Автоматизоване управління системою тестування працездатності радіоелектронних пристроїв

Розробка АРМ для управління системою тестування працездатності радіоелектронних приладів за допомогою автоматизованого стенда для тестування УТРП-700. Використання контролерів серії ADAM-4000 для побудови розподілених систем збору даних і управління.

Рубрика Коммуникации, связь, цифровые приборы и радиоэлектроника
Вид дипломная работа
Язык украинский
Дата добавления 21.03.2012
Размер файла 4,3 M

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

ВСТУП

Розвиток теорії автоматизованого управління в останні роки є плідним і багатогранним. Динамічні процеси управління посідають важливе місце в економічних і організаційних людино-машинних системах. В таких системах функції управління не можуть бути повністю перекладені на автоматичні пристрої. Прийняття найбільш відповідальних рішень залишається за людиною.

Сучасний етап розвитку промислового виробництва характеризується переходом до використання передової технології, прагненням домогтися гранично високих експлуатаційних характеристик як чинного, так проектованого устаткування, необхідністю звести до мінімуму будь-які виробничі втрати. Все це можливо тільки за умови істотного підвищення якості управління об'єктами, у тому числі шляхом широкого застосування автоматизованих систем управління[1].

Передумовами створення автоматизованих систем управління є перш за все зростання масштабів виробництва, збільшення одиничної потужності устаткування, ускладнення виробничих процесів, використання форсованих режимів (підвищені тиску, температури, швидкості реакцій), поява установок і цілих виробництв, що функціонують в критичних режимах. Останнім часом у розвитку багатьох галузей промисловості з'явилися нові чинники, пов'язані не тільки з підвищенням вимог до кількості і якості своєї продукції, але і з напруженістю в галузі трудових ресурсів. Зростання продуктивності праці, у тому числі шляхом його автоматизації, стає практично єдиним джерелом розширення виробництва. Зазначені обставини висувають нові вимоги до масштабів використання і до технічного рівня систем управління, до забезпечення їх надійності, точності, швидкодії, економічності, тобто до ефективності їх функціонування.

АСУ ТП в більшості випадків є системами організаційно-технічними, що означає наявність функцій, виконуваних людиною (оператором). Взаємодія між оператором і технологічним процесом здійснюється за допомогою програмного забезпечення, що одержало загальне призначення SCADA. «SCADA - система» - система збору даних і оперативного диспетчерського управління. У назві присутні дві основні функції, покладені на SCADA - систему:

- збір даних про контрольований технологічний процес;

- управління технологічним процесом.

У запропонованій випускній кваліфікаційній роботі бакалавра зроблена спроба створення такої системи, яка змогла б з високою точністю проводити управління системою тестування та контроль радіоелектронних приладів.

Для досягнення поставленої мети необхідно вирішити ряд питань:

проаналізувати існуючі системи;

розробити структурну схему системи;

розробити функціональну схему системи;

розробити алгоритм автоматизованого управління системою тестування;

розробити автоматизоване робоче місце для управління процесом тестування працездатності радіоелектронних приладів.

1. АНАЛІЗ ВИХІДНОЇ ІНФОРМАЦІЇ ТА ВИМОГ ТЕХНІЧНОГО ЗАВДАННЯ

1.1 Аналіз технічного завдання

Вихідними даними до даної кваліфікаційної роботи бакалавра є:

- перелік радіоелектронних приладів, які підлягають тестуванню:

а)покажчик температури рідини;

б) покажчик тиску;

в) покажчик рівня рідини;

г) покажчик тиску рідини.

- інтеграція тестуємих приладів з ПК;

- програмне забезпечення Аdvantech GENIE 3.0.

Структурна схема автоматизованої системи зображена на рис. 1.1.

Рисунок 1.1 - Структурна схема автоматизованої системи

Функціональне забезпечення включає в себе такий перелік функцій системи:

прийом інформації;

обробка отриманих даних;

порівняння з контрольними приладами;

До інформаційного забезпечення відносяться вхідні дані, основні початкові налаштування програми, а також вихідні дані.

Програмне забезпечення - комплекс програмних кодів, які виконують ті чи інші функціональні частини алгоритму роботи системи.

Технічне забезпечення - це комплекс технічних засобів, котрі були використані в даній розробці такі, як: радіоелектронні прилади, комп'ютер, кабелі зв'язку та інші[2].

1.2 Аналіз існуючих систем тестування радіоелектронних приладів

В ході роботи було проведено аналіз існуючих аналогів систем тестуванням.

Автоматизована система тестування працездатності радіоелектронних приладів призначена для індикації (сигналізації) стану основних параметрів механізмів і систем, а також їх управлінням. В даний час всі вироби подібного типу проектуються за одним і тим же принципам і не сильно різняться. Основні відмінності спостерігаються в дизайні приладу і в наборі органів управління[3].

Автоматизована система тестування датчиків Л2-60 (рис. 1.2) призначена для:

- тестування датчика рівнів води;

- тестування датчику тиску води;

- тестування датчику температури;

- відображення інформації на панелі оператора і диспетчерському пульті;

- генерації аварійних повідомлень при виникненні нештатних ситуацій;

- збору, аналізу та архівування отриманої інформації;

- забезпечення можливості локалізації місця аварії (відмови обладнання).

Рисунок 1.2 - Автоматизована система тестування датчиків Л2-60

Л2-60 під час тестування датчиків перетворює вимірюваної величини в цифровій код, який передається на зовнішній комп'ютер по інтерфейсу ETHERNET 10/100 Base T або USB2.0 (високошвидкісний режим).

Вимірювання проводяться з незалежних і ізольованим від схем управління і корпусу каналах.

Виріб має комутаційну панель для підключення датчиків тиску і температур. Управління виробом здійснюється від зовнішнього ПК за допомогою встановленого в ньому програмного забезпечення Інформтест-Реєстратор.

Виріб може використовуватися в якості технологічної системи контролю та тестування готової продукції при проведенні електричних випробувань об'єктів контролю.

Стенд СЕІТ-3 призначений для проведення тестування однофазних і трифазних силових трансформаторів.

Рис. 1.3 - Вимірювальний стенд для тестування радіоелектронних приладів СЭІТ-3

За допомогою СЕІТ-3 проводяться такі випробування:

- перевірка коефіцієнта трансформації і групи з'єднання обмоток;

- вимірювання опору обмоток постійному струму;

- вимір втрат і напруги;

- вимір втрат та струму.

Прилад призначений для експлуатації в наступних умовах:

- температура навколишнього середовища 10... 35 ° С;

- відносна вологість повітря, не більше 80% при 25 ° С;

- атмосферний тиск 84... 106,7 кПа.

