Размещено на http://www.allbest.ru/

Введення

У сучасних умовах вже неможливо забезпечити якісне ведення туристичного бізнесу без впровадження й застосування світових інформаційних технологій.

Вплив інформаційних технологій на розвиток туризму величезний, оскільки прямо пов'язаний з підвищенням ефективності роботи як кожного туроператора окремо, так і усього туристичного бізнесу в цілому.

Використання комп'ютерних мереж, Інтернету та інтернет-технологій, програмних продуктів наскрізної автоматизації всіх бізнес-процесів туристичного бізнесу сьогодні не просто питання лідерства і створення конкурентних переваг, але і виживання на ринку в найближчому майбутньому. Інформаційно-технічна революція змінила характер і методи ведення бізнесу. Використання можливостей технічного обміну сьогодні дозволяє легше і швидше створювати і продавати пакети послуг споживачам, вирішувати задачі фінансово-операційного управління, маркетингового планування, підвищувати конкурентноздатність і кількість продажів.

Ефективне автоматизоване інформаційне і технологічне управління це ключова ланка в підвищенні економічної ефективності і поліпшенні якості послуг. Тому для швидкого і безпомилкового контролю, повноцінного аналізу існуючої ситуації, швидкості і повноти обслуговування клієнта, неминучим і незамінним стає впровадження автоматизованих інформаційних систем.

Туризм сьогодні - це глобальний комп'ютеризований бізнес, у якому беруть участь великі авіакомпанії, готелі та туристичні корпорації всього світу.

Метою курсового проекту є дослідження світових інформаційних мереж та їх використання в інформаційному обслуговуванні туристичного підприємства, проектування бази даних, розробка комп'ютерної презентації. Для досягнення цієї мети у роботі потрібно вирішити ряд задач:

визначити сутність інформаційних технологій та їх основні компоненти;

дослідити сутність і роль глобальної мережі Інтернет у функціонуванні підприємства туристичної галузі;

визначити сутність і значення інформаційно-пошукових систем;

охарактеризувати суть, значення і особливості баз даних;

дослідити роль інформаційних технологій в управлінні підприємством готельно-ресторанного бізнесу;

охарактеризувати основні принципи роботи програми Microsoft Office PowerPoint;

створити базу даних готелю та розробити комп'ютерну презентацію.

До світових інформаційних мереж належать глобальна мережа Інтернет, інформаційно-пошукові системи, бази даних, системи бронювання й резервування.

При розробці курсового проекту використовувались такі програми: Microsoft Office Word, Microsoft Office Access, Microsoft Office PowerPoint.

Одним із головних факторів ефективної роботи туроператорських і турагентських компаній є кількість і якість продажів. Вплинути на продажі, покращити їхню якість, максимально підвищити ефективність роботи можна шляхом застосування систем бронювання й резервування в діяльності підприємств туристичного бізнесу.

Таким чином, активне впровадження сучасних інформаційних технологій у діяльність туристичних підприємств є необхідною умовою їх успішної роботи, оскільки точність, надійність, оперативність і висока швидкість обробки та передачі інформації визначає ефективність операційних та управлінських рішень у цій сфері.

1. Світові інформаційні мережі та їх використання в інформаційному обслуговуванні туристичної галузі

1.1 Глобальна мережа Інтернет

програма туристичний пошуковий powerpoint

Сьогодні без Інтернету неможливо уявити діяльність сучасного готелю. Інтернет використовується практично у всіх основних його бізнес-процесах, починаючи від пошуку і залучення клієнтів як комунікаційного і маркетингового інструменту і закінчуючи формуванням асортименту послуг.

У сучасних умовах можливості Internet використовуються в туристичній галузі в таких формах:

- комунікації й ефективний зв'язок;

- реклама і просування туристичного продукту;

- маркетингові дослідження;

- електронна презентація фірми та її туристичного продукту;

- використання можливостей електронних міжнародних і міжрегіональних туристичних виставок, ярмарків;

- використання систем бронювання і резервування;

- самостійне формування туру і придбання туристичної путівки (ваучера);

- використання електронних каталогів туристичного продукту по країнах і напрямках;

- одержання країнознавчої інформації, оперативного прогнозу погоди в різних країнах світу, розкладу руху різних видів транспорту;

- одержання оперативної інформації з тарифів і цін для готелів, ресторанів, різних перевізників та інших туристичних послуг;

- використання мережі Internet для взаєморозрахунків;

- створення віртуального туристичного офісу й ін.

Іншим важливим напрямком використання Інтернету в туризмі є розвиток останнім часом так званого віртуального туризму. Це можуть бути подорожі по музеях чи інших визначних місцях не покидаючи власної домівки з використанням комп'ютера. Такі подорожі здійснюють подвійний вплив на «віртуальних туристів» - вони не лише підіймають їх інтелектуальний рівень, але й заохочують побачити в реальному світі те, що вони зустріли в Інтернеті.

Встановлюючи веб-камери і транслюючи зображення в Інтернеті, туристичні фірми можуть таким чином приваблювати відвідувачів Інтернету, заохочувати їх відвідати визначені готелі, курорти тощо.

Розвиток Інтернету дозволяє не лише здешевити засоби зв'язку, але й отримати реальну можливість налагодити працю всіх учасників ринку готельних послуг як єдиного офісу. Робота з глобальними системами бронювання через Інтернет дозволяє готелю не лише надавати всім учасникам ринку оперативну і достовірну інформацію про ціни і кількість вільних місць у будь-який момент часу, але і надає можливість стежити за проходженням замовлення на всіх етапах його здійснення. [4]

Інтернет є найбільшою глобальною комп'ютерною мережею, що поєднує десятки мільйонів абонентів більше як 150 країн світу. Кількість користувачів її кожного місяця зростає на 7-10%. Інтернет є своєрідним ядром, яке забезпечує взаємодію інформаційних мереж, що належать різним установам у всьому світі, тому її часто називають мережею мереж. Спочатку Інтернет використовували, як правило, для передавання файлів і повідомлень електронної пошти. [15]

Інтернемт (від англ. Internet, дослівно - «міжмережа») - Міжмережжя, система об'єднаних комп'ютерних мереж глобального загальнолюдського суспільства, яка в наш час покриває практично всю поверхню Земної кулі.

