Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Сучасні проблеми молоді та спорту в Україні

Дозвілля як частина вільного часу, залучає молодь своєю нерегламентованістю і добровільністю вибору його різних форм, демократичністю, емоційною насиченістю, можливістю поєднати в ньому фізичну й інтелектуальну діяльність, творчу і споглядальну, виробничу й ігрову. Для значної частини молодих людей соціальні інститути дозвілля є основними джерелами соціально-культурної інтеграції й особистішої самореалізації. Однак усі ці переваги діяльності сфери дозвілля поки ще не стали надбанням, звичним атрибутом способу життя усієї молоді.

Молодість охоплює період життя від 14 до приблизно 29 років, коли людина більш-менш міцно затверджується в дорослому житті. Верхня межа молодості може істотно зрушуватися. Деякі автори продовжують її до 35-ти років. Молодість - це, насамперед, час створення родини і сімейного життя, час освоєння обраної професії, визначення відношення до громадського життя і до своєї ролі в ньому. Молодості властивий оптимізм. Людина приступає до реалізації свого життєвого задуму, вона повна сил і енергії, бажання здійснити свої мрії та ідеали. У молодості найбільш доступні найскладніші види професійної діяльності, найбільш повно й інтенсивно відбувається спілкування, найлегше встановлюються і розвиваються відношення дружби і любові. Молодість вважається оптимальним часом для самореалізації.

Нині особливого значення набуває проблема ефективного навчання у вищому навчальному закладі. Ця проблема значною мірою залежить від рівня працездатності студента. Однак підвищення і корекція працездатності студентів вищих навчальних закладів здійснюється, головним чином, на основі фрагментарних досліджень, а також використання здорового глузду й досвіду фахівців з фізичного виховання.

Аналіз стану фізичного виховання і спорту у вищих навчальних закладах України показав, що у ВНЗ та їх спортивних клубах розуміють, що саме вища школа є останнім кроком майбутніх фахівців до самостійної життєдіяльності і саме це покладає на них велику відповідальність за стан здоров'я та рівень фізичної підготовленості студентів. Багато уваги приділяється дисципліни «Фізичне виховання» на засіданнях Рад ректорів, радах вищих навчальних закладів, багато робиться у ряді ВНЗ задля збереження чотирьох годин фізичного виховання протягом всього періоду навчання студентів та щосеместрового заліку з фізичного виховання

He дивлячись на важке фінансове становище у вищій школі, робиться все можливе для збереження кадрів на кафедрах фізичного виховання у значній кількості ВНЗ, продовжується будівництво та відновлення навчально-спортивної бази, яка є центром фізкультурної та спортивної активності молоді. Студенти-спортсмени виховний та навчально-тренувальний процес поєднують з участю в міжнародних змаганнях у складі національних збірних команд України з багатьох видів спорту.

