Вплив молодіжних субкультур на суїцидальні наміри у підлітків

L = N / 10 + 0,16,

де N - кількість відповідей, що співпали з ключем. Показники, що отримані за шкалою брехні, можуть варіюватися від 0 до 1.

Показники близькі до 1, свідчать про високе прагнення прикрасити себе і неадекватність відповідей, близькі до 0 - про низький рівень і відносну достовірність (при умові L < 0,6 ± 0,16) результатів дослідження.

«Тест НСВ-10» [3, c. 36] ? методика, що призначена для виявлення суїцидальних думок у досліджуваних. Оптантам пропонується три бланки, у кожному з яких є по дев'ять тверджень, що мають початок, котрі потрібно продовжити. Після виконання завдання, аналізується зміст довільно завершених речень з метою визначення наявності суїцидальних висловлювань. Якщо в бланку присутні три або більше суїцидальних висловлювань, то це говорить про те, що у респондента є наявність суїцидальної поведінки, і людина потребує в більш ретельному вивченні і відповідній виховній роботі, корекції та контролі.

У разі виявлення суїцидального стану рекомендовані консультації з іншими фахівцями в рамках підтвердження діагностичних висновків і обстеження іншим методом.

Для проведення аналізу пропонуються приклади суїцидальних висловлювань. Експериментатор може порівнювати зразки виконання тестових завдань обстежуваних з пропонованими варіантами суїцидальних відповідей в прикладах 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11. У разі встановлення ідентичності тверджень (три і більше) у відповідях обстежуваного і пропонованих прикладах констатується попереднє діагностичне висновок про наявність суїцидального стану на момент обстеження.

Для підтвердження попереднього діагностичного висновку проводиться повторне обстеження за допомогою даної методики. Часовий інтервал між обстеженнями може бути не менше години.

Ідентифікація у відповідях при повторному обстеженні суїцидальних висловлювань (від трьох і більше) дозволяє виставити оцінку, що характеризує розвиток (або відсутність розвитку) суїцидальної поведінки. Для цього використовується дев'ятибальна шкала оцінювання від 1до 9. Кожному виявленому суїцидальному висловлюванню відповідає одне значення оціночної шкали. Чим більше диференційовано суїцидальних висловлювань, тим більше значення має оцінка.

Приклад

1) "Ніхто мене не любить";

2) "Все проти мене";

3) "Немає сил терпіти все це";

4) "Я нікому не потрібен";

5) "Мені не хочеться, Настрій у мене огидний";

6) "Моє терпіння лопнуло";

7) "Попереду у мене пустота (спокій, заспокоєння, кінець, смерть)".

Приклад

1) "Мені набридло це";

2) "Коли мені погано, я хочу вбити "Сидорова";

3) "Я не хочу туди йти, повертатися (до школи, додому)";

4) "Моє життя - це пекло";

5) "Настрій у мене огидний";

6) "Моє терпіння закінчилося"; 7) "Попереду у мене нічого хорошого".

Слід також зазначити, що багато висловлювань можуть бути в нецензурній формі. Їх також слід піддати аналізу на предмет ідентифікації аутоагресивних, суїцидальних фраз.

У разі виявлення суїцидальної поведінки формується відповідний висновок про його наявність із зазначенням методики отримання даних висновків (тест "НСВ-10"), а також рекомендацій психолого-педагогічних заходів вчителям, психологам, соціальним педагогам, що несуть пряму відповідальність за обстежуваного. Їх суть може полягати в застосуванні методів психологічної та педагогічної корекції антисуїцидальних установок, активізації резервних можливостей особистості та інших заходів, що сприяють недопущенню реалізації суїцидальних намірів, збереженню не тільки життя, а й потенціалу дитини.

Аналіз продуктів діяльності. Одним з допоміжних методів є вивчення продуктів діяльності дитини (письмові роботи, малюнки, ліплення, аплікація тощо). У поєднанні із психолого-педагогічною характеристикою учня, показниками його успішності цей метод дозволяє встановити характер і причини ускладнень у навчанні, намітити заходи щодо підвищення успішності та у подальшій корекційній роботі опиратися на позитивні якості особистості й діяльність учня.

