Витратний метод встановлення ціни.

Цей метод передбачає використання даних про затрати праці (людино-дні) і витрати машинного часу (машино-години), собівартість яких визначається заздалегідь, а знаряддя праці (пакети прикладних програм, системи програмування) і предмети праці (бази даних) у калькуляції не відбиті , хоча витрати на створення їх і експлуатацію досить великі. Саме цей метод буде використаний в даних розрахунках.

Найбільш простою і розповсюдженою є методика - середні витрати плюс прибуток, що передбачає нарахування націнки на собівартість товару.

Інший спосіб ціноутворення, заснований на витратах, орієнтується на отримання цільового прибутку (бажаного прибутку).

Ціноутворення, що безпосередньо базується на витратах виробництва, використовується переважно у тих випадках, коли інформаційна корисність багатогранна і виробництво продукту пов'язане з істотною економією в масштабах виробництва.

Розрахунок собівартості і ціни програмного продукту.

В даному дипломному проекті для розрахунку вартості програмного продукту використовуємо витратний метод встановлення ціни.

Витрати в даному разі розраховуємо шляхом розрахунку собівартості.

Собівартість - це сума витрат підприємства у грошовому виразі, які пов'язані з виробництвом та збутом готової продукції. Планування собівартості продукції повинно бути тісно пов'язано з мобілізацією внутрішніх ресурсів підприємства, з вдосконаленням організації його роботи. Зменьшення витрат є важливим джерелом внутрішньовиробничих накопичень, які необхідні для забезпечення найбільш розширеного відтворення.

Елементи витрат на виробництво включають:

- матеріальні витрати (сировина, матеріали, напівфабрикати, комплектуючі, паливо, енергія, тара; віднімається вартість повернутих відходів);

- оплата праці (всі форми заробітної плати штатного і позаштатного виробничого персоналу підприємства);

- відрахування на соціальні заходи - Єдиний соціальний внесок (включають відрахування на пенсійне забезпечення, на соціальне страхування, страхування на випадок безробіття, на індивідуальне страхування; величина відрахувань встановлюється у відсотках від витрат на оплату праці);

- амортизація основних фондів і нематеріальних активів (амортизаційні відрахування на повне відтворення основних фондів за нормами від балансової вартості, інших необоротних матеріальних активів);

- інші операційні витрати в тому числі адміністративні витрати. витрати на збут, тощо (вартість робіт, послуг сторонніх підприємств, сума податків, зборів, крім податків на прибуток, втрати від курсових різниць, знецінення запасів, сума фінансових санкцій).

Цей перелік може бути більш широким і деталізованим, або, навпаки, вужчим, залежно від галузі промислового виробництва, його специфіки.

На ранніх стадіях розробки нового продукту, коли повністю не сформована нормативна база, не відомі ціни на ресурси і відсутній комплекс технічної документації, собівартість продукції може визначитись лише як прогнозна величина.

Для нашого розрахунку Витрати на одиницю продукту плануються за наступними статтями витрат:

1. Стаття 1. Прямі матеріальні витрати

2. Стаття 2. Основна заробітна плата основних виробничих працівників

( розробників програмного продукту ).

3. Стаття 3. Додаткова заробітна плата

4. Стаття 4. Єдиний соціальний внесок (нарахування на заробітну плату).

5. Стаття 5. Загальновиробничі витрати . Витрати на утримання та експлуатацію обладнання.

6. Стаття 6. Адміністративні витрати.

7. Стаття 7. Вневиробничі витрати.

4.2 Вихідні значення

Для розрахунків використовуються вихідні данні, зазначені в таблиці 4.1, а також урядові нормативні документи на час розрахунку, зокрема : тарифні ставки, тарифні коефіцієнти, Баланс робочого часу та інші, а також середні значення по галузі, або внутрішні інструкції для розрахунку накладних витрат, та інші проміжні значення, що узгоджуються з керівником професійної та економічної частин дипломного проекту.

Таблиця 4.1 Показники, які є вихідними даними.

Показник	Пропоновані значення показника	Обране значення
де q - коефіцієнт, що враховує умовне число команд залежно від типу завдання	Вибрати значення коефіцієнта q Тип завдання Межі змін коефіц. Завдання обліку від 1400 до 1500 Завдання оперативного керування від 1500 до 1700 Завдання планування від 3000 до 3500 Різноманітні завдання від 4500 до 5000 Комплексні завдання від 5000 до 5500 Інше (вказати ) до 1400	Обираю q = 1500
Ступінь новизни Група	Програмні продукти по ступені новизни можуть бути. віднесені до однієї з 4-х груп: Група А - розробка принципово нових завдань; Група Б - розробка оригінальних програм; Група В - розробка програм з використанням типових рішень; Група Г - разове типове завдання.	Обираю групу Г
Ступені складності	По ступені складності програмний продукт можє бути віднесений до однієї з 3-х груп: 1 - алгоритми оптимізації й моделювання систем; 2 - завдання обліку, звітності й статистики; 3 - стандартні алгоритми.	Обираю ступінь складності 2
Тпо (година на підготовку опису завдання),	Береться по факту	Тпо = 3 год/люд
Т заг аутс.	Трудомісткість та етапи робіт за розрахунком по аутсорсінгу. Визначається за узгодою з керівгтком професійної частини (або за типовим реєстром відпрацьованого часу для аналогічних програм, що є додатком до типової угоди по аутсорсінгу персонала	Заповнити відповідну таблицю реєстру відпрацьованого часу.

4.3 Розрахунок повної собівартості програмного продукту

Собівартість продукції - це виражені в грошовій формі поточні витрати, які пов'язані з виробництвом та реалізацією продукції. Типовим положенням з планування, передбачено два типи собівартості:

- виробнича - це виражені в грошовій формі витрати, які пов'язані з виробництвом продукції.

- повна - це виражені в грошовій формі витрати, які пов'язані з виробництвом та реалізацією продукції.

За способом перенесення вартості на продукцію, витрати поділяються на прямі та непрямі (накладні).

Стаття 1. Прямі матеріальні витрати.

Прямі витрати безпосередньо пов'язані з наданням послуги, випуском продукції, виконанням роботи. Вони відносяться на собівартість прямим шляхом, тобто за допомогою прямого розрахунку.

Сюди відносяться прямі матеріальні витрати та прямі витрати на оплату праці.

Стаття 1 включає витрати на сировину, основні і допоміжні матеріали, куповані вироби і напівфабрикати, а також транспортно заготівельні витрати; вартість зворотних відходів віднімається за ціною їх можливого використання чи реалізації.

Розрахунок витрат виконується на підставі наступних даних:

а) номенклатура матеріалу і норми їх витрат. Витрати на витратні матеріали беруться по факту

б) оптова або закупівельна ціна матеріальних ресурсів;

в) транспортно-заготівельні витрати (відсоток їх необхідно уточнювати на підприємстві,приблизно складає10%-25% від вартості матеріальних витрат);

г) вартість реалізуємих відходів, якщо вони присутні (їх можна прийняти в розмірі 1- 2% від вартості матеріалів і відняти). Розрахунок зводиться в таблицю 4.2

Таблиця 4.2 Вартість купованих матеріальних ресурсів.

