Туристичний тур по Вовчанському району

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

ВСТУП

Актуальність теми визначається тим, що у наш час туризм став одним із найприбутковіших видів бізнесу у світі. За даними Всесвітньої туристської організації (ВТО), він використовує приблизно 7% світового капіталу, на туризм припадає 11% світових споживчих витрат і він дає 5% усіх податкових надходжень. Ці цифри характеризують прямий економічний ефект функціонування індустрії туризму. Розвинений туризм називають одним з головних феноменів XX ст.

У багатьох країнах туризм відіграє значну роль у формуванні валового внутрішнього продукту, створенні додаткових робочих місць і забезпеченні зайнятості населення, активізації зовнішньоторгівельного балансу. Туризм впливає на такі ключові галузі економіки, як транспорт і зв'язок, будівництво,сільське господарство, виробництво товарів народного споживання та ін., тобто виступає своєрідним каталізатором соціально-економічного розвитку.

Невід'ємною складовою світового туристичного процесу є вітчизняна туристична галузь. Це й не дивно, адже особливості географічного розташування та рельєфу, сприятливий клімат, багатство природного, історико-культурного та туристично-рекреаційного потенціалу України створюють усі можливості для всебічного задоволення пізнавальних, оздоровчо-спортивних і

Стабільний розвиток туризму передбачає, перш за все, розбудову матеріально-технічної бази, забезпечення якості обслуговування відповідно до міжнародних стандартів. Україна зацікавлена у залученні іноземних інвестицій до участі у розбудові туристичної галузі.

В Україні налічується понад 170 тис. пам'яток культури, історії, містобудування і архітектури, палацо-паркового мистецтва, археології, а також понад 300 музеїв; створено 7 національних історико-культурних заповідників.

Метою контрольної роботи є різнопланова характеристика туристських ресурсів Вовчанського району. Для досягнення поставленої мети в контрольній роботи вирішувалися наступні завдання:

1. Знаходження та характеристика різноманітних видів туристських ресурсів;

2. Вивчення сучасного розвиту туризму в районі.

3. Характеристика крупних туристських центрів.

4. Виявлення перспектив розвитку туризму у Вовчанському районі.

Об'єктом дослідження курсової роботи є туристичні ресурси Вовчанського району Харківської області, а предметом - особливості їх структури, географії розповсюдження, потенційні запаси, сучасний та перспективний рівень використання.

РОЗДІЛ 1. ГЕОГРАФІЧНЕ ПОЛОЖЕННЯ ТА СУЧАСНИЙ РІВЕНЬ РОЗВИТКУ ТУРИЗМУ

вовчанський екскурсія туризм

Вовчанський район знаходиться на північному сході Харківської області з адміністративним центром у місті Вовчанськ (Рис.1.1). Його було утворено у 1923 році на території колишнього Вовчанського повіту, але сучасні межі він набув у 1966 році. Населення району становить 47 948 (на 1 серпня 2013 року).

Рис.1.1 - Вовчанський район на мапі Харківської області

За своєю територією район посідає друге місце в Харківській області: його площа становить 1 888,1 кмІ (6% від загальної території області).

Герб Вовчанського райомну (Рис.1.2) затверджений рiшенням сесії районної ради від 28 березня 2003 року. Щит перетятий, з золотою облямівкою. На верхньому зеленому полі золотий ріг достатку; на нижньому лазуровому полі з вигнутою зеленою базою біжить срібний вовк. Щит увінчано стилізованим зображенням шестерні, над якою розташовано сім золотих колосків, та обрамлено вінком із золотого дубового листя, перевитого лазуровою стрічкою.



Рис.1.2 - Герб Вовчанського району

Прапор (Рис.1.3) являє собою прямокутне зелене полотнище, що має співвідношення сторін 2:3, а в центрі якого розташовано герб району та напис на жовтій стрічці червоними літерами «Вовчанський район».

Геральдичний щит перетятий, увінчаний зображенням шестерні, над якою розташовано сім золотих колосків та обрамлений вінком із золотого дубового листя. У верхньому зеленому полі розміщено золотий ріг достатку, покладений косим хрестом; у нижньому лазуровому полі (з вигнутою зеленою базою) знаходиться срібний вовк, що біжить.

