Указом Президента України від 28 жовтня 1992 року "Про Товариство Червоного Хреста України" Товариство Червоного Хреста України офіційно визнане єдиним національним Товариством [55]. Товариство керується в своїй діяльності Конституцією України, чинним законодавством України та Статутом Товариства Червоного Хреста України [53].

Товариство Червоного Хреста України є юридичною особою з необмеженим часом діяльності. Має відокремлене майно, самосійний баланс, рахунки (в тому числі валютні) в установах банків, бланки, штампи, печатки з зображенням червоного хреста, символіку та іншу атрибутику, зразки яких затверджуються Президією Правління Товариства. Символіка реєструється у встановленому порядку.

Керівництво Товариства та Національний комітет знаходяться в столиці України місті Києві за адресою: 01004, Україна, м. Київ, вул. Пушкінська, 30.

Товариство за своєю структурою відповідає адміністративно-територіальній ознаці та поділу і складається з організацій: організація Автономної Республіки Крим Товариства Червоного Хреста України; Вінницька обласна організація Товариства Червоного Хреста України; Волинська обласна організація Товариства Червоного Хреста України; Дніпропетровська обласна організація Товариства Червоного Хреста України; Донецька обласна організація Товариства Червоного Хреста України; Житомирська обласна організація Товариства Червоного Хреста України; Закарпатська обласна організація Товариства Червоного Хреста України; Запорізька обласна організація Товариства Червоного Хреста України; Івано-Франківська обласна організація Товариства Червоного Хреста України; Кіровоградська обласна організація Товариства Червоного Хреста України; Київська обласна організація Товариства Червоного Хреста України; Львівська обласна організація Товариства Червоного Хреста України; Луганська обласна організація Товариства Червоного Хреста України; Миколаївська обласна організація Товариства Червоного Хреста України; Одеська обласна організація Товариства Червоного Хреста України; Полтавська обласна організація Товариства Червоного Хреста України; Рівненська обласна організація Товариства Червоного Хреста України; Сумська обласна організація Товариства Червоного Хреста України; Тернопільська обласна організація Товариства Червоного Хреста України; Харківська обласна організація Товариства Червоного Хреста України; Херсонська обласна організація Товариства Червоного Хреста України; Хмельницька обласна організація Товариства Червоного Хреста України; Черкаська обласна організація Товариства Червоного Хреста України; Чернігівська обласна організація Товариства Червоного Хреста України; Київська міська організація Товариства червоного Хреста України; Севастопольська міська організація Товариства Червоного Хреста України.

Організація Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міська складаються з міських, районних та міськрайонних організацій за адміністративно-територіальною ознакою та поділом.

Міські, районні та міськрайонні організації Товариства об`єднують первинні організації. В основі перебудови первинної організації лежить територіальна ознака за місцем проживання чи роботи членів Товариства.

В Хмельницькій області діють: 23 районі та міські організації Товариства Червоного Хреста, 123 працівники патронажної служби; 1954 голови первинних осередків; понад 1 тис. волонтерів.

Вищими керівними органами організацій Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських, міськрайонних, міських та районних організацій Товариства є конференції, які скликаються один раз на 5 років, а первинних - загальні збори, які скликаються один раз на 5 років.

Конференція обирає членів правління організації та ревізійну комісію у кількості і складі, що визначаються конференцією.

Правління організації на своєму засіданні з числа членів правління обирає голову, заступників голови організації з правом переобирання членів президії правління та бюро президії правління; вводить до свого складу нових членів правління та бюро президії правління замість вибулих; для виконання поточної роботи своїм рішенням створює виконавчий невиборний орган - комітет, підзвітний правлінню, президії, бюро президії правління, який очолює виконавчий директор, що призначається та звільняється з посади рішенням правління за пропозицією голови організації.

У первинній організації з числом членів Товариства менше як 100 чоловік рішенням президії правління районної, міської та міськрайонної організації визначається уповноважений первинної організації.

У первинній організації з числом членів Товариства від 100 до 300 чоловік проводяться загальні збори, на яких обираються голова та ревізор первинної організації.

Голова та уповноважений первинної організації за своїм статусом представляють свої організації на районній, міській та міськрайонній конференції як делегати.

У первинній організації з числом членів Товариства понад 300 чоловік проводиться конференція, яка обирає правління та ревізійну комісію первинної організації, а також делегатів на міськрайонну, міську або районну конференцію у кількості і складі, що визначаються правлінням вищестоящої організації.

Правління обирає голову первинної організації на 5 років.

Всі організації Товариства вирішують питання внутрішньої діяльності, визначаючи напрями роботи відповідно до Статуту Товариства та положень про них, розроблених відповідно до рекомендацій Правління Товариства з урахуванням місцевих умов, проводять звіти і вибори, формують статутні органи.

Рішення нижчою за рангом організації, прийняте з перевищенням свої повноважень, або якщо воно суперечить Статуту та іншим нормативним актам, що регулюють діяльність Товариства, відміняється вищестоящою організацією.

Для набуття юридичного статусу організації Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські підлягають реєстрації у відповідних державних органах на підставі Статуту Товариства і положення про них.

Статут є основним документом, що регламентує діяльність товариства. Розроблений відповідно до Статуту Міжнародного Руху Червоного Хреста і Червоного Півмісяця, Статуту Міжнародної Федерації Товариств Червоного Хреста і Червоного Півмісяця, а також основоположних принципів Міжнародного Руху Червоного Хреста і Червоного Півмісяця.

Членом Товариства може бути кожен громадянин України, іноземний громадянин, а також особа без громадянства, які визнають Статут Товариства і сплачують вступні та щорічні членські внески.

Членство у Товаристві відкрите без обмеження віку для всіх незалежно від національних, расових, класових, релігійних ознак або ідеологічних переконань.

Прийом у члени Товариства здійснюється на підставі заяви фізичної особи.

Колективними членами Товариства можуть бути трудові колективи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності і господарювання, громадські організації на підставі рішень колегіальних органів, які вносять щорічні внески та визнають Статут Товариства. Колективні члени беруть участь у діяльності Товариства через своїх представників і мають рівні права та обов'язки з індивідуальними членами.