Найменування (перелік власний, може мати відмінності)	Норма витрат на 1 виріб. Кількість	Ціна одиниці в грн.(оптово- закупівельна )	Сума, грн
Картридж	1 шт	400	400
CD-R диски	3 шт	5	15
Папір для принтеру	2 пачка	50	100
Разом:			515
Транспортно-заготівельні витрати 10% від загальної суми закупівель			51,5
Сумовані витрати			566,5 грн

Вартість обладнання (комп'ютера з периферією) встановлено в попередньому періоді і тому враховується лише амортизація по даному обладнанню у відповідній статті витрат.

Стаття 1 = 566,5 грн.

Стаття 2. Основна заробітна плата основних виробничих працівників (розробників програмного продукту). Прямі витрати на оплату праці.

Оплата праці - це грошова винагорода, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконані роботи або надані послуги. Основна зарплата включає тарифну (пряму) зарплату а також премії і доплати до тарифу, якщо вони передбачені трудовою угодою. Нарахована зарплата (загальна зарплата) складається з основної та додаткової заробітної плати і містить витрати на оплату праці робітників, безпосередньо зайнятих виготовленням продукту, обчислюється відповідно до трудомісткості технологічних операцій та тарифних ставок.

Розрахунок включає 2 етапи:

1. Розрахунок часу на створення та реалізацію програмного продукту;

2. Розрахунок заробітної плати виконавця робіт зі створення програмного продукту.

4.3.1 Розрахунок часу на створення програмного продукту

Загальний час на створення програми складається з різних компонентів. Структура загального часу на створення програмного продукту представлена в таблиці 4.3.

Таблиця 4.3 Трудомісткість робіт. Структура загального часу на створення програмного продукту.

№ етапу	Позначення години даного етапу	Трудомісткість Годин для даного прикладу (береться із розрахунків)	Зміст етапу	Структура %
1	Тпо	3	Підготовка опису завдання.	2,68
2	То	23,1	Опис завдання.	12,48
3	Та	17,7	Розробка алгоритму.	8,94
4	Тбс	17,7	Розробка блок-схеми алгоритму.	8,94
5	Тн	26,6	Написання програми мовою. (вказати мову)	13,39
6	Тп	19,5	Набивання програми.	10,71
7	Тот	55	Налагодження й тестування програми. Узагальнення і висновки	37,49
8	Тд	10	Технічна звітність Оформлення документації, інструкції користувачеві, пояснювальної записки. Заключна стадія	5,36
	Загалом	172,6 люд/год		100%

Т = Тпо + То + Та + Тбс + Тн +Тп + Тот + Тд = (4.1)

3 + 23,1 + 17,7 + 17,7 + 26,6 + 19,5 + 55 + 10 = 172,6 (люд .год)

Години розраховуються в людино-годинах, причому Тпо береться по фактично відпрацьованому часу, а час інших етапів визначається розрахунково по умовному числу команд Q в подальших розрахунках.

Умовне число команд Q визначається за формулою:

Q=q*c (4.2)

С - коефіцієнт, що враховує новизну й складність програми. де q - коефіцієнт, що враховує умовне число команд залежно від типу завдання. Вибрати значення коефіцієнта q можна з таблиці 4.4

Таблиця 4.4 Значення коефіцієнта q

Тип завдання	Межі змін коефіцієнта (умовне число команд )
Завдання обліку	від 1400 до 1500
Завдання оперативного керування	від 1500 до 1700
Завдання планування	від 3000 до 3500
Різноманітні завдання	від 4500 до 5000
Комплексні завдання	від 5000 до 5500
Інше (вказати)	до 1400

Наприклад для даного завдання коефіцієнт q приймається = 1000.

Програмні продукти за ступінню новизни можуть бути віднесені до однієї з 4-х груп:

- Група А - розробка принципово нових завдань;

- Група Б - розробка оригінальних програм;

- Група В - розробка програм з використанням типових рішень;

- Група Г - разове типове завдання.

Наприклад для даного завдання ступінь новизни: В

По ступені складності програмні продукти можуть бути віднесені до однієї з 3-х груп.( проконсультуватися з керівником професійної частини ):

- 1 - алгоритми оптимізації й моделювання систем;

- 2 - завдання обліку, звітності й статистики;

- 3 - стандартні алгоритми.

Дане завдання може бути віднесена до 3 групи складності.

Визначаємося з коефіцієнтом С, для цього користуємося данними таблиці 4.5.

Таблиця 4.5 Значення коефіцієнта С

МОВА ПРОГРАМУВ.	ГРУПА СКЛАДНОСТІ	СТУПІНЬ НОВИЗНИ
		А	Б	В	Г
ВИСОКОГО РІВНЯ	1	138	1,26	1,15	0,69
	2	1,30	1,19	1,08	0,65
	3	1,20	1,10	1,00	0,60
НИЗЬКОГО РІВНЯ	1	1,58	1,45	1,32	0,79
	2	1,49	1,37	1,24	0,74
	3	1,38	1,26	1,15	0,69

Наприклад для даного завдання обираємо мову програмування високого рівня , групу складності рівня - 2 і ступінь новизни Г - разове типове завдання.

Тоді для даного завдання коефіцієнт С=0,65

Тепер, виходячи з формули (4.2) можна визначити умовне число команд Q.

Q = q*c = 1000*1,00 = 975 число команд

Визначаємо час, витрачений на кожний етап створення програмного продукту:

1) Тпо (година на підготовку опису завдання), береться по факту і становить:

Тпо = люд/год.

2) То (година на опис завдання) визначається за формулою:

То = Q * В / (50 * К) (4.3)

То = 975 * 1,3 / (50 * 1,1) = 1267,5 / 55 = 23,1 (люд/год)

де В - коефіцієнт обліку змін завдання, встановлюється в залежності від складності завдання й числа змін і обирається в інтервалі від 1,2 до 1,5.

Для даного завдання В = 1,3 К - коефіцієнт, що враховує кваліфікацію програміста. Обираємо стаж від 3 до 5 років, тому коеф К = 1,1

Вибрати значення коефіцієнта К можна з таблиці 4.6

Таблиця 4.6 Значення коефіцієнта К

Стаж програміста	Значення коефіцієнта К
До 2-х років	0,8
Від 2 до 3 років	1,0
Від 3 до 5 років	1,1 - 1,2
Від 5 до 10 років	1,2 - 1,3
Понад 10 років	1,3 - 1,5

3) Та (годин на розробку алгоритму) розраховуємо за формулою:

Та = Q / (50 * К) (4.4)

Застосовуючи формулу 4 підраховуємо години на розробку алгоритму:

Та = 975 / (50 * 1,1) = 17,7 (люд/год)

4) Тбс (година на розробку блок-схеми) визначається аналогічно за формулою (4.4) і становить:

Тбс = 17,7 (люд/год)

5) Тн (година написання програми мовою програмування) визначається за формулою:

Тн = Q * 1,5 / (50 * К) (4.5)

Застосовуючи формулу (4.5) підраховуємо години написання програми мовою програмування

Тн = 975 * 1,5 / (50 * 1,1) = 26,6 (люд/год)

6) Тп (час набивання програми) визначається за формулою:

Тп = Q / 50 (4.6)

Застосовуючи формулу 6 підраховуємо години набивання програми.

Тп = 975 / 50 = 19,5 (люд/год)

7) Тот (година налагодження й тестування програми) визначається за формулою:

Тот = Q * 4,2 / 50 * К (4.7)

Підставляємо значення у формулу й одержуємо:

Тот = 975 * 4,2 / (50 * 1,1) = 55 (люд/год)

8) Оформлення документації, інструкції користувачеві, пояснювальної записки.

