЗ: QПСВ =(18,6/3,6) ? 4,2 ? (20 - 5) ? 10-3 = 0,33МВтЛ: QПСВ = (5,6/3,6) ? 4,2 ? (20 - 5) ? 10-3 = 0,10 МВтМЗ: GПСВгр.в = 0,33?3,6?103/ [4,2? (150 - 65) ] = 3,3 т/годТЗ: GПСВгр.в = 0,33?3,6?103/ [4,2? (150 - 65) ] = 3,3 т/годЛ: GПСВгр.в = 0,10?3,6?103/ [4,2? (150 - 65) ] = 1,0 т/год |
0,333,3 |
0,33 3,3 |
0,10 1,0 |
Визначаю теплову потужність підігрівника хімочищеної води (ПХВ) - QПХВ, МВт, та витрату грійної води води на ПХВ - Dгр.вПХВ, т/год, відповідно,
- за формулою (2.9):
QПХВ = (Gхов / 3,6) ? 4,2 ? (t?хов - t?хов) ? 10-3
- за формулою (2.10):
GПХВгр.в = QПХВ ?3,6? 103/ [4,2 ? (t?ТОА - t?ТОА)]
Результати визначення навожу у таблиці 4.14.
Таблиця 4.14
Визначення результата |
Значення для режимів |
|||
МЗ |
ТЗ |
Л |
||
МЗ: QПХВ = (16,9/3,6)?4,2?(55 - 20)?10-3 = 0,69 МВтТЗ: QПХВ = (16,9/3,6)?4,2?(55 - 20)?10-3 = 0,69 МВтЛ: QПХВ = (5,1/3,6)?4,2?(55 - 20)?10-3 = 0,21 МВтМЗ: GПХВгр.в = 0,69?3,6?103/ [4,2?(150 - 65)] = 7,0 т/годТЗ: GПХВгр.в = 0,69?3,6?103/ [4,2?(150 - 65)] = 7,0 т/годЛ: GПХВгр.в = 0,21?3,6?103/ [4,2?(150 - 65)] = 2,1 т/год |
0,697,0 |
0,69 7,0 |
0,21 2,1 |
Визначаю витрату технологічної води на ПТВ - Gтехн.в, т/год, теплову потужність ПТВ - QПТВ, МВт та витрату грійної води - GПТВгр.в, т/год, відповідно,
- за формулою (2.11):
Gтехн.в = QПП ?3,6 ?103 / (4,2 ? t?техн.в)
- за формулою (2.12):
QПТВ = Gтехн.в ? 4,2 ? (t?техн.в - t?техн.в) ? 10-3
- за формулою (2.13):
GПТВгр.в = = QПТВ ?3,6? 103/ [4,2 ? (t?ТОА - t?ТОА)]
Результати визначення навожу у таблиці 4.15.
Таблиця 4.15
Визначення результата |
Значення для режимів |
|||
МЗ |
ТЗ |
Л |
||
МЗ: Gтехн.в = 12,0?3,6?103/ (4,2? 95о) = 108,2 т/годТЗ: Gтехн.в = 12,0?3,6?103/ (4,2? 95о) = 108,2 т/годЛ: Gтехн.в = 12,0?3,6?103/ (4,2? 95о) = 108,2 т/годМЗ: QПТВ = (108,2/3,6) ? 4,2 ? (95о - 5о) ? 10-3 = 11,4 МВтТЗ: QПТВ = (108,2/3,6) ? 4,2 ? (95о - 5о) ? 10-3 = 11,4 МВтЛ: QПТВ = (108,2/3,6) ? 4,2 ? (95о - 15о) ? 10-3 = 10,1 МВтМЗ: GПТВгр.в = 11,4?3,6?103/ [4,2? (150о - 65о) ] = 115,0 т/годТЗ: GПТВгр.в =11,4?3,6?103/ [4,2? (150о - 65о) ] = 115,0 т/годЛ: GПТВгр.в = 10,1?3,6?103/ [4,2? (150о - 65о) ] = 102,0 т/год |
108,311,4 115,0 |
108,3 11,4 115,0 |
108,3 10,1 102,0 |
Визначаю сумарну витрату грійної з базового котла води на на внутрішнє споживання котельні - УGвнгр.в, т/год, для трьох режимів за формулою (2.14)
УGвн гр.в = GПТВгр.в + GПХВ гр.в + GПСВгр.в+ + GДА гр.в
Результати визначення навожу в таблиці 4.16.
