Размещено на http://www.allbest.ru/

МАГІСТЕРСЬКА РОБОТА

ЗАСТОСУВАННЯ КОМП'ЮТЕРНИХ ТЕХНОЛОГІЙ ТВОРЧОГО НАПРЯМКУ В БАСКЕТБОЛІ

ЗМІСТ

• ВСТУП
• РОЗДІЛ 1 АНАЛІЗ СУЧАСНИХ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ, ЯКІ ЗАСТОСОВУЮТЬСЯ В СПОРТИВНІЙ ПРАКТИЦІ

1.1 Основні напрямки застосування інформаційних технологій в спорті

• 1.2 Місце інформаційних систем в наукових дослідженнях в області спортивних ігор
• 1.2.2 Застосування комп'ютера як інформаційної технології в області спортивних ігор
• 1.2.3 Приклад системи оцінки ефективності ігрових дій баскетболістів
• 1.3 Розвиток психофізіологічних функцій гравців як один з факторів, що визначає необхідність застосування інформаційних технологій у баскетболі
• РОЗДІЛ 2 МЕТОДИ Й ОРГАНІЗАЦІЯ ДОСЛІДЖЕННЯ
• 2.1 Метод технічного протоколювання ігор
• 2.2 Метод обчислення ефективності гри
• 2.3 Метод експертної оцінки виконання основних технічних прийомів баскетболу
• 2.4 Психофізіологічні методи дослідження
• 2.5 Методи математичної статистики
• 2.6 Організація дослідження
• РОЗДІЛ 3 МЕТОДИ ЗАСТОСУВАННЯ СУЧАСНИХ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ В БАСКЕТБОЛІ
• 3.1 Результати розробки комп'ютерної програми «ІНФОРМБАСКЕТ» для оцінки ефективності змагальної діяльності в баскетболі
• 3.1.1 Засоби розробки програми
• 3.1.2 Реалізація програми
• 3.2 Методика виготовлення й застосування поліграфічних наочних приладь
• 3.3 Методика виготовлення й застосування динамічних мультиплікаційних наочних приладь
• 3.4 Методи застосування сучасних інформаційних технологій при проведенні аутогенного тренування
• 3.5 Застосування засобів мистецтва як інтегральна методика комплексного впливу на відновлювальні процеси в організмі, підвищення кінестатичної чутливості й пластики рухів
• 3.5.1 Історичні корені поєднання мистецтва та фізичної ультури
• РОЗДІЛ 4 РЕЗУЛЬТАТИ ПЕРЕВІРКИ ЕФЕКТИВНОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ ІНТЕГРАЛЬНИХ ІНФОРМАЦІЙНО-ТВОРЧИХ ТЕХНОЛОГІЙ
• 4.1 Вплив аутогенного тренування та застосування видів мистецтв на вегетативний баланс баскетболістів
• 4.2 Вплив застосування інтегральних інформаційно-творчих технологій на ігрову ефективність баскетболістів
• 4.4 Вплив застосування інтегральних інформаційно-творчих технологій на кількість реалізованих у грі групових тактичних взаємодій
• 4.5 Вплив застосування інтегральних інформаційно-творчих технологій на психофізіологічні показники баскетболістів
• Висновок до четвертого розділу
• РОЗДІЛ 5 РЕЗУЛЬТАТИ ЗАСТОСУВАННЯ МЕТОДУ МОДИФІКОВАНОГО АВТОМАТИЗОВАНОГО ОБЧИСЛЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ГРИ В БАСКЕТБОЛІ В СПОЛУЧЕННІ З ІНФОРМАЦІЙНО-ТВОРЧИМИ ТЕХНОЛОГІЯМИ
• 5.1 Результати визначення індивідуальної динаміки ігрової результативності баскетболісток високого класу
• Висновок до п'ятого розділу
• ВИСНОВКИ
• ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
• ЛІТЕРАТУРА

ВСТУП

Актуальність дослідження. Науково-технічний прогрес в 21 столітті перетворився в інформаційну революцію [11,12,30,47]. У сучасному суспільстві інформаційні технології, пов'язані з комп'ютеризацією й автоматизацією різних процесів, усе більше й більше проникають в усі сфери діяльності людини.

