Інформаційно-вимірювальні пристрої
Розрахунок номінальної статичної характеристики інформаційно-вимірювального каналу, призначеної для визначення температури. Структурна схема абсолютної та основної приведеної похибки вимірювання. Обчислення адитивної складової математичного сподівання.
Рубрика | Коммуникации, связь, цифровые приборы и радиоэлектроника |
Вид | контрольная работа |
Язык | украинский |
Дата добавления | 23.11.2011 |
Размер файла | 183,2 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
1. Статичні характеристики вимірювальних систем
Розрахувати номінальну статичну характеристику інформаційно-вимірювального каналу (ІВК), яка показана на рис. 1 і призначена для вимірювання температури в діапазоні від +10 до +150 0С. Шкала вторинного приладу ПВ4.2Э відсоткова з діапазоном вимірювання від 0 до 100 %. Температура вимірюється термометром опору ТСМ-0879-01, вихідні сигнали якого для заданого діапазону вимірювання дорівнюють: Rп=10 = 55,26 Ом, Rк=150 = 86,87 Ом. Нормуючий перстворювач Ш-708 з діапазоном вихідного сигналу 0 5 мА. Електропневматичний перетворювач ЭПП-63 з діапазоном вихідного сигналу 0,02 0,1 МПа.
Рис. 1. Структурна схема чотирьохкомпонентного ВК:
1 - первинний вимірювальний перетворювач;
2 - нормуючий перетворювач;
3 - передаючий перетворювач;
4 - вторинний прилад.
Рішення:
Структурну схему представимо з вказанням її перетворюючих компонентів:
Відповідно до структурної схеми маємо:
хп1 = 10 °С; хк1 = 150 °С;
уп1 = хп2 = 55,26 Ом; ук1 = хк2 = 86,87 Ом;
уп2 = хп3 = 0 мA; ук2 = хк3 = 5 мA;
уп3 = хп4 = 0,02 МПа; ук3 = хк4 = 0,1 МПа;
уп4 = 0 %; ук2 = 100 %.
Знайдемо коефіцієнти перетворення окремих компонентів ІВК:
;
;
;
;
.
Використовуючи формулу,
одержуємо:
у4 = 0,7142857 · (х1 - 10) [%].
2. Розрахунок межі основної приведеної похибки ІВК
Розрахувати межу основної приведеної похибки для ІВК, структурна схема якої приведена на рис. 1. Статичні характеристики та допустимі основні приведені похибки кожного компонента вимірювального каналу приведені в табл. 1.
Таблиця 1
№ п/п |
Тип компонента ІВК |
Допустима основна приведена похибка ,% |
Статична характеристика |
|
1 |
ТСМ - 0879 - 01 |
0,8 |
R = 0,2257857·(T - 10) + 55,26 |
|
2 |
Ш - 708 |
0,4 |
I = 0,1581778·(R - 55,26) + 0 |
|
3 |
ЭПП - 63 |
0,5 |
P = 0,016·(I - 0) + 0,02 |
|
4 |
ПВ4.2Э |
1,0 |
П = 1250·(P - 0,02) + 0 |
Рішення:
Знаходимо допустиму абсолютну похибку вимірювання для кожного компонента ІВК:
Розрахуємо математичне сподівання та середнє квадратичне відхилення (СКВ) для кожного компонента ІBK.
Термометр опору ТСМ-0879-01:
СКВ результату вимірювання знаходимо використовуючи формулу:
;
у1 = 0,5464 · ДR = 0,5464 · 0,25228 = 0,1378458 [Ом].
Знайдемо систематичну складову похибки:
ДRc = ДR - у1 = 0,25228 - 0,1378458 = 0,1144342 [Ом].
Адитивна складова математичного сподівання визначається наступним чином
вимірювальний температура похибка адитивний математичний
,
де - відносне значення систематичної складової похибки, тоді:
.
Визначаємо мультиплікативну складову математичного сподівання за формулою :
.
Визначаємо адитивну та мультиплікативну складові дисперсії:
q1 = 0,5464 · b1 = 0,5464 · 0,2000517 = 0,1093082 [Ом];
G1 = 0,5464 · B1 = 0,5464 · 0,0008174 = 0,0004466 [Ом/?С].
Математичне сподівання ІВК:
;
Середнє квадратичне відхилення ІВК дорівнює:
.
