Види пам’яті, їх суть, співвідношення та розвиток

Мета. Визначення об'єму короткочасної зорової пам'яті.

Описання. Випробуваний повинен запам'ятати, а потім відтворити максимальну кількість чисел з даної йому таблиці (табл.2).

Інструкція. «Зараз вам буде пред'явлена таблиця з числами. Ви повинні постаратися за 20 секунд запам'ятати і потім записати, як можна більшу кількість чисел. Увага, почали!»

Оцінка. За кількістю правильно відтворених чисел проводиться оцінка короткочасної зорової пам'яті. Максимальна кількість інформації, яка може зберігатися в короткочасній пам'яті, - 10 одиниць матеріалу.

Середній рівень: 6-7 одиниць.[12]

Таблиця 2

15	39	87	23
94	65	79	46
83	19	94	52



2.2 Методика «Оперативна пам'ять»

Як запам'ятати багато за короткий термін.

Якщо людині необхідно запам'ятати багато за короткий час, він, свідомо або не свідомо, так групує матеріал, щоб його було легко розкласти по поличкам довготривалої пам'яті. І відбувається це в так званій оперативній пам'яті.

Саме слово «оперативна» наводить на думку, що вона має відношення до деяких операцій. Оперативна пам'ять безпосередньо пов'язана з короткочасною пам'яттю, з якої вона черпає матеріал, і з довготривалою, де зберігаються способи його обробки.

Швидкість виконання завдання визначається об'ємом пам'яті досліджуваного. Звісно ж, якщо людина одночасно виконує й якісь свої задачі (витає в хмарах), то якась частина цього об'єму у нього зайнята, що не може не позначитися на результаті тестування.

Мета. Вивчення оперативної пам'яті.

Інструкція. «Зараз я назву вам п'ять чисел. Ваша задача - постаратися запам'ятати їх, потім в умі скласти перше число з другим, а отриману суму записати; друге число скласти з третім, суму записати і четверте з п'ятим, знову записати суму. Таким чином, у вас повинно бути отримано й записано чотири суми. Час для обчислення - 15 секунд. Після чого я зачитую наступний ряд чисел. Питання є? Будьте уважними, числа зачитуються лише один раз».

Числові ряди

а) 5,2,7,1,4	е) 4,2,3,1,5
б) 3,5,4,2,5	ж) 3,1,2,5,6
в) 7,1,4,3,2	з) 2,3,6,1,4
г) 2,6,2,5,3	и) 5,2,6,3,2
д) 4,4,6,1,7	к) 3,1,5,2,7



Ключ

а) 7 9 8 5	е) 6 5 4 6
б) 8 9 6 7	ж) 4 6 7 8
в) 8 5 7 5	з) 5 9 7 5
г) 8 8 7 8	и) 7 8 9 5
д) 7 9 7 8	к) 4 6 7 9

Обробка даних

Підраховується число правильно знайдених сум. Максимальне їх число - 40. Норма дорослої людини - від 30 і вище.[13]

2.3 Методика «Образна пам'ять», або як відрізнити предмет від його зображення

Говорять, краще один раз побачити, а ніж сто раз почути. «А король то голий!» - сказав малюк, підтвердивши тим самим, що зір (зорове сприйняття образу) для нього важливіше слуху.

· Правда і зір іноді обманює: Буратіно своїм гострим носом проткнув вогнище, намальований на полотні в комірчині татка Карло. Про це ми дізналися із книги з малюнками ще з дитинства. А в дитинстві - що за книжка, яка без малюнків! Але ж написано книги - словами…

До питання про те, як важливо визначаючого, ми ще повернемося в кінці цього розділу.

Мета. Вивчення короткочасної образної пам'яті.

Описання. В якості одиниці об'єму пам'яті приймають образ (зображення предмету, геометрична фігура, символ). Випробуваному пропонується за 20 секунд запам'ятати максимальну кількість з пред'явленої таблиці (мал. 8). Потім на протязі однієї хвилини він повинен повторити те, що запам'яталося (записати або намалювати).

Інструкція. «Зараз я покажу вам таблицю з малюнками. Постарайтеся запам'ятати, як можна більше з намальованого. Після того як я приберу таблицю, запишіть або замалюйте все, що встигли запам'ятати. Час пред'явлення таблиці - 20 секунд».

