Робота з базами даних
Розробка системи FinExpert для автоматизації бізнес-процесів підприємств. Робота з файлами баз даних і офісною технікою. Створення в Microsoft Access бази даних товарів і замовлень фірми "Фуршет". Інструктаж з техніки безпеки та промислової санітарії.
Рубрика | Программирование, компьютеры и кибернетика |
Вид | отчет по практике |
Язык | украинский |
Дата добавления | 12.03.2013 |
Размер файла | 3,5 M |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Кам'янець-подільський коледж харчової промисловості НУХТ
Щоденник-звіт практики
Календарний графік проходження практики
№ п/п |
Назва робіт |
Кількість днів |
Дата |
Відмітки про виконання |
|
1 |
Інструктаж з техніки безпеки та промислової санітарії. Ознайомлення з підприємством (установою), станом промислової санітарії та заходами охорони праці і протипожежного захисту |
3 |
13.10-15.10 |
Виконано |
|
2 |
Робота або дублювання на робочих місцях |
8 |
16.10-23.10 |
Виконано |
|
3 |
Вивчення програмної документації в структурних підрозділах підприємства чи установи |
4 |
24.10-27.10 |
Виконано |
|
4 |
Оволодіння уміннями і навичками роботи інженерно-технічних працівників |
2 |
28.10-29.10 |
Виконано |
|
5 |
Узагальнення матеріалів з практики. Самостійна робота студентів |
2 |
30.10-31.10 |
Виконано |
|
6 |
Оформлення звіту по практиці |
2 |
01.11-02.11 |
Виконано |
1. Інструктаж з техніки безпеки та промислової санітарії. Ознайомлення з підприємством (установою), станом промислової санітарії та заходами охорони праці і протипожежного захисту
Прибувши на приватне підприємство "Фуршет" , яке займається продажем різного плану товарів яке задовольняє від власників великого бізнесу і підприємців до студентів і пенсіонерів , мені провели вступний інструктаж при роботі з ПК, які має такі основні положення:
1.1 Загальні положення
Інструкція є обов'язковим для виконання нормативним документом для працівників, які прийняті на роботу у ДП "Маркет-Плазо" і працюють на персональному комп'ютері.
Інструкція з охороні праці при роботі на персональному комп'ютері (персональних електронно-обчислювальних машинах (далі - ПЕОМ) і _ідео дисплейних терміналах (далі - ВДТ)) розроблена відповідно до НПАОП 0.00-6.03-93 "Порядок опрацювання та затвердження власником нормативних актів про охорону праці, що діють на підприємстві", Положення про розробку інструкцій з охорони праці, затвердженого наказом Держнаглядохоронпраці від 29.01.98 № 9, на підставі "Правил охорони праці під час експлуатації електронно-обчислювальних машин" (НПАОП 0.00-1.28-10.), Державних санітарних правил і норм роботи з візуальними дисплейними терміналами електронно-обчислювальних машин (ДсанПіН 3.3.2- 007-98) і визначає вимоги безпеки, а також санітарно-гігієнічні вимоги при роботі на ПЕОМ.
Відповідно до Закону України "Про охорону праці " працівники зобов'язані дбати про особисту безпеку і здоров'я, а також про безпеку і здоров'я оточуючих людей в процесі виконання будь-яких робіт чи під час перебування на території підприємства, знати і виконувати вимоги нормативно-правових актів з охорони праці, правила поводження з машинами, механізмами, устаткуванням та іншими засобами виробництва, користуватися засобами колективного і індивідуального захисту, проходити у встановленому законодавством порядку попередні і періодичні медичні огляди.
До самостійної роботи на персональному комп'ютері допускаються особи, які пройшли навчання, інструктаж та перевірку знань з охорони праці, пожежної безпеки та "Правил охорони праці під час експлуатації електронно-обчислювальних машин", мають першу кваліфікаційну групу по електробезпеці, пройшли попередній медичний огляд і не мають медичних протипоказань.
Працюючі на ПЕОМ повинні проходити періодичні медичні огляди один раз на рік.
Жінки з часу встановлення вагітності і в період годування дитини грудьми до виконання всіх видів робіт, зв'язаних з використанням персонального комп'ютера, не допускаються.
Небезпечними і шкідливими виробничими чинниками при роботі на персональному комп'ютері є:
- наявність шуму і вібрації;
- електростатичне поле між екраном і оператором;
- наявність пилу, озону, оксидів азоту і аероіонізації;
- підвищений рівень прямого та відображеного відблиску;
- нерівномірність розподілу яскравості в полі зору;
- підвищена яскравість світлового зображення;
- небезпека ураження електричним струмом при порушенні ізоляції струмопровідних частин обладнання чи електропроводки;
- підвищений або знижений рівень освітленості;
- підвищений рівень засліплювальності;
- напруження зору та уваги;
- інтелектуальні та емоційні навантаження;
- тривалі статичні навантаження;
- монотонність праці;
- великий обсяг інформації, що обробляється за одиницю часу.
Невиконання вимог цієї Інструкції вважається порушенням трудової дисципліни та нормативно-правових актів про охорону праці, за які працівник може бути притягнутий до дисциплінарної, адміністративної, матеріальної або кримінальної відповідальності згідно з законодавством України.
1.2 Вимоги до організації робочого місця
Площа на одне робоче місце з персональним комп'ютером для користувачів повинна складати не менше 6 м?, а об'єм - не менше 20 м?.
Неприпустимим є розташування приміщень для роботи з ВДТ та ПЕОМ у підвалах та цокольних поверхах.
По відношенню до світлових прогонів робочі місця з персональним комп'ютером повинні розташовуватися так, щоб природне світло падало збоку, переважно зліва.