Почесними членами Товариства можуть бути громадяни України, а також громадяни інших країн, які мають особливі заслуги перед Товариством у сфері милосердя, благодійній чи іншій діяльності в інтересах Червоного Хреста. Рішення про визнання громадянина почесним членом Товариства приймається правлінням Товариства за поданням Президії правління Товариства та за поданням президій правлінь організації Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських організацій Товариства.

З числа почесних членів Товариства Правління Товариства обирає Патрона, який постійно підтримує розвиток Товариства, підвищує його авторитет в країні та за її межами.

Правління Товариства має право позбавити Патрона його звання за неблагопристойні справи, компрометацію принципів Міжнародного Руху, недодержання його основоположних принципів, а також у разі недостатнього представництва інтересів Товариства.

Вибуття з членів Товариства здійснюється за рішенням первинної організації за бажанням члена Товариства на підставі заяви.

Членство припиняється: через 12 місяців, якщо не поновлюється сплата членських внесків; у зв'язку із смертю фізичної особи.

Міська, районна та міськрайонна організація Товариства може виключити будь-яку особу з членів Товариства за скоєння дій, несумісних з основоположними принципами Міжнародного Руху та цим Статутом. Це рішення може бути оскаржене до вищестоящої організації. Рішення про виключення з членів Товариства, прийняте Президією Правління Товариства, є остаточним.

Член Товариства має право:

обирати і бути обраним до керівних органів Товариства;

обговорювати на загальних зборах, конференціях, з'їздах, у засобах масової інформації питання життя та діяльності Товариства;

особисто брати участь у загальних зборах, засіданнях правлінь та президій правлінь організацій Товариства при обговоренні його діяльності або поведінки;

звертатися із заявами та пропозиціями до будь-якого керівного органу Товариства, одержувати інформацію про його роботу та давати їй оцінку;

вийти з Товариства на підставі заяви індивідуального члена та рішення зборів колективу підприємства, установи, організації - колективного члена.

Член Товариства зобов'язаний:

виконувати вимоги Статуту Товариства;

щорічно сплачувати членські внески;

дотримуватись і пропагувати основоположні принципи Міжнародного Руху, мету і завдання Товариства, діяльність його організацій;

сприяти виконанню рішень керівних органів Товариства;

брати участь у гуманітарних, благодійних, милосердних акціях;

піклуватися про громадян, які потребують необхідної допомоги, захищати їх здоров'я та гідність;

виконувати покладені на нього громадські обов'язки.

Вищим керівним органом Товариства є з'їзд, він уособлює Товариство в цілому, організації якого представляють делегатів з'їзду.

Делегати з'їзду обираються на звітно-виборних конференціях організацій Товариства з числа членів правління, голів та активістів організацій Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських.

Представництво визначається залежно від кількості членів Товариства в організаціях Автономної Республіки Крим, обласних, Київській та Севастопольській міських.

Кількість делегатів визначається Правлінням Товариства за рік до з'їзду.

Кожний делегат має один голос. Рішення з'їзду є обов'язковим для всіх організацій Товариства.

З'їзд Товариства:

затверджує Статут Товариства, вносить до нього зміни та доповнення, заслуховує звіти Президента про діяльність Товариства та ревізійної комісії Товариства, дає оцінку їхньої діяльності;

обирає на 5-річний термін Президента Товариства з правом переобрання, членів Правління Товариства і ревізійну комісію Товариства у кількості і складі, що визначаються з'їздом. Форма голосування відкрита (при наявності кворуму, який має складати більше 50% обраних делегатів), простою більшістю голосів тих, які присутні і беруть участь у голосуванні;

реалізує право власності на майно та кошти Товариства;

приймає рішення щодо припинення діяльності (реорганізації чи ліквідації) Товариства.

Черговий з'їзд скликається Правлінням Товариства один раз на 5 років.

Позачерговий з'їзд скликається за ініціативою Президента Товариства, за рішенням Правління Товариства або на вимогу не менш як 1/3 організацій, які об'єднує Товариство.

У період між з'їздами діяльністю Товариства керує Президент Товариства, Правління Товариства і Президія Правління Товариства.

Президент є вищою посадовою особою Товариства, керує роботою Товариства, Правління, Президії і Бюро Президії Правління Товариства.

За посадою Президент Товариства входить до складу Правління Товариства.

Президент Товариства:

звітує перед з'їздом Товариства,

скликає засідання Президії Правління Товариства;

ініціює скликання позачергового з'їзду та засідання Правління Товариства;

затверджує положення та інструкції, які необхідні для впровадження в життя цього Статуту, і вносить в них поправки;

координує діяльність керівних органів Товариства;

представляє і реалізує інтереси Товариства у державних органах та громадських організаціях України, Міжнародному Русі, національних Товариствах Червоного Хреста або Червоного Півмісяця інших держав, в інших міжнародних організаціях;

пропонує Правлінню Товариства кандидатуру для обрання віце-президента, який виконує свої функції на громадських засадах;

пропонує Правлінню Товариства для призначення кандидатуру виконавчого директора Національного комітету Товариства, вносить пропозицію про звільнення його з посади.

підписує договори, зобов'язання, доручення, фінансові та інші юридичні документи від імені Товариства;

виконує інші повноваження, покладені на нього рішеннями з'їздів.

Президент Товариства частину своїх повноважень може делегувати Віце-президенту.

На час відсутності Президента Товариства його обов'язки виконує Віце-президент.

Якщо Президент Товариства не спроможний виконувати свої обов'язки, то його обов'язки виконує Віце-президент до скликання позачергового з'їзду.

Президент Товариства має право вето у випадку, якщо рішення Правління або Президії Правління Товариства суперечать його рішенню.

Для вирішення розбіжностей з Правлінням або з Президією Правління Товариства Президент Товариства зобов'язаний скликати позачерговий з'їзд або позачергове засідання Правління Товариства, рішення яких остаточне і підлягає виконанню.

Правління Товариства є вищим керівним органом в період між з'їздами.

До складу Правління Товариства входять:

Президент Товариства;

голова фінансової комісії;

члени, які обрані з'їздом;

голови організацій Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських;

представники інших організацій.

Кількість членів Правління Товариства визначається з'їздом Товариства в межах 60-90 осіб.