Аналіз продуктів діяльності дозволяє простежити й виділити утруднення й помилки, способи подолання труднощів, провести їхнє співвідношення на кінцевому й проміжному етапах діяльності. Для цього необхідно знати умови, за якими протікала діяльність, установити, чи є отримані результати випадковими або типовими для даної дитини, піддаючи аналізу не один, а багато продуктів діяльності. Важливо виділити те, що дитина робить за вказівками дорослих, і те, що вона виконує самостійно. На різних етапах психічного розвитку дітей має значення аналіз різних продуктів діяльності: у дошкільному й молодшому шкільному віці це малюнки, аплікації, у середньому шкільному - письмові роботи, твори, висловлювання різного роду, що дозволяють проаналізувати особливості вживання слів, засвоєння граматичного складу мови, у юнацькому віці й у дорослих - продукти трудової діяльності.

Метод вивчення продуктів діяльності має обмежене застосування. Якщо при нормальному розвитку на підставі малюнків дитини можна зробити припущення про рівень сформованості просторових уявлень, про багатство й правильність уявлень про навколишній світ, про ступінь сформованості всіх психічних функцій, про емоційний фон, особливості особистості, то в умовах важкої рухової патології діагностична цінність таких методик знижується. У нашому випадку досліджувалися сторінки в соціальній мережі «ВКонтакті», вивчалися записи, уподобання в музиці, малюнки, фото тощо, що і являлося аналізом продуктів діяльності, на основі чого було сформовано ряд критеріїв, що свідчать про наявність суїцидальних намірів у підлітковому віці.

2.2 Критерії прояву суїцидальних намірів у дітей підліткового віку

На основі аналізу літератури на виявлення суїцидального ризику, нами було виділено ряд критеріїв, що свідчать про наявність суїцидального ризику. Ми виявили, що причинами суїцидального ризику можуть бути особливості обставин, що склалися, настрій, когнітивна діяльність і висловлювання людини, котрі свідчать про підвищений ступінь суїцидального ризику.

Будь-яка ситуація, яка сприймається людиною як криза, може вважатися ситуаційним індикатором суїцидального ризику: смерть коханої людини, розлучення, втрата роботи, сексуальне насильство, грошові борги, каяття за скоєне вбивство або зрада, отримання тяжкої інвалідності, невиліковна хвороба і пов'язане з нею очікування смерті, нервовий розлад, шантаж, сексуальна невдача, ревнощі, систематичні побиття, публічне приниження, самотність, туга, втома, релігійні мотиви, наслідування кумиру тощо.

В результаті проведеного нами дослідження були виокремленні критерії суїцидальних намірів у підлітків, що належать до різних молодіжних субкультур. Було встановлено, що критерії суїцидального ризику формуються під дією різноманітних факторів: біологічних, соціально-демографічних та медичних.

Критерії суїцидального ризику:

* самоізоляція від інших людей і життя (усамітнення особи від оточуючого світу, прагнення уникати контактів);

* приналежність до певної молодіжної субкультури (вплив стереотипів та правил субкультури (зокрема «емо») прийняття їх стосовно себе);

* вибір тем розмови і читання, пов'язаних зі смертю і самогубствами;

* часте прослуховування траурної або сумної музики;

* схильність до невиправдано ризикованих вчинків (скоєння того чи іншого вчинку, що загрожує життю особистості);

* порушення дисципліни або зниження якості роботи і пов'язані з цим неприємності в навчанні;

* придбання засобів для здійснення суїциду;

* прямі або непрямі повідомлення про суїцидальні наміри («Хочу померти», «Коли я помру, поховайте мене разом з плеєром. Це єдина річ, яка була рідною мені все життя…» ? пряме повідомлення, «Скоро все це закінчиться» ? непряме);

* жарти, іронічні вислови про бажання померти, про безглуздість життя також відносяться до непрямих повідомлень;

* запевнення в безпорадності і залежності від інших (відчуття самотності, непотрібності, страх бути покинутим);

* прощання (записи на сторінках в соціальних мережах, які говорять, що в найближчий час, людина може вчинити самогубство («Пробач мене, я більше не повернусь до тебе…», «Я сподіваюсь, що ви мене зможете пробачити і змиритись з моїм рішенням…»);