Робочі місця з ВДТ та ПЕОМ треба розміщувати так, щоб відстань між бічними поверхнями ВДТ була не меншою за 1,2 м; відстань між тильною поверхнею одного ВДТ та екраном іншого не повинна бути меншою 2,5 м.
За потреби особливої концентрації уваги під час виконання робіт суміжні робочі місця операторів треба відділяти одне від одного перегородками висотою 1,5-2 м.
Конструкція робочого місця користувача ВДТ (при роботі сидячи) має забезпечувати підтримання оптимальної робочої пози з такими ергономічними характеристиками: ступні ніг - на підлозі або на підставці для ніг; стегна - в горизонтальній площині; передпліччя - вертикально; лікті - під кутом 70-900 до вертикальної площини; зап`ястя зігнуті під кутом не більше 200 відносно горизонтальної площини, нахил голови - 15-200 відносно вертикальної площини.
Якщо користування ВДТ та ПЕОМ є основним видом діяльності, то вказане обладнання розміщується на основному робочому столі, як правило, з лівого боку.
Якщо використання ВДТ та ПЕОМ є періодичним, то устаткування, як правило, розміщується на приставному столі, переважно з лівого боку від основного робочого столу. Кут між столами має бути 90-1400.
Висота робочої поверхні столу для ВДТ має бути в межах 680-800 мм, а ширина - забезпечувати можливість виконання операцій в зоні досяжності моторного поля. Рекомендовані розміри столу: висота - 725 мм, ширина - 600-1400 мм, глибина - 800-1000 мм.
Робочий стіл для ВДТ повинен мати простір для ніг висотою не менше 600 мм, шириною не менше 500 мм, глибиною на рівні колін не менше 450 мм, на рівні витягнутої ноги - не менше 650 мм.
Стіл, як правило, має бути обладнаним підставкою для ніг шириною не менше 300 мм та глибиною не менше 400 мм, з можливістю регулювання по висоті в межах 150 мм та кута нахилу опорної поверхні - в межах 200. Підставка повинна мати рифлену поверхню та бортик на передньому краї заввишки 10 мм.
Робоче сидіння (стілець, крісло) користувача ВДТ та персональної ЕОМ повинно мати такі основні елементи: сидіння, спинку та стаціонарні або знімні підлокітники; бути підйомно-поворотним та таким, що регулюється за висотою, кутом нахилу сидіння та спинки, за відстанню спинки до переднього краю сидіння, висотою підлокітників.
Ширина та глибина сидіння повинні бути не меншими за 400 мм. Висота поверхні сидіння має регулюватися в межах 400-500 мм, а кут нахилу поверхні - від 150 вперед до 50 назад. Поверхня сидіння має бути плоскою, передній край - заокругленим.
Висота спинки сидіння має становити 300-20 мм, ширина - не менше ніж 380 мм, радіус кривизни в горизонтальній площині - 400 мм. Кут нахилу спинки повинен регулюватися в межах 1-300 відносно вертикального положення. Відстань від спинки до переднього краю сидіння повинна регулюватись у межах 260-400 мм.
Для зниження статичного напруження м`язів рук необхідно застосовувати стаціонарні або знімні підлокітники довжиною не менше 250 мм, шириною - 50-70 мм, що регулюються по висоті над сидінням у межах 230-30 мм та по відстані між підлокітниками в межах 350-500 мм.
Поверхня сидіння, спинки та підлокітників має бути напівм`якою, з неслизьким, , повітронепроникним покриттям , що легко чиститься і не електризується.
Екран ВДТ та клавіатура мають розташовуватися на оптимальній відстані від очей користувача, але не ближче 600 мм, з урахуванням розміру алфавітно-цифрових знаків та символів.
Відстань від екрана до очей працівника повинна складати:
при розмірі екрану по діагоналі 35/38 см (14"/15") ---- 600-700 мм
43 см (17")------------- 700-800 мм
48 см (19")------------- 800-900 мм
53 см (21")------------- 900-1000 мм
Робоче місце з ВДТ слід оснащувати пюпітром (тримачем) для документів, що легко переміщується.
Клавіатуру слід розміщувати на поверхні столу або на спеціальній, регульованій за висотою, робочій поверхні окремо від столу на відстані 100-300 мм від краю, ближчого до працівника. Кут нахилу клавіатури має бути в межах 5-15°.
ПЕОМ, периферійні пристрої ПЕОМ повинні підключатися до електромережі тільки з допомогою справних штепсельних з`єднань і електророзеток заводського виготовлення.
Штепсельні з`єднання та електророзетки, крім контактів фазового та нульового робочого провідників, повинні мати спеціальні контакти для підключення нульового захисного провідника.
Неприпустимим є підключення ПЕОМ, периферійних пристроїв ПЕОМ до звичайної двопровідної електромережі, в тому числі - з використанням перехідних пристроїв.
У приміщенні, де одночасно експлуатується більше п`яти ПЕОМ, на помітному та доступному місці повинен бути встановлений аварійний резервний вимикач, який може повністю вимкнути електричне живлення приміщення, крім освітлення.
Вікна приміщень з ВДТ повинні мати регулювальні пристрої для відкривання, а також жалюзі, штори, зовнішні козирки тощо.
Штучне освітлення приміщення з робочими місцями, обладнаними ВДТ ПЕОМ, має бути обладнане системою загального рівномірного освітлення. У приміщеннях, де переважають роботи з документами, допускається вживати систему комбінованого освітлення (додатково до загального освітлення встановлюються світильники місцевого освітлення).
Для підтримки допустимих значень мікроклімату у приміщеннях з ПЕОМ необхідно передбачати установки або прилади зволоження та/або штучної іонізації, кондиціювання повітря та щоденно проводити вологе прибирання.
