Размещено на http://www.allbest.ru/

ЗМІСТ

Вступ

Форми фізичного виховання студентів

Організація і зміст учбово-виховного процесу в учбових відділеннях

Залікові вимоги і обов'язки студентів

Медичне забезпечення фізкультури і спорту у вузі

Місце і роль позааудиторної фізкультурно-оздоровчої роботи в системі діяльності ВНЗ

Форми організації фізкультурно-оздоровчих занять і їх затребуваність в студентському середовищі

Література.

Вступ

В умовах напруженої розумової діяльності та на фоні обмеженої рухової активності, що притаманна способу життя студентської молоді, саме заняття фізичною культурою і спортом покликані створювати умови для збереження і зміцнення здоров'я студентів, а фізичне виховання виступає як засіб релаксації, реабілітації і відновлення життєвих сил [4].

Не зважаючи на виключну роль фізичного виховання у створенні належних умов для оволодіння професійними навичками, за оцінками фахівців, в організації фізкультурно-оздоровчої роботи зі студентами, наразі існує низка суттєвих недоліків, серед яких малий обсяг навчального часу, відведеного на обов'язкові заняття фізичною культурою, незадовільне фінансове та матеріально-технічне забезпечення організації фізкультурно-оздоровчої роботи зі студентською молоддю та, насамперед, низька мотивація студентів до занять [9, 10]. Аналіз літературних даних свідчить про те, що традиційна форма фізкультурних занять сприяє зниженню зацікавленості студентів до процесу фізичного виховання та призводить до «відбування» навчальних занять з цього предмету [8]. Дослідження О. Жданової [5] свідчать про те, що більше третини студентів оцінюють традиційний зміст занять як незадовільний і лише п'ята частина -- як задовільний. В результаті проведених досліджень, Т.В.Доровських з'ясувала, що 80 % студентів не відвідували б занять з фізичного виховання, якби вони не були обов'язковими. За свідченнями автора, серед причин негативного ставлення до фізичного виховання, студенти найчастіше називають примусовість, відсутність можливості вибору занять по інтересах, відсутність індивідуального підходу та відсутність елементів з популярних видів рухової активності [1].

Таким чином, з одного боку простежується стійка тенденція до зниження рухової активності студентської молоді, а з іншого -- наявність істотних прогалин в розробці ефективних механізмів, здатних впливати на зацікавленість студентів заняттями фізичною культурою і спортом. Така ситуація призвела до активізації фахівців в питаннях розробки і впровадження нових форм оздоровчої діяльності в педагогічний процес вищих учбових навчальних закладів. Очевидно, що ефективність занять з фізичного виховання у вищих навчальних закладах у значній мірі залежить від змісту програми, за якою вони здійснюються. Т.Ю. Круцевич відзначає, що зміст навчальної програми має орієнтувати педагогічний процес на диференційований підхід до кожного студента. Це вимагає від фахівців фізичної культури постійного пошуку нових сучасних засобів та методів фізичного виховання студентів з урахуванням їхніх інтересів та вподобань [7].

Здобутки в даному напрямку широко висвітлені у численних роботах дослідників. На сьогодні авторами розглянуті та запропоновані різноманітні засоби підвищення ефективності занять з фізичного виховання з урахуванням потреб та життєвого досвіду студентів. Найбільш перспективним напрямком організації занять з фізичного виховання на думку фахівців є вдосконалення організації фізичного виховання, що ґрунтується на використанні елементів різноманітних видів спорту через вільний вибір форм занять різними видами спорту. Підвищення зацікавленості студентів до занять з фізичного виховання, за твердженням О. Жданової, може бути реалізовано завдяки вдосконаленню змісту занять, запровадження занять за вибором, заміною навчальної форми на факультативну[5]. З точки зору Г.А. Коник зі співав., форма організації занять з фізичного виховання в групах по видах спорту є для студентів більш прийнятною в порівнянні з традиційним підходом до проведення цієї роботи.

Фахівці загострюють увагу на тому, що одним з основних моментів при організації занять груп по видах спорту на вибір, є визначення самих видів спорту, за якими можуть бути організовані заняття [6]. Пріоритетність напрямів підготовки, та вибір виду спорту, який впроваджується в учбовий процес, базуються на дослідженнях інтересів студентів, які показали зацікавленість студентів такими видами спорту як спортивні ігри, атлетична гімнастика, плавання, туризм, легка атлетика та різноманітні напрямки фітнесу [10]. За останні роки серед студентської молоді особливої популярності набули види оздоровчої гімнастики. Враховуючи це, для вирішення завдань фізичного виховання, з метою покращення та корекції програми фізичного виховання, Н.Л. Боляк була розроблена авторська програма з використанням засобів аеробіки, шейпінгу, ритмічної гімнастики [3].