В 1996 Олімпійському році члени збірної команди України серед студентської та учнівської молоді брали участь в XXVI Олімпійських іграх в Атланті. Серед 234 спортсменів, які представляли збірну команду України в США, було 80 студентів. 3 дев'яти золотих олімпійських медалей п'ять здобуті студентами і школярами. Протягом 1996-1997 pp. були вдалими виступи студентської молоді у змаганнях чемпіонатів світу та Європи. Тільки у 1996 році ними було здобуто більше 130 нагород різного ґатунку. Студенти України за останні роки брали участь у чотирьох зимових та п'яти літніх Універсіадах, більше 20 чемпіонатах світу серед студентської молоді з різних видів спорту. Тріумфом нашої молоді у 1997 році можна вважати виступи студентів України на змаганнях Всесвітньої Універсіади в Італії (о. Сицилія), де збірна команда посіла друге місце. Делегація студентів-спортсменів України на XIX Всесвітній Універсіаді в Італії (Сицилія) налічувала 114 осіб з 24 вищих навчальних закладів 15 областей та міста Києва, що брали участь у змаганнях з восьми видів спорту. Результатом виступів були 17 золотих, 6 срібних та 4 бронзових медалей. Успішним був виступ студентів-спортсменів на XXI Всесвітній зимовій універсіаді - 2003, яка відбулася в італійському місті Тарвізіо. Наша команда із 85 атлетів у загальному командному заліку посіла друге місце, пропустивши вперед лише команду Росії. На третьому місці - команда Китаю. «Ми посіли друге місце серед держав, які мають розвинутий зимовий спорт, - відзначив попередній міністр освіти і науки України Василь Кремень на прес-конференції, присвяченій поверненню українських спортсменів з Італії. - Цей результат нас повністю задовольняє, з точки зору Студентської спортивної спілки, з точки зору інтересів держави. Хоча є над чим працювати, бо не в усіх видах спорту нашим вдалося виступити рівно». Українські спортсмени привезли додому 14 медалей: 7 золотих, 4 срібних та 3 бронзових. Українські студенти-спортсмени також виступили і на XXIII Всесвітній літній універсіаді 2005 p., виборовши 52 медалі різного ґатунку (18 золотих, 16 срібних, 18 бронзових) і посіли 4 місце у загаль-ному командному місці серед 182 країн-учасниць. На XXIII Зимовій всесвітній універсіаді наші спортсмени показали дещо скромніший результат - 6-е загальне командне місце. Якщо зіставити результати студентів-спортсменів із попередніми універсіадами, то бачимо, що постійно відбувається прогрес: Іспанія, 1995 рік - 6 місце; Корея, 1997 рік - 16 місце; Словаччина, 1999 рік - 4 місце; Польща, 2001 рік - 7 місце; Італія, 2003 рік -2 місце; Туреччина, 2005 рік - 4 місце.

Досвід роботи і значна кількість публікацій показує, що 50-60% молодих фахівців після закінчення вищого навчального закладу не мають достатнього рівня розвитку загальних і професійно-прикладних фізичних здібностей, у них відсутня мотивація і розуміння цінностей фізичної культури як важливого ресурсу збереження здоров'я, що призводить до зниження працездатності

Це свідчить проте, що існуючий стан організації професійно-прикладної фізичної підготовки ще не відповідає сучасним вимогам і стандартам якості професійної освіти і реалізується, як правило, на типологізованому рівні за традиційними підходами, які недостатньо враховують специфіку цільової спрямованості виробничої діяльності.

В той же час при вирішенні конкретних завдань професійно-прикладна фізична підготовка майбутніх спеціалістів повинна здійснюватись в тісному зв'язку із загальною фізичною підготовкою, яка є основою практичного розділу навчальної дисципліни «Фізичне виховання» у вузі. Професійно- прикладна фізична підготовка повинна базуватися на відповідній загально-фізичній підготовленості. Співвідношення загальної і професійно-прикладної фізичної підготовки може змінюватись в залежності від професії.

Зарубіжні автори підкреслюють, що заняттям за програмою спеціальної силової підготовки повинні передувати заняття із загальної фізичної підготовки, які спрямовані на всебічний розвиток силових здібностей та силової витривалості.

Сучасність б'є на сполох. Наша молодь з кожним роком слабшає, а випадки смертності на заняттях фізичної культури у школах та вишах жахають громадськість. Майже 90 відсотків дітей, учнів, студентів мають відхилення у стані здоров'я.

На думку Генадія Азютова, д.пед. наук, проф. НПУ ім. М. Драгоманова, дефіцит рухової активності і нервові перевантаження є першопричиною негативних зміну стані здоров'я населення нашої країни. (Для порівняння: оздоровчим тренуванням у Японії займається близько 80 відсотків дорослого населення, у США -70 відсотків, тоді як у Росії - не більше 5 відсотків, в Україні і того менше). Характерною особливістю навчальної діяльності учнів і студентів є поєднання високої розумової напруги з недостатньою фізичною активністю.

