Види пам’яті, їх суть, співвідношення та розвиток

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство науки і освіти України

Сумський Державний Педагогічний Університет ім. А.С. Макаренка

Кафедра психології

Курсова робота з психології

На тему: Види пам'яті, їх суть, співвідношення та розвиток

Підготувала: студентка 622 групи

природничо-географічного факультету

Бережна Оксана Петрівна

Перевірив

Анохін Євген Васильович

Суми - 2013 р.



Вступ

Пам'ять - сама довговічна з наших здатностей.

Пам'ять лежить в основі здібностей людини, є умовою навчання, придбання знань, формування умінь і навичок. Без пам'яті неможливе функціонування ні особи, ні суспільства. Завдяки своїй пам'яті, її вдосконаленню, людина виділилася з тваринного царства і досягла таких висот, на яких він зараз знаходиться. Та її подальший прогрес людства без постійного поліпшення цієї функції немислимий.

Пам'ять є в усих живих істот, але найбільш високого рівня свого розвитку вона досягає у людини. Такими мнемічними можливостями, які має людина, не розташовує ніяка інша жива істота у світі.

Індивідуальні відмінності завжди універсальні. У тваринному світі вони можуть перекривати видові відмінності, а у людей розмах цих відмінностей такий великий, що від них не можна відволікатися, оскільки конкретний прояв будь-якого загального закону завжди включає ” чинник особи “ і ” чинник індивідуальності “.

Навіть у звичайних групах людей індивідуальні відмінності пам'яті значні. Ці відмінності носять кількісні і якісні характеристики. Яка ж природа цих відмінностей і чим вони обумовлюються, природженими здібностями або властивостями людського мозку або ж звичної міри є продуктом систематичних тренувань або виробітку доцільних прийомів запам'ятовування.

Будучи найважливішою характеристикою усих психологічних процесів, пам'ять забезпечує єдність і цілісність людської особистості.

Кожному віку характерні відповідні особливості. Кардинальні зміни в процесі пам'яті відбуваються в підлітковому віці. Цей вік характеризується переходом від дитинства до дорослого життя. У зв'язку з цим відбуваються зміни в мисленні, увазі, розвиваються інтелектуальні здібності. Пам'ять лежить в основі психічних процесів.

Актуальність дослідження.

Пам'ять є одним з найцінніших властивостей людського життя. У психології вона вважається одним з основних пізнавальних процесів. Стародавні греки вважали богиню Мнемосіна матір'ю всіх муз. Саме з античності до нас прийшов поетичний образ слідів пам'яті як відбитків на воскових дощечках, які поміщені в наших душах. Якщо відбитки наших відчуттів і думок стираються з цих дощечок, то людина вже нічого не знає.

На сьогодні в психологічній та педагогічній практиці вивчення процесів пам'яті людини на різних вікових етапах її розвитку є досить актуальними, оскільки особливості виділених процесів впливають на показники успішності у навчальній діяльності. Пам'ять є одним з найцінніших властивостей людського життя. У психології вона вважається одним з основних пізнавальних процесів. Крім того - вона є своєрідною основою всякого пізнання. Для того, щоб піднятися на вищий ступінь розвитку, людина має засвоїти знання про навколишній світ, оволодіти нормами поведінки, набути певних навичок і вмінь. Все це пов'язано з роботою пам'яті. Якби людина не запам'ятовувала те, що сприймала, переживала, робила, її психічний розвиток був би неможливий.

Багато відомих психологів займалися вивченням пам'яті. Питаннями:"Що таке пам'ять?", "Як вона діє?", "Як її покращити?" - людство займалось давно. Вже в Древній Греції була розроблена мнемонологічна система. З древніх часів до нас надійшли поради щодо покращення пам'яті. Родоначальником наукового психологічного аналізу проблем пам'яті вважається Г. Еббінгауз. Він вперше поставив завдання експериментального дослідження пам'яті, розробив методи вимірювання мнемічних процесів і в ході своєї експериментальної роботи встановив закономірності, яким підкоряються процеси запам'ятовування, збереження, відтворення і забування.

А.О.Смірнова,З.М.Істоміна, М.М. Шардакова, О. М. Леонтьєва,П.І. Зінченко, Г.С.Костюк, А.В.Петровський у своїх працях говорили, що запам'ятовування не є відбитком предмета. Дослідження властивостей пам'яті виконувалися вченими: В.І. М'ясищевим, Р. Арткінсоном, П.І.Зінченком, Ф.Лазером та іншими. В.І. Самофанова, З.М. Істоміна, П.П. Пальцева, С.Г. Бархотова показали, що є певні відношення між повнотою, швидкістю і міцністю запам'ятовування. За А. Біне, А. А. Смірновим, Є. Мейманом, О.П. Нечаєвим змістова пам'ять має великі переваги порівняно з механічною.

Оскільки проблема вивчення процесів пам'яті хвилює багатьох, актуальним на сьогодні є продовження її детального вивчення. Отже, на сьогодні досліджують процеси пам`яті людини багато сучасних вчених-психологів, зокрема П.І. Заіченко, Вольперт І.Е., Політов Ф.В., Лурія А.В., Смірнова А.О, Леонтьєва О.М.

Тому я вирішила дослідити види пам'яті, розвиток, її суть та співвідношення у учнів молодшого шкільного віку.

Гіпотеза.

З роками наша пам'ять змінюється. В залежності від її виду, зміни проходять по різному.

Протягом раннього віку змінюється продуктивність короткочасної вербальної пам'яті. Зазнають змін також короткочасні зорова і слухова пам'ять.

Активна розумова діяльність молодших учнів сприяє досягненню високих показників розвитку залучених у неї видів пам'яті.

Мета.

Провести методики для дослідження видів пам'яті та розвитку пам'яті учнів молодшого шкільного віку. Дослідити зорову, слухову, словесно-логічну, емоційну та інші види пам'яті та запам'ятовування. Розглянути процеси пам'яті молодших школярів (короткочасну та довготривалу пам'ять; запам'ятовування, збереження і відтворення).

Завдання.

1. Розглянути та опрацювати наукову літературу про головні аспекти розвитку пам'яті.

2. Розглянути питання про види та загальні характеристики пам'яті.

3. Вивчити види, типи, форми та процеси пам'яті в учнів 2-4 класів.

4. Вивчити розвиток пам'яті учнів молодшого шкільного віку.

5. Провести якісний аналіз результатів експериментального дослідження.

6. Написати висновки до результату експериментального дослідження різних видів пам'яті, їх співвідношення, та розвиток в учнів молодшого шкільного віку.

Практичне значення.