Приміщення з ПЕОМ повинні бути оснащені переносними вуглекислотними вогнегасниками з розрахунку один вогнегасник з величиною заряду вогнегасної речовини 3 кг і більше на кожні 20 м? площі і аптечкою першої медичної допомоги.
Працюючим з персональним комп'ютером з високим рівнем напруженості під час регламентованих перерв і в кінці робочого дня показане психологічне розвантаження в спеціально обладнаних приміщеннях (кімната психологічного розвантаження).
1.3 Вимоги безпеки перед початком роботи
Перед початком роботи користувач ПЕОМ зобов'язаний:
- оглянути і привести в порядок робоче місце, переконатися, що на робочому місці відсутні сторонні предмети, усі пристрої та блоки ПЕОМ приєднані до системного блоку за допомогою штатних кабелів згідно з монтажною схемою;
- відрегулювати освітленість на робочому місці, переконатися в достатній освітленості і відсутності віддзеркалень на екрані, відсутності зустрічного світлового потоку;
- протерти спеціальною серветкою екран ВДТ від пилу та інших забруднень;
- переконатися у відсутності дискет в дисководах системного блоку;
- перевірити правильність установки стола, стільця, підставки для ніг, пюпітра, положення обладнання, кута нахилу екрана, положення клавіатури і, при необхідності, провести регулювання з метою виключення незручних поз, тривалих напружень.
При включенні комп'ютера користувач зобов'язаний дотримувати наступну послідовність включення обладнання:
- блок живлення;
- периферійні пристрої (принтер, монітор, сканер);
- системний блок.
Користувачу ПЕОМ забороняється приступати до роботи при:
- виявленні несправності обладнання;
- відсутності захисного заземлення пристроїв ПЕОМ і ВДТ;
- відсутності вуглекислотного вогнегасника і аптечки першої допомоги;
- порушенні гігієнічних норм щодо розміщення ВДТ.
Для зменшення впливу шкідливих чинників рекомендується:
- підготувати робоче місце так, щоб виключити незручні пози і тривалі напруження;
- виключити відблиски на екрані;
- не користуватися люмінесцентними лампами, якщо вони мигають.
Про всі відхилення і порушення, що встановлені перед початком роботи на ПЕОМ, необхідно повідомити адміністратора системи і не приступати до роботи до їх усунення.
1.4 Вимоги безпеки під час виконання роботи
Користувач ПЕОМ під час роботи зобов'язаний:
- виконувати тільки ту роботу, яка йому була доручена і по якій він проінструктований;
- тримати відкритими всі вентиляційні отвори пристроїв;
- при необхідності припинення роботи на деякий час коректно закрити всі активні задачі;
- відключати живлення тільки в тому випадку, якщо під час перерви в роботі на комп'ютері працівник вимушений знаходитися в безпосередній близькості від ВДТ, в іншому випадку живлення дозволяється не відключати;
- при роботі з текстовою інформацією вибирати найбільш приємний режим представлення чорних символів на білому фоні;
- дотримувати відстань від очей до екрана в межах 60-80 см;
- виконувати санітарні норми і дотримувати режимів роботи і відпочинку.
Рекомендується через кожні дві години роботи застосовувати перерву для відпочинку тривалістю 15 хвилин.
У всіх випадках, коли виробничі обставини не дозволяють застосувати регламентовані перерви, тривалість безперервної роботи з ВДТ не повинна перевищувати 4 години. Якщо за характером трудової діяльності робота продовжується більше 8 годин, перерви для відпочинку тривалістю 15 хвилин повинні надаватися через кожну годину.
Під час регламентованих перерв з метою зниження нервово-емоційного напруження, стомлення зорового аналізатора, усунення впливу гіподинамії, запобігання розвитку стомлення доцільно виконувати комплекси спеціальних фізичних вправ.
З метою зменшення негативного впливу монотонності доцільно застосовувати чергування операцій осмисленого введення тексту і числових даних з редагуванням текстів і перевіркою даних.
Користувачу ПЕОМ під час роботи забороняється:
- торкатися одночасно екрана монітора і клавіатури;
- торкатися до задньої панелі системного блоку при включеному живленні;
- перемикати роз'єми інтерфейсних кабелів периферійних пристроїв при включеному живленні;
- зберігати біля ПЕОМ, ВДТ і ПП папір, дискети, інші носії інформації, запасні блоки, деталі тощо, якщо вони не використовуються для поточної роботи;
- відключати живлення під час виконання активної задачі;
- проводити часте перемикання живлення;
- відключати захисні пристрої, самочинно проводити зміни у конструкції та складі ПЕОМ або їх технічне налагодження;
- працювати з ВДТ, в яких під час роботи з`являються нехарактерні сигнали, нестабільне зображення на екрані тощо;
- працювати на матричному принтері без вібраційних килимків для гасіння вібрації та шуму та зі знятою (піднятою) верхньою кришкою;
- допускати попадання вологи на поверхню системного блоку, монітора, на робочу поверхню клавіатури, дисководів, принтерів та інших пристроїв;
- включати сильно охолоджене (принесене з вулиці в зимовий час) обладнання;
- проводити самостійно розкриття і ремонт обладнання.
Забороняється проводити ремонт, обслуговування та налагодження ПЕОМ, ВДТ і ПП безпосередньо на робочому місці користувача.
При постійній роботі екран повинен знаходитися в центрі поля огляду, а документи - зліва на столі або на пюпітрі в одній площині з екраном.
1.5 Вимоги безпеки після закінчення роботи
Відключити ВДТ, ПЕОМ та периферійні пристрої від електричної мережі, дотримуючись наступної послідовності:
- провести закриття всіх активних задач;
- переконатися, що в дисководах немає дискет, флешок;
- вимкнути живлення ВДТ, системного блоку, якщо не передбачено автоматичне відключення;
- вимкнути живлення всіх периферійних пристроїв;
- відключити блок живлення.