Правління Товариства на своєму засіданні, за пропозицією Президента Товариства, з числа членів Правління Товариства обирає на 5-річний термін Віце-президента Товариства та членів Президії Правління Товариства. Форма голосування відкрита (при наявності кворуму, що складає не менш як 50% його членів), простою більшістю голосів тих, які присутні і беруть участь у голосуванні. Кожний член Правління має один голос. Рішення Президента Товариства та Правління Товариства є обов'язковими для всіх організацій Товариства.

Правління Товариства:

затверджує при необхідності громадські комісії Товариства за напрямами його діяльності; вносить зміни в їх кількісний та персональний склад;

організовує виконання рішень з'їзду Товариства;

розглядає і затверджує план розвитку Товариства та його бюджет;

встановлює порядок і розмір щомісячних відрахувань коштів (або членських внесків) організаціями Товариства;

обговорює та затверджує звіти про роботу Президії Правління Товариства;

розглядає питання, пов'язані з діяльністю Товариства, приймає відповідні постанови, забезпечує їх виконання;

приймає рішення про скликання з'їздів;

вносить зміни в кількісний та персональний склад Правління та Президії Правління Товариства (вводить до складу нових членів замість вибулих);

ратифікує договори з національними Товариствами та міжнародними організаціями Червоного Хреста і Червоного Півмісяця;

звітує перед з'їздом Товариства;

приймає рішення про створення, реорганізацію та ліквідацію організацій Товариства, затверджує положення про них;

за пропозицією Президента Товариства призначає на посаду та звільняє з посади виконавчого директора Національного комітету;

приймає рішення про заснування благодійних організацій, про вступ разом з іншими громадськими організаціями в спілки (асоціації тощо).

Засідання Правління Товариства скликаються за рішенням Президії Правління Товариства не рідше одного разу на рік.

Позачергове засідання Правління Товариства може бути скликане за ініціативою Президента, за рішенням Президії Правління Товариства або на вимогу не менш як 1/3 організацій, які об'єднує Товариство, а також на вимогу ревізійної комісії Товариства.

Для виконання поточної роботи Правління Товариства своїм рішенням створює виконавчий невиборний орган - Національний комітет Товариства, який підзвітний Правлінню Товариства, Президії та Бюро Президії Правління Товариства. Правління Товариства затверджує структуру, бюджет Національного комітету та положення про нього. Керує роботою Національного комітету виконавчий директор.

У період між засіданнями Правління роботою Товариства керує Президія Правління Товариства, до складу якої входять:

Президент;

Віце-президент;

члени, обрані Правлінням Товариства з свого складу терміном на 5 років на умовах ротації 1/4 складу щорічно.

Президія Правління Товариства:

обирає із свого складу Бюро Президії Правління Товариства для розгляду та вирішення питань оперативної діяльності Товариства;

приймає рішення про скликання засідань Правління Товариства;

затверджує плани роботи Президії Правління Товариства;

заслуховує хід виконання організаціями та їх комітетами, підприємствами й установами Товариства рішень з'їзду, Президента Товариства, Правління Товариства та власних постанов;

підводить підсумки роботи організацій, їх комітетів, підприємств та установ Товариства;

розглядає та затверджує документи, пов'язані з фінансовою діяльністю організацій і підприємств Товариства та Товариства в цілому;

приймає рішення про створення госпрозрахункових установ і організацій з правами юридичної особи, засновує підприємства та затверджує їх статути;

затверджує склад делегацій для участі в роботі форумів міжнародних організацій Червоного Хреста і Червоного Півмісяця та для переговорів з національними Товариствами Червоного Хреста або Червоного Півмісяця, заслуховує звіти цих делегацій;

розглядає інші питання, пов'язані з діяльністю Товариства, якщо вони не належать до компетенції з'їзду, Президента або Правління Товариства;

затверджує розмір вступного та членського внесків для членів Товариства.

Засідання Президії Правління Товариства проводяться не рідше одного разу на квартал, засідання Бюро Президії Правління Товариства - в міру необхідності. Бюро Президії підзвітне Президії Правління Товариства.

Президент і Віце-президент Товариства за посадою входять до складу Бюро Президії Правління Товариства.

Виконавчий директор призначається на посаду та звільняється з посади Правлінням Товариства за поданням Президента і є вищою посадовою особою Національного комітету Товариства.

Виконавчий директор:

виконує повноваження, покладені на нього рішеннями Правління, Президії та Бюро Президії Правління Товариства;

затверджує чисельність, визначає систему та форму оплати праці, затверджує штатний розпис Національного комітету, подає за погодженням з Президентом на затвердження Правління Товариства структуру, бюджет Національного комітету відповідно до статутних завдань Товариства та положення про нього;

затверджує плани роботи, розглядає та затверджує документи, пов'язані з фінансовою діяльністю Національного комітету Товариства;

звітує про роботу Національного комітету Товариства перед Президентом, Правлінням, Президією та Бюро Президії Правління Товариства;

після узгодження з Президентом кандидатур призначає на посади та звільняє з посад в установленому порядку заступників виконавчого директора та штатних працівників Національного комітету;

підписує договори, зобов'язання, доручення, фінансові та інші юридичні документи від імені Національного комітету;

бере участь у засіданнях Правління, Президії та Бюро Президії Правління Товариства з правом дорадчого голосу.

На з'їзді Товариства відкритим голосуванням обирається ревізійна комісія Товариства.

Ревізійна комісія із свого складу обирає відкритим голосуванням голову, заступника голови та секретаря комісії.

До складу ревізійної комісії не можуть обиратися Президент, Віце-президент Товариства, штатні працівники Національного комітету Товариства.

Члени ревізійної комісії не можуть бути членами Правління, Президії та Бюро Президії Правління Товариства.

Члени ревізійної комісії можуть брати участь у роботі засідань Правління, Президії та Бюро Президії Правління Товариства з правом дорадчого голосу. Вони мають право вимагати проведення позачергового засідання Правління чи Президії Правління Товариства з питань, що стосуються діяльності комісії.

Ревізійна комісія обирається терміном на 5 років.

Засідання ревізійної комісії проводяться в міру необхідності, але не рідше як раз на рік.

Ревізійна комісія перевіряє та контролює фінансово-господарську діяльність Товариства, звітує про свою роботу на з'їзді Товариства.

Ревізійна комісія Товариства надає методичну допомогу ревізійним комісіям організацій Товариства.

Ревізійна комісія діє на підставі затвердженого з'їздом положення про неї, а також Статуту.