Рис.1.3 - Прапор Вовчанського району

Територією району протікає 13 річок і розташоване 1 водосховище. Основною водною артерією є річка Сіверський Донець (Рис.1.4) , лівий приток ріки Дон. У межах району її протяжність - 42 км, із них 35 -- у верхній частині Печенізького водосховища. До Сіверського Дінця впадають річки Вовча, Розрита, Плотва, Хотімля, Пільна та Стариця. Загальна площа річок та водоймищ, включаючи Печенізьке водосховище (Рис.1.5), становить 6361 га.

Рис.1.4 - Річка Сіверський Донець

Рис.1.5 - Печенізьке водосховище

Район розташований у північно-східній частині Харківської області і межує з Великобурлуцьким (на сході), Печенізьким (на півдні) та Харківським (на заході) районами області, а також Шебекинським та Волоконівським районами Бєлгородської області Російської Федерації (на півночі) Загальна протяжність державного кордону з Росією становить 117,5 км.

У районі налічується 95 населених пунктів, із них: 1 місто районного значення, 3 селища міського типу і 91 сільський населений пункт. У районі 23 сільських та 3 селищні ради.(Рис.1.6)



Рис.1.6 - Вовчанський район

Отже, можна зробити висновок, яким чином географічне положення впливає на розвиток туризму в районі: через наявність таких водних ресурсів, як Сіверський Донець і Печенізьке водосховище, в даний район зїжджаються жителі Харківської та сусідніх областей для літнього відпочинку.

РОЗДІЛ 2. ХАРАКТЕРИСТИКА ТУРИСТСЬКИХ РЕСУРСІВ

2.1 Природні ресурси

Лісове заповідне урочище місцевого значення «Пивне». Площа 142,0 га. Знаходиться на території Старосалтівського лісництва. Це унікальна ділянка південної частини лісостепу, цінний у ботанічному і зоологічному відношенні. Поєднання лісових, степових, болотних рослинних формацій, які мають велику кількість деревинно-чагарникової (приблизно 30 видів) і трав'яної (приблизно 200 видів) рослинності. Тут ростуть таки рідкі види рослин, як гіацинт блідий, астрагал (Рис.2.1), барвінок трав'янистий, сон-трава, адоніс весняний.

Рис.2.1. - Гіацинт блідий, астрагал

Ботанічний заказник загальнодержавного значення «Вовчанський»(Рис.2.2.). Площа 185,0 га. Розташований на території сіл Мала Вовча, Жовтневе Друге, Волохівка,Землянки, Нестерне, Охрімівка. Тут розташоване єдине в Україні місце зростання рідкісної рослини вовчі ягоди Софії (Daphne sophia), охороняється зникаючий переломник Козо-Полянського (Androsace koso-poljanskii) (Рис.2.3.).



Рис.2.2. - Ботанічний заказник загальнодержавного рівня «Вовчанський»

Рис.2.3. - Вовчі ягоди Софії, переломник Козо-Полянського

Ландшафтний заказник місцевого значення «Новодонівський» (Рис.2.4.). Площа 197,0 га. Розташований в Старосалтівському лісництві.

Ландшафтний заказник місцевого значення «Соколята». Площа 501,0 га. Знаходиться на території Хотімлянського і Старосалтівського лісництва, біля с. Молодове. Це унікальний ландшафт, цінний у ботанічному і зоологічному відношенні, багатий деревинно-чагарниковою і трав'янистою рослинностю.

Рис.2.4. - Заказник «Новодонівський»

Ландшафтний заказник місцевого значення «Сіверськодонецький». Площа 2531,0 га. Знаходиться на території Чайківського лісництва.

Лісовий заказник місцевого значення «Старосалтівський» (Рис.2.5.). Площа 347,4 га. Розташований на території селища Старий Салтів.

Рис.2.5. -Лісовий заказник місцевого значення «Старосалтівський»

Лісовий заказник місцевого значення «Великий Ліс». Площа 58,0 га. Знаходиться в Старицькому лісництві. Це ділянка цінних дубових насаджень віком 25-55 років.

Ентомологічний заказник місцевого значення «Василівський»(Рис.2.6). Площа 5,5 га. Розташований в с. Іванівка на ділянці степового схилу балки, де ростуть гіацинт блідий, сон-трава, адоніс весняний, а також чагарники. Тут живуть понад 40 видів корисних комах, в тому числі одинокі бджоли, джмелі.



