Розробка електронної бібліотеки для коледжу

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національний університет

РОЗРОБКА ЕЛЕКТРОННОЇ БІБЛІОТЕКИ ДЛЯ КОЛЕДЖУ

Зміст

Вступ

Розділ 1. Основні теоретичні та науково-практичні засади формування електронних бібліотек, їх характеристика, створення та використання

1.1 Електронна бібліотека - складна сучасна інформаційна система, її основні задачі, послуги

1.2 Написання електронної бібліотеки за допомогою мови гіпертекстової розмітки HTML

1.3 Огляд та аналіз розробок електронних бібліотек

Розділ 2. Розробка електронної бібліотеки для використання студентами педагогічного коледжу

2.1 Моделі розробки електронної бібліотеки

2.2 Постановка проблеми

2.3 Опис проекту

2.4 Основні режими формування електронної бібліотеки

2.5 Рекомендації щодо впровадження і використання бібліотеки

Висновки

Список використаної літератури

Вступ

В даний час бурхливого розвитку комп'ютерних технологій усе більш актуальною задачею є розробка і використання в навчальному процесі електронних навчальних систем, що розробляються з застосуванням гіпертекстових і мультимедійних технологій. Такі системи називаються інтерактивними навчальними Web-матеріалами та можуть використовуватися не тільки для денної, заочної та самостійної форм навчання, але і знайти широке застосування в дистанційній формі навчання.

Актуальність теми. Тема моєї курсової роботи на сьогоднішній час зумовлена потребою вирішення проблеми інформаційної недостатності та актуальна, тому що для коледжу є необхідність створення електронної бібліотеки, з метою удосконалення навчального процесу для різних форм навчання та більш ефективного використання бібліотечного фонду і Інтернету в навчальних закладів.

Бібліотеки вищих навчальних закладів України прагнуть активно запроваджувати сучасні інформаційно-бібліотечні технології, нові методи створення, збереження, обробки інформації, надають користувачам доступ до ресурсів Інтернету, реферативних і повнотекстових баз даних, електронних довідників і енциклопедій, що значною мірою змінює цілі, завдання і функції бібліотечної діяльності.

Сьогодні назріла необхідність перегляду традиційної концепції бібліотек, що базувалася на абсолютизації документальної парадигми. Бібліотека вищого навчального закладу І-ІІ рівнів акредитації зараз є не лише загальнодоступним інформаційним осередком, центром Інтернет-комунікації, науковою установою тощо, а й активним учасником перетворення суспільства, і, трансформується з традиційної бібліотеки у науково-інформаційний осередок, у бібліотеку-полімедіа, електронну бібліотеку.

Велику кількість інформації, яку студенти мають опрацювати при підготовці до лекцій, практичних і лабораторних робіт, можуть швидше і легше знайти в електронній бібліотеці. Вона зручна в користуванні, адже доступ вільний.

Мета роботи. Теоретично розглянути поняття електронної бібліотеки, як засобу навчально-виховного процесу, та розробити електронну бібліотеку для використання студентами коледжу.

Досягнення поставленої мети передбачає розв'язання таких завдань:

- виокремити предметну галузь функціонування ЕБ і дати визначення поняття ЕБ;

- розробити основні вимоги до бібліотечно-інформаційних технологій комплектування, обліку, формування фонду ЕР та створення довідково-пошукового апарату ЕБ з метою органічного включення цих ресурсів у систему бібліотечної структури;

- дослідити використання електронної бібліотеки у навчальних закладах;

- вибрати модель розробки електронної бібліотеки;

- розробити електронну бібліотеку та описати її структуру, основні режими функціонування.

Розділ 1. Основні теоретичні та науково-практичні засади формування електронних бібліотек, їх характеристика, створення та використання

1.1 Електронна бібліотека - складна сучасна інформаційна система, її основні задачі, послуги

В останні десятиліття різко зросло суспільне й економічне значення інформації й інформаційних технологій. Автоматизовані системи діловодства, телекомунікації і системи обробки даних інтегруються в єдине поняття інформаційних ресурсів, що займають однакове положення з іншими ресурсами підприємства, галузі, національної економіки в цілому.

Забезпечення публічного (у тому числі віддаленого) доступу користувачів до інформаційних ресурсів стало однією з першочергових задач обслуговування науки, культури й освіти і вирішити її можна на базі розвитої національної інформаційної інфраструктури й об'єднання різних інформаційних ресурсів суспільства.

У розробці політики створення національної інформаційної інфраструктури дуже важливе місце приділяється бібліотекам, що є активними генераторами і користувачами інформації. Сучасні великі бібліотеки могутні традиційні центри збереження, створення і використання інформаційних ресурсів. У їхніх фондах накопиченої воістину гігантський по обсязі і безцінний по змісту інформаційний запас, що володіє колосальним потенціалом.

Однак існують протиріччя між рівнем розвитку бібліотек, інформаційними потребами суспільства й існуючими засобами обробки інформації. Загальносвітовою проблемою залишається погана приступність бібліотечних фондів у силу їх більш слабкою оснащеності комп'ютерною технікою і новими інформаційними технологіями, а також їхнім слабким об'єднанням у мережі.

Побудові розвинутої національної інформаційної інфраструктури й об'єднанню інформаційних ресурсів суспільства може допомогти створення електронних бібліотек.

Електронна бібліотека - це розподілена інформаційна система, що дозволяє надійно накопичувати, зберігати й ефективно використовувати різнорідні колекції електронних документів у зручному для користувачів вигляді через глобальні мережі передачі даних.

В електронному середовищі електронні бібліотеки покликані виконувати ті функції, які притаманні взагалі бібліотеці як історично складеної системі-накопичення, впорядкування, забезпечення та використання документованих знань, а як сучасні інформаційні системи - забезпечити через глобальні мережі зручне та оперативне надання знань, інформації, електронних документів та копій першоджерел.

