Автоматизація встановлення та налаштування серверної компоненти (WEB-сервер Apache) ОС Linux (Debian)
Розробка скриптів, написаних на мові програмування Python, особливості встановлення та налаштування програмного забезпечення для Unix-подібних систем. Скрипт для роботи з операційною системою у відповідності з завданнями, установкою та конфігурацією.
Рубрика | Программирование, компьютеры и кибернетика |
Вид | курсовая работа |
Язык | украинский |
Дата добавления | 30.06.2019 |
Размер файла | 252,7 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на Allbest.ru
АНОТАЦІЯ
Курсової роботи на тему: «Автоматизація встановлення та налаштування серверної компоненти (WEB-сервер Apache) ОС Linux (Debian) «
Курсова робота присвячена розробці скриптів, написаних на мові програмування Python, особливості встановлення та налаштування програмного забезпечення для Unix-подібних систем. Результатом роботи є скрипт для роботи з операційною системою у відповідності з завданнями, установкою та конфігурацією відповідних компонентів операційної системи.
ANNOTATION
скрипт мова програмування рython
Course work on the topic: «Automation of installing and configuring server components (Apache WEB server) for Linux (Debian) «
The course work is devoted to the development of scripts written in the programming language Python, features of installing and configuring software for Unix-like systems. The result of the work is a script to work with the operating system in accordance with the tasks, installation and configuration of the components of the operating system.
ЗМІСТ
АНОТАЦІЯ
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ
Вступ
РОЗДІЛ 1
РОЗДІЛ 2
РОЗДІЛ 3
ВИСНОВОК
Список використаних джерел
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ
HTTP - HyperText Transfer Protocol
HTML - HyperText Markup Language
URL - Uniform Resource Locator
SPOF - Single Point Of Failure
DNS - Domain Name System
IP - Internet Protocol
XML - eXtensible Markup Language
CSS - Cascading Style Sheets
CDN - Content Delivery Network
ПК - Персональний Комп'ютер
Вступ
Актуальність теми: Призначення веб-сервера полягає в перетворенні URL в ім'я файлу та у відправціцього файлу назад клієнтові. Або в перетворенні URL в ім'я програми, виконанняцієї програми та у відправці виводу цієї програми клієнтові. Коли отримуємо сторінку (HTML), то браузер ініціює отримання малюнків, файлів стилів, іншого контенту.
Вимоги до сервера
* працювати швидко, обробляти максимум запитів, використовуючи мінімум апаратних засобів
* бути багатозадачним - одночасно працювати більше ніж з одним клієнтом
* багатозадачність з точки зору управління вмістом: зміна контенту на льоту - без зупинки сервера (відпрацювання або зовнішньої програми (CGI) або модуля (напр. mod_php) apache)
* мати засоби аутентифікації
* вміти працювати в режимі шифрування трафіку
* коректно обробляти помилки
* обмінюватися з клієнтом повідомленнями про стиль і мову відповідей (заголоки типу Accept: type/subtype, Accept-Encoding)
* вміти пропонувати різні фрмати вихідної інформації.
* Працювати як кешуючий (proxy) сервер.
* Бути надійним, стійким до збоїв (напр до DoS Attack - (Denial of Service) )
* Бути безпечним. Можливість проникнення на сервер зловмисника через веб має
бути зведена до мінімуму.
Всі ці задачі (а також багато інших) виконує веб-сервер Apache
Мета роботи: розробити скриптовий сценарій для роботи з операційною системою.
Виходячи з мети роботи, виникають наступні завдання:
проаналізувати поставлене завдання;
проаналізувати вимоги до скрипта та системи, спроектувати та розробити скрипт;
проаналізувати особливості використання скрипта.
Об'єкт досліджень: процес взаємодії з OS сімейства Unix з сценарієм написаним на мові програмування Python, способи встановлення, налаштування та редагування конфігурації серверної компоненти, способи розробки та запуску скрипта в OS.
Предмет досліджень: процес взаємодії скрипта з OS а саме автоматизація встановлення на та налаштування серверної компоненти WEB-сервер Apache
РОЗДІЛ 1. ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ ПРО ЛІНУКС
Лімнукс- загальна назва UNIX-подібних операційних систем на основі однойменного ядра. Це один із найвидатніших прикладів розробки вільного (free) та відкритого (з відкритим кодом, open source) програмного забезпечення (software). На відміну від власницьких операційних систем (на кшталт Microsoft Windows та MacOS X), їхні вихідні коди доступні всім для використання, зміни та поширення абсолютно вільно (в тому числі безкоштовно).
Linux, спершу розроблений для використання окремими ентузіастами на своїх персональних комп'ютерах, пізніше, завдяки підтримці таких компаній, як IBM, Sun Microsystems, HP, Novell та інших, набув неабиякої популярності як серверна операційна система (так, 8 із 10 найбільших компаній, що надають послуги веб-хостингу, використовують Лінукс на своїх веб-серверах).
