Вікові особливості ставлення до моди

Характеристика вікових закономірностей формування особистості у періоди молодості та дорослості. Знайомство з теоретико-методологічним аналізом проблеми ставлення до моди на різних вікових етапах розвитку особистості. Особливості молодіжної субкультури.

Рубрика Психология
Вид курсовая работа
Язык украинский
Дата добавления 08.02.2016
Размер файла 2,7 M

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Вікові особливості ставлення до моди

Вступ

Проблема моди вже декілька століть хвилює людство. І вона стосується не лише питань одягу, зовнішнього вигляду, а й суспільних формувань, етичних суджень. Взагалі, весь стиль життя відбувається під впливом модних тенденцій.

При вживанні слова “мода” зазвичай мають на увазі одяг, але мода відноситься і до стилю життя, явищ, які оточують людину. Потреба в набутті людиною чого-небудь характеризується таким явищем як мода, що на сьогоднішній день стає одним з регуляторів суспільної поведінки. Також мода є одним з широко відомих феноменів життя, який користується інтересом не лише з боку дослідників, аналітиків, науковців, але й з боку людей, які стикаються з ним в буденному, повсякденному житті.

Значення і роль моди зростає з геометричною прогресією. Вона є чинником, який здійснює прямий вплив на економічний і соціальний розвиток суспільства, а також і на повсякденне життя людини. У моді відображаються істотні риси свого часу, простежується зв'язок зі змінами у країні з процесами у сфері культурного життя суспільства.

Тобто, ми маємо змогу щодня спостерігати за розвитком і трансформаціями моди, досліджувати закономірності, які відбуваються у суспільстві, встановлювати взаємозв'язки між різними компонентами цього явища.

Мета дослідження: з'ясування відмінностей у ставленні до моди на різних вікових етапах.

Об'єкт дослідження: психологічні особливості ставлення особистості до моди.

Предмет дослідження: вікові закономірності та відмінності ставлення до моди.

Виходячи з поставленої мети дослідження нами були визначені завдання дослідження:

1. Визначити ступінь розробленості проблеми ставлення до моди у психологічній літературі.

2. Проаналізувати вікові закономірності формування особистості у періоди молодості та дорослості.

3. Визначити психологічні механізми та вікові особливості ставлення до моди.

4. Експериментально дослідити вікові особливості ставлення до моди у періоди молодості та дорослості.

Гіпотеза дослідження. Психологічні закономірності ставлення до моди полягають у тенденції індивідуальної сепарації від загально прийнятих модних переваг у дорослому віці порівняно з молодістю.

Для досягнення мети й розв'язання поставлених задач дослідження був застосований комплекс методів, до якого увійшли: теоретичні (аналіз і систематизація наукової літератури з проблем психологічної феноменології моди та ставлення особистості до моди); емпіричні (метод експертних оцінок); методи математичної статистики для порядкових вимірювань.

1.Теоретико-методологічний аналіз проблеми ставлення до моди на різних вікових етапах розвитку особистості

1.1 Аналіз дослідження явища моди у психології

Перш за все моду ми прагнемо розглядати як психологічний феномен -- не спираючись на сфери її розповсюдження. Якщо більш конкретизувати нашу проблему, то нас цікавить масовий характер моди. Наша головна задача полягає в тому, щоб зрозуміти як відбувається поширення модних тенденцій, зокрема, як вони впливають на людей різного віку.

Для того, щоб у повному обсязі зрозуміти явище моди, необхідно звернутись до різних трактувань цього поняття. Приклади сучасних базових значень слова "мода" можна знайти в словниках української мови. Нами було обрано таке пояснення - «нетривале панування певного смаку в якійсь сфері життя чи культури», а в більш вузькому сенсі - «як зміна форм і зразків одягу, що відбувається протягом порівняно коротких проміжків часу».

Гофман А. Б. надає пояснення слова «мода», яке з французької мови несе зміст - міра, правило, розпорядження, спосіб, образ. Саме в значеннях «спосіб» і «образ» воно і використовувалося століттями у французькій мові і продовжує використовуватися донині.

Доволі вдалим є визначення А. В. Даля - «динамічний звичай, тимчасова, мінлива примха у життєвому побуті». Автор вказує мінливість моди, проте називає її звичаєм -- який є сталим утворенням [3]. Таке значне протиріччя пояснює П. Д. Паригін, Як особливе соціально-психологічне явище. Він писав: «Мода -- це специфічна і динамічна форма стандартизованої масової поведінки, яка виникає переважно стихійно, під впливом домінуючих у суспільстві настроїв, смаків, захоплень».

Згідно з іншою соціально-психологічною спробою визначення, мода -- це деяке “масове явище, властиве групі особистостей як форма об'єктивізації їх спільної думки про престиж”. Мода формується на основі наслідування, і є естетичним смаком тих, у кого немає власного. Такі особистості не вміють пристосовувати моду до своїх індивідуальних особливостей, і лише сліпо наслідують її.

Одним із перших створив спробу визначення внутрішнього механізму розвитку моди І. Кант у роботі “Про смак, що відповідає моді”. Філософ називав модою прагнення здаватися не менш значущими ніж інші, і підкреслював, що це є просто наслідуванням без усілякої користі. Він відносив моду до категорії марнославства і дурниць, тому, що вона виступає деяким примусом. І писав так: “Будь-яка мода вже за визначенням, являє собою непостійний спосіб життя”.

Тобто, спираючись на думку І. Канта та інших, вище зазначених дослідників, мода є динамічним явищем, яке визначає стиль життя людей. Підкреслює цю думку і Т. Б. Любімова, вона зазначає, що ритм зміни моди не впливає на зміну системи цінностей. Адже самі цінності з марксистської точки зору - це продукти історичного розвитку, і, отже, змінюються вони у масштабі історичного процесу, а мода, навпаки, ситуативна і не зберігає значення крізь ситуації. Мода, що представляє собою спробу актуалізувати цінність, надає їй підтримку, одночасно і розхитуючи її. У всякому разі, сфера вираження цінності цілком доступна дії моди. Експресивна гнучкість цінності, тобто необхідність щоразу знову уявляти собі її значення, дозволяє саме так пов'язувати моду і цінності. Перефразовуючи Платона, можна сказати: «Мода - це рухливий спосіб цінності»[9].

Сучасні дослідники надають схоже визначення. «Мода -- відображення духовних ідеалів соціальної групи в конкретних об'єктах, що виражають певні цінності».

Отже, існують певні модні стандарти як різновид культурних зразків, деякі методи чи правила, поведінки або дії, зафіксовані в культурі особливими засобами. До цих засобів відносяться всі існуючі в культурі методи і форми фіксації, зберігання та передачі інформації: від одягу і танцю до друкованого тексту.

