Розрахунок параметрів регенераційної ділянки мережі SDH на ділянці Львів–Пустомити-Миколаїв–Жидачів–Стрий–Львів

Огляд базових топологій телекомунікаційних мереж. Розрахунок регенераційної ділянки за енергетичними та часовими характеристиками. Обґрунтування вибору функціональних модулів обладнання мережі SDH. Розрахунок потоків вводу–виводу в населених пунктах.

Рубрика Коммуникации, связь, цифровые приборы и радиоэлектроника
Вид курсовая работа
Язык украинский
Дата добавления 20.11.2014
Размер файла 164,1 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

ЗМІСТ

Вступ

1. Характеристика обладнання

2. Вибір топології мережі SDH

2.1 Огляд базових топологій телекомунікаційних мереж

2.2 Аналіз траси

2.3 Вибір ємності та марки кабелю

3. Розрахунок параметрів регенераційної ділянки мережі SDH

3.1 Розрахунок довжини регенераційної ділянки мережі

3.2 Розрахунок регенераційної ділянки за енергетичними характеристиками

3.3 Розрахунок регенераційної ділянки за часовими характеристиками

4. Розрахунок мережі SDH

4.1 Розрахунок потоків вводу - виводу в населених пунктах

4.2 Обґрунтування вибору функціональних модулів обладнання SDH

4.3 Синхронізація мережі SDH

Висновок

Список використаних літературних джерел

телекомунікаційна мережа обладнання

ВСТУП

Одним з шести економічних показників, які використовуються міжнародним валютним фондом для характеристики економічного рівня країни, є телефонна щільність. Засоби зв'язку обслуговують не тільки виробництво, але й безпосередньо проникають в нього, являючись необхідним елементом вбудованих систем регулювання, автоматизованих технологічних процесів, організаційно виробничої діяльності, сприяють збереженню всіх видів ресурсів, поліпшують умови праці зменшення психічних і фізичних навантажень. Засоби зв'язку створюють умови для вирішення соціальних і побутових проблем, збільшують вільний час.

Україна знаходиться у важкому соціально - економічному стані. Першочергово це пов'язано з тим, що функціонування української економіки в умовах оголошеної незалежності, на жаль не привело до подолання соціально - економічної кризи. З розвитком країни, вдосконалюються засоби зв'язку. Використовуються засоби передачі, які застосовують оптичні кабелі зв'язку для організації значної кількості каналів з великою швидкістю передачі інформації.

Перші волоконно - оптичні лінії зв'язку застосовували в телефонії, були розширені сфери використання оптичного зв'язку, що придатні для передачі мовних сигналів, спричинили прискорену розробку більш каналоємнісного телефонного обладнання. Велика інформаційна пропускна здатність оптичних волокон, що мають невеликий діаметр робить їх альтернативою звичайним мідним кабелям. Було створено пасивні лінії передачі завдовжки 100 км. Це спричинило будівництво міжміських магістральних ліній передач. Велика довжина дільниці регенерації дає змогу створити підземні трансконтинентальні і підводні трансокеанні волоконно - оптичні лінії передачі. Важливою особливістю застосування волокон є передача відео- та телевізійних сигналів, у системах телевізійного мовлення, кабельного телебачення, дистанційного контролю і спостереження за об'єктами.

Волоконно - оптичні системи застосовуються для передачі цифрових даних у комп'ютерних мережах. За допомогою волокон можуть з'єднуватись центральні процесори з периферійними пристроями. ЦП з блоками пам'яті і різні ЦП між собою.

На сьогоднішній день широко використовуються волоконно - оптичні системи передачі інформації. Вони дозволяють, у разі потреби, проводити швидку модернізацію інформаційної мережі шляхом заміни тільки кінцевого обладнання. На первинній мережі набуває розвитку технологія DWDM, яка є продовженням та вдосконаленням існуючої SDH мережі. За допомогою технологій DWDM розширюється пропускна здатність волоконно - оптичних систем передачі. Разом з цим на даний час вже розроблені ВОЛЗ, по яких передається особливий тип імпульсів - оптичні соліти. Такі імпульси можна передавати на відстані до тисячі кілометрів без регенерації із швидкістю 320 Гбіт/с, що значно зменшує затрати на будівництві волоконно - оптичних ліній зв'язку

1. КОРОТКА ХАРАКТЕРИСТИКА ОБЛАДНАННЯ

Сучасні мережі зв'язку будуються на цифрових системах передачі і комутації, мають гнучку легкокеровану структуру, і забезпечують можливість сумісної праці апаратури різних фірм - виробників в мережі одного оператора і можливість взаємодії декількох мережевих операторів. Вони підтримують необхідні передачу і переключення потоків інформації різної потужності, введення і виділення цих потоків у довільних пунктах, здійснюють глибокий контроль якості і тарифікації у відповідності з дійсним часом користування зв'язком і його якістю, забезпечують відкриті шляхи розвитку служб, які використовують як синхронний (STM), так і асинхронний (ATM) способи передавання інформації.

Перелічені вимоги практично неможливо виконати в рамках плезіохронних цифрових ієрархій (PDH). Розвиток технологій швидкісних телекомунікацій на основі POH (плезіохронних, тобто майже синхронних) привело до появи двох найбільш значущих технологій: синхронної оптичної мережі SONET (COC) і синхронної цифрової ієрархії SDH (СЦІ), що часом розглядається як єдина технологія SONET/SDN, як розширила діапазон швидкостей передачі до 40 Гбіт/с. У 1988 р. ГШ-Т8 (Міжнародний союз зв'язку) прийняв синхронну цифрову ієрархію (80Н), яка підтримана системою міжнародних стандартів. Міжнародні стандарти описують мережеві структури SDH, функції і електричні параметри її апаратури. Особливості запровадження 80Н в різних регіонах викладені в регіональних стандартах. В США, Канаді, Японії діє регіональна система стандартів SONET, розроблена Американським Національним інститутом стандартів ANSI. Регіональний стандарт SDH для Європи розроблений Європейським інститутом стандартів ETSI. Цифрові мережі, розроблені і впроваджені до появи синхронних мережевих технологій SONET/SDH, були по суті асинхронними системами, оскільки не використовували зовнішню синхронізацію від центрального еталонного джерела. У них витрат біт приводили не тільки до втрати інформації, але і до порушення синхронізації. На приймаючому кінці мережі можна було тільки викинути отримані з помилками кадри і чекати відновлення синхронізації, а не ініціювати повторну передачу втраченого фрагмента, як це робиться, наприклад, при використанні технологій Х - 25 в локальних мережах. Це означало, що вказана інформація буде втрачена безповоротно. Практика показує, що місцеві таймери можуть давати значне відхилення від точної швидкості передачі, наприклад, сигналів Б83 (44,736 Мбіт/с). Таке відхилення від різних джерел може сягати 179 біт/с.