Оцінка. Підраховується кількість правильно названих образів. В нормі - це 6 і більше правильних відповідей.[14]

Таблиця 3

Оцінка, бали	9	8	7	6	5	4	3	2	1
Кількість правильних образів	15-16	13-14	10-12	7-9	6	5	4	3	1-2

Малюнок 8

2.4 Методика для визначення зорової оперативної пам'яті і мимовільної пам'яті

Суть методики складається в оперуванні деякими об'ємами інформації у вигляді однозначних чисел. Ці числа пред'являються на 1 млн рядами по двоє. Потрібно складати їх в умі, складати отриману суму з числом 10 й отриману різницю запам'ятовувати. Запам'ятовувати також потрібно місце даної різності на плакаті ( де пуста клітина в даній стороні), щоб потім занести її на своєму бланку. Завдання повторюється двічі по двом плакатам. Оцінка виводиться в умовних балах по таблиці 4 з урахуванням, що за повністю правильну відповідь начисляється 2 очки. Якщо число записано правильно, але переплутано місце в даній сходинці або правильно позначено місце, але допущена помилка при вичислю ванні - дається одне очко.

Друга задача, вирішуючи за допомогою цієї методики, заклечається в тому, що після виконання тесту на оперативну пам'ять на фоні цільової установи, потребуючи проводити розрахункові операції й запам'ятовувати тільки результати обчислення, пропонується записати перший ряд чисел, позначених на другому плакаті (що залишилося в пам'яті). Оцінка виводиться за таблицею 4.

Таблиця 4

Оцінка в балах	9	8	7	6	5	4	3	2	1
Кількість правильно записаних чисел	7	6	5	4	3	3	2	1	0

Інструкція експериментатору:«Вам буде на протязі однієї хвилини пред'явлено плакат, на якому сім рядів по два числа в кожному (показати намальований зразок). Крім того, в кожному рядку одне вільне місце для відповіді. Потрібно сумувати в кожному рядку дані там числа, запам'ятовувати, на яку величину, попробуйте знайти відповіді для всіх семи рядків й, коли буде прибрано плакат, запишіть ці відповіді на ваших бланках. Записувати потрібно лише відповіді на даних листках (показати на зразках плакату й бланку).

А тепер, хто запам'ятав числа на останньому плакаті в першому рядку, запишіть їх зліва від другої таблиці на вашому бланку. Хто нічого не запам'ятав - не пишете. Це мимовільна пам'ять. Час - 1 хвилина».[12]



2.5 Методика запам'ятовування десяти слів

О.Лурія.

Мета: У наведеному варіанті вона спрямована на визначення обсягу короткочасної і відстроченої пам'яті.

Обладнання: набір з 10 односкладових чи двоскладових слів, не пов'язаних за змістом.

Інструкція: « Зараз я прочитаю десять слів. Слухай уважно .Коли закінчу читати, відразу ж повторіть те, що запам'ятали. Повторювати можна в будь-якому порядку. Зрозуміло?»

Читайте слова повільно, чітко. Коли дитина повторює слова, ставте у протоколі хрестик під цим словом. Потім повторіть знову слова. Далі дитину попросіть повторити слова 3-й.4-й, 5-й раз ніякі нові інструкції не додаються, просто говоріть: "Повтори слова ще раз"

Жодних розмов з боку дитини не допускаються(бо розмова може відволікати увагу і погіршити результат). Після 5-разового повторення слів робиться перерва на 50-60 хвилин, після чого дитині знову пропонується пригадати і назвати слова.

	Ліс	хліб	вікно	стіл	Вода	Брат	кінь	гриб	Мед	Вогонь
1.	+		+	+		+		+		+
2.	+	+	+	+		+		+	+	+
3.	+	+	+			+	+		+	+
4.	+	+				+	+			+
5.	+	+				+	+		+	+
Через годину	+									+

Інтерпретування результатів:

Низький - після першого озвучування слів дитина запам'ятала 2 із них, після 5-го повторення - 5.

Середній - до - 3-4 слова, після - до 7-ми слів.

Добрий - до - 5- 6 слів, після - до 8-ми слів.

Високий - до - 7-10 слів, після -9-10 слів.[14]

Висновок до другого розділу

Дуже важливою складовою дитини молодшого шкільного віку є пам'ять, яка значно відрізняється від пам'яті дорослої людини. І від того як дитина запам'ятовує даний матеріал, інформацію залежить успіх у її навчанні в школі.

