Побудова електрично-принципової схеми модулю блоку керування

Размещено на http://www.allbest.ru/

Зміст

Вступ

1. Теоретична частина

1.1 Арифметико-логічний пристрій

1.2 Правила переводу чисел з однієї системи числення в іншу

1.3 Правила двійкової арифметики

Висновки до першого розділу

2. Практична частина

2.1 Переведення чисел А і В десяткової системи числення у двійкову і шістнадцятирічну

2.2 Додавання, віднімання, множення і ділення двох десяткових чисел А і В у двійковій формі

2.3 Розроблення алгоритму, функціональна і принципова електричні схеми

Висновки до другого розділу

Висновки

Список літератури

Додаток

арифметичний логічний числення електричний



Вступ

Комп'ютер - в загальному механічний пристрій, призначений для проведення обчислень. Обчислення можуть відбуватися квантовано і неквантовано у часі.

У наші дні комп'ютером користується 90 % населення землі, але багато людей навіть не замислюються над тим, як відбувається та або інша операція усередині комп'ютера. Але які не були б складні обчислення, архітектура комп'ютерів дозволяє тільки додавання двійкових чисел, тому для виконання більш складних операцій нам потребується розширити функціональні можливості комп'ютера за допомогою додавання елементів які дозволяють проводити операції віднімання, множення та інші. Архітектура комп'ютерів відноситься до числа найбільш важливих предметів для підготовки сучасних фахівців пов'язаних з комп'ютерами та фахівців інших електротехнічних спеціальностей. Архітектура комп'ютерів охоплює широкий розділ науки і техніки, який пов'язаний з будовою електронних обчислювальних машин і їх периферійним обладнанням.

У даній курсовій роботі мною побудовано електрично-принципову схему модулю блоку керування, який може виконувати операцію множення заданих двійкових чисел. А також мною розроблено алгоритм цієї дії



1. Теоретична частина

1.1 Арифметико-логічний пристрій (АЛП)

Арифметико-логічний пристрій призначений для виконання арифметичних і логічних операцій над числами (словами), що надходять до нього, за сигналами з пристрою керування (ПК).

Основою АЛП є багато розрядний суматор та набір регістрів для збереження операндів, результату обчислень та іншої інформації.

Спочатку операнди А та В записуються у вхідні регістри Рг1 та Рг2, та поступають на входи АЛП. АЛП виконує операцію, тип якої задається кодом операції, результат записується у вихідний регістр Рг3. З виходу регістра результат поступає у регістровий файл процесора або у основну пам'ять.

Арифметико-логічне обладнання - це багатофункціональне обладнання, яке виконує над вхідними числами різні арифметичні й логічні операції.

Схема АЛП наведена на малюнку 2.



Робота АЛП: при виконанні операції додавання позитивні складові представляються у прямому коді, а від'ємні - в додатковому. Проводиться додавання двійкових кодів, включаючи розряди знаків. Якщо при цьому виникає перенесення з знакового розряду суми при відсутності переносу в цей розряд або перенесення в знаковий розряд при відсутності переносу з розряду знака, то є переповнення розрядної сітки відповідно при негативною і позитивною сумах. Якщо ні переносів із знакового розряду і в знаковий розряд суми або є обидва ці перенесення, то переповнення немає і при нулі в знаковому розряди сума позитивна і представлена в прямому коді, а при першому у знаковому розряді сума від'ємна і представлена в додатковому коді.

Функціонування АЛП - послідовність елементарних дій в його вузлах:

1. Встановлення регістра в деякий стан (наприклад, запис в регістр числа 0, що позначається як Rg 0);

2. Інвертування вмісту розрядів;

3. Пересилання вмісту одного вузла в інший (наприклад, пересилання вмісту регістра Rg1 в регістр Rg2, що позначається як Rg2 (Rg1));

4. Зсув вмісту вузла ліворуч, праворуч (наприклад, зсув на один розряд праворуч вмісту регістра, що позначається як Rg 3св П(Rg));

5. Рахунок, для якого число в лічильнику збільшується або зменшується на одиницю (наприклад, Ст (Ст)±1);

6. Додавання (наприклад, Rg2 (Rg2)+(Rg1));

7. Порівняння вмісту регістра з деяким числом та деякі логічні операції.