Живлення приладу СЕІТ-3 здійснюється від промислової мережі змінного струму напругою 220 В + / - 10% і частотою 50 + / -1 Гц. Індикація виміряного значення напруг, струмів, потужностей, опорів і частоти відображається на екрані монітора комп'ютера у візуальному та цифровому вигляді.

Технічні характеристики:

- діапазон вимірюваних змінних токів: 0.05... 5 А;

- діапазон вимірюваних змінних напруг: 1... 400 В;

- діапазон вимірюваних активних потужностей: 220... 3300 Вт;

- діапазон вимірюваних опорів постійному струму: 0.0001... 200 Ом;

- діапазон вимірюваної частоти: 45... 55 Гц;

- межі вимірювання струму: 5 А;

- межі виміру напруги: 100 В, 400 В;

- межі вимірювання опору: 0.2, 2, 20 і 200 Ом;

- головна приведена похибка вимірювання напруг на кожному з меж 100 і 400 В, не більше 0.2%;

- основна приведена похибка вимірювання потужності, не більше 0.5%;

- максимальна кількість одночасно вимірюваних величин: 6;

- вхідний опір каналів вимірювання напруги, не менше 250 кОм;

- падіння напруги навантаження каналів вимірювання сили струму, не більше 50 мВ;

- час готовності до роботи після включення живлення, не більше 25 хв;

- допустима додаткова похибка вимірювання, викликана зміною температури навколишнього середовища від нормальних до граничних значень в робочому діапазоні температур, не перевищує межі допустимої основної похибки;

- середній термін служби приладу не менше 5 років;

Середнє напрацювання на відмову не менше 10 000 г.

Також існують так називаємі «лабораторні» стенди (рис.1.4). Лабораторний стенд також дозволяє проводити тестування радіоелектронних приладів. Результати тестування відображаються на вимірювальних приладах, які встановлені безпосередньо на корпусі стенда. Недоліком такої системи є неможливість підключення до ПК, та відповідно повного графічного відображення процесу тестування радіоелектронних приладів у вигляді таблиць, графіків, тощо[5].

Рисунок 1.4 - Лабораторний стенд

Технічні параметри:

- напруга мережі живлення: 220 В ± 10%;

- частота напруги живильної мережі: 50 Гц ± 5 Гц;

- напруга живлення підсилювача DC: 45 - 50 В;

- діапазони вимірюваних величин;

- діюче значення напруги: 0 - 250 В;

- діюче значення струму: 0 - 1 А;

- повна потужність: 0 - 250 ВА;

- активна потужність: 0 - 250 Вт;

- реактивна потужність: 0 - 250 Вт;

- коефіцієнт потужності: 0 - 1;

- частота: 15 - 120 Гц.

Наступний вид пристроїв для тестування радіоелектронних приладів це - портативні пристрої (рис. 1.5).

Рисунок 1.5 - Портативний пристрій

Вимірювачі опору - прилад призначений для високоточного і надійного вимірювання опору, визначення струму витоку в результаті пошкодження або старіння ізоляції. Вимірювачі опору широко використовується для вимірювання опору трансформаторів, ізоляції систем з високою напругою, електрокабелів. Так само вони використовуються для визначення ступеня зниження ізоляції, викликану зовнішніми умовами експлуатації, такими як корозія, пил, вологість і т п. Дані прилади просто необхідні для перевірки безпеки електрообладнання та установок, т.к. вимірювання опору ізоляції дозволяє визначити стан ізоляції електроустановок і служить основою для проведення профілактичних робіт. Тестери об'єднує в собі два прилади: прилад для вимірювання опору ізоляції та прилад для перевірки електричної міцності ізоляції (випробування ізоляції)[6].

АСУ в більшості випадків є системами організаційно-технічними, що означає наявність функцій, виконуваних людиною (оператором). Взаємодія між оператором і технологічним процесом здійснюється за допомогою програмного забезпечення, що одержало загальне призначення SCADA.

«SCADA - система» (Supervisory Control And Data Acquisition System) - система збору даних і оперативного диспетчерського управління. У назві присутні дві основні функції, покладені на SCADA - систему:

- збір даних про контрольований технологічному процесі;

- управління технологічним процесом.

Функції, які покладаються на будь-яку SCADA - систему, незалежно від того, є вона широко тиражованим продуктом відомої компанії або створена фахівцями відділу АСУ підприємства для своїх конкретних потреб, наступні:

- прийом інформації про контрольовані технологічних параметрах від контролерів нижніх рівнів і датчиків;

- збереження прийнятої інформації в архівах;

- вторинна обробка прийнятої інформації;

- графічне представлення ходу технологічного процесу, а також прийнятої та архівної інформації в зручній для сприйняття формі;

- прийом команд оператора і передача їх на адресу контролера нижніх рівнів і виконавчих механізмів;

- реєстрація подій, пов'язаних з контрольованим технологічним процесом і діями персоналу відповідального за експлуатацію та обслуговування системи;

- оповіщення експлуатаційного та обслуговуючого персоналу про виявлені аварійних події, пов'язані з контрольованим технологічним процесом і функціонуванням програмно-апаратних засобів АСУ ТП з реєстрацією дій персоналу в аварійних ситуаціях;

- формування зведень та інших звітних документів на основі архівної інформації;

- обмін інформацією з автоматизованою системою управління підприємством або з так званої, комплексної автоматизованої системою (КАС);

- безпосереднє автоматичне керування технологічним процесом відповідно до заданих алгоритмів.

Таким чином SCADA-система збирає інформацію про технологічний процес, забезпечує інтерфейс з оператором, зберігає історію процесу та здійснює автоматизоване управління процесом в тому обсязі, в якому це необхідно.

Перераховані раніше функції можуть виконуватися набором прикладних програм, розроблених на практично будь-якій мові високого рівня загального призначення. Причому, за швидкодією, ресурсоємності та іншими показниками ефективності програмного забезпечення такі програми можуть навіть випереджати аналогічне програмне забезпечення, створене за допомогою спеціалізованих інструментальних SCADA-систем. Але інструментальні SCADA-системи дозволяють значно прискорити процес створення ПЗ верхнього рівня АСУ ТП, не вимагаючи при цьому від розробника знань сучасних процедурних мов програмування загального призначення.

Крім цього SCADA-системи мають набір специфічних механізмів обміну даними з апаратурою введення-виведення і вбудовану підтримку пристроїв введення-виведення, що спрощує реалізацію підтримки як наявних на об'єкті, так і знов з'явилися, контролерів та пристроїв зв'язку з об'єктом (УСО).

Автоматизоване управління складними динамічними системами за допомогою SCADA систем в даний час є найпоширенішим і надійним методом побудови систем збору даних і візуалізації та управління. Такі системи застосовуються в багатьох галузях: промисловості, енергетиці, держструктурах, транспорті. Широкий розвиток даних систем пов'язано як зі стрімким розвитком технологій, які витісняють участь людини в цих процесах і здешевлюють вартість кінцевого рішення і обслуговування, так і з уменшенням ймовірних помилок у випадках прийняття рішення і збільшення швидкості реакції на нештатні ситуації.