Ми знаємо, що діти молодшого шкільного віку характеризується достатньо високим рівнем розвитку пам'яті. І для цього вчителям потрібно докладати багато зусиль, а саме:

1. Давати різні види роботи на тренування пам'яті.

2. Давати заучувати вірші.

Треба перетворити процес запам'ятовування у гру або змагання, щоб ставлення дитини до заучування не здалося нудним.

Отже, пам'ять - це довготривалий процес, така форма психологічного відображення, яка полягає в закріпленні, збереженні та наступному відтворюванні минулого досвіду.

Пам'ять є невід'ємною частиною роботи головного мозку. Пам'ять пов'язує минуле об'єкта з його теперішнім і майбутнім є важливою пізнавальною одиницею, що лежить в основі розвитку та навчання.

Без педагогічної допомоги діти, як правило, використовують тільки найпростіший спосіб довільного запам'ятовування і відтворення - переказування. Спроби запам'ятати продуктивніші способи (переказування з використанням головного плану, смислове групування матеріалу тощо) ускладнюють роботу.

2.6 Рекомендації учителю для покращення пам'яті

Навчання способів заучування

Розвитку довільної пам'яті величезною мірою сприяє навчання дітей раціональних способів і прийомів заучування. Молодші школярі взагалі не знають, що можна і треба вчитися запам'ятовувати те, що вони чують і бачать. Мнемонічна діяльність як така їм ще невідома. Тим часом, не знаючи способів заучування, школярі навіть старших класів витрачають часто багато часу на беззмістовне повторення матеріалу і досягають дуже низьких результатів у його запам'ятовуванні. Серед способів раціонального заучування одним з провідних є складання програми роботи над тим чи іншим змістом.

Численні дослідження з проблемами програмованого навчання показали, що ефективність запам'ятовування і вміння успішно використовувати завчений матеріал . Пам'ять набагато підвищується, коли людина діє відповідно до відомої схеми, яка є опорою для засвоєння і використання змісту, що сприймається (Л.Н.Ланда, Н.Ф.Тализіна, О.І.Раєв, Дж. Брунер, В.П.Безпалько та ін.).

М.О. Байтова розробила програму, яка допомагає учням опанувати способи розв'язування арифметичної задачі:

1. Прочитай задачу.

2. Запиши задачу коротко.

3. Дай відповідь «а запитання, що показує кожне число.

Назви головне запитання задачі.

Уяви собі те, про що йдеться в задачі (якщо треба, зроби креслення), і розкажи, що ти уявив.

Подумай, що можна сказати про число, яке ти дістанеш у відповіді:

більше воно буде чи менше за яке-небудь з чисел, наведених у задачі?

Розкажи собі план розв'язування.

Виконай розв'язування.

Подумай, чи не можна розв'язати задачу іншим способом; якщо можна, то розв'яжи.

9. Перевір розв'язок і запиши відповідь.

10. Постав собі цікаві запитання і дай відповідь на них.

Працюючи за цією схемою, учні запам'ятовують етапи всього процесу роботи над будь-якою задачею. Застосування такої програми до дедалі складніших і різноманітніших задач на основі послідовного виділення їх істотних компонентів формує :в старших школярів і більш узагальнене вміння або загальний метод розв'язування математичних задач.

Є й більш загальні прийоми раціонального засвоєння заучуваного матеріалу. Це, зокрема:

1. Розуміння тексту, формули, і картини, креслення, які треба запам'ятати.

Ясність мети і зв'язку заучуваного матеріалу з попереднім, вже відомим змістом, а де можливо, - з практичним його використанням.

Змістова активна обробка матеріалу самими учнями: складання плану тексту, виділення основної думки, об'єднання даних у категорії і групи, вибір заголовку або назви групи, встановлення різноманітних змістових, а іноді й зовнішніх зв'язків між частинами запам'ятовування змісту.

Раціональне використання наочності: картин, малюнків, схем, креслень і образів, створених на основі їх словесного замальовування.

Раціональна організація повторень:

а) розподіл повторень у часі (наприклад, першого дня - 5-6 разів, другого дня - 4, третього - ще 2-3);

б) зміна способів повторення (індивідуально кожним учнем, «ланцюжком», хором, як інсценівки, слухання вчителя тощо);

в) поєднання повторень усього матеріалу із заучуванням його за змістовими частинами.

Введення самоконтролю для виявлення тієї частини матеріалу, яку ще не вдалося добре запам'ятати.

