Туристична діяльність Франції
Характеристика туристичних ресурсів та туристичної інфраструктури Франції. Сучасний стан основних туристичних об’єктів Франції. Приморські та гірськолижні, бальнеологічні і кліматичні курорти. Готельне господарство країни. Державна політика галузі.
| Рубрика | Спорт и туризм |
| Вид | курсовая работа |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 09.09.2013 |
| Размер файла | 53,3 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
1. Основна характеристика туристичних ресурсів та туристичної інфраструктури Франції
1.1 Особливості історії розвитку туризму
Слово «Франція» для кожного з нас нерозривно пов'язане з очікуванням свята і подорожі. І це не випадково. Туризм як явище зародився в 19-му столітті і перший час був доступний тільки аристократам і представникам буржуазії, які приїжджали «освоювати» знамениті французькі курорти Віші, Віттель, Ніццу, Канни, Довіль, Біарріц. А з початком 20-го сторіччя, коли в Європі у працюючих з'явилися оплачувані відпустки, туризм став широко розповсюдженим явищем, і став давати Франції дохід, який перевищував її прибуток від сільського господарства [21].
Франція є однією з найбільш високорозвинених країн світу. Потужна індустрія і високотехнологічне виробництво дозволяють Франції створювати туристичні проекти будь-якої складності і капіталоємності.
У Франції налічується близько 40 тис. культурних пам'яток. Але не тільки вони притягують величезну кількість туристів. Національні традиції та обряди, ремесла, гастрономічне мистецтво, а також різні культурні події - ось що, як правило, залучає велику кількість відвідувачів. Це різні карнавали і фестивалі, свята та інші події.
Після Другої світової війни Франція відразу ж стала докладати зусиль до залучення іноземних туристів. Для цієї мети був розроблений і здійснений цілий ряд заходів. Франція стала першою країною в Європі, яка проголосила політику «відкритих дверей». Для туристів із низки країн були скасовані в'їзні візи. Активно відновлювалося готельне господарство. Був введений «туристичний курс» обміну іноземної валюти. При проїзді по залізниці іноземним туристам надавалася знижка. Але, незважаючи на пільги, Франція була однією з найбільш «дорогих» країн для туристів. Саме з цієї причини з 60-х років намітилася тенденція скорочення тривалості перебування іноземних туристів у Франції. Одночасно з цим значно більше французів стало від'їжджати за кордон, зростання туристичних витрат був вище, ніж приріст доходів від міжнародного туризму [4; с. 15].
Погіршення економічних показників туризму стало викликати серйозне занепокоєння уряду та ділових кіл Франції. Тому в програмі економічного і соціального розвитку на 1966-1970 рр. був відведений спеціальний розділ заходам із заборони зростання дефіциту туристичного балансу. Розроблено ряд заходів на залучення іноземних туристів і скорочення виїзду французьких туристів за кордон. Відкрилися нові навчальні заклади з підготовки кадрів для індустрії туризму, багато уваги і засобів приділялося поліпшенню автомобільних доріг. Наприкінці 60-х років був прийнятий і реалізований план розвитку прибережного та сільського туризму на південно-західному узбережжі Франції. У 1967 р. в Парижі було засновано «Товариство з розвитку національного туризму» з метою відволікання французьких туристів від поїздок за кордон [14].
У 70-80-і рр. в'їзний туризм у Франції розвивався досить швидкими темпами. У 1985-1994 рр. середньорічний приріст туристів становив 4,7%, а доходів - 13,1%. В даний час Франція має позитивне туристичне сальдо. У країні створена сучасна індустрія туризму. Після прийняття Шенгенської угоди та скасування візового режиму між країнами Об'єднаної Європи все більше туристів воліє відвідувати Францію в уїк-енд, а тривалі відпустки проводити в інших країнах [23].
Кількість іноземних туристів у Франції за 1980-1991 pp. виросла з 29 до 55 млн. чоловік. Одним з основних постачальників туристів у цю країну є Німеччина. Звідти прибуває біля 255 гостей, а їх кількість за десять років зросла з 8,4 до 13,4 млн. чоловік. За нею йдуть Великобританія, Бельгія, Італія, Швейцарія, Іспанія, Нідерланди.
Туристи, які прибувають у Францію, надають перевагу відпочинку на Французькій Рив'єрі. Кількість туроднів у готелях і туристичних таборах складає 35 млн. в рік. Далі йдуть Париж (15,5 млн. туроднів у готелях), Альпи, Аквітанія і Лангедок-Руссільйон (кожний по 6 млн. туроднів у готелях і туристичних таборах). Що стосується внутрішнього туризму, то французький ринок відрізняється від внутрішнього ринку Західної Європи. По-перше, дуже невелика кількість французів відпочиває за кордоном (18% у рік). По-друге, тут існують яскраво виражені «піки» відпускних періодів: шкільні канікули в липні і серпні, короткі різдвяні канікули, канікули у лютому і під час Великодня. По-третє, французи надають перевагу мандрувати на автомобілях (81% внутрішніх туристів). По-четверте, більшість подорожуючих - це міські жителі [6; с. 16].
Французька економіка, активно застосовуючи державне регулювання з метою розвитку регіональних економік, систематично розвивала сільську місцевість для прийому гостей. Але ці проекти повинні були сприяти, в першу чергу, розвитку внутрішнього туризму, а не в'їзного.
У 1967 р. урядом Франції був прийнятий план спільного розвитку сільської місцевості і туризму в Аквітанії. Фінансування плану здійснювалось приватним сектором, координацію розвитку здійснювала урядова комісія. За цим планом прибережний район поділявся на 16 секторів, 9 з них повинні були розвиватися для туризму, тобто облаштовувались пляжі, зони відпочинку на озерах і місця розміщення для водних видів спорту. В останніх семи секторах, так званих зелених зонах, передбачалося зберегти ландшафт і дику природу. Планування і будівництво нових засобів розміщення (при збереженні вже існуючих таких курортів, як Аркашон і Біаріц) здійснювалось з метою задоволення потреб внутрішнього туризму країни. З початком реалізації проекту туризм почав значно розвиватися навіть у роки економічного спаду в 80-х роках. Існують передумови, що в найближчі роки Франція може змінити модель свого внутрішнього туризму і збільшити попит на місця розміщення у більш довготривалий літній період [25].
1.2 Туристична статистика країни
В даний час Франція з 76,5 млн. іноземних туристів у 2011 році залишається на першому місці в Європі, випереджаючи Іспанію (53,6 млн.), США (52,69 млн.), Італії (41,18 млн.), Китай (31,23 млн.) (додаток 2).
У Франції більше 1 млн. км автодоріг, більше 32 тис. Км. залізниць. Довжина берегової лінії складає 5,5 тис. км. (найбільший пляж Європи). Тут знаходиться 90 гірськолижних курортів.
У цій країні більше 20 тисяч готелів, близько 4 тисяч музеїв, приблизно 1,5 тисячі замків, 40 тисяч історичних пам'ятників.
На північному сході межує з Бельгією, Люксембургом і Німеччиною, на сході - з Німеччиною і Швейцарією, на південному сході - з Монако і Італією, на південному заході - з Іспанією та Андоррою.