2.2 Основні напрямки і форми соціальної роботи організації Товариство Червоного Хреста України

Основні напрямки діяльності організації Товариства Червоного Хреста України:

- надання медико-соціальної та соціально-побутової допомоги самотнім громадянам похилого віку та інвалідам;

- надання грошової та гуманітарної допомоги малозахищеним верствам населення;

- робота в рамках програми "Протидія поширення ВІЛ/СНІД серед молоді України";

- надання допомоги громадянам, що постраждали при стихійних лихах та техногенних катастрофах;

- участь у реалізації Програми Червоний Хрест проти туберкульозу та СНІДу";

- поширення руху донорів крові та вшанування почесних донорів України;

- участь в реалізації Програми "Протидія торгівлі людьми";

- служба розшуку Червоного Хреста;

- реалізація Проекту "Досліджуючи гуманітарне право";

- залучення молоді до благодійництва, милосердя та соціальних проблем;

- підготовка населення з надання першої допомоги та догляду за хворими в домашніх умовах;

- створення запасів речей першої необхідності на випадок надзвичайних ситуацій;

- проведення благодійних акцій та заходів;

- забезпечення роботи лікарні Червоного Хреста, кімнат і центру медико-соціальної допомоги, пунктів прокату речей догляду за хворими.

Надання медико-соціальної допомоги незахищеним верствам населення (самотнім непрацездатним громадянам похилого віку, ветеранам війни та праці, інвалідам, багатодітним та неповним сім'ям, дітям-сиротам, дітям вулиці, біженцям та ін.) є основною програмою, яку останніми роками розширює Товариство Червоного Хреста України, бо кількість людей цих категорій зростає. Відповідно до виголошеного Президентом України головного завдання, а саме подолання бідності в країні, було проведено розширене засідання президії Товариства і визначено по кожній області, яка допомога їй найбільше потрібна: продуктовими чи промисловими товарами.

Нині в країні існує 450 центрів і кімнат медико-соціальної допомоги населенню, відкритих за сприяння Товариства Червоного Хреста, передусім там, де немає жодних лікарняних закладів, щоб пенсіонери, інваліди, інші незахищені категорії населення мали доступ до первинної ланки медичної допомоги.

Окрім того, за сприяння Товариства із 1990 року в Житомирській, Рівненській, а з серпня 2010 року - у Волинській областях функціонують мобільні діагностичні лабораторії з УЗ-досліджень щитоподібної залози. На Закарпатті, у Хмельницькій, Тернопільській та Чернігівській областях України працюють чотири лікарні Червоного Хреста, де обслуговують передусім нужденних і стражденних. Досвід останніх років свідчить, що коли в Україні з різних причин закривають дільничні лікарні, то керівники охорони здоров'я передусім пропонують відкривати на їх місці медико-соціальні заклади Товариства Червоного Хреста. По Україні відкрито понад 900 пунктів першої допомоги в сільській місцевості, де є близько 400 пунктів прокату потрібних речей (наприклад, візки для інвалідів, милиці), а також безкоштовні пункти роздачі одягу та взуття [5].

За останні п'ятнадцять років практично не було випадку, щоб Товариство Червоного Хреста не підтримало нужденних, мігрантів тощо. Сьогодні у складі Товариства працює 3 тисячі 200 патронажних сестер милосердя, які надають допомогу незахищеним верствам населення вдома. Ведеться облік людей, які конче потребують нашої допомоги. Нині на обліку перебуває близько 400 тисяч нужденних, серед яких 40-50 тисяч - прикуті до ліжка.

Гуманітарна допомога від Червоного Хреста здійснюється також шляхом переказу коштів як у постраждалі регіони, так і конкретним громадянам.

З 1991 року і понині за сприяння Червоного Хреста триває реалізація Міжнародної чорнобильської програми гуманітарної допомоги в трьох постраждалих від аварії на ЧАЕС областях, вартість якої щорічно становить 600 тисяч гривень. Загалом за весь період після аварії для допомоги постраждалим Товариство, за підтримки Міжнародної федерації Товариств Червоного Хреста і Червоного Півмісяця, залучило понад 35 млн доларів CША. Нещодавно до України з візитом приїжджав президент МФТЧХ/ЧП Тадатеру Коное, за сприяння якого протягом усіх цих років Японський Червоний Хрест є постійним донором Міжнародної чорнобильської програми [5].

Протягом 1999-2001 рр. також за сприяння Міжнародної федерації Товариств Червоного Хреста і Червоного Півмісяця виконувалася довгострокова гуманітарна програма боротьби з туберкульозом, ВІЛ/СНІДом, іншими хворобами, що передаються статевим шляхом. Загальні витрати на цю програму становили понад 20 млн. грн. Понад 20 років діє спільна з Міжнародною Федерацією програма лікування в клініках Люксембурга українських дітей із хірургічними вадами серця. Протягом усього цього періоду на програму витрачено близько 30 млн. гривень, а на оснащення сучасною апаратурою Львівського центру дитячої серцево-судинної хірургії і на підготовку дитячих кардіохірургів у європейських клініках витрачено 2 млн. грн. Гуманітарна допомога населенню Закарпатської області, яке постраждало в 1999-2001 роках від повені, становить понад 10 млн. грн. позабюджетних коштів. Щорічно конкретну адресну допомогу отримують в середньому 350-360 тисяч людей. Звісно, це не весь перелік гуманітарної допомоги здійснюваної Товариством Червоного Хреста [67].

На сьогоднішній день уряди багатьох країн пов'язують свої надії у розв'язанні різних питань із Червоним Хрестом, який, використовуючи свою унікальну позицію нейтральності, неупередженості та незалежної організації, стає на захист найбільш незахищених прошарків населення, незалежно від їх віросповідання, кольору шкіри, місця проживання тощо.

Діяльність Червоного Хреста передусім спрямована на гуманне ставлення до людини, хоч де б вона перебувала. Саме Червоний Хрест був ініціатором Женевських Конвенцій і додаткових протоколів до них, які вважають основним інструментом міжнародного гуманітарного права. Ці документи ратифіковані і нашою державою і є обов'язковими до виконання. Наша організація є символом захисту і порятунку в гарячих точках планети, під час катастроф і конфліктів. Адже ключовими засадами міжнародного гуманітарного права є захист життя та гідності людини, не використовувати зброю масового знищення, щоб не заподіяти шкоди цивільному населенню та не спричинити додаткових страждань людям чи руйнувань споруд тощо.