Застосування заучуваного матеріалу в розв'язуванні задач різних видів, у виконанні різних вправ, у різноманітних видах діяльності дітей.

Максимальна активізація зусиль як окремих учнів, так і цілих груп (зірочок, класів) за допомогою введення різних видів спонукання (змагань, олімпіад) з дальшим підсумовуванням здобутих результатів.

Як показують педагогічна практика і спеціальні дослідження, раціональною побудовою процесу навчання можна набагато поліпшити пам'ять учнів. Ці положення не викликають сумнівів, бо пам'ять як одна із сторін розумової діяльності дитини удосконалюється в процесі її загального інтелектуального розвитку.

Навчання способу "групування"

Починати навчати способу "групування" можна лише тоді, коли дитина оволодіє мисленнєвим способом "узагальнення". Етапи навчання розглянемо на прикладі запам'ятовування картинок.

Перший етап - навчання запам'ятовуванню вже згрупованих предметів. Ви показуєте картинки, попередньо розділені на 2 групи, наприклад, яблуко, груша, слива, банан, апельсин (група "фрукти") і собака, ведмідь, тигр, коза, антилопа (група "тварини"). Дитина повинна назвати ці групи відповідними узагальнюючими словами ("фрукти", "тварини"), запам'ятати усі картинки і відвернутися. Після цього ви забираєте одну групу і пропонуєте малюкові пригадати, яка це була група і які картинки входили до неї. На цьому етапі діти ще не проводять самостійного групування картинок, оскільки групи даються їм вже в готовому вигляді. Проте для того, щоб назвати групу, вони повинні співставити між собою елементи матеріалу всередині групи, знайти спільну ознаку в предметах, зображених на картинках, і відобразити її в узагальнюючому слові. Ця мисленнєва робота полегшує запам'ятовування матеріалу. Усвідомлюючи змістові зв'язки між картинками всередині групи, діти легше розуміють значення групування матеріалу з метою кращого запам'ятовування.

Другий етап - навчання запам'ятовуванню з попереднім групуванням предметів, яке здійснюється разом з дорослим. Тут ви розкладаєте картинки впереміш так, щоб групи не були розділені. Потім разом з дитиною визначаєте і називаєте узагальнюючими словами групи картинок, які утворилися, і малюк їх запам'ятовує. Після цього ви забираєте 2-3 картинки з одної групи і пропонуєте дитині пригадати, які це були картинки. На
цьому етапі дитина вчиться безпосередньо перед запам'ятовуванням картинок проводити їх групування. Правда, поки що з вашою допомогою.

Третій, кінцевий етап - навчання запам'ятовуванню з попереднім самостійним групуванням предметів. Тут ви робите все так само, як і на другому етапі. Лише надаєте дитині можливість проводити групування картинок самостійно. І робити це їй слід обов'язково вголос, називаючи узагальнюючі слова і картинки, що входять до груп. Спершу, якщо малюк буде забувати про проведення групування, можете йому про це нагадувати. Проте в кінцевому результаті він повинен навчитися робити це без нагадування. Коли йому вже все вдаватиметься, можна переходити до проведення групування подумки, тобто без називання узагальнюючих слів і картинок.

Переходячи від одного етапу до другого, поволі збільшуйте загальну кількість картинок (до 15-20) і кількість груп, у які вони можуть бути об'єднані (до 4-5). Після того як "групування" буде засвоєне на матеріалі реальних предметів чи картинок, рекомендуємо перейти до використання цього способу для запам'ятовування слів.

Навчання способу "змістове співвідношення"

Так само як у випадку з "групуванням", навчання способу "змістове співвідношення" слід починати лише тоді, коли дитина оволоділа змістовим співвідношенням як дією. А зараз ми розповімо, як навчити дитину застосовувати цю дію з метою запам'ятовування. Послідовність кроків такого навчання розглянемо на прикладі запам'ятовування картинок і слів.

Почати слід з того, щоб навчити малюка використовувати одні картинки для запам'ятовування інших. Зробити це можна так. Ви показуєте йому спершу 5 "основних" картинок, а коли він їх уважно роздивиться - ще 5 "додаткових" картинок, кожна з яких має певний змістовий зв'язок з котроюсь із "основних" картинок (наприклад, лижі - лижні палиці, яблуко - груша, і т.п.). Потім попросіть підібрати до "основних" картинок "додаткові" так, щоб утворилися подібні за змістом пари. Коли малюк це зробить, забираєте "додаткові" картинки і пропонуєте йому пригадати їх; використовуючи "основні" (вони залишаються перед ним). Таким чином, дитина вчиться по "основних" картинках відтворювати "додаткові". Це - перший етап навчання.