Морські береги, що простяглися на 3120 км, омиваються Північним і Середземним морями, протоками Па-де-Кале, Ла-Манш і Біскайською затокою. Західний і північний райони Франції рівнинні, в центрі і на сході - середньовисотні гори Центрального Французького масиву, Вогезів і Юри. Південно-західний кордон утворюють високі Піренеї, а на південному сході - Альпи, найвищі гори Західної Європи. Загальна площа країни (з островами) становить 551,6 тис. км2.
Клімат - помірний морський, на сході перехідний до континентального, на Середземномор'ї - субтропічний. Літо досить спекотне (у липні - серпні від +20°С до +25°С), зима м'яка (у січні від 0°С до +3°С) і досить сира, хоча сніг йде рідко. Найбільш сприятливий час для відвідування Парижа - травень і вересень-жовтень, Рів'єри - вересень. Гірські райони мають свій мікроклімат, властивий районам висотної поясності. Туристів приваблюють поїздки в Париж, на Лазурний берег, а взимку - в Альпи [15].
У 2007 році Франція побила рекорд по числу туристів: кількість іноземних гостей, що відвідали країну в 2007 році, перевищила позначку в 80 млн. чоловік. Як зазначають у Міністерстві туризму Франції, основну частину турпотоку складають жителі європейських країн, зокрема, Британії, Ірландії і США. З України в цю країну їде значно менше туристів, що не завадило їй увійти до десятки головних для Франції туристичних ринків [24].
Види туризму, які найбільш розвинені у Франції: екскурсійний, пляжний, гірськолижний, лікувально-оздоровчий, спортивний, подієвий та ін.
До найбільш популярних пам'яток Парижа ставляться Ейфелева вежа (близько 6 млн. відвідувачів на рік), Центр Помпіду (5 млн.), Лувр (5 млн.), музей д'Орсе (2 млн.), Тріумфальна арка (1 млн.).
Серед інших популярних екскурсійних об'єктів можна виділити Євродіснейленд, Собор Паризької богоматері, замки Луари, передмістя Парижа (Версаль, Фонтенбло, Шартр), Бургундія, Прованс, Марсель, Бордо.
Французькі Альпи - найвищі гори Західної Європи, найбільший у світі центр зимового спорту. Найпопулярніші курорти регіону - Шамоні і Куршевель, Валь д'Ізер і Тінь в Валь-Торанс, Ле-Дез-Альп, Ля-Плань, Межев, Мерібель і ін. [1; с. 264].
Морські береги Франції протягнулися на 3120 км. Похмурі скелі Бретані, довгі гряди дюн Атлантики, чудові пляжі і бухти Середземномор'я, прекрасне узбережжя Корсики і південно-східний Блакитний берег («Рів'єра»), привертають до себе мільйони туристів. Тут виділяються такі курорти, як Канни, Ніцца, Ментона, Антіб, Сен-Тропе та інші.
У Франції також розвинений лікувально-оздоровчий туризм. Популярними є такі курорти, як Ля Боль, Віши, Йер, Кеброн, Сен Гадан, Дарс [2; с. 312].
На сьогоднішній день Франція приймає більше туристів, ніж яка-небудь країна в світі. Однак займає лише третє місце по доходах від туристичного бізнесу, поступаючись США і Іспанії. Міністерство економіки Франції підготувало проект «Напрямок Франція-2020», який повинен змінити цю ситуацію і вивести країну на перше місце по доходах від туризму [2; с. 319].
Безсумнівно, що потоки іноземних туристів до Франції надають найважливіший вплив на економіку держави. Добре поставлена інфраструктура, тобто дороги, аеропорти і т.д., а також географічне положення по відношенню до решти Європи дозволяє здійснювати транзитний туризм через європейський «континент» у Франції.
1.3 Основні туристські регіони і центри Франції
Рівень розвитку туризму регіонів Франції досить значний, так само як і в туристській спеціалізації. Великі контрасти між столичним і іншими районами країни. Використовується поділ країни на 11 головних туристичних регіонів і 7 районів.
Регіон Іль-де-Франс (паризький район)
Найбільший за площею і найважливіший в туристичному відношенні регіон. Все його життя тісно пов'язане з Парижем - столицею і головним туристичним центром країни. Сучасні будівлі в ньому чудово поєднуються з архітектурними ансамблями і пам'ятками минулого. Архітектурний вигляд міста складався протягом багатьох століть, поєднуючи в собі риси різних стилів. На острові Сіте височіє Собор Паризької Богоматері, вигляд лівого берега Сени визначають Марсове поле, Ейфелева вежа, Пантеон. На правому березі Сени розташовані такі видатні твори, як Палаци Лувр і Тюїльрі, площу Згоди, Тріумфальна арка, театр Гранд-Опера. Шедевром Нового часу є Єлисейські поля. Існують і сучасні пам'ятки. Наприклад: Центр Жоржа Помпіду, квартали хмарочосів Дефанс, вежа ділового центру Мен-Монпарнас. Огляд цих пам'яток, так само як відвідування музеїв і театрів зі світовим ім'ям та інших закладів культури, включене в більшість туристських маршрутів по Парижу.
Париж має комплексну туристичну спеціалізацію. Як політична і економічна столиця Франції, приймає велику кількість ділових туристів. Париж - найважливіший транспортний вузол Франції, де починається і закінчується більшість туристичних маршрутів по країні. Тут розміщуються вузи, де навчаються студенти з різних країн світу. Париж - світовий центр високої моди. Багато туристів приїжджають сюди тільки для того, щоб відвідати бутіки і придбати речі всесвітньо відомих модельєрів. Все це зумовило особливу роль Парижа в розвитку туризму у Франції - не тільки культурно-пізнавального, але також ділового, освітнього, розважального та ін.
Регіон Шампань Арденни (паризький район).
Шампань-Арденни пропонує маршрути з активними формами пересування і, звичайно, по місцях виробництва шампанського, чим регіон дуже славиться.
Регіон Бургундія (паризький район).
Бургундія пропонує культурно-пізнавальні тури по історичним містам, подієвий туризм, маршрути для цінителів вина, водні прогулянки. Центр і Землі на Луарі визначають перлини палацової та замкової архітектури Франції.
Регіон Пікардія (північний район).
Він мало відомий на туристичному ринку і виконує в основному транзитну функцію. Тут починається Євро-тунель, що зв'язав материк з Великобританією. Регіон Пікардія займає стратегічне положення в європейській торгівлі. Тут проходять найважливіші торгово-транспортні шляхи. Північний район має необхідні передумови для розвитку туристичної пропозиції - багатий природний і культурно - історичний потенціал.
На туристичному ринку регіон Нор-Па-де Кале просуває себе, як саме веселе місце відпочинку, де відтворюється традиційна святкова атмосфера далекого і найближчого минулого (ярмарки, карнавали). Пікардія робить акцент на багате культурно-історичне минуле цієї провінції, яка є колискою французької держави і нового стилю в архітектурі-готиці.
Регіон Нижня Нормандія (західний район).