Процес роботи типової SCADA полягає в зборі інформації в режимі реального часу з віддалених об'єктів, її обробці, аналізу і зворотного зв'язку - управлінню, візулізаціі даної інформації у вигляді графіків, діаграм та повідомлень про події. Системи вдосконалюються з кожним роком, компанії виробники випускають нові версії своїх продуктів, відбуваються злиття, поява на ринку нових компаній з більш технологічними рішеннями і догляд старих.

Застосування SCADA вимагає обов'язкової наявності оператора, який відповідає за управління всією системою, налаштовує необхідні параметри, вводить коригування, приймає необхідні дії при настанні критичних ситуацій. Використання системи доцільно в тих випадках, коли потрібна максимальна швидкість реакції на зовнішні впливи і зміни параметрів, у випадках серйозного виробництва з високою ціною помилки.

Архітектура системи складається з двох основних частин: "клієнтської" для реалізації людино-машинного інтерфейсу і "сервера даних" для взаємодії з джерелами даних рівня обладнання. Контролери типу PLC, PAC або навіть PC-сумісні підключаються до сервера даних або безпосередньо через мережу або за допомогою польових шин - власних (Siemens H1) або загальних (Profibus). Сервери даних з'єднуються між собою і з клієнтами за допомогою Ethernet LAN.

SCADA (рис. 1.6) - це багатозадачна система, побудована на базі бази даних реального часу (RTDB), розташованої на одному або декількох серверах. Сервери відповідають за збір даних і управління (опитування контролерів, перевірку повідомлень і тривог, формування журналу подій, обчислень, архівації і т.д.). Можливість поділу завдань по окремих апаратних серверах, наприклад, на окремому сервері можна вести архівацію, на окремому тримати журнал подій і тривог, все це дозволяє зробити розподілена архітектура.

Рисунок 1.6 - SCADA - система

Дуже важливою функцією SCADA систем є можливість управління процесом за допомогою установки певних змінних у віддалених контролерах і станціях вводу / виводу. Формування сигналів управління і алгоритм їх генерації задається за допомогою вбудованих скриптових мов, вхідними параметрами яких є вже зібрані теги.

Майже всі сучасні SCADA системи мають вбудований веб-сервер, який дозволяє віддалено отримувати доступ до інформації про події на об'єкті процесах, а при певних повноваженнях і впливати на них. Це найзручніший з усіх варіантів рішення типу клієнт-сервер, оскільки не потрібно ніяких додаткових зусиль на стороні клієнта. Більше того, на поточний момент все більше SCADA систем розробляється як "web-based", тобто повністю побудованими на базі веб-технологій типу AJAX, Silverlight[7].

У стандартному постачанні SCADA системи зазвичай ідуть наступні програми: графічний редактор (що включає в себе стандартні методи побудови зображень); бібліотека елементів (вентилі, шкали, індикатори, труби); утиліта для роботи і налаштування бази даних; редактор скриптів на вбудованій мові програмування; редактор джерел даних (драйверів, ODBC клієнтів); OPC клієнт для читання даних з серверів і OPC сервер для публікації власних; середовище виконання.

1.3 Вимоги до системи

До будь-якої системи пред'являються додаткові вимоги. До таких вимог можна віднести:

надійність;

швидкодія - швидкість обробки даних;

точність роботи;

вартість системи в цілому;

універсальність використання;

можливості управління;

Досить важливу роль при виборі системи має такий параметр, як надійність. Надійність - властивість об'єкта зберігати в часі у встановлених межах значення всіх параметрів, що характеризують здатність виконувати необхідні функції в заданих режимах і умов застосування, технічного обслуговування, зберігання і транспортування. Кількісно, надійність обладнання є величина, зворотна інтенсивності відмов на заданому інтервалі часу.

Швидкодія - середньостатистична кількість операцій, які виконуються системою за певний проміжок часу. Даний параметр являється одним з найважливіших, так як при низькій швидкодії система може не встигати за обробкою інформації і таким чином ми отримаємо неправдиві дані.

Точність - ступінь відповідності даних вимірювання з істинним значення вимірюваної величини.

В наш час вартість розроблюваної системи є чи не найважливішим параметром. Для того, щоб система була конкурентноспроможною, вона повинна мати подібні параметри з іншими системами, але знаходитись в дешевшій ціновій категорії.

Універсальність використання - важливий параметр сучасної системи управління. Цей параметр характеризує можливість переналаштування системи для вирішення інших завдань[8].

2. РОЗРОБКА СТРУКТУРНОЇ І ФУНКЦІОНАЛЬНОЇ СХЕМИ

2.1 Розробка структурної схеми

Структурна схема - графічне зображення системи у вигляді сукупності частин, на які її можна розділити за певними ознаками, і зв'язків між частинами.

Відповідно до технічного завдання була розроблена структурна схема (рис. 2.1).

Рисунок 2.1 - Структурна схема автоматизованої системи управління

Автоматизоване управління системою тестування здійснюється за допомогою приладу для тестування, під'єднаного до ПК, Користувач у цьому випадку має можливість слідкувати за обробкою отриманої інформації за рахунок візуалізації процесу тестування на ПК. Також у нього є можливість задавати початкові умови тестування, та змінювати налаштування під час самого процесу тестування.

Персональній комп'ютер являє собою систему з тактовою частотою процесора не менше 2,00GHz, оперативною пам'яттю не менше 256Мб, відео картою з внутрішньою пам'яттю не менше 256Mb, з встановленою операційною системою Windows, а також програмним продуктом GENIE 3.0 або його аналогів.

2.2 Розробка функціональної схеми

Функціональна схема - графічний документ, в якому у вигляді умовних позначень відображені склад, структура і принцип дії пристрою, а також його окремих блоків.

Функціональні схеми широко використовуються в цифрової і аналогової (рідше) електроніці, і служать для вирішення наступних завдань:

проведення функціональних розрахунків (продуктивності, швидкості, часу тощо);

пояснення дії різних датчиків, які поєднують механічні процеси з електричними;

побудова силових схем і т.д.

Використання та побудова функціональних схем дозволяє наочно відобразити пристрій при функціональних (робочих) змінах, опис яких оперує будь-якими (в тому числі і несуттєвими) приладами. Оскільки функціональні схеми не мають власної системи умовних позначень, їх побудова допускає поєднання кінематичних, електричних і алгоритмічних позначень (для таких схем більш відповідним терміном виявляється комбіновані схеми).

Відповідно до технічного завдання розроблена функціональна схема автоматизованого управління системою тестування працездатності радіоелектронних приладів (рис. 2.2).