Не оминули проблему виявлення рухових пріоритетів і фахівці, які працюють у галузі підготовки співробітників медичних закладів. Так, М.М. Бобирева пропонує використання комплексної методики із застосуванням елементів аеробіки, волейболу й хатха-йоги. Автор переконана, що таке поєднання сприяє зростанню взаємозв'язків між фізичною працездатністю, фізичною підготовленістю й функціональним станом студентів основних і спеціального медичних відділень, що позитивно впливає на рівень фізичного здоров'я студентів вищих медичних навчальних закладів. З точки зору дослідників, найбільший інтерес студенти-медики виявляють до волейболу. Фахівці пояснюють таку популярність волейболу у студентів-медиків тим, що для даного виду спорту характерні різноманітні по координації рухи, біг, стрибки, необхідні швидка реакція, гострота зору, точність, психічна стійкість, що має професійно-прикладне значення для лікаря [2].

Ми погоджуємося з фахівцями, що побудова занять за вибором студентів сприяє підвищенню мотивації відвідування занять. Внаслідок цього, на нашу думку, існує необхідність додаткового дослідження, направленого на вивчення фізкультурних уподобань студентів вищих медичних навчальних закладів, що розширить можливості організації фізкультурно-оздоровчої роботи студентів-медиків.

Форми фізичного виховання студентів

Форми і види занять

Основними видами навчальних занять з фізичного виховання у вищих навчальних закладах є:

· лекції;

· лабораторні, практичні, семінарські, індивідуальні заняття;

· консультації.

Інші види навчальних занять визначаються у порядку, встановленому кафедрою фізичного виховання вищого навчального закладу. Позаучбові заняття з фізичного виховання організуються і проводяться у формі:

· занять у спортивних клубах, фізкультурно-оздоровчих центрах, секціях, групах за інтересами;

· самостійних занять фізичними вправами, спортом, туризмом;

· масових оздоровчих, фізкультурних і спортивних заходів;

· занять протягом дня по забезпеченню працездатності, післяробочого відновлення, психорегуляції, корекції.

Контроль

Засвоєння програми фізичного виховання у вищому закладі освіти припускає систему контрольних заходів, що включає оперативний, поточний, підсумковий контроль і підсумкову атестацію.

Головна ціль цих заходів -- оптимізувати процес фізичного виховання, домогтися його максимальної результативності. Оперативний контроль забезпечує інформацію про хід виконання студентами окремих видів навчальної роботи:

· відношення студентів до запропонованої програми занять;

· засвоюваності програмного матеріалу;

· ступеня адекватності і прийнятності навчальних навантажень;

· вихідному рівні підготовленості студентів до оволодіння програмним матеріалом та інше.

Поточний контроль

Поточний контроль ставить своїм завданням виявити ступінь засвоєння студентами окремих розділів і тем навчальної програрами і фізичного виховання на контрольному етапі освіти.

Формами і методами оперативного і поточного контролю є педагогічні і лікарсько-педагогічні спостереження: усне і письмове опитуванння студентів, виконання контрольних робіт, завдань, вправ, тестів, вирішення комп'ютерних задач з фізичної культури, експертні оцінки, аналізи й інші.

Підсумковий контроль проводиться з метою оцінки кінцевих результатів фізичного виховання на визначеному утворювальному (кваліфікаційному) рівні або на окремих його завершених етапах.

Підсумковий контроль

Підсумковий контроль у вишах ІІІ-IV рівня акредитації включас річний контроль і заключну атестацію студентів.

У вишах може також проводитися модулі и інші форми підсумкового контролю після закінчення логичію чппсршсної частини занять з фізичного виховання, результати якого враховуються при виставлянні підсумкової оцінки з предмету.

Річний контроль з фізичного виховання провадиться в формі

диференційованого заліку в період залікової сесії і спрямований на виявлення й оцінку рівня сформулированности фізичної культури студента або її елементів.

Загальна концепція і методика заліку визначена в Положенні про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах (наказ Міністерства освіти України від 2 червня1993 р. N 161) і Положенні про заліки з фізичного виховання студентів (наказ Міносвіти України від 25 травня 1998 р. N 188). Порядок і графік проведення заліків встановлюється безпосередньо навчальним закладом. При цьому студенти повинні бути сповіщені про неї не пізніше ніж за 3 місяці до встановлених термінів .

Атестація з фізичного виховання

При закінченні навчального закладу, курсу фізичного виховання або досягненні одного з освітньо-кваліфікаційних рівнів (бакалавра, спеціаліста, магістра) проводиться підсумкова атестація з фізичного виховання відповідно до вимог освітньо-кваліфікаційної характеристики фахівця.

Атестація проводиться за останніми даними медичних оглядів, проведень занять з фізичного виховання, за результатами виконання державних тестів фізичної підготовки, оцінкам рівня теоретичної і методичної підготовки.

Фізичне виховання у вузі проводиться впродовж всього періоду навчання студентів і здійснюється в багатообразних формах, які взаємозв'язані, доповнюють один одного і є єдиним процесом фізичного виховання студентів.

