Індивідуально-психологічні особливості мислення учнів підліткового віку та їх урахування в навчально-виховному процесі
Психологічна характеристика пізнавальної сфери учнів підліткового віку. Мислення та його значення в процесі формування особистості, її розумових властивостей. Особливості мислення учнів підліткового віку, їх урахування в навчально-виховному процесі.
| Рубрика | Психология |
| Вид | курсовая работа |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 29.03.2015 |
| Размер файла | 1,6 M |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
У дослідженнях А.О. Смирнова [23] розкривається роль смислового аналізу, розчленування, групування в розумінні, запам'ятовуванні тексту. Істотну роль відіграє у цьому процесі відіграє виділення головних думок, смислових опорних пунктів, схоплення їх взаємозв'язку, тобто проводиться складна аналітико-синтетична робота над текстом, тому важливо правильно направити учнів при роботі з текстом, наголошувати на головному, що дає їм змогу в майбутньому по створеному вже раніше алгоритму використовувати мислительні операції.
Керувати розумінням учнів різних видів навчального матеріалу - це означає керувати цими процесами, вміло викликати та спрямовувати на розв'язання поставленими перед учнями пізнавальних задач.
Вміння мислити, прийоми мислення виробляються у дітей не шляхом якихось формально-логічних вправ, а в процесі розумової діяльності спрямованої на оволодіння знаннями з різних шкільних предметів і правильно скерованої вчителем. Мислячи, ми доходимо розуміння того, що було для нас спочатку незрозумілим. Зрозуміти якусь нову ситуацію, якийсь новий об'єкт - це значить пізнати істотне в цій ситуації, розкрити даний об'єкт в його зв'язках і відношеннях з іншими об'єктами. Ми бачимо, що розуміння в суті своїй є мислительним процесом, спрямованим на пізнання безпосередньо не даних людині зв'язків і відношень об'єктів. Розпочинається цей процес з усвідомлення питання, яке треба з'ясувати. Це усвідомлення і надає йому цілеспрямованого характеру. Своєю спрямованістю на з'ясування певного питання процес мислення, розуміння відрізняється від випадкового перебігу асоціацій. [13]
Розділ ІІ. Емпіричне дослідження особливостей мислення учнів підліткового віку та їх урахування в навчально-виховному процесі
2.1 Організація та проведення емпіричного дослідження
При оцінці мислення у підлітків слід мати на увазі важливу обставину: те, що цього віку все мислення, включаючи словесно-логічне, вже досить розвинене. Ця обставина передбачає оцінку того головного, що з'являється в мисленні людини до підліткового віку, а саме - вміння логічно міркувати, здійснюючи в розумі складні дії та операції. Тобто, оцінюючи мислення ми говоримо про розумовий розвиток (за Скрипченко О.В. [9 с.139]) - це процес, який включає зміни в цілісній динамічній системі пов'язаних між собою сенсомоторних, перцептивних, мнемічних, мисленнєвих, імажинативних, моральних, змістовно-інформативних та інших складових. Його неможливо звести до одного із названих компонентів і вивести із них, а слід розглядати як розвиваючу динамічну систему на різних рівнях розвитку індивіда (в даному випадку підлітка).
Визначення рівня розумового розвитку підлітків проводилося за методикою "Шкільний тест розумового розвитку" [24], яка складається з 6 наборів завдань - субтестів, кожний з яких складається від 15 до 25 однорідних завдань. Перші два субтести направлені на виявлення загальної обізнаності учнів і дозволяє робити висновок про те, наскільки адекватно використовують учні в своїй активній та пасивній мові деякі науково-культурні та суспільно-політичні терміни і поняття. Третій субтест направлений на виявлення уміння встановлювати аналогії, четвертий - логічні класифікації, шостий - знаходження правила побудови числового ряду. Для окремо взятого субтесту відводиться певний час, за який має бути виконане завдання, після закінчення часу повідомляється учням про завершення виконання завдання та перехід до іншого.
1. Субтест 1 "Обізнаність 1" - 8 хв.
2. Субтест 2"Обізнаність 2" - 4 хв.
3. Субтест 3 "Аналогії" - 10 хв.
4. Субтест 4 "Класифікації" - 7 хв.
5. Субтест 5 "Узагальнення" - 8 хв.
6. Субтест 6 "Числові ряди" - 7 хв.
Загальний час виконання тесту 44 хвилини. До кожного субтесту є ключ, який дозволяє оцінити результати виконання тесту учнями.
У дослідженні приймало участь 26 підлітків у віці від 12-13 років. Нижче наводиться опис та аналіз отриманих результатів.
2.2 Аналіз результатів емпіричного дослідження
У ході аналізу отриманих даних була проведена обробка результатів у двох напрямках: кількісна та якісна.
2.2.1 Кількісна обробка результатів, яка передбачала
1. Підрахунок кількості правильних відповідей в субтестах, кожна правильна відповідь - 1 бал, окрім 5 субтесту - у ньому передбачалась оцінка від 2 - 0 балів в залежності від ступеню узагальнення.
2. Індивідуальним показником виконання тесту в цілому являється сума балів, які отримав учень в результаті складання балів за всі виконані тести та підрахунок відсотку успішності виконання тесту у порівнянні з максимальною кількістю балів.
Таблиця 1.
Рейтингова таблиця успішності виконання завдань за результатами тесту ШТУР
|
Субтест1. Освід.1 |
Субтест 2 Освід.2 |
Субтест3 Аналогії |
Субтест4 Класиф. |
Субтест 5 Узагальн. |
Субтест 6 Числ. ряди |
Сума |
||||||||||
|
20 |
% |
20 |
% |
25 |
% |
20 |
% |
38 |
% |
15 |
% |
138 |
% |
|||
|
1 |
По-з Ю. |
12 |
60% |
10 |
50% |
15 |
60% |
15 |
75% |
22 |
58% |
11 |
73% |
88 |
64% |
|
|
2 |
С-за О. |
11 |
55% |
11 |
55% |
13 |
52% |
11 |
55% |
18 |
47% |
14 |
93% |
81 |
58% |
|
|
3 |
См-ва А. |
10 |
50% |
12 |
60% |
9 |
36% |
17 |
85% |
16 |
42% |
11 |
73% |
78 |
56% |
|
|
3 |
Пис-ка А. |
10 |
50% |
11 |
55% |
13 |
52% |
12 |
60% |
16 |
42% |
13 |
87% |
78 |
56% |
|
|
4 |
Гол-ко І. |
9 |
45% |
11 |
55% |
9 |
36% |
13 |
65% |
18 |
47% |
13 |
87% |
75 |
55% |
|
|
5 |
Люб-ий А. |
11 |
55% |
12 |
60% |
9 |
36% |
8 |
40% |
16 |
42% |
14 |
93% |
72 |
52% |
|
|
6 |
Пащ-ко Х. |
9 |
45% |
8 |
40% |
10 |
40% |
11 |
55% |
16 |
42% |
14 |
93% |
70 |
51% |
|
|
7 |
С-нь О. |
13 |
65% |
12 |
60% |
7 |
28% |
7 |
35% |
13 |
34% |
9 |
60% |
63 |
46% |
|
|
8 |
Кос-в С. |
9 |
45% |
12 |
60% |
12 |
48% |
13 |
65% |
12 |
32% |
2 |
13% |
62 |
45% |
|
|
9 |
Кон-й В. |
9 |
45% |
11 |
55% |
9 |
36% |
7 |
35% |
13 |
34% |
10 |
67% |
61 |
44% |
|
|
10 |
Руса-ва Д. |
10 |
50% |
11 |
55% |
9 |
36% |
16 |
80% |
11 |
29% |
1 |
7% |
60 |
44% |
|
|
11 |
Лис-ко М. |
8 |
40% |
7 |
35% |
8 |
32% |
8 |
40% |
14 |
37% |
12 |
80% |
59 |
43% |
|
|
12 |
Ант-ко І. |
8 |
40% |
12 |
60% |
9 |
36% |
10 |
50% |
13 |
34% |
3 |
20% |
57 |
41% |
|
|
13 |
Люд-а І. |
10 |
50% |
8 |
40% |
12 |
48% |
9 |
45% |
6 |
16% |
6 |
40% |
53 |
38% |
|
|
14 |
Пон-ко І. |
6 |
30% |
7 |
35% |
7 |
28% |
8 |
40% |
13 |
34% |
10 |
67% |
53 |
38% |
|
|
15 |
Бус-л В. |
8 |
40% |
6 |
30% |
11 |
44% |
6 |
30% |
13 |
34% |
6 |
40% |
52 |
38% |
|
|
16 |
Шул-ий О. |
5 |
25% |
8 |
40% |
12 |
48% |
11 |
55% |
10 |
26% |
3 |
20% |
51 |
37% |
|
|
16 |
Ход-с О. |
9 |
45% |
9 |
45% |
6 |
24% |
7 |
35% |
14 |
37% |
4 |
27% |
51 |
37% |
|
|
17 |
Мат-ко А. |
5 |
25% |
7 |
35% |
9 |
36% |
10 |
50% |
5 |
13% |
4 |
27% |
42 |
30% |
|
|
17 |
При-ко Ю. |
6 |
30% |
6 |
30% |
6 |
24% |
8 |
40% |
11 |
29% |
3 |
20% |
42 |
30% |
|
|
17 |
Шпи-ко Д. |
4 |
20% |
6 |
30% |
9 |
36% |
9 |
45% |
7 |
18% |
5 |
33% |
41 |
30% |
|
|
18 |
Хом-ко П. |
5 |
25% |
7 |
35% |
7 |
28% |
9 |
45% |
2 |
5% |
9 |
60% |
40 |
29% |
|
|
19 |
Тр-на І. |
6 |
30% |
1 |
5% |
6 |
24% |
3 |
15% |
14 |
37% |
8 |
53% |
39 |
28% |
|
|
20 |
З-б Д. |
5 |
25% |
6 |
30% |
5 |
20% |
7 |
35% |
10 |
26% |
1 |
7% |
35 |
26% |
|
|
20 |
Бел-я А. |
9 |
45% |
4 |
20% |
4 |
16% |
4 |
20% |
12 |
32% |
1 |
7% |
35 |
26% |
|
|
21 |
Неп-в О. |
5 |
25% |
7 |
35% |
7 |
28% |
8 |
40% |
1 |
3% |
1 |
7% |
30 |
22% |
|
|
|
Середнє значення |
8,6 |
43% |
8,96 |
45% |
9,6 |
38% |
9,9 |
49% |
13,1 |
35% |
7,5 |
50% |
60 |
43% |
При складанні даної таблиці за отриманими результатами тестування маємо рейтинг з 21 місця, які розділяють 26 учнів.
