1.6.2 Функції, які повинна виконувати система

Система повинна виконувати наступні функції:

· додання опису IPL (характеристики товару, його властивостей, виробника, умов зберігання) для кожного продукту довідника товарів;

· формування документів IPL (Identified Products List - встановлений список товарів) для кожного ресторану мережі;

· формування документів "Графік замовлень та поставок" для кожного ресторану;

· формування заявок на товари від ресторанів;

· формування звітів про потребу в сировині для будь-якого з ресторанів мережі;

· формування замовлень на поставку постачальникам;

· експорт даних про замовлення в Excel;

· відправлення замовлень постачальникам через електронну пошту;

· перегляд статусу замовлення та додання посилання на товарно-транспортну накладну, яка підтверджує факт доставки продукції постачальником;

· формування звітів про закупівлю товарів ресторанами.

1.6.3 Вхідні та вихідні дані системи

Вхідними даними системи є заявки на товари від ресторанів та товарно-транспортні накладні, які вони формують після отримання товарів від постачальників.

Вихідні дані системи:

· замовлення постачальникам;

· звіт про потребу ресторану в сировині;

· звіт про закупівлю товарів ресторанами.



1.6.4 Вимоги до системи та програмного забезпечення

Система повинна функціонувати у діалоговому режимі. Діалог реалізується за принципом вибору відповідного пункту меню.

Кожен сеанс роботи системи повинен розпочинатися з введення індивідуального паролю.

Розроблена система повинна бути інтегрована в єдину інформаційну систему підприємства.

Вимоги до програмного забезпечення:

· операційна система Windows 2000,Windows XP, Windows 7;

· програма "1С: Підприємство" з конфігурацією "2К Бухгалтерія";

· СУБД MS SQL Server 2000.



Розділ 2. Розробка комплексу задач автоматизації

2.1 Програмне середовище розробки

Для побудови логічної та фізичної моделей фрагменту бази даних єдиної інформаційної системи підприємства була застосована CASE-технологія ERWin, що використовує графічну мову моделювання IDEF1X, оскільки вона дозволяє провести повну декомпозицію предметної області: визначити класи та атрибути об'єктів, встановити зв'язки між об'єктами, провести нормалізацію даних та визначити заходи щодо збереження цілісності даних.

Ресторанна система "2К Ресторан" у комплексі з бухгалтерською конфігурацією "2К Бухгалтерія" розроблена на основі платформи "1С: Підприємство 7.7", оскільки система програм "1С: Підприємство" дозволяє вирішувати широкий спектр завдань автоматизації обліку та управління, що стоять перед сучасними підприємствами, що динамічно розвиваються. Саме тому в якості програмного середовища розробки системи було обрано платформу "1С: Підприємство 7.7" з конфігурацією "2К Бухгалтерія". При цьому система використовує клієнт-серверну технологію на базі СУБД MS SQL Server 2000, оскільки "1С: Підприємство 7.7" може використовувати лише або базу даних на основі DBF-файлів, або СУБД MS SQL Server 6.5 /7.0 /2000.

Серед основних переваг "1С: Підприємства" над іншими інформаційними системами можна виділити наступні:

· невисока вартість;

· єдина технологічна платформа;

· максимальна "відкритість" системи (можливо саме це і обумовлює популярність цієї системи);

· легкість модернізації та нарощування функцій системи;

· потужна інформаційна підтримка, особливо в сфері зміни законодавства;

· здатність до інтеграції з іншими системами.

Склад програм "1С: Підприємства" та набір їх функцій динамічно розвиваються разом із зміною типових потреб вітчизняних компаній. Принцип побудови системи програм "1С: Підприємства" дозволяє фірмі "1С" та її партнерам оперативно реагувати на зміни потреб користувачів.

Посилення конкуренції вимагало приділяти все більше уваги аналізу бізнесу, тому в програмах "1С: Підприємства" з'явилася функціональність, орієнтована на контроль ефективності виробничої і торгівельної діяльності, планування, бюджетування та аналізу фінансової діяльності та інші модулі.

Фахівці фірми "1С" забезпечують оперативну зміну програм при змінах законодавства. Необхідні оновлення програм випускаються практично щомісяця.

В основі системи програм "1С: Підприємство" лежить єдина технологічна платформа. Вона є фундаментом для побудови всіх прикладних рішень. Наявність єдиної технологічної платформи не просто полегшує створення окремих прикладних рішень і забезпечує їх невисоку вартість. Головна перевага такого підходу - стандартизація розробки, забезпечення масштабованості та швидкого впровадження сучасних технологій у всіх прикладних рішеннях [16].

Платформа "1С: Підприємства" для всіх прикладних рішень, незалежно від галузевої специфіки і фірми розробника, забезпечує:

· можливість використання системи від локального комп'ютера до десятків користувачів в локальній мережі;

· використання файлового варіанту або варіанту "клієнт-сервер", використовуючи СУБД MS SQL Server;

· можливість розгортання роботи на декількох територіально віддалених точках з періодичним обміном інформацією;

· можливість використання сучасних технологій (веб, xml, інтеграція з іншими програмними системами та різним торговим обладнанням).

Наявність єдиної технологічної платформи та загальної методології дозволяє створювати спеціалізовані та індивідуальні рішення на базі стандартних, додаючи в них тільки необхідні відмінності, що враховують специфіку галузі чи конкретного підприємства. З економічної точки зору це дозволяє забезпечити достатньо низьку вартість галузевих та індивідуальних рішень, тому що витрати на їх створення істотно нижче, ніж витрати на розробку програми "з нуля". Це забезпечує високу швидкість створення і впровадження рішень, тому що максимально використовується відпрацьована функціональність і методологія, що містяться в типових рішеннях.

Дуже важливою перевагою такого підходу є уніфікація навчання користувачів. Наприклад, навчившись на курсах з "1С: Підприємства" або маючи досвід роботи з будь-якої програмою, користувач достатньо швидко засвоює можливості спеціалізованих або індивідуальних рішень.

Стандартизація платформи також істотно спрощує і адміністрування системи, тому що функції адміністрування практично не залежать від конкретного прикладного рішення. Більшість системних адміністраторів і фахівців з автоматизації вже мають досвід адміністрування і навіть модифікації прикладних рішень "1С: Підприємства".

Дуже важливою перевагою платформи "1С: Підприємство" є відкритість системи. [18]

Для керівника, що приймає рішення про вибір засобу автоматизації, досить важливо бути впевненим, що система не буде для підприємства "чорним ящиком", та існує реальна можливість зрозуміти роботу системи і, при необхідності, змінити її. Ця робота може бути виконана як франчайзинговими організаціями, що спеціалізуються на підтримці "1С: Підприємства", так і фахівцями власних ІТ-служб підприємства.