Кожна елементарна дія, яка виконується в одному з вузлів АЛП протягом одного тактового періоду називається мікрокомандою, а весь набір мікрокоманд, призначений для розв'язання визначеної задачі, - мікропрограмою.

Узагальнену і найбільш поширену структуру АЛП для виконання арифметичних операцій показано на рис.3.

До складу ОА універсальних комп'ютерів входять:

арифметико-логічний блок (АЛБ);

набір регістрів загального призначення (РЗП);

блок контролю.

В АЛБ виділяють комбінаційний суматор SM, вхідні регістри А і В для приймання операндів і вихідний регістр З для записування результату. В АЛБ є логічні схеми, що виробляють множини { Х_i} сигналів логічних умов.

Регістри загального призначення використовують для приймання і зберігання операндів, проміжних і кінцевих результатів.

Блок контролю забезпечує перевірку правильності виконання арифметико-логічних операцій з одночасною реалізацією тієї ж команди дублюючою апаратурою і порівнянням результатів або шляхом виконання дій над спеціальними кодами, одержаними від операндів при додаванні за модулем два, три та іншими.

При виявленні помилок і збоїв у роботі ОА блок контролю посилає до КА код помилок {k_i}.

На АЛП поступає код операції від центрального пристрою керування. Застосування в АЛП пристроїв керування зі схемною логікою прискорює виконання операцій. Застосування КА з програмованою логікою забезпечує гнучкість мікропрограмування, дозволяє змінювати склад мікропрограм при введенні нових команд. В сучасних АЛП можуть поєднуватись обидва типи К

Узагальнену структуру АЛП для виконання логічних операцій показано на рис. 4.

До складу ОА універсальних комп'ютерів входять:

блок логічних елементів (БЛЕ), що виконує логічні операції І, АБО, Виключальне АБО та інш.;

дешифратор команд (DK); операнди (А, B, F);

код операції (Х₀, Х₁, Х₂,Х_і);

вихідний регістр (RG).



1.2 Правила переводу чисел з однієї системи числення в іншу

Алгоритми переведення чисел з однієї позиційної системи числення в іншу

1. Для переведення чисел із системи числення з основою p в систему числення з основою q, використовуючи арифметику нової системи числення з основою q, потрібно записати коефіцієнти розкладу, основи степенів і показники степенів у системі з основою q і виконати всі дії в цій самій системі. Очевидно, що це правило зручне при переведенні до десяткової системи числення.

2. Для переведення чисел із системи числення з основою p в систему числення з основою q з використанням арифметики старої системи числення з основою p потрібно:

Для переведення цілої частини:

послідовно число, записане в системі основою p ділити на основу нової системи числення, виділяючи остачі. Останні записані у зворотному порядку, будуть утворювати число в новій системі числення;

Для переведення дробової частини:

послідовно дробову частину множити на основу нової системи числення, виділяючи цілі частини, які й будуть утворювати запис дробової частини числа в новій системі числення. Цим самим правилом зручно користуватися в разі переведення з десяткової системи числення, тому що її арифметика для нас звичніша. Для перетворення цілого числа з однієї системи числення в іншу необхідно поділити число, що перетворюють, на основу нової системи за правилами початкової системи. Отримана перша остача є значенням молодшого розряду в новій системі, а першу частку необхідно знову ділити. Цей процес продовжується до отримання неподільної частки. Результат записують у порядку, оберненому їхньому отриманню. Приклад перетворення десяткового числа 118₁₀ в двійковий код.



115/2 = 57 + остача 1 =а₀

57/2 = 28 + остача 1 =а₁

28/2 = 14 + остача 0 =а₂

14/2 = 7 + остача 0 =а₃

7/2 = 3 + остача 1 =а₄

3/2 = 1 + остача 1 =а₅

1/2 = 0 + остача 1 =а₆.

