Внутрішньо-смислова структурна схема політико-ідеологічних систем
Проблематика владно-світоглядного становлення людини і суспільства, політичних та ідеологічних відносин. Побудова структури ідеологічних систем, їх змістовне наповнення. Ідеологія лібералізму, консерватизму, соціалізму, націоналізму, теократизму.
| Рубрика | Политология |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 20.08.2013 |
| Размер файла | 44,2 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru
Размещено на http://www.allbest.ru
Внутрішньо-смислова структурна схема політико-ідеологічних систем
Дичковська Г О.
Політичні ідеології завжди знаходяться в центрі уваги суспільно-світоглядної рефлексії, в силу їх своєрідної зануреності у міжособистісні стосунки, у владно-керуючі пріоритети та смисложиттєві цінності людей. Що стосується проблеми опрацювання цієї теми, то її можна починати від французьких ідеологів ХІХ ст. і завершуючи сьогоднішніми дослідженнями світоглядно-екзистенційних проблем, соціальної філософії, влади, цінностей, соціальної психології тощо [1;8;13;16; 17;18;20;22;24;2 5;30;32;37;40;41;42].
Достатньо велика кількість сучасних українських, російських, західноєвропейських, американських авторів приділяє свою увагу проблематиці владно-світоглядного становлення людини і суспільства, владно-політичних відносин. Прямо чи опосередковано ці роботи стосуються питання ідеології, її внутрішньої структури та специфіки становлення. Серед таких авторів варто назвати О.Донченко, Ю. Романенка, В.Андрущенка, М. Михальченка, С.Кримського, О.Заздравнову, Т. Ящук, Р.Зрайка, З.Фрейда, К. Юнга, Е.Фромма, Ж Бодріяра, П.Рікера, Н. Лумана, О.Панаріна, О.Сичивицю, В.Беха та інших. При формуванні смислового наповнення структурних схем були використані та проаналізовані тексти безпосередніх представників ідеологічних систем, взяті зокрема із серії «Політичні ідеології» видавництва Смолоскип, що випустило антології «Націоналізм», «Лібералізм», «Консерватизм»[11;15;21], а також ряд інших першоджерельних [5;6;14;19;20;30;31;32;33] та аналітичних текстів.
На основі опрацювання вказаної літератури було поставлено завдання виявити внутрішньо-смислову тотожність побудови структури ідеологічних систем та відобразити їх змістовне наповнення.
Аналіз смислової схеми ідеологічних систем варто починати із поняття «буття», як базового підґрунтя філософсько-світоглядної структури. Термін «політичне буття» для пострадянського простору є новинкою останніх років. Традиційне надання «буттю» виразно матеріально-предметного статусу чи небажання осягати феномен політичного розмаїття в незвичному термінологічному вимірі спричинили певний смисловий вакуумдовкола цієї проблеми. Робляться лише перші спроби осмислення вказаної теми [24]. Як справедливо вказує О.С. Панарін, відкриття політичного буття вимагає суттєвого «методологічного зусилля».
Філософія і політика часто розглядаються як несумісні, а часом взаємопротилежні речі. Філософія як «чиста» теорія пошуку абстрактно- ідеальної істини і «брудна» політика, з її аморальністю, марнославством, прагненням збагачення та іншими, не менш непривабливими речами, функціонують, здавалося б, у сферах, які не те що далекі, а навіть не дотичні, чи, може, взаємопротилежні одна до одної [35].
Разом з тим, відоме ще від давніх греків твердження, що людина - це «політична тварина» /zoon poHtikon/, наштовхує на думку: політика, політичне життя, життя соціуму і людини в соціумі становлять таку суттєву складову людського буття, без якої всі раціонально-абстрактні побудови пошуку істини втрачають зміст, перетворюються на безпредметне розумування, яке є специфічною «втечею» від складної прози життя у своєрідну «філософію задля філософії».
«Рушійною силою філософії як об'єктивного світоглядно-раціонального процесу була... спрямованість до істини, до розуміння світу, в якому знаходяться люди, до розуміння суспільства, в якому знаходиться людина, до розуміння людиною самої себе./... / Відберіть у філософа прагнення до істини - і філософа не стане...» [39]. Відмова від пошуку істини в політичній сфері схожа на поведінку страуса: сховатися, щоб не бачити реалій світу, реалій суспільного життя і справжньої суті «людини політичної».
Політика і її осмислення - це пошук істини і справедливості не просто в соціальному світі, а в складному процесі організації людських взаємостосунків загалом. Феномен влади, невіддільний від політичного життя, виявляється не лише в державних структурах, ми матимемо справу з ним скрізь, де є взаємодія хоча б лише двох людей. І, незважаючи на величезну зацікавленість владою та бажання корисливого використання політичних механізмів, справжній пошук істини не може уникати тих доріг, що ведуть свій шлях в часом дуже жорстокі джунглі політичних реалій.
Спробуємо осмислити феномен політичної онтології через традиційну дихотомічну пару «буття - небуття». Буття як філософська категорія безпосередньо проектує себе в сферу аксіології, а відповідно, й ідеології. Недаремно існує думка, що онтологія визначає і гносеологію, і аксіологію. Адже закономірно, що пізнання насамперед спрямоване на пізнання істинного буття, а не на інші, другорядні об'єкти, тобто онтологія визначає об'єкт пошуку для гносеології. Аналогічно для аксіології вона формулює найвищу і детермінуючу цінність, яка забезпечує буття суб'єкта.
Ці закономірності мають безпосереднє відношення для формування ідеологій. Насамперед онтологічні пріоритети відповідно формують бачення буття суспільства і людини. А також розуміння «небуття», якого ідеологія прагнутиме уникнути [40]. Адекватно до цих уявлень ідеологія вироблятиме основні стратегічні лінії: осягнення буття, опанування буттєвих детермінант, долання небуття. Напрацьовуються також інструментально-методологічні механізми, суть яких у визначенні суб'єкта дії та способі дії, яка має дати відповідний результат.
Фіхтеанське основне поняття в «Науковченні», поняття, що визначає всю систему, всеохопне «Я», яке дано у безпосередньому досвіді, дасть нам підґрунтя розуміння ідеологічних систем. Ядром ідеології буде її самоус- відомлене «Я». Тобто самоідентифікація суб'єкта є ядром ідеологічного самостановлення. Буття «Я» стає тим першопочатком, на основі якого постає вся ідеологічна структура. Інакше кажучи, суб'єктність особи чи колективу, групи осіб, визначає стратегічну лінію розвитку ідеології.
Суб'єкт буття і дії (свободи, свободи дії), своєрідне фіхтеанське «Я» обґрунтовує власне право на буття, він і буде тим началом, яке визначає основні пріоритети ідеології. Водночас буття «Я» співвідноситься і ототожнюється із Буттям загалом. Тобто філософсько-світоглядне та теоретичне розуміння основи буття буде тим фактором, який спрямує «Я» на оволодіння детермінуючим чинником, задля власного буття та безпеки. Після самоідентифікації Я-БУТТЯ ідеологія починає обґрунтовувати право на володіння абсолютним джерелом буття. Ідеології тим і відрізняються, що неоднаково відповідають на питання про сутність джерела буття, про універсальне та абсолютизоване Буття, однак всі вони спрямовані на обґрунтування права володіння цим джерелом. Тобто, якщо філософія, осмислюючи Буття, дає відповідь про нього як про абсолют, матерію, раціо, дух тощо, то ідеологія намагатиметься охопити, оволодіти саме вказаними пріоритетами. В ідеології відбуватиметься своєрідна легітимація володіння буттям, що дає змогу суб'єкту, «Я», екстраполювати на себе буття і здобути його властивість тривати у вічності.
