Основи психології та педагогіки

а) демократизація;

б) актуалізація;

в) самореалізація;

г) ідеалізація;

д) соціалізація.

9. НЕ є стилями керівництва:

а) авторитарний;

б) демократичний;

в) дипломатичний;

г) харизматичний;

д) ліберальний.

10. Сім'я, шкільний клас, студентська група, трудовий колектив - це перелік:

а) малих соціальних груп;

б) вторинних соціальних груп;

в) умовних соціальних груп.

11. Об'єктом педагогіки є:

а) психологічні особливості особи;

б) методи педагогічного дослідження;

в) педагогічний процес;

г) вчення про принципи побудови теорії.

12. Метод навчання, коли учитель, спираючись на знання і досвід учнів, за допомогою питань підводить їх до засвоєння нових знань, називається:

а) розповіддю;

б) поясненням;

в) лекцією;

г) бесідою.

ЛІТЕРАТУРА

1. Андреева О. А. Техника тренировки памяти / О. А. Андреева. - Екатеринбург : НЕССИ-Пресс, 1992. - 192 с.

2. Андриенко Е. В. Социальная психология: учеб. пособие / Е. В. Андриенко. - М. : Академия, 2001. - 264 с.

3. Аргайл М. Психология счастья М. Аргайл. - М. : Прогресс, 1990. - 336 с.

4. Асмолов А. Г. Психология личности. Принципы общепсихологического анализа: учебник / А. Г. Асмолов. - М. : МГУ, 1990. - 367 с.

5. Ассанджоли Р. Психосинтез: теория и практика / Р. Ассанджоли. - М. : REFL-book, 1994. - 320 с.

6. Безпалько О. В. Соціальна педагогіка: в схемах і таблицях: навч. посібник О. В. Безпалько. - К. : Центр навч. літератури, 2003. - 137 с.

7. Болтівець С. I. Практична психологія. Методи вивчення особистості / С. I. Болтівець, Н. А. Бастуй, С. В. Васьківська. - Вип. I. - Суми : Мрія, 1992. - 440 с.

8. Бондар В. І. Дидактика: підручник В. І. Бондар. - К. : Либідь, 2005. - 264

9. Берн Э. Игры, в которые играют люди. Люди, которые играют в игры / Э. Берн. - СПб. : Лениздат, 1992. - 400 c.

10. Берн Э. Трансактный анализ и психотерапия / Э. Берн. - М. : Братство, 1992. - 224 c.

11. Вітвицька С. С. Основи педагогіки вищої школи: метод. посібник / С. С. Вітвицька - К. : Центр навч. літератури, 2003.- 316 с.

12. Власова О. І. Педагогічна психологія: навч. посібник / О. І. Власова. - К. : Либідь, 2005. - 400 с.

13. Вознюк Н. М. Етико-педагогічні основи формування особистості: навч. посібник / Н. М. Вознюк. - К. : Центр навч. літератури, 2005. - 196 с.

14. Волкова Н. П. Педагогіка: навч. посібник / Н. П. Волкова - К. : Академія, 2003. - 576 с.

15. Выготский Л. С. Психология / Л. С. Выготский. - М. : ЭКСМО-Пресс, 2000. - 1008 с.

16. Галузяк В. М. Педагогіка: навч. посібник / В. М. Галузяк, М. І. Сметанський, В. І. Шахов. - Вінниця : РВВ ВАТ “Віноблдрукарня”, 2001. - 200 с.

17. Гамезо М. В. Атлас по психологии / М. В. Гамезо, И. А. Домашенко. - М. : Просвещение, 1998. - 272 с.

18. Герасіна Л. М. Конфліктологія: підручник / Л. М. Герасіна, М. І. Панов, Н. П. Осіпова та ін. - Харків : Право, 2002. - 256 c.

19. Герасимова І. Г. Педагогіка та психологія в системі професійної підготовки фахівців з вищою технічною освітою / І. Г. Герасимова // Вісник ВПІ. - 2003. - № 5. - С. 93 - 96.

20. Гиппенрейтер Ю. Б. Введение в общую психологию / Ю. Б. Гиппенрейтер. - М. : ЧеРо, 1996. - 336 с.

21. Годфруа Ж. Что такое психология: в 2-х т / Ж. Годфруа. - М. : Мир, 1992. 376 c.

22. Головаха Е. И. Психология человеческого взаимопонимания / Е. И. Головаха, Н. В. Панинос. - К. : Политиздат, 1989. - 189 c.

23. Голубева Э. А. Способности и индивидуальность / Э. А. Голубева. - М. : Прометей, 1993. - 304 с.

24. Гришина Н. В. Психология конфликта / Н. В. Гришина. - СПб. : Питер, 2006. - 464 c.

25. Гура О. І. Вступ до спеціальності “Педагогіка вищої школи”: навч. посібник / О. І. Гура. - К. : Центр навч. літератури, 2005. - 224 с.

26. Дейл Карнегі. Як завойовувати друзів та впливати на людей / Дейл Карнегі. - Харків : Промінь, 2001. - 560 c.

27. Джелалі В. О. Психологія вирішення конфліктів: навч. посібник / В. О. Джелалі. - Харків-Київ : Р.И.Ф., 2006. - 320 с.

28. Дружинин В. Н. Психология общих способностей / В. Н. Дружинин. - СПб. : Изд-во Питер-Ком, 1999. - 368 с.

29. Дружинин Н. Развитие и диагностика способностей / Отв. ред. Н. Дружинин, В. Шариков. - М. : ПЕРСЭ, 1991. - 480 с.

30. Дубравська Д. М. Основи психології: навч. посібник / Д. М. Дубравська. - Львів : Світ, 2001. - 296 с.

31. Дуткевич Т. В. Конфліктологія з основами психології управління: навч. посібник / Т. В. Буткевич. - К. : Центр навч. літератури, 2005. - 456 c.

32. Ждан А. И. История психологии: от Античности до наших дней / А. И. Ждан. - М. : МГУ, 1990. - 367 с.

33. Забродський М. М. Педагогічна психологія: курс лекцій / М. М. Забродський. - К. : МАУП, 2000. - 189 с.

34. Занюк С. С. Психологія мотивації та емоцій: навч. посібник / С. С. Занюк. Луцьк : Вид. Волинського держ. університету, 1997. - 180 с.

35. Зазыкин В. Г. Психология в рекламе / В. Г. Зазыкин. - М. : Дата Стром, 1992. - 64 c.

36. Зарецкая Е. Н. Деловое общение Е. Н. Зарецкая. - М. : Дело, 2002. - 696 c.

37. Зимбардо Ф. Социальное влияние / Ф. Зимбардо, М. Ляйпе. - СПб. : Питер, 2000. - 448 c.

38. Иванов В. И. Политическая психология / В. И. Иванов. - М., 1990. - 218 с.

39. Иванов Е. Ф. Психология мышления и памяти: учеб. пособие / Е. Ф. Иванов. - X. : ХГУ, 1990. - 387 с.

