Матеріали конденсаторів

Конденсатори як незамінний елемент будь-яких електронних схем, від простих до самих складних. Вимоги до матеріалу з точки зору радіоелектроніки. Конденсатори з неорганічним, органічним та оксидним діелектриком. Види діелектриків, вихідні показники.

Рубрика Коммуникации, связь, цифровые приборы и радиоэлектроника
Вид курсовая работа
Язык украинский
Дата добавления 24.10.2012
Размер файла 250,0 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Зміст

  • Вступ
  • 1. Призначення матеріалу
  • Вимоги до матеріалу з точки зору радіоелектроніки
  • Сировина для виробництва матеріалу
  • Конденсатори з неорганічним діелектриком
  • Конденсатори з оксидним діелектриком
  • Конденсатори з органічним діелектриком
  • 2. Технологія одержання матеріалів з сировини
  • Технологія одержання паперових діелектриків
  • Технологія металізації
  • 3. Основні технічні характеристики
  • Види діелектриків
  • Активні діелектрики
  • Сегнетоелектрики
  • П'єзоелектрики
  • П'єзоелектричні матеріали
  • Електрети
  • Вихідні показники
  • Перспективи й напрямки удосконалення матеріалів
  • Висновок
  • Список використаної літератури

Вступ

Конденсатори є незамінними елементом будь-яких електронних схем, від простих до самих складних. За два з половиною століття свого існування вони досить значно змінили свій вигляд і сьогодні відповідають всім вимогам передової технології. Такого рівня розвитку було досягнено завдяки безперервним дослідженням вчених всього світу, які проводилися у сфері розвитку матеріалів для виготовлення конденсаторів з оптимальним відношенням параметрів.

конденсатор діелектрик матеріал оксидний

1. Призначення матеріалу

Матеріали конденсаторів призначені для виготовлення конденсаторів. Металеві пластини накопичують і утримують заряд, і чим більша площа пластин, тим більший заряд вони можуть утримати. Від діелектричної проникності діелектрика між пластинами ємність конденсатора залежить прямопропорційно і обернено пропорційно залежить від його товщини. Тож метою розробок є створення матеріалу з високою діелектичною проникністю та високою пробивною напругою, для використання тоншого шару діелектрика.

Вимоги до матеріалу з точки зору радіоелектроніки

Можна сформулювати вимоги до використовуваних в конденсаторобудуванні діелектричних матеріалів. Основними з них є наступні:

Висока величина діелектричної проникності ;

Мала величина тангенса кута діелектричних втрат .

Високий опір ізоляції (мала величина струму витоку);

Висока електрична міцність - короткочасна, обумовлена ( - напруга пробою) і довгострокова, обумовлена з урахуванням зниження Епр діелектрика внаслідок деградаційних процесів протягом гарантованого терміну служби.

Висока стабільність властивостей діелектриків у робочому діапазоні температур і частот конденсатора.

Висока тимчасова стабільність функціональних властивостей діелектрика.

. Можливість одержання діелектричного матеріалу в тонких шарах на більших площах поверхні обкладинок.

Сировина для виробництва матеріалу

Як робочий діелектрик у конденсаторах використаються органічні й неорганічні матеріали.

В залежності від матеріалу робочого діелектрика всі конденсатори постійної ємності діляться на три класи:

конденсатори з неорганічним діелектриком;

конденсатори з оксидним діелектриком;

конденсатори з органічним діелектриком.

Розглянемо кожний із цих класів конденсаторів окремо.

Конденсатори з неорганічним діелектриком

В якості робочого діелектрика конденсатора цього типу використовується кераміка, скло та слюда. Електроди (обкладки) виготовляються в вигляді тонкого слою металу, впалюємого в діелектрик, або в вигляді тонкої металевої фольги. В якості матеріалу електродів конденсатора використовують тугоплавкі благородні метали - паладій, платину та їх сплави одного з іншим та з серебром Необхідність застосування дорогих металів викликана тим, що в процесі високотемпературного випалу кераміки із уже нанесеними електродами або одночасного з випалом кераміки впалення електродів, виробленого в повітряному середовищі, електроди з неблагородного металу окисляються й гублять високу провідність. Випал у газових середовищах, що захищає електроди з неблагородних металів від окислювання (наприклад, у водні, суміші З - З: і ін.). приводить, як правило, до істотної втрати керамікою ізоляційних властивостей.

