Програмне забезпечення мікроконтролерів

Огляд засобів створення програмного забезпечення сучасних мікроконтролерів. Аналіз методів та налаштувань контролерів. Засоби генерації коду налаштувань. Детальний опис розробки програми генератора налаштувань ядра Cortex M4 та методики її тестування.

Рубрика Программирование, компьютеры и кибернетика
Вид курсовая работа
Язык украинский
Дата добавления 20.05.2015
Размер файла 1,3 M

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Анотація

мікроконтролер програмний тестування

В даному документі представлено огляд засобів створення програмного забезпечення сучасних мікроконтролерів. Приведено детальний опис розробки програми генератора налаштувань ядра Cortex M4 та методики її тестування.

Вступ

Застосування мікроконтролерів у вбудованих додатках спричинило революцію в розробці електронних пристроїв та систем вимірювання, збору даних чи управління,і на тепер знаходять широке використання в таких сферах, як промисловість, споживча електроніка, системи безпеки, комунікації, наукових дослідженнях, в обчислювальній та автомобільної електроніці. Окремо слід виділити сферу медицини, в якій поширення контролерів відбулося особливо швидко [1]. Причина такої динаміки криється в тому, що використання мікроконтролерів у технічних засобах медичної діагностики та терапії забезпечило суттєве підвищення її метрологічних властивостей, експлуатаційної ефективності та зниження вартості[2]. І на тепер спектр пристроїв медичного призначення, функціонування яких пов'язано із мікроконтролерами, достатньо широкий, зокрема засоби діагностики: енцифолографії, акупунктури, фонографії, імпедансометрії, серцево-судинної системи, пульсометрії, пульсоксиметріїтаглюкометрії, а також ультразвукових та томографічних досліджень.

Подальший розвиток медичних пристроїв та систем слід пов'язувати із використанням більш сучасних та потужних мікроконтролерів, до яких слід віднести сімейства ARM та Cortex[2]. Однак суттєвою проблемою є складність їх конфігурування, яка пов'язана зі різноманітністю та поліфункціональністю вбудованого апаратного забезпечення. Дана проблема ускладнюється необхідністю реалізації мультизадачності та адаптивності до перебігу процесів та зовнішніх умов, що потребує застосовування динамічних методів управління налаштуваннями апаратного забезпечення мікроконтролерів. Враховуючи значну кількість регістрів спеціального призначення (для Cortex М4 їхкількість перевищу значення 160), що з врахуванням бітових полів виливається в необхідності проведення понад тисячі налаштувань!Неточності в проведенні конфігуруванні зумовлюють нестабільність роботи мікроконтролерних систем чи апаратно-програмних комплексів, часто зумовлюють аварійність функціонування автоматизованих комплексів і систем діагностики.

Особливо гострота проблеми складності конфігурування м-к проявляється на етапі оволодіння навиками створення ПЗ. При навчанні студентів в межах спеціалізованих курсів, з врахуванням часового обмеження курсу, позначається на якості знань та уміння роботи зі зазначеними електронними пристроями, а не рідко є бар'єром у сприйнятті матеріалу курсу.

Із зазначених причин є очевидним необхідність автоматизація процесу створення коду програми проведення налаштувань мікроконтролерів на базі ядра Cortex M4, розробка такої програми і стала метою даної роботи.

Актуальність роботи полягає у підвищенні рівня людино-машинної взаємодії при створення коду програм на мові Сі для сучасних мікроконтролерів.

Практична цінність проекту полягає у підвищенні ефективності розробки, що зумовлює зниження затрат часу та зусиль програміста, підвищує якість програмного забезпечення мікроконтролерних систем.

Об'єктом дослідження є RAD (Rapid Application Development) технології комп'ютерного проектування засобів збору даних, діагностики та управління.

Предметом досліджень є методи інтерактивного конфігурування мікроконтролерів Cortex M4.

1. Аналіз методів та засобів налаштувань контролерів

1.1 Призначення та напрями застосування проекту

Генератор налаштувань ядра Cortex M4 призначений для автоматизації та підвищення інтерактивності розробки програмного забезпечення (ПЗ). З огляду застосування сучасних контролерів, даний генератор опосередковано може вирішувати завдання програмного управління процесами та об'єктами в наступних сферах: автомобільна електроніка, автоматизація будівель, побутова техніка, домашні розважальні системи, промислова автоматика, системи освітлення, системи обліку, мобільна електроніка, периферійні пристрої ПК. Застосування контролерів в зазначених сферах накладає вимоги як до самого ПЗ, так і до коду налаштувань, тому є доцільним виділити окремі напрямки використання:

1. Автомобільна електроніка є вельми вимогливою і включає широкий спектр продуктів, зокрема кузовну електроніку, компоненти двигуна, системи управління доступом, а також компоненти освітлювальних і розважальних систем.

2. Сучасні рішення для "розумного" будинку і систем автоматизації будівель забезпечують новий рівень комфорту, безпеки і ефективності.

3. В якості систем управлінні різноманітними пристроями побутової техніки, зокрема, в пральних машинах, мікрохвильових печах, посудомийних машинах, телефонах і сучасних приладах.

4. У пристроях промислової автоматики - від програмованого реле та вбудованих систем, і аж до ПЛК чи систем управління верстатами.

5. В інтелектуальних сенсорах, які містять електроніку, необхідну для виявлення, позиціонування або ідентифікації об'єкту або осі, що обертається, в автоматизованій системі. При цьому використовується безліч різних технологій, таких як індуктивна, магніторезистивна, ємкісна, оптична, зусилля чи ультразвукова.

6. Контрольно-вимірювальні прилади (КІП) виробничого процесу включають електроніку, необхідну для вимірювання змінних процесу, таких як температура, тиск, рівень і витрата, із застосуванням безлічі датчиків і методів.

7. Рішення для систем обліку, а саме: лічильники електроенергії, газу і води. Окрема слід виділити блоки відображення даних обліку дозволяють понизити споживання енергії, надаючи користувачам зворотний зв'язок по енергоспоживанню в реальному часі.

1.2 Мікроконтролери та їх апаратне забезпечення

Мікроконтролер (MicroControllerUnit, MCU) - мікросхема, призначена для управління електронними пристроями. Типовий мікроконтролер поєднує на одному кристалі функції процесора і периферійних пристроїв, містить ОЗУ та ПЗП. По суті, це однокристальний комп'ютер, здатний виконувати прості завдання. Використання в сучасному мікроконтролері достатнього потужного обчислювального пристрою з широкими можливостями, побудованого на одній мікросхемі замість цілого набору, значно знижує розміри, енергоспоживання і вартість побудованих на його базі пристроїв.

До найбільш типових периферійних пристроїв можливо віднести:

– універсальні цифрові порти вводу/виводу;

– послідовні інтерфейси, зокрема, такі як:UART, I2C, SPI, CAN, USB, IEEE1394, Ethernet, SpaceWire та інші ;

– аналого-цифрові та цифро-аналогові перетворювачі;

– компаратори;

– таймери та широко-імпульсні модулятори;

– контроллери двигунів;

– контроллери дисплеїв і клавіатур;

– радіочастотні приймачі та передавачі;

– масиви вбудованої флэш-памяти;

– вбудований тактовий генератор і сторожовий таймер та інші.