Регіон уздовж узбережжя Ла-Маншу. М'який морський клімат, наявність обширної акваторії, смуга пляжів - все це сприяло розвитку купальні-пляжного туризму з широким вибором активних видів відпочинку. Є можливості для занять плаванням, віндсерфінгом, риболовлею, гольфом. Тут знаходяться відомі приморські курорти - Трувіль-сюр-Мер, Довіль, Ля-Біль. Культурна своєрідність і насичена історія регіону Нормандії визначили розвиток в Західному районі культурно-пізнавального туризму. Природа Нормандії стала джерелом натхнення для багатьох французьких художників-імпресіоністів. Туристи активно відвідують місто Байе - центр традиційних ремесел (плетіння мережив і виготовлення порцеляни) і місто Руан, пов'язаний з ім'ям Жанни Д'Арк.
Регіон Бретань (західний район).
Бретань представляє інтерес для туристів своїми святами. Місцеві жителі зберігають старі звичаї і в зв'язку з цим часто проводяться різні урочистості, костюмовані свята, тим самим розвивають в регіоні культурно-пізнавальний туризм.
Регіон Лотарингія (східний район).
У районі досить різна туристична спеціалізація. Привабливий для туристів регіон Лотарингія, багаторазово піддавався військовим вторгненням. Сьогодні тут знаходиться Міжнародний центр світу. Незважаючи на численні руйнування вдалося зберегти багату культурну спадщину Лотарингії: собор в Меці, площа Станіслава в Нансі. Широкого поширення набули художні ремесла. Об'єктом тяжіння туристів служить кухня. Поряд з культурно-пізнавальним туризмом розвиваються активні види відпочинку в трьох національних парках, гірському масиві Вогезів і на озерах.
Регіон Ельзас (східний район).
Регіон Ельзас-один з найважливіших центрів ділового життя Європи і бізнес-туризму. У головному місті Ельзасу Страсбурзі засідають Європейський Парламент, Рада Європи, Європейський суд з прав людини. Цей розвинений в промисловому відношенні і динамічний регіон Франції зумів зберегти культурну самобутність. Ельзас славиться своєю кухнею і відомий всьому світу чудовими винами.
Регіон Франш-Конте (східний район).
Регіон Франш-Конте займає гористу область (Юра) з різноманітними природними ландшафтами. На туристичному ринку він спеціалізується на активних видах відпочинку на природі (зимових, водних, повітряних).
Регіон Овернь (альпійський район).
Його туристська спеціалізація почала складатися в 60-70-і роки, завдяки національній програмі створення центрів зимових видів спорту. Всесвітню популярність він отримав, як регіон, де тричі проводилися зимові Олімпійські ігри. В даний час Франція володіє найбільшою в світі і самою високогірною в Європі гірськолижної зоною «Три долини»: 190 підйомників, об'єднані в універсальний туристичний центр 11 гірськолижних станцій, кілька альпійських сіл і термальний курорт. Більше 600 км. розмічених, добре оброблених трас надає цей гірськолижний стадіон. В районі Оверні знаходиться знаменитий природний парк «Вуканія», де охороняється гряда Пюї. Вона складається з 80 вулканів, що вишикувалися один за іншим протягом 35 км. Це край екологічного туризму та активного відпочинку. Гордість Оверні - бальнеологічний курорт Віші - один з найкрасивіших у Франції.
Регіон Аквітанія (південно-західний район).
Туристична спеціалізація району пляжний і екологічний туризм. Тут знаходяться кращі піщані пляжі Франції. Обладнані зони відпочинку на озерах і місця для занять водними видами спорту. Високі хвилі Атлантичного океану приваблюють в регіон Аквітанію професійних серфінгістів. Гірські річки використовуються для занять водними видами спорту - рафтингу, сплавів на каное. В Піренеях прокладені маршрути пішохідних, кінних і велосипедних турів різних категорій складності. Розвивається парапланеризм. Південний захід Франції - один з головних виноробних районів країни. Частиною його культурних традицій є виробництво коньяку.
Регіон Прованс-Альпи-Лазурний берег (середземноморський район).
Це головний приморський туристичний регіон Франції. Тут переважають лінійні форми туристичного освоєння території (вздовж морського узбережжя), більша роль острівної території, яскраво виражена сезонність туристичних потоків з перевагою літнього сезону, створення переважно великих комплексів із сильною концентрацією туристів і відпочиваючих. Французьке Середземномор'є в природному відношенні поділяється на дві зони - східну і західну. Східна зона розташована уздовж Ліонської затоки. Її низовинний рельєф характеризується великою рухливістю форм (коси, лимани). Вона рясніє мілинами. Все це зробило неможливим будівництво тут портів і, як наслідок, міст з їх потенційним переростанням в туристичні центри. Західна зона, іменована Блакитним берегом, сформована приморськими Альпами. Тут знаходяться численні бухти, мальовничі ландшафти [3; с. 147-149].
Самими престижними курортами Середземномор'я вважаються Канни і Сен-Тропе. Тут дуже різноманітне курортне життя. Туристи приїжджають не тільки купатися і загорати, вони займаються водними видами спорту: віндсерфінгом, парусним спортом, підводним плаванням, катаються на водних лижах. Незмінно високої якості поля для гри в гольф залучають на Лазурний берег численних любителів цього виду спорту. Тут створені всі необхідні умови для занять верховою їздою, гри в теніс, піших і велосипедних прогулянок [9; с. 38].
2. Сучасний стан основних туристичних об'єктів Франції
2.1 Культурно-історичні центри
Серед основних культурно - історичних центрів Франції можна виділити такі як: Париж, Марсель, Страсбург, долина Луари.
Париж - обов'язковий пункт у програмі будь-якого мандрівника по Франції. У кожної вулиці або бульвару - своя історія, а будівлі, пам'ятники і музеї відомі практично в усьому світі. Поруч з дбайливо зберігаються старими спорудами створюються ультрасучасні [20].
Серце Парижа і місце його заснування - острів Сіте на Сені. Найвідоміша споруда острова - Собор Паризької Богоматері, побудований в XII-XIV ст. З ним пов'язані численні історичні події (наприклад, коронація Наполеона), присвячені книги (В. Гюго «Собор Паризької Богоматері») і картини. Це абсолютний центр Парижа. На дорожніх покажчиках Франції відстань до Парижа розраховане саме до собору. Одна з найбільших споруд готики має високий центральний шпиль (82 м.). Відвідувачі можуть підніматися вгору і милуватися містом і Бурдоном - 16-тонним мідним дзвоном.
Західна частина острова Сіте майже цілком зайнята комплексом Палацу правосуддя - величезна готична споруда, де жили перші 12 королів династії Капетингів (X-XIV ст).
Навпроти острова Сіте по правому березі розташований комплекс будівель найбільшого художнього музею світу. Складний комплекс палацових будівель створювався протягом кількох століть (XVI-XIX ст.). Як музей Лувр був відкритий в період Великої французької революції - 1791 р. (додаток 5). Сьогодні колекція Лувру нараховує 400 тис. експонатів. У Луврі шість основних відділів: живопису, єгипетських старожитностей, Стародавнього Сходу, Греції та Риму, скульптури. Тут можна побачити Венеру Мілоську, «Джоконду» Леонардо да Вінчі, скульптури Мікеланджело, твори Рубенса, Ван Дейка, Делакруа. Архітектура Лувру різко контрастує з встановленою недавно перед Палацом скляною пірамідою - входом у музей [12; с. 311].