Найбільш масовим типом є керамічні конденсатори. Частка їхнього випуску в загальному світовому випуску електричних конденсаторів становить більше 50 %. а в абсолютному вирахуванні обсяг виробництва керамічних конденсаторів перевищує 100 млрд. штук у рік.

Широке поширення керамічних конденсаторів обумовлено рядом їхніх достоїнств, у тому числі:

можливістю реалізації широкої шкали ємностей - від часток пікофарад до сотень мікрофарад:

високими й різноманітними експлуатаційними характеристиками:

простотою конструкції, що не вимагає спеціального корпуса, і пов'язаної із цим порівняно низькою вартістю:

конструктивною сумісністю з гібридними інтегральними схемами, плоскими модулями й іншими вузлами радіоелектронної апаратури, пристосованістю до прогресивних високопродуктивних методів монтажу компонентів

Конденсатори з оксидним діелектриком

Діелектриком конденсаторів цього класу є тонкі оксидні плівки Та2Nb2О5, Аl2 Nb2О3 й Nb2O5, формовані на поверхні відповідного металу, використовуваного в якості однієї з обкладок конденсатора - анода, методом електрохімічного оксидування й називані анодними оксидними плівками (АОП). По величині діелектричної проникності АОП уступають багатьом керамічним матеріалам: на частоті 1 кгц у Та2O5; = 27,6; в Аl2 Nb2О3 = 8.5; Nb205 = 41,4. Проте оксидні конденсатори, що реалізують ємність у системі метал - оксид металу - катодний матеріал, мають рекордно високі значення питомої ємності й питомого заряду. Своєю перевагою вони зобов'язані сполученню малої (субмікронної. мікронної) товщини діелектриків, що володіють при цьому високою електричною міцністю, і особливостям конструкції - спеціально розвитий поверхні анода й використанню катодного матеріалу, що забезпечує ефективну реалізацію в ємності площі оксидованого анода.

Конденсатори з органічним діелектриком

Конденсатори цього типу виготовляють звичайно намотуванням тонких довгих стрічок органічного діелектрика, розділених металевими електродами.

Протягом багатьох років як робочий діелектрик конденсаторів цього типу використалася головним чином спеціальний конденсаторний папір у вигляді довгих і тонких аркушів, просочена мінеральним маслом з метою заповнення повітряних пор і підвищення електричної міцності матеріалу (паперові конденсатори з фольговими електродами КБГ, БМ, БГМ, БМТ, КБГП й ін., металопаперові конденсатори із плівковими металевими електродами МБГП. МБГЦ. МБГО. МБМ й ін.).

Це було обумовлено рядом достоїнств конденсаторного паперу: високими міцнісними властивостями, дешевизною, можливістю створення на її основі широкої номенклатури конденсаторів по величинах номінальних напруг й ємності. Так. діапазон номінальних ємностей паперових конденсаторів становить від сотень пікофарад до сотень мікрофарад. Важливою особливістю роботи металопаперового конденсатора є його здатність до самовідновлення електричної міцності після пробою. У місцях пробою діелектрика виділяється енергія, достатня для розплавлювання й випару тонкого шару металу, у результаті чого пробита ділянка ізолюється й електрична міцність відновлюється.

Разом з тим, папір володіє й рядом недоліків, не прийнятних в умовах зрослих вимог до параметрів конденсаторів: точності й стабільності ємності, величині й стабільності постійній часу, коефіцієнту діелектричної абсорбції, тангенсу кута втрат й ін. Ці вимоги можуть бути задоволені при використанні як робочий діелектрик конденсаторів синтетичних високомолекулярних плівкових матеріалів, що володіють кращими характеристиками в порівнянні з папером.

2. Технологія одержання матеріалів з сировини

Технологія одержання паперових діелектриків

Важливою перевагою паперових діелектриків є те, що вони виробляються з поновлюваної сировини, а саме з деревної маси. Технологія готування складається з варіння тріски й обпилювань у лужному розчині з добавками. Целюлозні волокна розділяються, отримана пульпа згущується видаленням деякої кількості води, з неї видаляються металеві домішки. Потім потрібна прокатка між вальцями, при підвищеному тиску й температурі. Чим вище щільність паперу, тим вище як механічна, так й електрична міцність паперу. Самі тонкі й міцні папери використаються для виготовлення конденсаторів. Досить відзначити, що щільність конденсаторних паперів досягає 1.6 т/м3, тобто більш, ніж в 1.5 рази перевищує щільність води. При цьому електрична міцність паперу товщиною 10 мкм, просоченого трансформаторним маслом, становить до 10 МВ/см.