Роботи у Червоного Хреста чимало сьогодні і ще більше буде завтра. Зокрема, збільшується міграція населення, бо люди шукають безпечних місць, щоб вижити; більше стає самотніх і бідних, хворих і голодних тощо. Місія спрямована на гуманізацію суспільства, яка здійснюється через конкретну щоденну діяльність. Вдосконалюється робота в кожній обласній і районній організації Товариства Червоного Хреста на випадок надзвичайних ситуацій; ведеться розшук людей, які пропали безвісти під час бойових дій, міграції; готуються волонтери. Активно реагується на все, що відбувається у світі, адже в статуті Міжнародної федерації записано про взаємодопомогу під час надзвичайних ситуацій усіх Товариств, для яких кордони не мають значення [12].

Товариство послідовно реалізує комплексні гуманітарні програми, спрямовані на вдосконалення надання допомоги. Найзначніші з них - "Громадськість проти туберкульозу і СНІДу", надання першої допомоги населенню, підтримка потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи, від стихійних лих та природних катаклізмів. Докладається чимало зусиль для створення медико-соціальних центрів і кімнат, лікарень Червоного Хреста, банків одягу.

За 2010 рік було реалізовано 20 програм і проектів. Серед них - міжнародні: "Досліджуючи гуманітарне право", "Медичний догляд вдома ВІЛ-інфікованих і хворих на СНІД", "Підготовка до пандемії людського грипу" тощо. У рамках цих програм соціальну та гуманітарну допомогу у вигляді продуктових і санітарно-гігієнічних наборів, одягу, взуття, ліків, тощо, медичні послуги отримали понад 50 тис. осіб з числа соціально-вразливих категорій та груп ризику, хворі на СНІД, туберкульоз, ВІЛ-інфіковані, біженці, споживачі ін'єкційних наркотиків.

Реалізуючи програму "Служба катастроф Червоного Хреста" надано допомогу коштами, харчовими продуктами, ліками, одягом, білизною, тощо населенню регіонів, яке постраждало від надзвичайної ситуації або стихійного лиха на 1 млн. 211 тис. грн. (Гаїті, Івано-Франківськ, Чернівці, Волинь, Дніпропетровськ).

За програмою "Донорство" проводилася медико-соціальна підтримка колишніх донорів і вшанування почесних донорів України. Наприклад, Київською міською станцією переливання крові у медико-соціальних центрах Деснянської, Дарницької, Шевченківської районних організацій Червоного Хреста організовано заходи, на яких здано мешканцями майже 200 л крові [68].

У кожному регіоні є штатні співробітники, які займаються організацією медичної допомоги населенню та питаннями соціального захисту людей похилого віку й інвалідів.

Активно залучаються студенти і школярі до волонтерської та червонохрестної діяльності.

В Хмельницькій області діють: 23 районі та міські організації Товариства Червоного Хреста, 123 працівники патронажної служби; 1954 голови первинних осередків; понад 1 тис. волонтерів [20].

З метою привернення уваги суспільства до проблем найбільш соціально незахищених верств населення, поліпшення умов їх життя шляхом надання цій категорії громадян адресної матеріальної та натуральної допомоги, у зв'язку з проголошенням 2011 року Міжнародним роком волонтера з 4 квітня по 4 травня 2011 року в Україні проводиться Всеукраїнський місячник Червоного Хреста під гаслом "Відкрий волонтера в собі" [68].

Доброчинна акція Товариства Українського Червоного Хреста направлена на:

- розширення та вдосконалення патронажної служби сестер милосердя Червоного Хреста, які обслуговують одиноких людей похилого віку;

- розширення мережі медико-соціальних центрів та кімнат;

- створення банків одягу та пунктів прокату;

- допомогти потерпілим під час надзвичайних ситуацій;

- допомогти одиноким похилого віку, хворим на туберкульоз та СНІД, протитуберкульозним та пеніціарним закладам, дітям-сиротам;

- забезпечення матеріальної бази, навчання населення з питань першої допомоги на випадок надзвичайних ситуацій.

Матеріали, що надійшли з регіональних комітетів Товариства, свідчать: місячник у більшості організацій досяг поставленої мети. Він надав співпраці з держадміністраціями, засобами масової інформації, громадськими, релігійними, молодіжними організаціями, благодійними фондами, комерційними структурами нового імпульсу, допоміг налагодити зв'язки з банками, компаніями і фірмами.

Проведення доброчинних ярмарків і концертів, аукціонів, молодіжних оглядів-конкурсів, інших масових заходів дало змогу зібрати пожертв у грошовому і натуральному вигляді на суму близько 2,5 мільйона гривень, які підуть на фінансування гуманітарних програм Товариства, розвиток служби милосердя, допомогу потерпілим від стихійних лих, підтримку хворих на туберкульоз і СНІД, мігрантів, дітей вулиці, поширення знань з міжнародного гуманітарного права тощо.

Найактивніше проводилася робота в Черкаській області, де зібрано пожертв на загальну суму 272 тис. грн., Києві - понад 260, Київській області - 229, Закарпатській - 216, Івано-Франківській - 193, Чернівецькій області - 177 тисяч гривень. Найменше пожертв зібрано в Сумській, Харківській та Хмельницькій областях [68].

Одночасно зі збором коштів був організований і збір пожертв у натуральному вигляді. Зібрано понад 397 тонн продуктів харчування, 115 тисяч одиниць одягу, 6,2 тисячі пар взуття, 14,3 тонни миючих засобів, 24,5 тисячі упаковок медикаментів, інших товарів на суму понад 124 тисяч гривень.

Найбільше продуктів харчування зібрано в Черкаській області - 124 тонни, Чернівецькій - 72, Київській - 36, Житомирській - 33, Івано-Франківській - 23 тонни.

Всього у натуральному вигляді зібрано пожертв на суму понад 1 мільйон 587 тисяч гривень.

Під час проведення місячника особлива увага приділялася проведенню інформаційно-пропагандистських заходів у навчальних закладах, місцях молодіжного дозвілля, на стадіонах, автостанціях і вокзалах, в міському транспорті, зокрема, в метрополітені.