У комплект постачання системи входять засоби, необхідні для доопрацювання прикладного рішення та внесення до нього змін будь-якої складності, а також повний комплект документації до них. Фахівець, що здійснює підтримку системи в конкретній організації, використовує той самий інструмент, що і розробники фірми "1С" або фірм, які розробляють тиражні рішення. Можливості "1С: Підприємства" дозволяють мінімізувати зусилля по зміні системи автоматизації та її подальшого супроводження.

Оскільки існуюча інформаційна система мережі ресторанів "Мисливець" розроблена на основі платформи "1С: Підприємство", яка в повній мірі забезпечує виконання всіх необхідних функцій, систему інформаційної підтримки діяльності менеджера з закупівель цілком доцільно також розробити на основі цієї платформи та інтегрувати її в єдину інформаційну систему підприємства, використовуючи при цьому СУБД MS SQL Server 2000.

2.2 Логічна та фізична модель системи

Одним з головних обов'язків менеджера з закупівель є організація централізованих закупівель продукції. Для того, щоб логічно угрупувати дані, які використовуються при здійсненні централізованих закупівель, та розробити логічну та фізичну моделі фрагменту бази даних системи, в даній роботі був використаний CASE-засіб ERWin. Логічна та фізична моделі фрагменту бази даних відповідають структурі даних розробленої системи в "1С: Підприємство" з конфігурацією "2К Бухгалтерія" та наведені у додатках Б та В.

Логічна (концептуальна) модель бази даних - це опис предметного середовища в термінах деякої моделі [12]. За допомогою CASE-засібу ERwin в межах бакалаврської створена наглядна логічна модель бази даних, проведене її дослідження та нормалізація даних, узгодження схеми даних із замовником.

Моделі даних представлені сутностями, які являють собою підмножини об'єктів одного класу. Об'єкти пов'язані між собою зв'язками, які вказують логічну залежність між ними. Кожен об'єкт має свій набір атрибутів, кожен з яких відображає визначену якість об'єкта, тобто є його характеристикою, має своє ім'я та область визначення (домен).

Фізична модель даних побудована на основі логічної. Спочатку була створена трансформаційна модель, після цього - модель системного каталогу БД у СУБД MS SQL Server 2000. На рівні фізичної моделі передбачені правила цілісності посилань, а для окремих атрибутів - правила валідації та значення по замовчуванню.

2.3 Реалізація функцій системи

Для реалізації функцій системи в межах бакалаврської роботи внесені зміни в конфігурацію існуючої системи: модифіковані та створені нові форми введення /перегляду даних, документи, звіти, а також розроблені окремі модулі імпорту /експорту для їх інтеграції в єдину інформаційну систему підприємства.

Для забезпечення можливості додання опису IPL для кожного продукту довідника товарів модифікована структура довідника "НоменклаторЦентральный" (рис. 2.3.1). Додані наступні атрибути: "Производитель", "ТорговаяМарка", "СтранаПроизводитель", "РегионПроизводитель", "ГородПроизводитель", "ОписаниеIPL", "СрокХранения", "СрокХраненияПериодВремени", "РежимТемпОт", "РежимТемпДо" и "Калорийность продукта".



Рис. 2.3.1. Структура довідника "НоменклаторЦентральный"

Для того, щоб атрибут мав тип значення одного з існуючих довідників у системі, необхідно у властивостях реквізиту в полі "Тип значения" обрати потрібний довідник (рис. 2.3.2.):

Рис. 2.3.2. Властивості реквізиту "СтранаПроизводитель"



Щоб додати нові атрибути на форму "Товар (центральная база)", необхідно перейти до редактору форми на закладку "Диалог" (рис. 2.3.3), натиснути на панелі інструментів на кнопку "Реквизит", у вікні "Размещение реквизитов Справочника" (рис. 2.3.4) відмітити реквізити, які необхідно додати на форму та розмістити їх в області форми.

Рис. 2.3.3. Закладка "Диалог" редактору форми "Товар (центральная база)"



Рис. 2.3.4. Вікно "Размещение реквизитов справочника"

Для того, щоб надати можливість сформувати документ IPL для кожного ресторану мережі, в конфігурацію системи підприємства (рис. 2.3.5) доданий документ під назвою IPL за допомогою конструктора документа.

Рис. 2.3.5. Структура документа "IPL"



Кожен документ повинен мати шапку і табличну частину, тому конструктор створює їх автоматично. До них додані необхідні реквізити, які відображаються на формі документа (рис. 2.3.6).

Рис. 2.3.6. Форма документа IPL

Форма документа IPL складається з двох закладок: "Основные" та "Дополнительно". Для того, щоб відображати реквізити на різних закладках форми, за допомогою кнопки "Слои" на панелі інструментів було відкрите вікно "Слои" (рис. 2.3.7), в якому додані три шари.

Рис. 2.3.7. Шари форми документа IPL



Для відображення в редакторі форми реквізитів закладки "Дополнительно" необхідно просто вимкнути шар "Основной" і увімкнути шар "Дополнительный".

Для сортування табличних даних документа IPL при натисканні на кнопку "Сортировать" у модулі документа прописана наступна процедура:

Процедура ВыполнитьСортировку ()

сзМеню = СоздатьОбъект ("СписокЗначений");

сзМеню.ДобавитьЗначение (1, "Группа Товаров");

сзМеню.ДобавитьЗначение (2, "Товар центр");

сзМеню.ДобавитьЗначение (3, "Товар для кальк. центр");

флРежимСортировки = 0;

Если сзМеню.ВыбратьЗначение (флРежимСортировки,,,, 1) = 0 Тогда

Возврат;

КонецЕсли;

Если флРежимСортировки = 1 Тогда

тзТабличнаяЧасть = СоздатьОбъект ("ТаблицаЗначений");

ВыгрузитьТабличнуюЧасть (тзТабличнаяЧасть);

тзТабличнаяЧасть.НоваяКолонка ("ГруппаТоваров", "Справочник.КлассификаторНоменклатуры");

тзТабличнаяЧасть.ВыбратьСтроки ();

Пока тзТабличнаяЧасть.ПолучитьСтроку () = 1 Цикл

тзТабличнаяЧасть.ГруппаТоваров = ПечГруппаТоваров (тзТабличнаяЧасть.ТоварЦентр);

КонецЦикла;

тзТабличнаяЧасть.Сортировать ("ГруппаТоваров");

ЗагрузитьТабличнуюЧасть (тзТабличнаяЧасть);

ИначеЕсли флРежимСортировки = 2 Тогда

СортироватьСтроки ("ТоварЦентр");

