Серед основних вогнегасних речовин можна виділити воду, хімічну та повітряно-механічну піни, водний розчин солей, інертні та негорючі гази, водяну пару, галогеновуглеводневі речовини та сухі порошки.

Вода - це найпоширеніший засіб гасіння пожежі. Маючи велику теплоємність, вона потрапляє у вогнище, поглинає велику кількість теплоти та випаровується, призводить до зниження температури в зоні горіння. При випаровуванні вода утворює велику кількість пари (1 л води утворює 1700 л пари), ізолює зону горіння від навколишнього середовища та утруднює надходження кисню повітря до вогнища. Сильний струмінь води може збити полум'я з поверхні [25].

Небезпечно застосовувати воду для гасіння електрообладнання та інших об'єктів, які знаходяться під напругою, тому що вона має високу електропровідність. Для гасіння легкозаймистих речовин можна застосовувати струмені дистильованої води, крапельки якої попадають в полум'я, швидко випаровуються, охолоджують вогнище пожежі та ізолюють його від кисню повітря.

Внаслідок розчинення у воді двовуглекислої соди, поташу, хлористого кальцію і алюмінію, повареної та інших солей досягається підвищення її вогнегасної здатності. Під дією тепла солі випадають з розчину і утворюють ізолюючі плівки на поверхні палаючої речовини, розкладаються, поглинають тепло і виділяють інертні гази. Застосування солей зменшує можливість стікання води з поверхні матеріалу, зменшує витрати води на гасіння в 22,5 разів та скорочує час гасіння на 20-30%.

Вогнегасну піну широко застосовують для гасіння легкозаймистих рідин. Піна - це бульбашки газу або повітря, які заключені в тонкі оболонки рідини. Піна розтікається по поверхні, що горить, та ізолює вогнище горіння. Вогнегасні піни за утворенням поділяють на хімічні та повітряно-механічні.

Хімічна піна в вогнегасниках утворюється при взаємодії кислоти з лугом в присутності піноутворювача. При цьому утворюється інертний газ (діоксид вуглецю), який має пожежогасні властивості. Для утворення діоксиду вуглецю застосовуються речовини у вигляді розчинів або сухих порошків. Пінопорошок складається із сухих солей сірчанокислого алюмінію, бікарбонату натрію та лакричного екстракту або іншої піноутворюючої речовини. При взаємодії з водою сірчанокислий алюміній, бікарбонат натрію і піноутворювач розчиняються та утворюють стійку піну, яка довго залишається на поверхні твердих тіл і рідин. Хімічна піна складається приблизно з 80% діоксиду вуглецю, 19,7% води і 0,3% піноутворювача.

Повітряно-механічна піна являє собою суміш повітря (близько 90%), води (9,7%) і піноутворювача (0,3%). Вона характеризується кратністю відношення об'єму утвореної піни до об'єму вихідних речовин. Повітряно-механічна піна не проводить електричний струм, не шкідлива для людини, не реагує з металом, швидко утворюється у разі пожежі, вважається економічною. Її основною вогнегасною властивістю є утворення на поверхні стійкого і мало-руйнівного від дії полум'я шару піни товщиною до 10 см, який перешкоджає проникненню кисню повітря у вогнище пожежі.

Водяну пару застосовують для гасіння пожеж в приміщеннях об'ємом до 500 кубічних метрів та невеликих пожеж на відкритих площадках та установах. Пара знижує концентрацію кисню і зволожує поверхню, що горить. Для забезпечення вогнегасного ефекту необхідно, щоб пара займала більше 35% об'єму приміщення чи ємності.

Інертні та негорючі гази застосовуються для гасіння пожеж у невеликих закритих приміщеннях і для гасіння займання. До таких засобів відносяться головним чином діоксид вуглецю, азот і аргон. Вогнегасна концентрація інертних і негорючих газів повинна бути в межах 31-36% від об'єму приміщення.

Діоксид вуглецю застосовують для гасіння палаючих електродвигунів та іншого електротехнічного обладнання, для заповнення танків та резервуарів, де необхідно провести вогневі роботи. В цьому випадку концентрацію кисню знижують до 5% і нижче.

Вогнегасна дія галогеновуглеводних сполук заснована на хімічному гальмуванні реакції горіння (інгібіруванні).

Порошкові сполуки являють собою подрібнені мінерали солі із різними домішками, які перешкоджають їх злежуванню та закам'янінню. Вони мають добру вогнегасну здатність, яка в кілька разів перевищує здатність галогеновуглеводів гасити горіння.

Вибір вогнегасної речовини залежить від класу пожежі.

3.6 Класифікація пожеж

Пожежі, які пов'язані з горінням речовин, що мають подібні характеристики, об'єднані у класи. Знання класів пожеж та їх символів необхідне для вибору ефективних вогнегасних засобів та вогнегасників для гасіння пожеж. Символи класів пожеж вказуються на корпусах вогнегасників.

Пожежі поділяють на наступні класи:

1. клас А - горіння твердих горючих речовин, переважно органічного походження, горіння яких супроводжується тлінням (наприклад, деревина, текстиль, папір);

2. клас В - горіння рідких або твердих речовин, які розтоплюються;

3. клас С - горіння газоподібних речовин;

4. клас D - горіння металів та їх сплавів;

5. клас Е - пожежі, пов'язані з горінням електроустановок. Цей клас введений Правилами пожежної безпеки в Україні як ще один додатковий клас, прийнятий для позначення пожеж, пов'язаних з горінням електроустановок.

3.7 Первинні засоби та стаціонарні установки пожежогасіння

Загоряння в початковій стадії його розвитку можна погасити за допомогою первинних засобів пожежегасіння.

До первинних засобів пожежегасіння відносяться внутрішньопожежні крани з пожежними дулами і рукавами, вогнегасники, бочки з водою, багри, ломи, топори та відра. Всі об'єкти харчової промисловості незалежно від належності стаціонарних систем пожежегасіння повинні бути забезпечені первинними засобами пожежегасіння. Їх розташовують на видних місцях, легкодоступних в будь-який час. Найбільш поширеним засобом пожежегасіння невеликого загорання на підприємствах є вогнегасники. В залежності від типу вогнегасних речовин їх поділяють на пінні, газові та порошкові.