Результати дослідження можуть бути застосовані у розробленні конкретних психологічних рекомендацій та корекційних програм для студентів. Також, отримані дані можуть бути враховані під час організації навчально-виховного процесу у навчальних закладах, таких як: школи, ліцеї, гімназії.



Розділ I. Сучасні теорії пам'яті

1.1 Теоретична сутність процесу запам'ятовування

Навчальний процес має свої закони й закономірності, які визначають порядок досягнення цілей й задач навчання, надають сприяння ефективному управлінню навчальною діяльністю, надають можливість передбачити результати навчально-виховної роботи, науково обґрунтувати та оптимізувати зміст, методи та форми навчання учням на сучасному етапі формування національної системи освіти. Накопичення індивідуального чуттєвого й раціонального досвіду, опора та інформаційний досвід суспільства є важливою умовою прогресивного розвитку психіки людини, поступового збагачення його діяльності. Діяльність людини більшою мірою залежить від багатства її пам'яті.

Все, що людина безпосередньо відображає за допомогою процесів відчуття і сприйняття, фіксується, упорядковується, зберігається в її мозку, утворюючи індивідуальний досвід, і за потреби використовується в подальшій діяльності.

Пам'ять забезпечує цілісність і розвиток особистості людини, посідає важливе місце в системі пізнавальної діяльності. Це одна з форм психічного відображення, у пам'яті індивід може закріплювати, зберігати і відтворювати свій життєвий досвід. Завдяки пам'яті людина може утримувати безліч змістовних зв'язків між явищами світу; при її відсутності створюються «болісні розриви» у всьому духовному житті людини, які можуть привести до хворобливих явищ.

Пам'ять - характеристика пізнавальної функції психіки, складова пізнавальних діяльності індивіда, причому не чутливою, а раціональною. Вона виконує функцію накопичення, збереження та використання наслідків її відчуттів, сприйняття, мислення, уяви. Отже, пам'ять забезпечує цілісність і розвиток особистості людини, посідає важливе місце в системі пізнавальної діяльності.

Пам'ять являє собою ряд складних психічних процесів, активне оволодіння якими надає людині здатності засвоювати і використовувати потрібну інформацію. Пам'ять включає такі процеси:

† запам'ятовування;

† зберігання;

† забування;

† відтворення.

Запам'ятовування і зберігання ґрунтуються на утворенні та закріпленні тимчасових нервових зв'язків, забування - на їх гальмуванні, відтворення - на їх відновленні.

Види пам'яті виділяють за такими критеріями: залежно від того, що запам'ятовується, яка діяльність переважає, пам'ять поділяють на:

~ рухову;

~ емоційну;

~ образну;

~ словесно-логічну.

За тривалістю закріплення і збереження матеріалу - на короткочасну (оперативну) і довгострокову; залежно від того, як процеси пам'яті включаються в структуру діяльності, як вони пов'язані з її цілями та засобами - на мимовільну і довільну; по усвідомлення (розуміння) змісту матеріалу пам'яті - на смислову і механічну. Особливістю пам'яті є те, що до її складу включаються разом з тим і автономні процеси. Процеси пам'яті треба розглядати в єдності, і не тільки в зовнішніх зв'язках і взаємній обумовленості, а й у більш тісних відносинах взаємного проникнення і закономірних переходах одного процесу в інший. Зрештою, без запам'ятовування і збереження не може бути відтворення і забування, бо треба щось запам'ятати, щоб потім відтворити чи забути. Отже, пам'ять являє собою складний, але єдиний і безперервний процес.

Запам'ятовування - це закріплення образів сприйняття, уявлень, думок, дій, переживань і зв'язків між ними. Процес запам'ятовування відбувається у трьох формах:

· відбиття;

· мимовільне;

· довільне.

Мимовільне запам'ятовування виступає як продукт і умова здійснення пізнавальних і практичних дій або результат багаторазового повторення. Запам'ятовування здійснюється в процесі виконання завдань. Незважаючи на ефективність мимовільного запам'ятовування вважається довільне. Воно дає можливість запам'ятати те, що треба в даний момент, і настільки, щоб забезпечити успіхи в навчанні, розвитку, виконанні завдань. Щоб краще зберегти в пам'яті матеріал, учень повторює його, застосовує у своїй діяльності, логічно обробляє, вживає прийоми і залучає інші види запам'ятовування (читання вголос) і т.п.

Якщо ж ми не використовуємо якийсь вивчений нами матеріал, він вважається непотрібним, і поступово зникає з нашої пам'яті (забувається). Забування - процес, протилежний збереженню. Цей процес ґрунтується на явищі гальмування умовно - рефлекторних зв'язків під впливом різних факторів і згасання слідів, які утворилися раніше. Забування може бути: тривалим і тимчасовим. Тривале забування виникає тоді, коли придбані людиною знання не використовуються з різних причин в наступній його роботі. Менш стійке, а також тимчасове забування може бути пов'язано з дією негативної індукції.

Звідси випливають такі висновки:

† по-перше - при переході від роботи з одного матеріалу до роботи над іншим необхідно робити невелику перерву, відпочити від розумової роботи;

† по-друге - потрібно готувати школяреві уроки один за іншим, по можливості менш схожі змістом.

Забування не залежить від обсягу матеріалу який ти запам'ятав. Однак забування не зводиться суто кількісним зменшення обсягу перш сприйнятого матеріалу. У процесі збереження та відтворення закріпленого в пам'яті матеріал піддається певним якісним змінам.

Відтворення - процес відновлення збереженого матеріалу пам'яті для використання в діяльності та спілкуванні. Розрізняють два види відтворення:

† впізнавання;

† згадування.

Впізнавання - це відтворення якого-небудь об'єкта в умовах повторного його сприйняття.

Згадування - це відтворення попередньо набутих навичок, знань, вмінь відповідно до змісту та завдання діяльності: мимовільне або довільне.

1.2 Обґрунтування існуючих видів пам'яті

Оскільки пам'ять включена в усі різноманіття життя й діяльності людини, то й форми її прояву надзвичайно різноманітні. Розподіл пам'яті на види повинен бути обумовлений, насамперед, особливостями самої діяльності, у якій здійснюються процеси запам'ятовування і відтворювання. Це справедливо й для тих випадків, коли той або інший вид пам'яті виступає в людини як особливість його психічного складу. Адже перш ніж певна психічна властивість у діяльності проявляється, вона в ній формується. Як найбільш загальна підстава для виявлення різних видів пам'яті виступає залежність її характеристик від особливостей діяльності, у якій здійснюються процеси запам'ятовування й відтворення.