40. Иванников В. А. Психологические механизмы волевой регуляции / В. А. Иванников. - М. : МГУ, 1991. - 140 с.

41. Изард К. Психология эмоций / К. Изард. - СПб. : Питер, 2000. - 464 с.

42. Ильин П. М. Психология воли П. М. Ильин. -- СПб. : Кондор, 2000. - 78

43. Ішмуратов А. Т. Конфлікт і згода / А. Т. Ішмуратов. - К. : Наукова думка, 1996. - 190 с.

44. Карелина А. А. Психологические тесты: в 2-х т. / Под. ред. А. А. Карелина. - М. : ВЛАДОС, 2003. - 248 с.

45. Карпенчук С. Г. Теорія і методика виховання: навч. посібник / С. Г. Карпенчук. - К. : Вища школа, 2005. - 180 с.

46. Кириленко Т. С. Психологія: емоційна сфера особистості: навч. посібник / Т. С. Кириленко. - К. : Либідь, 2007. - 256 с.

47. Киричук О. В. Основи психології: підручник / О. В. Киричук, В. А. Роменець. - К. : Либідь, 2002. - 632 c.

48. Клейберг Ю. А. Психология девиантного поведения / Ю. А. Клейберг. - М. : Профиздат, 2001. - 454 с.

49. Клименко В. В. Психологія творчості: навч. посібник / В. В. Клименко. - К. : Центр навч. літератури, 2006. - 480 с.

50. Кондрашова Л. В. Педагогіка в запитаннях і відповідях: навч. посібник / Л. В. Кондрашова, О. А. Пермяков та ін. - К. : Знання, 2006. - 252 с.

51. Корнелиус Х. Выиграть может каждый / Х. Корнелиус, Ш. Фэйр. - М. : Стрингер, 1992. - 116 с.

52. Кричевский Р. Л. Психология малой группы: теоретический и прикладной аспекты Р. Л. Кричевский, Е. М. Дубовская. - М. : Изд-во МГУ, 1991. - 207 c.

53. Кроник А. В главных ролях: Вы, Мы, Он, Ты, Я. Психология значимых отношений / А. Кроник, К. Кроник. - М. : Мысль, 1989. - 86 c.

54. Крысько В. Г. Социальная психология: словарь-справочник / В. Г. Крысько. - Минск : Харвест, 2001. - 688 c.

55. Кубрак О. В. Етика ділового та повсякденного пілкування: навч. посібник О. В. Кубрак. - Суми : ВТД “Університетська книга”, 2001. - 288 с.

56. Кузьмінський А. І. Педагогіка: підручник / А. І. Кузьмінський, В. А. Омельяненко. - К. : Знання-прес, 2003. - 418 с.

57. Кутішенко В. П. Вікова та педагогічна психологія (курс лекцій): навч. посібник / В. П. Кутішенко. - К. : Центр навч. літератури, 2005. - 128 c.

58. Лабиринты одиночества: пер. с англ. / Под. ред. Н. Е. Покровского. - М. : Прогресс, 1989. - 624 с.

59. Лапп Д. Улучшаем память в любом возрасте: пер. с франц. / Д. Лапп.- М. : Мир, 1993. - 240 с.

60. Левчук Л. Т. Психоаналіз: історія, теорія, мистецька практика / Л. Т. Левчук. - К. : Либідь, 2002. - 255 c.

61. Леонгард К. Акцентуированные личности / К. Леонгард. - К. : Эксмо-Пресс, 2001.- 544 с.

62. Леонтьев Д. А. Очерк психологии личности / Д. А. Леонтьев. - М. : Смысл , 1997. - 64 с.

63. Ликсон Ч. Конфликт: семь шагов к миру / Ч. Ликсон. - М. : СПб. : Питер, 1997. - 149 с.

64. Лозниця В. С. Психологія і педагогіка: основні положення: навч. посібник В. С. Лозниця. - К. : ЕксОб, 1999. - 303 с.

65. Ложкин Г. В. Практическая психология конфликта: учеб. пособие / Г. В. Ложкин, Н. И. Повякель. - К. : МАУП, 2000. - 256 c.

66. Максименко С. Д. Загальна психологія: навч. посібник / С. Д. Максименко. - К. : Центр навч. літератури, 2004. - 272 с.

67. Марцинковская Т. Д. История психологии: учебн. пособие / Т. Д. Марцинковская. - М. : Изд. центр “Академия”, 2001. - 291с.

68. Маслоу А. Психология бытия / А. Маслоу. - М. : Ваклер, 1997. - 300 с.

69. Майерс Д. Социальная психология / Д. Майерс. - СПб. : Питер, 1997. - 686 c.

70. Мацко Л. А. Методичні вказівки до виконання лабораторних робіт з дисципліни “Основи психології та педагогіки” / Л. А. Мацко, М. Д. Прищак, Т. В. Первушина. - Вінниця : ВНТУ, 2006. - 67 с.

71. Мокшанцев Р. И. Психология рекламы : учеб. пособие / Р. И. Мокшанцев. М. : ИНФРА, 2001. - 228 c.

72. Мокшанцев Р. И. Социальная психология : учеб. пособие / Р. И. Мокшанцев, А. В. Мокшанцева. - М. : “ИНФРА-М”, 2001. - 408 с.

73. Морозов А. В. Деловая психология / А. В. Морозов. - СПб. : Союз, 2000. 576 с.

74. Москаленко В. В. Соціальна психологія : підручник / В. В. Москаленко. - К. : Центр навч. літератури, 2005. - 624 c.

75. Мойсеюк Н. Є. Педагогіка: навч. посібник / Н. Є. Мойсеюк. - К. : Гранмна, 2001. - 608 с.

76. М'ясоїд П. А. Загальна психологія: навчальний посібник / П. А. М'ясоїд. К. : Вища школа, 2001. - 487 с.

77. Немов Р. С. Психология / Р. С. Немов. - М. : Просвещение, 1995. - 500 с.

78. Немов Р. С. Психология. Психодиагностика / Р. С. Немов. - Кн. 3. - М. : ВЛАДОС, 1998. - 632 с.

79. Немов Р. С. Психология: Словарь-справочник: В 2-х ч. Ч.1 / Р. С. Немов. М. : Владос-ПРЕСС, 2003. - 304 с.

80. Немов Р. С. Психология: в 3-х т. / Р. С. Немов. - М. : Просвещение, 1995. 631 с.

81. Обозов Н. Н. Психология межличностных отношений / Н. Н. Обозов. - К. Наукова думка, 1990. - 191 c.

82. Ольшанский Д. В. Психология мас / Д. В. Ольшанский. - СПб. : Питер, 2002. - 363 c.

83. Орбан-Лембрик Л. Е. Соціальна психологія: підручник: у 2-х кн. Кн.1: Соціальна психологія особистості і спілкування / Л. Е. Орбан-Лембрик. - К. : Либідь, 2004. - 574 c.

