Главная
База знаний "Allbest"
Программирование, компьютеры и кибернетика
Моделювання розподілу ресурсів в мережах сервісу Triple Play (Delphi)
Моделювання розподілу ресурсів в мережах сервісу Triple Play (Delphi)
Розробка системи для побудови моделі та одержання статистичних звітів про процеси в системах, побудованих за принципом Triple Play. Середовище Delphі як засіб проектування інтерфейсу. Особливості написання програм. Можливості програмного продукту.
| Рубрика | Программирование, компьютеры и кибернетика |
| Вид | дипломная работа |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 22.10.2012 |
| Размер файла | 3,4 M |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
l_n_tranz_vi_p. Caption: =inttostr (n_tranz_vi_p);
l_n_tranz_da_p. Caption: =inttostr (n_tranz_da_p);
// кількість виконаних заявок
l_n_tranz_vo. Caption: =inttostr (n_tranz_vo);
l_n_tranz_vi. Caption: =inttostr (n_tranz_vi);
l_n_tranz_da. Caption: =inttostr (n_tranz_da);
// поточне завантаження серверів
l_zagr_vo. Caption: =floattostrf (zagr_vo,fffixed,5,2);
l_zagr_vi. Caption: =floattostrf (zagr_vi,fffixed,5,2);
l_zagr_da. Caption: =floattostrf (zagr_da,fffixed,5,2);
// кількість заявок, що знаходяться в черзі
l_kol_och_vi. Caption: =inttostr (kol_och_vi);
l_kol_och_da. Caption: =inttostr (kol_och_da);
// кількість заявок, що знаходяться в обробці
l_kol_vobr_vi. Caption: =inttostr (kol_vobr_vi);
l_kol_vobr_vo. Caption: =inttostr (kol_vobr_vo);
l_kol_vobr_da. Caption: =inttostr (kol_vobr_da);
// кількість відмов (для голосових заявок)
l_otkaz. Caption: =inttostr (otkaz);
// кількість серверів голосових та відео-заявок, що обробляють заявки типу "данні”
l_kol_s_vo_d. Caption: =inttostr (kol_s_vo_d);
l_kol_s_vi_d. Caption: =inttostr (kol_s_vi_d);
// процент виконання процесу моделювання
procent. Caption: =inttostr (round (n_tranz/kol_tranz*100)) +' %';
ProgressBar1. Position: =round (n_tranz/kol_tranz*100);
end;
Після завершення процесу моделювання відбувається розрахунок та вивід на екран показників ефективності системи.
procedure Tprocess. BitBtn4Click (Sender: TObject);
var
i: integer;
vi_o,d_o: real; // загальний час, що заявки провели у черзі
vi_obsl,d_obsl: real; // загальний час, проведений заявками на обслуговуванні
begin
GroupBox1. Visible: =false;
GroupBox4. Visible: =true;
// вірогідність відмови в обслуговуванні голосових заявок:
veroyatn. Caption: =floattostrf (otkaz/n_tranz_vo_p,fffixed,5,2);
GroupBox2. Visible: =false;
GroupBox5. Visible: =true;
// знаходимо загальний час, що відео-заявки провели у черзі
for i: =1 to n_tranz_vi_p do
vi_o: =vi_o+vremya_och_v [i];
// середній час очікування відео-заявки в черзі
sr_vi_och. Caption: =floattostrf (vi_o/n_tranz_vi_p,fffixed,5,2);
// знаходимо загальний час, проведений відео-заявками на обслуговуванні
for i: =1 to n_tranz_vi_p do
vi_obsl: =vi_obsl+vremya_obsl_v [i];
// середній час обслуговування відео-заявки
sr_vr_obsl_v. Caption: = floattostrf (vi_obsl/n_tranz_vi_p,fffixed,5,2);
// середній час знаходження відео - заявки в системі
sr_vr_sys_v. Caption: =floattostrf (vi_o/n_tranz_vi_p+
vi_obsl/n_tranz_vi_p,fffixed,5,2);
GroupBox3. Visible: =false;
GroupBox6. Visible: =true;
// знаходимо загальний час, що заявки типу "данні" провели у черзі
for i: =1 to n_tranz_da_p do
d_o: =d_o+vremya_och_d [i];
// середній час очікування заявки типу "данні" в черзі
sr_vi_och. Caption: =floattostrf (d_o/n_tranz_da_p,fffixed,5,2);
// знаходимо загальний час, проведений заявками типу "данні" на обслуговуванні
for i: =1 to n_tranz_da_p do
d_obsl: =d_obsl+vremya_obsl_v [i];
// середній час обслуговування заявки типу "данні”
sr_vr_obsl_d. Caption: = floattostrf (d_obsl/n_tranz_da_p,fffixed,5,2);
// середній час знаходження заявки типу "данні" в системі
sr_vr_sys_d. Caption: =floattostrf (d_o/n_tranz_da_p+
d_obsl/n_tranz_da_p,fffixed,5,2);
end;
Побудова графіків відбувається за допомогою компоненту Chart.
4.5 Опис інтерфейсу користувача
Загальний вигляд робочого вікна системи після її запуску представлений на рис.4.7 Початкові параметри моделювання користувач має в змозі зберігати у зовнішньому текстовому файли. Завантажити або зберегти дані можна за допомогою пунктів меню "Файл”.
Рис.4.7 Загальний вигляд робочого вікна системи після її запуску
Спочатку необхідно вказати кількість транзакцій, яка пройде через систему за один цикл моделювання. Оскільки моделювання проводиться в режимі реального часу, користувачеві потрібно також визначити коефіцієнт масштабування в часі. Додатковий параметр - частота оновлення даних - дозволяє налаштувати оновлення даних у вікні "Процес моделювання”.
На наступному етапі задаються окремо параметри кожного з типу заявок:
· середнє навантаження серверів, %;
· величина середнього часу знаходження заявок в сервері на обробці, с;
· кількість серверів для обробки заявок.