Таблиця 4.16
Визначення результата |
Значення для режимів, т/год |
|||
МЗ |
ТЗ |
Л |
||
МЗ: УGвн гр.в = 115,0 + 7,0+ 3,3+ 1,8 = 127,1 т/годТЗ: УGвн гр.в = 115,0 + 7,0+ 3,3+ 1,8 = 127,1 т/годЛ: УGвн гр.в = 102,0 + 2,1+ 1,0+ 0,6 = 105,7 т/год |
127,1 |
127,1 |
105,7 |
Визначаю температуру зворотної води на вході мережних насосів (після змішування всіх потоків води) - фзвор , оС, за формулою (2.16):
фзвор = (G2 ·ф2+ GПТВ гр.в · t?ТОА + GПХВ гр.в · t?ТОА + GПСВгр.в · t?ТОА +
+ G?ДА· t?ДА) / (G2 +GПТВ гр.в + GПХВ гр.в + GПСВгр.в + G?ДА)
Результати визначення навожу у таблиці 4.17.
Таблиця 4.17
Визначення результата |
Значення для режимів, оС |
|||
МЗ: фзвор =2351,55·38,87о +115,0·65о + 7,0·65о +3,3 ·65о + +15,0 ·65о / (2351,5 +115,0 +7,0 +3,3 + 15,0) = 40,3 оТЗ: фзвор = 3432,55·29,94о +115,0·65о + 7,0·65о +3,3 ·65о + +15,0 ·65о / (3432,5 +115,0 +7,0 +3,3 + 15,0) = 31,3 оЛ: фзвор = 501,77·30о +102,0·65о + 2,1·65о +1,0 ·65о + +5,0 ·65о / (501,77 +102,0 +2,1 +1,0 + 5,0) = 37,5 о |
40,3 о |
31,3 о |
37,5 о |
Визначаю загальну теплову потужність котельні (т. зв. потужність з «виробленої» теплоти) - ?QКОТ, т/год, з урахуванням теплоти, що внесена водою підживлення, за формулою (2.16)
?QКОТ = ?QЖР + QПТВ + QПХВ + QПСВ + QДА - (Gпідж/3,6) ? 4,2?tс.в?10-3
Результати визначення навожу у таблиці 4.18.
Таблиця 4.18
Визначення результата |
Значення для режимів, МВт |
|||
МЗ |
ТЗ |
Л |
||
МЗ: :?QКОТ = 317,75+ 11,4 + 0,69+ 0,33+ 0,18 - (15,0/3,6)?4,2?15о ?10-3= 330,1МВтТЗ: ?QКОТ = 173,65+11,4+ 0,69+ 0,33+ 0,18 - (15,0/3,6) ?4,2?15о?10-3 =185,99 МВтЛ: ?QКОТ = 24+10,1+ 0,21+ 0,10+ 0,06 - (15,0/3,6)?4,2?15о ?10-= 34,21 МВт |
330,1 |
185,99 |
34,21 |
Встановлюю типорозмір встановлюваних в котельні водогрійних котлів, їх номінальну теплову потужність - QВК.НОМ , МВт, номінальний пропуск води через котли - GВК.НОМ, т/год, ККД котлів - зВК.НОМ , од, температурні параметри - t ВК.НОМ, оС, та tШВК.НОМ,. оС.
Вибір типорозміру водогрійних котлів здійснюю з таких міркувань: На ринку водогрійних котлів існує пропозиція наступних типорозмірів водогрійних котлів:КВ-ГМ -20 ( 23,2 МВт), КВ-ГМ -30 ( 34,8 МВт), КВ-ГМ - 50 ( 58,0 МВт), КВ-ГМ-100 (116,0 МВт). Виходячи з розрахунків усього навантаження приймаю 2 водогрійні котельні по 3 котли КВ-ГМ-50(58,0 МВт) в кожній, і роблю розрахунок одієї з них.
Результати визначення навожу у таблиці 4.19.
Таблиця 4.19
Позн. |
Одиницявиміру |
Визначення результата |
|
ТИПQ ВК.НОМG ВК.НОМ з ВК.НОМ tЧ ВК.НОМ tШ ВК.НОМ |
МВт т/год % оС оС |
КВ-ГМ-5058,0618,092,5 150о 70 о |
Визначаю число встановлених в котельні водогрійних котлів - NВК.ВСТ, шт., за формулою (2.17).