Не становить виключення й спорт. У цей час у спортивній практиці інформаційні технології дозволяють виконувати на якісно новому рівні моделювання технічних і тактичних дій спортсменів [3,4,7,9,13,14], прогнозувати результати [3,17,21], проводити біомеханічний аналіз основних характеристик рухових дій [30,31,41,42], створювати бази даних по різним видам спорту [37,38], діагностувати функціональний стан спортсменів [9,10], удосконалювати підготовку й проведення змагань [43,45,47]. Інформаційні технології застосовуються також в області медико-біологічного забезпечення спорту, при створенні оздоровчих комп'ютерних програм, реклами, підприємницької діяльності й т.д.

У спортивних іграх, і, зокрема, у баскетболі, застосування інформаційних технологій здійснюється, головним чином, по шляху створення засобів контролю біомеханічних параметрів техніки рухів і одержання термінової інформації про ефективність змагальних дій [36,37,38]. До подібних розробок належать винаходи тренажерних пристроїв і інформаційно-вимірювальних комплексів, описаних у роботах Єрмакова С.С., Полієвського С.А., Кудімова В.Н. і інших авторів [11,3,31,41].

При всій очевидній ефективності описаних у наведених роботах тренажерних і вимірювальних пристроїв слід зазначити, що інформаційні технології подібного характеру стосуються, головним чином, аспекту автоматизованого виконання основних технічних прийомів. Однак спортивні ігри, будучи ситуаційними видами спорту, вимагають не тільки автоматизованості різних технічних навичок, але й здатності до творчої реалізації прийомів техніки й тактики в ході гри.

Аналіз літературних даних показує, що в цей час при створенні й застосуванні в спортивній практиці інформаційних технологій упор робиться на автоматизацію основних елементів техніки й практично не зачіпається творчий аспект спортивної діяльності. Крім того, інформаційні технології, застосовувані в спортивних іграх, практично не впливають на відбудовні процеси, що, очевидно, повинне здійснюватися трохи іншим способом, чим загальноприйняті методи.

Відповідно до класиків фізіології стомлення й відновлення [21,35,40,42], відбудовні процеси активізуються більшою мірою при впливі на ті ділянки центральної нервової системи, які не брали участь в основному виді діяльності. У цьому зв'язку спортсмени інтуїтивно застосовують музику, відеофільми й інші види мистецтва для активізації процесів відновлення. Фізіологічним механізмом цих прийомів є активізація правої півкулі мозку, образного сприйняття й творчої активності. Крім того, емоційний вплив даних прийомів гармонізує енергетичні процеси в організмі.

Очевидно, що активізація творчого аспекту спортивної діяльності також впливає на творче мислення спортсмена, головним стимулом якого, на думку ряду авторів, є образне сприйняття, фізіологічна локалізація якого також перебуває в правій півкулі мозку. Раціональна техніка передбачає також уміння розслаблювати м'язові групи, що не беруть участь в основному русі, що вимагає застосування прийомів релаксації.

Таким чином, активізація відбудовних процесів і пробудження творчої активності спортсмена є багато в чому взаємозалежними процесами й здійснюється через вплив на праву півкулю мозку, що відповідає за образне мислення й сприяє творчості [23,32]. Логічно припустити, що одним зі способів застосування інформаційних технологій може стати інтегральний вплив на розвиток творчого аспекту виконання технічних і тактичних прийомів гри й механізми відновлення працездатності.

Однак у цей час подібні технології інформаційно-творчого характеру вимагають пошуку й розробки.

Зв'язок роботи з науковими програмами, темами. Дослідження проведене відповідно до Зведеного плану науково-дослідної роботи Державного комітету України з питань фізичної культури й спорту на 2006-2010 р. по темі 2.1.9 «Теоретико-методичні основи індивідуалізації підготовки спортсменів в окремих групах видів спорту» і по темі 2.4.1.4.3 п «Психологічні, педагогічні й медико-биологічні засоби відновлення працездатності в спортивних іграх».

Об'єкт дослідження - процес удосконалювання техніки й тактики в баскетболі шляхом застосування сучасних інформаційно-творчих технологій інтегрального впливу на спортсмена.

Предмет дослідження - ефективність застосування інтегральних информаційно-творчих технологій у спортивній практиці (на прикладі баскетболу).

Мета роботи - розробити й обґрунтувати інформаційно-творчі технології, що інтегрально впливають на організм спортсмена (на прикладі баскетболу).