Усі ці параметри користувач має в змозі завантажити із зовнішнього файлу за допомогою меню. Після натискання кнопки "Моделювання" на екрані з'явиться вікно, в якому відображений процес моделювання (рис.4.8).
Рис.4.8 Вікно відображення процесу моделювання
Тут окремо для кожного з типів заявок відображені данні про хід моделювання: кількість заявок, що надійшло, кількість опрацьованих заявок, заблокованих та тих що знаходяться в обробці та черзі. Також відображається середнє завантаження серверів. В нижній частині вікна відображається хід виконання процесу.
Після закінчення процесу моделювання необхідно натиснути кнопку "Показники”. Вікно системи приймає вигляд, зображений на рис.4.9 Тут ми бачимо розраховані параметри ефективності досліджуваної СМО, а саме:
· вірогідність відмови в обслуговуванні голосових заявок;
· середній час очікування заявки в черзі (для відео і заявок типу "данні”);
· середній час обслуговування заявки;
· середній час знаходження заявки в системі.
Рис.4.9 Відображення параметрів ефективності
Результати моделювання можна зберегти в зовнішньому файлі tezult. dat, натиснувши кнопку "Зберегти в файл”. В цьому файлі накопичуються статистичні дані, що дозволяють побідувати наступні залежності:
· вірогідності блокування голосової заявки від кількості серверів, призначених для обробки голосових заявок;
· середнього часу очікування відео-заявки в черзі від кількості серверів, призначених для обробки відео-заявок;
· середнього часу очікування заявки типу "данні" в черзі від загальної кількості серверів.
Ці графіки ми можемо побачити, натиснувши кнопку "Показати графіки”. На рис.4.10, 4.11 та 4.12 наведений їх вигляд.
Рис.4.10 Графік залежності вірогідності блокування голосової заявки від кількості серверів, призначених для обробки голосових заявок
Рис.4.11 Графік залежності середнього часу очікування відео-заявки в черзі від кількості серверів, призначених для обробки відео-заявок
Рис.4.12 Графік залежності середнього часу очікування заявки типу "данні" в черзі від загальної кількості серверів
5. Економічне обґрунтування доцільності розробки програмного продукту
Метою даної дипломної роботи є розробка системи, що дозволяє змоделювати і одержати статистичні звіти про процеси в системах, побудованих за принципом Triple Play. Дослідження систем такого роду відноситься до завдань, що вирішуються в одному з розділів теорії систем масового обслуговування, званому теорією телетрафика.
Розроблена система може бути корисна інженерам, що займаються розробкою і аналізом мереж Triple Play-сервісу.
В ході розробки програмного продукту було використане програмне забезпечення Turbo Delphi 2006 Explorer, яке є безкоштовним.
Визначення витрат на створення програмного продукту
Оскільки середа розробки є безкоштовною, витрати на створення програмного продукту складаються з витрат по оплаті праці розробника програми і витрат по оплаті машинного часу при відладці програми:
Зспп=Ззпспп +Змвспп
де
Зспп - витрати на створення програмного продукту;
Ззпспп - витрати на оплату праці розробника програми;
Змвспп - витрати на оплату машинного часу.
Витрати на оплату праці розробника програми (Ззпспп) визначаються шляхом множення трудомісткості створення програмного продукту на середню годинну оплату програміста (з урахуванням коефіцієнта відрахувань на соціальні потреби):
Ззпспп=tTчас
Розрахунок трудомісткості створення програмного продукту.
Трудомісткість розробки програмного продукту можна визначити таким чином:
t= to+ tа+ tб+ tп+ tд+ tот,
де
to - витрати праці на підготовку опису завдання;
tа - витрати праці на розробку алгоритму рішення задачі;
tб - витрати праці на розробку блок-схеми алгоритму рішення задачі;
tп - витрати праці на складання програми по готовій блок-схемі;
tд - витрати праці на підготовку документації завдання;
tот - витрати праці на відладку програми на ЕОМ при комплексній відладці завдання.
Складові витрат можна виразити через умовне число операторів Q. У нашому випадку число операторів у відлагодженій програмі Q=950.
Розрахунок витрат праці на підготовку опису завдань.
Оцінити витрати праці на підготовку опису завдання не можливо, оскільки це пов'язано з творчим характером роботи, натомість оцінимо витрати праці на вивчення опису завдання з урахуванням уточнення опису і кваліфікації програміста:
to= QB/ (75…85K),
де:
B - коефіцієнт збільшення витрат праці унаслідок недостатнього опису завдання, уточнень і деякої недоробки, B=1,2…5;
K - коефіцієнт кваліфікації розробника, для тих, що працюють до 2 років K=0,8;
Коефіцієнт В приймаємо рівним 3.
Таким чином отримаємо:
to= 9503/ (780,8) = 45,67 (люд-год).
Розрахунок витрат праці на розробку алгоритму.
Витрати праці на розробку алгоритму рішення задачі:
tа = Q/ (60…75K)
tа = 950/ (700,8) =16,96 (люд-год).
Розрахунок витрат праці на розробку блок-схеми.
Витрати праці на розробку блок-схеми алгоритму рішення задачі обчислимо таким чином:
tб= Q/ (60…75K)
tб = 950/ (710,8) =16,73 (люд-год).
Розрахунок витрат праці на складання програми.
Витрати праці на складання програми по готовій блок-схемі обчислимо таким чином:
tп= Q/ (60…75K)
tп = 950/ (720,8) =16,49 (люд-год).
Розрахунок витрат праці на відладку програми.
Витрати праці на відладку програми на ЕОМ при комплексній відладці завдання:
tот=1.5tAот,
де tAот - витрати праці на відладку програми на ЕОМ при автономній відладці одного завдання;
tAот= Q/ (40…50K)
tAот = 950/ (480,8) =24,74 (люд-год)
Звідси tот=1,524,74=37,11 (люд-год).
Розрахунок витрат праці на підготовку документації.