ИначеЕсли флРежимСортировки = 3 Тогда

тзТабличнаяЧасть = СоздатьОбъект ("ТаблицаЗначений");

ВыгрузитьТабличнуюЧасть (тзТабличнаяЧасть);

тзТабличнаяЧасть.НоваяКолонка ("ТоварДляКалькуляцийЦентр", "Справочник.ПродуктыЦентральный");

тзТабличнаяЧасть.ВыбратьСтроки ();

Пока тзТабличнаяЧасть.ПолучитьСтроку () = 1 Цикл

тзТабличнаяЧасть.ТоварДляКалькуляцийЦентр = тзТабличнаяЧасть.ТоварЦентр.НоменклатураДляКалькуляций;

КонецЦикла;

тзТабличнаяЧасть.Сортировать ("ТоварДляКалькуляцийЦентр");

ЗагрузитьТабличнуюЧасть (тзТабличнаяЧасть);

КонецЕсли;

КонецПроцедуры

При натисненні на кнопку "Создать элементы", якщо доданий хоча б один товар, він записується у документ IPL за допомогою наступної процедури:

Процедура СоздатьЭлементы()

ВыбратьСтроки();

Пока ПолучитьСтроку() = 1 Цикл

Если (ПустоеЗначение(ТоварЦентр)= 0) Тогда

_товар=глКопироватьИзЦентра(ТоварЦентр, "ТМЦ");

Сообщить(" [+] создан - " + Строка(_товар));

_товарДляКальк=глКопироватьИзЦентра(ТоварЦентр.НоменклатураДляКалькуляций, "НоменклатураДляКалькуляций");

Сообщить(" [+] создан - " + Строка(_товарДляКальк));

Док.Записать();

КонецЕсли;

КонецЦикла;

КонецПроцедуры

Для того, щоб створити друковану форму документа (рис. 2.3.8), що відображається при натисненні на кнопку "Печать", був викликаний конструктор друку документа за допомогою команди меню "Конструкторы" > "Печать", в якому обрані ті реквізити, які повинні відображатися у шапці, ті, що відображаються у змінюваній частині, та ті, які повинні бути розташовані у нижній частині форми.

Рис. 2.3.8. Друкована форма документа IPL

Код процедури виведення друкованої форми документа IPL на екран:

Процедура Печать()

Таб = СоздатьОбъект("Таблица");

Таб.ИсходнаяТаблица("Печать");

Престоран = Строка(Ресторан) + " (" + СокрЛП(Строка(Ресторан.Адрес)) + ")";

Таб.ВывестиСекцию("Шапка");

ВыбратьСтроки();

Пока ПолучитьСтроку() = 1 Цикл

ПГруппаТоваров = ПечГруппаТоваров();

ПАртикул2 = ПечАртикулТоварДляКалькуляций();

ПТоварДляКалькуляции = ПечТоварДляКалькуляций();

ПЕдИзм = ПечЕдИзм();

ПОписаниеРесторана = ТоварЦентр.Описание;

ПСрокРежим = ПечСрокРежимХранения();

ПВесОбъем = ПечВесОбъем();

ПСтрана = ПечСтранаПроизводитель();

ПЦена = "";

Таб.ВывестиСекцию("ИзмЧасть");

КонецЦикла;

Таб.ВывестиСекцию("Дно");

Таб.ТолькоПросмотр(1);

Таб.Показать("Печать IPL","");

КонецПроцедуры

Для формування або перегляду документа IPL необхідно скористатися відповідним пунктом меню. В межах даної роботи передбачено пункт меню "IPL", що належить пункту "Журналы", та відповідна кнопка на панелі інструментів. Щоб додати новий пункт у головне меню, необхідно в конфігураторі системи перейти на закладку "Интерфейсы" і для певної групи користувачів за допомогою редактора меню додати новий пункт. Щоб додати кнопку на панелі інструментів, необхідно скористатися редактором панелі інструментів, що зображений на рис. 2.3.9.

Рис. 2.3.9. Редактор панелі інструментів

З метою надання можливості формування для кожного ресторану мережі графіку замовлень та поставок, що буде враховуватися при подачі замовлень постачальникам, в конфігурацію системи підприємства за допомогою конструктора документа доданий документ "ГрафикЗаказов" (рис. 2.3.10) та розроблена відповідна форма (рис 2.3.11).

Рис. 2.3.10. Структура документа "ГрафикЗаказов"

Рис. 2.3.11. Форма документа "ГрафикЗаказов"

При натисненні на кнопку "ОК" користувач повинен обрати один з двох можливих варіантів: зберегти внесені зміни в документ та закрити його або одразу його закрити без врахування його редагування. Якщо користувач обирає перший варіант, система пропонує провести документ. Для забезпечення такого діалогу в вікні властивостей кнопки "ОК" необхідно прописати наступний код (рис. 2.3.12):

Рис.2.3.12. Вікно властивостей кнопки "ОК" форми "График заказов"

Для надання можливості користувачеві формувати заявки на товари в конфігурацію системи в межах бакалаврської роботи додано документ "ЗаявкаТоваров". Користувач може вводити список необхідних товарів вручну або скористатися кнопкою "Заполнить", що розташована на формі документа. При натисненні на кнопку поля табличної частини форми документа заповнюються списком товарів та їх постачальників відповідно до документа IPL вибраного ресторану. Це реалізується за допомогою наступної процедури:

Процедура Заполнить()

Док = СоздатьОбъект("Документ.IPL");

УдалитьСтроки();

Док.ОбратныйПорядок(1);

Док.ВыбратьДокументы(,ДатаДок);

Пока Док.ПолучитьДокумент() = 1 Цикл

Если Док.Проведен()=0 Тогда

Продолжить;

КонецЕсли;

Если Док.Фирма <> Фирма Тогда

Продолжить;

КонецЕсли;

Док.ВыбратьСтроки();

Пока Док.ПолучитьСтроку()=1 Цикл

НоваяСтрока();

ТоварЦБ = Док.ТоварЦентр;

Контрагент = Док.Поставщик;

КонецЦикла;

Если КоличествоСтрок()<>0 Тогда Прервать;

КонецЕсли;

КонецЦикла;

КонецПроцедуры

Після того, як сформована та збережена заявка на товари від ресторану, можна скористатися кнопкою "Создать заказы", яка формує замовлення на поставку від ресторану усім постачальникам, які вказані у заявці. Для цього розроблена процедура СоздатьЗаказы(), яка наведена у додатку Г. Процедура формує документ, який доданий в конфігурацію системи під назвою "ЗаказНаПоставку" та має свою форму для перегляду сформованих замовлень постачальникам, що наведена у Додатку Д.