Завдання роботи:

1. Виявити технології інформаційно-творчого характеру, на основі яких можливе створення методик інтегрального впливу на якість освоєння й виконання технічних і тактичних прийомів у баскетболі й активізацію процесів відновлення.

2. Розробити методики інформаційно-творчого характеру, що інтегрально впливають на якість освоєння й виконання технічних і тактичних прийомів у баскетболі й активізацію процесів відновлення.

3. Розробити програму комп'ютерної обробки інформації змагальної діяльності в баскетболі.

4. Виявити вплив розроблених методик на рівень технічної майстерності, ефективність ігрових дій і психофізіологічні показники баскетболістів.

Наукова новизна роботи. У роботі вперше показані можливості застосування сучасних інформаційних технологій творчого характеру, що сприяють інтегральному впливу на організм спортсмена та підвищенню тактичної майстерності й активізації процесів відновлення.

Вперше показані можливості застосування мультиплікаційних технологій інтегрального впливу в практиці баскетболу;

Вперше показані можливості застосування мультиплікаційних технологій для активізації процесів відновлення;

Вперше застосований метод нового виду мистецтва - малюнка на піску - для розвитку кінестетичної чутливості, розвитку психофізіологічних здатностей, пластики рухів і активізації відбудовних процесів.

Практична значимість роботи. Запропоновані в роботі методи інтегрального впливу на організм спортсмена дозволяють швидко й ефективно підвищити рівень володіння технічними й тактичними прийомами в баскетболі в сполученні з активізацією відбудовних процесів.

Організація дослідження. У дослідженні взяли участь баскетболісти 12-13 років СДЮШОР «Авангард» м. Харкова, в навчально-тренувальному процесі яких застосовувалися розроблені технології. В експериментальній групі (11 чоловік) мультфільми проглядалися на індивідуальних мобільних телефонах необмежений час. Практика аутогенного тренування здійснювалося 1-2 рази на тиждень, практика малювання проводилася 1 раз у тиждень, перегляд відеороликів, застосування музики здійснювалося індивідуально необмежений час.

Особистий внесок студента. Автору роботи належить проведення експериментальних досліджень, огляд літератури, обґрунтування отриманих результатів.

РОЗДІЛ 1 АНАЛІЗ СУЧАСНИХ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ, ЯКІ ЗАСТОСОВУЮТЬСЯ В СПОРТИВНІЙ ПРАКТИЦІ

1.1 Основні напрямки застосування інформаційних технологій в спорті

Як показує аналіз літературних даних, сучасні інформаційні технології застосовуються в спортивній практиці в першу чергу, у системі підготовки й перепідготовки фахівців з фізичної культури й спорту: Інтернет технології в забезпеченні навчального й наукового процесів, дистанційне навчання, методика створення й використання дидактичних матеріалів на основі сучасних інформаційних технологій (електронні підручники й посібники, мультимедіа енциклопедії й т.п. [11,12,30,47].

Другий напрямок застосування сучасних інформаційних технологій складається в моделюванні технічних і тактичних дій спортсменів, прогнозуванні результатів, біомеханічному аналізі основних характеристик рухових дій, створення баз даних по різних видах спорту, діагностиці функціонального стану спортсменів, у підготовці й проведенні змагань [25,26,27,28].

Третій напрямок застосування сучасних інформаційних технологій складається в реалізації завдань оздоровлення (медико-біологічне забезпечення оздоровчої роботи на основі сучасних інформаційних технологій, оздоровчі комп'ютерні програми, реклама й підприємницька діяльність і т.д.) [9,23].

Однак у проаналізованій літературі не втримується вказівок на застосування сучасних інформаційних технологій для активізації творчого потенціалу спортсмена й впливи на відбудовні процеси.

1.2 Місце інформаційних систем в наукових дослідженнях в області спортивних ігор

Будь-який процес навчання, у тому числі, і в спортивних іграх, спрямований на ідеал, досконалість, що увесь час "тікає" уперед і вимагає постійного пошуку й постійної спрямованості для свого досягнення. Тому навчання, як і пізнання - це безперервний рух, шлях до нового, це знахідки й розчарування, переосмислення старого, зміна того, що здавалося непорушним, відкриття невідомого, а іноді - і повернення до минулого. Рішенню зазначених завдань служать сучасні інформаційні технології, що застосовуються в спортивній практиці.