- У дослідженнях, які стосувалися співвідношення загальної і фізичної культури, життєва орієнтація у питаннях здорового способу життя, засобів підтримання фізичного стану, що проводилися шляхом анонімного анкетування, взяло участь сто першокурсників, - розповів Сергій Савчук, кандидат наук з фізичного виховання і спорту, доцент, завідувач кафедри фізичного виховання ЛНТУ. - Аналіз результатів самооцінки здоров'я студентів дозволив встановити, що більшість молодих людей скаржиться на головний біль, погіршення зору, біль у попереку. 55 відсотків респондентів оцінюють свій стан здоров'я як задовільний, 28 - посередній, 15 - незадовільний і лише 2 - добрий. Жоден студент не оцінив свій стан здорорв'я, як ідеальний. Після підрахунку балів ми встановили, що лише 25 відсотків респондентів веде здоровий спосіб життя.

Олександр Радченко, старший викладач кафедри фізичного виховання ЛНТУ присвятив свій виступ проблематиці профілактики вживання алкогольних напоїв студентами ВНЗ - на цю тему Олександр Вікторович нещодавно захистив кандидатську дисертацію. Анкетування, що проводилося у трьох найбільших ВНЗ Волині, засвідчило: 82 відсотки дівчат вживають алкоголь, зокрема 17 відсотків - один раз на тиждень, 39 відсотків - 2-3 рази на місяць. Переважно захоплюються вином (63 відсотки). На другому місці - пиво.

Прослідковується тенденція до збільшення вживання алкогольних напоїв старшокурсниками порівняно зі студентами молодших курсів. Діагностика засвідчила: у14 відсотків респондентів можлива алкогольна залежність, у 21 відсотка продіагностованих є проблеми з алкоголем. Приблизно 17 відсотків респонденток вживають алкоголь один разна тиждень, 39 відсотків - 2-3 рази на місяць. Переважна більшість споживає вино та пиво.

Познайомившись та вивчивши рекламу алкогольних напоїв на телебаченні, у пресі й на вулицях міста, наша група констатувала: на свідомість дівчат переважно впливають саме ці чинники. Так 1829 разів протягом тижня з двадцяти одного телеканалу лунала алкогольна реклама, що становить 360 хвилин 2 секунди на тиждень. На вулицях Луцька 59 вивісок реклами алкогольної продукції, у пресі з 18 українських журналів, що проаналізував, і які розраховані, в основному, на жіночу аудиторію, виявив 21 відповідну рекламу, - ось такі дані навів ОлександрРадченко. - Викладачі ВНЗ України, у тому числі і наші, вважають, що відмовитися від вживання алкоголю студентам може допомогти інформація про хвороби та наслідки від вживання спиртних напоїв, про негативний впливу на майбутніх дітей. І саме вона мала б домінувати у засобах масової інформації!

Тривожним є і рівень соматичного здоров'я студенток: у 47 відсотків - низький, у 27 відсотків - нижче середнього, 25 відсотків - середній, 1 відсоток - вище середнього. Високий рівень соматичного здоров'я взагалі не був виявлений.

З фізичного стану студенток ситуація ще гірша: 22,5 відсотка студенток мають поганий фізичний стан, 62 відсотки - незадовільний, 15 відсотків задовільний, 0,5 відсотка - добрий фізичний стан. Високий - не виявлено.

Отже, якщо до отриманих даних про слабке соматичне здоров'я та незадовільний фізичний стан додати вживання алкоголю, то наслідки для української нації можуть бути незворотними.

Викладачі кафедри фізичного виховання ЛНТУ запровадили експериментальну методику, що містила курс лекцій, спрямованих на антиалкогольну пропаганду, відвідування спортивних секцій два-три рази на тиждень, додатково до основного заняття з фізичного виховання, самостійних занять фізичними вправами, участь у спортивно-масових заходах, проведення акційза здоровий спосіб життя. Протягом педагогічного експерименту, який тривав 10 місяців, проводився контроль кількості відвіданих секційних занять з волейболу, баскетболу, ритмічної гімнастики, плавання, атлетичної гімнастики, легкої атлетики, східних єдиноборств, карате, настільного тенісу - дівчат заохочували «перемикати» увагу на цікаві і корисні для здоров'я справи.

Після підбиття підсумків експерименту фізична підготовка дівчат першого та другого курсів покращилася, на 18 відсотків зменшилася кількість студенток з поганою та незадовільною фізичною підготовкою. На 9 відсотків зменшилася кількість студенток, які вживали алкогольні напої.