Пінні вогнегасники бувають хімічні і повітряно-хімічні та застосовуються для гасіння твердих матеріалів і горючих речовин невеликої площі. Найбільш поширеними є пінні вогнегасники ОХП-10, ОП-М, ОП-9ММ. Вогнегасник ОХП-10 являє собою сталевий балон об'ємом 10 л. Балон закінчується горловиною з різьбою та отвором (сприском). На горловину нагвинчено кришку із штоком та ручкою. Отвір закрито мембраною, яка запобігає витіканню рідини і розривається під дією тиску 0,08-0,14 МПа. В балоні знаходиться лужна частина заряду - водний розчин двовуглекислої соди (бікарбонату натрію) з невеликою домішкою піноутворювача і кислотна частина - суміш сірчаної кислоти з сульфатом заліза та алюмінію, яка знаходиться в поліетиленовому стакані всередині вогнегасника і закрита кришкою запірного пристрою. Щоб привести вогнегасник в дію, необхідно повернути ручку запірного пристрою на 180 градусів, перевернути вогнегасник догори дном і направити сприск у вогнище пожежі. При повороті ручки відкривається кислотний стакан і кислотна частина заряду виливається у балон та змішується з лужною частиною заряду. В результаті їх взаємодії утворюється діоксид вуглецю, який інтенсивно перемішує рідину і піну. Тиск у балоні підвищується і піна викидається через сприск назовні. Довжина струменя 6-8 м, термін дії - 60 секунд.

До газових вогнегасників відносяться вуглекислотні аерозольні та вуглекислотно-брометилові. Вуглекислотні аерозольні вогнегасники випускаються переносні (ОУ-2, ОУ-5, ОУ-8) та пересувні (ОУ-25, ОУ-80, ОУ-400). Вони застосовуються при гасінні різних речовин, а також електроустановок під напругою до 10 кВ.

В балонах знаходиться рідкий діоксид вуглецю під тиском 6 МПа для переносних вогнегасників і 15 МПа - для пересувних. Для приведення в дію переносний вогнегасник перевертають догори дном, раструб направляють на вогнище і натискають важіль затвору. Стиснений діоксид вуглецю виходить з балону, в результаті зниження тиску та розширення в раструбі перетворюється в сніжну масу з температурою 30 °С. Дія такого вогнегасника комбінована: охолоджує вогнище пожежі та ізолює його від кисню повітря.

Вуглекислото-брометилові вогнегасники ОУБ-ЗА і ОУБ-7А застосовують для гасіння невеликих вогнищ пожеж горючих речовин та матеріалів, електроустановок під напругою 380 В, у складських приміщеннях, на автомобілях, які перевозять пально-мастильні матеріали, на бензоколонках. Ці вогнегасники за конструкцією подібні до вуглекислотних. Вогнегасним зарядом являється суміш ЧНД - 97% брометилу і 3% діоксиду вуглецю. Термін дії вогнегасників 20-30 с, довжина струменя - 3-4 м. Для викиду заряду у вогнегасник накачують повітря під тиском 0,86-0,9 МПа.

Порошкові вогнегасники застосовують для гасіння невеликих за площею пожеж горючих рідин, газів, електроустановок під напругою до 1000 В. Вони випускаються таких типів: ОП-1 "Момент", ОП-2А, ОПС-10А, ОПС-10, ОП-100, ОППС-10, СП-120, ОП-250. Для створення тиску в корпусі встановлений балон з азотом, діоксидом вуглецю або повітрям, який знаходиться під тиском 15 МПа. Порошкові вогнегасники відрізняються один від одного сумішшю порошку, ємністю та пристроєм для подачі вогнегасного порошку.

Вогнегасник ОП-1В "Момент-2" найбільш поширений та представляє собою поліетиленовий корпус з запірно-пусковою головкою, усередині якого розміщений балон з діоксидом вуглецю. Для приведення в дію вогнегасник треба перевернути догори дном, вдарити запірно-пускову головку об тверду поверхню, при цьому пробка балона розкривається, діоксид вуглецю створює в корпусі тиск і порошок викидається зовні. Час дії вогнегасника становить 10 секунд.

Для розміщення первинних засобів пожежегасіння у виробничих, складських, допоміжних приміщеннях, будівлях, спорудах, а також на території підприємств встановлюються спеціальні пожежні щити, на яких знаходяться ті засоби пожежегасіння, які можуть застосовуватися в даному приміщенні, споруді, установці.

Кількість первинних засобів пожежегасіння для конкретних об'єктів встановлюється нормами технологічного проектування та галузевими правилами пожежної безпеки із урахуванням рекомендацій, викладених в правилах пожежної безпеки в Україні, які набули чинності з 01.09.95 р.

На харчових підприємствах застосовують автоматичні стаціонарні установки пожежегасіння, які складаються з постійно встановлених апаратів, де зберігається вогнегасна речовина, та пристроїв, пов'язаних з системою трубопроводів, подання вогнегасних речовин до об'єкта.

Автоматичні установки поділяються на спринклерні та дренчерні. Вони класифікуються в залежності від використання засобу гасіння: водяні (водохімічні), парові, пінні, газові, порошкові та комбіновані. Вибір тієї чи іншої установки здійснюється відповідно до особливостей технологічного процесу і техніко-економічного обґрунтування.

Перелік об'єктів, які повинні бути обладнані автоматичними установками пожежегасіння, визначається ГОСТ 12.4.009-83.

Принципова схема установки автоматичного пожежегасіння показана на рис. 3.6.1.



Рис. 3.6.1. Схема автоматичного пожежегасіння

Спринклерні установки призначаються для гасіння місцевого загоряння на окремих ділянках вибухобезпечних приміщень, а дренчерні - для загального гасіння пожеж на всій площині приміщень, які відносяться до вибухонебезпечних.

Установки складаються з мережі розгалужених трубопроводів, на яких через кожні 2,53 м розташовані спринклери або дренчери, кожен з них забезпечує зрошування вогнегасною речовиною 9-12 квадратних метрів площини полу. Спринклерна головка має вихідний отвір, який нормально закритий клапаном, що утримується мідними пластинками, спаяними легкоплавким припаєм-замком. Під дією тепла від вогнища пожежі легкоплавкий припай плавиться, замок спринклера розкривається, клапан за допомогою мембрани виштовхується із сідла, отвір відкривається, вода попадає на рефлектор і розбризкується на всі сторони в радіусі 1,52 м на площині полу приміщення. Спринклерна система забезпечує подачу води безпосередньо в вогнище пожежі, тобто відкриваються тільки ті спринклерні головки, які знаходяться в зоні високої температури. При цьому подається сигнал тривоги. Інерційність такої системи складає 23 хвилини. Всі системи трубопроводів спринклерної установки постійно заповнені водою. Іноді така інерційність неприйнятна, і коли потрібно подавати воду зразу на всю площину приміщення, то застосовують дренчерні установки групової дії.

Дренчерні установки обладнуються розбризкувальними головками, які постійно відкриті. Вода до мережі водопроводів подається після початку пожежі автоматично або вручну через клапан групової дії. При цьому також подається сигнал тривоги.



4. Техніка безпеки

Електробезпека, безпечна експлуатація, монтаж, обслуговування та ремонт електронно-обчислювальних машин (далі - ЕОМ) повинні відповідати вимогам ДНАОП 000-1.31-99 "Правила охорони праці під час експлуатації ЕОМ".