Перетворювач Ш - 708:
у2 = 0,5464 · ДI = 0,5464 · 0,02 = 0,010928 [мA];
ДIc = ДI - у2 = 0,02 - 0,010928 = 0,009072 [мA];
;
;
q2 = 0,5464 · b2 = 0,5464 · 0 = 0 [мA];
G2 = 0,5464 · B2 = 0,5464 · 0,000287 = 0,00015682 [мА/Ом];
;
.
Електропневматичний перетворювач ЭПП-63:
у3 = 0,5464 · ДP = 0,5464 · 0,0004 = 0,00021856 [МПа];
ДPc = ДP - у3 = 0,0004 - 0,00021856 = 0,00018144 [МПа];
;
;
q3 = 0,5464 · b3 = 0,5464 · 0,00018144 = 9,9138816·10-5 [МПа];
G3 = 0,5464 · B3 = 0,5464 · 0,000036288 = 1,98277632 ·10-5 [МПа/мА];
;
.
Вторинного приладу ПВ4.2Э:
у4 = 0,5464 · ДП = 0,5464 · 1 = 0,5464 [%];
ДПc = ДП - у4 = 0,5464 - 0,05464 = 0 [%];
;
;
q4 = 0,5464 · b4 = 0,5464 · 0 = 0 [%];
G4 = 0,5464 · B4 = 0,5464 · 0 = 0 [%/МПа];
;
.
Для розрахунку математичного сподівання та СКВ ВК знайдемо:
B0 = (B1 + A1) · (B2 + A2) · (B3 + A3) · (B4 + A4) = (0,0008174 + 0,2257857) · (0,000287 +
+ 0,1581778) · (0,000036288 + 0,016) · (0 + 1250) = 0,71980111;
BI = (B2 + A2) · (B3 + A3) · (B4 + A4) = 3,17648396;
BII = (B3 + A3) · (B4 + A4) = 20,04536;
BIII = (B4 + A4) = 1250;
BIV = 1;
A0 = A1 · A2 · A3 · A4 = 0,0417 · 0,6852 · 0,8 · 6,25 = 0,71428571;
AI = A2 · A3 · A4 = 3,163556;
AII = A3 · A4 = 20;
AIII = A4 = 1250;
AIV = 1.
Q02 = [(B1 + A1)2 + G12] · [(B2 + A2)2 + G22] · [(B3 + A3)2 + G32] · [(B4 + A4)2 + G42] =
= [(0,0008174 + 0,2257857)2 + (0,0004466)2] · [(0,000287 + 0,1581778)2 + (0,00015682)2] ·
[(0,000036288 + 0,016)2 + (1,98277632 ·10-5)2] · [(0 + 1250)2 + (0)2] = 0,51811695;
Q12 = [(B2 + A2)2 + G22] · [(B3 + A3)2 + G32] · [(B4 + A4)2 + G42] = 10,090076;
Q22 = [(B3 + A3)2 + G32] · [(B4 + A4)2 + G42] = 401,81707;
Q32 = [(B4 + A4)2 + G42] = 1562500;
Q42 = 1.
b = BI · (b1 + уn1) + BII · (b2 + уn2) + BIII · (b3 + уn3) + BIV · (b4 + уn4) - AI · уn1 - AII · уn2 - AIII · уn3 -
- AIV · уn4 = 3,17648396 · (0,2000517 + 55,26) + 20,04536 · (0 + 0) + 1250 · (0,00004536 + 0,02) +
+ 1 · (0 + 0) - 3,163556 · 55,26 - 20 · 0 - 1250 · 0,02 - 1 · 0 = 1,40656 [%];
B = B0 - A0= 0,71980111 - 0,71428571 = 0,0055154 [%/°C].
Знайдемо математичне сподівання ВК:
.
Позначимо Тоді:
K1 = b12 · [Q12 - (BI)2] + q12 · Q12 = (0,2000517)2 · [10,090076 - (3,17648396)2] +
+ (0,1378458)2 · 10,090076 = 0,19172723;
K2 = b22 · [Q22 - (BII)2] + q22 · Q22 = 0;
K3 = b32 · [Q32 - (BIII)2] + q32 · Q32 = 0,01535704;
K4 = b42 · [Q42 - (BIV)2] + q42 · Q42 = 0.
Знайдемо середнє квадратичне відхилення ІВК:
.
Розрахуємо граничну абсолютну похибку ІВК:
де
Тоді:
.
Знаходимо граничне значення основної приведеної похибки ІВК:
3. Розрахунок динамічних характеристик та перехідного процесу ІВК
Розрахувати динамічні характеристики та перехідні процеси ІВК, структурна схема яких дана на рис. 1. Вихідні дані для розрахунків приведені в таблиці 2.