Оглянути і привести в порядок робоче місце.
Повідомити безпосереднього керівника про всі недоліки, які мали місце під час роботи.
1.6 Вимоги безпеки в аварійних ситуаціях
Користувач ПЕОМ зобов'язаний:
У разі виникнення аварійної ситуації необхідно негайно відключити ПЕОМ, ВДТ і ПП від електричної мережі.
У всіх випадках виявлення обривів проводів живлення, несправності заземлення і інших пошкоджень електроустаткування, появи запаху гару негайно відключити ВДТ та ПЕОМ від електричної мережі і повідомити про аварійну ситуацію керівнику і системному адміністратору.
При займанні обладнання - відключити живлення і вжити заходів по гасінню пожежі за допомогою вуглекислотного вогнегасника, викликати пожежну команду за номером "101" або за номером телефону місцевого зв'язку і повідомити про те, що сталося керівника робіт.
У разі подальшого поширення вогню, який загрожує особистому життю і життю оточуючих людей, треба евакуюватись самому і допомогти евакуації людей згідно з планом евакуації.
При будь-яких збоях в роботі технічного обладнання або програмного забезпечення негайно викликати адміністратора системи.
У разі появи болю в очах, різкому погіршенні видимості, неможливості сфокусувати погляд або навести його на різкість, появі болю в пальцях і кистях рук, посиленні серцебиття треба негайно припинити роботу і звернутися до лікаря.
У разі відключення електропостачання слід припинити роботу і доповісти керівнику. Не дозволяється самостійно з'ясовувати і усувати причину несправності.
Необхідно пам'ятати, що напруга може також несподівано з'явитися, як і зникла.
У разі потреби користувач ПЕОМ зобов'язаний надати допомогу потерпілим при аварії, від нещасного випадку відповідно до Інструкції "З надання першої (долікарської) допомоги потерпілим при нещасних випадках на виробництві", використовуючи наявні в аптечці медикаменти і засоби для надання допомоги.
2. Робота або дублювання на робочих місцях
2.1 Основні особливості роботи з Access
В Access поняття БД віднесено до одного файлу, що вміщує всю інформацію. Кожна БД Access складається з таких об'єктів: таблиць, запитів, форм, звітів, макрокоманд і модулів. На рис.2.1 наведені основні об'єкти в Access.
Рисунок 2.1 - Об'єкти бази даних
В Microsoft Access існують чотири режими роботи з таблицями:
режим Таблиці;
режим Конструктора;
режим Зведеної таблиці;
режим Зведеної діаграми.
У режимі Таблиці здійснюється робота з даними, що знаходяться в таблиці: перегляд, редагування, додавання, сортування і т.п.
В режимі Конструктора створюється або модифікується структура таблиці, тобто задаються імена полів, таблиці і їх типи, поля описуються, задаються їх властивості (рис.2.2).
Рисунок 2.2 - Вікно нової таблиці в режимі Конструктора
У режимах Зведеної таблиці і Зведеної діаграми зручно виконувати аналіз даних, динамічно змінюючи способи їх уявлення.
Існує також додатковий режим - режим Попереднього перегляду, який дозволяє побачити розташування даних на листі перед здійсненням друку таблиці.
Новий режим - Зведеної таблиці - дозволяє представляти табличні дані в зручнішому і досяжному вигляді. Зведена таблиця дозволяє групувати, підсумовувати або якимсь іншим чином обробляти дані із звичайної таблиці Access. Цей режим є з одного боку аналогом зведених таблиць в Excel, а з іншого боку - розвитком вже давно використовуваних в Access перехресних запитів.
Режим Зведеної діаграми тісно пов'язаний із зведеною таблицею. Це просто графічне представлення зведеної таблиці. У попередніх версіях Access діаграми могли використовуватися тільки в звітах. Тепер вони стали динамічними, і є можливість створювати ці діаграми і управляти ними в інтерактивному режимі прямо на екрані монітора. Проте хоча можна створити зведену таблицю для звичайної таблиці Access, на наш погляд, найбільш ефективний цей режим для запитів і форм. Таблиці Access, якщо вони правильно спроектовані, як правило, не бувають складними. А ось запити і форми зазвичай збирають інформацію з різних таблиць. І тому саме для аналізу цих даних зручно створювати зведені таблиці і діаграми.
2.2 Технічні характеристики комп'ютера
При проходженні виробничої практики на підприємстві "Фуршет" на моєму робочому місці був комп'ютер з такими характеристиками:
Версія Windows: Microsoft Windows XP Professional Service Pack 3 версія 2002.
Система: Intel® Pentium® 4 CPU 3.00 GHz.
Об'єм ОЗП: 512 MB.
Відомості про адаптер:
Тип адаптера: ATI RADEON XPRESS 200 Series
Тип мікросхем: ATI Radeon Xpress Series (0x5A61)
Тип конвертера DAC: Internal DAC (400 MHz)
Об'єм пам'яті: 256 МB
Відомості про BIOS: BK-ATI VER008.0461.003.000.
3. Вивчення програмної документації в структурних підрозділах підприємства чи установи
3.1 FinExpert (автоматизація бізнес-процесів підприємств)
Розробник системи FinExpert - Компанія IDM, що відзначила в 2012 році двадцяти одно річчя своєї діяльності на ринку інформаційних технологій та є лідером серед українських розроблювачів програмного забезпечення для великих підприємств.
Рисунок 3.1 - Бізнес процеси що автоматизуються
· FinExpert® є тиражованим програмним продуктом середнього класу й призначена для автоматизації великих і середніх підприємств.