Також можна сказати, що у різних видів діяльності можуть переважати різні види психічної активності: моторна, емоційна, сенсорна, інтелектуальна. Кожен із цих видів активності виражається у відповідних діях й їхніх продуктах: у рухах, почуттях, образах, думках, обслуговуючі специфічні види пам'яті одержали в психології відповідні назви: рухова, емоційна, образна і словесно-логічна.

Всі види пам'яті підпорядковані своїй даній класифікації. Тому й існують різні класифікації видів пам'яті.

Класифікації видів пам'яті:

1. Класифікація за участю волі в процесі запам'ятовування;

2. Класифікація за психічною активністю, яка переважає в діяльності;

3. За тривалістю збереження інформації;

4. По суті предмета і способу запам'ятовування.

1.За характером участі волі пам'ять поділяють на мимовільну і довільну.

† Мимовільна пам'ять означає запам'ятовування і автоматичне відтворення, без будь-яких зусиль. У цьому випадку запам'ятовування відбувається без будь-яких зусиль „автомати-ний”.

Тобто, запам'ятовування певної інформації без свідомого рішення її запам'ятати та без спрямованих зусиль у цьому напрямі (іноді навіть супроти своєї волі), то це вияв мимовільної пам'яті.

† Довільна пам'ять передбачає випадки коли присутня конкретна задача, і для запам'ятовування використовуються вольові зусилля. Тобто, це тоді коли ж у наслідок власного рішення робимо свідомі зусилля, щоб щось запам'ятати.

У даному виді пам'яті велику роль відіграє мета. Доведено, що мимоволі запам'ятовується матеріал який цікавий для людини, яка має велике значення. Можна також сказати те, що обидва види необхідні для повноцінного людського життя. Прояви довільної пам'яті з'являються ще в дітей дошкільного віку, але її значення з роками стрімко зростає.

2. За характером психічної діяльності, за допомогою якої людина запам'ятовує інформацію, пам'ять поділяють на рухову, емоційну (афективна), образну і словесно-логічну.

† Рухова (кінетична) пам'ять - запам'ятовування і збереження, а при необхідності відтворення різноманітних складних рухів. Цей вид пам'яті відіграє активну участь у розвитку рухових (трудових, спортивних) умінь і навичок. Усі ручні рухи людини пов'язані з цим видом пам'яті. Цей вид виявляється у людини раніше за все, і вкрай необхідна для нормального розвитку дитини. Ця пам'ять є необхідною для малої дитини, коли вона вчиться використовувати предмети щоденного побуту, та при вивченні письма, спортсмену, який прагне вдосконалити свої досягнення, а також кожному, хто навчається використовувати різноманітні інструменти й пристрої в професійній діяльності.

† Емоційна пам'ять - пам'ять на переживання. Особливо цей вид пам'яті проявляється в людських взаєминах. Як правило, те що викликає у людини емоційні переживання, запам'ятовується їм без особливих зусиль і на тривалий термін. Як вже було згадано, приємні події більш міцно відкладаються в пам'яті ніж неприємні. Даний вид пам'яті грає важливу роль у мотивації людини, а проявляє себе ця пам'ять дуже рано: близько 6 місяців. Пережиті та збережені в пам'яті почуття виступають у вигляді сигналів, або спонукають до дії, або утримують від дії, що викликають в минулому негативні переживання. При цьому вторинні почуття можуть не тільки не відповідати своїм оригіналам (спочатку випробуваним почуттям) за силою і смисловому змісту, але і міняти свій знак на протилежний.

† Словесно-логічна пам'ять - це різновид запам'ятовування, коли велику роль у процесі запам'ятовування відіграє:

1. Слово;

2. Думка;

3. Логіка.

У даному випадку людина намагається зрозуміти засвоювану інформацію, пояснити термінологію, встановити всі смислові зв'язки в тексті, і тільки після цього запам'ятати матеріал. Людям з розвиненою словесно-логічною пам'яттю легше запам'ятовувати словесний, абстрактний матеріал, поняття, формули. Цим типом пам'яті, у поєднанні зі слуховою, мають вчені, досвідчені лектори, викладачі вузів і т. д. У словесно-логічній пам'яті головна роль належить другій сигнальній системі. Спираючись на розвиток інших видів пам'яті, словесно-логічна пам'ять стає провідною по відношенню до них, і від її розвитку залежить розвиток всих інших видів пам'яті. Словесно-логічній пам'яті належить основна роль в засвоєнні знань учнем в процесі навчання.

Оскільки наші думки можуть бути втілені в різну мовну форму, то відтворення їх можна орієнтувати на передачу або тільки основного змісту матеріалу, або його буквального словесного оформлення, тобто за ступенем участі мислення в словесно-логічній пам'яті виділяють:

~ Механічну пам'ять;

~ Логічну пам'ять.

Механічна пам'ять - це та пам'ять, в якій процеси запам'ятовування, збереження, згадування і впізнавання інформації ґрунтуються виключно на багаторазовому, механічному, бездумному повторенні відповідного матеріалу.

Тут діють наступні два закони. Перший закон: без повторення матеріалу процеси пам'яті не працюють. Другий закон: чим більше число разів повторюється матеріал, тим краще він запам'ятовується, довше зберігається, легше пригадується і швидше впізнається. Цей вид пам'яті є у дітей раннього віку, і саме на даний вид пам'яті спираються її процеси протягом усього часу шкільного навчання дітей. З віком можливості механічного запам'ятовування матеріалу погіршується, і десь після 30-40 років механічна пам'ять у людини перестає розвиватися, а після 50-60 років у більшості людей вона починає поступово погіршуватися.

Логічною пам'яттю називають пам'ять, в якій всі зазначені вище процеси базуються на осмисленні і глибокому розумінні матеріалу, що запам'ятовується. Тут не потрібне повторення, достатньо розуміння того, що необхідно запам'ятати, - і відповідний матеріал відразу ж опинитися у довготривалій пам'яті людини. Логічна пам'ять при її тренуванні дає дуже хороші результати, і набагато більш ефективна ніж просто механічне запам'ятовування. Деякі дослідники вважають, що ця пам'ять формується і починає „працювати” пізніше інших. П. П. Бонських називав її „пам'ять-розповідь”. Вона є у дитини вже в 3-4 роки, коли починають розвиватися самі основи логіки. Розвивається з навчанням дитиною основ наук. Цей вид пам'яті людина набуває в процесі життя. Саме цим видом пам'яті переважно користуються дорослі, які займаються розумовою працею.

