Розробка та моделювання територіально розподіленої локальної мережі на базі MPLS

Передбачувана ємність сегменту (шт.)

Науково-дослідницькі установи

25

1

25

Фірми-розробники програмного забезпечення

20

1

20

РАЗОМ

Ємність ринку

45

Таблиця 3.3 - Прогнозована кількість продажів

Найменування показника	Сума, грн.
	1-й рік	2-й рік	3-й рік	Усього
Кількість продажів	10	20	15	45

3.4 Розрахунок витрат на розробку програмного продукту

Собівартість являє собою виражені в грошовій формі поточні витрати підприємства, науково-технічних інститутів на виробництво та реалізацію продукції. У ході виробничо-господарської діяльності ці витрати повинні відшкодовуватися за рахунок виторгу від продажу.

Використання показників собівартості в практиці, у всіх випадках вимагає забезпечення однаковості витрат, що враховуються в її складі. Для забезпечення такої однаковості конкретний склад витрат, відносних до собівартості, регламентується типовим положенням по плануванню, обліку та калькулюванню собівартості продукції (робіт, послуг) в промисловості (постанова KM від 26.07.07 р. №475).

Витрати, що включаються в собівартість продукції (робіт, послуг) групуються за наступними елементами:

матеріальні витрати;

витрати на оплату праці;

відрахування на соціальні заходи;

інші витрати.

3.4.1 Визначення потреби в матеріальних ресурсах

До матеріальних витрат відносяться витрати на сировину і матеріали у виробничій діяльності підприємства. Розрахунок ведеться по формулі:

,(3.1)

де Нрі- норма витрати і-го матеріалу на одиницю продукції;

Ці- ціна одиниці і-го виду матеріалу;

m - кількість видів матеріалу.

Розрахунки вартості сировини та матеріалів представлені нижче в таблиці 3.4.

Таблиця 3.4 - Розрахунок вартості сировини та матеріалів

Матеріали	Кількість, шт.	Вартість, грн.	Загальна вартість, грн.	Призначення
DVD диски	10	8,00	80,00	Збереження та тиражування програми
Папір А4	150	0,1	15,00	Роздруківка вихідних текстів
Фарба для принтера	1	100,00	100,00	Роздруківка документації
Сумарна вартість, грн.			195



3.4.2 Транспортно-заготівельні витрати

Транспортно-заготівельні витрати (ТЗВ) включають витрати на заготовку матеріалів, оплату за вантажні роботи, транспортування матеріальних цінностей, а також враховуються витрати, по страхуванню ризиків транспортування. В даній роботі ТЗВ приймаємо 10% вартості матеріалів.

ТЗВ=195,00*0,1=19,5 грн.

3.4.3 Витрати на оплату праці

У склад витрат включаються: заробітна плата за окладами та тарифами; надбавки та доплати до тарифних ставок та посадовим окладам у розмірах, передбачених діючим законодавством; матеріальна допомога, премії та заохочення, компенсаційні виплати; оплата відпусток та іншого невідпрацьованого часу; інші витрати на оплату праці персоналу, зайнятого безпосередньо на виконанні конкретної теми (наукові робітники, науково-технічний, науково-допоміжний персонал та виробничі робітники).

Розрахуємо витрати на роботу, проведену при розробці системи для визначення геолокації абонента, а також при створенні програмного модуля для побудови структури синтаксичних груп. Розрахунок витрат на основну заробітну плату показаний у таблиці 3.5.

Таблиця 3.5 - Розрахунок заробітної платні

Посада	Оклад, грн	Кількість, людина	Час зайнятості, місяців	Участь, %	Основна заробітна плата, грн.
Керівник проекту	6500,00	1	3	20	19500,00
Програміст	3500,00	1	3	100	10500,00
Разом					30000,00



3.4.4 Розрахунок додаткової заробітної плати

Додаткова заробітна плата (Здод) включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені законодавством.

Додаткову заробітну плату приймаємо 10% от Зосн.

Здод= 30000,00*0,1= 3000,00 грн.

3.4.5 Відрахування на соціальні заходи

На обов'язкове державне пенсійне страхування відводиться 32% від суми Зосн та Здоп:

Зпенс=(30000,00+3000,00)*0,32=10560 грн.

На загальнообов'язкове державне соціальне страхування на фонд зайнятості відводиться 2,5% від суми Зосн та Здоп:

Зфзп=(30000,00+3000,00)*0,025=825 грн.

На індивідуальне страхування персоналу підприємства відводиться 0,01% від суми Зосн та Здоп:

Зінд.стр=(30000,00+3000,00)*0,01=330 грн.

На обов'язкове медичне страхування відводиться 2,9% від суми Зосн та Здоп:

Змед.стр=(30000,00 +3000,00)*0,029=957 грн.

3.4.6 Розрахунок амортизації

Вартість обладнання та розрахунок амортизації наведено у таблиці 3.6.