84. Орбан-Лембрик Л. Е. Соціальна психологія: Підручник: у 2-х кн. Кн. 2: Соціальна психологія груп. Прикладна соціальна психологія / Л. Е. Орбан-Лембрик. - К. : Либідь, 2006. - 560 c.

85. Осипова А. А. Манипуляции в общении и их нейтрализация: умей сказать нет! / А. А. Осипова. - Ростов н/Д : Феникс, 2006. - 220 c.

86. Палеха Ю. І. Етика ділових відносин: навч. посібник / Ю. І. Палеха. - К. : Кондор, 2008.- 356 с.

87. Панок В. Основи практичної психології: підручник / В. Панок, Т. Титаренко, Н. Чепелєва та ін. - К. : Либідь, 2003. - 536 с.

88. Пашукова Т. І. Практикум із загальної психології / За ред. Т. І. Пашукової. - К. : Т-во “Знання”, КОО, 2000. - 204 с.

89. Панкратов Ф. Г. Рекламная деятельность / Ф. Г. Панкратов. - М. : Маркетинг, 2001. - 364 c.

90. Педагогіка : хрестоматія / Уклад.: А. І. Кузьмінський, В. Л. Омеляненко. - К. : Знання-Прес, 2006. - 700 с.

91. Педагогічний словник / За ред. М. Д. Ярмаченка. - К. : Педагогічна думка, 2001. - 516 с.

92. Первин Л. Психология личности: Теории и исследования / Л. Первин, О. Джон. - М. : Аспект Пресс, 2000. - 607 с.

93. Пиз А. Язык телодвижений: Как читать мысли других по их жестам / А. Пиз. - СПб. : Изд. дом “Рутенберг”, 2000. - 272 c.

94. Прикладная конфликтология: хрестоматия / Сост. К. В. Сельченок. - Минск : Харвест, 1999. - 624 c.

95. Психология: Словарь / Под общ. ред. А. В. Петровского. - М. : Политиздат, 1990. - 494 с.

96. Рибалка В. В. Психологія розвитку творчої особистості / В. В. Рибалка. - К. : ІЗМН, 1996. - 236 с.

97. Реан A. A. Социальная педагогическая психология / A. A. Реан, Я. Л. Коломинский. - СПб. : Питер, 1999. - 400 c.

98. Роджерс К. Клиентоцентрированная терапия / К. Роджерс. - М. : Ваклер, 1997. - 436 с.

99. Романов В. Я. Психология внимания / В. Я. Романов, В. А. Роменец, Ю. Б. Дормашев. - М. : Тривола, 1995. - 347 с.

100. Роменець В. А. Історія психології ХІХ-початку XX століття: навч. посібник / В. А. Роменець. - К. : Вища школа, 1995. - 614 с.

101. Роменець В. А. Психологія творчості: навч. посібник / В. А. Роменець. К. : Либідь, 2001. - 288 с.

102. Рубинштейн С. Л. Основы общей психологии / С. Л. Рубинштейн. - СПб. : Питер, 2000. - 712 с.

103. Рундестам К. Групповая психотерапия / К. Рундестам. - СПб. : Питер, 1998. - 384 с.

104. Русинка І. І. Психологія : навч. посібник / І. І. Русинка - К. : Знання, 2007. - 367 с.

105. Сабуров А. С. Психология : курс лекций / А. С. Сабуров. - К. : Лекс, 1996. - 205 c.

106. Селье Г. Стресс без дистресса / Г. Селье. - М. : Прогресс, 1982. - 127 с.

107. Семенова А. В. Основи психології і педагогіки: навч. посібник / А. В. Семенова, Р. С. Гурін, Т. Ю. Осипова. - К. : Знання, 2006. - 319 с.

108. Скотт Дж. Г. Конфликты: пути их преодоления / Дж. Г. Скотт. - К. : Внешторгиздат, 1991. - 191 с.

109. Скрипченко О. В. Загальна психологія: підручник / О. В. Скрипченко, Л. В. Долинська, З. В. Огороднійчук. - К. : Либідь, 2005. - 464 с.

110. Скрипченко О. Загальна психологія: навч. посібник / О. Скрипченко, Л. Долинська, З. Огороднійчук та ін. - К. : “А.П.Н.”, 1999. - 463 с.

111. Смит И. Современные системы психологи / И. Смит. - СПб. : Прайм-ЕВРОЗНАК, 2003. - 384 с.

112. Степанов О. М. Основи психології і педагогіки: навч. посібник / О. М. Степанов, М. М. Фіцула. - К. : Академвидав, 2005. - 520 с.

113. Столяренко Л. Д. Основы психологии / Л. Д. Столяренко. - Ростов-на-Дону : Феникс, 1997. - 721 с.

114. Столяренко А. М. Психология и педагогика: учеб. пособие / А. М. Столяренко. - М. : ЮНИТИ-ДАНА, 2004. - 423 с.

115. Трухін І. О. Соціальна психологія спілкування: навч. посібник / І. О. Трухін. - К. : Центр навч. літератури, 2005. - 335 c.

116. Тульчинский Г. Л. Разум, воля, успех / Г. Л. Тульчинский. - СПб. : Изд-во ЛГУ, 1990. - 215 с.

117. Український педагогічний словник / С. Гончаренко. - К. : Либідь, 1997. 376 c.

118. Фіцула М. М. Педагогіка: навч. посібник / М. М. Фіцула. - Тернопіль : Навчальна книга, 1997. - 192 с.

119. Фрейд З. Толкование сновидений / З. Фрейд. - К. : Здоров'я, 1991. - 384 с.

120. Фромм Э. Душа человека / Э. Фромм. - М. : Республика, 1992. - 402 с.

121. Холодная М. А. Психология интеллекта: парадоксы исследования / М. А. Холодная. - М. : Томск, Барс, 1997. - 392 c.

122. Цигульська Т.Ф. Загальна та прикладна психологія: навч. посібник / Т. Ф. Цигульська. - К. : Наукова думка, 2000. - 192 с.

123. Цимбалюк І. М. Психологія / І. М. Цимбалюк. - К. : Професіонал, 2004. 214 с.

124. Цимбалюк І. М. Психологія спілкування: навч. посібник / І. М. Цимбалюк.- К. : ВД Професіонал, 2004. - 304 c.

125. Цюрупа М. В. Основи конфліктології та теорії переговорів: навч. посібник / М. В. Цюрупа. - К. : Кондор, 2004. - 182 c.

126. Шостром Э. Анти-Карнеги / Э. Шостром. - Минск : Попурри, 1996. - 398 c.

127. Шихи Г. Возрастные кризисы. Ступени личностного роста / Г. Шихи. - СПб. : “Ювента”, 1999. - 434 с.

128. Шульц Д. История современной психологии / Д. Шульц, С. Шульц. - СПб. : Евразия, 1998. - 528 с.

129. Юнг К. Г Психологические типы / К. Г. Юнг. - М. : ООО “Попурри”, 1998. - 656 с.