В цілому отримані результати засвідчили високу ефективність розроблених засобів і методів профілактичної роботи, що є підставою для їх впровадження у ВНЗ України.

Соціологічне дослідження на тему: «Проблеми розвитку спорту в Україні»

Загальна характеристика проблеми. Після того як Україна стала незалежною, становище в українському спорті значно погіршилося, адже за часів Радянського Союзу велася значна фінансова підтримка з Москви і нам тільки варто пригадати ті славетні часи, коли наша збірна Радянського Союзу виграла кубок УЕФА в Мюнхенської Баварії чи виступ Радянської збірної по баскетболу на олімпіаді та ін. Адже до складу збірних чимало входило спортсменів з інших республік СССР в тому числі й з України. Але після розпаду все припинилося, держава звичайно виділяє кошти на спорт, але вони дуже мізерні і розприділяються в основному по обласних центрах, а в райони ці кошти навіть не доходять. Тому зараз вітчизняному спорту як ніколи необхідна допомога. Адже у нас не скільки не гірші спортсмени, ніж в інших країнах просто іноді підводить технічна сторона підготовки (недостатня кількість спортивного обладнання, погані умови, зимою проведення тренувань в неотеплених спортзалах, використання застарілого спортивного інвентарю, нестача коштів на проведення, навіть на поїздки на товаристські змагання і т. ін.). А якщо розглянути дитячий спорт, то фінансування ДЮСШ зовсім нікудишнє. Але ж справжніх спортсменів, які, можливо, в майбутньому будуть представляти нашу країну на змаганнях світового рівня потрібно готувати змалечку. Зараз почали відкривати багато різних спортивних гуртків, але вони майже всі платні і не кожен може дозволити собі, щоб його дитина там займалася, якщо вона і обдарована. Отже, основною метою організаторів є, перш за все, пошук спонсорів та меценатів, які б надали допомогу для проведення спортивних заходів.

Основні гіпотези дослідження:

1. У наші дні, коли країні не вдається знайти вихід з кризового становища, коли економічні негаразди породжують занепад в культурній, освітній та інших сферах життя, коли значна частина населення перебуває в дуже складному становищі, багато хто вже давно перестав цікавитися спортом, просто не вистачає коштів, щоб ходити на футбольні матчі чи відвідувати інші змагання, та і просто не вистачає часу через всі сьогоднішні негаразди. Залишається дивитися тільки по телевізору, якщо є трансляція, а це буває дуже рідко, щоб всі приходили дивитись, як кажуть, «вживу». Тому більшість нашого населення, що цікавиться спортом це молодь. Вони не такі затурбовані повсякденними проблемами, тому переважно молодь відвідує футбольні, баскетбольні, гандбольні, хокейні та ін. матчі.

2. Стан спорту в Україні на сьогодні, в дуже скрутному становищі. Проведення різних спортивних заходів стає можливим тільки за допомогою спонсорів, дуже важкі умови для тренувань у спортсменів, морально застаріле спортобладнання і т. ін. Зараз, як ніколи, необхідно вливати значні кошти в спорт, так як Україна перебуває на стадії формування свого іміджу на світовій арені. Адже це є дуже важливим фактором, щоб світова громадськість рахувала Україну, як спортивну державу.

Постановка проблеми. Соціальне самопочуття молоді є одним з головних показників розвитку суспільства. Для того щоб формування молоді відбувалося адекватно суспільним процесам, необхідно визначити її роль і місце в суспільстві, з'ясувати її проблеми. Серед них є традиційні - кохання, дружба, пошуки сенсу життя, створення сім'ї тощо. Вирішення багатьох проблем залежить від факторів соціального життя. Не менш актуальними є здоров'я, освіта молоді, спілкування її з дорослими й однолітками. Вивчаючи молодіжні проблеми, неможливо обійтися простим констатуванням позитивних чи тривожних фактів життєдіяльності молодих людей, потрібен глибокий системний аналіз буття молоді. Актуальним є питання постійного скорочення питомої ваги молоді щодо всього населення. В Україні за останні десять років її кількість знизилася з 22 до 20%. За всіма прогнозами, ця тенденція триватиме і надалі.