Тепер, знаючи години, витрачені на кожному етапі, можна підрахувати загальнмй час на створення програмного продукту:

Т = Тпо + То + Та + Тбс + Тн +Тп + Тот + Тд = (4.7)

5 + 23,3 + 16,7 + 16,7 + 25 + 20 + 70 + 10 = 186,7 (люд/год)

4.3.2 Розрахунок заробітної плати виконавця робіт

Для розрахунку використовуємо дані попереднього розрахунку - Т , а також ставки зазначені в таблиці 4.7

Таблиця 4.7 Тарифні оклади

Розряд	Тарифний коефіцієнт Кт	Ставка тарифна грн. Місячна	Оклад місячний грн.
1	1,0	1218	1218
2	1.09	1223	1223
3	1.18	1233	1233
4	1.27	1243	1243
5	1. 36	1253	1253
6	1.45	1263	1263
7	1.54	1312	1312
8	1.64	1397	1397
9	1.73	1474	1474
10	1. 82	1551	1551

Основна ЗП визначається за формулою:

ЗПосн. = З1*Кт*Т/Чр*tр.буд.*(1+П/100) (грн.) (4.8)

Де З1 - місячна зарплата 1-го розряду (грн.); уточнюється на кожний розрахунковий рік відповідно на 2015рік З1 =1218 гривні,

Кт - тарифний коефіцієнт, що відповідає розряду тарифної сітки по якому працює виконавець; уточнюється на кожний розрахунковий рік інженери - програмісти відноситься до 6-10 розряду ,для розрахунків приймаємо 6 , або 7 розряд з відповідними тарифними коефіцієнтами виконавця. , які вводяться поетапно ( в прикладі використано Кт=1,45 ) 6 розряд Кт=1,3 або 1, 45 -прийняти для розрахунків ; або 7 розряд Кт= 1,37 або 1, 54 -прийняти для розрахунків ( дивись табл. 4.7 )

Т - загальна кількість годин на створення програмного продукту (люд/год); потрібен окремий розрахунок, дивись нижче ;

Чр - число робочих днів на місяць;

При 5-денному робочому тижні Чр = 21,1 дні

t р.буд. - тривалість робочого дня в годинах;

t р.буд. = 8 год.

П - відсоток премії, якщо є., приймаємо від 4-15 %., доплати за виконання додаткових функцій; обчислюється у відсотках до тарифу

Рекомендуємо премії і доплати обчислювати разом і прийняти 5%

Підставляємо значення у формулу (4.8)

ЗПосн.= З1*Кт*Т/Чр*tр.буд.*(1+П/100) = (1218 * 1.45 * 186,7 / (21.1 *8)) * 1.05 =2051,05 грн

Стаття 2. 2051,05 грн.

Стаття 3. Додаткова заробітна плата основних робітників

Додаткова заробітна плата виробничих робітників складає а=15-10% від основної зарплати робітників Додаткова заробітна плата в прикладі береться в розмірі 10% від основної. за формулою (4.9)

3дод.=(3посн*а дод.%) / 100% (4.9)

Зо -- зарплата основна; а дод%. - відсоток додаткової зарплати.

ЗПдод = 2051,05 * 0,1 = 205,10грн

Стаття 3. 205,10грн

Стаття 4. Єдиний соціальний внесок на обов'язкове державне соціальне страхування.

Розрахунок нарахувань на заробітну плату (єдиного соціального внеску (податку).

Єдиний соціальний внесок ( використовується на формування фондів : соціальне страхування., пенсійний фонд та інші ) розраховується у відсотках від основної і додаткової заробітної плати (загальної нарахованої зарплати ) за формулою (4.10)

Нзп .= 36,76% * (З осн + З дод) (4.10)

де 36,76 % - відповідна ставка Єдиного соціального внеску для конкретної групи підприємств. Обчислюється від всієї суми нарахованої зарплати.

Загальна заробітна плата дорівнює сумі основної і додаткової:

Зпзаг= ЗПосн + ЗПдод (4.11)

Зпзаг = (2051,05 + 205,10) = 2256,15 грн.

Тепер можна підрахувати єдиний соціальний податок, що нараховується на заробітну плату й становить 36.76 %

Нзп= ЗПзаг * 36,76 % (гр.) = 2256,15 * 0,3676 = 829,36грн.

Стаття 4. 829,36 грн

Стаття 5. Загальновиробничі витрати. Витрати на утримання та експлуатацію ПЕОМ, що відносяться до даного програмного продукту.

Стаття „Загально виробничі витрати” містить виробничі накладні витрати на організацію виробництва та управління цехами, дільницями, відділеннями, та іншими підрозділами основного та допоміжного виробництва, також витрати на утримання та експлуатацію машин, устаткування; витрати на управління виробництвом (оплата праці апарату управління цехами, дільницями, тощо; відрахування на соціальні заходи апарату управління цехами, дільницями; витрати на оплату службових відряджень персоналу цехів, дільниць тощо); амортизацію основних засобів загально-виробничого (цехового, дільничого, лінійного) призначення; витрати на утримання, експлуатацію та ремонт, страхування, операційну оренду основних засобів, інших необоротних активів загально - виробничого призначення, витрати на опалення, освітлення, водопостачання, водовідведення та інше утримання виробничих приміщень; витрати на обслуговування виробничого процесу (оплата праці загальновиробничому персоналу; відрахування на соціальні заходи; витрати на здійснення виробничого контролю за виробничими процесами та якістю продукції, робіт, послуг); інші витрати.

Розрахунок витрат на утримання й експлуатацію ПЕОМ, що відносяться до даного програмного продукту обчислюються шляхом складання кошторису цих витрат на певний період і розподілу їх на одиницю продукції.

Обрахуємо витрати для складання кошторису.

Розрахунок витрат на утримання й експлуатацію ПЕОМ.

Розрахунок собівартості 1-ї машино-год роботи ПЕОМ.

Основою для розрахунку витрат на утримання і експлуатацію ПЕОМ, що відносяться до даного програмного продукту, є кошторис 1-єї машино-год роботи ПЕОМ.

Спочатку ми визначимо річні витрати кожного компонента кошторису у число яких входять витрати , зазначені в кошторисі (див . таблицю 4.10, а потім розрахуємо ці витрати на одиницю продукту).

Починаємо розрахунок з визначення заробітної плати :

1. Основна заробітна плата працівників, що забезпечують функціонування ПЕОМ.

2. Основна ЗП адміністративного й допоміжного персоналу.

1) Основна заробітна плата працівників, що забезпечують функціонування ПЕОМ.

До числа цих працівників відносяться:

- інженер-електронік;

- системний програміст;

- оператор.

ЗПосн. кожного із цих категорій працюючих, що припадає на 1 робоче місце визначається за формулою:

ЗПосн.рік. = З1*Кт/Нобсл.*(1+5/100)*12 (грн.) (4.12 )

де З1 - місячна зарплата (тарифна ставка) 1 розряду в гр.; 940 гр (уточнювати на кожний плановий період );

Кт - тарифний коефіцієнт, що відповідає розряду працівника; ( уточнювати по Є диній тарифній сітці на даний період ), дивись таблицю 7;

Нобсл. - кількість ПЕОМ, що обслуговується одним працівником на плановий період; П - відсоток премії, якщо він є. в даному разі 5%;

Для інженерів єлектронщиків Нобсл = 13-15 одиниць

Для системних програмістів Нобсл = 20-26 одиниць

Для оператора Нобсл =7- 9 одиниць

Для інженерів-єлектронщиків Кт = 1,45

Для системних програмістів Кт = 1,45 Для оператора Кт = 1,2

Підставляємо значення у формулу (4.12)

ЗПосн.рік.і.є. =(1218* 1,45/ 15 )* 1,05*12 = 1483,52 грн.