Лінукс портовано на велику кількість апаратних платформ. Тепер ця ОС досить успішно використовується як на мейнфреймах та суперкомп'ютерах, так і вбудована в багато інших пристроїв (смартфони, планшетні ПК, маршрутизатори комп'ютерних мереж (роутери), пристрої автоматики, системи керування телевізорами та ігровими консолями тощо). Від середини 1990-х років Linux все частіше встановлюється і на настільні комп'ютери. Так, станом на березень 2015 року його частка складала 1, 21% світового ринку операційних систем на персональних комп'ютерах (без урахування використання на серверах та спеціалізованих пристроях).
Значна кількість спеціалізованих дистрибутивів Linux, які розробляють та підтримують різні спільноти, надає широкі можливості вибору програмного забезпечення.
У 1983 році Річард Столмен заснував проект GNU, щоб створити повноцінну Unix-подібну операційну систему і наповнити її лише відкритим програмним забезпеченням. На початок 1990-х проект зібрав майже всі необхідні компоненти цієї системи: бібліотеки, компілятори, текстові редактори, командну оболонку Unix, - за винятком основного компоненту - ядра. У 1990 році проект почав розробку ядра GNU Hurd на основі мікроядра Mach, однак робота розпочалась із серйозними перешкодами і просувалася досить повільно.
Тим часом, 1991 р., Лінус Торвальдс, фінський студент Університету Гельсінкі, як своє хобі розпочав розробку іншого ядра. Спершу Торвальдс використовував на своєму комп'ютері Minix - спрощену Unix-подібну операційну систему, розроблену Ендрю Таненбаумом для навчання. Однак, Таненбаум не дозволив іншим розширювати його операційну систему, що спонукало Торвальдса створити заміну для Minix.
Спершу Торвальдс назвав своє ядро «Freax», що є схрещенням слів «free» та «freak», плюс додання літери «Х», котра часто використовується у іменах Unix-подібних операційних систем. Назву «Linux» придумав Арі Лемке, котрий на той час адміністрував FTP-сервер мережі фінських університетів, він дав назву «Linux» мережі, з якої проект Торвальдса був уперше доступний для завантаження.
Графічна історія Unix систем. Лінукс є Unix-подібною операційною системою, однак її код не було запозичено з оригінальної Unix.
На початку для налаштування та встановлення Лінукс був потрібен комп'ютер під керівництвом Minix. Перші версії Лінукса також вимагали наявності на твердому диску іншої операційної системи для здійснення завантаження, але пізніше з'явилися незалежні завантажувачі на кшталт LILO. Функціональність Лінукс швидко перевершила можливості Minix; Торвальдс та інші ранні розробники ядра адаптували свою роботу для компонентів GNU та користувацького програмного забезпечення задля створення завершеної, повнофункціональної, вільної операційної системи
Сьогодні Торвальдс продовжує координувати процес розробки ядра, а інші підсистеми (як то компоненти GNU) розвиваються окремо (робота над ядром Лінукс не є частиною проекту GNU). Різні спільноти й компанії комбінують і поширюють усі ці компоненти разом із додатковим прикладним програмним забезпеченням, знані як дистрибутиви Лінукс.
Лінукс та Проект GNU
Метою проекту GNU є створення Unix-сумісної операційної системи, що складається цілковито з вільного програмного забезпечення. Навіть найуніверсальніші дистрибутиви Лінукс залежать від бібліотек та програмного інструментарію, написаного в межах проекту GNU. Free Software Foundation (FSF) розглядає всі ці дистрибутиви Лінукс, як «варіанти» системи GNU, і просить, щоб усі ці операційні системи відносили до GNU/Linux або Лінукс системи на основі GNU. Хоча деякі дистрибутиви, наприклад Debian GNU/Linux, використовують таку назву, її використання за межами спільноти ентузіастів є дещо обмеженим, і Лінус Торвальдс назвав цей заклик FSF «просто смішним». Однією з причин використання простішої назви «Лінукс» є те, що відмінності між ядром операційної системи та її дистрибутивом заплутують новачків.
У березні 2003 року SCO Group (американська компанія-розробник системного й прикладного програмного забезпечення) розпочала судовий процес проти IBM, стверджуючи, що IBM додала до ядра Лінукс код, авторські права на який належать SCO Group, порушивши таким чином умови ліцензії на використання Unix. Додатково, SCO надіслала лист кільком великим компаніям із попередженням, що використання ними Лінукс без відповідної ліцензії SCO може стати причиною судового переслідування. Цей лист став наслідком появи припущення про можливість появи судових позовів проти пересічних користувачів Лінукс. Ця дискусія втягнула в судовий процес AutoZone та Red Hat. Питання про те, чи дійсно SCO володіє авторським правом на Unix, є спірним, і заперечується компанією Novell.
3 липня 2006 року окружний суд штату Юта відхилив 182 із 294 заяв, поданих SCO Group проти IBM.
Досі SCO Group не надала жодного доказу стосовно наявності в неї авторських прав на присутній у ядрі Лінукс код.