Саме на основі цих засобів і формується наш спосіб життя. У науковому обігу поняття «спосіб життя» виступає в значенні сукупності сталих звичаїв, традицій, побуту і норм, відповідних того чи іншого суспільного устрою. Відображаючи історично сформовані конкретні економічні, соціальні, культурні умови і специфічні риси даної спільності, спосіб життя являє собою цілісну структуру порядків співжиття, психологічних установок, яка зумовлює схожі мотиви та акти поведінки її членів. Кожен акт людської діяльності і самопочуття визначається характером способу життя або, що те ж саме, способом життєдіяльності людей.

Мода діє там, де інтереси суспільства та особистості збігаються, знаходяться в єдності, де формування особистості спирається на справді людську культуру, оволодіння якої розвиває справжню, а не «погану» індивідуальність, де самий спосіб спілкування людей має на меті викликати «афект поваги». Зайва прихильність моді, сугестивність може негативно позначитися на духовному розвитку особистості, затримати його, відвернути від головного.

Тобто, мода - це завжди діалог, спілкування людей один з одним. Оскільки спочатку людина, кажучи словами Маркса, «дивиться, як у дзеркало, тільки в іншу людину», остільки важливо, що саме він побачить у цьому «дзеркалі». Як один з регуляторів людського спілкування мода може сприяти зміцненню почуття спільності і взаємної поваги людей, для яких дотримання суспільних умовностей, норм гарного смаку і виробленого поколіннями досвіду гуртожитку є не тільки обов'язок, але і вираз внутрішньої потреби.

1.2 Аналіз вікових особливостей становлення особистості

1.2.1 Психологічні особливості дорослості як етапу вікового розвитку

У своїх роботах багато вчених і діячів психології розглядали етапи вікової періодизації: З. Фрейд, Л. С. Виготський, Д. Б. Ельконін та ін.

Багато уваги загальній віковій періодизаціїї приділяв Б. Г. Ананьєв. Ним була складена схема розвитку людини протягом всього життя (Таблиця 1.1).

Таблиця 1.1 Схема періодичності вікового розвитку за Б. Г. Ананьєвим

На думку Е. Еріксона, розвиток особистості за своїм змістом визначається тим, що суспільство очікує від людини, які цінності та ідеали їй пропонує, які завдання ставить перед нею на різних вікових етапах. Разом з тим, послідовність стадій розвитку дитини залежить від "біологічного начала". Дитина у процесі дозрівання проходить низку стадій. На кожній з них вона набуває певної якості (особистісне новоутворення), яке фіксується в структурі особистості та зберігається у наступні періоди життя[12, С. 67].

Ідентичність - психосоціальна тотожність - дозволяє особистості приймати себе у всьому багатстві своїх відносин з навколишнім світом і визначає її систему цінностей, ідеали, життєві плани, потреби, соціальні ролі з відповідними формами поведінки. Особистість розвивається завдяки включенню в різні соціальні спільноти (націю, соціальний клас, професійну групу тощо) і переживанню свого нерозривного зв'язку з ними. Ідентичність - умова психічного здоров'я: якщо вона не складеться, людина не знаходить себе, свого місця в суспільстві, виявляється "втраченою".

Таблиця 1.2. Таблиця соціального розвитку за Е. Еріксоном

Стадії розвитку

Полярні якості соціальних особистості відносин

Результат прогресивного розвитку

1. Період немовляти (0-1)

Мати чи особа,яка її заміщує

Довіра до світу - недовіра до світу

Енергія та життєва радість

2. Раннє дитинство (1-3)

Батьки

Самостійність - сором, сумніви

Незалежність

3. Дитинство (3-6)

Батьки, брати, сестри

Ініціатива - пасивність, провина

Цілеспрямованість

4. Шкільний вік(6-12)

Школа, сусіди

Компетентність - неповноцінність

Оволодіння знаннями і вміннями

5. Підлітковий вік та юність (12-20)

Групи ровесників

Ідентичність особистості - невизнання

Самовизначення, відданість, вірність

6. Рання зрілість(20-25)

Друзі, кохані

Близькість - ізоляція

Співробітництво, кохання

7. Середній вік(25-65)

Професія, рідний дім

Продуктивність - застій

Творчість і турботи

8. Пізня зрілість (після 65)

Людство, близькі

Цілісність особистості - відчай

Мудрість

Спираючись на те, що віковими прошарками, обраними нами для дослідження явища моди є молодість та зрілість, тому буде доречним більш детально розглянути саме ці етапи.

У віковій психології дорослість розглядалась як стабільний перехід. Французький психолог Е. Клапаред охарактеризував зрілість як стан психічної «скам'янілості», коли припиняється процес розвитку. Однак згодом було показано, що процес розвитку людини не завершується з настанням дорослості, на всіх етапах якої виділяються сензитивні і критичні моменти. Термін «акмеологія» був запропонований М.М. Рибниковим в 1928 р . для позначення періоду зрілості як самого продуктивного, творчого періоду життя людини (акме - найвища точка, розквіт, зрілість, найкраща пора). Цей період охоплює вік від 18 до 55 - 60 років і відрізняється від юнацького в першу чергу тим, що в ньому завершується загальносоматичний розвиток і статеве дозрівання, досягає свого оптимуму фізичний розвиток. Цей вік характеризується найбільш високим рівнем інтелектуальних, творчих, професійних досягнень.

У сучасній геронтології використовується періодизація Дж. Биррена -- одного з дослідників процесів старіння людини. У запропонованій ним класифікації віків вказується тривалість кожного з періодів на підставі різних наукових даних:

Юність - 12-17 років;

Рання зрілість - 17-25 років;

Зрілість - 35-50 років;

Пізня зрілість - 50-75 років;

Старість - 75 і більше років.

Схожа класифікація циклу «дорослості» запропонована Д. Б. Бромлеєм, і складається з чотирьох стадій:

1) ранньої дорослості (21-25 років);

2) середньої дорослості (25-40 років);

3) пізньої дорослості (40-55 років);

4) передпенсійного віку (55-65 років).

Рання дорослість -- це оволодіння роллю дорослої людини, правова зрілість, виборчі права, економічна відповідальність -- загалом, повне включення в усі види соціальної активності своєї країни. На цій стадії складається власна сім'я і будується власний образ життя: вступ у шлюб, народження першої дитини, встановлення кола знайомств, пов'язаних із загальною роботою. На роботі освоюються професійні ролі, триває професійна підготовка і починається вдосконалення майстерності.

Середню дорослість Д. Б. Бромлей характеризує як роки «пік», або оптимуму, для інтелектуальних досягнень, як період консолідації соціальних і професійних: ролей за родом служби, накопичення порівняно постійних матеріальних засобів і соціальних зв'язків, лідерство в різних видах діяльності і старшинство за віком серед багатьох співробітників і знайомих, невелике зниження деяких фізичних і розумових функцій, що виявляється при максимальній діяльності.

Пізня зрілість має своїми головними рисами продовження встановлення спеціальних та соціальних ролей з домінуванням деяких з них і ослабленням інших, догляд дітей з сім'ї і зміна у зв'язку з цим способу життя, частковий занепад фізичних і розумових функцій. За багатьма експериментальними даними, середня точка цієї стадії розвитку знаходиться між 45-50 роками.