Ідеології завжди задіяні на суспільно-колективні потреби, тому відображають прагнення до буття суспільства чи значної його частини [7]. Водночас глибинною архетипічною потребою Я-его залишається повна десуб'єктизація Іншого як джерела ймовірної конкуренції та загрози [40]. Це провокує формування на основі базової ідеології своєрідної псевдо- матриці, перверзійної форми, яка намагається зруйнувати суб'єктність іншого, відібрати в нього право на буття, ототожнити його із власним буттям. Така перверзійна матриця [4] продукує псевдо-смисли, які, ототожнюючись із дійсними потребами суспільства, створюють своєрідний світ насильства, фальші, симулякрів та двоєдушності [1;4;26].
Суттєвим для формування внутрішньо-смислової ідеологічної структури є загально-філософське бачення таких феноменів як людина і суспільство [27]. Це закономірно, адже простір дії ідеології стосується саме цієї сфери. Разом з тим трактування людини і суспільства безпосередньо пов'язане із вихідним суб'єктом ідеології, тим першоосновним «Я», яке, власне і формує ідеологічну структуру. Інакше кажучи, трактування людини і суспільства буде підпорядковане тому вихідному суб'єкту, інтереси якого ідеологія відстоюватиме [26].
Всі похідні ідеологічні пріоритети: ідея блага, інструментальні фактори, раціональні та ірраціональні символічні знаки тощо, відображатимуть вихідну онтологічну спрямованість істинних потреб та псевдо-смислів ідеології.
Основні напрями розвитку вказаних тенденцій зведено в таблицю:
Лібералізм
|
№ |
Ідеологія |
Лібералізм |
Лібералізм-перверзія (псевдо-смисли) |
||
|
1 |
Суб'єкт суспільно- політичного процесу |
Я - суб'єкт; Інший - суб'єкт Кожен - суб'єкт |
Я - суб'єкт Десуб'єктизація Іншого на всіх рівнях |
||
|
Морфологічні рівні суспільних суб'єктів |
|||||
|
Людина |
Людина - суб'єкт, Я - суб'єкт, Інший - суб'єкт |
Я - суб'єкт Десуб'єктизація Іншого як десубєктизація суспільства |
|||
|
Суспільство |
Суспільство/нація - суб'єкт |
Суспільство як джерело забезпечення буття і суб'єктності Я |
|||
|
Людство |
Людство - суб'єкт |
Людство як джерело забезпечення буття і суб'єктності Я |
|||
|
2 |
Рушійні сили суспільно- історичного процесу |
Людина, суспільство |
людина |
||
|
3 |
Буття суспільства |
Фізичне буття суспільства через творення матеріального ресурсу та збереження індивідів суспільства |
Забезпечення можливості ресурсного споживання індивіда, перетворення суспільства в суму населення |
||
|
Спосіб здійснення буття |
Взаємодія індивідуальних суб'єктів |
Сумативна диференціація членів суспільства, розпад суспільства |
|||
|
Небуття суспільства |
Руйнування індивідуальної суб'єктності |
Руйнування суб'єктності суспільства |
|||
|
R O O I- л |
Долання небуття |
Надання свободи дії індивідуму |
- відсутнє - |
||
|
Буття людини |
Фізичне та смислове буття через самозабезпечення,творення, самотворення |
Фізичне буття через забезпечення можливості споживання |
|||
|
Спосіб здійснення буття |
Створення матеріального ресурсу |
Споживання матеріального ресурсу |
|||
|
O |
Небуття людини |
Відсутність матеріального ресурсу, обмеження творчого потенціалу Я |
Загроза фізичному існуванню |
||
|
Долання небуття |
Особиста ініціатива, приватна власність як право на матеріальний ресурс |
Вимога безпеки Я від суспільства, приватна власність Я, оволодіння природою як ресурсом |
|||
|
Субстанція буття |
Природа |
Природа |
|||
|
Джерело буття |
Само творення суб'єкта, приватна власність на створене матеріальне благо |
Природа як власність, Приватна власність як спосіб забезпечення споживання |
|||
|
4 |
АКСІОЛОГІЯ |
Благо / узагальнена ідея |
Свобода/фізичне існування/ суб'єктність/ творчість |
Свобода/фізичне існування/ суб'єктність/ право на деградацію та бездіяльність |
|
|
Благо суспільства |
Свобода /суб'єктність/ суспільства, свобода творчості індивідів суспільства |
Свобода /суб'єктність/ Я, право на бездіяльність |
|||
|
Благо людини |
Свобода Я, матеріальний достаток і незалежність Я, творчість Я, внутрішнє самообмеження визнанням Іншого суспільства, взаємодія з Іншим |
Свобода Я, матеріальний достаток як можливість споживання, право на деградацію і бездіяльність, незалежність Я від обмежувальних інститутів суспільства, ігнорування Іншого |
|||
|
5 |
Інструментально- функціональна база |
Приватна власність, матеріальний ресурс, Особистісна ініціатива |
Приватна власність, матеріальний ресурс, Право Я на безконечне оволодіння матеріальним ресурсом |
||
|
6 |
Раціональна модель |
Людина - творець власного фізичного буття, вільна взаємодія людей, яка творить суспільство |
Я - власник матеріального ресурсу, суспільство як джерело ти гарант матеріального буття |
||
|
7 |
Ірраціональна символічна семантика |
Свобода, Творчість, Діяльність, Радість, |
Свобода, бездіяльність, безпека, споживання |
||
|
8 |
Вітальні знаки |
Фізичне життя, Я, |
Фізичне життя, Я, |
||
|
9 |
Ресурсні знаки |
Природа, матерія, Час, Приватна власність |
Приватна власність, матеріальні блага |
||
|
10 |
Смислові знаки |
Суб'єктність, свобода, Творення, взаємодія |
Я, повна свобода Я, свобода від запитів і потреб інших |
||
|
11 |
Телеологія |
Надання можливості фізичного буття кожному представнику історичного процесу /індивідуальному та колективному/ |
Надання можливості фізичного буття та комфорту для Я |
Консерватизм
|
№ |
Ідеологія |
Консерватизм |
Консерватизм-перверзія |
||
|
Суб'єкт суспільно-політичного процесу |
Дух - суб'єкт Я духовне - суб'єкт; Еліта Духу - суб'єкт Інший та кожен - суб'єктні в співпричетності до духу |
Традиція - суб'єкт Я традиційне - суб'єкт; Еліта влади - суб'єкт; Відмова в суб'єктності Іншого на основі його непричетності до духу |
|||
|
Морфологічні рівні суспільних суб'єктів |
|||||
|
Людина |
Людина духовна - суб'єкт, Я духовне - суб'єкт, Інший в дусі - суб'єкт |
Людина виконавець традиції - суб'єкт, Я традиційне - суб'єкт, |
|||
|
Суспільство |
Суспільство/нація в збереженні Духу - суб'єкт |
Правитель суспільства - суб'єкт, традиція як форма легітимації та непорушності влади |
|||
|
Людство |
Людство в збереженні Духу - суб'єкт |
Абсолют виражає себе через домінуючу націю і її правителя, володар - суб'єкт |
|||
|
2 |
Суспільні сили історичного процесу |