† Образна пам'ять - пов'язана із запам'ятовуванням і відтворенням чуттєвих образів предметів і явищ, їх властивостей, відносин між ними. Дана пам'ять починає виявлятися до віку 2-х років, і досягає своєї найвищої точки до юнацького віку. Образи можуть бути різними: людина запам'ятовує як образи різних предметів, так і загальне уявлення про них, з якимось абстрактним змістом. Запам'ятовувати образи допомагають різні аналізатори. У різних людей більш активні різні аналізатори, але як було сказано на початку роботи у більшості людей краще розвинена зорова пам'ять. У свою чергу, образну пам'ять ділять по виду аналізаторів, які беруть участь при запам'ятовуванні вражень людиною. Образна пам'ять може бути:

~ Зоровою;

~ Слуховою;

~ Нюховою;

~ Дотиковою і смаковою.

· Зорова пам'ять - пов'язана із збереженням і відтворенням зорових образів. Люди з розвинутою зоровою пам'яттю зазвичай мають добре розвинену уяву і здатні „бачити” інформацію, навіть коли вона вже не впливає на організм почуттів. Вона дуже важлива для людей деяких професій: художників, інженерів, композиторів. Пом'януто раніше про ейдетичний зір, або феноменальну пам'ять, також характеризуються сильною образністю.

· Слухова пам'ять - це гарне запам'ятовування і точне відтворення різноманітних звуків: мови, музики. Така пам'ять особливо необхідна при вивченні іноземних мов, музикантам.

· Дотикальна, нюхова і смакова пам'ять - це приклад пам'яті, (існують інші види, які не будуть згадані), яка не відіграє суттєвої ролі в житті людини, можливості такої пам'яті дуже обмежені і її роль - це задоволення біологічних потреб організму. Вони розвиваються особливо гостро тільки у людей певних професій.

Названі види пам'яті для людини не є функціонально однаковими. Головний вид людської пам'яті - зорова пам'ять. Через орган зору людина отримує найбільшу частину життєво необхідної інформації. На друге місце з функціональної значимості можна поставити слухову пам'ять, а далі, відповідно, у зазначеній вище послідовності інші різновиди пам'яті.

У деяких людей зустрічається високорозвинена і тонко диференційована слухова, смакова і нюхова пам'ять. У цих випадках говорять про особливі мнемічні задатки, наявні у людини.

3. За тривалістю збереження інформації:

1) Миттєва або іконічна пам'ять. Дана пам'ять утримує матеріал, який був щойно отриманий органами почуттів, без якої-небудь переробки інформації, де тривалість даної пам'яті - від 0,1 до 0,5 с. Часто в цьому випадку людина запам'ятовує інформацію без свідомих зусиль, навіть проти своєї волі. Це пам'ять-образ. Дана пам'ять виявляється у дітей ще в дошкільному віці, але з роками її значення для людини зростає.

2) Короткочасна пам'ять - зберігання інформації на протязі короткого проміжку часу: в середньому близько 20 с. Цей вид запам'ятовування може відбуватися після одноразового або дуже короткого сприйняття. Ця пам'ять також працює без свідомого зусилля для запам'ятовування, але з установкою на майбутнє відтворення.

У пам'яті зберігаються найбільш суттєві елементи сприйнятого образу.
Короткочасна пам'ять "включається" тоді, коли діє, так звана, актуальна свідомість людини (тобто те, що усвідомлюється людиною і якось співвідноситься з його актуальними інтересами і потребами).

Інформація вводиться в короткочасну пам'ять за допомогою звертання уваги на неї. Наприклад: людина сотні разів бачив свій наручний годинник, може не відповісти на питання який цифрою, римської чи арабської, зображена на годиннику цифра 6. Він ніколи цілеспрямовано не звертав увагу на цей факт, і таким чином інформація не відклалася в короткочасній пам'яті. Обсяг короткочасної пам'яті дуже індивідуальний, і існують розроблені формули і методи для її вимірювання. У зв'язку з цим необхідно сказати про таку її особливості як властивість заміщення. Коли індивідуальний обсяг пам'яті переповнюється, нова інформація частково заміщає зберігається там, а стара інформація часто безповоротно зникає. Гарним прикладом можуть бути труднощі при запам'ятовуванні великої кількості прізвищ та імен людей, з якими ми щойно познайомилися. Людина здатна утримати в короткочасній пам'яті не більше імен ніж дозволяє його об'єм пам'яті. Зробивши свідоме зусилля можна утримати її в пам'яті довше, і забезпечити її переклад в оперативну пам'ять.

Це лежить в основі запам'ятовування шляхом повторення.

Насправді, дана пам'ять відіграє найважливішу роль. Саме завдяки їй людина переробляє величезний обсяг інформації, відразу відсівається не потрібна та залишається те, що потенційно корисно. Короткочасна пам'ять організовує мислення людини, оскільки мислення "черпає" інформацію і факти саме з короткочасної і оперативної пам'яті.

3) Оперативна пам'ять - пам'ять розрахована на збереження інформації протягом певного, раніше заданого терміну. Термін зберігання інформації коливається від декількох секунд до декількох днів. Після рішення поставленої задачі інформація може зникнути з оперативної пам'яті. Гарним прикладом може бути інформація, яку намагається вкласти в себе студент на час іспиту: чітко задані тимчасові рамки і завдання. Після здачі іспиту - знову спостерігається повна "амнезія" з даного питання. Цей вид пам'ять є хіба що перехідним, від короткочасної до довготривалої, так як включає в себе елементи і тієї й іншої пам'яті.

4) Довготривала пам'ять - пам'ять, здатна зберігати інформацію протягом необмеженого терміну. Ця пам'ять буде готовий до використання після того, як був заучені матеріал, а через деякий час. Людина повинна переключитися з одного процесу на інший: з запам'ятовування на відтворення. Ці два процеси несумісними та їх механізми повністю різні. Цікаво, що чим частіше відтворюється інформація, тим міцніше вона закріплюється в пам'яті. Іншими словами, людина може в будь-який потрібний момент пригадати інформацію за допомогою зусилля волі. Цікаво зауважити, що розумові здібності не завжди є показником якості пам'яті. Наприклад, у недоумкуватих людей, іноді зустрічається феноменальна довготривала пам'ять.

5) Генетична(біологічна) пам'ять - самий специфічний вид пам'яті. Вона пов'язана з роботою генетичного апарату та з механізмом спадковості. Через генетичну пам'ять від людини до людини передається все те, що характеризує людський рід в цілому. Через даний вид пам'яті у спадок передаються також елементарні вроджені психічні явища і форми поведінки, в тому числі й інстинкти, безумовні рефлекси.

За ступенем усвідомленості запам'ятовування інформацію розрізняють:

* Імпліцитну пам'ять;

* Експліцитну пам'ять.