В околицях Лувру розмістилися Вандомська площа з однойменною тріумфальної колоною - зразок архітектурної гармонії XVII в. і палац Пале-Руаяль, побудований кардиналом Рішельє. За Лувром починається зона Великих бульварів з фешенебельними житловими будинками і торговельними кварталами, побудованими в XIX в. Тут найбільш відомі споруди будівля театру «Гранд-Опера» та собор Мадлен. Тут же знаходяться знамениті паризькі кабаре («Мулен Руж» та інші). Далі на північ розкинувся найвищий паризький пагорб - Монмартр. З кінця XIX в. він набув популярності як місце проживання паризької богеми.
З повстання на Монмартрі почалася Паризька комуна. Вершину пагорба вінчає білокам'яна церква Сакре-Кер, побудована в 1876 р. незабаром після цих подій. Сакре-Кер перекладається як Серце Христове. Куполи церкви нагадують візантійську архітектуру. Дзвіниця заввишки 80 м. примітна тим, що має один з найбільших дзвонів в світі (висота 3 м., вага 19 т.). Всередині церква багато прикрашена мозаїкою і вітражами [11; с. 97].
Інший не менш привабливий для туристів район включає знаменитий проспект Єлисейські Поля, що простягнувся від площі Згоди до Тріумфальної арки на площі Шарля де Голля (додаток 6).
Тріумфальна арка була задумана Наполеоном в 1806 р., але закінчена в 1836 р. Звідси відкривається прекрасний вид на 300-метрову Ейфелеву вежу - символ Парижа, збудовану для всесвітньої виставки 1889 р., яка повинна була показати технічні досягнення Франції. На вежі знаходяться оглядові майданчики і ресторани. Це самий відвідуваний туристичний об'єкт у світі (6,1 млн. екскурсантів у 2011 р.).
На березі Сени в приміщенні колишнього железнодородожного вокзалу знаходиться один з найвідоміших музеїв світу - Д'Орсе з колосальною колекцією картин імпресіоністів. Тут можна помилуватися витворами Мане, Моне, Ренуара, Гогена, Пікассо.
Кладовищі Пер-Лашез відомо тим, що тут йшли останні бої комунарів з версальцями в травні 1871 р. Тут біля стіни цвинтаря Пер-Лашез були розстріляні полонені комунари. У 1899 р. споруджено пам'ятник «Стіна комунарів», біля якого поховано багато видатних політичних діячів. Інше місце поховань - Пантеон - усипальниця видатних діячів Франції, був побудований в XIII ст. Саме тут поховані В. Гюго, Вольтер, А. Руссо, Е. Золя та інші.
Серед сучасних комплексів привертає увагу Національний Центр мистецтва і культури імені Жоржа Помпіду, побудований в 1977 р. зовнішній вигляд будівлі являє собою незліченну кількість різнобарвних труб, що тягнуться знизу вгору, прозорі галереї і переходи. Техногенно-комунікаційний вигляд будівлі суперечить стереотипу «храму муз». Центр імені Помпіду - це бібліотека, виставкові приміщення, кінотеатр, концертний зал, ресторани, бари, дитячий майданчик для ігор.
Особливу красу Парижу додають численні парки, сквери і сади, описані в багатьох художніх творах, - Булонський ліс (парк на місці природного лісового масиву, створений в середині XIX в., Основне місце відпочинку парижан), Венсенський ліс (колишній королівський замок і парк), сад Тюїльрі (на місці згорілого королівського палацу і парку), Люксембурзький сад.
Безліч пам'яток в околицях Парижа. У 24 км. на захід від Парижу розташовується Версаль - резиденція французьких королів у 1682-1789 рр. (додаток 7). Це найбільший палацово-парковий ансамбль у стилі французького класицизму створений за часів правління короля-сонця Людовіка XIV. Своєю пишністю і розкішшю повинен був звеличувати короля. Знаменитий Палац і парк у Фонтенбло в 130 км на південь від Парижа був заміською резиденцією французьких королів у XVI-XIX ст. Ці палацові ансамблі описані в багатьох творах А. Дюма та інших письменників.
Скарбницею готичного мистецтва є Собор Нотр-Дам в Шартрі, розташованому в 80 км. на захід від Парижа. Вважається одним з найкрасивіших соборів Франції. Особливо прекрасні його вітражі, що представляють сцени з життя святих. Тут зберігається Свята Плащаниця - сорочка в якій була Діва Марія при народженні Христа. Незважаючи на неодноразові пожежі, які знищували перші собори, вона збереглася.
У 50 км на північний захід від Парижа розташоване місто Рамбуйє, де знаходиться Королівський замок XIV ст., який неодноразово перебудований в більш пізні часи. Зараз це літня резиденція президентів Франції.
У місті Бове на північ від Парижа розташований собор Св. Петра, закладений ще в XII в. Єпископ міста Бове вирішив кинути виклик своєму сусідові - знаменитому собору в Ам'єні - побудувавши собор, який повинен перевершити всі відомі собори Франції й знаменитий собор Св. Петра в Римі. Через порушення правил будівництва споруда неодноразово розвалювалася. Будівництво найвищого в світі собору завершилося в 1573 р., але через кілька днів 149-метрова вежа зі шпилем звалилася. Собор в Бове вважається кращим досягненням готики [11; с. 112].
Поблизу Парижа (32 км.) знаходиться найбільший в Європі Діснейленд - Євродіснейленд.
П'ять тематичних земель парку об'єднують більше 50 атракціонів і шоу. Найбільш популярні з них - пригоди Аладдіна, лабіринт Аліси в країні чудес, космічну подорож, замок привидів, тривимірне кіно.
Марсель. Найбільший морський порт й друге за чисельністю населення місто Франції (додаток 8).
Один з найстаріших населених пунктів країни, заснований ще греками в 600 р. до н.е. Найвища точка міста - базиліка Нотр-Дам-де-ла-Гард, побудована в ХХ в. На даху височить золота статуя діви Марії. Від собору чудовий вид на місто і акваторію Середземного моря [11; с. 128].
Трет'є за величиною місто Франції Ліон було засноване римлянами ІІ тис. років тому (додаток 9). Місто славиться архітектурою епохи Ренесансу, великою кількістю музеїв. Кафедральний собор Сен-Жан знаменитий своїми годинниками. З 12 до 15 годин кожну годину під дзвін дзвонів лунає крик півня, відкриваються дверцята і з'являються фігури ляльок, які розігрують сцени Благовіщення. У місті знаходиться знаменитий пам'ятник Людовіку XIV [11; с. 132].