Таблиця 3.6 - Розрахунок вартості обладнання

Пристрій	Кількість, шт.	Вартість, грн.	Загальна вартість, грн.	Призначення
Комп'ютер AMD Athlon X2	1	3500	3500	Для написання програми, оформлення документації
Принтер SUMSUNG SCX-1000	1	900	870	Друк документації
Мишка	1	30	30
Разом	4400

= 4400*0,6*3/12 =660 грн. - 1 рік

= (4400 - 660)*0,6 =2244 грн.- 2 рік

= (4400 -2244)*0,6 = 1293,6 грн.- 3 рік

Заморт= 4400,00*0,6*3/12 = 2640,00 грн.

3.4.7 Загальновиробничі витрати

До статті калькуляції «Загальновиробничі витрати» належать витрати на керування виробництвом; на амортизацію основних засобів загальнозаводського призначення; на витрати некапітального характеру, пов'язані з удосконаленням технологій та організації виробництва, покращенням якості продукції, підвищенням її надійності, довговічності та інших експлуатаційних властивостей; витрати на обслуговування виробничого процесу. Дані витрати приймаємо у розмірі 30% від Зосн.

Зосн.вир.=30000,00*0,3=9000,00 грн.

3.4.8 Адміністративні витрати

До статті «Адміністративні витрати» належать такі загальногосподарські витрати, які спрямовані на обслуговування і керування фірмою: пов'язані з керуванням підприємством; з утриманням та обслуговуванням основних засобів; з обслуговуванням виробничого процесу. Сюди відносяться податки, збори й інші передбачені законодавством обов'язкові сплати, також витрати, пов'язані з професійною підготовкою або перепідготовкою робітників апарату керування й іншого загальногосподарського персоналу. Витрати приймаємо у розмірі 20% від Зосн.

Задм.витр.= 30000,00*0,2=6000,00 грн.

3.4.9 Витрати на збут

До даної статті належать витрати, пов'язані з реалізацією (збутом) продукції (товарів, робіт, послуг), також витрати на утримання підрозділів підприємства, які пов'язані зі збутом продукції; тару упаковку продукції; витрати по доставці продукції і на вантаження в транспортні засоби;комісійні збори і т.д. Приймаємо у розмірі 5% від виробничої собівартості.

3.4.10 Калькуляція собівартості

На підставі проведених розрахунків складаємо калькуляцію собівартості на програмний продукт. Результати калькуляції наведені у таблиці 3.7.

Таблиця 3.7 - Калькуляція собівартості програмного продукту

Найменування статті витрат	Сума, грн.
1	2
1 Вартість матеріалів і напівфабрикатів	155,00
2 Транспортно-заготівельні витрати	15,5
3 Основна заробітна плата	30000,00
4 Додаткова заробітна плата	3000,00
5 Відрахування на соціальні заходи	12672,00
6 Амортизація	2640,00
7 Загальновиробничі витрати	9000,00
8 Виробнича собівартість	57482,5
9 Адміністративні витрати	6000,00
10 Витрати на збут (2% від пункту8)	1149,65
11 Прибуток (25% від суми пунктів 8-10)	14658,04
12 Ціна розробника (сума пунктів 8-10)	58632,15
13 Торгова націнка (надбавка, 15% від пункту 12)	8794,82
14 Оптова ціна	67426,97
15 Роздрібна торгова націнка (надбавка, 25% від пункту 12)	14658,03
16 ПДВ (20% від пункту 12)	11726,43
17 Роздрібна ціна (сума пунктів 12, 15, 16)	85016,6

3.5 Фінансовий план

Цей розділ узагальнює матеріали попередніх розділів і представляє їх у вартісному вираженні та містить наступні документи:

таблицю доходів і витрат (табл. 3.8);

графік досягнення беззбитковості.

Таблиця 3.8 - Доходи і витрати

Найменування показника	Сума, грн.
	1-й рік	2-й рік	3-й рік	Усього
Кількість продажів	10	20	15	45
Доходи від продажів	850166	1700332	1275249	3825747
Постійні витрати	Основна заробітна плата	30000	0	0	30000
	Додаткова заробітна плата	3000	0	0	3000
	Відрахування на соціальні заходи	12672,00	0	0	12672,00
	Амортизація	660	2244	1293,6	4196,6
	Загальновиробничі витрати	9000,00	0	0	9000,00
	Адміністративні витрати	6000,00	0	0	6000,00
Сума постійний витрат	61332	2244	1293,6	64868,6
Змінні витрати	Вартість матеріалів і напівфабрикатів	155	310	232,5	465
	Транспортно-заготівельні витрати	15,5	31,0	23,3	46,5
	Витрати на збут	1149,65	2299,3	1149,65	3448,95
Сума змінних витрат	1320,15	1320,15	1728,18	3960,45
Всього	62652,15	3564,15	2613,75	68829,05
Податок, 18%	11879,88	424119,96	310785,04	488430
Чистий прибуток	587513,85	1696767,85	1272635,25	3756917,95
Грошовий потік	595506,85	1696767,85	1272635,25	3758207,95

Визначаємо точку беззбитковості - такий обсяг продажів, при якому окупаються всі витрати. Аналітично її можна визначити за формулою:

,(3.9)

де - постійнівитрати на термінреалізаціїрозробленого продукту, грн.;

- витрати на розробку, грн.;

- цінаодиниціпродукції, грн.;

- зміннівитрати на одиницюпродукції, грн.