Таблиця 2.
Тип приладу |
Рівномір УБ - П |
Перетворювач ПЭ - 55М |
Вторинний прилад А - 542 |
||
Діапазони вимірювань |
хн1 = 0 мм хк1 = 1000 мм ун1 = 0,02 МПа ук1 = 0,1 МПа |
ун2 = 0мА ук2 = 5мА |
ун3 = 0% ук3 = 100% |
||
Передавальна функція |
|||||
Параметри |
k |
0,8 |
0,8 |
1 |
|
T1 |
3 |
2,5 |
2,5 |
||
T2 |
18 |
6 |
26 |
Рішення:
Відповідно умові задачі та структурній схемі маємо:
хп1 = 0 мм; хк1 = 1500 мм;
уп1 = хп2 = 0,02 МПа; ук1 = хк2 = 0,1 МПа;
уп2 = хп3 = 0 мA; ук2 = хк3 = 5 мA;
уп3 = 0 %; ук3 = 100 %.
Знайдемо коефіцієнти перетворення окремих компонентів ІВК:
;
;
;
.
Використовуючи формулу
,
одержуємо:
у3 = 0,06625 · х1 [%].
Знаходимо передавальні функції компонентів ІВК:
Рівномір УБ - П:
Перетворювач ПЭ - 55М:
Вторинний прилад А - 542:
Аналіз передавальних функцій компонентів показує, що коливальність мають такі компоненти: рівномір, перетворювач і вторинний прилад.
Для заспокоєння перетворювача використовуємо демпфер з передавальною функцією:
Wд(S) = kзсS,
а для заспокоєння рівноміра та вторинного приладу - демпфер, який є диференціальною ланкою з передавальною функцією:
Wд(S) = TдS + 1.
Для перетворювача використаємо рівнянням і знайдемо коефіцієнт зворотного зв'язку kзс:
Враховуючи рівняння
,
передавальна функція перетворювача має вигляд:
.
Знайдемо сталу демпферування для рівноміра та вторинного приладу:
Враховуючи рівняння
,
передавальна функція рівноміра та вторинного приладу має вигляд:
;
.
Передавальна функція ІВК дорівнює:
або
.
Амплітудно-частотна характеристика ІВК:
Фазо-частотна характеристика ІВК:
Будуємо графік амплітудно-частотної характеристики ІВК.
Рис. 2. Графік амплітудно-частотної характеристики ІВК
За графіком АЧХ ІВК визначаємо:
1) Початкове значення амплітуди вихідного сигналу ІВК - А0 = 0,1672;
2) Максимальне значення амплітуди вихідного сигналу ІВК - АМАХ = 0,792;
3) Значення частоти зрізу, при якому АЗР = А0 / 2 = 0,1672 / 2 = 0,0836; щЗР = 0,062 (так як. умова, при якій фазо-частотна характеристика приймає значення (-р) не виконується).
Побудуємо графік перехідного процесу ІВК згідно даним, які отримані при вирішені наступних рівнянь:
,
де t - поточне значення часу;
;
де ,
де S - площа, яка обмежена амплітудно-частотною характеристикою.
Для визначення площі розбиваємо АЧХ ІВК (рис. 2) на три частини:
1) прямокутник с координатами:
(0, 0); (0, 0.1672); (0.055, 0.1672); (0.055, 0).
2) трикутник с координатами:
(0, 0.1672); (0.044, 0.792); (0.055, 0.1672).
3) трикутник с координатами:
(0.055, 0); (0.055, 0.1672); (0.014, 0).
Позначимо ці площі та розрахуємо:
[кв. од];
[кв. од];
[кв. од].
Знаходимо площу, яка обмежена АЧХ ІВК:
SАЧХ = S1 + S2 + S3 = 0,009196 + 0,017182 + 0,003428 = 0,029806 [кв. од.].
;
;
Будуємо графік перехідного процесу ІВК.
Рис. 3. Графік перехідного процесу ІВК
За графіком визначаємо наступні параметри ІВК: кількість коливань, динамічну похибку (перерегулювання), час перехідного процесу.
Якість перехідного процесу ІВК:
кількість коливань - 2;
час перехідного процесу - 168 с.
динамічна похибка (перерегулювання):
4. Розрахунок надійності приладу вимірювального комплексу
Розрахувати надійність ІВК, приведених в таблиці 3 .