Номенклатура випуску мікроконтролерів вражаюча, тому часто говорять про сімейства, в межах яких притаманні специфічна архітектура та їх властивості. На сьогодні найбільш популярними сімействами є MCS51, AVR (Atmel), PIC (Microchip),ADSP21XX, ARM7, ARM9, ARM15 та Cortex[4]. Останні чотири сімейства є розробкою компанії ARM Limited.

Компанія ARMHoldings, за роки свого існування розробила декілька сімейств контролерів заснованих на однойменній архітектурі ARM (AdvancedRISCMachine), призначених для різних областей застосування. Всі ці процесори були розкуплені провідними виробниками мікроконтролерів і систем-на-кристалі. Одним з останніх творінь компанії є сімейство процесорів Cortex (архітектура Armv7-m) :Cortex-A (абревіатура від слова “Application”), Cortex-R (абревіатура від слова “Real-time”), Cortex-M (абревіатура від слова “Microcontroller”).

Загалом, ядра Cortex-A і Cortex-R призначені для використання у високопродуктивній техніці (смартфони, планшети, ноутбуки і так далі) та у промисловості (автомобільна, медична, охоронна і ін. техніка). Контролери на базі цих ядер дорогі, а найголовніше надмірні для різних малих і середніх проектів. Спеціально для таких проектів (побутова техніка, вимірювальні прилади, любительські проекти і так далі) було розроблено підродинуCortex-M, але це не означає що мікроконтролери на базі ядра Cortex-M, не можуть бути використані в областях призначених для старших сімейств (A і R). У сімействі Cortex-M є своя підродина:Cortex-М0, Cortex-М0+, Cortex-М1, Cortex-М3, Cortex-М4. Дане сімейство має гарні комерційні перспективи, і тому мікроконтролери з Cortex-M виробляються багатьма фірмами, серед них: Texas Instruments (Stellaris), ST Microelectronics (Stm32), NXP (LPC), ATMEL (SAM3), Cypress (PSOC5), Energy Micro (EFM32), Freescale (Kinetis), Fujitsu (FM3), Toshiba (TX03), Milandr (MDR32).

На сьогодні найкраще співвідношення ціна/якість мають 32-розрядні мікроконтролери фірми ST Microelectronics серії STM32F4[5]. Архітектура даного контролера представлене в додатку А у вигляді блок-схеми.Крім рекордних показників продуктивності, лінійка STM32F4 включає багатющий набір периферії. На даній момент мікроконтролериSTM32F4 є лідерамі по продуктивності на ринку серед мікроконтролерів Cortex-М. Основні параметрі лінійкиSTM32F4:

– 32 - бітне ядро Cortex-М4F, DSP-інструкції і модуль FPU;

– 168 Мгц тактова частота, 210 DMIP при віконанні коді з FLASH;

– до 1 Мб FLASH пам'яті;

– 196 Кб SRAM + 64 Кб віділеної SRAM для ядра;

– 16 DMA каналів, підтрімка FIFO, подвійна буферізація;

– контроллер зовнішньої пам'яті і LCD, FSMC;

– контроллер карт пам'яті SD, SDIO;

– область резервного жівлення з 4 Кб SRAM;

– повноцінній RTC з кроком 0.5 секунди;

– до 17-ти 32/16-біт таймерів, управління двігунамі

– до 3-х 12-бітних АЦП, 24 каналі, 2.4 мкс, 7.2 мкс в потрійному режімі роботі та два 12-бітних АЦП;

– USB 2.0 Hs/fs OTG і USB 2.0 FS OTG;

– 10/100 Ethernet MAC;

– до 6 x USART, 2 x CAN, 3х I2C, 3 x SPI з I2S послідовних інтерфейсів;

– 8/10/12/14 - бітний інтерфейс камери CMOS

– шифрування Aes128/192/256, Triple DES, HASH (Md5, Sha-1), HMAC;

– генератор випадкових чисел.

За традицією, компанія STMicroelectronics пропонує недорогий налагоджувальній набір STM32discovery з серії відладок Discovery для швидкого старту роботі з STM32. Крім цільового контролера на платі і вбудованого програматора ST-link, Stm32f4discovery також містіть МЕМС - акселерометр і цифровій МЕМС-мікрофон.Наявність таких засобів відладки має позитивний вплив на поширення мікроконтролерів серії STM32F4 сімейства Cortex-М4F. Більш детальну інформацію про дану серію можливо отримати з [6].

1.3 Засоби розробки програм контролерів сімейства Cortex

Програмування мікроконтролерів зазвичай здійснюється на мові асемблера або Сі, хоча існують компілятори для інших мов, наприклад, Форту і Паскаля. Використовуються також вбудовані інтерпретатори Бейсіка. Для відладки програм використовуються програмні симулятори і внутрішньосхемні емулятори. Зазвичай програмування проводиться у цілісних середовищах розробки, які включають компілятор, інструментарій розробки, симулятори, емулятори, набір утиліт та підсистему допомоги.

Оскільки ARM мікроконтролери проводять всі гіганти мікроелектронної галузі, то відповідно розробники програмного забезпечення напрацювали засоби розробки, найбільш поширені серед них:.

– Realview Development Suite (ARM C/С++ Compiler);

– Keil MDK-ARM (ARM C/С++ Compiler);

– IAR Embedded Workbench for ARM (IAR C/С++ Compiler);

– MULTI IDE for ARM (Green Hills C/С++ Compiler);

– TASKING Vx-toolset for ARM (Altium C/С++ Compiler);

– Sourcery Codebench (GCC Compiler);

– Rowley Crossworks for ARM (GCC Compiler);

– Atollic TrueStudio (GCC Compiler);

– RAISONANCE Ride7 IDE for ARM (GCC Compiler);

– CooСox COIDE (GCC Compiler);

– Mikroc for ARM (Mikroelektronika C Compiler).

Серед зазначених середовищ слід виділити комерційні - IAR Workbench, Keil MDK-ARM, Atollic TrueStudio та некомерційне - CooСox COIDE. Більш детальну інформацію про дані середовища можливо найти у [7]. Спільною вадою цих середовищ є незручні засоби конфігурування апаратного забезпечення контролерів сімейства Cortex-М4F, оскільки вони глибоко пов'язані із бібліотеками стандарту CMSIS.

