главнаяреклама на сайтезаработоксотрудничество База знаний Allbest
 
 
Сколько стоит заказать работу?   Искать с помощью Google и Яндекса
 





Туристичні ресурси Запорізького регіону

Розвиток туристичної галузі України. Загальна характеристика Запорізької області. Національний заповідник "о. Хортиця". Музей історії запорізького козацтва. Історико-археологічний заповідник "Кам’яна Могила" та музей-заповідник "Садиба Попова".

Рубрика: Спорт и туризм
Вид: реферат
Язык: украинский
Дата добавления: 09.11.2011
Размер файла: 7,2 M

Полная информация о работе Полная информация о работе
Скачать работу можно здесь Скачать работу можно здесь

рекомендуем


Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже.

Название работы:
E-mail (не обязательно):
Ваше имя или ник:
Файл:


Cтуденты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны

Подобные документы


1. Тур Дніпропетровськ-Запоріжжя
Розробка екскурсійного маршруту по двох визначних містах України – Дніпропетровську та Запоріжжю. Характеристика міст, їх історична спадщина та сучасне життя. Національний заповідник "Хортиця" - музей під відкритим небом, пам’ятник запорізькому козацтву.
практическая работа [14,9 K], добавлен 07.05.2011

2. Туристичні ресурси Запорізького регіону
Основні напрямки розвитку, проблеми, що гальмують розвиток, і, навпаки, позитивні моменти, що зумовлюють перспективність розвитку туризму у Запорізькому регіоні на сьогоднішній день. Острів Хортиця – зона відпочинку та одне з "Семи чудес України".
курсовая работа [56,3 K], добавлен 03.09.2013

3. Туристичні ресурси Івано-Франківської області
Загальна характеристика Івано-Франківської області, природно-ресурсний потенціал. Історико-культурні ресурси Івано-Франківської області. Аналіз сучасного стану туристських маршрутів та перспективи розвитку туристичної галузі на Івано-Франківщині.
курсовая работа [61,0 K], добавлен 22.02.2008

4. Туристична характеристика Харківської області
Дослідження і аналіз туристичного потенціалу Харківської області. Характеристика історико-культурних об'єктів і пам'яток архітектури: музей І.Ю. Рєпіна, національний літературно-меморіальний музей Г.С. Сковороди, місця бойової слави і садиби Харківщини.
реферат [35,1 K], добавлен 30.04.2011

5. Туристична індустрія Іспанії
Природні туристично-рекреаційні ресурси Іспанії: клімат, бальнеологічні ресурси. Історико-культурні та археологічні ресурси країни, музеї. Місце туристичної галузі в економіці Іспанії, оцінка туристичної інфраструктури, туристсько-рекреаційні території.
курсовая работа [2,3 M], добавлен 30.03.2012

6. Культурно-історичні ресурси Хмельницької області
Аналіз розвитку історико-культурного туризму, встановлення туристичного потенціалу Хмельницької області. Культурні пам'ятки, історичні місця, музеї, музейні комплекси, туристичні маршрути. Проблеми і перспективи розвитку історико-культурного туризму.
курсовая работа [90,5 K], добавлен 07.05.2012

7. Туристичні ресурси Волинської області
Динаміка розвитку туристичного ринку Волині. Розвиток туристичної галузі Волинської області за участю інших держав. Туристські проекти, що реалізуються в єврорегіоні "Буг" за участю структур ЄС. Транснаціональне співробітництво з Республікою Польща.
курсовая работа [283,2 K], добавлен 22.02.2008

8. Туристичні ресурси Хмельниччини
Археологічно-екскурсійний потенціал Хмельниччини. Туристичний маршрут лівобережжям Дністра. Маршрут "Давньоруські твердині Дунаєвеччини". Особливості створення туристичної привабливості регіону. Рекреаційно-туристичний потенціал Подільського регіону.
реферат [17,3 K], добавлен 17.05.2009

9. Туристичні ресурси Київської області
Загальна характеристика Київської області. Особливості природно-рекреаційних і кліматичних ресурсів Київщини. Історико-культурний та туристично-екскурсійний потенціал краю. Сучасний стан та перспективи розвитку туризму на території досліджуваної області.
курсовая работа [51,1 K], добавлен 10.02.2011

10. Туристичні ресурси багамських островів
Загальна фізико-географічна характеристика та природний потенціал Багам. Політичний та адміністративно-територіальний поділ країни, її історико-культурні ресурси. Туристичне районування островів, сучасний стан і прогнозований розвиток індустрії подорожей.
курсовая работа [519,3 K], добавлен 13.02.2011


Другие документы, подобные Туристичні ресурси Запорізького регіону

Страница:  1   2 


Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ ТА НАУКИ

ЗАПОРІЗЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

КАФЕДРА МІЖНАРОДНОГО ТУРИЗМУ

КУРСОВА РОБОТА

З ДИСЦИПЛІНИ «ВВЕДЕННЯ В СПЕЦІАЛЬНІСТЬ»

На тему: «ТУРИСТИЧНІ РЕСУРСИ ЗАПОРІЗЬКОГО РЕГІОНУ»

Спеціальність: «Туризм»

Запоріжжя

2010

Зміст

Вступ

1. Розвиток туристичної галузі України.

2. Загальна характеристика Запорізької області

3. Туристичні ресурси області

3.1 Національний заповідник "о. Хортиця"

3.2 Музей історії запорізького козацтва

3.3 Історико-археологічний заповідник "Кам'яна Могила"

3.4 Музей-заповідник "Садиба Попова"

3.5 Дніпрогес

3.6 Історико-культурний центр "700- літній Запорізький Дуб"

Висновок

Список використаної літератури та джерел

Додатки

Додаток1. Національний заповідник "о. Хортиця"

Додаток 2. Історико-археологічний заповідник "Кам'яна

Додаток3. Музей-заповідник "Садиба Попова"

Додаток4. Історико-культурний центр "700- літній Запорізький Дуб"

Вступ

Туризм та екскурсії - активний засіб пізнання навколишнього світу, формування кругозору, підвищення рівня знань, естетичних і культурних смаків громадян та гостей України, особливо школярів і студентської молоді.

Історико-культурна спадщина належить до найцінніших надбань людства. Вона зосереджує в собі кращі здобутки, є золотим скарбом народу. До нерухомих цінностей належать пам'ятки археології, історії, архітектури та містобудування, монументальної скульптури, до рухомих - скарби музеїв, бібліотек, архівів.

Характерною рисою кінця ХХ століття став бурхливий розвиток туризму - найбільш демократичної та інтернаціональної сфери суспільної діяльності. Потужний імпульс до цього було дано на Першій всесвітній конференції “Туризм як впливова силу збереження миру” (1988 р. Ванкувер), де вперше пролунав заклик до поширення та пропаганди туризму як гаранта миру та безпеки , який впливає на громадян різних країн, їх економіку, культурну спадщину, традиції, релігію та ремесла.

На фоні бурхливого розвитку світового туризму закономірно постає питання про роль України на світовому ринку туристичних послуг.