Технологія металізації

Плівкові конденсатори виготовляються методом металізації полімерної плівки діелектрика. У застосовуваною компанією AVX технології для забезпечення гарного зчеплення плівок полімер (поліпропілен) перед металізацією обробляється коронним розрядом. Тонка металева (алюмінієва) плівка наноситься методом вакуумного випару при температурі камери 1200°C і температурі поліпропіленової підкладки від - 25 до - 35°C. При досить малій товщині металева плівка, що перебуває над дефектом діелектрика, при проходженні струму випаровується, у результаті чого дефектна область виявляється ізольованої, тобто відбувається так називане самозагоювання компонента. Завдяки ефекту самозагоювання й забезпечується високий градієнт напруги плівкових конденсаторів. Для сучасних конденсаторів компанії AVX, що виготовляють по повністю "сухій" технології й призначених для розрядних

пристроїв, градієнт напруги перевищує 500 В/мкм й 250 В/мкм для конденсаторів фільтрів постійного струму.

Оскільки розроблювальні конденсатори відповідають стандарту промисловості побутової електронної техніки CEI 1071, вони здатні витримувати без істотного скорочення терміну служби кілька викидів напруги, що перевищують номінальне значення приблизно у два рази. Користувач при виборі компонента може брати до уваги потрібну номінальну напругу конденсатора

3. Основні технічні характеристики

Види діелектриків

Неполярні - що складаються з атомів або молекул, у яких центри розподілу позитивних і негативних зарядів збігаються (інертні гази, кисень, водень).

Полярні - що складаються з молекул, у яких центри розподілу позитивних і негативних зарядів не збігаються (спирт, вода, сіль,…).

Поляризацією діелектрика називають зміщення позитивних і негативних зв'язаних зарядів діелектрика в протилежні боки під дією електричного поля.

В полярному діелектрику тепловий рух зумовлює хаотичну орієнтацію електричних диполів. На поверхні і в об'ємі діелектрика електричний заряд рівний нулю. І напруженість електричного поля рівна нулю.

Помістимо діелектрик в однорідне електричне поле (між двома металевими пластинами). З боку електричного поля на диполь буде діяти сила, яка прагне розвернути диполь вздовж силових ліній поля.

Біля позитивної пластини на поверхні діелектрика виникають негативні заряди диполів, а біля негативної - позитивні. Тому на поверхні діелектрика виникає зв'язаний заряд. В об'ємі зв'язаний заряд рівний нулю.

В неполярному діелектрику під дією поля молекули деформуються і їх можна розглядати як пружні електричні диполі.

Отже, діелектрик, вміщений в електричне поле, поляризується.

Електричне поле поляризаційних зарядів завжди спрямоване назустріч зовнішньому полю, тому зовнішнє поле всередині діелектрика послаблюється (але не компенсується повністю, як у провідниках), а поблизу діелектрика поле спотворюється.

Активні діелектрики

Активними діелектриками, або керованими діелектриками, прийнято називати такі діелектрики, властивості яких істотно залежать від зовнішніх умов - температури, тиску, напруженості поля й так далі. Такі діелектрики можуть служити робочими тілами в різноманітних датчиках, перетворювачах, генераторах, модуляторах й інших активних елементах.

До активних діелектриків відносять сегнетоелектрики, п'єзоелектрики, електрети, матеріали квантової електроніки, суперіонні провідники й ін. Стругаючи класифікація активних діелектриків неможлива, оскільки той самий матеріал може проявляти ознаки різних активних діелектриків. Так, сегнетоелектрики часто сполучають властивості п'єзоелектриків. Крім того, немає різанням границі між активними й пасивними діелектриками. Той самий матеріал залежно від умов експлуатації може виконувати або функції пасивного ізолятора, або активні функції перетворюючого або керуючого елемента.

Сегнетоелектрики

Сегнетоелектрики називають матеріали, що володіють спонтанною поляризацією, напрямок якої може бути змінене за допомогою зовнішнього електричного поля.

Рис.1 Крива поляризації сегнетоелектрика і петля діелектричного гістерейзеса.