NВК.ВСТ = ?QКОТ / QВК.НОМ*)
*) Примітка
До встановлення приймаю число котлів,що відповідає результату обчислення за формулою (2.17), округленого до більшого цілого числа.
Результати визначення навожу у таблиці 4.20.
Таблиця 4.20
Визначення результата |
Значення для режимів, шт |
|||
МЗ |
ТЗ |
Л |
||
МЗ: NВК.ВСТ = 115,6/ 58,0 = 2,43ТЗ: NВК.ВСТ = 97,2/ 58,0 = 1,67Л: NВК.ВСТ = 34,21/ 58,0 = 0,59 |
3 |
2 |
1 |
Визначаю кількість котлів, що будуть в експлуатації протягом року в базовому режимі за рекомендацією п. 2.1.4.
NВК.Б = 1
Результати визначення навожу у таблиці 4.21.
Таблиця 4.21
Визначення результата |
Значення для режимів, шт |
|||
МЗ |
ТЗ |
Л |
||
МЗ: NВК.Б = 1ТЗ: NВК.Б = 1Л: NВК.Б = 1 |
1 |
1 |
1 |
Визначаю число котлів, що працюють у змінному режимі - NВК.З , шт, за формулою (4.18).
NВК.З = NВК.ВСТ - 1
Результати визначення навожу у таблиці 4.22.
Таблиця 4.22
Визначення результата |
Значення для режимів, шт |
|||
МЗ |
ТЗ |
Л |
||
МЗ: NВК.З = 3 - 1 = 2ТЗ: NВК.З = 2 - 1 = 1Л: NВК.З = 1 - 1 = 0 |
2 |
1 |
0 |
Визначаю число котлів, що знаходяться в експлуатації в кожному з трьох розрахункових режимів - NВК.Р , шт, за формулою (2.19):
NВК.Р = NВК.Б + NВК.З
Результати визначення навести у таблиці 4.23.
Таблиця 4.23
Визначення результата |
Значення для режимів, шт |
|||
МЗ |
ТЗ |
Л |
||
МЗ: NВК.Р = 1 + 2 = 3ТЗ: NВК.Р = 1 + 1 = 2Л: NВК.Р = 1 + 0 = 1 |
3 |
2 |
1 |
Визначаю експлуатаційні параметри роботи «базового» водогрійного котла для всіх режимів, враховуючи рекомендації п.п. 2.1.6 - 2.1.7:
- у разі експлуатації в котельні двох або більше котлоагрегатів:
QВК.Б = QВК.НОМ ,МВт
t?ВК.Б = t?ВК.НОМ ,оС
tґВК.Б = tґВК ,оС
GВК.Б = GВК.НОМ, т/ч
- у разі експлуатації в котельні одного котлоагрегата:
QВК.Б = ?QКОТ, МВт
tґВК.Б = tґВК ,оС
t?ВК.Б = t?ВК.НОМ , оС
GВК.Б = ?QКОТ · 3,6 · 103 / [4,2 · (t?ВК.Б - tґВК.Б )] , т/ч
Результати визначення навожу у таблиці 4.24
Таблиця 4.24
Визначення результата |
Значення для режимів |
|||
МЗ |
ТЗ |
Л |
||
МЗ: (3 котла) QВК.Б = 58,0 МВтtґВК.Б = 70 оСt?ВК.Б = 150 оСGВК.Б = 618,0 т/год |
58,0150о 70 о 618,0 |
|||
ТЗ: (2 котла) QВК.Б = 58,0 МВтtґВК.Б = 70 оСt?ВК.Б = 150 оСGВК.Б = 618,0 т/год |
58,0150о 70 о618,0 |
|||
Л: (1 котел) QВК.Б = 34,21 МВтt?ВК.Б = 150 оСtґВК.Б = 70 оСGВК.Б = 34,21 ·103 · 3,6/ [4,2· (150о - 70о)] = 366,54 т/год |
34,21 150о70о366,54 |
Визначаю теплове навантаження водогрійних котлів, що несуть змінну складову теплового навантаження котельні - ?QВК.З, МВт, за формулою (4.21):
?QВК.З = ?QКОТ - QВК.Б
Результати визначення навожу у таблиці 4.25
Таблиця 4.25
Визначення результата |
Значення для режимів, МВт |
|||
МЗ |
ТЗ |
Л |
||
МЗ: ?QВК.З = 145,5 - 58,0 = 87,5 МВтТЗ: ?QВК.З = 93 - 58,0 = 35 МВтЛ: ?QВК.З = 34,21 - 34,21 = 0,0 МВт |
87,5 |
35,0 |
0,0 |
Визначаю теплове навантаження кожного котла, що несе змінну складову теплового навантаження - QВК.З, МВт, за формулою (4.22):