ЗПосн.рік.с.п. = (1218*1,45/ 26)*1,05*12 = 855,87грн.

Зпосн.рік.оп. = (1218*1,2/ 9)*1,05*12 = 2064,24грн.

Тепер можна визначити сумарну річну заробітну плату працівників, що забезпечують функціонування ПЕОМ:

Зпосн.рік.обсл.перс. = 1483,52 + 855,87+ 2064,24= 4403,28 грн

2) Додаткова зар. плата працівників, що забезпечують функціонування ПЕОМ (обслуговуючого персоналу )береться в розмірі 10% від основної.

ЗПдодобсл. = Зпосн.г. * 10% = 4403,28 * 0,1 = 443,28 (грн.)

Загальна заробітна плата буде дорівнювати сумі основної і додаткової:

Зпгод.о.п. = Зпосн + Зпдод обсл

Зпгод.оп. заг. = 4403,28 + 443,28 = 4846,56 (грн.)

3) Нарахування на ЗП обслуговуючого ПЕВМ персоналу. Єдиний соціальний внесок

Нзп = Зпгод.оп. загю. * 36.76% / 100%,

де 36,76 % - відповідна ставка Єдиного соціального внеску. Одержуємо Нзп = 4546,56 * 0, 3676 = 1781,60 (грн.)

4) Основна ЗП адміністративного й допоміжного персоналу.

До адміністративного персоналу, частина заробітної плати якого також повинна входити в собівартість машино-години, ми віднесемо начальника Інформаційно Обчислюваного Центру. Його основна заробітна плата визначається за формулою 8, тільки Нобсл визначається за нормами керування буде позначати кількість НЄВМ у відділі (на ІОЦ).в даному разі приймаємо від 45 до 55 чоловік. Приймаємо 55 чоловік розряд 8 (дивись оклад в табл. 4.7) Підставляючи значення в формулу

Зпосн. Начальн. = (тарифний оклад / Н обсл * 1.05 * 12 (4.13)

Одержимо Зпосн. Н. = 1397 / 55 * 1,05 * 12 = 320,04 грн

З обслуговуючого персоналу ми враховуємо прибиральницю, що буде прибирати адміністративні приміщення.

Зпосн.уб = З1* Квн х12/Нобсл.*(1+П/100) (4.14)

6-8 м2 на одне робоче місце при нормі 400 м2 загальна площа 55робочих місць х 6 мкв =330 м2 коефіцієнт виконання норм Квн = 330\ 400 = 0.825 . Зарплата допоміжного працівника ( прибиральниці ) :

З осн доп приб = 0.825*852х12\ 55 * 1.05 = 161 , 03 грн

Тепер визначимо загальну основну ЗП адміністративного й допоміжного персоналу.

Зпосн.адм.всп = Зпосн.н. + З осн доп приб. =320,04грн + 161,03 грн = 418 ,07 грн

5) Додаткова заробітна плата адміністративного й допоміжного персоналу береться в розмірі 10% від основної: Зпдод = 418,07 грн * 0,1 = 41.81 грн

Загальна заробітна плата буде дорівнювати сумі основної і додаткової:

Зпгод.адм.всп. = Зпосн. + Зпдод. = 418 ,07 грн + 41. 81 грн =459 ,88 грн

6) Нарахування на ЗП адміністративного й допоміжного персоналу. Єдиний соціальний внесок адміністративного й допоміжного персоналу.

Нзп. Адм. І всп. = 0,3676 * 459 , 88 =169,05грн

7) Амортизаційні відрахування визначаються за нормою амортизації від балансової вартості ПЕОМ. К бал. Амортизація (ст. 144 Податкового Кодексу України) Амортизація основних засобів проводиться до досягнення залишкової вартості об'єктом його ліквідаційної вартості. Нарахування амортизації здійснюється протягом строку корисного використання (експлуатації) об'єкта, щокварталу. Класифікація груп основних засобів та інших необоротних активів представлена в ст. 145 ПК.

Таблиця 4.8 Мінімально допустимі строки корисного використання, роки для обрахунку амортизації.

Номер групи	Групи	Кроки для обрахунку амортизації.
4	Машиниі обладнання З них: Електронно обчислювальні машини, та інші	5 2
4	для автоматичного обробленні інформації, засоби зчитування або друку інформації, пов'язані з ними комп'ютерні програми (крім програм, витрати на придбання яких 2500гр. визнаються роялті, та\або, які визнаються
4	нематеріальними активами), інші інформаційні системи, комутатори, маршрутизатори, модулі, модеми, джерела безперебійного живлення та засоби їх підключення до телекомунікаційних мереж, телефони (втому числі стільникові ), мікрофони і рації.

Таким чином необхідно визначитися з балансовою вартістю основних фондів.

Для розрахунку ми використаємо загальну вартість комплектуючих ПЕВМ із периферією (див. таблицю 4.9), розглядаючи ці комплектуючі , як єдиний об'єкт основних фондів для нарахування амортизації.

Таблиця 4.9 Балансова вартість ПЕОМ із периферіею

Найменування (перелік власний, може мати відмінності )	Ціна в грн.(оптова закупівельна, визначається по прайс-листам)
Монітор	1000
Материнська плата	400
Процесор	400
Відео карта	250
HDD	600
DVD-RW	650
CPU Cooler	100
Клавіатура	35
Принтер	1000
Миша	15
BOX	200
Сума	4650
Транспортно-заготівельні і налагоджувальні витрати 15% від закупівельної вартості.	697,5
Разом: Кбал	5347,5 грн

Норма амортизаційних відрахувань - це відношення щорічного розміру амортизаційних відрахувань до вартості основних фондів, виражене у відсотках.

Підприємству не обов'язково відшкодовувати всю початкову (або переоцінену) вартість основних фондів. Під час ліквідації об'єктів залишаються матеріальні цінності, які підприємство може використовувати надалі в господарській діяльності й отримувати певний економічний ефект або реалізувати їх на сторону (запасні частини, агрегати, брухт тощо). Тому норми амортизаційних відрахувань обчислюються з урахуванням зменшення початкової (або переоціненої) вартості об'єкта основних фондів на суму його ліквідаційної вартості, тобто норми амортизації застосовуються тільки щодо вартості, яка амортизується. У загальному випадку норми амортизації обчислюються за формулою

На = (Вп-Вл)/(Впх Т кв)*100% (4.15)

Де Вп та Вл - початкова та ліквідаційна вартість об'єкта основних фондів відповідно, грн.; Ткв - термін корисного використання, роки.