Створення Linux. GNU/Linux - складна система, що включає тисячі різних пакунків: від найпоширеніших (таких, як утиліти GNU, X. org, графічні середовища GNOME і KDE) до специфічних для якогось конкретного дистрибутиву. Команди розробників кожного проекту відрізняються чисельністю, підходом до роботи, застосованими інструментами і методами планування робіт. При цьому ядро Linux займає особливе місце серед усіх інших застосувань. Від нього залежить можливість роботи системи GNU/Linux на різних апаратних платформах і рівень підтримки різних пристроїв, тому характеристики процесу його розробки можуть якоюсь мірою слугувати індикатором для всієї системи GNU/Linux.
Linux Foundation провела дослідження, що охоплює трирічний період розробки ядра (від версії 2. 6. 11 до версії 2. 6. 24) і фокусується на таких характеристиках, як частота релізів і змін, розмір початкових текстів ядра, і, найголовніше, дозволяє отримати уявлення про тих, хто, зрештою, розробляє ядро Linux.
Статистика показує, що, в середньому, кожен новий реліз ядра виходить раз на 2, 5 - 3 місяці (60 - 110 днів). В першу чергу це пов'язано з вибраною в 2005 р. моделлю розробки, спрямованою на зведення до мінімуму тривалості проміжків між розробкою нових функцій, на зменшення потреби творців дистрибутивів у модифікаціях ядра, а також появою підтримки нових пристроїв і включенням їх у ядро.
При цьому число латок (патчів), що вносяться до ядра, має тенденцію до зростання. Зводячи воєдино ці дві характеристики, можна відзначити, що, в середньому, до ядра вноситься 2, 83 латки за годину, при цьому в код ядра щодня додається понад 3 тис. рядків і понад 1, 4 тис. рядків модифікується. Число розробників, що взяли участь у випуску версії 2. 6. 24, більш ніж удвічі перевищило цей показник для версії 2. 6. 11 і склало 1057 чоловік.
При цьому, проте, всього 10 провідних розробників спільно внесли майже 15% змін, а 30 провідних розробників - 30%. Це, однак, не означає, що поширене в деяких колах уявлення про Linux, як про систему, що розробляється аматорами, правильне. Незважаючи на те, що далеко не в усіх компаній, що займаються вільним ПЗ, є необхідність вносити зміни до ядра, число таких, що беруть участь у його розробці, росте. Чотири найбільші компанії-розробники ядра - Red Hat, Novell, IBM і Intel - внесли понад 32% зроблених за час дослідження змін, а сумарний відсоток змін ядра, внесених розробниками, що працюють на компанії, становить понад 70%.
При цьому серед компаній, що беруть участь у розробці ядра, виділяється декілька груп за основною метою участі в розробці:
Група компаній, що включає IBM, Intel, HP, SGI, MIPS та інших, яка орієнтується в основному на підтримку роботи Linux на власному устаткуванні.
Дистриб'ютори, - такі, як Red Hat, Novell, MontaVista - мають на меті додавання в ядро можливостей, на які існує попит серед користувачів, і які підсилюють конкурентоспроможність дистрибутивів як кінцевих продуктів.
Такі компанії, як Sony, Nokia, Samsung, Google працюють над ядром для поліпшення роботи систем на базі ядра Linux у власних пристроях.
Таблиця 1.1 Компанії, які найактивніше здійснюють доопрацювання ядра Linux
Назва компанії |
Кількість змін |
% від загального числа змін |
|
Приватні користувачі |
11, 594 |
13. 9% |
|
Назва не визначена |
10, 803 |
12. 9% |
|
Red Hat |
9, 351 |
11. 2% |
|
Novell |
7, 385 |
8. 9% |
|
IBM |
6, 952 |
8. 3% |
|
Intel |
3, 388 |
4. 1% |
|
Linux Foundation |
2, 160 |
2. 6% |
|
Consultant |
2, 055 |
2. 5% |
|
SGI |
1, 649 |
2. 0% |
|
MIPS Technologies |
1, 341 |
1. 6% |
|
Oracle |
1, 122 |
1. 3% |
|
MontaVista |
1, 010 |
1. 2% |
|
|
965 |
1. 1% |
|
Linutronix |
817 |
1. 0% |
|
HP |
765 |
0. 9% |
|
NetApp |
764 |
0. 9% |
|
SWsoft |
762 |
0. 9% |
|
Renesas Technology |
759 |
0. 9% |
|
Freescale |
730 |
0. 9% |
|
Astaro |
715 |
0. 9% |
|
Academia |
656 |
0. 8% |
|
Cisco |
442 |
0. 5% |
|
Simtec |
437 |
0. 5% |
|
Linux Networx |
434 |
0. 5% |
|
QLogic |
398 |
0. 5% |
|
Fujitsu |
389 |
0. 5% |
|
Broadcom |
385 |
0. 5% |
|
Analog Devices |
358 |
0. 4% |
|
Mandriva |
329 |
0. 4% |
|
Mellanox |
294 |
0. 4% |
|
Snapgear |
285 |
0. 3% |
Таким чином, із дослідження Linux Foundation можна зробити висновок, що ядро Linux є безпрецедентним прикладом успішної співпраці різних за розміром і виробленою продукцією компаній та індивідуальних розробників. Кількість цих розробників і розподіл їх внеску в розробку може служити, в деякому розумінні, гарантією стабільності й незалежності розробки. Це наочно демонструє переваги як відкритої моделі розробки в цілому, так і гарантій, що надаються розробникам і кінцевим користувачам самою концепцією вільного ПЗ, закріпленою в ліцензії GNU GPL
Також доступні новіші версії статистики для ядер 2. 6. 30 та 2. 6. 33.