ТЕРМІНОЛОГІЧНИЙ СЛОВНИК

А

Абстрактне мислення (abstract thinking) - один із різновидів людського мислення. Сутність А. м. полягає у виробленні понять, суджень, умовиводів і здатності оперувати ними. Абстрактне (понятійне) мислення виростає на ґрунті узагальнення даних емпіричного пізнання.

Авторитарний (директивний, вольовий) стиль керівництва (authoritative style of management) - базується на жорсткому способі управління, недопущенні ініціативи, тотальному контролі.

Авторитет (authority) - загальновизнаний вплив окремої людини або колективу, організації у різних сферах суспільного життя, що ґрунтується на знаннях, високих моральних якостях, досвіді.

Агресивність (aggression) (від. фр. agressif - визивний, войовничий) - емоційний стан і риса характеру людини, що супроводжується імпульсивною активністю поведінки, афективними переживаннями - гнівом, злістю, ненавистю, ворожістю, прагненням заподіяти іншому травму (фізично або морально). В агресивному стані особа може повністю втрачати самоконтроль. Агресивність може бути спрямована і на себе.

Аналіз (analysis) - мисленнєва операція, сутність якої полягає в уявному здійсненні поділу цілого на частини, елементи, у виділенні окремих його ознак.

Аналізатори (analyzers) - це нервовий апарат, який здійснює функцію аналізу і синтезу подразників, що зумовлено впливом внутрішнього та зовнішнього середовищ на людину.

Асертивність (assertion) - визначається як “неконфліктна поведінка”, “уміння вирішувати конфлікти”, поведінка людини (включаючи конфліктні ситуації) на основі таких якостей: 1) повага до себе, почуття власної гідності, чесність, протидія маніпуляції; 2) повага до інших, дружелюбність, визнання права інших на власну точку зору, позицію; невикористання стосовно інших маніпулятивних технологій; 3) використання при вирішенні конфліктних ситуацій принципу співробітництва.

Асоціація (association) - соціальна група, в якій відсутня об'єднуюча їх спільна діяльність, організація та управління і в якій взаємовідносини опосередковуються особисто значимими цілями спілкування.

Афект (affect) - короткочасне, бурхливе переживання людини (гнів, лють, жах, відчай, раптова радість), що виникає, як правило, у відповідь на сильний подразник. У стані А. знижується здатність людини осмислювати значення своїх дій і керувати ними.

Б

Безумовний рефлекс (unconditional reflex) - відносно постійні успадковано закріплені реакції організму на певні впливи зовнішнього середовища, що відбуваються за допомогою нервової системи.

Біхевіоризм (behaviourism) (з англ. behaviour - поведінка) - напрям в американській психології ХХ ст., який зводить психіку до різних форм поведінки як сукупності реакцій організму на стимули зовнішнього середовища. Тому особистість в цій теорії - це сукупність реакцій поведінки, які притаманні даній людині, це організована і відносно стійка система навиків. Формула “стимул - реакція” (S - R) провідна в біхевіоризмі.

В

Витіснення (oust) - механізм психологічного захисту особистості у психоаналітичній теорії; процес, у результаті якого неприйнятні для особи думки, спогади, переживання, потяги витісняються із свідомості у сферу несвідомого.

Виховання (education)- організований педагогічний процес, у ході якого здійснюється цілеспрямований вплив на людину із метою розвитку її духовності, формування певних якостей.

Виховна система (education system) - сукупність цілей, завдань, змісту, форм та методів, поєднаних з метою розвитку особистості, групи, колективу.

Виховне навчання (training education) - дидактичний принцип, за допомогою якого досягається органічний зв'язок між набуванням знань, умінь, навичок, засвоєнням досвіду творчої діяльності та формуванням емоційно-ціннісного ставлення до світу, один до одного, до засвоюваного навчального матеріалу.

Відчуття (feeling, sensation) - психічний процес, що полягає у відображенні мозком окремих властивостей та якостей предметів і явищ об'єктивного світу, а також станів організму при безпосередньому впливі подразників на відповідні органи чуттів.

Вікова психологія (age psychology) - галузь психологічних знань, що вивчає вікові особливості психічного розвитку людини. Поділяється на дитячу психологію, психологію підлітка, юнака, дорослої людини, людини похилого віку.

Вміння (ability) - засвоєний суб'єктом спосіб виконання дій, який забезпечується сукупністю набутих знань і навичок.

Воля (will) - внутрішня активність особистості, пов'язана з вибором мотивів, цілепокладанням, прагненням до досягнення мети, зусиллям до подолання перешкод, мобілізацією внутрішньої напруженості, здатністю регулювати спонукання, можливістю приймати рішення та гальмувати поведінкові реакції.

Вольовий процес (will process) - психічний процес свідомої і цілеспрямованої регуляції людиною своєї діяльності та поведінки з метою досягнення бажаної мети.

Вольові якості (will characteristics) - відносно стійкі, незалежні від конкретної ситуації психічні утворення, що засвідчують досягнутий особистістю рівень свідомої саморегуляції поведінки, її влади над собою.

“Воно” (it) - в теорії З. Фрейда безсвідома частина психіки, яка містить у собі біологічні вроджені інстинкти, потяги (сексуальні, агресивні).

Г

Гуманістична психологічна теорія (humanistic psychological theory) - (від лат. нumanuс - людяний) - напрям в сучасній психології (виник в 50-ті роки ХХ ст.). Теорія названа гуманістичною, тому що визнає своїм предметом особистість як унікальну цілісну систему, яка є не чимось заданим, а відкритою можливістю самоактуалізації, яка базується на вірі і можливості розквіту кожної людини, якщо дати їй можливість вибирати свою долю і направляти її.

Д

Демократичний стиль керівництва (democratic style of management) - стиль базується на колегіальності прийняття рішень, врахуванні думок і, по можливості, побажань підлеглих, передачі частини повноважень підлеглим; стиль заохочення, ініціативи.

Депресія (depression) - відчуття пригніченості, песимізму, занепаду духовних сил. Виникає внаслідок деяких психічних і загальних захворювань або як реакція на важкі життєві ситуації (смерть рідних, втрата життєвої перспективи, розчарування в чомусь або в комусь). Депресивний розлад, що буває за певних обставин у кожної людини, потрібно відрізняти від клінічної депресії як психічної хвороби.

Дидактика (didactics) (з грецьк. didaktikos - повчаючий, didasko - вивчаючий) - розділ педагогіки, наука (система знань), що вивчає і розробляє цілі, зміст, методи, організацію навчання.

Дифузійна група (diffusion group) - неорганізована або випадково організована соціальна група (глядачі, екскурсія, натовп тощо).

Довготривала пам'ять (long-term memory) - виявляється в процесі набування й закріплення знань, умінь і навичок, розрахованих на тривале зберігання та наступне використання в діяльності людини.

Довільна пам'ять (free memory) - вид пам'яті, що характеризується усвідомленням мети щось запам'ятати.

Довільна увага (free attention) - це свідомо спрямоване зосередження особистості на предметах і явищах навколишньої дійсності, на внутрішній психічній діяльності. Довільна увага своїм головним компонентом має волю.