Для реалізації експорту даних замовлення в файл формату XLS за допомогою конструктора друку розроблена друкована форма документа "ЗаказНаПоставку", що викликається при натисненні на кнопку "Выгрузить". При цьому експортувати дані про замовлення можна не лише у файл формату XLS, а також в форматах TXT, MXL та HTML. Код процедури:

Процедура Выгрузить()

Таб = СоздатьОбъект("Таблица");

Таб.ИсходнаяТаблица("Выгрузить");

Таб.ВывестиСекцию("Шапка");

Таб.Опции(0,0,0,0);

ВыбратьСтроки();

Пока ПолучитьСтроку() = 1 Цикл

Таб.ВывестиСекцию("Строка");

КонецЦикла;

Таб.ТолькоПросмотр(1);

Таб.Показать("Выгрузить Заказ на поставку","");

КонецПроцедуры

Для того, щоб забезпечити відправлення замовлення на електронну пошту постачальнику, використано зовнішній компонент ROM-Mail, що працює безпосередньо по протоколам SMTP (Simple Mail Transfer Protocol) та POP3 (Post Office Protocol).

Для формування звітів про потребу в сировині для будь-якого з ресторанів мережі в межах бакалаврської роботи розроблено зовнішній звіт "ПотребностьВСырье" за допомогою конструктора звітів у конфігураторі системи. Звіт представлений файлом імпорту /експорту формату ERT, що розташований у папці ExtForms. Для формування звіту розроблена форма за допомогою редактору форми звіта, яка викликається за допомогою відповідного пункту меню у вікні програми. Для формування параметричного запиту щодо реалізації продуктів рестораном та визначення його потреби у сировині, на формі розташовані поля для введення періоду та назви ресторану. Для вибору періоду використовується стандартна процедура 1С, що прив'язана до відповідної кнопки: ВвестиПериод(ДатаНачала, ДатаКонца).

Звіт про потребу в сировині формується на основі вибірки даних про витрати сировини рестораном за вказаний період. Орієнтовний обсяг товару, який необхідно закупити, розраховується як різниця між обсягом проданих товарів (враховуючи списання продуктів) та обсягом товарів на початок вказаного періоду, тобто передбачається, що витрати сировини в наступному періоді будуть такими ж, як і в попередньому періоді (такий прогноз не стосується сезонних товарів) . Програмний код модулю звіту наведений у додатку Г.

Для створення звіту про закупівлю товарів ресторанами в конфігурацію системи доданий звіт "РазвернутыйОтчетПоЗакупкам" за допомогою конструктора звітів та відповідну форму в редакторі форми звіту. Форма забезпечує введення параметрів запиту, що враховуються при формуванні звіту. Звіт формується на основі проведених товарно-транспортних накладних. Програмний код модулю звіту наведений у додатку Г.

2.4 Інструкція користувача

При запуску програми "1С: Підприємство 7.7" з конфігурацією "2К Бухгалтерія" відображається форма входу в систему, яка наведена у додатку Д. Для входу необхідно обрати режим "1С: Підприємство", обрати інформаційну базу "Охотник", натиснути кнопку "ОК" і у вікні "Авторизация доступа" обрати користувача системи та ввести відповідний пароль. Якщо пароль введено вірно, завантажується вікно програми, у верхній частині якого розташоване головне меню програми та панель інструментів. Перехід до форм з даними відбувається при натисканні відповідних пунктів головного меню або відповідних кнопок на панелі інструментів.

На кожній з форм знаходиться таблиця з даними та відповідні кнопки управління: додавання даних, видалення, оновлення, сортування, виведення на друк, експорт даних тощо.

Розроблена система інформаційної підтримки діяльності менеджера з закупівель включає наступні форми:

1. форма довідника "Товары", що містить інформацію про усі товари, які закуповуються ресторанами мережі для приготування страв меню. Для перегляду довідника необхідно обрати пункт меню "Справочники" > "Центральная база" > "Товары". Форма окремого товару відкривається подвійним кліком миші на товарі у списку або за допомогою головного чи контекстного меню;

2. форма документа "IPL", що містить перелік товарів, які повинні використовуватися рестораном для приготування страв меню, та їх постачальників. При натисненні на поле таблиці даних в нижній частині форми відображається опис IPL, що був доданий у довіднику товарів на формі товару. При натисненні на кнопку "Печать" відображається друкована форма документа. Для виведення документа на друк необхідно натиснути на кнопку "Печать" на панелі інструментів або скористатися меню програми. Для того, щоб перейти до форми документа, необхідно скористатися пунктом меню "Документы" > "IPL", відповідною кнопкою на панелі інструментів або пунктом меню "Журналы" > "Ресторан" > "IPL";

3. форма документа "ГрафикЗаказов", що включає графік замовлень та поставок ресторану. Для переходу до форми документа необхідно скористатися пунктом меню "Журналы" > "Закупки" > "График заказов";

4. форма документа "ЗаявкаТоваров", що містить інформацію про заявку на товари від ресторану. При натисненні на кнопку "Заполнить" поля табличної частини форми документа заповнюються списком товарів та їх постачальників відповідно до документа IPL ресторану. Після натиснення на кнопку "Создать заказы" формуються замовлення на поставку від ресторану усім постачальникам, які вказані у заявці. Для переходу до форми документа необхідно скористатися пунктом меню "Журналы" > "Закупки" > "Заявки на товары";

5. форма документа "ЗаказНаПоставку", що містить інформацію про замовлення на товари від ресторану вказаному постачальнику. Поля "Договор", "Контрагент", "№ заявки" і "Статус заказа" заповнюються автоматично. При натисненні на кнопку "Выгрузить" відображається друкована форма документа, дані якої можна експортувати у файл формату XLS, TXT, MXL та HTML за допомогою пункту меню "Файл" > "Сохранить как", обравши необхідний формат файлу та шлях його збереження. За допомогою кнопки "Отправить" можна відіслати замовлення на електронну адресу постачальника, якщо вона вказана в довіднику контрагентів Для переходу до форми документа необхідно скористатися пунктом меню "Журналы" > "Закупки" > "Заказы на поставку";

6. форма "Потребность в сырье", в якій необхідно вказати параметри для формування звіту "ПотребностьВСырье": часовий період та ресторан. Після натиснення на кнопку "Сформировать" формується відповідний звіт про потребу у сировині. Для переходу до форми необхідно скористатися пунктом меню "Отчеты" > "Потребность в сырье";

7. форма "Развернутый отчет по закупкам" в якій необхідно вказати параметри для формування звіту "РазвернутыйОтчетПоЗакупкам": часовий період, ресторан та товари. Після натиснення на кнопку "Сформировать" формується відповідний звіт про закупівлю сировини рестораном. Для переходу до форми необхідно скористатися пунктом меню "Отчеты" > "Ресторан" > "Развернутый отчет по закупкам".