Захист Linux. Заснований у 2007 консорціум Linux Foundation захищає Лінукс через підтримку ключових розробників цієї ОС і надання юридичних послуг. Linux Foundation розпоряджається торговою маркою «Linux» і надає розробникам юридичний захист інтелектуальної власності за допомогою таких проектів, як Open Source as Prior Art, Patent Commons Project і спонсорства в Linux Legal Defense Fund.
2005 року IBM, Novell, Philips, Red Hat і Sony заснували компанію Open Invention Network, скорочено OIN (укр. Мережа відкритих винаходів) для формування портфеля патентів, який можна було б використати для захисту екосистеми Linux від патентних позовів. Цей портфель патентів використовують усі члени OIN на основі безплатного ліцензування. Пізніше до засновників приєдналися власники патентів NEC та Google. У 2007 році компанія Oracle ліцензувала патенти OIN, таким чином погодившись не використовувати патенти проти середовища на основі GNU/Linux, включаючи своїх конкурентів MySQL і PostgreSQL, в тому разі, коли вони задіяні в складі систем GNU/Linux.
У 2011 році Open Invention Network оголосила про перехід до її рук низки патентів, пов'язаних із ранніми розробками організації WebMate Foundation. В патентах фігурують одні з перших згадок технологій створення динамічного веб-вмісту, які передбачили появу таких систем, як ASP від Microsoft, JSP від Sun/Oracle і PHP.
Програмне забезпечення
Історично склалося так, що Лінукс використовувався переважно як серверна операційна система, однак низька вартість, висока гнучкість та чимало інших отриманих у спадок від UNIX переваг роблять її цілком придатною для широкого ряду застосувань.
Низька вартість та висока гнучкість сприяли використанню Лінукс у вбудованих системах, як то мобільні телефони, кишенькові ПК та інші ручні пристрої. Linux став конкурентом на цій арені пропрієтарній ОС Symbian, котра застосовується у мільйонах мобільних телефонів, і відмінною альтернативою лідерам ринку Windows CE та Palm OS. Популярний декодер цифрового відео TiVo використовує дещо модифіковану версію Лінукс. Деякі брандмауери та маршрутизатори, зокрема декілька моделей виробництва Linksys, також працюють під управлінням Лінукс.
Лінукс усе частіше використовується на суперкомп'ютерах. У списку 500 найпотужніших комп'ютерів світу 2005 року 371 (74. 2%) працювали під управлінням Лінукс, йому ж належать і 1 та 2 місця цього списку, та 7 місць із перших десяти.
Ігрова консоль PlayStation 3 типово працюватиме під Лінукс. Компанія Sony заздалегідь випустила PS2 Linux для PlayStation 2. Такі розробники ігор, як Atari та id Software, випускають свою продукцію для операційної системи Лінукс. Linux Game Publishing також займається переносом ігор із Microsoft Windows на Лінукс.
Проект Ноутбук за 100 доларів, метою котрого є забезпечення усіх дітей комп'ютерами задля допомоги в розвитку бідних та малорозвинених націй, використовує Лінукс як основну операційну систему.
РОЗДІЛ 2. ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ ПРО DEBIAN
Debian - комп'ютерна операційна система, основний дистрибутив якої складається тільки з вільного програмного забезпечення (main-секції архіву Debian). Популярний та впливовий дистрибутив GNU/Linux. Багатоцільова операційна система, що використовується: настільними комп'ютерами, лептопами, серверами, вбудованими системами. Існують проекти на основі ядер: Debian GNU/Hurd, Debian GNU/kFreeBSD, Debian GNU/kNetBSD.
Як доповнення до послуги дозволяється встановлювати deb-пакунки, які не були включені до головного репозиторію, з причини надто обмеженої ліцензії або можливих законодавчих непорозумінь. А саме:
додаткове (Contrib) - пакунки у цій частині розповсюджуються власником авторського права на умовах вільної ліцензії, але залежать від невільного ПЗ;
невільне (Non-Free) - ліцензії пакетів у цій частині мають умови, що обмежують розповсюдження ПЗ.
Випуск Debian GNU/Linux 7. 4 містить 35962 deb-пакунків (станом на 5 квітня 2014 року).
Деб'ян є основою для ряду Debian-подібних дистрибутивів. Найвідоміші: Adamantix, Bioknoppix, Clusterix, Dreamlinux, Gnoppix, Knoppix, Libranet, Linspire, Linux Mint, Maemo, MEPIS, SteamOS, Ubuntu, Xandros Desktop OS.