В Україні налічується понад 170 тис. пам'яток культури, історії, містобудування і архітектури, палацо-паркового мистецтва, археології, а також понад 300 музеїв; створено 7 національних історико-культурних заповідників. Найпопулярнішими туристичними регіонами є Крим, Причорномор'я, Придністров'я, Поділля і Волинь, міста Київ, Одеса. Серед них особливо хотілося б виділити Запорізьку область, яка має надзвичайну популярність серед туристів завдяки численним пам'яткам історії пов'язаних з козацьким минулим нашої батьківщини.

Саме завдяки наведеним факторам, а також величезному природно-рекреаційному і туристичному потенціалу було обрано тему курсової роботи - „Туристичні ресурси Запорізької області”

Об'єктом курсової роботи є туристичні ресурси Запорізької області

Географічні рамки курсової роботи обмежуються територією сучасної Запорізької області.

Хронологічні рамки роботи охоплюють період з найдавніших давен до сьогодення.

Предметом курсової роботи є всебічне дослідження природно-рекреаційних та історичних ресурсів.

Актуальність теми визначається тим, що у наш час туризм став одним із найприбутковіших видів бізнесу у світі. За даними Всесвітньої туристської організації (ВТО), він використовує приблизно 7% світового капіталу, на туризм припадає 11% світових споживчих витрат і він дає 5% усіх податкових надходжень. Дуже важливим є розвивати туристичну галузь невеликих територій, що забезпечує приплив фінансів і самофінансування галузі у майбутньому.

Основна мета даної курсової роботи полягає у дослідженні привабливих туристичних об'єктів, як складової туристичних ресурсів Запорізької області.

Поставлена мета обумовила необхідність вирішення ряду взаємопов'язаних завдань, а саме:

· надати загальну характеристику розвитку туристичної галузі в Україні;

· надати загальну характеристику Запорізькій області;

· визначити основні привабливі туристичні об'єкти Запорізької області;

Дослідження туристичних об'єктів Запорізької області допоможе створити умови для вивчення національної культури та історичної спадщини Запоріжжя, чіткої системи ознайомлення громадян Запоріжжя з історичними, культурними, природними пам'ятками, а також забезпечення гарантованого відпочинку для різних категорій населення. Саме ознайомлення з неповторним багатовіковим національно-культурним розмаїттям цієї території сприятиме розширенню знань про окремі етапи та сторінки становлення й розвитку окремих етнографічних груп чи народностей.

Невід'ємною складовою світового туристичного процесу є вітчизняна туристична галузь. Це й не дивно, адже особливості географічного розташування та рельєфу, сприятливий клімат, багатство природного, історико-культурного та туристично-рекреаційного потенціалу України створюють усі можливості для всебічного задоволення пізнавальних, оздоровчо-спортивних і духовних потреб вітчизняних та іноземних туристів. Приділяючи велику увагу розвитку туризму, Верховна Рада і Кабінет Міністрів України визнали його однією із пріоритетних галузей економіки країни.

1. Розвиток туристичної галузі України

Туристична індустрія для багатьох країн є одним із основних джерел отримання доходів до бюджету. В Україні вона перебуває у початковій фазі свого розвитку ,не зважаючи на те, що країна має значний рекреаційний потенціал. Розвиток «експорту вражень», тобто ввезення іноземних туристів до України на сьогодні має свої особливості. За останні роки зупинилося скорочення кількісних показників туристичного потоку та намітилась тенденція до їх збільшення . Статистичні показники розвитку туристичної галузі України свідчать, що найбільш кризовим для даної галузі України був 1999 рік, після якого намітилась тенденція до зростання загального обсягу туристського потоку.

Враховуючи існуючі дані, всі області України можна об'єднати у певні групи за кількістю обслужених туристів:

1) найбільш розвинені (м. Київ);

2) розвинені (АР Крим, Одеська область);

3) середньо розвинені (м. Севастополь, Львівська, Херсонська, Запорізька, Донецька, Харківська, а також Закарпатська, Волинська, Миколаївська, та Дніпропетровська області);

4) слабо розвинені: (Луганська, Полтавська, Кіровоградська, Київська, Вінницька, Хмельницька, Рівненська, Чернівецька, Івано-Франківська області);

5) нерозвинені: (Тернопільська, Черкаська області);

6) відсталі регіони: (Сумська, Чернігівська, Житомирська області).

В цілому можна стверджувати, що на сьогодні більшість туристичних фірм країни працюють переважно на вивіз туристів, а отже і капіталу, за кордон, тобто на «імпорт вражень». При цьому, сфера відпочинку і туризму в Україні пройшла етап спаду та поступово покращує свої економічні показники. Тенденції, які намітилися за останні роки щодо збільшення «експорту вражень» в галузі іноземного туризму, виявили також проблеми, з якими стикаються туристичні організації в процесі своєї діяльності, і які, в основному, полягають в складності візових процедур, низькою якістю вітчизняних автодоріг, недостатньо розвиненою рекреаційною інфраструктурою, її піковим переповненням чи навіть, в окремих випадках, її відсутністю.

Як показує проведений аналіз, дана галузь розвивається нерівномірно за регіонами країни - є адміністративні одиниці (області) - як найбільш розвинені, так і регіони, які значно відстають в розвитку санаторно-курортного лікування і туризму. Такий стан не відповідає потенційним можливостям регіонів нашої держави і потребує свого удосконалення. Це спонукає до прийняття термінових юридичних, економічних та проектних заходів як на загальнодержавному так і на регіональному рівнях. Ключовими дійовими особами цього процесу мають бути, окрім інших фахівців, архітектори, як на етапі наукового обґрунтування перспективних видів середовища для відпочинку і туризму в країні, так і на стадії його проектування. Такий підхід сприятиме процесу вирівнювання розвитку рекреаційної галузі в регіонах країни, та значно покращить загальні показники розвитку даної сфери в Україні загалом.

2.Загальна характеристика Запорізької області

Протягом багатьох століть територія Запорізького краю була своєрідним коридором, яким проходили різні народи, де схрещувалися різні культури. Кіммерійці, скіфи й сармати, готи і гуни, авари, хазари, половці, печеніги, слов'яни залишили після себе в Придніпровських степах різноманітні археологічні пам'ятки.

Однак, головною історичною принадаю краю є козацтво. Саме ця земля вважається прабатьківщиною символу українского духу. Одним із головних оплотів запорозького козацтва став острів Хортиця, що зібрав та об'єднав окремі козацькі загони в соціально-політичну та військову організацію - Запорозьку Січ.

Запорозька Січ стала першим на території України політичним формуванням з усіма ознаками республіки. Вона довго зберігала свою незалежність та займала визначне місце в міжнародних відносинах - європейські держави встановлювали з нею дипломатичні відносини та шукали військового союзу.

Географія

Запорізька область займає вигідне економіко-географічне положення. Вона розташована у південно-східній частині України і межує з Херсонською, Дніпропетровською, Донецькою областями. Південні кордони області омиваються водами Азовського моря, берегова лінія якого в межах області перевищує 300 км.

Територія області займає 27,2 тис. кв. км, що становить 4,5% території України. Протяжність із півночі на південь становить 208 км, а зі сходу на захід - 235 км. Від м.Запоріжжя до столиці України м.Києва: залізницею - 715 км, шосейними дорогами - 618 км.

Умовно область поділяється на три природно-сільськогосподарські зони: зону степу (50,8%), степну посушливу (34,8%) та сухостепну (14,4 %) зони.