2.5 Місце розробки в комп'ютерній мережі підприємства

Для забезпечення функціонування існуючої інформаційної системи підприємства вже розроблена комп'ютерна мережа центрального офісу мережі ресторанів "Мисливець", а також комп'ютерні мережі в кожному ресторані зокрема. Оскільки розроблена система в межах бакалаврської роботи була інтегрована в єдину інформаційну систему підприємства, не було необхідності розроблювати нову комп'ютерну мережу або змінювати принципи передачі даних між ресторанами та центральним офісом.

Як в центральному офісі, так і в кожному ресторані зокрема, організована комп'ютерна мережа з виділеним сервером, який розподіляє ресурси мережі між робочими станціями, причому в центральному офісі розташований центральний сервер всієї мережі ресторанів "Мисливець". На серверах встановлені потужні процесори, велика оперативна та дискова пам'ять, зберігається основна частина програмного забезпечення та даних мережі, які використовують робочі станції. Оскільки мережі підприємства використовують виділені сервери, реалізована клієнт-серверна технологія, що дозволяє уникати передачі по мережі великих обсягів інформації, перекладаючи все оброблення даних на сервер. Крім того, дана технологія дозволяє уникати конфліктів щодо змін одних і тих самих даних багатьма користувачами, забезпечуючи автоматичну підтримку цілісності даних.

На серверах встановлене серверне програмне забезпечення: операційна система Windows Server 2003, веб-сервер Apache для обміну даних між центральним офісом та ресторанами по протоколу HTTP, а також СУБД MS SQL Server 2000.

Комп'ютерні мережі центрального офісу та ресторанів використовують пакетну технологію передачі даних Fast Ethernet зі стандартом 100BASE-TX, що призначена для використання в мережах з топологією "Зірка", забезпечуючи дуплексну передачу даних зі швидкістю до 100 Мбіт/с (згідно документа IEEE 802.3u). При цьому використовуються дві виті пари: екранована (STP - Shielded twisted pair) та неекранована (UTP - Unshielded twisted pair).

Для мереж підприємства обрана топологія "Зірка", тому що вона є найбільш швидкодіючою з усіх топологій комп'ютерних мереж, оскільки передача даних між робочими станціями проходить через центральний вузол по окремих лініях, що використовуються тільки цими робочими станціями. Пропускна здатність мережі визначається обчислювальною потужністю вузла і гарантується для кожної робочої станції. Крім того, якщо вийде з ладу один з комп'ютерів мережі, то лише він не зможе передавати або приймати дані через мережу, на решту комп'ютерів цей збій не вплине [23].

Комп'ютерні мережі підприємства використовують стек протоколів TCP/IP (Transmission Control Protocol / Internet Protocol). Так як стек TCP/IP був розроблений до появи моделі взаємодії відкритих систем ISO/OSI, хоча він також має багаторівневу структуру, відповідність рівнів стеку TCP/IP рівням моделі OSI досить умовна (рис. 2.5).



Рис. 2.5. Відповідність рівнів стеку протоколів TCP/IP рівням моделі OSI

Розроблена система є невід'ємною частиною комп'ютерної мережі підприємства, адже єдина інформаційна система підприємства використовується різними підрозділами, тому що задачі, поставлені перед системою, не можуть вирішуватися ізольовано.

2.6 Розрахунок техніко-економічного ефекту від впровадження системи

Техніко-економічний ефект від впровадження комп'ютерної системи визначається за співвідношенням витрат на розробку системи, її встановлення у відповідному приміщенні та прибутку від її впровадження, віднесеному на рік експлуатації.

Витрати на розробку системи складаються з витрат на розробку програмного забезпечення (V₁), витрат на придбання і установку комп'ютера (V₂), витрат на підготовку приміщення (V₃) та витрат на навчання персоналу (V₄).

Розроблена система характеризується наступним чином:

1. ступінь новизни розроблюваних задач - "В" - використання типових проектних рішень за умови їх змін.

2. група складності алгоритму - 2.

3. вид інформації, яка використовується:

Вид інформації	Позначення	К-ість наборів даних
Змінна інформація	ПИ	m=2
Нормативно-довідкова інформація	НСИ	n=4
Банк (база) даних	БД	p=1
Обробка в режимі реального часу	РВ	так
Забезпечення телекомунікаційної обробки даних і управління віддаленими об'єктами	ТОУ	ні

Табл. 2.6.1. Вид інформації, яка використовується

2.6.1 Розмір оплати праці за розроблення програмного забезпечення системи

Базові значення витрат часу на проведення передпроектного дослідження Т _Б1 та розробки системи Т_Б2 визначаємо з відповідної таблиці для першого виду системи (управління матеріально-технічним постачанням) з вищевказаним ступенем новизни розроблюваних задач:

Т _Б1 = Т₁ = 95 год

Т _Б2 = 230,1 год

Базове значення Т_Б2 необхідно відкоригувати за допомогою поправочних коефіцієнтів наступним чином (формула 2.6.1):

Т₂ = Т_Б2 * k_п * k_o * k_c

де k_п - це коефіцієнт, що враховує вид використаної інформації та визначається за формулою 2.6.2:

k_п =



k_п =

k_o =1,26

k_c - це коефіцієнт, що враховує складність контролю вхідної та вихідної інформації, k_c=1,16

Отже, Т₂ =230,1*0,71*1,26*1,16= 238,8 (люд-дн)

Таким чином, загальні витрати людської праці на проектування системи складають:

Т = Т₁ + Т₂

Т = 95 + 238,8=333,8 (люд-дн)

Для того, щоб визначити чисельність виконавців (Ч), необхідно скористатися формулою 2.6.4:

де Ф - кількість робочих годин на виконання проекту. Для бакалаврської роботи ця величина складає 530 год.

Ч = 333,8/530 = 0,63 ? 1

Оплата праці виконавців підраховується за формулою 2.6.5:

V₁' = 1 * 3 * 2000грн = 6000грн

2.6.2 Витрати на розробку програмного забезпечення

2.6.2.1. Розрахунок річного фонду часу роботи ПК

Дійсний річний фонд часу ПК у годинах дорівнює числу робочих годин у році для оператора, за винятком часу на технічне обслуговування та ремонт ПК (в середньому 5год/міс + 6 діб/рік).