† Імпліцитна пам'ять - це пам'ять на матеріал, який людина не усвідомлює. Процес запам'ятовування йде не явно, приховано, незалежно від свідомості, не доступне безпосередньому спостереженню.

Прояв такої пам'яті вимагає „запуску”, за який може виступити потреба вирішити якусь важливу, для даного моменту завдання. При цьому він не усвідомлює ті знання, якими володіє. У процесі соціалізації, наприклад, людина сприймає норми і цінності свого суспільства без усвідомлення основних теоретичних принципів, якими керується у своїй поведінці. Це відбувається як би само собою.

† Експліцитна пам'ять - базується на свідомому використанні отриманих раніше знань. Для вирішення будь якого завдання вони витягуються з свідомості на основі пригадування і т. п.

У залежності від цілей дослідження вводять поняття:

· Епізодична пам'ять;

· Реконструктивна пам'ять;

· Репродуктивна пам'ять;

· Асоціативна пам'ять;

· Автобіографічна пам'ять.

† Епізодична пам'ять - стосується зберігання окремих фрагментів інформації з фіксацією ситуації, в якій вона була сприйнята (час, місце, спосіб). Наприклад, людина в пошуках подарунка одному намітив чіткий маршрут обходу торгових точок, фіксуючи слушні речі по місцях розташування, поверхах, відділах магазину та способом продавців, що працюють там.

† Репродуктивна пам'ять - полягає у вторинному відтворенні шляхом згадування оригінального збереження об'єкту. Наприклад, художник по пам'яті малює картину (на основі пригадування).

† Реконструктивна пам'ять - полягає не стільки у відтворенні об'єкта, скільки в процедурі відновлення порушеної послідовності стимулів у її первісній формі. Наприклад, інженер-технолог з пам'яті відновлює втрачену схему послідовності процесів виготовлення складної деталі.

† Асоціативна пам'ять - спирається на будь-які встановлені функціональних зв'язків (асоціації) між запам'ятованими об'єктами. Людина, проходячи повз кондитерський магазин, згадала, що вдома йому доручили купити торт.

† Автобіографічна пам'ять - це пам'ять на події власного життя.

1.3 Динаміка змін співвідношення видів пам'яті

Щоб розкрити дане питання, тобто: „ Динаміку змін співвідношення видів пам'яті ”, мною було взято матеріал досліджень видів пам'яті, яке проводилося на базі Гомельського обласного дитячого центру медичної реабілітації «Живиця» (д. Ченко Гомельського району в кардіоревматичному відділенні), СШ № 16 та СШ № 22 у 2007-2008 роках. Де у якості піддослідних виступали школярі у віці від 13 до 18 років. Всього було обстежено 150 осіб, з них 75 юнаків та 75 дівчаток. Обробку даних дослідження проводили з диференціюванням за видами пам'яті, статтю, віком в навчальний час і під час канікул.

Обсяг короткочасної пам'яті школярів

Для представлення загального стану обсягу короткочасної пам'яті у школярів на сьогоднішній день дані представлено у вигляді діаграми (мал. 1).

Малюнок 1 - Показники обсягу короткочасної пам'яті

З діаграми видно, що в більшої половини (75%) школярів обсяг короткочасної пам'яті нижче середнього. На другому місці (31%) обсяг пам'яті хороший. Об'єм пам'яті низький, відмінний і з феноменальною пам'яттю - 5%, 6% і 1% школярів.

Для вивчення співвідношення обсягів короткочасної пам'яті у школярів в залежності від їхньої статі дані представлені у вигляді діаграм (мал. 2).



Малюнок 2 - показники обсягу короткочасної пам'яті в залежності від статі

З діаграми видно, що як у хлопців , так і у дівчат переважає обсяг короткочасної пам'яті нижче середнього, але хлопців з даним обсягом пам'яті на 1,3% більше, ніж дівчат.

На другому місці так само як у хлопців, так і у дівчат обсяг короткочасної пам'яті хороший, але дівчат з даним обсягом пам'яті на 2,7% більше, ніж хлопців.

У хлопців на третьому місці обсяг короткочасної пам'яті низький, що на 4,1% більше, ніж у дівчат. А в дівчат на третьому місці обсяг короткочасної пам'яті відмінний, що на 3,4% більше, ніж у хлопців.

Проаналізувавши отримані дані можна зробити висновок, що у дівчат короткочасна пам'ять краща, ніж у хлопців. Але, незважаючи на це, одиничний випадок з феноменальною пам'яттю був відзначений у хлопця.

Для аналізу обсягу короткочасної пам'яті у школярів в залежності не тільки від статі, а й від віку, дані представлено у вигляді графіку (мал. 3).



Малюнок 3 - Обсяг короткочасної пам'яті в юнаків і дівчат в залежності від віку:

1- обсяг короткочасної пам'яті низький;

2- об'єм короткочасної пам'яті нижче середнього;

3- обсяг короткочасної пам'яті хороший;

4- об'єм короткочасної пам'яті відмінний;

5- пам'ять феноменальна.

З графіка видно, що у віці від 13 до 18 років у школярів переважає низький обсяг короткочасної пам'яті і тільки 15-річному віці у більшості дівчат і в 16-річному віці у більшості хлопців обсяг короткочасної пам'яті хороший.

Показники обсягу короткочасної пам'яті у школі у навчальний та літній час показано на (мал. 4).



Малюнок 4 - Обсяг короткочасної пам'яті в навчальний і літній час у школярів

І в навчальний і в літній час у школярів переважає обсяг короткочасної пам'яті нижче середнього (у навчальний час 58%, а під час канікул 56%). На другому місці як у навчальний так і в літній час хороший обсяг короткочасної пам'яті (у навчальний час 33%, а під час канікул 26%). Низький обсяг короткочасної пам'яті у навчальний час у 4% школярів, а під час канікул - у 8%. Відмінний обсяг короткочасної пам'яті в навчальний час у 4% школярів, а під час канікул - у 10%.

Влітку на 4% більше школярів з низьким обсягом короткочасної пам'яті, так як у підлітків під час канікул немає постійних тренувань пам'яті. У навчальний час на 7% більше школярів з гарним обсягом короткочасної пам'яті, ніж влітку, а в літку, на 6% більше школярів з відмінним обсягом короткочасної пам'яті, тому що підлітки з добре розвинутою пам'яттю влітку відпочили, бадьорі.

Обсяг образної короткочасної пам'яті у школярів

Для аналізу обсягу образної короткочасної пам'яті у школярів на сьогоднішній день дані представлено у вигляді діаграми (мал. 5).



Малюнок 5 - Показники обсягу образної короткочасної пам'яті

З діаграм видно, що майже в усих школярів (99%) обсяг образної короткочасної пам'яті в нормі, що підтверджує літературні дані.