Мережа побудована на використанні протоколу IP і маршрутизації пакетів даних. В наш час Інтернет відіграє важливе значення у створенні інформаційного простору глобального суспільства, слугує фізичною основою доступу до веб-сайтів і багатьох систем (протоколів) передачі даних. Сьогодні при вживанні слова «Інтернет» найчастіше мається на увазі саме веб і доступна через нього інформація, а не сама фізична мережа, що призводить до різноманітних юридичних колізій та правових наслідків. [4]

Історія виникнення Інтернету

У 1962 році Джозеф Ліклайдер (1915-1990), керівник Агентства передових оборонних дослідницьких проектів США (англ. Defense Advanced Research Projects Agency) висловив ідею Всесвітньої комп'ютерної мережі.

Агентство (англ. DARPA) запропонувало розробити для цього комп'ютерну мережу.

Ця мережа була названа ARPANET (англ. Advanced Research Projects Agency Network - Мережа Агентства передових досліджень).

Перший сервер ARPANET було встановлено 1 вересня 1969 року у Каліфорнійському університеті в Лос-Анжелесі.

До 1971 року була розроблена перша програма для відправки електронної пошти мережею, котра відразу стала дуже популярною.

У 1973 році до мережі через трансатлантичний кабель були підключені перші іноземні організації з Великобританії та Норвегії - мережа стала міжнародною.

У 1970-х роках мережа загалом використовувалась для пересилки електронної пошти, тоді ж з'явились перші списки поштових розсилок, групи новин та дошки оголошень.

1 січня 1983 року мережа ARPANET перейшла з протоколу NCP на протокол TCP/IP, який досі успішно використовується для об'єднання мереж. Саме у 1983 році за мережею ARPANET закріпився термін «Інтернет».

У 1988 році було винайдено протокол Internet Relay Chat (IRC), завдяки якому в Інтернеті стало можливим спілкування в реальному часі (чат).

У 1991 році тенета стали доступні в Інтернеті, а в 1993 році з'явився знаменитий Веб-браузер (англ. web-browser) NCSA Mosaic. Всесвітня павутина ставала дедалі популярнішою.

На даний момент Інтернет став доступним не лише через комп'ютерні мережі, але й через супутники зв'язку, радіосигнали, кабельне телебачення, телефонні лінії, мережі стільникового зв'язку, спеціальні оптико-волоконні лінії і електропроводи. Всесвітня мережа стала невід'ємною часткою життя у розвинутих країнах, та країнах, котрі розвиваються.

У 2000 р. нараховувалося близько 327 млн користувачів, з них тільки в США чисельність перевищувала 100 млн чоловік.

У 2004 р. Інтернет нараховував 700 млн користувачів, і найближчим часом їхня кількість зросте до 1 млрд. Число сайтів, що складало в 1993 р. 26 тис., сьогодні перевищує 5 млн. [15]

Основи організації мережі Інтернет

Інтернет складається з багатьох тисяч корпоративних, наукових, урядових та домашніх мереж. Об'єднання різнорідних за архітектурою мереж стало можливо завдяки протоколу IP (англ. Internet Protocol) і принципу маршрутизації пакетів даних. Протокол ІР був спеціально створений агностичним у відношенні до фізичних каналів зв'язку. Тобто будь-яка мережа передачі цифрових даних може передавати інтернет-трафік. На стиках мереж спеціальні маршрутизатори займаються сортуванням та перенаправленням пакетів даних, базуючись на ІР-адресах одержувачів цих пакетів. Протокол ІР утворює єдиний адресний простір у масштабах всього світу, але в кожній окремо взятій мережі може існувати свій власний адресний підпростір. Така організація ІР-адрес дозволяє маршрутизаторам однозначно визначати подальший напрямок для кожного, навіть найменшого, пакету даних. У результаті між різними мережами Інтернету не виникає конфліктів і дані точно і без перешкод передаються від мережі до мережі по всій планеті.

Протоколи Інтернету - це спосіб взаємодії, обміну даними між комп'ютерами при роботі у мережі. Щоб різні комп'ютери могли разом працювати, вони повинні «розмовляти однією мовою», тобто використовувати однакові протоколи. Сукупність цих протоколів називають стеком протоколів TCP/IP.

Служби мережі Інтернет

На даний момент найпопулярнішими службами Інтернету є:

Веб

Веб-форуми

Блоги

Вікі-проекти (в тому числі й Вікіпедія)

Інтернет-магазини

Інтернет-аукціони

Інтернет події

Інтернет-час

Електронна пошта та списки розсилки

Групи новин (в основному, Usenet)

Файлообмінні мережі

Електронні платіжні системи

Інтернет-радіо

Інтернет-телебачення

IP-телефонія

Системи обміну повідомленнями

FTP-сервери [20]

Отже, можливості глобальної комп'ютерної мережі Інтернет дозволяють використовувати її як ефективний засіб у діяльності туристичних фірм. Мережа Інтернет дозволяє туристичним фірмам долучитись до сучасних технологій, відкриває нові форми роботи з клієнтами, забезпечує можливість постійної взаємодії з партнерами, а також доступ до різних інформаційних джерел.

Таким чином, туристичну фірму не можна уявити без використання Інтернету, який має багато переваг та можливостей для розвитку туристичного бізнесу, а саме:

- можливість оперативного розміщення та пошуку в Інтернет інформації про «гарячі» тури, місця в готелях, квитки та можливість їх бронювання;
- колосальна, цілодобова, ефективна і порівняно дешева реклама;
- велика економія коштів при використанні електронної пошти при співпраці з іноземними партнерами, туроператорами, готелями, транспортними компаніями тощо;

- можливість своєчасно отримувати інформацію про нові тури, знижки, політична та економічна стабільність у різних країнах, новини законодавства по туризму в цих країнах.

1.2 Автоматизовані інформаційно-пошукові системи

Одним iз рiзновидiв iнформацiйних систем є iнформацiйно-пошуковi системи - сукупність методів і засобів, призначених для зберігання та пошуку документів, відомостей про них чи певних фактів.

Отже, головне завдання автоматизованих інформаційно-пошуковихсистем полягає в тому, щоб iз сукупностi даних, які належать до системи, знайти й вибрати ті, які найбільше відповідають інформаційним потребам споживача.

Розрізняють кілька типів автоматизованих інформаційно-пошукових систем.

За тематикою та змістом інформаційних масивів, що зберігаються в базі даних, автоматизовані інформаційно-пошукові системи бувають галузеві, полі - та вузькотематичні.