У синхронних мережах середня частота місцевих таймерів або однакова (синхронна), або близька до синхронної (плезіохоронна) завдяки використанню центрального таймера (джерела) класу PRS (що дає для DS3 можливе відхилення швидкості порядку 0,045 біт/с). У цій ситуації необхідність вирівнювання фреймів або мультифреймів стоїть не так гостро, а діапазон вирівнювання значно вужчий. Принципами SDH зумовлено створення на мережі зв'язку універсальної транспортної системи (TS), яка органічно поєднує мережеві ресурси, котрі виконують функції передачі інформації, контролю і керування (оперативного переключення, резервування, експлуатації та ін.).

Інформаційним навантаженням TS SDH можуть бути сигнали будь-якої з діючих PDH, потоки комірок АТМ або інші цифрові сигнали.

Універсальні можливості ідеї контейнерного перевезення. В TS SDH транспортуються (переміщуються) не самі споживачі потоки інформації (сигнали), а спеціальні цифрові структури - віртуальні контейнери, в які і завантажуються сигнали. Спрощуються ситуація з виділенням певного фрагменту потоку, наприклад, каналу DS1 або E1, якщо ввести покажчики початку цього фрагменту в структурі інкапсуючого його фрейма. Використання покажчиків дозволяє гнучко компонувати внутрішню структуру контейнера - переносника. Збреження покажчиків в певному буфері (заголовку фрейма або мультифрейма) і їх додатковий захисти кодами з корекцією помилок дозволяє отримати включно надійну систему локалізації внутрішньої структури корисного навантаження (фрейма, мультифрейма або контейнера), що передається по мережі. Після доставки до місця вивантаження з контейнерів сигнали приймають вихідну форму. Мережеві операції з контейнерами виконують незалежно від їх змісту. Тому TS SDH являє собою всесвітньо прозору систему і може використовуватися для розвитку будь-яких діючих мереж.

Синхронні мережі мають низку переваг перед асинхронними, основні з них наступні:

спрощення мережі, викликане тим, що в синхронній мережі один мультиплексом вводу - виводу, дозволяючи безпосередньо вивести (або ввести), наприклад, сигнал Е1 (2 Мбіт/с) з фрейма (або у фрейм) STM -1 (`155 Мбіт/с), замінює цілу «гірлянду» мультиплексорів PDH, даючи економію не тільки в устаткуванні (його ціні і номенклатурі), але і в необхідному місці для розміщення, живлення і обслуговування;

надійність і само відновлюваність мережі, обумовлені тим, що по - перше, мережа використовує волоконно - оптичні (ВОК), передача по яких практично не підлягає впливу електромагнітних перешкод; по - друге, архітектура і гнучке управління мережами дозволяє використовувати захищений режим роботи, що допускає два альтернативні шляхи розповсюдження сигналу з майже миттєвим перемиканням у разі пошкодження одного з них, а також обхід пошкодженого вузла мережі, що робить цю мережу само відновлюваною;

гнучкість управління мережею, обумовлена наявність великого числа досить широкосмугових каналів управління і комп'ютерного ієрархічною системою управління з рівнями мережевого і елементного менеджменту, а також можливістю автоматичного дистанційного керування мережею з одного центру, включаючи динамічну реконфігурацію каналів і збір статистики про функціонування мережі;

виділення смуги пропускання на вимогу - сервіс, який раніше міг бути наданий лише згідно попередньо спланованої домовленості, наприклад, вивід необхідного каналу при проведенні відеоконференції, тепер може бути наданий в лічені секунди шляхом перемикання на інший (широкосмуговий) канал; прозорість для передачі будь - якого трафіку - факт, обумовлений використанням віртуальних контейнерів, для передачі трафіку, сформованого іншими технологіями, включаючи найсучасніші технології Frame Relay, ISDN I ATM;

універсальність застосування - технологія може бути використана як

для створення глобальних мереж або глобальної транспортної магістралі, що передає з точки в точку тисячі каналів з швидкістю до 40 Гбіт/с, так і для компактної кільцевої корпоративної мережі, що об'єднує десятки локальних мереж.

Розглянемо основні особливості побудови синхронної цифрової ієрархії SDH. Мережі SDH, не дивлячись на їх очевидні переваги перед мережами PDH, не мали б такого успіху, якби не забезпечували спадкоємність і підтримку стандартів PDH.При розробці технології SONET забезпечувалася спадкоємність американської, а при розробці SDH - європейської ієрархій PDH. У остаточному варіанті стандарти SONET/SDH підтримують обидві вказані ієрархії.

Перша особливість ієрархії SDH - підтримка в якості вхідних сигналів каналів доступу тільки трибів PDH і SDH. Трибами PDH (компонентними сигналами) прийнято вважати цифрові сигнали каналів доступу, швидкість передачі яких відповідає об'єднаному стандартному ряду американської і європейської ієрархії PDH, а саме: 1,5;2;6;8;34;45 і 40 Мбіт/с, а сигнали, швидкість передачі яких відповідає стандартному ряду швидкостей SDH, сигналами SDH.

Інша особливість - процедура формування структури фрейма.

Два правила відносяться до розряду загальних за наявності структурної ієрархії:

структура верхнього рівня може будуватися із структур нижнього рівня;

декілька структур того ж рівня, можуть бути об'єднані в одну загальнішу структуру.

Решта правил відтворює специфіку технологій. Наприклад, маючи на вході мультиплексора триби PDH, технологія повинна уміти упаковувати їх в оболонку фрейма так, щоб їх легко можна було ввести і вивести в необхідному місці тракту передачі за допомогою мультиплексора вводу/виводу. Для цього сам фрейм достатньо представити у вигляді певного контейнера стандартного розміру (через синхронність мережі його розміри не повинні мінятися), що має супроводжуючу документацію, заголовок, де повинні бути описані всі необхідні для управління і маршрутизації контейнера поля - параметри. Внутрішня місткість контейнера повинна бути узгоджена з розміром і типом корисного навантаження, що розміщується в ньому, даючи можливість розташувати в ньому однотипні контейнери меншого розміру (нижніх рівнів), які також повинні мати якийсь заголовок і корисне навантаження і т.д. за принципом «матрьошки», або за методом послідовних вкладень, або інкапсуляції. Для реалізації цього методу і було запропоновано використання поняття контейнер, в який упаковується триб. По типорозміру контейнери діляться на 4 рівні, відповідно рівням PDH. На контейнер повинен наклеюватись ярлик, що містить керуючу інформацію для збору статистики проходження контейнера. Контейнер з таким ярликом використовується для перенесення інформації, тобто є логічним а не фізичним об'єктом, тому його називають віртуальним контейнером.

Отже, друга особливість ієрархії SDH - триби повинні бути упаковані в стандартні помічені контейнери, розміри яких визначаються рівнем триба в ієрархії PDH.

