Розташування засобів зв'язку на аеродромі

Размещено на http://www.allbest.ru/

Основи бойового застосування підрозділів зв'язку, РТЗ, А та ІС

Питання

1. Завдання підрозділу, станцій, апаратних та інших об'єктів щодо забезпечення виконання завдань з бойового призначення

2. Розташування засобів (об'єктів) зв'язку, РТЗ, А та ІС на аеродромі (місцевості)

1. Завдання підрозділу, станцій, апаратних та інших об'єктів щодо забезпечення виконання завдань з бойового призначення

Під бойовим забезпеченням розуміється комплекс заходів, направлених на забезпечення безпеки зв'язку, розвідзахищеності і стійкості функціонування системи зв'язку, недопущення раптового нападу противника, зниження ефективності його дії на систему і частини (підрозділу) зв'язку, створення ним сприятливих умов для забезпечення управління частями (підрозділами).

Основними завданнями бойового забезпечення є забезпечення безпеки зв'язку, захист системи і частини (підрозділу) зв'язку від технічних засобів розвідки противника, радіоелектронний захист, захист від засобів поразки противника, інженерне забезпечення, хімічне забезпечення, гідрометеорологічне і топогеодезичне забезпечення, розвідка зв'язку і місцевості, охорона.

1.1 Основні завдання вузла РТЗ

Основними завданнями вузла РТЗ вважається:

- підвищення рівня професійної підготовки о/с з питань планування бойового застосування груп та центру в цілому, організації зв'язку та РТЗ з урахуванням досвіду забезпечення управління військами у локальних війнах, миротворчих операціях та сумісних навчаннях;

- організація оперативно-технічної групи у суворій відповідності до вимог керівних документів;

- підвищення рівня підготовленості екіпажів апаратних, готовність їх до самостійного виконання завдань, використання у повному обсязі бойових можливостей апаратних обмеженими силами і засобами;

- доопрацювання та приведення у відповідність всієї документації;

- не допущення випадків втрат та крадіжок техніки підрозділу;

- якісне впровадження в життя заходів щодо запобігання авіаційних подій;

- якісне проведення заходів по ТО техніки.

1.2 Основні завдання групи РН та ПЛ

Головним завданням групи радіонавігації та посадки літаків слід вважати:

- забезпечення підтримання високої мобілізаційної готовності групи;

- забезпечення подальшого освоєння функціональних обов'язків у новій організаційно-штатній структурі;

- підвищення рівня підготовленості екіпажів апаратних станцій, готовність їх до самостійного виконання завдань, використання у повному обсязі бойових можливостей апаратних засобів скороченими екіпажами;

- забезпечення підтримання засобів зв'язку та РТЗ у працездатному стані, підвищення теоретичних, практичних навичок о/с групи;

- організація оперативно-технічної служби в групі у суворій відповідності до вимог керівних документів;

- підвищення методичного рівня о/с групи з питань організації і проведення занять з бойової підготовки, проведення тактичних навчань;

- не допущення випадків втрат та крадіжок техніки підрозділу;

- впровадження в життя заходів щодо запобігання авіаційних подій.

радіотехнічний зв'язок аеродром

2. Розташування засобів (об'єктів) зв'язку, РТЗ, А та ІС на аеродромі (місцевості)

2.1 Загальні вимоги до радіотехнічного обладнання аеродрому

Радіотехнічне обладнання (далі - РТО) повинне функціонувати в умовах одночасної роботи з іншими радіоелектронними засобами в реальних умовах експлуатації з необхідною якістю при дії на них ненавмисних радіоперешкод.

РТО повинне експлуатуватися в межах встановленого або подовженого ресурсу (терміну служби). Відпрацьоване встановлений ресурс РТО, яке не пройшло процедуру подовження, для забезпечення польотів не використовується. Стан під'їзних шляхів повинен забезпечувати безперешкодне прибуття обслуговуючого персоналу на всі об'єкти радіотехнічного обладнання у будь-який час року.

Для категорированих аеродромів потрібна відповідність радіомаякової системи посадки категорії не нижче встановлюваної категорії. Для забезпечення необхідного мінімуму посадки аеродрому відповідний напрям ЗПС обладнується комплексом радіотехнічних засобів в рухливому або стаціонарному варіанті. При цьому на аеродромі встановлюється світлосигнальне обладнання.

2.2 Вимоги до розміщення РТО

Радіотехнічні засоби на аеродромі розміщуються в межах допусків, встановлених типовою схемою розміщення залежно від особливостей аеродрому і вимог електромагнітної сумісності. Місцевість установки засобів повинна відповідати вимогам експлуатаційної документації.

Орієнтування антенних систем засобів РТО при розгортанні проводиться:

- УКХ радіопеленгаторів, диспетчерських радіолокаторів - по магнітному меридіану;

- РСБН - по дійсному меридіану;

- РМА - по магнітному меридіану;

- посадочних радіолокаторів, курсових і глісад радіомаяків, ретрансляторів-далекомірів інструментальних систем заходу літаків на посадку, а також маркерних радіомаяків на аеродромі - відносно осі ЗПС (напрямів заходу на посадку).