Природно-кліматичні умови дозволяють вирощувати в області майже всі сільськогосподарські культури, отримуючи високі врожаї.

Для області характерний рівнинний ландшафт. Ґрунти переважно чорноземні. Природні ресурси багаті і різноманітні. У регіоні знаходяться значні запаси залізної й марганцевих руд, гранітів. Частка регіону в сумарних запасах мінеральної сировини в Україні складає: пегматит - 88,06%, апатит - 63,42%, марганцева руда - 69,1%, вторинні каоліни - 22,9%, вогнетривкі глини - 8,6%.

На території області протікає 109 річок, у тому числі Дніпро - третя за величиною річка в Європі, яка є важливою транспортною артерією України. Промисловість області забезпечують води Дніпра, де побудовано ряд водосховищ.

Клімат

Помірно-континентальний, характеризується чітко означеною посушливістю. Середньорічні температури: літня + 22 С, зимова - 4,5 С. На рік у середньому припадає 225 сонячних днів, рівень опадів становить 448 мм. Такі кліматичні умови максимально сприяють розвитку сільського господарства, курортів та туризму.

Населення

Чисельність наявного населення області склала 1892,6 тис. осіб (4% населення України, 9 місце). Більше 42,0 % населення області (847,8 тис.чол.) мешкає в м. Запоріжжі, яке є значним промисловим центром і відіграє особливо важливу роль у соціально-економічному розвитку області.

Промисловість

В області зосереджені практично всі основні галузі промисловості, серед яких провідне місце займають електроенергетика, металургія, машинобудування, металообробка та хімія. Основу промисловості регіону складають металургійний та енергетичний комплекси, де виробляється 12,1% загального обсягу чавуну, 14% сталі, 15,6% готового прокату, 11,9% коксу, 26,5% електроенергії в Україні. Також, такі підприємства регіону, як "Запорізький алюмінієвий комбінат" та "Запорізький трансформаторний завод", є єдиними в Україні виробниками алюмінію та трансформаторів світової якості.

Металургійний комплекс області представлений такими відомими в усьому світі підприємствами чорної і кольорової металургії, як відкриті акціонерні товариства "Запоріжсталь", "Дніпроспецсталь", "Запорізький алюмінієвий комбінат", "Запорізький завод феросплавів", "Український графіт".

Казенне підприємство "Запорізький титаномагнієвий комбінат" (ЗТМК) - єдиний в Україні виробник губчатого титану. Серед успіхів регіонального гірничо-металургійного комплексу, досягнутих за роки незалежності нашої держави, необхідно відзначити роботу гірників ЗАТ "Запорізький залізорудний комбінат" - основного постачальника залізної руди для запорізьких металургійних заводів.

ВАТ "АзМОл" - одне із наймогутніших в Україні підприємств з випуску продукції хімічної і нафтохімічної промисловості. Основними видами продукції підприємства є мастила - універсальні, автомобільні, індустріальні, залізничні і спеціальні; мастильно-охолодна рідина; синтетичні, мінеральні і моторні олії, гідравлічні, для холодильних машин, спеціальні.

Безумовним лідером машинобудування є ЗАТ "Запорізький автомобілебудівний завод", який у поточному році збільшив обсяг виробництва на 80%.

Відкрите акціонерне товариство "Мотор Січ" - одне з найбільших у світі і єдине в Україні підприємство з виробництва, іспиту, супроводу в експлуатації і ремонту 55 типів і модифікацій економічних і надійних двигунів для 61 типу літаків і вертольотів різного призначення.

Енергетичний комплекс області - наймогутніший в Україні. Підприємствами енергетичного комплексу області сьогодні виробляється до 30% всієї електроенергії України.

На території регіону розміщена Запорізька атомна електростанція - найбільша АЕС у Європі.

Сільське господарство

Запорізький край є традиційно аграрним регіоном України з багатими чорноземами, де основу рослинництва складають зернові культури. Запорізька область є найбільшим виробником насіння соняшнику в Україні.

Площа сільськогосподарських угідь області складає 2248,5 тис. га або 5,4% сільгоспугідь України. У структурі сільськогосподарського виробництва переважає продукція рослинництва. У середньому частка продукції рослинництва складає 61,5%, тваринництва - 38,5%. Центральне місце в рослинництві тепер і у перспективі займає зерновий комплекс.Основна технічна культура Запорізької області - соняшник. Частка регіону в загальному обсязі виробництва соняшника в Україні в 2003 році склала 13,2%, що відповідає 2 місцю по Україні.

У всіх агрокліматичних зонах існують сприятливі умови для вирощування овочів і баштанних культур.

Пріоритетним напрямком у розвитку тваринництва на найближчі три роки визначені такі галузі, як птахівництво і свинарство.

В області добре розвинута харчова і переробна промисловість. За обсягами виробництва харчова промисловість займає 4 місце серед усіх видів економічної діяльності і складає 7,2% загального обсягу виробництва продукції в області.

У Запорізькій області розташований ряд підприємств, що за потужностями й обсягами випуску продукції є провідними в Україні: ЗАТ "Пологівський маслоекстракційний завод", ЗАТ "Запорізький масложиркомбінат", ВАТ "Запорізький м'ясокомбінат" і ВАТ "Мелітопольський м'ясокомбінат".

Об'єкти природно-заповідного фонду

В області 299 територій та об'єктів природно - заповідного фонду, 181 заказник ,90 пам'яток природи , 21 парк садово-паркового мистецтва ,3 заповідних урочища.

Національний заповідник ''Хортиця'' ,історико-культурний заповідник '''Запорізька Січ' ,історико-культурний центр '''700-літній Запорізький Дуб'' ,національний природний парк ''Великий Луг'' ,заповідник ''Садиба Попова'' ,меморіально-туристичний комплекс ''Скіфський стан'',орнітологічний заповідник ''Великі та Малі Кучугури''.

о.Бірючий-входить в систему Азово-Сивашського заповідника ,гідрологічний заповідник республіканського значення ''Молочний лиман''. Юрківська гора ,Солохина балка ,Галюки і Кінські роздори ,залишки Кирилівської фортеці. Унікальна пам'ятка археології ''Канат-могила'' ,Цимбалові могили ,масив унікальних степових курганів (Гуляйпільський р-он) ,скіфське Кам'янське городище ,всесвітньо відомі курганні могильники Солоха та Мамай-гора (Кам'янко-Дніпровський р-он) ,Більмак-могила ,Заповідна зона ''Цілющі джерела '' (с.Терпіння ,Мелітопольський р-он) ,Курганні могильники IV тисячоліття до н.е. (Приазовський р-он).

Загальна площа заповідних територій області становить 2,01% ,потенціал природних ресурсів 8,4%.

Площа мисливських угідь-215,7 тис.га

Пам'ятки історії та архітектури

8031 па'яток історії та культури. Серед них: 6276 пам'яток археології ,1677-історії ,78-мистецтва. До Реєстру пам'яток національного культурного надбання України занесено 3 пам'ятки історії ,8-археології ,та 3 заповідники: Національний заповідник ''Хортиця'' ,державний історико-археологічний музей-заповідник ''Кам'яна могила'' , історико-археологічний музей-заповідник ''Садиба попова''.