Структура психофізіологічного розвитку дорослих поєднує в собі періоди підйомів, спадів і стабілізації функцій. Розвиток функцій в період дорослості носить складний суперечливий характер, який відображає онтогенетичні закономірності та вплив трудової діяльності, практичного досвіду людини. Як показали дослідження Б. Г. Ананьєва, в процесі онтогенетичного розвитку виділяються дві фази. Перша фаза характеризується загальним фронтальним прогресом функцій. На другій фазі еволюція функцій супроводжується спеціалізацією їх стосовно до певної діяльності.

У період ранньої дорослості будується власний спосіб життя, відбувається засвоєння професійних ролей, включення в усі види соціальної активності. У період середньої дорослості настає консолідація соціальних і професійних ролей. Пізня дорослість характеризується подальшим встановленням соціальних і спеціальних ролей за родом занять; змінюються структура сімейних відносин (догляд дітей із сім'ї) і спосіб життя.Труднощі, супутні певним етапам життя, долаються бажанням самої людини розвиватися, ставати більш зрілим і відповідальним. Зріла особистість в ході розвитку все більш самостійно обирає або змінює зовнішню ситуацію свого розвитку і завдяки цьому змінює і себе.

Таким чином, у період дорослості відбувається посилення соціального розвитку особистості, включення її в різні сфери суспільних відносин і діяльності. Процес розвитку особистості при цьому багато в чому залежить від рівня соціальної активності і ступеня продуктивності самої особистості [15]. Практичний (професійно-трудовий) досвід має вирішальне значення для перцептивного розвитку дорослих, підвищуючи чутливість і стабілізуючи зорову систему на високому рівні. При зіставленні різних вікових груп встановлено, що деякі властивості сприйняття з віком поліпшуються, а деякі погіршуються.

1.2.2 Молодість як період становлення зрілої особистості

В різні часи критерії визначення молодості були різні. Поняття молодості взагалі має сенс лише у зіставленні з іншими віками, але характер цього зіставлення багато в чому залежить від того, чи робиться акцент на незавершеність процесу соціалізації і незрілості молоді (в протилежність дорослості) або на її силі і творчої активності (на противагу старості).

Найбільш поширеним в соціології вважається визначення поняття«молодь» В. Т. Лісовського: “Молодь - покоління людей, які проходять стадію соціалізації, а більш зрілому віці вже засвоїли, освітні, професійні, культурні і інші соціальні функції; залежно від конкретних історичних умов вікові критерії молоді можуть коливатися від 16 до 30 років”.

Значно поглибив і розширив це визначення І. С. Кон: “Молодь -- соціально-демографічна група, що виділяється на основі сукупності вікових характеристик, особливостей соціального положення і обумовлених тим і іншим соціально - психологічних властивостей. Молодість як певна фаза, етап життєвого циклу біологічно універсальна, але її конкретні вікові рамки, пов'язаний з нею соціальний статус і соціально-психологічні особливості мають соціально-історичну природу і залежать від суспільного ладу, культури та властивих даному суспільству закономірностей соціалізації” [6].

Початок самостійного трудового життя, завершення освіти іпридбання стабільної професії, одержання політичних і громадянських прав,матеріальна незалежність від батьків, вступ у шлюб і народження першої дитини - всі ці події, в своїй сукупності надають людині почуття повної дорослості івідповідний соціальний статус. Настають вони не одночасно, й сама їхняпослідовність і символічне значення кожного з них не однакові в різних соціальних шарах. Звідси і дискуссивность хронологічних, абсолютних вікових границь: нижню границю молоді різні автори встановлюють між 14 і 16, а верхню - між 25 і 30 роками та навіть пізніше.

У віковій психології молодість характеризується як період формування стійкої системи цінностей, становлення самосвідомості і соціального статусу особистості. Свідомість молодої людини володіє особливою сприйнятливістю, здатністю переробляти і засвоювати величезний потік інформації. В цей період розвиваються критичність мислення, прагнення дати власну оцінку різним явищам, пошук аргументації, оригінального рішення. Разом з тим в цьому віці ще зберігаються деякі установки і стереотипи, властиві попередньому віку.

1.3 Психологічні механізми та вікові особливості ставлення до моди

Мода формує новий тип споживача, для якого важливі якість речей, втілення мрії та нові враження, а не більш високе становище в суспільстві та ідентифікація з вищими верствами суспільства. Мода сьогодні - це інструмент індивідуалізації людей, а не відновлення соціальної дистанції [8, с. 204].

Американський психіатр Р. Дж. Лифтон, підкреслюючи постійну мінливість ідентичності, називає її «бездомністю», викликану тим, що індивід постійно перебуває в стані нестабільності, обумовленої відбуваються в суспільстві постійними трансформаціями. Основну причину змін, що відбуваються Р. Дж. Лифтон бачить у революції в засобах масової інформації, яка призвела до взаємопроникненню культур, обміну культурними цінностями і можливістю миттєвого поширення інформації з одного кінця світу в інший. В результаті індивід, перебуваючи в соціокультурному середовищі, постійно зазнає ззовні чужорідні соціокультурні впливи, які впливають на формування його самості.

Мода проникає у всі сфери людської діяльності, що відображає історію, національну культуру і процеси, що відбуваються в суспільстві. Законодавцем моди раніше була влада. Після промислових революцій у Європі в XX столітті і розвитком економіки, розвивається масштабне виробництво, модне поведінка перетворилося на масову поведінку і придбало статус соціального явища.

Мода має ряд механізмів, що впливають на людину та її свідомість. Вони дозволяють прийняти модні тенденції, нові цінності і потреби.

На людину і його повсякденне життя впливає закон конформізму, сутність його в тенденції людей змінювати свою поведінку таким чином, щоб воно відповідало поведінки і вимогу інших людей, так як люди відчувають дискомфорт і невпевненість, коли занадто виділяються на тлі інших.

Одним з механізмів впливу є наслідування. Теорія наслідування пов'язана з соціологом Р. Тардом, людина на ранніх етапах свого розвитку прагне наслідувати наслідування до зовнішнього світу й оточуючих її явищ. Згідно з його поглядами, наслідування виявляється в трьох формах: наслідування іншій людині, наслідування сучасним (модним) або звичним (звичаї) зразкам, наслідування самому собі (звичка).

Механізм наслідування полягає у відтворенні одним суб'єктом поведінки іншого. Одна людина прагне носити таку ж модель одягу, яку носить і іншого. Нестійкість і суперечливість молодіжної свідомості впливають на багато форми поведінки і діяльності особистості. Однак було б спрощенням розглядати це властивість молодіжного свідомості тільки негативно або як прояв тільки вікових особливостей. Така характеристика молодіжної свідомості визначається низкою об'єктивних обставин.