Відповідь: А = 115₁₀ = а₆ а₅ а₄ а₃ а₂ а₁ а₀=1110011₂.

Для перетворення правильного дробу з десяткової системи числення в двійкову (q=2) необхідно, помножити число, що перетворюють, на основу нової системи. Якщо результат буде менше 1, то старшому значущому розряду присвоюється значення 0; якщо більше 1, то присвоюється 1. Результат попередньої операції множення знову помножуємо на q. Відмітимо, що якби результат попередньої операції множення був більше 1, то в даній операції множення брала участь лише його дробова частина. Кроки описаної процедури повторюються до тих пір, поки або результат множення не буде точно рівний 1, або не буде досягнута необхідна точність.

Приклад перетворення правильного десяткового дробу 0,375 у двійкову систему числення:

0,375 ? 2 = 0,75 0 - перша цифра результату

0,75 ? 2 = 1,5 1- друга цифра результату

0,5 ? 2 = 1 1- остання цифра результату.

Після виконання перетворень отримуємо результат 0,375₁₀=0,011₂.

У вісімкових і шістнадцяткових числах основа системи числення кратна степеню двійки: 2³=8; 2⁴=16.

Тому перетворення цих чисел у двійкові реалізується дуже просто: кожну цифру записують трьома двійковими цифрами (тріадами) для вісімкових чисел і чотирма двійковими цифрами (тетрадами) для шістнадцяткових чисел у напрямку ліворуч і праворуч від коми. При цьому крайніми незначущіми нулями нехтують.

Приклад перетворення двійкового числа 1101111001,1101₂ у вісімкове:

Для переведення чисел із будь-якої системи числення в десяткову необхідно це число представити у вигляді полінома і розкрити всі члени полінома в десятковій системі числення.

Приклад перетворення двійкового числа 11111111011,100111₂ у шістнадцяткове, ознакою якої є символ h:

Другий спосіб перетворення чисел з однієї системи числення в іншу проводиться відповідно до виразу,використовуючи вагові коефіцієнти розрядів. Якщо перетворюване число більше вагового коефіцієнта відповідного розряду, то в даному розряді ставиться 1, якщо менше вагового коефіцієнта, то ставиться 0. Значення вагових коефіцієнтів наведені в табл. 1

Таблиця 1. Вагові коефіцієнти при перетворенні чисел з однієї системи числення в іншу

Система числення	Вагові коефіцієнти розрядів
	6=q6	5=q5	4=q4	3=q3	2=q2	1=q1	0=q0
десяткова	1 000 000	100 000	10 000	1000	100	10	1
двійкова	64	32	16	8	4	2	1
вісімкова	262144	32768	4096	512	64	8	1
шістнад-цяткова	16777216	1048576	65536	4096	256	16	1



Приклад перетворення десяткового числа 118₁₀ в двійкове число 1110110₂ за допомогою вагових коефіцієнтів розрядів:

Номер розряду	10	9	8	7	6	5	4	3	2	1	0
Ваговий коефіцієнт	1024	512	256	128	64	32	16	8	4	2	1
					1	1	1	0	0	1	1

Відповідь:115=64+32+16+2+1

Двійково-десятковий код орієнтований на найбільш зручну для людини десяткову систему числення. При цьому для записування чисел використовуються тільки двійкові цифри 0 і 1. Двійково-десятковий код утворюється заміною кожного десяткового розряду в десятковому числі чотирибітовим двійковим представленням цього розряду.

Приклад утворення двійково-десяткового коду:

Таким чином, при перетворенні числової інформації з однієї позиційної системи числення в іншу всі дії повинні виконуватися за правилами арифметики початкової системи числення.

1.3 Правила двійкової арифметики

Арифметичні операції додавання і віднімання

Таблиця додавання



Таблиця додавання "стовпчиком" (14 + 5 = 19)

Арифметичні дії над двійковими числами проводяться по тим же правилам, що й над десятковими. Необхідно тільки враховувати, що додавання двох одиниць дає нуль у даному розряді й одиницю переносу в наступний.