Т_пк = 2000 - (6*8 + 5*12)=1892 год

Оскільки під час виконання бакалаврської роботи студент в середньому витрачає 400 годин машинного часу, то величина фонду часу ПК дорівнює:

Т_пк' = Т_пк*400/2000 = 1892*400/2000 =378,4 год

2.6.2.2. Поточні витрати на експлуатацію визначаються за формулою:

V₁'' = З_зп + З_ам + З_ел + З_р + З_мат

де З_зп - заробітна плата обслуговуючого персоналу (якщо роботи виконуються не на власному ПК). Ця величина дорівнює 1680 грн.;

З_ам - амортизаційні відрахування, що обчислюються за формулою:

З_ам = Ц_пк /Н_а

де Ц_пк - балансова вартість ПК, Ц_пк = 5000грн.

Н_а - норма амортизаційних відрахувань, яка для ПК дорівнює 5.

З_ам = 5000грн/5 = 1000 грн

Балансова вартість ПК вираховується за формулою:

Ц_пк = Ц_р * (1 + к_ун)

Ц_р - ринкова вартість ПК, орієнтовно 5000 грн.,

к_ун - коефіцієнт, що враховує витрати на установку та налагодження ПК, дорівнює 0,12.

Ц_пк = 5000 грн * (1 + 0,12) = 5600грн.

Витрати на електроенергію, споживану ПК, визначаються за наступною формулою:

З_ел = Р_ПК * Т_ПК * Ц_ел * А

де Р_ПК - потужність ПК, орієнтовно дорівнює 0,4 кВт,

Т_ПК - фонд корисного часу роботи ПК, дорівнює 400 год,

Ц_ел - вартість 1кВт електроенергії, дорівнює 0,2437 грн./кВт,

А - коефіцієнт інтенсивного використання ПК, рівний 0,9.

З_ел = 0,4 кВт * 400 год * 0,2437 грн./кВт * 0,9 = 35 грн.

З_р - витрати на поточний ремонт і технічне обслуговування ПК дорівнюють 6% від Ц_пк :

З_р =336грн

З_мат - непрямі витрати, пов'язані з експлуатацією ПК, дорівнюють 5% від Ц_пк :

З_мат =280 грн.

Отже, поточні витрати на експлуатацію за формулою 2.6.6 становлять:

V₁'' = 1680 + 1000 + 35 + 336 + 280 = 3331 грн.

Тоді загальні витрати на розробку програмного забезпечення комп'ютерної системи дорівнюють:

V₁ =V'₁ +V₁'' = 6000 + 3331=9331 грн.

2.6.3 Витрати на придбання та установку ПК

Менеджер з закупівель вже має ПК, не потрібно витрачати кошти на придбання та установку ПК, тому V₂ = 0.

2.6.4 Витрати на підготовку приміщення

Менеджер з закупівель вже працює у спеціальному приміщені, де встановлений ПК, тому V₃ = 0.

2.6.5 Витрати на навчання персоналу

В середньому навчання персоналу триватиме 1 місяць, тому витрати дорівнюють V₄ = 2000 грн.

2.6.6 Загальна вартість розробки та впровадження системи

Загальна вартість розробки та впровадження системи (V_? ) визначається за наступною формулою:

V_? = V₁ + V₂ + V₃ + V₄

V_? = 9331 + 2000=11331 грн

Оскільки норма амортизаційних втрат для комп'ютерних систем Н_а = 5, то для обрахування річного економічного ефекту слід брати до розгляду величину V_р = V_? / Н_а = 2266,2 грн.

Річний прибуток П_р від впровадження системи внаслідок вчасних поставок ресторанам мережі товарів у потрібній кількості та визначеної якості, що дозволить реалізувати всі замовлені страви, наявні в меню, і уникнення випадків зловживання працівниками, що виписують накладні на придбання сировини по завищеним цінам, за експертними оцінками становитиме не менше 30000 грн на рік (1765 грн на рік для кожного ресторану мережі, що становить майже 150 грн на місяць), тому економічний ефект від впровадження системи складатиме :

К_еф = П_р./V_{р .} = 30000/2266,2 = 13,24

Термін окупності розробки дорівнює Т_ок = 1/ К_еф = 0,08 ~ 29 днів.



3. Охорона праці

В даному розділі бакалаврської роботи розглядається організація пожежної охорони об'єктів, оскільки на кожному підприємстві, враховуючи його категорію пожежо- та вибухонебезпеки, наказом (інструкцією) повинен бути встановлений відповідний протипожежний режим, який дозволить з регламентованою ймовірністю виключити можливість виникнення і розповсюдження пожежі та впливу її небезпечних факторів на людей, а також забезпечити захист матеріальних цінностей.

3.1 Основні поняття про горіння та пожежну безпеку речовин та матеріалів

Горіння - це інтенсивні хімічні окислювальні реакції, які супроводжуються виділенням тепла та світла. Горіння можливе при наявності горючої речовини, окислювача та джерела запалення. В умовах реальної пожежі окислювачем є кисень повітря, хоча окислювачами можуть бути і фтор, сірка, хлор, азотна кислота, бертолева сіль та інші речовини. При горінні конденсованих систем, що не містять газоподібних частин, а складаються виключно з твердої або рідкої фази, полум'я може не виникати, тобто має місце горіння без полум'я. В процесі горіння утворюються проміжні продукти, а при достатньому вмістові окислювача - продукти повного згорання. [25]

Горіння поділяють на такі види: спалахування, займання, запалення, самозаймання та самозапалення.

Спалахування - це швидке згоряння горючої речовини, яке не супроводжується утворенням стисненого газу. Температура, яка виникає при цьому, є недостатньою для швидкого розігріву горючої речовини, тому такий процес нестійкий і локалізується, не переходячи у стан горіння.

Займання - це початкова стадія горіння під дією джерела запалювання, а запалення - це займання, що супроводжується появою полум'я. Після цього наступає процес стійкого горіння.

Явище прискорення швидкості екзотермічних реакцій, яке приводить до різкого підвищення температури та до виникнення горіння речовин при відсутності джерела запалювання, називається самозайманням. Воно буває тепловим, мікробіологічним і хімічним.

Теплове самозаймання - це зовнішній нагрів речовин до температури, що перевищує мінімальну температуру, за якої починається його самозігрівання, що спричиняє до підвищення температури в масі речовини. До теплового самозаймання схильні деревина та вироби з неї при температурі навколишнього середовища вище 100 °С, рослинна олія, скіпідарна фарба схильні до теплового самозаймання при температурі 80-100 °С.

Мікробіологічне самозаймання виникає внаслідок самонагрівання у масі речовини під дією життєдіяльності мікроорганізмів. Такі процеси виникають при зберіганні зерна, сіна, торфу та інших рослинних матеріалів.

