Розробка навчального web-сайту "Learning English"

Размещено на http://allbest.ru/

ЗМІСТ

Вступ

1. Використання всесвітньої мережі інтернет

1.1 Що таке Інтернет

1.2 Доступ в Інтернет

1.3 Найвідоміші сервіси мережі Інтернет

1.4 Адресація й передача інформації в Інтернеті

1.5 Віруси в Інтернеті

2. Способи створення web-сайтів та їх класифікації. Створення сайту за допомогою візуальних редакторів

2.1 Що таке Інтернет-сайт

2.2 Історія

2.3 Класифікації сайтів

2.4 Етапи створення сайту

2.5 Використання візуальних і не візуальних редакторів при створенні сайту. Візуальні редактори FrontPage і DreamWeaver

2.5.1 Використання не візуальних редакторів

2.5.2 Використання візуальних редакторів

2.5.3 Візуальні редактори FrontPage і DreamWeaver

3. Розробка та підготовка сайту до експлуатації за допомогою візуального редактора Front Page

3.1 Дизайн та структура створеного web-сайту

Висновок

Список джерел інформації

ВСТУП

Інтернет - саме мобільне, ємне й універсальне джерело інформації - грає все більшу роль у нашій роботі, творчості й відпочинку. Використання сучасних інформаційних технологій відкриває перед нами нові можливості для навчальної й дослідницької роботи. Більшість сучасних фахівців використають у своїй професійній діяльності Інтернет, але процес цей часто спрямований тільки в одну сторону - споживання інформації з мережі. Користувачі Всесвітньої павутини, як правило, або не мають у своєму розпорядженні можливість розташовувати свою інформацію в Інтернеті, або не мають у цьому потреби. До речі, останнє не завжди є об'єктивна даність.

1. ВИКОРИСТАННЯ ВСЕСВІТНЬОЇ МЕРЕЖІ ІНТЕРНЕТ

1.1 Що таке Інтернет

Мережа Internet можна описати як величезну цифрову магістраль - систему, що зв'язує мільйони комп'ютерів, підключених до тисяч мереж по усьому світі. Поява Інтернет починається з 1969 року. У той час у США була створена комп'ютерна мережа ARPAnet, що поєднувала комп'ютерні центри міністерства оборони й ряду академічних організацій. Хоча реальна поява Інтернет як об'єднання шести великих IP-мереж США в єдину наукову мережу NSFNET відбулося лише в 1986 році. Сьогодні мережа NSFNET є в цій країні опорною мережею й відіграє особливу роль у всьому Інтернеті, оскільки без реєстрації в ній не обходиться підключення мереж ніякої іншої країни. Інтернет являє собою мережа зв'язаних один з одним комп'ютерних систем і різних комп'ютерних служб. Ця мережа є сукупністю різних компонентів, таких, як електронна пошта, телеконференції, FTP-вузли, "розмова" (chat) у реальному часі. Спочатку дані розробки фінансувалися урядом США, і мережа, що стала попередницею Internet, була спеціально спроектована таким чином, щоб забезпечити комунікації між урядовими вузлами в тому випадку, якщо частина її вийде з ладу в результаті ядерної атаки. Застосовуваний у ній протокол TCP/IP (Transmission Control Protocol/Internetwork Protocol - протокол керування передачею/межсетевой протокол) розроблений з обліком того, щоб комп'ютери всіх видів могли спільно використати мережні засоби й безпосередньо взаємодіяти один з одним як одна ефективно інтегрована комп'ютерна мережа. Сьогодні Internet сильно розрослася й зв'язує вже десятки мільйонів користувачів комп'ютерів в усьому світі. Ця глобальна "мережа мереж" охоплює тисячі університетських, урядових і корпоративних мережних систем, зв'язаних високошвидкісними приватними й загальнодоступними мережами, а також містить у собі такі популярні онлайнові служби як America Online*, CompuServe* і Prodigy*.

Всесвітня павутина - World Wide Web (WWW) з'явилася на світ в 1992 році. Вона була створена Тімом Бернерсом - Чи з Європейського центру ядерних досліджень (CERN), розташованого в Женеві, Швейцарія. До жовтня 1993 року вона нараховувала понад 200 діючі Web-сервери, а до червня 1995 року їхнє загальне число становило понад 6,5 мільйон. У цей час уже існує більше 30 мільйонів.

Всесвітня павутина є найбільш відомим і визнаним засобом доступу до інформаційних ресурсів Інтернету. У дійсності вона є системою зв'язаних між собою сторінок, що представляють Web-вузли всього світу. Ці сторінки містять посилання, які мають вигляд виділеного тексту або малюнків. Просто клацнувши мишею по такому посиланню можна перенестися з даної сторінки на іншу, і, можливо, ця нова сторінка буде перебувати на комп'ютері з іншої сторони земної кулі.

1.2 Доступ в Інтернет

Internet - це загальнодоступна мережа, відкрита для будь-якого користувача. Для використання Інтернету вам знадобиться модем і провайдер. Модем являє собою пристрій, що здійснює передачу даних шляхом перетворення цифрових сигналів, що надходять із комп'ютера, в аналогові. Тобто, він просто перетворить байти й біти у звукові сигнали й потім передає по звичайній телефонній лінії. Швидкість передачі або прийому даних при використання звичайного сучасного модему може доходити до оцінки 56Кбит/с. Це досить низька швидкість для передачі інформації. У той же час існують високошвидкісні ISDN модеми. ISDN розшифровується як Integrated Services Digital Network (Цифрова мережа з інтегрованими службами). ISDN модем передає інформацію, не конвертуючи цифрові сигнали комп'ютера в аналогові, і не передає їх по звичайній телефонній лінії, як звичайний модем, а передає цифрові сигнали за допомогою цифрових телефонних ліній. Перевага такого з'єднання полягає у високій швидкості передачі даних - до 128 Кбит/с.