При аналізувавши отримані дані представлені на малюнку 3, можна зробити висновок, що в процесі навчання вчителю необхідно більший упор робити саме на образну пам'ять школярів.

Логічний і механічний способи запам'ятовування у школярів

На малюнку 6 представлені дані щодо розподілу різних способів запам'ятовування у дівчат і юнаків.

Малюнок 6 - Розподіл різних способів запам'ятовування у юнаків і дівчат



З діаграми видно, що як у дівчат так і в хлопців логічний спосіб запам'ятовування переважає над механічним (у 76% дівчат і у 64% хлопців). Переважання механічного способу запам'ятовування над логічним у 21% юнаків і 13% дівчат. Рівність логічного і механічного запам'ятовування у 15% юнаків і 11% дівчат.

Проаналізувавши отримані дані, можна зробити висновок, що дівчат з логічним способом запам'ятовування на 12% більше, ніж юнаків. Отже, у дівчат цей спосіб запам'ятовування розвинений краще ніж у хлопців.

Малюнок 7 - Розділ різних способів запам'ятовування за віком

Аналізуючи дані представлені на малюнку 7, можна зробити висновок, що з віком погіршується механічне запам'ятовування і поліпшується логічне. У 13-річному віці 43% школярів логічне запам'ятовування переважає над механічним, у 18% школярів рівність логічного та механічного способів запам'ятовування і у 39% механічне запам'ятовування переважає над логічним. У 14 років у 57% школярів логічне запам'ятовування переважає над механічним, у 13% - рівність логічного і механічного способів запам'ятовування та у 30% - переважання механічного способу запам'ятовування.

До 15 років у 87% школярів логічне запам'ятовування переважає над механічним, у 5% - рівність логічного і механічного способів запам'ятовування і всього лише 8% школярів переважання механічного запам'ятовування. У 16 років у 64% школярів переважає логічний спосіб запам'ятовування, у 29% - рівність логічного і механічного способу запам'ятовування і у 7% - переважання механічного запам'ятовування. До 17 років переважання логічного запам'ятовування над механічним 88% школярів і лише 8% - з рівністю логічного і механічного запам'ятовування і 4% з переважанням логічного запам'ятовування. У 18-річному віці 79% школярів з переважанням логічного запам'ятовування, 14%-з рівністю логічного і механічного запам'ятовування і 7% - з переважанням механічного запам'ятовування.

Таблиця 1. Розподіл різних способів запам'ятовування за статтю і віком

Показники	Пол	Вік, років
		13	14	15	16	17	18
Переважання логічного запам'ятовування	М,%	47	50	76	75	80	67
	Ж,%	36,5	62,5	95	50	94	100
Рівність логічного і механічного запам'ятовування	М,%	18	14	12	12,5	10	22
	Ж,%	18	12,5	-	50	6	-
Переважання механічного запам'ятовування	М,%	35	36	12	12,5	10	11
	Ж,%	45,5	25	5	-	-	-
Всього	М,%	100	100	100	100	100	100
	Ж,%	100	100	100	100	100	100

Аналізуючи отримані дані, представлені в таблиці 1, можна зробити висновок, що у дівчат логічний спосіб запам'ятовування розвивається швидше, ніж у хлопців.

1.4 Вікові особливості розвитку пам'яті

Беручи до уваги те що на самому початку курсової роботи було вибрано таку вікову групу, як молодший шкільний вік, тому я думаю буде доцільно розповісти про вікові особливості розвитку пам'яті молодшого школяра.

Молодший шкільний вік - найбільш благодатний грунт для розвитку пам'яті в її різноманітті. В даний час багато країн, у тому числі США, Японія, Англія, Канада, Німеччина Венесуела, вкладають в систему освіти величезні кошти, виготовляють безліч складних пристроїв і систем для підвищення рівня розвитку пам'яті в процесі вивчення мовної теорії.

Вивченням пам'яті займалося багато зарубіжних і вітчизняних учених, таких як Г. Еббінгауз, З. Фрейд, А. Біне, К. Бюлер, О.М.Леонтьєв, А.Р.Лурія, С.Л. Рубінштейн, Б.В. Зейгарник, Л.С.Виготський та інші.

Дослідженнями пам'яті і в даний час зайняті представники різних наук: медицини, генетики, психології, кібернетики та інших. Залишаються спірними багато питань щодо проблеми пам'яті. Ми користуємось пам'яттю від народження. З роками, звичайно, пам'ять починає згасати,але її можна утримувати і розвивати.

У молодшому шкільному віці пам'ять, як і всі інші психічні процеси, зазнає суттєвих змін. Як вже вказувалося, суть їх полягає в тому, що пам'ять дитини поступово набуває рис довільності, стаючи свідомо регульованою і опосередкованою. Значно підвищується здатність заучувати і відтворювати. Зростає продуктивність запам'ятовувати навчальний матеріал.

Розвиток пам'яті молодших школярів полягає в зміні співвідношення мимовільного та довільного запам'ятовування, образної та сюжетної-логічної пам'яті. Перетворення мнемічної функції обумовлено значним підвищенням вимог до її ефективності, високий рівень якої необхідний при виконанні різних мнемічних задач, що виникають під час навчальної діяльності. Тепер дитина повинна багато запам'ятовувати: заучувати матеріал буквально, вміти переказати його близько до тексту або своїми словами, а, крім того, пам'ятати завчене і вміти відтворити його через тривалий час. Невміння дитини запам'ятовувати позначається на його навчальної діяльності і впливає в кінцевому підсумку на відношення до навчання і школі.

З віком у молодших школярів підвищується точність, впізнавання запам'ятовуваних об'єктів. Найбільший діапазон впізнавання у першокласників, а в учнів третіх класів він знижується у 4-5 рази. Дівчата дещо точніше впізнають предмети, ніж хлопчики.

У молодшому шкільному віці відбуваються інтенсивний розвиток довільної пам'яті, довільного запам'ятовування й відтворення. Але без спеціального керівництва розвиток пам'яті молодші школярі використовують тільки найпростіші способи довільного запам'ятовування і відтворення. Так у школярів ІІ класу переважає оповідання з використанням готового плану дає нижчі результати, ніж просто повторювання. За даними А.Смирнова молодші школярі часто не знають таких прийомів заучування як смислове групування матеріалу, поділ тексту на частини. Для розвитку логічної пам'яті важливою є настанова вчитися зрозуміти (проаналізувати, порівняти, співвідносити, згрупувати) навчальний матеріал, а потім завчити його.