Інформаційні технології в спортивних іграх мають пізнавальне, методологічне й практичне значення, для цього вони повинні відповідати основним вимогам [4,13,14], а саме:

1) актуальності, тобто своєчасності, злободенності й значимості в цей час;

2) об'єктивності, тобто об'єктивного відбиття досліджуваного за допомогою точних апаратур; зведення до мінімуму другорядних факторів при дослідженні , граюча головна роль у досліджуваному явищі - вірогідність результатів;

3) прогностичності, тобто кожне дослідження повинно бути засноване не тільки на узагальненні минулого й сьогодення передового досвіду роботи, але й, саме головне, мати перспективу, передбачати результати майбутнього, заглядати в завтрашній день.

Разом з тим дійсна глибина дослідження відокремлюється всебічністю вивчення, конкретністю, комплексністю, новизною, адекватністю методів дослідження завданням, достатністю кількості наукових фактів і практичною значимістю роботи. Дотримання вищенаведених вимог можна розглядати як основний критерій у визначенні цінності проробленого наукового дослідження.

1.2.1 Засоби термінової інформації про характеристики руху як найпоширеніший вид інформаційних технологій у баскетболі

Будь-яка рухова дія, виконана спортсменом - результат складного процесу керування рухами. Цей процес містить у собі два взаємозалежних компоненти - значеннєву частину й безпосередню м'язову діяльність. Обидва компоненти ґрунтуються на інформаційному процесі, спрямованому на побудову "матриці керування", що представляє собою активне свідоме програмування [13,14,16,17,30].

У навчальному процесі при побудові програми дії використаються два види інформації про рух. Один вид представляє основну або власну інформацію про рух, що надходить від рецепторів, що сприймають даний рух. Інший вид інформації - це додаткова, або стороння, інформація, що надходить від сторонньої особи, педагога й т.п. [30].

Зовні процес навчання людини рухам виражається в послідовності вдалих і невдалих спроб. У результаті досліджень установлено, що кожна спроба однаково веде до успіху; помилкове виконання вправ служить загальній меті навчання за умови, що помилка помічена й проаналізована учнем; ефективність невдалого виконання залежить від повноти й оперативності одержання інформації про особливості зробленої спроби [30]. Застосування засобів термінової інформації в процесі навчання й тренування створює сприятливі умови для формування й удосконалювання рухової навички, тому що термінова інформація здобуває в цьому випадку значення зворотнього зв'язку, даючи можливість зв'язати об'єктивну інформацію про кількісну характеристику руху з неясними показниками м'язового почуття, завдяки чому зростає усвідомленість рухів [30,32]. Важливість розвитку здатності диференціювати й відтворювати з певним ступенем точності просторово-тимчасові характеристики кидка баскетбольного м'яча доведена теоретично й підтверджена експериментально [30].

Як показав аналіз літератури [21,30], у практиці баскетболу застосовується ряд пристосувань, що дають можливість гравцеві й тренерові одержати інформацію про помилки в заключній фазі кидка [30], про точність відтворення окремих фаз кидка [30], однак, дані технології не зачіпають творчого аспекту навчання й активізації відбудовних процесів спортсменів.

1.2.2 Застосування комп'ютера як інформаційної технології в області спортивних ігор

Розглядаючи проблему науково-методичного забезпечення процесу підготовки спортсменів у сучасних спортивних іграх, не можна залишити без уваги важливе питання використання персонального комп'ютера й пакетів прикладних програм, що дозволяють на якісно новому, більше високому організаційно-методичному рівні керувати тренувальним процесом і підвищувати його ефективність. У цей час можна виділити наступні основні напрямки застосування комп'ютерів у спорті й спортивних іграх [4,18,19,20], зокрема :

- статистичний аналіз і графічне зображення цифрового матеріалу, одержуваного в процесі тренувань і змагань, а також при плануванні процесу підготовки;

- створення постійно діючих інформаційних і імітаційних систем, тобто створення динамічних моделей підготовки спортсменів;

- одержання оперативної й відстроченої інформації про реакції спортсмена на навантаження в окремій вправі, у ході тренувального заняття, мікро- або макроциклу й, на підставі цього, рекомендацій про необхідні корективи тренувального процесу;

- обробка результатів змагань із визначенням ефективності гри кожного спортсмена й команди;

- контроль і оптимізація індивідуальної спортивної техніки гравця;

- контроль фізичного розвитку й підготовленості спортсменів;

- теоретичне навчання й контроль теоретичних знань спортсменів;

- одержання новітньої інформації, що цікавить тренера із всесвітньої мережі даних "Інтернет";

- текстове редагування методичної й ділової документації.