Для доступу в мережу Інтернет вам знадобиться провайдер. Провайдер - це компанія, що надає вам доступ до Інтернету, а також до електронної пошти й телеконференцій.

У цей час цілодобовий доступ до Internet мають 40 мільйонів користувачів в 96 країнах миру. Оскільки усе більше людей звертаються до неї, для комунікацій один з одним і одержання інформації, компанії відкривають безліч нових можливостей для свого бізнесу.

1.3 Найвідоміші сервіси мережі Інтернет

Однією із самих популярних і часто використовуваних Інтернет служб є електронна пошта. До того ж електронна пошта (E-mail) вважається самою старою службою Інтернету. Своє існування вона початку в середині 70-х років. Принцип її роботи досить простий: спочатку потрібно підключитися до комп'ютерної системи, і вже після цього можна писати листа й відправляти їхній людині, чий комп'ютер підключений до іншої системи. Повідомлення йде по лабіринту зв'язаних між собою комп'ютерних систем, поки не дійде до місця призначення. За допомогою програм обробки електронної пошти можна не тільки відправляти текстові повідомлення, але й приєднувати до листів файли інших типів, наприклад такі, як документи, таблиці, графічні, звукові й відеофайли.

Для використання електронної пошти необхідно одержати свою особисту електронну адресу. Адреса електронної пошти виглядає приблизно так: ім'я_користувача@доменне_ім'я. Перша частина адреси - це ім'я того, хто реєструється або псевдонім. Символ @ (собака) використовується для відділення використованого ім'я від доменного імені сервера. Безкоштовно зареєструватися можна на сайті www.mailru.com .

Доменні імена призначаються комп'ютеру спеціальною організацією за назвою InterNIC. Ці імена призначаються відповідно до певної системи, що гарантує унікальність кожного імені.

Установити тип організації, до якої належить даний домен, можна по домену верхнього рівня, якому треба за доменним ім'ям комп'ютера. Домен com позначає комерційні організації, edu - навчальні й наукові організації, gov - урядові організації, mil - військові організації, net - мережні організації різних мереж, org - інші організації. Крім цього існують ще домени, що вказують на країну, у якій розташований даний сервер. Приміром, by - Білорусь, ru - Росія, ua - Україна, pl - Польща й т.д.

1.4 Адресація й передача інформації в Інтернеті

Кожний документ у мережі має свій унікальний URL. URL (Uniform Resource Locator) у перекладі з англійського позначає уніфікований показник ресурсів. Він є ключем до місцезнаходження інформації в мережі. Розглянемо приклад URL: http://www.foster.narod.ru/index.html. Тут http (HyperText Transfer Protocol) - гіпертекстовий протокол передачі даних. У цій частині адреси визначається протокол передачі документа, у цьому випадку документ буде переданий як гіпертекстовий. Однак можливі й інші протоколи, такі як ftp, gopher. Далі йде www.foster. narod.ru - це назва сервера. index.html - ім'я файлу, з розширенням html або htm, що вказує на мову HTML. HTML (Hyper Tex Markup Language) - це мова розмітки гіпертексту, мова Всесвітньої павутини. Від простого текстового файлу HTML-документ відрізняється наявністю кодів розмітки, які називаються тегами.

Зараз майже всі вузли, які можна знайти в мережі, є Web-серверами, сховищами гіпертекстових документів. І серед них є величезна кількість FTP-серверів, які являють собою дійсні сховища файлів. Дуже давно була створена система, здатна управляти передачею файлів від одного комп'ютера до іншого. Цією системою був названий FTP (File Transfer Protocol) протокол передачі даних.

Дуже часто в Інтернеті можна побачити на сторінках активні компоненти й елементи Active. Active - це технологія, за допомогою якої розроблювачі розміщають на Web-сторінках усілякі мультиплікаційні вставки, окремі програми й інші об'єкти, які ви можете запустити. Active включає наступні компоненти: елемент керування Active являє собою програму, що нагадує підключає модуль, що. Такі програми, поміщені на комп'ютер, дозволяють браузеру обробляти компоненти Active, наприклад, разом з Internet Explorer установлюється й елемент керування ActiveMovie, що розпізнає й програє відеокліпи. Документи Active - це документи, які можна відкрити й відредагувати в будь-якому додатку, що підтримує Active, наприклад, можна відкрити документ Word або електронну таблицю Excel прямо у вікні Internet Explorer. Мова сценаріїв Active - це мова програмування, на якому розроблювачі пишуть невеликі додатки, що включають потім в Web-сторінку. Сценарії служать для керування іншими компонентами Active. Active Server FrameWork забезпечує Web-сервер деякими додатковими можливостями, зокрема, підвищеною безпекою й доступом до баз даних. Віртуальна машина Java дозволяє будь-якому браузеру, що підтримує Active, запустити Java-апплети, розроблювачі з її допомогою поєднують Java-апплети з компонентами Active.

Java - це мова програмування, на якому пишуться міні-програми. Такі програми називаються апплетами. Апплет - це маленький додаток, що виконує яке-небудь одне завдання. Це може бути калькулятор, комп'ютерна гра, різні програми, анімації, спецеффекти й багато чого іншого. Java-апплети не можуть почати працювати самі - ви повинні запустити їх з Java сумісного браузера, такого як Netscape Navigator або Internet Explorer. Java-апплети розміщаються прямо на Web-сторінці. Їх можна запускати на будь-якому комп'ютері, незалежно від операційної системи - це може бути Windows, Mac або Unix, тому розроблювачам не треба створювати окремі додатки для кожної операційної системи. Крім написання апплетів, мовою Java пишуться ще і ява-скрипти (JavaScript). Наочний приклад цьому перебуває на головній сторінці сайту www.foster.narod.ru . Він показує час у вигляді годин, а також видає інформацію про час доби. Все це відкриває більше можливостей при створенні сторінок, однак на основі Active пишуться віруси, які можуть із легкістю проникнути у ваш комп'ютер.