Якщо учнів не навчити порівнювати, знаходити подібне і відмінне в начальному матеріалі, то неминучі помилки в запам'ятовуванні, пов'язані із змішуванням подібного. Чітке усвідомлення подібного і відмінного - необхідна умова міцного запам'ятовування матеріалу молодшими школярами. Важливою умовою для такого запам'ятовування є також оволодіння прийомами співвіднесення, який полягає в пов'язуванні майбутніх знань з раніше набутими. Учні 3-го класу уже здатні самостійно користуватися такими прийомами. Довільне запам'ятовування буває найбільш продуктивним тоді, коли запам'ятовуваний матеріал стає змістом їх активної діяльності, хоч ця діяльність немає спеціального мнемічного спрямовування.

У зв'язку з подальшим розвитоком мислення мимовільне запам'ятовування набуває дедалі більшої систематичності і вищої продуктивності. Спираючись на можливості мимовільної пам'яті і створюючи необхідні умови для її функціонування, можна забезпечити набуття молодшими учнями досить великих за обсягом і складних за змістом знання.

Отже, пам'ять - це складний психічний процес, здатність мозку зберігати і відтворювати інформацію. Всі люди народжуються із закладеною можливістю запам'ятовувати різні події. Але зустрічаються люди і з феноменальною фотографічною пам'яттю. Це дійсно рідкісний дар. У маленьких дітей об'єм пам'яті значно менше, ніж у дорослої людини, тому ми не пам'ятаємо, що відбувалося з нами в дитинстві. З роками людина може тримати в голові вся більша кількість різної інформації.

Існує думка, що у людей з віком пам'ять погіршується, але насправді все залежить від самої людини. І в похилому віці пам'ять може бути блискучою, за умови якщо людина їй користується, осягає, щось нове. Це можуть бути ті ж кросворди, заучування віршів, якісь курси, вивчення іноземної мови і т.п. У молодшому шкільному віці відбуваються інтенсивний розвиток довільної.

Довільне запам'ятовування буває найбільш продуктивним тоді, коли матеріал, який ми запам'ятали, стає змістом їх активної діяльності, хоч ця діяльність немає спеціального мнемічного спрямовування. У зв'язку з дальшим розвиток мислення мимовільне запам'ятовування набуває дедалі більшої систематичності і вищої продуктивності.

Отже, у молодших школярів добре розвинена мимовільна пам'ять, яка фіксує яскраві, емоційно насичені для дитини відома і події його життя.

Дослідження особливостей розвитку пам'яті молодших школярів

З початком навчання в школі в дитини з'являються нові умови розвитку, пов'язані з необхідністю систематичного засвоєння знань. Це примушує підкорити свої мнемічні функції цілям навчання і сприяє якісним змінам пам'яті у бік більшої довільності і опосередкованості.

У молодшому шкільному віці пам'ять, як і всі інші психічні процеси, суттєво змінюється. Сутність змін полягає в тому, що пам'ять дитини постійно набуває рис довільності, становлячись свідомо керованою та опосередкованою.

Перетворення мнемічної функції зумовлене значним підвищенням вимог до її ефективності, високий рівень якої необхідний при виконанні різних мнемічних задач, які виникають під час навчальної діяльності.

Удосконалення пам'яті в ході учбової діяльності в молодшому шкільному віці значною мірою зумовлене опануванням різних способів та стратегій запам'ятовування, пов'язаних з організацією та переробкою матеріалу, який потрібно запам'ятати. Однак без спеціальної роботи, спрямованої на формування таких способів, вони складаються стихійно і можуть бути непродуктивними.

Основою логічної пам'яті є використання мисленнєвих процесів як опори, засобу запам'ятовування. В якості мисленнєвих операцій можуть бути використані смислове відношення, класифікація, виділення смислових опор складання плану та ін.

Дослідження, спрямовані на вивчення можливостей формування цих прийомів у молодших школярів, демонструють, що навчання мнемічному прийому, в основі якого лежить розумова дія, повинне включати два етапи формування власне розумової дії та використання його, як мнемічного прийому, тобто засобу запам'ятовування. Незважаючи на те, що ряд психологічних досліджень довели переважну безпосередність і мимовільність пам'яті молодших школярів, існує ряд доказів на користь активного розвитку пам'яті в цьому віці. Ці докази ми зустрічаємо в дослідженнях, присвячених: цілеспрямованому формуванню довільної логічної пам'яті. Роботи, які характеризують стихійно сформовані вікові особливості пам'яті молодших школярів, стверджують, що саме в цьому віці вперше з'являється внутрішньо регульована, довільна логічна пам'ять, але вона ще не притаманна більшості молодших школярів. Наведемо приклади таких робіт.

У своєму дослідженні Л.В.Занков довів, що не слід пов'язувати залежність правильного відтворення словесного матеріалу молодшими школярами з прагненням відтворити його дуже близько до оригіналу. З його точки зору, схильність учнів початкової школи до дослівного відтворення навчального матеріалу не є природою їх пам'яті. Така схильність виникає тоді, коли учень не вміє розібратись у навчальному матеріалі і осмислено запам'ятати його Аналізуючи цю ж проблему, П.І. Зінченко у своєму дослідженні співвідносить етапи розвитку процесів розуміння і довільного запам'ятовування. Він підкреслює, що початковий етап формування довільних дискурсивних процесів розуміння з'являється уже в школярів 2-го класу. Довільне, дискурсивне розуміння ще не сформоване як самостійна дія, тому не виконує ролі способу довільного запам'ятовування. З цих причин, на думку П.І. Зінченка, продуктивність довільного запам'ятовування у молодших школярів виявляється нижчою, ніж мимовільного. Однак продуктивність мимовільного запам'ятовування у молодшому шкільному віці яскравіше проявляється при учбовій мотивації (порівняно з ігровою мотивацією). Цей факт дозволяє деяким дослідникам переконливо стверджувати про великі потенційні можливості розвитку вищих форм пам'яті у молодшому шкільному віці. Зокрема, А.О.Смирнов, досліджуючи характер повторень у школярів ранніх вікових груп, підкреслює, що молодших школярів можна умовно розподілити на «слабих» і «сильних». «Сильні» учні добре володіють технікою читання, вносять у запам'ятовування деяку різноманітність. У деяких учнів цієї групи виступає активна самоперевірка у процесі запам'ятовування, розповідь тексту самому собі з «підгляданням» у нього.

У своєму дослідженні швидкості та міцності запам'ятовування у школярів С. Г. Бархатова також відзначає, що темп вікових змін пам'яті є більш швидким у молодшому шкільному віці.

Дослідження В.І. Самохвалової також було спрямоване на визначення того, чи використовують молодші школярі логічні дії (класифікацію) як прийоми запам'ятовування.