* повідомлення про конкретний план суїциду («Коли потяг прийде, ти штовхни мене…», «…Мама, я сегодня умру. Никто не узнает. Таблетки, порезы, вся одежда в крови. Мама, ты там сильно не плач, такое бывает. 4 месяца подряд я умирал у себя внути».);

* самозвинувачення (один з найбільш типових варіантів депресивного стану, для якого характерне приписування собі нібито зроблених їм у минулому або скоєних у цей час вчинків, що наносять великої шкоди навколишнім);

· негативні оцінки своєї особистості, навколишнього світу і майбутнього;

· уявлення про власну особистість як про нікчемну, що не має права жити;

· уявлення про світ як місце втрат і розчарувань;

· уявлення про безперспективне і безнадійне майбутнє;

· амбівалентність стосовно життя;

· байдужість до своєї долі, пригніченість, безнадійність, безпорадність, відчай;

· ознаки депресії: а) напади паніки, б) виражена тривога, в) знижена здатність до концентрації уваги і волі, г) безсоння, д) помірне вживання алкоголю; е) втрата здатності відчувати задоволення;

· вина або відчуття невдачі, поразки;

· надмірні побоювання або страхи;

· почуття своєї малозначимості, нікчемності, непотрібності;

· неуважність або розгубленість;

· досить болісне переживання самотності;

· « Тунельне бачення » ? нездатність побачити інші прийнятні шляхи вирішення проблеми, крім суїциду;

Ступінь суїцидального ризику прямо пов'язаний з тим, чи є у людини тільки невизначені рідкісні думки про самогубство (« Добре б заснути і не прокинутися») або вони постійні, і вже оформився намір вчинити самогубство («я зроблю це, іншого виходу немає») і з'явився конкретний план, який включає в себе рішення про метод самогубства, засоби, час і місце. Чим ґрунтовніше розроблений суїцидальний план, тим вище ймовірність його реалізації.

2.3 Аналіз та інтерпретація результатів дослідження

В результаті дослідження та на основі виділених критеріїв ми отримали наступні дані:

Рис. 2.1 Рівень суїцидального ризику серед підлітків

За результатами методики «Опитувальник суїцидального ризику СР-45 (П.І. Юнацкевича)» виявилось, що високі показники, мають 10% підлітків (отримали 1 бал), вище середнього - 10% (отримали 2 бали), середній рівень - 25% (отримали 3 бали), нижче середнього - 30% (отримали 4 бали), низький - 25% (отримали 5 балів).

Рис. 2.2 Ступінь вираженості суїцидальних намірів залежно від субкультури

За допомогою аналізу інтернет-контенту, з даної вибірки, вдалося простежити, що найбільше до виникнення суїцидальних намірів схильні учасники субкультури «Емо», їх число із загальної вибірки становить 40%, другими стали «Готи» та «Металісти» - 25%, і найменшу схильність виявили ті, хто не належить до субкультур, та «Панки» - 10%.

Рис. 2.3 Виникнення суїцидальних намірів серед учасників субкультур

Рис. 2.4 Прояв суїцидальних намірів серед підлітків, що не належать до субкультур:

За допомогою аналізу сторінок оптантів в соціальній мережі «ВКонтакті» та використаних методик, можемо зробити припущення, що такий критерій як «приналежність підлітка до певної молодіжної субкультури» може вплинути на формування суїцидальних намірів (прийняття та дотримання правил групи, котрі закликають до боротьби з цим світом шляхом позбавлення себе життя) великий ризик становлять учасники субкультури «Готи», та «Емо». Вдалося простежити найбільш часті критерії, що видно з результатів методики «Тест НСВ-10» та аналізу інтернет-контенту: самоізоляція від інших людей, досить болісне переживання самотності, приналежність до певної молодіжної субкультури, прямі та непрямі повідомлення про суїцидальні наміри, запевнення в безпорадності і залежності від інших, негативні оцінки своєї особистості, уявлення про себе як про нікчему, що немає права жити, уявлення про безперспективне і безнадійне майбутнє, депресія. Ті учасники, у яких були помічені ці критерії, за результатами методики отримали 1 та 2 бали, що свідчить про високий та вище середнього рівень прояву суїцидальних реакцій.