Дух, еліта духу, представники духу, ієрархія еліти в причетності до духу |
Владна еліта |
||
|
3 |
Буття суспільства |
збереження духу суспільства, його причетності до Абсолюту |
Збереження традиційної влади еліти |
||
|
Спосіб здійснення буття |
Збереження творчої традиції, розвиток в людях причетності до Духу, |
Збереження владних інститутів суспільства |
|||
|
Небуття суспільства |
Втрата причетності до Абсолюту |
Втрата влади традиційною елітою |
|||
|
ОНТОЛОГІЯ |
Долання небуття |
Повернення до цінностей Духу, Абсолюту |
Повернення влади традиційної еліти |
||
|
Буття людини |
смислове буття через причетність до Духу |
Виконання традиції як запорука фізичного збережння |
|||
|
Спосіб здійснення буття |
Самотворення духовного смислу та матеріального ресурсу |
Ретрансляція традиції, споживання матеріального ресурсу |
|||
|
Небуття людини |
Втрата причетності до Духу |
Втрата традиції |
|||
|
Долання небуття |
Повернення до цінностей Духу, Абсолюту, на основі чого розгортається фізичне буття |
Повернення до традиційної форми влади, ретрансляція традиції |
|||
|
Субстанція буття |
Дух |
Традиція |
|||
|
Джерело буття |
Самотворення смислу і матеріального блага в причетності до Духу |
Виконання традиції як спосіб забезпечення споживання |
|||
|
1 |
Благо / узагальнена ідея |
Дух, буття в дусі, суб'єктність, творчість |
Традиція, буття в традиції, ретрансляція традиції як фактична бездіяльність |
||
|
АКСІОЛОГІЯ |
Благо суспільства |
Буття суспільства в Дусі, суб'єктність еліти, суб'єктність особи, творче і духовне становлення індивідів суспільства |
Дотримання традиції. Ретрансляція владної традиції |
||
|
Благо людини |
Буття людини в Дусі, суб'єктність як вираження Духу, підпорядкування духовному ієрарху, внутрішнє самообмеження визнанням духовного начала Іншого, взаємодія з Іншим, творення матеріальної реальності |
Буття людини в традиції, підпорядкування традиційно-владному ієрарху, право на бездіяльність через незмінність традиції, ігнорування духовного начала Іншого |
|||
|
¦ |
Інструментально-функціональна база |
Родова спадкоємність на матеріальний і духовний ресурс, монархія, аристократія, приватна власність, особистісна ініціатива |
Родова або передана спадкоємність на матеріальний і духовний ресурс, тиранія, олігархія, контроль над матеріальним та духовним джерелом буття суспільства, виконання волі ієрарха |
||
|
6 |
Раціональна модель |
Духовна єдність поколінь, духовна спільнота - творець власного фізичного та смислового буття, часова та просторова духовна співпричетність людей, яка творить суспільство |
Володіння традицією як аналог володіння Абсолютом, абсолютна влада, суспільство як причетність до традиції і підпорядкування ієрарху і традиції |
||
|
7 |
Ірраціональна символічна семантика |
Дух, Творчість, Ієрархія (як влада святості), Діяльність, Радість, |
Традиція (формальність), ретрансляція, ієрархія-підкорення, незмінність, безпека, споживання |
||
|
8 |
Вітальні знаки |
Дух, Життя, Я, Рід, неперервне фізичне і духовне життя суспільства, |
Життя традиції, формальна традиція- насилля, обов'язок |
||
|
9 |
Ресурсні знаки |
Природа, Час (неперервне буття суспільства, вічність), Простір буття суспільства, суспільна співпричетність в просторі і часі, індивідуальна і колективна матеріальна власність |
Природа, час (неперервне буття традиції, формальність), простір влади монарха, приватна власність причетних до традиції |
||
|
10 |
Смислові знаки |
Дух, Істина, Суб'єктність в дусі, Творення, справедливість, неперервність життя в Дусі |
Традиція, правління, збереження моделі-традиції |
||
|
11 |
Телеологія |
Буття як творення фізичного і смислового життя представниками Духу, на індивідуальному та колективному рівні, традиція буття в дусі |
Буття традиції правління, десуб'єктизація підвладних, формальне виконання традиції |
Соціалізм / Комунізм
|
№ |
Ідеологія |
Соціалізм / Комунізм |
Соціалізм / Комунізм -перверзія |
||
|
і |
Суб'єкт суспільно- політичного процесу |
Матеріальне виробництво - суб'єкт Виробник матеріальних благ (підвладний) - суб'єкт; Суб'єктність Іншого та Кожного прямо пропорційна причетності до ресурсоздобування; |
Робітник - суб'єкт; десуб'єктизаця еліти та представників духовності Відмова в суб'єктності Іншого на основі його непричетності до матеріального виробництва |
||
|
Морфологічні рівні суспільних суб'єктів |
|||||
|
Людина |
Людина фізична - суб'єкт, Я виробниче - суб'єкт, Інший у виробництві - суб'єкт |
Робітник - суб'єкт, керівник робітничого класу - суб'єкт, |
|||
|
Суспільство |
Суспільство, об'єднання виробників - суб'єкт |
Пролетаріат - суб'єкт, робітнича партія -суб'єкт, десуб'єктизація всіх інших прошарків суспільства |
|||
|
Людство |
Людство як об'єднання виробників - суб'єкт |
Диктатура світового пролетаріату, підкорення, десуб'єктизація або знищення інших прошарків населення |
|||
|
2 |
Суспільні сили історичного процесу |
Пролетаріат, виробник, матеріальне виробництво |
Комуністична партія, вождь, пролетаріат, виробник, матеріальне виробництво |
||
|
3 |
Буття суспільства |
матеріальне і духовне благополуччя людей, колективна власність як джерело забезпечення фізичного буття людини |
Колективна власність як власність розподілювача, залежність матеріального благополуччя від розподілювача |
||
|
Спосіб здійснення буття |
Матеріальне виробництво, колективізм, розвиток в людях взаємодопомоги |
Розподіл матеріальних благ, експропріація, ненависть на основі майнової нерівності |
|||
|
Небуття суспільства |
Втрата ресурсоздобуваючої здатності, матеріального виробництва |
Втрата контролю над ресурсом і розподілом |
|||
|
ОНТОЛОГІЯ |
Долання небуття |
Матеріальне виробництво |
Влада над матеріальним і природним ресурсом |
||
|
Буття людини |
матеріальне і духовне благополуччя, співпраця з Іншим, колективізм |
матеріальне благополуччя, втрата духовної основи, неможливість заперечувати догмати ідеології |
|||
|
Спосіб здійснення буття |
Співтворення матеріального ресурсу |
Підпорядкування розподільчій владі, формальне виконання заданої роботи |
|||
|
Небуття людини |
Втрата матеріального ресурсозабезпечення |
Відмова від підпорядкування розподільчій владі |
|||
|
Долання небуття |
Співтворення матеріального ресурсу |
Повернення до підпорядкування розподільчій владі |