Учбові заняття є основною формою фізичного виховання у вищих учбових закладах. Вони плануються в учбових планах по всіх спеціальностях, і їх проведення забезпечується викладачами кафедр фізичного виховання. [2].

Самостійні заняття студентів фізичною культурою, спортом, туризмом сприяють кращому засвоєнню учбового матеріалу, дозволяють збільшити загальний час занять фізичними вправами, прискорюють процес фізичного вдосконалення, є одним з шляхів впровадження фізичної культури і спорту в побут і відпочинок студентів. У сукупності з учбовими заняттями правильно організовані самостійні заняття забезпечують оптимальну безперервність і ефективність фізичного виховання. Ці заняття можуть проводитися у позаурочний час за завданням викладачів або в секціях.

Фізичні вправи в режимі дня направлені на зміцнення здоров'я підвищення розумової і фізичної працездатності, оздоровлення умов учбової праці, побуту і відпочинку студентів, збільшення бюджету часу на фізичне виховання.

Масові оздоровчі, фізкультурні і спортивні заходи направлені на широке залучення студентської молоді до регулярних занять фізичною культурою і спортом, на зміцнення здоров'я, вдосконалення фізичної і спортивної підготовленості студентів. Вони організовуються у вільний від учбових занять час, у вихідні і святкові дні, в оздоровительно-спортивних таборах, під час учбових практик, табірних зборів, в студентських будівельних загонах. Ці заходи проводяться спортивним клубом вузу на основі широкої ініціативи і самодіяльності студентів, при методичному керівництві кафедри фізичного виховання і активній участі профспілкової організації вузу. [5].

Організація і зміст учбово-виховного процесу в учбових відділеннях

студентський фізкультура спорт оздоровчий

Основним принципом при визначенні змісту роботи в різних учбових відділеннях є диференційований підхід до учбово-виховного процесу. Його суть полягає в тому, що учбовий матеріал формується для кожного учбового відділення з урахуванням підлоги, рівня фізичного розвитку, фізичної і спортивно-технічної підготовленості студентів.

Учбово-виховний процес у відділеннях проводиться відповідно до науково-методичних основ фізичного виховання. Програмний матеріал на навчальний рік розподіляється з урахуванням кліматичних умов і учбово-спортивної бази.

Заняття організовуються по циклах, кожний з яких за своїм змістом повинен бути підготовчим до наступного циклу.

Для проведення практичних занять по фізичному вихованню на кожному курсі створюються три учбові відділення: підготовче, спортивного вдосконалення і спеціальне. Кожне відділення має особливості комплектування специфічні завдання. [6].

Основою для вирішення цих завдань служить система організаційних форм і методів навчання. Ця система об'єднує традиційні методичні принципи і прийоми фізичної підготовки з новітніми методами організації передачі і засвоєння матеріалу, передбачає чітку регламентацію співвідношення об'єму і інтенсивності фізичного навантаження, послідовності навчання, чергування різних видів і форм учбової роботи.

Першим критерієм розподілу студентів по учбових відділеннях є результати їх медичного обстеження, яке проводиться на кожному курсі на початку навчального року. Після проходження обстеження лікар визначає стан здоров'я, фізичний розвиток кожного студента і розподіляє його в одну з медичних груп: основну, підготовчу або спеціальну.

Другим критерієм є рівень фізичної і спортивно-технічної підготовленості, який визначається на перших заняттях після перевірки стану фізичної і спортивно-технічної підготовленості по контрольних вправах і нормативах програми по фізичному вихованню. [4].

В результаті медичного обстеження і контрольних перевірок фізичної і спортивно-технічної підготовленості, на підготовче учбове відділення зараховуються студенти, віднесені за станом здоров'я, рівню фізичного розвитку і підготовленості до основної і підготовчої медичним групам.

Розподіл по учбових групах цього відділення проводиться з урахуванням підлоги і рівня фізичної підготовленості. Чисельний склад кожної учбової групи в цьому відділенні повинен складати 12-15 чоловік.

У підготовчому учбовому відділенні учбовий процес направлений на різносторонню фізичну підготовку студентів і на розвиток у них інтересу до занять спортом. Студенти підготовчої медичної групи займаються окремо від студентів основної медичної групи.

У методиці проведення занять в цих групах дуже важливий облік принципу поступовості в підвищенні вимог до оволодіння руховими навиками і уміннями, розвитку фізичних якостей і дозування фізичних навантажень. Вміст практичних занять в цьому відділенні складається з програмного матеріалу, обов'язкового для всіх учбових відділень, професійно-прикладної фізичної підготовки, а також з різних засобів, направлених на оволодіння спортивними навиками і заохочення студентам інтересу до занять спортом.

Теоретичні заняття направлені на придбання студентами знань по основах теорії, методики і організації фізичного виховання, на формування у студентів свідомості і переконаності в необхідності регулярно займатися фізичною культурою і спортом.

Учбові групи відділення спортивного вдосконалення. У них зараховуються студенти основної медичної групи, що виконали контрольні вправи і нормативи, необхідні для зарахування у відповідну групу відділення спортивного вдосконалення.