Подальша дослідницька робота буде направлена на розширення кількості критеріїв суїцидальних намірів та можливості попередження їх виникнення завдяки соціальним мережам.

ВИСНОВКИ

Суїциди в наш час посідають третє місце серед причин смерті підлітків. Підлітковий вік, особливо в період інтенсивних пубертатних змін, створює і великі труднощі для виявлення і діагностики тих або інших змін особистості і психічних розладів, які тільки починаються. З іншого боку, підлітковий вік як початок життєвого шляху людини і час найбільш інтенсивних розкриттів її можливостей, спричиняється і особливою соціальною і морально-етичною значимістю різних девіацій і психічних порушень.

У віковій групі серед підлітків зростає суїцидальна активність. Особливості у формуванні суїцидальної поведінки пов'язані з індивідуально-психологічними та соціально-психологічними особливостями даного віку. Значущість психологічних чинників у суїцидальній генезі висуває на перший план необхідність їх детального вивчення. Поширеність серед підлітків внутрішніх форм виникнення суїцидальних намірів та провідна роль суїцидальних ідеацій в історії самогубства вказує на необхідність їх раннього виявлення з метою попередження скоєння самогубства. З огляду на це, головний акцент в профілактиці суїцидальної поведінки повинен бути спрямований саме на вивчення критеріїв, що свідчать про можливість виникнення в майбутньому суїцидальної поведінки.

На формування суїцидальних намірів та тенденцій впливають різні індивідуально-психологічні чинники. В цілому для підлітків з будь-якими формами суїцидальних ідеацій характерні високий рівень депресії, низька самооцінка, висока особистісна тривожність, дразливість та почуття вини. Ціннісно-смислова сфера підлітків з суїцидальними ідеаціями відзначається негативним ставленням до процесу життя. Значний вплив на виникнення суїцидальних реакцій здійснює субкультура до якої належить підліток. Серед підлітків, що належать до субкультури «Емо» майже 65% осіб мають яскраві показники прояву суїцидальних намірів, близько 20% - схильні до демонстрації; «Готи» менш схильні до суїциду, порівняно з «Емо», лише 30% готів, готові вчинити суїцид; велику групу ризику становлять «Металісти», так як у багатьох випадках, про які свідчить статистика, металісти скоювали суїцид, з невідомих причин, що також і підтвердилось в нашому дослідженні. Найменшу групу ризику становлять «Панки», рівень прояву суїцидальних намірів в учасників цієї субкультури становить близько 10%. Порівняно з підлітками, які причетні до субкультур та тих, хто не має до них ніякого відношення, можна стверджувати, що у підлітків «неформалів» рівень суїцидальних намірів значно вищий.

В генезі суїцидальних тенденцій значимими виявились показники ситуативної тривожності, непрямої агресії та образи. Відзначається відсутність сенсу в житті, незадоволення життєвою перспективою, результатами прожитого періоду та нездатність контролювати власне життя. Відсутність різниці між групами за рядом важливих індивідуально-психологічних чинників свідчить про ризик скоєння самогубства за наявності як суїцидальних уявлень, так і суїцидальних тенденцій. Серед соціально-психологічних показників найбільш значимо впливають на формування суїцидальних намірів такі як: наявність в оточенні підлітків осіб з суїцидальної поведінкою. Суїцидальні наміри виникають через порушення стосунків в сім'ї, позитивне ставлення до суїцидальних думок та до смерті, через суб'єктивне відчуття самотності. Для виникнення суїцидальних намірів, значимим є показник ставлення до школи, однокласників та друзів, що вказує на роль міжособистісних дружніх стосунків в формування суїцидальних думок та фантазій, але не приводить до розвитку більш серйозних форм суїцидальних ідеацій.

З віком кількість суїцидальних ідеацій у підлітків збільшується, різко зростаючи у віці 14 років та досягаючи свого максимуму в 17 років. Серед дівчат суїцидальні ідеації більш поширені, ніж серед хлопців.