Однак при всій перспективності застосування електронно-обчислювальної техніки в керуванні підготовкою гравців, можливості комп'ютера не безмежні й, у першу чергу, вони залежать від прикладних програм, які можуть бути використані й рівня володіння інформаційними технологіями фахівцями в області спорту.

1.2.3 Приклад системи оцінки ефективності ігрових дій баскетболістів

У останнє десятиліття український баскетбол значно здав свої позиції [31]. Досить сказати, що в двох останніх олімпійських циклах чоловіча збірна команда України не брала участь у фінальних змаганнях чемпіонатів світу, Європи і Олімпійських ігор.

Контроль якості гри команди і кожного гравця у всіх її компонентах є найважливішою умовою прогресу в баскетболі. Проте використовувані в практиці системи оцінки ефективності ігрових дій баскетболістів не враховують багато важливих моментів в індивідуальних і командних діях гравців.

В.М. Кудімовім [31] на основі комп'ютерного аналізу відеозапису гри розроблена система оцінки якості діяльності змагання баскетболістів.

У основі системи лежить детальний аналіз ігрових дій баскетболістів в кожній фазі нападу і наступній за цим фазі захисту впродовж всієї гри, що здійснюється в ході багатократного відеоперегляду гри інформ-аналітиками.

Система призначена для контролю за ефективністю діяльності змагання окремих гравців і команди в цілому, дослідження динаміки ігрових показників в макро- і мезоциклах, визначення ступеня відповідності планових завдань з отриманим результатом.

Використання системи в циклі змагання стимулює свідоме і активне відношення гравців до виконання всіх ігрових дій, привчає до професійного виконання своїх обов'язків.

Тренери отримують вичерпну інформацію про дії гравців і команди в зручному для використання вигляді.

Принципова відмінність пропонованої системи від тих, що існують в практиці полягає в наступному:

1. Дії гравця прямо або співвідношення очок, що побічно впливають на зміну, по ходу гри команд "А" і "Б" оцінюються в окулярах щодо вартості однієї атаки цих команд в даній грі. Вартість атаки це приватне від ділення кількості набраних в грі очок на кількість атак, виконаних командою.

2. Плановані індивідуальні і командні модельні показники діяльності змагання розраховуються не в кількісних одиницях, а в процентному відношенні до дій, що відбулися в грі. Так, наприклад, гравець "А" отримує завдання підібрати 40% відскоків м'яча на своєму щиті, що мали місце в грі, а не зробити 12 підборів.

3. При оцінці внеску гравця в кінцевий рахунок гри враховуються не тільки індивідуальні показники, але і участь в командних діях. Для цього вартість однієї ігрової хвилини (приватне від ділення кількості набраних очок на 40 хвилин ігрового часу) умножається на якийсь час, проведений гравцем на майданчику.

4. Новизна пропонованої системи полягає також в тому, що окрім досконалих в грі дій реєструються і отримують оцінку дії, які повинні виконуватися, але не були виконані. Наприклад, гравець не чинив опору при кидку суперника, не повернувся в захист і ін.

Всі дії в нападі і захисті, що прямо або побічно впливають на зміну рахунку, розділені на позитивні (знак +) і негативні (знак -).

Дії гравців команди "А", сприяючі збільшенню рахунку на користь команди "А" і що знижують ефективність атак команди "Б" вважаються позитивними, а дії, що знижують вірогідність збільшення рахунку на користь команди "А" і сприяючі збільшенню його на користь команди "Б", - негативними.

Оцінка ігрових дій із знаком "+" або "-" проводяться на підставі аналізу статистичних даних, використання досвіду оцінки їх в інших системах, логічних побудов. В деяких випадках ці оцінки достатньо умовні і можуть бути змінені у бік збільшення або зменшення, крім того оцінки можуть коректуватися залежно від складності гри і індивідуальних завдань на гру.