1.5 Віруси в інтернеті

На сьогоднішній день уже існує більше 30 тисяч комп'ютерних вірусів. І щодня їх створюється усе більше й більше.

Комп'ютерні віруси - це програми, які впроваджуються у ваш комп'ютер без вашого відона й дозволу. Деякі віруси досить нешкідливі - вони просто показують картинки або програють музику. Інші ж можуть нанести комп'ютеру велику шкоду, зіпсувавши програми, стерши інформацію з жорсткого диска, ушкодивши BIOS материнської плати, а деякі навіть можуть знайти у вас на комп'ютері паролі для доступу до Інтернету й відправити їх по електронній пошті своєму хазяїнові.

Віруси проникають у комп'ютер, вбудовуючи власний код у файл, що качається, або документ Microsoft Word, після перегляду й запуску яких вони спокійно проникають в інші файли й заражають їх. Не можна "підчепити" вірус просто гуляючи по Інтернету або переглядаючи Web-сторінки. Віруси можуть проникати на комп'ютер через файли, що приєднують до електронних листів, або від уже інфікованих програм, завантажених з мережі.

Протягом декількох років самими помітними фактами, пов'язаними з темою "Віруси й Інтернет", були "хробак" Морріса й "утка" GoodTimes. Вірус Морріса, хоча й чи є не самим знаменитим комп'ютерним вірусом, у даний момент нікому не загрожує. Це був "експериментальний" який умів тільки розмножуватися, чим і був небезпечний. "Хробак" Морріса, що з'явився в листопаді 1988 р., був не першим "експериментальним" вірусом. Роком раніше (у грудні 1987 р.) у мережу одного з німецьких університетів був запущений вірус Christmas Tree. За короткий час із університетської мережі вірус проникнув у мережу EARN (European Academic Research Network), з неї - в Bitnet і, нарешті, - у внутрішню мережу компанії IBM Vnet. Тут вірус локалізували й знищили.

"Утка" GoodTimes, що вперше з'явилася в 1994 р., значно більше "небезпечна", чим історичні мережні віруси. Кількість повірили в "страшні" листи, розсилають часто від імені тієї або іншої відомої комп'ютерної фірми (іноді й від імені антивірусних фірм), перевершує всі розумні границі. Суть "попередження", що втримується в цих листах, така: є вірус, що здатний заразити ваш комп'ютер при читанні звичайного (текстового) електронного листа. Т. е. такий лист не тільки читати не можна, але й одержати небезпечно. Найчастіше при його відкритті вірус проникає відразу ж на жорсткий диск, і велика ймовірність втратити все, що є в комп'ютері. Жорсткий диск буде повністю знищений, а особа, що вам послало повідомлення, одержить доступ до вашого імені й пароля в інтернеті.

Розглянемо деякі небезпеки, з якими ми зіштовхуємося в інтернеті практично щодня:

Небезпека №1 - вкладені файли:

Розглянемо типову ситуацію: ви одержали електронного листа, у вкладенні до якого перебуває документ Microsoft Word. Наприклад, з необразливою назвою LETTER. DOC. Звичайно, ви захочете скоріше ознайомитися із умістом файлу, для цього досить клацнути мишкою на імені файлу. І це не правильно! Якщо у файлі втримується макрокомандний вірус (а віруси цього типу, що заражають документи Microsoft Word, Microsoft Excel і ряду інших популярних систем документообігу, одержали останнім часом величезне поширення), він негайно заразить вашу систему.

Так що ж робити із вкладеним документом? Зберегти його на диску, перевірити антивірусною програмою останньої версії й тільки потім, якщо вірусів у файлі не виявлено, відкривати. Є й ще більш просте рішення - використати антивірусну програму, що здійснює автоматичну перевірку прихожої електронної пошти.

Наприклад, широку популярність одержав макрокомандний вірус WM.ShareFun. Його особливість полягає в тім, що він намагається використати для поширення електронну пошту. Механізм функціонування цього вірусу наступний: при відкритті зараженого документа з деякою ймовірністю викликається макрокоманда, що зберігає поточний документ під ім'ям C:\DOC1.DOC, сканує Microsoft Mail (якщо дана система не встановлена, то вірус перезавантажує Windows), вибирає з адресної книги три випадкових адреси й посилає по цих адресах заражений документ C:\DOC1.DOC). Дані листи містять заголовок: You have GOT to read this!

Небезпека №2 - троянські програми

Є значна кількість троянських програм, які крадуть паролі користувачів і іншу системну інформацію й пересилають їхнім зловмисникам. Деякі з них по суті являють собою напівфункціональні утиліти для вилученого адміністрування комп'ютера. Простіше говорячи, за допомогою такої програми зловмисник може одержати доступ до вашого комп'ютера й виконувати на ньому різні операції (практично будь-які) без вашого ведена й участі.

Характерним представником троянів описаного типу є програма Back Orifice (В). "Back Orifice є системою вилученого адміністрування, що дозволяє користувачеві контролювати комп'ютери за допомогою звичайної консолі або графічної оболонки. Зрозуміло, можливість вилученого адміністрування вашого комп'ютера становить серйозну небезпеку, але не таку більшу, як здається на перший погляд. Звичайні користувачі проводять у Мережі не так багато часу, та й що такого "цікавого", з погляду хакера, можна зробити на вашому комп'ютері? Виявляється, можна, тільки адмініструвати нічого не треба. Істотний інтерес для хакера представляють паролі. Роздобувши пароль, хакер може запросто витратити всі ваші гроші, або займатися своїми «темними» справами під вашим ім'ям.