QВК.З = ?QВК.З / NВК.З
Результати визначення навожу у таблиці 4.26
Таблиця 4.26
Визначення результата |
Значення для режимів, МВт |
|||
МЗ |
ТЗ |
Л |
||
МЗ: QВК.З =87,5 / 2 = 43,8 МВтТЗ: QВК.З = 35,0 / 1 = 35,0 МВтЛ: QВК.З = 0,0 МВт (за відсутності такого котла) |
43,8 |
35,0 |
0,0 |
Визначаю пропуск води через кожний котел, що експлуатується зі «змінним» тепловим навантаженням та температурним режимом:
- для МЗ режима (зменшений проти номінального, враховуючи номінальний температурний режим і зменшене теплове навантаження, за формлою (2.25):
GВК.З= QВК.З · 103 · 3,6 /[4,2· (/ (t?ВК.НОМ - t?ВК)]
- для ТЗ режима (враховуючи доцільність номінального пропуска води через котли) за рекомендацією п. 2.1.8.
-
GВК.З = GВК.НОМ
-для Л режима (за відсутності такого котла):
GВК.З = 0,0
Результати визначення навести у таблиці 4.27.
Таблиця 4.27
Визначення результата |
Значення для режимів, т/год |
|||
МЗ |
ТЗ |
Л |
||
МЗ: GВК.З = 43,8·103·3,6 /[4,2· (150о - 70о)] =470,3 т/годТЗ: GВК.З = 618,0 т/годЛ: GВК.З= 0,0 т/год |
470,3 |
618,0 |
0,0 |
Визначаю сумарну подачу води на котли, що знаходяться в експлуатації - ?GВК, т/год, за формулою (2.27)
?GВК = GВК.Б + NВК.З · GВК.З
Результати визначення навести у таблиці 4.28.
Таблиця 4.28
Визначення результата |
Значення для режимів, т/год |
|||
МЗ |
ТЗ |
Л |
||
МЗ: ?GВК = 618,0 + 2 · 470,3 = 1558,6 т/годТЗ: ?GВК = 618,0 + 1 · 618,0 =1236,0 т/годЛ: ?GВК = 366,54 + 0·0 = 366,54 т/год |
1558,6 |
1236,0 |
366,54 |
Визначаю температуру води на виході з котлів, що несуть змінну складову теплового навантаження котельні - t?ВК.З, oC, за формулою (2.28):
t?ВК.З = tґВК + QВК.З·103· 3,6 / (4,2 · GВК.З)
Результати визначення навести у таблиці 4.29.
Таблиця 4.29
Визначення результата |
Значення для режимів, oC |
|||
МЗ |
ТЗ |
Л |
||
МЗ: t?ВК.З = 70о + 53,45·103· 3,6 / (4,2 · 574) = 150 oCТЗ: t?ВК.З = 70о + 69,99 ·103· 3,6 / (4,2 · 618,0) = 101,2 oCЛ: t?ВК.З = 0о |
150 |
101,2 |
0о |
Визначаю витрату води в рециркуляційному трубопроводі - GРЕЦ, т/год, для трьох режимів за формулою (2.29):
Gрец = У GВК · (tґВК - фзвор ) / (t?ВК.Б - фзвор)
Результати визначення навожу в таблиці 4.30.
Таблиця 4.30
Визначення результата |
Значення для режимів, т/год |
|||
МЗ |
ТЗ |
Л |
||
МЗ: Gрец = 1558,6 · (70о - 40,3) / (150о - 40,3) = 421,9 т/годТЗ: Gрец = 1236,0 · (70о - 31,3) / (150о - 31,3) = 402,9 т/годМЗ: Gрец = 366,54 · (70о - 37,5) / (150о - 37,5) = 105,89 т/год |
421.9 |
402,9 |
105,89 |
Визначаю середньовагову температуру води на виході з усіх водогрійних котлів після змішування її з «базового» та «змінних» котлів - tВК?, оС, для трьох режимів за формулою (2.30):
tВК? = (GВК.Б-УGвн-Gрец)·t?ВК.Б+NВК.З·G ВК.З·t?ВК.З / (УGВК-УGвн-Gрец+NВК.З·G ВК.З)
Результати визначення навожу в таблиці 4.31.