· FinExpert® має модульну структуру й містить у собі понад 500 додатків для автоматизації всіх напрямків діяльності підприємства.
· FinExpert® - повністю інтегроване рішення. Всі додатки системи використовують єдину інформаційну базу даних, що складає інформаційний простір підприємства, на якому базується система керування й прийняття рішень.
· Рішення системи FinExpert® споконвічно орієнтовані на корпоративні завдання
· Система FinExpert® є повністю відкритим продуктом з розвиненими засобами обміну даними й взаємодії з офісними додатками (MS Office) і різними прикладними програмними системами.
FinExpert® включає наступні програмні продукти:
· FinExpert® 7 - 32-розрядна система реального часу, на базі СУБД Pervasive SQL в 2-х рівневій архітектурі Клієнт-Сервер, на платформах: Windows200x, Linux.
· FinExpert® 8 - мережева система в архітектурі розподілених мережевих обчислень (DCOM) в 3-х рівневій архітектурі на базі СУБД Microsoft SQL Server 2000, Informix Dynamic Server, Oracle 9i, на платформі Windows200x.
· FinExpert® 10 - Клієнт-Серверна система в архітектурі 2+, орієнтована на промислові СУБД (MS SQL Server 2000, Oracle 9i). Система FinExpert® 10 успадковує функціональність додатків FinExpert® 7.
· FinExpert® "Сховище даних": продукт призначений для створення консолідованого корпоративного сховища даних і впровадження на його базі звітної системи за технологією багатомірного аналізу даних OLAP (On-Line Analytical Processing) і Data Mining.
Рисунок 3.2 - сфера діяльності FinExpert
Вихідними даними для програми "Фінексперт" є стандартні звороти по реалізації в натуральному і грошовому вираженні, звороти по статтях витрат, а також рух грошових коштів. Вивантажите ці дані з вашої програми бухобліку в Excel файл, формат якого можна викачати з цієї сторінки.
Excel формат "проміжного" файлу робить програму "Фінексперт" сумісною з будь-якими бухгалтерськими программами;
Для виключення помилок в управлінських вихідних даних, вивантажених з бухгалтерських програм, передбачений контроль значень, що "вискакують";
Базовий модуль Фінексперта:
- Планові бюджети доходів - витрат і руху грошових коштів на майбутній рік формуються на підставі (зворотів по реалізації, витратам і руху грошових коштів за три минулі роки щомісячних витрат на просування торгівельної марки наступного року рівня проникнення купувального товару на ринок);
- Питомі витрати, складові підсумкову собівартість кожної одиниці продукції, формуються на підставі зворотів по реалізації і витратам.
Додатковий модуль Фінексперта: "план - фактний" аналіз:
- Аналіз "факт - план" видає відхилення статей звороту по всіх бюджетах не лише для поточного року і плану, а також порівнює поточні дані з величинами минулого року;
- Для скорочення часу на виявлення найбільш "тривожних" відхилень, вони згруповані в три групи: "перевищення плану", "невиконання плану" і "в допустимому інтервалі". Усередині кожної групи всі відхилення ще і ранжирувані по убуванню.
Автоматизація рутинних операцій (порівняння періодів, побудова графіків, обчислення і сортування відхилень, форматування звітних даних і тому подібне) позбавляє від технічної роботи, звільняючи час на аналіз результатів і пошук рішень.
На практиці, при вивантаженні даних для управлінського аналізу, дуже часто виникають помилки. Набагато зручніше знаходити їх, якщо всі статті звороту, вивантажені з бухгалтерських програм, автоматично перевіряються по заданих критеріях, наприклад: наявність нульових або негативних значень, відхилення сусідніх значень і тому подібне.
4. Оволодіння уміннями і навичками роботи інженерно-технічних працівників
4.1 Робота з файлами баз даних (*.dbf)
Прибувши на підприємство я навчився писати та працювати з dbf файлами. Вивчив їх структуру та правила написання.
Рисунок 4.1 - Приклад dbf файлу
DBF розшифровується як - Data Base File (файл бази даних).
DBF - це застарілий формат збереження даних, використовується в якості одного із стандартних способів збереження і передачі інформації системами управління базами даних, електронними таблицями і т.д.
Із випущених продуктів формат вперше примінився в dBase II в якості стандартного формату бази.
В новий версіях - dBase III, dBase IV - формат модифікувався і розширявся.
DBF - файл ділиться на заголовок, в якому зберігається інформація про структуру бази, кількості записів і особливо область даних, яка являє собою послідовно організовану таблицю із записів фіксованої довжини. Записи, в свою чергу поділяються на поля, теж фіксованої довжини.
Перше поле завжди - мітка видалення (1 байт). Якщо воно рівне 2А16 (символ "зірка"), вважається, що запис помічений на видалення. Видалені записи можуть бути відновленні або видаленні при виконанні операції "упаковка" (команда PACK xBase).
З DBF - файлами можуть бути також зв'язані інші файли - *.DBT (dBase III, IV,Clipper), *.FPT (FoxBASE/FoxPro) і, в деяких випадках, ще призначаються для збереження великих об'єктів змінної величини. *.DBT/*.FPT- файли не являються самостійними і не можуть бути прочитані без відповідного йому DBF - файлу. У зв'язку з цим в їх опис зазвичай включають в якості складової частини опису формату DBF.
Структура DBF - файлу
DBF - файл складається з двох частин:
· заголовок;
· власного запису.