3. Під час аналізу отриманих даних субтестів передбачається порівняння груп. Для аналізу групових даних відносно їх близькості до соціально-психологічного нормативу, умовно розглядається як стовідсоткове виконання кожного субтесту, всі учні підрозділяються за результатами тестування на 5 груп і встановлюємо їх рівень розумового розвитку відповідно до категорії та рейтингу.
- Перша - "найбільш успішні" - високий рівень розумового розвитку - 10%;
- Друга - "близькі до успішних" - вище середнього рівень розумового розвитку - 20 %;
- Третя - "середні за успішністю" - середній рівень розумового розвитку - 40%;
- Четверта - "малоуспішні" - нижче середнього рівень розумового розвитку - 20 %;
- П'ята - "найменш успішні" - низький рівень розумового розвиту - 10%.
Для аналізу успішності виконання завдань складаємо таблиці кожної з груп, куди заносимо отримані бали та відсоток успішності у порівнянні з максимальним балом. Бали були визначені під час підрахунку правильних відповідей за якими вираховуємо середнє значення та суму успішності виконання кожного субтесту в балах та у відсотках. Також для ілюстрації отриманих даних використовуємо діаграму з середніми показниками даних успішності виконання завдань (у відсотках) за субтестами 1-6 учнів кожної групи.
Таблиця 2.
Група 1 - "найбільш успішні" - результати успішності виконання субтестів 1-6
|
Субтест 1. Освід.1 |
Субтест 2 Освід.2 |
Субтест 3 Аналогії |
Субтест 4 Класиф. |
Субтест 5 Узагальн. |
Субтест 6 Числ. ряди |
Сума |
||||||||||
|
20 |
% |
20 |
% |
25 |
% |
20 |
% |
38 |
% |
15 |
% |
138 |
% |
|||
|
1 |
По-з Ю. |
12 |
60% |
10 |
50% |
15 |
60% |
15 |
75% |
22 |
58% |
11 |
73% |
88 |
64% |
|
|
2 |
С-за О. |
11 |
55% |
11 |
55% |
13 |
52% |
11 |
55% |
18 |
47% |
14 |
93% |
81 |
58% |
|
|
Середнє значення |
11,5 |
58% |
10,5 |
53% |
14 |
56% |
13 |
65% |
20 |
53% |
13 |
83% |
81,5 |
61% |
До складу групи 1 входить 10%, в даному випаду 2 учнів від усієї кількості, які розміщені у рейтингову порядку, маємо перше та друге місце. Це ті учні, які мають найбільшу кількість балів відповідно до рейтингу. При складанні даної таблиці використовувались отримані результати виконаних субтестів 1-6 групи 1 та підраховувалось середнє значення суми балів та відсоток виконання у порівнянні з максимальним балом за кожний субтест окремо - у кожного учня та від суми балів у групи в цілому.
Рис. 1
Середні показники даних успішності виконання субтестів 1-6 групою 1
Після підрахунку результатів виконання тесту учнями групи 1 та середнього значення у % за кожним субтестом, занесли дані у таблицю й на графік. З графіку видно, що найкращий результат по групі 1 маємо при виконанні субтесту 6 - 83 %, а найгірший результат - субтест 2 і 5 - 53 %.
Таблиця 3
Група 2 - "близькі до успішних" - результати успішності виконання субтестів 1-6
|
Субтест 1. Освід.1 |
Субтест 2 Освід.2 |
Субтест 3 Аналогії |
Субтест 4 Класиф. |
Субтест 5 Узагальн. |
Субтест 6 Числ. ряди |
Сума |
||||||||||
|
20 |
% |
20 |
% |
25 |
% |
20 |
% |
38 |
% |
15 |
% |
138 |
% |
|||
|
1 |
Пис-ка А. |
10 |
50% |
11 |
55% |
13 |
52% |
12 |
60% |
16 |
42% |
13 |
87% |
75 |
54% |
|
|
1 |
См-ва А. |
10 |
50% |
12 |
60% |
9 |
36% |
17 |
85% |
16 |
42% |
11 |
73% |
75 |
54% |
|
|
2 |
Гол-ко І. |
9 |
45% |
11 |
55% |
9 |
36% |
13 |
65% |
18 |
47% |
13 |
87% |
73 |
53% |
|
|
3 |
Люб-ий А. |
11 |
55% |
12 |
60% |
9 |
36% |
8 |
40% |
16 |
42% |
14 |
93% |
70 |
51% |
|
|
4 |
Пащ-ко Х. |
9 |
45% |
8 |
40% |
10 |
40% |
11 |
55% |
16 |
42% |
14 |
93% |
68 |
49% |
|
|
Середнє значення |
9,8 |
49% |
11 |
54% |
10 |
40% |
12 |
61% |
16 |
43% |
13 |
87% |
72 |
52% |
До складу групи 2 входить 20%, в даному випаду 5 учнів від усієї кількості, які розміщені у рейтингову порядку, маємо чотири місця - два перших, друге, третє та четверте. При складанні даної таблиці використовувались отримані результати виконаних субтестів 1-6 групи 2 та підраховувалось середнє значення суми балів та відсоток виконання у порівнянні з максимальним балом за кожний субтест окремо - у кожного та від суми балів у групи в цілому.
Рис. 2
Середні показники даних успішності виконання субтестів 1-6 групою 2
Після підрахунку результатів виконання тесту учнями групи 2 та середнього значення у % за кожним субтестом нанесли їх на графік. З графіку видно, що найкращий результат по групі 2 маємо при виконанні субтесту 5 в 16 балів, а найгірший результат - субтест 2 - 8 балів.
Таблиця 4
Група 3 - "середні за успішністю" - результати успішності виконання субтестів 1-6
|
Субтест 1. Освід.1 |
Субтест 2 Освід.2 |
Субтест 3 Аналогії |
Субтест 4 Класиф. |
Субтест 5 Узагальн. |
Субтест 6 Числ. ряди |
Сума |
||||||||||
|
20 |
% |
20 |
% |
25 |
% |
20 |
% |
38 |
% |
15 |
% |
138 |
% |
|||
|
1 |
С-нь О. |
13 |
65% |
12 |
60% |
7 |
28% |
7 |
35% |
13 |
34% |
9 |
60% |
61 |
44% |
|
|
2 |
Кос-в С. |
9 |
45% |
12 |
60% |
12 |
48% |
13 |
65% |
12 |
32% |
2 |
13% |
60 |
43% |
|
|
3 |
Кон-й В. |
9 |
45% |
11 |
55% |
9 |
36% |
7 |
35% |
13 |
34% |
10 |
67% |
59 |
43% |
|
|
4 |
Рус-ва Д. |
10 |
50% |
11 |
55% |
9 |
36% |
16 |
80% |
11 |
29% |
1 |
7% |
58 |
42% |
|
|
5 |
Лис-ко М. |
8 |
40% |
7 |
35% |
8 |
32% |
8 |
40% |
14 |
37% |
12 |
80% |
57 |
41% |
|
|
6 |
Ант-ко І. |
8 |
40% |
12 |
60% |
9 |
36% |
10 |
50% |
13 |
34% |
3 |
20% |
55 |
40% |
|
|
7 |
Люд-а І. |
10 |
50% |
8 |
40% |
12 |
48% |
9 |
45% |
6 |
16% |
6 |
40% |
51 |
37% |
|
|
7 |
Пон-ко І. |
6 |
30% |
7 |
35% |
7 |
28% |
8 |
40% |
13 |
34% |
10 |
67% |
51 |
37% |
|
|
8 |
Бус-л В. |
8 |
40% |
6 |
30% |
11 |
44% |
6 |
30% |
13 |
34% |
6 |
40% |
50 |
36% |
|
|
9 |
Ход-с О. |
9 |
45% |
9 |
45% |
6 |
24% |
7 |
35% |
14 |
37% |
4 |
27% |
49 |
36% |
|
|
9 |
Шул-ий О. |
5 |
25% |
8 |
40% |
12 |
48% |
11 |
55% |
10 |
26% |
3 |
20% |
49 |
36% |
|
|
Середнє значення |
8,6 |
43% |
9,4 |
47% |
9,3 |
37% |
9,3 |
46% |
12 |
32% |
6 |
40% |
54,5 |
40% |
До складу групи 3 входить 40%, в даному випаду 11 учнів від усієї кількості, які розміщені у рейтингову порядку, маємо 9 місць із яких по двоє учнів на 7 та на 9 місцях. При складанні даної таблиці використовувались отримані результати виконаних субтестів 1-6 групи 3 та підраховувалось середнє значення суми балів та відсоток виконання у порівнянні з максимальним балом за кожний субтест окремо - у кожного учня та від суми балів у групи в цілому.