Додавання чисел з фіксованої комою з різними знаками завдяки використанню зворотнього або додаткового коду для негативних чисел зводиться в ЕОМ до арифметичного додавання кодів чисел. Знакові розряди беруть участь в операції додавання нарівні із цифровими. При цьому, якщо виконується операція додавання у зворотніх кодах, одиниця переносу зі знакового розряду суми додається до її молодшого розряду (тобто виконується циклічний перенос). Якщо ж операція додавання виконується над числами, представленими в додатковому коді, то одиниця переносу зі знакового розряду суми відкидається. Перехід від зворотнього й додаткового кодів до прямого виконується аналогічно переходу від прямого коду до зворотнього й додаткового відповідно.

У комп'ютері всі операції виконуються в арифметико-логічному пристрої (АЛП). Числа, які беруть участь в операціях, називаються операндами. Основною операцією в АЛП є додавання. Операція віднімання замінюється додаванням операндів у оберненому або доповняльному кодах.

Правила виконання операцій додавання, віднімання, множення і додавання за модулем 2 у двійковій арифметиці представлені в табл. 2. При додаванні двох одиниць виникає перенос у старший розряд; при відніманні від нуля одиниці потрібна позичка із старшого розряду.



Таблиця 2. Правила виконання операцій додавання, віднімання, множення і додавання за модулем 2

У всіх комп'ютерах є команди додавання і віднімання чисел. Проте в суматорах реалізуються тільки операції додавання умовно додатних машинних поданнів. Машинні подання додатних операндів у всіх кодах збігаються. Машинні подання від'ємних операндів отримують за правилами представлення чисел у оберненому і доповняльному кодах. В операціях віднімання знак другого операнда (який віднімається) автоматично змінюється на протилежний і після цього отримують його машинне подання. Тому в таких прикладах розглядаються тільки операції додавання.

Знаковий розряд і цифрова частина числа в машинних поданнях у разі оберненого і доповняльного кодів розглядаються як одне ціле. Вони однаково беруть участь в операції додавання. При додаванні в обернених кодах перенесення зі старшого знакового розряду результату подається на вхід перенесення молодшого розряду (циклічне перенесення). При додаванні в доповняльних кодах перенесення зі старшого знакового розряду результату не враховується, тому в суматорі ланцюг циклічного перенесення розривається. Знак результату при додаванні машинних подавань утворюється автоматично.

При додаванні двійкових п - розрядних чисел А = а_n..., a_i..., a₁ і B = b_n..., b_i..., b₁ результат у будь-якому розряді визначають по формулі:



,

де a_і в_і - значення i-x розрядів;

z_i - перенесення з молодшого розряду;

S_i - результат;

Р_і+1 - перенесення в старший розряд.

Порядок перетворення двійкового від'ємного числа

А = -1010 в обернений та доповняльний

Приклад. Додати двійкові числа А = -1010 і В = 0011 в оберненому і доповняльному кодах:

Відповідь С= -0111₂

При додаванні чисел одного знаку можливе переповнення розрядної сітки, ознакою чого є розбіжність знака результату зі знаками операндів. В АЛП є спеціальні логічні схеми, які автоматично формують ознаку переповнення.

З метою спрощення виявлення переповнення розрядної сітки використовуються модифіковані коди, для яких знаковий розряд у суматорі дублюється. Додатному переповненню в знакових розрядах відповідають цифри 01, а від'ємному - 10. Значення знакових розрядів 00 відповідає правильному додатному результату, а цифри 11 - від'ємному.

Арифметичні операції множення і ділення

Операція множення чисел складається з к циклів, де к - число цифрових розрядів множника. Результат множення i-го розряду множника на множене називається частковим добутком, а їх послідовне додавання - сумою часткових добутків (СЧД). У кожному циклі аналізується наступна цифра множника: якщо вона дорівнює 1, то до СЧД додається множене, якщо 0, то додавання не відбувається. Цикл завершується зсувом на один розряд множеного відносно СЧД або зсувом СЧД відносно нерухомого множника. Множене і множник розміщуються в розрядній сітці на основі спеціальних схем-регістрів, а СЧД - в суматорі-регістрі.