Небезпека №3 - HTML-віруси

Віруси даного типу зустрічаються рідко. Але, суть така: на самій мові HTML, що використається для розмітки гіпертекстових документів, ніякі віруси, звичайно, написати не можна. Але для створення динамічних сторінок, організації взаємодії з користувачем, і інших дій, використовуються програмні вставки - скрипти в HTML. Відомі HTML-віруси використають скрипти, написані мовою Visual Basic. З їхньою допомогою вони знаходять НТМ і HTML-файли на локальній машині й записуються в них. Малому поширенню вірусів даного типу сприяє те, що при стандартних настроюваннях браузера виконання "небезпечних" скриптів заборонене. Звичайні ж, "безпечні", скрипти не можуть робити описані маніпуляції.

Деякі віруси дописують до HTML-файлів код, що ініціює завантаження файлу з вилученого комп'ютера. Цей файл звичайно видається за яке-небудь корисне, іноді досить відоме, програмне забезпечення (наприклад, нову версію архіватора.

Небезпека №4 - Java-віруси

У цей час відомі два віруси, написані мовою Java. Небезпеки вони практично не передбачають. Модулі програм, що виконують, написаних на Java, бувають двох типів: додатка й аплети. Додатки є майже звичайними програмами. Аплети, на відміну від додатків, можуть виконуватися під керуванням браузерів, але на них накладаються значно більше серйозні обмеження для забезпечення безпеки. Аплети не мають майже ніякого доступу до файлової системи локального комп'ютера. Таким чином, Java-віруси можуть бути оформлені тільки як додатки й для переважної більшості користувачів небезпеки не передбачають. Можливість зараження файлів на сервері HTML і Java-вірусами практично виключений (адміністратор такого сервера для цього повинен зробити помилки). Так що поширювати такі віруси можуть лише сервери з певною репутацією.

Небезпека № 5 - IRC-віруси

IRC (Internet Relay Chat) - спеціальний протокол, що забезпечує спілкування користувачів мережі в реальному часі. Організується таке спілкування за допомогою спеціальних IRC-серверів, підключення до яких виробляється за допомогою спеціальних програм - IRC-клієнтів. Широко відомі й використовуються два IRC-клієнти mIRC і PIRCH. IRC-віруси істотно використовують два факти: по-перше, протокол IRC крім простого спілкування дозволяє користувачам обмінюватися файлами, по-друге, прислані файли розташовуються в кореневому каталозі клієнта. Остання особливість дозволяє вірусу заміщати системні файли клієнта таким чином, що при наступному старті клієнта він виявляється зараженим і сам починає розсилати віруси.

Перші IRC-віруси mIRC.Acoragil і mIRC.Simpsalapim були виявлені восени 1997 р. Назви ці віруси одержали по використовуваним ними кодовим словам, при уведенні слів Acoragil і Simpsalapim відповідно віруси відключають користувачів від каналу. Крім того, вірус mIRC.Acoragil краде системні файли DOS, Windows і Unix.

Небезпека N 6 - FTP-вірус Homer

Існує ще один вірус, автор якого припускав використати для його поширення FTP-протокол (File Transfer Protocol). Жодного випадку зараження цим вірусом по FTP зафіксовано не було, але сам факт існування цього вірусу став широко відомим. Насправді Homer є досить звичайним файловим вірусом, що при з'єднанні користувача з FTP-сервером намагається переслати свою копію в каталог Incoming (призначений для файлів, присланих користувачами). Оскільки в протоколі FTP відсутня можливість запуску файлів на вилученому комп'ютері, цим "поширення" вірусу обмежується. Для активізації його необхідно запустити вручну.

Можна захистити свій комп'ютер і уникнути проблем, установивши й постійно обновляючи антивірусні програми.

2. СПОСОБИ СТВОРЕННЯ WEB-САЙТІВ ТА ЇХ КЛАСИФІКАЦІЇ. СТВОРЕННЯ САЙТІВ ЗА ДОПОМОГОЮ ВІЗУАЛЬНИХ РЕДАКТОРІВ

2.1 Що таке Інтернет-сайт

Веб-сайт (від англ. website: web - «павутина», «мережа» і site - «місце», тобто «місце в мережі») або просто сайт - у комп'ютерній мережі об'єднана під однією адресою сукупність документів приватної особи або організації. За замовчуванням мається на увазі, що сайт розташовується в мережі Інтернет. Всі веб-сайти Інтернету в сукупності становлять Всесвітню павутину.

Для прямого доступу клієнтів до веб-сайтам на серверах був спеціально розроблений протокол HTTP. Веб-сайти інакше називають Інтернет-представництвом людини або організації. Крім веб-сайтів у мережі Інтернет так само доступні WAP-сайти для мобільних телефонів.

Споконвічно веб-сайти являли собою сукупності статичних документів. У цей час більшості з них властива динамічність і интерактивность. Для таких випадків фахівці використають термін веб-додаток - готовий програмний комплекс для рішення завдань веб-сайту. Web -додаток входить до складу веб-сайта, але web- додаток без даних сайтом є тільки технічно.

У більшості випадків в Інтернеті одному web-сайту відповідає одне доменне ім'я. Саме по доменних іменах сайти ідентифікуються в глобальній мережі. Можливі інші варіанти: один сайт на декількох доменах або кілька сайтів під одним доменом. Нерідкі й випадки виділення окремих доменов для різних країн або мов. Наприклад, google.ru і google.fr логічно є сайтом Google на різних мовах, але технічно це різні сайти.

Апаратні сервери для зберігання web-сайтів називаються web-серверами. Сама послуга зберігання називається web-хостингом. Раніше кожний сайт зберігався на своєму власному сервері, але з ростом Інтернету технологічним поліпшенням серверів на одному комп'ютері стало можливо розміщення безлічі сайтів (віртуальний хостинг). Зараз сервера для зберігання тільки одного сайту називаються виділеними (англ. dedicated).