Витрати праці на підготовку документації по завданню визначаються:
tд= tдр+ tдо,
де:
tдр - витрати праці на підготовку матеріалів в рукопису;
tдо - витрати на редагування, друк і оформлення документації;
tдр= Q/ (150…200K), tдр = 950/ (1800.8) = 6,59 (люд-год)
tдо=0.75tдр
tдо =0.756,59=4,95 (люд-год)
Звідси:
tд=6,59+4,95=11,54 (люд-год).
Отже, загальну трудомісткість розробки програмного продукту можна розрахувати:
t= to+ tа+ tб+ tп+ tд+ tот,
t = 45,67+16,96+16,73+16,49+11,54+37,11 = 144,5 (люд-год).
Розрахунок середньої зарплати програміста.
Середня зарплата програміста в сучасних ринкових умовах може варіюватися в широкому діапазоні. Для розрахунку візьмемо середню годинну оплату праці програміста, яка складає Тчас. =10 грн/година. Це означає, що вартість розробки буде становитиму 1445 грн.
Витрати на оплату праці програміста складаються із зарплати програміста і нарахувань на соціальні потреби. Нарахування на соціальні потреби включають:
Єдине соціальне нарахування становить 37,2%.
Тобто 1 445 грн37,2%=537,54 грн
Звідси витрати на оплату праці програміста складають:
Ззпспп= 1445+537,54= 1982,54 грн.
Витрати на оплату машинного часу.
Витрати на оплату машинного часу при відладці програми визначаються шляхом множення фактичного часу відладки програми на ціну машино-години орендного часу:
Змвспп =СчасtЕОМ,
де:
Счас - ціна машино-години, грн/год;
tЕОМ - фактичний час відладки програми на ЕОМ;
Розрахунок фактичного часу відладки.
Фактичний час відладки обчислимо за формулою:
tеом = tп + tдо + tот;
tеом =16,49 +4,95 +37,11 = 58,55 години
Розрахунок ціни машино-години.
Ціну машино-години знайдемо по формулі:
Сгод = Зеом/Теом,
де:
Зеом - повні витрати на експлуатацію ЕОМ на протязі року;
Теом - дійсний річний фонд часу ЕОМ, год/рік.
Розрахунок річного фонду часу роботи ПЕОМ.
Загальна кількість днів в році - 365. Число святкових і вихідних днів - 114 (10 святкових і 522 - вихідні).
Час простою в профілактичних роботах визначається як щотижнева профілактика по 3 години.
Разом річний фонд робочого часу ПЕОМ складає:
Теом = 8 (365-114) - 523=1852 год.
Розрахунок повних витрат на експлуатацію ЕОМ.
Повні витрати на експлуатацію можна визначити по формулі:
Зеом = (Ззп+ Зам+ ЗЕЛ+ Здм+ Зпр+ Зін),
де:
Ззп - річні витрати на заробітну плату обслуговуючого персоналу, грн/рік;
Зам - річні витрати на амортизацію, грн/рік;
ЗЕЛ - річні витрати на електроенергію, споживану ЕОМ, грн/рік;
Здм - річні витрати на допоміжні матеріали, грн/рік;
Зпр - витрати на поточний ремонт комп'ютера, грн/рік;
Зін - річні витрати на інші і накладні витрати, грн/рік.
Амортизаційні відрахування.
Річні амортизаційні відрахування визначаються по формулі:
Зам=СбалНам,
де: Сбал - балансова вартість комп'ютера, грн/шт.;
Нам - норма амортизації, %;
Нам =25%.
Балансова вартість ПЕОМ включає відпускну ціну, витрати на транспортування, монтаж устаткування і його відладку:
Сбал = Срин +Зуст;
де:
Срин - ринкова вартість комп'ютеру, грн/шт.,
Зуст - витрати на доставку і установку комп'ютера, грн/шт;
Комп'ютер, на якому велася робота, був придбаний за ціною Срин =5000 грн, витрати на установку і наладку склали приблизно 10% від вартості комп'ютера.
Зуст = 10%Срин
Зуст =0.15000=500 грн.
Звідси, Сбал = 5000 +500 =5500 грн. /шт.;
а Зам=55000,25= 1375 грн/год.
Розрахунок витрат на електроенергію.
Вартість електроенергії, споживаної за рік, визначається по формулі:
Зел = Реом Теом Сел А,
де:
Реом - сумарна потужність ЕОМ,
Теом - дійсний річний фонд часу ЕОМ, год/рік;
Сел - вартість 1кВтгод електроенергії;
А - коефіцієнт інтенсивного використання потужності машини.
Згідно технічному паспорту ЕОМ Реом =0.22 кВт, вартість 1кВтгод електроенергії для споживачів Сел =0,2436 грн., інтенсивність використання машини А=0.98.
Тоді розрахункове значення витрат на електроенергію:
Зел = 0.22 18520.24360.30 = 29,78 грн.
Розрахунок витрат на поточний ремонт.
Витрати на поточний і профілактичний ремонт приймаються рівними 5% від вартості ЕОМ:
Зпр = 0.05Сбал, Зпр = 0.055500 = 275 грн.
Розрахунок витрат на допоміжні матеріали.
Витрати на матеріали, необхідні для забезпечення нормальної роботи ПЕОМ, складають близько 1 % від вартості ЕОМ:
Звм =0,015500 =55 грн.
Інші витрати по експлуатації ПЕОМ.
Інші непрямі витрати, пов'язані з експлуатацією ПЕОМ, складаються з вартості послуг сторонніх організацій і складають 5% від вартості ЕОМ:
Зпр = 0,055500 =275 грн.
Річні витрати на заробітну плату обслуговуючого персоналу.
Витрати на заробітну плату обслуговуючого персоналу складаються з основної заробітної плати, додаткової і відрахувань на заробітну плату:
Ззп = Зоснзп +Здопзп +Зотчзп.
Основна заробітна плата визначається, виходячи із загальної чисельності тих, що працюють в штаті:
Зоснзп =12 ?Зіокл,
де
Зіокл - тарифна ставка і-го працівника в місяць, грн;
12 - кількість місяців.