З таблиці 4.8 бачимо , що для нашого прикладу мінімально допустимі строки корисного використання буде Ткв =5 років ,оскільки К бал більше 2500грн

Вп = К бал = 5347,5 грн Вл =приймаємо 300 грн

Розрахуємо норму амортизації , при ліквідаційній вартості 300гр за формулою (4.15)

Якщо вартість об'єкта групи 4 більша за 2500 гр , як у нашому випадку то розрахункова норма амортизації буде:

На =((5347,5 - 300) / 5 *5347,5))х 100% =18,88 %= 19 %

Для розрахунку Амортизації основних засобів застосуємо Метод прямолінійної (рівномірної) амортизації. Прямолінійний метод нарахування, за яким річна сума амортизації визначається діленням вартості, яка амортизується , на строк корисного використання об'єкта основних засобів, Метод передбачає, що протягом усього строку корисного використання об'єкта основних фондів його вартість, що амортизується, рівномірно списується (розподіляється) на поточні витрати підприємства та відноситься на собівартість виготовлюваної продукції, виконаних робіт та послуг, що надаються. Щорічна сума амортизаційних відрахувань (АВ) визначається за формулою (4.16) або (4.17)

АВ = (Вп-Вл)/ Т кв *100% (4.16)

Або АВ = Кбал * На / 100% (4.17)

Нараховуємо амортизаційні відрахування на рік за формулою (4.17)

АВ =5347,5 * 18,88 %= 19 % = 1016,03 грн

8) Витрати на ел. енергію складають:

- Витрати на силову ел.енергію;

- Витрати на ел.енергію, що йде на освітлення.

Витрати на силову ел.енергію розраховуються за формулою:

Зе.ен. = Феф.*Цэ*Р (грн.) (4.18)

де Феф - ефективний річний фонд часу роботи ПЕОМ у годинах

Ф номінальний на 2015 рік = 2004 години ,

Фном = ((Дк-Двих-Дcвят)*Тем) 8 годин -Д передсвяткові х скорочення = ((365-104-10)*8-6*1,23) = 2002год.

При роботі ІОЦ в 1 зміну

Феф = (1-узаконені невиходи /100) = 2004(1-20/100) = 2004*0,8 = 1603,2 год для даного підприємства Цэ - вартість 1 квт / год в грн.

Р - загальна потужність ПЕОМ із периферією у кВт/год

Р = 0,7 - 1,2 квт/год залежно від периферії., обираємо Р=1

Підставляючи значення у формулу (4.18) одержуємо:

Зе.ен. = Феф.*Цэ*Р (грн.) = 1603,6 *1,23*1= 1971,9

Витрати на ел.енергію,що йде на освітлення визначається за формулою:

Зосв. = Феф*Цэ*Росв (грн.) (4.19)

Де Росв - сумарна потужність, що йде на освітлення у квт/год.

Росв. = 200 Вт/год

Підставляючи значення у формулу 19 одержуємо:

Зе.ен. = Феф.*Цэ*Р (грн.) = 1603,6 *1,23*0,2= 394,33грн

Тепер визначаємо загальни витрати на ел.енергію:

З елен.заг. = Зе.ен + Зосв. = 1273,59грн + 394,33грн =1667,9 грн

9) Витрати на профілактику становлять 2% від балансової вартості ПЕОМ із периферією. Рпр. = 5347,5 грн * 0,02 = 106,95 грн

10) Витрати на опалення виробничих площ визначається за формулою:

Зотоп. = Ц від кв.м. * S *12 (4.20)

де, Ц від кв.м. - витрати на опалення на 1 кв.метр -3.10грн . діючий тариф ( уточнювати на розрахунковий період ) на місяць;

S - площа ІОЦ (кв.м.) на 1 ПЕОМ ( робоче місце ) (6 м).

Підставляючи значення в формулу 12 одержуемо:

Зотоп. = 3.10*6*12 = 223.2грн

11) итрати на обслуговування виробничих площ визначається за формулою:

Зобс. = Ц кв.м. * S *12 (4.21)

Ц кв.м. - витрати на 1 кв.метр, приблизно від 16 до 24.грн. на місяць; приймаємо 16грн

S - площа ІОЦ (кв.м.) на 1 ПЕОМ (від 5 до 7м). прийнято 6 м

Підставляючи значення в формулу 3.21 одержуємо:

Зобс. =16 *6 *12 =1152 грн

12) Інші виробничі витрати беруться в розмірі від 10% до 20 %. Приймаємо15% від основної зар.плати працівників, що забезпечують функціонування ПЕОМ.

В інш = 3722 ,65 * 0,15 = 558,4 грн

13) Складаємо виробничі витрати за статтею 5 в таблиці 4.10.

Таблиця 4.10 Кошторис виробничих витрат.

Виробничі витрати на рік Витрати на утримання й експлуатацію ПЕОМ.	Умовне позначення	Сума,грн.
Основна заробітна плата працівників, (забезпечення функціонування ПЕОМ):	Зпосн.рік.обсл.перс	3722,65 (грн.)
Додаткова зар. Плата працівників, що забезпечують функціонування ПЕОМ (обслуговуючого персоналу)	ЗПдод.	150,75 (грн.)
Загальна нарахована заробітна плата працівників, що забезпечують функціонування ПЕОМ.,	Зпгод.оп. заг.	3722,65(грн.)
Нарахування на ЗП обслуговуючого ПЕВМ (Єдиний соціальний внесок)	Нзп	1368,45(грн.)
Основна ЗП адміністративного персоналу. (Начальника ІОЦ)	Зпосн. Начальн.	320,04 (грн.)
Основна Зарплата допоміжного працівника (прибиральниці)	З осн доп приб	161,03 (грн.)
Основна ЗП адміністративного й допоміжного персоналу. ( п. 5 + п.6 )	Зпосн.адм.всп	418,07 (грн.)
Додаткова заробітна плата адміністративного й допоміж. пер-лу	З осн доп приб	41.81 (грн.)
Загальна нарахована заробітна плата адміністративного й допоміжного персоналу	Зпгод.адм.всп.	459,88 (грн.)
Єдиний соціальний внесок адміністративного й допоміжного персоналу	Нзп. адм. і всп.	169.05(грн.)
Амортизаційні відрахування	Ав	1016,03(грн.)
Витрати на силову ел.енергію	Зе.ен.	1273.59(грн.)
Витрати на ел.енергію, що йде на освітлення	Зосв.	254.72(грн.)
Загальні витрати на електро енергію , в т. ч. :	З елен.заг.	1528.31(грн.)
Витрати на профілактику	Рпр.	106,95(грн.)
Витрати на опалення	Зотоп.	223.2 (грн.)
Витрати на обслуговування виробничих площ	Зобс.	1152 (грн.)
Інші виробничі витрати	В інш	558,4 (грн.)
Загалом виробничі витрати - Сума (п 3 + п 4 + п 9 + п10 + п 11 + п 14 + п.15 + п.16 + п.17 + п.18 )	Рс.е	10304,92 (грн.)

Таким чином за результатами розрахунків отримуємо річні витрати на утримання і експлуатацію 1-ї ПЕОМ. 10304,92 грн (табл 4.10)

Далі визначаємо собівартість 1-го машино-часа роботи ПЕОМ, що визначається за формулою:

Смч= Рс.е./Феф. (4.22)

де, Фєф. - ефективний фонд робіт ПЕОМ у рік в годинах. (див. п 8) розрахунку)

Підставляючи значення у формулу 22 одержуємо:

Смч =10304,92 / 1601.6 год = 6,4 грн

15) Розрахунок витрат на утримання й експлуатацію ПЕОМ, що відносяться до даного програмного продукту.