Той самий сайт може бути доступний по різних адресах і зберігається на різних серверах. Копія оригінального сайту в такому випадку називається дзеркалом. Існує так само поняття оффлайнова версія сайту - це копія сайту, що може бути переглянута на будь-якому комп'ютері без підключення до комп'ютерної мережі й використання серверного програмного забезпечення.

адресація вірусний візуальний редактор

2.2 Історія

Перший у світі сайт info.cern.ch з'явився в 1990 році. Його творець, Тім Бернерс-Ли, як уже було сказано вище, опублікував на ньому опис нової технології World Wide Web, заснованої на протоколі передачі даних HTTP, системі адресації URI і мові гіпертекстової розмітки HTML. Також на сайті були описані принципи установки й роботи серверів і браузерів. Сайт став і першим у світі інтернет-каталогом, тому що пізніше Тім Бернерс-Ли розмістив на ньому список посилань на інші сайти.

Всі інструменти, необхідні для роботи першого сайту, Бернерс-Ли підготував ще раніше - наприкінці 1990 року з'явилися перший гіпертекстовий браузер WorldWideWeb з функціоналом web-редактора, перший сервер на базі NeXTcube і перші web-сторынки.

«Батько» webа вважав, що гіпертекст може бути основою для мереж обміну даними, і йому вдалося перетворити свою ідею в життя. Ще в 1980 році Тім Бернерс-Ли створив гіпертекстове програмне забезпечення Enquire, що використовується для зберігання даних випадкові асоціації. Потім, працюючи в Європейському центрі ядерних досліджень у Женеві (CERN), він запропонував колегам публікувати гіпертекстові документи, зв'язані між собою гіперпосиланнями. Бернерс-Ли продемонстрував можливість гіпертекстового доступу до внутрішніх розвідувачеві й документам, а також новостным ресурсам Інтернету. У результаті, у травні 1991 року в CERN був затверджений стандарт WWW.

Тім Бернерс-Ли є «батьком» основних веб технологій - HTTP, URI/URL і HTML, хоча їхні теоретичні основи були закладені ще раніше. В 1940-х роках Ванневар Буш висунув ідеї розширення пам'яті людини за допомогою технічних пристроїв, а також індексації накопиченої людством інформації для її швидкого пошуку. Теодор Нельсон і Даг Энгельбарт запропонували технологію гіпертексту - «ветвящегося» тексту, що надає читачеві різні варіанти читання. Xanadu, так і не закінчена гіпертекстова система Нельсона, була призначена для зберігання й пошуку тексту, у який уведені взаємозв'язки й «вікна». Нельсон мріяв зв'язати перехресними посиланнями всі тексти, створені людством.

У цей час Тім Бернерс-Ли очолює заснований їм Консорціум Всесвітньої павутини (World Wide Web Consortium), що займається розробкою й впровадженням стандартів Інтернету.

2.3 Класифікації сайтів

Нижче ми докладніше розглянемо класифікації сайтів.

1. По доступності сервісів:

Відкриті - всі сервіси повністю доступні для будь-яких відвідувачів.

Напіввідкриті - для доступу необхідно зареєструватися (звичайно безкоштовно).

Закриті - повністю закриті службові сайти організацій (у тому числі корпоративні сайти), особисті сайти приватних осіб. Такі сайти доступні для вузького кола людей. Доступ новим людям звичайно дається через т.зв. інвайти (запрошення).

2. По природі вмісту:

Статичні - весь уміст заздалегідь підготовляється. Користувачеві видаються файли в тім виді, у якому вони зберігаються на сервері.

Динамічні - уміст генерується спеціальними скриптами (програмами) на основі інших даних з будь-якого джерела.

3. По фізичному розташуванню:

Локальні сайти - доступні тільки в межах локальної мережі. Це можуть бути як корпоративні сайти організацій, тому що й сайти приватних осіб у локальній мережі провайдера.

4. За схемою подання інформації, її обсягу й категорії розв'язуваних завдань можна виділити наступні типи web-ресурсов:

Сайт-візитка - містить самі загальні дані про власника сайту (організація або індивідуальний підприємець). Вид діяльності, історія, прайс-лист, контактні дані, реквізити, схема проїзду. Фахівці розміщають своє резюме. Тобто докладна візитна картка.

Представницький сайт - так іноді називають сайт-візитку з розширеною функціональністю: докладний опис послуг, портфолио, відкликання,форма зворотного зв'язка й т.д.

Корпоративний сайт - містить повну інформацію про компанії- власнику, послугах або продукції, подіях у житті компанії. Відрізняється від сайту-візитки й представницького сайту повнотою представленої інформації, найчастіше містить різні функціональні інструменти для роботи з контентом (пошук і фільтри, календарі подій, фотогалереї, корпоративні блоги, форуми). Може бути інтегрований із внутрішніми інформаційними системами компанії-власника (CRM, бухгалтерськими системами). Може містити закриті розділи для тих або інших груп користувачів - співробітників, дилерів, контрагентів та ін.

Каталог продукції - у каталозі присутній докладний опис товарів/послуг, сертифікати, технічні й споживчі дані, відкликання експертів і т.д. На таких сайтах розміщається інформація про товари/послугах, що неможливо помістити в прайс-лист.

Інтернет-магазин - web-сайт із каталогом продукції, за допомогою якого клієнт може замовити потрібні йому товари. Використаються різні системи розрахунків: від пересилання товарів післяплатою або автоматичним пересиланням рахунку по факсу до розрахунків за допомогою пластикових карт.

Промо-сайт - сайт про конкретну торговельну марку або продукт, на таких сайтах розміщається вичерпна інформація про бренди, різних рекламних акціях (конкурси, вікторини, ігри й т.п.).

Сайт-квест - Інтернет-ресурс, на якому організоване змагання з розгадування послідовності взаємозалежних логічних загадок.