Рис. 3
Середні показники даних успішності виконання субтестів 1-6 групою 3
Після підрахунку результатів виконання тесту учнями групи 3 та середнього значення у % за кожним субтестом нанесли їх на графік. З графіку видно, що найкращий результат по групі 3 маємо при виконанні субтесту 2 - 47%, а найгірший результат - субтест 5 - 32%.
Таблиця 5
Підгрупа 4 - "малоуспішні" - результати успішності виконання субтестів 1-6
|
Субтест 1. Освід.1 |
Субтест 2 Освід.2 |
Субтест 3 Аналогії |
Субтест 4 Класиф. |
Субтест 5 Узагальн. |
Субтест 6 Числ. ряди |
Сума |
||||||||||
|
20 |
% |
20 |
% |
25 |
% |
20 |
% |
38 |
% |
15 |
% |
138 |
% |
|||
|
1 |
Мат-ко А. |
5 |
25% |
7 |
35% |
9 |
36% |
10 |
50% |
5 |
13% |
4 |
27% |
40 |
29% |
|
|
1 |
Прих-ко Ю. |
6 |
30% |
6 |
30% |
6 |
24% |
8 |
40% |
11 |
29% |
3 |
20% |
40 |
29% |
|
|
1 |
Шпи-ко Д. |
4 |
20% |
6 |
30% |
9 |
36% |
9 |
45% |
7 |
18% |
5 |
33% |
40 |
29% |
|
|
2 |
Хом-ко П. |
5 |
25% |
7 |
35% |
7 |
28% |
9 |
45% |
2 |
5% |
9 |
60% |
39 |
28% |
|
|
3 |
Тр-на І. |
6 |
30% |
1 |
5% |
6 |
24% |
3 |
15% |
14 |
37% |
8 |
53% |
38 |
28% |
|
|
Середнє значення |
5,2 |
26% |
5,4 |
27% |
7,4 |
30% |
7,8 |
39% |
7,8 |
21% |
5,8 |
39% |
39,4 |
29% |
До складу групи входить 20%, в даному випаду 5 учнів від усієї кількості, які розміщені у рейтингову порядку, маємо 3 місця із яких троє учнів на 1 місці. При складанні даної таблиці використовувались отримані результати виконаних субтестів 1-6 групи 4 та підраховувалось середнє значення суми балів та відсоток виконання у порівнянні з максимальним балом за кожний субтест окремо - у кожного учня та від суми балів у групи в цілому.
Рис. 4
Середні показники даних успішності виконання субтестів 1-6 групою 4
Після підрахунку результатів виконання тесту учнями групи 4 та середнього значення у % за кожним субтестом нанесли їх на графік. З графіку видно, що найкращий результат по групі 4 маємо при виконанні субтесту 4 та 6 в однакову кількість відсотків - 39 %, а найгірший результат - субтест 5 - 21 %.
Таблиця 6
Підгрупа 5 - "найменш успішні" - результати успішності виконання субтестів 1-6
|
Субтест 1. Освід.1 |
Субтест 2 Освід.2 |
Субтест 3 Аналогії |
Субтест 4 Класиф. |
Субтест 5 Узагальн. |
Субтест 6 Числ. ряди |
Сума |
||||||||||
|
20 |
% |
20 |
% |
25 |
% |
20 |
% |
38 |
% |
15 |
% |
138 |
% |
|||
|
1 |
Бел-я А. |
9 |
45% |
4 |
20% |
4 |
16% |
4 |
20% |
12 |
32% |
1 |
7% |
34 |
25% |
|
|
1 |
З-б Д. |
5 |
25% |
6 |
30% |
5 |
20% |
7 |
35% |
10 |
26% |
1 |
7% |
34 |
25% |
|
|
2 |
Неп-в О. |
5 |
25% |
7 |
35% |
7 |
28% |
8 |
40% |
1 |
3% |
1 |
7% |
29 |
21% |
|
|
Середнє значення |
6,3 |
32% |
5,7 |
28% |
5,3 |
21% |
6,3 |
32% |
7,7 |
20% |
1 |
7% |
32,3 |
23% |
До складу групи 5 входить 10%, в даному випаду 3 учні від усієї кільк ості, які розміщені у рейтингову порядку, маємо перше, яке посідають двоє учнів та один учень друге місце. Це ті учні, які мають найменшу кількість балів відповідно до рейтингу. При складанні даної таблиці використовувались отримані результати виконаних субтестів 1-6 групи 1 та підраховувалось середнє значення суми балів та відсоток виконання у порівнянні з максимальним балом за кожний субтест окремо - у кожного учня та від суми балів у групи в цілому.
Рис. 5
Середні показники даних успішності виконання субтестів 1-6 групою 5
Після підрахунку результатів виконання тесту учнями групи 1 та середнього значення у % за кожним субтестом нанесли їх на графік. З графіку видно, що найкращий результат по групі 5 маємо при виконанні субтесту 1 - 32%, а найгірший результат - субтест 6 - 7%.
2.2.2 Кількісна обробка результатів тестування
Обробка результатів субтесту 1 та 2 "Обізнаність 1-2"
Груповий аналіз результатів субтестів 1 і 2 повинен розкрити рівень обізнаності учнів у поняттях, що відносяться до двох інформаційних сфер - суспільно-політичної та науково-культурної. Для цього підраховуємо відсоткову виконання відповідних завдань по групі в цілому.
Таблиця 7
Результати виконання завдань субтестів 1-2 різних галузей знань
|
Суспільно-політична |
Науково-культурна |
|||||
|
№ |
Прізвище, ім'я |
14 б |
% |
26 б |
% |
|
|
Група 1 |
||||||
|
1 |
По-з Ю. |
12 |
86% |
10 |
38% |
|
|
2 |
С-за О. |
11 |
79% |
11 |
42% |
|
|
Середнє значення |
11,5 |
82% |
10,5 |
40% |
||
|
Група 2 |
||||||
|
1 |
Пис-ка А. |
10 |
71% |
11 |
42% |
|
|
1 |
См-ва А. |
10 |
71% |
12 |
46% |
|
|
2 |
Гол-ко І. |
9 |
64% |
11 |
42% |
|
|
3 |
Люб-ий А. |
11 |
79% |
12 |
46% |
|
|
4 |
Пащ-ко Х. |
9 |
64% |
8 |
31% |
|
|
Середнє значення |
9,8 |
70% |
10,8 |
42% |
||
|
Група 3 |
||||||
|
1 |
С-нь О. |
13 |
93% |
12 |
46% |
|
|
2 |
Кос-в С. |
9 |
64% |
12 |
46% |
|
|
3 |
Кон-й В. |
9 |
64% |
11 |
42% |
|
|
4 |
Рус-ва Д. |
10 |
71% |
11 |
42% |
|
|
5 |
Лис-ко М. |
8 |
57% |
7 |
27% |
|
|
6 |
Ант-ко І. |
8 |
57% |
12 |
46% |
|
|
7 |
Люд-а І. |
10 |
71% |
8 |
31% |
|
|
7 |
Пон-ко І. |
6 |
43% |
7 |
27% |
|
|
8 |
Бус-л В. |
8 |
57% |
6 |
23% |
|
|
9 |
Ход-с О. |
9 |
64% |
9 |
35% |
|
|
9 |
Шул-ий О. |
5 |
36% |
8 |
31% |
|
|
Середнє значення |
8,6 |
62% |
9,4 |
36% |
||
|
Група 4 |
||||||
|
1 |
Мат-ко А. |
5 |
36% |
7 |
27% |
|
|
2 |
Прих-ко Ю. |
6 |
43% |
6 |
23% |
|
|
3 |
Шпи-ко Д. |
4 |
29% |
6 |
23% |
|
|
4 |
Хом-ко П. |
5 |
36% |
7 |
27% |
|
|
5 |
Тр-на І. |
6 |
43% |
1 |
4% |
|
|
Середнє значення |
5,2 |
37% |
5,4 |
21% |
||
|
Група 5 |
||||||
|
1 |
Бел-я А. |
9 |
64% |
4 |
15% |
|
|
1 |
З-б Д. |
5 |
36% |
6 |
23% |
|
|
2 |
Неп-в О. |
5 |
36% |
7 |
27% |
|
|
Середнє значення |
6,3 |
45% |
5,7 |
22% |
||
|
Среднє значення по групам |
8,3 |
59% |
8,6 |
33% |
Використовуючи ключ до завдання, підрахувалося кількість балів в суспільно-політичній та культурно-науковій галузі кожного учня, вираховуючи середнє значення по групі у балах та у відсотках відносно максимальної кількості балів - у суспільно-політичній галузі максимальна кількість балів - 14, а культурно-науковій галузі - 26 балів.