і визначаються з таблицідоходів і витрат.

грн.

грн.

Виходячи із цих даних визначаємо точку беззбитковості:

(екз.);



3.6 Висновки

Розроблений мережа задовольняє технічним вимогам споживачів, а її впровадження на ринку є економічно доцільним.



4. ОХОРОНА ПРАЦІ Й НАВКОЛИШНЬГО СЕРЕДОВИЩА

4.1 Загальні питання охорони праці та навколишнього середовища

Охорона праці - це система правових, соціально-економічних, організаційно- технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження життя, здоров'я і працездатності людини у процесі трудової діяльності [11].

Тема дипломної роботи - «Оптимізація розподілу потоків в інфокомунікаційних мережах». Метою даної дипломної роботи є побудова локальної територіально розподіленої мережі в інфраструктурі операторів зв'язку на основі технології MPLSL2VPN. Локальна територіально розподілена мережа повинна відповідати сучасному рівню розвитку інформаційних і телекомунікаційних систем.

Підприємство повинно складатися з головного офісу і двох філій, які розміщенні в межах міста України. На підприємстві повинна функціонувати 1 локальна офісна мережа, яка складається з головного офісу і двох філій по 20 робочих станцій кожна. Локальна мережа повинна забезпечити передавання 3 видів трафіку:

Відео;

Голос;

Дані.

Перелік небезпечних та шкідливих факторів

При роботі за комп'ютером на людину впливає ряд шкідливих і небезпечних (Факторів, котрі класифікуються відповідно до ГОСТ 12.0.003-74* [12]. У таблиці 4.1 наведено перелік небезпечних та шкідливих факторів.



Таблиця 4.1 - Перелік небезпечних та шкідливих факторів

Назва фактора	Джерело виникнення	Значення параметрів, що нормуються
1.Фізичні
1.1 Підвищений рівень напруги в електричному ланцюзі	Мережа живлення	І? 0,3 мА Uдот = 380/220 В
1.2 Підвищений рівень електромагнітних випромінювань	Електронно - променева трубка монітору	На відстані 5см від екрану рівень випромінювання не повинен перевищувати 100мкР/год
1.3 Підвищений рівень статичної електрики	Діелектрична поверхня комп'ютера, джерела живлення, монітор, неекранований корпус	Е? 20 кВ/м
1.4 Підвищений рівень шуму та вібрації на робочому місці	Вентилятор, техніка для друку	LA= 50 дБА
2.Хімічні
2.1 Виробничий пил	Статична електрика, накопичена на поверхні комп'ютера. Нерегулярне вологе прибирання.	ГДК = 10 мг/м3
3.Психологічні
3.1 Розумова перенапруга	Відповідальність, складність задачі	Категорія роботи - напружена
3.2 Перенапруга аналізаторів	Складність задачі	Зниження витривалості до вихідного 40ч50%
3.3 Емоційне перевантаження	Відповідальність, складність задачі	Подовження часу реакції на світло та звук до виіхідного40ч50%

4.2 Виробнича санітарія

4.2.1 Мікроклімат виробничого приміщення

На працездатність людини великий вплив чинить мікроклімат приміщення. Навколишнє середовище характеризується комплексним впливом на організм людини вологості, температури та швидкості руху повітря. Робота не потребує фізичних навантажень та відноситься до першої категорії робіт за значенням енергозатрат - 120 ккал/с, але оскільки робота відноситься до нервово-напруженої праці, то умови мікроклімату в приміщенні відповідають нормальним значення у відповідності до ГОСТ 12.1.005-88* [13]. Параметри мікроклімату наведені у таблиці 4.2.

Таблиця 4.2 - Оптимальні параметри мікроклімату

Категорія робіт	Період року	Температура t, oC	Відносна вологість ц, %	Швидкість руху повітря ?, м/с
Легка Іа	Холодний	23ч24	40ч60	? 0,1
Легка Іа	Теплий	23ч25	40ч60	? 0,1

Для забезпечення комфортних умов у холодний період року діє загальна система опалення згідно зі СНиП 2.04.05-91 *У [14].

4.2.2 Освітлення

Освітлення - важливий фактор для працездатності оператора. У приміщенні використовується природне бічне освітлення. Світло проникає крізь бічні світлові прорізи. Природне освітлення нормується за допомогою коефіцієнта природної освітленості (КПО) згідно з ДБН В. 2.5-28-2006 [15]. Нормоване значення КПО визначається в залежності від поясу світлового клімату наступним чином:

eN=eH*mN,(5.1)

де ен = 1,2 - коефіцієнт природної освітленості для III розряду зорової роботи, згідно з ДБН В. 2.5-28-2006;

mN = 0,9 - коефіцієнт світлового клімату, відповідно до групи забезпеченості природним світлом (орієнтація світлових прорізів на північний захід, Харків розташований у IV світлокліматичному районі). Таким чином:

eN = 1,2 * 0.9 = 1,08%.