Правила охорони праці під час експлуатації електронно-обчислювальних машин поширюються на всі підприємства, установи, організації, юридичні особи, крім зазначених нижче в даному розділі, незалежно від форми власності, відомчої належності, видів діяльності, та на фізичних осіб (що займаються підприємницькою діяльністю з правом найму робочої сили), які здійснюють розробку, виробництво та застосування електронно-обчислювальних машин та персональних комп'ютерів, у тому числі й на тих, які мають робочі місця, обладнані ЕОМ, або виконують обслуговування, ремонт та налагодження ЕОМ.

Правила встановлюють вимоги безпеки та санітарно-гігієнічні вимоги до обладнання робочих місць користувачів ЕОМ та працівників, що виконують обслуговування, ремонт та налагодження ЕОМ, відповідно до сучасного стану техніки та наукових досліджень у сфері безпечної організації робіт з експлуатації ЕОМ та з урахуванням положень міжнародних нормативно-правових актів з цих питань (директиви Ради Європейського союзу 90/270/ЄЕС, 89/391/ЄЕС, 89/654/ЄЕС, 89/655/ЄЕС, стандарти ISO, MPRІІ).

Вимоги правил охорони праці під час експлуатації ЕОМ не поширюються на:

· комп'ютерні класи вищих та середніх закладів освіти, майстерні професійно-технічних закладів освіти;

· робочі місця операторів ЕОМ, що використовуються у сфері управління та експлуатації атомних електростанцій;

· робочі місця пілотів, водіїв або операторів транспортних засобів, обладнаних ЕОМ, ЕОМ в системах обробки даних на борту засобів сполучення і ЕОМ у складі машин та обладнання, що переміщуються в процесі роботи;

· так звані портативні системи обробки даних, якщо вони непостійно використовуються на робочому місці;

· обчислювальні машинки (калькулятори), реєструвальні каси та прилади з невеликими пристроями індикації даних або результатів вимірювання;

· друкарські машинки класичної конструкції, обладнані відеотерміналом (так звані дисплейні друкарські машинки);

· комп'ютерні гральні автомати та системи обробки даних, призначені для громадського користування.

Вимоги Правил охорони праці під час експлуатації ЕОМ є обов'язковими для всіх працівників при організації та виконанні робіт, пов'язаних з експлуатацією, обслуговуванням, налагоджуванням та ремонтом ЕОМ, а також при проектуванні та реконструкції підприємств, їх виробничих об'єктів, споруд та робочих місць, обладнаних ЕОМ.

4.1 Вимоги електробезпеки при роботі з ЕОМ

Під час проектування систем електропостачання, монтажу силового електрообладнання та електричного освітлення будівель та приміщень для ЕОМ необхідно дотримуватись вимог ПВЕ, ПТЕ, ПБЕ, СН 357-77 "Инструкция по проектированию силового осветительного оборудования промышленных предприятий", затверджених Держбудом СРСР, ГОСТ 12.1.006, ГОСТ 12.1.030 "ССБТ. Электробезопасность. Защитное заземление, зануление", ГОСТ 12.1.019 "ССБТ. Электробезопасность. Общие требования и номенклатура видов защиты", ГОСТ 12.1.045, ВСН 59-88 Держкомархітектури СРСР "Электрооборудование жилых и общественных зданий. Нормы проектирования", Правил пожежної безпеки в Україні, Правил охорони праці під час експлуатації ЕОМ, а також розділів СНиП, що стосуються штучного освітлення і електротехнічних пристроїв, та вимог нормативно-технічної і експлуатаційної документації заводу-виробника ЕОМ.

ЕОМ, периферійні пристрої ЕОМ та устаткування для обслуговування, ремонту та налагодження ЕОМ, інше устаткування (апарати управління, контрольно-вимірювальні прилади, світильники тощо), електропроводи та кабелі за виконанням та ступенем захисту мають відповідати класу зони за ПВЕ, мати апаратуру захисту від струму короткого замикання та інших аварійних режимів.

Під час монтажу та експлуатації ліній електромережі необхідно повністю унеможливити виникнення електричного джерела загоряння внаслідок короткого замикання та перевантаження проводів, обмежувати застосування проводів з легкозаймистою ізоляцією і, за можливості, перейти на негорючу ізоляцію.

Під час ремонту ліній електромережі шляхом зварювання, паяння та з використанням відкритого вогню необхідно дотримуватися Правил пожежної безпеки в Україні.

Лінія електромережі для живлення ЕОМ, периферійних пристроїв ЕОМ та устаткування для обслуговування, ремонту та налагодження ЕОМ виконується як окрема групова трипровідна мережа шляхом прокладання фазового, нульового робочого та нульового захисного провідників. Нульовий захисний провідник використовується для заземлення (занулення) електроприймачів. Використання нульового робочого провідника як нульового захисного провідника забороняється.

У приміщенні, де одночасно експлуатується або обслуговується більше п'яти персональних ЕОМ, на помітному та доступному місці встановлюється аварійний резервний вимикач, який може повністю вимкнути електричне живлення приміщення, крім освітлення.

ЕОМ, периферійні пристрої ЕОМ та устаткування для обслуговування, ремонту та налагодження ЕОМ повинні підключатися до електромережі тільки з допомогою справних штепсельних з'єднань та електророзеток заводського виготовлення.

Неприпустимим є підключення ЕОМ, периферійних пристроїв ЕОМ та устаткування для обслуговування, ремонту та налагодження ЕОМ до звичайної двопровідної електромережі, в тому числі з використанням перехідних пристроїв. При розташуванні в приміщенні за його периметром до 5-ти персональних ЕОМ, використанні трипровідникового захищеного проводу або кабелю в оболонці з негорючого або важкогорючого матеріалу дозволяється прокладання їх без металевих труб та гнучких металевих рукавів.

Є неприпустимими:

· експлуатація кабелів та проводів з пошкодженою або такою, що втратила захисні властивості за час експлуатації, ізоляцією;

· залишення під напругою кабелів та проводів з неізольованими провідниками;

· застосування саморобних подовжувачів, які не відповідають вимогам ПВЕ до переносних електропроводок;

· застосування для опалення приміщення нестандартного (саморобного) електронагрівального обладнання або ламп розжарювання;

· користування пошкодженими розетками, розгалужувальними та з'єднувальними коробками, вимикачами та іншими електровиробами, а також лампами, скло яких має сліди затемнення або випинання;

· підвішування світильників безпосередньо на струмопровідних проводах, обгортання електроламп і світильників папером, тканиною та іншими горючими матеріалами, експлуатація їх зі знятими ковпаками (розсіювачами);

· використання електроапаратури та приладів в умовах, що не відповідають вказівкам (рекомендаціям) підприємств-виготовлювачів.