Молодіжна субкультура є дзеркалом дорослого світу речей, стосунків та цінностей. Розраховувати на ефективну культурну самореалізацію молодого покоління в кризовому суспільстві не доводиться, тим паче що і культурний рівень інших вікових і соціально-демографічних груп постійно знижується. Спостерігається тенденція до дегуманізації і деморалізації в змісті мистецтва, що проявляється, перш за все, в принижении, деформації і руйнування образу людини. Зокрема, це фіксується в наростанні сцен і епізодів насильства і сексу, у посиленні жорстокості, натуралістичності, що суперечить народній моральності і справляє негативний вплив на молодіжну аудиторію. «Можуть існувати визнані цінності, до яких, однак, не прагнуть, можуть бути цінності, до яких дійсно прагнуть, але не визнаються в цьому».

Проаналізувавши теоретичні надбання з даної теми, ми сформулювали робоче визначення необхідних нам понять. А саме, мода -- відображення духовних ідеалів соціальної групи в конкретних об'єктах, що відображають певні цінності. Соціальна ситуація визначає модні тенденції і мода, в свою чергу, формує соціальні умови життя людей.

Спираючись на знання вікової психології ми можемо виокремити етапи становлення особистості. Враховуючи те, що віковою групою обраною нами для дослідження є зрілість, буде доречним визначитися в термінології цих понять. Початковим щаблем формування зрілої людини є молодість. Молодь - покоління людей, які проходять стадію соціалізації, засвоюють освітні, професійні, культурні і інші соціальні функції, вікові критерії молоді можуть коливатися від 16 до 30 років. Дорослість, у вікових межах 40-60 років, охоплює людей, які вже дійшли «піку» інтелектуальних досягнень, складає період консолідації соціальних і професійних ролей.

Велику увагу в своїх дослідженнях приділяв проблемам молодих і дорослих Е. Еріксон. Формування ідентичності - тривалий і складний процес самовизначення. Воно забезпечує неперервність минулого, теперішнього і майбутнього індивіда, визначає структуру організації та інтеграції поведінки в різних сферах життя. Ідентичність допомагає людині зрозуміти своє місце в суспільстві, вона надає також основу для соціального порівняння. У підсумку почуття ідентичності сприяє забезпеченню напряму, мети та сенсу життя.

мода віковий молодіжний субкультура

2.Емпіричне дослідження вікових особливостей ставлення до моди

2.1 Обґрунтування вибору методики для проведення дослідження

Під час масових опитувань джерелом соціологічної інформації про ті чи інші сторони об'єкта дослідження є представники цього ж об'єкта. Однак на практиці виникають ситуації, коли для оцінки якого-небудь явища важко або взагалі неможливо визначити носія проблеми і відповідно використати його як джерело інформації. Найчастіше такі ситуації пов'язані зі спробами прогнозувати зміну соціального явища, процесу, дати об'єктивну оцінку таким подіям можливо за допомогою методу експертних оцінок.

Методи експертних оцінок - це спосіб прогнозування та оцінки майбутніх результатів дій на основі прогнозів фахівців.

Основним завданням, яке найчастіше вирішується на практиці на основі отриманої від експертів інформації, є ранжування (впорядкування, розміщення в порядку зростання чи спадання) факторів та відповідних показників, що їх характеризують, за їх значущістю в розвитку досліджуваного явища, процесу та попередня оцінка виконання плану за певним показником.

Цільовий аналіз, що ґрунтується на результатах експертних оцінок, здійснюється у декілька етапів:

1. Визначення мети дослідження.

2. Визначення необхідного кількісного та якісного складу групи експертів.

3. Створення групи експертів.

4. Визначення способу опитування.

5. Складання програми обстеження і анкети (листка) опитування.

6. Проведення опитування.

7. Зведення, групування та аналіз отриманої від експертів інформації.

8. Узагальнення результатів експертизи і розробка можливих варіантів рішень для досягнення поставленої мети.

Психодіагностична процедура заснована на прийомі прямого ранжування переліку явищ, тому для аналізу результатів були застосовані математичні методи для порядкових вимірювань.

1. Коефіцієнт конкордації W - загальний коефіцієнт рангової кореляції для групи, що складається з m членів, які ранжували n критеріїв:

де:

Коефіціент W змінюється у діапазоні від 0 до 1. Якщо W=1, до це означає що усі члени групи однаково проранжували стимульний матеріал. Чим ближче значення коефіцієнта W до нуля, тим менш узгодженими є індивідуальні результати. Варіаційний розкид R - величина різниці між максимальною та мінімальною оцінками цінності досліджуваними:

де xmax - максимальна оцінка цінності; xmin - мінімальна оцінка цінності.

2. Середнє значення є мірою центральної тенденції вибірки та вираховується за формулою:

3. Середнє квадратичне відхилення у:

де - оцінка, яку дав i-й досліджуваний; m - кількість досліджуваних.

4. Коефіцієнт варіації V, який виражається у відсотках та обчислюється за формулою:

5. Відносна вага wi - показник, який демонструє важливість кожної цінності на основі рангів, призначених досліджуваними:

де wij - вага i-ї цінності, обчисленої за оцінками j-го досліджуваного, n - кількість цінностей, m - кількість досліджуваних.

Показник wij вираховується за формулою:

де xij - оцінка цінності i, яку дав j-ий досліджуваний.

6. Рейтинг - числовий показник рангу цінності, який обчислюється на основі рангів даної цінності, даних усіма досліджуваними (порядок розрахунків дуже складний, вираховується за допомогою комп'ютерного забезпечення, тому формулу ми не наводимо).

Усі розрахунки були здійснені за допомогою комп'ютерного забезпечення Microsoft Office Excel 2007.

Використання математичних методів дозволило статистично підтвердити достовірність теоретичних та емпіричних висновків даної роботи.

2.2 Аналіз результатів емпіричного дослідження

Спираючись на метод експертних оцінок ми провели діагностиче дослідження. Вибірка складала 83 жінки, з яких 50 осіб -- студентки віком від 18 до 25 років, та 23 особи -- дорослі жінки віком від 40 до 60 років. Опитування проводилось у електронному форматі, нами був складений онлайн-опитувальник для зручності збору даних. Приклад опитувальника наведений у Додатку А. Отримані результати у вигляді таблиць наведені у Додатках та наочно продемонстровані у Гісторамах.

Рис. 2.1. Рейтинг переваг щодо одягу молоді та дорослих

Згідно Рисунку 2.1., досліджуваним більше подобається те, що знаходиться на нижчомму щаблі. Так, ми бачимо, погляди на вибір стилю одягу майже однакові у молоді та дорослих жінок. Тобто, можно казати про одностайність прийняття рішень у цій сфері показників. Жінки обох вікових групп схильні обирати образи 5 та 4 (Фото наведені у Додатку А)

Рис. 2.2. Рейтинг переваг щодо діяльності(за часом) молоді та дорослих

Рис. 2.3. Рейтинг переваг щодо діяльності(за задоволенням) молоді та дорослих

За критерієм видів діяльності ми бачимо деякі відмінності у ставленні дорослих і молоді. Згідно Рисунків 2.2. та 2.3., дорослі більше часу читанню книжок, заняттям рукоділлям, відвідуванню театру. У той час як молодь, більше схильна проводити вільний час із друзями, у соціальних мережах та зайчаючись фітнесом.