Давні кургани 3-1 тис. до н.е. у с. Біленькому, історико-архітектурні пам'ятки 5-3 ст. до н.е. у селах Великій Знам'янці і Балках (К.-Дніпровський р-н), Дніпрогес (1932 р.), могила кошового отамана Осипа Гладкого, мости Преображенського, Святомиколаївський кафедральний собор, Запорізький дуб, Мелітопольський курган, комплекс археологічних пам'яток «Лиса гора, меморіальні місця родини Кащенків (Вільнянський район), залишки Олексіївської фортеці Дніпровської лінії укріплень (Куйбишевський р-он) ,козацька-копанка ,пам'ятки степової архітектури XIX ст. - вітряки та парові млини (Михайлівський район). Салтичійський степовий маєток і могила Луки Вукаловича, великого борця за незалежність Герцеговини та Чорногорії (Чернігівський район).

Курорти

Кліматичні, приморські, грязеві (Бердянськ, Кирилівка). Бердянськ - 76 санаторно-курортних та оздоровчих закладів: 8 санаторіїв, 51 база відпочинку та пансіонат, 17 дитячих та спортивно-оздоровчих закладів. Санаторії: «Лазурний», «Глорія», «Таврія», Кирилівка" та ін.

Водні ресурси

118 річок. Найбільші ріки - р. Дніпро, Молочна, Берда,Обиточна , Великий Утлюк, Сенка, Гайчур, 28 водосховищ, 849 ставків. Запаси мінеральних підземних вод - 5 водозаборів (усі розробляються) з запасами 5091 м3 / добу. Найбільші родовища мінеральних вод області: Бердянське, Лазурне.

Готелі

40 готелів: "Інтурист", "Тез"., "Україна", "Хортиця", "Джаз"', "Дніпро" та ін.

Історичні міста

Запоріжжя, Балки, Бердянськ, Василівка, Гуляй-Поле, Мелітополь, Приморськ, с. Терпіння, с. Каменське.

М.Запоріжжя- в 1552 році на острові Мала Хортиця Д. Вишневеньким

засновано Запорізьку Січ. В 1770-1772 рр. в гирлі річки Мокрої Московки на честь командуючого 1-ої російської армії Олександра Голіцина збудована фортеця і названа Олександрівською.

В 1921 р. Олександрівськ перейменований в Запоріжжя.

с.Балки- Неподалік від села знаходиться пам'ятник сивої старовини -

відомий курган Гайманова могила. Підчас розкопок тут було виявлено поховання скіфського царя (IV ст. до н. є.). Серед знахідок кургану - набір посуду - шедевр античного мистецтва.

м.Бердянськ- місто під назвою Берди було засноване на початку XIX ст.

як морський торговий порт. У 70-х рр. XIX ст. за ініціативою бердянського міського голови контр-адмірала П. Шмідта в місті було закладено парк. Поруч із парком стоїть двоповерховий будинок, де пройшли дитячі роки легендарного керівника повстання 1905 р. на крейсері «Очаків» лейтенанта П. Шмідта (сина контр-адмірала П. Шмідта). Неподалік розташована колишня гімназія, де він навчався.

М.Василівка- в 1740 р. солдати і кріпаки заснували зимівник. Василівка

на честь власника генерал-майора В.Попова.

м.Гуляйполе - військова слобода заснована в 1785 р. Тут народився відомий анархіст України - Нестор Махно.

М.Дніпрорудне - засноване у 1960 р. для обслуговування Білозірського залізорудного родовища. Місто починалося із селища Дружба. Статус міста одержало у 1970 р.

м. Мелітополь - (слобода Новоолександрівка названа на честь полководця, фельдмаршала О.Суворова). Заснували місто в 1784 р. родини відставних суворівських солдатів і колишніх запорізьких козаків. З 1845 р. перейменували в Мелітополь (по-грецькі - «медяне місто»).

м.Приморськ - граф Орел-Денисов у 1800 р. одержав у дарунок від царського уряду велику земельну ділянку на узбережжі Азовського моря, герой Вітчизняної війни 1812 р. Він назвав нове поселення за назвою ріки -(Збиточна. З 1821 року - місто Ногайськ (існувало до 1964 р.).

с.Терпіння - засноване в 1802 р. громадою тамбовських духоборів. З 1845 року в Терпінні обґрунтувалися державні селяни з півночі Мелітопольского повіту, центральних губерній Росії. У 1841 р. - тисячі сектантів виселили на Кавказ.

Транспорт

Щільність залізничних колій загального користування на 1000 км території складає 36 км, довжина автомобільних доріг загального користування з твердим покриттям складає 6,8 тис. км.

Музеї

21 музей.

Найвідоміші:

м. Запоріжжя Обласний краєзнавчий музей

Художній музей

Музей зброї

Музей історії Запорізького козацтва

м.Василівка Музей-заповідник "Садиба Попова"

м. Мелітополь Краєзнавчий музей

м. Бердянськ Художній музей І. Бродського

Будинок - музей П.Шмідта

Культові споруди (церкви ,собори ,храми)

м.Запоріжжя Святомиколаївський кафедральний собор 1836 р. м. м.Бердянськ Хрестово-Різдв'яна церква

м. Приморськ Троїцька церква 1814-1817 рр

м. Мелітополь Собор Св. Олександра Невського Церква 13 ст. Адвентистів сьомого дня

Церква Євангельських християн-баптистів «Благодать»

Національні історико-культурні заповідники

Національний заповідник "Хортиця"

Державний історико-археологічний заповідник "Кам'яна Могила", культурні Мелітопольський район

Історико-архітектурний музей-заповідник "Садиба Попова",, м. Василівка

Місця пов'язані з життям та діяльністю видатних людей

Махно Н. (1888-І934) -- народився в м. Гуляй-поле, переконаний пов'язані з анархіст.

Гуслистий К. - історик, етнограф,

Деркач Г. - хімік

Кащенко М. - біолог-селекціонер.

Рекреаційні можливості регіону

Запорізька область є привабливою туристично-рекреаційною зоною. Основу привабливості нашого регіону в сфері туризму складають як історичні пам'ятки так і природні умови, які сприяють багатьом видам сучасного туризму. В сфері надання туристичних послуг в області працюють 69 підприємств та приватних підприємців.

Ландшафти Запорізької області мають мають значний рекреаційний потенціал ,до якого відносяться відповідні природні передумови для розвитку рекреації , а саме сприятливі кліматичні умови ,піщані пляжі ,рівнинний рельєф , лікувальні грязі та мінеральні води і ін. Загальна площа земель природоохоронного , рекреаційно-оздоровчого та культурного призначення ,на яких існують відповідні рекреаційні ландшафти за даними Запорізького головного управління земельних ресурсів складає 4918,5 га

У межах області розвідані та використовуються мінеральні води та лікувальні грязі практично всіх відомих бальнеологічних типів. В оздоровчих і лікувальних цілях широко використовується озокерит та спелеотерапія.

Всього на Азовському побережжі та в акваторії р.Дніпро в регіоні функціонує близько 600 оздоровчих закладів.

Сприятливий клімат, чудові прибережні пейзажі Дніпра, джерела мінеральної води і лікувальні грязі, ласкаве, тепле Азовське море приваблюють туристів. Міста Бердянськ, Приморськ, смт. Кирилівка користуються великою популярністю, як курортні, у відпочиваючих. Верховною Радою України 11.01.2005 прийнято Закон України "Про оголошення лікувально-оздоровчої місцевості м. Бердянськ Запорізької області курортом державного значення".