За типом інформації, що зберігається в системі, автоматизовані інформаційно-пошукові системи поділяються на документальні та фактографічні.

Документальними інформаційно-пошуковими системи є такі автоматизовані системи, об'єктом зберiгання та пошуку в яких є документи. У фактографiчних інформаційно-пошукових системах об'єктом зберігання та пошуку є окремi данi, що характеризують будь-якi подiї, процеси чи явища.

Чіткої межі між документальними та фактографічними автоматизованими інформаційно-пошуковими системами не існує, кожна подія (явище), перш ніж стати об'єктом зберігання чи пошуку в автоматизованій інформаційно-пошуковій системі, має бути якось зафіксована, тобто відображена в певних документах.

За режимом функціонування автоматизовані інформаційно-пошукові системи поділяються на автоматизовані системи з вибірковим та ретроспективним пошуком інформації. [7]

Інформаційний пошук - це сукупність операцій, необхідних для відшукання в автоматизованій інформаційно-пошуковій системі документів, текстів, відомостей, фактів і даних, які відповідають на запит користувача.

Операція пошуку - це основна операція в автоматизованій інформаційно-пошуковій системі. Сутність пошуку полягає в ідентифікації відомостей, які зберігаються в такій системі з інформаційним запитом.
До систем з вибірковим пошуком належать автоматизовані інформаційно-пошукові системи, в яких пошук виконується за постійним набором запитів для певного контингенту користувачів у масиві поточних надходжень документів чи даних через певні інтервали часу. При цьому змінюється зміст масивів інформаційно-пошукових систем, а запити залишаються без змін. У системах з ретроспективним пошуком останній виконується за всіма масивами, що зберігаються в системі, згідно з разовими запитами, які змінюються залежно від інформаційних потреб користувача.

В автоматизованій інформаційно-пошуковій системі виконуються такі основні операції:

- введення до системи так званих пошукових образів документів чи пошукових образів разом із самими документами;

- зберігання інформації в системі;

- формування запитів і пошукових розпоряджень та введення їх до системи;

- пошук (порівняння пошукових образів документів з пошуковими розпорядженнями), - прийняття рішення про видачу відповідної інформації;

- видавання інформації, що відповідає інформаційному запиту.

Найефективніший засіб пошуку інформації - це перегляд кожного документа і перевірка його на відповідність інформаційному запиту. Проте для зберігання в автоматизованій інформаційно-пошуковій системі повних текстів документів потрібні великі трудовитрати на перенесення цих текстів до пам'яті ЕОМ. Крім того, зберігання інформації в повному обсязі потребує значного обсягу пам'яті, а сам інформаційний пошук стає вельми тривалим. Тому в комп'ютерних інформаційно-пошукових системах пошук виконується не за текстами самих документів, а за їх стислими характеристиками, які називаються пошуковими образами.

Цiлеспрямований пошук у величезнiй кiлькостi текстових документiв неможливий без спецiалiзованих пошукових систем, що можна роздiлити на двi групи: категоричнi та iндексацiйнi.

Основу категоричних пошукових систем складають вiртуальнi бiблiотеки, тобто Web-сторiнки, присвяченi якiйсь тематицi, iз стислим описом джерел iнформацiї, та гiперпосилань на них. Iз зростанням кiлькостi посилань на однiй сторiнцi з'являється необхiднiсть її подiлу або, iнакше кажучи, введення нових пiдтем або категорiй. У результатi розвитку такої системи з'являється деревоподiбна структура каталогiв, пiдкаталогiв i т.д. Iнодi всерединi каталогу за певними критерiями вiдбираються кращi посилання за темою.

У будь-якому випадку такими пошуковими системами найкраще користуватися при початковому, «широкому» ознайомленнi з необхiдною тематикою.

Iнший тип пошукової системи - iндексацiйнa.

Локальна пошукова машина каталогу допускає пошук за ключовими словами, що входять у назви роздiлiв, вузлiв, i iншими нечисленними даними, що вводяться при реєстрацiї.

У дiйсностi ефективною пошукову систему може зробити тiльки власний запит користувача. Правило полягає в тому, щоб вибрати декiлька слiв або готовi фрази, якi зустрiчаються обов'язково в потрiбному текстi, i задати ключовi слова пошуковiй системi для одночасного пошуку, тобто зв'язати їх фукцiєю «i».

Пiсля одержання списку посилань треба провести їх найпростiший аналiз перед тим, як робити подальшi кроки. Основнi правила:

адреси WWW з розширенням com належать комерцiйним органiзацiям, i можливiсть вiльного надання ресурсiв, крiм цiн на продукцiю i мiнiмальне ознайомлення, дуже невелика;

довгi посилання найчастiше говорять про недовговiчнiсть ресурсу й непростий доступ до нього.

Основнi критерiї ефективностi пошукової системи це:

повнота вiдображення її бази в iнформацiйному полi, що змiнюється дуже швидко;

перiодичнiсть вiдновлення документiв i можливiсть самостiйного виявлення нових серверiв;

багатомовнiсть пошукових систем iз урахуванням лiнгвiстичних особливостей. [13]

З цих причин iдеальним повинне бути сполучення категоричних та iндексацiйних систем. Для нас це, наприклад, такi системи як:

Rambler -www.rambler.ru

Апорт - www.aport.ru

Openweb -www.openweb.ru

Пошуковi сервери

Свiтовi сервери

AltaVista http://www.altavista.com/

Сервер DEC. Пошук здiйснюється за десятками мiльйонiв WWW-сторiнок на сотнях тисяч WWW-серверiв, понад 10 тисяч телеконференцiй.

Excite http://www.excite.com/

Вузол Excite, крiм машини пошуку i каталогiв, має множину iнших послуг: пошук книг, новини, туристичнi карти багатьох країн свiту.є

HotBot http://www.hotbot.com/

Рiзноманiтнi функцiї пошуку, величезний покажчик ресурсiв Web i винятково потужнi графiчнi способи для побудови запитiв роблять HotBot цiнним iнструментом як для досвiдчених, так i для користувачiв - початкiвцiв.

InfoSeek Guide http://www.infoseek.com/

Пошукова система Infoseek дозволяє здiйснювати пошук ресурсiв Internet (новини, комп'ютери, технологiї, бiзнес, мистецтво, розваги, здоров'я, спорт, навчання) i надає можливiсть пошуку за ключовими словами i фразами. Пошук компанiй, людей, адрес електронної пошти. Зручний iнтерфейс, орiєнтований як на досвiдчених користувачiв, так i на новачкiв.