На основі отриманих даних складемо діаграму, щоб продемонструвати перевагу тієї чи іншої галузі по групам.
Рис.6
Результати виконання завдань (у %) по групам за с убтестом 1-2 "Обізнаність 1-2"
За результатами таблиці та складеної діаграми, можемо зробити висновок, що всі 5 груп - більш обізнані в суспільно-політичній галузі, аніж в культурно-науковій.
Обробка результатів субтесту 3 - "Аналогії"
Під час обробки результатів субтесту 3 підраховувались бали кожного учня, що були отримані після перевірки правильності відповідей на завдання і заносились до таблиці в якій зазначався тип логічного зв'язку та його максимальна кількість балів, яку можна отримати при правильному виконанні: "рід - вид" - 5 б., "частина-ціле" - 3 б., "причина-наслідок" - 3 б., "протилежність" - 4 б., "порядок слідування" - 1 б., "рядоналежність" - 1 б. та "функціональні відношення" - 8 б. Далі вираховувалось середнє значення по кожній окремій групі: балу та відсотку від нього у порівнянні з максимальним балом.
Виходячи з отриманих даних проводився аналіз якісної сторони субтесту 3 "Аналогії" на визначення найлегшого та найважчого типу логічного зв'язку по кожній з груп та з'ясування типових помилок при виконанні завдань.
Таблиця 8
Група 1. Результати виконання субтесту 3 "Аналогії" з різними типами логічного зв'язку
|
Рід - вид |
Частина-ціле |
Причина - наслідок |
Протилежність |
Порядок слідування |
Рядоналежність |
Функціональні відношення |
|||||||||
|
5б. |
% |
3б. |
% |
3б. |
% |
4б. |
% |
1б. |
% |
1б. |
% |
8б. |
% |
||
|
По-з Ю. |
4 |
80% |
2 |
67% |
3 |
100% |
4 |
100% |
1 |
100% |
0 |
0% |
6 |
75% |
|
|
С-за О. |
1 |
20% |
2 |
67% |
2 |
67% |
2 |
50% |
0 |
0% |
0 |
0% |
6 |
75% |
|
|
Середнє значення |
2,5 |
50% |
2 |
67% |
2,5 |
83% |
3 |
75% |
0,5 |
50% |
0 |
0% |
6 |
75% |
За даними таблиці складено діаграму, що демонструє середнє значення показників успішності виконання завдань на встановлення різних типів логічного зв'язку групою 1, яка відноситься до категорії "найбільш успішні".
Рис. 7
Результати виконання (у %) групою 1 завдань, що відносяться до різних типів логічного зв'язку
1 - "рід-вид",
2 - "частина-ціле",
3 - "причина - наслідок",
4 - "протилежність",
5 - "порядок слідування",
6 - "рядоналежність",
7 - "функціональні відношення".
На основі отриманих даних можемо зробити висновок про найважчий тип логічного зв'язку для групи 1 - "рядоналежність" - 0 %. У свою чергу найлегший тип логічного зв'язку - "причина-наслідок" - 83%.
До типових помилок можемо віднести завдання 17 зі зв'язком "рід-вид": "Троянда: квітка = суверенітет:?" учні обирали варіант в) свобода та завдання 5 "Рабовласники: буржуазія = раби:?" всі учні обрали варіант д) полонені.
Наявність типових помилок можна пояснити, недостатністю сформованості типів логічного зв'язку "рядоналежність" й "рід-вид" або найменшим ступенем засвоєння предмету шкільного курсу - історії.
Таблиця 9
Група 2. Результати виконання субтесту 3 "Аналогії" з різними типами логічного зв'язку
|
Рід - вид |
Частина - ціле |
Причина - наслідок |
Протилежність |
Порядок слідування |
Рядоналежність |
Функціональні відношення |
|||||||||
|
5б. |
% |
3б. |
% |
3б. |
% |
4б. |
% |
1б. |
% |
1б. |
% |
8б. |
% |
||
|
Писка А. |
3 |
60% |
1 |
33% |
1 |
33% |
3 |
75% |
0 |
0% |
0 |
0% |
5 |
63% |
|
|
См-ва А. |
3 |
60% |
0 |
0% |
0 |
0% |
2 |
50% |
0 |
0% |
0 |
0% |
4 |
50% |
|
|
Гол-ко І. |
1 |
20% |
1 |
33% |
2 |
67% |
1 |
25% |
0 |
0% |
0 |
0% |
5 |
63% |
|
|
Люб-ий А. |
1 |
20% |
0 |
0% |
3 |
100% |
4 |
100% |
0 |
0% |
0 |
0% |
1 |
13% |
|
|
Пащ-ко Х. |
1 |
20% |
1 |
33% |
2 |
67% |
0 |
0% |
0 |
0% |
1 |
100% |
5 |
63% |
|
|
Середнє значення |
1,8 |
36% |
0,6 |
20% |
1,6 |
53% |
2 |
50% |
0 |
0% |
0,2 |
20% |
4 |
50% |
За даними таблиці складено діаграму, що демонструє середнє значення показників успішності виконання завдань на встановлення різних типів логічного зв'язку групою 2, яка відноситься до категорії "близькі до успішних".
Рис. 8
Результати виконання (у %) групою 2 завдань, що відносяться до різних типів логічного зв'язку
1 - "рід-вид",
2 - "частина-ціле",
3 - "причина - наслідок",
4 - "протилежність",
5 - "порядок слідування",
6 - "рядоналежність",
7 - "функціональні відношення".
На основі отриманих даних можемо зробити висновок про найважчий тип логічного зв'язку для групи 2 - "порядок слідування" - 0 %. У свою чергу найлегший тип логічного зв'язку - "причина-наслідок" - 53%.
До типових помилок можемо віднести завдання 13 зі зв'язком "порядок-слідування": "Демократія: народ = автократія:?" учні обирали варіант в) референдум - 3 відповіді та варіант а) влада та завдання 5 "Рабовласники: буржуазія = раби:?" всі учні обрали варіант д) полонені. Та завдання на становлення "частина ціле" - завдання 14 "Роман: частина = вірш:?" більшість учнів обирала варіант а) поема й завдання 23 "Діаметр: радіус = коло:?" з варіантом відповіді г) лінія.
Наявність типових помилок можна пояснити, недостатністю сформованості типів логічного зв'язку "порядок слідування" й "частина-ціле" або найменшим ступенем засвоєння предметів шкільного курсу - історії, літератури та математики.
Таблиця 10
Група 3. Результати виконання субтесту 3 "Аналогії" з різними типами логічного зв'язку
|
Рід - вид |
Частина-ціле |
Причина - наслідок |
Протилежність |
Порядок слідування |
Рядоналежність |
Функціональні відношення |
|||||||||
|
5б. |
% |
3б. |
% |
3б. |
% |
4б. |
% |
1б. |
% |
1б. |
% |
8б. |
% |
||
|
С-нь О. |
1 |
20% |
0 |
0% |
1 |
33% |
1 |
25% |
0 |
0% |
0 |
0% |
4 |
50% |
|
|
Кос-в С. |
1 |
20% |
1 |
33% |
2 |
67% |
2 |
50% |
0 |
0% |
0 |
0% |
6 |
75% |
|
|
Кон-й В. |
1 |
20% |
0 |
0% |
2 |
67% |
4 |
100% |
0 |
0% |
0 |
0% |
2 |
25% |
|
|
Рус-ва Д. |
3 |
60% |
0 |
0% |
0 |
0% |
2 |
50% |
0 |
0% |
0 |
0% |
4 |
50% |
|
|
Лис-ко М. |
2 |
40% |
3 |
100% |
0 |
0% |
1 |
25% |
0 |
0% |
0 |
0% |
2 |
25% |
|
|
Ант-ко І. |
3 |
60% |
0 |
0% |
1 |
33% |
1 |
25% |
0 |
0% |
0 |
0% |
4 |
50% |
|
|
Люд-а І. |
2 |
40% |
3 |
100% |
2 |
67% |
4 |
100% |
0 |
0% |
0 |
0% |
1 |
13% |
|
|
Пон-ко І. |
1 |
20% |
0 |
0% |
2 |
67% |
2 |
50% |
0 |
0% |
0 |
0% |
2 |
25% |
|
|
Бус-л В. |
1 |
20% |
1 |
33% |
2 |
67% |
3 |
75% |
0 |
0% |
0 |
0% |
4 |
50% |
|
|
Ход-с О. |
1 |
20% |
1 |
33% |
0 |
0% |
2 |
50% |
0 |
0% |
0 |
0% |
2 |
25% |
|
|
Шул-ий О. |
4 |
80% |
0 |
0% |
2 |
67% |
2 |
50% |
1 |
100% |
0 |
0% |
3 |
38% |
|
|
Середнє значення |
1,8 |
36% |
0,8 |
27% |
1,3 |
42% |
2,2 |
55% |
0,1 |
9% |
0 |
0% |
3,1 |
39% |
За даними таблиці складено діаграму, що демонструє середнє значення показників успішності виконання завдань на встановлення різних типів логічного зв'язку групою 3, яка відноситься до категорії "середні за успішністю".