3.Туристичні ресурси області

Своєрідністю краю є унікальне поєднання природних умов, ландшафтів, різноманітних рекреаційних ресурсів із рядом емоційно потужних пам'яток історії, археології, монументального мистецтва та архітектури.

Найбільш туристично привабливі об'єкти історико-культурного надбання є:

3.1 Національний заповідник "о. Хортиця"

Острів Хортиця - унікальна комплексна історико-культурна та природна пам'ятка, що охоплює період від мезоліту до ХХ століття, всесвітньо відома як колиска Запорозького козацтва та осередок першої в світі демократичної республіки.

Зважаючи на природну та археологічну унікальність острова та з метою здійснення державної охорони збереження його цілісності, в 1965 році Хортицю було оголошено державним історико-культурним заповідником.

У 1993 році державному історико-культурному заповіднику було надано статус національного. До його складу входять острів Хортиця і прилеглі до нього острови та скелі Байда, Дубовий, Ростьобін, Три Стоги, Середня, Близнюки, урочище Вирва на правому березі Дніпра. Загальна площа заповідника становить 2359,34 га.

Острів Хортиця - найбільший острів на Дніпрi (довжина 12,5 км, найбільша ширина - до 2,5 км). Національний заповідник "Хортиця" занесений до Державного реєстру нерухомих пам'яток України. На його території нараховується 63 пам'ятки археології та історії, 33 з яких поставлено на державний облік.

На території заповідника до послуг відпочиваючих знаходяться 7 санаторіїв, 9 баз відпочинку, 1 дитячий табір відпочинку, 2 готелі, 3 ресторани, 3 водні станції, 2 театри, Запорізьке державне лісогосподарське об'єднання "Запоріжжяліс".

У 10 населених пунктах проживають 1443 чоловік.

Національний заповідник „Хортиця” - науково-дослідна та рекреаційно-освітня установа, яка здійснює охорону пам'яток історії, культури та природних об'єктів, збирає, вивчає, зберігає та популяризує пам'ятки, пов'язані з історією запорозького козацтва.

Зважаючи на природну та археологічну унікальність острова та з метою здійснення державної охорони і збереження його цілісності, в 1965 році о. Хортиця було оголошено державним історико-культурним заповідником.

З метою збереження в природному стані унікальних пам'яток геології порожистої частині Дніпра, таких як виходи докембрійських кристалічних порід, цінну наскальну рослинність, рідкі та зникаючі види рослин на ділянках цілинних степів, байрачних та плавневих лісів у 1974 році на території історико-культурного заповідника було утворено геологічний заказник „Дніпровські пороги”. У 1993 році державному історико-культурному заповіднику було надано статус національного. До його складу входять острів Хортиця і прилеглі до нього острови та скелі - Байда, Дубовий, Ростьобін, Три Стоги, Середня, Близнюки, урочище Вирва на правому березі Дніпра. Зважаючи на свою унікальність заповідник “Хортиця” занесений до Державного реєстру нерухомих пам'яток України, як пам'ятка національного значення. Загальна площа заповідника становить 2359,34 га.

У межах території заповідника розташований Загальногеологічний заказник загальнодержавного значення "Дніпровські пороги", що входить до складу природно-заповідного фонду України.

Унікальність Хортиці полягає в рідкісному сполученні на одній території різноманітних природних комплексів - плавневих лісів та луків, справжніх та петрофітних степів, скелястих відшарувань гранітів, балок, нагорних дібров, висячих боліт, озерних комплексів. Аналогів подібної за масштабами єдиної екосистеми, в якій степові ценози поєднуються з петрофітними (можливо, давніми), а також заплавними лісами, на Україні немає.

Природна рослинність збереглася приблизно на чверті території НЗ «Хортиця» і представлена 5 типами (степова, лісова, лучна, болотна, водна рослинність) і одним комплексом (літофільна рослинність). Інша частина зайнята штучними лісонасадженнями, садами та сільськогосподарськими культурами. Серед рослинних угруповань острову - 10 занесено до Зеленої книги України.

Острів Хортиця має унікальні природні, історико-культурні, естетичні і рекреаційні ресурси, значну кількість рекреаційних споруд і об'єктів, досить розвинене рекреаційні ресурси, значну кількість рекреаційних споруд і об'єктів, досить розвинене рекреаційне господарство, які дозволяють розвивати на ньому більше 9 видів екологічного туризму: екскурсії екологічними стежками, науково-пізнавальний туризм, пішохідний, спортивно-оздоровчий, велосипедний, кінний, водний, підводний, скелелазіння, спортивне орієнтування тощо.

Щорічно острів Хортиця в середньому відвідує біля 200 тисяч відвідувачів, серед яких більше 100 тисяч - учнівська молодь. Це свідчить про те, що Хортиця є одним з найцікавіших туристських об'єктів України.

На сьогодні науковими співробітниками заповідника розроблено вісім екскурсійно-туристичних маршрутів по території о. Хортиця, сім з яких носять екологічну спрямованість: 1) пішохідна екскурсія по північно-східній частині о. Хортиці «Там, де кінчаються пороги»; 2) тематична пішохідна екскурсія по східній частині «Сила духів»; 3) пішохідна екскурсія по західному узбережжю острова «За редутом - редут»; 4) екологічна пішохідна екскурсія «Оленячій ріг» (західне узбережжя); 5) тематична пішохідна екскурсія історико-меморіальним комплексом «Протовче» в південній частині о. Хортиці; 6) тематична пішохідна екскурсія історико-меморіальним комплексом «Зорова Могила»; 7) теплохідна екскурсія «Хвилями Дніпра-Славути». Існуюча мережа туристичних маршрутів екологічної спрямованості базується не тільки на природних і археологічних пам'ятках, але й включає антропогенно змінені території, що дає можливість показати той негативний вплив, який спричиняє Хортиці необдумана діяльність людини. Більшість екскурсійних маршрутів пролягають в захисно-рекреацінній зоні, в межах якої проводиться короткочасний і обов'язково організований відпочинок, та в зоні рекреації (або зоні відпочинку).

В НЗХ існує все необхідне для розвитку «м'якої» форми екологічного туризму, як доповнення до традиційного курортно-пляжного або ж санаторно-курортного відпочинку. На його території розташовано 6 баз відпочинку, 8 санаторіїв-профілакторіїв, 1 молодіжний та 1 дитячий оздоровчий комплекс. Для відпочиваючих співробітники заповідника планують розробити невеличкі екологічні стежки, що проходять неподалік від закладів відпочинку, а в подальшому - комплексні програми відпочинку на Хортиці для клієнтів цих установ Хортиці.

Генеральним планом розвитку Національного заповідника «Хортиця» визначено місця для створення відповідної інфраструктури: місця причалів, наметових містечок, місця для короткочасного відпочинку, музею природи.

З метою забезпечення широкої популяризації НЗХ, підвищення екологічної свідомості населення співробітники заповідника планують збільшити туристичні маршрути і взяти Хортицю в так званий «туристичний пояс». Ефективними стануть сезонні екскурсії «Хортицькими степами»; тематичні екскурсії для знайомства з байрачною рослинністю (балки Корнеєва, Липова, Костіна); сезонна тематична стежка, що знайомить з хортицькими джерелами (балки Генералка, Громушина, Музичина).