У відсутності зовнішнього електричного поля сегнетоелектрики, як правило, мають доменну структуру, тобто розбиваються на мікроскопічні області, що володіють спонтанною поляризацією. У принципі, у феромагнетиків також є домени - області спонтанного намагнічування, тому поводження сегнетоелектриків в електричному полі подібно поводженню феромагнетиків у магнітному полі. Єдиним розходженням між сегнетоелектриками й феромагнетиками є те, що при приміщенні їх в електричне поле змінюється вектор електричного зсуву D = E + P, а у феромагнетиків при приміщенні в магнітне поле міняється індукція B = H+I.

П'єзоелектрики

В 1880 році братами П. і Ж. Кюрі був відкритий прямий п'єзоефект - виникнення електростатичних зарядів на пластинці, вирізаної із кристала кварцу, під дією механічних напруг. Ці заряди пропорційні механічній напрузі, міняють знак разом з ним і зникають після зняття напруг.

Поряд із прямим п'єзоефект ом, спостерігається й зворотний п'єзоефект, коли під дією електричного поля виникає механічна деформація кристала, причому величина механічної деформації прямо пропорційна напруженості електричного поля.

Зворотний п'єзоефект не слід змішувати з електрострикцією - деформацією діелектриків під дією електричного поля. Електрострикція спостерігається як у твердих діелектриках, так і рідких, тоді як п'єзоефект спостерігається тільки у твердих діелектриках з певною кристалічною структурою. Крім того, при електрострикції спостерігається квадратична залежність між напруженістю поля й деформацією, а при п'єзоефекті - залежність лінійна.

П'єзоелектричний ефект спостерігається тільки тоді, коли кристалічні ґратки несиметричні. Відсутність центра симетрії кристалічних ґраток є необхідним, але недостатньою умовою появи п'єзоелектричного ефекту.

Як відзначалося вище, при прямому п'єзоефекті заряди на поверхні діелектрика пропорційні прикладеній силі.

П'єзоелектричні матеріали

У цей час відома велика кількість речовин, що володіють п'єзоелектричними властивостями, у тому числі - всі сегнетоелектрики. Однак не всі п'єзоелектричні матеріалу знайшли технічне застосування.

Одним з найбільш відомих п'єзоелектриків є монокристалічний кварц - безводний діоксид кремнію, що кристалізується в тригонально-трапецоедричному класі гексагональної сингонії. Великі природні прозорі кристали кварцу одержали назву гірського кришталю. У кристалах кварцу прийнято розрізняти три головні осі: Х - вісь, що проходить через вершини шестикутника поперечного переріза (таких осей 3); Y - вісь, перпендикулярну осям шестикутника поперечного переріза (таких осей також три); Z - осі, що проходить через вершини кристала.

Пластинки кварцу, вирізані перпендикулярно осі Z, не мають п'єзоелектричний ефект. Найбільший ефект спостерігається в пластинках, вирізаних перпендикулярно осі Х.

Рис 2. Кристал кварцу і схема появи п'єзоелектричного ефекту

Плоскопаралельна полірована пластинка кварцу з електродами й тримачем являє собою п'єзоелектричний резонатор, тобто є коливальним контуром з

певною резонансною частотою коливань. Резонансна частота залежить від товщини пластинки й напрямку зрізу. Перевагами кварцових резонаторів є малий tgd і висока механічна добротність. Завдяки високій механічній добротності кварцові резонатори використають як фільтри з високою вибірною здатністю, а також для стабілізації й еталанована частоти в генераторах. Одним з найважливіших вимог до таких резонаторів є температурна стабільність резонансної частоти. Цій вимозі задовольняють пластинки спеціальних косих зрізів стосовно головних осей.

Природні кристали кварцу, як правило, містять дефекти, що знижують їхня цінність. Тому основні потреби п'єзотехніки задовольняються штучними кристалами, вирощуваними з насичених кремнієм лужних розчинів.

Крім кварцу, як матеріали для п'єзоелектричних елементів широко використають ніобат і танталат літію. По своїй природі дані матеріали є сегнетоелектриками. Для додання їм п'єзоелектричних властивостей роблять відпалювання у сильному електричному полі, що проводить до створення монодоменного стану.