Тепер, знаючи собівартість 1-го машино-год роботи ПЕОМ і час на створення програмного продукту, що вимагало використання ПЕОМ, можна визначити витрати на утримання й експлуатацію ПЕОМ, що відносяться до даного програмного продукту:

Рзеп. = Смч * Тсум (4.23)

де, Смч - собівартість 1-го машино-часа роботи ПЕОМ,

Тсум - загальній час етапів, що вимагають використання ПЕОМ. Т сум - час на створення програмного продукту. Див. Табл. 4.3

Рзеп. =6,4 грн * 186,7 люд/год =1194,9 грн ,

Стаття 6 Адміністративні витрати

Адміністративні витрати відображають загальногосподарські витрати, пов'язані з управлінням та обслуговуванням підприємства; загальні корпоративні витрати (організаційні витрати, витрати на проведення річних зборів, представницькі витрати тощо), до них належать витрати на утримання адміністративно-управлінського персоналу, витрати на їх службові відрядження, витрати на утримання основних засобів, інших матеріальних необоротних активів загальногосподарського призначення (оренда, амортизація, ремонт, комунальні послуги), охорона, юридичні, транспортні, поштово-телеграфні, провайдерські, консультативні послуги, канцелярські витрати, Плата за розрахунково-касове обслуговування та інші послуги банків. та інші.

Адміністративні витрати становлять 40- 120% від основної заробітної плати основних робітників. Розрахунок адміністративних витрат виконуємо за формулою

Ав.=ЗПосн./100 (4.24)

де - відсоток адміністративних витрат; Приймаємо 40 %

ЗПосн. - основна заробітна плата основних робітників

Ав. = 1507,5 * 40 / 100 = 603 грн

Розрахунок виробничої собівартості зводимо до таблиці 11

Стаття 6 = 603, С/В вир = 4632,22

Стаття 7 Вневиробничі витрати . Витрати на збут

Витрати на збут включають такі витрати, пов'язані з реалізацією (збутом) продукції (товарів, робіт, послуг): витрати пакувальних матеріалів для затарювання готової продукції на складах готової продукції; витрати на ремонт тари; оплата праці та комісійні винагороди продавцям, торговим агентам та працівникам підрозділів, що забезпечують збут; витрати на рекламу та дослідження ринку (маркетинг); витрати на відрядження працівників, зайнятих збутом.

Розрахунок витрат на збут виконуємо за формулою (4.25):

Вз. = ЗВВ. * /100 (4.25)

де - відсоток витрат на збут; приймаємо від5- 15 % , до розрахунку 5 % Св. - виробнича собівартість. Вз= 4632,22*0,05 =231,6

Розрахунок повної собівартості зведено до таблиці 4.11

Таблиця 4.11 Виробнича собівартість. Повна собівартість.

№ статей	Елементи виробничої собівартості	Сума грн	% витрат до повної собівартості (структура витрат)
Стаття 1	Прямі матеріальні витрати	566,5	11.65
Стаття 2	Основна заробітна плата основних виробничих працівників (розробників програмного продукту ).	1507,5	30,99
Стаття 3	Додаткова заробітна плата (розробників програмного продукту )	150,75	3,1
Стаття 4	Єдиний соціальний внесок (нарахування на заробітну плату )	609,57	12,53
Стаття 5	Загальновиробничі витрати . Витрати на утримання та експлуатацію ПЕОМ, що відносяться до даного програмного продукту	1194,9	24,57
Стаття 6	Адміністративні витрати	603	12,4
С/В вир	Виробнича собівартість =сума всіх зазначених статей витрат	4632,22
Стаття 7	Вневиробничі витрати .	231,6	4,76
С/В п	Повна собівартість програми ( Сума ст.)	4863,82	100%

4.4 Розрахунок ціни програмного продукту

Ціна виробника складається з наступні компонентів:

ОЦ = С/Вп + П (4.26)

де с/в - повна собівартість програмного продукту,

П - прибуток плановий.

Прибуток є основним узагальнюючим показником діяльності підприємства. Головною метою будь-якого підприємства є отримання прибутку. Розрахунок прибутку виконуємо за формулою (4.27):

П=СВп.*/100 (4.27)

де - відсоток прибутку; Норма прибутку( рентабельність ) планується на рівні 25% від повної собівартості.

П =0,25 * 4863,82= 1215,96 грн

Отже, оптова ціна програми становить:

ОЦ = 4863,82+ 1215,96 = 6079,78 грн

Відпускна ціна продукту враховує, крім оптової ціни підприємства, ще сплату податку на додану вартість.

Оптово-відпускна ціна розраховується за формулою

ВЦз пдв = С/В + П + ПДВ (4.28)

ПДВ - податок на додану вартість, що береться в розмірі 20% від суми собівартості й прибутку.

Податок на додану вартість - є частиною новоствореної вартості і сплачується до Державного бюджету на кожному етапі виробництва товарів, виконання робіт, надання послуг, згідно чинному законодавству України він становить 20% від оптової ціни послуги.

Розрахунок суми податку на додану вартість ведеться за формулою (4.29):

ПДВ=Оц.* 20 / 100 (4.29)

ПДВ = 6079,78 * 0.2=1215,96 грн

ВЦ з пдв = ОЦ + ПДВ =6079,78 + 1215,96 = 7295,74грн

Цз ПДВ = С/В х 1.25х1.2 = 4863,82*1.25 * 1,2 = 7295,74грн

Результати розрахунків зведемо в підсумкову табл. 4.12.

Таблиця 4.12 Результати розрахунків. Зведена таблиця показників

Показник	Значення грн.
Повна собівартість програмного продукту	4863,82
Прибуток запланований	1215,96
Ціна програми виробника	6079,78
ПДВ	1215,96
Ціна оптово- відпускна програмного продукту	7295,74

В цьому розділі було розраховано повну собівартість робіт пов'язаних зі створенням програмного забезпечення, що становить 4863,82грн і оптово-відпускну ціну, що становить 7295,74грн. Отримана відпускна ціна може коригуватися з врахуванням конкурентного середовища.

4.5 Розрахунок ціни програмного продукту за аутсорсінгом

Українська комп'ютерна промисловість має свої особливості. Лише потужні підприємства та відомі стабільно працюючі фірми можуть зосереджувати свою увагу на створенні програмного забезпечення. Інші підприємства займаються лише використанням придбаного програмного забезпечення, або долучають персонал за угодою аутсорсінга.

Найбільш прийнятним і дешевим способом розробки програмного продукту на сьогоднішній день є аутсорсинг. За цим методом витрати на створення програми обмежуються оплатою праці програміста та незначною часткою накладних витрат. Аутсорсінг персоналу передбачає укладання трудової угоди , яка обов'язково доповнюється додатковою угодою про вартість робіт за 1 годину. Крім того розробляється і узгоджується зобов'язання за завданням замовника на виконання робіт. Розробляється Реєстр відпрацьованого часу . За цим реєстром здійснюється контроль відпрацьованого часу і узгодження робіт.

Витрати на оплату праці = Кількість годин х Вартість робіт за 1 годину.

Сукупні Витрати на розробку програмного продукту = Прямі витрати на розходні матеріальні ресурси ( не обов язково ) + Витрати на оплату праці з нарахуваннями + Накладні витрати

Ціна за аутсорсінгом = (Сукупні витрати + прибуток + ПДВ)

Вартість робіт за 1 годину не може бути меншою , ніж тариф відповідного розряду працівника.

Для нашого розрахунку Реєстр відпрацьованого часу відповідає даним табл.4.3 Трудомісткість робіт. Можна надати власний Реєстр. Часу., а тарифні ставки брати з таблиці 4.7.