1.4 Існуючі засоби генерації коду налаштувань контролерів

1.4.1Утиліта STM32f4XX System Clock Configuration V1.1.0

При створенні нового проекту до нього підключається файл system_stm32l1xx.c, функції якого виконують початкову ініціалізацію системи того, що тактує мікроконтролера STM32. Системна тактова частота SYSCLK і тактові частоти периферії (AHB, APB1, APB2, таймерів.) після виконання початкової ініціалізації матимуть строго певні значення, і розробникові для зміни тактових частот і їх джерел потрібно буде робити це в коді свого застосування, або файл system_stm32l1xx.c заздалегідь коректувати. З сайту STMicroelectronics можна завантажити невелику утиліту, що дозволяє у візуальному режимі виконати настройки системи, яка забезпечує сітку частот. Утиліта виконана у форматі Excel, а на виході генерується готовий файл system_stm32l1xx.c, але вже з тими значеннями тактових частот і вибором джерел тактування, які необхідні виходячи з мети проекту. Залишається підключити цей файл до проекту на стадії його створення, тоді потрібні настройки будуть проведені на етапі початкової ініціалізації, звільняючи розробника від необхідності робити це надалі.

Вид всієї сторінки утиліти System Clock Configuration приведено в додатку Б, а вид області налаштувань фазового синтезатора частот (PLL) на рис. 1.1. Елементами інтерфейсу даної утиліти є комірки вибору та редагування значень параметрів, зміна яких при виборі віртуальної кнопки «Run» зумовить перерахунок значень частот.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

До обмежень утиліти слід віднести наступне. Не підтримується конфігурація при використанні зовнішнього джерела HSE. Можливо дана опціяпередбачає активізаціюрежимуByPASS при використанні зовнішнього джерела тактових імпульсів, а не зовнішнього кварцевого резонатора з джерелом HSE. Не підтримуються дробові значення частоти генератора HSE.

Також, при конфігурації за допомогою цієї утиліти необхідно пам'ятати про обмеження частоти того, що тактує і вибірок АЦП залежно від напруги живлення ядра мікроконтролера. Детальніше з цими залежностями можна ознайомитися в Referencemanual на дане сімейство мікроконтролерів[7].

1.4.2Конфігуратор MicroXplorer v3.1

Призначенням програми MicroXplorer є здійснення конфігураціїліній портів виводу/виводу мікроконтролера з можливістю підключення до них внутрішніх периферійних пристроїв, а також проведення параметричного вибіру мікроконтролера із серії STM32 з необхідним набором периферії. Вид вікна конфігуратораMicroXplorer v3.1 наведено на рис. 1.2.

У верхній частині вікнає три списки: Family, Sub-family, Package. У Family тільки один варіант -STM32. А в списку Sub-family можна вибрати вже конкретну серію з цієї лінійки. Як видно нижче, для серії STM32f100 відразу ж відобразився список доступної периферії. У центральному вікні видно сам мікроконтролер (п.2), у кожного виводу відображається призначена йому функція (п.1). Вибирати їх можна також прямо на виводі, шляхом натиснення правої кнопки миші.

У центральному вікні відображаєтьсясхема розміщення виводів мікроконтролера, у кожній лініївводу/виводу відображається призначена йому функція. Вибирати їх можна також прямо на виводі, здійснюючи клік по ньому правою кнопкою миші.

Недоліком конфігуратора MicroXplorer v3.1 є те, що він забезпечує конфігурування лище ліній портів вводу/виводу. Тобто системні ресурси, периферія виду таймерів, АЦП, послідовних портів не досяжна для отримання коду.

1.4.3 Сервіс налаштувань середовища CooCox

CooСoxявляє собою високоінтегроване програмне середовищерозроблене міжнародною компанією EmbestTechnology, призначене для розробки коду мікроконтролерів архітектури ARM. CoocoxCOIDE є одним з найпростіших і швидших в плані установки, освоєння і настройки рішень, початкуючим користувачам. Успішний старт перших проектів забезпечує майстер, що допомагає пройти через всі основні етапи розробки шляхом відповідей на прості питання. Якісно зроблене середовище CoocoxCOIDE дозволяє завантажувати початковий код програми, редагувати його, проводити компіляцію (сторонніми засобами), прошивати контроллер і проводити відладку.

Програма заснована на базі Eclipse. Редактор коду включає підсвічування синтаксису і спливаючі підказки. Присутні функції глобальної заміни змінною і пропозиції варіантів закінчення коди. Маєвбудований дебаггерST-Linkта підтримує всі основні режими відладки.

При створенні нового проекту пропонується вибір чіпу і бібліотек. Можливий перегляд коротких характеристик кожного контролера. COIDE автоматично створює всю структуру проекту, а також підключає решту всіх необхідних для роботи бібліотек. Кожна з них містить декілька готових прикладів, які можна використовувати в проекті. Присутня функція поповнення бібліотек власними прикладами. При підключенні нових бібліотек до проекту враховуються всі залежності між ними.

Дуже зручним є наявність панелі вибору конфігураційних регістрів контролера, виконаного у вигляді деревовидного списку. Вид даної панелі наведено на рис. 1.3. Розгортання групи дозволяє здійснити вибір регістра, доступ до проведення налаштувань якого надається в автономному вікні, вид якого приведено на рис. 1.4.

Рис.1.4 Вид вікна проведення налаштуваннь середовища CooСox

Вибір біту чи групи бітів супроводжується підказкою можливих налаштувань через контекстне меню, однак здійснення вибору в ньому налаштувань дає не однозначні результати, що можливо сприймати як помилки у обробнику подій даної утиліти. Із зазначеної причини налаштування краще проводити із випадаючого списку «Option». Числове значення відображається в шістнадцятирічному та двійковому виді рядків «Value». Відсутність маркування розрядів числового значення та дуже стислий опис функціоналу бітових полів робить дану службу не зручною.

1.4.4Програма STM32 генератор кода

Дана програма працює під ОС Windows і є зручною у використанні, що зумовлено інтерактивним представленням основних апаратних ресурсів контролера. Вид програми STM32 генератора кодув режимі налаштування послідовного порта USART приведено на рис.1.5

STM32F100x4, STM32F100x6, STM32F100x8, STM32F100xB

STM32F103x6, STM32F103x8, STM32F103xB

1.5Основи розробки програмного забезпеченняARMконтролерів на мові С

1.5.1 Стандарт CMSIS

З метою полегшенняпроектування розробникам програмного забезпечення, виробниками ІС спільно з виробниками програмних продуктів, була створена бібліотека, або краще сказати, шар апаратної абстракції для Cortex мікроконтролерів -CortexMicrocontrollerSoftwareInterfaceStandard (CMSIS). Стандарт спрощує доступ до регістрів ядра і периферії мікроконтролерів, реалізує ініціалізацію ядра (настройка системи того, що тактує, системного таймера, вбудованого контроллера переривань і так далі), містить функції що оптимізують роботу операційних систем і цифрової обробки сигналів. Оскільки створення програмного забезпечення визнане одним з основних чинників вартості кінцевого продукту, завдяки CMSIS, ціна і час витрачене на створення ПО значно знижується, особливо при створенні нових проектів або перенесенні існуючого програмного забезпечення на мікроконтролер іншого виробника.Структура стандарту CMSIS приведена на рис. 1.6.