З метою формування громадської думки на користь милосердя були проведені брифінги і прес-конференції, засідання круглих столів, лекції і бесіди, благодійні вистави і спортивні змагання, молодіжні конкурси, виставлені ілюстративні стенди, фотомонтажі. Висвітлювалася діяльність Товариства в центральних і регіональних засобах масової інформації, були підготовлені звернення, тематичні видання, рекламні аудіо - та відеоролики, популяризувалися імена благодійників, меценатів і волонтерів.

Більшість організацій своєчасно надали Національному Комітетові інформацію та звітність про хід проведення Всеукраїнського місячника. Із значним запізненням надійшли звіти з Донецької, Вінницької, Одеської, Полтавської обласних організацій.

Щорічне проведення місячника сприятиме підвищенню авторитету Товариства, значно розширить можливості виконання статутних завдань [68].

Незважаючи на складні економічні умови, їх надходження на благодійну та статутну діяльність Товариства зросли майже вдвічі. Їхні джерела - індивідуальні та колективні внески, пожертвування, благодійні заходи та лотереї, скриньки, дотації органів місцевої влади, доходи у натуральній формі. Ці кошти спрямовано на щорічну допомогу майже 100 тисячам одиноких громадян похилого віку, інвалідів, іншим соціально незахищеним верствам населення, на здійснення благодійних заходів та акцій, реалізацію програм медико-соціального спрямування.

Сьогоднішня демографічна і економічна ситуація сприяє щорічному збільшенню кількості тих, хто потребує допомоги. У 2010 році центр "Социс", на замовлення Товариства Червоного Хреста України, провів дослідження. Його результати показали, що підопічні Товариства загалом позитивно відгукуються про роботу патронажної служби, але вважають, що перелік послуг має зрости, а їхня якість - покращитися. На сьогодні попит набагато перевищує можливості Червоного Хреста. У патронажних сестер колосальні навантаження, від цього страждає й якість. Сестрам не завжди вистачає часу на 5-10-хвилинну розмову, адже спілкування відіграє дуже велику роль, особливо для пристарілих та одиноких людей. Втім показники з кожним роком покращуються [68].

Розширилася мережа й банків одягу. Протягом минулого року послугами 379 пунктів скористалися близько 30 тисяч осіб. Але цього не достатньо. Розширюватися заважає як невеликий асортимент речей (традиція масово приносити непотрібні речі в Україні ще відсутня), так і відсутність інформації про банки одягу.

Одна з проблем, це проблема з кадрами, не вистачає патронажних сестер, через складнощі роботи, яка вимагає великої витримки. Кваліфікація наявного персоналу знаходиться на високому рівні.96% працівників патронажної служби - це фахівці зі середньою спеціальною освітою, із них майже 30% мають кваліфікаційні категорії. І це зважаючи на те, що сестри не мають тих прав і гарантій, якими забезпечені їхні колеги, котрі працюють у державній системі охорони здоров'я, - мається на увазі пенсія за вислугу років, надбавка за тривалість безперервної роботи. Єдине, чого вдалося добитися (крім бюджетної зарплати), - це занесення патронажних сестер у список професій і посад із важкими умовами праці. Це дає їм право на щорічну додаткову відпустку [45].

В майбутньому планується збільшити чисельність ставок патронажної служби за рахунок місцевих джерел фінансування та центрів зайнятості, підвищити якісний рівень обслуговування населення на дому, запровадити в медико-соціальних центрах Червоного Хреста нові види послуг медичної та соціально-побутової допомоги самотнім людям похилого віку, ветеранам війни та праці, інвалідам, розширювати обсяг "стаціонарів на дому", "денних стаціонарів", залучити до цієї справи червонохресний актив і волонтерів, більш активно навчати населення навичкам надання першої медичної допомоги та догляду за хворими.

Планується вдосконалення патронажної служби та медико-соціальної допомоги, збільшення кількості та якості наданих послуг, розширення мережі медико-соціальних кімнат Червоного Хреста, розширення співпраці з Всеукраїнською організацією ветеранів та районними ветеранськими центрами.

Таким чином, в умовах складної економічної ситуації в країні, коли законодавчі та виконавчі органи влади вишукують нові можливості і резерви для посилення соціального захисту найбільш незахищених верств населення, одним із основних напрямків роботи організацій Товариства Червоного Хреста України є допомога державі у розв'язанні проблем надання медико-соціальної, побутової і гуманітарної допомоги найуразливішим верствам населення.

Отже, основна мета діяльності Товариства Червоного Хреста України: захист життя людини, попередження та полегшення людських страждань під час збройних конфліктів, стихійного лиха, катастроф та аварій, надання допомоги медичній службі збройних сил і органам охорони здоров'я, сприяння органам державної влади України у їх діяльності в гуманітарній сфері.

2.3 Аналіз досвіду роботи Червоного Хреста в Хмельницькій області

Хмельницька міська організація Товариства Червоного Хреста тісно співпрацює з управліннями: освіти, охорони здоров'я, соціального забезпечення, центром зайнятості населення, міською Радою ветеранів.

В Хмельницькій області діють: 23 районі та міські організації Товариства Червоного Хреста, 123 працівники патронажної служби; 1954 голови первинних осередків; понад 1 тис. волонтерів.

На території Хмельницької області працює: лікарня Червоного Хреста (с. Святець Теофіпольського р-ну); центр медико-соціальної допомоги (с. Волиця Польова Теофіпольського р-ну); кімнати медико-соціальної допомоги (смт. Білогір'я, м. Старокостянтинів, м. Старокостянтинів, м. Полонне, м. Кам'янець-Подільський); 10 банків одягу; 8 пунктів прокату речей догляду за хворими; 25 пунктів першої допомоги Червоного Хреста у найвіддаленіших селах області.

Міська організація надає посильну допомогу людям похилого віку всіх категорій: інвалідам війни, учасникам бойових дій, вдовам фронтовиків, одиноким людям похилого віку.

Уся робота патронажної служби направлена на чуйне і уважне ставлення до людей, особливо хворих, забезпечення життєдіяльності підопічних та зміцнення матеріальної бази Товариства.

20 серпня 2010 року на президії правління Хмельницької Обласної Організації Товариства Червоного Хреста України звітувала голова Хмельницької Організації Товариства Червоного Хреста Старчеус О.П. щодо питань медико-соціальної діяльності Товариства.