На другому етапі вирішуються ті ж завдання, що й на першому, лише замість "основних" картинок використовуються слова. Ви називаєте 7-8 слів і пропонуєте стільки ж "додаткових" картинок. При цьому картинки добираються малюком відразу ж, під час називання слів (ви назвали слово, він вибрав до нього картинку, подібну за змістом). Після того картинки забираєте і знову зачитуєте послідовно кожне слово, а дитина повинна пригадати, яку картинку вона вибирала для цього слова. На цьому етапі дитина закріплює навик використання одного об'єкта (слів) для відтворення другого (картинок). Слід зазначити, що дошкільнятам запам'ятовування і відтворення слів дається важче, ніж запам'ятовування і відтворення картинок.

Наступний, третій етап присвячений тому, щоб навчити здійснювати обернену, у порівнянні з попередніми етапами, операцію, а саме: використання "додаткової" картинки для відтворення "основної". Тут ви відразу ставите перед дитиною завдання - запам'ятати "основні" картинки, використавши для цього "додаткові". Наприклад, ви розкладаєте на столі 8-9 "основних" картинок, а потім стільки ж "додаткових". Дитина до кожної "основної" картинки добирає схожу за змістом "додаткову", після чого ви прибираєте всі "основні" картинки і просите її пригадати їх, орієнтуючись на "додаткові", що залишилися на столі. Цей етап є дуже важливим для навчання, оскільки він моделює вже реальну ситуацію, в якій зазвичай застосовують спосіб "змістове співвідношення", - коли запам'ятовування і відтворення основного матеріалу відбувається з опорою на змістові зв'язки, встановлені з додатковим матеріалом.

Четвертий етап аналогічний з третім, з тою лише різницею, що замість "основних" картинок дитина повинна запам'ятовувати слова. Ви послідовно зачитуєте 10 слів. Після кожного слова дитина добирає "додаткову" картинку, яка підходить за змістом і може полегшити запам'ятовування цього слова. Через 1-2 хвилини після того, як підібрані усі картинки, ви просите малюка назвати ті слова, які він запам'ятав. При відтворенні слів він повинен спиратися на наочно представлені "додаткові" картинки.

П'ятий етап - кінцевий. На ньому ви продовжуєте навчати дитину використовувати "додаткові" картинки як опору для запам'ятовування і відтворення слів.

Проте тут з'являється ще одне ускладнення. Після того як ви зачитали усі слова (а їх кількість на цьому етапі можна довести до 15) і дитина підібрала до них картинки, ви ці картинки зі столу забираєте і просите відтворити слова. Таким чином, на цьому етапі дитина вчиться відтворювати слова з допомогою вже не реальної, а лише мисленнєвої опори на картинки.

Цілком можливо, що досягти абсолютного успіху на п'ятому етапі навчання дитині 6-7 років буде непросто. В такому разі навчання і тренування слід продовжувати і у старшому віці, оскільки без оволодіння цим способом важко буде засвоїти інші, складніші способи запам'ятовування, навчити яким передбачається у 8-10 років.

Як краще вчити вірші.

Поезія - це не лише оригінальна форма опису навколишньої дійсності, але й хороший інструмент для впливу на духовний світ дитини, який формується. Саме тому вірші вчать і у дитячому садку, і в школі. Проте крім естетичної, пізнавальної і виховної функцій заучування віршів виконує також і розвиваючу функцію - з їх допомогою можна розвивати пам'ять. Особливо, якщо робити це регулярно і з використанням спеціальних методів. Оскільки оволодіння цими методами не лише покращує ефективність запам'ятовування, але й значно полегшує його, зупинимося на них докладніше.