Приклад. Помножити двійкові числа А=1011₂ і В=111₂

Ділення двійкових чисел багато в чому аналогічно діленню десяткових чисел. В універсальних обчислювальних машинах, як правило, реалізується "шкільний" алгоритм ділення чисел, який полягає в тому, що дільник на кожному кроці віднімається з діленого стільки разів (починаючи із старших розрядів), скільки це можливо для отримання додатного найменшого залишку. Тоді в черговий розряд записується цифра, дорівнює числу дільників, що містяться в діленому на даному кроці. Інакше кажучи, при діленні операцію віднімання повторюють до тих пір, поки зменшуване не стане менше за від'ємник. Число цих повторень показує, скільки разів від'ємник укладається в зменшуваному.

Наприклад, розділимо число 35 на 7:



1) 35 - 7 = 28, 2) 28 - 7 = 21, 3) 21 - 7 = 14, 4) 14 - 7 = 7, 5) 7 - 7 = 0.

Відповідь дорівнює 5, оскільки процедура віднімання була повторена 5 разів.

Двійкове, як і десяткове ділення, починається з аналізу діленого (11001100) і дільника (1100). Відразу ж виявляється, що дільник укладається в 1100, а тому записується 1 в старший розряд поля. Помножується дільник на 1 і віднімається з 1100, різниця дорівнює 0. Об'єднується 0 залишку із значенням наступного розряду діленого, що дорівнює 1. Оскільки дільник (1100) 0 разів укладається в 1, записуємо 0 в наступний за старшинством розряд поля, а число 1 об'єднується з наступним розрядом діленого і так далі до тих пір, поки ділене не буде вичерпаним.

Описані способи виконання арифметичних операцій над числами з фіксованою комою застосовують також для виконання їх над мантисами чисел з плаваючою комою.

Приклад. Розділити число А=20410 на В=1210, тобто 11001100₂:1100₂:

Додавання і віднімання чисел А і В з плаваючою комою може здійснюватися тільки за умови рівності їх порядків. Для цього вони заздалегідь вирівнюються зсувом одного з них.

Приклад. Додати числа А=0,111•2¹¹ і В=0,11101•2¹⁰¹. Операцію додавання виконуємо наступним чином:

прирівнюємо порядки чисел до більшого порядку, тобто А=0,00111•2¹⁰¹;

1) виконуємо операцію додавання за загальною схемою

Відповідь дорівнює 1,00100•2¹⁰¹ або 0,100100•2¹¹⁰.

Операція віднімання чисел з плаваючою комою виконується аналогічно операції додавання.



Висновок до першої частини

В першій, теоретичній, частині я привів:

визначення, основні характеристики, схеми та принцип функціонування АЛП;

правила переводу чисел з однієї системи числення в іншу;

правила двійкової арифметики, а саме додавання та віднімання двійкових чисел.



2. Практична частина

2.1 Переведення чисел А і В десяткової системи числення у двійкову і шістнадцятирічну

Нам треба перевести числа десяткової системи числення у двійкову і шістнадцяткову й виконати перевірку розв'язку.

Переведення А=9₁₀ в 2-кову систему числення

Ціла частина від ділення Залишок від ділення

9 div 2 = 4 9 mod 2 = 1

4 div 2 = 2 4 mod 2 = 0

2 div 2 = 1 2 mod 2 = 0

1 div 2 = 0 1 mod 2 = 1

Залишок від ділення записуємо в зворотному порядку. Отримуємо число в 2-ій системі числення: 1001

9₁₀ = 1001₂

Виконаємо перевірку:

9₁₀ =1001 _2.

Для переведення цілої частини необхідно помножити розряд числа на відповідну йому ступінь розряду.