Протягом 2010 року міською організацією Товариства Червоного Хреста взято на медико-соціальне обслуговування 865 одиноких хворих похилого віку, інвалідів війни, праці та дитинства.

За звітний період 8 медсестрами Червоного Хреста надана медико-соціальна допомога 810 хворим, з них первинним - 357 чоловік. З них: одиноким хворим похилого віку - 130 чоловік, інвалідам війни - 21 чоловік, учасникам війни - 105 чоловік, інвалідам праці - 7 чоловік, інвалідам дитинства - 10 чоловік, одиноким - 197 чоловік, іншим категоріям - 17 чоловік, лежачим хворим - 90 чоловік.

Зроблено до них 11862 відвідування, надано 27204 медичних та 15850 соціально-побутових послуг (медсестрами - 3220, молодшою сестрою та соцробітниками з центру зайнятості - 12330).

Середнє навантаження на 1 медсестру на день більше 8 чоловік.

В стаціонарах на дому поправили своє здоров'я 179 чоловік.

По догляду за хворими вдома медичними сестрами підготовлено і залучено волонтерів з числа сусідів, знайомих, колишніх працівників - 166 чоловік в т. ч. молоді 97 чоловік.

Медичні сестри залучаються до збору коштів на статутну діяльність. За кожною медсестрою закріплено 6-7 первинних організацій Товариства. Зібрано 53026 грн. членських внесків це 41,5% від плану 2010 року - 128340 грн.

Вагомою складовою медико-соціальної допомоги є надання допомоги: одягом, взуттям, засобами гігієни, коштами.

Звернулися в міську організацію Червоного Хреста за допомогою: впала стеля в будинку Глухих Н.Л. - надана допомога в розмірі 300 грн., сталася пожеже в домі Ташецької Н. В - надана допомога. в розмірі 150 грн.

Хворому на туберкульоз Клівіцькому О.П. надана допомога в розмірі 120 грн.

6 чоловік отримали продуктові набори вартістю по 40 грн. на загальну суму 320 грн.

Надано допомогу ветераном (Дод. 1. Таблиця 1.) та інвалідам війни (Дод.1. Таблиця 2.).

Проведено 17 благодійних акцій та 2 заходи (Дод. 2. Таблиця 3.).

Допомога надана Геріартричному пансіонату для ветеранів війни праці у 2010 році становить 1119 грн.

Всього за 2010 рік було забезпечено одягом 187 одиноких стариків, 42 дітей сиріт, 539 малозабезпечних громадян, 254 інвалідів, 32 багатодітні сім'ї на загальну суму 19261 грн. (Дод.3. Таблиця 4), взуттям 223 чоловік, на суму 1330 грн. (Дод.3. Таблиця 5).

Продуктовими наборами з 2010 рік було забезпечено 66 чоловік, з них 45 чоловік люди похилого віку та 21 чоловік незахищених верств населення та інваліди на загальну суму 2000. Діти-інваліди та малозабезпечені (50 чоловік) на загальну суму 2000 грн.

Цукерки і шампунь До Дня Святого Миколая отримало 47 дітей-інвалідів на загальну суму 1000 грн., 45 одиноких людей похилого віку - на суму 1350 грн., дітей-сиріт - на суму 240 грн., малозабезпечених - на суму 690 грн., інвалідів - на суму 2200 грн., багатодітних сімей - на суму 520 грн., всього 163 чоловік на загальну суму 5000 грн.

Миючими засобами та засобами гігієни було забезпечено одиноких людей похилого віку, інвалідів, малозабезпечених сімей, дітей-інвалідів, багатодітні сім'ї, всього 340 чоловік на загальну суму 8500 грн.

Іншими товарами отримало допомогу 832 чоловік на загальну суму 8500 грн. ліки отримало 30 чоловік на суму 170,10 грн.21 людині надана допомога грошима на загальну суму 3378 грн.

Висновок

Науковий аналіз проблеми дослідження дав змогу розкрити суть поняття громадські об'єднання, які являються складовою політичної системи. Громадські організації - це один із ефективних і доступних засобів впливу на офіційні структури влади з боку населення. Виражаючи інтереси різних соціальних спільнот, класів, соціальних груп, верств суспільства, такі організації здатні зробити вагомий внесок у стабілізацію процесів розвитку соціального життя, сприяти зміцненню соціального добробуту населення.

Прослідкувавши динаміку та розширення сфери діяльності громадських організацій в сучасному суспільстві, варто відзначити, що громадські організації і рухи на сучасному етапі суспільно-політичного розвитку нашої держави є своєрідною сполучною ланкою між політичним і громадянським суспільством, враховують інтереси громадян у сфері державного життя. І саме в цьому полягає їх стабілізуюча, інтегративна роль у суспільстві.

Було розглянуто основні напрямки роботи Товариства Червоного Хреста, а саме: уміння діяти у разі лиха - діяльність по підготовці до лих, надання допомоги біженцям і мігрантам; охорона здоров'я - діяльність проти розповсюдження ВІЧ/СНІДу, навчання населення першої допомоги і зміцнення служби сестер милосердя; розвиток потенціалу - організаційний розвиток Товариства і поліпшення технічних можливостей; гуманітарні цінності - підвищення усвідомленості серед різних груп населення відносно Міжнародного гуманітарного права і Основоположних принципів Руху.

Відсутність стабільних фінансових надходжень, нового покоління управлінців і керівників, - особливо в регіонах, готового плану національного розвитку і плану дій на декілька років вперед є проблемами поточного десятиліття. Лише ефективні методи планування дозволять керівництву Українського Червоного Хреста визначати ресурси і будувати свою роботу так, щоб забезпечити суспільству отримання бажаних результатів.

В своїй роботі Товариство Червоного Хреста України використовує такі форми і методи соціальної роботи: проводить різноманітні гуманітарні програми, основними з яких є медико-соціальна допомога, профілактика ВІЛ/СНІДу та туберкульозу, Міжнародна Чорнобильська програма, заохочення донорського руху; здійснює практичні заходи щодо з'ясування долі членів роз'єднаних родин, розшуку документів, з'ясування стану могил, забезпечує підтримку через послання Червоного Хреста; підтримує розвиток молодіжного руху в рамках своєї діяльності. Стаючи волонтерами Товариства Червоного Хреста України молодь отримує необхідні знання та навички а також виховується в світлі ідеалів гуманізму.