Хімічне самозаймання відбувається внаслідок хімічної взаємодії речовин, а також дії на них повітря та води. До такого процесу схильні рослинна олія і тваринні жири, мастила, при наявності великої поверхні окислення та малій тепловіддачі у навколишнє середовище. Здатність олії або жиру до хімічного самозаймання характеризується йодним числом: чим воно вище, тим більше ці речовини схильні до самозаймання.

Самозапалення - це самозаймання, яке супроводжується появою полум'я. Горіння може супроводжуватися пожежею та вибухом.

Пожежа - це неконтрольований процес горіння, який завдає матеріального збитку.

Вибух - це надзвичайно швидке хімічне перетворення речовини, що супроводжується виділенням енергії та утворенням стиснених газів, здатних виконувати механічну роботу. Тому пожежна небезпека речовин та матеріалів залежить від їх агрегатного стану, фізико-хімічних властивостей, умов зберігання та використання.

Основними та важливими показниками пожежної небезпеки речовин є температура спалахування, займання та самозаймання.

Температура спалахування - це найнижча температура горючої речовини, при якій над її поверхнею утворюється пара або гази, що здатні спалахувати у повітрі від джерела запалювання, але швидкість їх утворення ще недостатня для подальшого горіння.

Температура займання - це температура горючої речовини, при якій після її запалення виділяються горючі гази або пара з такою швидкістю, за якої виникає стійке горіння.

Температура самозаймання - це найнижча температура речовини, при якій відбувається прискорення швидкості екзотермічних реакцій, що призводить до самозаймання. Більшість рідин, що горять, значно пожеженебезпечніші, ніж тверді горючі матеріали, тому що швидко горять, утворюють вибухові пароповітряні суміші і погано гасяться водою. Найбільшу пожежонебезпеку становлять речовини з низькою температурою спалахування, запалення, самозапалення, а також ті, що мають низьку концентраційну межу вибуховості.

Виділяють дві категорії рідин, що горять: легкозаймисті та горючі.

До легкозаймистих рідин відносяться горючі рідини з температурою спалаху, яка не перевищує 61 °С при визначенні в закритому тиглі або 66 °С при визначенні у відкритому тиглі. Рідини з температурою спалахування вище вказаної температури відносяться до горючих.

Легкозаймисті та горючі рідини у виробничих умовах можуть утворити пароповітряні суміші, але при недостатній або надлишковій концентрації їх пари запалення не виникне. Тому найменша концентрація пари горючої речовини у повітрі, при якій вона здатна запалюватися від джерела запалювання та полум'я, що виникає, поширюється на весь об'єм пароповітряної суміші і називається нижньою концентраційною межею займистості (НКМЗ). Найбільша концентрація пари горючої рідини, при якій вона ще здатна займатися від джерел запалювання, і полум'я поширюється на весь її об'єм, - верхньою концентраційною межею займистості (ВКМЗ). Межа між НКМЗ та ВКМЗ називається зоною займистості.

У вигляді аерозолю та аерогелю у виробничих приміщеннях може бути присутній пил, який має пожежо- та вибухонебезпечні властивості. Температура спалаху аерозолю значно вища, ніж аерогелю, та значно перевищує температуру запалення газів і пари, оскільки концентрація горючої речовини в одиниці об'єму аерозолю в сотні разів менше, ніж у аерогелю.

Пожежонебезпечний пил також визначається нижньою концентраційною межею вибуховості НКМВ і залежить від її масової концентрації, розміру частинок, вологості, температури займистості, здатності пилу накопичувати заряди статичної електрики. Чим більше подрібнений матеріал, тим менша НКМВ.

3.2 Поняття про пожежну безпеку

Пожежна безпека - це стан об'єкта, при якому з регламентованою ймовірністю виключається можливість виникнення і розповсюдження пожежі та впливу її небезпечних факторів на людей, а також забезпечується захист матеріальних цінностей. Пожежна безпека підприємств включає в себе систему запобігання пожежам та систему пожежного захисту.

Система запобігання пожежам - це комплекс організаційних та технічних засобів, спрямованих на виключення можливості виникнення пожежі, на запобігання утворенню горючого і вибухонебезпечного середовища шляхом регламентації вмісту горючих газів, парів та пилу у повітрі, а також виключення можливості виникнення джерел запалювання або вибуху; забезпечення пожежної безпеки технологічних процесів, обладнання, електроустаткування, систем вентиляції, зберігання сировини та інших матеріалів.

Запобіганню пожежам сприяють наступні заходи:

· герметизація виробничого обладнання;

· заміна горючих речовин на негорючі, які застосовуються в технологічних процесах, обмеження обсягів речовин, що застосовуються і зберігаються;

· контроль за концентрацією речовин у повітрі в приміщеннях та технологічному обладнанні;

· застосування робочої і аварійної вентиляції;

· відведення горючого середовища в спеціальні пристрої та безпечні місця;

· застосування інгібіруючих та флегматизуючих домішок;

· вибір безпечних швидкісних режимів руху середовища та ін.

Система пожежного захисту забезпечується застосуванням вогневідсічних пристроїв на технологічних комунікаціях, в системах вентиляції, повітряного опалення та кондиціювання повітря.

За призначенням заходи пожежної безпеки на підприємствах поділяються на такі групи:

1. заходи, що забезпечують пожежну безпеку технологічного процесу і обладнання, зберігання сировини та готової продукції;

2. будівельно-технічні заходи, які спрямовані на виключення причин виникнення пожеж та на створення стійкості огороджуючих конструкцій і будівель, на запобігання можливості поширення пожеж і вибуху;

3. організаційні заходи, які забезпечують організацію пожежної охорони, навчання працюючих методам щодо запобігання пожежам та застосування первинних засобів гасіння пожеж;

4. заходи щодо ефективного вибору засобів гасіння пожеж, обладнання пожежного водопостачання, пожежної сигналізації, створення запасу засобів гасіння.



3.3 Системи пожежної сигналізації, оповіщення та зв'язку

Своєчасне сповіщення про пожежу дає можливість її швидкої ліквідації та зменшення розмірів шкоди. Тому для виявлення пожежі, повідомлення про місце її виникнення та виклик пожежного підрозділу використовують автоматичні пожежні сигналізації (далі - АПС), охоронно-пожежні сигналізації (далі - ОПС) та пожежний зв'язок. Пожежний зв'язок поділяється на зв'язок повідомлення пожежі, диспетчерський зв'язок, управління гасінням пожежі та керування пожежними підрозділами.

Телефонний зв'язок з виходом на центральний приймальний пункт міської пожежної охорони - це найпростіший вид пожежного зв'язку. Системи АПС і ОПС забезпечують повідомлення про пожежу, місце її виникнення та пуск в дію установок автоматичного пожежегасіння.