· 

4.2 Вимоги безпеки під час експлуатації ЕОМ

Користувачі ЕОМ повинні слідкувати за тим, щоб відеотермінали, ЕОМ, периферійні пристрої ЕОМ та устаткування для обслуговування, ремонту та налагодження ЕОМ були справними і випробуваними відповідно до чинних нормативних документів. Щоденно перед початком роботи необхідно проводити очищення екрану відеотерміналу від пилу та інших забруднень. Під час виконання робіт на ЕОМ необхідно дотримуватись режимів праці та відпочинку. Після закінчення роботи відеотермінал та персональна ЕОМ повинні бути відключені від електричної мережі.

У разі виникнення аварійної ситуації необхідно негайно відключити відеотермінал та ЕОМ від електричної мережі.

При використанні з ЕОМ та відеотерміналами лазерних принтерів потрібно дотримуватись вимог Санітарних норм та правил устрою та експлуатації лазерів N 5804-91, затверджених Міністерством охорони здоров'я СРСР в 1991 р.

При потребі, для захисту від електромагнітних, електростатичних та інших полів можуть застосовуватися спеціальні технічні засоби, що мають відповідний сертифікат або санітарно-гігієнічний висновок акредитованих органів щодо їх захисних властивостей.

Неприпустимими є такі дії:

· виконання обслуговування, ремонту та налагодження ЕОМ безпосередньо на робочому місці користувача ЕОМ;

· зберігання біля відеотермінала та ЕОМ паперу, дискет, інших носіїв інформації, запасних блоків, деталей тощо, якщо вони не використовуються для поточної роботи;

· відключення захисних пристроїв, самочинне проведення змін у конструкції та складі ЕОМ, устаткування або їх технічне налагодження;

· робота з відеотерміналами, в яких під час роботи з'являються нехарактерні сигнали, нестабільне зображення на екрані тощо;

· праця на матричному принтері зі знятою (трохи піднятою) верхньою кришкою.

4.3 Вимоги безпеки під час обслуговування, ремонту та налагодження ЕОМ

Монтаж, обслуговування, ремонт та налагодження ЕОМ, заміна деталей, пристроїв, блоків повинні здійснюватись тільки при повному відключенні живлення. Забороняється з'єднувати та роз'єднувати кабелі при підключеній напрузі.

Якщо монтаж, обслуговування, ремонт та налагодження ЕОМ або її пристроїв, блоків при відключеному живленні неможливі, виконання цих робіт допускається за умови додержання таких вимог:

· устаткування, допоміжна апаратура та прилади повинні бути заземлені;

· роботи виконуються не менше, ніж двома працівниками;

· працівники повинні виконувати роботу інструментом з ізольованими ручками, стоячи на діелектричному килимку або бути в діелектричних калошах.

Засоби захисту та інструмент необхідно щоразу перед застосуванням оглянути і при виявленні несправностей негайно заміняти. Користування несправними захисними засобами та інструментом є неприпустимим.

Під час виконання ремонтних робіт слід користуватись електроінструментом, напруга живлення якого не перевищує 36 В.

Особам, що виконують ремонтні роботи, забороняється працювати з ручним годинником, що має металевий браслет.

Ремонтувати або настроювати відеотермінал під напругою дозволяється тільки в тих випадках, коли іншим способом виконати роботу неможливо. При цьому необхідно працювати тільки однією рукою, уникаючи доторкання до струмовідних частин відеотерміналу.

Перед заміною кінескопу, блоків та деталей відеотерміналу, а також перед підключенням вимірювальної апаратури (за винятком випадків перевірки напруги або осцилограм за допомогою спеціальних щупів), необхідно вимкнути живлення відеотерміналу та за допомогою інструменту з ізолюючими ручками зняти залишковий заряд з конденсаторів фільтрів випрямлювачів та другого анода кінескопа.

Ремонт відеотермінала без футляра, а також усі види робіт з відкритим кінескопом повинні проводитися в захисних окулярах або масці.

Паяння деталей повинно проводитись відповідно до СП 952-72.

Промивання та знежирення деталей, блоків, плат повинні проводитись за допомогою етилового спирту або спеціальних негорючих промивних рідин в окремому приміщенні у спеціально обладнаних шафах з місцевою витяжною вентиляцією у вибухопожежобезпечному виконанні при швидкості руху повітря в робочій зоні 0,7 м/хв. Промивати, знежирювати деталі, блоки, плати дозволяється тільки при працюючій вентиляції.

Приміщення, де здійснюється промивання та знежирення деталей, повинно бути забезпечене протипожежними засобами за узгодженням з органами державного пожежного нагляду.

На дверях цих приміщень повинні бути знаки "Забороняється користуватися відкритим полум'ям" та "Забороняється палити" згідно з ГОСТ 12.4.026-76 "ССБТ. Цвета сигнальные и знаки безопасности".

Ванна для промивання повинна бути виготовлена з матеріалу, що не утворює іскор. Зберігання рідин, що застосовуються для промивання, на робочих місцях дозволяється тільки в кількості, потрібній протягом робочої зміни, в металевій зачиненій тарі з матеріалу, що не утворює іскор, у вогнестійкій шафі, обладнаній витяжною вентиляцією. Зливання відходів промивання повинно проводитись у спеціальні резервуари, які б забезпечували вибухо- та пожежобезпечне зберігання. Зливання відходів промивання в каналізацію забороняється. Порожню тару необхідно звільняти від залишків промивної рідини шляхом промивання гарячою водою зі спеціальними мийними засобами.

Працівникам, що виконують обслуговування, ремонт та налагодження ЕОМ, не дозволяється:

· працювати поблизу відкритих струмопровідних частин (крім випадків, що були обумовлені вище);

· залишати без догляду увімкнуте в мережу живлення устаткування, прилади, що використовуються при проведенні робіт;

· залишати на устаткуванні, приладах запобіжники, з'єднувачі, провід, залишки флюсу;

· розміщувати на одному робочому столі (місці) два або більше увімкнутих в мережу живлення відеотермінали із знятими футлярами;

· проводити всередині відеотермінала операції, що виконуються тільки двома руками, без попереднього вимкнення відеотермінала з мережі живлення та зняття залишкових зарядів з конденсаторів фільтрів випрямлячів та другого анода кінескопа [28].



Висновки

В даній бакалаврській роботі проведено системний аналіз діяльності менеджера з закупівель мережі ресторанів "Мисливець", в результаті якого створена функціональна модель процесу здійснення централізованих закупівель, виявлені задачі автоматизації та складена постановка задачі на розроблення системи інформаційної підтримки його діяльності.

Створена логічна та фізична модель фрагменту бази даних інформаційної системи підприємства.

На основі платформи "1С: Підприємство" з конфігурацією "2К бухгалтерія" розроблені модулі, що забезпечують виконання функцій, зазначених у постановці задачі. Модулі системи інтегровані в єдину інформаційну систему підприємства та на даний момент проходять дослідні випробування.