На спеціальне учбове відділення зараховуються студенти, віднесені за даними медичного обстеження в спеціальну медичну групу.

Учбові групи цього відділення комплектуються з урахуванням підлоги, характеру захворювання і функціональних можливостей організму студентів. Чисельність учбової групи складає від 8 до 15 чоловік на одного викладача.

Учбовий процес по фізичному вихованню в спеціальному учбовому відділенні переважно направлений на:

зміцнення здоров'я

гартування організму

підвищення рівня фізичної працездатності;

можливе усунення функціональних відхилень у фізичному розвитку;

ліквідацію залишкових явищ після перенесених захворювань;

придбання необхідних і допустимих для студентів професійно-прикладних умінь і навиків.

Заняття для студентів, зарахованих на це відділення, є обов'язковими і проводяться на всьому періоді навчання у вузі в об'ємі 4 годин в тиждень.

Програма курсу цього відділення включає теорію, практичний програмний матеріал, обов'язковий для всіх учбових відділень, професійно-прикладну фізичну підготовку, а також спеціальні засоби для усунення відхилень в стані здоров'я і фізичному розвитку. На теоретичних заняттях особлива увага приділяється питанням лікарського контролю, самоконтролю і методики фізичного виховання з урахуванням відхилень в стані здоров'я студентів. Загальна і професійно-прикладна фізична підготовка проводяться з урахуванням функціональних можливостей студентів. Головне в цій підготовці - оволодіння технікою прикладних вправ, усунення функціональної недостатності органів і систем, підвищення працездатності організму. Велике значення в учбових заняттях цього відділення має реалізація принципів систематичності, доступності і індивідуалізації, строге дозування навантаження і поступове її підвищення. [9.

Не дивлячись на оздоровчо-відновну спрямованість занять в спеціальному відділенні, вони не повинні зводитися тільки до лікувальної мети. Викладачі повинні прагнути до того, щоб студенти цього відділення придбали достатню різносторонню і спеціальну фізичну підготовленість, поліпшили свій фізичний розвиток і у результаті були переведені в підготовче учбове відділення.[8].

Учбові групи всіх учбових відділень закріплюються за викладачами фізичного виховання на важ період навчання. Якщо у студентів спеціального і підготовчого учбових відділень в процесі учбових занять покращали стан здоров'я, фізичний розвиток і підготовленість, то вони на підставі висновку лікаря і рішення кафедри після закінчення навчального року (або семестру) переводяться в наступну медичну групу або учбове відділення. Якщо в результаті хвороби або інших об'єктивних причин спостерігається погіршення стану здоров'я, то студенти переводяться в спеціальну медичну групу у будь-який час навчального року.

Залікові вимоги і обов'язки студентів

Програмою передбачена здача студентами заліків по фізичному вихованню. Залік проводиться у вигляді співбесіди викладача з кожним студентом. В ході співбесіди визначається ступінь оволодіння студентом теоретичного програмного матеріалу. До заліку допускаються студенти, що повністю виконали практичний розділ учбової програми, тобто що виконали всі заплановані практичні контрольні вправи і нормативи. Контрольні вправи і нормативи за оцінкою фізичної підготовленості студентів виконуються тільки в умовах спортивних змагань. [10].

Терміни і порядок виконання контрольних вимог, вправ і нормативів визначаються учбовою частиною вузу спільно з кафедрою фізичного виховання на важ навчальний рік і доводяться до зведення студентів.

До виконання залікових вимог, вправ і нормативів допускаються студенти, регулярно відвідуючи учбові заняття і що отримали необхідну підготовку. Відмітка про виконання заліку по фізичному вихованню вноситься до залікової книжки студентів в кінці кожного семестру. В процесі проходження курсу фізичного виховання кожен студент зобов'язаний:

систематично відвідувати заняття по фізичному вихованню (теоретичні і практичні) в дні і годинник, передбачені учбовим розкладом;

підвищувати свою фізичну підготовку і виконувати вимоги і норми і удосконалювати спортивну майстерність;

виконувати контрольні вправи і нормативи, здавати заліки по фізичному вихованню у встановлені терміни;

дотримувати раціональний режим навчання, відпочинку і живлення;

регулярно займатися гігієнічною гімнастикою, самостійно займатися фізичними вправами і спортом, використовуючи консультації викладача;

брати активну участь в масових оздоровчих, фізкультурних і спортивних заходах в учбовій групі, на курсі, факультеті, у вузі;

проходити медичне обстеження у встановлені терміни, здійснювати самоконтроль за станом здоров'я, фізичного розвитку, за фізичною і спортивною підготовкою;

мати акуратно підігнані спортивний костюм і спортивне взуття, відповідні виду занять.

Вікове виховання складається не тільки з тренування і розвитку їх в «освітній» період життя (7 -25 років), але і в подальший період (для людей середнього і літнього віку), що є другим етапом в житті людини при вихованні фізичних якостей .