Рис.2.6. - Ентомологічний заказник місцевого значення «Василівський»

Ботанічний пам'ятник природи місцевого значення «Велике». Площа 4,0 га. Знаходиться в Єфремівському лісництві. Тут єдине місце в Україні, де росте на узлісках дубових насаджень, які заросли ліщиною, калиною, глодом, занесений до Червоної Книги СРСР, рідкий і цінний для науки зникаючий вид -- вовчі ягоди Софії. Лісове заповідне урочище місцевого значення «Холодноярське». Площа 10,0 га. Знаходиться на території Старицького лісництва.

2.2 Історико-культурні ресурси

У Вовчанському районі Харківської області на обліку перебуває 107 пам'яток історії. У 1900 році археологи поблизу Верхнього Салтова виявили велике, старовинне місто VIII-Х століття з укріпленнями і багатьма пригородами. Воно займало площу понад 120 га і мало назву «Сарада». Був виявлений також великий катакомбний могильник довжиною 2,5 км загальною площею 100 га. За досить обережними підрахунками тут налічується 40 тис. катакомб, з яких 700 розкопано. Відомий вчений Олександр Спицин писав, що дослідницькі роботи у Верхньому Салтові поклали початок новій ері у вивченні стародавностей середніх віків півдня Росії. Так було покладено початок вивченню археологічної культури, яка одержала назву Салтівської (Рис.2.7).



Рис.2.7.- Елементи хозарського одягу, знайдені під час розкопок у Верхньому Салтові

До історичних та культурних пам'яток району, яких налічується понад 150, належить музей-заповідник «Верхній Салтів» (Рис.2.8.) (Вовчанський район, с. Верхній Салтів), в якому зберігаються експонати салтівської культури. Крім того, на території району розташовано меморіал і пам'ятники героям, загиблим у роки Другої світової війни.

Рис.2.8. - Музей-заповідник «Верхній Салтів»

У Вовчанському районі Харківської області на обліку перебуває 66 пам'яток археології. На території сучасного міста Вовчанськ і поблизу нього знайдені пам'ятки культури давніх часів, зокрема 2 неолітичні поселення (V-IV тисячоліття до н. е.), кургани ранньобронзового віку (III тисячоліття до н. е.), поселення черняхівської ранньослов'янської культури (II-VI століття до н. е.), а також городище і 5 поселень VIII-IX століть салтівської культури із змішаним слов'яно-аланським населенням.

Поблизу села Вовчанські Хутори виявлено поселення пізнього неоліту (кінець I ст початок III тисячоліття до н. е.). Поблизу села Огірцевого виявлено неолітичне поселення (V-IV тисячотліття до н. е.).

Біля Хотімлі збереглися рештки поселення епохи бронзи (II тисячоліття до н. е.). На цьому місці виявлено також місце скіфських часів (V-ІІІ століття до н. е.) та періоду Салтівської культури (VIII-X століття н. е.)

У місті встановлені чотири пам'ятники на честь воїнів Червоної Армії, що загинули під час німецько-радянської війни. Підноситься обеліск на могилі генерал-майора Е. П. Серашова, командира 23-й гвардійської кавалерійської Уральської дивізії, що загинув в боях за Харків у березні 1943 року.

Славу району складають такі видатні особистості, як:

Колокольцов Василь Григорович -- голова Вовчанської земської управи (Рис.2.9.) з 1893 по 1917 р. У роки його роботи Вовчанський повіт за темпами благоустрою, розвитку освіти та культури посідав друге місце в Російській імперії після Московського;

Рис.2.9. - Памятник Колокольцову В.Г.

Білецький Спиридон Максимович -- член Української Центральної Ради. Мірошниченко Євгенія Семенівна -- співачка, народна артистка СРСР, яка народилася в с. Радянське Вовчанського району;

Треньов Костянтин Андрійович -- видатний радянський письменник-драматург, який народився в с. Бакшеївка Вовчанського району;

Олесь Досвітній (Скрипаль-Міщенко) Олександр Федорович -- український радянський письменник, що народився в м. Вовчанську;

Бабенко Василь Олексійович -- вчений-археолог, який в 1900 році відкрив салтівську культуру (VII-IX ст.) Народився в м. Вовчанськ.