У рамках національного завдання формування в Україні інформаційного суспільства й інтеграції в міжнародне інформаційне співтовариство шляхом забезпечення вільного доступу користувачів до різноманітних інформаційних ресурсів створення електронної бібліотеки спрямовано на досягнення таких цілей:

- забезпечення доступу до документів, надання яких користувачам затруднене або обмежене (рідкісних книг, фотоальбомів, рукописних книг, дисертацій, архівів, недоступних більшості бібліотек і т.п.);

- забезпечення доступу до інформації, що існує винятково в електронній формі;

- надання користувачам якісно нових можливостей роботи з великими обсягами електронних документів;

- цілеспрямоване інформаційне забезпечення різних областей науки, культури, освіти шляхом створення і надання повнотекстових баз даних у режимі теледоступу.

Компонентами соціальної революції, обумовленими появою електронних бібліотек є:

1. Технічний прогрес;

2. Нові види інформації;

3. Дешевизна зберігання електронних публікацій в порівнянні з паперовими;

4. Збільшення кількості каналів, розвитку телекомунікацій, Інтернет;

5. Доступ до інформації та документів, корпоративність та розподіл ресурсів.

Проект структури електронної бібліотеки. Ця структура включає в себе обов'язкові та додаткові елементи. Обов'язкові елементи:

1) електронні ресурси (види електронної інформації). Вони включають в себе: електронні фонди (колекції), бази даних, електронні каталоги, мультимедійні дані тощо. Електронний фонд - організована більшість електронних документів об'єднаних за певною формальною ознакою (тематичною, хронологічною, класовою тощо). Електронний документ являє собою виділені (певним чином розмічені або позначені) дані на електронному носії інформації, досяжні до користувача за допомогою комп'ютерних та телекомунікаційних засобів. Вимоги щодо якості електронних документів за змістом: джерела повинні бути достовірними, регулярно поновлюватись і бути цікавими.

2) персональні комп'ютери їх кількість, необхідна для створення електронної бібліотеки, визначається наступними факторами:

- кількість робочих місць для електронної бібліотеки, запланована бібліотекою чи іншим закладом;

- пропускною здатністю каналів зв'язку;

- фінансовими можливостями бібліотеки, заклади або вищі органи (мається на увазі сплата експлуатаційних витрат на канали зв'язку), включаючи ліцензійовані договори з власниками електронних ресурсів.

3) середовище передачі даних (Інтернет). Якісний зв'язок користувачів бібліотеки з Інтернетом буде також характеризувати роботу бібліотеки. Крім того, в даному випадку важливо, те, що Інтернет служить розподільним сховищем більшості мережених ресурсів.

4) професійний посередник (бібліотекар).

Працівник бібліотеки повинен бути добре підготовлений теоретично та професійно. Керівник бібліотеки повинен зосередити зусилля на роботі з персоналом усіх рівнів. Потреба в безперервному підвищенні кваліфікації виникає внаслідок дуже великого темпу технологічного розвитку. При роботі з ресурсами мережі слід звернути увагу на підвищення кількості часу, який необхідно приділяти читачу через підвищену складність запитів.

Додаткові елементи, які покращують обслуговування користувачів:

1) локальна обчислювальна мережа (ЛОМ);

2) телекомунікаційні сервери;

3) власні електронні ресурси;

4) файлові сервери;

5) веб-сервер

Локальна обчислювальна мережа (ЛОМ) організовує незалежні комп'ютери в єдину систему на технічному та програмному рівнях, дозволяє оптимізувати технології формування та використання Електронної бібліотеки. Телекомунікаційний сервер чи система серверів забезпечує сумісну роботу локальної мережі та Інтернету.[7,13]

Основні задачі електронних бібліотек. Основні задачі електронних бібліотек - інтеграція інформаційних ресурсів і ефективна навігація в них.

Під інтеграцією інформаційних ресурсів розуміється їхнє об'єднання з метою використання (за допомогою зручних і уніфікованих користувальницьких інтерфейсів - бажано одного) різної інформації зі збереженням її властивостей, особливостей представлення і користувальницьких можливостей маніпулювання з нею. При цьому об'єднання ресурсів не обов'язково повинне здійснюватися фізично - але може бути віртуальним. Головне - воно повинно забезпечувати користувачу сприйняття доступної інформації як єдиного інформаційного простору. Зокрема, передбачається, що електронною бібліотекою повинно забезпечувати роботу з гетерогенними базами даних чи системами баз даних, забезпечуючи користувачу ефективність інформаційних пошуків незалежно від особливостей конкретних інформаційних систем, до яких здійснюється доступ.

Ефективна навігація в електронній бібліотеки розуміється як можливість користувача знаходити цікавлячу його інформацію з найбільшою повнотою і точністю при найменших витратах зусиль у всьому доступному інформаційному просторі.

При такому підході добре відомі інформаційні пошуки, що використовуються в інформаційних системах і базах даних, є окремими випадками навігаційних засобів.

До особливостей електронних бібліотек можна віднести:

- можливість вводу чи видалення інформаційних об'єктів, їхньої інтеграції, реструктуризації й ін. подібні операції. Необхідно підкреслити, що ці можливості повинні поширюватися в основному на інформаційні об'єкти, наприклад на електронні документи, а не на інформацію, що міститься в них;

- профільність збереженої інформації, тобто наявність визначеної концепції формування інформаційного простору, доступного користувачу;

- можливість інвентаризації, зокрема, каталогізацію об'єктів і різних їхніх об'єднань, що утворять цей інформаційний простір.