Схематично все це можна представити як:
Таблиця 4.1 - Структура DBF - файлу
Кількість байт |
Назва |
|
32 |
Заголовок DBF - файлу |
|
32 |
Опис першого поля |
|
32 |
Опис другого поля |
|
32 |
Опис n-го поля |
|
1 |
Кінцевий символ 0х0D (13) |
|
RecordSize |
Перший запис із n-х полів |
|
RecordSize |
Другий запис із n-х полів |
|
RecordSize |
m-ий запис із n - полів, де m=RecordsCount |
|
1 |
Кінцевий символ 0х1А (26) |
Опис заголовку DBF - файлу
Заголовок складається з 3-х частин:
· власного заголовку;
· опису полів;
· кінцевий заголовок, символ 0х0D (13).
Розмір "власного заголовку" складає 32 байти, кожний із яких несе суворо визначене значення.
Таблиця 4.2 - Драйвера мов
№ байту |
Розмір |
Значення |
Опис |
Результат |
|
00 |
1 |
0х03(3) |
Проста таблиця |
FS, D3, D4, D5, Fb, Fp, |
|
0х04(4) |
Проста таблиця |
D4, D5 (FS) |
|||
0х05(5) |
Проста таблиця |
D5, Fp (FS) |
|||
0х30(48) |
Visual FoxPro |
Fp |
|||
0х31(49) |
Visual FoxPro (підтримка ) |
Fp |
|||
0х43(67) |
З memo-полем *.dbv |
FS |
|||
0xB3(179) |
З memo-полем *.dbv, *.dbt |
FS |
|||
0x83(131) |
З memo-полем *.dbt |
FS, D3, D4, D5, Fb, Fp, CL |
|||
0x8B(139) |
З memo-полем *.dbt формат D4 |
D4, D5 |
|||
0x8E(142) |
SQL - таблиця |
D4, D5 |
|||
0xF5(245) |
З memo-полем *.fmp |
Fp |
|||
01 |
1 |
YY |
Рік останнього обновлення сторінки |
Всі |
|
02 |
1 |
MM |
Місяць останнього обновлення сторінки |
Всі |
|
03 |
1 |
DD |
День останнього обновлення сторінки |
Всі |
|
04 |
4 |
RecordsCount |
Кількість записів в таблиці |
Всі |
|
08 |
2 |
HeaderSize |
Розмір заголовку в байтах |
Всі |
|
10 |
2 |
RecordSize |
Розмір запису в байтах |
Всі |
|
12 |
2 |
0x00,0x00 |
Зарезервовано |
Всі |
|
14 |
1 |
0x01 |
Початок трансакції |
D4, D5 |
|
0x00 |
Кінець трансакції |
D4, D5 |
|||
0x00 |
Ігнорується |
FS, D3, Fb, Fp, CL |
|||
15 |
1 |
0x01 |
Закодовано |
D4, D5 |
|
0x00 |
Нормальна видимість |
Всі |
|||
16 |
12 |
0x00 |
Багатокористувацький режим не використовується |
D4, D5 |
|
0x01 |
Використання багатокористувацького оточення |
D4, D5 |
|||
28 |
1 |
0x02 |
Містить memo-поля |
? |
|
0x01 |
Використовує індекс |
Fp, D4, D5 |
|||
0x00 |
Індекс не використовується |
Всі |
|||
29 |
1 |
ID |
Номер драйвера мови див. табл. 2 |
D3, D4, D5 |
|
0x01(1) |
Кодова сторінка 437 DOS USA |
Fp |
|||
0x02(2) |
Кодова сторінка 850 DOS Multilang |
Fp |
|||
0x26(38) |
Кодова сторінка 866 DOS Russian |
Fp |
|||
0x57(87) |
Кодова сторінка 1251 Windows ANSI |
Fp |
|||
0xC8(200) |
Кодова сторінка 1250 Windows EE |
Fp |
|||
0x00(0) |
Ігнорується |
FS, D3, Fb, Fp, CL |
|||
30 |
2 |
0x00,0x00 |
Зарезервовано |
Всі |
Таблиця 4.3 - Структура DBF - заголовку
Hex ID |
Опис |
Використовується |
|
0x00 |
OEM |
D3, D4, D5 |
|
0x01 |
Codepage_437_US_MSDOS |
D3, D4, D5 |
|
0x02 |
Codepage_850_International_MSDOS |
D3, D4, D5 |
|
0x03 |
Codepage_1252_Windows_ANSI |
D3, D4, D5 |
|
0x57 |
ANSI |
D3, D4, D5 |
|
0x64 |
Codepage_852_EasernEuropean_MSDOS |
D3, D4, D5 |
|
0x65 |
Codepage_866_Russian_MSDOS |
D3, D4, D5 |
|
0x66 |
Codepage_865_Nordic_MSDOS |
D3, D4, D5 |
|
0x67 |
Codepage_861_Icelandic_MSDOS |
D3, D4, D5 |
|
0x6A |
Codepage_737_Greek_MSDOS |
D3, D4, D5 |
|
0x6B |
Codepage_857_Turkish_MSDOS |
D3, D4, D5 |
|
0x78 |
Codepage_950_Chinese_Windows |
D3, D4, D5 |
|
0x7A |
Codepage_936_Chinese_Windows |
D3, D4, D5 |
|
0x7B |
Codepage_932_Japanese_Windows |
D3, D4, D5 |
|
0x7D |
Codepage_1255_Hebrew_Windows |
D3, D4, D5 |
|
0x7E |
Codepage_1256_Arabic_Windows |
D3, D4, D5 |
|
0xC8 |
Codepage_1250_Eastern_European_Windows |
D3, D4, D5 |
|
0xC9 |
Codepage_1251_Russian_Windows |
D3, D4, D5 |
|
0xCA |
Codepage_1254_Turkish_Windows |
D3, D4, D5 |
|
0xCB |
Codepage_1253_Greek_Windows |
D3, D4, D5 |
Таблиця 4.4 - Структура опису полів в засовку DBF - файлу
№ байту |
Розмір |
Значення |
Опис |
Використовується |
|
00 |
11 |
ASCII |
Ім'я поля з 0х00 закінченням |
Всі |
|
00 |
1 |
ASCII |
Тип поля див. табл. 5 |
Всі |
|
12 |
4 |
n,n,n,n |
Адрес поля в пам'яті |
D3 |
|
0,0,n,n |