Храми:

Андріївський храм, село Радянське;

Архангело-Михайлівський храм, село Волохівка;

Богоявленський храм, село Молдова;

Володимирський храм (Рис.2.10.), селище міського типу Вільча;

Рис.2.10. - Володимирський храм

Жено-мироносицький храм(Рис.2.11.), Вовчанськ;

Рис.2.11 - Жено-мироносицький храм

Храм Іверської ікони Божої Матері, селище міського типу Білий Колодязь ;

Рис.2.12. - Храм Іверської ікони Божої Матері

Кирило-Мефодіівська каплиця, село Червоноармійське Друге;

Петро-Павлівський храм, село Петропавлівка;

Храм Святих мучениць Віри, Надії, Любові та матері їх Софії (Рис.2.13.), селище міського типу Старий Салтів.

Рис.2.13. - Храм Святих мучениць Віри, Надії, Любові та матері їх Софії

2.3 Інфраструктурні ресурси

Соціальна та гуманітарна сфери району складаються із закладів освіти, культури, охорони здоров'я та інших закладів соціальної підтримки населення. Зокрема в районі працює 39 шкіл I-II та I-III ступенів, 11 дошкільних закладів, 2 навчальних заклади I-II рівнів акредитації (технікум та медичне училище), а також 1 професійно-технічне училище.

У школах району здійснюється програма комп'ютеризації закладів освіти. Медичні заклади району представлені 3 дільничними лікарнями, 4 лікарняними установами та 42 ФАПами, де працюють лікарі сімейної медицини. До закладів культури належать 32 будинки культури, в тому числі районний, 42 бібліотеки, 2 музеї та 155 пам'ятників історії та культури. Крім того, в районі функціонує 2 музичних школи, 3 ДЮСШ та Будинок дитячої творчості. У районі функціонують районна газета «Хлібороб» та районне радіомовлення, засновниками яких є Вовчанська райдержадміністрація та Вовчанська районна рада. Крім того, в районі вільно приймаються всі загальнонаціональні телеканали та 3 обласних -- «Фора», АТВК і «Simon».

Спортивна база району представлена 25 спортивними залами, з яких 19 належать загальноосвітнім школам, 1 -- Старосалтівському ПТУ, 2 -- технікуму та медичному училищу, 2 -- підприємствам району та 1 -- ДЮСШ. У районі обладнано 4 приміщення з тренажерним обладнанням, які зокрема належать: ПТУ -- 1, технікуму -- 1 та підприємствам -- 2.

У цілому в районі є 6 обладнаних футбольних полів та один літній спортивний комплекс, який належить ЗАТ «Вовчанський ОЕЗ» і включає в себе: 2 футбольних поля, 2 волейбольних майданчики, 1 майданчик для пляжного волейболу, 2 стрибкові ями, сектор для штовхання ядра і бігові доріжки. На території Вовчанського району розміщується Печенізьке водосховище, оточене сосновими та листяними лісами. На берегах водосховища розташовано більш ніж 70 баз та будинків відпочинку.

РОЗДІЛ 3. ПРОБЛЕМИ Й ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ ТУРИЗМУ У ВОВЧАНСЬКОМУ РАЙОНІ

3.1 Туризм у Вовчанському районі

У Вовчанському районі досить розвинений туризм. На берегах Печенізького водосховища в районі Старого Салтова розташовано кілька великих санаторіїв і будинків відпочинку . Красива природа району , соснові та мішані ліси в районі Вовчі і Сіверського Дінця, роздольні поля і пагорби, крейдяні гори розташовують до піших і велосипедних прогулянок.

Сіверський Донець вважається однією з найбільш мальовничих річок Східно-Європейської рівнини. Уздовж його берегів прокладено чимало піших і велосипедних маршрутів. Але особливою популярністю користується сплав на байдарках. Туристичні маршрути на Сіверському Дінці мають I (нижчу) категорію складності. Рекомендований час поїздок з травня по вересень, але найкращим часом вважається червень, коли ще не скошені луки вздовж берегів.