Приміщення з робочими місцями, які оснащені комп'ютерами, може бути обладнане системою загального рівномірного освітлення.

Дане робоче місце розташоване в машинному залі, який оснащено загальним штучним освітленням. Штучне освітлення нормується згідно з ДБН В. 2.5-28-2006.

Для забезпечення комфортних умов зорової праці високох точності (розряд зорових робіт - III, мінімальний розмір об'єкта розрізнення 0.3ч0,5мм) необхідно дотримуватися наступних норм освітлення: освітлення комбіноване - 1500лк, освітлення загальне - 500лк. Для освітлення використовуються електролюмінісцентні енергозберігаючі лампи ЛД-80.

4.2.3 Шум та вібрація

Шум та вібрацію в машинному залі створюють пристрої для друку, вентилятори системних блоків ПЕОМ, кондиціонери та система вентиляції.

Дотримання нормованих значень вібрації та шуму досягається завдяки використанню якісного обладнання, виготовленого з використанням новітніх звукопоглинаючих та віброізолюючих матеріалів.

Рівень шуму складає 60 дБА, що не перевищує допустиму норму LА = 50 дБА згідно ГОСТ 12.1.003-83* [16]. Оптимальними заходами для зниження рівня шуму в залі з комп'ютерами є оброблення стін та стелі звукопоглинаючими матеріалами та своєчасне змащення систем вентиляції системних блоків комп'ютерів.

Оскільки рівень вібрації в приміщенні незначний, засоби запобігання вібрації не розглядаються (ДСТУ 12.1.012-90 [17]).

Іонний склад повітря в машинному залі може значно змінюватись під дією випромінювання від моніторів. Для підтримки необхідної концентрації позитивних та негативних іонів у повітрі робочих зон застосовують наступні заходи та обладнання: зволожувачі, кондиціонери, примусову вентиляцію (провітрювання, системи загально обмінної припливно-витяжної вентиляції, пристрої місцевої вентиляції), заземлені захисні екрани.

Рівні іонізації повітря приміщення згідно з НПАОП 0.00-1,28-10 [18] наведено в таблиці 4.4.

Таблиця 4.4 - Оптимальні рівні іонізації повітря в приміщенні з ПЕОМ

Рівні	Кількість іонів в 1 см3 повітря
	n+	n-
Оптимальні	1500ч3000	3000ч5000

Електромагнітні поля високої інтенсивності призводять до перегріву тканин та впливають на органи зору; помірної інтенсивності викликають порушення діяльності центральної нервової та серцево-судинної систем, порушення біологічних процесів у тканинах та клітинах; малої інтенсивності - підвищення стомлюваності, головні болі, випадіння волосся.

Гранична напруга електростатичного поля становить 15 кВ/м, що відповідає вимогам ГОСТ 12.1.045-84 [19] та не перевищує значення Е ? 20 кВ/м.

Для захисту від впливу електромагнітних полів застосовуються наступні заходи: захист часом (обмеження часу перебування в зоні джерела електромагнітного поля); захист збільшенням відстані (60ч80 см від екрана); метод екранування робочого місця або джерела випромінювання електромагнітного поля.

Для зменшення величини електростатичного поля між користувачем і ПК передбачено

Функціональне заземлення монітора для відводу зарядів статичної електрики;

Використання нейтралізаторів статичної електрики;

Підтримка в приміщенні вологості не нижче 45 - 50%, для чого можна використовувати побутові зволожувачі;

Антистатичні покриття екрану дисплея підлоги і щоденне вологе прибирання;

Усі знімні полімерного покриття складаються в найбільш віддаленому від користувача місці;

Використання одягу переважно з натуральних матеріалів;

Протирати екран і робоче місце користувача спеціальної антистатичній серветкою або вологою ганчіркою;

Для зняття статичних зарядів бажано протягом зміни кілька разів мити руки і обличчя водою або час від часу доторкатися до металевих поверхонь.

Допустимі рівні неіонізуючого та іонізуючого випромінювання електромагнітного та електростатичного полів на робочих місцях згідно з ГОСТ 12.1.045-84 наведено в таблиці 4.5.

Таблиця 4.5 - Допустимі параметри електромагнітних неіонізуючих випромінювань та електростатичного поля

Види поля	Допустимі параметри поля	Припустима поверхнева щільність потоку енергії, Вт/м2
	Електрична складова Е, В	Магнітна складова Н, А/м
1	2	3	4
Напруженість ЕМП 60 кГц ч 3 МГц 3 кГц ч 30 МГц 30 кГц ч 50 МГц 30 кГц ч 300 МГц 300 кГц ч 300 Гц	50 20 10 - 5 -	5 - 0,3 - 5 -	10
Електромагнітне поле оптичного діапазону в ультрафіолетовому спектрі УФ - С (220ч280 мм) ВФ - В (280ч320 мм) УФ - А (320ч400 мм)	-	-	0,001 0,01 10
У видимій частині: 400ч750мм В інфрачервоній частині 0,76ч10,0мкм	-	-	10,0 35,0ч70,0
Напруженість електростатичного поля	20 кВ/м	-	-



4.3 Безпечне ведення робіт

Електробезпека

Джерелом живлення комп'ютерів є однофазна тридротова мережа (фазний провід, нульовий робочий провід, нульовий захисний провід): напругою 380/220 В, частотою 50 Гц, потужністю 3,5 кВт з глухозаземленною нейтраллю ГОСТ 12.1.030- 81* [20].