Системи пожежної сигналізації складаються з повідомлювачів, лінії зв'язку, приймальної станції, джерел живлення та виносних звукових сигналів. Для своєчасного повідомлення про пожежу в найближчу пожежну частину застосовуються кнопкові та автоматичні пожежні оповіщувачі.

Автоматичні пожежні оповіщувачі за принципом дії поділяються на наступні групи: теплові, димові, світлові, ультразвукові та комбіновані.

Теплові оповіщувачі реагують на підвищення температури навколишнього середовища. Чутливими елементами його є біметалеві пластинки, спіралі, термопари, терморезистори. Це оповіщувачі АТП-ЗМ, АТІП-3, ДІЛ, ПОСТ-1, МДПІ-028, ДСП-038.

У димових оповіщувачах, які реагують на дим, чутливим елементом є фотореле, радіоізотопи. До них відносяться оповіщувачі ІДОР-1, РІД-1.

У світлових оповіщувачах застосовують явище фотоефекту. Фотоелемент реагує на ультрафіолетову або інфрачервону частину спектра полум'я. До них відносяться СІ-1, АIП, ДПІД.



Рис. 3.3.1. Оповіщувач ПКОП-1

Ультразвуковий оповіщувач (датчик ДЧЗ-4) застосовується для виявлення в закритих приміщеннях об'єктів, що рухаються (наприклад, коливання полум'я, людини, що рухається).

Комбіновані оповіщувачі КС-1 мають іонізуючу камеру та терморезистори.

Деякі типи оповіщувачів наведені на рис. 3.2.2

Рис. 3.3.2. Пожежні оповіщувачі



У системах АПС та ОПС складовою частиною є приймальна апаратура, яка вмикається від дії ручних і автоматичних оповіщувачів. На підприємствах використовуються кілька типів приймальних станцій: ТОЛ-10/100, ТОЛ-10/50 і "Комар-сигнал 12АМ". В охоронно-пожежній сигналізації застосовуються приймальні станції "Сигнал ЗМ-1" і "Сирень-2М" та ін.

Широко застосовуються установки для охорони приміщень - фотоелектричний пристрій ФЕУП. Охорона приміщення досягається за рахунок створення невидимого інфрачервоного променя в заданому напрямку і подання сигналу у разі послаблення променя за рахунок задимлення або рухомого об'єкта.

В останній час на підприємствах АПС та ОПС поєднують в спільну систему з підключенням до приймальної станції. Доцільність використання тих чи інших систем визначається вимогами конкретного об'єкта в залежності від завдань, виконуваних системою на об'єкті, його геометричних характеристик, необхідності мати можливість перепрограмувати систему тощо.

Для ефективної роботи пожежних та охоронних оповіщувачів необхідно слідкувати за їх справністю. Теплові оповіщувачі перевіряють не рідше одного разу на рік електролампою потужністю 150 Вт з рефлектором. Комбіновані та димові оповіщувачі перевіряють не рідше одного разу в місяць переносними джерелами диму та тепла. Світлові оповіщувачі перевіряють полум'ям свічки або сірників.

3.4 Протипожежне водопостачання

Протипожежне водопостачання - це комплекс технічних пристроїв для подачі води до місця пожежі в будь-який час та в кількості, необхідній для пожежегасіння в середині та зовні будівлі. Основні вимоги до улаштування протипожежного водопостачання визначені у "СНиП 11-31-74" [25].

В залежності від необхідності, може використовуватися протипожежний водопровід високого або низького тиску. Водопровід високого тиску проектують на підприємствах підвищеної пожежної небезпеки. Це водопровід, в якому напір води забезпечує підйом струменя води на висоту 10 м із пожежного ствола, розташованого на рівні найвищої точки найвищої будівлі підприємства. У протипожежних водопроводах низького напору повинен створюватись струмінь води висотою 10 м від рівня землі, гасіння пожежі здійснюється рухомими засобами пожежегасіння (автонасосами, мотопомпами), а вода подається від гідрантів до місця пожежі.

Для забору води із протипожежної водопровідної мережі встановлюють пожежні гідранти, відстань між якими не перевищує 150 м, а від стін будівель - не менше 5 м і не далі 2,5 м від краю проїзної частини дороги.

Від зовнішньої водопровідної мережі в будівлях та спорудах проводять трубопроводи внутрішньої мережі, на якій встановлюють пожежні крани із пожежними рукавами та стволами. Розташування кранів повинно забезпечувати подачу в кожне приміщення будівлі не менше двох струменів води.

Якщо з технічних причин неможливо подавати необхідну кількість води із пожежного водопроводу або економічно невигідно, то передбачають створення недоторканого запасу води в водоймищах-резервуарах. Об'єм недоторканого запасу води в резервуарах визначається із розрахунку гасіння пожежі протягом трьох годин.

Витрачений під час гасіння пожежі запас води з резервуарів має бути відновлений у найкоротший термін протягом 24-36 годин в залежності від категорії будівлі за вибухопожежною небезпекою. Пожежні резервуари повинні бути захищені від замерзання води.

Розрахункові витрати води на підприємствах складаються із загальної її витрати на зовнішнє і внутрішнє пожежегасіння та максимальної витрати на виробничі потреби.

Витрати води на внутрішнє пожежегасіння приймаються за 5 л/с (два струменя по 2,5 л/с). Розрахункова потреба води на зовнішнє пожежегасіння на харчових підприємствах регламентується за СНиП і визначається в залежності від ступеня вогнестійкості будівлі, категорії виробництва за вибухопожежною небезпекою та об'єму будівлі.

Для будівель, які поділені протипожежними стінами, тобто мають різну категорію за пожежною небезпекою, розрахункова потреба води визначається на ту частину будівлі, яка потребує найбільшої кількості води.

До протипожежного водопостачання належать водойми (ставки, річки, озера, басейни, канали, градирні, резервуари), насосні станції, мережа трубопроводів на території об'єкта з гідрантами (зовнішній протипожежний водогін), а також мережа трубопроводів у будинках, спорудах з пожежними кранами (внутрішній протипожежний водогін).

3.5 Вогнегасні речовини та сполуки

Для того, щоб відбулося горіння, потрібна наявність так званого трикутника вогню, тобто наявність трьох складових: горючої речовини, окислювача та джерела запалювання. Виходячи з цих умов процес горіння можна зупинити за допомогою таких заходів: відокремлення окислювача від зони горіння, видалення з зони горіння горючої речовини, зниження температури палаючої речовини нижче температури займання і самозаймання, розбавлення горючих речовин неспалимими, гальмування швидкості хімічних реакцій в полум'ї механічним відривом полум'я сильним струменем води або газу. На цих принципах базуються відомі заходи та засоби гасіння пожежі.