Порослі лісом і оточені пагорбами береги Дінця дуже мальовничі. Долина Сіверського Дінця різноманітна, оскільки володіє яскравою асиметрією: правий берег переважно крутий, гористий, порослий чагарником або заплавними лісами, а лівий низький, з заливними лугами, озерами, старицями і болотами . Сіверський Донець до Лисичанська зберігає відносно чисту воду для купання, і на його берегах багато піщаних пляжів, тому на річці також популярний літній відпочинок і купання. На Печенізькому водосховищі і в інших районах розташовані санаторії та будинки відпочинку.

Місцевій владі слід приділяти туризму більшу увагу, адже розвинення баз для відпочинку вздовж Сіверського Донця та на Печенізькому водосховищі призведе до припливу місцевих жителів для активного відпочинку.

3.2 Розробка екскурсії по Вовчанському району

вовчанський екскурсія туризм

Екскурсія «Природне багатство Вовчанських земель»

Маршрут: Вовчанськ - с. Стариця - с.Рубіжне - с. Старий Салтів - смт Печеніги. Тривалість - 7,5 год.

Таблиця 3.1 - Вартість екскурсійного маршруту (на 30 осіб)

№	Стаття витрат	Сума з групи, грн.
1	Транспортне обслуговування	2500,00
2	Страховка	270,00
3	Екскурсійне обслуговування	300,00
4	Рентабельність (60%)	1842,00
5	Разом	4912,00
6	Реалізаційна ціна	164,00

3.3 Формування загальної собівартості і кінцевої ціни екскурсії

Для формування кінцевої ціни туру необхідно визначитися з кількістю туристів в групі (здебільшого вона обумловлюється вмістимістю транспортного засобу). Передбачимо, що сприятливий сезон для реалізації туру становить з початку травня по кінець вересня (по два тури на місяць).

Таблиця 3.2 - Прогноз кількості обслуговуваних туристів по екскурсії

№ п/п	Заїзд	Коефіцієнтзавантаження, %	Кількість туристів
1	04.05.-10.05	80	30
2	18.05.-24.05	70	26
3	01.06.-07.06	80	30
4	16.06.-22.06	90	34
5	06.07-12.07	70	26
6	20.07-26.07	70	26
7	04.08.-10.08	80	30
8	17.08.-23.08	90	34
9	01.09.-06.09	80	30
10	22.09-26.09	70	26
	Разом:		292

Далі визначимо загальну собівартість туру з урахуванням запланованої кількості туристів по заїздам з різним коефіціентом завантаження, а результати розрахунків занесемо в табл.3.3

Таблиця 3.3 - Визначення загальної собівартості туру на одного туриста по заїздам, грн.

Витрати, грн	Кількість обслугованих туристів
	26 (заїзди № 1,2, 7-11, 14)	30 (заїзди № 5,6, 12,13)	34 (заїзди № 3,4)
Прямі витрати	164	164	164
Витрати на керівника групи	25	34	30
Загальна собівартість туру	189	198	194

Кінцева реалізаційна ціна туру вираховується за формулою 1.1

Ц кін = С * Н пр + Ф ком, (1.1)

де Ц кон - кінцева ціна реалізації туру

С - собіварість туру;

Н пр - норма прибутку;

Ф ком - фіксована комісія туристським агентам.

Комісія туристським агентам. В практиці організації автобусних турів пізнавального спрямування прийнято комісійну винагороду виплачувати у вигляді фіксованої суми за кожен проданий турпакет. Розмір агентської комісії здебільшого залежить від кінцевої ціни туру і встановлюється туроператором самостійно. Приймемо для розрахунку даного прикладу комісійну винагороду на рівні 5%. Комісійна винагорода утримується турагентом самостійно з коштів отриманих від продажу туру.

Розмір норми прибутку визначається як відсоток від собівартості туру і може знаходиться в діапазоні від 30 до 60 %. Приймемо норму прибутку на рівні 30% від собівартості туру.

Результати формування кінцевої реалізаційної ціни екскурсії наводяться в табл. 3.4.