Виходячи з цілей і задач, що стоять перед електронною бібліотекою, можна виділити наступні функціональні можливості ЕБ, якими повинні володіти електронні бібліотеки:

- навігацію у всьому доступному інформаційному просторі - наочне надання користувачу логічної структури інформаційного простору, що організує всі інформаційні об'єкти системи, і засобів роботи з нею (часткове чи повне розкриття структури, скорочення її до заданих елементів і т.п.);

- лексичний пошук - інформаційний пошук по вільній лексиці російської мови і мов, що використовують латинський алфавіт. При цьому пошук по лексиці російської мови повинний проводитися з обліком його граматичних особливостей. При складанні пошукових розпоряджень повинне допускатися застосування логічних операторів И, ЧИ, й операторів контекстної відстані, що враховують порядок проходження операндів;

- символьний пошук - різновид лексичного пошуку, де як лексичну одиницю виступає певна послідовність припустимих символів, наприклад дати;

- атрибутний пошук - інформаційний пошук об'єктів за значеннями їхніх характеристик. Для текстових об'єктів до таких характеристик можуть відноситися "автор", "назва", "місце видання", "дата видання" і т.п.

Атрибутний пошук повинний допускати використання логічних операторів І, ЧИ, а також можливість проведення пошуку за значеннями двох і більш характеристик одночасно.

Результатом лексичного, символьного чи атрибутного пошуку є сукупність інформаційних об'єктів, значення характеристик яких задовольняють умовам пошукового розпорядження. Результати пошуку, як і інші списки, формовані в системі, повинні допускати сортування за значеннями любого поля, визначеного як ключове; перегляд змісту інформаційного об'єкта і його структури: послідовний (наприклад, сторінка за сторінкою) і вибірковий (перехід на будь-яку задану чи сторінку на будь-який елемент, відбитий у структурі). При цьому структура і текст твору повинні бути синхронізована будь-яка зміна положення в структурі викликає відповідну зміну положення в тексті, і навпаки. Багатовіконний режим роботи, що дозволяє користувачу одночасно бачити на екрані два вікна (як мінімум) з різним змістом; маніпулювання зі структурою інформаційного об'єкта, аналогічне роботі зі структурою всього інформаційного простору; підтримка апарата гіпертекстових і гіпермедійних зв'язків, що забезпечує користувачу оперативний перехід від об'єкта чи деякого його елемента до іншого взаємозалежному з ним об'єкту чи його елементу; протоколювання сеансу роботи користувача із системою з можливістю переходу в кожний з раніше існуючих станів системи; настроювання системи користувачем (завдання певної конфігурації вікон, розмірів шрифтів і ін.); установка закладок у тексті інформаційних об'єктів і можливість оперативного переходу на них; експорт інформації із системи з указівкою на джерело.

Узагальнена схема електронної бібліотеки. Розглянемо загальну схему функціонування електронної бібліотеки, орієнтованої на World Wide Web.

У складі ЕБ можна виділити три блоки:

- Web-сервер, що забезпечує доступ до ресурсів обчислювальної системи;

- сервер баз даних - власне інформаційні ресурси електронної бібліотеки;

- сервер управління доступом користувачів бібліотеки до інформаційних ресурсів.

Користувач звертається до web-сервера з метою доступу до інформаційного ресурсу. У більшості випадків це авторизований клієнт, що звертається до сервера через Web-browser.

Від користувача надходить запит на доступ до ресурсу. Аутентифікація користувача виробляється шляхом співвіднесення імені і пароля з даними, що знаходяться в базу даних користувачів, і йому повертається ідентифікатор сеансу і каталог доступних йому ресурсів (список баз даних).

Далі від користувача надходить функціональний запит на використання ресурсу. Це і є власне користувальницький запит. Ідентифікатор сеансу і параметри запиту заносяться в базу даних сеансу після аутентифікації користувача і далі після кожного функціонального запиту.

Функціональний запит обробляється програмним ресурсом - функціональним модулем електронної бібліотеки і запитує інформацію з конкретної бази даних чи інформаційного масиву. Після обробки функціонального запиту користувача програмним ресурсом електронної бібліотеки, усі дані про запит користувача заносяться в журнал роботи сервера баз даних, а у відповідь на запит користувачу повертається форма клієнта.

Запит на використання ресурсу може надходити не тільки від авторизованого клієнта, але і від служб інших електронних бібліотек. Функціональний модуль електронної бібліотеки також може надіслати запит іншій бібліотеці.

Основні послуги, які надають електронні бібліотеки.

Доступ до бази даних.

Доступ до баз даних має на увазі, по певним категоріям користувачів дозволено одержувати доступ до інформації, збереженої в базах дані бібліотеки. При цьому сервер баз даних електронної бібліотеки може підтримувати кілька категорій користувачів, наділених різними правами доступу до різних видів інформації. Найчастіше користувачі поділяються на приватних клієнтів і організації чи зареєстрованих і анонімних.

У залежності від цього вони можуть мати чи не мати прав доступу до визначених баз чи даних можливості переглядати повні тексти джерел і т.д.

Електронні бібліотеки можуть надавати доступ до баз даних декількох типів. У загальному випадку це можуть бути повнотекстові БД, реферативно-бібліографічні БД, довідкова інформація і метаінформація.

Найчастіше необмежений доступ дозволений саме до реферативно-бібліографічних БД, тому що вони являють собою електронні каталоги бібліотек, і пошук видань проводиться саме по цих базах даних. Але, проте, деякі організації надають необмежений (безкоштовний) доступ тільки до частини інформації, збереженої в цих базах. Наприклад, у STN безкоштовно пропонується переглядати тільки заголовки й імена авторів джерел, а перегляд інформації в більш повному форматі повинний бути оплачений.

Довідкова інформація являє собою деяку сукупність лексикографічних баз даних словників, рубрикаторів, класифікаторів і т.д. Довідкова інформація може бути виставлена на сервері як у виді самостійних баз даних, у яких можливо проводити пошук, поглядати знайдені документи і т.д., так і в сукупності з бібліографічними базами у виді електронного каталогу.

Метаінформація. Метаінформація - це в основному інформація про самі бази даних, про правила пошуку, про правила складання пошукового запиту і т.д. Як правило, така інформація організована у виді довідкової системи.

Що стосується текстових баз даних, то вони не завжди присутні в електронній бібліотеці. Тексти першоджерел можуть бути організовані у виді окремих файлів або бути відсутніми споконвічно, але створюватися поступово, як результат виконання користувальницьких замовлень на виконання копії джерела. Таким чином, можна бачити, що специфіка організації баз даних на сервері електронної бібліотеки визначає особливості доступу до них.