Рисунок 2.2 - Функціональна схема автоматизованої системи управління

З функціональної схеми системи видно, що основна система поділяється на три підсистеми:

налаштування - задає первинне налаштування для контрольних приладів - еталонні параметри приладів, котрі використовуються для порівняння отриманих даних та налаштування інших параметрів тестування, таких як: час тестування, вид відображення отриманих даних;

тестування - дана підсистема виконує функції тестування радіоелектронних приладів, динамічно отримуючи сигнал від контрольного та тестуємого приладів;

аналізу отриманих данях - дана підсистема виконує функції порівняння заданих параметрів контрольного приладу з тестуємим та відображення отриманих результатів.

Як зовнішнє джерело, до ПК можуть бути приєднанні периферійні модулі, для виведення отриманої інформації, наприклад принтер, тощо[10].

Як видно з функціональної схеми (рис. 2.2) радіоелектронні прилади використовуються підсистемою налаштування і підсистемою тестування. Підсистема налаштування використовує камери лише один раз - підчас налаштування програмного забезпечення, система отримує еталонні показники параметрів, котрі зберігаються у пам'яті в вигляді змінних. Підсистема тестування використовує тестуємі прилади динамічно, тобто кожні (1/30)секунди відбувається зняття показників з усіх приладів, передача цих даних для сканування. Ця дія для системи займає не більше 0,08сек.

Підсистема аналізу даних включається тільки тоді, коли підсистемою тестування визначений контрольних показник. Основним завданням даної підсистеми є порівняння отриманих даних від тестуємих приладів з даними контрольних приладів і вивід інформації. Робота даної системи для одного набору зображень займає не більше 0,02сек.

2.3 Розробка алгоритму автоматизованого управління системою тестування працездатності радіоелектронних приладів

Алгоритм - точний набір інструкцій, що описують порядок дій виконавця для досягнення результату рішення задачі за певний час.

Формальні властивості алгоритмів:

дискретність - алгоритм повинен представляти процес вирішення задачі як послідовне виконання деяких простих кроків. При цьому для виконання кожного кроку алгоритму потрібно певний відрізок часу.

детермінованість (визначеність). У кожний момент часу наступний крок роботи однозначно визначається станом системи. Таким чином, алгоритм видає один і той же результат (відповідь) для одних і тих самих вихідних даних.

зрозумілість - алгоритм для виконавця повинен включати тільки ті команди, які йому (виконавцю) доступні, які входять в його систему команд.

завершаємість (кінцівка) - при коректно заданих вихідних даних алгоритм повинен завершувати роботу і видавати результат за кінцеве число кроків. З іншого боку, імовірнісний алгоритм може і ніколи не видати результат.

масовість (універсальність). Алгоритм повинен бути застосовний до різних наборів вихідних даних.

результативність - завершення алгоритму певними результатами.

алгоритм містить помилки, якщо призводить до отримання неправильних результатів або не дає результатів зовсім.

алгоритм не містить помилок, якщо він дає правильні результати для будь-яких допустимих вихідних даних.

Розроблений алгоритм зображено на рис. 2.3.

Рисунок 2.3 - Алгоритм роботи автоматизованої системи тестування

3. РОЗРОБКА АВТОМАТИЗОВАНОЇ СИСТЕМИ ТЕСТУВАННЯ ПРАЦЕЗДАТНОСТІ РАДІОЕЛЕКТРОННИХ ПРИЛАДІВ

3.1 Аналіз стенда для тестування

За основу стенда для тестування працездатності радіоелектронних приладів обран вимірювальний стенд УТРП - 700 (рис.3.1). Він являє собою стенд, до якого можна підключити тестуємий прилад. Зв'язок стенда та ПК здійснюється за допомогою інтерфейсу RS 485. Індикація виміряного значення відображається на екрані монітора комп'ютера у візуальному та цифровому вигляді.

Рисунок 3.1 - Стенд для тестування УТРП - 700

Технічні характеристики:

- діапазон вимірюваних температури рідини 1... 100 °С.

- діапазон вимірюваних тиску: 1... 2 мПа.

- діапазон вимірюваної тиску рідини: 1 … 2 мПа.

- основна приведена похибка вимірювання не більше: 1%.

- максимальна кількість одночасно вимірюваних приладів: 4.

- час готовності до роботи після включення живлення, не більше 15 хв.

- допустима додаткова похибка вимірювання, викликана зміною температури навколишнього середовища від нормальних до граничних значень в робочому діапазоні температур, не перевищує межі допустимої основної похибки.

- середній термін служби приладу не менше 5 років.

- середнє напрацювання на відмову не менше 10 000 ч.

Діапазон функціонування автоматизованої системи:

температура навколишнього повітря 10-25;

відносна вологість повітря 45-80%;

атмосферний тиск 630-800 мм рт. ст.

Прилад дозволяє здійснювати контроль тестових структур в умовах виробництва і проводити детальне вивчення при розробці нових виробів або технологій. Вимірювач містить чотири вимірювальних канали, кожний з яких виконує функції джерела струму або напруги і вимірювача напруги або струму, відповідно, і керуючого пакету програмного забезпечення, що функціонує в середовищі Window на базі зовнішнього персонального комп'ютера, класом не нижче Pentium 3.

Принцип дії полягає у тому,що на тестуємий прилад подаються контрольні (еталонні) сигнали. Вони повертається до приладу тестування. Там відбувається їх перетворення в цифровий вигляд і після цього вони надходять на процесор, де відбувається їх обробка, порівняння і формування керуючих сигналів для ПК. Потім сигнал через порт RS 485 надходить до ПК, де відбувається візуалізація отриманих даних у вигляді таблиць та графіків[13].

Управління процесом тестування відбувається за допомогою SCADA - системи, де є можливість повного налаштування тестування, завдання «італоних» показників тестування.

Управління стендом для тестування здійснюється через порт порт RS 485. Він забезпечує живлення, передачу команд управління і даних, управління процесом тестування: завдання параметрів.

3.2 Розробка автоматизованого робочого місця

Автоматизоване робоче місце (АРМ) - програмно-технічний комплекс, призначений для автоматизації діяльності певного виду. При розробці АРМ для управління технологічним обладнанням як правило використовують SCADA-системи.

SCADA - дане поняття зазвичай застосовується до системи управління в промисловості: система контролю і управління процесом із застосуванням ЕОМ. Процес може бути технологічним або допоміжним (технологічні процеси: виробництво, вироблення енергії, переробка).

АРМ об'єднує програмно-апаратні засоби, що забезпечують взаємодію людини з комп'ютером, надає можливість введення інформації (через клавіатуру, комп'ютерну мишу, сканер тощо) та її виведення на екран монітора, принтер, плотер, звукову карту - динаміки або інші пристрої виводу. Як правило, АРМ є частиною АСУ.