Туристичні маршрути Національного заповідника «Хортиця» мають не тільки культурно-пізнавальне, а й екологічне значення.

Враховуючи визначну роль острова Хортиця, Запорізького краю, історико-культурних традицій запорозького козацтва в процесах українського державотворення, формування української національної ідеї, єднання народу України навколо споконвічних національних святинь, з метою збереження та відродження унікальних пам'яток історії, культури і природи, розбудови і розвитку Національного заповідника „Хортиця” - духовного центру всесвітнього українства обласна державна адміністрація спільно з виконавчим комітетом Запорізької міської ради, науковими, проектними установами і організаціями, громадськістю докладає зусиль для подальшого розвитку загальнонаціональної святині, включення його до всеукраїнських та міжнародних туристичних маршрутів.

3.2 Музей історії запорізького козацтва

На території Національного. заповідника "Хортиця" створено музей історії запорозького козацтва, який являється структурним підрозділом заповідника. Експозиція музею складається з чотирьох розділів, чотирьох діорам та виставок. На території Національного заповідника "Хортиця" з 2004 року здійснюється відтворення історико-культурного комплексу "Запорозька Січ".В музеї відкрита для огляду постійна експозиція, 4 діорами, виставки присвячені історії запорозького козацтва.

Перший розділ експозиції музею присвячeний археології о. Хортиця. Тут можна ознайомитись з матеріальною культурою людей, які проживали на острові в добу середнього палеоліту (35 тис. р.т.), мезоліту (10-7 тис. р.т), неоліту (6-4 тис. до н.е.). Де представлені знаряддя праці з кременю, ліпний посуд. На північ від о. Хортиця на скелях Три Стоги в 1927-29 рр. були відкриті пам'ятки енеолітичної культури - середньостогівської (5-3 тис. до н.е.). Саме представники цієї культури першими в Європі приручили коня. В музеї можна побачити череп коня та посуд цього часу.

В добу бронзи (XVIII-VIII ст. до н.е.), за результатами археологічних досліджень, о. Хортиця стає духовним центром Дніпровського Надпоріжжя, про що свідчать культові споруди, виявлені на острові.

Протягом залізного віку (VIII ст. до н.е. - поч. н.е.) по нашій території прокотились хвилі кочових войовничих племен кіммерійців, скіфів, сарматів. Скіфи залишивши після себе численні пам'ятки: курганні і грунтові могильники, унікальне Совутинське городище. В музеї можна побачити скіфське озброєння та жіночі прикраси.

На початку нової ери на Хортиці з'являються представники черняхівської культури, які жили осіло, займалися землеробством.В другій половині І тис. н.е. значну частину Східної Європи займали слов'янські племена, які у Х ст. утворили державне об'єднання - “Київська Русь”. В 1970-х - 1990-х рр. в південній частині о. Хортиця було досліджено багатоетнічне поселення “Протовче”. Основним заняттям населення, яке тут проживало було орне землеробство, тваринництво, серед ремесел набули поширення обробка металу, ткацтво, промисли. В експозиції є предмети, яким користувалось це населення. Поруч можна побачити фрагмент човна-однодревки (ХІ ст.) та стовбур дуба, якому 6 тисяч років.

У давньоруських літописах під роками 1103, 1190 Хортиця згадується як місце збору давньоруських дружин перед військовими походами. За версією письменника Семена Скляренка на Хортиці навесні 972 р. загинув київський князь Святослав. Цій події присвячена діорама музею “Битва Святослава біля Дніпровських порогів у 972 р.”. Автор діорами - лауреат Шевченківської премії Микола Овечкін.

Наступний розділ присвячений виникненню та формуванню запорозького козацтва. Цей процес відбувався наприкінці XV ст. на півдні українських земель, на території т.зв. “Дикого Поля” під впливом ряду чинників: політичних, релігійних, соціальних та економічних поширюється козацтво. В 1553 р. на о. Мала Хортиця Д. Вишневецький разом з козаками побудували укріплений замок, який став базою з якої козаки здійснювали походи проти татар. В 1557 р. татари кілька разів безрезультатно нападали на замок Вишневецького. Влітку того ж року татари разом з турецькими військами підійшли до о. Мала Хортиця і після тривалої облоги козаки змушені були залишити замок.

В українській історіографії за замком Д. Вишневецького закріпилася назва першої Хортицької Січі. За результатами археологічних та гідроархеологічних досліджень 1990-2000-х рр. о. Мала Хортиця можна ототожнити з о. Байда, який знаходиться біля о. Хортиця. В експозиції представлені знахідки з о.Байда: ствол рушниці, кулі і кулелійки, порохівниця, вістря списів, сокири тощо. Уявити, як виглядали укріплення Вишневецького допоможе макет фортеці.

Наступний розділ експозиції присвячений подіям національно-визвольної війни середини XVII ст. під проводом Богдана Хмельницького. Після блискучих перемог - під Жовтими Водами, Корсунем та Пилявцями була фактично створена українська держава - Гетьманщина на чолі з гетьманом Б. Хмельницьким. Однією з значних була битва під Берестечком. Місце останньої було досліджено І.Свєшніковим, а деякі речі знайдені на ньому представлені в експозиції музею. Тут можна побачити портрет Б.Хмельницького роботи невідомого художника XVIII ст., зброю, люльки, речі польських воїнів (прапор, шолом, тесак з піхвами).

Події російсько-турецьких воєн XVIII ст. відображені в наступному розділі експозиції, де можна побачити гармати, судові бомби, якорі, речі російських солдатів. В 1736-39 рр. на Хортиці козаками та російськими військами була споруджена система укріплень для захисту стоянок суден Дніпровської флотилії та Запорозької верфі, збудованої на Малій Хортиці.

Основі потреби січового товариства в ремісничих виробах задовольнялися запорозькими ремісниками. Серед ремесел поширених на Запорозьких Вольностях слід відзначити: гончарство та металообробку. Основна ж маса запорожців проживала за межами Січі: на уходах, в зимівниках - основним заняттям таких козаків було рибальство та бджільництво, скотарство та землеробство. В експозиції є предмети, якими користувались зимівчани і ремісники. Однією з умов вступу до запорозького товариства було прийняття православної віри, отже багато уваги на Запорожжі приділялось церкві. Тому в музеї велику групу складають церковні речі XVII-XVIII ст. - дарохранительниця, палиця (один з елементів архієрейського вбрання), напрестольні хрести.

Запорозьку Січ в українській історіографії прийнято вважати демократичною республікою, основною ознакою якою було наявність Козацької Ради - найвищого органу влади на Січі. Це загальні козацькі збори на яких обирали старшину, вирішувалися адміністративні, судові, військові справи. Про січові звичаї розповідає діорама “Військова рада на Січі”. Цікавими експонатами музею є козацькі надгробні хрести.