Як уже було сказано вище, електронні бібліотеки часто обслуговують кілька різних категорій користувачів. У загальному випадку це приватні користувачі й організації. Найчастіше організації користаються великими привілеями при доступі до баз даних, чим приватні клієнти. Це означає, наприклад, що організаціям може бути відкритий безкоштовний чи пільговий доступ до повних текстів джерел, у той час як приватні користувачі повинні оплатити цю послугу.

Крім цього, доступ до баз даних може бути з ідентифікацією користувача чи без, для всіх клієнтів чи тільки для організацій.

Часто доступ без ідентифікації припускає, що користувачу будуть недоступні деякі послуги (наприклад, доступ до повних текстів). Реєстрація користувача в електронній бібліотеці теж може проходити по-різному. Можливий варіант, коли користувач сам вибирає собі облікове ім'я (логін) і пароль для входу в пошукову систему, а система тільки контролює їхню унікальність (ІНІОН). Альтернативою цьому способу є призначення логіна і пароля користувачу сервером (STN, Lange&Springer). У цьому випадку, уся необхідна для ідентифікації інформація висилається користувачу по електронній пошті відразу ж після його реєстрації на сервері електронної бібліотеки.

Також до питань доступу можна віднести формат видачі інформації (набір доступних полів документа).

Часто користувачам доступні для пошуку і перегляду далеко не всі полючи документа, що є присутнім у БД. Це зв'язано з тим, що користувачу немає необхідності, наприклад, одержувати знання, що стосуються збереження документа (інвентарний номер і т.д.)

Можливий і інший варіант. Наприклад, у базах даних ІНІОН та сама інформація зберігається в БД у двох видах - російською мовою й у транслітерированній формі. Тому існує два набори форматів перегляду того самого документа. У першому форматі доступні документи в кириличному записі символів, а в другому - у транслітерированній формі.

Що стосується технологічної сторони доступу до інформації, то в даному випадку всі користувачі одержують доступ до баз даних тільки на читання. Хоча теоретично можлива ситуація, коли електронна бібліотека поповнюється не централізовано джерелами якого-небудь чи фонду видавництва, а за рахунок публікацій, що надсилаються користувачами. Тоді користувачі прямо чи опосередованно одержують можливість редагувати запису бази даних.

Пошук. Можливості пошуку, надані електронною бібліотекою, багато в чому залежать від прав доступу до баз даних, якими наділяється конкретна категорія користувачів. Найчастіше пошук проводиться в електронних каталогах (бібліографічних базах даних і базах даних довідкової інформації).

По функціональних можливостях електронні бібліотеки повнотекстових документів якісно відрізняються від традиційних бібліотек. У першу чергу, крім бібліографічного пошуку, що забезпечується бібліотечними каталогами (паперовими чи електронними), в електронних бібліотеках можна сполучити пошук по реквізитах документів і пошук по повних текстах.

Принципово нової якості пошуку повнотекстових наукових документів в електронних бібліотеках можна досягти, доповнивши пошук по реквізитних і текстових полях пошуком по структурно-графічних компонентах (формулам, таблицям, графікам, малюнкам і т.д.).

Нова якість, що одержує користувач при пошуку по структурно-графічних компонентах документа, є наслідком того, що наукові знання, відбиті в структурно-графічних компонентах, можуть не одержати адекватного опису в текстових полях того ж документа. З погляду змісту документа, для користувачів електронної бібліотеки структурно-графічні компоненти можуть бути навіть бути більш коштовними, чим текстова інформація.

Найбільш яскравим прикладом такої ситуації є наукові документи по хімії, у яких структурна хімічна інформація часто може бути для користувача семантично більш коштовної, чим текстові полючи документа. Тому одержали велике поширення такі документальні хімічні бази даних, у яких пошук можна вести по структурах хімічних сполук.

Крім хімії, починаються спроби розробити методи й алгоритми формального опису і кодування структурно-графічних компонентів у такій області знань, як картографія. Розробка таких методів дозволить проводити пошук географічних і геологічних документів.

Організація інтерфейсу користувача. Для забезпечення нормальної взаємодії користувачів із сервером електронної бібліотеки і, насамперед з пошуковою системою, програмне забезпечення повинне мати кілька варіантів користувальницького інтерфейсу. Наявність більш ніж одного варіанта інтерфейсу залежить, по-перше, від різного ступеня підготовленості користувачів, по-друге, від різних потреб користувачів, і, нарешті, від того, якими правами володіє той чи інший користувач.

З погляду підготовленості користувачів, типи інтерфейсів можна розділити на прості і професійні.

Простий інтерфейс, розрахований на починаючих чи непідготовлених користувачів, пропонує мінімум можливостей складання пошукового розпорядження. У даному випадку користувач уводить пошукову умову у виді фрази природною мовою, не використовуючи ніяких логічних операцій і без специфікації пошукових полів. Пошук у цьому випадку буде вироблятися в основних текстових полях БД, таких як Заголовки, Реферат, Ключові слова, Анотації і т.д.

Професійний інтерфейс, розрахований на досвідчених користувачів, пропонує широкі можливості побудови складного логічного вираження пошукового запиту. У цьому випадку користувач має можливість вказувати в запиті терміни, що відносяться до різних пошукових полів, зв'язувати їх різними логічними операторами, а також користатися іншими пошуковими можливостями, наданими пошуковою системою.

З погляду реалізації інтерфейсів, у розглянутому випадку взаємодії користувача з електронною бібліотекою за допомогою Internet ми можемо говорити про використання стандартних Web-броузеров, таких, як Internet Explorer чи Netscape Navigator. Зі сторони електронної бібліотеки необхідно лише наявність спеціальної програми-шлюзу, що дозволяє видавати користувачу необхідну інформацію у виді динамічно формованих HTML-сторінок HTML (HyperText Markup Language - мова розмітки гіпертекста).