Зміщення відносно початку запису |
Fp |
|||
0,0,0,0 |
Ігнорується |
FS, D4, D5, Fb, CL |
|||
16 |
1 |
Byte |
Розмір поля див. табл. 5 |
Всі |
|
17 |
1 |
Byte |
Кількість значків після коми |
Всі |
|
18 |
1 |
0,0 |
Зарезервовано |
Всі |
|
20 |
1 |
Byte |
Ідентифікатор робочої області |
D4,D5 |
|
0х00 |
Не використовується |
FS, D3, Fb, Fp, CL |
|||
21 |
2 |
n,n |
Багатокористувацький dBase |
D3, D4, D5 |
|
0,0 |
Ігнорується |
FS Fb, Fp, CL |
|||
23 |
1 |
0х01 |
Встановлені поля |
D3, D4, D5 |
|
0х00 |
Ігнорується |
FS Fb, Fp, CL |
|||
24 |
7 |
0..0 |
Зарезервовано |
Всі |
|
31 |
1 |
0х01 |
Поле включено в *.mdx індекс |
D4, D5 |
|
0х00 |
Ігнорується |
D3, FS, Fb, Fp, CL |
Таблиця 4.5 - Типи полів і їх розміри
Код |
Розмір |
Тип |
Опис/Розмір |
Використовується |
|
С |
1..n |
Char |
N ASCII символів |
Всі |
|
Пусті місця - пробіл 0х20(32) |
Dct |
||||
n = 1..64Kbt |
FS |
||||
n = 1..32Kbt |
Fp, CL |
||||
n = 1..254 |
Всі |
||||
D |
8 |
Date |
8 ASCII знаків (0..9) в форматі YYYYMMDD |
Всі |
|
F |
1..n |
Float |
ASCII символи (-.0123456789) змінна позиція плаваючої крапки n = 1..20 |
FS, D4, D5, Fp |
|
N |
1..n |
Numeric |
ASCII символи (-.0123456789) Фіксована позиція крапки |
Всі |
|
n = 1..20 |
FS, Fp, CL |
||||
n = 1..18 |
D3, D4, D5, Fb |
||||
L |
1 |
Logical |
ASCII символи (Yy Tt Nn Ff, пробіл - не визначено) |
FS, D3, Fb, Fp, CL |
|
M |
10 |
Memo |
10 цифр, визначаючих початок блоку даних в *.dbt файлі або 10 пробілів, якщо поле memo пусте |
Всі |
|
V |
10 |
Variable |
Змінна Bin/ASCII даних в *.dbv - файлі.4 Bin байтів - початок блоку в memo - файлі. 1 Bin байт - підтип даних.1 Bin байт - зарезервовано 0x1A(26) || FS |
||
P |
10 |
Picture |
Binary дані в *.ftp - файлі структура така ж як і в memo - типі |
Fp |
|
B |
10 |
Binary |
Binary дані в *.dpt - файлі структура така ж як і в memo - типі |
D5 |
|
G |
10 |
General |
OLE - об'єкти структура така ж як і в memo - типі |
D5, Fp |
|
2 |
2 |
short int |
Binary int max +/- 32767 |
FS |
|
4 |
4 |
long int |
Binary int max +/- 2147483647 |
FS |
|
8 |
8 |
double |
Binary signed double IEEE |
FS |
Завершує опис заголовку символ 0x0D(13).
Розмір заголовку DBF - файлу в байтах складає: 32+32xN+1 байт, де N - кількість полів. Цей ж розмір можна визначити із 8, 9 байтів заголовку - HeaderSize. Отже кількість полів рівна: N:=(HeaderSize-33)/32 байт. Змістившись на HeaderSize байт від початку файлу, ми переходимо безпосередньо до самих записів, розмір яких вказаний в 10, 11 байтах заголовку - RecordSize, а їх кількість в 04..07 байтах - RecordsCount.
Структура запису в DBF - файлі
Кожний запис має наступну структуру.
Таблиця 4.6 - Структура запису в DBF - файлі
№ байту |
Розмір |
Опис |
Використовується |
|
0 |
1 |
Прапорець видалення "*", або - пробіл |
Всі |
|
1 |
1..n |
Різноманітні типи полів фіксованої довжини закінчується без символів, довжина поля n визначається в 16-му байті структури опису поля |
Всі |
Закінчує DBF - файл символ 0x1A(26).
Таким чином, в загальному випадку запис - це рядок символів (крім FS), яка складається із частин (полів) суворо визначеного розміру. Ці розміри вказані в структурі опису поля в 16-му байті.
4.2 Робота з офісною технікою
Підчас проходження практики я приймав участь у встановленні офісної техніки (принтерів, комп'ютерів, моніторів і т.п.). Оволодів навиками заправки лазерних принтерів та сам міняв картижі в матричних принтерах.
4.3 Робота з мережами
За час практики на підприємстві Фуршет я приймав активну участь у створенні мережі. Сам підключав та налаштовував зв'язок касових апаратів з стаціонарним комп'ютером та сервером.
4.4 Робота та функції
Підчас проходження практики я приймав участь в організація робіт щодо своєчасного та коректного авторизованому оформленню та відображенню в базі даних інформації про всі господарські операції, а також грошових коштів підприємства. Також забезпечував цілісність і збереження баз даних магазину (філії) та контроль за використанням витратних матеріалів.