Розрахунок прямих витрат на матеріальні ресурси та оплату праці розробника програми відповідають даним таблиці 4.11.

Такі вихідні данні дозволяють коректно порівняти ціну , розраховану за витратним методом і за аутсорсінгом . Розрахунок витрат і ціни за аутсорсінгом представлений в таблиці 4.13

Таблиця 4.13 Розрахунок витрат і ціни за аутсорсінгом

	Вид витрат	Сума гр.
Стаття 1	Прямі матеріальні витрати	566,5
Стаття 2	Основна заробітна плата основних виробничіх працівників ( розробників програмного продукту ).	1507,5
Стаття 3	Додаткова заробітна плата (розробників програмного продукту ) .	150,75
Стаття4.	Єдиний соціальний внесок (нарахування на заробітну плату ).	609,57
	Накладні витрати ,які розраховуються у % до основнї зарплати .Приймаємо 40% тоді 1507,5*0,4	603
Загалом	Сукупні витрати за аутсорсінгом	4040,32
	Плановий прибуток 25% тоді О,25х 5345,42	1585,29
	ПДВ 20 %х (4040,32+ 1585,29)	1125,12
Загалом	Ціна за аутсорсінгом (витрати + прибуток + ПДВ )	6750,73

Порівнюючі ціни розраховані за різними методами ми робимо висновок . що програми вигідніше розробляти використовуючи аутсорсінг персоналу, ніж витратним методом. В даному разі різниця між цінами складає:

Ціна оптово- відпускна програмного продукту- Ціна за аутсорсінгом = 7295,74- 6750,73= 545,01 грн

Замовник програми економить 7,5 % від повної собівартості:

Економія = Повна Собівартість програмного продукту - Сукупні витрати за аутсорсінгом = 4863,82- 4040,32=823,5 грн.,

Таблиця 4.14 Порівняння витрат

Показники за аутсорсінгом	Показники за традиційним методом розробки	Економія
Сукупні витрати за аутсорсінгом	Повна собівартість програмного продукту	Економія замовника
4040,32	4863,82	823,5
Ціна за аутсорсінгом	Ціна оптово- відпускна програмного продукту	Економія споживача
6750,73	7295,74	545,01

В цьому розділі було розраховано повну собівартість робіт пов'язаних зі створенням програмного забезпечення, що становить 4863,82грн і оптово-відпускну ціну, що становить 7295,74грн. Отримана відпускна ціна може коригуватися з врахуванням конкурентного середовища.

5. ОХОРОНА ПРАЦІ

5.1 Охорона праці користувачів ПК

Однією із основних особливостей сучасного розвитку суспільства є зростання сфер діяльності людини, в яких використовуються інформаційні технології. Широке розповсюдження отримали персональні комп'ютери. Однак їх використання загострило проблеми збереження власного та суспільного здоров'я, вимагає удосконалення існуючих та розробки нових підходів до організації робочих місць, проведення профілактичних заходів для запобігання розвитку негативних наслідків впливу ПК на здоров'я користувачів.

Заходи з охорони праці користувачів ПК необхідно розглядати в трьох основних аспектах: соціальному, психологічному та медичному. У соціальному плані розв'язання цих проблем пов'язане з оптимізацією умов життя, праці, відпочинку, харчування, побуту, розвитком культури, транспорту.

Значне місце у профілактиці розладів здоров'я належить психології праці. Тому заходи, пов'язані з формуванням раціональних виробничих колективів, у яких відсутня психологічна несумісність, сприяють зменшенню нервово-психічного перенапруження, підвищенню працездатності та ефективності праці.

5.2 Вимоги до виробничих приміщень для експлуатації ПК

Об'ємно-планувальні рішення будівель та приміщень для роботи з ПК мають відповідати вимогам ДСанПіН 3.3.2.007-98.

Щоб виключити попадання відбитих відблисків в очі користувачів поверхні в приміщенні повинні мати матову чи напівматову фактуру. Коефіцієнт відбиття має становити: для стелі 0,7-- 0,8; стін 0,5--0,6; підлоги 0,3--0,5; інших поверхонь 0,4--0,5.

Площа, на якій розташовується одне робоче місце з ПК, повинна становити не менше ніж 6,0 м², а об'єм приміщення -- не менше ніж 20,0 м³.

Приміщення комп'ютерних класів (залів), в яких проводиться навчання,повинні мати суміжне приміщення (лаборантську) площею не менше 18 м² з двома виходами: в учбове приміщення та в коридор (на сходову клітку);

На комп'ютеризованих робочих місцях основними джерелами шуму є вентилятори системного блоку, накопичувачі, принтери ударної дії. Для зниження рівнів шуму на робочих місцях рекомендується розмістити друкувальні пристрої ударної дії (матричні, шрифтові принтери тощо) в іншому приміщенні, або огородити їх звукоізолюючими екранами.

Природне освітлення повинно бути боковим, бажано одностороннім. Для уникнення засліплюючої дії сонячних променів найкраще, коли світлові отвори (вікна) зорієнтовані на північ чи північний схід. Коефіцієнт природної освітленості (КПО) повинен бути не нижче 1,5%.

Штучне освітлення у приміщеннях з ПК необхідно здійснювати у вигляді загальної системи рівномірного освітлення. У приміщеннях, де переважають роботи з документами, допускається застосування комбінованого освітлення.

У приміщеннях з ПК слід щоденно робити вологе прибирання.

Приміщення із ПК мають бути оснащені аптечками першої медичної допомоги.

Виробничі приміщення повинні обладнуватись шафами для зберігання документів, магнітних дисків, полицями, стелажами, тумбами тощо, з урахуванням вимог до площі приміщень.

5.3 Гігієнічні вимоги до параметрів приміщень з ПК

Гігієнічні вимоги до параметрів виробничого середовища включають вимоги до параметрів мікроклімату, освітлення, шуму й вібрації, рівнів електромагнітного та іонізуючого випромінювання.

У виробничих приміщеннях на робочих місцях з ВДТ мають забезпечуватись оптимальні значення параметрів мікроклімату: температури, відносної вологості й рухливості повітря (ГОСТ 12.1.005-88, СН 4088-86).

Таблиця 5.1 Параметри мікроклімату

Період року	Категорія робіт (ГОСТ 12. 1.005-88)	Температура повітря, °С	Відносна вологість повітря, %	Швидкість руху повітря, м/с
Холодний	Легка -- 1а	22--24	40--60	0,1
	Легка -- 16	21--23	40--60	0,1
Теплий	Легка -- Іа	23--25	40--60	0,1
	Легка -- 16	22--24	40--60	0,2

До категорії Іа належать роботи, що виконуються сидячи і не потребують фізичного напруження, при яких витрати енергії складають до 139 Вт, а до категорії 16 -- роботи, що виконуються сидячи, стоячи або пов'язані з ходінням та супроводжуються деяким фізичним напруженням.

Таблиця 5.2 Рівні іонізації повітря приміщень при роботі за ПК

Рівні	Кількість іонів в 1см3 повітря
	n+	n-
Мінімально необхідні	400	600
Оптимальні	1500-3000	3000-5000
Макс.допустимі	50000	50000

Значення освітленості на поверхні робочого столу в зоні розміщення документів має становити 300-500 лк. Якщо це неможливо забезпечити системою загального освітлення, допускається використовувати місцеве освітлення. При цьому світильники місцевого освітлення слід встановлювати таким чином, щоб не створювати бликів на поверхні екрана, а освітленість екрана має не перевищувати 300 лк.