Аналогічним образом можна перевести в п'єзоелектричне стани сегнетокераміку. Поляризовану сегнетокераміку називають пєзокерамікою. П'єзокераміка має перед монокристалами та перевага, що з її можна виготовити активний елемент будь-якої форми й розміру. Як матеріал для пєзокераміки використають тверді розчини на основі титанату барію, титаната-цирконата свинцю, метаніобата свинцю.

П'єзокерамічний матеріали прийнятий розділяти на чотири функціональні групи. Матеріали групи 1 використають для виготовлення високочутливих елементів, що працюють у режимі прийому або випромінювання механічних коливань. Для таких матеріалів необхідний великий п'єзомодуль. Матеріали

групи 2 використають для виготовлення генераторів сильних сигналів, що працюють в умовах сильних електричних полів або високих механічних напруг. Для таких матеріалів необхідно високий питомий електричний опір. Матеріали групи 3 використають для виготовлення п'єзоелементів, що володіють підвищеною стабільністю резонансних частот залежно від температури й часу. Матеріали групи 4 використаються для виготовлення високотемпературних п'єзоелементів.

Електрети

Електретами називають діелектрики, тривалий час що зберігають електризоване стану після закінчення зовнішнього впливу, що викликав електризацію. Електрети є формальними аналогами постійних магнітів, що створюють навколо себе магнітне поле. Принципова можливість одержання таких матеріалів була передвіщена Фарадеєм. Термін "електрет" був запропонований Хевисайдом в 1896 році за аналогією з англійським "magnet" - постійний магніт, а перші електрети отримані японським дослідником Егучи в 1922 році. Егучі остудив у сильному електричному полі розплав карнаубского воску й каніфолі. Електричне поле зорієнтувало полярні молекули, і після охолодження матеріал залишився в поляризованому стані. Для уточнення технології такі матеріали називають термоелектретами.

Існують й інші технології одержання електретів. Електроелектрети одержують при витримці електретів у сильних полях при кімнатній температурі. При цьому електричне поле вириває електрони з однієї поверхні матеріалу й перенасичує ними іншу.

Вихідні показники

Таблиця 1

Властивості і склад основної кристалічної фази деяких керамічних матеріалів для конденсаторів

Група по ТКЄ

S при 20°С і f=1 МГц

Інтервал робочих температур,°С

Основна

кристаллическая

фаза

M 1500

150

-60 - +155

СаТіОз

М750

100

-60 - +315

СаТiOз - LаАІОз

80

-60 - +85

Ті02

М75-МПО

40-50

-60 - +315

СаТіОз - LaA103

17-20

-60 - +155

CaSnO3 - CaZn03 - СаТіОз

М47-МПО

80

-60 - +125

Ba (NdBi) 2Ti4O12

ПЗЗ

35

-60 - +315

СаТіОз - ЬаАІОз

15

-60 - +155

CaSnO3 - CaZn03 - СаТіО3

Таблиця 2

Основні властивості вентильних металів і їх анодних оксидних плівок

Метал

Сплав,0С

густина, г/см3

оксида

Питомий струм анода, мкА/мкФ*В

Тантал

3000

16,6

27,6

0,01

Алюміній

660

2,7

8,5

0,1

Ніобий

2470

8,6

41,4

0,05

Титан

1660

4,54

100

0,1

Таблиця 3

Склад й властивості основної кристалічної фази керамічних матеріалів із зонально-оболонковою структурою зерен

Група

Інтервал

Основна

стабільності

робочих

кристалічна

температур,°С

фаза

Н50

3500-4000

-60-+125

ВаТіОз + тв. розчин BaTi03-Nb205-Al203

НЗО

2000 - 2200

-60 - 125

ВаТіОз + тв. розчин (Ва, Ві) ТiOз-Nь05

2500 - 2700

-60 - 125

ВаТіОз - тв. розчин Ва-Ti03-Sm203-Nb305

Н20

1600 - 1800

-60 - 125

ВаТіОз + тв. розчин (Ва. Ві) ТіОз

Таблиця 4

Основні параметри органічних конденсаторних діелектриків

Робочий діелектрик

при 1 кгц

,

Ом см

При

1кгц

10-4

Епр,

кВ/мм

Тmax,0C

Тип конденсатора

Полістирол

2.5

1020

3

150-300

60-70

ДО70ф. ДО71ф

Політетра-фторетилен (фторопласт)

2.0

1020

2

150-200

250

ДО72

Поліпропілен

2.1

1017

8

140-200

100-110

ДО78

поліетилен-

терафтелат

(лавсан)

3,2

1015

50

160-300

125

ДО/Зм. ДО/4ф

Полікарбонат

3.0

1015

12

180-250

140

ДО77

Конденсаторний папір

2-6

1015

60

120-160

85

ДО40. ДО41Ф. ДО42м

В таблиці позначені: ф - фольгові обкладки; м - металізовані обкладки

Приклади використання у електронних апаратах

В електронних апаратах матеріали конденсаторів використовуються для виготовлення конденсаторів. Конденсатори складають 25-30% від загальної маси радіодеталей.