Такий варіант зручний тим, що є, у принципі, програмно й апаратно незалежним.

Перераховані вище послуги є базовими для електронних бібліотек у цілому. У кожнім же конкретному випадку ці послуги можуть бути реалізовані зовсім по-різному.

Електронні бібліотеки являють собою нову форму інформаційних систем, ефективна і високопродуктивна робота яких забезпечується розвитком функціональних і інструментальних засобах їхнього створення і супроводи.

1.2 Написання електронної бібліотеки за допомогою мови гіпертекстової розмітки HTML

Розробляючи електронну бібліотеку, я вирішила використати мову гіпертекстової розмітки HTML.

Писати безпосередньо на HTML неважко. Можливо, це навіть легше, ніж вивчати HTML-редактор або конвертер, які часто обмежені в своїх можливостях, містять помилки або проводять поганий HTML код, який не працює на різних платформах.

Мова HTML існує в декількох варіантах і продовжує розвиватися, але конструкції HTML ймовірніше усього будуть використовуватися і надалі. Вивчаючи HTML і пізнаючи його глибше, створюючи документ на початку вивчення HTML і розширюючи його наскільки це можливо, ми маємо можливість створювати документи, які можуть бути переглянені багатьма браузерами Web, як зараз, так і в майбутньому. Це не виключає можливості використання інших методів, наприклад, метод розширених можливостей, що надається Netscape Navigator, Internet Explorer або деякими іншими програмами. Якщо це дійсно служить Вашим цілям і Ви хочете сформувати власну думку про названі програми, користуйтеся ним. Але робота з HTML - це спосіб засвоїти особливості створення документів в стандартизованій мові, використовуючи розширення, тільки коли це дійсно необхідно.

HTML був ратифікований World Wide Web Consortium. Він підтримується декількома широко поширеними браузерами, і, можливо, стане основою майже всього програмного забезпечення, що має відношення до Web.

Мова HTML має такі властивості:

- документ, створений за допомогою деякої програми, наприклад текстового редактора, часто важко (а іноді і неможливо) використовувати в іншій програмі; HTML у цьому відношенні є універсальною;

- HTML - це відкритий стандарт;

- HTML не є власністю якої-небудь фірми;

- можливість використання гіпертексту;

- HTML підтримує мультимедіа.

Мова НТМL дозволяє розмічати електронний документ, що відображається на екрані з поліграфічним рівнем оформлення; результуючий документ може містити найрізноманітніші мітки, ілюстрації, аудио- і відеофрагменти й так далі. До складу мови ввійшли розвинені засоби для створення різних рівнів заголовків, шрифтових виділень, різні списки, таблиці й багато чого іншого.

Другим важливим моментом, що вплинув на долю HTML, стало те, що як основу був обраний звичайний текстовий файл. Вибір був зроблений під впливом наступних факторів:

· такий файл можна створити в будь-якому текстовому редакторі на будь-якій апаратній платформі в середовищі якої завгодно операційної системи;

· до моменту розробки HTML існував американський стандарт для розробки мережних інформаційних систем - Z39.50, у якому як одиниця зберігання вказувався простий текстовий файл у кодуванні LATIN1, що відповідає US ASCII.

Таким чином, гіпертекстова база даних у концепції WWW - це набір текстових файлів, розмічених мовою HTML, що визначає форму подання інформації (розмітка) і структуру зв'язків між цими файлами й іншими інформаційними ресурсами (гіпертекстові посилання). Гіпертекстові посилання, що встановлюють зв'язки між текстовими документами, поступово стали поєднувати всілякі інформаційні ресурси, у тому числі звук і відео; у результаті виникло нове поняття - гіпермедіа.

Такий підхід припускає наявність ще одного компонента технології - інтерпретатора мови. В World Wide Web функції інтерпретатора розділені між Web-сервером гіпертекстової бази даних й інтерфейсом користувача. Сервер, крім доступу до документів й обробки гіпертекстових посилань, забезпечує предпроцесорну обробку документів, у той час як інтерфейс користувача здійснює інтерпретацію конструкцій мови, пов'язаних з поданням інформації.

Перша версія мови (HTML 1.0) була спрямована на подання мови як такого, де опис його можливостей носило скоріше рекомендаційний характер. Друга версія мови (HTML 2.0) фіксувала практику використання його конструкцій. Версія ++ (HTML++) представляла нові можливості, розширюючи набір тегів HTML убік відображення наукової інформації й таблиць, а також поліпшення стилю компонування зображень і тексту. Версія 3.2 змогла впорядкувати всі нововведення й погодити їх з існуючою практикою. HTML 3.2 дозволяє реалізувати використання таблиць, виконання кодів мови Java, обтікання графіки текстом, а також відображення верхніх і нижніх індексів.

Зараз World Wide Web Consortium (W3C) - міжнародна організація, що займається підготовкою й поширенням документації на опис нових версій HTML - уже опублікувала матеріали специфікації HTML 4.01. Крім можливостей розмітки тексту, включення мультимедіа й формування гіпертекстових зв'язків, що вже існували в попередніх версіях HTML, у версію 4.01 включені додаткові засоби роботи з мультимедіа, мови програмування, таблиці стилів, спрощені засоби печатки зображень і документів. Для керування сценаріями перегляду сторінок Website (гіпертекстової бази даних, виконаної в технології World Wide Web) можна використати мови програмування цих сценаріїв, наприклад, JavaScript, Java й VBScript.

Ускладнення HTML і поява мов програмування призвело до того, що розробка Web-вузлів стала справою високопрофесійною, потребуючою спеціалізації по напрямках діяльності й постійного вивчення нових Web-технологій. Але можливості Internet дозволяють користувачам, що володіють основами HTML, створювати й розміщати власні Web-вузли без більших витрат.