Провідну роль у формуванні суїцидальних намірів підлітка відіграють такі показники: наявність в його оточенні суїцидентів, високий рівень депресії, негативне ставлення до сім'ї та позитивне ставлення до суїцидальних спроб, приналежність до певної субкультури, прямі та непрямі повідомлення про суїцидальні наміри, самоізоляція, прощання. Ці чинники створюють депресивний стан, який за наявності негативних стосунків в оточуючому середовищі особистості, може призвести до виникнення суїцидальних намірів серед дітей підліткового віку.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Амбрумова А.Г. Актуальные проблемы суицидологии / А.Г. Абрумова - М.: МНИИП МЗ, 1986. - 112 с.

2. Амбрумова А.Г. Диагностика суицидального поведения / А.Г. Абрумова, В.А. Тихоненко - М.: Минздрав, 1990. - 106 с.

3. Вашека Т.В. Використання проективних методик з метою діагностики суїцидальних тенденцій у підлітків / Т.В. Ващека // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. «Соціологія. Психологія. Педагогіка». - 2005. - Вип. 22. - С. 33-36.

4. Вашека Т.В. Програма профілактики суїцидальної поведінки в підлітковому віці / Т.В. Ващека // Збірн. наук. праць Інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України. Проблеми загальної та педагогічної психології. - 2005. - Т.VIІ, Вип.6. - С. 57-64.

5. Вашека Т.В. Перспективи дослідження психологічних аспектів проблеми суїцидальної поведінки / Т.В. Ващека // Збірн. наук. праць Інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України. Проблеми загальної та педагогічної психології. - 2004. - Т.VI, Вип.6. - С.65-73.

6. Горская М.В. Диагностика суицидального поведения у подростков / М.В. Горская // Вестник психосоциальной работы: научный журнал. - 1994. - №1. - С.24 - 32.

7. Громов А.В. Кузин О.С. "Неформалы. Кто есть кто?"/ А.В. Громов, О.С. Кузин. - М.: Амфора. 1990. - 248 с.

8. Дюркгейм Э. Самоубийство / Э. Дюркгейм. - СПб.: 1998. - 321 с.

9. Ефремов В.С. Основы суицидологи / В.С. Ефремов. - М.: Диалект. 2004. - 480 с.

10. Козлов В.А. Эмо / В.А. Козлов. - М.: Амфора. 2009. - 320 с.

11. Личко А.Е. Психопатии и акцентуации характера у подростков /А.Е. Личко. - Л.: Медицина. 1977; изд. 2-е доп. и перераб., Л.: Медицина, 1983;

12. Лосієвська О.Г. До питання про суїцидальні тенденції у поведінці підлітків / О.Г. Лосієвська // Теоретичнi i прикладнi проблеми психологiї та педагогіки: Збiрн. наук. праць СНУ ім. В. Даля за матеріалами Всеукраїнської науково-практичної конференції з проблем вищої освіти «Університет і регіон». - Луганськ: Вид-во СНУ ім. В. Даля, 2006. - С.77 - 80.

13. Москалець В.П. Психологія суїциду / В.П. Москалець. - К.: Академія, 2004. - 288 с.

14. Резухина Е.В. Подростковые и молодёжные субкультуры: психолого-педагогический аспект / Е.В. Резухина // Психологический журнал. - №18; 2006.

15. Савельєв Ю.Б. Взаємодія субкультур як фактор соціокультурного розвитку: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філос. наук: спец 09.00.03 «Історія філософії» / Ю.Б. Савельєв. - К., 1997. - 26 с.

16. Суліцький В.В. Психологія суїцидальної поведінки / В.В. Суліцький. - К.: Леся, 2001. - 316 с.;

17. Трегубов Л. Эстетика самоубийства / Л. Трегубов, Ю. Вагин. - М., 1993

18. Шестопалова Л. Суїцид в Україні та Росії: порівняльний аналіз / Л. Шестопалов // Право України. - 2000. №8. - С. 103-107.

19. Шнейдман Э. Душа самоубийцы / Э. Шнейдман. - М.: Смысл, 2001. - 315 с.

Інтернет джерела:

Размещено на Allbest.ru