Таблиця 4.31
Визначення результата |
Значення для режимів, оС |
|||
МЗ |
ТЗ |
Л |
||
МЗ: tВК? = (618,0 - 127,1 - 421,9) · 150о + 2· 1147· 150о / (618 - 127,1 - 421,9 + 2· 1147) = 150 оСТЗ: tВК? = (618,0 - 127,1 - 421,9) · 150о + 1· 618,0· 102о / (618,0,0 - 127,1 - 421,9 + 1·618,0,0) = 114,6 оСЛ: tВК? = 150о (за регламентом) |
150о |
114,6 |
150о |
Визначаю витрату зворотної води через регулюючий клапан в трубопроводі перепуску зворотної води в пряму магістраль (т. зв. перепуск) - Gпер, т/год, для трьох режимів за формулою (2,31).
Gпер = G1 ? (tВК? - ф1) / (tВК? - фзвор )
Таблиця 4.32
Визначення результата |
Значення для режимів, т/год |
|||
МЗ |
ТЗ |
Л |
||
МЗ: Gпер = 1175,7 ? (150 - 150) / (150 - 40,3) = 0,0 т/годТЗ: Gпер = 1716,25 ?(114,6 - 70) / (114,6 - 36,6) = 981,3 т/годЛ: Gпер = 256 ?(150 - 70) / (150 - 37,5) = 356,76 т/год |
0,0 |
981,3 |
356,7 |
Визначаю похибку балансових розрахунків водогрійної котельні за формулою (2.32).
?G% = (?GВК - G2 - Gвн + Gпер - Gрец )?100 / ?GВК
Результати визначення навожу в таблиці 4.33.
Таблиця 4.32
Визначення результата |
Значення для режимів, % |
|||
МЗ |
ТЗ |
Л |
||
МЗ: ?G% = (1764,5-1168,5-127,1+0,0-421,9)?100 / 1764,5 = 3,116 %ТЗ: ?G% = (1191-1709,5-127,1+1838-776,6)?100 / /1191 = 4,249 %Л: ?G% = (366,54 - 486,7 - 127,1 + 356,76 -105,89) ?100/366,54= 0,985% |
3,116 |
4,249 |
0,985 |
Висновок: Результати розрахунка теплової схеми котельні з водогрійними котлами виконані з прийнятною точністю.
Визначення енергетичних показників роботи водогрійної котельні
Визначаю годинну витрату природного газу в котельні - ВКОТ, тис. м3/год, для трьох режимів роботи за формулою (2.33).
ВКОТ = (1,01-1,02) ? УQКОТ ? 103 ? 3,6 / (зКОТ? Qн роб)
Результати визначення навожу у табл. 4.33.