Конденсаторам знаходиться використання практично у всіх галузях електротехніки.

Конденсатори використовуються як фільтри при перетворенні змінного струму на постійний.

При з`єднанні конденсатора з котушкою індуктивності утворюється коливальний контур, який використовується у пристроях прийому-передачі.

За допомогою конденсаторів можна отримувати імпульси великої потужності, наприклад, у фотоспалахах.

Оскільки конденсатор здатний довгий час зберігати заряд, то його можна використовувати в якості елемента пам`яті.

Перспективи й напрямки удосконалення матеріалів

З розвитком напівпровідникових приладів підвищуються вимоги до зменшення індуктивності розсіювання фільтрів постійного струму, для того щоб обмежити викиди напруги при з'єднанні з напівпровідниковими приладами. І тут знову плівкова технологія полегшує рішення проблеми.

Фахівцями компанії AVX розроблений конденсатор, що може безпосередньо монтуватися на IGBT-модуль. При розробці конденсатора враховувалася важлива вимога захисту від впливу навколишнього середовища. Оскільки конденсатор призначений для систем подачі енергії транспортним засобам, його термін служби при номінальних значеннях параметрів й умовах навколишнього середовища повинен становити 100 тис. годин. Щоб забезпечити такий термін служби, конденсатор монтується в пластмасовий або алюмінієвий корпус, герметично запаяний поліуретаном, що забезпечує не тільки захист від впливу навколишнього середовища, але й виконання вимог стандартів вогнестійкості рухливих поїздів NFF 16-101NFF й 16-102. До того ж герметизація поліпропіленом дозволяє використати різні типи виводів, наприклад, у вигляді мідної пластини, відділеної від корпуса ізолюючою прокладкою.

За плівковою технологією створені й конденсатори з менш тривалими термінами служби, але більшими значеннями градієнта напруги, що дозволяє збільшити щільність енергії. Фахівцями компанії визначені закони старіння конденсаторів і розроблені програмні засоби, що дозволяють відповісти на будь-який спеціальний запит замовника.

Крім того, завдяки використанню спеціальної технології значення паразитної індуктивності нових конденсаторів не перевищує 10 нГ навіть у конденсаторів великої ємності. У результаті при підключенні до IGBT-модуля вже не потрібно застосовувати конденсатор, що розв'язує, що зменшує вартість конструкції.

Таким чином, якщо застосування вимагає невеликих ефективних значень струму, більшої ємності, відсутність викидів напруги й подачі зворотної напруги, плівкові конденсатори, очевидно, не зможуть конкурувати з електролітичними. Але якщо необхідні більші напруги, високий ефективний струм, стійкість до викидів напруги, високий піковий струм, плівкові конденсатори, безумовно, кращий вибір.

За останні десятиліття в матеріалознавстві сформувався новий напрямок, пов'язане з одержанням і використанням речовин у наностані (коли розмір конденсованої фази хоча б в одному напрямку зменшується до сотень й одиниць нанометрів). Перехід практично всіх речовин у наностан істотно змінює його характеристики: електричні, магнітні, оптичні, механічні, термічні, біологічні й ін., що дозволяє створювати принципово нові функціональні матеріали з унікальними споживчими властивостями.

Наукові дослідження й прикладні розробки в області наноматеріалів і технологій (частки, матеріали, пристрої) можуть стати в XXI столітті ключовими для всього науково-технічного прогресу. У всіх промислово розвинених країнах цей напрямок в останні роки стало пріоритетним, особливо у зв'язку з розвитком наноэлектроники й мініатюризації промислових і побутових приладів і пристроїв.

На сьогоднішній день наукові колективи в різних кінцях світу мають високий потенціал, що дозволяє створити наукомісткі виробництва XXI століття. Значна частина розробок на рівні інтелектуального продукту може бути реалізована в промисловості й має перспективи виходу на міжнародний фінансовий ринок.