Страсбург, столиця франко-німецької землі Ельзасу - славиться поєднанням національних елементів в архітектурі і культурі. Так знаменитий Страсбурський Собор Нотр-Дам побудований в стилі французької готики, але вежа нагадує відповідні споруди в Кельні та інших німецьких містах. Це один з найвищих соборів Європи (142 м.) і є шедевром архітектури всесвітнього значення.
Страсбург - один з найвідоміших центрів туризму країн ЄС. Культурне життя міста відрізняється щорічними фестивалями класичної музики [11; с. 135].
Невелике містечко Мон-Сен-Мішель на північно-західному узбережжі Франції називають «восьмим чудом світу». Це середньовічне місто із замком на вершині одинокої скелі практично не змінилося і являє собою музей під відкритим небом [11; с. 136].
Найвідоміші замки Франції, зведені серед найкрасивіших пейзажів в XI-XVIII ст. знаходяться в долині Луари. Близько 60 луарських замків відкриті для відвідування туристами. Найвідоміші з них - це Шамбор, Блуа.
Крім Парижа і його околиць найбільш відомі шедеври світової архітектури знаходяться в Ам'єні й Реймсі. Строгий готичний собор Діви Марії в Ам'єні побудований в XIII в. Собор був настільки великий, що міг вмістити все 10 тисячне населення Ам'єну того часу. Собор був побудований всього за 50 років, завдяки чому досягнуто єдність стилю.
У Соборі Діви Марії в місті Реймсі починаючи з V ст. хрестили і коронували французьких королів. Золота коронаційна чаша XII в. - основна гордість собору. Сучасний собор був побудований в XIII-XV ст.
Місто Ним в південній Франції відомий кількома пам'ятками римської архітектури. В першу чергу це великий римський амфітеатр і храм, так званий «Квадратний дім». Справжнім витвором мистецтва є водопровід, що подавав в римські часи питну воду в місто Ним. Акведук По-де-Гар має висоту 49 м., довжину 275 м. і був лише частиною цілої системи мостів і акведуків, що тягнулися на 48 км [13; с. 287].
2.2 Приморські курорти
Найвідоміші курорти Франції розташовані на середземноморському узбережжі, особливо його західній частині, що носить назву Лазурний Берег або Французька Рив'єра. Це курорти - Ніцца, Канни Ментона Сен-Тропез Острів Корсика, Біарріц.
Ніцца - один з найстаріших і престижних приморських курортів світу, що розкинувся в затишній бухті Ангелів. Між мальовничими пагорбами. Це п'яте за величиною місто Франції, великий економічний і культурний центр. Ніцца зберегла численні свідчення історії: римські руїни початку нашої ери, вузькі вулички середньовічного міста, химерне бароко церков і каплиць ХVII-ХVIII, величні споруди XIX-ХХ ст. (Палац Префектури, Палац Правосуддя, Будинок Опери, готель «Негреско», церква Жанни Д'Арк). Головна визначна пам'ятка міста - розкішний бульвар Променад дез Англе, що простягнувся на 7 км. уздовж затоки ангелів від історичного центру до аеропорту.
Канни - це фешенебельний курорт, місто задоволень, прогулянок, яхтоманіі і фестивалів. У ХХ в. тут створювалися незвичайні архітектурні проекти - помпезні вілли і екстравагантні палаци-готелі: Вілла Олександра з мінаретами мусульманської мечеті, Замок Скотт в готичному стилі, Вілла Камілли Амелі з природним гротом і величезними мармуровими колонами. Канни придбали особливий престиж після того, як були обрані в 1946 р. місцем щорічного проведення Міжнародного кінофестивалю. Місто приймає, крім того, Міжнародний фестиваль класичної музики, Міжнародний фестиваль ігор, Фестиваль японського мистецтва, Міжнародний фестиваль кращого актора, Фестиваль джазу та Фестиваль мистецтва чарівництва.
Курорт Ментона розташований в 10 км. від кордону з Італією. Це самий східний курорт Французької Рив'єри та саме тепле місце на Лазурному березі. Місто захищений горами, на схилах яких по терасах висаджені лимонні, апельсинові та оливкові дерева. Ментон називають столицею лимонного краю, тому що тут виробляється 70% лимонів Франції. Щорічно в березні жителі Ментона організують свято Лимона - одне з найяскравіших і найбільш відвідуваних подій в Європі. Місто готується до свята півроку.
Після Другої Світової Війни маленьке рибальське село Сен-Тропез поступово перетворилася на фешенебельний курорт, який особливо привертає пристрасних любителів яхт.
Сен-Тропез - найдорожче місце на всій Французькій Рив'єрі. Сен-Тропез відомий художнім музеєм, що містить багату колекцію авангарду початку ХХ ст. У місті розташована старовинна фортеця і морський музей історії міста. На південь знаходяться Йерскі острови, привертають безліч туристів. За золотистий колір порід ці острови називають «Золотими островами».
Острів Корсика приваблює туристів фантастичною різноманітністю ландшафтів на відносно невеликій території: високі гори з мальовничими озерами, чудові затоки з прекрасними пляжами, незаймані ліси, чудова риболовля в чистих гірських річках і на узбережжі, тепле море.
Атлантичне узбережжя країни називають Срібним берегом Франції. Це нескінченний (230 км.) широкий пляж з м'яким переливаються на сонці срібними відблисками піском. Найвідоміший курорт - Біарріц - розташований на південному узбережжі Атлантики в декількох кілометрах від кордону з Іспанією. Культурне життя Біарріца багате подіями: кінофестивалі, художні виставки, концерти, свята з феєрверками і ходами оркестрів. Один з найпопулярніших видів спорту на атлантичному узбережжі - серфінг, так як в Європі мало місць, де є відповідні для цього хвилі. У місті розташований Океанічний музей, акваріуми і засклений грот з акулами [5; с. 21-24].
2.3 Гірськолижні курорти
Франція - безумовний лідер в лижному туристичному напрямі світу: тут понад 400 гірськолижних курортів з 6 тис. км обладнаних схилів, 250 курортів для любителів рівнинних лиж з 13 тис. км доглянутих трас. Головною гірськолижної меккою служать Альпи і особливо район гори Монблан (додаток 3).
Гірськолижні курорти - це, як правило, невеликі містечка з комфортабельними готелями. Переважають невеликі готелі 10-20 кімнат, як в старих, так і в сучасних будівлях, живописно вписаних в гірський рельєф. На схили тягнуться численні канатні дороги.
Найвідоміші гірськолижні курорти - це курорти: Шамоні, Валь д'Ізер, Тінь, Межев, Куршевель, Ле Гран Борнан, Ле Порте дю Солей, Мерібель
Найстаріший гірськолижний курорт Шамоні став всесвітньо відомий після першої зимової Олімпіади у 1924 р. Курорт розташований біля підніжжя г. Монблан і в самій Франції традиційно популярний насамперед як літній курорт - сюди приїжджає багато альпіністів, скелелазів, велосипедистів і любителів гірських прогулянок. У Шамоні знаходиться протяжний лижний схил у світі - 22 км., а всього майже 300 маркованих трас загальною протяжністю 680 км.
Деякі траси дуже складні, як наприклад крутий спуск Гранд-Монте завдовжки 5 км. Траси розташовані на висоті 1035-3842 м. На висоті 3800 м розташований льодовик.
