Мудрість, сформульована древнім китайським філософом, говорить:

"Скажи мені - і я забуду, Покажи мені - і я запам'ятаю. Дай мені діяти самому - і я навчуся…" Мільйони рецепторів людського організму постійно стежать за змінами зовнішнього і внутрішнього середовища. Сотні тисяч клітин, які називаються мотонейронами, управляють рухами м'язів і секрецією залоз. А зв'язує їх складна мережа з мільярдів клітин, які називаються нейронами, безперервно зіставляє сигнали від рецепторів з сигналами, в яких закодований минулий досвід, і обрушує на мотонейрони команди, що забезпечують адаптивну взаємодія з середовищем. Ця нейрона мережа отримала назву центральної нервової системи (ЦНС); головний мозок складає найважливішу частину цієї системи, і нерідко, кажучи про мозок, ми будемо мати на увазі ЦНС в цілому яка сприймає зовнішнього і внутрішнього середовища образно.

Постановка проблеми у загальному вигляді та її зв'язок із важливими науковими та практичними завданнями.

На сьогодні виникла потреба в дослідженні та розробці образного комп'ютера. Пам'ять - це психічний пізнавальний процес, який полягає у фіксації, збереженні та відтворенні попереднього досвіду. Існують такі процеси п'яті:- запам'ятовування;- відтворення;- забування.

Запам'ятовування - один з головних процесів пам'яті. Засадовими стосовного нього є утворення й закріплення тимчасових нервових зв'язків. Чим складніший матеріал, тим складніші й ті тимчасові зв'язки, які утворюють підґрунтя запам'ятовування.

Запам'ятовування, як і інші психічні процеси, буває мимовільним і довільним.

Мимовільне запам'ятовування здійснюється без спеціально поставленої мети запам'ятати. На мимовільне запам'ятовування впливають яскравість, емоційна забарвленість предметів. Мимовільному запам'ятовуванню сприяє також наявність інтересу. Усе, що цікавить, запам'ятовується значно легше й утримується в нашій свідомості значно довше ніж нецікаве. Довільне запам'ятовування відрізняється від мимовільного рівнем вольового зусилля, наявністю завдання та мотиву. Воно має цілеспрямований характер, у ньому використовуються спеціальні засоби та прийоми запам'ятовування. Умовами успішного запам'ятовування є:

- багаторазове, розумно організоване й систематичне повторення, а не механічне, що визначається лише кількістю повторень;

- розбивка матеріалу на частини, виокремлення в ньому смислових одиниць;

- розуміння тощо.

Відтворення - один із головних процесів пом'яті. Воно є показником міцності запам'ятовування і водночас наслідком цього процесу.

Засадою для відтворення є активізація раніше утворених тимчасових нервових зв'язків у корі великих півкуль головного мозку.

Найпростіша форма відтворення - впізнавання. Впізнавання - це відтворення, що виникає при повторному сприйманні предметів.

Особливою формою довільного відтворення запам'ятованого матеріалу є пригадування. Потреба в пригадуванні виникає тоді, коли в потрібний момент не вдається згадати те, що необхідно. Від уміння пригадувати залежить ефективність використання набутих знань, розвиток пам'яті як психічного процесу взагалі один із різновидів довільного відтворення в часі та просторі відтворення образів нашого минулого.

Забування - процес, зворотній у запам'ятовуванні і пролягає у згасанні тимчасових нервових зв'язків. Якщо набуті знання протягом тривалого часу не використовуються і не повторюються, то вони поступово забуваються. Причиною, яка погіршує запам'ятовування може бути негативна індукція, зумовлена змістом матеріалу. Схожий, складний матеріал попереднього заняття ускладнює утворення нових тимчасових нервових зв'язків, знижує ефективність запам'ятовування.

Негативний вплив раніше запам'ятованого матеріалу на засвоєння нового характеризується як практична (така, що діє наперед) інтерференція. З погляду психології недоцільно після математики вивчати фізику або хімію. Негативний вплив наступної діяльності на зв'язки, вироблені в попередній діяльності має назву ретроактивної (такої, що діє зворотно) інтерференції.

Тимчасовою причиною труднощів відтворення може бути сильний імпульс - бажання пригадати, яке індукує гальмування. Гальмування знімається шляхом переведення думки на інші об'єкти.

Сприймання відбувається в процесі читання. Існує теорія сприймання тексту та його роз'яснення. Сприймання твору є керований автором процес продукування твору адресатом. Цей процес включає сенсорні процеси (відчуття). Перцепцію (пізнання), рецепцію (розуміння) цей процес протікає дуже складно й неоднозначно. По суті будь-яка взаємодія - це здатність розуміти, що інші кажуть. Багато людей є поганими слухачами через погану силу концентрації уваги, погану слухову увагу.

Мислення - це процес опосередкованого й узагальненого відображення людиною предметів і явищ об'єктивної дійсності в їх істотних зв'язках і відношеннях.

Значення мислення в житті людини полягає в тому, що воно дає можливість наукового пізнання світу, передбачення і прогнозування розвитку подій, практичного опанування закономірностями дійсності, постановки їх на службу своїм потребам і інтересам.

Коли людина нагромаджує досвід практичних дій, її мислення відбувається за допомогою образів. Замість того щоб здійснювати реальні спроби, вона виконує їх розумово, уявляючи собі можливі дії й результати (процес інтеріоризації). Так виникає наочно-образне мислення.

Образне мислення дорослої людини співіснує з наочно-дійовим і вербальним і має досить важливе навантаження в системі інтелекту. Образ виявляється значно багатшим, аніж сконцентроване в понятті логізоване пізнання. Образ насичений почуттями, емоціями (через це таким важливим є зв'язок образу з пам'яттю). Образ у мистецтві, художній творчості - це джерело думки, аналізу, розуміння. Образне мислення відбиває і суттєві зв'язки дійсності досить специфічно - через зміну образів уявлень, тобто через перетворення уявлень.

Аналіз останніх досліджень в яких започатковано розв'язання даної проблеми

§ Мовленнєві інтелектуальні інформаційні технології

§ Зорові інтелектуальні інформаційні технології

§ Інтелектуальні інформаційні технології обробки сигналів складної природи

§ Інтелектуальні інформаційні технології, які ґрунтуються на використанні знань

Як навчити мозок людини використовуючи сучасні графічні системи та шрифтонезалежні алгоритми, використовуючи пам'ять побудовану по новій технології, яка використовує магнітні нанопровода для зберігання даних з високої щільністю, перетворювати текстову інформацію в образно-графічне зображення і передавати її нейтронній мережі або до центральної нервової системи .А отже образний комп'ютер - це така інтелектуальна інформаційна комп'ютерна система, в якій виконується функційне моделювання розумової діяльності людини, що пов'язана зі сприйняттям зорових, слухових та інших образів, аналізом сцен та складних ситуацій, плануванням дій та рухів, узагальненням спостережень, встановленням закономірностей, прогнозуванням, прийняттям рішень, тощо. В самому середовищі образного комп'ютера можливе моделювання процесів як образного, так і логічного мислення.

Список використаних джерел

1. "Общая психология" Проф. А.В. Петровский. Москва, 1976 г.

2. "Психологія" П.А. Рудик. Москва, 1976 р.

3. "Психологія" Ю.Я. Трофімов. Київ. 2000 р.

4. Метафорический мозг М.Арбіб Москва, 1976 г.

Додаток