EuroSeek http://www.euroseek.net/

Пошукова система: списки по регiонах, предметних областях, виданнях. Можливий пошук росiйською мовою.

SoftSeek Internet http://www.softseek.com/Internet/

Пошукова система з програмного забезпечення: безкоштовнi, умовно-безкоштовнi та демоверсiї програм, IP-утилiти, iгри.

WiNDe - The Windows Index http://windex.daci.net/

Пошукова база даних на основi SQL-сервера за програмними продуктами для Windows 95 i Windows NT. Декiлька тисяч ресурсiв (shareware i freeware додаткiв). Бiльше 80 категорiй пошуку. Ресурси поновлюються щотижня.

Lycos http://www.lycos.com/

Зручний intеrnеt-каталог, що забезпечує тематичний пошук i пошук за ключовими словами. Пропонує пошук за новим e-mail адрес i «Дорожньої Карти» - служби карти розмiщення, що називає адресу. Пошук текстiв, зображень, звукiв i вiдео.

MetaCrawler http://www.metacrawler.com/

Цей сервер належить до класу так званих метапошукових машин, тобто для пошуку використовуються декiлька iнших пошукових машин. Вiн використовує в роботi такi сервери, як Lycos, InfoSeek, Excite, AltaVista, Yahoo! i WebCrawler.

Росiйськi сервери

Росiйська машина пошуку http://search.interrussia.com/

Двомовний iнструмент пошуку в росiйському Internet, по серверах СНД i росiйськомовних, орiєнтованих на Росiю, серверах свiтового Internet.

Спосiб пошуку по росiйськомовнiй частинi Internet: накопичення i пошук у будь-якому кодуваннi, можливiсть усiчення пошукових термiнiв, пошук по росiйськомовних телеконференцiях, вибiр формату висновку даних.

Апорт http://www.aport.ru/

Апорт! - двомовна пошукова система за серверами Росiї i СНД: урахування росiйської та англiйської морфологiї, робота в будь-якому кодуваннi, реконструкцiя документiв за вiдсутностi зв'язку iз сервером, переклад запиту з росiйської мови на англiйську i навпаки.

Яndex http://www.yandex.ru/

Спосiб пошуку по росiйськомовнiй частинi Internet. Пошук ведеться з облiком морфологiї. Можливий пошук на природнiй мовi i пошук iз мовою запиту. Видача результатiв iз пiдсвiчуванням знайденого, «пошук схожого документа», можливiсть повторного пошуку тiльки серед знайдених документiв.

OpenWeb http://www.openweb.ru/

Пошукова система за росiйськомовними WWW-серверами i архiвами телеконференцiй iєрархiї relcom. *.

Метапошукова система «Слiдопит» http://www.medialingua.ru/

Пошукова машина «Слiдопит» забезпечує опрацювання запитiв росiйською або англiйською мовою популярними пошуковими серверами (AltaVista, HotBot, WeCrawler, Lycos, Euroseek, Excite). Забезпечується переклад запитiв з росiйської на англiйську i навпаки, а також пошук росiйських i англiйських слiв у всiх граматичних формах.

Морфологiчна надбудова до системи AltaVista

http://www.comptek.ru/alta.html

Повнотекстовий пошук з урахуванням росiйської морфологiї в iндексi пошукової системи AltaVista. Використовується технологiя Яndex для правильної роботи росiйською мовою. Реалiзовано урахування словосполучень.

RusNews http://news.corvis.ru/

Пошуковий сервер по росiйськомовних конференцiях (relcom. * i Fido. *).

Українськi сервери

Українськi ресурси Internet http://el.visti.net/

Iнформацiйно-пошукова система з українських ресурсiв Internet на основi декiлькох баз даних (база українських web-серверiв, iндексований український Usenet, база реферативних описiв web-серверiв).

Sesna Ukrainian Search http://www.uazone.net/sesna/

Sesna Ukrainian Search - довiдкова сторiнка по українських сайтах. Тематичнi списки ресурсiв (мистецтво, бiзнес, утворення, полiтика, спорт); є можливiсть додати свiй ресурс. Дошка безкоштовних оголошень.

Meta http://www.meta.kharkiv.net/

У базi пошуку сервера мiститься iнформацiя про 4396 серверiв (418 837 URL).

Отже, у комп'ютерній інформаційно-пошуковій системі зберігаються не тексти документів, а їх пошукові образи.

Пошуковий образ - це виражений у термінах інформаційно-пошукової мови основний зміст документа, який підлягає зберіганню в автоматизованій інформаційно-пошуковій системі.

Процедура визначення пошукового образу називається індексуванням і полягає в семантичному аналізі основного змісту документа й перекладі його на інформаційно-пошукову мову.

Для пошуку документів перекладу на інформаційно-пошукову мову (тобто індексації) підлягають й інформаційні запити.

Рис. 2.1 Структурна схема комп'ютерної ІПС

Інформаційний запит, перекладений на інформаційно-пошукову мову і доповнений для пошуку допоміжною інформацією (серія, рік видання тощо), називається пошуковим розпорядженням. Рішення про успішне закінчення пошуку може бути прийняте не обов'язково в разі повного (100-відсоткового) збігу пошукового образу та пошукового розпорядження. Для прийняття рішення про успішне закінчення пошуку може бути достатньо збігу пошукового розпорядження і пошукового образу на 70 і навіть на 50%. Усе залежить від критерію пошуку, який може змінюватися за бажанням користувача. Тобто результатом пошуку текстової інформації може бути не один документ, а деяка їх множина, із якої споживач може вибрати ті документи, які найбільше відповідають його інформаційній потребі.
Процес індексування виконується вручну (тобто людиною). Досі не знайдено ефективного формального методу, за допомогою якого можна було б автоматизувати процес семантичного аналізу і визначення основного змісту документів. Під час індексування людина вивчає зміст документа, виокремлює його центральну тему та описує її в термінах інформаційно-пошукової мови. Для деяких документів їх назви розкривають центральну тему і предмет, але за назвою не завжди можна ідентифікувати документ. Ступінь докладності вираження в пошуковому образі документа його центральної теми чи предмета, а також супутніх тем і предметів називається глибиною індексування. Кожна людина один і той самий документ може індексувати по-cвоєму, тому автоматизація цього процесу дала б змогу забезпечити його уніфікацію, звільнивши частину персоналу від важкої непродуктивної праці з індексування документів.