Ще 10.05.1770 р. Катерина ІІ підписала указ про будівництво укріпленої лінії, яка згодом простяглася від впадіння р. Московки в в Дніпро і до гирла річки Берди. 1770 року напроти південної частини Хортиці, було закладено першу фортецю Дніпровської лінії, Олександрівську (1806 р. фортеця отримала статус повітового міста, а 1921 р. Олександрівськ перейменовано в Запоріжжя). За наказом Катерини ІІ російські війська під керівництвом П.Текелія 4 червня1775 року зруйнували Запорозьку Січ. Про зруйнування Січі, розповість виставка, присвячена історії Запорозьких Вольностей у XVIII ст. А вже 1789 році, на запрошення царського уряду на Хортицю прибули меноніти із прусського міста Данцига, і заснували там колонію, яка проіснувала до 1916 року.

Музей історії запорозького козацтва веде активну виставкову діяльність Одна із таких виставок знайомить із історією взаємовідносин запорозького козацтва та Речі Посполитої у XVII ст. Тут експонуються оригінальні портрети XVII-ХIХ ст. польських діячів, колекція козацьких каламарів, люльок, пернач. Також на виставках можна ознайомитися із експонатами з Кам'янської та Нової Січей, із знахідками виявленими на місці укріплень часів російсько-турецької війни 1735-39 років.

Виставка «Православ'я на запорозьких землях», на якій представлені видання XVII - ХІХ ст., святкове вбрання священослужителів, українські народні ікони, напрестольні хрести, натільні хрестики, ікони-складні, церковні дзвони.

Завершує огляд музею діорама «Нічний штурм м. Запоріжжя радянськими військами 14 жовтня 1943 року», яка розповідає про події Другої Світової війни. Автор діорами - народний художник СРСР, лауреат Державної премії Української РСР М.В. Овечкін.

Заповідник "Кам'яні Могили" (Розівський район). засновано 5 квітня 1927 року як особлива природоохоронна територія місцевого значення. Його площа складає близько 400 га, з них 300 га у складі Донецької області і 100 га в Запорізькій. Зараз він є одним з чотирьох відділів Українського державного степового природного заповідника, який підпорядкований Президії НАН України. Район урочища "Кам'яні Могили" у геологічному, біологічному, художньо-емоційному та історичному аспектах є водночас унікальним і репрезентативним.

3.3 Історико-археологічний заповідник "Кам'яна Могила"

Далеко за межами України відомі також нерухомі речові пам'ятки із числа археологічних знахідок курганів Камянського городища, ряд меморіальних місць, пов'язаних із всесвітньо відомими історичними постатями Нестора Махна, Дмитра Донцова та ін.

Не так вже багато в світі є пам'яток, які б органічно поєднували в собі природну унікальність та історичну цінність. Саме таке місце розташоване лише в 20 км на північ від Мелітополя на мальовничому березі річки Молочної, неподалік від селища Мирне. Це державний історико-археологічний заповідник «Кам'яна Могила».

Заповідник розміщується на правому березі р. Молочна, поблизу с. Терпіння Мелітопольського району, займає територію площею 15 га, де знаходиться пісковий пагорб - унікальна пам'ятка стародавньої історії та культури (3 га), а також природи - залишок сарматського ярусу третичної епохи (14 млн. років тому). Це колосальне нагромадження піскових брил далеко неординарне явище, аналоги якого в неогенових товщах порід України невідомі і належного тлумачення подібному скупченню не існує і залишається загадкою.

14 млн. років тому Сарматське море, відступаючи, оголило піщаний пагорб, що з плином часу перетворився на твердий моноліт. Під дією сонця й вітру а також дощу пагорб почав тріскатися. Великі брили повільно почали сповзати до землі. В результаті в Кам'яній Могилі утворилася велика кількість гротів і печер.

Ці гроти завжди приваблювали до себе людей. Різноманітні стародавні палеолітичні племена, мисливці епохи міді і бронзи, а пізніше степові кочовики кіммерійці, скіфи, сармати, гуни й інші племена селилися неподалік від Кам'яної Могили, використовуючи її як святилище. Жерці перед кожною важливою подією піднімалися на стародавні схили для здійснення магічних обрядів.

У 68 гротах і печерах зосереджено велику кіль¬кість петрогліфічних комплексів -- унікальних зразків первісного мистецтва. Більш ніж 3 тисячі малюнків починаючи від кам'яного віку до епохи бронзи і більш пізні утворюють унікальну галерею, яку можна порівняти хіба що з Ермітажем. Є в цій «галереї» грот Бика, на плитах якого зображено запряжених биків, плита «слідів» з малюнками людських стіп (причому, парних немає), «кінські» плити з зображенням коней з першими в Європі вершниками на них, а також окремі петрогліфи візків, човнів, диких тварин, солярних знаків, сцен полювання і багато іншого.

На основі наукових досліджень, вчені довели, що Кам'яна Могила -- потужний випромінювач енергії. На вершині пагорба знаходяться 5 каменів з позитивною енергетикою та лише один -- з негативною.

В різні часи Кам'яну Могилу відвідали Верховний Лама Непалу, видатний дослідник океану Жак Ів Кусто, Президент України В.А. Ющенко та інші представники вітчизняної та світової еліти.

За останній час заповідник став справжнім центром археологічної та історичної науки на Запоріжжі. Щорічно, починаючи з 1932 р. тут проводяться археологічні експедиції, що дозволяють виявляти нові пам'ятки стародавніх культур. Унікальним явищем стало відкриття найстародавнішої на Землі, так званої «протошумерської писемності», яка може бути представлена на міжнародних виставках світу.

Перші відомості про пам'ятку з'явились у 1778 році під час російсько-турецької війни. Дослідженням “Кам'яної Могили” займалися видатні дослідники: М.І. Веселовський, О.М. Бадер, В.М. Даниленко, Я. Рудинський, В.М. Гладілін. У гротах і печерах зосереджено велику кількість петрогліфічних комплексів - унікальних зразків первісного мистецтва.

До піскового пагорбу прилягає цілинний степ з реліктовими та ендемічними рослинами, які занесено до Червоної Книги України.

Щорічно заповідник обслуговує понад 50,0 тис. відвідувачів, серед яких багато іноземців. “Кам'яна Могила” розташована поблизу Азовського узбережжя і має всі підстави стати міжнародним центром туризму на півдні України.

У 2006 році за рахунок спонсорської допомоги від ВАТ “Електрометалургійний завод “Дніпроспецсталь” у будівництво музейного комплексу “Кам'яна Могила” було інвестовано 2020,0 тис. грн.

З 2008 року заповідник фінансується з державного бюджету. Фінансування діяльності установи здійснюється Міністерством культури і туризму України згідно бюджетного запиту та відповідає визначеним потребам. На проведення капітального ремонту будівлі музею-комплексу «Кам'яна Могила» відкрито фінансування у сумі 800,0 тис. грн.

З метою підвищення туристичної привабливості заповідника його включено до внутрішніх та міжнародних туристичних маршрутів як об'єкт для відвідування учасниками та гостями Євро-2012.

З 1986 року заповідник очолював відомий вчений, заслужений працівник культури України Михайлов Борис Дмитрович, який своїми науковими дослідженнями підняв заклад до світового рівня. У 1996 році ім'я Михайлова Б.Д. як відомого вченого сучасності внесено до енциклопедичного довідника “Хто є хто”, виданого в Італії (Valkomonika), а в 2000 році - у Міжнародний довідник видатних людей ХХ століття “Життя славетних”, виданий Американським Біографічним інститутом при Конгресі США.