На основі розрахунків техніко-економічного ефекту від впровадження системи передбачається, що термін окупності розробки становитиме всього 29 днів. При цьому прибуток підприємства, за експертними оцінками, становитиме не менше 30 000 грн на рік.

Крім цього, в межах даної бакалаврської роботи розглянуті питання з організації пожежної охорони об'єктів, а також вимоги техніки безпеки при роботі, експлуатації, обслуговуванні, ремонті та налагодженні ЕОМ.



Список використаних джерел

1. Методичні вказівки до виконання квалiфiкацiйної бакалаврської роботи для студентів за напрямом підготовки 6.050101 "Комп'ютерні науки" денної та заочної форм навчання / Уклад.: В.В. Самсонов, Л.Ю. Маноха, Т.М. Горлова, Л.Г. Загоровська, О.М. М`якшило, О.А Хлобистова. - К.: НУХТ, 2011. - 15с.

2. Глушков В.М. Введение в АСУ. - Изд. 2-е. - К.: Техніка, 1974. - 320с.

3. Береза А.М. Основи створення інформаційних систем /Навч. посіб. - К.: КНЕЧ, 1998. - 140 с.

4. Самсонов В.В., Гуржій А.М. Задачі оптимізації в практичній діяльності фахівця. - К.: УДУХТ, 1997.

5. Оптнер С. Системный анализ для решения деловых и промышленных проблем. - М.: Сов. радио, 1969.

6. Основы системного анализа и проектирования АСУ. Учебное пособие. Павлов А.А., Гриша С.Н., Томашевский В.Н. и др. Под общ. ред. Павлова А.А. - К.: Вища школа, 1991. - 367 с.

7. Клир Дж. Системология. Автоматизация решения системных задач. - М.: Радио и связь, 1990. - 538 с.

8. Структурне моделювання інформаційних систем. Метод. вказівки до викон. лаборатор. робіт для студ. спеціальності 6.080400 "Інформаційні управляючі системи і технології" напряму 0804 "Комп'ютерні науки" денної та заочної форм навчання. Частина 2 (моделювання баз даних)/ Уклад.: О.М.М'якшило, О.В.Харкянен - К.: НУХТ, 2010. - 28 с.

9. Маклаков С. В. Моделирование бизнес-процессов с AllFusion Process Modeler. - М.: ДИАЛОГ-МИФИ, 2007. - 224с.

10. Маклаков С.В. BPwin и ERwin: CASE-средства для разработки информационных систем. - М.: ДИАЛОГ-МИФИ, 1999 - 256 с.

11. Бази даних. Теоретичні основи. Моделювання. Реалізація. Навчальний посібник для студ. спец. 7.080401 "Інформаційні управляючі системи та технології" та інших споріднених спеціальностей / Уклад.: О.М. М'якшило, Л.Г. Загоровська - К.: НУХТ, 2006 - 168 с.

12. М'якшило О.М. Моделювання баз даних засобами CASE-технології ERWin: Конспект лекцій з дисципліни "Структурне моделювання систем" для студ. спец. 6.080400 "Інформаційні управляючі системи та технології" напряму 0804 "Комп'ютерні науки" всіх форм навчання. - К.: НУХТ, 2008. - 60с.

13. Т. Карпова. Базы данных. Модели, разработка, реализация. СПб.: Питер, 2001. - 304 с.

14. Ходаков В.Є. Системи інформаційного обслуговування керівників підприємства. - К.: Техніка, 1992 - 200с.

15. Разработка управляемого интерфейса. - / В.А. Ажеронок, А. В. Островерх, М. Г. Радченко, Е. Ю. Хрусталева - М.: ООО "1С-Паблишинг", 2010. - 723с.: ил.

16. Практика программирования в среде 1С:Предприятие 7.7. С.А. Митичкин. М.: Издательский Дом "КомБук", 2004. - 272 с.

17. Михайлов С. Е., Черков А.А., Цветков И.В. 1С:Бухгалтерия 7.7. Решение типичных проблем пользователя - СПб.: БХВ-Петербург, 2005. - 272 с.:ил.

18. Бартеньев О.В. 1С: Предприятие: программирование для всех. - М.: Диалог-МИФИ, 2005. - 464с.

19. Михайлов А.В. 1С: Предприятие 7.7/8.0: системное программирование. - СПб.: БХВ-Петербург, 2005. - 336с.:ил.

20. Кульгин М. Технологии корпоративных сетей. - СПб.: Питер, 2000. - 704 с.

21. Кулаков Ю.А., Луцкий Г.М. Компьютерные сети. - К.: Юниор, 1998. -384 с.

22. Шат С. Мир компьютерных сетей. - К.: Bhv, 1998. - 413 с.

23. Кулаков Ю.А., Омелянський В.А. Комп'ютерные сети. - К.: Юниор, 1999. - 544 с.

24. Скрипкин К.Г. Экономическая эффективность информационных систем. - М.: "ДМКпресс", 2002. - 256 с.

25. Купчик М.П., Гандзюк М. П., Степанець І.Ф., Вендичанський В. Н., Литвиненко А. М., Іваненко О. В. Основи охорони праці. - К.: Основа, 2000. - 416с.

26. Купчик М.П., Гандзюк М. П., Степанець І.Ф., Вендичанський В. Н., Литвиненко А.М., Іваненко О.В. Охорона праці. Лабораторний практикум. Для студентів вищих закладів освіти України. - К.: Основа, 1998. - 224с.

27. Керб Л.П. Основи охорони праці: Навч. посібник. -- К.: КНЕУ, 2003. -- 215 с.

28. ДНАОП 000-1.31-99 "Правила охорони праці під час експлуатації ЕОМ", 1999.



Додаток А. Функціональна модель здійснення централізованих закупівель

Рис. А.1. Модель "AS IS". Контекстна діаграма

Рис. А.2. Модель "AS IS". Діаграма декомпозиції "Здійснення централізованих закупівель"



Рис. А.3. Модель "AS IS". Діаграма декомпозиції "Обробка заявок"

Рис. А.4. Модель "AS IS". Діаграма декомпозиції "Відправлення замовлень постачальникам та контроль за їх виконанням"



Рис. А.5. Модель "AS IS". Діаграма декомпозиції "Аналіз товарно-транспортних накладних"

Додаток Б. Логічна модель даних

Рис. Б.1. Перша частина логічної моделі даних

Рис. Б.2. Друга частина логічної моделі даних

Додаток В. Фізична модель даних

Рис. В.1. Перша частина фізичної моделі даних

Рис. В.2. Друга частина фізичної моделі даних

Додаток Г. Програмний код модулів системи

Програмний код процедури, що формує документи замовлень постачальникам після натиснення на кнопку "Создать заказы", яка розташована на формі документа "ЗаявкаТоваров", наведений нижче.