Таблиця 4.33
Визначення результата |
Значення для режимів, тис м3/год |
|||
МЗ |
ТЗ |
Л |
||
МЗ: ВКОТ = 1,01 ? 150,5 ? 103 ? 3,6 / (0,92 ? 33730) ТЗ: ВКОТ = 1,01 ? 92,95 ? 103 ? 3,6 / (0,92 ? 33730) Л: ВКОТ = 1,01 ? 34,21 ? 103 ? 3,6 / (0,92 ? 33730) |
17,65 |
10,9 |
4,008 |
Таблиця. Характеристика насосів рециркуляції
№ |
Ум. позн. |
Назва параметра |
Один. Вим. |
Метод Визначен. |
Значення для режимів |
|||
М |
Т |
Л |
||||||
1 |
Тип насоса |
Типорозмір насоса рециркуляції |
--- |
З інформаційно листа завода-виробника |
10НКУ-7-2 |
НКУ-140 |
||
2 |
Qн.рецном |
Номінальна подача насоса |
З паспорта насоса |
500 |
140 |
|||
3 |
Нн.рецном |
Номінальний напір насоса |
«---» |
75 |
49 |
|||
4 |
Nн.рецном |
Номінальна потужність насоса |
«---» |
160 |
40 |
|||
5 |
? н.рецном |
Номінальний ККД насоса |
«---» |
80 |
65 |
Характеристика мережних насосів
Таблиця
№ |
Ум. позн. |
Назва параметра |
Один. Вим. |
Метод Визначен. |
Значення для режимів |
|||
М |
Т |
Л |
||||||
1 |
Тип насоса |
Типорозмір насоса рециркуляції |
--- |
З інформаційно листа завода-виробника |
СЭ-1250-70 |
10СД-6 |
||
2 |
Qн.рецном |
Номінальна подача насоса |
З паспорта насоса |
1250 |
486 |
|||
3 |
Нн.рецном |
Номінальний напір насоса |
«---» |
70 |
74 |
|||
4 |
Nн.рецном |
Номінальна потужність насоса |
«---» |
320 |
160 |
|||
5 |
? н.рецном |
Номінальний ККД насоса |
«---» |
82 |
76 |
Вибір внутрішньо-котельних насосів
Вибір насосів сирої, хімочищеної. Технологічної води, насосів підживлення теплової мережі здійснюється аналогічно вибору насосів, розглянутих в попередніх розділах.
Таблиця. Характеристтика насосів сирої води
№ |
Ум. позн. |
Назва параметра |
Один. Вим. |
Метод Визначен. |
Значення для режимів |
|||
М |
Т |
Л |
||||||
1 |
Тип насоса |
Типорозмір насоса рециркуляції |
--- |
З інформаційно листа завода-виробника |
2К-20/18 |
1,5К-8/19a |
||
2 |
Qн.рецном |
Номінальна подача насоса |
З паспорта насоса |
11-22 |
5-13,5 |
|||
3 |
Нн.рецном |
Номінальний напір насоса |
«---» |
21-17,5 |
16-11,2 |
|||
4 |
Nн.рецном |
Номінальна потужність насоса |
«---» |
1,2-1,6 |
0,7-1,7 |
|||
5 |
? н.рецном |
Номінальний ККД насоса |
«---» |
56-66 |
44-53 |
Таблиця. Характеристика насосів ХОВ
№ |
Ум. позн. |
Назва параметра |
Один. Вим. |
Метод Визначен. |
Значення для режимів |
|||
М |
Т |
Л |
||||||
1 |
Тип насоса |
Типорозмір насоса рециркуляції |
--- |
З інформаційно листа завода-виробника |
2К-20/18 |
1,5К-8/19a |
||
2 |
Qн.рецном |
Номінальна подача насоса |
З паспорта насоса |
11-22 |
5-13,5 |
|||
3 |
Нн.рецном |
Номінальний напір насоса |
«---» |
21-17,5 |
16-11,2 |
|||
4 |
Nн.рецном |
Номінальна потужність насоса |
«---» |
1,2-1,6 |
0,7-1,7 |
|||
5 |
? н.рецном |
Номінальний ККД насоса |
«---» |
56-66 |
44-53 |
Таблиця. Характеристика насосів технологічної води
№ |
Ум. позн. |
Назва параметра |
Один. Вим. |
Метод Визначен. |
Значення для режимів |
|||
М |
Т |
Л |
||||||
1 |
Тип насоса |
Типорозмір насоса рециркуляції |
--- |
З інформаційно листа завода-виробника |
4К-8 |
|||
2 |
Qн.рецном |
Номінальна подача насоса |
З паспорта насоса |
65-112 |
||||
3 |
Нн.рецном |
Номінальний напір насоса |
«---» |
61-45 |
||||
4 |
Nн.рецном |
Номінальна потужність насоса |
«---» |
16,5-20,16 |
||||
5 |
? н.рецном |
Номінальний ККД насоса |
«---» |
62-65 |
Таблиця. Характеристика підживлювальних насосів
№ |
Ум. позн. |
Назва параметра |
Один. Вим. |
Метод Визначен. |
Значення для режимів |
|||
М |
Т |
Л |
||||||
1 |
Тип насоса |
Типорозмір насоса рециркуляції |
--- |
З інформаційно листа завода-виробника |
2К-20/18 |
1,5К-8/19a |
||
2 |
Qн.рецном |
Номінальна подача насоса |
З паспорта насоса |
11-22 |
5-13,5 |
|||
3 |
Нн.рецном |
Номінальний напір насоса |
«---» |
21-17,5 |
16-11,2 |
|||
4 |
Nн.рецном |
Номінальна потужність насоса |
«---» |
1,2-1,6 |
0,7-1,7 |
|||
5 |
? н.рецном |
Номінальний ККД насоса |
«---» |
56-66 |
44-53 |
Вибір деаераторів водогрійної котельні
Характеристика вакуумного деаератора
Встановлюємо два вакуумних деаератори типу ДСВ-15 з такими паспортними даними:
Продуктивність……………..15/год,
Діаметр корпуса…………….716мм,
Загальна висота колонки…..2400мм,
Температура…………………40-80 оС.