Медичне забезпечення фізкультури і спорту у вузі

Медичне забезпечення -- одна з вирішальних умов раціонального використання засобів фізичної культури і спорту, високої ефективності учбово-тренувальних занять, масових оздоровчих фізкультурних і спортивних заходів. Воно сприяє реалізації принципу оздоровчої спрямованості системи фізичного виховання і здійснюється у вигляді лікарського контролю.

Лікарський контроль -- розділ медицини, покликаний виключити умови, при яких можуть виявлятися негативні дії фізкультурних занять і заходів на організм тих, що займаються, сприяючи якнайкращому використанню засобів фізичної культури і спорту для зміцнення здоров'я, підвищення функціональних можливостей і загальної працездатності організму, досягнення високих спортивних результатів. У його завдання входить оцінка здоров'я, фізичного розвитку і функціонального стану організму, а також вивчення змін, що виникають в нім під впливом систематичних занять фізкультурою і спортом.

Лікарський контроль у вузі забезпечує медичне спостереження за динамікою здоров'я студентів протягом всього періоду навчання у вузі і проводиться в наступних формах:

регулярні медичні обстеження студентів, що займаються фізичною культурою;

лікарський-педагогічні спостереження за студентами під час занять по фізичному вихованню (в т.ч. фізкультурно-оздоровчих заходів і змагань);

санітарно-гігієнічний контроль за місцями і умовами проведення занять, фізкультурно-оздоровчих заходів і спортивних змагань;

санітарно-просвітницька робота, пропаганда здорового способу життя.

Лікарський контроль за фізичним вихованням студентів вузів Росії здійснюється лікарями, що працюють в лікарський-фізкультурних кабінетах районних поліклінік і оздоровчих пунктів вузів під організовано-методичним керівництвом лікарських-фізкультурних диспансерів. [10].

Прийнято розрізняти первинне, повторне і додаткове медичне обстеження студентів. Первинне обстеження проводиться на першому курсі до початку занять фізичними вправами. Воно включає опит, лікарський огляд, визначення фізичного розвитку, функціональні проби, підрахунок пульсу і вимірювання артеріального тиску у спокої і після м'язової роботи. В більшості випадків таке обстеження виявляється достатнім для висновку про стан здоров'я. Проте іноді з'являється необхідність в уточненні деяких даних, у зв'язку з цим студентові призначається консультація фахівців (хірурга, окуліста, ревматолога і ін.), а також додаткове клініко-інструментальне обстеження. Наприклад, для уточнення змін з боку серця первинний лікарський огляд доповнюється консультацією ревматолога, рентгеноскопією грудної клітки і реєстрацією електрокардіограми. Зрештою на підставі всіх виконаних досліджень і спостережень лікар визначає стан здоров'я студента, рівень його фізичного розвитку, ступінь пристосованості (адаптації) до фізичних навантажень і медичну групу.

На основі даних медичного обстеження студенти розподіляються на 3 медичних групи: основну (обличчя без відхилень в стані здоров'я), підготовчу (обличчя з недостатнім фізичним розвитком або підготовленістю) і спеціальну (особи, що мають відхилення в стані здоров'я і вимагаючи обмеження фізичних навантажень). Заняття фізичними вправами проводяться з цими студентами за спеціальними учбовими програмами.

Повторне лікарське обстеження студенти проходять в на 2, 3, 4 і 5-м курсах на початку навчального року. Під час повторного медичного обстеження знов оцінюється стан здоров'я, визначається динаміка фізичного розвитку і функціонального стану студента, обговорюється можливість зміни медичної групи. Крім того, результати повторного медичного обстеження використовуються для коректування учбового процесу по фізичному вихованню. Вони дозволяють виявити дефекти в методиці і організації учбових занять, сприяють вдосконаленню останніх.

Додаткові медичні обстеження проводяться після перенесених захворювань за наявності несприятливих суб'єктивних відчуттів, при погіршенні основного захворювання і у всіх інших випадках по напряму викладача по фізичному вихованню.

Як вже вказувалося, при будь-якому медичному обстеженні перш за все визначається стан здоров'я. При цьому під здоров'ям розуміється форма життєдіяльності, яка забезпечує людині оптимальну діяльність і адекватні умови існування в навколишньому середовищі, повноцінна участь в суспільному і трудовому житті. Повноцінне здоров'я визначається у 84--90 % студентів. У інших виявляються захворювання, що обмежують працездатність. [10].

Лікарський-педагогічні спостереження є сумісним спостереженням лікаря і викладача за станом студентів безпосередньо в процесі занять фізичною культурою і спортом. Вони проводяться до, в час і після закінчення занять. Розрізняють поточний і етапний лікарський-педагогічний контроль. Поточний контроль дає можливість оцінити здоров'я студента в кожен конкретний момент часу, виявити реакцію організму на ту або іншу вправу або заняття в цілому, визначити якості пристосування до учбово-тренувальних навантажень.