5. Узагальнення матеріалів з практики. Самостійна робота студентів
база аccess finexpert автоматизація
Для приватного підприємства "Фуршет" я створив базу даних усіх товарів і замовлень на основі Access. Відповідно технічного завдання, База даних "Access" повинна забезпечувати легкий доступ до товарів, постачальників, замовлень та виводити на екран меню з усією можливою інформацією. Також користувач може змінювати усю інформацію занесену до бази даних.
При відкритті програми перед нами з'являється форма на якій представлено декілька об'єктів:
· Типы;
· Поставщики;
· Товары;
· Заказы.
Та допоміжні кнопки:
· Печать отчетов;
· Окно базы данных;
· Выход из Microsoft Access.
Рисунок 5.1 - Головне меню
Дана програма складається з таких об'єктів:
· Таблицы;
· Запросы;
· Формы;
· Отчеты;
· Макросы;
· Модули.
Після натиснення кнопки "Типы" відкривається меню з переліком товарів для яких вказано категорія, опис, марка, одиниця виміру, ціна. Знаходяться такі категорії:
- Напитки;
- Приправы;
- Кондитерские изделия;
- Молочные продукты;
- Хлебобулочные изделия;
- Мясо/птица;
- Фрукты;
- Рыбопродукты.
Рисунок 5.2 - Меню "Типы"
Клацаючи на кнопку "Поставщики" відкривається нова форма у яку занесено 30 постачальників (рис.5.3).
Рисунок 5.3 - Меню "Поставщики"
В меню "Товары" занесено 77 товарів (рис.5.4). Також на цій формі знаходиться кнопка яка переводить усю інформацію у HTML код та виводить її у браузері.
Рисунок 5.4 - Меню " Товары "
При натиснень на кнопку " Заказы " у якому вказана вся інформація про замовлення товарів ціна, продавець і т.д. (рис.5.5).
Рисунок 5.5 - Меню " Заказы "
Кнопка " Печать отчетов " слугує для друкування інформації про товари, замовлення та постачальників. При натиснення на яку відкриється меню у якому на надається вибір того що ми хочемо друкувати (рис.5.6).
Рисунок 5.6 - Меню " Отчет о продажах "
Кнопка " Окно базы даных " відкриває Access у якому ми можемо змінювати базу даних. Кнопка " Выход из Microsoft Access " закриває БД.
Під час практики я засвоїв основні поняття при роботі з такими програмами як:
· FinExpert;
· Microsoft Access;
· Sap
Також розробив програмний продукт який допомагає контролювати усі операції з товарами.
Размещено на Allbest.ru
Подобные документы
Створення бази даних та робота з нею у програмному забезпеченні Microsoft Access. Проектування форм для зручного заповнення таблиць, звітів для відображення даних та їх друку, кнопкової форми, яка потрібна для зручної навігації між функціями бази даних.
курсовая работа [1,3 M], добавлен 04.10.2014Основні поняття та особливості розробки баз даних в Microsoft Access. Побудова бази даних магазину побутової техніки: створення таблиць та встановлення зв’язків між ними, створення запитів, форм та звітів. Охорона праці і гігієна користувача комп'ютера.
курсовая работа [2,5 M], добавлен 19.01.2010Персональна СУБД Microsoft Access як засіб управління базами даних. Ознайомлення із її основними функціями – зберіганням і видобуванням даних, представленням інформації в зручному для користувача вигляді. Принципи розробки та роботи з даною програмою.
контрольная работа [295,3 K], добавлен 14.05.2011Поняття бази даних та основне призначення системи управління. Access як справжня реляційна модель баз даних. Можливості DDE і OLE. Модулі: Visual Basic for Applications програмування баз даних. Система управління базами даних Microsoft SQL Server 2000.
реферат [41,2 K], добавлен 17.04.2010Опрацювання та класифікації електронної інформації по магазину товарів для садівництва. Предметна область інтелектуальної системи проходження замовлень сільсько-господарських культу. Створення таблиць і звітів, що складають основу проектованої бази даних.
отчет по практике [2,2 M], добавлен 24.02.2015Проектування бази даних "Аптека" у Microsoft Access, розробка структури таблиць, ключових полів і схеми даних. Створення запитів різних типів, екранних форм різного виду для введення і перегляду даних. Створення кнопкових форм, що полегшують навігацію.
дипломная работа [3,1 M], добавлен 16.11.2014Визначення мети створення бази даних магазину та таблиць, які вона повинна містити. Розгляд видів полів та ключів таблиць. Створення запитів, форм, звітів, макросів та модулів. Вибір системи управління базами даних. Реалізація моделі у Microsoft Access.
курсовая работа [3,8 M], добавлен 20.07.2014Розробка бази даних для автоматизації облікової інформації в системі управління базами даних Access з метою полегшення роботи з великими масивами даних, які існують на складах. Обґрунтування вибору системи управління. Алгоритм та лістинг програми.
курсовая работа [550,9 K], добавлен 04.12.2009Система управління базами даних, ієрархічна модель даних, її проектування та створення. Інтерфейс Microsoft Access, створення структури таблиці, запитів, форм, звітів, макросів. Аналіз зв'язків між таблицями, що описують поняття проблемного середовища.
курсовая работа [2,7 M], добавлен 10.11.2010Властивості та функції бази даних. Вибір та обгрутування програмного забезпечення Microsoft Access. Розробка бази даних за методом сутність-зв’язок. Етапи розробки бази даних "Відділ комп’ютерних комплектуючих" за допомогою СУБД Microsoft Office Access.
курсовая работа [7,4 M], добавлен 12.06.2019