5. Інформаційні ресурси:

Тематичний сайт - web-сайт, що надає вичерпну інформацію про яку-небудь тему.

Тематичний портал - це дуже великий web-ресурс, що надає вичерпну інформацію з певної тематики. Портали схожі на тематичні сайти, але додатково містять засобу взаємодії з користувачами й дозволяють користувачам спілкуватися в рамках порталу (форуми, чати) - це середовище існування користувача.

web-сервис - звичайно вирішує конкретне користувальницьке завдання прямо пов'язану з мережею Інтернет: Пошукові сервіси - такі як, наприклад, Яндекс, Google, поштовий сервіс, web-форуми, блоговий сервіс. Фотохостинг - наприклад, Flickr, ImageShack, Panoramio, Photobucket. Зберігання відео - наприклад, YouTube, RuTube. Дошка оголошень. Каталог сайтів - наприклад, Open Directory Project.

6. А так само розрізняють сайти стосовно відвідувача:

Сайт, що утягує, і байдужий до відвідувача.

2.4 Етапи створення сайту

Для створення web-сайта можуть використовуватися різні засоби, від простих до самих складних. Вибір інструментів залежить від того, для кого й з якою метою створюється сайт (сайт для фірми створюють професіонали за допомогою дорогих комплексних редакторів, тоді як для сайту, створеного аматором, використаються більше прості й недорогі засоби). Як приклад простих засобів можна привести таку програму, як Notepad, як комплексні редактори - MS FrontPage і DreamWeaver.

Прості й недорогі засоби не завжди є простими у використанні. Наприклад, щоб створити веб-сторінку в Блокноті, необхідно дуже добре знати мова html, що зовсім необов'язково, при використанні програми FrontPage. Це залежить від набору засобів, наявних у програмі.

Програми створення сайтів діляться на дві основні категорії: візуальні й не візуальні редактори. У наступній главі ми докладніше поговоримо про ці редактори.

І так, почнемо із самого початку. Етапи створення сайту.

1. Визначення мети створення сайту.

Мети створення сайту можуть бути дуже різними. Визначення мети створення сайту - важливий і відповідальний момент. Від цього рішення будуть залежати трудозатрати й, відповідно, фінансових витрат і строки створення сайту. Метою створення сайту може бути:

Створення персонального сайту.

Реклама організації, товару або послуг.

Пошук нових клієнтів, партнерів, одержання замовлень через сайт.

Перенос усього бізнесу в Інтернет (наприклад, створення інтернет-магазина).

2. Вибір індивідуального дизайну, стилю сайту.

При виборі індивідуального дизайну сайту важливим моментом є баланс форми й змісту. Якщо на сайті багато графіки й він переливається всіма фарбами веселки, але він містить мало корисної інформації - навряд чи сайт стане популярним у відвідувачів. Іншою крайністю може бути цікавий зміст (або, як зараз часто говорять "контент"), але вбогий зовнішній вигляд.

3. Розробка структури або "дерева" сайту.

Створення структури або "дерева" сайту - також важливий і відповідальний момент створення ефективного сайту. У загальному випадку сайт розбивається на певні розділи ("гілки"), які, у свою чергу, можуть складатися з ряду сторінок ("листи").

4. Підготовка HTML-структури сайту й навігації.

Це один з визначальних етапів створення сайту. Дійсно, чого будуть коштувати всі Ваші зусилля по визначенню мети створення сайту, вибору дизайну й розробці структури сайту, якщо Ви не зможете все втілити у вигляді, зрозумілому браузеру ? На цьому етапі створюється HTML-структура й продумується навігація по сторінках сайту.

5. Наповнення сайту інформацією.

Залежно від обсягу інформації, передбачуваному до розміщення на сайті, це може бути одним із самих тривалих етапів створення сайту.

6. Тестування готового сайту.

Тестування готового сайту є необхідним етапом створення будь-якого сайту. При цьому перевіряється відсутність граматичних, стилістичних помилок, правильна робота всіх гіперпосилань.

7. Вибір місця розміщення сайту в Інтернеті (хостинг) і реєстрація його доменного імені.

Необхідно відзначити, що розміщення Вашого сайту в Інтернет і реєстрація його доменного імені, поряд властиво зі створенням сайту, зажадають певних витрат. Щорічно ці витрати можуть становити 10-20 % від первісної вартості створення сайту. Для розміщення Вашого сайту в Інтернеті й реєстрації його імені можна вибрати й зовсім безкоштовний варіант, що пропонують цілий ряд інтернет-порталів. Однак у цьому випадку будьте готові до різного роду обмеженням (зокрема по розмірі Вашого сайту) і несподіванкам (наприклад, видалення Вашого сайту як не відповідним яким-небудь вимогам).

8. Просування або "розкручування" сайту.

Заходу щодо просування Вашого сайту служать справі підвищення його популярності (і, відповідно віддачі від Вашого сайту) і можуть містити в собі реєстрацію в пошукових машинах, участь у службах обміну баннерами, організацію поштових розсилань і т.д.

9. Відновлення сайту.

Своєчасне обновлення інформації на Вашому сайті має велике значення для втримання аудиторії Вашого сайту й залучення нових і нових відвідувачів.

2.5 Використання візуальних і не візуальних редакторів при створенні сайту. Візуальні редактори FrontPage і DreamWeaver

У цій главі ми поговоримо про редактори, за допомогою яких можна створювати web-сайти. Отже, як згадувалося раніше, програми створення сайтів діляться на дві основні категорії: візуальні й не візуальні редактори.