Процедура СоздатьЗаказы()

Если ТекущийДокумент().Выбран()=0 Тогда

Предупреждение("Текущий документ не записан!");

Возврат;

КонецЕсли;

Если глПроверкаДублейСтрок(ТекущийДокумент(),1)=0 Тогда

Возврат;

КонецЕсли;

ТЗдоков = СоздатьОбъект("ТаблицаЗначений");

ТЗтмц = СоздатьОбъект("ТаблицаЗначений");

ВыгрузитьТабличнуюЧасть(ТЗдоков);

ВыгрузитьТабличнуюЧасть(ТЗтмц);

ТЗдоков.Сортировать("+Контрагент");

НачатьТранзакцию();

Для я=1 по 7 Цикл

Если я=1 Тогда

ПолеКво = "КвоПн";

ДеньНедели = Перечисление.ДниНедели.Понедельник;

ИначеЕсли я=2 Тогда

ПолеКво = "КвоВт";

ДеньНедели = Перечисление.ДниНедели.Вторник;

ИначеЕсли я=3 Тогда

ПолеКво = "КвоСр";

ДеньНедели = Перечисление.ДниНедели.Среда;

ИначеЕсли я=4 Тогда

ПолеКво = "КвоЧт";

ДеньНедели = Перечисление.ДниНедели.Четверг;

ИначеЕсли я=5 Тогда

ПолеКво = "КвоПт";

ДеньНедели = Перечисление.ДниНедели.Пятница;

ИначеЕсли я=6 Тогда

ПолеКво = "КвоСб";

ДеньНедели = Перечисление.ДниНедели.Суббота;

ИначеЕсли я=7 Тогда

ПолеКво = "КвоВс";

ДеньНедели = Перечисление.ДниНедели.Воскресенье;

КонецЕсли;

лКонтрагент="";

НунаЗаписать=0;

ДокЗаказНаПост = СоздатьОбъект("Документ.ЗаказНаПоставку");

ТЗдоков.ВыбратьСтроки();

Пока ТЗдоков.ПолучитьСтроку()=1 Цикл

Если ТЗдоков.ПолучитьЗначение(ТЗдоков.НомерСтроки,ПолеКво)=0 Тогда

Продолжить;

КонецЕсли;

Если лКонтрагент<>ТЗдоков.Контрагент Тогда

Если лКонтрагент<>"" Тогда

глУстановитьНомерДокумента(ДокЗаказНаПост);

ДокЗаказНаПост.Выгружать=1;

ДокЗаказНаПост.Записать();

ВыбратьСтроки();

Пока ПолучитьСтроку()=1 Цикл

Если (Контрагент=лКонтрагент)и(ПолучитьАтрибут(ПолеКво)<>0) Тогда

УстановитьАтрибут("НомЗаказа"+Прав(ПолеКво,2),ДокЗаказНаПост.ТекущийДокумент());

КонецЕсли;

КонецЦикла;

НунаЗаписать=0;

КонецЕсли;

ТекДатаДок = ДатаДок;

Пока глДеньНедели(ТекДатаДок,1)<>ДеньНедели Цикл

ТекДатаДок=ТекДатаДок+1;

КонецЦикла;

Результат = НайтиЗаказНаПоставку(ДокЗаказНаПост, ТекДатаДок, Фирма, ТекущийДокумент(), ТЗдоков.Контрагент);

фНовыйДок=0;

Если Результат = 1 Тогда

ДокЗаказНаПост.УдалитьСтроки();

фНовыйДок=0;

ИначеЕсли Результат = 0 Тогда

ДокЗаказНаПост.Новый();

фНовыйДок=1;

Иначе

Сообщить("Транзакция отменена");

ОтменитьТранзакцию();

Возврат;

КонецЕсли;

ДокЗаказНаПост.Контрагент = ТЗдоков.Контрагент;

ДокЗаказНаПост.Фирма = Фирма;

ДокЗаказНаПост.ДатаДок = ТекДатаДок;

ДокЗаказНаПост.НомерЗаявки = ТекущийДокумент();

ДокЗаказНаПост.ДокументОснование = ТекущийДокумент();

лКонтрагент=ТЗдоков.Контрагент;

ДокЗаказНаПост.СтатусЗаказа = Перечисление.СтатусЗНП.Создан;

ДокГрафик = НайтиДокументГрафикЗаказов(ТЗдоков.Контрагент);

Если ДокГрафик<>"" Тогда

Плановый=0;

ДокГрафик.ВыбратьСтроки();

Пока ДокГрафик.ПолучитьСтроку()=1 Цикл

Если ДокГрафик.ДеньЗаказа=ДеньНедели Тогда

Плановый=1;

Прервать;

КонецЕсли;

КонецЦикла;

ДокЗаказНаПост.Внеплановый = ?(Плановый=1,0,1);

КонецЕсли;

КонецЕсли;

ДокЗаказНаПост.НоваяСтрока();

ДокЗаказНаПост.ТоварЦБ = ТЗдоков.ТоварЦБ;

ДокЗаказНаПост.Количество = ТЗдоков.ПолучитьЗначение(ТЗдоков.НомерСтроки,ПолеКво);

НунаЗаписать=1;

КонецЦикла;

Если НунаЗаписать=1 Тогда

Если фНовыйДок=1 Тогда

глУстановитьНомерДокумента(ДокЗаказНаПост);

КонецЕсли;

ДокЗаказНаПост.Выгружать=1;

ДокЗаказНаПост.Записать();

ВыбратьСтроки();

Пока ПолучитьСтроку()=1 Цикл

Если (лКонтрагент=Контрагент)и(ПолучитьАтрибут(ПолеКво)<>0) Тогда

УстановитьАтрибут("НомЗаказа"+Прав(ПолеКво,2),ДокЗаказНаПост.ТекущийДокумент());

КонецЕсли;

КонецЦикла;

КонецЕсли;

КонецЦикла;

Сообщить("Документы записаны");

ЗафиксироватьТранзакцию();

Записать();

СписПараметров=СоздатьОбъект("СписокЗначений");

СписПараметров.Установить("НомерЗаявки",ТекущийДокумент());

ОткрытьФорму("Журнал.ЗаказыНаПоставку",СписПараметров);

КонецПроцедуры

Програмний код модулю звіту "ПотребностьВСырье":

Перем _тзТов;

Процедура РазложитьБлюдо(фВУ,_состав,_произкво=1,фДатаДок)

_состав.ВыбратьСтроки();

Пока _состав.ПолучитьСтроку() = 1 Цикл

Если (ПустоеЗначение(_состав.ТМЦ) = 1) Тогда

Продолжить;

КонецЕсли;

Если (ПустоеЗначение(_состав.Сезон)=0)и(глПроверитьСезонность(_состав.Сезон,фДатаДок)=0) Тогда

Продолжить;

КонецЕсли;

Если _состав.ТМЦ.Вид() = "НоменклатураДляКалькуляций" Тогда

_тзТов.НоваяСтрока();