Південніше Шамоні в департаменті Савойя знаходяться великі курорти Валь д'Ізер і Тінь. Обидва курорти утворюють єдиний простір для катання. Валь д'Ізер відрізняють високі ціни, Тінь - більш спортивний та молодіжний курорт. Пам'ятка Тиня - підземний підйомник, який доставляє туристів прямо на льодовик. Як і в Шамоні, ці курорти пропонують цілорічне катання на льодовику. Висота трас 1850-3650 м, більше 100 підйомників, протяжність трас 300 км. Поблизу розташований національний парк Вануаз.
У країні є кілька можливостей для катання у гори Монблан. Крім Шамоні, можна вибирати ще один гірськолижний курорт - Межев. На західній стороні схилу знаходиться село Сен-Жерве, яка входить в єдиний курортний комплекс зі старовинним містечком Межовому. Як і в Шамоні, тут є траси різного рівня складності, а також регіони для сноубордистів, цілинні ділянки і траси для рівнинних лиж. У Межеве можна комфортно відпочити всією сім'єю. Дітей можна віддати в садок або в гірськолижну школу. А вночі тут сподобається молоді, так як в цей час відкриваються дискотеки.
Куршевель знаходиться в саму сердці Трьох Дорин (Les Trois Vallees) однієї з найбільших гірськолижних зон в світі. Курорт включає чотири станції, назви яких відповідають їх висоті над рівнем моря: 1300, 1550, 1650 і 1850. 1850 - найвідоміша і найфешенебельніша з усіх станцій. Це улюблене місце відпочинку різноманітних знаменитостей і олігархостей. Висота курорта - 1850 м, 65 підйомників, найвища точка катання - 2738 м, кількість трас - 102, є 2 сноупарка, труба, 120 км бігових трас.
Гірськолижний курорт Ле Гран Борнан знаходиться в провінції Рон-Альп. Висота катання складає 1000-2100 м, загальна довжина трас - 90 км, кількість трас - 48, найдовша траса - 3 км, кількість підйомників - 39, сноуборд-парк, траси для крос кантрі - 56 км. Сезон з грудня до березня.
Ле Порте дю Солей - величезний міжнародний гірськолижний курорт, що знаходиться між Женевським озером та Монбланом на кордоні Франції та Швейцарії. Курорт Ворота Сонця (так переводиться назва) - одна з найбільших в світі зон катання, що об"єднує 12 курортів одним скіпасом. Висота катання 950 - 2450 м, 204 підйомника, загальна довжина трас 650 км, 7 сноупарків, 3 труби, сотні кілометрів фрірайду.
Мерібель - це ще один популярний гірськолижний курорт Франції, для якого характерна різноманітність трас. Найбільше варіантів знайдуть для себе гірськолижники середнього рівня підготовки.
Якщо ви хочете тихо відпочити всією сім'єю, то вибирайте Мерібель. В той же час тут сподобається і молоді, тому що по ночах відкриваються нічні клуби, бари. Серед інших розваг пропонується відвідування місцевих ресторанів, кафе, сафарі на снігоходах, стрибки з парашутом і багато іншого [22].
2.4 Бальнеологічні і кліматичні курорти
Франція має великий досвід в лікувально-оздоровчому туризмі. За лікувально - рекреаційними ресурсами це одна з найбагатших країн Європи.
Найвідоміші курорти - це: Віші, Ев'ян-ле-Бен, Котре ВіттельАмневіл, Лурд, Дакс Баньєр-де-Бігор, Камбо-ле-Бен, Мон-Дор, Енген-ле-Бен.
Джерела Віші були відомі ще в Римський період історії Франції. З середини ХIХ в. популярність цього міста стала настільки великою, що він отримав гучний титул короля курортів і став символом бальнеотерапії. Зцілює захворювання опорно-рухового апарату, органів травлення та обміну речовин. Вода ефективна в косметичних цілях, є така косметика - «косметика Віші». Віші - один з найкрасивіших курортних міст світу. Тут шикарний парк, оперний театр, казино, іподром, тенісні корти та спортивний клуб.
Ев'ян-ле-Бен - маленьке курортне містечко на березі Женевського озера. Ле-Бен означає «води». Цей старовинний курорт потопає в зелені платанів, каштанів та інших дерев.
Тут лікують захворювання шлунково-кишкового тракту та серцево-судинної системи, а також знімають перевтому, нервозність, стрес. Південніше на березі невеликого гірського озера розташовується Екс-ле-Бен - інший відомий бальнеокліматичні курорт.
У мальовничій гірській місцевості північних Піренеїв розташований бальнеокліматичні курорт Котре. Поблизу знаходиться один із найвідоміших сучасних центрів релігійного паломництва Лурд, який славиться цілющим дією святої води. Інша пам'ятка району - водоспад Гаварни, найвищий у Франції.
Популярністю користується бальнеологічний курорт Віттель, який розташований на північний захід від м. Нансі.
Амневіль - бальнеологічний курорт, істотно модернізований в 1990-і роки в дусі модного «Хай-Тек» дизайну. Води гарячого джерела Сент-Елуа мають протизапальну дію і використовуються для лікування хвороб дихальних шляхів.
Лурд приймає 70 000 паломників на рік. Городок Лурд відомий насамперед підземної базилікою, присвяченої явищу Діви Марії в 1858 році одній з тутешніх парафіянок, дочки мірошника. До всього іншого, дочка мельника після своїх видінь відкрила цілюще джерело.
Що знаходиться неподалік село Ле-Булу славиться мінеральними джерелами, вода яких допомагає при шлункових і печінкових хворобах. А містечко Котре (30 км) славиться теплими сірчаними джерелами, які були надзвичайно популярними в XIX столітті. Їх відвідували Шатобріан, Гюго, де Віньї, Жорж Санд, Дебюссі і англійські королі. Зараз популярність Котре не настільки велика.
Дакс розташований в передгір'ях Піренеїв і вважається одним з найдавніших курортів Франції. Тутешні термальні джерела (+64°С) були відомі з часів імператора Августа і благотворно впливають на кровообіг і лікують хвороби суглобів.
Курорт Баньєр-де-Бігор розташований у Верхніх Піренеях Франції. Курорт відомий термальними водами з вмістом заліза, сульфатів, кальцію і хлористого натрію. У двох кілометрах від нього знаходиться найцікавіший природний пам'ятник Піренеїв - печери Меду.
Курорт Камбо-ле-Бен розташований в самому центрі країни Басків, на кордоні з Іспанією, біля входу в Ронсевальском ущелині. Термальні джерела Камбо-ле-Бен в минулому дуже любив імператор Наполеон III. Спрямованість курорту - омолодження, косметичні процедури та корекція ваги.
Крім Камбо, в Піренеях є ще кілька курортів на мінеральних джерелах: Моліч-ле-Бен, розташований біля підніжжя гори Канігу, славиться водолікарнею, де лікують ревматизм і дихальні хвороби; Фон-Роме - дитячий астматичний курорт і одночасно національний центр підготовки лижників; Альо - ле-Бен володіє мінеральними водами, корисними при хворобах травлення. Біля підніжжя гори Ането розташований Люшон, який є курортом з XVII століття і бачив безліч відомих людей (Флобер, Дюма, Бісмарк і Мата Харі).