Кожна автоматизована інформаційно-пошукова мова містить у своєму складі певний набір семантичних засобів: інформаційно-пошукову мову, методи індексування документів та запитів, методи пошуку. Основу семантичних засобів становить інформаційно-пошукова мова. [16]

Інформаційно-пошукова мова - це спеціалізована штучна мова, яка призначена для опису центральних тем чи предметів і формальних характеристик документів, а також для опису інформаційних запитів і подальшого виконання пошуку. Іноді в комп'ютерних інформаційно-пошукових системах одну мову використовують для індексації документів, а іншу - для індексації інформаційних запитів.

До інформаційно-пошукової мови ставиться низка вимог. Вона має:

- забезпечувати достатній набір лексико-граматичних засобів для точного вираження центральних тем чи змісту будь-якого тексту (документа) і теми довільного інформаційного запиту;

- бути однозначною, тобто кожний запис цією мовою мусить мати лише одне семантичне тлумачення;

- бути зручною для зіставлення та повного або часткового порівняння пошукового образу і пошукового розпорядження;

- бути компактною, мати невелику вартість і бути відкритою для можливого розширення та внесення змін.

Жодна з природних мов не може бути використана як інформаційно-пошукова мова через недостатню структуризацію, численні граматичні включення, неоднозначність і велику надлишковість. Наприклад, надлишковість української мови досягає 75-80%.

В інформаційно-пошуковій мові не дозволяється використовувати характерні для природної мови синоніми та омоніми, оскільки вони надають мові семантичної неоднозначності.

Основними елементами інформаційно-пошукової мови є алфавіт, лексика, граматика, парадигматичні (базові) відношення, правила побудови індексів та їх ідентифікація.

Алфавітом називається система графічних знаків, використовувана для фіксації слів і висловлювань мови. Лексика мови - це сукупність використовуваних у ній слів. Граматика - це сукупність діючих засобів мови та правил побудови висловлювань з їх допомогою. Відношення між словами, що не залежать від контексту, в якому вони використовуються, і породжені не мовними, а логічними зв'язками, називаються парадигматичними відношеннями. Ці відношення називаються також аналітичними, або базовими. Завдяки предметно-логічним зв'язкам слова на основі тієї чи іншої семантичної ознаки можуть об'єднуватися в лексико-семантичні групи, які називаються парадигмами. Наприклад, слова «магнітна стрічка», «магнітний диск», «перфокартка», «перфострічка», «дискета» утворюють тематичну групу під назвою «носії інформації». У середовищі цієї групи зазначені слова можна об'єднати в лексико-семантичні парадигми «носії паперові» та «носії магнітні».

Іншим типом відношень, що пов'язують слова кожної мови, є такі лінійні відношення, які безпосередньо встановлюються при об'єднанні слів у словосполучення та фрази. Такі відношення називаються синтагматичними. Одним із найпростіших видів синтагматичних відношень є таке, коли до того чи іншого поняття приєднується ще одне, яке пояснює перше і вказує на те, що це поняття є власним ім'ям, визначенням чи певним видом діяльності. Наприклад, якщо документ стосується винахідника і його винаходу, то поняття, пов'язані з винаходом, і поняття, пов'язані з винахідником, мають різні назви, щоб уникнути плутанини при виконанні пошуку («Дизель» - винахідник і «дизель» - двигун).

Отже, можна зробити висновок, що парадигматика спирається на певну сукупність (перелік) пов'язаних між собою мовних одиниць. Що ж до синтагматики, то вона потребує певних правил об'єднання цих одиниць у словосполучення. Парадигматику мови можна з певним припущенням порівняти з її лексикою, а синтагматику мови - з її граматикою. Тому при розробці інформаційно-пошукової мови слід звернути увагу на такі моменти:

- специфіка галузі чи предмета, для якого ця мова розробляється;

- особливості документів або текстів, які утворюють пошуковий масив даних;

- характер інформаційних потреб споживачів, для задоволення яких створюється комп'ютерна інформаційно-пошукова мова.

Доцільність використання тієї чи іншої мови багато в чому залежить від призначення автоматизованої інформаційно-пошукової мови, рівня її оснащення технічними засобами, рівня автоматизації інформаційних процедур і ланки управління. Для зберігання інформації в технічних архівах і бібліотеках використовують, як правило, мови, що належать до традиційних бібліотечно-бібліографічних класифікацій. Словниковий склад цих мов задається у вигляді фіксованого списку слів і словосполучень. Це мови класифікаційного типу. До них належать такі системи класифікації, як ієрархічна, фасетна, алфавітно-предметна. [7]

З огляду на зростання інформаційних потоків та інформаційних потреб розглянуті мови кваліфікаційного типу не задовольняють вимог сучасних комп'ютерних інформаційно-пошукових мов через дуже обмежений словниковий запас, який важко поповнювати. Тому мови цієї групи використовуються лише у вузькоспеціалізованих системах.
Більш поширені інформаційно-пошукові мови дескрипторного (від фр. description - описання) типу. Цей тип мови характеризується тим, що її словниковий запас обмежується окремими ізольованими словами та словосполученнями, розміщеними в алфавітному порядку. Дескрипторна мова грунтується на методі координатного індексування, який дає змогу виражати зміст документа установленням відповідності між його текстом і деякою множиною ключових слів, або дескрипторів. Саме тому дескрипторні мови називають посткоординатними. На противагу їм традиційні бібліотечно-бібліографічні мови відносять до передкоординатних. До посткоординатних мов належать дескрипторні та синтагматичні мови, а також семантичні коди. [13]

Отже, у різних видах туризму існують різні цілі використання послуг пошукових систем Інтернету. До пошукових систем звертаються за інформацією про місце подорожі, щоб переконатись у наявності пропозицій, акцій та знижок, дізнатись про ціну послуг, візуально ознайомитись з місцем подорожі, отримати інформацію щодо додаткових послуг.

Таким чином, пошукові системи є дуже поширеним засобом пошуку інформації. У залежності від специфіки пошуку можна використовувати як іноземні (www.yahoo.com, www.altavista.com, www.google.com), так і російські (www.rambler.ru, www.yandex.ru, www.mail.ru), а також українські системи (www.topping.com.ua та інші).