Результати поточного контролю можуть використовуватися для аналізу об'єму і інтенсивності окремих вправ і занять в цілому, а також для оцінки моторної щільності занять, ефективності вибраних навантажень і доцільності їх послідовності в занятті. Ці результати мають також важливу роль при рішенні питання про допуск студентів до позаурочним (в т.ч. міжвузівським) спортивним заходам.

Місце і роль позааудиторної фізкультурно-оздоровчої роботи в системі діяльності ВНЗ

Як відомо, для успішної реалізації обраної професії, випускникам ВНЗ, крім знань, умінь, навичок, особистісних і професійних якостей, необхідно мати міцне здоров'я та достатню фізичну підготовленість.

Утім, студентські роки характеризуються величезною інтелектуальною, фізичною й психічною напругою. Навчальне навантаження, жорсткий режим, невміння організувати себе й самостійно вирішувати численні побутові питання, низька рухова активність негативно позначаються як на самопочутті, так і стані здоров'я в цілому. Це підтверджують і статистичні дані. Зокрема, згідно із соціологічними дослідженнями Державного комітету України з питань фізичної культури і спорту відхилення у стані здоров'я мають 90% студентів, 50% - відзначають незадовільний рівень фізичної підготовленості, 18% - не можуть займатися фізичними вправами через захворювання [2].

Обов'язкові аудиторні заняття з фізичного виховання, передбачені навчальним планом, можуть компенсувати лише 20-25% необхідного добового обсягу рухів, чого недостатньо для нормального фізичного розвитку і рухової підготовленості студентів. Для підтримки високої працездатності організму потрібна щодення м'язова робота.

Вивчення психолого-педагогічної, медичної, спеціальної літератури, а також власний практичний досвід переконує в тому, що важливу роль у цьому процесі відіграє позааудиторна фізкультурно-оздоровча робота. Науковці визначають позааудиторну роботу як «систему дій у вільний від обов'язкового навчання час, що ґрунтуються на добровільних засадах» (В. Лозова); «систему справ, організованих поза межами занять, і спрямованих на формування в студентів певного досвіду поведінки, навичок і звичок з метою виховання в них почуттів, особистісних якостей, особливостей, характеристик» (Р. Вайнола); «систему взаємопов'язаних заходів і дій педагогів та вихованців з метою самовизначення, самовираження, самоорганізації останніх» (Ж. Петрочко).

У контексті зазначеного, позааудиторна фізкультурно-оздоровча робота у ВНЗ має бути спрямована на вирішення таких взаємопов'язаних завдань: зміцнення здоров'я, загартування, підвищення працездатності студентської молоді; розвиток і корекцію фізичних і рухових можливостей; формування звички здорового способу життя, позитивного ставлення до фізичної культури і спорту; сприяння засвоєнню необхідного мінімуму знань у галузі гігієни, медицини, фізичної культури і спорту; розвиток емоційно-вольової сфери, морально-вольових якостей; розширення комунікативних можливостей студентів у процесі занять фізичними вправами, іграми, спортом; виховання потреби в систематичних заняттях фізичними вправами тощо [1].

Важливою умовою ефективності позааудиторної фізкультурно-оздоровчої роботи в межах ВНЗ є вибір форм занять фізичними вправами, які узгоджуються з функціональними і руховими можливостями студентів, як-от:

- «День здоров'я» (активний відпочинок на свіжому повітрі з виконанням фізичних вправ, кросовий біг з доланням перешкод, спортивні змагання за спрощеними правилами);

- туристські походи;

- змагання з орієнтування на місцевості;

- масові фізкультурно-оздоровчі заходи з елементами естетичного та розважального характеру (спортивні вечори, конкурси, вікторини, показові виступи кращих спортсменів, спортивно-розважальні свята «Веселі старти», «Ну-мо, хлопці» тощо);

- спортивні змагання;

- літні та зимові універсади, спартакіади, студентські ігри;

- матчеві зустрічі;

- участь у заняттях спортивних секцій з різних видів спорту, групах загальної фізичної підготовки, групах лікувальної фізкультури та фізичної реабілітації;

- самостійні вправи в режимі дня;

- гігієнічні й за гартувальні процедури тощо.

Зауважимо, що в контексті реалізації названих форм доцільно знайомити студентів з історією фізичної культури і спорту, основами фізичної підготовки козаків Запорізької Січі, січових стрільців, пластунів, видатних спортсменів радянської епохи та сучасності. Це сприятиме формуванню у студентської молоді гордості за свою державу, своїх предків, позитивної мотивації щодо систематичних занять фізкультурно-оздоровчими вправами та звички до здорового способу життя.

Позааудиторна фізкультурно-оздоровча робота у ВНЗ має носити не разовий характер, а підлягати плануванню. При цьому слід дотримуватися таких вимог: урізноманітнення форм занять; внесення елементів новизни у заняття фізичними вправами (заняття на природі, з музичним супроводом, нетрадиційні методики); здійснення індивідуального підходу до кожного, хто займається оздоровчою та лікувальною фізичною культурою; проведення роз'яснювально-освітньої роботи; ознайомлення з способами самоконтролю за станом власного здоров'я; запровадження відповідних заохочень та громадської підтримки [3].