Порівнюючи показники проведення вільного часу молоддю та дорослими, за часом і за власними бажаннями, ми помітили, що дорослі жінки насправді більше роблять те, що дійсно полюбляють, у той час як у студенток ці показники не завжди співпадають. Наприклад: молодь вказує, що часто відвідують соціальні мережі, проте більшу перевагу віддають читанню книжок. Також, щодо катання на велисопеді, вони позначають майже повну відсутність відведеного часу на це, але значне бажання кататися. Спираючись на вже на цей показник, ми можемо пітдвердити припущення про тенденції індивідуальної сепарації від загально прийнятих модних переваг у дорослому віці.

Рис. 2.4. Рейтинг переваг щодо літератури серед молоді та дорослих

Наступний критерій, представлений на Рисунку 2.4., відображає переваги у виборі літератури серед молоді та дорослих. За гістограмою помітно, що відмінності у ставленні вікових груп не значні, але присутні. Студенти, як особи, що знаходяться на етапі навчання, оволодіння професією, приділяють певну увагу спеціальній літературі за фахом навчання, на відміну від дорослих жінок, які більш цікавляться подіями сучасності.

Ця ж тенденція, прослідковується у наступному графіку (Рисунок 2.5.). Звертаючи увагу на відмінності у виборах молоді та дорослих, ми бачимо виражену схильність до новин на політичні теми у старших жінок, та переваги до музичних тем у молоді.

Рис. 2.5. Рейтинг переваг щодо новин серед молоді та дорослих

Рисунок 2.6. показує одностайність обох вікових груп у виборі стилю художнього мистецтва. Жінки безумовно віддали перевагу запропонованій репродукції у романтичному стилі і на друге місце віднесли бароко. Зовсім не сподобались роботи сюреалізму та кубізму. А, переваги щодо відомих персон, наведені на Рисунку 2.7., мають деякі відмінності. Перше місце беззаперечно більшість жінок усіх вікових груп віддали актрисі Анджеліні Джолі, щодо інших “зірок” є суттеві розбіжності. Найбільш яскраво виражена розбіжність у ставленні до співачки Софії Ротару. Жінки старшого віку розташували її на друге місце, а молодь на 7 з 8 місць. Такі невідповідності простежуються і за іншими персонами.

Рис. 2.6. Рейтинг переваг щодо видів художнього мистецтва серед молоді та дорослих

Рис. 2.7. Рейтинг переваг щодо відомих персон серед молоді та дорослих

Рис. 2.8. Рейтинг переваг щодо стилів музики серед молоді та дорослих

Музичні упободання досліджуваних, наведені у Рисунку 2.8. сильно різняться. Чітко прослідковується відмінність у схильності до “поп-музики” - молодь віддає більшу перевагу їй, а також реп і рок музиці. Дорослі у свою чергу визначають за улюблену музику -- класичну, інструментальну, народну та шансон.

Для перевірки достовірності результатів експертної групи, визначення ступеня узгодженості, ми використали коефіцієнт конкордації Кендала. Він визначає кореляцію, статистичний взаємозв'язок великої кількості величин.

Спираючись на отримані дані, наведені у таблиці 2.1, ми бачимо, що у ставленні молоді і дорослих до певних видів діяльності є деякі відмінності. Коефіцієнт конкордації змінюється в діапазоні 0<W<1, причому 0 - повна неузгодженість, 1 - повну одностайність, тобто у виборі одягу більш одностайні дорослі. Така ж узгодженість спостерігається і за іншими критеріями. Дорослі більш спільні у своєму виборі літератури, перегляду новин, переваги у музиці і мистецтві. І хоча, різниця показників коефіцієнту конкордації у молоді і дорослих не велика, але вона є і це дає нам змогу підтвердити нашу гіпотезу про відмінності у ставленні до моди різних вікових груп.

Таблиця 2.1. Узгодженість оцінок молоді і дорослих (за коефіцієнтом конкордації)

Назва критерію

Молодь

Дорослі

1

Одяг

0,38

0,45

2

Діяльність за часом

0,35

0,27

3

Діяльність за задоволенням

0,14

0,15

4

Література

0,21

0,3

5

Новини

0,18

0,39

6

Художнє мистецтво

0,34

0,49

7

Відомі персони

0,31

0,31

8

Музика

0,11

0,23

Нами було проведено опитування групи жінок двох різних вікових груп з метою з'ясування їх ставлення до моди. В основу емпіричного дослідження покладений метод експертних оцінок, за якого випробуваним необхідно було проранжувати надані показники за власними уподобаннями. Данні були опрацьовані і виведені статистичні показники. Ми мали змогу встановини залежнсть між віком жінок і їх перевагами у моді і побачили, що дорослі жінки більш одностайні у своїх виборах, ніж студентки. Тобто, нами була підтверджена гіпотеза про психологічні закономірності ставлення до моди. Ми припускаємо, що відмінності полягають у тенденції індивідуальної сепарації від загально прийнятих модних переваг у дорослому віці порівняно з молодістю.

мода віковий молодіжний субкультура

Висновки

Перед нами була мета -- з'ясувати відмінності у ставленні до моди різних вікових груп, зокрема молоді (18-25 років) і дорослих людей (40-60 років). Для досяглення поставлених завдань, ми здійснили теоретичний пошук даної проблематики, знайшли спільне і відмінне і поглядах різних вчених, виділивши для себе головну ідею. Моду, з психологічної точки зору розглядали науковці : Толстих В. И., Гофман A. Б., Демшина А. Ю., Ольшанський Д. В., Жиль Липовецкий, Зіммель Г, Любімова Т. Б. та інші. Вони визначали моду як відображення духовних ідеалів соціальної групи в конкретних об'єктах. Взявши за критеріїї дослідження різні об'єкти втілення моди у соціумі, ми провели опитування серед жінок різного віку.

Отримані данні були опрацьовані методами математичної статистики, та виведені результати, надали нам змогу емпірично довести та обгрунтувати запропоновану гіпотезу про відмінності у ставленні до модних тенденцій.

Спираючись на опрацьовану літературу з вікової психології, ми можемо припустити, що розбіжності приорітетів жінок полягають у психологічних закономірностях становлення ідентичності особистості. Нами враховувалась культурна самореалізація молодого покоління та тенденції до індивідуальної сепарації від загально прийнятих модних переваг у дорослому віці.

Таким чином, підтвердження гіпотези дає нам основу для подальшого досліждення обраної теми, продовження вивчення психологічних механізмів впливу моди на формування гармонійної особистості.

Список використаних джерел

1. Ананьев Б. Г. Некоторые проблемы психологи взрослых / Ананьев Б. Г. -- М. : Знание, 1972. - 232 с.