У штат обслуговуючого персоналу повинні входити інженер-електронщик з місячним окладом 1500 грн. і електрослюсар з окладом 1200 грн. Тоді, враховуючи, що даний персонал обслуговує 20 машин, маємо витрати на основну заробітну плату обслуговуючого персоналу, які складуть:
Зоснзп = 12 (1500+1200) /20=32 400 грн.
Додаткова заробітна плата складає 60 % від основної заробітної плати:
Здопзп = 0.6 32 400 = 19 440 грн.
Відрахування на соціальні потреби складають 37,2% від суми додатковою і основною заробітних плат:
Зотчзп = 0,372 (32 400 + 19 440) = 19 284,48 грн.
Тоді річні витрати на заробітну плату обслуговуючого персоналу складуть:
Ззп = 32 400 +19 440 +19 284,48 = 71 124,48 грн.
Повні витрати на експлуатацію ЕОМ в перебігу року складуть:
Зеом = 71 124,48 + 1375+ 29,78 + 55 + 275+ 275= 73 134,26 грн.
Тоді ціна машино-години часу, що орендується, складе
Сгод = 73 134,26 /1852 = 39,49 грн.
А витрати на оплату машинного часу складуть:
Змвспп =Сгодtеом
Змвспп = 39,49 58,55 = 2312,14 грн.
Розрахунок економічного ефекту.
Зспп=Ззпспп +Змвспп, Зспп =1 928,96+ 2 312,14 = 4 241,10 грн.
Тобто собівартість програмного продукту 4 241,10 грн.
А зараз визначимо ціну програмного продукту:
Ц = Зспп + Р,
где Ц - ціна програмного продукту; Р - 15% від витрат на створення програмного продукту.
Ц = 4 241,10 + 636,17= 4 877,27 грн.
Ціна програмного продукту дорівнює 4 877,27 грн.
В порівнянні з іншими програмними продуктами, які виконують аналогічні функції та мають вартість орієнтовно $2000, розроблена програма за умови тиражування обійдеться значно дешевше, ніж аналоги.
Економія від використання однієї розробленої програми представлятиме:
8,0 - курс долара Національного банку України
ЕК = $2000 * 8,0 - 4 877,27 = 11 122,73 грн.
6. Охорона праці
Вивчення і рішення проблем, пов'язаних із забезпеченням здорових та безпечних умов, в яких протікає труд людини - одна з найбільш важливих завдань у розробці нових технологій та систем виробництва. Вивчення та виявлення можливих причин виробничих нещасних випадків, професійних захворювань, аварій, вибухів, пожеж, і розробка заходів та вимог, спрямованих на усунення цих причин дозволяють створити безпечні та сприятливі умови для праці людини.
В Україні діють закони, які визначають права й обов'язки її громадян, а також організаційну структуру органів влади і промисловості. Конституція України декларує рівні права й свободи всім жителям країни: вільний вибір роботи, що відповідає безпечним і здоровим умовам, на відпочинок, на соціальний захист у випадку втрати працездатності й старості. Всі закони й нормативні документи повинні узгоджуватися, базуватися й відповідати статтям Конституції.
Законодавча база охорони праці України має ряд законів, основним з яких є Закон України "Про охорону праці" і Кодекс законів про працю (КЗпП). До законодавчої бази також належать Закони України: "Про загальнообов'язкове страхування від нещасних випадків на виробництві й професійних захворювань, які викликали втрату працездатності", "Про охорону здоров'я", "Про пожежну безпеку", "Про забезпечення санітарного й епідеміологічного добробуту населення", "Про використання ядерної енергії й радіаційну безпеку", "Про дорожній рух", "Про обов'язкове страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності й витратами, обумовленими народженням й похоронами". Їх доповнюють державні галузеві й міжгалузеві нормативні акти - це стандарти, інструкції, правила, норми, положення, статути й інші документи які мають статус правових норм, обов'язкових для виконання всіма установами й працівниками України.
Найбільш повним нормативним документом по забезпеченню охорони праці користувачів ПК є "Державні санітарні правила й норми роботи з візуальними дисплейними терміналами (ВДТ) електронно-обчислювальних машин" ДСанПіН 3.3.2.007-98.
В Україні затверджене положення про створення державних нормативних актів по охороні праці ДНАОП. Це норми, інструкції, вказівки й інші види державних нормативних актів по охороні праці обов'язкові по виконанню й керівництво підприємствами й установами, на які поширюється сфера дії цих актів.
6.1 Аналіз небезпечних й шкідливих виробничих факторів
Комфортні та безпечні умови праці-одна з основних факторів, що впливають на продуктивність службовців обчислювальних центрів. Робота співробітників обчислювальних центрів безпосередньо пов'язана комп'ютером, а відповідно з додатковим шкідливим впливом цілої групи факторів, що істотно знижує продуктивність їх праці.
Приміщення, в якому виконувалась науково-дослідна робота - це інформаційно-обчислювальний центр (ІОЦ). У інформаційно-обчислювальному центрі знаходиться 14 комп'ютерів з 14 робочими місцями. Розміри ІОЦ такі: довжина - 13 м, ширина - 7 м, висота - 3,2 м, таким чином, загальна фактична площа складає 91 м2, загальний об'єм приміщення - 291,2 м3.
Наведені розміри відповідають необхідним нормам СН 512-78 и ДСанПіН 3.3.2.007-98, виходячи з яких, площа повинна бути не менше 6 м2 на одне робоче місце, об'єм не менше 20 м3, таким чином, площа робочого місця у приміщенні складає 6,5 м2, а об'єм 20,8 м3.
Робота з комп'ютером характеризується значною розумовою напругою і нервово-емоційним навантаженням на людину, високою напруженістю зорової роботи і достатньо великим навантаженням на м'язи рук при роботі з пристроями введення комп'ютера. Велике значення має раціональна конструкція і розташування елементів робочого місця, що важливе для підтримки оптимальної робочої пози людини. Небезпечні і шкідливі виробничі чинники, класифікуються на підставі ДОСТ 12.0.003-74. У таблиці 6.1 наведені небезпечні і шкідливі чинники, які мають місце при роботі з ПЕОМ з вказівкою дії на організм людини.