Стандарт передбачає чотири рівня взаємодії. Самий верхній - рівень коду додатку користувача. Наступним є шар системи реального часу, через який проходить взаємодія з бібліотеками периферії, драйверів, налаштувань центрального та сигнального процесора, співпроцесора, системи переривань та управління SIMD команд.

Для системи побудованої на базі ядра Cortex-M, CMSISвстановлює єдиний стиль ПО:

– спосіб доступу до регістрів периферії і спосіб визначення векторів переривань;

Рис. 1.6 Структура стандарту CMSIS[7]

– імена регістрів периферії ядра і імена векторів обробки переривань;

– визначає незалежний від приладу інтерфейс для ОС реального часу, включаючи канал налагодження;

– визначає алгоритми цифрової обробки інформації і інші векторно орієнтовані операції.

З бібліотекою CMSISможна також використовувати бібліотеку SPL(StandardPeripheralsLibrary), ця бібліотека надається компанією STMicroelectronicsі забезпечує інтерфейс периферії, реалізованої за рамками ядра Cortex-периферії, яку в МК додав виробник мікросхеми. Обидві бібліотеки реалізують рівень HAL(HardwareAbstractionLayer) які розробляються на мові С додатків: вони дають однорідний доступ до периферії МК різних лінійок. При цьому рівень абстракції SPLвище і тому вона зручніше і в той же час в деяких випадках повільніше. Бібліотека SPLце обгортка над бібліотекою CMSIS: всередині вона налаштовує точно ті ж регістри, але робить ще низку різних перевірок і універсальних налаштувань.

Кінцевий продукт на базі бібліотеки CMSISбуде малоефективний зрівняно з програмуванням наприклад на Assembler. Бібліотека CMSISмає деякі переваги для людей які малознайомі з програмуванням МК на базі Cortex M4. Оскільки при мінімальних знаннях результат майже відразу. А низька ефективність коду компенсується потужністю процесора і великим об'ємом пам'яті. Отже для навчання і початкового ознайомлення CMSISможе бути вдало використана, але в комерційних продуктах її бажано не застосовувати.

1.5.2 Бібліотеки налаштувань

Програмні засоби розробки доступні із сайту STMicroelectronics і включають набір стандартних бібліотек для STM32, включаючи підтримку периферійних пристроїв, бібліотеку Motor Control - векторного контролю 3-фазних двигунів, DSP-библиотеку для Cortex-m4, бібліотеку для аудіо додатків - MP3/WMA-декодер, контроль гучності, еквалайзер. CMSIS-CORE базова бібліоте но для доступу до ресурсів процесора і регістрів периферії процесорних ядер Cortex-m0, Cortex-m3, Cortex-m4. Схема реляцій між бібліотеками за CMSIS приведена на рис.1.7.

Опис конкретного контролера, лежить в CMSIS бібліотеці конкретного сімейства і скачується з офіційного сайту виробника контролера. Для Stm32 стандартна периферійна бібліотека написана на ANSI C.

Для кожного пристрою передбаченого два роздільні файли, наприклад, stm32f4xx_gpio.c і stm32f4xx_gpio.h. Доступ до налаштувань портів вводу/виводу здійснюється шляхом використання бібліотеки stm32f4xx_gpio.c та stm32f4xx_conf.h. Порожні процедури переривань представлені в stm32f4xx_it.c. Всі переривання повинні бути перевизначені в основній програмі. Функції переривань не вимагають спеціального синтаксису і описуються у вигляді: voidfunct(void).

Рис. 1.7 Схема реляцій між бібліотеками за CMSIS

Рис. 1.8 Вид панелі підключень бібліотек середовища CooCox

1.5.3 Код підпрограми налаштувань

Структура програмного забезпечення контролера викладена у [8]. Існує декілька механізмів проведення шляхом використання бітових полів, накладання маски і використання спеціальних структур даних, що наведено фрагментом коду:

void GPIO_Configuration(void)

{// Включення тактування порту

RCC_APB2PeriphClockCmd(RCC_APB2Periph_GPIOA, ENABLE);

GPIO_InitTypeDef GPIO_Config;

/* Пін напряму обертання двигуна для L298 */

GPIO_Config.GPIO_Pin = GPIO_Pin_5;

GPIO_Config.GPIO_Mode = GPIO_Mode_Out_PP;

GPIO_Config.GPIO_Speed = GPIO_Speed_2MHz;

GPIO_Init(GPIOA, &GPIO_Config);

}

Рекомендоване стандартом CMSIS конфігурування через структури потребує проведення групи операцій, а також здійснення виклику функції ініціалізації GPIO_Init(), то такий підхід буде збитковим у коді та повільним у роботі.

Налаштування може здійснюватись безпосередньо шляхом використання бітових операцій (див фрагмент нижче), оптимізація досягається як по осягу, так і по затрат часу. Єдиним недоліком такого коду є його незадовільне сприйняття.

GPIOA->CRH = (GPIOA->CRH & (~(GPIO_CRH_MODE11|GPIO_CRH_CNF11))) | (GPIO_CRH_MODE11_0 | GPIO_CRH_CNF11_0);

1.6 Постановка задач розробки

Проведений аналіз дозволив сформувати концептуальні та функціональні вимоги до програмного продукту. Такдоцільно програму розробляти у автономного додатку.Виходячи з мети проекту та з врахуванням результатів проведеного аналізу слід виділити наступні задачі розробкиГенератор налаштувань ядра Cortex M4:

1. Виявити підходи конфігурування апаратного забезпечення систем збору даних та управління.

2. Провести аналіз існуючих програмних засобів ініциалізацйії апаратних ресурсів однокристальних ЕОМ.

3. Визначити переваги та недоліки використання стандарту CMSIS при проведенні налаштувань мікроконтролерів.

4. Синтез структури програмного продукту.

5. Отримання базових алгоритмів завантаження і відображення регістрів налаштувань та їх бітових полів, генерації Сі-коду.

6. Розробка програмного коду генератора налаштувань.

7. Проведення тестування та відладки.

8. Документування результатів розробки та інструкції користувача.

9. Розробка заходів із техніки безпеки.

2. Розробка генератора налаштувань ядра Cortex M4

2.1 Принципи функціонування та режими роботи

Виходячи з цілі

#define Var_ResetBit_BB(VarAddr, BitNumber) (*(vu32 *) (RAM_BB_BASE | ((VarAddr - RAM_BASE) << 5) | ((BitNumber) << 2)) = 0)

Адрес в области доступа к битам = Базовый адрес области доступа к

битам + Смещение адреса слова доступа к биту,

где Смещение адреса слова доступа к биту = Смещение в байтах по отношению базовому адресу области хранения бит х 0x20 + номер бита х 4

#define PortBbit8 (*((volatile unsigned long *) 0x422181A0 ))

#define PortBbit8 (*((volatile unsigned long *) 0x422181A0 ))PB8 = 1; //включаем светодиод

PB8 = 0; // отключаем светодиод

Bit Banding+ bit band aliasalias region

2.2 Будова програми

На архітектуру програми сильний вплив мали

– головна веб-сторінка створення гри NonogrameCreator.html, яка складається з трьох таблиць, відображення яких проводиться роздільно;

2.3Вибір мови та засобів розробки

У розділі 1.9 «Принципи роботи лексичних та синтаксичних аналізаторів програмного коду» вказувалось на можливість створення декодера з використанням мови С++ і середовища розробки Microsoft Visual C++ 6.0. А також про можливість створення об'єктів-контейнерів шляхом використання стандартних бібліотекі шаблонів STL (Standard Templates Library). При написанні інтерактивного середовища розробки програм під Windows можливо використовувати використані класи бібліотеки MFC (Microsoft Foundation Library).