Рис. 9
Результати виконання (у %) групою 3 завдань, що відносяться до різних типів логічного зв'язку
1 - "рід-вид",
2 - "частина-ціле",
3 - "причина - наслідок",
4 - "протилежність",
5 - "порядок
слідування",
6 - "рядоналежність",
7 - "функціональні відношення".
На основі отриманих даних можемо зробити висновок про найважчий тип логічного зв'язку для групи 3 - "рядоналежність" - 0 %. У свою чергу найлегший тип логічного зв'язку - "протилежність" - 55%.
До типових помилок можемо віднести завдання 5 зі зв'язком "рядоналежність": "Рабовласники: буржуазія = раби:?" всі учні обрали варіант д) полонені, завдання 13 "порядок слідування": "Демократія: народ = автократія:?" з найбільш повторюваною відповіддю г) президент та завдання на становлення "частина ціле" - завдання 14 "Роман: частина = вірш:?" більшість учнів обирала варіант а) поема й завдання 23 "Діаметр: радіус = коло:?" з варіантом відповіді г) лінія, завдання 17 зі зв'язком "рід-вид": "Троянда: квітка = суверенітет:?" учні обирали варіант в) свобода.
Наявність типових помилок можна пояснити, недостатністю сформованості типів логічного зв'язку "рядоналежність" й "частина-ціле" або найменшим ступенем засвоєння предметів шкільного курсу - історії та математики.
Таблиця 11
Група 4. Результати виконання субтесту 3 "Аналогії" з різними типами логічного зв'язку
|
Рід - вид |
Частина-ціле |
Причина - наслідок |
Протилежність |
Порядок слідування |
Рядоналежність |
Функціональні віднош. |
|||||||||
|
5б. |
% |
3б. |
% |
3б. |
% |
4б. |
% |
1б. |
% |
1б. |
% |
8б. |
% |
||
|
Мат-ко А. |
2 |
40% |
1 |
33% |
3 |
100% |
0 |
0% |
0 |
0% |
1 |
100% |
2 |
25% |
|
|
Прих-ко Ю. |
1 |
20% |
1 |
33% |
2 |
67% |
0 |
0% |
0 |
0% |
1 |
100% |
2 |
25% |
|
|
Шпи-ко Д. |
2 |
40% |
0 |
0% |
1 |
33% |
1 |
25% |
0 |
0% |
0 |
0% |
5 |
63% |
|
|
Хом-ко П. |
1 |
20% |
0 |
0% |
2 |
67% |
1 |
25% |
0 |
0% |
0 |
0% |
3 |
38% |
|
|
Тр-на І. |
1 |
20% |
0 |
0% |
2 |
67% |
0 |
0% |
1 |
100% |
0 |
0% |
2 |
25% |
|
|
Середнє значення |
1,4 |
28% |
0,4 |
13% |
2 |
67% |
0,4 |
10% |
0,2 |
20% |
0,4 |
40% |
2,8 |
35% |
За даними таблиці складено діаграму, що демонструє середнє значення показників успішності виконання завдань на встановлення різних типів логічного зв'язку групою 4, яка відноситься до категорії "малоуспішні".
Рис. 10
Результати виконання (у %) групою 4 завдань, що відносяться до різних типів логічного зв'язку
1 - "рід-вид",
2 - "частина-ціле",
3 - "причина - наслідок",
4 - "протилежність",
5 - "порядок слідування",
6 - "рядоналежність",
7 - "функціональні відношення".
На основі отриманих даних можемо зробити висновок про найважчий тип логічного зв'язку для групи 4 - "протилежність" - 10 %. У свою чергу найлегший тип логічного зв'язку - "причина-наслідок" - 67%.
До типових помилок можемо віднести завдання 10 зі зв'язком "протилежність": "Багатство: бідність = кріпацька залежність:?" всі учні обрали варіант а) кріпосні селяни, та завдання 22: "Північ: південь = опади:?" з найбільш повторюваною відповіддю в) дощ та завдання на становлення "частина ціле" - завдання 14 "Роман: частина = вірш:?" більшість учнів обирала варіант а) поема й завдання 23 "Діаметр: радіус = коло:?" з варіантом відповіді д) круг, завдання 17 зі зв'язком "рід-вид": "Троянда: квітка = суверенітет:?" учні обирали варіант в) свобода.
Наявність типових помилок можна пояснити, недостатністю сформованості типів логічного зв'язку "протилежність", "частина-ціле" й "рід-вид" або найменшим ступенем засвоєння предметів шкільного курсу - історії, літератури та математики.
Таблиця 12
Група 5. Результати виконання субтесту 3 "Аналогії" з різними типами логічного зв'язку
|
Рід - вид |
Частина-ціле |
Причина - наслідок |
Протилежність |
Порядок слідування |
Рядоналежність |
Функціональні відношення |
|||||||||
|
5б. |
% |
3б. |
% |
3б. |
% |
4б. |
% |
1б. |
% |
1б. |
% |
8б. |
% |
||
|
Бел-я А. |
0 |
0% |
1 |
33% |
0 |
0% |
1 |
25% |
0 |
0% |
0 |
0% |
2 |
25% |
|
|
З-б Д. |
0 |
0% |
0 |
0% |
1 |
33% |
0 |
0% |
0 |
0% |
1 |
100% |
3 |
38% |
|
|
Неп-в О. |
0 |
0% |
2 |
67% |
1 |
33% |
2 |
50% |
0 |
0% |
0 |
0% |
2 |
25% |
|
|
Середнє значення |
0 |
0% |
1 |
33% |
1 |
33% |
1 |
25% |
0 |
0% |
1 |
33% |
2,33 |
29% |
За даними таблиці складено діаграму, що демонструє середнє значення показників успішності виконання завдань на встановлення різних типів логічного зв'язку групою 5, яка відноситься до категорії "найменш успішні".
Рис. 11
Результати виконання (у %) групою 5 завдань, що відносяться до різних типів логічного зв'язку
1 - "рід-вид",
2 - "частина-ціле",
3 - "причина - наслідок",
4 - "протилежність",
5 - "порядок слідування",
6 - "рядоналежність",
7 - "функціональні відношення".
Дана група відноситься до категорії "найменш успішних", тому кількість зроблених завдання не досягають 50%, майже всі завдання виконанні з помилками, але на основі отриманих даних можемо зробити висновок про найважчий тип логічного зв'язку для групи 5 - "рід-вид" та "порядок слідування" - 0 %. У свою чергу легшим типом логічного зв'язку у виконанні - "частина-ціле", "причина-наслідок" та "рядоналежність" - 33%.
До типових помилок можемо віднести завдання 7 зі зв'язком "рід-вид": "Вірш: поезія = оповідання:?" учні обрали варіант б) письменник та завдання 24: "Епітелій: тканина = аорта:?" всі учні обрали варіант б) внутрішній орган. Також помилки були допущені при встановленні логічного зв'язку "частина-ціле" - завдання 14 "Роман: частина = вірш:?" більшість учнів обирала варіант а) поема та на встановлення "функціональних відношень" завдання 6 "Папороть: спора = сосна:?" всі учні обрали варіант а) шишка та завдання 8 "Гори: висота = клімат:?" всі учні обрали варіант д) рослинність.
Наявність типових помилок можна пояснити, недостатністю сформованості типів логічного зв'язку "порядок слідування" й "частина-ціле" або найменшим ступенем засвоєння предметів шкільного курсу - історії, літератури та математики.
Отже, аналізуючи отримані дані по групам, можемо сказати про найбільш легкий та найбільш складний тип встановлення логічного зв'язку в учнів. Побудуємо діаграму з середнім значенням по кожній з груп з різними типами логічного зв'язку.
Рис. 12
Середнє значення даних (у %) отриманих з груп 1-5 на встановлення найважчого та найлегшого типу логічного зв'язку
Як висновок можна сказати, що за середнім відсотковим значенням по групам 1-5 отримали найлегший тип логічного зв'язку для учнів є "протилежність" - 60 %, з невеликим відривом у 2 % "причина-наслідок" - 58 %, а найважчим типом "рядоналежність" - 8 % та "порядок слідування" - 17 %.
Обробка результатів субтесту 4 - "Класифікації"
Під час обробки результатів субтесту 4 підраховувались бали кожного учня, що були отримані після перевірки бланку відповідей і заносились до таблиці в якій зазначався тип понять та його максимальна кількість балів, яку можна отримати при правильному виконанні: "завдання з абстрактними поняттями" - 4 б., "завдання з конкретними поняттями" - 9 б. та "змішані завдання" - 7 б. Далі вираховувалось середнє значення по кожній окремій групі: балу та відсотку від нього у порівнянні з максимальним балом.
Виходячи з отриманих даних проводився аналіз якісної сторони субтесту 4 "Класифікації" на визначення типу завдання з конкретними чи абстрактними поняттями в яких учні роблять найбільше помилок.
Таблиця 13
Група 1. Результати виконання завдань, що відносяться до різних типів понять
|
№ |
Завдання з абстрактними поняттями |
Завдання з конкретними поняттями |
Змішані завдання |
|||||
|
Макс. бал |
4б. |
% |
9б. |
% |
7б. |
% |
||
|
1 |
По-з Ю. |
3 |
75% |
8 |
89% |
6 |
86% |
|
|
2 |
С-за О. |
3 |
75% |
5 |
56% |
3 |
43% |
|
|
Середнє значення |
3 |
75% |
6,5 |
72% |
4,5 |
64% |
Виходячи з отриманих результатів таблиці можемо зробити висновок, що учні групи 1 майже на однаковому рівні вирішують завдання з абстрактними - 75 % та конкретними поняттями - 72 %.