Дуже важливою функцією SCADA систем є можливість управління процесом за допомогою установки певних змінних у віддалених контролерах. Формування сигналів управління і алгоритм їх генерації задається за допомогою вбудованих скриптових мов, вхідними параметрами яких є вже зібрані теги.

Для моделювання процесу тестування створено візуальну оболонку у середовищі GENIE. Пакет GENIE складається з двох основних програмних модулів: будівник стратегій GENIE (GENIE.EXE) і виконавча середа GENIE (GWRUN.EXE). Будівник стратегій використовується для проектування і тестування проектів, які називаються стратегіями, а виконавче середовище - тільки для виконання стратегій.

При розробці програми збору даних і управління користувачем створюємо блок-схему стратегії. Для цього обираємо об'єкти (піктограми функціональних блоків) з набору інструментів Редактора завдань і з'єднати їх провідниками для передачі даних від одного блоку до іншого.

У Редакторі завдань (Task) є набір інструментів, який містить базові функціональні блоки. Кожен функціональний блок призначений для виконання відповідної вбудованої функції обробки даних, що надходять від апаратури або вводяться користувачем.

Меню Налаштування містить команди, що дозволяють виконувати установку, налаштування та видалення пристроїв введення-виведення, настройку параметрів завдань, що входять в стратегію, а також настроювання параметрів виконавчої середовища GENIE. Для установки і налаштування пристрою введення-виведення за допомогою програми встановлення пристроїв, обирається рядок Пристрої... в меню Настройка. На екрані монітора з'явиться діалогова панель Встановлення та налаштування пристроїв введення-виведення (рис. 3.2).

Рисунок 3.2 - Встановлення та налаштування пристроїв вводу-виводу

Блок аналового вводу «Advantech DEMO I / O=1Н» являє собою програмний емулятор плати вводу / виводу, який дозволяє перевірити більшість функцій GENIE без використання будь-яких апаратних засобів введення-виведення. Пристрій DEMO I / O має в своєму складі три канали аналогового введення і два канали цифрового введення-виведення. Канал 0 аналогового введення моделює синусоїдальний сигнал + / - 5 вольт; канал 1 - сигнал прямокутної форми + / - 5 вольт, і канал 2 - пилкоподібний сигнал + / - 5 вольт.

Обираємо у списку Підключені пристрої назву потрібного модуля і натисніть кнопку Порт... для настройки параметрів послідовного порту.

Кнопка Налаштування... дозволяє встановити параметри модуля.

Кнопка Видалити робить видалення модуля зі списку підключених пристроїв.

Додаємо новий модуль, натискаючи кнопку Далі та вибераемо зі списку Список пристроїв потрібний модуль і кнопку Додати.

Для прийому інформації від пристроїв, що мають підсистему введення аналогових сигналів, і передачі зазначених сигналів іншим функціональним блокам і елементам відображення обираємо функціональний блок (AI)*(рис. 3.3).

Рисунок 3.3 - Блок аналогового вводу

Для встановлення зв'язку між елементами управління Редактора форм відображення, а також віртуальними тегами і функціональними блоками використовується блок Тег Редактора завдань(рис3.4). Значення, пов'язане з елементом управління, що входять у вікно форми відображення, може бути передано функціональним блокам завдань за допомогою блоку Тег. Ідентифікатори об'єктів типу Віртуальний тег можуть бути обрані зі списку Ім'я тега діалогової панелі блоку Тег шляхом встановлення у списку Форма / Віртуальний тег значення "DISP1". Після цього значення вибраного віртуального тега буде доступно всім завдань стратегії.

радіоелектронний тестування автоматизований управління

Рисунок 3.4 - Блок Тег

Установка зв'язків між блоками здійснюємо за допомогою Піктограма інструмента Провідник.

Блок Бейсік - сценарію (рис. 3.5) призначений для реалізації алгоритмів обробки даних. Розробка і використання великих і складних програм не рекомендується. Виходи (8) блоку можуть з'єднуватися з необмеженою кількістю інших функціональних блоків стратегії. Є можливість створення програм, що виконують обробку значень на входах блоку Бейсік-сценарію і висновок обчислених значень на його виходи, а також дозволяють пропускати цикли стратегії, при яких не відбувається виведення значень змінних іншим функціональним блокам. В останньому випадку, всі блоки стратегії, приєднані до виходів блоку з подібним алгоритмом роботи, виключаються з обробки в пропускаються циклах.

Рисунок 3.5 - Блок Бейсік - сценарію

Розроблений редактор завдань приведений на рис. 3.6.

Рисунок 3.6 - Редактор завдань

Для створення графічних мнемосхем автоматизованих робочих місць оператора, у зручній для сприйняття формі використовується Редактор форм. Крім того, Редактор форм (DISP) відображення забезпечує можливість використання растрових зображень, створюваних користувачем, в якості фонових малюнків екранних форм.

АРМ автоматизованого управління системою тестування складається із із чотирьох окремих блоків тестування. Це такі блоки:

покажчик температури рідини;

покажчик тиску;

покажчик рівня рідини;

покажчик тиску рідини.

У стовбці «Контрольні параметри» за допомогою інкрементного регулятора задаються «еталонні» параметри. Вікно налаштування (рис.3.7) містить такі пункти, які дозволяють налаштувати тип вводимого числа, верхня та нижня межа, шаг зміни чисел, шрифт, довідка та т.д.

Рисунок 3.7 - Елемент управління: Інкрементний регулятор

У стовбці «Виміряні параметри» за допомогою цифрового індикатору виводяться параметри, отримані від зовнішнього підключеного приладу. Вікно налаштування приведено на рис. 3.8.

Рисунок 3.8 - Елемент відображення: Цифровий індикатор

У полі «ввід із» вказуємо, до якого блоку відбувається підключення. Якщо параметри контрольного та тестуємого параметру збігаються, тоді загорається зелений індикатор.

Розроблене АРМ автоматизованого управління системою тестування зображений на рис. 3.9.

Рисунок 3.9- Розроблене АРМ

Більше інформації про процес тестування кожного приладу можна отримати натиснувши на кнопку «Детальніше». Після натискання кнопки, на екрані з'являється графік, на якому зображено хід тестування та відхилення показників тестуємого приладу від контрольного(рис.3.10).

Рисунок 3.10 - Графік процесу тестування

Як видно з рис.3.6, показник виміряного та контрольного параметру не співпадають на протязі всього процесу тестування. З цього можна зробити висновок, що тестуємий радіоелектронний прилад непрацездатний.