Машинний зал за небезпекою ураження електричним струмом відноситься до приміщень з підвищеною небезпекою, оскільки можливе одночасне доторкання людини до металевих конструкцій споруд, що мають з'єднання з одного боку з ґрунтом, а з іншого - з металевим корпусом електрообладнання відповідно до ПУЭ- 2002[ 21].

В приміщенні обчислювального центру прокладена шина повторного заземлення, яка відповідає вимогам ГОСТ 12.1.030-81* та з'єднується із заземленою нейтраллю електроустановки.

Електробезпека електричних приладів забезпечується комплексом конструктивних, схемно-конструктивних та експлуатаційних засобів та способів захисту.

Конструктивні заходи електробезпеки запобігають можливості дотику людини до струмоведучих частин. Всі вимірювальні прилади виконані в захисних корпусах. Розкриття кришок корпусів слід проводити тільки після від'єднання приладу від мереж, живлення. Згідно з ПУЭ-2002 ступінь захисту оболонок та корпусів апаратури прийнято не нижче ІР-44, де перший знак «4» - захист від твердих тіл розміром більше 1 мм, другий знак «4» - захист від бризок відповідно до ГОСТ 14254-80 [22].

Схемно-конструктивні заходи електробезпеки забезпечують безпеку дотику людини до металевих та струмоведучих частин електричних апаратів при випадковому ушкодженні їхньої ізоляції та виникнення електричного потенціалу на них.

Зважаючи на той факт, що напруга менше 1000В, але більше 42В, то згідно з ГОСТ 12.1.030-81* з метою захисту від ураження електричним струмом застосовується занулення.

Згідно з ГОСТ 12.2.007.0-75* [23] приймаємо І клас захисту від ураження електричним струмом персоналу, тому що комп'ютер має робочу ізоляцію та елементи заземлення, що забезпечують безпеку дотику людини до металевих не струмоведучих частин електроприладів при випадковому пробої ізоляції та виникнення на них електричного потенціалу.

Експлуатаційні заходи електробезпеки

До основних експлуатаційно-технічних заходів електробезпеки відносять: захисне заземлення: занулення; вирівнювання потенціалів; малу напругу; електричне розподілення мереж (за допомогою розділових трансформаторів); захисне вимкнення; ізоляція струмопровідних частин (робоча, додаткова, підсилена, подвійна); компенсація струмів замикання на землю; огороджувальні пристарої; електрична попереджувальна сигналізація; блокування. Допоміжними технічними засобами, що використовуються при обслуговуванні га експлуатації ЕП, вважають плакати - знаки безпеки/небезпеки; засоби індивідуального захисту, запобіжне улаштування, дерев'яні решітки, гумові килими.

Пожежна безпека

Причинами виникнення пожежі в робочому залі можуть бути: несправність електропроводки, коротке замикання електричних ланцюгів, перегрівання апаратури, блискавка.

Споруди з вогне-вибухонебезпечними речовинами відносяться до категорії В (НАПБ Б.03.002-2007).

Будівельні конструкції споруди відповідають не менш ніж II ступінь вогнестійкості відповідно ДБН 1.1.7-2002[24] (оскільки будівля відноситься до будинків з несучими та огороджувальними конструкціями з цегли та залізобетону).

Усі електроприлади відповідають класу пожежної зони П-ПА згідно з ПУЭ-2002.

Пожежна безпека згідно з ГОСТ 12.1.004-91 [25] забезпечується системами запобігання пожежі, пожежним захистом та організаційно-технічними заходами.

У систем пожежного захисту передбачені аварійне виключення і перемикання апаратури, система сповіщення - звукова сигналізація.

Для даного класу будівель і місцевості з середньою грозовою діяльністю 10 і більше грозових годин на рік, тобто для умов міста Харкова встановлено III рівень захисту від блискавок відповідно до ДСТУ Б В. 2.5-38:2008 [26].

4.4 Охорона навколишнього середовища

Питання охорони здоров'я населення від впливу електромагнітних і іонізуючих випромінювань має важливе медичне й соціально-економічне значення.

Джерелами електромагнітного випромінювання є передавальні радіотелевізійні й радіолокаційні станції, радіотелефонний стаціонарний і мобільний зв'язок, комп'ютери, а також високовольтні лінії електропередачі. Результати наукових досліджень показали, що електромагнітне випромінювання, створюване цими джерелами, впливає на стан здоров'я окремих людей.