Дух (spirit) - сутність, смисл буття як людського буття.

Духовність (spirituality) - внутрішній стан людини, який є результатом розгортання, актуалізації смислу людського буття - духу - на основі самопізнання, самовизначення, самотворчості, самоактуалізації особистості. Д. характеризується онтологічністю, телеологічністю, аксіологічністю, синтетичністю.

Душа (soul) - внутрішній світ людини, частина людської особистості, що є центром її духовного життя.

Е

Екологічна психологія (ecological psychology) - вивчає психологічні аспекти поліпшення природних умов життєдіяльності людини та виховує екологічну свідомість.

Економічна психологія (economical psychology) - вивчає психологічні основи економічної діяльності індивіда, психологію бізнесменів, менеджерів.

Екологічне виховання (ecological training) - передбачає виховання у людини дбайливого ставлення до природи, історичних пам'ятників, необхідності їх збереження.

Експеримент (experiment) - метод психологічного дослідження, специфіка якого полягає в тому, що в ньому продумано створюється штучна ситуація, у якій досліджувана властивість виявляється найкраще і її можна точніше і легше оцінити. Існують такі види експериментів: природний, лабораторний.

Екстраверсія (extraversion) (від лат. extra - назовні, versio - направляю) спрямованість, в силу організації нервових процесів, відчуттів, переживань та інтересів індивіда, до зовнішнього світу. Осіб, для яких характерна екстраверсія, називають екстравертами.

Емоції (emotions) - це особливий клас психічних явищ, що відображає у формі безпосереднього, швидкоплинного переживання важливість для життєдіяльності індивіда певних явищ і ситуацій, які діють на нього.

Емоційна пам'ять (emotional memory) - виявляється в за-пам'ятовуванні людиною своїх емоцій та почуттів. Запам'ятовуються не стільки самі по собі емоції, скільки предмети та явища, що їх виклика-ють.

Емоційні процеси (emotional processes) - специфічна форма психічного відображення суб'єктивного ставлення людини до предметів або явищ у формі безпосереднього переживання, приємного чи неприємного.

Емпатія (empation) - емоційний аспект розуміння іншої людини, здатність відгукнутися на її проблеми, уміння проникнути в переживання іншої людини, переживати разом з нею, співчувати їй.

Ентузіазм (enthusiasm) - психічний стан великого піднесення, душевного пориву.

Естетичне виховання (aesthetic training (education) - процес розвитку в людини здібностей сприймати і правильно розуміти прекрасне в дійсності та мистецтві; процес формування естетичної свідомості, розвитку творчих здібностей і обдарувань у різних галузях естетичної діяльності.

З

Загальна психологія (general psychology) - вивчає ґрунтовні психологічні закономірності, формулює теоретичні засади та принципи психологічної науки, її понятійний і категоріальний апарати, систематизує і узагальнює емпіричний матеріал психологічних досліджень.

Запам'ятовування (remembering) - процес пам'яті, який забезпечує відбір, прийом і фіксацію інформації.

Засоби навчання (means of education) - джерела або спеціальні пристосування, які допомагають вчителю (викладачу) здійснювати навчальний процес, а учням (студентам) - вчитися. До засобів належать: слово вчителя (викладача), підручники, роздаткові дидактичні матеріали, навчальне обладнання, технічні засоби навчання тощо.

Звичка (habit) - схильність людини до відносно усталених, стандартних способів дій.

Здібності (abilities) - психічні властивості індивіда, які є передумовою успішного виконання певних видів діяльності (набуття знань, умінь і навичок; використання їх у діяльності). Здібності є результатом розвитку задатків.

Знання (knowledge) - перевірені суспільно-історичною практикою результати процесу пізнання, відображені у свідомості людини у вигляді уявлень, фактів, суджень, теорії.

Зовнішня увага (outside attention) - вид уваги, що спрямована на довкілля і зумовлюється зовнішніми подразниками.

І

Індивід (individual)- біологічний організм, носій загальних спадкових якостей біологічного виду “людина”; представник людського роду - homo sapiens.

Індивідуальність (individuality) - неповторне співвідношення особистих рис та особливостей людини (характер, темперамент, здібності, особливості протікання психічних процесів, сукупність почуттів тощо), що утворюють її своєрідність, відмінність від інших людей. І. - особлива і не схожа на інших людина в повноті її фізичних та духовних якостей.

Інженерна психологія (engineer psychology) - займається вивченням психічних можливостей людини, яка взаємодіє з машинами та інформаційними системами, її здатності адекватно оцінювати ситуацію, своєчасно приймати рішення, витримувати емоційні навантаження тощо.

Інстинкт (instinct) - біологічно зумовлена вроджена тенденція чи імпульс до певної поведінки без участі мислення, навчання чи досвіду.

Інтроверсія (introversion) (від лат. intro - всередину, versio - повертати) спрямованість, в силу організації нервових процесів, відчуттів, переживань та інтересів індивіда, на свій власний внутрішній світ. Осіб, для яких характерна інтроверсія, називають інтровертами.

Інтуїція (intuition) - процес безпосереднього одержання знання за допомогою цілісного охоплення проблемної ситуації без дискурсивного його виведення й доведення.

К

Колектив (staff) - соціальна група вищого рівня розвитку з певною організаційною структурою, що поєднана цілями спільної суспільно-корисної діяльності і має складну динаміку формальних та неформальних стосунків. Діяльність членів колективу визначається особистісно значимими і соціально визнаними цінностями.

Колективне безсвідоме (collective consciousness) - за К. Юнгом, неусвідомлювані сфери людської психіки, в основі яких “соціальне спільне”, “спільне” для всіх людей або певного етносу. К. б. виявляється у вигляді “архетипів” - загальнолюдських, національних, расових символічних структур історії культури.

Конфлікт (conflict) (з лат. conflictus - зіткнення) - особливий вид взаємодії, в основі якого лежать протилежні і несумісні цілі, інтереси, типи поведінки людей та соціальних груп, які супроводжуються негативними психологічними проявами.

Концентрація уваги (concentration of attention) - властивість, яка полягає у єдності її зосередженості та інтенсивності.

Короткочасна пам'ять (short-term memory) - характеризується швидким запам'ятовуванням матеріалу, негайним його відтворенням і нетривалим зберіганням.

Корпорація (corporation) - в психології соціальна група, об'єднана на основі внутрішніх, корпоративних, егоїстичних інтересів і намагається їх реалізувати “за будь-яку ціну”, в тому числі і за рахунок інших груп. Діяльність корпорації може носити асоціальний, а інколи антисоціальний зміст (група бізнесменів, банкірів, мафія).

Л

Ліберальний (номінальний) стиль керівництва (liberal style of management) - базується на тому, що роль керівника при прийнятті рішень стає номінальною, вказівки не даються, керують підлеглі, діє принцип “своя людина”.

Лібідо (libido) - в психоаналізі енергія сексуального інстинкту.