Віртуальні контейнери можуть об'єднуватися в групи двома різними способами. Контейнери нижніх рівнів (тобто меншого розміру) також можуть мультиплексуватися і використовуватися як корисне навантаження контейнерів верхніх рівнів (тобто більшого розміру), які у свою чергу, служать корисним навантаженням контейнера самого верхнього рівня, зданого розмістити триб Е4.

Таке групоутворення, що приводить до формування фрейма SDH STM - 1, може здійснюватися за жорстокою синхронною схемою, де місце окремого контейнера в полі для розміщення навантаження строго фіксовано. З іншої сторони, з декількох фреймів SDH можуть бути складені нові більші утворення як шляхом мультиплексування фреймів STM - 1 у фрейми STM - N (метод паралельної обробки), так і шляхом об'єднання послідовної групи фреймів в нову функціональну одиницю - мультифрейм (метод послідовної обробки).

В результаті можливих відмінностей в типі контейнерів, складових фрейма, і часових затримок в процесі завантаження фрейма положення контейнерів усередині мультифрейма може бути не фіксовано, що може привести до помилки при вводі/виводі контейнера, враховуючи загальну нестабільність тактів синхронізації в мережі. Для усунення цього факту, на кожний віртуальний контейнер повинен заводитися вказівник, що містить фактичну адресу початку віртуального контейнера на карті поля, відведеного під корисне навантаження. Вказівник дає контейнеру деяку міру свободи , тобто можливість «плавати» під дією непередбачених тимчасових флуктуації, але при цьому гарантує, що він буде втрачений як логічна структура.

Отже, третя особливість ієрархії SDH - положення ввіртуального контейнера може визначатися за допомогою покажчиків, що дозволяють усунути суперечність між фактом синхронності обробки і можливою зміною положення контейнера у середині поля корисного навантаження.

Хоча розміри контейнерів різні і місткість контейнерів верхніх рівнів достатньо велика, може виявитися, що вона або все - таки недостатня, або під навантаження краще виділити декілька контейнерів меншого розміру. Для цього в SDH технології передбачена можливість зчеплення або конкатенації контейнерів (складання декількох контейнерів разом в одну структуру). Складений контейнер відрізняється відповідним індексом від основного і розглядається як один великий контейнер. Вказана можливість дозволяє з одного боку оптимізувати використання наявної номенклатури контейнерів, з іншого - дозволяє легко пристосувати технологію до нових типів навантажень, не відомих на момент її розробки.

Четверта особливість ієрархії SDH - декілька контейнерів одного рівня можуть бути зчеплені разом і розглядатися як один неперервний контейнер, що використовується для розміщення нестандартного корисного навантаження.

П'ята особливість ієрархії SDH полягає у тому, що в ній передбачено формування окремого поля заголовків розміром 9 х 9 = 81 байт. Хоча загальний заголовок і невеликий, оскільки складає всього 3,33 %, він достатній, щоб розмістити необхідну керуючу і контрольну інформацію і відвести частину байт для організації необхідних внутрішніх (службових) каналів передачі даних.

Враховуючи, що наявність кожного байта в структурі фрейма еквівалента потоку даних з швидкістю 64 кбіт/с, передача вказаного заголовка відповідає організації потоку інформації еквівалентного 5,184 Мбіт/с (81 х 64 = 5184).

При побудові будь-якої ієрархії повинен бути визначений або ряд стандартних швидкостей цієї ієрархії, або правило формування рядку і перший (породжуючий) член ряду. Якщо для PDH значення DS0 (64 кбіт/с) обчислювалося достатньо просто, то для SDH значення першого члена ряду можна отримати тільки після визначення структури фрейма і його розміру.

По - перше, поле його корисного навантаження має вміщати максимальний за розміром віртуальний контейнер VC - 4, сформований при інкапсуляції триба 140 Мбіт/с в контейнер С - 4. По - друге, його розмір: 9 х 261 = 2349 байт визначає розмір поля корисного навантаження STM - 1, а додавання до нього поля заголовків визначає розмір синхронного транспортного модуля STM - 1: 9 х (261+9)= 9 х 270 = 2430 байтів або 2430 х 8 = 19440 біт, при частоті повторення 8000 Гц дозволяє визначити і породжуючий член ряду для ієрархії SDH 19440 х 8000 = 155,52 Мбіт/с

2. ВИБІР ТОПОЛОГІЇ МЕРЕЖІ

2.1 Огляд базових топологій телекомунікаційних мереж

Розглянемо базові топології мереж SDH і особливості їх вибору при

побудові архітектури мереж SDH. Для того, щоб спроектувати мережу в цілому необхідно пройти декілька етапів, на яких розв'язується те або інше функціональне завдання, поставлене в ТЗ на стадії проектування. Першим з них є завдання вибору топології мережі. Це завдання може бути вирішене досить легко, якщо знати можливий набір базових стандартних топологій, з яких може бути складена топологія мережі в цілому. Топологія «точка - точка» - це сегмент мережі, що зв'язує два вузли А і В. Вона може бути реалізована за допомогою термінальних мультиплексорів ТМ по схемі без резервування каналу прийому/передачі, та по схемі 100 % резервування типу 1+1, використовуючи основний і резервний електричний або оптичний агрегатні виходи (канали прийому/передачі). При виході з ладу основного каналу мережа в лічені десятки мілісекунд може автоматично перейти на резервний.

Не зважаючи на свою простоту, саме ця базова топологія найбільш широко використовується при передачі великих потоків даних по високошвидкісних магістральних каналах, наприклад, по трансокеанським підводним кабелям, що обслуговують магістральний цифровий телефонний трафік. Вона ж використовується як складова частина радіально - кільцевої топології (використовується як радіуси кільцевої мережі), і є основною для топології типу «послідовний лінійний ланцюг». З іншої сторони, топологію «точка - точка » з резервуванням можна розглядати як вироджений випадок топології «кільця» (див. нижче). Топологія «послідовна лінійна ланка» використовується тоді, коли інтенсивність трафіку в мережі не так велика і існує необхідність відгалужень у ряді точок на лінії, де можуть вводиться і виводиться канали доступу.

Вона реалізується з використанням як термінальних мультиплексорів на обох ланках, так і в мультиплексорах вводу/виводу в точку відгалужень. Вона можу бути реалізована або у вигляді прості послідовні лінійні ланки без резервування, як на мал.2.1., або складнішим ланцюгом з резервуванням типу 1+1. Останній варіант топології часто називають плоским кільцем.

Рис. 2. 1 - Топологія «послідовна лінійна ланка», реалізована на TM і TDM

У топології «зірка» один з виділених вузлів мережі, який пов'язаний з центром комутації (наприклад, цифровою АТС) або вузлом SDH на центральному кільці, відіграє роль концентратора, або хаба, де частина трафіку може бути виведена на темінали користувачів, тоді як інша частина може бути розподілена по інших вузлах (рис. 2.2).