Таблиця 6.1
Небезпечні і шкідливі чинники при роботі з ПЕОМ
|
№ п/п |
Назва фактора |
Джерела виникнення |
Характер дії |
|
|
1 |
Підвищення значення напруги в електричному ланцюзі |
Мережа електричного струму (380/220 В) |
Небезпечний |
|
|
2 |
Підвищений рівень статичної електрики |
Екран дисплея і діелектричні поверхні |
Небезпечний |
|
|
3 |
Підвищена іонізація повітря |
Статична електрика |
Шкідливий |
|
|
4 |
Підвищені рівні шуму та вібрації |
Пристрої охолодження ЕОМ, друкувальні пристрої |
Шкідливий |
|
|
5 |
Пряме та відбите світло |
Зовнішні джерела світла, діючі на екран |
Шкідливий |
|
|
6 |
Підвищена пульсація світлового потоку |
Лампи денного світла (люмінесцентні), екран монітора |
Шкідливий |
|
|
7 |
Розумове перенапруження |
Тривала розумова праця |
Шкідливий |
|
|
8 |
Підвищена запиленість повітря |
Стан системи кондиціонування і вентиляції, перевантаженість робочих місць |
Шкідливий |
|
|
9 |
Перенапруження аналізаторів |
Тривале знаходження перед монітором, шум обладнання |
Шкідливий |
|
|
10 |
Монотонність праці |
Тривале виконання однотипної праці, рідка зміна пози |
Шкідливий |
|
|
11 |
Емоційне перевантаження |
Стреси, що виникають від монотонної праці, загальної емоційної напруги, непередбачуваних невдач та проблем під час виконання завдань |
Шкідливий |
Робота на ІОЦ, у відповідності до ДСН 3.3.6.042-99, відноситься до категорії важкості робот 1б - легка. Енерговитрати складають 141-175 Вт (121-150 ккал/год.). Оптимальні значення параметрів мікроклімату для теплого і холодного періодів року з урахуванням категорії робіт, приведені у таблиці 6.2 згідно з вимогами ДОСТ 12.1.005-88 та ДСН 3.3.6.042-99.
Таблиця 6.2
Оптимальні значення параметрів мікроклімату
|
Період року |
Категорія робіт за енерговитратами |
Температура, оС |
Відносна вологість, % |
Швидкість руху повітря, м/с |
|
|
Холодний |
1б |
21-23 |
40-60 |
<0,1 |
|
|
Теплий |
1б |
22-24 |
40-60 |
<0,2 |
Норми рівнів іонізації повітря відповідно до СН 2152-80 [20, 27, 28] приведені у таблиці 6.3.
Таблиця 6.3
Рівні іонізації повітря приміщення при роботі з ЕОМ
|
Рівні іонізації |
Кількість іонів у повітря |
||
|
Максимально необхідні |
400 |
600 |
|
|
Оптимальні |
1500-3000 |
3000-5000 |
|
|
Допустимі |
50000 |
50000 |
Поверхня підлоги в приміщеннях експлуатації ПЕОМ повинна бути рівною, без вибоїн, неслизького, зручного для очищення і вологого прибирання, володіти антистатичними властивостями.
Відповідно до ДСанПіН 3.3.2.007-98. встановлюються гігієнічні вимоги, які регламентують допустиме значення поверхневого електростатичного потенціалу не більше 500 В, а напруженість електростатичного поля 15 кВ/м.
Експлуатовані ЕОМ є однофазними споживачами трьохфазної чотирьохпроводної мережі з глухозаземленою нейтраллю із напругою 380/220 В і частотою 50 Гц. Приміщення ІОЦ по ступеню небезпеки ураження людей електричним струмом згідно з ПУЕ-87 належить до категорії приміщень з підвищеною небезпекою, оскільки робочі місця розташовані таким чином, що існує можливість одночасного дотику до металевих корпусів електроустаткування та до металоконструкцій будівлі, що мають з'єднання з землею.
Джерелами шуму на ІОЦ є принтери та охолоджувальна система ЕОМ. Згідно норм у приміщенні ІОЦ рівні звуку не повинні перевищувати 50 дБА. Згідно ДОСТ 12.1.012-90 рівень вібрації для категорії 3, тип В, в умовах "комфорту” не повинен перевищувати 75 дБ. Нормою коефіціенту пульсації світлового випромінювання є 10-20%. Концентрація пилу у приміщенні не повинна перевищувати 4 . У світлий час доби на ІОЦ використовується бокове одностороннє природнє освітлення, а у темний час - загальне рівномірне штучне. Освітлення повинне забезпечувати необхідний спектральний склад світла. Значення нормативного показника КПО має бути не менш 1,5% при роботі з ЕОМ згідно нормам НПАОП 0.00-1.31-99.
Розряд зорової роботи, а також нормовані показники природного та штучного освітлення відповідно до ДБН В.2.5-28-2006 приведені у таблиці 6.4.
Таблиця 6.4. Нормовані показники природного та штучного освітлення
|
Характеристика зорової роботи |
Розряд зорової роботи |
Розмір об'єкта розпізнавання, мм |
Під розряд зорової роботи |
Характеристика фону |
Контраст об'єкта розпізнавання з фоном |
Освітлення |
||
|
Штучне, загальне, E, лк |
Природне, бокове, КПО,% |
|||||||
|
Середньої точності |
IV |
0,5 - 1 |
г |
світлий |
великий |
200 |
1,3 |
6.2 Заходи щодо нормалізації небезпечних і шкідливих факторів
Для забезпечення нормальних метеоумов в ІОЦ встановлений кондиціонер, що постійно підтримує задані кліматичні параметри в робочому просторі. У зимовий період у доповненні до центрального опалення використаються електрообігрівачі масляного типу. У літній період при зниженні в повітрі кількості водяної пари (низкою вологості повітря) застосовується зволожувач повітря.