Радіомаякові системи

Антенна система КРМ встановлюється на продовженні осі ЗПС з боку, протилежного до напряму заходу на посадку, а відстань до кінця ЗПС повинна забезпечувати безпечну висоту прольоту над перешкодами. Боковий зсув антени від продовження осьової лінії ЗПС не допускається.

КРМ розміщується уздовж вісі ЗПС на відстані 500-1500 м від торця ЗПС.

При спільній установці на аеродромі РМС метрового і дециметрового діапазонів, допускається установка антени курсу дециметрового радіомаяка із зсувом її центру управо або ліворуч від продовження осі ЗПС на відстань до 22,5 м. При цьому зазор між крайніми точками антен метрового і дециметрового діапазонів має бути не менше 10 м при антені метрового діапазону діректорного типа і не менше 5 м при антені метрового діапазону з параболічним відображувачем.

При зсуві відносно осі ЗПС антена має бути орієнтована так, щоб площина курсу пересікала площину, що містить вісь даної ЗПС, над точкою установки ближнього маркерного радіомаяка.

ГРМ повинен встановлюватись у всіх випадках, коли це можливо, з боку, протилежного до ділянки забудови аеродрому і руліжних доріжок.

Дальність установки антенної системи ГРМ від початку ЗПС вибирається з таким розрахунком, щоб випрямлена частина лінії глісади проходила через опорну точку (над початком ЗПС) на висоті, яка забезпечує безпечний проліт ЛА над перешкодами і безпечну посадку на ЗПС.

Висота опорної точки має бути як можна ближче до оптимальної величини (15+3/-0) м. В окремих випадках допускається висота опорної точки (15+3/-3) м для ІЛС I категорії.

Номінальний кут нахилу глісади повинен встановлюватись в межах від 2 до 4 градусів. Рекомендується встановлювати номінальний кут нахилу глісади, рівному 3. Кут нахилу більше 3 може встановлюватися лише тоді, коли навколишні умови унеможливлюють установки кута 3.

Приводні радіостанції і маркерні радіомаяки

Антенні системи ближньої, дальньої приводних радіостанцій і маркерних радіомаяків рекомендується розміщувати на продовженні осьової лінії ЗПС, на віддаленнях від порогу ЗПС відповідно до типової схеми.

БПРМ розміщується у довжину вісі ЗПС на відстані 850-1200 м від торця ЗПС.

Висота антенних мачт БПРМ вибирається з урахуванням вимог до обмеження висоти перешкод. На рівнинній місцевості вона може складати від 6,5 до 10 м при розміщенні антени на видаленнях від початку ЗПС 850 і 1200 м відповідно.

Автоматичний радіопеленгатор

Автоматичний радіопеленгатор (АРП) визначає пеленг літаків.

Автоматичний радіопеленгатор встановлюється в районі РСП, а на аеродромах, не обладнаних РМС - в районі ДПРМ з основним курсом посадки на віддаленні.

Радіотехнічна система ближньої навігації

Розміщуючи наземний радіомаяк РСБН, необхідно враховувати наступне:

- при використанні для забезпечення польотів в зоні аеродрому встановлювати на відстані не більше 600 м від осьової лінії ЗПС і не далі 1200 м від центру ЗПС;

- за наявності двох і більш ЗПС установку РСБН рекомендується здійснювати відносно основної ЗПС (ЗПС вищого класу);

- при установці на одній позиції два РСБН, вони повинні розташовуватися відносно один одного на відстані 50 м, при цьому повинно вимикатись екранування напрямів основних маршрутів польоту і напрямів посадки;

- забороняється обладнувати позицію ближче 500 м від РСП і стоянок літаків.

- у випадку неможливості задоволення всіх вимог до умов місцевості, РСБН повинен встановлюватися так, щоб забезпечити стійку роботу в зонах найбільшої інтенсивності польотів (у тому числі у напрямі посадочного курсу).

РСБН розміщується на відстані 1200 м від центру ЗПС та на відстані 300 м від правого краю ЗПС.

Радіолокаційна система посадки

Радіолокаційна система посадки залежно від умов місцевості встановлюється зліва або праворуч від ЗПС. Допускається розгортання на позиції двох і більш РСП, без затінювання зони огляду ДРЛ в секторах проходження основних контрольованих маршрутів польоту в районі аеродрому елементами непрацюючої системи.

РСП розташовується на відстані 150-200 м від центру ЗПС з лівого краю.

ПРЛ має бути розташований на аеродромі і налаштований таким чином, щоб він забезпечував огляд в секторі, який починається в точці, розташованій на відстані 150 м від точки приземлення у напрямі посадки.