Такі системи пошуку містять індекси великої кількості веб-серверів Інтернету. Це, з одного боку, є перевагою, а з іншого боку - недоліком, оскільки на будь-який запит машини звичайно видають дуже значну кількість інформації, серед якої тільки невелика частина є корисною, і потрібно затратити багато часу для її фільтрування.

1.3 Бази даних

1.3.1 Поняття баз даних

Відомі два підходи до організації інформаційних масивів: файлова організація та організація у вигляді бази даних. Файлова організація передбачає спеціалізацію та збереження інформації, орієнтованої, як правило, на одну прикладну задачу, та забезпечується прикладним програмістом. Така організація дозволяє досягнути високої швидкості обробки інформації, але характеризується рядом недоліків. [2]

Характерна риса файлового підходу - вузька спеціалізація як обробних програм, так і файлів даних, що служить причиною великої надлишковості, тому що ті самі елементи даних зберігаються в різних системах. Оскільки керування здійснюється різними особами (групами осіб), відсутня можливість виявити порушення суперечливості збереженої інформації. Розроблені файли для спеціалізованих прикладних програм не можна використовувати для задоволення запитів користувачів, які перекривають дві і більше області. Крім того, файлова організація даних внаслідок відмінностей структури записів і форматів передання даних не забезпечує виконання багатьох інформаційних запитів навіть у тих випадках, коли всі необхідні елементи даних містяться в наявних файлах. Тому виникає необхідність відокремити дані від їхнього опису, визначити таку організацію збереження даних з обліком існуючих зв'язків між ними, яка б дозволила використовувати ці дані одночасно для багатьох застосувань. Вказані причини обумовили появу баз даних. [3]

База даних може бути визначена як структурна сукупність даних, що підтримуються в активному стані та відображає властивості об'єктів зовнішнього (реального) світу. В базі даних містяться не тільки дані, але й описи даних, і тому інформація про форму зберігання вже не схована в сполученні «файл-програма», вона явним чином декларується в базі.

База даних орієнтована на інтегровані запити, а не на одну програму, як у випадку файлового підходу, і використовується для інформаційних потреб багатьох користувачів. В зв'язку з цим бази даних дозволяють в значній мірі скоротити надлишковість інформації. Перехід від структури баз даних до потрібної структури в програмі користувача відбувається автоматично за допомогою систем управління базами даних (СУБД). [5]

1.3.2 Призначення та класифікація систем управління базами даних

Система управління базами даних(СУБД) - це складна програмна система накопичення з наступним маніпулюванням даними, що представляють інтерес для користувача. Кожній прикладній програмі СУБД надає інтерфейс з базою даних та має засоби безпосереднього доступу до неї. Таким чином, СУБД відіграє центральну роль в функціонуванні автоматизованого банку даних.

Архітектурно СУБД складається з двох великих компонентів. За допомогою мови опису даних створюються описи елементів, груп та записів даних, а також взаємозв'язки між ними, які, як правило, задаються у вигляді таблиць. В залежності від конкретної реалізації СУБД мову опису даних підрозділяють на мову опису схеми бази даних (МОС) та мову опису підсхем бази даних (МОП). Слід особливо зазначити, що мова опису даних дозволяє створити не саму базу даних, а лише її опис.

Для виконання операцій з базою даних в прикладних програмах використовується мова маніпулювання даними (ММД). Фактична структура фізичного зберігання даних відома тільки СУБД.

З метою забезпечення зв'язків між програмами користувачів і СУБД (що особливо важливо при мультипрограмному режимі роботи операційної системи) в СУБД виділяють особливу складову - резидентний модуль системи керування базами даних. Цей модуль значно менший від всієї СУБД, тому на час функціонування автоматизованого банку інформації він може постійно знаходитись в основній пам'яті ЕОМ та забезпечувати взаємодію всіх складових СУБД і програм, які до неї звертаються.

Приведена структура притаманна усім СУБД, котрі розрізняються обмеженнями та можливостями по виконанню відповідних функцій. Отже, процес порівняння і оцінки таких систем для одного конкретного застосування зводиться до співставлення можливостей наявних СУБД з вимогами користувачів. [6]

Взагалі база даних є сукупність даних на машинних носіях, які використовуються при функціонуванні системи обробки інформації, організовані по визначеним правилам, які передбачають загальні принципи описування, збереження і маніпулювання ними, а також які незалежні від прикладних програм. В основі організації бази даних є модель даних, яка визначає правила, у відповідності з якими структуруються дані. За допомогою моделі представляється велика кількість даних і описуються взаємозв'язки між ними. Найбільш поширені такі моделі даних: ієрархічна, мережна, реляційна.

В ієрархічній моделі зв'язок даних «один до одного» (1:1) означає, що кожному значенню (екземпляру) елемента даних А відповідає одне і тільки одне значення, пов'язаного з ним елемента В.

Зазначимо, що ієрархічна модель даних будується на основі принципу підпорядкованості поміж елементами даних і представляє собою деревоподібну структуру, яка складається із вузлів (сегментів) і дуг (гілок). Дерево у ієрархічній структурі упорядковане за існуючими правилами розташування його сегментів і гілок: на верхньому рівні знаходиться один, кореневий (вихідний) сегмент, сегмент другого рівня, породжений, залежить від першого, вихідного; доступ до кожного породженого (крім кореневого) здійснюється через його вихідний сегмент; кожний сегмент може мати по декілька екземплярів конкретних значень елементів даних, а кожний елемент породженого сегменту пов'язаний з екземпляром вихідного і створює один логічний запис; екземпляр породженого сегменту не може існувати самостійно, тобто без кореневого сегменту; при вилученні екземпляру кореневого сегмента також вилучаються усі підпорядковані і взаємопов'язані з ним екземпляри породжених сегментів.

В мережній моделі зв'язок «один до багатьох» (1:В) означає, що значенню елемента А відповідають багато (більше одного) значень, пов'язанних з ним елементів В.

Мережева модель даних представляє собою орієнтований граф з поіменованими вершинами і дугами. Вершини графа - записи, які представляють собою поіменовану сукупність логічних взаємозв'язаних елементів даних або агрегатів даних. Під агрегатом даних розуміють пошановану сукупність елементів даних, які є усередині запису. Для кожного типу записів може бути кілька екземплярів конкретних значень його інформаційних елементів Два записи, взаємозв'язані дугою, створюють набір даних. Запис, з якого виходить дуга, називається власником набору, а запис, до якого вона направлена, - членом набору.