Лідер (leader) (від англ. leader - провідний, керівник) - особистість, що користується визнанням та авторитетом групи і за якою група визнає право приймати рішення про дії у важливих ситуаціях, бути організатором діяльності групи і регулювати відносини у групі.

Логічне мислення (logical thinking) - вид мислення, що здійснюється з опорою на поняття, судження, закони логіки, не використовуючи емпіричні дані.

Людина (man) - біосоціальна істота, наділена свідомістю, вищими психічними функціями (абстрактно-логічне мислення, логічна пам`ять і т. д.), здатністю пізнавати навколишній світ і активно змінювати, перетворювати його.

М

Маніпулювання (manipulation) (від лат. manipulatio - застосовувати маніпуляції, прийоми, дії) - вид психологічного впливу, спрямованого на неявне спонукання інших (іншого) до виконання визначених маніпулятором дій.

Мета виховання (purpose of training) - розвиток, актуалізація духовності особистості, її соціальної, професійної, комунікативної та ін. компетентностей на основі самотворчості (самопізнання, самовизначення, самовиховання, самовдосконалення, самоактуалізації) особистості.

Методи виховання (methods of training) - способи досягнення оптимальних педагогічних результатів відповідно до поставлених виховних цілей.

Методи наукових досліджень (methods of the scientific researches) - це шлях досліджень, спосіб пізнання, прийоми і засоби, за допомогою яких здобуваються факти, використовувані для доведення положень, з яких, у свою чергу, складається наукова теорія. Основними методами у психології та педагогіці є спостереження, опитування, тестування, експеримент.

Методи навчання (methods of education) - способи досягнення навчальної мети, які забезпечують оволодіння знаннями, уміннями та навичками, формування світогляду, розвиток здібностей людини. Існують різні класифікації М. н.: 1) методи навчання за джерелом передачі і сприймання інформації (словесні, наочні, практичні); 2) за характером пізнавальної самостійності (догматичний, пояснювально-ілюстративний, проблемний).

Мимовільна пам'ять (involuntary memory) - вид пам'яті, що характеризується фіксацією інформації без вольового зусилля, спрямованого на запам'ятовування.

Мимовільна увага (involuntary attention) - вид уваги, що виникає незалежно від наміру та мети людини під впливом найрізноманітніших подразників, які діють на той чи інший аналізатор організму.

Мислення (thinking) - процес опосередкованого та узагальненого відображення свідомістю людини предметів і явищ об'єктивної дійсності в їхніх істотних властивостях, зв'язках і відносинах; вища форма відображення дійсності у психіці.

Мова (language) - суспільно зумовлена система словесних знаків, яка слугує засобом спілкування в певному суспільстві.

Мовлення (speech) - процес спілкування засобами мови, мова в дії.

Моральне виховання (moral training) - цілісний процес, спрямований на розвиток моральності, моральнісних якостей, відносин та діяльності особистості.

Мотив (motive) - спонукальна причина дій і вчинків людини.

Мотивація (motivation) - сукупність мотивів, доказів для обґрунтування чогось, спонука до діяльності; мотивування.

Н

Навички (skills) - опанування до автоматизму способами використання певних засобів діяльності.

Навчання (education) - цілеспрямований педагогічний процес організації активної навчально-пізнавальної діяльності з оволодіння знаннями, вміннями і навичками, у ході якого здійснюється освіта людини, формується система відповідних компетентностей.

“Над-Я” (super-ego) - в теорії психоанілізу несвідома частина структури психіки, яка слугує носієм моральних стандартів, виконує роль судді, критика, цензора, совісті (сумління).

Наочність навчання (visuality of education) - унаочнення змісту навчання; Н. н. має різні види: словесна, природна, зображувальна (образна), об'ємна, звукова, абстрактно-символічна.

Наочно-дієве мислення (visual and effective thinking) - вид мислення, який полягає в тому, що розв'язання завдань включається безпосередньо в саму діяльність, здійснюється шляхом реального перетворення ситуації та виконання рухового акту.

Наочно-образне мислення (visual and figurative thinking) - вид мислення, який полягає в оперуванні образами уяви.

Неврози (neurosises) - тимчасові функціональні розлади нервової діяльності.

Неформальна група (unformal group) - створюється та існує поза рамками офіційно визнаних організацій. Цілі, структура та діяльність Н. г. визначаються на основі особистих інтересів її учасників.

О

Образна пам'ять (image memory) - виявляється в запам'ятовуванні і відтворенні образів, уявлень конкретних предметів, явищ, їх властивостей.

Образне мислення (image thinking) - конкретне мислення, яке реалізується у вигляді аналізу і поєднання образів.

Оперативна пам'ять (operative memory) - забезпечує запам'ятовування і відтворення оперативної інформації, потрібної для використання в поточній діяльності.

Опитування (polling) - метод дослідження, при використанні якого людина відповідає на ряд питань, що їй задаються. Види опитувань: усне (бесіда, інтерв'ю), письмове (анкетування).

Органи чуття (рецептори) (reseptors) - спеціалізовані периферійні утворення, які здійснюють прийом зовнішніх подразників, що діють на організм.

Освіта (education) - процес і результат оволодіння системою знань, умінь і навичок, формування на їх основі світогляду, духовності, процес розвитку творчих сил особистості та формування її компетентностей. Освіта здійснюється в закладах освіти.

Особистість (personality) - соціально-психологічна сутність людини, яка формується в результаті засвоєння індивідом суспільних форм свідомості і поведінки, суспільно-історичного досвіду людства. Особистістю ми стаємо під впливом суспільства, виховання, навчання, взаємодії, спілкування тощо. О. - ступінь привласнення людиною соціальної сутності. О. - соціальний індивід.

П

Пам'ять (memory) - пізнавальний психічний процес сприймання, запам'ятовування, збереження, відтворення і забування індивідом свого досвіду.

Педагогіка (pedagogic) (з грецьк. paidos ago - “дитя вести”, paida gogos педагог, “той, хто веде дитя”) - система знань (наука) про закономірності, форми, методи навчання і виховання.

Педагогічна психологія (pedagogic psychology) - галузь психології, яка вивчає психологічні основи педагогічного процесу (процесу навчання і виховання). У педагогічній психології вирізняють психологію виховання дітей дошкільного віку (дошкільна психологія), психологію навчання і виховання у шкільному віці, психологію професійно-технічної освіти, психологію вищої школи.

Педагогічний процес (pedagogic process) - динамічна взаємодія вихователя та вихованців, спрямована на досягнення поставленої виховної мети.

Переконання (convictions) - усвідомлювані мотиви, які спонукають людину діяти відповідно до своїх поглядів і принципів; у педагогіці - метод виховання, який передбачає цілеспрямований вплив на свідомість вихованця з метою формування в нього позитивних морально-психологічних рис, спонукання до суспільно-корисної діяльності або подолання негативної поведінки.

Пізнавальний процес психіки особистості (cognitive process of personality psychology) - психічний процес, за допомогою якого людина пізнає світ. Формами П. п. п. о. є: відчуття, сприймання, пам'ять, мислення, увага, уява, мова і мовлення.