Всі HTML - документи мають однакову загальну структуру. Для відображення тексту в HTML немає спеціального дескриптора. Текст вводиться у будь-якому місці між дескрипторами <body></body>. У текст не потрібно вставляти ні порожні рядки, ні символи переведення рядка, оскільки при відображенні сторінки браузером вони не враховуються. Текст автоматично розміщується за шириною вікна браузера.

Мова HTML надає можливість вибирати для написання фрагментів тексту різні стилі: напівжирний, курсив, підкреслення. Для цього в HTML існують спеціальні дескриптори, які називають дескрипторами стилів.

Використання гіперпосилань це основа HTML. За допомогою гіперпосилань користувачі можуть переходити з однієї сторінки до іншої.

Існує три основних типи гіперпосилань: внутрішні, зовнішні та відносні.

Внутрішні гіперпосилання - це посилання на об'єкти в межах одного документа. З їх допомогою користувач може переміщатись всередині однієї Web-сторінки.

Зовнішні гіперпосилання - це посилання на сторінки, розміщені на іншому Web-сервері.

Відносні або локальні посилання - це посилання на Web-сторінки, розміщені на тому ж сервері.

У HTML для зовнішніх гіперпосилань використовується синтаксис:

<a href=mov.doc> Методика викладання української мови як наука </a>

Важливу роль в оформленні Web-сторінок відіграють графічні зображення. Включення їх у HTML-документи дозволяє надати сторінці «настрою», подати інформацію, яку неможливо отримати з тексту, розбити сторінку на «теми», що дозволить користувачеві краще орієнтуватися в матеріалі. Швидкість появи зображення на екрані залежить від розміру файлу зображення. Графіка, яка повільно завантажується, може «відлякати» відвідувачів сторінок. Для зменшення розміру файлу необхідно використовувати зображення типу JPEG або GIF.

HTML дозволяє поділити вікно браузера на окремі секції, які називаються фреймами. Вміст кожного фрейму знаходиться в окремому HTML-файлі. Кожен фрейм можна переглядати або змінювати незалежно від решти фреймів. Браузер, який «розпізнає» фрейми, завантажує різні сторінки в різні секції свого вікна. Наприклад, у своїй програмі я збоку розмістила панель навігації (меню) сторінками сервера, а в решту вікна будуть завантажуватись різні сторінки, які зможемо переглядати звичайним чином. Коли ми клацаємо кнопкою миші на гіперпосиланні - змінюється лише частина вікна, а система навігації залишається нерухомою.

Використання HTML у написанні електронної бібліотеки не викликає великих труднощів. Ця мова є простою, цікавою і з її допомогою я реалізувала свій задум.

1.3 Огляд та аналіз розробок електронних бібліотек

Опрацювавши літературу та переглянувши Інтернет-ресурси, я побачила, що кожен навчальний заклад має свою електронну бібліотеку. Бібліотеки написана на різних мовах гіпертекстової розмітки. Структура також різна, але різні бібліотеки поєднані єдиною метою та цілями.

Велика кількість книг, які зібрані в каталоги, викладаються на сторінках електронної бібліотеки.

Каталог Російської державної бібліотеки сьогодні є самим фундаментальним у Росії. У ньому є більш ніж 440 тисяч назв вітчизняних і закордонних книг. Враховано російські книги, які надійшли в бібліотеку з 1994 року, як обов'язковий екземпляр, закордонні видання (крім видань на азіатських мовах) - з початку 90-х років. Можливий пошук за назвою, автором, заголовком (у т. ч. і серії), ключовими словами, місцем і роком видання. Пошуковий механізм допускає введення слів без закінчень, можливість пошуку за фразою, терміном тільки у визначеній формі.

Каталог державної публічної науково-технічної бібліотеки Сибірського відділення РАН (http://www.spsl.nsc.ru)

Складається з декількох окремих баз даних, у числі яких каталог книг і періодичних видань, каталог авторефератів дисертацій, база даних літератури з бібліотекознавства й інформатики, що включає статті, а також ціла система галузевих регіональних бібліографічних баз даних, що мають літературу про Сибір і Далекий Схід. Трохи громіздкий інтерфейс, що змушує користувача робити численні вибори з меню, компенсується гарними можливостями складання запиту й обробки результатів. З пропонованих варіантів пошуку («Простий», «Стандарт», «Експерт», «Мульті») краще вибрати »Стандарт», що володіє практично всіма необхідними умовами, у тому числі він використовує усікання термінів і булеві оператори І, АБО, НІ (NOT). Каталог книг і періодичних видань включає більш 200 тисяч назв (усі надходження в бібліотеку з 1992 року), база даних з бібліотекознавства й інформатики - більш 6000 записів. Для доступу до перерахованих джерел реєструватися не обов'язково.

Каталог наукової бібліотеки Московського державного університету є одним з найбільших російських каталогів літератури універсального змісту, доступних через Інтернет. Є більш 210 тисяч описів вітчизняних і закордонних книг останніх років видання. Скромний пошуковий механізм допускає пошук лише по трьом параметрам: автор, заголовок і ключове слово, причому в поле <заголовок> має сенс вводити тільки перше слово назви книги. Знайдені результати видаються групами по п'ять записів. Пошуковий механізм не завжди працює надійно.

Каталог Національної бібліотеки Республіки Карелія. Має більш 268 тисяч документів, серед яких велику частину складають статті з вітчизняних журналів 90-х років видання. Інтерфейс вимагає деякого попереднього вивчення. Система пропонує ввести термін у рядок запиту і визначити поле для пошуку за допомогою меню, що включає майже всі значимі елементи бібліографічного запису: автор, заголовок, ключові слова, рік видання, індекси. Далі необхідно визначити умови пошуку: «дорівнює» або «містить». Під «дорівнює» розуміється умова, коли термін знаходиться на початку зазначеного поля бібліографічного запису; «містить» - у будь-якому місці поля. За допомогою функції «Додати» можна комбінувати сполучення умов пошуку в будь-якій послідовності. Каталог поповнюється з завидною регулярністю, однак не відрізняється надійністю роботи.