Цей концентратор повинен бути мультиплексором вводу/виводу з розвиненими можливостями крос комутації. Таку схему називають також оптичними концентратор (хабом), якщо на його входи подається частково заповнені потоки рівня STM-N (або потоки рівня на ступінь нижче), а його вихід відповідає STM-N

Рис. 2.2 Топологія «зірка» з мультиплексором в якості концентратора

Іншим прикладом використання технології «зірка» може служити мережа SDH, в якій роль хаба (концентратора) виконує потужний крос - комутатор, що комотує модулі STM - N, чи віртуальні контейнери VC - n на променеві сегменти мережі, яких може бути значно більше ніж 3 - 4 (кількості сегментів, характерні для концентраторів мультиплексорного типу).

Топологія «кільце» (див 2.3), широко використовується для побудови мереж SDH перших трьох рівнів SDH ієрархії: 155,622 і 2500 Мбіт/с. Основна перевага цієї топології - легка організація захисту типу 1+1, завдяки наявності в мультиплексорах SMUX двох пар (основного і резервного) оптичних агрегатних виходів (каналів прийому/передачі): схід - захід, дають можливість формування подвійного кільця з зустрічними потоками (вказані стрілками рис. 2.3)

Рис.2.3 - Топологія «кільце » із захистом 1+1 на рівні трибних блоків TU-n

Проаналізувавши всі вище згадані топології я обираю топологію «кільце». Схема організації потоків в кільці може бути або двох волоконною (як одно направленою, так і двонаправленою із зіахистом потоків по типу 1+1 чи без неї), або читирьохволоконною, як правило двонаправленою, що дозволяє організувати різні варіанти захисту потоків даних. Кільцева топологія володіє рядом цікавих властивостей, що дозволяє мережі самовідновлюватися, тобто бути захищено від окремих характерних типів відмов.

2.2 Аналіз траси

По атласу автомобільних доріг, або по електронній карті України проводимо аналіз існуючих автомобільних доріг між містами Львів - Пустомити - Миколаїв - Жидачів - Стрий - Львів і обираємо найбільш доцільний і економічно - вигідний варіант. Характеристика обраної траси ВОЛЗ виконується по таблиці 2.1

Таблиця 2.1 - Характеристика траси.

Траса ВОЛЗ

Довжина, км

Кількість перехрещень

автошляхи

залізниця

річки

Львів - Пустомити

17

1

1

2

Пустомити - Миколаїв

26

1

4

3

Миколаїв -Жидачів

36

1

1

3

Жидачів - Стрий

30

1

1

3

Стрий - Львів

104

1

3

11

Всього

213

5

10

22

Найбільш доцільним і вигідним є цей варіант траси. Він найбільш ефективний, що траси ВОЛЗ не повторюються, отже, є можливість організувати захист лінії (захист з'єднань підмережі) SNCP (Sub - Network Connection Protection).

Для реалізації схеми організації зв'язку використовуємо обладнання фірми Ericsson рівня STM - 1 синхронний мультиплексор - AXD 155 - 3 вводу/виводу.

Обладнання AXD 155 - 3 працює з одномодивими оптичними волокнами. Оптичні волокна повинні відповідати рекомендаціям ITUI - T G.652, G.653 чи G.654.

В термінах дисперсії волокна G.652 допускають оптимізовану дисперсію на довжині хвилі 1300 нм, волокна G.653 - на 1550 нм. Волокна G.654 допускають оптимізоване затухання (мінімізовані втрати) на 1550 нм. Оптичні волокна можуть закінчуватися конекторами FC або SC. Всі оптичні інтерфейси узгоджуються з рекомендацією G.957 ITUI - T

2.3 Вибір ємності та марки кабелю

Оптичні кабелі випускаються згідно ТУ У 05758730.007 - 97 « Кабелі зв'язку оптичні для магістральних, зонових та міських мереж зв'язку ». В ОК використовуються оптичні волокна, що відповідають Рекомендаціям ITU - T G.651 та G.652 та стандарту МЕК 793-2. На вимогу замовника ОК можливо використання оптичних волокон, що відповідають Рекомендаціям ITU - T G.653 та G.654.

Одномодові оптичні кабелі марок ОКЛ - 01, ОКЛ - 02, ОКЛС - 03, ОКЛК - 01, ОБКЛБ - 01, ОКЛАК - 01 призначені для прокладки в кабельній каналізації, трубах, болотах, колекторах, по мостах і в шахтах, грунтах усіх категорій ручним і механічним засобом і експлуатації на первинних лініях зв'язку.

Кабелі мають таку конструкцію:

ОКЛ - 01 - має центральний силовий елемент (ЦСЕ) (склопластиковий), навколо якого скручені оптичні модулі з одномодивими оптичними волокнами, заповнені гідрофобним заповнювачем. На серцевину накладена поліетиленова захисна оболонка.

ОКЛ - 02 - те ж, але з ЦСЕ зі сталевого троса.

ОКЛБ - 01 - має ЦСЕ (склопластиковий), навколо якого скручені оптичні модулі. На серцевину накладена проміжна поліетиленова оболонка, броня зі сталевих стрічок і захисної поліетиленової оболонки. (Для прокладки через судноплавні ріки і болота глибиною як 2 м).

ОКЛАК - 01 - має ЦСЕ (склопластиковий), навколо якого скручені оптичні модулі. На серцевину накладена проміжна полівінілхлоридна оболонка, алюмінієва зварна оболонка, оболонка з поліетилену, броня зі сталевих дротів і поліетиленової захисної оболонки. (Для прокладки через судноплавні ріки і болота глибиною більше 2 м).

ОКЛС - 3 - має профільоване осердя, армований склопластиковий стержнем. У пази осердя покладені одномодові ОВ, вільний простір заповнюється гідрофобним заповнювачем. На осердя накладені поліетиленова проміжна оболонка, броня зі склопластикових стержнів і захисної поліетиленової оболонки

ОКЛК - 03 - те ж, але з бронею зі сталевих дротів.

Використовуються оптичні кабелі, згідно їх конструктивних відмінностей, для різних умов прокладання.

Характеристики кабелів марок ОКЛ приведені в таблиці 2.2

Таблиця 2.2 Характеристика кабелів марок ОКЛ

Призначення

кабеля

Кількість

ОВ

Коефіціент

загасання

Дб/км,

Дипресія

пс/(нм/

км)

не більше

Кількість

Мідних жил ДЖ діаметр, 1,2мм,шт

Нормальний зовнішній діаметр,мм

Максима-

льна маса 1 км кабеля,

кг

ОКЛ-01-0,3/3,5-4(8,16)

4;8;16

0,3

3,5

немає

10,8±1,0

90,0

ОКЛ-01-0,3/2,0-4(8,16)

4;8;16

0,3

2,0

немає

10,8±1,0

90,0

ОКЛ-02-0,3/3,5-4(8,16)

4;8;16

0,3

3,5

немає

12,4±1,2

134,0

ОКЛ- 02-0,3/2,0-4

4;8;16

0,3

2,0

немає

12,4±1,2

134,0

В проекті проектуємо трасу ВОЛС так, що регенераційні пункти розташовуються в населених пунктах. Тобто вибираємо кабель, що не має жил дистанційного живлення. Згідно проекту, кабель не буде прокладатися через болота та судноплавні ріки, отже немає необхідності в броньованому чи армованому кабелі. Оптичний кабель буде прокладатись у грунт кабелепрокладачем у поліхлорвінілові трубки вакуумним методом.