Таблиця 14
Група 2. Результати виконання завдань, що відносяться до різних типів понять
|
№ |
Завдання з абстрактними поняттями |
Завдання з конкретними поняттями |
Змішані завдання |
|||||
|
Макс. бал |
4б. |
% |
9б. |
% |
7б. |
% |
||
|
1 |
Пис-ка А. |
3 |
75% |
5 |
56% |
5 |
71% |
|
|
2 |
См-ва А. |
2 |
50% |
9 |
100% |
6 |
86% |
|
|
3 |
Гол-ко І. |
3 |
75% |
5 |
56% |
5 |
71% |
|
|
4 |
Люб-ий А. |
2 |
50% |
2 |
22% |
5 |
71% |
|
|
5 |
Пащ-ко Х. |
2 |
50% |
4 |
44% |
5 |
71% |
|
|
Середнє значення |
2,4 |
60% |
5 |
56% |
5,2 |
74% |
Виходячи з отриманих результатів таблиці можемо зробити висновок, що учні групи 2 роблять більше помилок при виконанні завдань з конкретними поняттями - 56 %.
Таблиця 15. Група 3. Результати виконання завдань, що відносяться до різних типів понять
|
№ |
Завдання з абстрактними поняттями |
Завдання з конкретними поняттями |
Змішані завдання |
|||||
|
Макс. бал |
4б. |
% |
9б. |
% |
7б. |
% |
||
|
1 |
С-нь О. |
1 |
25% |
3 |
33% |
3 |
43% |
|
|
2 |
Кос-в С. |
3 |
75% |
5 |
56% |
5 |
71% |
|
|
3 |
Кон-й В. |
2 |
50% |
2 |
22% |
3 |
43% |
|
|
4 |
Рус-ва Д. |
3 |
75% |
8 |
89% |
6 |
86% |
|
|
5 |
Лис-ко М. |
1 |
25% |
4 |
44% |
3 |
43% |
|
|
6 |
Ант-ко І. |
3 |
75% |
4 |
44% |
3 |
43% |
|
|
7 |
Люд-а І. |
2 |
50% |
4 |
44% |
3 |
43% |
|
|
8 |
Пон-ко І. |
2 |
50% |
3 |
33% |
3 |
43% |
|
|
9 |
Бус-л В. |
1 |
25% |
3 |
33% |
2 |
29% |
|
|
10 |
Ход-с О. |
2 |
50% |
2 |
22% |
3 |
43% |
|
|
11 |
Шул-ий О. |
3 |
75% |
3 |
33% |
5 |
71% |
|
|
Середнє значення |
2,1 |
52% |
4,4 |
49% |
3,5 |
51% |
Виходячи з отриманих результатів таблиці можемо зробити висновок, що учні групи 3 роблять більше помилок при виконанні завдань з конкретними поняттями - 49 %.
Таблиця 16
Група 4. Результати виконання завдань, що відносяться до різних типів понять
|
№ |
Завдання з абстрактними поняттями |
Завдання з конкретними поняттями |
Змішані завдання |
|||||
|
Макс. бал |
4б. |
% |
9б. |
% |
7б. |
% |
||
|
1 |
Мат-ко А. |
2 |
50% |
5 |
56% |
5 |
71% |
|
|
2 |
Прих-ко Ю. |
3 |
75% |
9 |
100% |
6 |
86% |
|
|
3 |
Шпи-ко Д. |
3 |
75% |
5 |
56% |
5 |
71% |
|
|
4 |
Хом-ко П. |
3 |
75% |
2 |
22% |
5 |
71% |
|
|
5 |
Тр-на І. |
1 |
25% |
4 |
44% |
5 |
71% |
|
|
Середнє значення |
2,4 |
60% |
5 |
56% |
5,2 |
74% |
Виходячи з отриманих результатів таблиці можемо зробити висновок, що учні групи 4 роблять більше помилок при виконанні завдань з конкретними поняттями - 56 %.
Таблиця 17
Група 5. Результати виконання завдань, що відносяться до різних типів понять
|
№ |
Завдання з абстрактними поняттями |
Завдання з конкретними поняттями |
Змішані завдання |
|||||
|
Макс. бал |
4б. |
% |
9б. |
% |
7б. |
% |
||
|
1 |
Бел-я А. |
1 |
25% |
1 |
11% |
2 |
29% |
|
|
2 |
З-б Д. |
4 |
100% |
1 |
11% |
2 |
29% |
|
|
3 |
Неп-в О. |
1 |
25% |
3 |
33% |
4 |
57% |
|
|
Середнє значення |
2 |
50% |
1,7 |
19% |
2,7 |
38% |
Виходячи з отриманих результатів таблиці можемо зробити висновок, що учні групи 4 роблять більше помилок при виконанні завдань з конкретними поняттями - 19 %.
Обробка результатів субтесту 5 - "Узагальнення"
Під час обробки результатів субтесту 5 підраховувались бали кожного учняідного, що були отримані після перевірки бланку відповідей і заносились до таблиці в якій зазначався характер узагальнення понять за ознаками: "конкретна ознака","видова ознака" та "категоріальна ознака". Далі вираховувалася сума завдань, яка була виконана по кожній ознаці, при чому одне завдання - 1 бал, також вираховувався відсоток від максимальної кількості балів, що відповідає кількості завдань у тесті - 19. Підрахунок проводився для кожної групи окремо і як підсумок, середнє значення муж групами, щоб з'ясувати
Виходячи з отриманих даних проводився аналіз якісної сторони субтесту 5 "Узагальнення" на визначення типового характеру узагальнення за ознакою серед груп 1-5.
Таблиця 18
Результати виконання завдань субтесту 5 по виявленню характеру типових узагальнень
|
№ |
Прізвище, ім'я |
Узагальнення за конкретними ознаками |
Узагальнення за видовими ознаками |
Узагальнення за абстрактними ознаками |
||||
|
Група 1 |
||||||||
|
1 |
По-з Ю. |
7 |
37% |
11 |
58% |
1 |
5% |
|
|
2 |
С-за О. |
4 |
21% |
10 |
53% |
5 |
26% |
|
|
Сума |
11 |
58% |
21 |
55% |
6 |
47% |
||
|
Група 2 |
||||||||
|
1 |
Пис-ка А. |
3 |
16% |
10 |
53% |
6 |
32% |
|
|
1 |
См-ва А. |
1 |
5% |
14 |
74% |
4 |
21% |
|
|
2 |
Гол-ко І. |
3 |
16% |
12 |
63% |
4 |
21% |
|
|
3 |
Люб-ий А. |
2 |
11% |
11 |
58% |
6 |
32% |
|
|
4 |
Пащ-ко Х. |
3 |
16% |
11 |
58% |
5 |
26% |
|
|
Сума |
12 |
13% |
58 |
61% |
25 |
26% |
||
|
Група 3 |
||||||||
|
1 |
С-нь О. |
1 |
5% |
11 |
58% |
7 |
37% |
|
|
2 |
Кос-в С. |
3 |
16% |
7 |
37% |
9 |
47% |
|
|
3 |
Кон-й В. |
2 |
11% |
9 |
47% |
8 |
42% |
|
|
4 |
Рус-ва Д. |
3 |
16% |
5 |
26% |
10 |
53% |
|
|
5 |
Лис-ко М. |
2 |
11% |
10 |
53% |
7 |
37% |
|
|
6 |
Ант-ко І. |
1 |
5% |
11 |
58% |
7 |
37% |
|
|
7 |
Люд-а І. |
1 |
5% |
4 |
21% |
14 |
74% |
|
|
7 |
Пон-ко І. |
4 |
21% |
5 |
26% |
10 |
53% |
|
|
8 |
Бус-л В. |
4 |
21% |
5 |
26% |
10 |
53% |
|
|
9 |
Ход-с О. |
1 |
5% |
12 |
63% |
6 |
32% |
|
|
9 |
Шул-ий О. |
2 |
11% |
6 |
32% |
11 |
58% |
|
|
Сума |
24 |
11% |
85 |
41% |
99 |
47% |
||
|
Група 4 |
||||||||
|
1 |
Мат-ко А. |
0 |
0% |
5 |
26% |
14 |
74% |
|
|
2 |
Прих-ко Ю. |
2 |
11% |
8 |
42% |
9 |
47% |
|
|
3 |
Шпи-ко Д. |
0 |
0% |
8 |
42% |
11 |
58% |
|
|
4 |
Хом-ко П. |
0 |
0% |
2 |
11% |
17 |
89% |
|
|
5 |
Тр-на І. |
2 |
11% |
9 |
47% |
8 |
42% |
|
|
Сума |
4 |
4% |
32 |
34% |
59 |
62% |
||
|
Група 5 |
||||||||
|
1 |
Бел-я А. |
3 |
16% |
6 |
32% |
10 |
53% |
|
|
1 |
З-б Д. |
2 |
11% |
6 |
32% |
11 |
58% |
|
|
2 |
Неп-в О. |
0 |
0% |
0 |
0% |
19 |
100% |
|
|
Сума |
5 |
35% |
12 |
32% |
40 |
70% |
||
|
Середнє значення по групам 1-5 |
11,5 |
24% |
41,6 |
44% |
45,8 |
51% |
На підставі отриманих даних, можна зробити висновок, що типовим узагальненням за конкретними ознаками є для групи 1 - 58%, за видовими ознаками для групи 2 - 61 % і групи 5 - 84%, в свою чергу за абстрактними ознаками для групи 3 - 47 % та групи 4 - 62%.