|||
|
Субстанція буття |
Матерія, Природа |
Матерія, Природа |
|||
|
Джерело буття |
Матерія, Природа, матеріальне виробництво, колективне виробництво, колективне забезпечення матеріальним ресурсом |
Матерія, Природа, матеріальне виробництво, експропріація |
|||
|
4 |
АКСІОЛОГІЯ |
Благо / узагальнена ідея |
Фізичне буття, не загрожене втратою економічного джерела, суб'єктність, творчість |
Рівність в споживанні |
|
|
Благо суспільства |
Фізичне буття, співпраця в творенні матеріального, суб'єктність, творче і становлення індивідів суспільства |
Рівність в споживанні, контроль над матеріально-економічним ресурсом |
|||
|
Благо людини |
Фізичне буття, наявне джерело фізичного буття, суб'єктність, творчість, внутрішнє самообмеження визнанням Іншого, взаємодія з Іншим, творення матеріальної реальності |
Буття людини в у визначених догмою рамках, підпорядкування розподільчій владі, право на експропріацію, ігнорування Іншого, десубєктизація |
|||
|
5 |
Інструментально- функціональна база |
Матеріальне виробництво, колективна власність на ресурси самозабезпечення суспільства, колективне співтворення |
Матеріальне виробництво, контроль владно-розподільчої ієрархії над ресурсами, визначена догмою колективна дія, тотальне оволодіння матеріальним ресурсом |
||
|
6 |
Раціональна модель |
Єдність спільноти у забезпеченні власного фізичного буття, співпричетність людей у суспільстві |
Спільнота, абсолютно підпорядкована догмі і розподільчій владі, абсолютна влада над матеріальним ресурсом, узалежнення суспільства |
||
|
7 |
Ірраціональна символічна семантика |
Єдність, Творчість, Діяльність, Радість, Свобода, Суб'єктність |
Рівність (формальність), підкорення, безпека, споживання |
||
|
8 |
Вітальні знаки |
Життя, Сила, фізичне життя особи і суспільства, |
Життя догми, рівність як насилля, |
||
|
9 |
Ресурсні знаки |
Природа, Засоби виробництва, час індивідуального буття, Простір освоєння Природи, колективна матеріальна власність |
Простір розподільчої влади, повний контроль над географічним, соціальним простором, контроль над матеріальним ресурсом |
||
|
10 |
Смислові знаки |
соціальна справедливість, Суб'єктність в творенні матеріального ресурсу, колективізм - співпричетність |
Правління на основі причетності до ідеї соціальної справедливості, володіння розподілом і матеріальним ресурсом |
||
|
іі |
Телеологія |
Надання можливості достойного матеріально-природного буття представникам виробництва /Підвладним/ на індивідуальному та колективному рівні |
Підпорядкування світового матеріального ресурсу і виробництва Компартії, володіння світом на основі причетності до ідеї соціальної справедливості |
Націоналізм
|
№ |
Ідеологія |
Націоналізм |
Націоналізм - перверзія (нацизм, фашизм, шовінізм -різниця лише в рівні десуб'єктизації іншого) |
||
|
і |
Суб'єкт суспільно-політичного процесу |
Людина Духу - суб'єкт; Кожен представник нації - суб'єкт; Кожна нація - суб'єкт Людство - суб'єкт Суб'єктність прямо пропорційна причетності до Духу; |
Моя нація - суб'єкт; Я - Суб'єкт; Десуб'єктизація інших представників нації та інших націй; Відмова в суб'єктності Іншого на основі його непричетності до даної нації |
||
|
Морфологічні рівні суспільних суб'єктів |
|||||
|
Людина |
Людина духовна і фізична - суб'єкт, Інший - суб'єкт |
Представник даної нації - суб'єкт |
|||
|
Суспільство |
Нація як причетність до спільної духовної традиції - суб'єкт |
Домінуюча нація - суб'єкт, десуб'єктизація інших націй через фізичне знищення або духовну асиміляцію |
|||
|
Людство |
Людство як об'єднання націй - суб'єкт |
Домінування моєї нації на основі ідеї власної вищості, підкорення або знищення інших націй, пертворення людства в одну націю |
|||
|
2 |
Суспільні сили історичного процесу |
Особа, еліта, нація, Дух, людство |
Домінуюча нація |
||
|
3 |
Буття суспільства |
духовне і матеріальне благополуччя нації, людей, причетність до спільної духовної спадщини, колективна і приватна власність |
Домінування власної нації |
||
|
Спосіб здійснення буття |
Духовна і матеріальна взаємодія, співтворення |
Фізична, економічна чи смислова перевага, максимальне опанування ресурсом з метою узалежнення Іншого |
|||
|
Небуття суспільства |
Втрата духовного чи матеріального потенціалу нації, людей |
Втрата можливості домінування |
|||
|
ОНТОЛОГІЯ |
Долання небуття |
Відновлення духовного і матеріального потенціалу нації, людей. Віднайдення смислу, опанування ресурсу, матеріальне виробництво |
Повернення влади над матеріальним ресурсом, монопольне володіння смислом |
||
|
Буття людини |
Матеріальне і духовне творення благополуччя, співпраця з Іншим, колективізм, причетність до Духу нації |
Духовне домінування, матеріальне благополуччя |
|||
|
Спосіб здійснення буття |
Співтворення з іншим в смислі та матеріальному виробництві |
Підпорядкування собі інших націй та осіб |
|||
|
Небуття людини |
Втрата духовного смислу, фізичне зникнення |
Втрата можливості домінування |
|||
|
Долання небуття |
Повернення до цінностей Духу, Абсолюту |
Домінування |
|||
|
Субстанція буття |
Абсолют, Дух нації, Природа |
Домінування в смислі та природному ресурсі |
|||
|
Джерело буття |
Матерія, Природа, матеріальне виробництво, колективне виробництво, колективне забезпечення матеріальним ресурсом |
Експансія, поглинання смислу і ресурсу Іншого |
|||
|
4 |
АКСІОЛОГІЯ |
Благо/ узагальнена ідея |
Дух, буття в дусі, суб'єктність, творчість |
Домінування власної нації, повна десуб'єктизація Іншого |
|
|
Благо суспільства |
Буття нації в Дусі та матеріальному світі, суб'єктність еліти, творче і духовне становлення індивідів нації |
Домінування власної нації, повна фізична і смислова десуб'єктизація інших націй Знищення або асиміляція інших націй |
|||
|
Благо людини |
Буття людини в причетності до духу нації, суб'єктність як вираження Духу, підпорядкування Духові нації, внутрішнє самообмеження визнанням духовного начала Іншого, взаємодія з Іншим, творення матеріальної реальності |
Буття людини в смисловому, фізичному і ресурсному домінуванні, підпорядкування національно-владному ієрарху, право на домінування через ігнорування духовного начала Іншого |
|||
|
5 |
Інструментально- функціональна база |