В системі передачі використовується два оптичних волокна: одне на передачу, друге на прийом, тобто потрібно два оптичних волокна. З врахуванням цього в даному проекті використовується кабель, що має чотири оптичних волокна. Для даної мережі виберемо кабель типу ОКЛ - 01 - 0,3/3,5 - 4. Цей кабель працює в довжині хвилі1550 нм, має мінімальне загасання 0,3 Дб/км; коефіцієнт питомої хроматичної дисперсії 3,5 пс/(км/нм).

Кількість кабелю необхідно брати більше відстані ніж ОРП, тобто враховується запас кабелю при прокладці його в грунт (2%), в кабельній каналізації (5,7%) і у водні перешкоди (7%).

Витрати кабелю наведені в таблиці 2.3.

Талиця 2.3

Кількість кабеля в грунті

201 км

У кабельну каналізацію

10 км

На водні перешкоди

22 км

Разом

233 км

3.РОЗРАХУНОК ПАРАМЕТРІВ РЕГЕНЕРАЦІЙНОЇ ДІЛЯНКИ МЕРЕЖІ SDH

3.1 Розрахунок довжини регенераційної ділянки мережі

Довжина регенераційної дільниці визначається характеристиками

обладнання і волоконно - оптичного кабелю. Характеристики оптичного стику визначаються максимальне (Амак) і мінімальне (Амін) затухання регенераційної дільниці:

Амак= Рпрд - Рпрм.мін + Ме - Рс

Амін= Рпрд - Рпрм.мак + Ме - Рс ,

де:

Рпрд - номінальна потужність оптичного сигналу на виході передаючого пристрою;

Рпрм.мін , Рпрм.мак - гранично допустимі значення оптичного сигналу на виході приймального пристрою;

Рс - сумарне затухання роз'ємних оптичних з'єднань і додаткових пристроїв затухання в лінійному тракті;

Ме - допуск обладнання (як правило 3 дБ)

Характеристики оптичного кабелю при заданому затуханні регенераційної дільниці лінійного тракту з врахуванням затухання зрощень і кабельного допуску:

Ал =Ак + Аз+ Мс

де: Ак - затухання оптичних волокон кабелю на робочій довжині хвилі, Дб/км;

Аз - затухання зрощень, дБ/ км (як правило до 0,3 дБ/км для багатомодових ОВ і до 0,15 дБ/км - для одномодових ОВ)

Мс - кабельний допуск, дБ/км (як правило до 0,3 дБ/км для багатомодових і до 0,15 дБ/км - для одномодових ).

Діапазон допустимих довжин регенераційної дільниці (максимальна і мінімальна довжина ) отримуємо з формул:

Lмакс= Амак / Ал

Lмін= Амін / Ал

Значення Ме, Мс і Ас вибираються виходячи з конкретного завдання проектування і застосування технологій прокладки (методів з'єданння будівельних довжин кабелю, середовища прокладання кабелю та іншого).

Для проектуємої ВОЛЗ використовуємо кабель, що випускає ВАТ «Одескабель» згідно ТУ У 05758730.007-97 з погонними витратами:

У волоконному світловоді (б1 =0,4 дБ/км для л = 1310 нм та б1 =0,3 дБ/км для л = 1550 нм; роз'єми типу FC фірми NTT, з типовими витратами брз= 0,3дБ для ОМ 0В ).

З'єднання будівельних довжин кабелю буде виконуватися зварювальним апаратом, яким забезпечує типові витрати в нероз'єних з'єднаннях бнрз < 0,1 дБ. Кабель має середню будівельну довжину LБУД 2,0 км.

Для організації довгої міжстанційної секції (L) оберемо лазерне джерело випромінювання (передавач) що працює на довжині хвилі 1550 нм, ОВ відповідає рекомендаціям G.652, G.654 - L - 1.2, оптичні характеристики якого:

Рпрд = 0 дБ;

Рпрм.мін = - 34 дБ;

Рпрм.мак = - 8 дБ;

Рс = брз х 2 = 0,6 дБ;

Ме = 6 дБ (для AXD - 155-3)

Ак= 0,3 дБ;

Аз= 0,3 дБ/ км;

Мс= 0,15

Проведемо розрахунки.

Амак = Рпер.мін - Рпрм.мін - Аз = -2,7-(-3,4)-3 = 28,3 дБ;

Амін = Рпер.мак. - Рпрм.мак.= 0-(-8)=8 дБ;

Ал = Ак + Аз+ Мс = 0,3+3+0,15=3,45 дБ;

Lмакс= Амак / Ал = 28,3/0,3 = 94 км

Lмін= Амін / Ал=8/0,3 =26 км

Відстань між містами Стрий - рівна 104 кілометрів і вона більше обчисленої мною максимально можливої довжини регенераційної ділянки (94км). В зв'язку з тим оптичний сигнал не буде доходити з потрібним рівнем щоб його міг нормально сприймати фотодіод. Отже у містах Стрий та Львів необхідно встановлювати оптичні бустери, у яких номінальна потужність оптичного сигналу на виході передаючого пристрою дорівнює п'ять децибел.

Отже максимальна довжина регенераційної ділянки 94 км, а мінімальна - 26 км.

3.2 Розрахунок регенераційної ділянки за енергетичними характеристиками

За заданих ймовірності помилки в приймальному повідомленні та швидкості передачі інформації для кожного типу фотоприймача існує мінімально допустимий рівень приймального сигналу Pфmin. Нижче цього рівня не забезпечується задана якість передачі інформації.

Мінімально допустимий сигнал на вході фотоприймача визначається допустимим коефіцієнтом помилок (Кпом.=10-9).

Рівень потужності на вході фотоприймача

Рф1= Рпер -Рзаг

де: Рпер - рівень потужності випромінювання оптичного передавача;

Рзаг -враховує сумарні витрати в лінійному тракті.

Загальні витрати складаються з витрат при вводі випромінювання у волоконний світловод (Рв); витрат в пристрої вводу (Рвив); власних втрат у ВС

Рвл = б*LРД

Де: б - погонне загасання волокна;

LРД- довжина світловоду або регенераційної дільниці.

Кількість з'єднань m на довжині регенераційної ділянки LРД1 залежить від будівельної довжини кабелю Lб

Якщо q з'єднань роз'ємні, а інші р= m-q -нероз'ємні з втратами арз і анз відповідно, тоді втрати в з'єднаннях

Звичайно, в тракті на регенераційній ділянці два роз'ємних з'єднання (q=2). Також необхідно передбачити допуск зміну параметрів ВОСП при зміні температури навколишнього середовища Рт запас потужності сигналу в розрахунку на можливе погіршення параметрів ВОЛЗ. Ці втрати враховуються шляхом введення експлуатаційного запасу систему зв'язку Рзап (Рзап = 6 дБ).