2.5.1 Використання не візуальних редакторів

HTML споконвічно був призначений для ручного кодування й слабко пристосований для автоматизації, тому жоден з існуючих на сьогоднішній день візуальних редакторів HTML не забезпечує стовідсоткової реалізації всіх можливостей HTML, і, крім того, не генерує абсолютно коректний код. Таким чином, кожну сторінку доводиться потім коректувати вручну. При використанні не візуальних редакторів, які призначені для розмітки документа вручну, розроблювач має можливість написати оптимізований код без використання зайвих конструкцій, що потім буде легко редагувати. Для того, щоб у таких редакторах було легше працювати, у них передбачена можливість швидкого введення тегів, синтаксичного підсвічування, перевірки правильності коду, що вийшов, і посилань. Не візуальні Web-редактори часто називають HTML-редакторами. Прикладами такого програмного забезпечення є AceHTML, 1st Page, HotDog, Arachnophilia. Достоїнства не візуальних редакторів:

- оптимізований код

- використаються всі можливості мови гіпертекстової розмітки

- підсвічування синтаксису, перевірки коректності коду й посилань

- багато редакторів поширюються безкоштовно.

У той же час, необхідне знання мови гіпертекстової розмітки, це є свого роду недоліком, тому що без знання цієї мови, не можна буде створити сайт за допомогою HTML-редакторів.

2.5.2 Використання візуальних редакторів

Візуальний редактор (або WYSIWYG-редактори ("What You See Is What You Get" - "Що бачиш, то й одержуєш")

Як програму для створення сайтів набагато простіше й швидше використати візуальні редактори, які дозволяють працювати з веб-сторінкой "як вона є". Користувач редагує й форматує текст, вставляє малюнки, таблиці, як у звичайному текстовому редакторі, наприклад в Word, а вуж сама програма формує відповідний HTML-код. У тім вигляді, як сторінка буде виглядати в робочому вікні програми, в остаточному підсумку його й буде відображати браузер. Найбільш відомими візуальними редакторами є DreamWeaver і MS FrontPage .

Але в цих редакторів так само як і в не візуальних існують свої достоїнства й недоліки.

Достоїнства:

- легко використати

- не потрібно знати мова html

Недоліки:

- не оптимізований код, внаслідок чого збільшується розмір файлу й швидкість завантаження сторінки

- код сторінки складно редагувати

- документ може некоректно відображатися в різних видах браузерів.

2.5.3 Візуальні редактори FrontPage і DreamWeaver

Найпоширенішими візуальними редакторами для створення сайтів є: FrontPage і DreamWeaver. Програма FrontPage компанії Microsoft є кращою на сьогоднішній день. 80% сайтів в Інтернеті створені за допомогою цього пакета. Незважаючи на те, що це сама потужна програма, майже повна подібність її інтерфейсу з розповсюдженим текстовим редактором Word дозволяє освоїти її легко й швидко. Редактор FrontPage містить великий набір шаблонів і майстрів для створення сайтів по різній тематиці. Для форматування тексту можна використати всі можливості, передбачені в основному стандарті HTML, а так само застосовувати спеціальні динамічні ефекти й анімацію. Редактор має зручні інструменти для роботи з таблицями, вбудовані засоби для обробки зображень, дозволяє легко розміщати на сторінках різні мультимедіа-об'єкти: малюнки, відеофільми, анімацію, звукові фрагменти. Тісна інтеграція з пакетом MS Office дозволяє відображати на сторінках документи MS Word, таблиці й графіки MS Excel, динамічно одержувати дані з MS Access, використати мову VBA, засобу перевірки орфографії й десятки готових тим для оформлення сторінок сайту. У програмі FrontPage реалізована підтримка сучасних Web-технологій, таких, як каскадні таблиці стилів (CSS), динамічні ефекти (DHTML), фрейми, активні сторінки (ASP), елементи Active і Java-апплети. Якщо Web-сервер підтримує технології FrontPage і SharePoint, то з'являються додаткові можливості при створенні сторінок - форми пошуку, лічильники відвідувань, зміст сайту й інших. Програма FrontPage є не тільки редактором Web-сторінок, але й містить засоби керування створенням сайту, такі, як схема навігації по сторінках, аналіз сайту за допомогою різних звітів, колективна розробка, настроювання на певні браузери, завантаження сайту на Web-сервер по протоколах НТТР і FTP. Всі ці можливості дозволяють створювати за допомогою FrontPage повноцінні Web-сайти, такі, наприклад, як електронні магазини або ігрові сайти. Програма FrontPage входить до складу пакета MS Office System Professional 2003.

До недоліків редактора FrontPage можна віднести його переважні орієнтації на браузер Internet Explorer, тому варто перевіряти роботу створеного сайту в інших браузерах. А також деяку надмірність готового коду HTML. Редактор відслідковує зміни в коді сторінок і завзято відновлює теги, вилучені Web-майстром. З іншого боку, ці недоліки можна вважати продовженням достоїнств, що дозволяють працювати з редактором не професіоналові.

Вимоги до комп'ютера для установки й роботи редактора FrontPage такі ж, як в інших додатків MS Office. Для завантаження створеного сайту на Web-сервер знадобиться доступ в Інтернет і модем для передачі даних або мережна карта. Для перевірки сторінок, що містять звук або відео, буде потрібно звукова карта.

Одна з останніх версій HTML-редакторів компанії Macromedia-DreamWeaver 3, що ставиться до категорії WYSIWYG-редакторів(тобто What You See Is What You Get), і цей пакет має дуже багато достоїнств: зручний інтерфейс, настроювання функцій, підтримка більших проектів і багато чого іншого. Для роботи в цій програмі не потрібно досконально знати HTML (у цьому й полягає перевага технології WYSIWYG - що бачу, то й одержую).

Але DreamWeaver на кілька кроків випереджають інші редактори, що використовують технологію WYSIWYG, у першу чергу тим, що генерує дуже чистий HTML-код. DreamWeaver дозволяє позбутися від однотипної роботи при створенні сторінок (наприклад, верстка тексту) за допомогою використання опції "запис послідовності команд" ви можете записувати послідовність вироблених вами команд, потім натискаєте, наприклад, CTRL+P, і DreamWeaver відтворює все в тій же послідовності.