_тзТов.ТМЦ = _состав.ТМЦ;

_тзТов.КвоПродажа = _произкво*_состав.кво;

_тзТов.Единица= _состав.Ед;

Иначе

_ск="";

_ск=_состав.тмц.СоставКалькуляцииУпр.Получить(фДатаДок);

Если (ПустоеЗначение(_ск) = 1) Тогда

Возврат;

КонецЕсли;

_накво = _состав.тмц.КвоПродукции*_произкво * _состав.кво;

РазложитьБлюдо(фВУ,_ск,_накво,фДатаДок);

КонецЕсли;

КонецЦикла;

КонецПроцедуры //РазложитьБлюдо()

Функция ПроверкаСклада(Склад)

Если ВыбСклад.РазмерСписка()>0 Тогда

Для я=1 по ВыбСклад.РазмерСписка() Цикл

Если ВыбСклад.ПолучитьЗначение(я).ЭтоГруппа()=1 Тогда

Если Склад.ПринадлежитГруппе(ВыбСклад.ПолучитьЗначение(я))=1 Тогда

Возврат 1;

КонецЕсли;

ИначеЕсли ВыбСклад.ПолучитьЗначение(я)=Склад Тогда

Возврат 1;

КонецЕсли;

КонецЦикла;

Возврат 0;

Иначе

Возврат 1;

КонецЕсли;

КонецФункции

Процедура ОбработкаЯчейкиТаблицы(аЗначение, аФлагСтандОбраб, аТаблица, аАдрес)

аФлагСтандОбраб=0;

ОткрытьФорму("Отчет.КарточкаСчета",аЗначение);

КонецПроцедуры

Процедура Сформировать()

Заг="";

Если ВыбФирма.Выбран()=1 Тогда

Заг="По фирме: "+СокРЛП(ВыбФирма);

Иначе

Заг="По всем фирмам. ";

КонецЕсли;

Заг = Заг + ?(ВыбСклад.РазмерСписка()>0," По складу: ","По всем складам.");

Для я=1 по ВыбСклад.РазмерСписка() Цикл

Заг = Заг + СокрЛП(ВыбСклад.ПолучитьЗначение(я))+"; ";

КонецЦикла;

_тзТов.УдалитьСтроки();

Если глПроверкаПериода(ДатаНачала,ДатаКонца) = 0 Тогда

Возврат;

КонецЕсли;

ТекстЗапроса="

|Период с ДатаНачала по ДатаКонца;

|ОбрабатыватьДокументыПроведенные;

|Фирма=Документ.Заказ.Фирма;

|ТМЦ=Документ.Заказ.ТМЦ;

|КодТМЦ=Документ.Заказ.ТМЦ.Код;

|ДатаДока=Документ.Заказ.ДатаДок;

|Колво=Документ.Заказ.Кво;|Функция СумКолво=Сумма(Колво) когда

|ГруппировкаТМЦбез Групп;

|ГруппировкаДокумент;

|Условие(Фирма = ВыбФирма);

|";

Запрос=СоздатьОбъект("Запрос");

Если (Запрос.Выполнить(ТекстЗапроса)=0) Тогда

Сообщить("Ошибка при выполнении запроса!");

Возврат;

КонецЕсли;

НомЭл=0;

Пока Запрос.Группировка(1)=1 Цикл

Пока Запрос.Группировка(2)=1 Цикл

_ск="";

_ск=Запрос.ТМЦ.СоставКалькуляцииУпр.Получить(Запрос.ДатаДока);

Состояние("Обработка строк : "+СокРЛП(НомЭл));

НомЭл=НомЭл+1;

РазложитьБлюдо(Запрос.ВУ,_ск,Запрос.СумКолво,Запрос.ДатаДока);

КонецЦикла;

КонецЦикла;

_тзТов.Свернуть("ТМЦ,Единица","КвоПродажа");

_тзТов.Сортировать("+ТМЦ");

_тзТов.НоваяКолонка("КвоСписание","Число",12,3);

ОперДок = СоздатьОбъект("Операция");

ДокРасход=СоздатьОбъект("Документ.КалькуляцияОбщепит");

ДокРасход.ВыбратьДокументы(ДатаНачала,ДатаКонца);

Пока ДокРасход.ПолучитьДокумент()=1 Цикл

Если ДокРасход.Проведен()=0 Тогда

Продолжить;

КонецЕсли;

Если ПроверкаСклада(ДокРасход.МестоХранения)=0 Тогда

Продолжить;

КонецЕсли;

Если ДокРасход.СформированАвтоматически=1 Тогда

Продолжить;

КонецЕсли;

Если ОперДок.НайтиОперацию(ДокРасход)=1 Тогда

ОперДок.ВыбратьПроводки();

Пока ОперДок.ПолучитьПроводку()=1 Цикл

Если ОперДок.Кредит.Счет.Код = "282" Тогда

лСтр="";

Если _тзТов.НайтиЗначение(ОперДок.Кредит.НоменклатураДляКалькуляций,лСтр,"ТМЦ")=1 Тогда

_тзТов.ПолучитьСтрокуПоНомеру(лСтр);

Иначе

_тзТов.НоваяСтрока();

_тзТов.Единица= ОперДок.Кредит.НоменклатураДляКалькуляций.БазЕдиница;

КонецЕсли;

_тзТов.ТМЦ = ОперДок.Кредит.НоменклатураДляКалькуляций;

_тзТов.КвоСписание = _тзТов.КвоСписание+ОперДок.Количество;

КонецЕсли;

КонецЦикла;

КонецЕсли;

КонецЦикла;

_тзТов.Свернуть("ТМЦ,Единица","КвоПродажа,КвоСписание");

_тзТов.Сортировать("+ТМЦ");

_тзТов.НоваяКолонка("КвоНачОст","Число",12,3);

_тзТов.НоваяКолонка("КвоПриход","Число",12,3);

_тзТов.НоваяКолонка("КвоСписание","Число",12,3);

_тзТов.НоваяКолонка("КвоСписИПрод","Число",12,3);

_тзТов.НоваяКолонка("КвоИнвентаризация","Число",12,3);

_тзТов.НоваяКолонка("КвоКонОст","Число",12,3);

лТаб=СоздатьОбъект("Таблица");

лТаб.ИсходнаяТаблица("Таблица");

лТаб.ВывестиСекцию("Шапка");

БИ=СоздатьОбъект("БухгалтерскиеИтоги");

БИ.ИспользоватьПланСчетов(глУпрПланСчетов);

Если ПустоеЗначение(ВыбФирма)=0 Тогда

БИ.ИспользоватьРазделительУчета(глПолучитьРазделительУчетаПоПлануСчетов(глУпрПланСчетов,ВыбФирма));

КонецЕсли;