Товариство послідовно реалізує комплексі гуманітарні програми, спрямовані на вдосконалення надання допомоги. Найзначніші з них - "Громадськість проти туберкульозу і СНІДу", надання першої допомоги населенню, підтримка потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи, від стихійних лих та природних катаклізмів. Докладається чимало зусиль для створення медико-соціальних центрів і кімнат, лікарень Червоного Хреста, банків одягу.

Що стосується рекомендацій щодо удосконалення форм і методів роботи організації то можна виділити наступні: Соціальне обслуговування (створення умов та забезпечення формування чи підтримки життєздатності особистості, розвиток соціальних знань, ставлень та особистісних навичок з використанням різноманітних форм навчання, залучення молоді до участі у процесі засвоєння соціального досвіду); Соціальний супровід (створення умов для спільного визначення з молодою людиною можливостей та шляхів подолання перешкод що заважають їй зберегти людську гідність та самостійно досягати бажаних результатів у навчанні, самовихованні, спілкуванні, способі життя); Соціальна реабілітація (забезпечення належних умов та добір найбільш ефективних методик, відповідних фахівців для організації та здійснення навчання й виховання молоді та дітей з особливими потребами).

Список використаних джерел та літератури

1. Аніпчук В. Форми правового забезпечення діяльності політичних партій в Україні // Право України - 2000 - №2 - с.95-97.

2. Білоус А. Виборче законодавство та партійна система України. В порівнянні з деякими країнами Східної Європи. // Нова політика - 1999 - №1 - с.2.

3. Білоус А.О. Політичні об'єднання України. - К.: Україна, 1993. - 108 с. - Бібліогр.: с.106-107.

4. В.Е. Чиркин. Основ Конституционного права. Учебное пособие. 1996. - 265с.

5. Ваше здоров'я // № 01 (1079) 07.01 - 13.01.2011.

6. Військові злочини. під редакцією Р. Гутмена і Д. риф. Москва, "Текст", 2002 рік.

7. Вісник Червоного Хреста України // 1 (35) 2009.

8. Гражданское право. Том 1. Учебник. Издание четвертое, переработанное и дополненное. /Под ред.А.П. Сергеева, Ю.К. Толстого. - М.: "ПБОЮЛ Л.В. Рожников", 2000. - 624с.

9. Громадські організації в Україні у 2009 році: Статистичний бюлетень /Державний комітет статистики України. - К.: ДП "Інформаційно-аналітичне агентство", 2010. - 22 с.

10. Грудницька С. Щодо питання про напрями розвитку законодавства про обєднання. // Право України - 1998 - №11 - с.40-42.

11. Дія норм міжнародного права в період збройних конфліктів. Кукушкіна А.В., "Держава і право", 1994 р. № 1, ст.102 - 108.

12. День // №45, 16.03.2005

13. Держалюк О. Динаміка та розширення спектру діяльності громадських організацій як складові демократизації українського суспільства // [Електронний ресурс] // Режим доступу: http://www.niss.gov.ua/Monitor/May08/03. htm

14. "Думки і погляди населення України - березень 2005 р." (Фонд "Демократичні ініціативи", Київський міжнародний інститут соціології) // [Електронний ресурс] // Режим доступу: http://www.dif.org.ua/doc. php? action=project&i

15. Є такі партії в Україні: Зареєстровані Міністерством Юстиції України за станом на 9 березня 2000р. // Українська газета - 2000 - 25 травня - №10 - с2.

16. Женевські конвенції та додаткові протоколи до них. Міжнародний Комітет Червоного Хреста, Москва, 1997 рік. Військові злочини. під редакцією Р. Гутмена і Д. риф. Москва, 2002 рік.

17. Закон України "Про об'єднання громадян" від 16 червня 1992 р.

18. Закон України "Про благодійництво та благодійні організації" від 16.09.1997 р.

19. Закон "Про професійних творчих працівників та творчі спілки" від 7.10.1997 р.

20. Звіт з надання медико-соціальної допомоги Хмельницькою організацією Товариства Червоного Хреста України за 2010 рік.

21. "Злагода" від громадського об'єднання до об'єднання суспільства. // Україна - 1999 - №9 - с.3-5.

22. Кількість суб'єктів ЄДРПОУ за галузями економіки та організаційно-правовими формами господарювання станом на 1 січня 2009 // [Електронний ресурс] // Режим доступу: р. // http://www.ukrstat.gov.ua/operativ/operativ2009/edrpoy/edrpoy_u/opfg/ks_za_ opf0109. htm

23. Князев В. Конституційні гарантії прав, свобод та обов'язків людини і громадянина в Україні. // Право України - 1998 - №11 - с.29-31.

24. Коментар до Конституції Україні. Київ 1996 р.

25. Комментарий к гражданскому кодексу российской федерации, части первой /отв. ред.О.Н. Садиков. - М.: 1997. - 448с.

26. Конвенція про заборону застосування, накопичення запасів, виробництва іпередачі протипіхотних мін та про їхнє знищення. Відкрита для підписання в Оттаві 3 грудня 1997. Набула чинності 1 березня 1999.

27. Конституція України від 28 червня 1996 р.

28. Кравчук В. Про правоздатність юридичних осіб: окремі питання // Право України - 1999 №1, - с.16-20.

29. Международная защита прав и свобод человека: - Сборник документов. - М.: Юридическая литература, 1990. - 672с.16.

30. Михайловська О. Держава і розвиток інститутів громадянського суспільства // Політичний менеджмент. - 2005. - №3 (12). - С.108 - 114.

31. Міжнародний Комітет Червоного Хреста. Майкл Ігнатьефф. Збірник "Військові злочини" изд. Текст, Москва, 2002 р., стр.270.

32. Мороз О. Партії і суспільство. // Голос України - 1999 - №8 - с.54-58.

33. Нужна ли партия? // Юг - 1998 - 10 июня - с.1.

34. НУО та протидія корупції: роль, стан, перспективи. Звіт про результати дослідження.К., БФ "Творчий центр "Каунтерпарт", 2007. - 56с.

35. Опалько Ю. Розвиток громадянського суспільства в Україні: відповідність стандартам Ради Європи // [Електронний ресурс] // Режим доступу: http://www.niss.gov.ua/Monitor/May2009/14. htm