Молодіжне законодавство України складається із Законів України «Про дитячі та молодіжні організації», «Про загальну середню освіту», «Про професійно-технічну освіту», «Про вищу освіту», «Про Загальнодержавну програму підтримки молоді на 2004-2008 роки», «Про соціальну роботу з дітьми та молоддю», «Про фізичну культуру і спорт», «Кодексу про шлюб та сім'ю»; Постанов та розпорядженнь Кабінету Міністрів України «Про затвердження Державної програми забезпечення молоді житлом на 2002-2012 роки», «Про затвердження Програми підготовки та залучення молоді до державної служби та служби в органах місцевого самоврядування, створення умов для її професійного зростання», «Про затвердження Державної програми підтримки сім'ї на період до 2010 року», «Про затвердження Типового положення про молодіжний центр праці», «Про утворення Державної соціальної служби для сім'ї, дітей та молоді»; Указів та розпорядженнь Президента України: «Про гранти Президента України для обдарованої молоді», «Про День студента», «Про Концепцію допризовної підготовки і військово-патріотичного виховання молоді», «Про Національну раду з питань молодіжної політики», «Про соціально-економічну підтримку становлення та розвитку студентської сім'ї» та інших нормативних документів.

Педагогічні проблеми, соціально-психологічні якості, та ціннісні орієнтації у молодіжному середовищі. Сучасні суспільні процеси різко змінили соціальне, матеріальне і політичне становище молоді. Останнім часом загострилося чимало молодіжних проблем, серед яких найголовніші: низький рівень життя, безробіття і значна економічна та соціальна залежність від батьків; шлюбно-сімейні; низька народжуваність - рівень народжуваності не забезпечує відтворення поколінь; матеріальна незабезпеченість, відсутність ресурсів для поліпшення житлових умов; поганий стан здоров'я і зростання рівня соціальних відхилень; втрата ідеалів, соціальної перспективи, життєвого оптимізму.

Молоде покоління залишилося без надійних соціальних орієнтирів. Руйнація традиційних форм соціалізації підвищила особисту відповідальність молоді за свою долю, поставивши її перед необхідністю вибору, виявила неготовність більшості з них включитися в нові суспільні відносини. Вибір життєвого шляху став визначатися не здібностями й інтересами молодої людини, а конкретними обставинами.

Серед соціальних проблем українського суспільства які на думку української молоді є найважливішими: безробіття, зростання цін, низький рівень заробітної плати, загальне зниження рівня життя, зростання злочинності, зубожіння населення, наркоманія, СНІД. Серед проблем, що стосуються забезпечення здорового способу життя: стан довкілля, екологія, низький рівень медичного обслуговування, зловживання палінням, недостатні можливості для занять фізичною культурою та спортом, алкоголізм, низький рівень поінформованості про здоровий спосіб життя (див. додатки).

Молоді властиве позитивне сприйняття сучасних реалій. За результатами опитування громадської думки Центру Разумкова на запитання про те, яке відчуття найчастіше виникає при думці про їхнє особисте життя, відповіли: надія на те, що життя поступово змінюється на краще. На другому і третьому місцях у молоді опинилися «відчуття, що життя йде нормально» і «страх перед майбутнім». Відчуття страху перед майбутнім властиве більше ніж кожній десятій молодій людині.

Значний коефіцієнт прийняття і виправдання протизаконних і аморальних учинків. Молодь значно легше виправдовує: ухиляння від сплати податків - 4,5%; крадіжки - 2,3%; одержання хабара і давання його ж - 3,7%; брехню у власних інтересах - 3,9%; отримання державної допомоги, на яку немає прав - 3,9%; оприлюднення конфіденційної інформації про конкурента - 3,5%.

На першому місці в житті молодь ставить розрахунок на себе і власні сили, але не впевненість у них. Майже кожна десята молода людина не розраховує ні на кого й ні на що. Відчуття впевненості у собі властиве лише трохи більш ніж кожному двадцятому молодому громадянинові країни.