Родова спадкоємність на матеріальний і духовний ресурс, аристократія, приватна власність, колективна власність, особистісна ініціатива |
Фізична, ресурсна і смислова перевага, що забезпечує право на оволодіння ресурсом Іншого |
||
|
6 |
Раціональна модель |
Духовна єдність поколінь, духовна спільнота - творець власного фізичного та смислового буття, духовна співпричетність людей, яка творить націю |
Домінування власної нації або асиміляція інших націй на основі володіння Абсолютом, абсолютна влада, підпорядкування ієрарху |
||
|
7 |
Ірраціональна символічна семантика |
Дух, Нація, Творчість, Ієрархія, Діяльність, Радість, |
Моя нація, підкорення, домінування, безпека, споживання |
||
|
8 |
Вітальні знаки |
Життя, Сила, Я, фізичне життя особи і нації |
Життя, Сила (насилля-владність), домінування |
||
|
9 |
Ресурсні знаки |
Природа, Засоби виробництва, час індивідуального буття, час колективного буття (вічність), Простір взаємодії з Природою, приватна власність, колективна матеріальна власність, особистісна ініціатива, творення матеріального буття |
Природа, час (неперервне буття традиції домінування), простір влади домінуючої нації, приватна або колективна власність осіб домінуючої нації |
||
|
10 |
Смислові знаки |
Буття духу (національна справедливість), соціальна справедливість, Суб'єктність в причетності до духу та творенні матеріального ресурсу, національна співпричетність |
Влада на основі причетності до ідей справедливості, Абсолюту, володіння Абсолютом, індивідуальна і колективна влада, домінування |
||
|
іі |
Телеологія |
Надання можливості духовного і матеріально-природного буття кожному представнику нації, кожній нації |
Підпорядкування світового матеріального та духовного простору домінуючій нації, володіння світом на основі причетності до ідеї власної кращості, вищості, десуб'єктизація Іншого на всіх рівнях |
політичний ідеологічний владний світоглядний
Теократизм
|
№ |
Ідеологія |
Теократизм /влада Бога, ієрархія святості |
Теократизм /влада церкви, ієрархія як домінування на основі володіння божественною істиною |
||
|
1 |
Суб'єкт Суспільно-політичного процесу |
Бог - суб'єкт Бог в людині - суб'єкт; Бог в суспльстві - суб'єкт Інший та кожен - суб'єктні в співпричетності до Бога |
церква - суб'єкт церковний ієрарх - суб'єкт; Відмова в суб'єктності Іншого на основі його непричетності до Бога, божественного знання |
||
|
Морфологічні рівні суспільних суб'єктів |
|||||
|
Людина |
Бог в кожній людині - суб'єкт, |
Бог як влада теократії - суб'єкт |
|||
|
Суспільство |
Суспільство в осягненні Бога - суб'єкт |
Володар теологічної істини - суб'єкт, церковний догмат як форма легітимації та непорушності влади |
|||
|
Людство |
Людство в осягненні Бога - суб'єкт |
Абсолют виражає себе через домінуючу церкву і її ієрарха, теократ - суб'єкт |
|||
|
2 |
Рушійні сили історичного процесу |
Бог, особи і суспільства в осягненні Бога |
Церква |
||
|
3 |
Буття суспільства |
Реалізація Бога в суспільному житті |
Буття церкви |
||
|
Спосіб здійснення буття |
розвиток в людях причетності до Бога |
Контроль церкви над суспільством |
|||
|
Небуття суспільства |
Втрата причетності до Бога |
Втрата влади церковними ієрархами |
|||
|
ОНТОЛОГІЯ |
Долання небуття |
Віднайдення Бога в людях і суспільних взаємозв'язках |
Повернення влади церковними ієрархами |
||
|
Буття людини |
смислове і творче буття, виявлення Бога в реальному житті |
Виконання церковних традиції як запорука метафізичного збереження |
|||
|
Спосіб здійснення буття |
Самотворення духовного смислу та матеріального ресурсу |
Ретрансляція традиції, ігнорування споживання, матеріального світу |
|||
|
Небуття людини |
Втрата відчуття Бога в собі |
Відділення від церкви |
|||
|
Долання небуття |
Відновлення відчуття Бога в собі, на основі чого розгортається смислове і фізичне буття |
Повернення до церкви, під владу ієрархів |
|||
|
Субстанція буття |
Бог |
ієрархія |
|||
|
Джерело буття |
Самотворення смислу і матеріального блага в через божественне в собі |
Виконання наказів церковних ієрархів як спосіб забезпечення споживання |
|||
|
4 |
АКСІОЛОГІЯ |
Благо / узагальнена ідея |
Бог в світі |
Влада церкви |
|
|
Благо суспільства |
Бог в суспільстві, суб'єктність кожного, творче і духовне становлення індивідів суспільства |
Підкорення владі церкви |
|||
|
Благо людини |
Виявлення Бога в собі, взаємодія з Іншим, творення божественної реальності в матеріальному світі |
Підкорення владі церкви |
|||
|
5 |
Інструментально- функціональна база |
Особистісна ініціатива |
Виконання наказів церкви |
||
|
6 |
Раціональна модель |
Єдність поколінь, людей як відчуття взаємної божественності, духовна спільнота - творець власного фізичного та смислового буття, співпричетність людей, яка творить суспільство |
Виконання наказів церкви, абсолютна влада церкви, суспільство як причетність до традиції і підпорядкування ієрарху |
||
|
7 |
Ірраціональна символічна семантика |
Бог, Творчість, Ієрархія, Діяльність, Радість, |
Домінування власної традиції та світогляду, підкорення, незмінність |
||
|
8 |
Вітальні знаки |
Бог, Життя, Я, Рід, неперервне фізичне і духовне життя людини і суспільства, |
Домінування, підкорення, обов'язок |
||
|
9 |
Ресурсні знаки |
Природа, Час (неперервне буття Бога в суспільстві, вічність), Простір буття суспільства, суспільна співпричетність в просторі і часі, індивідуальна і колективна матеріальна власність |
Природа, час, простір влади теократа, |
||
|
10 |
Смислові знаки |
Бог, любов, Істина, Суб'єктність в дусі, Творення, справедливість, неперервність життя в Богові |
Влада, домінування, правління, збереження моделі теократії |
||
|
11 |
Телеологія |
Буття як творення фізичного і смислового життя представниками Духу, на індивідуальному та колективному рівні, традиція буття в дусі |
Абсолютне домінування теократа і церкви, десуб'єктизація підвладних, |
Патерналізм
|
№ |
Ідеологія |
Патерналізм (маскулізм) |
Патерналізм - перверзія (мізогінія [44]) |
||
|
1 |
Суб'єкт суспільно- політичного процесу |
Чоловік - суб'єкт; суб'єктність прямо пропорційна результату діяльності; Кожен представник родини суб'єкт; Кожна родина - суб'єкт |
Я-Чоловік - суб'єкт; Я - Суб'єкт; Десуб'єктизація жінки та інших представників роду; |
||
|
Морфологічні рівні суспільних суб'єктів |