Поскільки в завданні до проекту не зазначені вимоги до середовища розробки то для створення декодера налаштувань вибрано Borland C++ Builder 6. Такий вибір грунтується на тому, що на сьогоднішній день Borland C++ Builder 6 - комерційне, конкурентноздатне, універсальне середовище розробки, для створення прикладних програмних продуктів для Windows [5].

Borland C++ Builder - потужна система візуального об'єктно-орієнтованого проектування, яка дозволяє вирішувати велику кількість задач, а саме:

1. створювати закінчені додатки для Windows найрізноманітнішого класу задач, від повністю обчислювальних і логічних, до графічних і мультимедійних;

2. швидко створювати професіонально виглядаючий інтерфейс для будь-яких додатків, написаних на будь-якій мові, що задовольняє всім вимогам Windows і автоматично настроюється на ту систему, яка встановлена на комп'ютері користувача, оскільки використовує багато функцій, процедур, бібліотек Windows;

3. створювати свої бібліотеки компонентів, що динамічно приєднуються (DLL), форм, функцій, які потім можна використати з інших мов програмування;

4. створювати довідкові системи (файли hlp), як для своїх додатків, так і для будь-яких інших, з якими можна працювати не тільки здодатків, але і просто через Windows;

5. за допомогою модуля Install Shield можна створювати професійні програми установки для додатків Windows, що враховують всю специфіку і всі вимоги Windows.

6. можливість використання модулів, створених у інших середовищах програмування сімейства Borland (Borland Delphi,Borland Kylix, Borland CPP for Windows).

Серед різноманітних середовищ програмування C++ Builder являється одним з найпоширеніших.

Ключовими моментами являються: зручний інтерфейс, 32-розрядний Windows API - компілятор, підтримка наслідування і поліморфізму, підтримка повторно використовуємих компонентів з їх легкими у застосуванні властивостями, використання всих переваг мови програмування С++. Саме вище перелічені якості стали вирішальними у виборі цього середовища.

2.3 Підпрограма завантаження опису регістрів

Формат опису регістрів налаштувань

Логічна будова даних

Алгоритм завантаження опису регістрів

Даний модуль призначений для проведення налаштувань редактора.

Нижче приведено html розмітка блоку для встановлення розміру ігрового поля.

<div align="center"><br />

<div align="center">

<table class="row-category title">

Опис коду підпрограми завантаження опису регістрів

Підпрограма відображення налаштувань

Доступні до вибору на наступні блоки налаштування:

- розмірності ігрового поля, яка виражається у кількості комірок по горизонталі та вертикалі;

- кольору ігрового поля;

- кольору ліній та шрифту;

- шрифту чисел, які є кодування головоломки.

Нижче приведено html розмітка блоку для встановлення розміру ігрового поля.

<div align="center"><br />

<div align="center">

<table class="row-category title">

<tr>

<td>Размір сітки зображення</td>

<td class="line"><hr></td>

</tr>

</table>

</div>

<table class="row-category" align="center">

<tr>

<td width="130">Ширина (5..30)</td>

<td>

<input type="text" name="xSize" value="20" maxlength="2" size="5">

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 2.3 Блок-схема алгоритму кодування головоломки

Відладка та тестування програми

При більшу частину процесів відладки проводилось вбудованими у браузери службами відладки. Без застосування цих інструментів відладкуможливо проводити лише шляхом установкою у JavaScript функцій alert, однак цьому випадку відладкабула значно тривалішою та мало ефективною.

Головна проблема систем тестування, що не використовують браузери, в тому, що вони використовують емуляцію, а не реальні оточення, в яких виконується код. Це приводить до того, що успішне проходження тестів не гарантує того, що код коректно буде виконуватись у браузері. Проблемою систем тестування, що використовують браузер, є складність роботи з ними, необхідність здійснення рутинних неавтоматизованих дій.

3. Керівництво оператора

3.1 Призначення та функціональність програми

Програма створення японських головоломокможе використовуватись у сфері навчання.

З точки зору отриманих програмних рішень, код програми може слугувати основою для отримання низки логічних браузерних ігор.Також код програми може використовуватись в якості наглядного прикладу реалізації динамічних веб-сторінок на стороні клієнта.

3.2 Вимоги до апаратних засобів

Для стабільної роботи програма створення японських головоломок потребує таке апаратне забезпечення:

- монітор з розподільчою здатністю не менше 1280х1024. Це зумовлено забезпечення задовільних умов відображення ігрового поля крупних розмірів;

- відеокарта з підтримкою 32 бітної схеми кольорів;

- процесор з частотою не нижче 2,4 ГГц, що зумовлено потребою усунення пауз при перевідкритті веб-сторінок;

- оперативної пам'яті не гірше за DDR2 1Gb 860MHz, що зумовлено вимогою використанням сучасних браузерів;

- 1 Мб вільного дискового простору;

- миша або інший маніпулятор;

- мережава карта.

Можливості програми суттєво можуть бути розширеними за умови наявності локальної чи глобальної комп'ютерної мережі Ithernet із пропускною здатністю 1 Мбод.

3.3 Вимоги до програмних засобів

Для коректної роботи програми створення японських головоломокможуть використовуватись такі операційної системи: Microsoft Windows XP, Windows 2000, Windows 7.Програма реалізована у вигляді веб-сторінки, тому для її запуску слід використовувати наступні браузери: Google Chrome 16, Mozilla FireFox 9, Opera 11.60, Internet Explorer 9, причому перевагу слід надавати першим трьом. Допускається використання інших браузерів, але тестування для них на сумісність не проводилась, тому можливі деякі відхилення у роботі програми створення японських головоломок.

3.4 Опис інтерфейсу програми

Програма створення японських головоломок реалізована у вигляді трьох веб-сторінок, зовнішній вигляд яких приведено на рис. 3.1, 3.2 і 3.3:

– сторінка налаштувань виду ігрових полів та шрифту їх кодування;

– сторінка редагування ігрового поля;

– сторінка виводу результату редагування.

Елементами інтерфейсу сторінки налаштувань є наступні складові. В робочій області сторінки п. 1 знаходиться поля п. 2 редагування кількості стовбців та рядків нонограми, під ними слідують поля визначення кольору типових областей нонограми. Вибір відповідної області виконується за зображенням, на яке нанесено номери. Активізація відповідного поля редагування призводить до виведення панелі вибору кольору.