За показниками соціального негативізму й апатії: щасливими почуваються 6,5% молодих людей. Соціальної перспективи в Україні не бачать дві третини молоді. Кожна четверта молода людина боїться злиднів. Майже половина молоді - найбільше в житті боїться втратити здоров'я.

Закон дуже впливає на повсякденне життя лише 30,6% молоді. Більш аніж кожна п'ята молода людина закон ігнорує. Аналогічна ситуація з мораллю - молодь спокійно ставиться до дошлюбних сексуальних стосунків; до них же, але випадкових 3,8%; тих самих стосунків, але до досягнення повноліття - 4,0%; проституції - 2,9%; вживання легких наркотиків - 2,2%; водіння автомобіля в нетверезому стані - 2,0%, разом із перевищенням швидкості в населеному пункті - 2,6%. Сильний вплив моралі на поведінку в повсякденному житті визнали лише 43,7% молоді; на кожну десяту молоду людину норми моралі не поширюються. Чиста совість як першочергова умова щастя набрала 3% голосів молоді. 28,2% молодих людей вважають, що домагатися свого щастя слід за будь-яку ціну. Показник довіри до людей упав із 23,7% (у 2000 р.) до 13,7% (у 2003 р.). На друзів у житті розраховує 1,2% молоді. У переліку чинників, які викликають найбільший острах займає страх перед зрадою близьких людей: зради бояться понад чверть молодих людей.

Участь молоді у суспільному житті та самореалізація очима молоді. За результатами Загальнонаціонального опитування громадської думки «Становище молоді в Україні» проведене Центром соціальних ініціатив Інституту соціології НАН України у рамках проекту Програми розвитку ООН «Створення безпечного середовища для молоді в Україні» у травні 2005 році найбільшою цінністю міжнародної інтеграції України молодь вважає можливість отримувати роботу й навчання в інших країнах та вважає, що знайомство із західними стандартами допомагає опановувати сучасний світ.

Опитування громадської думки проведене Державним інститутом розвитку сім'ї та молоді спільно з організацією «Соціальний моніторинг» в червні 2006 року показало, що упродовж останніх 10 років політика традиційно посідає останнє місце в ціннісних орієнтирах молоді. Третина молоді взагалі не цікавиться політикою, а кожен десятий вважає неважливою для розвитку України участь громадян у виборах. Але серед тих, хто цікавиться політикою найбільш популярним є національно-демократичний та соціал-демократичний напрямки.

Молоді люди значно більшою мірою ідентифікують себе насамперед з українською, а також із загальноєвропейською культурними традиціями. Такими є висновки опитування громадської думки Центру Разумкова у квітні-травні 2006 року. Якщо молодь Івано-Франківської (45%) і Закарпатської областях (35%) вважають, що в майбутньому в Україні переважатиме українська культурна традиція, то у Криму (49%) та Донбасі (41%) переконані, що в різних регіонах переважатимуть різні культурні традиції. Молодь відчужена від держави - 70% молоді не відчувають себе господарями своєї держави. Кожна третя молода людина не задоволена своїм соціальним статусом і лише третина бачить власну соціальну перспективу в Україні. І хоча абсолютна більшість (93%) молодих людей сприймають Україну, як свою Батьківщину, проте, у випадку гіпотетичного вибору, обрали б її Батьківщиною лише дві третини, не обрали б - майже кожна шоста молода людина у віці 18-35 років.

Важливою проблемою молодого покоління є участь у самоврядуванні молоді, через яку вони мають можливість виявляти свою активну життєву позицію, впливати на суспільство. Відсутність бажання цим займатися, організаційні негаразди, а також низький рівень поінформованості щодо таких органів основні причини неактивності. Шлях до подальшого розвитку самоврядування полягає в створенні системи взаємодопомоги та підтримки на місцевому рівні, в утворенні єдиного координаційного органу системи самоврядування навчальних закладів.

Головною проблемою функціонування сучасних молодіжних організацій є відсутність фінансування їхньої діяльності, несерйозне ставлення до них громадських і державних структур, байдужість молоді до громадського життя. Найчастіше включається в громадське життя та молодь, яка прагне самореалізуватися в цій сфері й не задоволена діяльністю урядових органів.