При проектуванні мереж необхідно дотримуватись вимог діючих нормативних документів з охорони праці для подальшої безпечної експлуатації об'єктів зв'язку та недопущення випадків негативного впливу на здоров'я людини та стан навколишнього середовища.

У цій частині дипломного проекту розглянуті питання техніки безпеки, електробезпеки обслуговуючого персоналу, та проведено розрахунок впливу електромагнітного випромінювання на навколишнє середовище.

Перелік видів діяльності і об'єктів, які становлять собою підвищену екологічну небезпеку, зазначений ДБН А. 2.2 - 1 - 2003 [27]. В цей перелік споруди електрозв'язку не входять. Базові станції є джерелом забруднення навколишнього середовища за рахунок електромагнітного випромінювання.

Рівні електромагнітного випромінювання у місцях можливого перебування людей, не перевищують гранично-допустимих рівнів. В радіусі зони обмеження забудівлі будинків вище ніж висота зони немає. Таким чином, запроектована діяльність не приводить до огіршення стану здоров'я людей і збільшення захворювань.

Розрахунок занулення на відключаючу здатність

Перевірити, чи задовольняє відключаючій здібності перетини нульового проводу лінії. Лінія 380/220 В з мідними проводами 3 х 25 + 1х16 мм2.

Повний опір петлі фаза - нуль буде наступним:

а) на 1 км по формулі:

, (4.1)

Ом/км,

де Хн - прийнято рівним 0,6 Ом/км, а Rф-0,74 Rн -1,2;

б) на ділянці 1 = 0,2 км

(4.2)

Ом.

Визначаємо rт трансформатора по вираженню:

(4.3)

Ом.

Струм короткого замикання по:

(4.4)

а) при пробої на корпус 1

А;

б) при пробої на корпус 2

А.

Необхідний для відключення струм короткого замикання з формули (5.4):

а) при пробої на корпус 1

А;

б) при пробої на корпус 2

А.



5. ЦИВІЛЬНИЙ ЗАХИСТ

Тема дипломної роботи - «Розробка та моделювання територіально розподіленій локальній мережі на базі MPLS». Метою даної дипломної роботи є розробка структури системи зв'язку для об'єднання мережі офісів в межах України, система зв'язку повинна забезпечувати підтримку аудіо - і відео дзвінків. Робота виконувалась на базі головного офісу. В процесі розробки використовувався персональний комп'ютер.

Іонізація повітря - процес перетворення нейтральних атомів і молекул повітряного середовища в електрично заряджені частинки (іони). Здійснюється під дією електромагнітного випромінювання, електричного поля або при високій температурі, при зіткненні частинок з електронами, іонами, атомами. Освіта іонів відбувається внаслідок природної, внаслідок технологічної та штучної іонізації повітря. Атоми (групи атомів) при втраті електронів стають позитивно зарядженими, при приєднанні електронів - негативно зарядженими. Позитивні іони шкідливі для здоров'я. Вони викликають швидке стомлення, головний біль, почастішання пульсу та дихання (через недостатнє надходження кисню в кров). Легкі негативні іони роблять повітря цілющим.

Працююче електрообладнання практично виключає наявність легких іонів в приміщенні. Легкі іони, як більш рухливі, переміщаються по силових лініях полів, прагнучи до протилежно заряджених поверхнях, де відбувається їх нейтралізація. Будь нагрівання повітря призводить до його висушування. Перебуваючи в підвішеному стані, пил являє собою величезну кількість ядер конденсації для утворення важких іонів. Комп'ютер настільки ж безпечний, як і будь-який інший побутовий прилад. Але, як і у випадку з іншими побутовими приладами, існують потенційні загрози для здоров'я, пов'язані з його застосуванням. Cтупінь ризику прямо пропорційна часу, проведеному за комп'ютером і поблизу нього.

Кожен пристрій, який виробляє або споживає електроенергію, створює електромагнітне випромінювання. Це випромінювання концентрується навколо пристрою у вигляді електромагнітного поля.

Для зняття електростатичного заряду на екран наносять спеціальне антистатичне покриття, а раніше застосовувалися ті захисні екрани. Монітори комп'ютерів є джерелом рентгенівського, бета - і гамма-випромінювань. Рентгенівське випромінювання присутній тільки при роботі монітора. Воно виникає при гальмуванні пучка електронів і як характеристичне випромінювання атомів матеріалів кінескопа. Спектр рентгенівського випромінювання є безперервним з набором моно енергетичних ліній. Максимальна енергія спектра ~ 20 кеВ. Бета-, гамма-випромінювання присутні і при включеному і при вимкненому моніторі. Джерелом цих випромінювань є радіоактивний розпад ядер сімейств урану і торію, а також ядер калію-40. Спектральний склад гамма-випромінювання переважно складається з набору моно енергетичних ліній. Бета - випромінювання монітора визначається головним чином радіоактивним розпадом ядер калію-40; спектральний склад бета - випромінювання безперервний, а його максимальна енергія ~ 1.3 меВ. За певних умов ці іонізуючі випромінювання здатні заподіяти шкоду здоров'ю людини, зокрема, викликати помутніння кришталика очей. Для зменшення шкідливої дії іонізуючих випромінювань в моніторах було знижено анодна напруга, а в скло моніторів доданий свинець.