2. Гофман A. Б. Мода і люди або нова теорія моди і модної поведінки / Гофман А. Б. ? M. : Видавничий сервіс, 2000. ? 363 с.

3. Даль В. І. Тлумачний словник живої мови / Даль В. І. - Спб., 1881. - С. 344.

4. Демшина А. Ю. - Мода у контексте визуальной культури: вторая половина ХХ - начало XXI вв. [Електроний ресурс] Режим доступу ModernLib.Ru http://modernlib.ru/

5. Зіммель Г. Мода / Зіммель Г. Вибране. Т.2. Споглядання життя. - М. : Академія, 1996. - С. 268.

6. Кон В. С. Молодь : Філософський енциклопедичний словник. 2-е вид. / ред. кол.: С. С.Северинцев та ін. - М. : Ифан, 1989. - 380 с.

7. Лисовский В. Т. Социология молодежи / Лисовский В. Т. - Спб. : Питер, 1996. - 246 с.

8. Липовецкий Жиль Империя эфемерного. Мода и ее судьба в современном обществе. - М. : Видавничий сервіс, 2012. - 150 с.

9. Любімова Т. Б. Мода і цінність. Мода: за і проти. Любімова Т. Б. - М. : Академия, 1973. - 143 с.

10. Молодь і сучасність / під ред. В. Т. Лісовського і В. А. Ядова. М. : Академия, 1978. - 235 с.

11. Ольшанський Д. В. Психологія мас / Ольшанський Д. В. -- Спб. : Пітер, 2002. -- 368 с.

12. Орлова Л. М. Азбука моди / Орлова Л. М. - М. : Искусство, 1988. - С. 8.

13. Павелків Р.В. Вікова психологія: підруч. для студ. вищ. навч. закл. - К. : Кондор, 2011. - 468 с.

14. Патирбаева К. В. Идентичность: социально-психологические и социально-философские аспекты: колективная монографя / Патирбаева К. В., Козлов В. В., Мазур Е. Ю. - Пермь, 2012.

15. Психологія. Підручник / за редакцією А.А. Крилова. - М. : ПБОЮЛ, 2001. - 357 с.

16. Психологія розвитку / під ред. А. К. Болотової и О.Н. Молчанової. - М. : ЧеРо, 2005. - 524 с.

17. Публічний електроний словник української мови [ Електронний ресурс] Режим доступу http://ukrlit.org/slovnyk

18. Сергєєв Р. В. Молодь і студентство як соціальні групи та об'єкт соціологічного аналізу : [Електронний ресурс] Вестник Адыгейского государственного университета -- 2010. - №4. - С.43. - Режим доступу до журн. http://youth.hse.spb.ru/sites/default/files/sergeev_molodezh_i_studenchestvo_kak_socialnye_gruppy_iobekt_sociologicheskogo_analiza.pdf

19. Толстих В. И. Мода як социальний феномен. Мода: за і проти / Толстих В. И. - М. : Искусство, 1973. - С. 7-39.

20. Щепаньский Я. Елементарные понятия социологии / Щепанський Я. - М. : ЧеРо, 1969. - С. 52

Додатки

Додаток а

Опитувальник переваг в різних галузях життя

1. Проранжуйте наведені нижче музичні стилі згідно власних уподобань.

(1 - те, що найбільш до вподоби, 10 - зовсім не подобається )

1. Народна музика

2. Класична музика

3. Інструментальна музика

4. Інді

5. Джаз

6. Шансон, романс, авторська пісня

7. Електронна музика

8. Рок

9. Поп

10. Реп (Хіп-хоп)

Рис.

2. Проранжуйте наведені нижче фото відповідно за власних уподобань.

(1 - те, що найбільш до вподоби, 8 - зовсім не подобається.

Рис.

Рис.

3. Розташуйте ці види діяльності за критерієм «що я роблю найчастіше».

(1 - те, чому я присвячую майже весь свій час і увагу, 10 - зовсім не роблю цього)

1. Кататися на велосипеді

2. Ходити на концерти

3. Займатися фітнесом

4. Відвідувати соціальні мережі

5. Займатися шопінгом

6. Читати (книжки, журнали, статті, тощо)

7. Проводити час із друзями

8. Ходити у театр

9. Ходити у кіно

10. Займатися рукоділлям

Рис.

4. Розташуйте ці види діяльності за критерієм«від чого я отримую найбільше задоволення» (1 - те, що дійсно подобається мені робити, 10 - зовсім не цікава ця діяльність)

1. Кататися на велосипеді

2. Ходити на концерти

3. Займатися фітнесом

4. Відвідувати соціальні мережі

5. Займатися шопінгом

6. Читати (книжки, журнали, статті, тощо)

7. Проводити час із друзями

8. Ходити у театр

9. Ходити у кіно

10. Займаюсь рукоділлям

Рис.

5. Якій літературі Ви зазвичай надаєте перевагу?

(1- найулюбленіша, 6 - майже не цікавить)

1. Художня (класична ) література

2. Спеціальна література (за вашим професійним спрямуванням)

3. Сучасна художня література популярних авторів

4. Новини (газети, інтернет ресурси)

5. Модні журнали (глянцеві)

6. Сучасні наукові дослідження

Рис.

6. За якими новинами Ви слідкуєте?

(1 - завжди в курсі, 5 - байдуже на ці новини)

1. Спорт

2. Музика

3. Мода (одяг)

4. Політика

5. Суспільні події

Рис.

7. Розташуйте наведені нижче витвори мистецтва за власним уподобанням. (1 - картина, споглядаючи на яку, Ви отримуєте задоволення,7 - картина, на яку вам неприємно дивитись)

Рис.

Рис.

Рис.

8. Оберіть з наведених фотокарток тих особистостей, які Вам найбільш до вподоби, та впорядкуйте їх за власним бажанням. (1 - полюбляю творчість даної людини, 8 - зовсім не подобається / не знаю, хто це)

Рис.

Рис.

9. Вкажіть, будь ласка, Ваш вік.

Рис.

Дякуємо!