Отже, перший метод - це «Поступове збільшення обсягу заучуваного матеріалу». З допомогою цього методу процес заучування вірша стає легким і невимушеним. Він передбачає заучування такого обсягу інформації, який можна запам'ятати мало не з першого разу. Наприклад, ви вибрали вірш і прочитали його дитині від початку і до кінця (це слід зробити обов'язково, оскільки розуміння змісту заучуваного також сприяє ефективнішому запам'ятовуванню - докладніше про це дивіться нижче). Після цього запропонуйте їй вивчити перший рядок вірша. Ви читаєте цей рядок - дитина його повторює. Рядок із 4-5 слів нескладно повторити навіть 5-річному малюкові. Бажано повторити його декілька разів поспіль. Під час виконання повторень попросіть малюка робити їх кожного разу по-новому: з іншими силою звуку та інтонацією, з іншим ритмом, з наголосом на іншому слові, з іншим емоційним тлом (похмуро, весело, спокійно, бадьоро, сумно і т.д.). Якщо потрібно, покажіть дитині, як це можна робити. Потім прочитайте другий рядок і попросіть зробити те саме. Але після паузи запропонуйте малюкові повторити вже обидва рядки - перший і другий. Ці рядки також слід повторити декілька разів. Після того прочитайте наступний рядок і т.д. Найкраще оволодівати цим способом, використовуючи короткі вірші, які складаються з 4-5 рядків. Тоді дитині сподобається застосовувати такий спосіб і для заучування складніших віршів.

Другий метод можна застосовувати як одночасно з першим, так і самостійно. Це - метод "Перекладу" словесної інформації на образну форму. Оскільки вірші зіткані з образів і метафор, робити це не так вже й важко. Запропонуйте дитині під час прочитування і повторення кожної строфи закривати очі і уявляти собі її зміст у вигляді образів, так ніби вона дивиться мультфільм або роздивляється картинку. Ці образи повинні бути максимально яскравими і конкретними. Для прикладу доберіть декілька картинок до якогось вірша і покажіть, як це можна робити. Із збільшенням кількості заучуваних рядків образи повинні з'являтися за відповідною до сюжету послідовністю. Запропонуйте малюкові трохи проекспериментувати з цими образами - хай спробує погратися з рифмою, змінити якісь деталі в сюжеті, змінити зовнішній вигляд персонажа, перевернути його з ніг на голову і т.п. Незмінними повинні залишатися лише послідовність образів і їх основний зміст.

Таке експериментування є захоплюючою, емоційно насиченою і дуже корисною вправою. Воно сприяє розвиткові уяви, образного мислення і пам'яті.

Ще один метод - метод "Переказування" вірша своїми словами. Після того як ви прочитали вірш один чи два рази, попросіть дитину переказати його. Хай спробує описати своїми словами, про що в ньому йде мова, що роблять персонажі чи які є особливості пейзажу і т.д. Можете допомогти малюкові навідними запитаннями. Мета такого "переказування" як найглибше проникнути у зміст того, про що йде мова у вірші, встановити різноманітні змістові зв'язки між елементами тексту. Така змістова обробка матеріалу значно полегшить його запам'ятовування.

Навчіть дитину усіх трьох методів. І потренуйтеся застосовувати їх одночасно, дотримуючись такої послідовності: спершу прочитати увесь вірш, потім його "переказати" і лише після цього заучувати по рядку з паралельним "перекладом" текстової інформації на образну форму. Щоб визначити, наскільки успішним у вашого малюка стане процес заучування віршів внаслідок оволодіння цими методами, проведіть такий експеримент. Виберіть два однакові за обсягом і приблизно подібні за змістом вірші на 4-5 рядків. Перший запропонуйте дитині вивчити до оволодіння описаними методами, а другий - після. Спосіб заучування запропонуйте такий: ви читаєте вірш повністю стільки разів, скільки потрібно буде малюкові, щоб відтворити його без жодної помилки. Зафіксуйте, скільки разів вам доведеться читати вірш у першому випадку і скільки - в другому. У нас немає сумніву, що ця цифра у другому випадку стане значно меншою.



Загальні висновки

З роками наша пам'ять змінюється. В залежності від її виду, зміни проходять по різному.

Протягом раннього віку змінюється продуктивність короткочасної вербальної пам'яті. Зазнають змін також короткочасні зорова і слухова пам'ять.

Активна розумова діяльність молодших учнів сприяє досягненню високих показників розвитку залучених у неї видів пам'яті.

Дана робота спрямована на дослідження видів пам'яті під час навчального процесу до проведення і після проведення корекційних занять. Пам'ять молодших школярів розвивається передусім у напрямку посилення її довільності, зростання можливостей свідомого керування нею та збільшення нею обсягу смислової, словесно-логічної пам'яті. Змінюється співвідношення мимовільного і довільного запам'ятовування на користь зростання ролі останнього. Дослідні дані свідчать, що при вмілому керівництві навчальною діяльністю молодші школярі вже можуть виділяти у зрозумілому для них матеріалі опорні думки, пов'язати їх між собою і завдяки цьому успішно запам'ятовувати. Розвивається також здатність до довільного відтворення матеріалу.