Основними джерелами шумів в приміщенні, де робота здійснюється за допомогою ПЕОМ, є шум від самих ПЕОМ, розмова людей, система кондиціонування, шум від працюючої друкарської техніки і шум з вулиці, коридору.
Для пониження рівня шумів в приміщенні можна використовувати наступні заходи:
1. Одним з головних джерел шуму є автотранспорт, що рухається на вулиці, тому для його пониження використовуються звукоізоляційні пластикові вікна.
2. Для зниження ефекту від шумів, що створюються усередині приміщення стелі і стіни покриваються спеціальними звукопоглинальними матеріалами.
3. Основним джерелом шуму в ПЕОМ є встановлені в системному блоці вентилятори, тому слід забезпечити таку систему охолоджування, яка створювала б мінімум шуму, наприклад, використовувати вентилятори більшого діаметру, використання пасивного охолоджування усередині ПЕОМ.
4. Використання безшумної клавіатури і миші, сучасна периферійні пристрої (принтер, сканер) теж значно тихіше раніше випущених моделей
Розрядні струми статичної електрики найчастіше виникають при дотику до будь-якого з елементів ПЕОМ. Такі розряди небезпеки для людини не представляють, але окрім неприємних відчуттів вони можуть привести до виходу з ладу ПЕОМ. Для зниження величини виникаючих зарядів статичної електрики в приміщенні покриття технологічної полови слід виконувати з одношарового полівінілхлоридного антистатичного лінолеуму. Іншим методом захисту є нейтралізація заряду статичної електрики іонізованим газом. У промисловості широко застосовуються радіоактивні нетралізатори. До загальних заходів захисту від статичної електрики в приміщенні можна віднести зволоження повітря.
Відповідно до правил пристрою електроустановок для заземлення електроустановок потужністю менш 1кВ рекомендується використовувати заземлення з опором 4 Ом.
Таким чином, для захисту від дії статичної електрики впроваджуються наступні заходи:
? заземлення електроприладів;
? протирання зовнішньої поверхні монітора, клавіатури і інших пристроїв, вологою серветкою;
? щоденне вологе прибирання приміщення;
? покриття підлоги спеціальним антистатичним лінолеумом.
Для захисту від поразки електричним струмом у разі пошкодження ізоляції повинні бути застосовані окремо або в поєднанні наступні заходи захисту при непрямому дотику:
? захисне заземлення;
? автоматичне відключення живлення;
? зрівнювання потенціалів;
? вирівнювання потенціалів;
? подвійна або посилена ізоляція;
? наднизька напруга;
? захисне електричне розділення ланцюгів;
? ізолюючі приміщення зони або майданчики.
При правильно розрахованому і виконаному освітленні очі працюючого за комп'ютером протягом тривалого часу зберігають здатність добре розрізняти предмети не втомлюючись. Це сприяє зниженню професійного захворювання очей, підвищується працездатність. Раціональне освітлення відповідає ряду вимог:
? достатнє, щоб очі без напруги могли розрізняти деталі;
? постійна напруга в мережі не коливається більше ніж на 4%;
? рівномірно розподілено по робочим поверхням, щоб очам не приходилося зазнавати різкого контрасту кольорів;
? не викликає дії, яка сліпить органи зору працюючого (зменшення блищання джерел, що відбивають світло, досягається застосуванням світильників, які розсіюють світло);
? не викликає різких тіней на робочих місцях.
Задачею розрахунку є визначення необхідної потужності електричної освітлювальної установки для створення у виробничому приміщенні заданої освітленості. При проектуванні освітлювальної установки необхідно вирішити наступні основні питання:
? вибрати тип джерела світла - рекомендуються газорозрядні лампи, за винятком місць, де температура повітря може бути менш +5°С і напруга в мережі падати нижче 90 % номінального, а також місцевого освітлення (у цих випадках застосовуються лампи розжарювання);
? визначити систему освітлення (загальна локалізована або рівномірна, комбінована);
? вибрати тип світильників з урахуванням характеристик світорозподілення, умов середовища (конструктивного виконання) та інше;
? розподілити світильники і визначити їх кількість (світильники можуть матися в своєму розпорядженні рядами, в шаховому порядку, ромбоподібно);
? визначити норму освітленості на робочому місці.
Для розрахунку штучного освітлення використовують в основному три методи. Найчастіше її розраховують по світловому потоку. Для цього визначається світловий потік кожної лампи по нормуючій мінімальній горизонтальній освітленості Еmin (лк) з вираження:
F= (Emin·S·K·z) / n1·n·N, (6.1)
де F - світловий потік лампи в світильнику, лм;
S - площа приміщення, м2;
K - коефіцієнт запасу;
z - коефіцієнт нерівномірного освітлення;
n1 - коефіцієнт використання світлового потоку;
n - кількість ламп в світильнику;
N - число світильників.
Якщо освітлення здійснюється рядами люмінесцентних ламп, те вираження вирішується відносно N. Значення коефіцієнта n1 визначається по довіднику в залежності від типу світильника, коефіцієнтів відбивання стін Рс, стелі Рп, робітничій поверхні і від розмірів приміщення. Показник приміщення fi визначається з виразу:
fi= А·В/Нр· (А+В), (6.2)
де А і В - довжина і ширина освітленого приміщення, м;
Нр - висота підвісу світильника над робітничою поверхнею, м.
У випадку застосування люмінесцентних ламп потрібна кількість світильників N, яка визначається за формулою:
N=Emin·S·K·z/F·n1·n (6.3)
Поділивши число світильників N на число вибраних рядів світильників, визначають число світильників у кожному ряду.
Нехай зал має розміри А=13 м, В=7 м, h=3.2 м, стеля обладнується світильниками Л201Б з люмінесцентними лампами ЛБ80.
Рівень робітничої поверхні над полом 0,8 м, при цьому Нр=2,4 м.