Таблиця 3.4 - Формування кінцевої реалізаційної ціни туру

Показникик	Кількість обслугованих туристів	Кількість обслугованих туристів	Кількість обслугованих туристів
	26 (заїзди № 1,2, 7-11, 14)	30 (заїзди № 5,6,12,13)	34 (заїзди № 3,4)
Загальна собівартість туру	189	198	194
Норма прибутку (30%)	57	60	59
Комісія туристьким агентам	9,45	9,9	9,7
Кінцева ціна екскурсії	255,45	267,9	262,7
Округленная ціна екскурсії	260	270	265

3.4 Розрахунок доходу від реалізації екскурсії

Таблиця 3.5 - Розрахунок доходу від реалізації екскурсії за сезон

№ п/п	Заїзд	Кількість туристів	Норма прибутку, грн	Дохід, грн
1	04.05.-10.05	30	57	1710
2	18.05.-24.05	26	57	1482
3	01.06.-07.06	30	59	1770
4	16.06.-22.06	34	59	2006
5	06.07-12.07	26	60	1560
6	20.07-26.07	26	60	1560
7	04.08.-10.08	30	57	1710
8	17.08.-23.08	34	57	1938
9	01.09.-06.09	30	57	1710
10	22.09-26.09	26	57	1482
	Вместе	292		16928

3.5 Розрахунок фінансових результатів від реалізації екскурсії

Для визначеня фінансових результатів від реалізації екскурсії необхідно провести розрахунки валового прибутку, результатів від операційної діяльності і чистого прибутку.

Валовий прибуток визначається як різниця між отриманим доходом від продажу туру і собівартістю послуг.

Результат від операційної діяльності визначаються як різниця між валовим прибутком і сумою админістриативних витрат, витрат на збут та інших операційних витрат.

Чистий прибуток визначається як різниця між результатами від операційної діяльності та налогом на прибуток. При цьому діюча ставка налогу на прибуток береться рівною 23%.

Для визначення зазначених показників необхідно знати загальну величину експлуатаційних витрат підприємства - туроператора і віднести певну їх частину на собівартість розробленого туру з метою їх покриття за рахунок його організації. Приклад розміру і структури витрат підприємства -туроператора за поточний рік наведений в табл.3.6.

Таблиця 3.6 - Експлуатаційні витрати підприємства-туроператора за рік

Статті витрат	Сума, тис. грн.
Собівартість послуг	62,02
Адміністративні витрати	12,3
Витрати на збут	8,8
Інші операційні витрати	5,2
Разом:	88,32

Для визначення який розмір витрат підприємство-туроператор повинно покрити за рахунок даного туру необхідно з'ясувати яка питома вага в структурі продажів буде доводитися на його реалізацію. Для прикладу припустимо, що вона становитиме 10%. Відповідно, 10% від витрат туроператора повинні бути віднесені на його собівартість. Так само слід розподілити адміністративні витрати, витрати на збут та інші операційні витрати.

Результати фінансової діяльноті туристського оператора від організації тура наведемо в табл.3.7.

Таблиця 3.7 - Фінансові результати від реалізації екскурсії

Показники	Сума, грн.
Чистий дохід	89,85
Собівартість послуг	62,02
Валовий прибуток	27,8
Адміністративні витрати	10,3
Витрати на збут	5,8
Інші операційні витрати	2,2
Результати від операційної діяльності	9,5
Податок на прибуток (23%)	2,2
Чистий прибуток	7,3

За результатами розрахунків зазначимо, що за рахунок реалізації розробленого нового турпродукту - туру «Природне багатство Вовчанських земель» підприємство-туроператор зможе отримати 7,3 тис. грн. чистого прибутку.

3.6 Оцінка ефективності разробленого туру

Оцініти ефективність нового турпродукту можливо за допомогою показників: чиста рентабельність продажу і чиста рентабельність витрат.

Чиста рентабельність продажу визначається як співвідношення чистого прибутку від реалізації турпродукту і чистого доходу (формула 1.2):

ЧР_п = *100, %, (1.2)

де ЧР_п - чиста рентабельність продажу;

ЧП - чистий прибуток;

ЧД - чистий дохід.

ЧР_п = *100 = 8,12 %

Чиста рентабельність витрат визначається як відношення чистого прибутку до суми собівартості послуг та інших витрат (формула 1.3):

ЧР_з = *100, %, (1.3)

де ЧР_з - чиста рентабельність витрат;

С - собівартість наданих послуг;

П_з - інші витрати (сума витрат на збут, адміністративних витрат, інших операційних витрат):

ЧР_з = *100 = 9,8 %

Отримані результати розрахунків свідчать про те що розроблений тур є достатньо ефективним і доцільним для впровадження в практику діяльнотсті туристських підприємств.