3.3 Використання контролерів серії ADAM-4000 для побудови розподілених систем збору даних і управління

Модулі серії ADAM-4000 призначені для побудови розподілених систем збору даних і управління (рис. 3.11). Вони являють собою компактні та інтелектуальні пристрої обробки сигналів датчиків, та формування сигналів управління виконавчими органами, спеціально розроблені для застосування в промисловості. Наявність вбудованих мікропроцесорів дозволяє їм здійснювати нормалізацію сигналів, операції аналогового і дискретного вводу / виводу, відображення даних та їх передачу (або прийом) по інтерфейсу RS-485. Всі модулі мають гальванічну розв'язку по ланцюгах живлення та інтерфейсу RS-485, програмну установку параметрів, командний протокол ASCII і сторожовий таймер.

Рисунок 3.11 - Модуль серії ADAM-4000

Технічні характеристики аналогових модулів серії ADAM-4000 приведені в табл.3.1

Таблиця 3.1 - Технічні характеристики аналогових модулів серії ADAM-4000

Модулі серії ADAM

Технічні характеристики

ADAM-4011

Модуль аналогового вводу:

- 16-розрядний АЦП;

- програмна настройка для роботи з термопарами, малими напругами і струмами;

- гальванічна ізоляція 500В;

- 1 дискретний вхід / лічильник подій;

- 2 дискретних виходу / аварії по верхній і нижній кордонів вимірюваного входу.

ADAM-4014D

Модуль аналогового вводу:

- 1 аналоговий вхід (максимальна напруга + / - 10В);

- 1 дискретний вхід і / або 1 канал лічильника подій;

- 2 дискретних виходу або 2 виходи-засувки сигналу аварійного дискретного управління.

ADAM-4021

Модуль аналогового виводу:

- 12-розрядний ЦАП;

- програмна настройка виходу на В або мА;

- контроль стану виходу;

- програмована швидкість зміни сигналу на виході: від 0125 до 128 мА / с або від 0,0625 до 64 В / с;

- гальванічна ізоляція 500В.

ADAM-4050

Модуль дискретного вводу / виводу:

- 7 дискретних входів;

- вхідна напруга від 0 до 30 В;

- 8 виходів типу «відкритий колектор»;

- передбачена можливість роботи з електронними реле.

ADAM-4520

Модуль перетворювач RS-232 в RS-485:

- швидкість передачі до 38,4 кбіт / с;

- автоматичний контроль напрямку передачі;

- гальванічна ізоляція 500В;

- довжина сегмента лінії до 1200 м;

- напруга живлення 10... 30 В.

Для забезпечення правильного функціонування модулів серії ADAM-4000 слід попередньо налаштувати їх параметри. Необхідно визначити параметри конфігурації (вхідний діапазон, базова адреса і т.д.). Для модулів серії ADAM конфігурування здійснюється з використанням програми Advantech ADAM API, що дозволяє заздалегідь конфігурувати кожен модуль перед застосуванням. Всі модулі серії ADAM поставляються з наступними заводськими установками параметрів конфігурації: адресою, рівним 1, швидкістю обміну 9600 біт / с.

Конфігурація модулів проходить наступним чином. Запускаємо програму Advantech ADAM API. При цьому на екрані монітора з'явиться вікно Advantech ADAM Setup Utility. Вибираємо меню Порт Пошук для виведення на екран монітора діалогової панелі пошуку пристроїв, підключених до порту - COM Port Search. У полі Comm порт встановлюємо номер порту, до якого підключені пристрої. У поле Швидкість передачі даних встановлюємо швидкість передачі даних. У полі «Адреса» встановлюємо діапазон адреса модулів, що підлягають скануванню (пошуку). У полі «Адреса Відскановані» відображається поточну скановану адресу. Натискаємо кнопку «Пошук» для активізації режиму пошуку підключених модулів.

При виявленні підключених до системи модулів інформація про них з'явиться в робочому полі вікна Advantech ADAM Setup Utility.

Помістимо курсор вибору на модуль, який хочемо сконфігурувати і натискаємо Setup / Виконати. На екрані з'явиться екран конфігурування з переліком доступних, для даного типу параметрів конфігурації і з поточними значеннями кожного з параметрів.

Користувачем повинні бути визначені наступні параметри конфігурації:

- базовий адрес (1-255) - в полі адреси;

- діапазон вхідного сигналу або коефіцієнт підсилення - поле Range;

- формат переданих значень з плаваючою точкою (технічних одиниць) в інженерних одиницях - поле формату;

- установки для аварійного дискретного управління, якщо потрібно використовувати дану функцію - поле Alarm. (Установка верхньої і нижньої межі аварійного управління - поле межі тривог.).

Параметри опцій Контрольна сума (контрольна сума) і швидкість передачі даних (швидкість передачі) можуть бути змінені тільки за умови установки модуля в стан INIT.

Після виконання всіх необхідних змін в конфігурації модуля для пересилки даних конфігурації в модуль і їх активізації необхідно натиснути кнопку «RUN».

Для вирішення завдання необхідно використовувати програмний емулятор сигналів «Advantech DEMO I / O» і блок аналогового вводу для збору вимірювальної інформації з одного з каналів програмного емулятора і її графічного відображення у вікні екранної форми на цифровому індикаторі і графіку залежності значення від часу.

3.4 Синтез САК

Системи управління можуть містити ланки, в яких залежність між вхідною і вихідною величинами має вигляд

де - постійна величина, яка ще називається часом запізнення.

Такі ланки називають ланками запізнення, так як вони відтворюють зміни вхідної величини без відхилень, але з деяким постійним запізненням .

Передаточна функція ланки запізнення

Системи управління, які містять хоча б одну ланку запізнення, називаються системами з запізненнями. Структурна схема розроблюваної системи містить три ланки запізнення.

Розглядаючи елементи системи як систему управління, можна виділити наступні ланки: Wпок(S) - передавальна функція ланки запізнення, яка відповідає за час на покажчиках, Wацп(S) - передавальна функція ланки запізнення, яка відповідає за час, який витрачається на аналого-цифрове перетворення, Wпо(S) - передавальна функція ланки запізнення, яка відповідає за час роботи програмного забезпечення.

Кожна з ланок вносить у загальну передавальну функцію системи запізнення відповідно до вирішуваних задач.

Підчас проведення експериментальних досліджень системи було отримано такі дані:

ланка запізнення покажчика - =0,04 с.;

ланка запізнення АЦП - =0,03 с.;

ланка запізнення ПО - =0,06 с.

Тобто загальне запізнення роботи системи дорівнює: =0,13 с.

Замкнута система називається багатоконтурною(рис.3.12), якщо вона окрім головного зворотного зв'язку містить паралельні або місцеві зворотні зв'язки.

Рисунок 3.12 - Багатокантурна система

Розімкнена система управління - система управління без зворотного зв'язку:

Перевіримо систему на стійкість, тобто отримаємо графік перехідного процесу (рис. 3.13):

Рисунок 3.13 - Перехідний процес САУ

Із отриманого рисунка можна визначити час регулювання та час перерегулювання.