|||||
|
Людина |
Людина духовна і фізична - суб'єкт, Інший - суб'єкт |
Чоловік духовний і фізичний - суб'єкт, десуб'єктизація жінки і дітей |
|||
|
Суспільство |
Співдія чоловічого і жіночого у взаємосубєктності |
Домінування чоловіка, десуб'єктизація інших через фізичне насильство або економічну залежність |
|||
|
Людство |
Співдія чоловічого і жіночого у взаємосуб'єктності та продовженні роду |
Домінування чоловічого начала, взаємознищення або підкорення інших чоловіків |
|||
|
2 |
Суспільні сили історичного процесу |
Чоловік, Жінка, Діти, Рід, співпричетність, спів дія, людство |
Домінуючий чоловік, чоловіче начало |
||
|
3 |
Буття суспільства |
Буття духовне і матеріальне чоловічого і жіночого, співпричетність до спільного духовного життя |
Домінування Чоловічого в духовній і матеріальній сфері, залежність і безблагодатність жінки |
||
|
Спосіб здійснення буття |
Духовна і матеріальна взаємодія, співтворення |
Фізична, економічна чи смислова перевага, максимальне опанування з метою узалежнення жінки і дітей |
|||
|
Небуття суспільства |
Втрата духовного чи матеріального чоловічого чи жіночого потенціалу |
Втрата можливості чоловічого домінування |
|||
|
ОНТОЛОГІЯ |
Долання небуття |
Відновлення духовного і матеріального потенціалу людей. Віднайдення смислу у спів дії жіночого і чоловічого |
Повернення влади над жінкою, володіння смислом |
||
|
Буття людини |
Матеріальне і духовне творення благополуччя, співпраця з Іншим, колективізм, співпричетність поколінь |
Духовне домінування, матеріальне домінування або залежність |
|||
|
Спосіб здійснення буття |
Співтворення в смислі та матеріальному виробництві |
Підпорядкування жінки, інших (слабших) чоловіків та дітей |
|||
|
Небуття людини |
Втрата духовного смислу, фізичне зникнення, втрата співпричетності |
Втрата можливості домінування |
|||
|
Долання небуття |
Повернення до цінностей співпричетності, відповідальності |
Домінування |
|||
|
Субстанція буття |
Чоловіче, Жіноче, Природа |
Домінування в смислі та економічному ресурсі |
|||
|
Джерело буття |
Співдія чоловічого і жіночого в Природі і смислі |
Експансія, поглинання смислу і ресурсу слабших чоловіків, жінки та дітей |
|||
|
4 |
АКСІОЛОГІЯ |
Благо / узагальнена ідея |
Співдія чоловічого і жіночого в дусі, Природі, творенні, суб'єктність |
Домінування чоловічого в дусі, повна десуб'єктизація жінки, її абсолютне підкорення |
|
|
Благо суспільства |
Співдія чоловічого і жіночого в дусі, Природі, творенні, суб'єктність творче і духовне становлення індивідів |
Домінування чоловічого, повна фізична і смислова десуб'єктизація інших |
|||
|
Благо людини |
Буття людини в співпричетності внутрішнє самообмеження визнанням духовного начала Іншого, взаємодія з Іншим, творення матеріальної і духовної реальності |
Буття чоловіка в смисловому, фізичному і ресурсному домінуванні, підпорядкування чоловічій ієрархії, право на домінування через ігнорування духовного начала жінки |
|||
|
5 |
Інструментально- функціональна база |
матеріальний і духовний ресурс, особистісна ініціатива, Співдія чоловічого і жіночого |
Фізична, ресурсна і смислова перевага, що забезпечує право на оволодіння ресурсом Іншого |
||
|
6 |
Раціональна модель |
Співдія чоловічого і жіночого в дусі, Природі, Духовна єдність поколінь |
Домінування чоловічого на основі володіння Абсолютом, абсолютна влада, підпорядкування ієрарху |
||
|
7 |
Ірраціональна символічна семантика |
Чоловік, Жінка, Рід, Діти, Дух, Народ, Творчість, Діяльність, Радість, |
Чоловік, підкорення, домінування, безпека, обов'язок |
||
|
8 |
Вітальні знаки |
Життя, Сила, Я, фізичне життя особи і суспільства |
Життя, Сила (насилля-владність), домінування |
||
|
9 |
Ресурсні знаки |
Природа, Засоби виробництва, час індивідуального буття, час колективного буття (вічність), Простір взаємодії з Природою, приватна власність, колективна матеріальна власність, особистісна ініціатива, творення матеріального буття |
Природа, час (неперервне буття традиції чоловічого домінування), простір влади чоловіка, власність домінуючого ієрарха |
||
|
10 |
Смислові знаки |
Буття духу (національна справедливість), соціальна справедливість, Суб'єктність в причетності до духу та творенні матеріального ресурсу, національна співпричетність |
Влада чоловіка на основі причетності чоловічого начала до, Абсолюту, володіння Абсолютом, індивідуальна і колективна влада чоловіка, домінування, насильство. Відсутність смислу в жіночому |
||
|
11 |
Телеологія |
Надання можливості духовного і матеріально- природного буття чоловічому, жіночому, дітям в суспільстві |
Підпорядкування світового матеріального та духовного простору чоловікові, володіння світом на основі причетності чоловіка до Абсолюту, десуб'єктизація жінки, володіння дітьми як ресурсом, безсуб'єктною масою |
Фемінізм
|
№ |
Ідеологія |
фемінізм |
фемінізм - перверзія (андрофобія, мізоандрія [44])) |
||
|
1 |
Суб'єкт суспільно-політичного процесу |
Жінка - суб'єкт; суб'єктність прямо пропорційна здатності відчувати істину і творити (родити); Кожен представник родини суб'єкт; Кожна родина - суб'єкт |
Я-Жінка - суб'єкт; Я - Суб'єкт; Десуб'єктизація чоловіка, заперечення роду та дітей; |
||
|
Морфологічні рівні суспільних суб'єктів |
|||||
|
Людина |
Людина духовна і фізична - суб'єкт, Інший - суб'єкт |
Жінка духовна і фізична - суб'єкт, десуб'єктизація чоловіка, відкидання дітей |
|||
|
Суспільство |
Співдія жіночого і чоловічого у взаємосуб'єктності |
Домінування жінки, десуб'єктизація чоловіка через смислове заперечення |
|||
|
Людство |
Співдія жіночого і чоловічого у взаємосуб'єктності та продовженні роду |
Домінування жіночого начала, ігнорування або заперечення чоловіків |
|||
|
2 |
Суспільні сили історичного процесу |
Жінка, Чоловік, Особа, співдія, творення |
Жінка |
||
|
3 |
Буття суспільства |
Буття духовне і матеріальне жіночого і чоловічого, співпричетність до спільного духовного життя |
Домінування Жіночого в духовній і матеріальній сфері, безблагодатність та ігнорування чоловіка |
||
|
Спосіб здійснення буття |
Духовна і матеріальна взаємодія, співтворення |
Смислова чи економічна перевага, максимальне домінування через відмову від дітей |
|||
|
Небуття суспільства |
Втрата духовного чи матеріального чоловічого чи жіночого потенціалу нації |