Глобальна відмінність DreamWeaver від FrontPage у філософії. FrontPage думає, що користувачі абсолютно не здатний породити код HTML самостійно, тому програма повинна зробити все за нього. DreamWeaver думає, що користувачі все може зробити сам, а програма повинна створити максимальні умови для творчості. DreamWeaver - один з найбільш зручних HTML- редакторів.

Про DreamWeaver-і в цілому. Macromedia DreamWeaver - професійні редактори HTML для візуального створення й керування сайтами різної складності й сторінками мережі Internet. Чи подобається вам вручну писати код HTML або ви волієте працювати у візуальному середовищі, DreamWeaver полегшує цю роботу й забезпечує корисними інструментами й засобами, щоб зробити свої власні проекти неперевершеними. DreamWeaver містить у собі багато інструментів і засобів для редагування й створення професійного сайту: HTML, CSS, JavaScript, редактори коду (перегляд коду й інспектор коду), що дозволяє вам, редагувати різні текстові документи, які підтримуються в DreamWeaver. Також ви можете настроїти DreamWeaver, щоб він наводив порядок і переформатував HTML, як ви цього бажаєте. Можливість візуального редагування в DreamWeaver також дозволяє швидко створювати або міняти дизайн проекту без написання коду. DreamWeaver ставиться до так званим "візуального" редакторам, тобто ви відразу можете бачити на екрані (хоча б приблизно) результат своєї роботи. При цьому він надає повний доступ до джерела коду й не вставляє в нього нічого зайвого, як це робить, наприклад, FrontPage. Таким чином, можна створювати свою сторінку й паралельно вивчати HTML, заглядаючи в джерело.

Можна на живому прикладі переконатися, що HTML - це просто. Простота обігу з редактором DreamWeaver полягає в тім, що можливо розглянути всі централізовані елементи й перетягнути їх зі зручної панелі безпосередньо в документ. Можна використати DreamWeaver, щоб створювати свої власні об'єкти й команди, змінювати "гарячі" клавіші й розширювати можливості DreamWeaver новими властивостями, інспекторами властивостей і нових звітів про сайт.

3. РОЗРОБКА ТА ПІДГОТОВКА САЙТУ ДО ЕКСПЛУАТАЦІЇ ЗА ДОПОМОГОЮ ВІЗУАЛЬНОГО РЕДАКТОРА FRONTPAGE

3.1 Дизайн та структура створеного web-сайту

Web-сайт "Learning English" організований за допомогою візуального редактори FrontPage. Основна web-сторінка містить посилання на інші сторінки web-сайту, котрі, відповідно, містять посилання на основну web-сторінку.

На першій сторінці сайту (рис. 1) йде опис навігаційних засобів сайту, таких, як посилання на сторінки:

(рис. 1) - Головна сторінка сайту

Сайт розроблено таким чином, щоб користувачам було зручно переходити з однієї сторінки на іншу. Зв'язки між сторінками організовані за допомогою гіпертекстових посилань, які здійснюють можливість по натисканню миши швидко перейти по посиланню в зазначене місце сайту. Один з основних принципів навігації: швидкий перехід з будь-якого місця в потрібне. Це реалізується доступністю змісту (або увесь час є присутнім на екрані, або перехід до нього одним натисканням) завдяки переходу на іншу сторінку. На малюнку 2 приклад переходу на одну з сторінок:

(рис. 2) - Перший розділ

Навігаційна панель (рисунок 3) являє собою головне меню і відображається на всіх сторінках розробленого порталу.

(рис. 3) - Головне меню

Нижче на головній сторінці існує можливість написати побажання або пропозиції щодо вмісту або інтерфейсу сайту (рис. 4).

(Рис. 4) - Відправте нам письмо

ВИСНОВОК

У результаті курсової роботи був розроблений навчальний web-сайт «Learning English» за допомогою візуального редактора Front Page. Користувачі, які бажають вивчити англійську мову зможуть знайти на сайті всю граматику англійської мови. Унікальність сайту полягає у його простоті, він зручний для навчання вдома, тому що весь матеріал на сайті добре структурований, кожна окрема тема на різній сторінці, що зручно, і навіть дитина зможе знайти те, що їй необхідно. У цьому допоможуть гіпертекстові посилання, які дають можливість легкий і зручний перехід між сторінками.

CПИСОК ДЖЕРЕЛ ІНФОРМАЦІЇ

1. Белунцов В. Новейший самоучитель по созданию Web-страниц. М.:Изд-во “ДЕСС КОМ”, 2000, 448 с

2. Спейнауэр С., Экштейн Р. Справочник вебмастера. 2-е издание. СПб: Символ-Плюс, 2006, 608 с

3. Нолан Хестер «Microsoft Front Page для Windows»: /Н.Хестер; Пер. с англ. - М.: ДМК Пресс, Моск. гос. ун-т им . М.В. Білецького . Мат. фак. -- М.: Эдиториал , 2006.-- 358 с.

4. Краснова Г.А., Беляев М.И., Соловов А.В. Технологии создания электронных обучающих средств. - М.: МГИУ, 2002. - 304 с.

5. Спейнауэр С., Экштейн Р. Справочник вебмастера. 2-е издание. СПб: Символ-Плюс, 2006, 608 с

6. Web Дизайн. Полное руководство пользователя http://www.yugzone.ru/x/web-dizaiyn-polnoe-rukovodstvo-pol-zovatelya/

7. Как создать сайт самому? http://www.pozitivit.com/uinfo12.htm

8. Обзор визуальных редакторов для создания сайтов http://www.abrams.ru/redactor/

9. Редакторы веб-страниц http://www.nvtc.ee/e-oppe/Ija/b_4_3/_.html

10. Твой WEB. HTML для чайников http://tvoyweb.ru/html/

Размещено на Allbest.ru