Від екрану йде м'яке рентгенівське випромінювання, викликається воно гальмуванням електронного пучка. Зрозуміло, що прибрати його повністю неможливо, але зменшити різними поглинаючими шарами, прозорими для видимих променів, можна. Деякий час тому з випромінюванням боролися знімні захисні фільтри, що затримують рентген, а заодно підвищують контрастність зображення. Потім скло екрану монітора стало багатошаровим, і з'явився термін low radiation, тобто з низьким рівнем випромінювання. Аналогічне значення має менш поширений термін low emission. Слід зазначити, що в даний час всі електронно-променеві трубки випускаються з умовно безпечним рівнем рентгенівського випромінювання.

Ряд універсальних правил для роботи за комп'ютером, які допоможуть зберегти власне здоров'я і продовжити термін життя техніки:

Системний блок розташовувати якнайдалі.

Не залишати комп'ютер включеним, якщо не використовуєте його. І, відповідно, не включати його без необхідності.

Скоротити час проводження за комп'ютером. Якщо професійна діяльність проходить перед екраном монітора, як можна частіше переривати роботу, щоб трохи пройтися або просто випити чаю. У вільний час намагатися не сидіти перед монітором.

Щоб звести до мінімуму негативний вплив електромагнітного випромінювання від монітора, досить дотримуватися простих правил:

Вибираючи монітор, вибирати жидкокристаллічній варіант. Випромінювання моніторів з електронно-променевою трубкою набагато сильніше, ніж у РК-аналогів.

Розташувати монітор в кутку. Стіни будуть поглинати електромагнітне випромінювання, яке випускають бічні і задні стінки.

Вимикати монітор, відходячи ненадовго від робочого столу.

Використовувати спеціальні захисні екрани.

Монітор розташовувати від вашого крісла не ближче, ніж на відстані витягнутої руки. Не присувати його занадто близько до обличчя і не нахилятися до екрану.

Експлуатація ЕОМ пов'язана з необхідністю проведення обслуговуючих, ремонтних і профілактичних робіт. При цьому використовують різні мастильні матеріали, легкозаймисті рідини, прокладають тимчасові електропроводки, ведуть пайку та чистку окремих вузлів і деталей. Виникає додаткова пожежна небезпека, що вимагає відповідних заходів пожежної профілактики. Для попередження спалаху всі види кабелів слід прокладати в металевих газонаповнених трубах. У машинних залах кабельні лінії прокладають під технологічними знімними статями, які виконують з негорючих або важкогорючих матеріалів з межею вогнестійкості не менше 0,5 год.

При експлуатації ЕОМ не виключена небезпека різного роду загорянь. У сучасних комп'ютерах дуже висока щільність розміщення елементів електронних систем, в безпосередній близькості один від одного розташовуються сполучні дроти, комунікаційні кабелі. При протіканні по них електричного струму виділяється значна кількість теплоти, що може призвести до підвищення температури окремих вузлів до 80-100 "С. При цьому можливі оплавлення ізоляції сполучних проводів, їх оголення і, як наслідок, коротке замикання, супроводжуване іскрінням, яке веде до неприпустимим перевантажень елементів електронних схем. перенагрівання, вони згорають з розбризкуванням іскор. Для відводу надлишкового тепла від ЕОМ служать системи вентиляції та кондиціонування повітря. Однак ці системи також представляють додаткову пожежну небезпеку для машинного залу та інших приміщень, так як, з одного боку, повітроводи забезпечують подачу кисню, що є окислювачем, у всі приміщення, а з іншого - при виникненні пожежі швидко поширюють вогонь і продукти горіння по всіх приміщеннях і пристроям, з якими вони пов'язані.

Живлення до електроустановок подається по кабельних лініях, які становлять особливу пожежну небезпеку. Наявність горючого ізоляційного матеріалу, ймовірних джерел запалювання у вигляді електричних іскор і дуг, розгалуженість і важкодоступність роблять кабельні лінії місцями найбільш вірогідного виникнення і розвитку пожежі.

У приміщеннях обчислювального центру пожежні крани встановлюють в коридорах, на майданчиках сходових клітин, біля входів. Ручні вуглекислотні вогнегасники встановлюють в приміщеннях з розрахунку один вогнегасник на 40-50 м2.

розподілений мережа моделювання трафік

У випадку пожежі спрацьовує знаходиться в приміщеннях автоматична установка пожежогасіння (АУП). Найчастіше застосовуються газові АУП. Вони забезпечені світловою та звуковою сигналізацією.

Для запобігання розповсюдження вогню під час пожежі з однієї частини будівлі на іншу влаштовують протипожежні перешкоди у вигляді протипожежних стін, перегородок, перекриттів, зон, тамбурів-шлюзів, дверей, вікон, люків, клапанів.