Домінування чоловіка, Втрата суб'єктності жінки |
|||
|
ОНТОЛОГІЯ |
Долання небуття |
Відновлення духовного і матеріального потенціалу людей. Віднайдення смислу у спів дії жіночого і чоловічого |
Повернення суб'єктності жінки, володіння смислом, десуб'єктизація чоловіка |
||
|
Буття людини |
Матеріальне і духовне творення благополуччя, співпраця з Іншим, колективізм, співпричетність поколінь |
Духовне домінування, матеріальне домінування |
|||
|
Спосіб здійснення буття |
Співтворення в смислі та матеріальному виробництві |
Ігнорування чоловіка, відмова від дітей або «привласнення» дітей, домінування жінки в суспільстві |
|||
|
Небуття людини |
Втрата духовного смислу, фізичне зникнення, втрата співпричетності |
Втрата можливості домінування, десуб'єктизація жінки |
|||
|
Долання небуття |
Повернення до цінностей співпричетності, відповідальності |
Домінування, ігнорування |
|||
|
Субстанція буття |
Чоловіче, Жіноче, Природа |
Домінування жінки в смислі та економічному ресурсі |
|||
|
Джерело буття |
Співдія чоловічого і жіночого в Природі і смислі |
Експансія, поглинання смислу і ресурсу чоловіка |
|||
|
4 |
АКСІОЛОГІЯ |
Благо / узагальнена ідея |
Співдія чоловічого і жіночого в дусі, Природі, творенні, суб'єктність |
Домінування жіночого в дусі, повна десуб'єктизація чоловіка, його абсолютне ігнорування |
|
|
Благо суспільства |
Співдія чоловічого і жіночого в дусі, Природі, творенні, суб'єктність творче і духовне становлення індивідів |
Домінування жіночого, повна смислова десуб'єктизація чоловіка |
|||
|
Благо людини |
Буття людини в співпричетності внутрішнє самообмеження визнанням духовного начала Іншого, взаємодія з Іншим, творення матеріальної і духовної реальності |
Буття жінки в смисловому і ресурсному домінуванні, право на домінування та ігнорування через заперечення духовного, смислового начала чоловіка |
|||
|
5 |
Інструментально- функціональна база |
матеріальний і духовний ресурс, особистісна ініціатива, Співдія чоловічого і жіночого |
ресурсна і смислова перевага, що забезпечує право на оволодіння ресурсом чоловіка |
||
|
6 |
Раціональна модель |
Співдія жіночого і чоловічого в дусі, Природі, Духовна єдність поколінь |
Домінування жінки на основі володіння Абсолютом |
||
|
7 |
Ірраціональна символічна семантика |
Чоловік, Жінка, Рід, Діти, Дух, Народ, Творчість, Діяльність, Радість, |
Жінка, домінування, десуб'єктизація Чоловіка, безпека |
||
|
8 |
Вітальні знаки |
Народження, Життя, Сила, Єдність, Я, фізичне і духовне життя жінки, чоловіка, дітей |
Жінка, домінування |
||
|
9 |
Ресурсні знаки |
Природа, Вічність, Простір взаємодії жіночого і чоловічого, співтворення матеріального буття та буття смислу |
Природа, простір влади жінки |
||
|
10 |
Смислові знаки |
Жінка, Чоловік, Діти, Буття співпричетності, справедливість, Суб'єктність, співпричетність |
Влада жінки, на основі причетності жіночого начала до Абсолюту, володіння Абсолютом, індивідуальна і колективна влада жінки. Відсутність смислу в чоловічому |
||
|
11 |
Телеологія |
Надання можливості творчого духовного і матеріально-природного буття чоловічому, жіночому, дітям в суспільстві |
Підпорядкування світового матеріального та духовного простору жінці, володіння світом, десуб'єктизація чоловіка, відсутність дітей |
Підсумовуючи цю спробу структуризації семантичних смислів ідеології, можемо сказати, що вони формуються на основі внутрішньо-смислових запитів особи і суспільства. Владно-політичні ідеології тісно пов'язані із екзистенційними та смисложиттєвими цінностями, а також відображають намагання збереження буття на профанно-фізичному та духовному рівнях. Водночас в них наявний процес продукування псевдо-смислів, які породжують формальну, фальшиву, симулякричну реальність, що руйнує не лише екзистенційно-буттєві запити політичних ідеологій, а загалом смислове поле суспільства. Розуміння цих двох типів реальності дасть змогу більш адекватно оцінювати і розуміти складні процеси владного становлення та політичного буття.
Література
1. Бодрийар Жан. Насилие глобализации. Перев. с франц. Юлии Бессоновой, Ноябрь 2002. Данный отрывок взят из эссе «Power Inferno». Печатается по изданию: LE MONDE DIPLOMATIQUE, NOVEMBRE 2002, Page 18 // http://www.enot.ru/enot1/cd_1.html
2. Валіцький А. Марксизм і стрибок у царство свободи: історія комуністичної утопії / Пер. З польськ. Д.Андрухів. - К.: Вид. дім «Всесвіт» 1999.
3. Грабовський С. Українська людина у вимірах ХХ століття: до постановки проблеми. - К.: Київське братство, 1997. - 118 с.
4. Донченко О, Романенко Ю. Архетипи соціального життя і політика (Глибинні регулятиви психополітичного повсякдення): Монографія. - К.: Либідь, 2001. - 334с.
5. Дугин А. Основы геополитики. Москва: Арктогея, 2000.
6. Еремеев Д.Е. Ислам: образ жизни и стиль мышления. - М.: Политиздат, - 288 с.
7. Заздравнова О. И. Идеология в эволюционирующем социуме. Диссертация на соискание ученой степени доктора философских наук. - Запорожье, - 416 с.
8. Камю А. Размышления о гильйотине // Изнанка и лицо: Сочинения. - М.: ЗАО Изд-во ЭКСМО-Пресс; Харьков: Изд-во «Фолио», 1998. - 864 с. (Серия «Антология мысли»).
9. Кафарський В. Комунізм і український національно-визвольний рух. - Івано-Франківськ: Плай, 2002. - 832 с.
10. Коваль О.А. Маніпулювання релігійною свідомістю: сутність і засоби. Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філософських наук. К., 2006. - 20 с.
11. Консерватизм: Антологія / упоряд. О.Проценко, В.Лісовий. - К.: Смолоскип, 1998. - XVI + 598 с.
12. Крымский С.Б. Культурные архетипы, или знание до познания // Природа. №11. - 1991. - с.70-75.
13. Лебон Г. Психология масс // Психология масс. Хрестоматия. - Самара: Издательский дом «Бахрах», 1998. - С. 5-130.
14. Ленин В. Вопросы национальной политики и пролетарского интернационализма. - М., 1965.- 192 с.;
15. Лібералізм:Антологія / Упоряд. О.Проценко, В.Лісовий. - К.: Смолоскип, 2002. - X+1126 с.
16. Майерс Д. Социальная психология. 6 изд., перераб. И доп. - СПб.: Питер, - 752 с.
17. Макаренко В.П. Главные идеологии современности. - Ростовн/Д.: изд.-во «Феникс», 2000. - 480 с.
18. Мангейм К. Идеология и утопия // Утопия и утопическое мышление. - М.: Прогресс, 1991. - С. 113-169.