Визначення основних понять і умовні позначення:

1.Кількість очок, набраних в грі. Команда "А" - х, "Б" - х1;

2.Кількість кидків "А" - m, "Б" - m1;

3.Відсоток попадання "А" - у, "Б" - y1;

4.Кількість атак

Атакою вважатимемо дії команди від моменту початку контролю над живим м'ячем до переходу м'яча до суперника або закінчення виконання штрафних кидків у бік суперника. Атака може складатися з одного або декількох володінь м'ячем. Кількість атак команди "А" - а; кількість атак команди "Б" - a1

Право на першу атаку отримує команда, що виграла початковий спірний кидок. Далі атаки чергуються. Дві або більш за атаку в один бік можливі у випадках:

а) оволодіння відскоком після пробиття фолів у бік суперника;

б) призначення у бік суперника неспортивного, технічного або дискваліфікуючого фолу гравцеві або тренерові.

5. Час гри - Т. Чистий ігровий час 4' 10 плюс час додаткових періодів.

6. Час, зіграний гравцем в грі, - t. Підсумовується чистий ігровий час перебування гравця на майданчику.

7. Вартість атаки - СА. Частка очок, що доводяться в середньому на одну атаку.

8. Вартість ігрової хвилини - Див. Частка очок, що доводяться в середньому на одну хвилину гри.

Як наголошувалося вище, кожна дія гравця на майданчику із знаком "+" або "-" після введення ігрових показників в комп'ютерну програму отримує оцінку в окулярах щодо вартості однієї атаки в даній грі.

Оцінка ігрових дій

Як приклад приведемо логіку оцінки декількох ігрових дій в нападі і захисті.

1. Гравець втратив володіння м'ячем - втрата м'яча (ПМ).

В цьому випадку команда втрачає атаку і вірогідність отримати в актив очок. Значить, гравець отримує:

2. Гравець "А" підібрав м'яч на щиті суперника

У момент кидка м'яч нейтральний. У разі відскоку команди мають певні шанси підібрати м'яч, що відскочив. Ця ситуація нагадує спірний м'яч, але вірогідність оволодіння м'ячем для атакуючої команди та команди що захищається, різна з-за розстановки гравців по відношенню до кошику - захисники займають зазвичай ближні позиції і "тримають на спині" нападаючих.

У практиці прийнято вважати, що вірогідність підбору у команди, що захищається, вище і для рівних команд складає 60-70% для захисників і 30-40% для нападаючих.

Приймемо наступне співвідношення вірогідності підбору:

70% у захисників, 30% у нападаючих

При підборі чужого щита (ПЧЩ) гравець позбавляє суперника його "законних" 70% вірогідності атаки, тобто отримуємо

1. Підбір на своєму щиті (ПСЩ)

Зробивши підбір на своєму щиті, гравець "А" позбавляє команду "Б" 30% вірогідності отримати атаку убік "А", тому

2. Програш відскоку на своєму щиті (ПО).

Програвши відскок на своєму щиті гравець команди "А" втрачає для своєї команди 70% вірогідності провести атаку у бік команди "Б", тому

Набрані в грі очки за дії в нападі і захисті виводяться в таблиці: 1) оцінка індивідуальних дій в нападі; 2) оцінка індивідуальних дій в захисті; 3) результативність кидків, на базі яких розраховується таблиця "Ігровий рейтинг", що розподіляє гравців по величині їх внеску в кінцевий рахунок гри.

1.3 Розвиток психофізіологічних функцій гравців як один з факторів, що визначає необхідність застосування інформаційних технологій у баскетболі

Як відзначають сучасні фахівці в області баскетболу, заняття цим видом спорту дуже впливає на діяльність мозку. Різноманітні сигнали під час гри стимулюють функціонування нервових кліток і взаємозв'язків між ними, сприяють прояву провідникових функцій нервової системи [4,26,27,27,30,31].

У баскетболі постійно змінюється ігрова ситуація. Хід подій на майданчику заздалегідь невідомий спортсменові й тренерові. Діяти доводитися залежно від ситуації, а не по певних програмах. Основною формою діяльності мозку в цих умовах є не оброблення стандартних навичок, а творча діяльність - миттєва оцінка ситуації, рішення тактичного завдання, вибір відповідних дій. Гравець, що перебуває на майданчику, повинен оцінювати розташування гравців своєї команди й суперника, аналізувати особливості виникаючих комбінацій, передбачати напрямок передач м'яча й т.п. В умовах недостатності часу успішність його дій визначається не тільки правильністю обраних рішень, але й швидкістю проходження нервових процесів.