Для забезпечення заданої якості передачі необхідно, щоб

Енергетичний потенціал системи зв'язку

Розрахунок довжини регенераційної дільниці по енергетичним характеристикам здійснюється по наступній формулі

Проведемо розрахунки, виходячи з параметрів:

Рзап = 6 дБ;

б1 = 0,3 дБ/ км;

брз = 0,3 дБ;

бнз = 0,1 дБ;

Lбуд = 2,0 км.

П=0 - (-34)=34 дБ

Енергетичний потенціал AXD 155-3 П=34 дБ.

Максимальна довжина регенераційної ділянки за енергетичними

характеристиками для 1550 нм становить 79 км. Довжина регенераційні дільниці не може бути менше певної довжини так як, більший рівень сигналу на вході приймача системи передачі не допустимий, це приводить до порушення режиму роботи приймача. У випадку, якщо довжина лінії зв'язку менша мінімально допустимої довжини необхідно встановити оптичні атенюатори.

3.3 Розрахунок регенераційної ділянки за часовими характеристиками

Одним з основних чинників, що впливають на довжину регенераційної

ділянки, є дисперсія. Другим чинником, що впливає на довжину регенераційної ділянки, є оптична швидкість передачі інформації В.

При проходженні імпульсів світла по оптичному світловодному тракті змінюється не тільки його амплітуда, але і форма, тобто імпульс розширюється. Це означає, що тривалість його за рівнем половинної амплітуди на виході тракту tвих більше, ніж на вході - tвх.

При фіксованій дисперсії наступає момент, коли передані імпульси в оптичному лінійному тракті можуть перекриватися, тобто швидкість передачі обмежується. У проекті швидкість передачі сигналу для обраної системи AXD-155-3 дорівнює 155 Мбіт/с.

Найбільша довжина регенераційної ділянки визначається повними витратами в лінійному тракті та розширення імпульсів в оптичному волокні. Розширення імпульсів залежить від типу оптичного волокна (одномодове та багатомодове, ступінчасте чи градієнтне) та ширини спектральної лінії джерела. Величину розширення імпульсів характеризує середньоквадратична ширина імпульсної характеристики у.

Погонна дисперсія:

Це дисперсія у волокні довжиною 1 км при ширині спектральної лінії джерела випромінювання 1 нм.

У волокні довжиною L дисперсія буде розраховуватись:

Аналіз впливу поширення імпульсів в у лінійному тракті ВОЛС показав, що ними можна зневажити практично для усіх форм передачі імпульсів, якщо вионується умова:

Для розрахунку довжини регенераційної дільниці використовується формула:

де: у1 - погонна дисперсія з урахування ширини спектральної лінії джерела випромінювання (1-4-5 нм);

Вот - швидкість передачі в оптичному тракті.

Для системи передачі AXD-155-3 лінійна швидкість Вот =155,52 Мбіт/с

Отже,

Розрахунок довжини регенераційної ділянки за часовими характеристиками основується на такому параметрі, як максимальна допустима дисперсія оптичного кабелю. Допустима дисперсія оптичного кабелю прямо пропорційно залежить від довжини оптичного волокна та характеристик фотодіода приймача. Згідно параметрів оптичного інтерфейсу AXD-155-3 максимальна допустима дисперсія регенераційної ділянки уmax= 1900 пс/нм, увм = 20 пс/нм. Тобто максимальна довжина регенераційної ділянки LРД2 визначається по формулі:

Отже, максимальна довжина регенераційної ділянки обмеженої часовими характеристиками лінійного тракту

Порівнюючи відалі між пунктами в яких планується розмістити мультиплексорне (регенераційне ) облданання (Ситуаційна схема ВОЛЗ) робимо висновок, що довжини регенераційних ділянок знаходяться в межах енергетичних і часових обмежень.

4. РОЗРАХУНОК МЕРЕЖІ SDH

4.1 Розрахунок потоків вводу - виводу в населених пунктах

Згідно завдання мені дано спроектувати SDH мережу Львів - Пустомити - Миколаїв - Жидачів - Стрий - Львів.

Кількість каналів та потоків (Е1) між пунктами:

Львів - Пустомити - 270 каналів : 30 каналів = 9 потоків Е1;

Львів - Миколаїв - 240 каналів : 30 каналів = 8 потоків Е1;

Львів - Стрий - 330 каналів : 30 каналів = 11 потоків Е1;

Львів - Жидачів - 360 каналів : 30 каналів = 12 потоків Е1;

Пустомити - Миколаїв - 240 каналів : 30 каналів = 8 потоків Е1;

Пустомити - Жидачів- 270 каналів : 30 каналів = 9 потоків Е1;

Пустомити - Стрий - 240 каналів : 30 каналів = 8 потоків Е1;

Миколаїв - Жидачів - 300 каналів :30 каналів = 10 потоків Е1;

Миколаїв - Стрий - 270 каналів : 30 каналів = 9 потоків Е1;

Жидачів - Стрий -360 каналів : 30 каналів = 12 потоків Е1;

Отже в населених пунктах необхідно виділити слідуючу кількість потоків:

Львів: 9 + 8 + 11 +12= 40 потоків Е1;

Пустомити: 9 + 8 + 9 + 8 = 34 потоки Е1;

Миколаїв: 8 + 8 + 10 + 9 =35 потоків Е1;

Жидачів: 12 + 9 + 10 + 12 = 43 потоки Е1;

Стрий: 11 + 8 + 9+12 = 40 потоків Е1;

4.2 Обґрунтування вибору функціональних модулів обладнання SDH

При виборі рівня STM по кільцю визначається максимальний потік на одній з його дільниць (сумарною кількістю потоків). По вище наведеним розрахункам ми бачимо, що максимальну кількість потоків має Жидачів - 43 потоки. Так як STM - 1 дозволяє організувати до 63 інформаційних потоків 2 Мбіт/с (63х30=1890 каналів 64 кбіт/с) то проектування кільцевої топології вимагає використання 6 - ти мультиплексорів рівня STM - 1.

Виберемо обладнання фірми ERICSSON.

Мультиплексор AXD 155 - 3 є новим поколінням синхронних мультиплексорів з електричними і оптичними лінійними інтерфейсами STM - 1.

Монтажна корзина AXD 155 - 3 може вміщувати до двох модулів MOST, три трибутивних модуля, модуль зв'язку і допоміжний модуль.

Модуль зв'язку - дозволяє керувати інтерфейсом Q для підключення AXD 155 - 3 до центру управління мережі та не більше восьми DCC.

Електричний модуль STM - 1 C703 - може керувати одним потоком STM - 1 з електричним інтерфейсом лінії.