Debian відомий суворою відданістю філософії Unix та вільному програмному забезпеченню. ОС портована на 11 архітектур серед яких, окрім типових Intel/AMD 32- та 64-бітних архітектур, є архітектури ARM та MIPS (які використовують переважно у вбудованих системах) ; архітектура s390x, використовується мейнфреймами серії IBM System z.
Система керування пакунками програмного забезпечення Debian (особливо APT) відома своєю суворою політикою стосовно пакунків та якості випусків. APT дозволяє легко оновлювати систему, а також автоматично розв'язувати залежності між пакунками. Debian використовує повністю прозорий процес розробки і тестування. Система розробляється волонтерами з усього світу і підтримується пожертвами, які збирає некомерційна організація «Програмне забезпечення в інтересах суспільства»).
Типова інсталяція для робочої станції включає:
графічне середовище Gnome;
офісний пакет LibreOffice;
вебний переглядач Iceweasel (перескладений Firefox без використання власницьких компонентів) ;
графічні редактори Gimp, Inkscape;
програма роботи з електронною поштою та організатор Evolution;
робота із CD/DVD-носіями;
аудіо/відео програвачі (використовуються вільні кодеки) ;
переглядач PDF документів.
Для базової інсталяції досить першого CD/DVD або USB-носія. На інших (7 CD-дисках) - міститься доповнювальне програмне забезпечення. Такий спосіб установлення є актуальним, коли Ви не маєте інтернет-з'єднання.
Під час встановлення ОС, система запропонує вибрати репозиторій та встановити оновлення (якщо присутнє інтернет-з'єднання). В подальшому, система налаштовується таким чином, що процес оновлення відбувається автоматично.
Вперше дистрибутив Деб'ян анонсував Ян Мердок, тоді студент університету Пердью, 16 серпня 1993 року. На початку Мердок назвав свою систему «Випуск Деб'ян Лінукс» («Debian Linux Release»). Назва «Дебіен» була утворена від перших літер його імені та імені тодішньої дівчини (згодом - дружини, з якою він розлучився у січні 2008) Дебри: Debra + Ian (/d?b?i?j?n/). Він мав на меті створити новий дистрибутив, котрий буде відкрито розроблятись, як Linux та GNU, старанно і сумлінно збиратись та якісно супроводжуватись і підтримуватись.
На початку проект розвивався повільно, перші версії 0. 9. х були випущені у 1994 та 1995 роках. Перші портування на інші архітектури розпочались у 1995 році. Реліз 1. х здійснено у 1996 році. Тоді ж Брюс Перенс (Bruce Perens) змінив Яна Мердока з посади лідера проекту. В цьому ж році один з розробників, Іен Шуйслер (Ean Schuessler) запропонував укласти суспільну угоду між проектом та його користувачами. За результатами обговорення у поштовій розсилці було укладено Соціальну Угоду та Посібник по вільних програмах Debian, котрі описували базові вимоги до розробників дистрибутиву. Брюс Перенс також ініціював створення офіційної організації «Програми в інтересах суспільства», котра б опікувалась проектом, вирішувала фінансові та юридичні питання.
У 1998 році, перед випуском версії 2. 0, першої, яка базувалась на бібліотеці glibc, Брюс Перенс залишив проект. Учасники провели вибори на посаду нового лідера та випустили два нових релізи гілки 2. х, кожен з яких містив все більше пакунків та портів на різні архітектури. В цей час було розроблено АРТ та започатковано перший проект на ядрі, відмінному від Лінукс - Дебіен ГНУ/Хард (Debian GNU/Hurd). У 1999 році було запущено перші дистрибутиви на основі Debian - Corel Linux та Stormix's Storm Linux, які нині більше не підтримуються.
Наприкінці 2000 року, проект отримав значні зміни в архівуванні та релізах стабільної версії. Реорганізовано репозиторії програм, введено сховища пакунків («package tools») та створено тестову гілку у вигляді тестового майданчика для запланованого випуску. В цьому ж році розробники почали проводити конференції під назвою Дебконф (Debconf), на яких обговорюються задачі для розробників та технічних користувачів.
У версії 4. 0. x вперше за історію проекту з дистрибутиву було вилучено архітектуру - m68k.
Процедури розробки
Пакунки, що знаходяться у розробці вивантажуються до нестабільної (відомої також як Сід (Sid)) та експериментальної гілок проекту. Це, як правило, нормальні, стабільні версії програм, випущені основним розробником, але зі специфічними для Debian модифікаціями, які можуть спричинити проблеми. Нестабільні чи не цілком готові програми переносяться до експериментальної гілки.
Після тимчасового перебування у нестабільній гілці (в залежності від необхідності внесених у програму змін) пакунок автоматично мігрує до тестової гілки. Це, щоправда, відбувається лише в тому випадку, якщо у ньому не знаходять критичних помилок і якщо їх не містять інші програми, потрібні для функціонування даної.