Каталог наукової бібліотеки Південно-уральського державного університету (http://lib.tu-chel.ac.ru).

Включає відомості про більш ніж 184 тисячі описів книг, переважно технічного змісту. Можливий пошук за автором, заголовком, предметними рубриками, ключовими словами. На сервері бібліотеки також відкритий доступ до каталогу періодичних видань і авторефератів дисертацій.

Каталог Російської Національної бібліотеки.

Має більш ніж 77 тисяч книг, що надійшли в бібліотеку із січня 1998 року. Є три види інтерфейсу залежно від кваліфікації клієнта: «початківець», «досвідчений», «професіонал». Оптимальним є інтерфейс для «досвідченого» користувача, що забезпечує пошук за автором, заголовком і предметною рубрикою з можливістю сполучення полів і обмеження роком публікації і мовою видання.

Каталог наукової бібліотеки Петрозаводського державного університету (http://libr.karelia.ru).

Є більш ніж 220 тисяч документів, серед яких основна кількість належить статтям з вітчизняних періодичних видань другої половини 90-х років. Інтерфейс практично цілком збігається з інтерфейсом Карельської Національної бібліотеки. Перелік пошукових полів включає більш. 40 елементів, у яких легко заплутатися. Каталог не відрізняється надійністю роботи - нерідкі технічні збої.

Каталог бібліотеки з природничих наук (http; /7195.178.196. ISO/Catalog/).

Є більш 42 тисяч книг, серед яких вітчизняні видання, що надійшли з 1993 і закордонні - з 1995 року. Форма складання запиту виконана досить добротно. Однак обов'язково потрібно звернутися до файлу допомоги, що містить специфічну інформацію щодо складання запитів. Пошук пропонується за всіма значимими елементами бібліографічного опису з використанням умов І/АБО.

Каталог Державної науково-педагогічної бібліотеки (http://www.gnpbu.ru/kataiog/)

Є зведення про всі надходження в бібліотеку з 1994 року, включаючи вітчизняні і закордонні книги, автореферати дисертацій і інші видання з педагогіки. У каталозі також міститься аналітичний огляд російських і закордонних періодичних видань і збірників, однак виділити статті з загальної бази поки не представляється можливим.

Каталог бібліотеки юридичного факультету Санкт-Петербурзького університету

Каталог являє собою одне з найкращих безкоштовних джерел юридичної літератури останнього часу. Є не тільки книги, але і статті з російських періодичних видань з права, а також нормативні акти Російської Імперії. По запиту видається не більш ніж 200 документів.

Каталог бібліотеки Саратовського державного університету (http://librarv.ssu.runnet.ru)

Є більш 26 тисяч книг - усі надходження в бібліотеку, починаючи з 1993 року. Відновлення проводяться щотижня. Пошукова система надає можливість здійснювати пошук за автором, заголовком, серією, ISBN, видавництвом, місцем і роком видання, ключовими словами і т. п.

Розділ 2. Розробка електронної бібліотеки для використання студентами педагогічного коледжу

2.1 Моделі розробки електронної бібліотеки

Традиційна каскадна модель життєвого циклу програми

З самого початку розвитку теорії і практики програмування розроблялися технології, що були орієнтовані на певну традиційну схему програмування. Ця схема передбачає певні етапи роботи, що до останнього часу були характерними для переважної більшості програмних продуктів. Цю схему часто називають каскадною (або водоспадною) моделлю.

Каскадна модель виділяє такі основні етапи життєвого циклу програм:

1. Аналіз проблеми, постановка задачі і специфікація вимог до майбутньої програми. Як правило, цей етап повинен передбачати взаємодію між виконавцем та замовником. Результатом повинно бути технічне замовлення, сформульоване в письмовому вигляді.

2. Проектування. Повинен бути вибраний метод вирішення задачі та спроектований відповідний алгоритм.

3. Кодування, яке полягає в написанні тексту програми відповідно до розробленого алгоритму.

4. Відлагодження, яке полягає у виявлення та виправленні помилок.

5. Тестування, що передбачає перевірку правильності програми на тестових прикладах - спеціально підібраних наборів вхідних даних. Для цих наборів даних повинні бути відомими правильні відповіді. Якщо відповіді програми на всіх тестових прикладах співпадають з очікуваними, програма вважається правильною.

6. Тестування повинно бути якомога більш повним, і правильний підбір тестових прикладів часто є дуже непростою задачею. Повинні бути перевірені всі типи вхідних даних і всі можливі варіанти виконання програми. Повинен бути проведений тест в нормальних умовах (дані, характерні для реальних умов функціонування), тест в екстремальних умовах (перевірка функціонування програми в крайніх випадках, коли вхідні дані перебувають на межі припустимого діапазону) і тест за виняткових обставин (коли вхідні дані виходять за рамки припустимого діапазону). Впровадження і експлуатація.

7. Модифікація програми у випадку необхідності. Необхідність модифікації програми може бути пов'язана, наприклад, зі зміною умов її функціонування або з посиленням вимог до неї.

8. Зняття з експлуатації.

Розглянувши моделі розробки програми, я вибрала каскадну модель.

2.2 Постановка проблеми

Проблематика створення електронних бібліотек і використання електронних ресурсів у бібліотечному обслуговуванні викликає усе більший інтерес. З високим ступенем імовірності можна прогнозувати, що цей інтерес буде тільки збільшуватися. Разом з тим, безліч як самих проектів створення електронних бібліотек, так і теоретичних робіт на цю тему, не дозволяють зробити висновок про вичерпання даної проблематики. Більш того, сучасні тенденції розширювального тлумачення поняття "електронна бібліотека" за межі традиційного бібліотечного обслуговування убік освітніх технологій, інформаційних порталів, методологій і технологій управління знаннями і процесами, з одного боку, і зміцнілі інтелектуальні технології семантичного представлення, аналізу, інтеграції і пошуку інформації, з іншого боку, ставлять перед розроблювачами сучасних проектів електронних бібліотек багато додаткових складних проблем. Проблематиці створення електронних бібліотек присвячено чимало робіт.