Додаток Б

Таблиця Б.1. Статистичні показники переваг щодо одягу (молодь)

Назва критерію

Рейтинг

wi

у

R

V

1

Образ 1

5

0,122

4,4

1,74

7

39,54

2

Образ 2

6

0,162

5,8

1,46

7

25,06

3

Образ 3

7

0,170

6,1

1,67

7

27,43

4

Образ 4

1

0,070

2,5

1,93

7

76,77

5

Образ 5

2

0,092

3,3

1,85

7

55,70

6

Образ 6

3

0,099

3,6

1,90

7

53,64

7

Образ 7

4

0,101

3,6

1,81

7

49,85

8

Образ 8

8

0,184

6,6

2,15

7

32,38

Таблиця Б.2. Статистичні показники переваг щодо одягу(дорослі)

Назва критерію

Рейтинг

wi

у

R

V

1

Образ 1

6

0,153

5,5

1,80

7

32,73

2

Образ 2

5

0,120

4,3

1,65

7

38,12

3

Образ 3

7

0,179

6,5

2,14

7

33,11

4

Образ 4

2

0,083

3,0

2,02

7

67,19

5

Образ 5

1

0,063

2,3

1,64

6

72,36

6

Образ 6

3

0,096

3,5

1,66

6

48,05

7

Образ 7

4

0,114

4,1

1,54

6

37,27

8

Образ 8

8

0,190

6,8

1,20

4

17,55

Таблиця Б.3. Статистичні показники переваг щодо діяльності за часом (молодь)

Назва критерію

Рейтинг

wi

у

R

V

1

Кататися на велосипеді

8

0,13

7,3

2,36

9

32,11

2

Ходити на концерти

9

0,13

7,1

1,97

8

27,77

3

Займатися фітнесом

4

0,09

4,8

2,81

9

58,07

4

Відвідувати соціальні мережі

2

0,01

2,9

2,64

9

90,61

5

Займатися шопінгом

5

0,01

5,4

2,34

8

43,19

6

Читати книжки

3

0,02

4

2,28

9

57,05

7

Проводити час із друзями

1

0,05

2,8

1,59

6

55,9

8

Ходити у театр

10

0,14

7,5

2,19

9

29,16

9

Ходити у кіно

6

0,11

6,2

2,05

9

33,34

10

Займатись рукоділлям

7

0,13

6,9

2,97

10

43,24

Таблиця Б.4. Статистичні показники переваг щодо діяльності за часом (дорослі)

Назва критерію

Рейтинг

wi

у

R

V

1

Кататися на велосипеді

10

0,152

8,3

2,79

9

33,5

2

Ходити на концерти

9

0,124

6,8

1,99

9

29,21

3

Займатися фітнесом

6

1,107

5,9

2,72

8

46,34

4

Відвідувати соціальні мережі

3

0,010

4,5

2,95

9

65,75

5

Займатися шопінгом

4

0,013

4,9

2,52

9

51,69

6

Читати книжки

1

0,009

3

2,46

7

81,04

7

Проводити час із друзями

2

0,063

3,5

1,89

8

54,68

8

Ходити у театр

8

0,115

6,3

2,07

8

32,71

9

Ходити у кіно

7

0,109

6

1,8

7

30,05

10

Займатись рукоділлям

5

0,105

5,8

3,22

9

55,61

Таблиця Б.5. Статистичні показники перевагщодо діяльності за задоволенням(молодь)

Назва критерію

Рейтинг

wi

у

R

V

1

Кататися на велосипеді

5

0,098

5,4

3,03

9

56,5

2

Ходити на концерти

6

0,099

5,4

2,43

9

44,81

3

Займатися фітнесом

4

0,095

5,2

2,88

9

54,84

4

Відвідувати соціальні мережі

3

0,017

5

2,31

8

46,19

5

Займатися шопінгом

7

0,018

5,4

2,66

9

48,85

6

Читати книжки

2

0,015

4,4

2,72

9

62,3

7

Проводити час із друзями

1

0,066

3,6

2,57

8

71,21

8

Ходити у театр

10

0,133

7,3

2,31

9

31,57

9

Ходити у кіно

8

0,112

6,2

2,86

9

46,41

10

Займатись рукоділлям

9

0,128

7

3,05

9

43,29

Таблиця Б.6. Статистичні показники перевагщодо діяльності за задоволенням (дорослі)

Назва критерію

Рейтинг

wi

у

R

V

1

Кататися на велосипеді

10

0,129

7,1

2,89

9

41,8

2

Ходити на концерти

3

0,093

5,1

2,76

9

53,87

3

Займатися фітнесом

6

0,105

5,8

2,71

9

46,87

4

Відвідувати соціальні мережі

8

0,016

6,4

2,62

9

40,82

5

Займатися шопінгом

4

0,019

5,3

2,44

9

46,28

6

Читати книжки

2

0,012

3,7

2,5

8

68,07

7

Проводити час із друзями

1

0,064

3,5

2,28

8

64,84

8

Ходити у театр

7

0,110

6,1

2,71

9

44,8

9

Ходити у кіно

9

0,120

6,6

2,01

7

30,5

10

Займатись рукоділлям

5

0,099

5,5

3,55

9

64,99

Таблиця Б.7. Статистичні показники переваг щодо літератури (молодь)

Назва критерію

Рейтинг

wi

у

R

V

1

Художня література

1

0,116

2,4

1,37

4

56,38

2

Спеціальна

3

0,152

3,2

1,36

5

42,85

3

Сучасна (популярна)

2

0,144

3

1,64

5

54,27

4

Новини

4

0,171

3,6

1,63

5

45,44

5

Модні журнали

5

0,182

3,8

1,75

5

45,91

6

Наукові дослідження

6

0,236

5

1,38

5

27,9

Таблиця Б.8. Статистичні показники переваг щодо літератури (дорослі)

Назва критерію

Рейтинг

wi

у

R

V

1

Художня література

1

0,100

2,1

1,13

4

53,96

2

Спеціальна

4

0,190

4

1,54

5

38,53

3

Сучасна (популярна)

2

0,133

2,8

1,27

4

45,51

4

Новини

3

0,147

3,1

1,63

5

52,64

5

Модні журнали

5

0,201

4,2

1,62

5

38,35

6

Наукові дослідження

6

0,231

4,8

1,5

5

30,99

Таблиця Б.9. Статистичні показники переваг щодо новин (молодь)

Назва критерію

Рейтинг

wi

у

R

V

1

Спорт

5

0,264

4

1,27

4

32,18

2

Музика

2

0,165

2,5

1,26

4

51,02

3

Мода

3

0,189

2,8

1,3

4

45,71

4

Політика

4

0,226

3,4

1,35

4

39,88

5

Суспільні події

1

0,156

2,3

1,28

4

54,7

Таблиця Б.10. Статистичні показники переваг щодо новин (дорослі)

Назва критерію

Рейтинг

wi

у

R

V

1

Спорт

5

0,285

4,3

1,08

4

25,33

2

Музика

4

0,223

3,3

1,21

4

36,12

3

Мода

3

0,217

3,3

1,19

4

36,66

4

Політика

2

0,158

2,4

1,13

4

47,53

5

Суспільні події

1

0,117

1,8

1,05

3

59,84

Таблиця Б.11. Статистичні показники перевагщодо видів художнього мистецтва (молодь)

Назва критерію

Рейтинг

wi

у

R

V

1

Комп'ютерна графіка

3

0,122

3,4

1,9

6

55,53

2

Кубізм

6

0,179

5

1,55

6

30,83

3

Імпресіонізм

4

0,166

4,7

1,64

6

35,25

4

Бароко

2

0,106

3

1,44

6

48,76

5

Романтизм

1

0,068

1,9

1,21

4

63,85

6

Сореалізм

7

0,187

5,2

1,99

6

38,13

7

Абстракционізм

5

0,172

4,8

1,64

6

34,08

Таблиця Б.12. Статистичні показники перевагщодо видів художнього мистецтва (дорослі)