3.5 Установка та вимоги до використання програми

Програма не потребує інсталяції, достатньо копіювати в зручне для користувача місце пакету файлів. У випадку інтегрування його у сайт необхідно провести завантаження пакету на сервер програмою FileZilla 3.7.1 чи аналогічною. Розгортання серверної частини програмного забезпечення повинен проводити спеціаліст галузі комп'ютерних наук кваліфікаційного рівня бакалавр чи вище.

В пакет програмного забезпечення входятьтакі файли:

– головна веб-сторінка створення гри NonogrameCreator.html;

– файл таблиці стилів allpm.css (папка NonogrameFiles);

3.6 Використання результатів роботи програми

Запуск програми проводиться шляхом вибору файлу NonogrameCreator.html. В подальшому користувач повинен визначити параметри ігрового поля, перейти до редактора ,в якому повинен сформувати зображення головоломки. Зберегти гру у файл чи переслати її по електронній пошті. У любому випадку результатом створення головоломки є єдиний html-файл з активним вмістом у вигляді JavaScript. За замовчуванням цей файл називається nonograme.html, але може змінений користувачем або на етапі збереження чи після засобами файлових менеджерів.

4. Охорона праці інженера-програміста

4.1 Аналіз законодавчих та нормативно правових актів охорони праці при роботі з ПК

Охорона праці - це система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження життя, здоров'яіпрацездатностілюдини в процесі трудової діяльності.

Загальна законодавча база України, визначає основні положення з охорони праці, є Конституція України (ст.43), Закон України «Про охорону праці», Кодекс законів про працю України, Закон України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності»; Закон України «Про підприємства в Україні» (ст. 25); Закон України «Про наукову і науково-технічну діяльність»; та інші.

Основні положення Закону України «Про охорону праці»є такими. Правове поле Закону України "Про охорону праці" охоплює основні аспекти правових відносин, які виникають в процесі трудової діяльності. Закон містить 44 статті, об'єднаних у 8 розділів. Перший розділ містить загальні положення, які майже повністю було розглянуто вище. Решта розділів - це:

– гарантії прав на охорону праці (розділ ІІ, ст. ст. 5 - 12);

– організація охорони праці (розділ ІІІ, ст. ст. 13 - 24);

– стимулювання охорони праці (розділ ІV, ст. ст. 25 - 26);

– нормативно-правові акти з охорони праці (розділ V, ст. ст. 27 - 30);

– державне управління охороною праці (розділ VІ, ст. ст. 31 - 37);

– державний нагляд і громадський контроль за охороною праці (розділ VІІ, ст. ст. 38 - 42);

– відповідальність працівників за порушення законодавства про охорону праці (розділ VІІІ, ст. ст. 43 - 44).

Закон визначає основні засади державної політики в галузі охорони праці, які базуються на принципах:

– пріоритету життя і здоров'я працівників, повної відповідальності роботодавця за створення належних, безпечних і здорових умов праці;

– підвищення рівня промислової безпеки шляхом забезпечення суцільного технічного контролю за станом виробництв, технологій та продукції, а також сприяння підприємствам у створенні безпечних та нешкідливих умов праці;

– комплексного розв'язання завдань охорони праці на основі загальнодержавної, галузевих, регіональних програм з цього питання та з урахуванням інших напрямів економічної і соціальної політики, досягнень в галузі науки і техніки та охорони довкілля;

– соціального захисту працівників, повного відшкодування шкоди особам, які потерпіли від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань;

– встановлення єдиних вимог з охорони праці для всіх підприємств та суб'єктів підприємницької діяльності незалежно від форм власності та видів діяльності;

– адаптації трудових процесів до можливостей працівника з урахуванням його здоров'я та психологічного стану;

– використання економічних методів управління охороною праці, участі держави у фінансуванні заходів щодо охорони праці, залучення добровільних внесків та інших надходжень на ці цілі, отримання яких не суперечить законодавству;

– інформування населення, проведення навчання, професійної підготовки і підвищення кваліфікації працівників з питань охорони праці;

– забезпечення координації діяльності органів державної влади, установ, організацій, об'єднань громадян, що розв'язують проблеми охорони здоров'я, гігієни та безпеки праці, а також співробітництва і проведення консультацій між роботодавцями та працівниками (їх представниками), між усіма соціальними групами під час прийняття рішень з охорони праці на місцевому та державному рівнях;

– використання світового досвіду організації роботи щодо поліпшення умов і підвищення безпеки праці на основі міжнародного співробітництва.

4.2 Основні нормативні вимоги до робочого місця програміста

Робоча місце - це частина простору, у якому програміст здійснює діяльність, і проводить більшу частину робочого дня. Робоча місце, добре пристосоване до праці програміста, правильно і доцільно впорядковане, щодо простору, форми, розміру забезпечує зручну ситуацію під час роботи і продуктивні результати праці при найменшій фізичній і психічній напрузі.За правильної організації робочого місця продуктивності праці програміста зростає на 8 до 20 відсотків.

Вимоги до виробничих приміщень для експлуатації' ВДТ

Об'ємно-планувальні рішення будівель та приміщень для роботи з ВДТ мають відповідати вимогам ДСанШН 3.3.2.007-98.

Розміщення робочих місць з ВДТ ЕОМ і ПЕОМ у підвальних приміщеннях, на цокольних поверхах заборонено.

Площа на одне робоче місце становить не менше ніж 6,0 м, а об'єм - не менше ніж 20,0.м.

Приміщення для роботи з ВДТ повинні мати природне та штучне; освітлення відповідно до СНиП ІІ-4-79.

Природне освітлення має здійснюватись через світлові прорізи, орієнтовані переважно на північ чи північний схід, і забезпечувати коефіцієнт природної освітленості (КПО) не нижче, ніж 1,5%.

Виробничі приміщення повинні обладнуватись шафами для зберігання документів, магнітних дисків, полицями, стелажами, тумбами тощо, з урахуванням вимог до площі приміщень.

У приміщеннях з ВДТ слід щоденно робити вологе прибирання.

Приміщення з ВДТ мають бути оснащені аптечками першої медичної допомоги.

При приміщеннях з ВДТ мають бути обладнані побутові приміщення для відпочинку під час роботи, кімната психологічного розвантаження. В кімнаті психологічного розвантаження слід передбачити встановлення пристроїв для приготування й роздачі тонізуючих напоїв, а також місця для занять фізичною культурою (СНиП 2.09.04.-87).

Вимоги доосвітлення. Правильно спроектоване і виконане виробниче освітлення покращує умови зорової роботи, знижує стомлюваність, сприяє підвищенню продуктивності праці, підвищує безпеку праці і знижує травматизм. Існує три види освітлення - природне, штучне і поєднане. Згідно СНіП II-4-79 в приміщень обчислювальних центрів необхідно застосувати систему комбінованого освітлення.