Оскільки оновлення стабільних випусків Дебіен не містить поновлень програм, а лише поновлення безпеки, багато користувачів обирають тестову та нестабільну гілки з новішими пакунками. Проте, ці гілки менше протестовані, а нестабільна ще й не отримує вчасно оновлень безпеки.
Поточним стабільним випуском є 9. 0 «Stretch». Після виходу нової версії, попередню стабільну помічають, як «стару стабільну» (oldstable) - наразі нею є 8. 8 «Jessie».
Між тим, для стабільного випуску виходять періодичні оновлення, які, маркуються, наприклад, 4. 0r3.
Команда безпеки проекту Debian (Debian security team) випускає оновлення безпеки для останнього стабільного випуску, а також для попереднього стабільного випуску (oldstable) протягом одного року після виходу нового. Наприклад, версія 4. 0 «Etch» вийшла у квітні 2007 року, це означає, що попередня стабільна версія 3. 1 «Sarge» буде підтримуватися до квітня 2008 року. Для виконання більшості задач, суворо рекомендують використовувати лише систему, для якої регулярно виходять оновлення безпеки. Для тестової (testing) гілки також виходять оновлення безпеки; цим займається спеціальна команда добровольців, «Debian testing team» - оновлення не є офіційними.
Наразі Debian має 9 стабільних випусків.
Цікаві факти
NASA використала систему Debian в експериментах на шаттлі Колумбія.
Всі версії Debian названі в честь персонажів мультфільму Історія іграшок.
РОЗДІЛ 3. НАЛАШТУВАННЯ WEB-СЕРВЕР APACHE
HTTP-сервер Apache - найпопулярніший веб-сервер. Він надає безліч продуктивних функцій, включаючи динамічне завантаження модулів, надійну підтримку мультимедіа і широку інтеграцію з іншим популярним програмним забезпеченням.
У цьому мануалі ви дізнаєтеся, як встановити веб-сервер Apache на сервер Debian 9.
Вимоги
Сервер Debian 9.
Користувач з доступом до sudo (всі дії потрібно виконати в сесії користувача).
Базовий брандмауер.
Всі необхідні інструкції можна знайти в мануалі по початкового налаштовування.
1: установка Apache
Пакет Apache є в стандартному репозиторії Debian, тому його можна встановити за допомогою стандартного пакетного менеджера.
Оновлення індекс пакетів і встановіть apache2.
Команда встановить Apache і його залежності.
2: Налаштування брандмауера
Тепер потрібно відредагувати налаштування брандмауера і відкрити доступ до стандартного порту Apache. Якщо ви виконали мануал по початкового налаштовування сервера, брандмауер UFW блокує доступ до веб-сервера.
Під час установки Apache реєструється в UFW і надає кілька профілів, які спрощують процес управління доступом до Apache.
Щоб переглянути профілі додатків ufw, введіть:
Ви побачите список профілів:
Профілі Apache починаються з WWW:
WWW: підтримує трафік по порту 80 (стандартний порт).
WWW Cache: відкриває тільки порт 8080 (іноді використовується для кешування і проксінг).
WWW Full: відкриває порти 80 і 443 (зашифрований зв'язок TLS / SSL).
WWW Secure: підтримує тільки зашифрований зв'язок TLS / SSL по порту 443.
Рекомендується включити найбільш обмежувальний профіль, який все одно дозволить підтримувати трафік. Оскільки ви ще не налаштували SSL-сертифікат, вам потрібно дозволити трафік на порт 80:
Переконайтеся, що профіль включений:
У висновку ви побачите:
3: Перевірка веб-сервера
Після установки Debian 9 запустить Apache.
Щоб переконатися, що веб-сервер запущений, запитайте його стан:
Гідно з висновком сервіс працює правильно. Але краще також запросити сторінку Apache, щоб підтвердити роботу веб-сервера.
Щоб відкрити стандартну посадкову сторінку Apache, вкажіть своє доменне ім'я або IP сервера. Якщо у вас немає домену, вкажіть зовнішній IP-адресу свого сервера. Якщо ви не знаєте свій IP-адресу, ви можете дізнатися його за допомогою командного рядка. Введіть:
Ви отримаєте список адрес, розділених пробілами. Перевірте кожну адресу в браузері.
Також ви можете дізнатися свій IP, запросивши його за допомогою команди curl.
Примітка: Щоб встановити curl, введіть:
Щоб витягти icanhazip. com (ipv4) за допомогою curl, введіть:
Дізнавшись свій зовнішній адресу, введіть в браузер:
Http: // server_domain_or_IP
Ви побачите стандартну сторінку Apache для Debian 9.
Ця сторінка дозволяє переконатіся, что Apache працює правильно; такоже вона містіть базову інформацію про Важливі файлах и каталогах Apache
4: Управління процесами Apache
Щоб зупинити сервер, введіть:
Запустить сервер может команда:
Для перезапуску використовуйте:
Під час налаштування Apache можна часто перезавантажувати, що не скидаючи з'єднань. Для цього ви можете використовувати команду:
За замовчуванням Apache запускається автоматично разом з сервером. Щоб видалити Apache з автозавантаження, вимкніть сервіс: Sudo systemctl disable apache2
Щоб додати Apache в автозавантаження, використовуйте команду:
Налаштування віртуального хоста
На веб-сервері Apache ви можете використовувати віртуальні хости (аналогічні блокам server в Nginx) для ізоляції налаштувань і розміщення декількох доменів на одному сервері. Тут використовується умовний домен example. com, але ви повинні замінити його власним доменом.