Час регулювання - час, після закінчення якого відхилення характеристики h(t) від сталого значення h(?) стає і остається менше зони нечутливості системи д = (0,01ч0,05)h(?). Цей показник характеризує швидкість протікання перехідного процесу

Час регулювання:

Перерегулювання у визначається максимальним відхиленням керованої величини від її сталого значення h(?), вираженому у % до h(?).

Час перерегулювання:

Досить важливу роль при виборі системи має такий параметр, як надійність. Надійність - властивість об'єкта зберігати в часі у встановлених межах значення всіх параметрів, що характеризують здатність виконувати необхідні функції в заданих режимах і умов застосування, технічного обслуговування, зберігання і транспортування. Кількісно, надійність обладнання є величина, зворотна інтенсивності відмов на заданому інтервалі часу.

Графік надійності та інтенсивності відмов автоматизованої системи тестування приведено на рис. 3.14.

Рисунок 3.14 - Графік надійності та інтенсивності відмов

Швидкодія - середньостатистична кількість операцій, які виконуються системою за певний проміжок часу. Даний параметр являється одним з найважливіших, так як при низькій швидкодії система може не встигати за обробкою інформації і таким чином ми отримаємо неправдиві дані. Точність - ступінь відповідності даних вимірювання з істинним значення вимірюваної величини.

Графік точність та швидкодії автоматизованої системи зображено на рис. 3.15.

Рисунок 3.15 - Графік точності та швидкодії

Із графіків 3.14 та 3.15 можна зрозуміти що показники швидкодії, точності та надійності з часом зменшуються, а інтенсивність відмов навпаки збільшується. Це може призвести до неточних показань під час експлуатації.

4. БЕЗПЕКА ЖИТТЯ ТА ДІЯЛЬНОСТІ ЛЮДИНИ

4.1 Основні поняття

Безпека життя та діяльності (БЖД) - це галузь знання та науково-практична діяльність, спрямована на вивчення загальних закономірностей виникнення небезпек, їхніх властивостей, наслідків їхнього впливу на організм людини, основ захисту здоров'я та життя людини і середовища її проживання від небезпек, а також на розробку і реалізацію відповідних засобів та заходів щодо створення і підтримки здорових та безпечних умов життя і діяльності людини як у повсякденних умовах побуту та виробництва, так і в умовах надзвичайних ситуацій[15].

4.2 Правила користування електроприладами

До основних правил користування електроприладами відносяться:

виходячи з помешкання, перевірити чи всі електроприлади вимкненні з електромережі;

не можна торкатись обірваних дротів та кабелів;

не можна використовувати зіпсовані електроприлади;

не допускається користуватися електроприладами з порушенням правил користування, зазначених в інструкціях;

не можна вмикати в електромережу велику кількість побутових електроприладів, тому що це призводить до перевантаження домашньої мережі і її відключення від зовнішньої мережі;

забороняється торкатися голою рукою ламп, проводів, вимикачів, споживачів електроенергії при знаходженні у воді (наприклад, у ванні) або дотикатися їх мокрою рукою, стоячи босому на вологій підлозі; якщо в руці знаходиться електрична лампа, праска або інший електричний прилад, ввімкнений в електричну мережу, не дозволяється одночасно торкатися елементів (труб, кранів) водопроводу, каналізації і центрального опалення;

4.3 Перша допомога при електротравмах

Ураження складається із загального впливу струму на організм і з його місцевої дії, що виражається в опіку. Звичайно опіки при ураженні струмом не дуже великі, але глибокі та важкі.

Перша допомога полягає у звільненні потерпілого від джерела струму або шляхом знеструмлення ланцюга (вимикання рубильника, викручування запобіжників, перерізання проводу -- інструмент повинен бути ізольований, рятівник -- у гумовому взутті чи стояти на ізолюючому матеріалі), або відтягання проводу від постраждалого (сухою палицею, рукою, закутаною щільним шаром сухого одягу). Поки потерпілий не відсунутий від джерела струму, він сам є джерелом струму для тих, хто надає допомогу!

Після цього треба приступити до штучного дихання і непрямого масажу серця, розстебнувши попередньо весь одяг, що стискує. Лише після оживлення приступають до перев'язки обпечених місць.

4.4 Заходи щодо запобігання електрошоку

В електроустановках напругою до 1000 В застосування ізольованих проводів вже забезпечує достатній захист від напруги при дотику до них. Ізольовані проводи знаходяться під напругою вище 1000 В, не менш небезпечні, ніж неізольовані, так як пошкодження ізоляції зазвичай залишаються непоміченими, якщо провід підвішений на ізоляторах.

Щоб виключити можливість дотику або небезпечного наближення до ізольованих струмовідних частин, необхідно забезпечити їх недоступність допомогою огорожі, блокувань і розташування струмоведучих частин на недоступною висоті або в недоступному місці. Розташування струмоведучих частин на недоступною висоті або в недоступному місці дозволяє забезпечити безпеку без огороджень. При цьому слід враховувати можливість випадкового дотику до струмоведучих частин за допомогою довгих предметів, які людина може тримати в руках. Якщо до струмоведучих частин, розташованих на висоті, можливо дотик з місць, рідко відвідуваних людьми (дахів, майданчиків і т.п.), у цих місцях повинні бути встановлені огорожі або прийняті інші заходи безпеки.

ВИСНОВКИ

У випускній кваліфікаційній роботі бакалавра була проведена розробка АРМ для автоматизованого управління системою тестування працездатності радіоелектронних приладів за допомогою автоматизованого стенда для тестування УТРП - 700.

Автоматизований стенд тестування працездатності радіоелектронних приладів представляє собою пристрій управління призначений для контролю, тестування та індикації (сигналізації) стану основних параметрів та механізмів радіоелектронних пристроїв автоматизованої системи.

Проведено аналіз вже існуючих конструкцій. В даний час всі вироби подібного типу проектуються приблизно за одним і тим же принципом і не сильно різняться. Основні відмінності спостерігаються в дизайні приладу і в наборі органів управління.

Були розглянуті умови експлуатації пристрою управління автоматизованої системи тестування, сформульовано технічне завдання.

Розроблена структурна схема, функціональна схема та алгоритм для автоматизованого управління системою тестування.

За допомогою SCADA системи GENIE 3.0 було розроблено АРМ для автоматизованого управління процесом тестування. Розроблений графічний інтерфейс здатен задавати початкові умови тестування та візуалізувати отримані данні у вигляді таблиць та графіків.

Був проведено синтез САУ, у результаті чого було розраховано загальний час ланки запізнення системи, та отримано графіки передавальної функції, надійності, інтенсивності відмов, швидкодії та точності системи.

У розділі безпеки життя і діяльності людини були розглянуті питання правила користування електроприладами, заходи щодо запобігання електрошоку, перша допомога при електротравмах.