Отже, лише раціональне поєднання навчальних занять з фізичного виховання та різноманітних форм позааудиторної фізкультурно-оздоровчої роботи здатне компенсувати недостатню рухову активність студентів під час навчання у ВНЗ, сприяти фізичній підготовленості та зміцненню їхнього здоров'я.

Форми організації фізкультурно-оздоровчих занять і їх затребуваність в студентському середовищі

Нині існує багато форм організації і проведення фізкультурно-оздоровчих занять. Фізична культура є невід'ємною частиною життя будь-якої людини. Фізкультура впливає не лише на біологічну природу людини, але і на духовну сферу. Тому важливо створити в розумінні кожної людини необхідність занять спортом.

Існує два основні типи проведення занять у Внз: це урочна форма і позаурочна форма (самостійні заняття). Перша форма занять є обов'язковою і не завжди в належній мірі затребувана у студентів. Частенько вони просто не розуміють усієї значущості фізичного розвитку. Тому зараз з'являються нові способи проведення урочної форми занять.

Різноманітність занять і розуміння усієї важливості фізичної культури сприяє становленню особи людини не лише у фізичному плані, але і в соціальному.

В процесі опанування програми курсу ОФП у студентів виховується: звичка до регулярних занять фізичними вправами і виявляється їх спортивна спрямованість для наступного вдосконалення в одному з видів спорту на факультативних заняттях або на заняттях в спортивних секціях студентського колективу фізичної культури. Факультативні заняття організовуються по окремих видах спорту. Кожному студентові дано право вибрати один з видів спорту і систематично займатися їм упродовж усього періоду навчання у Внз. Ці заняття проводяться в течії усього року, використовуються зимові і літні канікули. Круглогодичность тренування є обов'язковою і неодмінною умовою правильної організації роботи по спортивному вдосконаленню.

Спортивні студентські колективи грають велику роль в справі фізичного виховання студентства.

Самодіяльними фізкультурними організаціями в більшості Внз служать колективи фізичної культури. У великих установах, що мають велику кількість спортсменів-розрядників і хорошу матеріальну базу, створюються спортивні студентські клуби.

Спортклуби організовують і проводять: агітаційно-масові заходи щодо залучення студентів і професорсько-викладацького складу до систематичних занять окремими видами спорту, ігор, гімнастики; заняття спортивних секцій по видах спорту; спортивні свята, вечори, змагання і інші масові заходи; будівництво і ремонт спортивних споруд і інвентаря; зимові і спортивні літні табори; фізкультурні і спортивні заходи студентських гуртожитках.

Важливе значення в життя будь-якого студента грають спортивні секції. Секційна робота по спорту органічно ув'язується з усією роботою по фізичному вихованню студентів (заняття, консультації, заліки), також вона служить цілям усебічного фізичного розвитку і підвищення спортивної підготовленості. У ВНЗ найбільш широкого поширення набули спортивні ігри (баскетбол і волейбол), різні види спорту (легка атлетика, лижі, плавання та ін.) і гімнастика (спортивна і художня). [5].

Учбово-тренувальна робота проводиться в течії усього навчального року. У деяких спортивних секціях (легка атлетика, футбол, веслування та ін.) основний період роботи доводиться на час канікул студента. В цілях продовження загального процесу і збереження плану тренування в течії круглого року студентам рекомендується брати участь в заняттях і спортивних змаганнях там, де вони знаходяться під час канікул.

Разом з учбовою роботою в спортивних секціях велике значення має масова фізкультурна і спортивна робота ВНЗ, здійснювана курсом фізичного виховання і спортклубом. Масова фізкультурна робота ставить завданням раціонально використовувати дозвілля студентів для зміцнення їх здоров'я і фізичної підготовки. Вона проводиться у вигляді фізкультурних і агітаційно-пропагандистських заходів.

Секційна робота по спорту органічно ув'язується з усією роботою по фізичному вихованню студентів (заняття, консультації, заліки), також вона служить цілям усебічного фізичного розвитку і підвищення спортивної підготовленості.

Фізкультурні заходи здійснюються у формах: спортивні змагання позавузівські; екскурсії, пробіги, вилазки, прогулянки, походи, фізкультурні виступи, оздоровчі заходи, фізкультурна робота в студентських гуртожитках.

Також для залучення студентів до занять спортом проводять агітаційно-пропагандистські заходи: бесіди, доповіді, лекції, спортивні вечори, консультації; організація фотовітрин, виставок, альбомів; використання плакатів, таблиць, афіш, місцевих ЗМІ. [5].

Фізичне виховання студентів включає: навчання - спрямовано на формування і вдосконалення в процесі занять, життєво важливих рухових умінь і навичок. Виховання - припускає розвиток рухових якостей (сили, витривалості, спритності, гнучкості, швидкості), підвищення функціональних особливостей організму і зміцнення здоров'я. Навчання і виховання пов'язані між собою.