2.3 Вимоги до РТО

Радіомаякові системи посадки

До складу РМС посадки повинні входити:

- курсовий радіомаяк з контрольним пристроєм;

- радіомаяк глісади з контрольним пристроєм;

- маркерні радіомаяки;

- ближній (БМРМ) і дальній (ДМРМ);

- ретранслятор далекоміра для РМС дециметрового діапазону хвиль;

- пристрій дистанційного керування і контролю роботи радіомаяків.

Включення і виключення радіомаяків, ретранслятора далекоміра, а також вибір робочого комплекту повинні здійснюватися дистанційно (з командно-диспетчерського пункту).

Апаратура радіомаяків повинна мати 100%-ний резерв (окрім пристроїв антенно-фідерних пристроїв та елементів дистанційного керування).

Перемикання з несправного комплекту апаратури радіомаяка на резервний повинно здійснюватись автоматично.

На аеродромі визначаються і маркіруються критичні зони КРМ і ГРМ, які утворюють критичну зону РМС. Розміри критичної зони в задній півсфері антенної системи визначаються відповідно до експлуатаційної документації на конкретний тип обладнання. Зони очікування ЛА перед вирулюванням на ЗПС повинні знаходитися поза критичної зони РМС. У місцях перетинання внутрішньо-аеродромними дорогами критичної зони РМС мають бути встановлені дорожні знаки "Проїзд без зупинки заборонений" і щити з написом "Зона РМС. Проїзд без дозволу диспетчера заборонений".

Документи, що визначають дії групи керівництва польотами, містять вказівки про недопущення знаходження в критичних зонах КРМ і ГРМ ЛА або інших транспортних засобів з моменту виконання ЛА початку зниження по глісаді.

Системи посадки метрового діапазону хвиль

До складу системи посадки повинні входити:

- курсовий радіомаяк;

- радіомаяк глісади;

- устаткування дистанційного керування і індикації технічного стану в пункті управління;

- ближній приводний радіомаркерний пункт (БПРМ);

- дальній приводний радіомаркерний пункт (ДПРМ);

Замість ближнього або дальнього маркерних радіомаяків допускається використання далекомірного устаткування ДМЕ/Н.

БПРМ і ДПРМ повинні включати приводну радіостанцію (ПРС) і маркерний радіомаяк (МРМ).

Приводні радіостанції

Приводні радіостанції (ПРС) сумісно з бортовим АРК визначають напрямок на аеродром.

ПРС повинна мати можливість налаштування на виділену частоту в діапазоні від 150 до 1750 кГц. Характеристики радіовипромінювання приводної радіостанції повинні відповідати класам А2А (режим роботи "привід") і А3Е (режим роботи "зв'язок") без розриву несучої. При цьому має бути забезпечений автоматичний режим передачі сигналу пізнавання.

ПРС повинна мати пізнавальний сигнал, передаваний кодом Морзе (ДПРМ - двохбуквений, БПРМ - однобуквений).

Дальність дії ПРС в режимі роботи "привід" по радіокомпасу складає:

- ближньої приводної радіостанції - не менше 50 км.;

- дальньої приводної радіостанції - не менше 150 км.

При цьому погрішність значень курсових кутів, що отримуються на борту ЛА не повинна перевищувати 5 градусів.

Управління роботою ПРС, а також індикація її стану, здійснюється в дистанційному і місцевому режимах. Умови, при яких система автоматичного контролю ПРС за час не більше 2 секунд відключає працюючий комплект апаратури, включає резервний, а також забезпечує аварійну сигналізацію в пунктах управління:

- зниження струму в антенному контурі більш ніж на 40%;

- зменшення глибини амплітудної модуляції несучої більш ніж на 50%;

- припинення подачі сигналу пізнання.

Маркерні радіомаяки

Маркерні радіомаяки визначають на борту ЛА точку проходу приводу.

Відхилення несучої частоти МРМ, від привласненої не повинно перевищувати 0,01% ( для знов введених МРМ).

Відхилення частот модулюючих сигналів від їх номінальних значень не повинно перевищувати допустимого значення.

Зона дії МРМ на лінії курсу і глісади має бути:

- ближнього МРМ (300±100) м;

- дальнього МРМ (600±200) м

Напруженість поля на кордоні зони дії має бути не менше 1,5 мВ/м.

Зростання напруженості поля від кордону зони дії МРМ до її середини повинно складати, принаймні, 3 мВ/м.

Сигнали пізнання МРМ мають бути:

- ближнього МРМ - безперервна передача 6 крапок в секунду;

- дальнього МРМ - безперервна передача 2 тире в секунду.

Система автоматичного контролю повинна спрацьовувати і передавати попередження в пункт управління:

а) при зменшенні вихідної потужності від номінальної більше 50%;

б) при зменшенні глибини амплітудної модуляції несучої більше 50%;

в) при припиненні модуляції або маніпуляції.

Размещено на Allbest.ru