Трибутивнйи модуль 63 х 1,5/ 2 мбіт/с - може приймати до 63 трибутивів і 1,5 Мбіт/с чи 2 Мбіт/с і виконувати перетворення каналів G.703 в рівень TU-3 (чи 1 з рівня TU-3).

Модуль MOST - підтримує управління фрейма SDH, крос - з'єдання і синхронізації обладнання.

Блок MOST є основою AXD 155 - 3 (контролер мультиплексора оптичного трибутивного комутатора), котрий підтримує наступні характеристики:

Управління до восьми потоками STM - 1 (у відповідності до ITU-T, рекомендаціями G.707);

Управління крос-з'єднаннями на рівнях віртуального контейнера VC I2, VC2, VC3, VC4 і VC2-NC і з загальною ємністю крос-з'єднань, що складають 8 еквівалентів STM - 1;

Контроль всього обладнання;

Синхронізація всього обладнання;

Управління чотирма каналами DCC (восьми при використанні блоку зв'язку);

Управління інтерфейсом Т для підключення локального контейнера.

Цей модуль може бути обладнаний максимум двома лінійними

модулями СТМ - 1 (електричний/оптичний) і одним трибутивним модулем.

В модулі MOST може бути встановлений один із таких трибутивних і модулів:

модуль MOST з асинхронним відображенням 32 х 1,5 / 2 Мбіт/ с О.703;

модуль MOST 1 х 34 Мбіт /с

електричний модуль MOST 1 х STM - 1 C.703;

трибутивний модуль 16х2 Мбіт/с.

В AXD 155 - 3 кожний модуль має секцію джерела живлення, котра

використовує напругу від станції (- 48 В ± 20 % чи - 60 В ± 20 % ) для генерування робочих напруг необхідних для зміних модулів.

Кожний модуль має свій власний перетворювач DC/DC (постійного струму в постійний струм). Обладнання живитися від вдох ліній електроживлення, які забезпечують паралельно напругу для всіх модулів. Під час нормальної роботи навантаження розподіляється між лініями. У випадку відмови однієї лінії друга буде живити все навантаження.

Обладнання AXD 155 - 3 працює з одномодовими оптичними волокнами. Оптичні волокна повинні відповідати рекомендаціями ITU - T G.652, G.653 чи G.654. Волокна G.652 допускають оптмізовану дисперсію на довжині хвилі 1300 нм, волокна G.653 - на 1550 нм.

Волокна G.654 допускають оптимізоване затухання (мінімізовані втрати) на 1550 нм.

Оптичні волокна можуть закінчуватися конекторами FC або SC. Всі оптичні інтерфейси узгоджуються з рекомендацією G.957 ITU-T.

Обладнання AXD 155 - 3 може бути встановлено в одній з чотирьох можливих конфігурацій:

Термінал STM - 1 (ТМ) (можливо також з захистом 1+1). Є можливість мультиплексувати /демультиплексувати трибутивні сигнали в/із одного (два у випадку захисту MSP) лінійного інтерфейса STM - 1/

Транзитний STM - 1 (ADM). Є можливість ввести/вивести сигнал з двох (чотирьох у випадку захисту MSP) лінійних інтерфейсів STM - 1 в/із трибутивні інтерфейси).

Двійний регенератор STM - 1.

Є можливість регенерувати два потоки STM - 1 (кожний MOST діє як один регенератор ).

Цифрове крос - з'єднання STM - 1.

Є можливість крос - підключення до восьми потоків STM - 1. З точки зору управління мережею AXD 155 - 3 може бути зконфігурований у вигляді простого елемента мережі чи у вигляді шлюза, що стикується з центром управління мережі.

Простий елемент мережі не має модуля зв'язку і модуль MOST може тільки управляти максимум чотирма DCC.

Коли AXD 155 - 3 зконфігурований у вигляді шлюза, модуль зв'язку присутній і це дозволяє керувати інтерфейсом Q і максимум вісьмома каналами DCC. При конфігурації для роботи в якості транзитного мультиплексора обладнання мультиплексує / демультилексує із два незалежних лінійних сигнали 155 Мбіт/с STM - 1.

Обладнання постачається двома оптичними / електричними лінійними інтерфейсами STM - 1, розміщеними в модулі MOST; два додаткових оптичних / електричних лінійних інтерфейси STM - 1 необхідні, якщо потрібний захист мультиплексорної секції 1+1 (MSP) (ці інтерфейси захисту розміщується в другому модулі MOST ). Отже, так як SDH мережа Львів - Пустомити - Миколаїв - Жидачів - Стрий - Львів проектується по кільцевій топології, то мультиплексори на всіх п'яти вузлах повинні бути зконфігуровані як транзитні, тобто мультиплексори вводу/виводу ADM. Так як модуль МОСТ може бути обладнаний двома лінійними модулями STM - 1 (електричний / оптичний) і оптичний лінійний кабель може мати не менше чотирьох волокон, то встановивши у всіх пункатах на МВВ другий міст, можна організувати захист мультиплексорної секції MSP1 +1. Але, оскільки, кілцьева топологія дозволяє організувати захист з'єднань підмережі (SNCP), то немає необхідності у встановленні другого МОСТа і організації захисту мультиплексорної секції (MSP1 +1). Так як ми організовуємо двоспрямоване кільце по двох волокнах, то один з лінійних модулів STM - 1 (електричний / оптичний) буде передавати / приймати сигнал по тракту А. Другий по тракту В (в протилежних напрямках). Оскільки , управління мережею буде здійснюватись з обласного центру то модуль зв'язку буде всталовлено лише у Львові.

Модуль зв'язку дозволяє здійснювати управління всією мережею через Q - інтерфейс (мережевий менеджер), тоді як через F - інтерфейс можливе тільки локальне підключення до одного із мультиплексорів мережі (локальний менеджер).

Отже, у Львові МВВ повинен мати такий набір блоків:

два модулі МОСТ, в яких встановлено дві агрегатні плати STM - 1

(електричний / оптичний), трибутивна плата 32х2 Мбіт/с та трибутивна плата 16х2 Мбіт/с.

модуль зв'язку.

У Пустомити МВВ повинен мати такий набір блоків:

один модуль МОСТ, в якому встановлено дві агрегатні плати STM - 1

(електричний / оптичний), трибутивна плата 32х2 Мбіт/с

У Миколаєві МВВ повинен мати такий набір блоків:

один модуль МОСТ, в якому встановлено дві агрегатні плати STM - 1

(електричний / оптичний), трибутивна плата 32х2 Мбіт/с

У Жидачеві МВВ повинен мати такий набір блоків:

один модуль МОСТ, в яких встановлено дві агрегатні плати STM - 1

(електричний / оптичний), трибутивна плата 32х2 Мбіт/с та трибутивна плата 16х2 Мбіт/с.

У Стрию МВВ повинен мати такий набір блоків:

один модуль МОСТ, в яких встановлено дві агрегатні плати STM - 1

(електричний / оптичний), трибутивна плата 32х2 Мбіт/с.