Однією зі складових соціальної культури є правова культура. За даними опитування «Становище молоді в Україні» найчастіше порушують права молоді бізнес-структури, урядові організації, адміністрація навчальних закладів. Зазвичай молодь бореться за свої права за допомогою легітимних і колективних дій. Але водночас чверть опитаних зазначили, що у разі порушення їхніх прав та свобод ніяким чином не відстоюватимуть їх. Порушує закони й сама молодь: 64% респондентів упевнені, що молодь часто порушує чинні закони, а 12% молоді постійно порушують законодавство.

Освіта, доступ до інформаціїї, працевлаштування та забезпечення житлом. До числа особо тривожних тенденцій відноситься падіння престижу загальної та професійно-технічної освіти; збільшення числа молоді, що починає трудову діяльність із низьким рівнем освіти і не маючої бажання продовжувати навчання; орієнтація багатьох ланок освіти на «потокове» відтворення робітників, службовців і спеціалістів без урахування вимог споживачів.

Освітній потенціал молоді не реалізується належною мірою, через невідповідність між системою освіти і потребами ринку праці. Відзначається тенденція до зниження якості освіти через низьку соціальну престижність педагогічної професії, критична застарілість матеріально-технічної бази закладів освіти всіх рівнів та недостатні темпи її модернізації.

Доступність інформації. Серед опитаних під час дослідження «Становище молоді в Україні» 43% стверджують, що в Україні існує достатній доступ до всіх інформаційних ресурсів. Найдоступнішим є телебачення (88%), найменш доступним Інтернет (34%). Найпроблематичніший доступ до інформаційних ресурсів, на думку опитаних, мають малозабезпечені групи молоді (66%), мешканці села (60%), сироти (53%), молодь із проблемами здоров'я (42%). Найбільш популярною є розважальна інформація (71%), новини (61%) та науково-популярна. Повністю довіряє інформації лише п'ята частина респондентів, переважна ж більшість має сумніви в її достовірності.

Залишається проблемою доступність освіти, майже половина опитаних вважає, що частині молоді вища освіта взагалі недоступна. Це свідчить про низку проблем не лише в системі освіти, а й у суспільстві в цілому. Особливо ж це стосується рівня підготовки в сільській школі, скрутного матеріального становища багатьох сімей, ослаблення громадського і державного контролю над розподілом ресурсів.

За оцінками молоді, найактуальніші питання молодіжної політики залишаються поза увагою держави. Головними проблемами є працевлаштування та забезпечення житлом. В молодіжному середовищі панує найвищий рівень безробіття (13,9%), найчастіше вимушеного. Проблеми, з якими стикається молодь під час пошуку роботи є вимагання стажу роботи та потреба мати необхідні «зв'язки». Менш значущими є такі труднощі, як те, що роботодавці не бажають брати на роботу молодь або вимагають від неї дуже багато знань і умінь. Серед опитаної молоді свій власний бізнес має 6% молодих людей. Головна перешкода для започаткування і ведення власної справи - брак стартового капіталу (58%) та хабарництво чиновників (38%), а також висока ставка податку, податковий гніт (37%). Найефективніші засоби сприяння зайнятості молоді: по-перше, зобов'язати навчальні заклади забезпечити випускникам перше робоче місце (44%), а по-друге, встановити на підприємствах квоти для молоді (41%). Щорічно збільшується кількість молодих сімей, які перебувають на квартирному обліку. У 2001 році на квартирному обліку перебувало майже 88,6 тис. осіб, а у 2005 році вже 112,6 тис. Частка тих хто отримав квартири становить 1,1% до 1,9% відповідно до квартирного обліку.

Поінформованість респондентів щодо молодіжних кредитів посередня. Відомо про такі кредити менш як половині опитаних, переважно працюючій молоді, жінкам, селянам. Переважна більшість із них (79%) навіть не намагалася одержати пільговий молодіжний кредит, а серед тих, хто намагався, реально отримали його лише 7%. Головною причиною, чому молодь не намагалася одержати кредит, назвали відсутність потреби в ньому (58%).