1001 = 8* 1 + 4* ??0 + 2* 0 + 1* 1 = 8+0+0+1= 9

Переведення А=8₁₀ в 2-кову систему числення

Ціла частина від ділення Залишок від ділення



8 div 2 = 4 9 mod 2 = 0

4 div 2 = 2 4 mod 2 = 0

2 div 2 = 1 2 mod 2 = 0

1 div 2 = 0 1 mod 2 = 1

Залишок від ділення записуємо в зворотному порядку. Отримуємо число в 2-ій системі числення: 1000

8₁₀ = 1000₂

Виконаємо перевірку:

8₁₀ =1000 _2.

Для переведення цілої частини необхідно помножити розряд числа на відповідну йому ступінь розряду.

1000 = 8* 1 + 4* ??0 + 2* 0 + 1* 0 = 8+0+0+0= 8

Переведення А=9₁₀ в 16-кову систему числення

Ціла частина від ділення Залишок від ділення

9 div 16 = 0 9 mod 16 = 9

0 div 16 = 0 0 mod 16 = 0

Отримуємо число в 16-ій системі числення: 09

9₁₀=09₁₆

Виконаємо перевірку:

) 9₁₀ = 09_16.

Для переведення цілої частини необхідно помножити розряд числа на відповідну йому ступінь розряду.

09 = 161*0 + 160*9 = 0 + 9 = 9



Переведення В=8₁₀ в 16-кову систему числення

Ціла частина від ділення Залишок від ділення

8 div 16 = 0 8 mod 16 = 8

0 div 16 = 0 0 mod 16 = 0

Отримуємо число в 16-ій системі числення: 08

8₁₀=08₁₆

Виконаємо перевірку:

) 8₁₀ = 08_16.

Для переведення цілої частини необхідно помножити розряд числа на відповідну йому ступінь розряду.

08 = 16¹*0 + 16⁰*8 = 0 + 8 = 8

2.2 Додавання, віднімання, множення і ділення двох десяткових чисел А і В в двійковій формі

Додавання А і В:

1001+1000=11001

11001 = 2⁴*1 + 2³*1 + 2²*0 + 2¹*0 + 2⁰*1 = 16 + 8 + 0 + 0 + 1 = 25

Віднімання А і В:

1001-1000=0001

0001 = 2³*0 + 2²*0 + 2¹*0 + 2⁰*1 = 0 + 0 + 0 + 1 = 1

Множення А і В:



1001*1000=1001000

1001000 = 26*1 + 25*0 + 24*0 + 23*1 + 22*0 + 21*0 + 20*0 = 64 + 0 + 0 + 8 + 0 + 0 + 0 = 72

2.3 Розроблення алгоритму, функціональна і принципова електричні схеми

Вихідні дані

тип арифметичної операції -- множення двійкових чисел;

вхідний код представлення операндів -- додатковий;

розрядність операндів -- 8 біт;

код виконання перації в суматорі -- додатковий модифікований;

структура операційного блоку -- з закріпленими мікроопераціями;

тип керуючого блоку -- автомат Мура с пам'ятю на JK-тригерах;

схема логічної ознаки переповнення розрядної сітки;

схема логичного порозрядного додавання кодів вхідних операндів А і В.

Мал. 2.1. Структурна схема АЛУ для множення цілих чисел твору двох чисел.



Л-- 1, що містять, цифрових розрядів. У зв'язку з цим після здобуття результату у форматі двійкового слова необхідно додатково зрушити його цифрові розряди на один розряд управо, щоб правильно розташувати твір в розрядній сітці. На мал. 2.1 представлена структурна схема АЛУ для множення розрядних для мене цілих двійкових чисел. До складу АЛУ входять вхідний регістр множеного Рг1, регістри множника Рг2 і Рг2\ на яких за допомогою косої передачі управо Рг2'' : -- П ([) Рг2 і передачі Рг2 :^Рг2'' виконується зрушення множника управо; суматор См для освіти суми часткових творів, вхідні і вихідний регістри суматора відповідно РГА, РГВ і РгСм, на яких зберігається поточне значення і утворюється нове значення суми, лічильник циклів СЧЦ.