Проводячи дослідження особливостей встановлення пам'яті та уваги учнів молодшого шкільного віку, впродовж їх навчання в другому класі сучасної школи, ми виявили, що вищі рівні стійкості та продуктивності уваги збільшуються. Завдяки правильно підібраних методик низький рівень - понижується, або взагалі пропадає. Зростає рівень короткочасної відстроченої і механічної пам'яті.

Взагалі пам'ять молодших школярів розвивається передусім у напрямку посилення її довільності, зростання можливостей свідомого керування нею та збільшення нею обсягу смислової, словесно-логічної пам'яті.

Змінюється співвідношення мимовільного і довільного запам'ятовування на користь зростання ролі довільної пам'яті. Дослідні дані свідчать, що при вмілому керівництві навчальною діяльності молоді школярі вже можуть виділяти у зрозумілому для них матеріалі опорні думки, пов'язати їх між собою і завдяки цьому успішно запам'ятовувати. Розвивається також здатність до довільного відтворення матеріалу.

Розвиток довільної пам'яті не означає ослаблення мимовільної. Мимовільна пам'ять молодших школярів характеризується новими якісними особливостями, що зумовлюються своїм змістом та формами діяльності. Мимовільне запам'ятовування і відтворення включається у системне виконання дітям навчальних завдань, завдяки чому, а також внаслідок подальшого розвитку мислення, ці процеси стають систематичними і продуктивними.

Під впливом навчання у молодших школярів формується логічна пам'ять, внаслідок чого суттєво змінюється співвідношення образної та словесно-логічної пам'яті. Важливою умовою ефективності цього процесу є педагогічне керівництво, спрямоване на забезпечення розуміння (аналіз, порівняння, співвіднесення, групування тощо) учнями навчального матеріалу, а вже потім - заучування його.

У молодшому шкільному віці зростає продуктивність, міцність і точність запам'ятовування навчального матеріалу. Зумовлено це оволодінням учнями досконалішими мнемонічними прийомами.

Важливою складовою дитини молодшого шкільного віку є пам'ять, яка значно відрізняється від пам'яті дорослої людини. І від того як дитина запам'ятовує даний матеріал, інформацію залежить успіх у її навчанні в школі.

Ми знаємо, що діти молодшого шкільного віку характеризується достатньо високим рівнем розвитку пам'яті. І для цього вчителям потрібно докладати багато зусиль, а саме:

1. Давати різні види роботи на тренування пам'яті.

2. Давати заучувати вірші.

Треба перетворити процес запам'ятовування у гру або змагання, щоб ставлення дитини до заучування не здалося нудним.

Отже, пам'ять - це довготривалий процес, така форма психологічного відображення, яка полягає в закріпленні, збереженні та наступному відтворюванні минулого досвіду.

Пам'ять є невід'ємною частиною роботи головного мозку. Пам'ять пов'язує минуле об'єкта з його теперішнім і майбутнім є важливою пізнавальною одиницею, що лежить в основі розвитку та навчання.

Без педагогічної допомоги діти, як правило, використовують тільки найпростіший спосіб довільного запам'ятовування і відтворення - переказування. Спроби запам'ятати продуктивніші способи (переказування з використанням головного плану, смислове групування матеріалу тощо) ускладнюють роботу.



Додатки

Методика №1 Дослідження короткочасної пам'яті

№	Ф.І.	Правильна Кількість	Бали	Рівень
1.	Бойко Кіра	4	4	Низький
2.	Іванова Анна	7	7	Середній
3.	Мельник Анастасія	9	9	Високий
4.	Стрельченко Ярослав	6	6	Середній
5.	Пономаренко Богдан	7	7	Середній
6.	Фоменко Олексій	5	5	Низький
7.	Падалка Діана	4	4	Низький
8.	Овчаренко Олександр	7	7	Середній

З даних результатів можна сказати, що лише один з вісьмох, має високий рівень запам'ятовування, тобто в нього хороша короткочасна пам'ять; 4 - мають середній рівень, тобто їх короткочасна пам'ять в непоганому стані; і 3 - мають низький рівень короткочасної пам'яті.