Мон-Дор - бальнеологічний курорт, що спеціалізується на лікуванні хвороб ЛОР-органів і астми. Цілющий ефект досягається місцевими мишьячнимі мінеральними водами. Лікуватися сюди приїжджали ще в XVII столітті. У «бель-Епок» (стик XIX і XX століть) Мон-Дор став місцем лікування паризьких співаків, для яких дуже важливо зберегти в порядку свої голосові зв'язки. Поступово їздити сюди стало просто престижно.
У сусідньому селищі Ла-Бурбуль (10 км), який вважається «молодшою сестрою» Мон-Дора, теж є терми, казино і спа-центр. На навколишніх горах можна займатися маунтін-байком, а взимку на горі Пюї-де-Санси катаються на лижах.
Навколо Клермон-Феррана (столиці провінції Овернь) розташовано ще кілька курортних селищ, кожен з яких володіє своїми мінеральними джерелами і, відповідно, своєю спеціалізацією. Такий Шод-Ег (110 км) - це самі гарячі джерела в Європі, призначені для лікування ревматизму і остеохондрозу. Це і Сен-Нектер, джерела якого лікують ниркові захворювання. Це і Шатель-Гуйон (20 км), де б'є 30 гарячих джерел, багатих на магній і благотворно впливають на людей з розхитаними нервами.
Енген-ле-Бен - бальнеологічний водолікувальний курорт, що веде свою історію з 1821 року. Завдяки близькості до Парижу курорт швидко набув статусу аристократичного і навіть королівського.
Холодні води тутешнього джерела мають сульфатну природу і призначені для лікування бронхітів і хвороб ЛОР-органів. Дуже хороший ефект Енген-ле-Бен чинить на схильних постійним простуд дітей. Крім усього іншого, курорт Енген-ле-Бен славиться своїм казино [19].
2.5 Готельне господарство країни
Починаючи з 90-х рр., Франція стоїть першою в списку найбільш туристичних місць в світі. Лише невелика частина туристів знаходиться на французькій території проїздом (наприклад, відпускники і курортники з Північної Європи, що прямують до Іспанії), велика частина приїжджає на канікули саме у Францію. До них потрібно додати ту частину французького населення, яка воліє проводити свою відпустку у Франції.
Туристична привабливість Франції пояснюється великим числом пам'яток на будь-який смак, різноманітністю пейзажів, багатством історичного і художнього надбання, помірним кліматом і легкістю транспортного доступу, а також належним обслуговуванням туристів (готельна справа, парки з атракціонами) і транспортними інфраструктурами. Таким чином кожен французький департамент є туристичним - з безліччю свох власних пам'яток.
В основних туристичних структурах (готелі, кафе-ресторани, кемпінги, бюро подорожей, гірські підйомники, термальні курорти) задіяно понад
1 млн службовців [7; с. 168].
До останнього часу у Франції не було категорій готелів 5 *, а були тільки 1 *, 2 *, 3 *, 4 * і «4 * luxe.
2 * - готелі з невеликою кількістю номерів і мінімумом зручностей. Площа номерів від 12 кв. м. У номерах душ і туалет, телевізор під стелею. Сніданок - булочка, кава, джем, масло. Такі готелі розташовані, як правило, на відстані 15-30 хвилин ходьби від історичного центру.
3 * - більшість «трійок» розташоване в центрі. Номери від 15 кв. м, як правило, красиво оформлені в «традиційному» стилі. У кімнатах є всі зручності, хоча в багатьох телевізори як і раніше під стелею. Сніданок-булочка, кава, джем, апельсиновий сік, масло, легка нарізка з сиру, фруктовий салат. Багато з цих готелів можна прирівняти до 4 * в Європі.
4 * - зручно розплоджені в центрі готелі з барами, ресторанами, красивими холами і салонами. Номери від 20 кв. м з гарним класичним декором, в більшості крім душу є ванна і фен. У багатьох курортних готелях цієї категорії є також басейн і сауна. Сніданок - багатий шведський стіл, іноді з гарячими стравами. Загалом, робиться максимум для того, щоб клієнт проводив багато часу в стінах готелю.
4 * Luxe & Palaces - найвища категорія у Франції. У кожного такого готелю своя історія, в якій фігурують багато світових знаменитостей. Просторі номери в традиційному французькому стилі поєднують вишуканий декор зі всіма сучасними зручностями. Тут відмінні ресторани, салони краси, чудовий і дуже дорогий сервіс.
У 2011 р. влада Франції вирішили додати п`яту зірочку до готелів найвищого класу. Це рішення було дуже важливим для власників готельної нерухомості.
Тепер, щоб отримати 5 * зірок готель повинен мати:
- У кожному номері - ванну кімнату мінімум 24 кв. м.
- Персональний інтернет-доступ.
- Окрему систему кондиціонування.
- В готелях на 30 номерів ресепшен повинен працювати цілодобово.
- Персонал володіти як мінімум двома іноземними мовами.
За цими критеріями в даний час у Франції на вищу категорію можуть претендувати всього 114 готелів з 17,5 тисяч.
Повне завершення перекласифікації готелів по новій системі закінчилося у липни 2012 року.
Крім готелів, на французьких гірськолижних курортах є приватні апартаменти, які не мають «зірковості», від найпростіших до класу «de luxe». Є і резиденції, що мають офіційну категорію. У багатьох резиденціях 4* є басейни, джакузі, сауна, фітнес-центр і т.д. Також існують готелі-резиденції, що складаються з двох корпусів: в одному - готельні номери, в іншому - апартаменти. Проживають в апартаментах, можуть користуватися всіма послугами готелю. Є варіанти проживання в окремих шале різного класу - від скромних до VIP-шале з прислугою. Забронювати шале можна тільки з суботи по суботу. Як правило, вони розраховані на компанії від восьми чоловік і більше [18].
Коло туроператорів по Франції представлено відомими високопрофесійними компаніями, які давно працюють на цьому ринку: «Джет Тревел», «Асент-тревел», «Ланта-тур вояж», «Мондо турс», «Нева», «Французький дім», «Інна-тур», «ВАО» «Інтурист», «Болеро тур», KMP group та ін. Всі ці туроператори пропонують різні варіанти паризьких програм, а також в сезон - різноманітні екскурсійні програми по французьким провінціям, що поєднують знайомство зі старовинними замками і стародавніми містами з дегустацією чудесних страв та вин, якими так славиться Франція. В останні сезони високим попитом також користувалися авторські туроператорські програми Париж - Руан - Мен - Мішель - Нормандія (BSI Group), Париж - замки Луари - Бретань - Нормандія («Мондо турс»), «Дванадцять французьких міст» і Париж - Ніцца - Венеція («Туртрансвояж») та ін.