У вкрай малі відрізки часу (частини секунди) мозок спортсмена- баскетболіста сприймає й обробляє інформацію від різних систем організму.

Вимоги баскетболу до розвитку розумової працездатності. На ефективність ігрової діяльності баскетболіста впливають його психофізіологічні якості, особливості типу нервової системи, здатність до тактичного мислення [4]. У баскетболі необхідні спеціальні інтелектуальні якості: швидкість і обсяг зорового сприйняття, швидкість перевірки інформації, розвинене оперативне мислення, короткочасна пам'ять, стійкість уваги, стійкість до факторів, які збивають і ін. [26,28]. Спеціальний розвиток цих якостей визначає успішність тактичної підготовки баскетболістів. При цьому важливо врахувати, що необхідна адекватна оцінка розумової працездатності [28].

Велике значення в баскетболі має здатність спортсмена до передбачення подій [4,28]. Гравцеві доводиться діяти в умовах імовірності майбутніх змін на майданчику, угадувати можливі пересування гравців, визначати час і місце появи м'яча або гравця навіть у тому випадку, якщо він бачить лише частину траєкторії їхніх рухів.

Всі ці дані вказують на те, що процес удосконалювання спеціальних розумових здатностей баскетболістів піддається керуванню й вимагає спеціальної роботи.

Мал. 1.1. Схема зорово-моторного взаємозв'язку як ілюстрація здійснення психофізіологічних функцій

Роль зорового аналізатора при грі в баскетбол. Відомо, що більшу кількість інформації в зовнішньому світі (до 80-90 %) людина сприймає завдяки зору [4,39,42]. При цьому око не просто "перемальовує" у мозку отримане ззовні зображення. По зорових каналах передається у вищі відділи мозку лише саме необхідне, саме значиме для людини в цей момент. Це дуже полегшує збір інформації й зорове орієнтування в просторі. У міру придбання досвіду мозок може сприймати не всі деталі навколишнього світу, а відразу узагальнені образи, які прискорюють обробку зорових вражень.

При стомленні в гравця зір погіршується, і це знижує результативність його дій. Для точного виконання різних прийомів, особливо кидків, дуже важлива здатність зору оцінювати дальність предметів у просторі. По цій здатності, обсягу сприйманого простору й гостроті зору баскетболісти займають одне з перших місць серед спортсменів інших видів спорту. При цьому варто враховувати, що чим більше у вправах застосовуються зорові сигнали, тим більше вдосконалюється зоровий апарат баскетболіста. Особливо великий вплив на внутрішні м'язи очей, від яких залежить пристосування очей до бачення на різних відстанях [42].

Роль слухового й кінестетичного аналізаторів при грі в баскетбол. За допомогою слуху людина одержує значно менше інформації, чим за допомогою зору. Однак це дуже важлива інформація. У першу чергу - мова. Вона необхідна людині для спілкування один з одним. У командній грі слова служать для взаємодії гравців. Вказівки тренера й зауваження судді - це теж словесні сигнали. Різні звуки допомагають орієнтуватися в просторі, оцінювати, не дивлячись навколо дальність гравців один від одного, а також освоїти ритм рухів [42]. Для ефективності техніко-тактичних дій велике значення мають сигнали від м'язів і шкіри людини, які інформують мозок про швидкість рухів і напругу різних м'язів, про положення рук і ніг, про контакт із опорою й м'ячем.

Зберігати тонку координацію рухів і підтримувати необхідну робочу позу дозволяє гравцеві почуття рівноваги. Однак сильне роздратування вестибулярного апарата при різких змінах напрямку рухів, поворотах, падіннях і нахилах приводить до порушення координації рухів. При цьому не тільки погіршується точність кидків і передач, але й погіршуються зір, шкірна й м'язова чутливість, змінюється подих, кров'яний тиск і частота серцевих скорочень. Всі ці реакції бувають при низькій стійкості вестибулярного апарату. Заняття баскетболом підвищують його стійкість і усувають ці шкідливі реакції організму [4,42].