У будівлі на випадок виникнення пожежі передбачається не менше двох евакуаційних виходів; але через машинний зал, що має також не менше двох виходів, не повинні проходити шляхи евакуації співробітників, що працюють в інших підрозділах. В інших виробничих приміщеннях допускається проектувати один вихід, якщо відстань від найбільш віддаленого місця до виходу не перевищує 25 м, а кількість працюючих у зміні не більше 25 чоловік. Проходи, коридори і робочі місця не слід захаращувати архівними матеріалами, папером. На евакуаційних шляхах встановлюють як природне, так і штучне аварійне освітлення.

Для зберігання носіїв інформації використовуються вогнетривкі металеві шафи, двері в сховище також повинні бути вогнетривкими.

Комплекс організаційних і технічних заходів пожежної профілактики дозволяє запобігти пожежі, а в разі його виникнення забезпечити безпеку людей, обмежити поширення вогню, а також створити умови для успішного гасіння пожежі.



ВИСНОВОК

В результаті виконання даної дипломної роботи були проаналізовані методи побудови мультисервісних локальних територіально розподілених мереж. Обрано технологію MPLS L2 VPN та побудовано локальну мережу на базі цієї технології. В результаті виконання даної дипломної роботи були вирішені наступні завдання:

Проаналізовані технології за допомогою яких можливо побудувати локальні територіально розподілені мультисервісні мережі в інфраструктурі операторів зв'язку.

Вибрано технологію побудови корпоративних мереж MPLS L2 VPN.

Проаналізовано вибір топології для побудування локальної мультисервісної територіально розподіленої мережі на базі MPLS.

Проведено імітаційне моделювання у пакеті «OPNET modeler 14.5». В результаті якого проаналізовано основні характеристики переданого трафіку використовуючи класи якості обслуговування.



СПИСОК ДЖЕРЕЛ ІНФОРМАЦІ

1. Комп'ютерні мережі. Принципи, технології, протоколи: Підручник для вузів. 4-е вид. / В.Г. Оліфер, Н.А. Оліфер-СПб. Пітер, 2010. - 944 с.

2. Ткаченко В.А. Технологія телекомунікаційних мереж MPLS. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.lessons-tva.info/archive/nov029.html

3. Організація VPN на базі MPLS. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: www.opennet.ru/docs/RUS/mpls/mplsvpn.html

4. Технологія MPLS L3VPN. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: www.olifer.co.uk/new_rus/CN-4ed/aditions/MPLS_L3_VPN-final.html

5. OpenVPN Community Software. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://openvpn.net/index.php/open-source.html

6. MPLS на службі VPN. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: www.olifer.co.uk/articles/mpls_2/mpls_2.html

7. Семенов Ю.А. (ДНЦ ІТЕФ). Сервіс віртуальної локальної мережі VPLS (RFC-4761). [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://book.itep.ru/4/4/rfc4761.html

8. Исследование и разработка методики моделирования процессов в мультисервисных телекоммуникационных системах. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.uran.donetsk.ua/~masters/2010/fkita/gaskova/diss/index.htm

9. Изучение программы проектирования сетей OpNET 14.5. [Електронний ресурс].

10. Исследование эффективности сети NGN путем имитационного моделирования в среде моделирования OpNet (Tiple Play). [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.rusnauka.com/32_PVMN_2011/Tecnic/6_98007.doc.htm

11. Закон України «Про охорону праці».

12. ГОСТ 12.0.003-74* ССБТ. Опасные и вредные производственные факторы.

13. ГОСТ 12.1.005-88* ССБТ. Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны.

14. СНиП 2.04.05-91 *У. Отопление, вентиляция и кондиционирование

15. ДБН В. 2.5-28-2006 Природне і штучне освітлення.

16. ГОСТ 12.1.003-83* ССБТ. Шум. Общие требования безопасности.

17. ДСТУ 12.1.012-90 Вибрационная безопасность. Общие требования.

18. НПАОП 0.00-1,28-10 Правила охорони праці під час експлуатації електронно-обчислювальних машин.

19. ГОСТ 12.1.045-84 ССБТ. Электростатические поля. Допустимые уровни на рабочих местах и требования к проведению контроля.

20. ГОСТ 12.1.030- 81* ССБТ. Электробезопасность. Защитное заземление. Зануление.

21. ПУЭ- 2002 Правила устройства электроустановок.

22. ГОСТ 14254-80 Изделия электротехнические. Оболочки. Степень защиты. Обозначения. Методы испытаний.

23. ГОСТ 12.2.007.0-75* ССБТ. Изделия электротехнические. Общие требования безопасности.

24. ДБН 1.1.7-2002 Захист від пожежі. Пожежна безпека об'єктів будівництва.

25. ГОСТ 12.1.004-91 ССБТ. Пожарная безопасность. Общие требования.

26. ДСТУ Б В. 2.5-38:2008 Улаштування блискавкозахисту будівель і споруд.

27. ДБН А. 2.2 - 1 - 2003 Проектування. Склад і зміст матеріалів оцінки впливів на навколишнє середовище (ОВНС) при проектуванні і будівництві підприємств, будинків і споруд.

Размещено на Allbest.ru