Як джерела світла для штучного освітлення мають застосовуватись переважно люмінесцентні лампи типу ЛБ. У разі влаштування відбитого освітлення у виробничих та адміністративно-громадських приміщеннях допускається застосування металогалогенних ламп потужністю 250 Вт. Допускається застосування ламп розжарювання у світильниках місцевого освітлення.

Рівні звукового тиску в октавних смугах частот, рівні звуку та еквівалентні рівні звуку на робочих місцях, обладнаних ВДТ, мають відповідати вимогам СН 3223-85, ГОСТ 12.1.003-83, ГР 2411-81.

Допустимі рівні звуку, еквівалентні рівні звуку і рівні звукового тиску в октавних смугах частот

Таблиця.5.3 Рівні звукового тиску

Вид трудової діяльності	Рівні звукового тиску в Дб в октавних смугах із середньогеометричними частотами, Гц
	31,5	63	125	250	500	1000	2000	4000	8000	Рівні звуку, еквівалентні рівні звуку дБА/дБАекв
Програмісти ЕОМ	86	71	61	54	49	45	42	40	38	50
Оператори в залах обробки інформації на ЕОМ та оператори комп'ютерного набору	96	83	74	68	63	60	57	55	54	65
В приміщеннях для розташування шум-них агрегатів ЕОМ	103	91	83	77	73	70	68	66	64	75

Інтенсивність потоків ультрафіолетового випромінювання не повинна перевищувати допустимих значень, відповідно до СН 4557-88.

Допустимі параметри електромагнітних випромінювань і електростатичного поля:

Таблиця 5.4 Параметри електромагнітних випромінювань

Види поля	Допустимі параметри поля	Допустима поверхнева щільність потоку енергії (інтенсивність потому енергії), Вт/м2
	за електричною складовою (Е), В/м	за магнітною складовою (Н) А/м
Напруженість електромагнітного поля 60 кГц до 3 мГц	50	5
3 мГц до 30 мГц	20	-
30 мГц до 50 мГц	10	0,3
50 мГц до 300 мГц	5	-
300 мГц до 300 гГц	-	-	10

5.4 Гігієнічні вимоги до робочих місць із ПК

У цьому розділі вказано, якими документами необхідно користуватися при обладнанні робочих місць користувачів ПК, як правильно і на якій відстані необхідно знаходитися користувачу ПК від екрану ВДТ. Обладнання і організація робочого місця з ПК мають забезпечувати відповідність конструкції всіх елементів робочого місця та їх взаємного розташування ергономічним вимогам з урахуванням характеру і особливостей трудової діяльності (ГОСТ 12.2.032-78, ГОСТ 22.269-76, ГОСТ 21.889-76).

Конструкція робочого місця користувача ПК має забезпечити підтримання оптимальної робочої пози.

Робочі місця з ПК слід так розташовувати відносно світових прорізів, щоб природне світло падало збоку, переважно зліва. При розміщенні робочих столів з ПК слід дотримуватись таких відстаней: між бічними поверхнями ВДТ - 1,2 м; від тильної поверхні одного ПК до екрана іншого - 2,5 м.

Екран ПК має розташовуватися на оптимальній відстані від очей користувача, що становить 600...700 мм, але не ближче ніж за 600 мм з урахуванням розміру літерно-цифрових знаків і символів.

Розташування екрана ПК має забезпечувати зручність зорового спостереження у вертикальній площині під кутом +30° до нормальної лінії погляду працюючого.

Клавіатуру слід розташовувати на поверхні столу на відстані 100...300 мм від краю, звернутого до працюючого. У конструкції клавіатури має передбачатися опорний пристрій (виготовлений із матеріалу з високим коефіцієнтом тертя, що перешкоджає мимовільному її зсуву), який дає змогу змінювати кут нахилу поверхні клавіатури у межах 5...15°.

Для забезпечення захисту і досягнення нормованих рівнів комп'ютерних випромінювань необхідно застосовувати приекранні фільтри, локальні світлофільтри (засоби індивідуального захисту очей) та інші засоби захисту, що пройшли випробування в акредитованих лабораторіях і мають щорічний гігієнічний сертифікат.

При оснащенні робочого місця з ПК лазерним принтером параметри лазерного випромінювання повинні відповідати вимогам ДСанПіН 3.3.2.007-98.

5.5 Вимоги до режимів праці та відпочинку при роботі з ПК

При організації праці, що пов'язана з використанням ПК, для збереження здоров'я працюючих, запобігання професійним захворюванням і підтримки працездатності передбачаються внутрішньозмінні регламентовані перерви для відпочинку.

Внутрішньозмінні режими праці і відпочинку містять додаткові нетривалі перерви в періоди, що передують появі об'єктивних і суб'єктивних ознак стомлення і зниження працездатності.

При виконанні робіт, що належать до різних видів трудової діяльності, за основну роботу з ПК слід вважати таку, що займає не менше 50% робочого часу.

Впродовж робочої зміни мають передбачатися:перерви для відпочинку і вживання їжі (обідні перерви); перерви для відпочинку і особистих потреб (згідно з трудовими нормами);додаткові перерви, що вводяться для окремих професій з урахуванням особливостей трудової діяльності.

За характером трудової діяльності виділено три професійні групи, згідно з діючим класифікатором професій (ДК-003-95 і Зміна N 1 до ДК-003-95):

1) розробники програм (інженери-програмісти) виконують роботу переважно з відеотерміналом та документацією при необхідності інтенсивного обміну інформацією з ЕОМ і високою частотою прийняття рішень. Робота характеризується інтенсивною розумовою творчою працею з підвищеним напруженням зору, концентрацією уваги на фоні нервово-емоційного напруження, вимушеною робочою позою, загальною гіподинамією, періодичним навантаженням на кисті верхніх кінцівок. Робота виконується в режимі діалогу з ЕОМ у вільному темпі з періодичним пошуком помилок в умовах дефіциту часу;

2) оператори електронно-обчислювальних машин виконують роботу, яка пов'язана з обліком інформації, одержаної з ПК за попереднім запитом, або тієї, що надходить з нього, супроводжується перервами різної тривалості, пов'язана з виконанням іншої роботи і характеризується напруженням зору, невеликими фізичними зусиллями, нервовим напруженням середнього ступеня та виконується у вільному темпі;

3) оператор комп'ютерного набору виконує одноманітні за характером роботи з документацією та клавіатурою і нечастими нетривалими переключеннями погляду на екран дисплея, з введенням даних з високою швидкістю. Робота характеризується як фізична праця з підвищеним навантаженням на кисті верхніх кінцівок на фоні загальної гіподинамії з напруженням зору (фіксація зору переважно на документи), нервово-емоційним напруженням.

Правилами встановлюються такі внутрішньозмінні режими праці та відпочинку при роботі з ЕОМ при 8-годинній денній робочій зміні в залежності від характеру праці:- для розробників програм із застосуванням ЕОМ слід призначати регламентовану перерву для відпочинку тривалістю 15 хвилин через кожну годину роботи з ПК;- для операторів із застосуванням ЕОМ, слід призначати регламентовані перерви для відпочинку тривалістю 15 хвилин через кожні дві години;- для операторів комп'ютерного набору слід призначати регламентовані перерви для відпочинку тривалістю 10 хвилин після кожної години роботи за ПК.