При виконанні робіт категорії високої зорової точності (найменший розмір об'єкту розрізнення 0,3 ... 0,5 мм) величина коефіцієнта природного освітлення (КЕО) повинна бути не нижче 1,5%, а при зоровій роботі середньої точності (найменший розмір об'єкту розрізнення 0,5 ... 1,0 мм) КЕО повинен бути не нижче 1,0%. В якості джерел штучного освітлення звичайно використовуються люмінесцентні лампи типа ЛБ, або ДРЛ, які попарно об'єднуються в світильники, які повинні розташовуватися рівномірно над робочими поверхнями.

Вимоги до освітленості в приміщеннях, де встановлені комп'ютери, наступні: при виконанні зорових робіт високої точності загальна освітленість повинна складати 300лк, а комбінована - 750лк; аналогічні вимоги при виконанні робіт середньої точності - 200 і 300лк відповідно.

Крім того все поле зору повинне бути освітлено достатньо рівномірно - ця основна гігієнічна вимога. Іншими словами, ступінь освітлення приміщення і яскравість екрану комп'ютера повинні бути приблизно однаковими, оскільки яскраве світло в районі периферійного зору значно збільшує напруженість очей і, як наслідок, призводить до їх швидкої стомлюваності.

Вимоги до мікроклімату. Обчислювальна техніка є джерелом істотних тепловиділень, що може привести до підвищення температури і зниження відносної вологості в приміщенні. У приміщеннях, де встановлені комп'ютери, повинні дотримуватися певні параметри мікроклімату. У санітарних нормах СН-245-71 встановлені величини параметрів мікроклімату, що створюють комфортні умови. Ці норми встановлюються в залежності від пори року, характеру трудового процесу і характеру виробничого приміщення, приведені табл. 4.1.

Об'єм приміщень, в яких розміщені працівники обчислювальних центрів, не повинен бути меншим 19,5 м3на людину з урахуванням максимального числа одночасно працюючих в зміну. Норми подачі свіжого повітря в приміщення, де розташовані комп'ютери, приведені в табл. 4.2.

Для забезпечення комфортних умов використовуються як організаційні методи (раціональна організація проведення робіт залежно від пори року і доби, чергування праці і відпочинку), так і технічні засоби (вентиляція, кондиціювання повітря, опалювальна система).

Таблиця 4.1 Параметри мікроклімату для приміщень, де встановлені комп'ютери

Період року

Параметр мікроклімату

Величина

Холодний

Температура повітря в приміщенні

Відносна вологість

Швидкість руху повітря

22 ... 24 ° С

40 ... 60%

до 0,1 м / с

Теплий

Температура повітря в приміщенні

Відносна вологість

Швидкість руху повітря

23 ... 25 ° С

40 ... 60%

0,1 ... 0,2 м / с

Вимоги до вентиляції. Системи опалення й системи кондиціонування слід встановлювати так щоб ні тепле, ні холодне повітря не було направлене на людей. У виробничих приміщеннях крім природною вентиляції передбачають припливно-витяжну вентиляцію.

Таблиця 4.2 Норми подачі свіжого повітря в приміщення, де розташовані комп'ютери

Характеристика приміщення

Об'ємна витрата подається в приміщення свіжого повітря, м 3 / на одну людину в годину

Об'єм до 20м 3 на особу

20 ... 40м 3 на особу

Більш 40м 3 на особу

Не менше 30

Не менше 20

Природна вентиляція

Основним параметром, визначаючий характеристики вентиляційної системи, є кратність обміну, тобто. скільки разів за годину зміниться повітря в приміщенні.

Вимоги до шуму та вібрації. Рівень шуму на робочому місці математиків-програмістів і операторів відеоматеріалів не повинен перевищувати 50дБА, а в залах обробки інформації на обчислювальних машинах - 65дБА. Для зниження рівня шуму стіни і стеля приміщень, де встановлені комп'ютери, можуть бути облицьовані звукопоглинальними матеріалами. Рівень вібрації в приміщеннях обчислювальних центрів може бути понижений шляхом встановлення устаткування на спеціальні віброізолятори.

Допустимі значення параметрів неіонізуючих електромагнітних випромінювань від монітора комп'ютеравідповідно до СанПіН 2.2.2.542-96 представлені в табл. 4.3.

Таблиця 4.3 Допустимі значення параметрів неіонізуючих електромагнітних випромінювань

Найменування параметра

Допустимі значення

Напруженість електричної складової електромагнітного

поля на відстані 50см від поверхні відеомонітора

10В / м

Напруженість магнітної складової електромагнітного

поля на відстані 50см від поверхні відеомонітора

0,3 А / м

Напруженість електростатичного поля не повинна перевищувати:

для дорослих користувачів

для дітей дошкільних установ і що вчаться

середніх спеціальних і вищих навчальних закладів

20кВ / м

15кВ / м

4.3 Розрахунок системи загального освітлення приміщення

Метою розрахунку є визначення кількості освітлювальних приладів вказаного типу, необхідних для забезпечення нормативних показників освітленості на робочих поверхнях у приміщеннях з робочими місцями, обладнаними комп'ютерною технікою. Розрахунок проводиться відповідно до принципів нормування штучного освітлення, показників освітленості робочих місць для різних видів діяльності на основі методики, наведеної у розділі 4.1. Отримані результати повинні бути проаналізовані з точки зору доцільності використання вказаного типу джерел світла та світлотехнічної арматури для освітлення приміщення. Вхідні дані для виконання світлотехнічного розрахунку наведені у таблиці 4.1.

Метод коефіцієнту використання світлового потоку дозволяє визначити світловий потік, створений лампами системи освітлення, розрахувати освітленість в робочому приміщенні, за заданим рівнем освітленості визначити потрібну кількість світильників.

Таблиця 4.1 Вихідні дані для виконання світлотехнічного розрахунку

Варіант

Розмір приміщення

Тип світильника

Кількість ламп у світильнику, шт.

Тип ламп

Коефіцієнти відбиття

Коефіцієнт запасу

Поправочний коефіцієнт

Довжина, м

Ширина, м

Висота, м

Стіни, %

Стеля, %

22

6.7

5.6

3.2

Відкр.ден. світла

2

LF-36/35

40

65

1.4

1.1

Основне рівняння методу пов'язує світлотехнічні величини з геометричними параметрами приміщення з урахуванням експлуатаційних особливостей системи освітлення:

F = ESkz / зn, лм (9)

де: F - світловий потік однієї лампи, лм;

E - мінімальна нормована (або розрахункова) освітленість, лк;

S - площа приміщення, м2;

k - коефіцієнт запасу, який враховує старіння ламп, запиленість та забруднення світильників;

z - поправочний коефіцієнт, що характеризує нерівномірність освітлення (відношення мінімальної освітленості до середньої горизонтальної), приймається z = 1,1....1,2;

з - коефіцієнт використання світлового потоку освітлювальної установки у частках;

п - кількість ламп.