Післядовільна увага (after-free attention) - виникає в результаті свідомого зосередження на предметах та явищах у процесі довільної уваги. Долаючи труднощі під час довільного зосередження, людина звикає до них, сама діяльність зумовлює появу певного інтересу, а часом і захоплює її виконавця; тоді увага набуває рис мимовільного зосередження.

Потяг (inclination) - стан організму, у якому виявляється безпосередньо-чуттєве відображення потреби. Поняття П. пов'язане з осмисленням своєрідних внутрішніх сил організму, що спонукають його до дії.

Почуття (feelings) - це специфічно людські, узагальнені, стійкі переживання ставлення до потреб, задоволення або незадоволення яких зумовлює позитивні чи негативні емоції.

Предмет психології (subject of psychology) - дослідження закономірностей, проявів та механізмів психіки.

Принципи навчання (educational principles) - вихідні положення, на які потрібно спиратися в практичній навчальній діяльності.

Проблемна ситуація (problem situation) - ситуація або задача, для розв'язання якої суб'єкт має знайти й застосувати нові для себе знання чи способи дій; основне поняття проблемного навчання.

Проблемне навчання (problem education) - спосіб організації навчальної діяльності, метод навчання, загальною тенденцією якого є зближення навчального і наукового пізнання, розвиток активності, самостійності, творчого мислення людини.

процес виховання (process of training) - це взаємодія цілеспрямованого зовнішнього педагогічного впливу і самовиховання особистості.

Психіка (psychology) - 1) душа; 2) внутрішній світ людини; 3) сукупність психічних процесів як свідомих, так і несвідомих; 4) здатність мозку відображати об'єктивну дійсність у формі відчуттів, уявлень, думок та інших суб'єктивних образів об'єктивного світу (свідомість).

Психічні процеси (psychical processes) - різні форми єдиного, цілісного відображення суб'єктом об'єктивної дійсності. Розрізняють такі основні види П. п.: відчуття, сприймання, пам'ять, уявлення, уява, мислення, мовлення, емоції, почуття, увага, воля. З давніх часів ці П. п. поділяють на: пізнавальні, емоційні та вольові.

Психічні стани (psychical state) - психологічна характеристика особистості, що відбиває її порівняно тривалі душевні переживання.

Психоаналіз (psychoanalyses) - вчення З. Фрейда; система ідей, методів інтерпретації сновидінь та інших несвідомих психічних явищ, а також діагностики і лікування різних душевних захворювань.

Психогігієна (psychohyhiene) - галузь науки, що виникла на стику гігієни і психології. Вивчає закономірності організації міжлюдських взаємин та психогенного середовища в напрямі їх оптимізації згідно з інтересами та потребами людей, суспільства в цілому.

Психолог (psychologist) - фахівець у галузі психології. Людина, яка має професійні знання й уміння та виконує певну роботу в теоретичній або практичній психології.

Психологічна культура особистості (psychological culture of personality) (як елемент загальної культури) - сукупність психологічних знань, здібностей, вмінь, навиків, які допомагають успішному самопізнанню, самовираженню і самовихованню особистості, а також успішному спілкуванню і взаємодії в різних соціальних групах.

Психологія (psychology) (з грецьк. psyche - душа, logos - слово, знання, вчення) - система знань (наука) про об'єктивні закономірності, прояви та механізми психіки.

Психологія мистецтва (art psychology) - вивчає процеси створення і сприймання людиною творів мистецтва, властивості і психічні стани людей, пов'язані зі створенням та сприйманням художніх цінностей.

Психологія особистості (psychology of personality) - галузь психологічних знань, яка займається вивченням психічних властивостей людини як цілісного утворення, як певної системи психічних якостей, що має відповідну структуру, внутрішні зв'язки, характеризується індивідуальністю та взаємопов'язана з навколишнім природним і соціальним середовищем.

Психологія праці (psychology of labour) - вивчає психологічні закономірності трудової діяльності людини, психологічні основи організації та підвищення продуктивності праці, оптимізацію відносин у трудових колективах.

Психологія творчості (psychology of creation) - досліджує закономірності творчої діяльності, фактори стимуляції творчого пошуку, умови розвитку творчої особистості та розробляє методи активізації творчості працівників науки, техніки, мистецтва, культури.

Психологія управління (psychology of management) - здійснює дослідження процесів управління, взаємодії керівників і підлеглих, підвищення ефективності управління, психологічних особливостей керівника, його управлінських здібностей.

Психосинтез (psychosynthesis) - теорія, метод розвитку цілісної і гармонічної особистості, зокрема шляхом синтезу її свідомої та безсвідомої частин.

Р

Реальні групи (real groups) - реально існуюче в певному просторі і часі об'єднання людей, яке характеризується тим, що його члени поєднані між собою реальними відносинами та зв'язками.

Референтна (еталонна) група (referent group) - реально існуюча або умовна група, погляди, норми та цінності якої є взірцем для особистості. Під її впливом вона формує свої життєві ідеали, вивіряє власні дії та вчинки.

Розум (mind) - вища форма теоретичного осягання дійсності, свідоме оперування поняттями, синтез знань на найвищому рівні теорій та ідей.

Рухова пам'ять (movement memory) - запам'ятовування, зберігання і відтворення людиною своїх рухів.

С

Самоактуалізація особистості (self-actualization of personality) - в теорії А. Маслоу процес та результат повної реалізації талантів, здібностей і можливостей людини.

Самовиховання (self-training) - свідома, цілеспрямована та самостійна діяльність особистості, що виникає в результаті її взаємодії з середовищем і впливає на її розвиток та вдосконалення.

Самооцінка особистості (self-evaluation of personality) - оцінка людиною своїх якостей, себе, рівня успішності власної діяльності, сприйняття своєї особи іншими людьми, виходячи з системи цінностей людини.

Свідоме (conscious) - прояви психіки, що характеризуються контролем свідомості за перебігом психічних процесів. С. є протилежним станом несвідомого.

Свідомість (consciousness) - вища форма психіки, яка полягає в суб'єктивному відображенні об'єктивних властивостей предметів і явищ навколишнього світу, процесів, що відбуваються в ньому, своїх дій, у попередньому їх плануванні і передбаченні наслідків, у регулюванні взаємовідносин людини з природою і соціальною дійсністю.

Сенсорний (sensual) - чуттєвий, пов'язаний з відображенням дійсності за допомогою відчуттів і сприймань.

Словесно-логічна пам'ять (verbal and logical memory) - запам'ятовування та відтворення понять, суджень, умовиводів, які відображають предмети та явища в їх істотних властивостях.

Снобачення (dreaming) - більш чи менш яскраві образи, що виникають під час сну.

Сон (dream) - змінений стан свідомості, протилежний неспанню, при якому відсутні рухи, ослаблені м'язи, загальмована діяльність центральної нервової системи. В основі сну лежить природне гальмування кори головного мозку.