Apache в Debian 9 за замовчуванням надає один включений віртуальний хост, який обслуговує каталог / var / www / html. Цього вистачить для обслуговування одного сайту, але якщо ви хочете розмістити кілька сайтів, вам потрібно створити нові віртуальні хости. Создайте структуру каталогов в /var/www для сайта example. com, а /var/www/html оставьте как каталог по Apache HTTP server є найбільш популярних веб-сервера. Вона забезпечує багато продуктивним функцій, включаючи динамічний модуль завантаження, надійна підтримка мультимедіа та широкі інтеграції з іншими популярними програмами. У цьому посібнику розповідається, як інсталювати веб-сервер Apache Debian 9 сервера. Debian сервер вимоги до 9. Користувач із sudo доступу (всі дії потрібно запустити сеанс користувача). Основні брандмауера. Всі необхідні інструкції можна знайти в інструкції для початкового настроювання. 1: установка Apache пакет Apache-в типове Сховище Debian, так що він може бути встановлений за допомогою стандартного пакетний менеджер. Оновіть покажчик пакунків та встановлення apache2. Sudo apt оновлення sudo apt встановлення apache2 командування встановлює Apache і його залежностей. 2: конфігурації брандмауера тепер треба відредагувати конфігурації брандмауера та відкрити доступ до стандартного порту Apache. Якщо ви виконали посібник для початкового настроювання сервера брандмауера UFW... умолчанию, который будет обслуживаться, если запрос клиента не соответствует другим сайтам.
Создайте каталог example. com, используя флаг -p для создания всех необходимых родительских каталогов:
Потім визначте права на каталог за допомогою змінної $ USER:
Права повинні бути правильними, якщо ви не міняли unmask, але про всяк випадок ви можете їх перевірити
Потім створіть зразок сторінки index. html за допомогою nano або іншого редактора:
Вставте в файл:
Збережіть і закрийте файл.
Щоб Apache міг обслуговувати цей контент, необхідно створити файл віртуального хоста з правильними директивами. Замість цього можна просто змінити конфігурацію файлу за замовчуванням, /etc/apache2/sites-available/000-default. conf, створити новий файл /etc/apache2/sites-available/example. com. conf:
Вставте в файл наступну конфігурацію. Вони мають правильний домен і каталог:
Зверніть увагу, що documentroot містить шлях нового каталогу, а serveradmin - нова адреса електронної пошти адміністратора сайту example. com. Ми також додали в файл дві директиви: servername визначає базовий домен, який повинен відповідати цьому віртуальному хосту, а serveralias визначає аліаси.
Збережіть і закрийте файл включите файл с помощью инструмента a2ensite:
Вимкніть стандартний сайт 000-default. conf:
Перевірте помилки в конфігурації:
Якщо помилок немає, команда поверне:
Перезапустіть Apache:
Теперь Apache обслуживает домен вашего сайта. Чтобы убедиться в этом, откройте ссылку http: //example. com.
Важливі файли каталоги Apache
Контент сайту повинен зберігатися в каталозі / var / www / html. За замовчуванням з нього обслуговується тільки стандартна сторінка Apache, яку ви бачили раніше. Щоб змінити кореневий каталог сайту, відредагуйте налаштування Apache.
Конфігурації
/ etc / apache2: конфігураційний каталог Apache, в якому зберігаються всі конфігураційні файли.
/etc/apache2/apache2. conf: головний конфігураційний файл, в якому знаходяться глобальні настройки Apache. Він відповідає за завантаження інших файлів Apache.
/etc/apache2/ports. conf: вказує порти, які прослуховує Apache. За замовчуванням веб-сервер Apache прослуховує порт 80;
Також він може прослуховувати порт 443 після включення модуля для підтримки SSL.
/ etc / apache2 / sites-available /: каталог, в якому зберігаються всі файли віртуальних хостів. Apache не використовуватиме їх, поки вони не пов'язані з каталогом sites-enabled (див. Нижче). Зазвичай в цьому каталозі відбувається настройка віртуальних хостів.
/ etc / apache2 / sites-enabled /: містить включені віртуальні хости. При запуску або перезапуску Apache читає конфігураційні файли і посилання в цьому каталозі, щоб скомпілювати конфігурації.
/ etc / apache2 / conf-available /, / etc / apache2 / conf-enabled /: каталоги подібні каталогам sites-available і sites-enabled і працюють за тим же принципом. У conf-available зберігаються фрагменти конфігурацій, яких немає в віртуальному хості. Файли в conf-available включаються за допомогою команди a2enconf і вимикаються за допомогою a2disconf.