Здоров'я молоді. Незадовільним є нинішній стан здоров'я української молоді. Упродовж останніх десяти років серед молоді відбулося підвищення рівня захворюваності й поширеності хвороб за всіма їх класами. Значного поширення набули соціально зумовлені хвороби. Погіршується епідемічна ситуація щодо ВІЛ/СНІДу, який вражає насамперед молоде покоління.

Серед зареєстрованих споживачів наркотиків молодь віком до 28 років становить 80%. За роки кількість споживачів наркотичних засобів та психотропних речовин збільшується, вік наркозалежної молоді має тенденцію до омолодження. За останні 10 років частка хворих на наркоманію серед неповнолітніх збільшилася у 6-8 разів. Смертність серед осіб цієї групи зросла у 40 разів. Хворіє на наркоманію переважно молодь, яка не працює. Поглиблення цих явищ викликає загрозу демографічної безпеки, оскільки середній вік уражених на наркоманію становить 26 років, тобто є найактивнішим репродуктивним віком.

Окреслилася тенденція до погіршення психічного і духовного здоров'я молодих людей. Кожна третя дитина народжується з відхиленням у розвитку нервової системи. Чимало школярів почувають себе одинокими, перебувають у стані психічної напруги внаслідок конфліктів з однолітками, вчителями та батьками.

Економічні негаразди перехідного періоду негативно вплинули на соціальне здоров'я молоді. Для значної частини молодих людей гострими стали проблеми бідності, безпритульності, безробіття та насильства. Останні роки обмежені ресурси спрямовувалися головним чином на лікування та підтримку невідкладної допомоги, а профілактиці захворювань та популяризації засад здорового способу життя не приділялося належної уваги. За даними опитування «Становище молоді в Україні» відзначається низька доступність медичних послуг (65%).

Головним чинником, що найбільше зумовлює стан здоров'я, є спосіб життя, який ведуть діти і молодь. Здорового способу життя дотримуються небагато юнаків і дівчат (69%). Доведено, що формування здорового способу життя є набагато ефективнішою й економічно доцільнішою стратегією, ніж постійне збільшення витрат на лікування наслідків нездорового способу життя.

Стан фізичного та психічного здоров'я визначає дозвілля молоді. Вільний час українська молодь проводить здебільшого на природі (47%). Популярними є й розважальні види дозвілля, які потребують матеріальних витрат клуби, кафе, кінотеатри (близько 30%). Третина присвячує вільні хвилини своєму хобі. На вибір виду дозвілля впливають рівень освіти і матеріального благополуччя, тип поселення і регіон проживання, стать і вид зайнятості. Селяни частіше проводять час на дискотеках, тому, що там це єдина розвага. Найбідніші респонденти частіше блукають вулицями. Малозабезпечена молодь жодного разу не зазначила, що відвідує концерти класичної й органної музики, виставки та вернисажі, дбає про свою зовнішність і здоров'я, фізичне й духовне вдосконалення. Матеріальний рівень впливає на вибір виду дозвілля, на формування духовної культури. Найнижчим авторитетом у молоді користуються державні культосвітні заклади.

Найпопулярнішим джерелом інформації про здоровий спосіб життя серед молоді, на думку респондентів, є телебачення (75%). На другому місці, але на порядок нижче за популярністю (40%) - найближче оточення, батьки й інші родичі. Інші джерела інформації, такі, як преса, Інтернет, медпрацівники, друзі та знайомі, радіо і науково-популярна література, шануються ще менше.

Список літератури

молодь спорт фізичне виховання

1. http://old.niss.gov.ua/Monitor/april08/27.htm

2. http://www.uabs.edu.ua/images/stories/docs/K_FV/Pilipei_018.pdf

3. http://referat.parta.ua/view/17288/

4. http://lntu.edu.ua/index.php? option=com_content&view=article&id=371:suchasni-problemi-ta-teoretiko-metodichni-aspekti-realizatsiyi-fizichnogo-vihovannja-studentskoyi-molodi&catid=11:konferentsiyi-vistavki-seminari&Itemid=70

Размещено на Allbest.ru