Навчальні досліди К. П. Мальцевої та ін. Молодшими школярами, спрямовані на формування і організацію смислового запам'ятовування, показали, що в більшості з них виникали ускладнення, пов'язані, з одного боку, з недостатньо високим рівнем сформованості розумових операцій, включених у мнемічну дію, з іншого - з невмінням здійснювати систематичний самоконтроль над усім процесом смислового запам'ятовування.

Зі сказаного вище очевидно, що основний спосіб запам'ятовування молодших школярів, відзначений багатьма дослідниками, - це багаторазове повторення матеріалу, який вони прагнуть завчити дослівно. У них також, як і в дошкільників, самоконтроль у процесі запам'ятовування ще недостатній.

Втім до кінця початкової школи діти все ж починають поступово засвоювати деякі засоби організації і керування своєю пам'яттю. Як показують результати багатьох досліджень (В.І. Самохвалова, К.П. Мальцева, А.О. Смирнов та ін.), щоб полегшити своє запам'ятовування, молодші школярі починають використовувати різні прийоми смислового групування, які здійснюються ще не на смисловій основі, а на просторово-часових зв'язках елементів матеріалу. Ці дані дозволяють стверджувати, що в молодшому шкільному віці йде активний розвиток вищих форм пам'яті.

Особливою заслугою у вивченні розвитку пам'яті молодших школярів можна вважати дослідження В.Я. Ляудіс, які є, з одного боку, продовженням досліджень, розпочатих П.І. Зінченком і А.О. Смирновим, а з іншого боку, доводять нові особливості і засоби розвитку пам'яті. На думку В.Я. Ляудіс, у процесі навчання дітей можна виділити дві послідовні стадії. Перша стадія відповідає такому етапу засвоєння символу і знака, коли вони можуть виконувати лише функцію позначення по відношенню до матеріалу, який запам'ятовується (дошкільний вік). Друга, більш висока стадія продуктивності пам'яті, пов'язана з тим, що малюнок і письмо починають виконувати регулятивну функцію (молодший шкільний вік). У дослідженнях В.Я. Ляудіс вивчався розвиток опосередкованого запам'ятовування і відтворення у молодших школярів.

Досліджуючи взаємозв'язок процесів розвитку письмового мовлення і пам'яті, В.Я. Ляудіс довела, що резерви пам'яті у початковій школі можуть бути істотно збільшені, а тривалість становлення перехідних форм пам'яті значно скорочена за рахунок змін умов і процедур формування письмового мовлення як діяльності побудови семантично цілісних текстів.

В одному з досліджень Т.Б. Хомуленко, проведеному під керівництвом С.П.Бочарової, також вивчалася пам'ять молодших школярів у процесі роботи з текстом. Виходячи з основ системного підходу, було доведено, що закріплення в пам'яті молодших школярів раціональних орієнтирів у структурі текстової інформації позитивно впливає на саморегуляцію мисленнєвих і мовленнєвих процесів, які лежать в основі розуміння і самостійного конструювання текстів.

Крім того, в цьому дослідженні було доведено, що з розвитком дитини позитивних змін набуває не тільки довільна, але й мимовільна пам'ять. Мимовільне запам'ятовування текстового матеріалу виявилося більш ефективним у тих першокласників, довгочасна пам'ять яких мала раціональні орієнтири в будові текстової інформації

До досліджень розвитку пам'яті у молодших школярів на основі системного підходу можна віднести дослідження особливостей саморегуляції пам'яті і, особливо, мета пам'яті, які проводяться в рамках мета когнітивізму. Поняття мета пам'яті було введено Шнейдером як знання про процеси, які мають відношення до пам'яті. Б'йорінг із співавторами розробив методику, яка дала можливість виконати шкальні оцінки мета пам'яті. На основі аналізу розвитку мета пам'яті в процесі онтогенезу автори зробили висновок, що з віком поліпшується знання про ефективні стратегії індивідуального запам'ятовування і, особливо, про умови їх пристосування. Мета пам'ять відрізняється більш високою селективністю та забезпечує продуктивну реконструкцію досвіду, що формується та актуалізується відповідно до цінностей та сенсу життя особистості.



Висновок до першого розділу

Пам'ять молодших школярів розвивається передусім у напрямку посилення її довільності, зростання можливостей свідомого керування нею та збільшення нею обсягу смислової, словесно-логічної пам'яті. Змінюється співвідношення мимовільного і довільного запам'ятовування на користь зростання ролі довільної пам'яті. Дослідні дані свідчать, що при вмілому керівництві навчальною діяльності молоді школярі вже можуть виділяти у зрозумілому для них матеріалі опорні думки, пов'язати їх між собою і завдяки цьому успішно запам'ятовувати. Розвивається також здатність до довільного відтворення матеріалу.

Розвиток довільної пам'яті не означає ослаблення мимовільної. Мимовільна пам'ять молодших школярів характеризується новими якісними особливостями, що зумовлюються своїм змістом та формами діяльності. Мимовільне запам'ятовування і відтворення включається у системне виконання дітям навчальних завдань, завдяки чому, а також внаслідок подальшого розвитку мислення, ці процеси стають систематичними і продуктивними.

Під впливом навчання у молодших школярів формується логічна пам'ять, внаслідок чого суттєво змінюється співвідношення образної та словесно-логічної пам'яті. Важливою умовою ефективності цього процесу є педагогічне керівництво, спрямоване на забезпечення розуміння (аналіз, порівняння, співвіднесення, групування тощо) учнями навчального матеріалу, а вже потім - заучування його.

У молодшому шкільному віці зростає продуктивність, міцність і точність запам'ятовування навчального матеріалу. Зумовлено це оволодінням учнями досконалішими мнемонічними прийомами.

короткочасний оперативний образний пам'ять



Розділ II. Методики, для дослідження видів пам'яті

2.1 Методика дослідження короткочасної пам'яті

Як вибрати потрібну інформацію:

Короткочасна пам'ять людини пов'язана з її актуальною свідомістю, тобто з тим, що для нього в даний момент потрібно. І якщо в цієї людини є справи важливіше, а ніж механічне, неосмислене заучування нудних рядів цифр, то результати може він показати більш ніж скромні.

· Крім того, якщо ваша слухняна дитина буде чесно намагатися виконати завдання ( а тест спеціально розраховано на пере загрузку), то можуть вмикатися механізми захисту: він починає дивитися в вікно, колихати ногою і длубати в носі. В цьому немає нічого дивного - адже, таким чином, вона грає роль своєрідного фільтру. А те, що вашій дитині цікаво,він запам'ятає в будь якому об'ємі, швидко й без будь-яких зусиль.