У результаті проведеної роботи було розроблено структурна схема, функціональна схема, алгоритм для автоматизованого управління системою тестування та АРМ автоматизованого управління системою тестування радіоелектронних приладів.

ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ

1. Методичні вказівки до випускної кваліфікаційної роботи рівня «Бакалавр» для студентів усіх форм навчання напряму 6.050202-Автоматизація та комп'ютерно-інтегровані технології / Упроряд. І.Ш. Невлюдов, О.В. Токарєва. - Харків: ХНУРЕ. - 2011.

2. Князєв А.Д. Конструювання радіоелектронної та електронно-обчислювальної апаратури [Текст]: навчальний посибнік / А.Д. Князєв, Л.Н. Кечіев, Б.В. Петров. - М.: Радіо і зв'язок, 1999.- 224 с. - ISBN 5-256-00361-5.

3. Белинский В.Т. Практичний посібник з навчального конструювання РЕА [Текст]: навчальний посибнік / В.Т. Белинский, В.П. Гоньдюл. - Киев.: Вища школа, 2002 - 492 с.

4. Булевский П.И. Технологія радіоелектронного апаратобудування [Текст]: навчальний посібник для студентів вищіх навчальних закладів / П.И. Буловский, В.М. Миронов - М., Энергия, 2001. - 344 с.

5. Состав и структура систем управления [Электронный ресурс] / Автор - Filon - http://hit.kharkov.ua/productoins/access_control_systems/skud-kronverk/structure - Заголовок з екрану.

6. Невлюдов І.Ш. Основи виробництва електронних апаратів [Текст]: підручник для студентів вищих навчальних закладів / І.Ш. Невлюдов. - Х.: Компания СМІТ, 2006. - 590 с. - ISBN 966-8530-24-1.

7. GENIE 3.0 [Текст] / И.Е. Ануфриев, А.Б. Смирнов, Е.Н. Смирнова - Санкт-Петербург, «БХВ-Петербург», 2005р. - 1104 с.

8. Невлюдов І.Ш. Основи виробництва електронних апаратів. Типові задачі [Текст]: навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів, які навч. за напр. "Радіоелектронні апарати" / І.Ш. Невлюдов. - Х.: Компания СМІТ, 2009.-400 с. - ISBN 978-966-2028-21-8

9. Цифровая обработка сигналов Практический подход, второе издание [Текст] / Е. Айфичер, Б. Джервис, перевод с английского И.Ю. Дорошенко, под редакцией А.В.Назаренко - Москва-Санкт-Петербург-Киев, Издательский дом «Вильямс», 2004р. - 989с.

10. Волянска Я.Б. Електричні схеми. Правила їх виконання та оформлення [Текст]: методичні вказівки / Я.Б. Волянська; Нац. ун-т ім. Макарова. - Миколаїв: [НУК], 2008. - 148 с.

11. Четвертков І.І. Резистори. Довідник [Текст]: навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів / І.І. Четвертков, В.М, Терехов - М.: Радіо і зв'язок, 2001. - 528с.

12. Дяконов М.Н. Довідник з електролітичних конденсаторів [Текст] / М.Н. Дяконов- М.:АФРА-М, 1993.-576 с.

13. Москатов Е.А. Довідник по радіоелектронним пристроюм [Текст] / Е.А. Москатов - Таганрог: АЛЬФА, 2005 - 319с.

14. Якубовский С.В. Аналогові і цифрові інтегральні мікросхеми [Текст]: навчальний посибнік / С.В. Якубовский. - М.: Радіо і зв'язок, 2001.- 224 с.

15. Кукін П.П. Безпека життєдіяльності. [Текст]: навчальний посібник - вид. 2 випр. і доп. / П.П. Кукін:. - М.: Вища школа, 2001. - 319 с.

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

  • Основні вимоги до конструкції пристрою автоматизованої системи управління (АСУ) тестування працездатності. Компонування і аналіз умов експлуатації пристрою АСУ тестування працездатності. Розрахунок основних вузлів, надійності і теплового режиму пристрою.

    курсовая работа [408,9 K], добавлен 08.03.2012

  • Основні переваги систем відеоспостереження перед іншими засобами безпеки. Обгрунтування вибору Trace Mode. Розробка загальної структури керування. Послідовність дій по реалізації. Тестування програмного забезпечення автоматичної системи управління.

    курсовая работа [1,9 M], добавлен 05.02.2015

  • Розробка та формалізація алгоритму управління вузлом виготовлення глиняного брусу на базі RS-тригерної моделі. Структурна та принципова схеми системи управління, її конструктивне оформлення. Реалізація системи на дискретних логічних елементах серії К555.

    курсовая работа [711,2 K], добавлен 30.09.2011

  • Аналогові та цифрові системи відеоспостереження. Розробка програмної системи АСУ. Обгрунтування вибору Trace Mode. Розробка загальної структури керування. Загальні визначення, послідовність дій по реалізації. Тестування програмного забезпечення АСУ.

    курсовая работа [1,5 M], добавлен 06.11.2016

  • Складання логічної схеми алгоритмів при проектуванні системи управління агрегатом, формування мікрокоманд, що включають логічні та функціональні оператори. Розробка структурної та принципової схеми системи управління, її конструктивне оформлення.

    курсовая работа [1,0 M], добавлен 28.09.2011

  • Розробка мікропроцесорної системи управління роботом з контролем переміщення на базі мікроконтролера AT89C51. Розробка і опис структурної схеми мікропроцесорної системи. Відстань між світлодіодом і фототранзистором. Розробка алгоритмів програми.

    курсовая работа [2,3 M], добавлен 13.04.2013

  • Класифікація частотнопараметрованих пристроїв, які застосовуються на автомобілі. Послідовність виконання їх перевірки та діагностування. Схеми підключень щодо перевірки електронних пристроїв та блоків керування. Тестування реле блокування стартера.

    контрольная работа [64,8 K], добавлен 27.09.2010

  • Функціональні тести системи передачі – задача трасування маршруту і методи аналізу трас. Організація трасування маршруту. Аналіз повідомлень про несправності – принципи логічного тестування, стресовий аналіз. Трасування параметрів заголовків рівнів.

    реферат [1,2 M], добавлен 19.02.2011

  • Аналіз існуючих засобів автоматизації швидкості двигуна прокатного стану як об'єкту автоматичного управління. Налаштування контурів за допомогою пакету прикладних програм VisSim 3.0 та Program CC 5.0. Дослідження стійкості моделі системи управління.

    дипломная работа [3,2 M], добавлен 16.01.2012

  • Розробка інформаційної прецизійної системи управління для вивчення деформаційних властивостей гірських порід неправильної форми з використанням стандартного пресового устаткування. Технічні характеристики магнітострикційних датчиків лінійних переміщень.

    курсовая работа [1,5 M], добавлен 11.09.2014

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.