Історико-археологічний заповідник “Кам'яна Могила” засновано на підставі доручення Ради Міністрів України від 20.03.85, № 15237/62, листа Міністерства культури України від 19.03.85 № 9а-255/9 та наказу управління культури Запорізького облвиконкому від 12.02.86 № 44.

В 2007 році заповідник «Кам'яна могила» внесено до переліку номінацій ЮНЕСКО як найдавніший пам'ятник культури та історії розвитку людства. В цьому ж році заповіднику надано статус Державного.

Постановою Кабінету Міністрів України від 06.06.2007 № 808 з урахуванням виняткового наукового значення, культурної і природної цінності комплексу археологічних пам'яток “Кам'яна Могила” оголошена Державним історико-археологічним заповідником і розпорядженням Кабінету Міністрів України 05.12.2007 № 1094-р віднесено до державної власності.

Указом Президента України від 10.09.2008 № 815/2008 Державному історико-археологічному заповіднику «Кам'яна Могила» було надано статус Національного.

Історико-архітектурний заповідник "Садиба Попова" (Василівський район) - диво містобудування, музей замкової архітектури пізнього класицизму, побудований в 1884 році. Аналогів високоякісного мурування стін з цегли, за свідченнями фахівців, немає ні в Україні, ні в країнах СНД, ні взагалі в Європі.

3.4 Музей-заповідник "Садиба Попова"

Музей-заповідник «Садиба Попова» займає будівлі відомого колись у Європі палацово-паркового ансамблю-маєтку генерала Василя Степановича Попова, побудованого у 1894 році місцевими майстрами-будівельниками та кріпаками з Полтавщини та Чернігівщини. Проект виконано фінським (шведським) архітектором Стюнклем. Існують відомості, що автором проекту Палацового комплексу і багатьох його елементів є всесвітньо відомий російський архітектор Микола Бенуа. Поєднання генія архітектури і майстерності виконавця створило справжнє диво містобудування, аналогів високоякісного мурування стін з цегли, за свідченням фахівців, не має ані в Україні, ані в державах СНД та взагалі в Європі.

Маєток мав стати альтернативою Воронцовському палацу в Алупці. Зручне розташування комплексу на кордоні Великого Лугу й Дикого Поля зробили його улюбленим місцем для полювання високих чинів, державних діячів, міністрів і, навіть, членів царської родини. Серед поважних гостей садиби був і великий князь Михайло Миколайович -- брат царя Олександра ІІ.

На вибір стилю архітектури комплексу великий вплив мала грузинська культура і національний грузинський темперамент володаря маєтку.

Головною будівлею комплексу був двоповерховий палац з п'ятьма баштами, виконаний в мавританському стилі, поширеному в ХІХ ст. Як і інші будівлі ансамблю, його було зведено з червоної та жовтої цегли місцевого виробництва. Домінантою палацу стала висока кругла башта з короноподібним парапетом. До нашого часу збереглася лише ця частина палацу.

Парадні в'їзди до маєтку були організовані крізь ворота східного та північного флігелів, між якими був закладений парк. Обидва флігелі побудовані дзеркально і відрізняються тільки формою кутових башт. Зараз в приміщенні північного флігеля розташовано музей «Садиба Попова». Тут діє п'ять експозиційних залів: етнографічний зал, зал, присвячений подіям ІІ Світової війни, виставка місцевих художників та зал замку Попова, в якому представлені фотокартки та документи родини Попових, макет-реконструкція садиби, деякі предмети з його кімнат і багато іншого.

Західний флігель (так званий «Англійський замок») своєю архітектурою нагадує середньовічний феодальний замок. Це одна з красивіших споруд ансамблю.

Поруч із західним флігелем розташована оглядова башта. Її особливістю є унікальна цегляна кладка. З балкончиків башти відкривався захоплюючий краєвид на безкраї ліси Великого Лугу. Не гірший краєвид відкривався і з оглядового майданчику, оздобленого плитами білого та чорного мармуру, що нагадував велетенську шахову дошку.

Між палацом та конюшнями розташований каретний двір. Будівля відрізняється від інших простотою і стриманістю архітектурних форм.

Самі конюшні відігравали роль фортечних мурів. Архітектура манежу, уособлюючи силу і неприступність, в той же час є витонченою і величною. Вона дещо нагадує архітектуру Московського кремля. Музей-заповідник «Садиба Попова» визнано пам'яткою національного значення.

3.5 Дніпрогес

Додає позитивного туристичного іміджу регіону унікальна споруда греблі Дніпрогесу та органічно пов'язаний з нею район соцміста Запоріжжя, спроектований всесвітньо відомими архітекторами братами Вєснєними.

Дніпровську гідроелектростанцію ім. В.І. Леніна по праву можна вважати символом Запоріжжя та цілої епохи. Вже більш ніж 75 років вона працює на користь людям. З побудовою у Запоріжжі потужної гідроелектростанції стало можливим не тільки безперешкодне судноплавство Дніпром, але й будівництво і розвиток на півдні України колосального індустріального комплексу, що корінним чином вплинуло на розвиток південних, центральних та східних областей країни.

Авторство технічного проекту греблі та шлюзу належить професору І.Г. Александрову, а архітектурне рішення електростанції В.О. Весніну. Будівництвом керував О.В. Вінтер.

Підготовка будівництва гідроелектростанції розпочалася ще на початку 1920-х рр. В 1921 році була створена організація "Дніпробуд". Місце розташування греблі, запропоноване І.Г. Александровим, виявилося напрочуд вдалим. До нього у 1926 році було прив'язане і будівництво Дніпровського комбінату (комплексу підприємств чорної та кольорової металургії).

Офіційно Дніпрельстан народився 8 березня 1927 р., коли на будмайданчик вийшли перші робітники. Через тиждень розпочалися вибухові роботи. У травні 1928 р. взялися за зведення греблі, що мала підперезати Дніпро бетонним поясом довжиною 766 метрів у вигляді дуги, радіусом 600 метрів. В березні 1932 р. в греблю було вкладено останній кубометр бетону. Після цього рівень води у Дніпрі піднявся на 37,5 метрів.

Всього на Дніпробуді працювало більше 20 тис. чоловік. Вперше на будівництві такого масштабу людям допомагала сучасна техніка (переважно закордонна).

Нарешті, 1 травня 1932 року Дніпровська гідроелектростанція дала перший струм. Офіційне же відкриття Дніпрогесу відбулося 10 жовтня 1932 року. Повна потужність станції в 30-і рр. дорівнювала 560 тис. КВт.

1 травня 1933 р. через трикамерний шлюз пройшов перший пасажирський пароплав "Соф'я Перовська". Так відкрилося наскрізне судноплавство Дніпром.

У 1969 році почалось будівництво Дніпрогес - 2 та нового однокамерного шлюзу, яке очолив М.О. Дубовець. Новий шлюз - унікальна інженерна споруда, він став вітчизняним аналогом славетних панамських шлюзів. Нині загальна потужність Дніпрогесу становить 1538,0 МВт.


Страница:  1   2 

рефератТуристичні ресурси Запорізького регіону скачать реферат "Туристичні ресурси Запорізького регіону" скачать
Сколько стоит?

Рекомендуем!

база знанийглобальная сеть рефератов