4.3 Синхронізація мереж SDH

Проблема синхронізації мереж SDH є частиною загальної проблеми

синхронізації цифрових мереж, які раніше використовували плезіохоронну ієрархію. Мета синхронізації - отримати найкраще хронуюче джерело чи генератор тактових імпульсів, чи таймер для всіх вузлів мережі. Для цього потрібно мати не тільки високоточне синхронізуюче джерело, але і надійну систему передачі сигналу синхронізації на всі вузли мережі.

Існують два основні методи вузлової синхронізації: ієрархічний метод примусової синхронізації з парами - ведучий - ведений таймери і неієрархічний метод взаємної синхронізації.

Мережі SDH мають декілька дублюючих джерел синхронізації:

Сигнал зовнішнього хронуючого таймера, та первинний еталонний

таймер RPS, сигнал з частотою 2048 кГц;

Сигнал з трибного інтерфейсу каналу доступу, аналог таймера

транзитного вузла TNC, сигнал з частотою 2048 кГц, що виділяється з первинного потоку 2048 кБіт/с;

Сигнал внутрішнього таймера чи таймера локального вузла LNC, сигнал

з частотою 2048 кГц;

Лінійний сигнал STM- N, чи лінійний таймер, сигнал 2048 кГц, що

виділяється з лінійного сигналу 155,52 Мбіт/с чи 4 х 155,52 Мбіт/с

Передбачено чотири стандартних режими роботи хронюючих джерел вузлів синхронізації:

Режим первинного еталонного таймера RPC чи генератора ПЕГ:

Режим примусової синхронізації - режим введеного задаючого таймера

SRC чи генератора ВЗГ (транзитний чи місцевий вузли);

Режим утримання з точністю утримання 5 х 10-10 для транзитного вузла

і 1х10-8 для імсцевого вузла і добовим дрейфом 1х10-9 і 2 х 10-8 відповідно;

Вільний режим (для транзитного і місцевого вузлів ) - точність

підтримання залежить від класу джерела і може становити 10-8 для танзитного і 10-6 для місцевого вузлів.

Обслуговування мережі зводиться в основному до автоматичного, напіватоматичного чи ручного управління системою, її тестування і збору статистики про проходження сигналу і виникаючих неординарних чи аварійних ситуацій, а також менеджменту.

ВИСНОВОК

В даному курсовому проекті опрацьований варіант побудови оптичної мережі SDH на ділянці Львів - Пустомити - Миколаїв - Жидачів - Стрий - Львів. Вибрано обладнання рівня STM-1 типу АХД - 155-3, описані процеси вибору топології обладнання мережі її роботу, та експлуатацію. Визначені основні принципи будівництва мережі, проаналізовано вибір та технологію прокладання оптичного кабелю.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ЛІТЕРАТУРНИХ ДЖЕРЕЛ

Довгий С.О., Омельяненко Ю.І. «Телекомінікації України». Частина друга - Укртелеком,2002.- 352 с: іл.

Однорог П.М., Михайленко С.В., Омецінська О.Б. під редакцією Каток В.Б. «WDM» Видання перше. 99 с.

Стеклов В.К., Кільчицький Є.В. «Основи управління мережами та послугами телекомунікацій». - К.: Техніка,2002.-438 с.

К.Ф.Хмелев, Основи SDH.Киев 2003 р.

В.К.Стеклов, Л.Н. Беркман, Транспортні мережі телекомунікацій К.,2004р.

Рекомендації ITU

Положення про дипломне проектування ДУІКТ. 2006 р.

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

  • Розрахунок необхідної кількості каналів ТЧ. Технічні характеристики та структурна схема ВОСП. Розрахунок основних параметрів ВС. Розрахунок довжини регенераційної ділянки. Питання монтажу і прокладки оптичного кабеля. Організація технічної експлуатації.

    курсовая работа [304,4 K], добавлен 22.01.2007

  • Еволюція телекомунікаційних послуг. Побудова телефонної мережі загального користування. Цифровізація телефонної мережі. Етапи розвитку телекомунікаційних послуг і мереж. Необхідність модернізації обладнання та програмного забезпечення на всіх АТС мережі.

    реферат [236,4 K], добавлен 14.01.2011

  • Вибір розміру мережі та її структури. Огляд і аналіз комп’ютерних мереж, використаних в курсовій роботі. Побудова мережі і розрахунок вартості. Недоліки мережі, побудованої на основі заданої модифікації мережної технології, рекомендації по їх усуненню.

    курсовая работа [1,7 M], добавлен 20.09.2012

  • Аналіз процесу функціонування радіорелейних ліній (РРЛ) у складі мережі SDH. Розробка резервної РРЛ SDH на базі обладнання ALCOMA за допомогою відкритого програмного забезпечення "Radio Mobile". Розрахунок параметрів РРЛ. Техніко-економічне обґрунтування.

    дипломная работа [7,4 M], добавлен 06.11.2016

  • Техніко-економічне обґрунтування побудови мережі LTE. Розрахунок кількості потенційних абонентів, вибір оптичного кабелю та обладнання транспортної мережі. Аналіз радіо покриття. Частотно-територіальний поділ і ситуаційне розташування ENB на території.

    курсовая работа [3,9 M], добавлен 05.12.2013

  • Розробка ділянки цифрової радіорелейної лінії на базі обладнання Ericsson Mini-Link TN. Дослідження профілів інтервалів лінії зв’язку. Статистика радіоканалу. Визначення параметрів сайтів на даній РРЛ. Розробка оптимальної мережі передачі даних DCN.

    курсовая работа [885,3 K], добавлен 05.02.2015

  • Обґрунтування вибору обладнання для мережі. Порівняльні характеристики комутаторів або пристроїв які працюють на другом рівні OSI моделі і забезпечують комутацію пакетів інформації між портами. Обґрунтування вибору сервера і його програмного забезпечення.

    лабораторная работа [16,8 K], добавлен 13.02.2016

  • Проектування ВОЛЗ (волоконно-оптичних ліній зв'язку). Опис цифрової системи комутації EWSD. Телефонні мережі загального користування. Розрахунок телефонного навантаження та кількості з'єднувальних ліній. Визначення структурного складу абонентів мережі.

    курсовая работа [251,4 K], добавлен 23.08.2014

  • Визначення основних параметрів телефонної мережі житлового району міста. Розробка схеми магістральної розподільчої мережі телефонної кабельної каналізації. Розрахунок основних техніко-економічних показників лінійних споруд. Вимоги до параметрів лінії.

    курсовая работа [474,9 K], добавлен 05.02.2015

  • Опис роботи цифрової безпровідної технології CDMA. Переваги і недоліки стандарту. Розрахунок кількості АТС в телекомунікаційній мережі та чисельності користувачів. Розробка схеми інформаційних потоків мережі і визначення їх величини у кожному її елементі.

    курсовая работа [146,2 K], добавлен 15.04.2014

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.