Показник приміщення рівний:
fi=40/2,4 (8+5) =1,3986
По довіднику визначаємо значення коефіцієнта n1 (для значень Рс=0,5, Рп=0,3): n1=0,7. Значення коефіцієнта нерівномірного освітлення приймаємо рівним 1,1, а коефіцієнта запасу - 1,5. При загальному типі освітлення значення Emin=400 лк. Знаючи значення світлового потоку кожної лампи, можемо визначити необхідну кількість світильників:
N=400·8·5·1,5·1,1/5220·0,7·2=3 (штук)
Загальна потужність освітлювальної установки рівна:
Р=2·80·3=480 (Вт)
По результатах проведених розрахунків можна зробити висновок про те, що небезпечні і шкідливі виробничі чинники, діючи в робочій зоні, знаходяться в межах допустимих норм і їхній вплив на організм працюючих не приносить істотної шкоди здоров'ю.
6.3 Пожежна безпека
Безпечна евакуація людей при пожежі має першорядне значення в комплексі заходів щодо забезпечення пожежної безпеки. Досвід показує, що недооцінка важливості або неправильне розуміння цього моменту може привести до трагічних наслідків. Важливим і обов'язковим елементом забезпечення; безпечній евакуації людей при пожежі і інших надзвичайних ситуаціях є грамотно розроблений і правильно виконаний план евакуації.
Згідно БНіП 2.09.02-85, в будівлях і спорудах (окрім житлових будинків) при одноразовому знаходженні на поверсі більше 10 чоловік повинні бути розроблені і на видних місцях вивішені плани евакуації людей на випадок пожежі, а також передбачена система сповіщення людей про пожежу.
На об'єктах з масовим перебуванням людей на додаток до схематичного плану евакуації людей при пожежі повинна бути розроблена інструкція, що визначає дії персоналу по забезпеченню безпечної і швидкої евакуації людей, по якій не рідше за один раз в півріччя повинні проводитися практичні тренування всіх задіяних для евакуації працівників.
Плани евакуації складаються, зважаючи на особливості поведінки людей при пожежі, об'ємно-планувальні рішення будівлі (розміри і тип комунікаційних шляхів і т.п.), потужності сформованих людських потоків, режим експлуатації будівлі, що склався, активні і пасивні системи пожежної безпеки. План розміщується на видному, доступному місці.
В електронно-обчислювальній техніці пожежну небезпеку створюють прилади, що нагріваються, електро- і радіотехнічні елементи. Вони нагрівають навколишнє повітря і близько розташовані деталі і провідники. Все це може призвести до займання означених елементів, руйнування ізоляції і короткого замикання.
Для гасіння пожеж передбачена наявність первинних засобів пожежегасіння, (згідно так і пожежні крани із брезентовими рукавами, пожежні щити (1 щит на 5000м2). В кімнаті знаходиться вогнегасник (ВВ-5). При розміщенні вогнегасників виключений безпосередній вплив на них сонячних променів, опалювальних і нагрівальних пристроїв. За конструкцією, матеріалами, методами контролю, умовами змісту, обслуговуванням вогнегасник відповідає вимогам Правил пристрою і безпечної експлуатації судин, що працюють під тиском.
Пожежа в приміщенні обчислювального центру відноситися до класу Е - пожежі, пов'язані з горінням електроустановок, що знаходяться під напругою. Відповідно до "Правил пожежної безпеки в Україні" при захисті приміщень ЕОМ, слід використовувати порошкові та вуглекислові вогнегасники з урахуванням гранично допустимої концентрації вогнегасної речовини. Заряди вогнегасників слід перевіряти не рідше за один раз на рік зважуванням з точністю до 10г. Розміщення вогнегасників в коридорах, проходах не повинно перешкоджати безпечній евакуації людей. Їх слід розташовувати на видних місцях поблизу від виходів з приміщень на висоті не більше 1,5 м.
Висновки
Імітаційне моделювання - це метод дослідження, при якому система, що вивчається, замінюється моделлю з достатньою точністю описує реальну систему і з нею проводяться експерименти з метою отримання інформації про цю систему. Експериментування з моделлю називають імітацією. Імітаційне моделювання - це окремий випадок математичного моделювання. Існує клас об'єктів, для яких з різних причин не розроблені аналітичні моделі, або не розроблені методи рішення одержаної моделі. В цьому випадку математична модель замінюється імітатором або імітаційною моделлю.
На відміну від аналітичного імітаційне моделювання знімає більшість обмежень, пов'язаних з можливістю відображення в моделях реального процесу функціонування системи, яку досліджують, динамічної взаємної обумовленості поточних і наступних подій, комплексного взаємозв'язку між параметрами і показниками ефективності системи тощо. Хоч імітаційні моделі в деяких випадках не такі лаконічні як аналітичні, проте вони можуть бути як завгодно близькими до системи, яку моделюють, і простими у використанні. Це дає змогу застосовувати імітаційне моделювання як універсальний підхід для прийняття рішень в умовах невизначеності, враховуючи в моделях навіть ті чинники, які важко формалізувати, а також використовувати головні принципи системного підходу для розв'язування практичних задач.
Результатом виконання дипломної роботи є побудова моделі розподілу ресурсів в мережах сервісу Triple Play та програмна реалізація системи, що дозволяє отримувати основні показники ефективності досліджуваної СМО і будувати графіки залежності на основі статистичних даннях.
Розроблена система ілюструє особливості застосування теорії систем масового обслуговування стосовно вирішення задач телекомунікації та може бути корисна інженерам, що займаються розробкою і аналізом мереж Triple Play-сервісу.
Список літератури
1. Вентцель Е. С, Овчаров Л.А. Прикладные задачи теории вероятностей. - М., 1983
2. Гаевский А. Разработка программных приложений на Delphi 7 - М.: Киев, 2003.
3. Глинский Я.Н., Анохин В.Е., Ряжская В.А. Turbo Pascal 7.0 и Delphi. Учебное пособие. СПб.: ДиаСофтЮП, 2003.
4. Грэхем И. Объектно ориентированные методы. - М.: Издательский дом "Вильямс", 2004
5. Дарахвелидзе П.Г., Марков Е.П. Delphi - среда визуального программирования. СПб.: BHV - Санкт-Петербург, 2009.