Вибір підігрівників
Вибір типорозміру підігрівників сирої води (ПСВ), хімочищеної води (ПХВ), технологічної води (ПТВ) здійснюється за визначеною в проекті їх тепловою потужністю та переліком стандартних типорозмірів вказаних підігрівників за методикою, сформованою в курсі «Теплотехнологічні процеси та установки», або в [3], або в інших інформаційних джерелах.
Ш Вибір підігрівників сирої води (ПСВ):
Q=k* F*Дt;
Q=G*c(t1-t2);
Площа поверхні нагріву відповідно: ,
k=1721Вт/мК - для пластинчастих теплообмінників.
Рис
;
Обираю до встановлення водо-водяний підігрівник
Ш Вибір підігрівників технічної води (ПТВ):
Q=k* F*Дt;
Q=G*c(t1-t2);
Площа поверхні нагріву відповідно: ,
k=1721Вт/мК - для пластинчастих теплообмінників.
Рис
;
Обираю до встановлення водо-водяний підігрівник
Ш Вибір підігрівників хімочищеноїводи (ПХВ):
Ш
Q=k* F*Дt;
Q=G*c(t1-t2);
Площа поверхні нагріву відповідно: ,
k=1721Вт/мК - для пластинчастих теплообмінників.
Рис
;
Обираю до встановлення водо-водяний підігрівник
Визначену інформацію по підігрівникам внести до «Переліку обладнання котельні» графічної частини дипломного проекта.
Вибір вентиляторв та димососів для водогрійних котлів
водогрійний котельня насос тепловий
На котлах КВ-ГМ-50 пальники встановлюються на повітряному коробі котла, який кріпиться на фронтовому екрані до горизонтальних колекторів. Кожен пальник типу РГМГ має вентилятор первинного повітря. Для пальника типу РГМГ-20 встановлюється вентилятор 19ЦС63, для пальника РГМГ-30 вентилятор 30ЦС85. На фронтовій стіні котла встановлюються чотири пальники з шиберами індивидуальным підведенням повітря. Рекомендований вентилятор відцентровий дутєвий правого обертання ВДН-20 з продуктивністю Q=162500 м3/год. і електродвигуном ДА 304-400У-6МУ1 n=1000 об/хв - один на всі пальники. Рекомендований димосос ДН-22х0,62ГМ з двигуном ДА304 450УК-8МУ1 n=750 об/хв.
Визначити сумарну «встановлену» електричну потужність, що споживає електричне обладнання власних потреб котельні - УWКОТвл.п, кВт, за формулою:
УWКОТвл.п = Wнас.рец + Wнас.тм + Wнас.підж + Wнас. св + Wнас.хв + УWВД +
+УWД + Wосвітл =160+320+1,6+21+20,16+1,6+164+293+10=991,36 кВт (2.29)
де:
Wнас.рец - встановлена потужність робочих насосів рециркуляції, кВт. Визначається в п. 2.6.2.
Wнас.т/м - встановлена потужність робочих мережних насосів, кВт. Визначається в п. 2.6.3.
Wнас.підж - встановлена потужність робочих насосів підживлення тепломережі, кВт. Визначається в п. 2.6.4.
Wнас. св - встановлена потужність робочих насосів сирої води, кВт. Визначається в п. 2.6.4
Wнас.хв - встановлена потужність робочих насосів хімочищеної води, кВт. Визначається в п. 2.6.4
УWВД - встановлена потужність робочих дутьових вентиляторів водогрійних котлів, кВт. Визначається в п. 2.6.6.