Самостійні заняття можна проводити з переважним розвитком швидкісно-силових якостей : витривалості, сили і т.п. Вони можуть проводитися як взимку, так і літом, на відкритому повітрі або в приміщенні. Самостійні заняття мають велике виховне значення, вони викликають інтерес до спортивної діяльності, виховують ініціативу, самовладання, критичне відношення до своїх успіхів і недоліків. В процесі цих занять підвищується активність і дисциплінованість тих, що займаються, наслідують вказівки викладача або тренера.

Самостійні заняття проводяться з цілями поліпшення здоров'я і загального фізичного розвитку; укріплення окремих м'язових груп; поліпшення гнучкості, рухливості в окремих суглобах; виховання сили, швидкості, витривалості; закріплення техніки окремих вправ, вивчених в процесі урочних занять. Самостійні заняття проводяться у вигляді тренувань між урочними заняттями з викладачем. Особливого значення ці тренування набувають у разі, коли що займається за деякими виниклими умовами (канікули) не може регулярно займатися з викладачем. У практиці проведення самостійних тренувань найбільше поширення придбали заняття спортивними іграми, атлетичною гімнастикою, оздоровчим бігом, лижними прогулянками. Останнім часом у студенток зростаючою популярністю стали користуватися ритмічна гімнастика (аеробіка) і шейпінг.

Для будь-якого студента існує певний вид діяльності, до якого він більш розташований. Важливо щоб цей вид занять був доступний для студента, щоб він міг нормально займатися і приносити користь не лише ВНЗ, але і собі. Якщо це доступно, то затребуваність у фізичній культурі зростає.

Література

1. Доровских Т.В. Оценка спортивной тренировки по показателю уровня гемоглобина / Доровских Т.В. - Донецьк, - 2001. - с. 77. - (Актуальні проблеми фізичного виховання у вузі) (Республ. зб. наук. праць III Всеукр. наук.-практ. Конференції).

2. Бобырева М. М. Совершенствование методики профессионально-прикладной физической подготовки студентов медицинских вузов: автореф. дис. на соискание уч. степени канд.пед. наук: спец. 13.00.04 “Теория и методика физического воспитания, спортивной тренировки, оздоровительной и адаптивной физической культуры” / М. М.Бобырева. - Алматы, 2008. - 27 с.

3.Боляк, Н. Л. http://www.hklib.npu.edu.ua/cgi-bin/irbis64r_71 /cgiirbis_ 64.exe?Z21ID=&I21DBN=KST&P21DBN=KST&S21STN=1&S21REF=10&S21FMT=fullw&C21COM=S&S21CNR=20&S21P01=0&S21P02=0&S21P03=M=&S21COLORTERMS=0&S21STR =Історія розвитку оздоровчої аеробіки / Н. Л. Боляк. Теорія та методика фізичного виховання, 2006. - №5. - С. - 36-38.

4. Гиголаева Т. В. Формирование у студентов педагогического вуза готовности к реализации здорового образа жизни: дис. … кандидата пед. наук. 13.00.02 / Татьяна ВалерьевнаГиголаева. - Шуя, 2006. - 200 с.

5. Жданова О.М., Ставлення студентів до традиційного змісту урочної форми занять / О.М. Жданова, В.Б. Базильчук. Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту, Харків: Л., 2003. - №17. - С. 46-51. (Зб. наук. пр. за ред. С.С. Єрмакова).

6. Коник Г.А. Учебные занятия по видам спорта как средство формирования мотивации к здоровому образу жизни у студентов высших учебных заведений [Электронный ресурс] /[Коник Г.А., Темченко В.А., Усова Т.Е.].

7. Круцевич Т.Ю. Теорія і методика фізичного виховання: / [пер. з рос. Л.К.Кожевнікової]. - К.: Олімпійська літ., 2008. - 368 с. (підручник для студентів ВНЗ фіз. виховання і спорту в 2 т., Т. 2: Методика фізичного виховання різних груп населення).

8. Малімон О.О. Диференційований підхід у процесі фізичного виховання студентів: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. наук з фіз. виховання і спорту: спец. 24.00.02 “Фізична культура, фізичне виховання різних груп населення” / О.О. Малімон. - Луцьк, 1999. - 19 с.

9. Пильненький В. В. Організаційно-методичні основи оздоровчого тренування студентів з низьким рівнем соматичного здоров'я: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. наук з фіз. виховання і спорту: спец. 24.00.02 “Фізична культура, фізичне виховання різних груп населення” / В. В. Пильненький. - Львів, 2005. - 20 с.

10. Сіренко Р.Р. Теоретична підготовка студентів з навчальної дисципліни “Фізичне виховання” [Электронный ресурс] / Р.Р. Сіренко. - Молода спортивна наука України, 2008. - Т. 2.,- С. 187-190.

Размещено на Allbest.ru