В реляційній моделі зв'язок «багатьох до багатьох» (В:В) указує на те, що декільком значенням елементів даних А відповідає декілька значень елементів даних В.

Реляційна модель даних являє собою набір двомірних плоских таблиць, що складаються з рядків і стовпців. Первинний документ або лінійний масив являє собою плоску двомірну таблицю. Така таблиця називається відношенням, кожний стовбець-атрибутом, сукупність значень одного типу (стовпця) - доменом, а рядка - кортежем. Таким чином, стовпці таблиці являються традиційними елементами даних, а рядки - записами. Таблиці (відношення) мають імена. Імена також присвоюються і стовпцям таблиці. Кожний кортеж (запис) відношення має ключ. Ключі є прості і складні. Простий ключ-це ключ, який складається з одного атомарного атрибуту, значення якого унікальне (яке не повторюються). Складний ключ складається з двох і більше атрибутів. Для зв'язків відношень один з одним в базі даних є зовнішні ключі. Атрибут або комбінація атрибута відношення є зовнішнім ключем, якщо він не є основним (первинним) ключем цього відношення, але є первинним ключем для другого відношення. [8]

Різновидністю баз даних, з точки зору їх зберігання і використання, є розподіленні бази даних.

Розподілена база даних - це сукупність логічно зв'язаних баз даних або частин однієї бази, які розпаралелені поміж декількома територіально - розподіленими ПЕОМ і забезпечені відповідними можливостями для управління цими базами або їх частинами. Тобто, розподілена база даних реалізується на різних просторово роззосереджених обчислювальних засобах, разом з організаційними, технічними і програмними засобами її створення і ведення. [9]

Отже, бази даних використовуються у туристичній діяльності як засіб зберігання та опрацювання значних обсягів інформації, забезпечення електронного резервування номерів. Найбільше розповсюдження отримали бази даних реляційного типу, оскільки вони мають ряд переваг, а саме:

- простота і наочність для проектування;

- теоретичне обгрунтування основних принципів побудови.

За допомогою бази даних в закладах розміщення можна вести облік номерного фонду, отримувати інформацію про бронювання, про працівників, вести розрахунок з клієнтами, отримувати дані про них, вести звітність.

За допомогою програми обслуговування баз даних можна зберегти дані у спеціальному форматі, вибрати з них потрібні, опрацювати, роздрукувати.

1.3.3 Проектування бази даних

Основні принципи створення баз даних: цілісність, вірогідність, контроль, захист від несанкціонованого доступу, єдність і гнучкість, стандартизація та уніфікація, адаптивність, мінімізація введення і виведення інформації (однократність введення інформації, принцип введення - виведення тільки змін).

Цілісність - здатність даних задовольняти принцип повного узгодження, точність, доступність і достовірне відображення реального стану об'єкта.

Ефективне функціонування інформаційної системи об'єкта можливе лише при відповідній організації інформаційної бази - сукупності впорядкованої інформації, яка використовується при функціонуванні інформаційної системи і поділяється на зовнішньо - і внутрішньомашинну (машинну) бази. [8]

Зовнішньомашинна інформаційна база - частина інформаційної бази, яка являє собою сукупність повідомлень, сигналів і документів, призначених для безпосереднього сприйняття людиною без застосування засобів обчислювальної техніки.

Внутрішньомашинна інформаційна база - частина інформаційної бази, що використовується в інформаційних системах на носіях даних.

Така зовнішньомашинна інформаційна база має багато модифікацій від подання у вигляді повідомлень на паперовому носії, запитів на екрані дисплея, мовного спілкування з ЕОМ та ін. [6]

Описуючи організацію інформаційної бази, потрібно дати опис логічної і структурної бази даних.

Документ складається з двох частин:

1) опис внутрішньомашинної інформаційної бази;

2) опис зовнішньомашинної інформаційної бази.

Кожна частина складається з таких розділів:

1) логічна структура;

2) фізична структура (для зовнішньомашинної інформаційної бази);

3) організація ведення інформаційної бази. [9]

Види інформаційних масивів

При організації раціонального варіанту внутрішньомашинної інформаційної бази даних, яка найбільш повно відбиває специфіку об'єкта управління, перед розробниками постають вимоги до організації масивів, які можуть бути суперечливими. До них належать:

1) повнота подання даних;

2) мінімальний склад даних;

3) мінімізація часу вибірки даних;

4) незалежність структури масивів від програмних засобів їх організації;

5) динамічність структури інформаційної бази.

Останнім часом склалися такі основні підходи до побудови внутрішньомашинної інформаційної бази:

1) проектування масиву як відображання змісту окремого документа;

2) проектування масивів для окремих процесів управління;

3) проектування масивів для комплексів процесів управління, які реалізуються;

4) проектування бази даних;

5) проектування кількох баз даних.

Кожний з цих підходів має свої переваги і недоліки, а вибір залежить від обчислювальної техніки, яка використовується, програмних засобів і специфіки процесів, що автоматизуються.

Основні масиви можуть мати вигляд локальних масивів чи організовані в базу даних (БД) під керуванням системою управління базою даних (СУБД).

База даних є сукупність даних, що використовується при функціонуванні інформаційної системи, організована за певними правилами, які передбачають загальні принципи опису, зберігання і маніпулювання даними і незалежна від прикладних програм.

Система управління базами даних - це сукупність програм і мовних засобів, які призначені для управління даними в базі даних і забезпечують взаємодію її з прикладними програмами (ГОСТ 20886 - 85).

Рис. 3.1 Взаємозв'язок користувача з базою даних

Масив даних - це конструкція даних, компоненти якої ідентичні за своїми характеристиками і є значенням функції від фіксованої кількості цілочисельних аргументів (ГОСТ 20886 - 85).

Файл - це ідентифікована сукупність примірників повністю описаного в конкретній програмі типу даних, розміщених ззовні програми в зовнішній пам'яті та доступних програмі, за допомогою спеціальних операцій. [10]

Отже, база даних призначена для зберігання і організації інформації, введення нових записів, зміни вже існуючих записів, вибірки і управління інформацією.

Основним завданням баз даних є гарантоване збереження значних обсягів інформації (записів даних), надання доступу до неї користувачів або прикладні програми.