Особливістю множення цілих чисел є необхідність представлення результату множення дво "-разрядних слів подвійним словом. При цьому число цифрових розрядів подвійного слова 2п -- 1 на 1 більше числа 2п -- 2 цифрових розрядів двох чисел, п, що містять, - 1 цифрових розрядів. У зв'язку з цим після здобуття результату у фарматі подвійного слова необхідно додатково зрушити його цифрові розряди на один розряд управо.

На мал. 2.2 представлена структурна схема АЛУ для множення "-разрядних цілих двійкових чисел. До складу АЛУ входять "вхідний регістр множеного Рг1; регістри множника Рг2 і Рг2\ на яких за допомогою косої передачі управо Рг2': -- П(1) Рг2 і передачі Рг2: -- Рг2\ виконується зрушення множення вправо; суматор См для утворення суми часткових творів; вхідні і вихідний регістри суматора відповідно РГА, РГВ і РгСм.



Мал. 2.2 представлена структурна схема АЛУ для множення

арифметичний логічний числення електричний



Висновок до другої частини

В другій, практичній, частині я виконав:

переведення чисел А і В десяткової системи числення у двійкову і шістнадцятирічну;

додавання, віднімання, множення і ділення двох десяткових чисел А і В у двійковій формі;

Розроблення алгоритму, функціональна і принципова електричні схеми множення двох чисел.



Висновок

Отже, в цій курсовій роботі я описав структурну схему та принцип функціонування АЛП, ще привів правила двійкової арифметики, а також перевів числа с десяткової системи числення в двійкову і виконав додавання, віднімання, множення та ділення цих чисел в двійковій системі, розробив алгоритм, побудував функціональну і принципову електричні схеми модулю операційного блоку, який міг би виконувати операцію множення заданих мною, а точніше заданих у завданні до курсової роботи, двійкових чисел.



Список літератури

Василій великий. Гомілії /Василій Великий; [пер. з давньогрец. Л.Звонська]. - Львів : Свічадо, 2006. - 307 с. - (джерела християнського Сходу. Золотий вік патристики IV-V ст. ; №14).

Суберляк О.В. Технологія переробки полімерних та композиційних матеріалів: підруч. [для студ. вищ. навч. закл.] / О.В. Суберляк, П.І. Баштанник. - Львів: Растр-7, 2007. - 375 с.

Історія Національної академії наук України, 1941-1945 / [упоряд. Л.М. Яременко та ін.]. - К.: Нац. б-ка України ім. В.І. Вернадського, 2007. - (Джерела з історії науки в Україні). Ч.2: додатки - 2007. - 573, [1] с.

Тимошенко З.І. Болонський процес в дії: словник-довідник основ. термінів і понять з орг. навч. процесу у вищ. навч. закл. м/ З.І. Тимошенко, О.І. Тимошенко. -К.: Європ. ун-т, 2007. - 57 с.

Гранчак Т. Інформаційно-аналітичні структури бібліотек в умовах демократичних перетворень / Тетяна Гранчак, Валерій Горовий // Бібліотечний вісник. - 2006. - №6. - С. 14-17.

Богомольний Б.Р. Медицина екстремальних ситуацій [Електронний ресурс]: навч. посібник для студ. мед. вузів ІІ-ІV рівнів акредитації / Б.Р. Богомольний, В.В. Кононенко, П.М. Чуєв . - 80 Min / 700 МВ. - Одеса: Одес. мед. ун-т, 2003. - (Бібліотека студента-медика) - 1 електрон. опт. диск (CD-ROM); 12 см. - Систем. вимоги: Pentium 32 Mb RAM; Windows 95, 98, 2000, XP; MS Word 97-2000. - Назва з контейнера.



Додаток

Мал. 2.3 Часова діаграма множника

Для перевірки працездатності приладу, я побудував часову діаграму, яка зображена на малюнку 2.3

Размещено на Allbest.ru