БИ.ИспользоватьСубконто(ВидыСубконто.МестаХранения,ВыбСклад,1);

БИ.ИспользоватьСубконто(ВидыСубконто.НоменклатураДляКалькуляций,,1);

БИ.ВключатьСубсчета(1, 1);

БИ.ВыполнитьЗапрос(ДатаНачала,ДатаКонца,"282",,,3,,"СК");

БИ.ВыбратьСубконто(2);

Пока БИ.ПолучитьСубконто(2)=1 Цикл

лСтр="";

Если _тзТов.НайтиЗначение(БИ.Субконто(2),лСтр,"ТМЦ")=1 Тогда

_тзТов.ПолучитьСтрокуПоНомеру(лСтр);

Иначе

_тзТов.НоваяСтрока();

_тзТов.Единица= БИ.Субконто(2).БазЕдиница;

_тзТов.ТМЦ = БИ.Субконто(2);

КонецЕсли;

_тзТов.КвоНачОст=БИ.СНД(3)+БИ.СНК(3);

_тзТов.КвоКонОст=БИ.СКД(3)+БИ.СКК(3);

_тзТов.КвоПриход=_тзТов.КвоПриход+БИ.ДО(3);

_тзТов.КвоСписИПрод =_тзТов.КвоСписИПрод+БИ.КО(3);

БИ.ВыбратьКорСчета();

Пока БИ.ПолучитьКорСчет()=1 Цикл

Если БИ.КорСчет.Код = "282" Тогда

_тзТов.КвоПриход=_тзТов.КвоПриход-БИ.КорДО(3);

_тзТов.КвоСписИПрод =_тзТов.КвоСписИПрод-БИ.КорКО(3);

КонецЕсли;

КонецЦикла;

ИтогПлан = _тзТов.КвоПродажа+_тзТов.КвоСписание-_тзТов.КвоНачОст;

Дельта = ИтогПлан-_тзТов.КвоПриход;

лТаб.ВывестиСекцию("СтрокаТМЦ");

КонецЦикла;

лТаб.ТолькоПросмотр(1);

лТаб.Опции(0,0,7,0);

лТаб.Показать("");

КонецПроцедуры

Процедура ПриОткрытии()

_тзТов = СоздатьОбъект("ТаблицаЗначений");

_тзТов.НоваяКолонка("ТМЦ","Справочник.НоменклатураДляКалькуляций");

_тзТов.НоваяКолонка("Единица","Справочник.ЕдиницыИзмерения");

_тзТов.НоваяКолонка("КвоПродажа","Число",12,3);

КонецПроцедуры



Програмний код модулю звіту "РазвернутыйОтчетПоЗакупкам":

Процедура Сформировать()

ВидУчета=глВидУчетаВОтчете(Контекст);

Запрос = СоздатьОбъект("Запрос");

ТекстЗапроса = "//{{ЗАПРОС(ПН)

|Период с НачДата по КонДата;

|Фирма= Документ.ПриходнаяНакладная.Фирма;

|Контрагент= Документ.ПриходнаяНакладная.Контрагент;

|ТМЦ= Документ.ПриходнаяНакладная.ТМЦ;

|ЦенаСНДС = Документ.ПриходнаяНакладная.ЦенаСНДС;

|СуммаСНДС = Документ.ПриходнаяНакладная.СуммаСНДС;

|Количество= Документ.ПриходнаяНакладная.Кво;

|Ед= Документ.ПриходнаяНакладная.Ед;

|Функция Сум = Сумма(СуммаСНДС);

|Функция Кво= Сумма(Количество);

|Группировка ТМЦ без групп;

|Группировка Документ;

|Условие (ТМЦ.Вид() = ""ТМЦ"");

|Условие (Фирма в выбФирма);

|Условие (ТМЦ в спТМЦ);

|";

текстЗапроса = текстЗапроса + "Без итогов;

|ОбрабатыватьДокументы Проведенные;

|"//}}ЗАПРОС;

Если Запрос.Выполнить(ТекстЗапроса) = 0 Тогда

Возврат;

КонецЕсли;

тбОтчета = СоздатьОбъект("ТаблицаЗначений");

Запрос.Выгрузить(тбОтчета,1);

тбОтчета.НоваяКолонка("Товар","Справочник.НоменклаторЦентральный");

тбОтчета.НоваяКолонка("ГруппаТоваров","Справочник.КлассификаторНоменклатуры");

тбОтчета.ВыбратьСтроки();

Пока тбОтчета.ПолучитьСтроку() = 1 Цикл

тбОтчета.Товар = тбОтчета.ТМЦ.Номенклатор;

тбОтчета.ГруппаТоваров = тбОтчета.ТМЦ.Категория;

КонецЦикла;

тбОтчета.Свернуть("Товар,ГруппаТоваров,ЦенаСНДС,Документ,Ед,ВУ","Кво,Сум");

тбОтчета.Сортировать("Товар,Документ");

Таб = СоздатьОбъект("Таблица");

ИмяФайлаПечатнойФормы = КаталогИБ()+"ExtForms\PrnForms\RazvOtchetPoZakup.mxl";

Если ФС.СуществуетФайл(ИмяФайлаПечатнойФормы) = 1 Тогда

Таб.ИсходнаяТаблица(ИмяФайлаПечатнойФормы);

Иначе

Таб.ИсходнаяТаблица("Таблица");

КонецЕсли;

Таб.ВывестиСекцию("Шапка");

тбОтчета.ВыбратьСтроки();

Пока тбОтчета.ПолучитьСтроку() = 1 Цикл

Таб.ВывестиСекцию("Строка");

КонецЦикла;

Таб.Опции(0,0,Таб.ВысотаСекции("Шапка"));

Таб.Защита(Константа.ФлагЗащитыТаблиц);

Таб.ТолькоПросмотр (1);

Таб.Показать("Развернутый отчет по закупкам");

КонецПроцедуры



Додаток Д. Відеокадри інтерфейсу користувача

Рис. Д.1. Форма входу в єдину інформаційну систему підприємства

Рис. Д.2. Форма авторизації

Рис. Д. 3. Меню програми



Рис. Д.4. Пункт меню "Журналы" > "Закупки"

Рис. Д.5. Форма товару



Рис. Д.6. Форма документа "IPL" (закладка "Основные")

Рис. Д.7. Форма документа "IPL" (закладка "Дополнительно")

Рис. Д.8. Друкована форма документа "IPL"



Рис. Д.9. Форма "График заказов"

Рис. Д.10. Форма "Заявка товаров"

Рис. Д.11. Форма "Заказ на поставку"



Рис. Д.12. Форма "Потребность в сырье"

Рис. Д.13. Форма звіту "ПотребностьВСырье"

Рис. Д.14. Форма "Развернутый отчет по закупкам"



Рис. Д.15. Форма звіту "РазвернутыйОтчетПоЗакупкам"

Размещено на Allbest.ru