Методика №2 Оперативна пам'ять

№	Ф.І.	Правильна Кількість	Рівень
1.	Бойко Кіра	9	Низький
2.	Іванова Анна	35	Нормальний
3.	Мельник Анастасія	27	Низький
4.	Стрельченко Ярослав	14	Низький
5.	Пономаренко Богдан	38	Нормальний
6.	Фоменко Олексій	33	Нормальний
7.	Падалка Діана	40	Максимальний
8.	Овчаренко Олександр	25	Низький

Судячи з даних які я отримала, то максимальний рівень має лише один з вісьмох, тобто його оперативна пам'ять є в дуже хорошому стані; 3 - мають нормальний рівень, Тобто їх оперативна пам'ять в доброму стані; 4 - мають низький рівень оперативної пам'ять, тобто вона в поганому стані.

Методика №3 Образна пам'ять

№	Ф.І.	Правильна Кількість	Бали	Рівень
1.	Бойко Кіра	6	5	Низький
2.	Іванова Анна	8	6	Норма
3.	Мельник Анастасія	12	7	Норма
4.	Стрельченко Ярослав	15	9	Норма
5.	Пономаренко Богдан	16	9	Норма
6.	Фоменко Олексій	16	9	Норма
7.	Падалка Діана	16	9	Норма
8.	Овчаренко Олександр	16	9	Норма

Судячи з даних, які я отримала можна сказати, що лише у1 з 8 Низький рівень образної пам'яті; в усих інших в нормі.

Методика №4 Методика для визначення зорової оперативної пам'яті і мимовільної пам'яті

№	Ф.І.	Правильна Кількість	Бали
1.	Бойко Кіра	3	4
2.	Іванова Анна	4	6
3.	Мельник Анастасія	6	8
4.	Стрельченко Ярослав	1	2
5.	Пономаренко Богдан	7	9
6.	Фоменко Олексій	5	7
7.	Падалка Діана	2	3
8.	Овчаренко Олександр	1	2

Методика № 5 Методика запам'ятовування десяти слів ( О.Лурія)

№	Ф.І.	Правильна Кількість до	Правильна кількість після	Рівень
1.	Бойко Кіра	6	6	Середній
2.	Іванова Анна	8	7	Добрий
3.	Мельник Анастасія	7	4	Добрий
4.	Стрельченко Ярослав	5	2	Добрий
5.	Пономаренко Богдан	6	1	Добрий
6.	Фоменко Олексій	2	1	Низький
7.	Падалка Діана	4	2	Середній
8.	Овчаренко Олександр	3	3	Середній



Література

1. Психологія. Підручник для пед.вузів. За ред. проф. Г.С.Костюка., «Радянська школа», 1961;К.

2. Е.Й.Рогов. Общая психология.: Курс лекций для первой ступени педагогического образования./ Сост. Е.Й.Рогов - М.: Гуманит. изд. Центр. ВЛАДОС,1998. - 448с.

3. В.Скрипченко, Л.В.Долинська, З.В.Огороднійчук та ін. Загальна психологія: Підручник /..-К.:Либідь,2005.

4. Гамезо М.В., Петрова Е.А., Орлова Л.М. Возрастная и педагогическая психология / Учебное пособие для студентов всех специальностей педагогических вузов. - М., 2003

5. 3имняя И. А. Педагогическая психология. - М., 2000.

6. Максименко С. Д. Загальна психологія. - Київ: Центр навчальної літератури, 2004, 272 с.

7. Клацки Р. Память человека: структура и процессы. - М., 1978.

8. Ляудис В.Я. Память в процессе развития. - М.: Издательство московского университета, 1976. - 253 с..

9. 3. Г. Костюк. Вікова психологія. - К.: 1976.

10. М'ясоїд П.А. "Загальна психологія. К., 1998";

11. Перепелиця П.С. Пам'ять //Психологія: Підручник.- К., 1999.- с.217-246.

12. В.Л.Марищук - Методики психоаналітики в спорте., Москва «Просвещение» 1984, 190 ст. ?

13. Гришин В.В., Лушин П.В. - Методики психоаналітики в учебно воспитательном процесе, Москва 1990, 63 ст.

14. Р.Римская, С. Римский. Практическачя психология в текстах, или как научится понищать себя и других. -Москва «АСТ-Пресс»1999, 382 ст.

15. Возрастные и индивидуальные различия памяти- К.: Просвіта, 2001.-с / Под ред. А.А.Смирнова М.: Просвещение, 1967.-300 с.

Размещено на Allbest.ur