/ etc / apache2 / mods-available /, / etc / apache2 / mods-enabled /: також працюють за принципом sites-available і sites-enabled. Ці каталоги містять доступні і активні модулі відповідно. Файли з розширенням. load містять фрагменти для завантаження конкретних модулів. Файли з розширенням. conf зберігають настройки цих модулів. Модулі вмикаються і вимикаються за допомогою команд a2enmod і a2dismod.
Список сервера
/var/log/apache2/access. log: за замовчуванням кожен запит до веб-сервера записується в цьому балці доступу (Apache можна налаштувати інакше).
/var/log/apache2/error. log: за замовчуванням в цьому балці записуються всі повідомлення про помилки. Директива loglevel в налаштуваннях Apache визначає, скільки даних буде вноситися в лог.
Тепер веб-сервер встановлений і готовий до роботи.
ВИСНОВОК
Результатом виконання курсового проекту є сценарій написаний на мові програмування Python, який автоматизує процес встановлення та налаштування серверної компоненти, а саме: системи WEB-сервер Apache
Скрипти для автоматизованого встановлення програмної компоненти
є необхідними для швидкого, правильного встановлення та налаштування необхідного ПЗ. Скрипт дозволяє виконувати цей процес непідготовленому персоналу, що значно збільшує доступність та простоту використання систем сімейства UNIX.
В результаті виконання курсового проекту було проаналізовано:
- поставлене завдання;
- вимоги до скрипта та системи;
- особливості використання скрипта
Список використаних джерел
1. «Информатика». Кн. 1 Шауцукова Л. З. Нальчик, 1997.
2. «Операційна система Linux» Андрій Робачевский, М., 1998
3. http: //xtalk. price. ru/linux/
4. http: //www. linuxbegin. ru/
5. http: //linux-ve. chat. ru/
6. http: //www. osp. ru/win2000/
7. http: //www. linux. org. ru/
8. http: //www. linux. opennet. ru/
Размещено на Allbest.ru
Подобные документы
Налаштування Internеt Explorer. Конфігурація мереженого інтерфейсу. Встановлення DNS-сервера, asminpak.msi, налаштування TCP/IP. Встановлення DHCP-сервера. Віддалене управління через термінал. Створення користувачів і груп та загальних каталогів.
реферат [991,7 K], добавлен 16.06.2010Структура інформаційної системи веб-сайту. Узагальнена архітектура кластерної структури. Вимоги до хостингу. Встановлення та налаштування програмного забезпечення. Функція перенаправлення посилань. Система керування базою даних основного кластера.
дипломная работа [871,3 K], добавлен 02.07.2015Проблеми розробки компонентного програмного забезпечення автоматизованих систем управління. Сучасні компонентні технології обробки інформації. Аналіз вибраного середовища проектування програмного забезпечення: мова програмування PHP та Apache HTTP-сервер.
дипломная работа [2,8 M], добавлен 11.05.2012Налаштування BIOS, підготовка операційної системи Windows 7 та її встановлення. Основні параметри та драйвери системи, облікові записи користувачів. Можливості програми заморожування Deep Freeze. Розрахунок витрат на встановлення програмного забезпечення.
дипломная работа [4,8 M], добавлен 19.07.2013Огляд існуючого програмного забезпечення для управління дистанційним навчанням. Структура системи дистанційного навчання Moodle, її встановлення та налаштування. Розрахунок експлуатаційних витрат і показників економічного ефекту від розробки проекту.
дипломная работа [2,1 M], добавлен 16.02.2013Сутність та атрибути предметної області. Вимоги до програмного забезпечення серверної частини та до клієнтського програмного забезпечення. Встановлення программи Abobe Dreamviewer CS3. Рекомендації для встановлення базового пакету Denwer 3 на комп’ютер.
дипломная работа [6,3 M], добавлен 20.05.2012Структура клієнтської частини. Вибір елементів HTML4 і HTML5 для представлення контенту. Структурування інформаційного наповнення сайту. Забезпечення взаємодії серверної частини web-додатків з клієнтською. Програмування скриптів засобами JavaScript.
курсовая работа [3,3 M], добавлен 13.01.2014Ключові можливості та сумісність віртуальних тестових машин. VirtualBox в Ubuntu, BackTrack. Поточний стан та опис даної технології. Налаштування спільних папок. Встановлення віртуального тестового сервера, віддалене керування. Тестування на надійність.
курсовая работа [3,7 M], добавлен 24.05.2015Побудова апаратної структури для серверу, встановлення операційної системи і програмного забезпечення, розробка веб-сайту. Розрахунок річної суми економічного ефекту від впровадження комп’ютерної мережі. Проектування освітлення, засобів пожежогасіння.
дипломная работа [5,6 M], добавлен 02.07.2015Дослідження вбудованого акселерометра, розробка алгоритму автоматичного підрахунку фізичнх вправ і його практична реалізація у вигляді програмного продукту для смартфонів iPhone. Налаштування сервера. Поширення програмного продукту, його тестування.
дипломная работа [2,6 M], добавлен 14.12.2012