Загалом по класу найбільше представлене узагальнення за абстрактними ознаками - 55%, а найменше учні узагальнюють за видовими ознаками - 24 %.
Обробка результатів за субтестами 3,4 і 5 по відношенню до різних шкільних предметів.
При виконанні завдань з певним змістом в усіх субтестах використовувались поняття навчально-наукових циклів за якими ми можемо визначити схильність учнів. Прямий висновок робити о визначенній схильності робити не можна, тому що необхідно враховувати попередню підготовку учнів, яку вони можуть отримати поза межами школи, але тим не менш ШТРР надає можливість аналізувати результати по шкільним предметам.
Для визначення схильності до певних предметів опрацьовувались результати субтестів 3,4 і 5 за ключем, який містить відповідність завдань до предметів шкільного циклу - література та мова, математика і фізика, історія, біологія, географія. При обробці результатів одне завдання відповідало одному балу, потім вони складались відповідно до свого предмету та вираховувався відсоток виконання відповідно до максимального балу кожного предмету - література та мова - 13 балів, математика і фізика - 15 балів, історія - 13 балів, біологія - 10 балів, географія - 13 балів. В результаті за отриманими балами та відсотками можемо говорити про схильність учнів до того чи іншого предмету.
Таблиця 19
Результати тестування субтесту 3,4 та 5 на виявлення схильності до предметів шкільного циклу груп 1-5
|
№ |
Прізвище, ім'я |
Мова та література |
Математика-фізика |
Історія |
Біологія |
Географія |
||||||
|
13 |
% |
15 |
% |
13 |
% |
10 |
% |
13 |
% |
|||
|
Група 1 |
||||||||||||
|
1 |
По-з Ю. |
10 |
77% |
10 |
67% |
9 |
69% |
8 |
80% |
11 |
85% |
|
|
2 |
С-за О. |
9 |
69% |
8 |
53% |
6 |
46% |
5 |
50% |
7 |
54% |
|
|
Середнє значення |
9,5 |
73% |
9 |
60% |
7,5 |
58% |
6,5 |
65% |
9 |
69% |
||
|
Група 2 |
||||||||||||
|
1 |
Пис-ка А. |
8 |
62% |
8 |
53% |
6 |
46% |
6 |
60% |
7 |
54% |
|
|
1 |
См-ва А. |
8 |
62% |
9 |
60% |
5 |
38% |
7 |
70% |
10 |
77% |
|
|
2 |
Гол-ко І. |
7 |
54% |
6 |
40% |
8 |
62% |
6 |
60% |
6 |
46% |
|
|
3 |
Люб-ий А. |
6 |
46% |
6 |
40% |
6 |
46% |
2 |
20% |
7 |
54% |
|
|
4 |
Пащ-ко Х. |
7 |
54% |
6 |
40% |
7 |
54% |
7 |
70% |
6 |
46% |
|
|
Середнє значення |
7,2 |
55% |
7 |
47% |
6,4 |
49% |
5,6 |
56% |
7,2 |
55% |
||
|
Група 3 |
||||||||||||
|
1 |
С-нь О. |
4 |
31% |
4 |
27% |
4 |
31% |
4 |
40% |
8 |
62% |
|
|
2 |
Кос-в С. |
9 |
69% |
8 |
53% |
7 |
54% |
5 |
50% |
10 |
77% |
|
|
3 |
Кон-й В. |
7 |
54% |
6 |
40% |
8 |
62% |
3 |
30% |
5 |
38% |
|
|
4 |
Рус-ва Д. |
7 |
54% |
9 |
60% |
4 |
31% |
8 |
80% |
10 |
77% |
|
|
5 |
Лис-ко М. |
7 |
54% |
7 |
47% |
4 |
31% |
7 |
70% |
6 |
46% |
|
|
6 |
Ант-ко І. |
8 |
62% |
6 |
40% |
5 |
38% |
5 |
50% |
6 |
46% |
|
|
7 |
Люд-а І. |
8 |
62% |
10 |
67% |
7 |
54% |
5 |
50% |
2 |
15% |
|
|
8 |
Пон-ко І. |
5 |
38% |
5 |
33% |
5 |
38% |
4 |
40% |
6 |
46% |
|
|
9 |
Бус-л В. |
7 |
54% |
6 |
40% |
6 |
46% |
4 |
40% |
8 |
62% |
|
|
10 |
Ход-с О. |
5 |
38% |
6 |
40% |
4 |
31% |
4 |
40% |
3 |
23% |
|
|
11 |
Шул-ий О. |
5 |
38% |
8 |
53% |
7 |
54% |
7 |
70% |
7 |
54% |
|
|
Середнє значення |
6,5 |
50% |
6,8 |
45% |
5,5 |
43% |
5,1 |
51% |
6,5 |
50% |
||
|
Група 4 |
||||||||||||
|
1 |
Мат-ко А. |
5 |
38% |
5 |
33% |
7 |
54% |
7 |
70% |
7 |
54% |
|
|
2 |
Прих-ко Ю. |
4 |
31% |
8 |
53% |
4 |
31% |
1 |
10% |
4 |
31% |
|
|
3 |
Шпи-ко Д. |
4 |
31% |
7 |
47% |
5 |
38% |
3 |
30% |
4 |
31% |
|
|
4 |
Хом-ко П. |
5 |
38% |
6 |
40% |
5 |
38% |
3 |
30% |
4 |
31% |
|
|
5 |
Тр-на І. |
4 |
31% |
3 |
20% |
3 |
23% |
4 |
40% |
1 |
8% |
|
|
Середнє значення |
4,4 |
34% |
5,8 |
39% |
4,8 |
37% |
3,6 |
36% |
4 |
31% |
||
|
Група 5 |
||||||||||||
|
1 |
Бел-я А. |
2 |
15% |
3 |
20% |
3 |
23% |
4 |
40% |
2 |
15% |
|
|
2 |
З-б Д. |
5 |
38% |
4 |
27% |
3 |
23% |
3 |
30% |
0 |
0% |
|
|
3 |
Неп-в О. |
2 |
15% |
8 |
53% |
2 |
15% |
4 |
40% |
5 |
38% |
|
|
Середнє значення |
3 |
23% |
5 |
33% |
2,7 |
21% |
3,7 |
37% |
2,3 |
18% |
||
|
|
Середнє значення по групами |
6,2 |
47% |
6,7 |
45% |
5,5 |
42% |
4,9 |
49% |
6 |
46% |
Виходячи з результатів таблиці, можемо зробити висновок, про схильність до предметів кожної з груп: група 1 схильність до мови та літератури - 70%, група 2, 3 та 5 більш схильні до біології - 56 %, 51 % та 37 % відповідно.
Рис. 13
Середні значення результатів груп 1-5 по відношенню до предметів шкільного циклу
Середнє значення по класу в межах 50 %, тобто яскраво-вираженої схильності до предметів шкільного циклу клас не має.
Висновки
При складанні даної роботи досягнуті поставлена мета та завдання: проаналізована література по проблемам розвитку мислення та виявлено індивідуально-психологічні особливості мислення учнів підліткового віку. При аналізі різних джерел та авторів, можна зробити висновок про проблеми розвитку мислення: від конкретного мислення школярі все більше переходять до абстрактного, від елементарного словесно-логічного, міркуючого - до складного, розгорненого, теоретичного та продуктивного мислення. З розвитком абстрактного мислення інші його форми (наочно-дійове, образне) не зникають, а зазнають змін під впливом більш розвиненої мислительної діяльності. Враховуючи те, що теоретичне мислення починає свій розвиток з молодшого шкільного віку, завдяки засвоєнню наукових знань та продовжує активно розвиватися в середньому шкільному віці, тобто підлітковому, то слід враховувати те, що для успішного розвитку теоретичного мислення та нових особливостей мисленнєвої діяльності необхідно: активні зміни, перебудова навчального предмету і зміна форми роботи та групової взаємодії. В свою чергу, такий тип мислення як продуктивне в учнів підліткового віку починається з інтуїтивно-практичного компонента і завдяки мисленнєвим операціям - абстрагування та узагальнення, формуються якості продуктивного мислення як самостійність, глибина, гнучкість, стійкість, усвідомленість.