19. Маркс К. Капітал. Критика політичної економії. Т.1. // Маркс К. і Енгельс Ф. Твори, т.23. К.: Державне видавництво політичної літератури УРСР. - 1963. - 847 с.
20. Махнич В. Историко-культурное введение в политологию//Интернет, www/ russ. ru/ Русский Университет.
21. Націоналізм: Антологія / Упоряд. О.Проценко, В.Лісовий. - К.: Смолоскип, 2000. - 872 с.
22. Ортега-и-Гассет, Хосе. Восстание масс // Психология масс. Хрестоматия. - Самара: Издательский дом «Бахрах», 1998. - С. 195-314.
23. Основи теорії ґендеру: Навчальний посібник. - К.: «К.І.С.», - 535 с.
24. Панарин А.С. Философия политики. - М.: Новая школа, 1996. - 424 с.
25. Рікер П. Ідеологія та утопія /Пер. з англ. - К.: ДУХ І ЛІТЕРА, - 386с.
26. Сичивиця О. Дві іпостасі комуністичної парадигми суспільного прогресу або дволикий Янус комунізму // Українські проблеми.1(5), Львів,1994.- С. 83-89.
27. Сичивиця О.М. Основні парадигми філософії історії: Консп. лекцій. - Львів: ЛЛІ, 1993. - 80 с.
28. Сознание и социальная реальность. / научн. Ред. И.Ф.Кононов - Луганск: «Альма матер», 2004. - С. 75,77.
29. Сорокин П. Человек. Цивилизация. Общество / Пер. С англ.. - М.: Политиздат, 1992. - 543 с.
30. Стархоук (Мириам Саймос). Избранные главы из книги «Темные думы: магия секс и политика». // Антология ненасилия. 2-е изданиеСоветско-американская гуманитарная инициатива.Москва- Бостон, 1992. - С.158-187.
31. Технократическая партия. Технократическая идеология. http://tkp. spb.ru
32. Тоффлер Э. Метаморфозы власти: Пер.с англ. - М.: ООО «Издательство АСТ», 2002. - 669 с.
33. Утопический социализм: Хрестоматія/ общ.ред. А.И. Володина. - М.: политиздат, 1982. - 512 с.
34. Філософія політики: Короткий енциклопедичний словник / Авт.-упоряд.: Андрущенко В.П. та ін. - К.: Знання України, 2002. -670 с.
35. Франк С.Л. Философские предпосылки деспотизма // Вопросы философии. - 1992.- №3.- С. 114 - 127.
36. Фрейд З. Массовая психология и анализ человеческого «Я» // Психология масс. Хрестоматия. - Самара: Издательский дом «Бахрах», 1998. - С. 131-194.
37. Фромм Е. Человек для самого себя // Фромм Э. Психоанализ и этика. - М.: ООО «Издательство АСТ-ЛТД», 1998. - С.23-257.
38. Фуко М. История сексуальности-III: Забота о себе. Пер. с французского Т. Н. Титовой и О. И. Хомы под общей редакций А. Б. Мокроусова. Дух и литера. ГРУНТ. РЕФЛ-БУК К., Москва. -1998. - 285 с.
39. Чанышев А.Н. Некоторые соображения по поводу статьи двух философов // Вестник московского университета. Сер. 7, ФИЛОСОФИЯ. 1991. №2. - С. 86-88.
40. Шелєр М. Положення людини в космосі /Читанка з історії філософії: У 6 кн./ Під ред. Г.І.Волинки. - К.: Фірма «Довіра», 1993. -кн. 6.: Зарубіжна філософія ХХ ст../ Під ред.. Г.І.Волинки. - с.146-151.
41. ЮнгК.Г. Сознание и бессознательное / пер.с англ. - СПб.: Университетская книга,1997.- 544с.
42. Ящук Т.І. Діяльність як спосіб суспільного буття людини // Філософія. Курс лекцій / Бичко І.В., Табачковський В.Г., Горак Г.І. та ін.- К.; Либідь, 1993. - С.515-527.
43. Luhman Niklas. Organisation und Entscheidung. Westdeutscher Verlag 2000, 479 S.
44. Інтернет // http://pl.wikipedia.org/wiki/Androfobia
Размещено на Allbest.ru
Подобные документы
Поняття та сутність ідеології, її головне призначення та співвідношення з політикою, погляди різних політологів на її теорію. Зміст і призначення політичних цінностей. Характеристика спектру ідейно-політичних сил. Особливості сучасних ідеологічних систем.
курсовая работа [54,4 K], добавлен 06.02.2011Проблема "політичного темпераменту" партій як одна з головних у політичних науках. Мета політико-пропагандистського, ідеологічного впливу. Український лібералізм як світоглядна концепція. Еліта (аристократія) в історичному контексті В. Липинського.
контрольная работа [2,0 M], добавлен 13.02.2011Анархізм - один з ідеологічних напрямів і рухів, що мали місце в Україні на початку ХХ століття та, зокрема, у період 1917-1921 років. Формування ідеології анархізму, основні його теоретики. Держава як головне джерело соціального та політичного зла.
реферат [20,2 K], добавлен 18.01.2010Сутність і функції політичної ідеології. Соціально-політичні ідеї лібералізму та неолібералізму. Ідеологія і політика консерватизму і неоконсерватизму. Соціалізм і соціал-демократизм. Анархізм, троцкізм і фашизм. Націоналізм та ідеологія "нових лівих".
реферат [37,8 K], добавлен 23.04.2009Загальні підходи та характеристики типології політичних систем: військових та громадянських; закритих й відкритих; мікроскопічних та макроскопічних; авторитарних й тоталітарних. Основні ідеології політичних систем: неоконсерватизм, лібералізм, комунізм.
реферат [56,5 K], добавлен 10.06.2011Елементи політичної системи суспільства. Особливості формування та розвитку політичних систем США і Великої Британії, їх спільні та відмінні риси, переваги та недоліки. Регіональні структури влади та місцевого самоврядування. Виборча та партійна системи.
курсовая работа [49,7 K], добавлен 30.12.2013Специфічні ознаки та передумови становлення класичного лібералізму. Ліберальні принципи, які визначають відношення влади до суспільства та свобод і рівності людини. Значення розвитку ліберальної ідеології та її вплив на інші суспільно-політичні течії.
курсовая работа [54,3 K], добавлен 11.12.2013Політичні партії та їх роль в політичній системі суспільства. Базові характеристики політичних об'єднань. Основні напрямки становлення політичної системи в незалежній Україні. Громадсько-політичні об’єднання та рухи. Типологія партійних систем.
реферат [48,6 K], добавлен 29.01.2011Сутність поняття "тероризм". Екстремізм радикально-революційного та радикально-консервативного характеру як основа ідеологічних доктрин тероризму. Основоположники соціального тероризму. Виникнення лівого тероризму. Представники правого тероризму в США.
курсовая работа [41,8 K], добавлен 28.09.2009Політичні партії та їх роль в політичній системі суспільства. Функції політичної партії. Правові основи створення і діяльності політичних партій. Типологія політичних партій і партійних систем. Особливості становлення багатопартійної системи в Україні.
реферат [28,9 K], добавлен 14.01.2009