1. Розрахунок площі приміщення: S = 6,7 м * 5,6 м = 37,52 м2.

2. Знаходження по таблиці показника світлового потоку [15] для лампи LF-36/35- 3000 лм.

3. Знаходження по таблиці норми освітленості штучним світлом для дуже високої точності роботи II розряду, при середньому контрасті об'єкта з фоном та середньому фоні при загальному освітленні. Найменша освітленість в такому приміщенні повинна складати E = 282 лк.

4. Визначення коефіцієнту використання світлового потоку освітлювальної установки у даному приміщенні з урахуванням відбивних властивостей поверхонь приміщення та індексу приміщення. Індекс приміщення розраховується за формулою:

і = а*b / (Нр* (а + b)), (10)

де а, b - відповідно ширина та довжина приміщення, м;

Нр - висота підвішування світильників над робочою поверхнею, м.

Планується приміщення укомплектувати робочими станціями висотою до 80 см. Такі меблі відповідають вимогам [9].

Тоді індекс приміщення:

і = 13,2*5,5/ ((3,2 - 0,8)*(13,2 + 5,5)) = 1,37.

Отже, коефіцієнт використання світлового потоку, визначений за таблицею [15], складає 47%.

5. Необхідну кількість ламп необхідно визначити за формулою:

F = ESkz / зn. (11)

n = ESkz / Fз = 282 лк * 37,52 м2 * 1,4 * 1,1 / (3000 лм * 0,47) = 11,56 шт.

Оскільки світильник містить 2 лампи, необхідна кількість світильників складає - 6 шт. Для забезпечення нормативних показників освітленості на робочих поверхнях у приміщеннях з робочими місцями, обладнаними комп'ютерною технікою можливо забезпечити світильниками марки LF-36/35 в кількості6 шт.

Висновки

В ході проектних робіт отримано програма створення японських головоломок, особливістю якої є виконання її у вигляді браузерної ігри. Результати роботи даної програми є отримання головоломки у вигляді веб-сторінки, яка може відтворюватись у таких популярних браузерах як: Chrome, Opera, FireFox та Internet Explorer.

Такареалізація програми створення японських головоломокдозволяє:

– спростити інтегрування як редактора головоломок так і самої гри у сайти, забезпечує пересилку гри засобами електронної почти;

– підвищити привабливість продукту, оскільки, слід очікувати, що розробка головоломок є не менш цікавою та корисною, з точки зору розвитку творчості, чим, власне, саме її розгадування;

– розширити коло користувачів.

Отримані архітектурні проектні рішення та код програми створення японських головоломок дозволяє значно спростити розробку інших логічних ігор, а також спеціалізованих програм, функціонування яких пов'язано із використанням мережі інтернет, браузера та динамічною зміною сторінки на стороні клієнта.

Список використаних джерел

1. Д.Г. Вебстер Медицинские приборы. Разработка и применение / Джон Г. Вебстер, Джон В. Кларк мл., Майкл Р. Ньюман, Валтер Х. Олсон. - М.: Издательский дом "Вильямс". - 2004. - 652 с

2. Строев, В.М. Проектирование измерительных медицинских приборов с микропроцессорным управлением: учебное пособие / В.М. Строев, А.Ю. Куликов, С.В. Фролов. - Тамбов: Изд-во ФГБОУ ВПО «ТГТУ». - 2012. - 96 c.

3. Бойко В.И. Схемотехника электронных систем. Микропроцессоры и микроконтроллеры / В.И. Бойко, А.Н. Гуржий, В.Я. Жуйков, А.А. Зори, В.М. Спивак, Т.А. Терещенко, Ю.С. Петергеря // СПб.: БХВ-Петербург, 2004. - 464 с.

4. Б.В. Костров, В.Н. Ручкин Архитектура микропроцессорных систем / М.: Диалог-МИФИ, 2007. - 304 с.


Подобные документы

  • Огляд існуючих методів розробки компіляторів, детальний опис мови. Характеристика та специфіка процесу розробки програми компілятора на рівні блок-схем і тексту програми. Подання тексту компілятора, а також результатів тестування розробленої програми.

    курсовая работа [510,2 K], добавлен 03.06.2011

  • Проблеми процесу тестування програмного забезпечення. Розробка алгоритму автоматичної генерації тестів і тестового набору для ручного виконання. Побудова тестів для системи "Банкомат" і для баг-трекінгової системи, представленої графом із циклами.

    дипломная работа [1,2 M], добавлен 26.02.2014

  • Характеристика програмного забезпечення, його мета та призначення, функціональні особливості. Вимоги до розробки та її джерела. Огляд алгоритмів генерації псевдовипадкових послідовностей. Дослідження методів тестування та оцінки стійкості паролів.

    дипломная работа [2,0 M], добавлен 22.10.2012

  • Основні поняття щодо захисту програмного забезпечення. Класифікація засобів дослідження програмного коду: відладчики, дизасемблери, діскомпілятори, трасировщики та слідкуючі системи. Способи вбудовування захисних механізмів в програмне забезпечення.

    курсовая работа [41,7 K], добавлен 14.11.2010

  • Дослідження алгоритму роботи та коду програми. Оцінка методом "чорного ящика". Тестування і налагодження розробленої програми на алгоритмічній мові високого рівня. Оцінювання якості програмного забезпечення за об’єктно-орієнтованими метриками зв’язності.

    курсовая работа [143,1 K], добавлен 11.03.2021

  • Тенденції розвитку інформаційних технологій, зростання складності інформаційних систем, створюваних у різних галузях. Засоби, що реалізують CASE-технологію створення і супроводу інформаційних систем. Автоматизація розробки програмного забезпечення.

    реферат [21,5 K], добавлен 21.03.2011

  • Сучасні засоби обчислювальної техніки, їх внесок в розробку програмного забезпечення. Порівняльний аналіз мов програмування. Методика створення програми для знайдення оптимального розподілу задачі по мережі, таким чином, щоб час розв’язку був мінімальним.

    курсовая работа [26,6 K], добавлен 25.10.2009

  • Розробка програми калькулятора, що може виконувати найголовніші арифметичні операції над двома числами. Вимоги до апаратного і програмного забезпечення. Опис форм та компонентів програми. Розробка алгоритмів програмного забезпечення. Опис коду програми.

    курсовая работа [57,1 K], добавлен 31.05.2013

  • Багатоплановість проблеми тестування, види тестів, схема взаємодії тестуючого з тестувальником. Огляд і можливості деяких сучасних програмних засобів для створення тестів. Технологія створення тестів на прикладі програмного забезпечення MyTestX.

    дипломная работа [1,8 M], добавлен 15.06.2014

  • Основні характеристики мови "С ++". Сучасне системне та прикладне програмне забезпечення. Середовище програмування Borland Builder С++. Перелік та опис програмного забезпечення, яке використовується в обчислювальному центрі. Розробка програми Шифр Цезаря.

    отчет по практике [307,5 K], добавлен 28.09.2015

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.