При обробці результатів тестування учнів підліткового віку 12-13 років "Шкільного тесту розумового розвитку", проводився порівняльний аналіз груп:
1) На встановлення рівня розумового розвитку учнів, який відповідав створеним за рейтингом результатів п'яти групам, і отримали такі рівні: високий - 2 учні, вище середнього - 5 учнів, середній - 11 учнів, нижче середнього - 5 учнів та низький рівень - 3 учні;
2) За результатами виконання кожного субтесту порівнювались показники успішності його виконання: в цілому по класу найкраще виконали субтест 6 "Числові ряди", а найгірше субтест 3 "Аналогії";
3) За субтестом 1 і 2 "Обізнаність 1-2" отримали рівень обізнаності учнів у двох галузях - "суспільно-політичній" та "науково-культурній": у середньому в класі учні більш орієнтуються в суспільно-політичній галузі;
4) За субтестом 3 "Аналогії" визначили, який тип логічного зв'язку встановлювався найкраще - "Протилежність", а найгірше "Рядоналежність" та типові помилки, що відбувались найчастіше на встановлення зв'язку: "Рід-вид", "Причина-наслідок", "Порядок слідування";
5) За субтестом 4 "Класифікації" встановили тип завдання з конкретними чи абстрактними поняттями, що найчастіше викликав помилки: в учнів типовими помилками в завданнях можна вважати завдання з конкретними;
6) За субтестом 5 "Узагальнення" виявили характер типових узагальнень за абстрактними ознаками, що набрав найбільший відсоток по класу;
7) Завдяки аналізу субтестів 3, 4, та 5 можна виявити схильності класу до певного предмету, але не досить точно, тому що тест не враховує попередню підготовку учнів, але загальне враження маємо по класу ? середня підготовка з усіх предметів і досить вираженої схильності до певного предмету не має.
Визначаючи індивідуальні психологічні особливості мислення керуємось думкою, що під час вирішення завдань тесту учні здійснювали мисленнєві операції порівняння, аналіз, синтез, абстрагування, узагальнення, конкретизацію, завдяки яким і формуються індивідуально-психологічні особливості мислення. На основі отриманих даних тестування можемо говорити про такі особливості мислення як самостійність, критичність, гнучкість, глибину, широту, послідовність, швидкість, якими учні керувались під час розв'язання завдань і в залежності від рівня їх сформованості, були відповідно вирішені завдання тесту на високий, середній чи низький бал. В свою чергу, в залежності від балів й визначили рівень розумового розвитку на основі індивідуально-психологічних особливостей мислення учнів.
Вчителю необхідно пам'ятати, що уміння логічно обробляти матеріал, а отже і мислити - часто розвивається у підлітків стихійно. Розвиток таких умінь має стати спеціальним завданням вчителя. Від цього залежить не тільки, глибина і міцність знань, але і можливість подальшого розумового розвитку та особливостей підлітка. Таким чином:, для переходу від новоутворень молодшого шкільного віку до якісно нових особливостей мисленнєвої діяльності підлітка необхідна наявність двох умов: активні предметі зміни і перебудова сторін предмета, що вивчається, а також проводження їх в змінених формах. В умовах керованого навчання вдається приблизитись до формування нових якостей мисленнєвої діяльності вже у підлітковому віці.
Література
1. Божович Л.И. Этапы формирования личности в онтогенезе // Вопросы психологии. - 1979. - № 4. - с.37-55
2. Возрастная психология: Детство, отрочество, юность: Хрестоматия/ Сост.В.С. Мухина, А.А. Хвостов. - М.: Педагогика, 1999. - 400 с.
3. Возрастные и индивидуальные особенности образного мышления учащихся / Под ред. И.С. Якиманской. - М.: Педагогика, 1989. - 224 с.
4. Выготский Л.С. Собрание сочинений: В 6-ти т. - Т.4. Детская психология. / Под ред.Д.Б. Эльконина. - М.: Педагогика, 1984. - с.40-111
5. Гальперин П.Я. Психология мышления и учение о поэтапном формировании умственных действий. // Исследования мышления в советской психологии / Отв. ред. Е.В. Шорохова. - М.: Наука, 1966. - с.236-277.
6. Давыдов В.В., Маркова А.К. Концепция учебной деятельности школьников // Вопросы психологии. - 1981. - № 6. - с.13-26
7. Давыдов В.В., Маркова А.К. Развитие мышления в школьном возрасте. // Принцип развития в психологии. / Отв. ред.Л.И. Анцыферова. - М.: Наука, 1978. - с.295 - 316
8. Жан Пиаже. Речь и мышление ребенка. - М.: Римис, - 2008. - с.246 - 249
9. Загальна психологія: Підручник / О.В. Скрипченко, Л.В. Долинська та ін. - К.: Либідь, 2005. - с.139-174
10. Калмыкова З.И. Продуктивное мышление как основа обучаемости. - М: Педагогика, 1981. - 200 с.
11. Костюк Г.С. Навчально-виховний процес і психічний розвиток особистості/ За ред.Л.М. Проколієнко. - К.: Рад. школа, 1989. - с. 194-300
12. Максименко С.Д., Соловієнко В.О. Загальна психологія: Навч. посібник - К.: МАУП, 2000. - с.139-169
13. Матюшкин А.М. Проблемные ситуации в мышлении и обучении. - М.: Педагогика, 1972. - с.170-186
14. Менчинская Н.А. Проблемы учения и умственного развития школьника / Избранные психологические труды. - М.: Педагогика, 1989. ? 224 с.
15. Паламарчук В.Ф. Школа учит мыслить. - 2-е изд., доп. и перераб. - М.: Просвещение, 1987. - с.178-202
16. Психология подростка: Хрестоматия. / Сост. Ю.И. Фролов. - М.: Педагогика, 1997. - с.216-233
17. Рубинштейн С.Л. Основы общей психологии: В 2 т. Т.1. - М.: Педагогика, 1989. - с.360-400
18. Талызина Н.Ф. Управление процессом усвоения знаний. ? М.: Изд-во МГУ, 1984. - с.275-280
19. Тихомиров О.К. Психология мышления: Учебное пособие. ? М.: Изд-во Моск. ун-та, 1984. - 129 с.
20. Фельдштейн Д.И. Психологические особенности развития личности в подростковом возрасте // Вопросы психологии. - 1988. ? №6 - с.31-41
21. Формирование личности в переходный период от подросткового к юношескому возрасту / Под ред. И.В. Дубровиной. - М.: Педагогика, 1987. - с.7-30
22. Формирование учебной деятельности школьников. / Под ред.В. В. Давыдова, И. Ломпшера, А.К. Марковой. - М.: Педагогика, 1982. - 216 с.
23. Хрестоматия по общей психологии. Психология мышления. / Под ред. Ю.Б. Гиппенрейтер, В.В. Петухова. - М.: Изд-во Московского ун-та, 1981. - 400 с.
24. Шевандрин Н.И. Психодиагностика коррекция и развитие личности. - М.: Гуманит. издат. центр ВЛАДОС, 1999. - с.323-335
Размещено на Allbest.ru
Подобные документы
Дослідження індивідуально-вікових особливостей підлітків. Аналіз типових проблем, що виникають у підлітковому віці. Характеристика причин підліткової психологічної кризи. Врахування психологічних особливостей підліткового віку в педагогічному процесі.
реферат [36,3 K], добавлен 01.07.2014Наукові підходи до дослідження проблеми мислення. Психологічні особливості мислення як пізнавального процесу. Класифікація видів мислення та їх характеристика. Особливості розвитку мислення у дітей молодшого шкільного віку в процесі засвоєння знань.
курсовая работа [58,3 K], добавлен 19.03.2015Мислення як один з основних пізнавальних процесів особистості в підлітковому віці. Загальна характеристика підлітка та його пізнавальна сфера, експериментальне дослідження логічного та образного мислення. Порівняльний аналіз отриманих результатів.
курсовая работа [279,6 K], добавлен 27.03.2012Особливості психологічного розвитку учнів молодшого підліткового віку. Неповна сім’я, як можливий фактор формування дисгармонійної особистості. Відмінності між особливостями самовідношення особистості та агресивними реакціями у учнів з неповних сімей.
дипломная работа [88,0 K], добавлен 12.01.2011Фізіологічні й психологічні особливості школярів середнього віку, їх врахування під час викладання природознавства. Аналіз позитивного досвіду роботи вчителів, які досягли результатів у навчально-виховному процесі, методи та форми його організації.
курсовая работа [81,5 K], добавлен 04.08.2016Творчі здібності школярів як психологічна проблема. Зміст та форми поняття "творчі здібності". Психологічні особливості школярів підліткового віку. Психодіагностичні методики для дослідження творчих здібностей та потенціалу школярів підліткового віку.
курсовая работа [107,1 K], добавлен 16.06.2010Психологічні особливості розвитку самостійності підлітків в навчально-виховному процесі, розвиток їх пізнавального інтересу. Проведення дослідження за допомогою психодіагностичних методик та методичні рекомендації з визначення рівня самостійності.
курсовая работа [50,9 K], добавлен 20.07.2010Роль відчуття і сприймання у дітей шкільного віку, їх розвиток в загальному процесі формування й удосконалення психічної діяльності дитини. Вплив навчання в школі на психічні процеси, зростання продуктивності пам’яті, особливості логічного мислення.
дипломная работа [340,4 K], добавлен 27.09.2010Загальна характеристика психологічних особливостей підліткового віку, особливості афективної та мотиваційної сфери підлітка. Дослідження тривожності дітей підліткового віку, як психічного явища. Методи корекцій рівня тривожності, застосування тренінгу.
курсовая работа [96,6 K], добавлен 22.04.2010Психологічні особливості профілю мислення особистості. Мислення як особлива форма психічного віддзеркалення дійсності. Характеристика основних факторів, що впливають на розвиток мислення особистості. Теорія детермінізму, поняття інформаційного підходу.
курсовая работа [59,0 K], добавлен 04.11.2014