Висновок

В наш час іде бурхливий розвиток в конструюванні електронних компонентів, разом з тим розвивається і конденсаторобудування. Основною проблемою конденсаторобудування є створення оптимального діелектрика, який можна було б використовувати з найменшою товщиною, без його пробою, отже потрібно щоб пробивна напруга була якомога більшою; щоб він мав якомога вищу діелектричну проникність, й якомога менший тангенс діелектричних втрат. При наближенні до таких параметрів можна мінітіатюризувати конденсатори до розмірів, менших за чіп-конденсатори, а це дасть можливість виготовляти прилади ще компактніших розмірів.

Список використаної літератури

1. Internet;

2. Андреев В.М., Бронгульева М.Н., Дацко С.Н., Яманова Л.В. Материалы микроэлектронной техники;

3. Грачёв А.А., Мельник А.А., Панов Л.И. Поверхностный монтаж;

4. Доброневский О.В. Справочник по радиоэлектронике;

5. Рычина Т.А. Электрорадиоэлементы.

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

  • Призначення підсилювальних каскадів на біполярних транзисторах. Методика розрахунку параметрів та кінцеві схеми з вказаними номіналами елементів. Особливості лінійних електронних осциляторних схем, активні RC–фільтри нижніх частот и RC–генератори.

    курсовая работа [1,7 M], добавлен 31.07.2010

  • Визначення та класифікація конденсаторів. Позначення за нормативними документами в Україні. Будова і принцип дії підстроєчних конденсаторів. Характеристики, параметри, області застосування. Сучасні досягнення і перспективи розвитку конденсаторів.

    реферат [47,7 K], добавлен 26.03.2015

  • Об’єктивні і суб’єктивні фактори, які впливають на показники надійності електронних апаратів: температура, вологість, електричні режими, атмосферні опади і механічні навантаження. Вплив зниженого тиску, забрудненості повітря на роботу приладів.

    реферат [19,4 K], добавлен 03.05.2011

  • Розвиток засобів зв’язку. Вимоги до смуги доступу. Здатність мережі зв’язку відновлювати свою дієздатність у разі виникнення будь-яких несправностей без втручання людини. Ієрархія цифрових систем передачі фірми AT and T. Плезіохронні цифрові системи перед

    реферат [107,5 K], добавлен 13.01.2011

  • Властивості, характеристики та параметри сучасних електронних приладів. Принципи побудови найпростіших електронних пристроїв. Властивості та способи розрахунку схем. Вольтамперні характеристики напівпровідникових діодів, біполярних та польових транзисторі

    контрольная работа [282,4 K], добавлен 27.04.2011

  • Основні параметри конденсаторів змінної ємності з плоскими пластинами. Параметри котушки електромагнітного апарата при сталому й змінному струмах. Розрахунок трифазного силового трансформатора. Характеристики випрямного діода і біполярного транзистора.

    методичка [2,3 M], добавлен 26.05.2013

  • Вибір джерела живлення залежно від призначення підсилювача і необхідної вихідної потужності (напруга сигналу при навантаженні). Живлення ланцюгів транзистора. Властивості каскадів при різних ввімкненнях. Розрахунок амплітудно-частотних характеристик схем.

    курсовая работа [3,1 M], добавлен 24.02.2010

  • Основні тенденції розвитку сучасної радіоелектроніки. Основні характеристики та класифікція лінії передачі. Види щілинної лінії. Використання ліній передач з поперечною електромагнітною хвилею, з магнітною хвилею, з електричною та гібридною хвилею.

    курсовая работа [1,7 M], добавлен 15.01.2014

  • Огляд аналогічних схем та особливості проектування фільтрів. Визначення полінома Баттерворта. Вибір типів резисторів, конденсаторів та операційних підсилювачів. Розрахунок елементів схеми. Методика налагодження та регулювання розробленого фільтра.

    курсовая работа [271,7 K], добавлен 08.03.2012

  • Теорія надійності електронних апаратів. Безвідмовність, ремонтопридатність, довговічність і здатність до зберігання – властивості електронних апаратів в залежності від призначення та умов експлуатації. Основні закони розподілу часу безвідмовної роботи.

    реферат [213,7 K], добавлен 03.05.2011

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.