Назва критерію

Рейтинг

wi

у

R

V

1

Комп'ютерна графіка

3

0,132

3,7

1,61

6

43,56

2

Кубізм

7

0,209

5,8

1,3

4

22,26

3

Імпресіонізм

4

0,150

4,2

1,56

6

36,95

4

Бароко

2

0,097

2,7

1,33

5

48,74

5

Романтизм

1

0,055

1,5

1,35

6

87,25

6

Сореалізм

6

0,196

5,5

1,35

5

24,6

7

Абстракционізм

5

0,160

4,5

1,64

5

36,6

Таблиця Б.13. Статистичні показники переваг до відомих персон (молодь)

Назва критерію

Рейтинг

wi

у

R

V

1

Анжеліна Джолі

1

0,064

2,3

1,71

6

74,16

2

Іван Дорн

2

0,082

2,9

1,72

6

58,7

3

Стас Михайлов

8

0,169

6,1

2,07

7

34,04

4

Майлі Сайрус

6

0,149

5,4

1,93

7

36,02

5

Одрі Тоту

4

0,142

5,1

2,1

7

41,24

6

Джеймс Франко

5

0,143

5,1

2

7

38,89

7

Софія Ротару

7

0,152

5,5

1,7

6

31,02

8

Леонардо Ді Капріо

3

0,100

3,6

2,08

7

57,93

Таблиця Б.14. Статистичні показники переваг до відомих персон (дорослі)

Назва критерію

Рейтинг

wi

у

R

V

1

Анжеліна Джолі

1

0,062

2,2

1,37

5

61,09

2

Іван Дорн

4

0,118

4,2

2,21

7

52,05

3

Стас Михайлов

6

0,144

5,2

1,84

7

35,6

4

Майлі Сайрус

8

0,189

6,8

1,87

6

27,5

5

Одрі Тоту

5

0,124

4,5

1,97

7

44,22

6

Джеймс Франко

7

0,152

5,5

2,03

7

37,06

7

Софія Ротару

2

0,095

3,4

2,05

7

59,77

8

Леонардо Ді Капріо

3

0,116

4,2

1,99

7

47,62

Таблиця Б.15. Статистичні показники переваг щодо стилів музики (молодь)

Назва критерію

Рейтинг

wi

у

R

V

1

Народна музика

6,5

0,100

5,5

2,64

9

47,89

2

Класична

3

0,008

4,8

2,61

9

54,22

3

Інструментальна

2

0,085

4,7

2,66

9

56,73

4

Інді

9

0,022

6,7

2,94

9

43,85

5

Джаз

8

0,022

5,9

2,05

8

34,63

6

Шансон

10

0,029

7,4

2,52

8

33,88

7

Електронна

6,5

0,100

5,5

2,36

9

42,74

8

Рок

5

0,098

5,4

3,09

9

57,64

9

Поп

1

0,072

4

2,93

9

73,99

10

Реп

4

0,092

5,1

3,35

9

65,86

Таблиця Б.16. Статистичні показники переваг щодо стилів музики (дорослі)

Назва критерію

Рейтинг

wi

у

R

V

1

Народна музика

3

0,077

4,2

2,06

7

48,6

2

Класична

1

0,067

3,7

2,17

8

58,75

3

Інструментальна

2

0,073

4

2,52

10

63,12

4

Інді

10

0,033

7,8

2,59

9

33,34

5

Джаз

5

0,025

5

2,24

8

44,72

6

Шансон

4

0,022

4,9

2,96

9

59,87

7

Електронна

8

0,131

7,2

2,01

9

27,95

8

Рок

7

0,101

5,6

2,96

9

53,06

9

Поп

6

0,091

5

2,97

9

59,12

10

Реп

9

0,134

7,4

2,82

9

38,23

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

  • Вікові особливості психічного та фізичного розвитку особистості. Періодизація дитинства та підліткового етапу в житті людини. Індивідуальні особливості учнів. Особливості фізіології онтогенезу та психологічні процеси, що супроводжують дорослішання.

    лекция [83,4 K], добавлен 29.12.2013

  • Діяльність як динамічна система взаємодії суб'єкта зі світом. Принципи психологічної теорії діяльності. Особливості основних видів діяльності, періодизація розвитку. Гра, навчання та праця як основні види діяльності, їх значення на різних вікових етапах.

    курсовая работа [48,5 K], добавлен 01.11.2010

  • Сім’я як виховний інститут. Поняття соціалізації особистості. Психологічні механізми соціалізації, за допомогою яких батьки впливають на дітей. Батьківське ставлення, його вплив на формування дитячої особистості. Причини неадекватного ставлення до дитини.

    курсовая работа [118,2 K], добавлен 07.10.2012

  • Співвідношення понять "особистість", "людина", "індивідуальність". Біологічні, соціальні фактори розвитку особистості. Рівні самооцінки людини, рівень домагань, роль у процесі соціалізації. Формування особистісних якостей в різних вікових періодах.

    курсовая работа [45,3 K], добавлен 17.10.2010

  • Системи відліку вікових категорій: індивідуальний розвиток, стратифікація суспільства та символіка культури. Кризи в період раннього і дошкільного дитинства, підліткового та юнацького періоду. Освоєння простору та вікові етапи формування особистості.

    курсовая работа [42,7 K], добавлен 02.04.2009

  • Поняття особистості у психології. Проблема рушійних сил розвитку. Дослідження особистості біографічним методом. Роль спадковості й середовища в розвитку особистості. Психодіагностичні методики, спрямовані на дослідження особливостей особистості.

    дипломная работа [78,0 K], добавлен 28.10.2014

  • Актуальність проблеми виховання майбутнього фахівця з вищою освітою. Мета, завдання та зміст виховання студентської молоді. Особливості розвитку моральної свідомості студентів. Специфіка психологічних механізмів, критерії та етапи формування особистості.

    контрольная работа [25,2 K], добавлен 16.05.2011

  • Суіцид як соціальна проблема. Особливості суіцидальної поведінки у різні вікові періоди. Методи оцінки схильності особистості до суіцидальної поведінки. Види соціально-психологічної допомоги особистості у випадках суіцидально-оріентованої поведінки.

    курсовая работа [55,2 K], добавлен 16.11.2012

  • Варіанти визначення особистості відомими персонологами. Можливість існування особистості без індивіда. Структура особистості, її форми спрямованості, психологічна сутність складових. Періоди психічного розвитку особистості, критерії її зрілості.

    презентация [4,7 M], добавлен 02.12.2013

  • Дослідження психології моди в історичному аспекті, гендерні відмінності в відношенні до моди. Методологічні основи їх вивчення, психодіагностичний метод дослідження. Гендерні особливості в концепції самопрезентації та процедура проведення їх досліду.

    дипломная работа [155,0 K], добавлен 14.10.2010

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.