Для вдосконалювання процесу керування рухами велике значення мають сигнали від м'язів і шкіри людини, які інформують мозок про швидкість рухів і напругу різних м'язів, про положення рук і ніг, про контакт із опорою й м'ячем.

1.4 Розвиток образного мислення як необхідна умова вдосконалювання творчих здатностей і активізації відновлювальних процесів спортсменів

Образне мислення - процес пізнавальної діяльності, спрямований на відображення істотних властивостей об'єктів (їхніх частин, процесів, явищ) і сутності їхнього структурного взаємозв'язку [5,10,42].

Мал. 1.2. Ілюстрація різних можливостей сприйняття зображень

Сучасними дослідженнями [32] встановлено, що образи, які виникають в уяві, викликають адекватні їм емоції, у тілі відбувається відповідна реакція незалежно від того, усвідомлюється вона чи ні. При цьому відбувається скорочення відповідних м'язів, викид у кров біологічно активних речовин, виділення (або гальмування виділення) шлункового соку або слини й багато чого іншого (мал.1.1).

Автори [10,39,42] вважають, що образи керують всіма фізичними процесами, які відбуваються в нас. Основа образного мислення - це уява. Доведено, що уява - це інструмент, який дає людині можливість активно впливати на хід процесів, які відбуваються в його організмі. Саме на цій властивості уяви побудований вплив аутогенного і ідеомоторного тренування спортсменів. Відомо, що розвитку образного мислення чудово сприяють читання, малювання (особливо - малювання експромтом), спів.

Фізіологічною основою образного мислення й уяви є відчуття й сприйняття. Розвиваються в ЦНС фізико-хімічні процеси, що приводять до виникнення суб'єктивного відчуття [42]. Сприйняття не є просте фотографічне відображення навколишніми сенсорними системами. Гарною ілюстрацією цього факту є двозначні картинки - одне й теж зображення може сприйматися по-різному (мал. 1.2). Робота з подібними малюнками розвиває зорове сприйняття.

Висновок до першого розділу

Проаналізувавши вітчизняні і закордонні джерела літератури, ми прийшли до висновку, що в основі постійного росту спортивних рекордів, великих досягнень спортсменів і команд, як правило, маються нові науково обґрунтовані організаційні форми підготовки, цікаві методичні рішення.

На ефективність змагальної діяльності мають винятково великий вплив сучасні засоби комплексного контролю. Методологія побудови стратегії і тактики ведення гри, що базується на конкретних даних контролю й аналізу, може розглядатися як важливий фактор забезпечення ефективної змагальної діяльності в баскетболі. Для досягнення кращих результатів у змаганнях необхідно враховувати фактори, що впливають на результат, і намагатися максимально використовувати їхній позитивний вплив. Виявлення недоліків при аналізі ігрових характеристик команди супротивника й облік своїх можливостей, дозволяє вчасно коректувати техніко-тактичні дії в ході змагальної діяльності.

РОЗДІЛ 2 МЕТОДИ Й ОРГАНІЗАЦІЯ ДОСЛІДЖЕННЯ

2.1 Метод технічного протоколювання ігор

Технічне протоколювання ігор проводилося незалежним експертом в іграх з головними суперниками. Ефективність діяльності кожного гравця визначалася на основі технічних протоколів ігор за допомогою обчислення спеціальних коефіцієнтів суми "позитивних" і "негативних" очок [4]. Усього було проаналізовано 11 ігор, до початку експерименту й після експерименту в яких брало участь 12 чоловік контрольної й 11 чоловік експериментальної груп. У дослідженні взяли участь гравці основного складу команди „БК ХАІ”. Були проаналізовані дані ігрової результативності й ефективності гравців основного складу команди. В жіночій команді було проаналізовано 11 ігор.

Обчислення ефективності ігрової діяльності проводилося в комп'ютерній програмі "EXEL".

При технічному протоколюванні ігор фіксувалися також застосовані групові тактичні взаємодії ("передай-вийди", "заслін", "наведення", "трійка", "швидкий прорив") [4,27,28].

2.2 Метод обчислення ефективності гри

Існує безліч способів і методів обліку й аналізу ігрової статистики. Основними з них є:

Лінійний запис гри однієї команди, що дозволяє записати всю об'єктивну інформацію для обох команд: номер спортсмена, дію, а також суб'єктивну інформацію гри в захисті: номер спортсмена-захисника, який допустив помилку.