ВИСНОВОК

За своєю територією район посідає друге місце в Харківській області: його площа становить 1 888,1 кмІ (6% від загальної території області).

Територією району протікає 13 річок і розташоване 1 водосховище. Основною водною артерією є річка Сіверський Донець, лівий приток ріки Дон. У межах району її протяжність - 42 км, із них 35 -- у верхній частині Печенізького водосховища. До Сіверського Дінця впадають річки Вовча, Розрита, Плотва, Хотімля, Пільна та Стариця. Загальна площа річок та водоймищ, включаючи Печенізьке водосховище, становить 6361 га, отже , в районі достатньо водних ресурсів, які створюють сприятливі умови для туризму.

Місто Вовчанськ являє собою районний центр Вовчанського району і знаходиться у лісостеповій зоні на берегах річки Вовча, яка через 6 км впадає в річку Сіверський Донець. Вище за течією примикають села Тихе і Вовчанські Хутори, нижче за течією на відстані 3 км розташоване село Гатище. До міста примикає село Синельникове. За 5 км проходить кордон з Російською Федерацією. Через місто проходять автомобільні дороги Т2104 і Т2108 і залізнична гілка Бєлгород-Куп'янськ, станція Вовчанськ, що також привертає деякий потік туристів, які їдуть з України в РФ або навпаки.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1. Закон України «Про внесення змін до закону України «Про туризм», від 18 листопада 2003 року, № 1282- IV.

2. Бейдик О.О. Рекреаційно-туристські ресурси України: Методологія та методика аналізу, термінологія районування: Монографія. - К.: Видавничо-поліграфічний центр “Київський університет”, 22001. - 395

3. Географічна енциклопедія України в 3-х томах. Київ “Українська радянська енциклопедія” ім. М.П. Бажана, 1989

4. Державна програма розвитку туризму на 2002-2010 роки. Постанова Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2002 року № 583.

5. Заставний Ф.Д. Географія України: У 2-х книгах. - Львів: Світ, 1994. - 472 с.

6. Івченко А.С. Вся Україна. - К.: ДНВН «Картографія», 2006. - 656 с.

7. Курортні ресурси України. - Київ: ЗАТ “Укрпрофоздоровниця”, “ТАМЕД”, 1999. - 344 с.

8. Національна система туристсько-екскурсійних маршрутів “Намисто Славутича”.- К., 1997 - 264 с.

9. Рутинський М.Й. Географія туризму України. Навчально-методичний посібник. - К.: Центр навчальної літератури, 2004. - 160 с.

10. Стафійчук В. Реркреалогія. Навч. посібник. - Львів: Знання, 2005. - 259 с.

11. Туристські ресурси України / Під ред. О.І. Лугова. - К.: Інститут туризму федерації профспілок України, 1996. - 352 с.

12. Україна. Туристична карта. Масштаб 1 : 1 250 000. Державне науково-виробниче підприємство “Картографія”, 2002 р.

13. СD Атлас України. Інститут географії Національної академії наук України, 2000р

14. http://www.mincult.gov.ua - Офіційний сайт Міністерства культури і туризму України

15. http://www. tourism.gov.ua - Офіційний сайт Державної служби туризму і курортів України

16. http://www.greentour.com.ua - Спілка сприяння сільського зеленого туризму Україні

17. http:// www.ruraltourism.com.ua - Зелений туризм (сільський відпочинок в Україні)

18. http:// www.all-kurort.kiev.ua -Санаторно-курортний комплекс України

19. http:// www.atour.com.ua - Активний туризм в Україні

20. http:// www.сonference-service.com.ua - діловий туризм в Україні

21. http:// www.heritage.com.ua - Історико-культурна спадщина України: пам'ятники історії, мистецтво, архітектура. Портал Науково-дослідного інституту пам'ятко-охоронних досліджень)

22. http:// www.ukrmuseum.org.ua - Музейний простір України

23. http:// www.7chudes.in.ua - Офіційний сайт Всеукраїнського проекту «7 чудес України»

24. http:// www.dikanka-turism.narod.ru- Сайт Туристична Диканщина

25. http:// www.kharkivoda.gov.ua - Харківська ОДА

Размещено на Allbest.ru