Соціалізація людини (socialization of personality) - процес перетворення людської істоти на суспільного індивіда, утвердження її як особистості, включення у суспільне життя як активної сили.

Соціальна група (social group) - певна спільність людей, які поєднані на основі відповідних загальних ознак, що стосуються спільної діяльності, на підставі якої виникають певні психологічні утворення (соціальне почуття, інтереси та ін.).

Соціальна психологія (social psychology) - галузь психології, що вивчає психологічні прояви людини, які зумовлені її віднесенням в певну соціальну групу, та психологічні характеристики самих соціальних груп.

Соціальне середовище (social environment) - одна з основних категорій соціальної психології, що розкриває сукупність суспільних і психологічних умов, серед яких людина живе і з якими постійно стикається в процесі життя.

Соціально-психологічний клімат (social and psychological climate) - рівень міжособистісних стосунків, що виявляється як сукупність психологічних умов, які сприяють або заважають продуктивній діяльності особистості у групі; домінуючий настрій, морально-психологічна атмосфера, у якій виявляється властиве для членів групи ставлення до загальної справи і один до одного. Істотним показником С.-п. к. є рівень згуртованості групи.

Соціометрія (sociometric) - методика дослідження системи неформальних стосунків в певній групі в певний момент її існування. В основі лежить вимірювання відносин симпатій - антипатій, прийняття - неприйняття людьми одне одного, прихильностей, уподобань стосовно один одного.

Спілкування (communication) - взаємодія людей, яка полягає в обміні інформацією, діями та у встановленні взаєморозуміння.

Спостереження (observation) - метод психологічного дослідження, який полягає в спостереженні за об'єктом дослідження, реєстрації та поясненні психологічних фактів. Метод спостережень характеризується безпосереднім сприйняттям явищ і процесів у їхній цілісності і динаміці. Види спостережень: життєве і наукове, внутрішнє і зовнішнє, вільне і стандартизоване, включене і стороннє.

Сприймання (perception) - це психічний процес відображення людиною предметів і явищ у цілому, в сукупності всіх їх якостей і властивостей при безпосередньому їх впливі на органи чуттів; сукупність відчуттів.

Стиль управління (керівництва) (style of management) - стійка сукупність особистісних та соціально-психологічних характеристик керівника, за допомогою яких реалізується той чи інший метод (методи) керівництва.

Стрес (stress) (дослівний переклад “напруга”) - система реакцій (емоційний стан) організму у відповідь на будь-яку висунуту до нього вимогу. У стресовому стані людина припускається помилок у розподілі і переключенні уваги, у неї порушується перебіг пізнавальних процесів (сприймання, пам'ять, мислення), спостерігається розлад координації рухів, неадекватність емоційних реакцій, дезорганізація і гальмування всієї діяльності. Стрес може як позитивно, мобілізувально, так і негативно впливати на діяльність (дистрес), аж до повної її дезорганізації.

Стресор (stressor) - фактор, який викликає стан стресу. Вирізняють фізіологічний і психологічний стресори.

Суб'єкт (subject) - суспільний організм, чия практична і пізнавальна активність спрямована на об'єкт. У психології С. є індивід або соціальна група, що цілеспрямовано діє з метою задоволення своїх практичних чи соціальних потреб.

Сублімація (sublimation) - “перерозподіл психічної енергії”. З точки зору психоаналізу психічна енергія неусвідомленого може сублімуватися, трансформуватися в енергію різних видів діяльності, які прийнятні для суспільства і людини (творчість, мистецтво, суспільну чи трудову активність).

Т

Тактильний (touching) - той, що належить до дотикових відчуттів, сприймається дотиком.

Темперамент (temperament) - індивідуально-типологічна характеристика людини, що виявляється в силі, напруженості, швидкості та врівноваженості перебігу її психічних процесів.

Тести (tests) (від англ. test - проба, випробування, дослідження) - в психології та педагогіці система питань чи завдань, що дозволяє здійснити тестове дослідження.

Тестування (testing) - спеціалізований метод психологічного дослідження, застосовуючи який можна отримати точну кількісну чи якісну характеристику розвитку певних психічних явищ за допомогою порівняння їх показників з еталонними.

Трансперсональні психологічні теорії (transpersonal psychological theories) - це моделі людської психіки, в яких визнається значимість духовного і космічного вимірів та можливостей для розвитку свідомості. Людська психіка сумірна зі Всесвітом і всім існуючим. В центрі Т. п. т. - “психології за межами свідомості” - так звані “змінені стани свідомості”, переживання яких може привести до зміни фундаментальних цінностей, духовного переродження і формування цілісності особистості.

Трудове виховання (labour training) - система педагогічного впливу, спрямованого на формування у людини позитивного ставлення до праці.

У

Увага (attention) - це особлива форма психічної діяльності, яка виявляється у спрямованості і зосередженості свідомості на вагомих для особистості предметах, явищах навколишньої дійсності або власних переживаннях, при одночасному відволіканні від того, що не є предметом уваги.

Уміння (ability) - здатність людини усвідомлено застосовувати набуті знання.

Умовивід (conclusion) - одна з головних форм теоретичного мислення (поряд з поняттям і судженням), в якій ми з одного або кількох суджень виводимо нове; спосіб логічного зв'язку висловлювань.

Умовна група (номінальна) (nominal group) - об'єднання людей за певною умовною ознакою (стать, вік, професія, освіта, етнічна, політична чи релігійна належність), в якому реальні особистості, які включені в умовну групу, не мають між собою реальних відносин та зв'язків і навіть можуть не знати один одного.

Умовний рефлекс (conditioned reflex) - один із двох основних типів рефлексів, відкритий і всебічно досліджений великим російським фізіологом І. П. Павловим (1849 - 1936). Різноманітні види У. р. утворюються за певних умов у процесі життєдіяльності організму на базі вроджених, безумовних рефлексів. У. р. виникає в результаті кількаразового поєднання дії безумовного подразника (зокрема, харчового) з дією будь-якого чинника.

Урок (lesson) - форма організації навчальної роботи, яка відбувається в межах точно встановленого часу за розкладом, з певним складом учнів (студентів) для досягнення навчальних результатів.

Уява (imagination) - процес створення людиною на основі досвіду образів об'єктів, яких вона ніколи не сприймала, своєрідна форма відображення людиною дійсності, в якій виявляється активний випереджальний характер пізнання нею світу.

Ф

Фізичне виховання (physical training) - сукупність дій, спрямованих на розвиток організму, укріплення здоров'я, забезпечення гармонії фізичного та духовного розвитку людини.

Формальна група (formal group) - поєднання людей на підставі загальної діяльності, в рамках офіційно визнаних організацій. Цілі, структура та діяльність Ф. г. має нормативно визначений характер.

Форми організації навчання (forms of education organization) - спеціально організована діяльність учителя (викладача) й учнів (студентів), яка відбувається за встановленим порядком у певному режимі (уроки, лекції, практикуми, семінари, екскурсії, факультативи, додаткові, індивідуальні заняття; домашня навчальна робота учнів (студентів)).