Навіть у більш традиційній трактовці електронної бібліотеки можна говорити не про окремі проблеми створення електронних бібліотек, а про цілі блоки проблемних питань, а саме:

· управління технологічними процесами;

· управління змістом колекції ресурсів;

· створення технологічних ліній;

· просування й розвитку сервісів;

· створення фінансової моделі.

2.3 Опис проекту

Мій проект - це електронна бібліотека для студентів коледжу. Обдумуючи і аналізуючи його, я вирішила використати мову гіпертекстової розмітки HTML. Спочатку я обдумала тему, опрацювала літературу та переглянула Інтернет-ресурси та вирішила: як і за допомогою чого розроблятиму електронну бібліотеку.

Електронна бібліотека розроблена за допомогою мови гіпертекстової розмітки HTML. Вона зроблена за допомогою фреймової структури.

Вікно електронної бібліотеки розбите на дві частини: панель навігації (меню), і більша частина, у якій відкриваються документи.



Також в основі розробки лежать гіперпосилання. Швидкий і зручний перехід від однієї сторінки бібліотеки до іншої. При написанні електронної бібліотеки використовувала списки (марковані). З їх допомогою організувала чітку подачу матеріалу.

Використання графіки надає сторінці більш яскравого вигляду. Інформацію краще сприймати коли вона підкріплюється ілюстративним матеріалом. Для розміщення в електронні бібліотеці зображень використовується елемент <img srt=url_зображення >. Дескриптор <img> є одиночним.

Я використала приємні, спокійні тони для фону і для кольору шрифту.

Тому інформацію легко сприймати: читати, нотувати.

2.4 Основні режими формування електронної бібліотеки

У електронній бібліотеці такі режими функціонування:

- відкриття документу;



- зберігання документу;

- режим переходу на посиланнях.

2.5 Рекомендації щодо впровадження і використання бібліотеки

електронний бібліотека каскадний гіпертекстовий

Електронна бібліотека розрахована для студентів педагогічних коледжів, які мають доступ до мережі Інтернет. Вона складена на основі навчальних програм. Бібліотека може використовуватися на лекціях для спрощення викладу інформації викладачем. Студенти без будь-яких труднощів можуть законспектувати, роздрукувати чи зберегти на електронному носії відповідну книгу чи лекцію.

Використовування електронної бібліотеки покращить результат успішності студентів. Тому що вони завжди зможуть підготуватися до лекції чи практичної роботи, зможуть швидше знайти відповідну інформацію. Також однією з переваг електронної бібліотеки є те, що викладач може доповнити новою інформацією свій курс лекцій, а студент систематично готуватиметься до занять не спілкуючись безпосередньо з викладачем.

Електронну бібліотеку необхідно впроваджувати у навчальний процес будь-якого навчального закладу для продуктивного, ефективного і систематичного навчання.

Висновки

Побудові розвитої національної інформаційної інфраструктури й об'єднанню інформаційних ресурсів суспільства може допомогти створення електронних бібліотек. Під електронною бібліотекою мається на увазі велика розподілена віртуальна колекція документів в електронній формі, доступна широкій публіці через глобальні мережі передачі даних.

Бібліотеки вищих навчальних закладів України прагнуть активно запроваджувати сучасні інформаційно-бібліотечні технології, нові методи створення, збереження, обробки інформації, надають користувачам доступ до ресурсів Інтернету, реферативних і повнотекстових баз даних, електронних довідників і енциклопедій, що значною мірою змінює цілі, завдання і функції бібліотечної діяльності.

У даній курсовій роботі я досягла поставленої мети: розробила електронну бібліотеку. А також вирішила такі завдання:

- виокремила предметну галузь функціонування ЕБ і дала визначення поняття ЕБ;

- розробила основні вимоги до бібліотечно-інформаційних технологій комплектування, обліку, формування фонду ЕР та створення довідково-пошукового апарату ЕБ з метою органічного включення цих ресурсів у систему бібліотечної структури;

- дослідила використання електронної бібліотеки у навчальних закладах;

- вибрала модель розробки електронної бібліотеки;

- розробила електронну бібліотеку та описати її структуру, основні режими функціонування.

Електронна бібліотека повинна функціонувати у навчальних закладах, адже вона є основним центром інформаційної бази закладу. Студенти повинні вміти користуватися електронною бібліотекою, використовувати її у потрібних цілях. Тому, на мою думку, розробивши електронну бібліотеку, я покращу і полегшу життя студентам, сприятиму їхній успішності.

Список використаної літератури

1. Воройский Ф.С. Основы проектирования автоматизированных библиотечно-информационных систем / Ф. С. Воройский - 2-е изд., перераб и доп. - М. : Физматлит, 2008. - 456 с.

2. Кудрявцева С.П., Колос В.В., Навчальний посібник - К.: Видавничий Дім «Слово», 2005. - 400с

3. Мірошниченко В.Г. Практичні роботи з мови розмітки гіпертексту HTML //Комп'ютер у школі і сім'ї. - 2006. - №3. - С. 26-29.

4. Рамський Ю.С., Іваськів І.С., Ніколаєнко О.Ю. Вивчення Web-програмування в школі: Навчальний посібник. - Тернопіль: Навчальна книга - Богдан, 2004. - 200 с.

5. Резниченко В.А. Інтеграція наукових електронних бібліотек на основі протоколу OAI-PMH / В. А. Резниченко, А. В. Новицький, Г. Ю. Проскудіна // Проблеми програмування. - 2007. - №2. - С. 97-112.

6. Дудченко С.В. Методика створення електронної бібліотеки www.nbuv.gov.ua/ellib/crimea/conf_2007/text/dudchenko.pdf

7. Вітенко В.І. Технологія створення електронної бібліотеки: підходи та перспективи. library.kr.ua/conference/vitenko.html

8. Павлуша І. А. Створення та розвиток електронних бібліотек в Україні.

Размещено на Allbest.ru