УWД - встановлена потужність робочих димососів водогрійних котлів, кВт. Визначається в п. 2.6.2
Wосвітл - встановлена електрична потужність приладів освітлення, кВт. Визначається за методикою, визначеною в курсі «Охорона праці».
Визначити годинну, добову та річну потребу електричної енергії для власних потреб котельні, відповідно, Wвл.пгод , кВт?год/год, Wвл.пдоб,кВт?год/добу, Wвл.прік, кВт?год/рік, за формулами:
Wвл.пгод = УWКОТвл.п ?1 ? Kфгод = 991,36 ?0,8= 793,09 кВт
Wвл.пдоб = УWКОТвл.п ?24 ? Kфдоб =991,36 991,36 ?24?0,8=19030 кВт
Wвл.прік = УWКОТвл.п ? 8760 ? Kфрік = 991,36 ?8760 ?0,7= 6079МВт
де:
Kфгод - середньогодинний експлуатаційний коефіцієнт завантаження споживачів електроенергії котельні, од. Визначаються орієнтовно в межах 0,8-0,9;
Kфдоб - середньодобовий експлуатаційний коефіцієнт завантаження споживачів електроенергії котельні, од. Визначаються орієнтовно в межах 0,7-0,8;
Подобные документы
Водогрійна та парова частина котельної установки. Система підживлення і водопідготовка, система теплопостачання котельні. Аналіз роботи теплової схеми пароводогрійної котельні. Розрахунок теплової схеми. Техніко-економічні показники роботи котельні.
курсовая работа [663,9 K], добавлен 08.05.2019Вибір теплоносіїв та розрахунок теплових навантажень котельні. Розробка теплової схеми котельні. Розрахунок водогрійної та парової частини. Вибір основного і допоміжного обладнання котельні. Втрати у теплових мережах. Навантаження підприємства та селища.
курсовая работа [163,2 K], добавлен 31.01.2011Проектування систем теплопостачаня житлових кварталів. Визначення витрат теплоти в залежності від температури зовнішнього повітря. Модуль приготування гарячої води та нагріву системи опалення. Система технологічної безпеки модульних котельних установок.
курсовая работа [1,7 M], добавлен 18.01.2014Вибір та розрахунок елементів схеми для сонячного гарячого водопостачання; проект геліоколектора цілорічної дії. Розрахунок приходу сонячної енергії на поверхню, баку оперативного розходу води, баку акумулятора, теплообмінників, відцентрового насосу.
дипломная работа [823,4 K], добавлен 27.01.2012Перелік побутових приміщень ливарного цеху. Розробка елементів системи водяного опалення та теплопостачання. Визначення джерела теплоти для теплопостачання об'єкту. Тепловий розрахунок котельного агрегату. Аналіз технологічного процесу обробки рідини.
дипломная работа [1,3 M], добавлен 24.01.2015Визначення розрахункових витрат води. Обґрунтування прийнятої схеми очистки. Розрахунок насосної станції. Водопостачання теплоелектростанції потужністю 2400 мВт. Насосне підживлення технічного водопостачання з річки. Споруди з обороту промивної води.
дипломная работа [471,3 K], добавлен 05.03.2011Реконструкція системи теплозабезпечення. Розрахунки потреб тепла на опалення і гаряче водопостачання, витрат теплоносія, висоти димаря. Гідравлічні розрахунки внутрішньої газової та теплової мережі мікрорайону. Зменшення втрат теплової енергії в мережах.
дипломная работа [855,6 K], добавлен 13.05.2012Теплотехнічні характеристики огороджувальних конструкцій. Системи опалення будинків, їх порівняльна характеристика, визначення переваг і недоліків. Вентиляція приміщень та теплопостачання повітронагрівачів. Схеми теплопостачання громадської будівлі.
дипломная работа [702,8 K], добавлен 13.09.2014Загальна характеристика насосів. Конструктивні особливості динамічних насосів для стічних вод. Переваги відцентрових насосів перед поршневими. Об'ємні і динамічні насоси. Розрахунок параметрів насосів. Області застосування насосів різних типів.
реферат [86,9 K], добавлен 16.12.2010Розрахунковий тепловий потік на опалення промислового будинку. Гідравлічний розрахунок паропроводів, напірного конденсатопроводу. Тепловий розрахунок при надземному і безканальному прокладанні теплових мереж. Навантаження на безканальні трубопроводи.
курсовая работа [161,7 K], добавлен 30.01.2012