Бази даних використовуються у туристичній діяльності як засіб зберігання та опрацювання значних обсягів інформації, забезпечення електронного резервування номерів.

1.4 Інформаційні технології в галузі туризму

1.4.1 Глобальні системи бронювання

Вперше поняття «Комп'ютерна Система Бронювання» (КСБ) з'явилося в Європі і США в 60-х роках. В ті роки цивільна авіація знаходилася на етапі активного розвитку. «Телефонна» технологія бронювання місць туристичними агентами і «паперова» технологія управління заповнювання рейсів авіакомпаніями перестали справлятися з обслуговуванням зростаючого пасажирського потоку, що і привело до необхідності автоматизації подібного роду діяльності. [14]

Перші КСБ були створені окремими авіакомпаніями і призначалися виключно для обслуговування потреб власних туристичних агентів. Через деякий час такий підхід привів до того, що, з одного боку, в активно працюючих турагентствах було встановлене декілька терміналів КСБ, що належать різним авіакомпаніям, а, з іншого боку, авіакомпаніям доводилося витрачати все більше і більше засобів на технологічний розвиток КСБ. Логічним рішенням в цій ситуації стало об'єднання зусиль авіакомпаній в розробці і просуванні КСБ на ринку. Результатом цієї інтеграції з'явилося виникнення чотирьох так званих глобальних систем резервування (Global Distribution System - GDS). На даний момент до глобальних відносять чотири основні системи бронювання: Amadeus, Galileo, Sabre і Worldspan. Разом ці системи налічують приблизно 500 тисяч терміналів, встановлених в тур агентствах по всьому світу. [13]

AMADEUS - Провідна Глобальна Розподільна Система, що забезпечує в режимі реального часу доступ до ресурсів провайдерів туристичних послуг (авіакомпаній, готелів, компаній з прокату автомобілів, страхових компаній і розподіл цих ресурсів серед туристичних агентств 139 країн світу.

Система Amadeus надає доступ до ресурсів 513 авіакомпаній (у тому числі й 11 українських), що становить більше 95% світового ринку регулярних пасажирських авіаперевезень, а також 52731 готелів, об'єднаних в 322 готельні ланцюжки, 46 компаній з прокату автомобілів і дозволяє працювати із продуктами туроператорів, залізницями, круїзними й страховими компаніями.

Будучи безумовним лідером у Європі й Південній Америці, система Amadeus займає міцні позиції на американському ринку, а також в Африці й Азії.

Система Amadeus була розроблена в 1987 році й почала повноцінне функціонування з 1992 р. Структура керування системою містить у собі штаб квартиру (Мадрид, Іспанія), технологічний центр по обробці всієї інформації (Ердинг, Німеччина) і центр по розвитку системи (Софія Антиполіс, Франція).

- 1989 року система Amadeus уперше досягла оцінки в 1 млн. заброньованих квитків. Всі основні готелі й спеціалізовані системи бронювання готелів підписали договір з Amadeus про просування своїх послуг через систему Amadeus.

- 1990 року був відкритий центр обробки даних в Ердинге, недалеко від Мюнхена.

- 1995 року Amadeus поєднується з американською системою бронювання System One. Авіакомпанія Continental Airlines стає співвласником компанії Amadeus.

- 1998 року остаточно завершується найбільший у туристичному бізнесі процес об'єднання систем - Amadeus і System One.

Комп'ютерна система бронювання Amadeus, представлена на українському ринку з 1997 р., останнім часом випробовує ріст інтересу з боку турфірм. Разом зі збільшенням інтенсивності резервування росте й число агентств - користувачів системи.

Amadeus в Україні це:

- Доступ до ресурсів більше 780 закордонних і українських авіакомпаній;

- Можливість бронювання номерів більш ніж в 51 000 готелів по усьому світі;

- Доступ до ресурсів 52 автопрокатних компаній по усьому світі;

- Більше 500 туристичних агентств, що працюють із системою Amadeus;

- Більше 800 терміналів, підключених до системи Amadeus в Україні;

- Найнижчі ціни на підключення;

- Гнучка система оплати;

- Програмні продукти, що працюють в операційному середовищі Windows;

- Автоматичне заповнення й печатка бланків ручної виписки квитків на всі основні авіакомпанії, представлені на ринку;

- Доступ до конфіденційних тарифів, що вводиться найбільшими авіакомпаніями для своїх агентів самостійно;

- Можливість створення власної бази даних конфіденційних тарифів, отриманих від авіакомпаній;

- Можливість відправлення інформації (розклад, підтвердження бронювання, маршрут, рахунок для оплати й т.д.) безпосередньо із системи;

- Вибір найбільш оптимального способу підключення, конфігурації, технічного й програмного забезпечення;

- Підключення до системи Amadeus як за допомогою каналів SITA (виділений канал зв'язку, телефонна версія), так і через Інтернет;

- Установка системи на власному устаткуванні клієнта;

- Технічна підтримка протягом усього строку використання системи;

- Безкоштовне навчання роботі в системі бронювання співробітників компанії, що встановлюють Amadeus;

- Висококваліфікований відділ підтримки клієнтів;

- Проведення різних семінарів, інформаційних сесій для клієнтів;

Найбільша кількість терміналів туристичних агентств і офісів авіакомпаній із продажу авіаквитків підключено до системи Amadeus.

Amadeus - лідер українського ринку по головному показнику діяльності КСБ - обсягам бронювання.

Традиційно передплатникам КСБ також пропонується ряд додаткових корисних програм. У числі найбільш цікавих допоміжних утиліт: Negotiated Fares, Local Ticketing, Pro Zoom.

- Negotiated Fares - програма служить для роботи з конфіденційними тарифами. Причому, Negotiated Fares підтримує як можливість самостійного завантаження агентствами пільгових тарифів для своїх клієнтів, так і отримання доступу до спеціальних цін авіакомпаній.

- Local Ticketing (MLT) - програмний блок автоматичного друку квитків на стандартних матричних принтерах. Програма дозволяє агентам виписувати квитки на ручних бланках авіакомпаній, використовуючи 26 готових масок квитків. Використання Local Ticketing агентства звільняє від необхідності установки дорогого спеціального принтера для друку квитків. MLT встановлюється під Windows 95/98/NT. Для друку використовується принтер OKI ML 390 FB або інший аналогічний за технічними характеристиками.