Останнім часом буде розроблена національна система класифікації готелів, що передбачає присвоєння готелю рівня 1-5 *. Зараз у французькій столиці налічується 1466 готелів. У них в загальній складності 76,2 тис. номерів. Можна також розміститися в 62 готельних резиденціях, що нараховують більше 4,5 тис. апартаментів. Середня вартість проживання в них нижче, ніж у Лондоні чи Амстердамі.
Наприкінці 2009 року в Парижі відкрилися 5* Renassaince Arc de Triomphe, Shangri La і Raffles Royal, а в 2010 році вони компенсуювали деяку нестачу в місті готелів такого високого рівня. Тим не менше, основні зусилля Офісу по туризму в найближчим часом будуть направлені на збільшення числа готелів 2-3 *. У готелях цього рівня зупиняється майже 80% всіх приїжджають в місто туристів, тому розробляється програма стимулювання їх будівництва у всіх районах Парижа [17].
3. Регулювання туристичної діяльності Франції та напрямки їх вирішення
3.1 Система державного регулювання туристичної діяльності
Система державного регулювання туристичної діяльності у Франції має складну організаційну структуру. Для втілення в життя основних напрямів розвитку туризму у Франції, що визначаються міністром туризму, створена національна туристична адміністрація - Управління туризму і його підрозділи на місцях. Управління розробляє та проводить державну політику в галузі туризму. Воно, зокрема, регламентує туристичну діяльність на основі спеціальних нормативних документів, здійснює збір, систематизацію та поширення статистичної інформації про туризм, реалізує соціальні програми із забезпечення відпочинку населення, зайнятості у сфері туризму та підготовки кадрів для тур індустрії. Серед організацій, що вносять великий внесок в розвиток національного туризму важливе місце займає «Дім Франції». Особлива форма його організації - об'єднання з економічною метою. «Будинок Франції» має головний офіс у Парижі й 33 регіональних бюро в 28 країнах світу. Вони формують привабливий образ Франції і просувають країну як туристський напрям у світі. Інша організація - ОДІТ Франс - у формі «Об'єднання з користю для суспільства» утворена при міністрі туризму для проведення досліджень у галузі туризму, моніторингу туристичного ринку, проведення експертизи туристичних проектів [8; с. 147].
Діяльність ряду туристичних організацій у Франції носить соціальний характер. Наприклад, у 1999 році утворена громадська організація «Фонд солідарності з відпускниками» для надання адресної допомоги окремим категоріям громадян, які відчувають фінансові труднощі і не можуть відпочити у відпускний період. Центральне місце в системі соціального туризму займає Національне агентство відпускних чеків. Воно випускає відпускні чеки - платіжно-розрахункові засоби, які вводяться в обіг для надання адресної допомоги туристам і забезпечення доступності відпочинку всім верствам населення.
Державна політика в галузі туризму у Франції будується на основі консолідації всіх зацікавлених сил в різних формах, на різних умовах і з різними цілями. Одним з недавніх кроків у цьому напрямі стало утворення в 2004 році міжвідомчого комітету з туризму для вирішення головного завдання, поставленого урядом - зберегти за Францією лідируючі позиції на світовому ринку туризму. Раніше в 2003 році був прийнятий План підвищення якості туристичного обслуговування, ініційований міністром туризму. Він націлений на посилення привабливості Франції: зростання частоти її відвідування туристами і тривалості їх перебування в країні, а також збільшення надходження від туризму [16].
Згідно з Планом, засіб розміщення, ресторани, турагентства, транспортні кампанії, діяльність яких спрямована на більш високі стандарти обслуговування, удостоюється марки якості. Завдяки цій марці вони отримують конкурентні переваги. Марка якості присвоюється міністром туризму підприємствам туріндустрії, які дотримуються санітарних норм і правил безпеки, відповідають встановленим класифікаційним вимогам, виконують національні добровільно взяті зобов'язання щодо підвищення якості, відповідним чином реагують на рекламації клієнтів.
Велику увагу у Франції приділяється організації туризму осіб з обмеженими фізичними можливостями. Важливим напрямком державної політики є створення позитивного образу країни, як туристичного напряму і його просування на світовому ринку подорожей.
Подобные документы
Визначення типів готельних підприємств і підходи до класифікації. Найпопулярніші готелі Франції. Проблеми індустрії гостинності. Ресурсне забезпечення діяльності готелів на ринку туристичних послуг. Державна політика у сфері готельного бізнесу Франції.
реферат [31,9 K], добавлен 06.11.2012Вивчення статистичних даних щодо туризму Франції і Німеччини. Аналіз діяльності туристичної сфери за останні роки, визначення лідерів по залученню туристів у країну. Кількість туристичних прибуттів у Францію і Німеччину. Популярні місця в цих країнах.
контрольная работа [127,0 K], добавлен 08.12.2011Індустрія туристичної галузі Туреччини, потенціал її ресурсів, вплив на економіку крани та загальні подальші перспективи розвитку. Потенціал туристичних ресурсів Туреччини: історико-культурні багатства турецьких міст, природні та гірськолижні курорти.
курсовая работа [79,3 K], добавлен 03.12.2010Опис загальних географічних, екологічних, кліматичних, культурних, історичних та економічних умов розвитку Туреччини, а також характеристика її туристичних ресурсів. Оцінка, ступінь розвитку та подальші перспективи туристичної інфраструктури цієї країни.
курсовая работа [58,9 K], добавлен 01.07.2011Природні, соціально-економічні та історичні передумови розвитку туризму в Індонезії. Опис культурно-історичних ресурсів. Аналіз місця країни на ринку туристичних послуг світу. Оцінка туристичних ресурсів та інфраструктури для розвитку релігійного туризму.
курсовая работа [2,3 M], добавлен 29.11.2014Природні туристично-рекреаційні ресурси Іспанії: клімат, бальнеологічні ресурси. Історико-культурні та археологічні ресурси країни, музеї. Місце туристичної галузі в економіці Іспанії, оцінка туристичної інфраструктури, туристсько-рекреаційні території.
курсовая работа [2,3 M], добавлен 30.03.2012Загальні відомості про Республіку Словенію. Природно-рекреаційні умови та ресурси країни. Природоохоронні території, історико-культурні рекреаційні ресурси, соціально-економічні умови. Опис рекреаційно-туристичної галузі, районування території країни.
курсовая работа [4,1 M], добавлен 11.03.2011Передумови та чинники формування туристичних регіонів. Природно-рекреаційні, історико-культурні ресурси Турецької республіки. Сучасний стан та динаміка туристичної галузі. Районування ресурсного потенціалу. Україно-турецькі туристичні зв’язки країни.
курсовая работа [1,0 M], добавлен 09.06.2014Дослідження соціальних, економічних передумов і особливостей розвитку туризму у Франції у сфері державної політики туризму. Географія туризму Франції і характеристика її культурного і історичного потенціалу. Аналіз французької моделі розвитку туризму.
реферат [17,3 K], добавлен 09.10.2010Методика туристичного вивчення природно-географічної характеристики країни. Аналіз політичного, економічного та історичного розвитку Франції. Огляд стану соціальної сфери, культури та туризму. Перспективи розвитку партнерства між Францією та Україною.
курсовая работа [1,7 M], добавлен 16.03.2014