6. Жериовий Ю.В. Марковські моделі масового обслуговування. - Львів. 2004.
7. Жерновин Ю.В. Імітаційне моделювання систем масового обслуговування: Практикум. - Львів: Видавничий центр ЛНУ. 2007.
8. Ивченко Г. К, Каштанов В.Л., Коваленко И.Н. Теория массового обслуживания. - М. 1982.
9. Климова Л.М. "Delphi 7. Самоучитель. М.: ИД КУДИЦ-ОБРАЗ, 2005.
10. Корнышев Ю.Н., Пшеничников А.П., Харкевич А.Д. Теория телетрафика: Учебник для вузов. - М.: Радио и связь, 1996.
11. Крылов В.В. Теория телетрафика (Основы теории систем массового обслуживания для задач телекоммуникаций) - Н. Новгород: НГТУ, 2000.
12. Крылов В.В., Самохвалова С.С. Теория телетрафика и ее приложения. - СПб.: БХВ-Петербург, 2005.
13. Кудрявцев Е.М. Основы имитационного моделирования различных систем. - М. 2004.
14. Мадрел Тео. Разработка пользовательского интерфейса/ Пер. с англ. - М.: ДМК, 2001.
15. Немнюгин С.А. Программирование - CПб.: Питер, 2000.
16. Орлов И.А. Эксплуатация и ремонт ЭВМ, организация работы ВЦ. Москва - 2001.
17. Ревнич Ю.В. Нестандартные приемы программирования на Delphi. - СПб.: БХВ-Петербург, 2005.
18. Ремизов Н. Delphi - CПб.: Питер, 2007.
19. Таненбаум Э. Компьютерные сети.4-е изд. - СПб.: Питер, 2003.
20. Фараонов В. Система программирования Delphi. CПб.: БХВ-Петербург, 2005.
21. Ханекамп Д. Вилькен П. Программирование под Windows/ Пер. с нем. - М.: ЭКОМ, 2006.
22. Шварц М. Сети связи: протоколы, моделирование и анализ. В 2-х с англ. - М: Наука, 1992.
23. Artifex 4.2 Modeling Guide. - ARTIS Software corporation.
24. Cooper R. B. Introduction to queueina theory. - New York. 1981.
25. Leland W. E., Taqqu M. S., Willinger W., Wilson D. V. On the self-similar nature of Ethernet traffic // IEEE Transaction on networking. - Vol.12. - 1994. - № 1. - P.2-15.
26. Medhi J. Stochastic models in queueing theory. - Academic Press, 2003.
27. Norros Ilkka. A storage model with self-similar input. - Queueing Systems, 1994.
28. j@alba.ua - адрес автора
29. http://www.intuit.ru // Интернет-университет информационных технологий
30. http://ru. wikipedia.org // Свободная Интернет-энциклопедия
31. http://algolist. manual.ru // Исходные коды и книги по алгоритмам
32. http://www.delphisources.ru // Программирование на Delphi
33. http://www.delphimaster.ru // Мастера Delphi
Размещено на Allbest.ru
Подобные документы
Створення навчальної програми для вирішення системи лінійних рівнянь різними методами. Детальне покрокове рішення та довідкова теоретична інформація. Структура і функціональне призначення модулів програмного продукту, основні елементи його інтерфейсу.
курсовая работа [1,9 M], добавлен 20.05.2015Поняття та призначення технології скрінкастінгу. Огляд програм та сервісів для запису відео з екрану монітора. Основні концепції створення додатків у середовищі Wіndows. Особливості написання програм у середовищі Delphі. Програмна реалізація системи.
дипломная работа [8,5 M], добавлен 22.10.2012Общая характеристика технологии Plug and Play, ее структура и принцип действия, оценка преимуществ и недостатков, системные требования для бесперебойной работы. Основная цель реализации Plug and Play и ее возможности, спецификация интерфейса драйверов.
реферат [17,4 K], добавлен 05.05.2010Аналіз технічного забезпечення, вибір інструментального програмного забезпечення та середовища розробки програм. Створення класів для реалізації необхідних функцій для роботи програмного засобу. Розробка інтерфейсу для користувача та лістинг програми.
курсовая работа [343,9 K], добавлен 24.08.2012Середовище Delphi як засіб розробки комп'ютерних систем для роботи з базами даних. Основи технології ADO та особливості її застосування в Delphi. Опис та етапи розподілу інформаційних потоків на виробничій дільниці автоматики аглодоменного виробництва.
дипломная работа [1,9 M], добавлен 26.10.2012Технології об'єктно-орієнтованого аналізу та проектування інформаційних систем. Історія та структура мови UML. Опис функціональної моделі засобами UML. Використання UML в проектуванні програмного забезпечення. Характеристика CASE-засобів Visual Paradigm.
дипломная работа [7,9 M], добавлен 26.05.2012Характеристика об’єкта автоматизації, вимоги до системи, склад та зміст системи. Розробка функціональної схеми програмного продукту. Тестування підпрограми програмного продукту. Розробка бази даних та налаштування ECO компонент в Borland Developer Studio.
практическая работа [1,8 M], добавлен 05.06.2014Delphi як візуальне середовище розробки програмного забезпечення. Створення автоматизованої системи відстеження дзвінків з мобільних телефонів працівниками правоохоронних органів. Основи технології ACTIVEX DATA OBJECTS. Функціональні можливості системи.
дипломная работа [5,0 M], добавлен 26.10.2012Розробка програми для моделювання роботи алгоритму Дейкстри мовою C# з використанням об’єктно-орієнтованих принципів програмування. Алгоритм побудови робочого поля. Програмування графічного інтерфейсу користувача. Тестування програмного забезпечення.
курсовая работа [991,4 K], добавлен 06.08.2013Розробка програми для реалізації системи, що забезпечує автоматичне управління та моделювання зміни музичних програм на радіостанції з використанням засобів Microsoft Visual. Програмна реалізація інтерфейсу та процесу моделювання роботи системи.
курсовая работа [1,7 M], добавлен 08.01.2012