Таблиця 3
№ п/п |
Тип компонента ІВК |
Показники надійності |
||
P(t) |
t, г |
|||
1 |
ТСМ - 0879 - 01 |
0,95 |
4000 |
|
2 |
Ш - 708 |
0,8 |
4000 |
|
3 |
ЭПП - 63 |
0,9 |
2000 |
|
4 |
ПВ4.2Э |
0,9 |
2000 |
Рішення:
Розрахуємо значення для кожного компонента ІВК для за допомогою рівняння
Р(t) = e-t :
Розрахуємо ймовірність безвідмовної роботи ІВК за рівнянням
,
де Рс(t) - ймовірність безвідмовної роботи ІВК; t - заданий інтервал часу; с - сумарна інтенсивність відмов ІВК, яка розраховується за рівнянням:
с = 1 + 2 + +п = ;
с = (1,28 + 5,58 + 5,27 + 5,27) · 10-5 = 17,4 · 10-5 [1/год].
Нормоване значення імовірності безвідмовної роботи ІВК Рн(t) = 0,8. Рекомендований інтервал безвідмовної роботи системи дорівнює t = 2000 годин, тоді
.
Так як Рс(t) < Рн(t), тоді знайдемо інтервал часу tн для Рн(t)= 0,8:
Размещено на Allbest.ru
Подобные документы
Розробка інформаційно-вимірювальної системи визначення температури. Методи вимірювання температури, вибір оптимальної структурної схеми. Електрична принципова схема, розрахунок вузлів системи. Визначення основної похибки перетворювача–датчика KTY81-121.
курсовая работа [991,6 K], добавлен 24.01.2011Характеристика технологічного об'єкту деасфальтизації гудрону бензином (процес добен) як об'єкту контролю. Вибір та обгрунтування точок контролю. Підбір технічних засобів вимірювання. Розрахунок похибки каналу для вимірювання температури, тиску, густини.
курсовая работа [1,0 M], добавлен 03.10.2014Структурна схема вимірювального каналу. Конструкція термометра опору. Уніфікований перетворювач напруга-струм. Структурний аналіз похибок. Розрахунок елементів схеми ВП. Розрахунок нормуючого підсилювача та сумарної адитивної похибки пристрою узгодження.
курсовая работа [176,4 K], добавлен 06.03.2011Поняття про температуру і про температурні шкали. Найбільш поширені пристрої для вимірювання температури. Рідинний та манометричний термометри. Електричні термометри опору. Безконтактне вимірювання температури. Цифрові вимірювачі температури.
курсовая работа [876,6 K], добавлен 24.01.2011Нормування основної похибки засобів вимірювальної техніки. Поділ основної похибки на складові. Характеристики систематичної складової основної похибки. Нормування додаткових похибок. Функція впливу. Нормування динамічної похибки та похибки взаємодії.
учебное пособие [139,2 K], добавлен 14.01.2009Розрахунок схеми температурної параметричної компенсації від впливу оточуючої температури реального термоанемометричного чутливого елемента лічильника газу. Розрахунок номінальної статичної характеристики чутливого елемента ДК-20 методом екстраполяції.
курсовая работа [190,0 K], добавлен 22.05.2012Структура засобів і систем вимірювання ультрафіолетового випромінювання. Методи обробки сигналів багатопараметричних сенсорів. Основні режими роботи каналу вимірювання сигналів фотодіодів. Синтез узагальненої схеми вимірювального каналу системи.
дипломная работа [1,7 M], добавлен 06.06.2014Технічне обґрунтування варіанту реалізації системи тиску газу в газопроводі. Розробка структурної та електричної принципової схеми інформаційно-вимірювальної системи. Проведення електричних розрахунків. Знаходження похибки вимірювання тиску газу.
курсовая работа [1,0 M], добавлен 20.12.2015Цифрові частотоміри, магнітоелектричні вольтметри: загальна характеристика та функціональні особливості. Складання структурної схеми приладу, розрахунок її параметрів. Визначення наказів таймера, адаптера і вихідних кодів лічильників. Аналіз похибки.
курсовая работа [806,1 K], добавлен 08.07.2012Побудова графіка функції первинного перетворювача для системного датчика температури. Визначення максимальної похибки нелінійності характеристики. Лінеаризація НСХ перетворювача. Вибір і обґрунтування принципу роботи вузла аналого-цифрового перетворення.
дипломная работа [331,1 K], добавлен 07.06.2014